Механізм регулювання затрат і результатів праці в перехідній економіці

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКИ

Нижник Віктор Михайлович

УДК 331.101.26

МЕХАНІЗМ РЕГУЛЮВАННЯ ЗАТРАТ І РЕЗУЛЬТАТІВ ПРАЦІ В ПЕРЕХІДНІЙ ЕКОНОМІЦІ

Спеціальність 08.09.01 - Демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук

Київ - 2001

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Технологічному університеті Поділля МОН України

(м. Хмельницький)

Науковий консультант - доктор економічних наук, професор

ВОЙНАРЕНКО Михайло Петрович,

Технологічний університет Поділля МОН України,

проректор з економічних питань

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

БОГИНЯ Дем'ян Петрович,

Інститут економіки НАН України,

завідувач відділу економіки праці та зайнятості населення;

доктор економічних наук, професор

КАЛИТИЧ Георгій Ілліч,

Український інститут науково-технічної і економічної інформації МОН України,

перший заступник директора з наукової роботи;

доктор економічних наук, професор

ТУРЕЦЬКИЙ Олег Андрійович,

Одеський національний університет

ім. І.І. Мечнікова МОН України,

завідувач кафедри економіки і моделювання

ринкових відносин

Провідна установа: Науково-дослідний економічний інститут

Міністерства економіки України,

відділ проблем праці і політики доходів населення, м. Київ

Захист відбудеться 1 листопада 2001 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.150.02 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора (кандидата) наук в Інституті економіки НАН України за адресою: 01011, м. Київ-11, вул. Панаса Мирного, 26.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту економіки НАН України за адресою: 01011, м. Київ-11, вул. Панаса Мирного, 26.

Автореферат розісланий 26 жовтня 2001 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

Стешенко В.С.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. За умов перехідної економіки регулювання показників ефективності праці потребує докорінного покращання, оскільки є основою управління, удосконалення та підвищення як продуктивності праці, так і її якості. Поняття економічних затрат і результатів праці, алгоритми їх визначення й регулювання тривалий час знаходяться у фокусі уваги економічної науки і господарської практики. В той же час необхідно зауважити, що в дослідженні проблем затрат і результатів праці, зокрема, у визначенні їх сутності, регулюванні, оптимізації, нормуванні ще не досягнуто позитивних зрушень.

Вирішення проблем нормативного регулювання затрат і результатів праці завжди було ускладнено як об'єктивними, так і суб'єктивними причинами. До перших слід віднести складність дослідження процесів праці для всіх можливих видів виробничої діяльності. До суб'єктивних відносяться причини, пов'язані з неоднаковим розвитком науки і практики та ймовірнісним характером отримання результатів праці окремими категоріями працівників.

Проблеми регулювання затрат і результатів праці постійно турбували вітчизняних та зарубіжних вчених. Значний внесок у вирішення завдань виміру, оцінки та нормативного регулювання праці зробили: вчені близького зарубіжжя В.В. Адамчук, М.І. Бухалков, А.Д. Гальцов, Б.М. Генкін, В.В. Новожилов, А.П. Павлєнко, П.Ф. Петроченко, І.І. Разумов, С.А. Саркісян, Г.Е. Слєзінгер, А.Д. Смірнов, С.Г. Струмілін; українські вчені - Е.І. Андрющенко, В.П. Бабич, Д.П. Богиня, М.П. Войнаренко, Б.М. Ігумнов, Г.І. Калитич, А.М. Колот, Ю.М. Куліков, М.Б. Олівенський, В.А. Плаксов, М.Д. Прокопенко, О.А. Турець-кий, О.М. Уманський, Л.М. Фільштейн та інші.

Необхідність теоретичної розробки проблем регулювання затрат і результатів праці гостро поставила питання про осмислення наукових досягнень західної економічної думки в галузі теорії нормування праці, визначенні міри праці. В цьому плані особливого значення в дослідженні набуває використання класичних підходів Ф. Тейлора, А. Файоля, Г. Емерсона, Ф. Гілбрета, Л. Ганта.

Через специфіку методологічних аспектів у роботі використовувались праці провідних спеціалістів у галузі управління працею І.К. Бондар, М.Г. Чумаченка, А.А. Чухна; підвищення ефективності праці у сфері інноваційної діяльності Л.К. Безчасного, І.І. Грузнова; управління трудовими ресурсами і розміщення продуктивних сил О.М. Алимова, С.І. Бандура, М.І. Долішнього, С.І. Дорогунцова, В.В. Онікієнка, С.І. Пірожкова; управління персоналом та кадрового забезпечення підприємств Є.А. Бельтюкова, І.Д. Крижка; загальних проблем ринку праці, зайнятості та соціального захисту населення Г.А. Дмитренка, В.Д. Лагутіна, М.І. Карліна, М.М. Кіма, В.Є. Козака, Е.М. Лібанової, В.О. Мандибури, В.М. Новікова.

У процесі трансформації економічних відносин і структурних зрушень в економіці внаслідок еволюційного соціально-економічного розвитку виникло протиріччя між високим рівнем уречевленої праці і низьким - живої. Це протиріччя накладає обмеження на подальше удосконалення організації праці в ринкових умовах, проведення широкомасштабних досліджень оцінки затрат і результатів праці з метою визначення шляхів зменшення загальних витрат.

Сучасна соціально-економічна ситуація в Україні вказує на настання часу, коли вкрай необхідне реальне підвищення ролі нормативного регулювання праці за рахунок поглиблення і розширення теоретичних досліджень. Крім виробничих цілей (оплата праці, управління, планування), нормування затрат і результатів праці повинно спиратися на соціальні та економіко-екологічні системи, по відношенню до яких має оцінюватися виробнича діяльність людей. Поряд з цим, необхідність створення ефективного механізму регулювання затрат і результатів праці обумовлена значним послабленням і втратою державою важелів впливу на соціальний, економіко-екологічний, демографічний розвиток країни на всіх рівнях функціонування макро-, мезо- та мікроекономічних трудових відносин. Тобто, суспільству потрібен механізм регулювання праці, використання якого дозволить впливати на підвищення індексу людського розвитку.

Регулювання затрат і результатів праці діалектично пов'язане з розвитком продуктивних сил і виробничих відносин. У процесі формування цивілізованих ринкових механізмів змінюється функціональна сутність регулювання затрат і результатів, збільшується значимість норм і нормативів в організації й регулюванні виробництва, посилюються їх переваги в організації стимулювання високопродуктивної праці. Звідси виникає об'єктивна вимога до нормативного регулювання затрат і результатів праці - воно повинно відповідати рівню сучасних продуктивних сил і виробничих відносин.

Концепція нормативного регулювання затрат і результатів праці має бути реалізована у вигляді дієвої системи оцінок виробничої діяльності на всіх рівнях трудових відносин. Окрім того, концепція нормування живої праці пов'язує вирішення соціально-економічних та екологічних проблем з фактором часу; при цьому складність оцінки затрат і результатів праці відбивається на якості нормативної бази. Зазначена концепція спрямована на оцінку виробничої діяльності не тільки на мікро-, але й на макроекономічному рівнях, і через те відображає зв'язки між виробничою діяльністю і навколишнім середовищем, соціальним станом та рівнем життя населення. Отже, окрім трудових, економічних та соціальних нормативів у регулюванні праці повинні розроблятись ще й економіко-екологічні нормативи.

Запропонована в дослідженні концепція включає попередні теоретико-прикладні висновки і практично розвиває теорію нормування праці на мікро-, мезо- та макроекономічних рівнях досліджень затрат і результатів праці. Саме з таких позицій нормування праці виходить за рамки догматичної обмеженості попередніх концепцій, обумовлених функціонуванням командно-адміністративної економіки, і розглядається через призму нормативного регулювання не тільки затрат, але й результатів праці, як основи динамічного розвитку виробничих відносин на наступних рівнях: національному, галузевому, регіональному, окремого підприємства, цеху, підрозділу, а також міжгалузевому - життєвому циклі виробництва конкурентоспроможної продукції. Для ефективного регулювання затрат і результатів праці автором запропонована система трудових, економічних, соціальних та економіко-екологічних нормативів, дотримання яких найбільш повно відповідає розвитку виробничих відносин у перехідній економіці на всіх рівнях її функціонування.

Наявність серйозних проблем теоретичного і методологічного характеру в регулюванні затрат і результатів праці різних категорій працівників на рівні виробничих економічних систем ставить на порядок денний питання про застосування нових концептуальних підходів у вимірюванні, регламентації, оцінці й регулюванні їх трудової діяльності. Застарілість нормативної бази з оцінки праці на більшості існуючих підприємств і відсутність її на новостворених у процесі становлення ринкових механізмів обумовлюють необхідність переборення недостатньо відповідального ставлення науковців та підприємців до проблем розробки і запровадження автоматизованих систем нормативного та інформаційного забезпечення процесів регулювання праці з урахуванням вимог ринкової економіки.

Отже, актуальність, недостатня розробленість і практична необхідність вивчення вказаних проблем визначили вибір теми дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрямок досліджень тісно пов'язаний із виконанням держбюджетної та госпдоговірної тематики наукових робіт, над якою автор працює у складі наукових колективів (керівники: д.е.н., проф. Ігумнов Б.М., д.е.н., проф. Войнаренко М.П.) впродовж останніх десяти років. Окрім того, тема дисертації є частиною виконання планових та держбюджетних робіт “Проблеми трансформації місцевої промисловості у процесі реформування економіки України” (№0197U016015) та “Проблеми і перспективи залучення інвестицій в Україну” (№0199U003037). За цей період виконано 6 робіт госпдоговірного характеру з проблем пошуку механізму регулювання праці на мікро- та мезоекономічному рівнях трудових відносин. Серед них роботи, пов'язані з: розробкою міжгалузевих нормативів затрат праці, визначенням технологічної трудомісткості, розробкою автоматизованих систем проектування технології нормування праці, створенням та розвитком автоматизованих робочих місць (АРМ) нормувальника і цехового економіста. Вищезазначені дослідження відповідають загальному напряму розробки наукових програм, які виконуються вузівською наукою. Виконанню теми дисертаційної роботи багато в чому передували авторські дослідження виробничої та соціально-економічної ситуації в Подільському регіоні, зокрема, в Хмельницькій області.

Результати дисертаційного дослідження покладені в основу розробки “Програми соціально-економічного та науково-технічного розвитку області “Хмельниччина - 2010” і, зокрема, таких її стратегічних напрямів, як системи соціального захисту населення, забезпечення максимальної зайнятості населення, оплати та охорони праці, стратегії економічного зростання - пріоритетних напрямів розвитку промисловості, інноваційної та екологічної політики; організаційних механізмів економічного зростання - забезпечення конкурентоспроможності економіки, зміни організаційних форм та структур господарського механізму.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є теоретико-методологічна розробка механізму регулювання макро-, мезо- та мікроекономічних затрат і результатів праці на основі створення системи його нормативного та інформаційного забезпечення.

Основними проблемами у досягненні цієї мети є:

невизначеність теоретичних ринкових засад оцінки змісту затрат і результатів праці на макро-, мезо- та мікроекономічному рівнях функціонування трудових відносин; методичних підходів урахування їх специфічних особливостей у процесі формування ринку в Україні;

незадовільний стан нормативної бази з питань оцінки затрат і результатів праці підприємств, які переходять на ринкові форми виробничих відносин, та відсутність останньої у більшості новостворених підприємств;

незацікавленість місцевих органів управління та господарських структур у створенні механізмів оцінки прогнозованих результатів праці, визначення їх впливу на стан навколишнього середовища та соціально-економічне становище населення;

відсутність методичного обґрунтування у створенні механізму регулювання затрат і результатів праці, який би комплексно впливав на вирішення трудових, економічних, соціальних та економіко-екологічних завдань на макро-, мезо- та мікрорівнях функціонування трудових відносин;

складність обробки економіко-статистичної інформації про фактично отримані результати праці і відсутність відповідних нормативних показників оцінки ситуації як на міжгалузевому, так і на регіональному рівнях розвитку трудових відносин;

безсистемність науково обгрунтованих методів і моделей прогнозування затрат праці, відсутність методик оцінки та класифікації факторів, які впливають на трудомісткість наукових досліджень, проектування, виготовлення та експлуатацію конкурентоспроможної продукції;

ускладнений характер розробки автоматизованих систем нормативного регулювання затрат і результатів праці через відсутність теоретико-методологічних основ обгрунтування створення їх нормативного та інформаційного забезпечення.

Для досягнення поставленої мети в ході підготовки дисертації необхідно було вирішити наступні основні задачі:

розробити сучасні, комплексні та досконалі показники затрат і результатів праці, які можна було б використовувати за умов ринку; виявити концептуальні і методологічні проблеми, пов'язані з показниками визначення ефективності та міри праці; визначити фактори та критерії якості в оцінках затрат і результатів праці на всіх рівнях трудових відносин, застосовуючи нові оціночні технології, факторно-критеріальні моделі на кваліметричній основі;

з'ясувати місце та роль механізму регулювання затрат і результатів праці в системі вирішення соціально-економічних проблем у процесі становлення ринкових відносин в країні; здійснити комплексні дослідження відповідності запропонованої концепції регулювання затрат і результатів праці у процесі сучасного соціально-економічного розвитку України існуючим ринковим економічним теоріям і законам еволюційного розвитку;

дослідити тенденції стабілізації макро- та мезоекономічних результатів праці, ґрунтуючись на оцінці формування національного ринку праці, соціально-економічних процесів у контексті удосконалення нормування і оплати праці;

створити структуру нормативної та інформаційної баз механізму макро-, мезо- та мікроекономічного регулювання затрат і результатів праці; розробити методологію формування і взаємодії трудових, економічних, соціальних та економіко-екологічних нормативів регулювання затрат і результатів праці;

обгрунтувати вибір моделей та нормативних співвідношень прогнозування макроекономічних показників ефективності праці; сформувати структуру системи стеження в управлінні працею та розробити схеми реалізації макроекономічного механізму регулювання затрат і результатів праці;

визначити концептуальні особливості і розробити принципи побудови регіональних моделей управління процесами праці, створити галузеву систему регулювання проміжних, кінцевих та граничних результатів праці;

поєднати соціальні, економіко-екологічні, трудові та економічні нормативи для оцінок виробничої діяльності працівників, задіяних у дослідженні, проектуванні, виготовленні, експлуатації та утилізації виробів; встановити у життєвому циклі виробництва конкурентоспроможної продукції контрольно-оціночні точки аналізу відхилень нормативних показників затрат і результатів праці від фактично отриманих;

на основі створення методик факторно-критеріальної оцінки затрат і результатів колективної та індивідуальної праці розробити механізми їх мікроекономічного регулювання за відхиленнями фактичних показників від нормативних та за формуванням індивідуальних норм потреб;

визначити теоретико-методологічні основи оптимізації вибору виробничих мікроекономічних систем за критерієм “затрати - результати праці”;

для приведення розробленого механізму в дію створити структуру автоматизованої системи інформаційного забезпечення, обґрунтувати склад, архітектуру та перелік автоматизованих робочих місць, що до неї входять.

Предмет дослідження складають теоретико-методологічні основи регулювання затрат і результатів праці у сфері макро-, мезо- та мікроекономічних трудових відносин у перехідній економіці.

Об'єктом дослідження є: трудові відносини на машинобудівних підприємствах Подільського регіону в контексті соціально-економічного розвитку ринкових відносин в Україні.

Методи дослідження, які були використані у роботі для досягнення головної мети, можна поділити на: економіко-математичні методи системного аналізу, за допомогою яких виявлено взаємозв'язки між затратами і результатами у загальній структурі визначення ефективності, міри та продуктивності праці; методи статистичного аналізу затрат і отриманих результатів за 1996-2000 рр., які дозволили об'єктивно оцінити стан та перспективи розвитку окремих галузей національної економіки і, зокрема, машинобудівних підприємств Подільського регіону. Окрім того, для реалізації поставлених задач у дисертації застосовувались сучасні методи кореляційного та регресійного аналізу, методи експертних оцінок, а також економіко-математичні, матричні та кваліметричні моделі.

Теоретичну і методологічну основу дослідження склали фундаментальні положення класичних і сучасних економічних теорій; роботи спеціалістів в області нормування праці, економічної кібернетики, ефективності стимулювання і підвищення продуктивності праці; висновки і рекомендації Міжнародної організації праці щодо нормативного регулювання трудових відносин у високорозвинених країнах; рекомендації Міністерства праці і соціальної політики України; чинне законодавство, що регламентує трудові відносини в Україні.

Інформаційною базою слугували матеріали статистичних досліджень ринку праці та соціально-економічного розвитку України і Подільського регіону, окремих галузей та машинобудівних підприємств Хмельницької області, статистичних звітів, анкетних і експертних досліджень стану організації та нормування праці.

Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в обґрунтуванні теоретичних та методологічних основ побудови механізму регулювання затрат і результатів праці в перехідній економіці України.

Найсуттєвіші результати дослідження, які містять наукову новизну, полягають у наступному:

отримало подальший теоретичний розвиток трактування економічного змісту “затрат“ і “результатів” праці як економічних категорій задоволення потреб у процесі трудових взаємовідносин на мікро-, мезо- та макроекономічному рівнях становлення ринкових умов господарювання, зокрема, поглиблено науково-методичне обгрунтування “міри праці” як категорії системної оцінки її затрат і результатів, їх якісних та кількісних характеристик, визначення системи оцінок якості затрат і результатів праці на основі їх кваліметричного цільового вимірювання та використання факторно-критеріальних моделей аналізу;

вперше на основі дослідження існуючих теорій та дотримання законів обмеженості ресурсів, безмежності потреб, економії робочого часу, закону порівняльної переваги суттєво конкретизовані класифікаційні ознаки затрат і результатів праці за видами, сукупністю працюючих, ступенем досяжності, реалізацією та впливом на навколишнє середовище, формою представлення, а також розроблена класифікація затрат і результатів праці, яка грунтується на висунутій авторській концепції їх поділу на проміжні, кінцеві та граничні;

за допомогою комплексного аналізу соціально-економічних проблем формування національного та регіонального ринків праці вперше сформульована система завдань, невідкладних заходів та інструментів нормативного регулювання праці за умов ринку, аргументована необхідність нового трикомпонентного підходу до визначення структури заробітної плати у системі оцінок затрат і результатів праці персоналу та доцільність введення мінімальної годинної оплати праці;

методологічно визначені параметри ринкової моделі механізму регулювання затрат і результатів праці, функціонування якої здійснюється на макро-, мезо- та мікроекономічному рівнях на основі нетрадиційної нормативної бази, яка включає трудові, економічні, соціальні та економіко-екологічні нормативи, моделі їх розрахунку, класифікатори та сфери застосування; процеси регулювання базуються на використанні каналів зворотного зв'язку і прийнятті управлінських рішень за відхиленнями фактичних показників затрат і результатів праці від нормативних;

теоретично узагальнені нові підходи та логіка системного аналізу у формуванні моделей функціонування багаторівневих цільових виробничих систем; розроблена структура макроекономічного механізму регулювання сукупної праці із застосуванням сформованих матриць затрат і кінцевих результатів та їх нормативних співвідношень, досягнення чи відхилення від яких характеризує рівень розвитку макроекономічних трудових відносин; побудована структура системи стеження в управлінні затратами праці для отримання оптимальних результатів з мінімальним негативним їх впливом на навколишнє середовище;

з урахуванням тенденцій сучасних умов формування ринку запропоновано здійснювати регулювання праці на мезоекономічному рівні на основі розроблених принципів та методологічних підходів до використання у функціональних регіональних і галузевих моделях нормативів проміжних, кінцевих та граничних результатів праці;

з метою формування ринкового механізму регулювання затрат і результатів праці в життєвому циклі конкурентоспроможної продукції, як окремого випадку функціонування мезоекономічних систем, вперше визначені основні елементи та структура автоматизованої взаємодії створених підсистем: методів прогнозування нормативної і фактичної трудомісткості робіт, оцінки відхилень отриманих результатів в контрольно-оціночних точках поконтурної технології руху продукції та управлінських рішень для усунення негативних відхилень;

на основі проведеного багатофакторного кореляційно-регресійного аналізу досліджені взаємозв'язки і визначений вплив факторів на показники ефективності роботи мікроекономічних виробничих систем, теоретично обгрунтовані математичні методи і моделі їх оцінки, розроблені схеми знаходження відхилень результатів за затратами живої і уречевленої праці, структури механізму зворотного зв'язку;

суттєво поглиблена і конкретизована ідея оптимізації функціонування виробничих економічних систем (ВЕС) за критерієм “затрати - результати праці”, зокрема, для вибору оптимальних варіантів із альтернативних ВЕС як з відомими, так і з ймовірними затратами та результатами праці пропонується алгоритм оптимізації з використанням графоаналітичного аналізу;

вперше сформульовані теоретико-методологічні основи створення структури автоматизованої системи нормативного та інформаційного забезпечення механізму регулювання затрат і результатів праці (АСІЗМ); визначено і обгрунтовано перелік автоматизованих робочих місць (АРМ), що входять до АСІЗМ, побудовано структуру АС для макро-, мезо- та мікроекономічних виробничих систем; створена архітектура нормативного, інформаційного, технічного та правового забезпечення АСІЗМ.

Практичне значення одержаних результатів полягає у:

запровадженні розроблених методик формування і встановлення трудових, економічних, соціальних та економіко-екологічних нормативів на регіональному, місцевому рівнях трудових відносин та на підприємствах різних форм власності;

застосуванні матриць сукупних затрат праці і соціально-економічних результатів, їх нормативних співвідношень для прогнозування розвитку національної економіки та окремих регіональних виробничих систем;

використанні моделей факторно-критеріальної оцінки при застосуванні нормативів на мезоекономічному рівні трудових відносин та на рівні окремих виробничих економічних систем;

запровадженні методів оцінки затрат і результатів праці за відхиленнями фактичних показників від нормативних у запропонованих контрольно-оціночних точках життєвого циклу конкурентоспроможної продукції з метою виключення непередбачених витрат;

застосуванні розроблених алгоритмів оцінки і оптимізації вибору виробничих економічних систем за критерієм “затрати - результати праці”;

створенні типових комплексних нормативів затрат і результатів праці шляхом поєднання їх трудових, економічних, соціальних та економіко-екологічних характеристик;

використанні розроблених структур автоматизованих систем в регулюванні праці на макро-, мезоекономічному рівнях управління та на машинобудівних підприємствах Подільського регіону;

запровадженні у виробництво АРМ економіста, нормувальника та розробці теоретичних основ створення АРМ соціолога і еколога.

Окрім того, розроблені в дисертації теоретичні та методичні положення отримали відображення у 6 методичних рекомендаціях та циклі лекцій для студентів економічних спеціальностей з дисциплін “Наукова організація праці”, “Нормування праці спеціалістів”, “Розміщення продуктивних сил”.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, в якій викладено авторський підхід щодо розробки і створення механізму регулювання затрат і результатів праці в перехідній економіці України. Наукові положення, висновки і рекомендації, які виносяться на захист, одержані автором самостійно. Обсяг особистого внеску в роботах, які опубліковані у співавторстві, наведений окремо у списку опублікованих праць. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертаційній роботі використано лише ті ідеї та положення, які отримані автором особисто.

Апробація результатів дослідження полягає в тому, що розробці теми дисертації передували виконані держбюджетні та госпдоговірні науково-дослідні роботи у рамках державних замовлень і договорів з підприємствами Подільського регіону. Протягом 1992-2000 років творчим колективом Технологічного університету Поділля, до якого входить автор, розроблені такі науково-дослідні роботи, які відповідають загальному напряму дисертаційного дослідження: "Впровадження, розвиток і стикування систем АРМ - нормувальника, АРМ - цехового економіста", "Автоматизована система планово-економічних завдань для комплексу спецтехнологічного обладнання підприємства", "Планування графіків запуску-випуску виробів" (ВО “Катіон”); “Реорганізація структури управління” (ВАТ “Термопластавтомат”); “АС проектування технології нормування праці” (ВАТ “ПРІГМА-ПРЕС”); “АС отримання типової індивідуальної технології і нормування праці для основного виробництва” (ВАТ “Укрелектро-апарат”). Прикладне значення отриманих результатів полягає також у впровадженні їх при розробці “Програми соціально-економічного, науково-технічного та національно-культурного розвитку області “Хмельниччина - 2010”.

Всі науково-дослідні розробки впроваджені у виробництво і пов'язані з: автоматизацією регулювання й управління трудовими процесами для вирішення планово-економічних завдань, створенням автоматизованих робочих місць нормувальника і економіста, автоматизацією процесів узгодження за часом запуску-випуску виробів і створенням автоматизованих систем проектування технології та нормування праці.

Результати досліджень доповідались на міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференціях: “Оплата праці та доходи в ринковій економіці: проблеми, досягнення, перспективи розвитку” (м. Хмельницький, 2001 р.), “Соціальні пріоритети ринку праці в умовах структурної модернізації економіки” (м. Київ, 2000 р.), “Гуманітарні науки на рубежі третього тисячоліття: досягнення, проблеми, перспективи” (м. Хмельницький, 2000 р.) “Система обліку в Україні: трансформація до міжнародної практики” (м. Хмельницький, 2000 р.), “Оплата праці: проблеми теорії та практики” (м. Луцьк, 2000 р.), “Проблеми обліку та аудиту за умов нестабільної економіки” (м. Хмельницький, 1996 р., 1999 р.), “Проблеми інвестиційної підтримки вітчизняного виробника” (м. Хмельницький, 1999 р.), “Трудовий потенціал України і його реалізація в умовах розбудови національної економіки” (м. Львів, 1997 р.), “Правове регулювання стосунків у промисловій екології та інженерії” (м. Хмельницький, 1997 р.), “Науково-практичні проблеми інвестиційної та інноваційної політики держави” (м. Київ, 1997 р.), "Управление трудовыми ресурсами: проблемы и перспективы развития" (м. Хмельницький, 1997 р.), “Проблемы современной экономики, нормирования затрат и результатов труда" (м. Хмельницький, 1996 р.), “Сучасні проблеми розвитку виробництва” (м. Харків, 1996 р.), “Экономические проблемы развития промышленного производства" (м. Одеса, 1995 р.), “Проблемы экономики, оплаты и нормирования труда в условиях формирования рыночных механизмов" (м. Хмельницький, 1995 р.), “Формування ринкової економіки в Україні: теоретичні і практичні проблеми подолання кризи” (м. Вінниця, 1994 р.). Крім того, результати досліджень доповідались на засіданні відділення економіки праці, демографії і рівня життя в Інституті економіки НАН України та на постійно діючих міжрегіональних семінарах “Проблеми праці, економіки та моделювання” (м. Хмельницький, 1994-2000 рр.) тощо.

Публікації. Найсуттєвіші теоретичні і практичні результати дисертаційного дослідження, методологічні розробки, висновки та пропозиції автора відображені у 55 публікаціях загальним обсягом 46,6 др. арк., у тому числі в індивідуальній монографії (20,9 др. арк.), 27 статтях у фахових виданнях (10,7 др. арк.) та 27 публікаціях, які додатково відображають результати дослідження (15 др. арк.).

Структура і обсяг роботи. Дисертація за структурою складається зі вступу, 7 розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Роботу викладено на 485 сторінках машинописного тексту, що містить 50 таблиць (3 із них на 2 повних сторінках), 80 рисунків (29 із них на 28 повних сторінках), список використаних джерел із 238 найменувань (на 18 сторінках), 7 додатків (на 34 сторінках).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У першому розділі - "ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ РЕГУЛЮВАННЯ ЗАТРАТ І РЕЗУЛЬТАТІВ ПРАЦІ", - узагальнивши наукові підходи в дослідженні системи оцінки показників ефективності праці, проведено аналіз існуючих проблем щодо їх нормативного регулювання в еволюційному розвитку.

Опрацювання провідних зарубіжних і вітчизняних теорій та концепцій нормування затрат і результатів праці дозволило автору визначити багатоаспектність проблеми, дослідити затрати і результати через призму їх науково-практичних функцій, впливу на соціально-економічний розвиток та навколишнє середовище. На основі аналізу нормативного регулювання і управління процесами праці визначено основний зміст системного підходу до оцінки затрат і результатів праці, який полягає у тому, що на застосування норми (нормативу) за умов ринку покладаються такі функції використання у: проведенні економічних оцінок виробничих систем, плануванні і організації трудового процесу, оплаті праці, соціальному захисті, оцінці трудового вкладу, продуктивності, гарантованому захисті працівників від нав'язування надмірних вимог до темпу і ритму роботи і водночас захисті роботодавців від намагання працівників знизити встановлені параметри трудового процесу.

В економічній теорії та практиці організації і нормування праці дисертантом виділено декілька етапів. Перший етап характеризувався практичними дослідженнями в галузі наукової організації праці, мікроелементного нормування, розробки принципів управління виробництвом. Другий супроводжувався офіційним визнанням науки про працю, створенням науково-дослідних інститутів, техніко-нормувальних бюро. Для третього етапу є характерним відкриття єдиних законодавчих інституцій, під загальним керівництвом яких розвивались і впроваджувались у виробництво досягнення науки і практики з організації і нормування праці. Останній етап відзначається розвитком теорії нормативного регулювання затрат і результатів праці вузівською та академічною наукою.

У дисертації доведено, що головним критерієм нормативного регулювання в перехідній економіці є підвищення рівня людського розвитку, подолання проблем у задоволенні матеріальних, духовних та соціальних потреб населення, його захищеність від неприпустимого втручання псевдоринкових механізмів, помилок державних і новостворених управлінських структур у наднормативному використанні трудових і природних ресурсів, нанесенні збитків через відмови створених систем та порушення екологічної рівноваги навколишнього середовища. Визначено, що саме на ці складові мають вплив як затрати, так і результати праці, і через те управління ними повинно здійснюватися за допомогою розробленого механізму нормативного регулювання праці на макро-, мезо- та мікроекономічному рівнях трудових відносин. Виходячи з цього, визначено основний зміст "міри", "затрат" і "результатів" праці в перехідній економіці, окреслено їх якісні та кількісні характеристики.

Автором доведено, що затрати і результати нерозривні, оскільки перші завжди здійснюються з метою отримання других. Разом з тим, результати праці - це самостійна економічна категорія, а не просто прояв затрат праці. Результатом процесу матеріального виробництва є продукти праці чи послуги, які здатні задовольняти потреби людей. Отже, результати праці автором розглядаються у своїй триєдиній властивості: поточних, кінцевих та граничних характеристик. Перша властивість являє собою подальшу зміну об'єкта під дією затрат праці. Кінцеві результати безпосередньо пов'язані зі ступенем задоволення потреб певних споживачів. Разом з тим, потреби, як і кінцеві результати, є абсолютними (нормативними) і дійсними (фактичними). Через те кінцевий результат праці - це показник задоволення потреб. Ступінь задоволення соціально-економічних потреб можна визначити як відношення фактичного і нормативного (очікуваного) набору життєвих благ, який встановлюється на основі науково обгрунтованих норм потреб на душу населення. Граничний результат - це ступінь впливу кінцевих результатів праці на навколишнє середовище. Він може бути позитивним і негативним з точки зору дії ступеня задоволення потреб людини на навколишнє середовище. В роботі розроблено класифікатори норм затрат і результатів праці за окремими ознаками: ступенем досяжності і реалізації, характером і видами праці, стадіями і етапами життєвого циклу, рівнями сукупності та функціями працівників, вартісними показниками виробничої діяльності.

Водночас міра праці розглядається автором як системна міра затрат і результатів, а також міра відхилень від якісних та кількісних нормативних характеристик. Комплексний підхід до оцінки міри затрат і результатів праці з урахуванням їх властивостей вивів на необхідність розробки механізму нормативного регулювання праці. Проведене дослідження існуючої на підприємствах нормативної бази, яка розроблялась на галузевому рівні свідчить про її застарілість і невідповідність рівню продуктивних сил та виробничих відносин, вказує на необхідність перегляду діючих норм і нормативів з метою усунення їх негативного комплексного впливу на оцінку, мотивацію, оплату та продуктивність праці. Оцінка якості норм затрат праці на 70 підприємствах машинобудівної та металообробної промисловості Хмельниччини показала їх недосконалість, невідповідність міждержавним стандартам та технічному рівню виробництва.

Розроблені дисертантом факторно-критеріальні моделі оцінки якості результатів праці включають рівні - задоволення потреб споживача, виробника, суспільства і збереженні природи та оцінки якості затрат праці - соціальні, економічні, трудові, економіко-екологічні фактори. Факторно-критеріальний підхід в оцінці якості показників праці дозволив кількісно вимірювати якісні характеристики затрат і результатів і тим самим створив можливість оцінювати ефективність не тільки простої регламентованої праці, а й праці розумової та творчої.

У дисертації визначені напрями вдосконалення нормативного регулювання затрат і результатів праці на всіх рівнях за умов становлення ринкових виробничих відносин, які полягають у: розширенні сфери застосування норм затрат праці на всі види робіт і для всього персоналу фірм, організацій, установ; оцінці норм на відповідність досягнутому рівню виробництва; їх перегляді та сертифікації на відповідність Міжнародним стандартам якості; підготовці і розробці нових науково обгрунтованих норм; підвищенні виробничої активності персоналу через збільшення економічного і соціального значення нормативного регулювання сукупної праці; створення механізму регулювання затрат і результатів праці на всіх рівнях трудових відносин.

Проведені дослідження стану нормування праці на підприємствах Хмельниччини дозволили автору створити структуру системи управління якістю нормування праці, яка включає підсистеми розробки і перегляду норм затрат на мікро-, мезо- та макроекономічному рівнях з урахуванням відповідності міждержавним стандартам якості продукції.

У другому розділі - "КОМПЛЕКСНА ОЦІНКА ЕКОНОМІЧНИХ І СОЦІАЛЬНИХ ПРОБЛЕМ ПРАЦІ ПРИ ПЕРЕХОДІ ДО РИНКУ" - на основі аналізу й оцінки соціально-економічного стану України, становлення ринку праці, проблем оплати і підвищення продуктивності праці, досягнутих макро- та мезоекономічних показників доведена всебічність їх взаємообумовленого зв'язку із системою регулювання затрат і результатів праці.

Нерозробленість та складність сучасних умов формування ринку праці, проблематичність вирішення завдань теорії та практики регулювання праці на основі нормування, а також відсутність відповідних експериментальних даних про трудові процеси спричинили необхідність аналізу вже проведених досліджень, формулювання нових завдань у сфері регулювання затрат і результатів праці. Дослідження макроекономічних показників результатів праці за період 1995-2000 рр. вказують на тенденцію до їх вирівнювання, що в цілому позитивно впливає на соціально-економічне становище населення. Однак на мезоекономічному рівні трудових відносин на Поділлі і, зокрема, Хмельниччині, ці показники відстають від середніх по Україні. Визначено, що основними принципами, якими доцільно керуватися при максимізації кінцевих результатів праці в економіці України, є: забезпечення органічної єдності основних завдань і цілей структурної, інвестиційної та інноваційної політики з метою обмеження впливу сировинного фактора на структуру промислового виробництва; утвердження інноваційної моделі структурних перетворень на основі науково-технічного прогресу, переорієнтації економічної системи на зростаючі потреби внутрішнього споживача, на високий платоспроможний попит вітчизняного виробника та населення; забезпечення прогресивних структурних зрушень за рахунок інноваційного оновлення промислового виробництва та високої конкурентоспроможності продукції.

Незначна стабілізація обсягів вітчизняного виробництва, ускладнення з реалізацією продукції через її низьку конкурентоспроможність призвели до скорочення попиту на робочу силу, зростання прихованого безробіття. Якщо ці процеси не будуть своєчасно виправленими, то посилюватимуться кризові явища у сфері зайнятості населення, дестабілізаційна ситуація, соціальна напруга. Автором встановлено, що вирішення цих проблем необхідно здійснювати через: збереження і стимулювання зайнятості в пріоритетних галузях національної економіки; оптимізацію територіально-галузевого перерозподілу робочої сили на основі її вивільнення з неперспективних сфер; активізацію трудової мобільності робочої сили, процесів профпідготовки та перепідготовки кадрів; сприяння найму і організованому працевлаштуванню населення та організацію ефективної соціальної підтримки вимушено незайнятого населення.

У дисертації обгрунтовано, що законодавче регулювання основних соціальних гарантій має полягати у: визначенні їх рівня на підставі соціальних нормативів, які автор пропонує використовувати на макро-, мезо-, мікроекономічних рівнях; розподілі відповідальності між державою (роботодавцями) та персоналом фірм щодо забезпечення гарантій по соціальному страхуванню; відповідності основних засад здійснення соціального захисту рівню соціально-економічного розвитку країни; забезпеченні для більшості населення мінімально гарантованого рівня життя, який відповідатиме науково обгрунтованим фізіологічним і соціальним потребам людини; вдосконаленні надання цільової допомоги; впорядкуванні надання різних пільг; створенні і реформуванні системи соціального пенсійного та медичного страхування; підвищенні мотивації праці шляхом обгрунтованого збільшення мінімальної оплати праці до прожиткового мінімуму та оптимальних нормативних співвідношень між мінімальною і середньою оплатою праці.

Поряд із знеціненням робочої сили в Україні та недосконалістю оцінки затрат і результатів праці на всіх рівнях існують глибокі деформації у сфері заробітної плати: зниження купівельної спроможності та збільшення її міжгалузевих відмінностей, значне зниження її реального рівня у порівнянні зі зменшенням обсягів виробництва та зниженням продуктивності праці, нестабільне співвідношення мінімальної заробітної плати і межі малозабезпеченості, значний перепад між ставками нижчого і вищого розрядів, подальше зниження питомої ваги зарплати у сукупних доходах, зменшення ролі надбавок і доплат за результативність та якість робіт, використання нормування праці як зарплатоутвірної функції, заборгованість підприємств і державних установ з виплати заробітної плати, відсутність законодавчо встановленого мінімального розміру годинної зарплати.

Вирішення зазначених проблем оплати праці на основі ефективної оцінки її затрат і результатів для окремих виробничих економічних систем у перехідний період має здійснюватися через єдину гнучку тарифну систему: запровадження єдиного уніфікованого підходу щодо оцінки складності робіт і диференціації тарифних умов оплати праці; диференціація тарифних ставок у межах кожного розряду за кількома рівнями або використання “вилки” посадових окладів і ставок; визначення конкретного рівня тарифної ставки у межах кожного розряду за результатами оцінки праці; вивчення можливості підвищення і зниження тарифної ставки залежно від отриманих результатів оцінки; розробка системи показників результатів праці, їх якості, термінів виконання робіт, самостійності, творчого підходу, новаторства; введення преміальних надбавок на основі розробленої системи оцінки продуктивності та результативності праці.

На основі проведеного дослідження автором обгрунтовано підходи до удосконалення системи оплати праці персоналу в умовах становлення ринкових відносин на основі трикомпонентної структури складових трудового процесу (простої, регламентованої та творчої праці). Перша складова - постійна і забезпечує мінімальний заробіток і за розміром не може бути нижчою за мінімальну заробітну плату в Україні; друга складова - змінна, нормативна, нараховується у залежності від рівня освіти, кваліфікації, норм трудомісткості; третя складова - змінна, встановлюється у залежності від самостійності, творчості і отриманих результатів праці. Отже, величина заробітної плати залежить від рівня всіх трьох складових. А прибутковість виробничої економічної системи залежить від послаблення або посилення стимулювання кожної із складових праці персоналу. Найголовнішим є визначення експертним шляхом нормативних співвідношень складових заробітної плати і затвердження їх органами управління фірм як орієнтирів, за межі яких роботодавцям не дозволяється виходити.

Застосування кваліметричних методів та моделей і використання їх у дослідженні трудових процесів на машинобудівних підприємствах Хмельниччини для визначення ступеня впливу різних факторів дозволили виявити, що найбільш впливовими на затрати і результати праці є трудові, економічні, соціальні та економіко-екологічні фактори. Автором розроблена оригінальна методика оцінки факторів впливу на показники ефективності праці з використанням економіко-математичних та кваліметричних методів. Виявлені ступені впливу факторів вказують на їх значущість у процесах регулювання затрат і результатів праці.

Автором доведено, що інтегроване регулювання затрат і результатів праці має грунтуватися як на горизонтальних, так і вертикальних взаємозв'язках нормативної та інформаційної баз всіх рівнів трудових відносин з базами фактично здійснених затрат праці і отриманих результатів. Інтеграція регулювання затрат і результатів праці передбачає встановлення відхилень їх фактичних показників від нормативних, визначення першопричин відхилень і прийняття управлінських рішень по їх усуненню. На основі визначених напрямів (трудового, економічного, соціального та економіко-екологічного) нормативного регулювання праці обгрунтована мета, форми, зміст, основні елементи, контурні межі (макро-, мезо-, мікроекономічного та індивідуального функціонування) механізму регулювання затрат і результатів праці.

У третьому розділі - "МЕТОДОЛОГІЯ СТВОРЕННЯ МЕХАНІЗМУ РЕГУЛЮВАННЯ ЗАТРАТ І РЕЗУЛЬТАТІВ ПРАЦІ" - для вироблення макроекономічних підходів розкриті об'єктивні причини визначення оптимальних моделей соціально-економічного розвитку, виявлені основні недоліки моделі світової динаміки та проведено аналіз існуючих макро- та мезоекономічних систем, розкриті проблеми неконтрольованого впливу виробничих економічних систем на природне середовище та визначені основні напрями оптимізації моделей затрат і результатів праці в соціально-економічних системах. Зокрема, автором встановлено, що головними серед них є: вироблення соціально-економічного механізму збереження мінімуму природно-ресурсного потенціалу, введення нормативних квот використання природних ресурсів; визначення компенсаційних витрат на відтворення навколишнього середовища; перехід від надвитратного до економного використання всіх видів енергетичних ресурсів, перегляд загальної енергетичної стратегії, перехід на ресурсоекономні виробництва; створення жорсткої експертизи на будь-яку техніку і технологію, які потенційно небезпечні для природи, життя і здоров'я людей; впровадження ретельного макроекономічного, регіонального та місцевого економіко-екологічного регулювання на основі дотримання запропонованих в дисертаційній роботі нормативів.

Принципово нова концепція створення механізму регулювання затрат і результатів праці на основі законів її розвитку, на думку автора, дозволить перейти від стихійно створеного досвіду розробки і застосування на практиці окремих методів і нормативів до їх системи, яка має прогнозний характер, для повної реалізації законів економії робочого часу, врахування обмеженості ресурсів, безмежності потреб людини і розподілу за працею. Розгляд об'єктивних причин, необхідність нормативного регулювання затрат і результатів праці на всіх рівнях виробничих економічних відносин, дозволили визначити головні протиріччя, в які вступає висунута концепція по відношенню до загальних макроекономічних законів. Побудована модель взаємодії макроекономічних законів окреслює місце системи нормативного регулювання затрат і результатів праці і дає змогу дійти висновку, що ефективною вона буде лише за умови поєднання і дотримання трудових, економічних, соціальних та економіко-екологічних нормативів на макро-, мезо- та мікроекономічному рівнях трудових відносин. Виходячи з цього, в роботі розроблено основні завдання, невідкладні заходи та інструменти механізму нормативного регулювання праці на макроекономічному рівні.

Розробивши методологію створення ефективного механізму регулювання затрат і результатів праці, дисертант визначив основні ознаки та сфери функціонування цього механізму. Як показали дослідження, доцільно розглядати його за функціональною, територіальною та компонентною ознаками.

Зокрема, автором побудована структурна модель механізму регулювання праці, яка передбачає його функціонування на макроекономічному (національна економіка), мезоекономічному (міжгалузеві, галузеві, регіональні виробничі системи та життєвий цикл продукту праці), мікроекономічному (підприємства, фірми) та індивідуальному (окремі працівники) рівнях управління (рис. 1). Структурна модель механізму оцінки та нормативного регулювання затрат і результатів праці, з одного боку, підпорядкована дії основних законів еволюції, з іншого - системі трудових, економічних, соціальних та економіко-екологічних нормативів, дія яких розповсюджена на всі рівні регулювання. Механізм регулювання затрат і результатів праці в перехідній економіці - це сукупність організаційних структур, конкретних форм, методів управління, які грунтуються на використанні відхилень фактично отриманих показників діяльності різного рівня виробничих економічних систем від прогнозних характеристик трудових, економічних, соціальних та економіко-екологічних нормативів.

На основі проведеного дослідження в дисертації доведено, що основними структурними характеристиками механізму регулювання затрат і результатів праці є їх: досяжність залежно від міри задоволення життєвих потреб; згрупованість на макро-, мезо-, мікрорівнях функціонування; взаємообумовленість за загальною метою розвитку суспільства, національної економіки, регіону, галузі, підприємства та окремого працівника. Створені причинно-наслідкові діаграми цілей та критеріїв зміни затрат праці і максимізації їх результатів спрямовані на підвищення якості трудового життя. На основі останніх розроблено порядок сходження структурної будови механізму.

Математичне визначення затрат і результатів праці через трудові, економічні (вартісні), соціальні та економіко-екологічні нормативи є завершенням емпіричної та теоретичної і початком практичної стадії розвитку методології нормування праці як науки про методи розрахунку затрат і необхідних результатів праці для створення соціально-економічної та екологічної рівноваги у використанні трудових та природних ресурсів для задоволення потреб на індивідуальному, мікро-, мезо- та макроекономічному рівнях функціонування виробничих систем. Виходячи з цього, результати чи затрати праці на їх отримання можна оцінити за величиною їх трудової, економічної, соціальної та економіко-екологічної значимості. Унікальність даного підходу полягає в тому, що вперше вдалося поєднати основні складові будь-якого результату праці, які всебічно і комплексно впливають на різні сторони трудового життя, з урахуванням їх дії на навколишнє середовище. Визначення відхилень фактичних показників затрат і результатів праці від нормативних та використання системи відстежуючого управління із застосуванням каналів зворотного зв'язку дозволить ефективно керувати процесами праці на різних рівнях трудових відносин в перехідній економіці.

Дисертант вважає, що формування трудових і економічних та розробка соціальних і економіко-екологічних нормативів повинні проводитися з дотриманням певної технології та етапів їх встановлення. Створені на основі досліджень класифікатори нормативів у роботі наводяться відповідно до алгоритму їх формування на макро-, мезо- та мікроекономічному рівнях. Досліджено взаємозв'язки, які виникають між соціальними й трудовими, екологічними та економічними нормативами. На основі загальних підходів створена методика розробки і визначення нормативів для національної економіки, окремих галузей, підприємств, цехів, дільниць та окремих працівників.