Формування та використання експортного потенціалу харчової промисловості України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

РАДА ПО ВИВЧЕННЮ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ УКРАЇНИ

УДК 332.12.382.6

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

ФОРМУВАННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ ЕКСПОРТНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ХАРЧОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ

Пепа Тарас Вадимович

Спеціальність 08.10.01 - розміщення продуктивних сил і регіональна економіка

Київ - 2001

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Раді по вивченню продуктивних сил України Національної академії наук України

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, академік Української академії аграрних наук Борщевський Петро Прокопович,

Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, заступник голови з наукової роботи.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Лисецький Анатолій Степанович, Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, завідуючий відділом регіональних проблем розвитку і розміщення сільськогосподарського виробництва;

доктор економічних наук Сологуб Олена Петрівна, Український державний університет харчових технологій, доцент кафедри менеджменту.

Провідна установа: Науково-дослідний економічний інститут Міністерства економіки України, відділ проблем регіональної економіки, м. Київ

Захист відбудеться "11" червня 2001 р. о 15 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.160.01 Ради по вивченню продуктивних сил України Національної академії наук України за адресою: 01032, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 60.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Ради по вивченню продуктивних сил України Національної академії наук України за адресою: 01032, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 60.

Автореферат розісланий "26" квітня 2001 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради,

доктор економічних наук, професор С.І. Бандур

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Кризовий стан економіки, порушення і розрив господарських зв'язків як в середині країни, так і з країнами ближнього і дальнього зарубіжжя, ускладнення продовольчого забезпечення населення обумовлюють необхідність вибору і розробки стратегічних напрямів щодо зростання обсягів продовольчих ресурсів, розширення і поглиблення економічних зв'язків і виходу України на світовий продовольчий ринок. Адже в Україні є для цього сприятливі природноекономічні умови, вона має значний ресурсний потенціал. Складність ситуації в сфері виробництва продовольчої продукції ставить в ряд першочергових завдань зміну виробничих відносин у всій агропромисловій сфері взагалі і в переробній ланці зокрема, активізацію галузевих і регіональних важелів щодо зміцнення продовольчого потенціалу і зростання обсягів продукції, яка йде на експорт і забезпечує надходження валютних коштів до країни. Тому дослідження, присвячені питанням формування експортного продовольчого потенціалу, поліпшенню та удосконаленню зовнішньоекономічних зв'язків харчової промисловості з зарубіжними країнами є надзвичайно актуальними і потребують якнайшвидшого вирішення. Оцінка експортного продовольчого потенціалу і розробка напрямів його використання взагалі і в харчовій промисловості зокрема матиме не тільки наукове, а й практичне значення, перш за все, соціального характеру, оскільки безпосередньо пов'язане з підвищенням добробуту населення.

Українська економічна думка, практика господарювання мають значний доробок дослідження та вирішення проблем ефективного функціонування основних сфер агропромислового комплексу, формування і розвитку продовольчого потенціалу республіки. Цим проблемам в тій чи іншій мірі були присвячені роботи О.М. Алимова, П.П. Борщевського, А.Ф. Гончара, В.Д. Гончарова, П.І. Гайдуцького, Б.М. Данилишина, Л.В. Дейнеко, С.І. Дорогунцова, А.О. Заінчковського, А.М. Кандиби, Ю.П. Лебединського, А.С. Лисецького, Л.А. Мармуль, Я.Б. Олійника, М.М. Паламарчука, О.М. Паламарчука, В.І. Пили, Д.К. Прейгера, В.А. Поповкіна, В.П. Руденка, П.П. Руснака, П.Т. Саблука, В.Ф. Семенова, К.А. Семенова, М.А. Смирнова, І.О. Сингаївського, С.І. Соколенка, О.П. Сологуб, В.М. Трегобчука, М.І. Фащевського, В.В. Фінагіна, Л.Г. Чернюк, Г.А. Шагалова, В.В. Юрчишина, М.Д. Янківа.

Разом з тим актуальними залишаються дослідження складових частин агропромислового комплексу і, перш за все, сільського господарства та переробної промисловості як основних ланок, що формують продовольчий потенціал країни; практично відсутні як окремі так і комплексні роботи по вивченню цих складових АПК як експортерів продовольчої продукції, що набуває особливої ваги в умовах формування і становлення ринкового механізму господарювання. Утворення якісно нових прогресивних організаційно-виробничих форм розширює сферу впливу і видозмінює процеси агропромислової інтеграції, визначає пропорції і структуру переробного виробництва на основі дії законів ринкової економіки, його участь в зовнішньоекономічній діяльності.

Доцільність дослідження особливостей комплексного розвитку харчової промисловості як експортера продовольчої продукції обумовлена зростаючою її роллю у вирішенні завдань збільшення обсягів продовольчої продукції і забезпечення потреб населення в продуктах харчування. Підвищення рівня теоретичних і практичних розробок, забезпечення стабільного і динамічного функціонування галузей харчової промисловості дозволить збільшити їх потенціал і як експортерів продовольчої продукції, розширити межі міжнародного торгового співробітництва. Раціоналізація структури експортного потенціалу харчової промисловості на базі поліпшення зовнішньоекономічних зв'язків дозволить збільшити розміри валютних надходжень в країну для подальшого науково-технічного переозброєння галузі.

Актуальність окресленого кола питань, теоретична і практична значущість їх вирішення, а також відсутність розробок і недостатній рівень дослідження проблеми зумовили вибір теми дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконувалась у відповідності з тематикою науково-дослідних робіт Ради по вивченню продуктивних сил України, зокрема в рамках науково-дослідних тем: 3.1.5.58 "Прогноз розвитку і розміщення продуктивних сил України на тривалу перспективу" (номер держреєстрації 0100V000089), в межах якого розроблено основні напрями розвитку продовольчого комплексу України; 3.1.5.63 "Схема (прогноз) розвитку і розміщення продуктивних сил України та її регіонів (областей) на тривалу перспективу" (номер держреєстрації 0100V000657), в рамках якої автором здійснено оцінку стану та прогноз розвитку харчової промисловості як складової агропромислового комплексу України.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є наукове обгрунтування основних засад комплексного розвитку харчової промисловості як експортера продовольчої продукції та розробка практичних рекомендацій по формуванню раціональної структури експортного продовольчого потенціалу, становленню стабільного внутрішнього ринку продовольства і забезпеченню інтеграції України в світовий продовольчий ринок.

Досягнення мети вимагало постановки та вирішення наступних задач:

по-перше, в теоретико-методологічному плані розкрити соціально-економічну сутність, функції та значення експортного продовольчого потенціалу; визначити методологічні основи формування експортного потенціалу харчової промисловості;

по-друге, обґрунтувати методичні основи визначення ефективності експортно-імпортних зв'язків харчової промисловості і розробити методику оцінки експортного продовольчого потенціалу харчової промисловості;

по-третє, визначити і оцінити резерви зростання експортного продовольчого потенціалу харчової промисловості на основі раціоналізації зовнішньоекономічних зв'язків, удосконалення і обґрунтування пріоритетів в структурно-динамічному розвитку харчової промисловості як експортера продовольства; розробити прогностичну модель експортного продовольчого потенціалу харчової промисловості республіки.

Конкретне коло завдань, які необхідно вирішити для повного і глибокого дослідження теми, можна окреслити так:

- з'ясувати рівень вивченості проблем формування експортного продовольчого потенціалу, здійснити аналіз наукових підходів до поняття "експортний потенціал", "експортний продовольчий потенціал", "зовнішньоекономічні зв'язки";

- узагальнити розроблені методологічні питання формування експортного продовольчого потенціалу, розкрити сутність цього поняття та охарактеризувати його і значення в розвитку продуктивних сил країни;

- визначити методологічні основи формування експортного потенціалу харчової промисловості і її основних підгалузей, обґрунтувати систему показників оцінки харчової промисловості як експортера продовольства;

- розробити методику визначення ефективності експортно-імпортних зв'язків у харчовій промисловості, пріоритетності експортної діяльності;

- виявити закономірності і особливості розвитку харчової промисловості та її роль у формуванні регіональних продовольчих ринків, характер і тенденції розвитку зовнішньоекономічних зв'язків харчової промисловості в кількісному і якісному аспектах;

- здійснити комплексну оцінку потенційних можливостей харчової промисловості як експортера продовольчої продукції, виявити пропорції і визначити пріоритети в динамічному розвитку харчової промисловості з урахуванням її експортної спрямованості;

- розробити шляхи удосконалення і раціоналізації експортно-імпортної діяльності харчової промисловості, обґрунтувати важливі концептуальні положення і розробити напрями перспективного розвитку харчової промисловості як бази формування експортного продовольчого потенціалу.

Об'єктом дослідження є харчова промисловість України - органічно взаємозв'язана ланка АПК як основне джерело формування і становлення експортного продовольчого потенціалу країни.

Предметом дослідження є теоретико-методологічні та прикладні проблеми формування експортного потенціалу харчової промисловості, раціоналізації його структури в умовах становлення ринкової економіки як основи збільшення вкладу (внеску) галузі у формування державного продовольчого фонду, стабільного споживчого ринку, прискорення входження України в міжнародний ринок продовольства.

Методи дослідження. В основу методології дослідження і вирішення поставлених задач покладено теорію суспільного відтворення, досягнення основоположників економічної науки щодо закономірностей розвитку виробництва, його територіальної організації.

Дослідження методико-методологічних основ формування експортного продовольчого потенціалу проводилось із застосуванням абстрактно-логічного методу. Для визначення закономірностей і тенденцій розвитку харчової промисловості як експортера продовольства використані статистично-економічний, розрахунково-конструктивний, монографічний, балансовий, картографічний методи. Оцінка перспектив розвитку експортного потенціалу галузі здійснювалась з допомогою економіко-математичного методу. Використовувались прийоми узагальнення, групування, порівняння тощо. Сукупність цих методів і прийомів стала методологічною основою проведеного дослідження.

Наукова новизна одержаних результатів. В дисертації сформульовано та обґрунтовано теоретико-методологічні, методичні засади та практичні рекомендації щодо формування експортного продовольчого потенціалу харчової промисловості в умовах становлення ринкових відносин, які характеризуються науковою новизною. Формування нових теоретичних і практичних підходів до проблем становлення і розвитку експортного потенціалу харчової промисловості ґрунтується на врахуванні особливостей та умов здійснення її розширеного відтворення, специфіки галузевої та територіальної локалізації підприємств підгалузей, що зумовило необхідність розробки нової методологічної схеми досліджень, нетрадиційних шляхів забезпечення ефективного розвитку харчової промисловості як експортера продовольчої продукції.

Харчова промисловість як інтегральна, соціально-економічна організаційно-просторова система представлена у вигляді однієї з основ формування державного та регіональних ринків продовольства. Стабільність, цілісність, прибутковість, економічна безпека та інтеграція в міжнародні продовольчі ринкові структури є вирішальними чинниками визначення шляхів удосконалення формування експортної діяльності як країни в цілому, так і її складових регіонів.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному:

- поглиблено теорію та методологію формування експортного потенціалу: визначено соціально-економічна сутність продовольчого експортного потенціалу як організаційно-технологічна сукупності виробництв по випуску продовольчої продукції, результати діяльності яких реалізуються з використанням зовнішньоекономічного фактору та як здатність відтворювати свої конкуренті переваги на світогосподарській арені; окреслені функції та розкрито значення експортної діяльності в розвитку продуктивних сил країни;

- вперше виявлено закономірності та тенденції комплексного розвитку харчової промисловості як експортера продовольчої продукції, обґрунтовано методологічні підходи та принципи формування і становлення експортного потенціалу даної галузі: соціальної орієнтованості, комплексності, системності, пріоритетності розвитку експортноорієнтованих галузей, пропорційності і збалансованості, ефективності;

- розроблено методику оцінки рівня розвитку і ефективності виробничо-економічних зв'язків експортно-імпортного характеру в харчовій промисловості, яка базується на визначенні регіональної експортної концентрації та спеціалізації її підгалузей, що дозволяє передбачити заходи по удосконаленню їх експортних баз;

- здійснено комплексну оцінку потенційних можливостей харчової промисловості та її експортноорієнтованих підгалузей у підвищенні дієвості експортних операцій на основі багатокритеріального підходу та врахуванні матеріальних, сировинних, трудових, фінансових ресурсів галузі, її зовнішньоекономічних зв'язків ;

- визначено основні напрями удосконалення пропорцій і обгрунтовано пріоритети структурно-динамічного розвитку конкретних галузей харчової промисловості (на основі врахування комплексу ендогенних і екзогенних факторів) для оцінки їх як експортерів продовольства в цілому по Україні і її регіонах;

- виявлено резерви оптимізації структури виробництва в харчовій промисловості з метою посилення її експортної орієнтації, розроблено і запропоновано шляхи по удосконаленню і раціоналізації структури зовнішньоекономічних зв'язків цієї галузі за рахунок реалізації системи організаційних і управлінських заходів та державного регулювання;

- обґрунтовано важливі концептуальні положення перспективного розвитку експортного потенціалу харчової промисловості, насамперед за рахунок пожвавлення і активізації інвестиційної та фінансово-кредитної діяльності, комплексу заходів по захисту вітчизняного товаровиробника;

- розроблено прогностичну модель (схему) експортного продовольчого потенціалу харчової промисловості України з визначенням цільових орієнтирів, пріоритетів, а також його галузевих, функціональних та територіальних ланок з метою інтеграції України у світовий продовольчий ринок.

Відмінність одержаних наукових результатів від існуючих наукових розробок полягає в тому, що проблема комплексного розвитку харчової промисловості розглянута через призму формування її експортного потенціалу, а механізм його використання опрацьований в контексті завдань державної регіональної економічної політики.

Практичне значення одержаних результатів. Сукупність представлених в дисертаційній роботі наукових результатів є основою подальшого розвитку теорії і практики формування та використання експортного продовольчого потенціалу в ринкових умовах господарювання. Викладені методичні положення та розробки можуть бути основою оцінки потенційних можливостей галузей як експортерів продукції. Визначені у формі практичних рекомендацій напрями і пріоритети в організації харчової промисловості і формуванні моделі ефективного її експортного потенціалу можуть забезпечити здійснення практичної реалізації програми стабілізації і подальшого збільшення ресурсів продовольства для забезпечення як внутрішніх потреб населення, так і для виробництва товару для експорту з метою зростання надходжень валюти.

Науково-практичне значення мають розробки методів удосконалення пропорцій і обґрунтування пріоритетів структурно-динамічного розвитку харчової промисловості регіонів України, виявлення резервів продовольства на основі порівняльних характеристик виробництва і споживання основних продовольчих продуктів, напрямів переорієнтації і якісних зрушень в структурі зовнішньоекономічних зв'язків галузі, її експортної діяльності. Обґрунтування шляхів раціоналізації структури і активізації господарської діяльності щодо формування експортного потенціалу харчової промисловості забезпечить інтеграцію республіки в світовий продовольчий ринок.

Окремі результати дослідження використано Міністерством економіки України при розробці програми соціально-економічного розвитку окремих регіонів України (довідка № 24-21а/202 від 16.01.2001 р.), Державним комітетом статистики України при розробці статистичної інформації по соціально-економічному розвитку регіонів (довідка № 16-44/68 від 29.12.2000 р.), Національним інститутом українсько-російських відносин (довідка № 10/374 від 19.12.2000 р.), а також використовуються при викладанні курсу "Розміщення продуктивних сил" в Київському інституті залізничного транспорту (довідка № 9 від 20.01. 2000 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертантом вперше науково обґрунтовано основні напрями формування і розвитку експортного потенціалу харчової промисловості та розроблено рекомендації по оптимізації його використання на основі активізації експортно-імпортної діяльності як основи стабілізації і підвищення ефективності виробництва галузі. Висвітлені в дисертації положення та висновки належать особисто автору і є його внеском в розвиток теорії і практики розвитку і розміщення продуктивних сил та економіки регіонів. В дисертаційній роботі використані лише особисті ідеї, висвітлені в спільних опублікованих наукових роботах.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення і практичні результати дисертаційного дослідження були апробовані в доповідях і виступах на наукових і науково-практичних конференціях: Республіканській науково-практичній конференції "Еколого-економічні проблеми розвитку агропромислового виробництва в Україні в умовах формування ринкових відносин"(м. Мелітополь, 1993р.), Міжнародній науково-практичній конференції "Регіональна політика України: концептуальні засади, історія, перспективи"(м. Київ, 1995р.), Науково-практичній конференції "Сучасний стан та шляхи вирішення екологічних проблем Чернігівської області" (м. Ніжин, 1996р.), Міжнародній науково-практичній конференції "Соціальні пріоритети ринку праці в умовах модернізації економіки" (м. Київ, 2000р.), Науково-практичній конференції "Подат-кова політика в Україні та її нормативно-правове забезпечення" (м. Ірпінь, 2000 р.)

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження опубліковано у 17 наукових працях, загальним обсягом 9,7 друк. арк. ( у т.ч. особисто автора - 5,1), серед них 6 - у фахових наукових виданнях.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Повний обсяг дисертації становить 229 стор. тексту, який включає 33 таблиці і 12 рисунків, що займають 32 стор., 10 додатків - 14 стор. Список використаних літературних джерел нараховує 211 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У першому розділі "Теоретико-методологічні основи формування експортного продовольчого потенціалу" розкрито соціально-економічну сутність і значення експортного продовольчого потенціалу, зокрема експортного потенціалу харчової промисловості, у розвитку продовольчого комплексу і продуктивних сил країни, обґрунтовані принципи формування і територіальної організації експортного потенціалу харчової промисловості, розроблено методичні підходи до визначення і оцінки ефективності експортно-імпортної діяльності галузі.

Реалізація курсу ринкових перетворень повинна забезпечити найбільш органічне і вигідне включення нашої економіки в систему світового господарства, раціоналізацію товарної структури зовнішньої торгівлі, підвищення ефективності зовнішньоекономічних зв'язків і їх впливу на господарство країни. Розширення зовнішньоекономічних зв'язків потребує зростання масштабів і потужностей, а також більш раціонального використання експортного потенціалу країни, в тому числі продовольчого. Експортний виробничий потенціал країни - це здатність економіки відтворювати свої конкурентні переваги на світогосподарській арені. Потужність експортного потенціалу країни здатна була здійснити експорт продукції в 1999 році на 11,6 млрд. дол. США. Складовою і невід'ємною частиною експортного виробничого потенціалу є продовольчий експортний потенціал як сукупність організаційно і технологічно поєднаних виробництв по випуску продовольчої продукції, яка реалізується за межами нашої країни. Якщо в 1999 році загальний експорт продукції мав тенденцію в порівнянні з 1998 роком до скорочення, то експорт продовольчої продукції зріс на 2,8% (з 1,38 до 1,42 млрд. дол. США). Формує продовольчий експортний потенціал сільське господарство і харчова промисловість. В товарній структурі зовнішньої торгівлі України в 1999 році продовольча продукція складала 12,3% загального її обсягу, а частка харчової промисловості в її складі становила 21,7%. Харчова промисловість маючи розгалужену і складну структуру, значні внутрішні резерви для економічного зростання, ще не повністю реалізує свої можливості в формуванні і використанні продовольчого експортного потенціалу.

Нові перспективи співробітництва підвищують вимоги до організації і структури експортного продовольчого потенціалу та зовнішньоекономічної діяльності, що потребує, перш за все, розробки чітких теоретичних позицій з основних питань експортно-імпортної діяльності. Важливо відступити від схематичної спрощеності, традиційної стандартності, які не дають можливості пояснити нову практику господарювання, а також простежити послідовність її перетворень. Зростання експортного продовольчого потенціалу є визначальним фактором розвитку зовнішньоекономічних зв'язків, важливою ланкою зовнішньоторговельного обміну. Експортна діяльність в сфері виробництва продовольства має свою систему пріоритетів, виділяється в розряд пріоритетних напрямів зовнішньоекономічної діяльності, що зумовлює необхідність розробки методологічних основ її формування.

Обґрунтування методологічних засад формування експортного продовольчого потенціалу, зокрема харчової промисловості, базувались на принципах ефективності зовнішньоекономічної діяльності, розробці інтегрованої системи показників і методів визначення рівня експортної спеціалізації - загальних і часткових регіональних індексів та оцінці економічної ефективності такої спеціалізації. Складовою методологічних розробок було визначення оцінки внеску експортного продовольчого виробництва в національний доход країни.

На основі визначення загального (Ki) і регіонального (Kij) коефіцієнтів галузевої концентрації експорту були розраховані окремі (Xij) і загальні (Xj)

регіональні індекси експортної спеціалізації:

; ,

де: n - число визначених для аналізу експортної спеціалізації підгалузей харчової промисловості (i = 1,2,…..n), а також - показники експортної квоти. Це дало змогу виявити основні підгалузі експортної спеціалізації, які орієнтуються на відповідні країни, а, оцінивши економічну ефективність такої спеціалізації, передбачити додаткові заходи по удосконаленню їх експортних баз і координації зовнішньоекономічних відносин.

Підвищення дієвості і ефективності експортного продовольчого потенціалу, зростання його соціальної орієнтованості зумовила необхідність розробки та обґрунтування методичних підходів його діяльності, зокрема визначення економічної ефективності експорту та напрямів його використання. Кінцевою метою господарських об'єктів, які беруть участь у експортній діяльності, є одержання прибутку від реалізації продукції, що становить матеріальну основу ефекту. В роботі наведені можливі розрахунки по визначенню величини ефекту експорту та загального ефекту участі країни в експортній діяльності у сфері виробництва продовольчих товарів. Наведені методи оцінки ефективності експортно-імпортної діяльності є дієвими, хоча мають свою специфіку відносно особливостей галузей і рівня розвитку ринкового механізму господарювання.

експортний продовольчий потенціал харчовий

У другому розділі "Харчова промисловість як економічна основа формування експортного продовольчого потенціалу" визначено роль і місце харчової промисловості у формуванні світового і регіональних продовольчих ринків, характер і тенденції розвитку її зовнішньоекономічних зв'язків, здійснена комплексна оцінка потенційних можливостей харчової промисловості як експортера продовольчої продукції.

Вирішення важливої соціально-економічної проблеми щодо забезпечення потреб населення країни в продуктах харчування вимагає як формування розвиненого продовольчого ринку, так і інтеграції харчової промисловості в світовий ринок продовольства. Становлення продовольчого ринку в Україні пов'язано з приведенням в дію економічних важелів у провідних галузях харчової промисловості для переорієнтації господарських процесів у напрямку підвищення активності їх економічної діяльності. Це - структурна перебудова продовольчого комплексу і харчової промисловості, удосконалення господарського механізму, раціоналізація міжгалузевих внутрішніх зв'язків і зовнішньоекономічної діяльності, збалансування попиту і пропозицій на ринках продовольства та ін., що розширить можливості виходу харчової промисловості на світовий ринок.

В територіальному поділі праці Україна була і є важливим виробником продовольчих товарів, а за випуском окремих їх видів (цукру, тваринного масла) вона посідала провідні місця. Навіть тепер, при загальній тенденції спаду виробництва основних продовольчих товарів коефіцієнт самозабезпеченості по цукру, олії, м'ясу, овочам перевищує одиницю, що свідчить про певні експортні можливості України. Але недостатні темпи розвитку харчової промисловості були причиною зниження активності її експортної діяльності. Загальний обсяг продукції галузі в 1999 році склав 41% рівня 1990 року, хоча в порівнянні з 1998 р. спостерігається зростання і основні її галузі, що працювали в умовах загальної кризи, змогли забезпечити попит значної частини ринків продовольства.

Харчова промисловість як основа формування експортного продовольчого потенціалу є інтегрованою системою структурно-функціонального призначення, всі підрозділи якої характеризуються організаційно-господарською єдністю. Її підприємства в 1999 р. виробили продукції на суму 17,6 млрд. грн., або 16,4% загального обсягу промислової продукції. Виробничий профіль її визначають такі галузі як цукрова, м'ясна, олійна, молочна, плодоовочева, соляна (рис. 1).

Харчова промисловість по-різному формує ринок продовольства: повністю задовольняє потреби внутрішніх регіональних продовольчих ринків в цукрі, хлібі, на 67% - потреби в олії, на 42% - в м'ясі і м'ясопродуктах, на 58% - молоці і молокопродуктах, на 35 - 58% - в овочах і фруктах. Як складова частина продовольчого комплексу харчова промисловість все більше перетворюється в провідну його ланку по формуванню експортного продовольчого потенціалу країни. Продукція харчової промисловості, яка брала участь в зовнішньоторговому обороті в 1999 р. склала 752 млн. дол. США з обсягом експорту 308 млн. дол. (табл. 1, рис. 2). В структурі експорту (у вартісному виразі) провідне місце посідають м'ясо і м'ясопродукти, цукор, олія, риба і рибопродукти, продукти переробки плодів і овочів (табл. 2).

Обсяги експортно-імпортних операцій не є сталими і значно змінюються по окремих роках. Якщо вартість експортної продукції в 1994 р. становила 560 млн. дол. США, то в 1999 р. зменшилась на 45% (табл. 1). Однак позитивні зрушення останніх років у виробництві основних видів продукції харчової промисловості дають змогу активізувати експортну діяльність, повніше використовувати потенціал експорту продовольчих товарів, збільшивши його обсяги.

Таблиця 1

Динаміка експорту і імпорту продовольчої продукції України, млн. дол. США 1

Роки Експорт Імпорт

Всього в т.ч. продо-вольчої продукції з неї продукції харчової промисловості Всього в т.ч. продо-вольчої продукції з неї продукції харчової промисловості

абсолютне значення % до продовольчої продукції абсолютне значення % до продовольчої продукції

1995 11566,5 1699,4 979,4 57,6 11335,5 971,6 273,5 58,0

1996 14441,2 3065,5 1408,0 45,9 18639,1 1447,2 845,0 60,5

1997 14231,9 1800,8 686,7 38,1 17128,0 898,0 500,3 44,9

1998 12637,4 1379,3 331,8 25,0 14675,6 1051,2 551,9 54,5

1999 11581,6 1418,5 307,9 21,7 11846,1 901,7 443,8 49,2

1За даними Держкомстату України

З метою визначення експортних можливостей в дисертації проведена комплексна оцінка потенційних резервів харчової промисловості як експортера продовольчої продукції, що базувалось на врахуванні сировинних і матеріальних ресурсів, основних фондів, виробничих потужностей, трудового потенціалу, досягнень науково-технічного прогресу, капітальних вкладень, якості продукції і її конкурентоздатності в експортноорієнтованих галузях. До експортноорієнтованих галузей харчової промисловості відносяться цукрова, олійна, м'ясна, молочна, овочева, хоча рівень експортної спеціалізації їх різний (експортна квота цукрової промисловості - 36,6%, олійної - 38,1, м'ясної - 10,4%).

Характеристика ємності регіональних ринків продовольства, порівняльний аналіз виробництва і споживання основних видів продукції харчової промисловості свідчать про значні потенційні можливості, які при раціоналізації галузевої, територіальної, технологічної, організаційної структур та вливанні додаткових коштів у галузь можуть забезпечити значне зростання обсягів їх виробництва і експортної їх частини. Важливим є не лише виявлення потенційних резервів, невикористаних можливостей економічного зростання галузі, але і мобілізація їх, найшвидше використання для збільшення обсягів виробництва, зміцнення її виробничого потенціалу. Загальний ефект (Эз) буде складати суму ефектів від конкретних наявних виробничих резервів Орієнтовні розрахунки щодо наявних потенційних резервів підвищення ефективності харчової промисловості свідчать про можливе зростання обсягів виробництва галузі в 2 - 2,5 рази і створення потужного експортного потенціалу.

Таблиця 2

Динаміка вивозу і ввозу основних видів продукції харчової промисловості в Україні 1

Види продукції 1991р. 1994 р. 1996 р. 1997 р. 1998 р. 1999 1999 р. в % до (по вивозу продукції)

вивіз ввіз вивіз ввіз вивіз ввіз вивіз ввіз вивіз ввіз вивіз ввіз

1991 1998

М'ясо і м'ясопродукти в перерахунку на м'ясо, тис. т 226,9 4,7 155,2 8,9 240 116 225 76 128 71 168 101 74,0 131,2

Молоко і молоко продукти в перерахунку на молоко, тис. 1242,4 6,8 1541,8 42,8 870 80 191 88 301 37 390 80 31,4 129,6

Олія, тис. т 236,2 23,0 90,5 3,4 273,5 6,3 187 6 197,5 19,5 173,8 7,5 73,6 88,0

Цукор, тис. т 1645,5 1,0 791 3,6 1780 700 740 11 157 141 149,2 11,3 9,1 95,0

Овочі свіжі та перероблені, тис. т 124,7 74,5 26,3 17,6 130,0 97,0 174 43 19 15 13 5 10,4 68,4

Фрукти та ягоди, тис. т 54,4 19,7 23,8 27,7 11,0 35,0 88 131 85 129 7 150 12,9 8,2

1 Складено на основі даних Держкомстату України.

У третьому розділі - "Основні напрямки формування розвинутого експортного потенціалу харчової промисловості України" розроблено напрями по удосконаленню структурно-динамічного розвитку галузі як експортера продовольства, обґрунтовані пропорції і пріоритети галузевого і територіального її розвитку; визначені шляхи раціоналізації структури зовнішньоекономічних зв'язків харчової промисловості та перспективні напрями її функціонування як експортера продовольчої продукції.

Галузі харчової промисловості, зокрема експортної орієнтації, відіграють важливу роль в інтеграції України у світовий простір участю у функціонуванні зовнішнього продовольчого ринку. На основі аналізу динамічних характеристик галузевої і територіальної структур харчової промисловості визначена специфіка територіальної організації, обґрунтована раціоналізація пропорцій різного типу і, насамперед, пропорцій між виробництвом і споживанням кінцевої продукції, пропорцій ресурсного характеру, внутрішньогалузевих і міжрегіональних, а також розроблені напрями забезпечення пріоритетного розвитку галузей експортної орієнтації.

В роботі визначені основні напрями удосконалення і раціоналізації структури зовнішньоекономічних зв'язків харчової промисловості. Основними важелями, складовими механізму удосконалення таких зв'язків, реалізації можливостей експортного потенціалу є заходу економічного, науково-технічного, організаційного характеру. До основних з них належать: впровадження фінансово-економічних важелів регулювання розвитку галузі; розробка і впровадження досягнень науково-технічного прогресу; розвиток ресурсозберігаючих технологій; підвищення активності інноваційної діяльності; підвищення конкурентоздатності продовольчої продукції; подальший розвиток ринкових відносин в харчовій промисловості; розробка заходів по захисту вітчизняного товаровиробника; створення спільних підприємств та вільних економічних зон; підвищення дієвості нормативно-правової бази.

Подальший розвиток експорту продовольчих товарів є важливим елементом структурних змін і технічної модернізації національного господарства. Підвищення експортної активності, реалізація потенційних можливостей країни потребують формування єдиної системи заходів державного стимулювання експорту, як складової спеціальної Національної програми розвитку і реалізації експортного потенціалу України, метою якої повинно стати формування сприятливих економічних, організаційних та правових умов для розвитку експортного потенціалу, створення механізму фінансової, інформаційної, маркетингової допомоги вітчизняним експортерам.

Україні поки що властивий постачально-збутовий і посередницько-торговий характер виходу в світогосподарську сферу, який не реалізує всіх потенційних експортних можливостей у виробництві продовольчих товарів і зумовлює необхідність переорієнтації і переходу до нової моделі взаємодії національного господарства з світовим. Пріоритетною може стати відтворювальна виробничо-інвестиційна модель, яка включатиме не лише сферу зовнішньої торгівлі, але й співробітництво по всіх ланках виробничо-технологічного процесу. Доцільно орієнтуватись в процесі виходу на світогосподарський ринок не на окремі товари, а і на функціонування на цій арені конкурентоздатних галузей, міжгалузевих блоків, територіально-виробничих комплексів. Згідно з цим в дисертації запропонована інтегрована виробничо-інвестиційна модель експортного потенціалу харчової промисловості, яка включає сферу виробництва, сферу організаційно-управлінського механізму та сферу реалізації.

Масштаби і структура експортно-імпортних операцій залежать від потужностей експортного потенціалу, що зумовлює доцільність не тільки визначення його рівня розвитку, а й прогнозування його масштабів. В роботі наведені можливі напрями процесу прогнозування експортної діяльності і експортного потенціалу галузі, визначена роль маркетингу в забезпеченні його ефективного функціонування. Врахування експортних можливостей харчової промисловості свідчить про вірогідність зростання зовнішньоекономічного обороту продовольчої продукції до 2010 року в 2 рази.

Висновки

В дисертаційній роботі теоретично узагальнено і розроблено заходи по розв'язанню наукової задачі щодо підвищення ефективності комплексного розвитку харчової промисловості України як експортера продовольчої продукції. Це знайшло відображення в розширенні і поглибленні понятійного апарату, методичних підходів до оцінки ефективності експортної діяльності, розробці перспективних напрямів реалізації використання експортного потенціалу харчової промисловості, що має певне значення для подальшого розвитку основ регіональної економіки.

За результатами проведеного дослідження сформульовані такі висновки.

1. Експортний потенціал - це частина виробничого потенціалу країни, реалізація результатів діяльності якого здійснюється у сфері зовнішньоекономічних зв'язків, це - обсяг благ, які країна може реалізувати за свої межі при відповідних обмеженнях без збитків для себе і з можливістю максимілізації прибутку. Експортний потенціал - це здатність економіки відтворювати свої конкурентні переваги на світогосподарській арені. Складовою частиною експортного потенціалу є продовольчий експортний потенціал - сукупність виробництв по випуску продовольчої продукції, яка вивозиться і реалізується за межами нашої країни. Формує продовольчий експортний потенціал сільське господарство і харчова промисловість, причому остання відіграє інтегруючу і організуючу роль по виробництву готової продовольчої продукції. Питанням розвитку харчової промисловості як експортера продовольства не приділялась належна увага, практично відсутні як теоретичні так і практичні розробки з цієї проблеми.

2. В дисертації обґрунтовані методологічні основи формування експортного потенціалу харчової промисловості, методи визначення ефективності її експортно-імпортних зв'язків. Розроблені наукові та практичні підходи до оцінки економічної ефективності експортної діяльності, а також тих можливостей, які розкриваються при зростаючому включенні продовольчого комплексу і зокрема харчової промисловості в сферу світових господарських зв'язків. При розробці методологічних підходів до формування експортного потенціалу харчової промисловості були: сформульовані принципи, якими доцільно керуватися при дослідженні проблем, та задачі, які необхідно вирішувати; розроблені методи визначення експортної спеціалізації - загальних і часткових регіональних індексів, розрахунку показників відносної ефективності експортно-імпортної діяльності, приросту прибутку в результаті збільшення експортованої продукції та внеску експортного виробництва в національний доход.

3. Визначено характер і особливості харчової промисловості України як інтегрованої системи, сукупності взаємопов'язаних та функціонально однонаправлених виробництв, орієнтованих на виробництво продовольчої продукції, в т. ч. експортноорієнтованої; визначені роль і місце в агропромисловому комплексі і народному господарстві країни, її виробничий профіль. В дисертації детально охарактеризована галузева, територіальна та функціональна структура харчової промисловості, визначено їх динамічні характеристики, роль у формуванні регіональних та світового продовольчих ринків. Але із-за низького матеріально-технічного та технологічного рівня галузі, низької продуктивності праці не вдалося повністю реалізувати природні переваги країни по виробництву і реалізації продовольчих товарів, досягти конкретних переваг на продовольчих ринках близького й далекого зарубіжжя.

4. Порівняльні переваги України по виробництва продовольчої продукції зумовлюють доцільність поглиблення спеціалізації в розвитку галузей харчової промисловості, які і формують в основному експортний продовольчий потенціал. Обсяги експортно-імпортних операцій не є сталими і значно змінюються по роках, мають тенденцію до зменшення при значному розширенні географії експорту, яка має свої особливості просторової локалізації - поряд з країнами СНД, Балтії і Європи зв'язки здійснюються з Іраном, Афганістаном, Туреччиною, Австралією, США, Кіпром, В'єтнамом. Основними статтями експорту залишаються цукор, олія, тваринне масло, м'ясо і м'ясопродукти, сіль, овочі і продукти їх переробки.

5. В дисертації визначений комплекс потенційних ресурсів, що впливають на характер, динаміку і масштаби експортного потенціалу, розроблені заходи по підвищенню використання: сировинних і матеріальних ресурсів, основних виробничих фондів, виробничих потужностей, трудового потенціалу, досягнень науково-технічного прогресу, капітальних вкладень, якості і конкурентоздатності продукції. Розрахунки свідчать, що при раціональному використанні наявних ресурсів галузі можна збільшити обсяги виробництва основних видів продовольчих товарів у 2,0-2,5 рази.

6. Економічна ефективність експортної діяльності в сфері виробництва продовольчих товарів, як і взагалі зовнішньоекономічної, формується і реалізується в різних формах, на різних рівнях і стадіях економічної діяльності. Основною сферою формування такого ефекту є матеріальне виробництво, зокрема харчова промисловість. В роботі обґрунтована доцільність зростання питомої ваги харчової промисловості в структурі продовольчого комплексу країни та в аналогічних комплексах регіонів

7. Розширення шляхів реалізації можливостей експортного потенціалу тісно пов'язане з удосконаленням і раціоналізацією структури зовнішньоекономічних зв'язків харчової промисловості. Це заходи економічного, науково-технічного і організаційного характеру і, насамперед: економічне зростання країни; збільшення виробництва у всіх сферах економіки, в т. ч. в харчовій промисловості і, особливо, в експортноорієнтованих галузях; впровадження фінансово-економічних важелів врегулювання розвитку галузей, що виробляють продовольчу продукцію, і їх зовнішньоекономічної діяльності; впровадження досягнень науково-технічного прогресу; підвищення активності інноваційної діяльності; подальший розвиток ринкових відносин в харчовій промисловості; підвищення конкурентоздатності продовольчої продукції; розробка заходів по захисту вітчизняного товаровиробника; створення спільних підприємств і вільних економічних зон; підвищення дієвості нормативно-правової бази. Реалізація конкретних заходів по розроблених напрямах сприятиме підвищенню ефективності галузі і зміцненню її експортного потенціалу.

8. Формування ефективної інтегрованої міжрегіональної системи, якою є харчова промисловість, залежить від масштабів і специфіки моделі зовнішньоекономічних зв'язків, експортних орієнтирів. Дієвий до цього часу постачально-збутовий і посередницько-торговий характер виходу галузі в світогосподарську сферу доцільно переорієнтувати на нову модель - виробничо-інвестиційну, яка повинна включати поряд з сферою обігу зовнішньої торгівлі співробітництво по всіх ланках виробничо-технологічного процесу. У відповідності з цим в роботі представлена інтегрована виробничо-інвестиційна відтворювальна модель експортного потенціалу харчової промисловості, що включає сферу виробництва, організаційно-управлінську сферу та сферу реалізації.

9. Важливим у формуванні і використанні експортного потенціалу харчової промисловості є не лише вивчення його стану, а й розробка перспектив розвитку. В роботі наведені можливі шляхи формування прогнозу і розрахунків експортних показників на перспективу, вказані методи досягнення і вирішення поставлених задач.

Динамічні характеристики експортно-імпортних операцій в сфері виробництва продовольчої продукції за 1990 - 1999 роки, проведені розрахунки дають можливість орієнтовної оцінки цих операцій на перспективу. Враховуючи експортні можливості харчової промисловості і інших сфер продовольчого комплексу абсолютні обсяги зовнішньоторгового обороту продовольчої продукції на період до 2010 року вірогідно можуть зрости в 2 рази при зближенні темпів росту експорту і імпорту, а середньорічні темпи приросту експортно-імпортного обміну на кінець прогнозованого періоду можуть складати - 2,5 - 3,5%.

Врахування в експортно-імпортній діяльності харчової промисловості комплексу факторів, що впливають на активність цього процесу, дає можливість використовувати наведені дані як відповідний орієнтир для оцінки перспектив розвитку зовнішньої торгівлі України.

10. Підвищення дієвості експорту продовольчих товарів України при наявності значного експортного потенціалу, який використовується поки що недостатньо і неефективно, є вагомим фактором і важливим джерелом надходження валюти в країну для першочергових потреб народного господарства. Для реалізації потенційних можливостей України у сфері експортної діяльності необхідне формування єдиної цілісної системи заходів державного стимулювання, які повинні знайти відображення в спеціальній Національній програмі розвитку і реалізації експортного потенціалу України. Важлива дієвість такої програми, що змогло б забезпечити вирішення як тактичних завдань - нарощення експорту на традиційних українських ринках, так і стратегічних - підвищення ефективності експортних операцій на основі розширення асортименту і поліпшення якості продукції при удосконаленні товарної і географічної структури експорту.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У наукових виданнях:

1. Підвищення ефективності розвитку і розміщення харчової промисловості /Борщевський П.П., Чернюк Л.Г., Шмаглій О.Б., Данилишин Б.М., Пономарьова Л.В., Троян В.Л., Чернічко В.В., Пепа Т.В - К.: "Наукова думка", 1994. - 160 с. Внесок автора: визначена економічна ефективність харчової промисловості в регіональному розрізі та розроблені рекомендації по удосконаленню її територіальної організації в Україні (С. 87 - 97).

2. Регіональні агропромислові комплекси України: теорія та практика розвитку /Борщевський П.П., Ушкаренко В.О., Чернюк Л.Г., Мармуль Л.О., Якушик І.Д., Ігнатенко М.Г., Пепа Т.В., Павлюк С.Г., Чернічко В.В., Бабко О.Л., Майстренко Н.Ю. - К.: "Наукова думка", 1996. - 268 с. Внесок автора: визначено особливості територіальної організації та спеціалізації харчової промисловості, масштаби і напрями зовнішньоекономічної діяльності галузі (С. 97 - 131), характер і особливості пропорцій виробництва і споживання основних видів продовольчої продукції (С. 220 - 234)

3. Реформування економічних відносин і управління в промисловості /Чернюк Л.Г., Антоньєва Л.С., Данилишин Б.М., Пепа Т.В., Якушик І.Д., Бабко О.Л., Кравченко О.О., Майстренко Н.Ю., Зелінський С.М. - К.: РВПС України НАН України, 1997. - 254 с. Внесок автора: обґрунтовано методологічні основи та методичні підходи до удосконалення територіальної організації харчової промисловості (С. 92 - 100), та розроблені заходи по захисту вітчизняного товаровиробника продовольчих товарів (С. 226 - 233).

4. Продуктивні сили економічних районів України /Данилишин Б.М., Чернюк Л.Г., Горська О.В., Фащевський М.І., Антоньєва Л.С., Щедрова І.Н., Нікітюк М.П., Клиновий Д.В., Павлюк С.Г., Майстренко Н.Ю., Савченко Л.В., Пономарьова Л.В., Лучко Л.О., Бабко О.Л., Ярош О.М., Пепа Т.В., Ушкаренко Ю.В., Зелінська О.О., Зелінський С.М. . - К.: "Нічлава", 2000. - 517 с. Внесок автора: визначено основні проблеми регіонального розвитку України та напрями їх вирішення (С. 508-512 ).

Статті у наукових фахових та інших виданнях:

5. Борщевський П.П., Пепа Т.В. Розвиток зовнішньоекономічних зв'язків харчової промисловості України //Економіка АПК. - 1995. - №12. - С. 43-47, (внесок автора - обгрунтовано шляхи удосконалення експортно-імпортної діяльності харчової промисловості України).

6. Пепа Т.В. Шляхи розширення експортного потенціалу харчової промисловості // Продуктивні сили і регіональна економіка: Зб. наук. праць - К.: РВПС України НАН України. - 1998. - С.159-163.

7. Пепа Т.В. Методологічні основи формування експортного потенціалу харчової промисловості // Продуктивні сили і регіональна економіка: Зб. наук. пр. - К.: РВПС України НАН України. - 2000. - С. 165-168.

8. Пепа Т. Транспорт і продовольчий експортний потенціал. Зб. наук. пр. Київського інституту залізничного транспорту. - К.: КІЗТ. - Т.4. - Випуск 1. - 2000. - С. 44-46.

9. Пепа Т. Регіональні продовольчі ринки України стратегічного значення. Зб. наук. пр. Київського інституту залізничного транспорту.- К.: КІТЗ. - Т.5. - Випуск 1, 2001. - С. 65-69.

10. Пепа Т.В. Експортний потенціал харчової промисловості: потужність та рівень використання // Економіка промисловості України. Зб. наук. пр. - К.: РВПС України НАН України. - 2000. - С. 273 - 279

11. Пепа Т. Експортний потенціал галузі.//Харчова і переробна промисловість.-1994.- №10. - С. 5-7.

12. Пепа Т.В. Експортний потенціал харчової промисловості і напрями його зростання. // Регіональні проблеми розвитку продуктивних сил АПК: Зб. наук. пр. - К.: РВПС України НАН України. -1999.-С. 120-122.

Матеріали наукових конференцій:

13. Пепа Т. Характер зовнішньоекономічних зв'язків харчової промисловості України. //Тези доповідей Республіканської науково-практичної конференції "Еколого-економічні проблеми розвитку агропромислового виробництва в Україні в умовах формування ринкових відносин. - Київ - Мелітополь.: МДПІ- 1993, С. 78-79.

14. Чернюк Л.Г., Чернічко В.В., Пепа Т.В. Стратегія вибору перспективних напрямів розвитку харчової промисловості України. // Тези доповідей Республіканської науково-практичної конференції "Еколого-економічні проблеми розвитку агропромислового виробництва в Україні в умовах формування ринкових відносин" - Київ-Мелітополь.: МДПІ. - 1993, - С. 7-8 (внесок автора - розроблена стратегія розвитку переробної сфери АПК України).

15. Пепа Т.В., Ніжник О.М. Регіональні особливості формування продовольчого потенціалу України. // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції "Регіональна політика України: концептуальні засади, історія, перспективи. - К.: Ін-т нац. відносин і поліграфії НАН України. - 1995, - С. 219-222 (внесок автора - визначено характер і особливості формування продовольчого потенціалу країни).

16. Пепа Т.В. Екологічна орієнтація формування експортного потенціалу харчової промисловості України //Матеріали науково-практичної конференції "Сучасний стан та шляхи вирішення екологічних проблем Чернігівської області". - Ніжин: НДПІ. - 1996. - С.35-36.

17. Пепа Т.В., Чернюк Л.Г. Еколого-економічні проблеми зовнішньоекономічної діяльності в сфері виробництва продовольчої продукції //Матеріали науково-практичної конференції "Сучасний стан та шляхи вирішення екологічних проблем Чернігівської області". - Ніжин: НДПІ. - 1996. - С. 46-47 (внесок автора - розроблені напрями удосконалення експортно-імпортної діяльності харчової промисловості області).

Анотація

Пепа Т.В. Формування та використання експортного потенціалу харчової промисловості України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.10.01 - Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка. - Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, Київ, 2001.

...