Організаційно-економічний механізм управління промисловою інфраструктурою суб’єктів господарювання

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКИ ПРОМИСЛОВОСТІ

Шевцова Олена Йосипівна

УДК 658.5.003.1:338.45

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ УПРАВЛІННЯ ПРОМИСЛОВОЮ ІНФРАСТРУКТУРОЮ СУБ'ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ

08.06.01 - Економіка підприємства і організація виробництва

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора економічних наук

Донецьк - 2001

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано у Дніпропетровському національному університеті Міністерства освіти і науки України

Науковий консультант - доктор економічних наук, професор

Ткаченко Володимир Андрійович

Дніпропетровська академія управління, бізнесу і права (м. Дніпропетровськ), проректор з наукової роботи,

завідувач кафедри економіки підприємства,

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Одінцова Галина Сергіївна,

Харківська філія Української академії державного управління при Президентові України (м. Харків),

завідувачка кафедри державного управління

доктор економічних наук, доцент

Кутиркін Андрій Миколайович

Інститут економіки промисловості НАН України

(м. Донецьк), провідний науковий співробітник відділу ефективного використання виробничого потенціалу

доктор економічних наук, професор

Драгун Леонід Миколайович,

Придніпровська державна академія будівництва та архітектури Міністерства освіти і науки України

(м. Дніпропетровськ), завідувач кафедри економіки будівництва

Провідна установа Харківський державний економічний університет

Міністерства освіти і науки України (м. Харків),

кафедра економіки підприємств та менеджменту

Захист відбудеться “20” квітня 2001 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.151.01 в Інституті економіки промисловості НАН України за адресою: 83048, м. Донецьк, вул. Університетська, 77.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту економіки промисловості НАН України за адресою: 83048, м. Донецьк, вул. Університетська, 77.

Автореферат розісланий “18” березня 2001 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Л.М. Кузьменко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Досвід кількох років трансформації економіки України свідчить про неможливість швидких революційних змін в економічних системах. Основну ставку у виборі стратегії розвитку промисловості за існуючих умов слід робити на еволюційні заходи перетворень, що жодною мірою не заперечує гнучкого використання більш жорстких і радикальних економічних заходів. Формування змішаної економіки і перехід до ринкових відносин ставлять перед численними суб'єктами народного господарства, а також відповідними державними регулюючими органами безліч нових завдань. В основі економічної кризи лежить перш за все криза структурна, тому без приватизації неможливо зруйнувати систему державних монополістів і розпочати перерозподіл і перелив капіталу за критеріями ринку. Структурну перебудову економіки України значною мірою можна здійснити за рахунок промислової інфраструктури, причому реалізувати це завдання необхідно в аспекті механізму управління суб'єктів господарювання.

Ставлення до технічного обслуговування підприємств довгі роки визначалося залишковими принципами розподілу коштів, організація виробництва інфраструктурних підрозділів завжди відставала від основного виробництва. На промислових підприємствах України протягом останніх років чисельність допоміжних робітників становить до 54% їхньої загальної кількості. Питома вага робітників, зайнятих механізованою працею, в основному виробництві дорівнює 55,7%, у допоміжному - 22,8%.

Серед актуальних проблем, що стоять перед економікою в умовах формування цивілізованих ринкових відносин, автором на перший план наукового пошуку висувається питання формування ефективної промислової інфраструктури, здатної забезпечувати необхідні обсяги виробництва продукції і послуг та мати достатній рівень адаптації до змін потреби в них зовнішнього середовища. Виявлення схожих проблем інфраструктурних формувань з подальшим удосконаленням організації, планування й управління дозволяє досягти оптимального рівня у використанні власних ресурсів підприємства. Проблема розробки організаційно-економічного механізму управління промисловою інфраструктурою суб'єктів господарювання, який дозволяє враховувати специфіку функціонування її елементів і необхідність реагування на зміни умов виробничої діяльності, є актуальною.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Роботу виконано у Дніпропетровському національному університеті відповідно до плану НАН України за темою “Дослідження резервів підвищення ефективності машинобудівного виробництва” (номер держреєстрації 1 840 025 5226, 1992-1997рр.); за міжвузівською Комплексною науково-технічною програмою “Організація машинобудівного виробництва” (код 05.04, 1993-1998рр.); за держбюджетною темою “Економічні і організаційні проблеми переходу України до ринкових відносин” (ПЕ-4-21, 1995-2000рр.). У рамках названих науково-дослідних робіт автором виконано комплексний аналіз сучасних тенденцій та визначено напрямки розвитку промислової інфраструктури підприємств України.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є обгрунтування цілісної наукової концепції підвищення ефективності системи обслуговування підприємства на основі розробки і реалізації організаційно-економічного механізму управління промисловою інфраструктурою.

Відповідно до мети дослідження в роботі поставлено і вирішено такі задачі:

виконано комплексний аналіз сучасного стану системи обслуговування промислових підприємств, визначено основні напрямки її розвитку в умовах ринкових відносин;

уточнено з урахуванням специфічних особливостей поняття “промислова інфраструктура”, визначено її економічну сутність та роль;

визначено особливості та місце соціальної інфраструктури у системі обслуговування підприємства, з урахуванням чинників та принципів її розвитку;

створено логіко-методологічну схему системного аналізу складної багаторівневої системи промислової інфраструктури;

на основі системного аналізу розроблено наукову концепцію формування ефективної промислової інфраструктури;

узагальнено теоретичні положення щодо функціонально-вартісного аналізу та виявлено нові підходи його використання у промисловій інфраструктурі;

визначено науково-методичні основи формування організаційно-економічного механізму управління промисловою інфраструктурою суб'єктів господарювання;

здійснено розвиток положень та обгрунтування застосування програмно-цільового методу в системі промислової інфраструктури;

обгрунтувано припустимий рівень виробничого споживання продукції і послуг інфраструктурних підрозділів.

Об'єкт дослідження - процес управління промисловою інфраструктурою в системі обслуговування основного виробництва промислових підприємств.

Предметом дослідження є теоретичні і прикладні проблеми формування організаційно-економічного механізму управління промисловою інфраструктурою суб'єктів господарювання.

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою роботи є класичні положення економічної теорії, праці провідних вітчизняних і зарубіжних вчених та практиків, що розкривають закономірності розвитку ринкової економіки, основи функціонування промислових підприємств , їх місця та ролі у формуванні ринкових відносин.

Інформаційною базою дослідження є законодавчі акти Верховної Ради, укази Президента України, постанови Кабінету міністрів України, офіційні статистичні матеріали, дані фінансової, статистичної звітності, аналітичної та оперативної інформації щодо ряду промислових підприємств. Використані також результати власних досліджень та аналізу реальних промислових процесів, матеріали міжнародних, всеукраїнських, регіональних науково-практичних конференцій, семінарів.

З метою забезпечення достовірності та обгрунтовансті одержаних результатів дисертаційного дослідження застосовувались методи різних видів аналізу: системного аналізу в ході комплексного дослідження промислової інфраструктури як системи; фінансового та техніко-економічного - для аналізу фінансового стану та рівня і тенденцій розвитку промислових підприємств; функціонально-вартісного аналізу як основи програмно-цільового методу; економіко-математичних методів для аналізу та моделювання використання виробничих ресурсів та продукції інфраструктури підприємства. Наукові дослідження виконувались комплексно на основі використання загальнонаукових методів і прийомів: наукової абстракції, аналізу та синтезу, причинно-наслідкових зв'язків у певній логічно обгрунтованій послідовності.

Наукова новизна одержаних результатів. Результати виконаного дослідження у своїй сукупності вирішують важливу науково-прикладну проблему - розвиток і поглиблення теоретико-методологічних основ створення інфраструктури як умови підвищення ефективності промислового виробництва.

Основний результат дослідження - нова цілісна наукова концепція розробки і реалізації організаційно-економічного механізму управління промисловою інфраструктурою суб'єктів господарювання.

До найбільш істотних результатів, що характеризують наукову новизну дисертаційної роботи, відносяться такі ідеї, положення і розробки:

уперше виконано повне дослідження промислової інфраструктури в трьох напрямках: виробнича інфраструктура в напрямку кооперування між підприємствами згідно зі спеціалізацією; у напрямку сукупності виробничої і соціальної інфраструктури; у напрямку зіставлення інфраструктурних підрозділів промислових підприємств із самостійними підприємствами аналогічного профілю, що є актуальним на етапі приватизації і координації обслуговування промисловості;

на основі систематизації існуючих теоретичних підходів до визначення сутності інфраструктури в теорію і практику економіки підприємства введено нове поняття “промислова інфраструктура”, яка включає в себе, з одного боку, всі інфраструктурні формування, які є виробничими підрозділами промислових підприємств, з іншого боку, ті інфраструктурні формування, котрі є самостійними виробничими одиницями і обслуговують різноманітні промислові підприємства;

розширено теоретичні уявлення про соціальну інфраструктуру як складову частину промислової інфраструктури, що містить житлово-комунальні і соціально-культурні підрозділи підприємства, класифіковано її основні елементи, чинники та принципи розвитку.

запропоновано логіко-методологічну схему системного аналізу складного багаторівневого економічного формування, що поєднує вирішення завдань підприємства з урахуванням цілей окремих ланок інфраструктури. У межах цієї схеми побудовано ієрархічну модель інфраструктури з поранговим кодуванням елементів, яка дозволяє здійснювати вибір стратегічних перетворень в умовах ринку;

дістали подальшого розвитку засади застосування програмно-цільового методу щодо удосконалення промислової інфраструктури. Розроблено програмний комплекс, ядром якого є цільова програма формування і функціонування промислової інфраструктури, вироблено структуру програми, ієрархію цілей, які дозволяють створити інфраструктурну мережу;

на основі дослідження теоретико-методологічних положень провідних вітчизняних та зарубіжних фахівців отримала подальший розвиток теорія застосування функціонально-вартісного аналізу у напрямку розширення сфери використання. Функціонально-вартісний аналіз рекомендовано до використання для оцінки інфраструктури підприємства як база при побудові цільових програм розвитку, запропоновано систему техніко-економічних показників сфери виробничого і побутового споживання за видами обслуговування, наявність яких забезпечує можливість застосування функціонально-вартісного аналізу;

стосовно до специфіки функціонування промислової інфраструктури в умовах структурної перебудови економіки України розроблено методологічні підходи до формування комплексу альтернативних стратегій у процесі приватизації об'єктів інфраструктури на основі застосування діагностичного апарату дослідження інфраструктурних елементів;

вироблено науково-методичні засади функціонування організаційно-економічного механізму, яке здійснюється за допомогою комплексу математичної формалізації у вигляді економіко-математичних методів і моделей. Розроблено рекомендації щодо поліпшення використання основних виробничих фондів з урахуванням оптимізації структури трудових ресурсів на базі побудови дворесурсної економіко-математичної моделі;

на підставі розширення та поглиблення поняття виробничого споживання стосовно функціонування промислової інфраструктури обгрунтовано необхідність визначення припустимого рівня споживання продукції та послуг промислової інфраструктури як міри внутрішніх системних втрат;

з метою удосконалення взаємозв'язку промислової інфраструктури з основним виробничим процесом створено організаційно-економічну систему обслуговування з урахуванням взаємодії різних інфраструктурних підрозділів в перехрещенні інформаційних і матеріальних потоків.

Практичне значення одержаних результатів. Розроблені автором теоретичні і методологічні засади формування організаційно-економічного механізму управління інфраструктурою дозволяють виробити довгострокову економічну стратегію розвитку інфраструктурних ланок усіх форм власності на альтернативній основі. Комплекс заходів щодо вдосконалення соціальної інфраструктури підприємства в процесі реалізації дозволяє зменшити витрати матеріальних і трудових ресурсів, що підтверджується розрахунками за фактичними даними роботи конкретних підприємств. Комплексна цільова програма являє собою реалізацію організаційно-економічного механізму управління в умовах ринку, котрий забезпечує оцінку стану інфраструктури, визначення потреб підприємства в продукції, роботах, послугах різних видів інфраструктури, враховує специфіку її функціонування, що дозволяє підвищити ефективність технічного обслуговування, зменшити витрати всього промислового виробництва, одержати додатковий прибуток.

Результати досліджень у вигляді готових до практичного використання форм, перерахованих вище, були рекомендовані підприємствам, впроваджені повністю і частково, про що свідчать акти впровадження: Дніпропетровського ВО з випуску пресів (№ 927д-17 від 4.05.1995р.); Дніпропетровського ВАТ “ Дніпрополімермаш”

(№ 01-173-6 від 12.05.1996р.); Українського державного НДІ технології еластомерних матеріалів (№ 8/007-11 від 18.09.1998) та довідка про результати наукових досліджень, що передані підприємствам для впровадження Дніпропетровським державним університетом (№ Н-4/23 від 9.02.2000р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є особисто виконаною науковою працею, в якій викладено авторський підхід до вирішення важливого наукового завдання щодо розробки організаційно - економічного механізму управління промисловою інфраструктурою суб'єктів господарювання. Внесок автора в колективні опубліковані роботи конкретизовано в списку публікацій.

Дисертант є ініціатором та виконавцем практичного впровадження отриманих наукових і прикладних результатів дослідження.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати виконаного дослідження доповідались: на науково-практичному семінарі “Экономические проблемы аренды и арендных отношений в промышленности” (м. Севастополь,

1990 р.); на Республіканській конференції “НТП и повышение эффективности использования производственного и научного потенциала” (м. Харків, 1990 р.); на Всесоюзній науково-практичній конференції “Новые организационные структуры в экономике” (м. Ялта, 1991 р.); на Всеукраїнській конференції “Становлення національної економіки України” (м. Львів, 1995р.); на наукових підсумкових конференціях і семінарах Київського національного економічного університету (м. Київ, 1995, 1996 рр.) і Дніпропетровського державного університету (м. Дніпропетровськ, 1997, 1998, 1999 рр.); на ІІ, ІІІ, ІV, V Міжнародних конференціях “Франція та Україна, науково-практичний досвід у контексті діалогу національних культур” (м. Дніпропетровськ, 1995, 1996, 1997, 1998 рр.); на Міжнародній конференції “Наука і освіта - 98,99” (м. Дніпропетровськ). Результати досліджень використовуються автором в учбовому процесі.

Публікації. За темою дисертації опубліковано 52 наукові праці загальним обсягом 49,7 д.а., з них 47,5 д.а. належить автору. Основні положення дисертації відображено у 4 монографіях обсягом 35,5 д.а., 23 статтях у наукових фахових виданнях, матеріалах науково-практичних конференцій.

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, п'яти розділів, висновків, списку використаних джерел (263 найменування) і 2 додатків. Робота викладена на 427 сторінках, містить 23 таблиці, 24 рисунки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

Розділ 1. Актуальні проблеми теорії і практики розвитку промислової інфраструктури суб'єктів господарювання. Поняття “промислова інфраструктура” включає, по-перше, інфраструктурні формування, які є виробничими підрозділами промислових підприємств, по-друге, самостійні виробничі формування, котрі обслуговують різноманітні промислові підприємства. Проблемні питання теорії і методології розвитку виробничої і соціальної інфраструктури досліджено автором у трьох напрямках: виробнича інфраструктура в напрямку кооперування між підприємствами згідно зі спеціалізацією; у поєднанні виробничої і соціальної інфраструктури; у напрямку зіставлення інфраструктурних підрозділів промислових підприємств із самостійними підприємствами аналогічного типу.

Економічні методи управління передбачають використання як основних показників, що характеризують діяльність підприємства, розмір прибутку, обсяг виробничої продукції, рентабельність підприємства, собівартість продукції, яка випускається. Це акцентує увагу керівників на економіці й організації основного виробництва. Відбувається недооцінка впливу інфраструктурних підрозділів на результати діяльності всього підприємства, про що свідчить низка аналітичних показників. Витрати на обслуговування основного виробництва становлять до 32% нормативно-чистої продукції підприємства (табл.1).

Таблиця 1

Витрати по інфраструктурі в собівартості продукції промислових підприємств у 1999 році