Комерційна діяльність фірмового магазину промислового підприємства та її ефективність

Размещено на http://www.allbest.ru/42

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра торговельного підприємництва

Курсова робота

з дисципліни: «Комерційна діяльність підприємства»

на тему: « Комерційна діяльність фірмового магазину промислового підприємства та її ефективність»

Київ 2012

Зміст

Вступ

1. Сутність комерційної діяльності торговельного підприємства

2. Фактори, що впливають на ефективність комерційної діяльності

3. Показники ефективності

4. Аналіз ефективності комерційної діяльності підприємства

5. Шляхи удосконалення комерційної діяльності підприємства

Висновок

Список використаних джерел

Вступ

комерційний торгівля організаційний промисловий

В наш час торгівлю можна назвати барометром економічного розвитку держав. Вона забезпечує надходження до бюджету значної частини коштів, сприяє зміцненню фінансової системи, є необхідною умовою розвитку виробництва.

Актуальність теми курсової роботи. Відомо, що ресурси підприємства й вимоги рентабельної роботи деякою мірою обмежують маневрування, як асортиментами товарів, так і цінами на них. Але саме орієнтація на попит покупців і його активне формування повинні визначати використання наявних ресурсів. Звідси успішна реалізація товарів, що забезпечує ефективність роботи підприємства.

Комерційна робота в торгівлі - це діяльність підприємства, спрямована на рішення особливого комплексу завдань. Вивчення процесів їхньої реалізації - важливий елемент оперативного дослідження на рівні торговельного підприємства й регіону.

Таким чином, комерційна робота підприємства являє собою велику сферу оперативно-організаційної діяльності торгових організацій і підприємств, спрямована на здійснення процесів купівлі-продажу товарів для задоволення попиту населення й одержання прибутку.

Важливими задачами комерційної служби в торгівлі є вивчення і прогнозування місткості регіональних і товарних ринків, розвиток і вдосконалення рекламно-інформаційної діяльності, координація закупівельної роботи серед постачальників і споживачів. Необхідно переймати досвід зарубіжних країн у використанні маркетингу, що дозволяє успішно організувати комерційну діяльність підприємства в умовах ринку.

В умовах ринкових відносин взаємопов'язаний розвиток виробництва і торгівлі виступає як один із важливіших факторів інтенсифікації виробництва і підвищення рівня життя людей. Адже в сучасних умовах у підприємстві виникають складні проблеми в процесі комерційної діяльності, починаючи з господарських зв'язків, організації закупівлі матеріальних ресурсів і закінчуючи економічно вигідним збутом продукції. Тому комерційна діяльність є найважливішою областю підприємництва і сферою праці. В сучасних умовах не можна обмежуватись тільки вивченням попиту і навіть його прогнозуванням. Необхідно навчитися організовувати, регулювати попит, управляти ним. Це потребує проведення досліджень з тим, щоб на науковій основі вирішувати що виробляти і продавати, кому, де і як продавати.

Між торгівлею і промисловістю повинно бути певне розділення праці в галузі вивчення попиту. Торгівля повинна вивчати попит для обґрунтування замовлення на потребу в товарах на наступний рік і забезпечення поточного товаропостачання роздрібної мережі. В зв'язку з цим промисловість має потребу у специфічних джерелах інформації і не може обмежуватись тільки тією інформацією, яку дає їй торгівля. Одним із джерел інформації промисловості і повинні бути фірмові магазини. Але в роботі фірмових магазинів є ще багато недоліків, багато магазинів, ще не відрізняються від звичайних торгівельних підприємств і не є зразковими, як це передбачено Положенням про фірмові магазини. Все це, з урахуванням великого значення фірмових магазинів визначає актуальність вибраної теми дипломної роботи і є мотивом її вибору.

Об'єктом дослідження є комерційна діяльність фірмового магазину «Технополіс». Предметом дослідження є аналіз організації роботи магазину по вивченню попиту населення, організації комерційної діяльності на підприємстві, організації продажу і обслуговування покупців. Метою курсової роботи є дослідження та аналіз комерційної діяльності фірмового магазину та шляхи підвищення її ефективності. Основними завданнями роботи, є: висвітлення сутності комерційної діяльності, факторів, що впливають на ефективність комерційної діяльності, вивчення показників ефективності.

1. Сутність комерційної діяльності підприємства

Отже комерційною діяльністю є сукупність фінансово-економічних, правових та організаційних знань, навичок і дій, які направлені на організацію, проведення та удосконалення процесів обігу (купівлі, продажу) товарів та послуг з метою задоволення попиту споживачів і отримання прибутку.

Комерція (від латинського “commercium”) означає “торгівля”. Але термін “торгівля” має подвійне значення: в одному випадку він означає самостійну галузь народного господарства, а в іншому - торгові процеси, спрямовані на здійснення актів купівлі-продажу товарів. Комерційна діяльність пов'язана з іншим поняттям торгівлі - торговими процесами по здійсненню актів купівлі-продажу з метою отримання прибутку.

Це така діяльність, яка дозволяє усім учасникам комерційного процесу успішно взаємодіяти з урахуванням взаємної вигоди на усіх етапах реалізації торговельних угод. Комерційна діяльність - невід'ємний чинник споживчого ринку, де відбувається обмін грошей на товари та товарів на гроші. Об'єктами комерційної діяльності на споживчому ринку є товари та послуги. В процесі комерційної діяльності торгові організації і підприємства, а також фізичні особи, що займаються підприємництвом, вивчають попит населення і ринок збуту товарів, визначають потребу в них, виявляють джерела надходження і постачальників товарів, встановлюють з ними господарські зв'язки, ведуть оптову і роздрібну торгівлю, займаються рекламно-інформаційною діяльністю. Крім того, проводиться робота по формуванню асортименту і управлінню товарними запасами, наданню торгових послуг. Всі ці операції взаємозв'язані і виконуються в певній послідовності.

Під товаром у широкому значенні розуміють матеріальну або нематеріальну власність, що реалізується на ринку. Товаром можуть бути продукти як фізичної, так і розумової праці, результат послуг, сама здатність до праці, земля та її надра - все, що має споживчу вартість і може обмінюватись на інший товар (гроші) власником. У вузькому значенні під товаром розуміють продукт праці, виготовлений і призначений для обміну.

Як вже зазначалось, комерційна діяльність пов'язана з торговими процесами по здійсненню актів купівлі-продажу з метою отримання прибутку. Що розуміють під поняттям “торгові процеси”?

Торгові процеси (комерційні) - це процеси, пов'язані зі зміною вартості, тобто з купівлею і продажем товарів. До них відносяться і організаційно-господарські процеси, які безпосередньо не зв'язані з актами купівлі-продажу, але забезпечують безперервність їх здійснення і не мають виробничого (технологічного) характеру (вивчення потреб, укладання договорів купівлі-продажу, реклами та ін.).

Основні комерційні процеси поділяють на наступні види:

- вивчення і прогнозування купівельного попиту, вивчення і виявлення потреб населення в товарах і послугах;

- виявлення і вивчення джерел надходження і постачальників товарів;

- планування та організація раціональних господарських зв'язків з постачальниками товарів, включаючи укладання договорів на постачання товарів, розробку й подання заявок і замовлень на товари, організацію обліку і контролю за виконанням договірних зобов'язань, різні форми комерційних розрахунків та ін.;

- планування, організація і технологія проведення оптової закупівлі товарів у різних постачальників (на ярмарках, оптових продовольчих ринках, товарних біржах, аукціонах, у виробників продукції, торгових посередників і т.д.);

- планування, організація і технологія оптового і роздрібного продажу товарів, включаючи форми й методи продажу товарів, умови їх застосування, якість обслуговування і т. д.;

- планування і проведення рекламно-інформаційної діяльності зі збуту товарів;

- планування і формування торгового асортименту на складах і в магазинах, керування товарними запасами.

Отже відповідно до Господарського кодексу України від 16.01.03 р. № 436-ІV підприємницька або комерційна діяльність -- це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою отримання прибутку. Суб'єктами підприємницької діяльності (підприємцями) можуть бути громадяни України, інших держав, не обмежені законом у правоздатності або дієздатності.[5]

Підприємці мають право без обмежень приймати рішення і здійснювати самостійно будь-яку діяльність, що не суперечить чинному законодавству.

Комерційною діяльністю займаються торгові, торгово-закупівельні, торгово-посередницькі організації, торгово-виробничі підприємства, розподільчі холодильники, холодокомбінати, дрібнооптові та оптові продовольчі ринки, аукціони, товарні біржі, зовнішньоторговельні компанії, торгово-промислові палати.

Роздрібні торговельні операції здійснюються через магазини різних форматів, торгові центри (комплекси), магазини-склади, кіоски, павільйони, пересувну роздрібну торговельну мережу (автомагазини, лотки), на речових ринках, виставках-продажах, роздрібних продовольчих ринках.

Комерція (торгівля) відіграє значну роль у розвитку економічних процесів (рис. 1.1).[ 12 ]

Головна функція торговельних підприємств - реалізація товарів. Цю функцію можна розглядати у двох аспектах:

1) реалізація споживчої вартості, тобто доведення конкретного товару від виробника до покупця шляхом застосування таких технологічних операцій, як транспортування, приймання товарів за кількістю та якістю, зберігання, фасування, упаковка;

2) реалізація вартості товару, у результаті чого конкретний товар отримує визнання споживачів. У момент купівлі-продажу, тобто виконання розрахункових операцій відбувається зміна форми вартості та форми власності: товарна форма вартості обмінюється на грошову (Т - Г), а товар, що знаходився у кооперативній, приватній або іншій власності, переходить в особисту власність споживачів.

Оптова та роздрібна торгівля - проміжні ланки у каналі розподілу:

Виробник Оптовий торговець Роздрібний торговець Кінцевий споживач

Фірми-виробники виробляють товари та продають їх, як правило, оптовикам. Оптовики перепродають ці товари роздрібним торговцям, а ті у свою чергу - кінцевим споживачам.

Функції комерційної діяльності оптових торговельних підприємств:

інформаційне забезпечення, визначення потреби у товарах;

вибір прийнятних партнерів, із якими повинні бути встановлені господарські зв'язки;

встановлення договірних відносин з постачальниками товарів та оптові закупівлі;

управління товарними запасами;

управління асортиментом товарів;

рекламно-інформаційна робота;

оптовий продаж;

надання послуг оптовим покупцям.

Для оптової торгівлі властиво:

закупівля великих партій товарів у підприємств-виробників;

збільшення кількості ланок проміжних користувачів продукції;

проведення політики своєчасного оновлення та покращання якості товарів;

пристосування товарного асортименту до потреб проміжних і кінцевих споживачів;

наявність достатнього капіталу для закупівлі товарів, організації та ведення оптової торгівлі.

Концентрація в оптовиків значних матеріальних ресурсів дає можливість гнучко та ефективно ними розпоряджатись, а для роздрібних торговців створює переваги роботи по звичайному, надійному, перевіреному каналу надходження товарів.[ 8, 11]

Роздрібній торгівлі притаманні такі особливості:

середній розмір покупки (трансакції) у роздрібних торговців набагато менший, ніж в оптовиків;

кінцеві споживачі здійснюють багато незапланованих (імпульсних) покупок;

більшість покупців необхідно залучити до магазину для здійснення покупок. Для цього роздрібні компанії повинні враховувати такі фактори, як місцезнаходження магазину, наявність парку-вання, години роботи, умови конкуренції, асортимент товарів, рекламу та мерчандайзинг, кваліфікацію персоналу;

споживачі, як правило, роблять покупки у звичайному (стаціонарному) магазині, незважаючи на можливості замовляти товари поштою, по телефону або через \web-сайти. Це пояснюється тим, що багато споживачів звикли робити покупки особисто, їм надано можливість приміряти (одяг, взуття), порівнювати різні торгові марки та моделі.

Купівля-продаж є основою комерційної діяльності в торгівлі. З закупівля товарів по суті починається комерційна робота. Щоб продати товар покупцеві і отримати прибуток, необхідно мати в своєму розпорядженні товар. Як відмічалося, головна функція товарного обігу зводиться до зміни форми вартості за формулою:

Г - Т і Т' - Г'

Формула розкриває суть комерційної роботи в торгівлі: підприємець, маючи в своєму розпорядженні певну суму грошових коштів, закуповує товар, який потім перетворює в грошові кошти з деяким приростом (прибутку). Виходячи з основної функції товарного обігу, можна зробити висновок, що комерційна робота в торгівлі починається із закупівлі товарів з метою подальшого їх продажу.

Правильно організована закупівля дає можливість сформувати необхідний асортимент товарів роздрібної торгової мережі для постачання населення, здійснювати вплив на виробників товарів відповідно до вимог купівельного попиту, а також забезпечує ефективну роботу торговельного підприємства.

Комерційна робота купівлі-продажу складається з наступних етапів:

§ вивчення і прогнозування купівельного попиту;

§ виявлення і вивчення джерел надходження і постачальників товарів;

§ організація раціональних господарських зв'язків з постачальниками товарів, включаючи розробку і укладення договорів постачання, представлення замовлень і заявок постачальникам;

§ організація обліку і контролю;

§ перепродаж товарів;

Комерційна робота в ринкових умовах повинна базуватися на принципах сучасного маркетингу. За допомогою методів маркетингу комерційні працівники, керівники, менеджери торгових підприємств отримують необхідну інформацію про те, які вироби і чому хочуть купувати споживачі, про ціни, які споживачі готові заплатити, про те, в яких регіонах попит на дані вироби (тобто місткість ринку) найбільш високий, де збут або закупівля продукції може принести найбільший прибуток.

Роздрібні торгові підприємства, обслуговуючи певний територіально-економічний район і конкретних покупців, вивчають як об'єм купівельного попиту на ті або інші види (групи) товарів, так і асортименту структуру попиту. Для цього торговими підприємствами використовуються різні методи вивчення і прогнозування попиту. До них потрібно віднести оперативний облік продажу товарів і руху товарних запасів за минулий період, вивчення і узагальнення заявок і замовлень покупців на придбання і постачання товарів, облік і аналіз незадоволеного попиту оптових покупців, проведення асортиментних і кон'юнктурних нарад з покупцями, економіко-математичні методи прогнозування попиту та інші.

Для вивчення і прогнозування попиту на великих і середніх торгових підприємствах створюються маркетингові служби (відділи), однією з основних функцій яких є вивчення як загального об'єму попиту, так і внутрішньогрупової структури попиту на товари, що продаються.

Комерційні працівники повинні добре знати свій економічний район та його природні багатства, промисловість, виробничі можливості й асортимент виробів, що виробляються на промислових підприємствах. Важливу роль в комерційній роботі відводиться вишукуванню додаткових ресурсів з місцевої сировини, продукції кооперативної промисловості, продукції індивідуальної трудової діяльності. Комерційний апарат повинен виявляти можливості розвитку нових видів виробництва, вести облік і повсякденно реєструвати виробників товарів, ще не пов'язаних договірними відносинами, готувати пропозиції з питань збільшення виробництва потрібних товарів, розширення асортименту, поліпшення якості. Комерційна діяльність, як і будь-яка інша підприємницька діяльність, має потребу в значному регулюванні з боку держави. Предметом особливої уваги державних органів управління є питання підвищення якості продукції. Підприємства, що не дотримують технологічні вимоги до виробництва товарів, продукції, санітарні правила і норми, будуть витіснятися зі споживчого ринку. Для цього створюється необхідна нормативно-правова база. [8, 15, 20]

2.Фактори і принципи, що впливають на ефективність комерційної діяльності

Комерційна діяльність торгових підприємств в умовах ринкової економіки повинна здійснюватися на основі маркетингових досліджень. При цьому необхідно орієнтуватися на інтереси кінцевого споживача, інакше неможливо розраховувати на успішний комерційний результат. Комерційні позиції залежать від факторів середовища, в якому функціонує торговельне підприємство. Одночасно варто враховувати і те, що ці фактори роблять прямий чи непрямий вплив на комерційну діяльність, з яких основними є:

Фактори внутрішнього середовища:

Ш фінансові ресурси;

Ш асортимент товарів;

Ш функціональні служби, система корпоративного управління;

Ш торгові послуги, що пропонуються;

Ш торгово-технологічні процеси;

Ш інформаційно-комп'ютерне забезпечення;

Ш товарно-матеріальні ресурси;

Ш організація планування, обліку та контролю;

Ш товарно-матеріальні ресурси;

Ш організація планування, обліку та контролю;

Ш стан матеріально-технічної бази підприємства;

Ш кадровий потенціал та рівень кваліфікації працівникі;

Фактори зовнішнього середовища:

Ш стан економіки та ринкових відносин;

Ш умови торгівлі на ринку;

Ш платоспроможність партнерів та населення;

Ш покупці (споживачі);

Ш постачальники;

Ш посередники;

Ш конкуренти;

Ш банки, фінансові установи;

Ш державна політика розвитку комерції;

Ш місцезнаходження підприємства;

Ш громадські організації;

Ш демографія;

Ш товарні та фондові біржі;

Ш ярмарки, виставки;

Ш зовнішньоекономічні зв'язки;

Ш транспортні організації;

Ш страхові компанії;

Ш консалтингові фірми;

Ш стан споживчого попиту та пропозиції;

Ш ціни та тарифи на послуги інших галузей (електроенергія, транспорт, зв'язок);

Ш закони та нормативні акти;

Ш контрольно інспекційні органи (податкові та митні служби, органи захисту прав споживачів, служби санітарно-епідеміологічного контролю, держстандарту пожежної безпеки).

Торговельні підприємства повинні враховувати ступінь впливу цих факторів у своїй комерційній діяльності, без чого неможливо забезпечити високу ефективність їх функціонування. Також до факторів, що впливають на ефективність комерційної діяльності комерційні зв'язки. Результатами дотримання комерційних зв'язків можуть бути сума прибутку, обсяг обороту з закупівлі товарів та обсяг обороту з їх реалізації, а витрати (матеріальні й прирівняні до них витрати), пов'язані з формуванням та дотриманням комерційних зв'язків.

Для формування комерційних зв'язків важливе значення має дослідження факторів, що визначають їх ефективність:

- період життєвого циклу підприємства;

- концептуально-стратегічна спрямованість маркетингової діяльності підприємства;

- забезпечення підприємства трудовими, матеріальними фінансовими та інформаційними ресурсами;

- конкурентоспроможність товарів;

- умови комерційних угод;

- кредитна політика підприємства;

- державне регулювання комерційної діяльності підприємств;

- попит на товари;

- пропозиція товарів;

- ціни товарів та основні елементи,що їх формують;

- конкуренція;

- інфляція;

- комерційні послуги;

На ефективність комерційних зв'язків суттєво впливає концептуально-стратегічна спрямованість маркетингової діяльності підприємства. Це зумовлюється тим, що залежно від концепції маркетингу підприємства та від його базової стратегії, стратегії зростання та конкурентних стратегій вибирають відповідні функціональні стратегії. Наприклад, товарні, цінові, збутові й утримання будинків, споруд, приміщень та інвентарю; амортизація основних засобів та інші витрати.

Великий вплив на ефективність комерційних зв'язків підприємства чинять обов'язкові платежі, які визначаються чинною в Україні системою оподаткування і диференціюються за такими основними групами, як платежі, що включаються до складу валових витрат обертання підприємства; платежі, що включаються до ціни реалізації товарів і сплачуються з прибутку підприємства. Враховуючи великий вплив податків на ефективність комерційних зв'язків, підприємству необхідно оптимізувати ці платежі в конкретних умовах, також впливає співвідношення власних і позикових коштів та рентабельність власного й позикового капіталу.

Ефективність комерційних зв'язків напряму залежить від обертання товарних запасів. Це зумовлюється тим, що прискорення обертання товарних запасів дає змогу підприємству зменшити потребу в кредитах. Особливе значення це має в умовах значного дефіциту власних коштів підприємств.

Важливим фактором, що впливає на формування та ефективність комерційних зв'язків підприємств, є конкуренція. Річ у тім, що комерційна діяльність конкурентів сприяє насиченості ринку різними товарами. За цих умов для підвищення ефективності комерційних зв'язків важливе значення мають, передовсім, якість товару, його розфасовка, упаковка, оптова та роздрібна ціна. Тому до системи комерційних зв'язків необхідно включити зв'язки з такими виробниками товарів, які можуть забезпечити необхідні якість і асортимент товарів, вигідні ціни закупівлі товарів тощо.

На ефективність комерційних зв'язків суттєво впливають форми комерційних розрахунків. Наприклад, підприємству вигідно за інших рівних умов одержати товарний кредит. Маючи такий кредит, підприємство зменшує витрати щодо обслуговування банківського кредиту або не користується таким кредитом і не має витрат щодо його обслуговування. Таким чином, підприємству необхідно аналізувати вплив розглянутих факторів на ефективність комерційних зв'язків у конкретних ринкових умовах. Це дасть змогу підвищити обґрунтованість комерційних рішень щодо закупівлі товарів і підвищити ефективність комерційних зв'язків підприємства.

Також на ефективність комерційних зв'язків суттєво впливають період життєвого циклу підприємства та його ресурсний потенціал. Так, наприклад, торговельна площа магазинів, інтенсивність і структура потоку покупців суттєво впливають на обсяг, структуру та динаміку товарообігу й витрати обертання підприємства. До факторів, що розглядаються, належать цілі формування комерційних зв'язків. Головна з них полягає у найбільш повному задоволенні попиту на товари й одержання на цій основі максимально можливого чистого прибутку за найменший час з найменшими витратами трудових, матеріальних, фінансових та інформаційних ресурсів. Залежно від ринкової кон'юнктури й ресурсного потенціалу підприємства, можуть бути визначені такі підцілі: впровадження на товарний ринок; максимізація поточного чистого прибутку; одержання цільового прибутку; «знімання вершків»; розширення своєї частки на ринку; виживання на ринку та ін. [18, 20]

Принципи комерційної діяльності.

Принципи - це вихідні положення, основні правила, які відображають природу комерційної діяльності і визначають особливості її організації на ринку товарів і послуг. Принципи виражають вимоги законів ринку збуту, вони є пріоритетними в організації взаємодії й побудови взаємовідносин суб'єктів ринку.

Можна виділити такі основні принципи комерційної діяльності: економічна свобода, конкурентоспроможність, адаптивність, ризикованість, ефективність.

Принцип економічної свободи означає, що суб'єкти комерційної діяльності вільні у виборі об'єктів, форм і методів взаємодії, самостійно визначають масштаби й умови здійснення комерційних операцій, характер взаємовідносин, міру відповідальності. Реалізація цього принципу можлива лише в умовах ринкових відносин, коли відсутні ліміти, фонди, квоти, прикріплення покупців до постачальників, плани розподілу продукції, фіксовані ціни.

Створення умов і стимулів дії цього принципу у вітчизняній економіці дозволяє значно розширити й активізувати комерційну діяльність, прискорити та оптимізувати процес товарно-грошового обігу в народному господарстві. Суть другого принципу -- конкурентоспроможності -- полягає в тому, що комерційна діяльність здійснюється в умовах монопольної конкуренції, тобто коли на ринку є багато продавців з ідентичним асортиментом товарів. Зрозуміло, що на такому ринку посилюється конкурентна боротьба. Продавці досягають конкурентних переваг методами як цінової конкуренції (зниження цін, сукупних витрат), так і нецінової -- оптимізацією асортименту, впровадженням активних методів продажу, продовженням робочого часу, підвищенням рівня культури торгівлі.

Треба наголосити, що комерційна діяльність не тільки розвивається в конкурентних умовах. Вона сама формує конкурентне середовище, активізує конкурентні сили, зміцнює конкурентні основи ринку товарів і послуг.

Реалізація принципу конкуренції вдосконалює і динамізує комерційну діяльність, підвищує якість обслуговування покупців, посилює вимоги до якості й цінності товару.

Адаптивність як принцип комерційної діяльності -- це спроможність її механізму пристосовуватися до ринкових умов, які постійно змінюються. Практично це означає впровадження гнучких форм і оперативних методів комерційної діяльності, адекватних до ринкового середовища і кон'юнктурної ситуації.

Обов'язковою умовою реалізації цього принципу є децентралізація регулювання комерційної діяльності, передача функцій планування, управління, формування зв'язків, регулювання відносин безпосередньо суб'єктами ринку.

Принцип адаптивності надає комерційній діяльності безперервності, постійності, що надзвичайно важливо для сталого функціонування сфери товарного обігу і забезпечення відтворювального процесу. Саме порушен ня принципу адаптивності може призвести до суттєвих деформацій на ринку в складних кон'юнктурних ситуаціях або до "паралічу" фази обміну на перехідних етапах.

Невід'ємним принципом комерційної діяльності є ризикованість, адже комерційної діяльності без ризику не буває. Для ризикової ситуації, в якій здійснюється комерційна діяльність, характерні:

випадковий характер подій;

зміна кон'юнктури ринку;

недосконалість системи економічного і правового регулювання;

нецивілізованість відносин.

Унаслідок цього комерційні суб'єкти постійно перебувають під загрозою зазнавання збитків, зменшення доходів або, навпаки, отримання неочікуваного прибутку.

Оскільки комерційну діяльність неможливо здійснити без ризику, то зусилля комерційного апарату повинні бути спрямовані на його мінімізацію. Це досягається через прийняття обґрунтованих, оптимальних комерційних рішень, передавання ризику, страхування та ін. [ 8, 9]

Особливо варто зазначити те, що намагання уникнути ризику в комерційній діяльності невиправдані. По-перше, запобігання одного ризику може спричинити виникнення іншого, ще небезпечнішого. Наприклад, відмова від закупівлі ризикованого товару сезонного виробництва може призвести до ризику дефіциту в міжсезонний період. По-друге, потенційно високі прибуткові операції, як правило, перебувають у зоні підвищеного комерційного ризику. По-третє, відмова від ризику поглиблює пасивність, консерватизм, застій у комерційній діяльності.

Ефективність як принцип комерційної діяльності пов'язана, власне, з метою отримання прибутку. Однак суть цього принципу значно глибша. Річ у тім, що комерційна діяльність має багатоцільовий характер. Крім отримання прибутку, вона передбачає збільшення обсягів купівлі-прода-жу, прискорення обігу товарів, засвоєння і закріплення на конкретних ринках, формування іміджу фірми та ін.

Отже, до змісту цього принципу треба підходити комплексно. На одних етапах комерційні суб'єкти намагаються підпорядкувати комерційну діяльність досягненню кількісних економічних результатів (збільшенню товарообігу, зниженню витрат, зниженню запасів), на інших -- отриманню ефекту соціального, економічного, психологічного. Але здебільшого ринкові суб'єкти налаштовані на отримання прибутку.

Реалізація принципу ефективності залежить від багатьох факторів: від кваліфікації комерційного апарату, форм і методів господарювання, системи податків, доступності кредитів, величини цін і тарифів.

Отже загалом можна сказати,що невід'ємними принципами комерційної діяльності є:

· суворе дотримання чинного законодавства;

· забезпечення високої культури обслуговування покупців;

· прийняття ефективних комерційних рішень;

· економічна свобода та рівноправність торгових партнерів;

· сувора матеріальна та фінансова відповідальність сторін за виконання прийнятих зобов'язань;

· спроможність вміло управляти фінансами;

· максимально повне врахування інтересів та дій інших суб'єктів ринку, що необхідно з точки зору етики поведінки комерсантів для досягнення поставлених ними стратегічних цілей у комерції;

· вміння передбачати комерційні ризики та враховувати їх наслідки;

· націленість на досягнення кінцевого результату - прибутку;

· виявлення особистої ініціативи, що необхідно для формування ділових якостей комерсанта;

· виокремлення комерційних пріоритетів, що передбачає постійне вивчення та знання усіх деталей комерційної діяльності;

· активне використання маркетингових підходів у прийнятті комерційних рішень;

· мобільність комерції, що виявляється у своєчасному врахуванні вимог ринку.

Це обумовлює необхідність вивчення та прогнозування товарних ринків, розвиток і удосконалення реклами, залучення до комерційної діяльності інноваційних елементів, у разі потреби - зміну профілю діяльності, внесення змін в організаційні структури управління підприємств.[13 ,14]

У процесі комерційної діяльності торговельні організації та підприємства, а також індивідуальні підприємці вивчають попит населення і ринок збуту товарів, визначають потребу в них, виявляють джерела надходження і постачальників товарів, встановлюють з ними господарські зв'язки, здійснюють оптову та роздрібну торгівлю, займаються рекламно-інформаційною діяльністю. Крім цього, проводять роботу щодо формування асортименту товарів і управління товарними запасами, надання торгових послуг. Усі ці процеси взаємопов'язані між собою.

За характером функцій, що виконуються, процеси, які здійснюються у торгівлі, можна поділити на два основних види:

комерційні (торгові - оптова закупівля й оптовий продаж товарів, роздрібний продаж, реклама, укладення договорів та ін.);

технологічні (виробничі - транспортування , зберігання товарів, розвантаження, пакування, фасування, підсортування) [13,16]

3. Показники ефективності комерційної діяльності

Для успішного функціонування торговельного підприємства необхідно проводити аналіз його комерційної діяльності. Систематичний та глибокий аналіз комерції дозволяє:

- швидко та якісно оцінювати ефективність комерційної роботи як підприємства загалом, так і його структурних підрозділів;

- точно, своєчасно знаходити та враховувати чинники, шо впливають на товарооборот по конкретних видах товарів і послуг, що надаються;

- визначити витрати обігу на торговельну діяльність і тенденції їх зміни, що необхідно для встановлення ціни продажу і розрахунку рентабельності;

- знаходити оптимальні шляхи вирішення комерційних проблем торговельного підприємства й отримання достатнього прибутку в найближчій перспективі;

- отримати повну інформацію про стан комерції, виявити фактори та оцінити результативність угод, грамотно розробити стратегію комерційної діяльності підприємства;

- зорієнтуватись у кон'юнктурі ринку, управляти комерційними процесами завдяки високому рівню кваліфікації та мотивації персоналу.

Оцінка ефективності комерційної діяльності підприємства необхідна при плануванні різних сторін господарської системи, виявленні причин невиконання планових завдань та резервів підвищення ефективності роботи підприємства, дозволяє розробити тактику поведінки на ринку, визначити слабкі та сильні сторони.

Комерційна діяльність торговельного підприємства - це складна система, що охоплює різні елементи (функції"). Тому одним із підходів є оцінка ефективності комерційної діяльності відповідно до її функціональних напрямів. [ 9 ]

Заслуговує на увагу й підхід, який передбачає, що оцінка ефективності комерційної діяльності підприємства має здійснюватися на підставі оцінки ефективності використання його ресурсного потенціалу.

Ефективність торговельного підприємства можна визначити як співвідношення результатів господарської діяльності до витрат ресурсів, які необхідні для здійснення цієї діяльності. Економічним ефектом (результатом господарської діяльності) можуть бути: роздрібний товарооборот, валовий дохід, прибуток балансовий, чистий прибуток.

Оцінка комерційної діяльності торговельного підприємства може включати різне поєднання (групування) показників за елементами ресурсів, що використовуються [ 9 ]

Важливим показником оцінки діяльності торговельного підприємства є рентабельність як співвідношення суми прибутку до одного із показників: обсягу товарообороту, витрат обігу, вартості основних фондів, оборотних засобів (%)

Стему показників рентабельності наведеноу таблиці (3.1)

Таблиця 3.1 Показники рентабельності

Показники	Алгоритм розрахунку показника
Рентабельність товарообороту	Прибуток/ Товарооборот=100
Рентабельність витрат	Прибуток/ Витрати обігу=100
Рентабельність основних фондів	Прибуток/ Середньорічна вартість основних фондів =•100
Рентабельність оборотних засобів	Прибуток / Середньорічна вартість оборотних засобів= •100

Для забезпечення системного підходу до оцінки господарської діяльності торговельного підприємства слід розрахувати комплексні показники. До них належать такі:

1. Показник ефективності використання торговельного потенціалу підприємства (Ет.п). Розрахунок за формулою

Ет.п.= Т / ФЗП + 03 + ОФ

де Т-- роздрібний товарооборот;

ФЗП - витрати на оплату праці;

ОЗ - середньорічна вартість оборотних засобів;

ОФ - середньорічна вартість основних засобів.

Показник ефективності фінансово-господарської діяльності підприємства (Еф.д). Розрахунок за формулою

Еф.д = Пв / ФЗП + 03 + 0Ф

де Пв - сума валового прибутку.

Показник оцінки ефективності трудової діяльності (Ет.д). Розраховується за формулою

Ет.д = T / ФЗП

де Т -- обсяг роздрібного товарообороту;

ФЗП - сума витрат на оплату праці.

Інтегральний показник економічної ефективності господарської діяльності підприємства (І). Розрахунок за формулою:

І = vЕт.п • Ет.д • Еф.д

Цей показник слід аналізувати у динаміці:

Тзм.i = T i.1 / T i.0 • 100

де Тзм.і - темп зміни (зростання, зниження) інтегрального показника економічної ефективності господарської діяльності підприємства;

T i.1, T i.0 - інтегральний показник економічної ефективності господарської діяльності у звітному та базисному періодах.

Коефіцієнт ресурсоємності товарообороту (Кр.т). Розрахунок за формулою

Кр.т= ФЗП + ОЗ +ОФ /Т

Важливо з'ясувати, якою мірою приріст товарообороту забезпечується за рахунок інтенсивних факторів. Інтенсивними факторами можуть бути підвищення продуктивності праці працівників, зростання фондовіддачі основних фондів. Формула розрахунку:

Чінт = ((П1 -- П0 •Ч1 + (ФВ1 + ФВ0) • ОФ1)/ 2(Т1 -- Т0)) •100

де Чінт -- частка приросту роздрібного товарообороту за рахунок інтенсивних факторів;

П1, П0 -- показник продуктивності праці працівників у звітному та базисному періодах;

Ч1 -- середньоспискова чисельність працівників у звітному періоді;

ФВ1, ФВ0 -- фондовіддача у звітному та базисному періодах;

ОФ1 -- середньорічна вартість основних фондів у звітному періоді;

Т1, Т0 -- роздрібний товарооборот у звітному та базисному періодах.

Стійкі темпи зростання ефективності господарської діяльності підприємства будуть забезпечені у тому випадку, якщо вихідні показники будуть зростати у такій послідовності:

Т п > Т о > Т в > Т п л > Тч

де Т п -- темп зростання прибутку;

Т о -- темп зростання роздрібного товарообороту;

Т в -- темп зростання витрат обігу;

Т п л -- темп зростання торгової площі;

Т ч -- темп зростання середньоспискової чисельності працівників.

Оскільки прибуток є кінцевим фінансовим показником діяльності торговельного підприємства, то його темп зростання повинен бути вищим, ніж темп зростання роздрібного товарообороту. В умовах впровадження сучасного технологічного і торговельного обладнання, удосконалення організації праці персоналу торгова площа, що припадає на одного працівника, повинна збільшуватись, а це означає, що вона повинна зростати більш високими темпами, ніж середньоспискова чисельність працівників, що особливо важливо для корпоративних торговельних мереж, які відкривають нові магазини.[7]

Критерієм соціальної ефективності торговельного підприємства є фінансування витрат на соціальні потреби та матеріальне стимулювання колективу. Соціальний аспект передбачає також оцінку ступеня впливу торгівлі на різні сторони рівня життя, задоволення попиту, якості обслуговування споживачів та скорочення витрат їх часу на покупки товарів.

Таким чином, на підставі аналізу економічних показників і факторів, що впливають на них, можна з позиції системного підходу об'єктивно оцінити ефективність комерційної та усієї господарської діяльності торговельного підприємства. [8, 10]

Аналіз ефективності комерційної діяльності підприємства

ТОВ “Технополіс” - це товариство з обмеженою відповідальністю, яке було зареєстровано 23.02.1998 року і являє собою добровільне об'єднання громадян для спільної діяльності. ТОВ “Технополіс” створено на підставі Статуту про створення і діяльність підприємства. Юридична адреса: м. Бровари, вул. Київська, 316. ТОВ “Технополіс” було утворене і функціонує згідно із законодавством України та Статутом. Метою існування підприємства (відповідно до його Статуту) є реалізація господарської та іншої діяльності, що спрямована на отримання прибутку і задоволення соціально-економічних інтересів споживачів, власників підприємства та членів його трудового колективу.

Для досягнення поставленої мети, предметом діяльності підприємства ТОВ “Технополіс” є такий вид діяльності: здійснення роздрібної торгівлі.

Основні цілі діяльності ТОВ “Технополіс”:

· одержання максимального прибутку шляхом здійснення власної

підприємницької діяльності;

· торгівля якісними товарами;

· задоволення потреб клієнтів;

· розвиток додаткових напрямків діяльності в сфері надання послуг;

· зменшення собівартості реалізації продукції;

· зменшення операційних витрат.

Загальним показником фінансових результатів господарської діяльності ТОВ “Технополіс” є прибуток. Чистий прибуток підприємства, який залишається після покриття матеріальних та прирівняних до них витрат, витрат на оплату праці, сплати відсотків по кредитах банків, сплати передбачених законодавством України податків та інших платежів до держбюджету, відрахувань у галузеві інвестиційні фонди та фонд розвитку виробництва, залишається в повному його розпорядженні. ТОВ “Технополіс” на договірній основі визначає умови реалізації продукції (робіт, послуг) на ринку України, включаючи ціну на неї, а також умови постачань товарів і послуг з цього ринку.

Підприємство реалізує свої товари та майно за цінами і тарифами, встановленими самостійно або на договірних засадах. Підприємство веде самостійний баланс, має розрахунковий, валютний та інші рахунки в установах банків, печатку зі своїм найменуванням. Засновниками ТОВ “Технополіс” є фізичні особи.

Найважливішим показником ефективності роботи торгового (комерційного) підприємства є прибуток, в якому відображаються результати всієї торгової діяльності підприємства -- обсяг продукції ,що реалізувалася, його склад і асортиментна структура, продуктивність праці, рівень витрат, наявність непродуктивних видатків і втрат і т.д. Від розміру отриманого прибутку залежать поповнення фондів, матеріальне заохочення робітників, сплата податків і ін. Наявність прибутку свідчить про те, що видатки торгових підприємств повністю покриваються доходами від реалізації товарів і надання послуг. Прибуток торгового підприємства розраховується як різниця між всіма його валовими доходами і валовими витратами. В торгівлі розрізняють прибуток від реалізації товарів (операційний прибуток) і чистий, або балансовий, прибуток. Операційний прибуток -- це різниця між торговими надбавками і операційними витратами (витратами обігу). Основні показники фінансово-господарської діяльності підприємства ТОВ “Технополіс” наочно наведені в таблиці (4.1).

Дані таблиці свідчать про те, що товарооборот у 2011 році досліджуваного підприємства збільшився на 427,8 тис. грн. у порівнянні з 2010 роком. При цьому торгова надбавка не змінювалась протягом цього періоду. Збільшення товарообороту призвело до збільшення прибутку від реалізації на 49,5 тис. грн. в порівнянні з 2010 роком. Це позитивна сторона фінансово - господарської діяльності підприємства. Негативним результатом діяльності підприємства в 2011 році у порівнянні з 2010 роком є те, що збільшились витрати обігу на 21,39 тис. грн.

Торговельна націнка становить 25%. Витрати обігу складають приблизно 96% від усього доходу. Як бачимо з вищенаведеної таблиці, обсяг продажу і відповідно прибуток з кожним роком зростає. Це свідчить про ефективну організацію торговельної та комерційної діяльності, а також добре обґрунтовану цінову політику.

З наведених даних можна зробити висновок, що підприємство працює ефективно. Слід відмітити, що відхилення основних показників фінансово - господарської діяльності 2010 року майже не відрізняються від 2008 і 2009 років, це вказує на те, що фінансовий стан ТОВ “Технополіс” протягом трьох років був відносно стабільним. З цього можна зробити висновок, що для ТОВ “Технополіс” потрібно відкоригувати орієнтири цінової політики для покращення фінансового стану.

Для характеристики економічної ефективності торгового підприємтсва, а також з метою проведення порівняльного аналізу необхідно знати не тільки абсолютну величину прибутку, але й його рівень. Рівень прибутку характеризує рентабельність торгових організацій - один з показників ефективності їх діяльності. Найбільш поширений показник рентабельності торгівлі - відношення суми прибутку до товарообороту. Однак, він не є єдиним показником рентабельності торгової або комерційної діяльності, бо показує лише частку чистого прибутку торгівлі в сумі товарообороту. У даному показнику не знаходить відображення міра ефективності всіх авансових витрат (одноразових і поточних), пов'язаних з комерційною діяльністю. Так, при одній і тій самій сумі прибутку і товарообороту у різних комерційних організацій можуть бути різні вкладення в основні і оборотні кошти. У зв'язку з цим особливе значення для оцінки ефективності комерційної роботи прибаває здійснення прибутку з проведеними витратами (витратами обігу). Витрати, пов'язані із здійсненням процесів купівлі-продажу товарів, називаються чистими витратами обігу. При аналізі комерційної діяльності важливо виявити частку чистих і додаткових витрат обігу. Рівень витрат обігу розраховується як процентне відношення суми витрат обігу до товарообороту. Він певною мірою відображає економічність комерційної діяльності і застосовується при порівнянні роботи однотипних торгових організацій, які знаходяться в приблизно однакових умовах.

Іншою важливою умовою ефективності комерційної діяльності торгового підприємства є швидкість обігу товарів, що виражається в показнику товарооборотності.

Товарооборотність - це швидкість обігу товарів або час, протягом якого реалізовуються товарні запаси. Прискорення товарооборотності є основним критерієм оцінки роботи комерційної організації, оскільки означає скорочення часу перебування товарів в сфері обігу, а значить, бідьш швидкий оборот грошових коштів і меншу потребу в них для здійснення торгових процесів.

Тепер проаналізуємо динаміку та структуру товарообороту підприємства ТОВ “Технополіс” за 1-4 квартали 2011 року. Аналіз динаміки та структури товарообороту передбачає проведення наступної аналітичної роботи.

І етап - визначення загального обсягу роздрібного товарообороту за 2011 р. поквартально та оцінка ступеня виконання плану товарообороту.

На цьому етапі аналізу визначають загальний обсяг реалізації товарів та платних послуг в вартісному вимірі.

Оцінка ступеня виконання плану товарообороту здійснюється шляхом оцінки абсолютного та відносного розмірів відхилення у зв'язку з негативним впливом факторів, що не були враховані в процесі планування. Вивчення ступеня виконання планів проводиться не тільки для оцінки якості планування та ступеня професіоналізму працівників планово-економічних служб підприємства, а, передовсім - з метою оцінки мінливості зовнішнього середовища підприємства та чутливості до його змін обсягу реалізації товарів на даному підприємстві.

Отже, даний етап аналізу проведемо за даними табл. (4.2), в якій подано динаміку загального обсягу роздрібного товарообороту ТОВ “Технополіс” за 2010 - 2011 рр.

Як свідчать дані табл. 1.2, товарооборот в 2011 р. на підприємстві у порівнянні з 2010 р. збільшився на 427,8 тис. грн. Якщо аналізувати у кварталах 2010 р. і 2011 р., то бачимо, що тільки у 1 та 2 кв. він був нижчим від 4 кв. 2010 р. (1578,9 тис. грн. проти 1135,1 тис. грн. та 1420 тис. грн.).

В наступних кварталах ТОВ “Технополіс” мало більший товарооборот від 4 кв. 2010 р. Однак в 2010 р. товарооборот 1 кв. (1908,5 тис. грн.) значно перевищував роздрібні товарообороти в кварталах 2010 р. Аналізуючи виконання плану на 2011 р., бачимо, що тільки у 1 кв. 2011 р. ТОВ “Технополіс” не виконало плану по товарообороту (-464,9 тис. грн.). Невиконання плану по товарообороту підприємства в 1 кварталі відбулося тому, що інші виробники і продавці-конкуренти зробили великі знижки на свої товари. Крім того, була проведена масштабна рекламна компанія підприємствами-конкурентами під час свят, які припадають на 1 квартал, що призвело до збільшення попиту на їхню продукцію. Керівництво підприємства ТОВ “Технополіс” не зуміло вчасно це передбачити і прийняти відповідні дії, тому і не був виконаний план по товарообороту підприємством за 1 квартал. Але в наступних кварталах ТОВ “Технополіс” успішно виконувало поставлений план по роздрібному товарообігу.

II етап - аналіз динаміки загального обсягу товарообороту ТОВ “Технополіс” протягом чотирьох кварталів 2011 р.

Для дослідження динамічних змін в обсязі товарообороту підприємства будується співставний динамічний ряд товарообороту. Приведення фактичного товарообороту в співставний вид здійснюють за площею торговельної мережі підприємства, тривалістю його роботи, а також за цінами реалізації товарів.

Визначення обсягу товарообороту, співставленого за цінами реалізації Т_с.ці, проводиться за формулою

Т_с.ці = Т_фі / І_ці

де Т_фі - фактичний товарооборот за і-й період;

І_ці - середній індекс зміни цін реалізації товарів за і-й період в порівнянні з базовим періодом.

Середній індекс зміни цін розраховується безпосередньо підприємством з врахуванням структури товарообороту та інформації про зміну цін реалізації на окремі товари. Використання для коригування індексу інфляції за відповідний період є некоректним в зв'язку з відмінностями в структурі товарообороту окремого торговельного підприємства.

На базі побудованого динамічного ряду співставного товарообороту обчислюються абсолютні зміни в обсязі реалізації товарів, а також темпи росту та приросту щодо попереднього та базового періоду.

Отже, почнемо даний етап аналізу з аналізу динаміки роздрібного товарообороту ТОВ “Технополіс” в 1 - 4 кв. 2011 р. (табл. 4.3).

Як свідчать дані табл. 3.5, товарооборот ТОВ “Технополіс” знижувався до 4 кв. (при ланцюговому відхиленні) - з 284,9 тис. грн. до 251,2 тис. грн. і до 201,6 тис. грн. та збільшувався (при базисному відхиленні) - з 284,9 тис. грн. до 536,1 тис. грн. та до 737,7 тис. грн.

Подібна тенденція спостерігалася з темпом приросту - ланцюговим та базисним.

...