Організаційно-економічний механізм управління промисловою інфраструктурою суб’єктів господарювання

Розрахунок характеристичного числа матриці А** для реальної інфраструктурної системи може нам показати співвідношення між обсягом виробництва продукції в основному та інфраструктурному підрозділах. Якщо його величина перебільшує граничне значення, то завдання розробників знизити питомі потоки аіj, які надходять до цього елемента інфраструктурної системи і тим самим зменшити характеристичне число. Крім того, як елементи матриці А, опріч матеріальних потоків продукції, можна використати під час розрахунків будь-які види виробничих ресурсів, які обмінюються і витрачаються.

Метод матриць також може бути використаний і для дослідження проблеми централізації інфраструктурного обслуговування, котру слід розглядати у двох аспектах. По-перше, промислове підприємство або самостійно виробляє продукцію і послуги для технічного обслуговування, або одержує їх від спеціалізованих інфраструктурних підприємств. По-друге, на самому підприємстві обслуговування здійснюють спеціалізовані допоміжні цехи або в основних цехах є допоміжні робітники на спеціалізованих ділянках. Таким чином, слід розрізняти централізацію внутрішньовиробничу і міжгалузеву.

Одним з найбільш важливих внесків системного підходу в економічну теорію і практику є визначення зовнішнього оточення і необхідність врахування зовнішніх сил по відношенню до економічної системи. Зовнішнє середовище системи включає такі елементи, як споживачі, конкуренти, урядові установи, постачальники, фінансові організації. Рівень впливу елементів зовнішнього середовища на самостійні інфраструктурні фірми вищий, ніж на відповідні підрозділи промислових підприємств, що варто враховувати під час формування наукової концепції ефективної промислової інфраструктури.

Розділ 3. Діагностика економіки і менеджменту інфраструктури суб'єктів господарювання. Поняття діагностики є більш широким і повним порівняно з аналізом, бо включає не тільки факти, причини, характеристику досліджуваного об'єкту, а й розробку шляхів виправлення недоліків і подальшого розвитку. До сьогодні в економічній літературі і практиці господарської діяльності не приділялося належної уваги вивченню проблем діагностики промислової інфраструктури з позиції цілісності промислової інфраструктури.

У цьому дослідженні вирішується завдання діагностики економіки і менеджменту промислової інфраструктури як цілісної системи з усіма її характерними особливостями. Всебічне знання питання дає можливість автору вільно переходити від одного виду обслуговування до іншого, тим самим виділяючи розпізнавальні риси аналізу кожного з них. Так, якщо з інструментального і ремонтного обслуговування в літературі є деякі рекомендації, бо ці процеси ідентичні з основним виробництвом і багато в чому подібні між собою за технічним оснащенням, то з енергетичного і транспортного обслуговування існує специфіка, якій у роботі й приділяється увага.

На етапі переходу до ринкової економіки процеси приватизації набувають першочергового значення, що повною мірою стосується інфраструктури. У цій ситуації особливо важливо проводити діагностику стану системи з використанням усіх видів інформації, у тому числі фінансової звітності. Оформлення процесу приватизації засновується на даних оцінки майна, достовірність котрих підтверджується аудиторською перевіркою.

Аудиторська діяльність являє собою форму контролю, яка відповідає вимогам ринкового розвитку економіки. Аудиторські перевірки з приводу приватизації спрямовані, перш за все, на ретельний аналіз основних виробничих фондів. Автором розроблена і впроваджена на практиці методика аудиту суб'єктів інфраструктури підприємств на етапі приватизації. Запропоновано етапи проведення аудиту в такій послідовності: правове забезпечення діяльності; розрахунки амортизаційних відрахунків і їх використання; правильність і законність оформлення процесу руху основних коштів; результати інвентаризації і правильність їх оформлення; достовірність оцінки майна; загальні результати фінансово-економічної діяльності. На кожному етапі контролю враховується специфіка кожного з видів технічного обслуговування підприємства, котра виявляється в продукції, послугах, роботах, тобто, в основних виробничих фондах, які використовуються. Особливості фінансового обліку на підприємствах ускладнюють проведення комплексного аналізу на основі поєднання економічної, фінансової, виробничої інформації, що свідчить про важливість запропонованих у дисертації методичних підходів.

Для здійснення комплексного аналізу запропоновано застосування математичних методів з урахуванням специфіки функціонування промислової інфраструктури, а також у поєднанні з іншими методами аналізу. На прикладі транспортного обслуговування показано процес використання економіко-математичної моделі в поєднанні з нормативним методом аналізу. За допомогою методу кореляції встановлено, що найбільш сильний зв'язок існує між нормою витрати палива і вантажопідйомністю автомобілів, які працюють на дизельному паливі, а для бензинових автомобілів - між нормою витрати і коефіцієнтом використання вантажопідйомності.

Розрізнювальні особливості соціальної інфраструктури підприємств, котрі впливають на проведення аналізу, полягають у такому. По-перше, джерелом її фінансування служать в основному кошти підприємства. По-друге, завданням соціальної інфраструктури є обслуговування всіх працівників головним чином цього підприємства. По-третє, існує соціально-економічний і правовий взаємозв'язок працівників цих підрозділів з колективами своїх підприємств. По-четверте, служби соціальної промислової інфраструктури є рівноправними підрозділами підприємств, нарівні з виробничими. Все це визначає нестандартні умови діяльності, котрі враховувалися автором при розробці методичних засад аналізу соціальної інфраструктури суб'єктів господарювання.

При аналізі соціальної інфраструктури особливу увагу слід приділяти питанням фінансування, що пов'язано з актуальними проблемами зміни форм власності, передання соціальних формувань місцевим органам влади, визначення видів обслуговування і наглядом за експлуатацією та ін. Для прийняття правильних рішень необхідне вивчення і оцінка всіх деталей і факторів, які впливають на стан економічних категорій. Наприклад, у характеристиці діяльності дитячих дошкільних закладів рекомендується використовувати такі показники: кількість розрахункових і реальних дітоднів, процент втрат дітоднів через хворобу, обсяг батьківських грошових внесків, кошторис витрат на утримування. Аналіз використання фінансових ресурсів запропоновано здійснювати на підставі балансового методу розрахунків, при цьому необхідно вивчити забезпеченість дитячого закладу коштами, рух і використання основних коштів і матеріальних цінностей.

Аналіз діяльності підрозділів соціальної інфраструктури, які виконують ремонтно-будівельні роботи, охоплює обсяги робіт, трудові і матеріальні витрати на їх проведення. Роботи по експлуатації, ремонту, будівництву соціальних об'єктів необхідно розглядати у взаємозв'язку із станом підприємства в плані його виробничої діяльності - випуск і оновлення продукції, стан організації і оплати праці, фінансово-економічні результати діяльності. При цьому вирішення глобальних питань подальшої діяльності ремонтно-будівельних підрозділів соціальних об'єктів потребує даних, одержаних у результаті аналізу, що доводить необхідність його проведення.

Тісний взаємозв'язок соціальної інфраструктури з виробничою діяльністю підприємства особливо наочно присутній під час аналізу навчання і перепідготовки кадрів, оскільки цей процес безпосередньо пов'язаний з оновленням виробництва, технологічним процесом, прогресивним обладнанням. Аналіз підготовки кадрів рекомендується проводити в поєднанні з аналізом структури кадрів усього підприємства, а також з урахуванням аналізу і планування організаційно-технічного розвитку підприємства, заходів з нової техніки, підвищення якості продукції, яка випускається. Особливості аналізу підготовки і перепідготовки кадрів ще раз свідчать про необхідність вивчення соціальної інфраструктури в цілому і всіх її різновидів, по-перше, з урахуванням умов діяльності підприємства на етапі переходу до ринку, по-друге, необхідно визначити і використати індивідуальні показники і критерії, по-третє, проводити аналіз на підставі взаємозалежності соціальної інфраструктури й усього промислового підприємства.

Розділ 4. Цільова програма побудови і функціонування промислової інфраструктури. Неминучість структурної перебудови економіки України ставить перед кожним її елементом необхідність оцінки перспектив розвитку. Один з найбільших потенціалів економічного зростання суб'єктів господарювання залежить від стану їх інфраструктури. Спеціалізовані підприємства (транспортні, інструментальні, енергетичні, ремонтні), цехи і виробництва допоміжного профілю промислових підприємств - все це численні і розрізнені ланки структурного ланцюга економіки. Напрямком удосконалення цієї галузевої ніші може бути обрано процес перетворення цього “ланцюга” у своєрідну інфраструктурну “мережу”, котра могла б охопити і підтримати всі сторони існування і у виробничій, і в соціальній сферах.

Комплексна цільова програма являє собою реалізацію організаційно- економічного механізму управління промисловою інфраструктурою в умовах ринку, який забезпечує оцінку її стану, визначення потреб підприємств у продукції, роботах, послугах різних видів інфраструктури і враховує специфіку її функціонування, що дозволяє підвищити ефективність технічного обслуговування, зменшити витрати всього промислового виробництва.

Дослідження показали, що для оцінки інфраструктури доцільно застосовувати функціонально-вартісний аналіз (ФВА). При використанні ФВА для вирішення завдань, пов'язаних з промисловою інфраструктурою, можуть бути такі ситуації: здійснення ФВА основного виробництва в поєднанні з розрахунком витрат на технічне обслуговування; проведення ФВА всіх видів інфраструктури на підприємстві в цілому; проведення ФВА одного інфраструктурного підрозділу.

ФВА забезпечує інформаційну базу цільової програми формування і розвитку ефективної промислової інфраструктури. Цільова програма об'єднує цільовий і ресурсний аспекти проблеми. Вона дає можливість координувати діяльність елементів інфраструктури всіх рівнів і передбачає вирішення таких завдань: визначення комплексу цілей і підцілей програми; визначення комплексу завдань і заходів, які характеризують зміст вирішуваних завдань щодо здійснення програми; розробку системи організаційно-планового супроводу програм, відповідних нормативно-методичних документів; добір альтернативних можливостей досягнення мети програми на багатоваріантній основі.

ФВА забезпечує інформаційну базу цільової програми формування і розвитку ефективної промислової інфраструктури. Цільова програма об'єднує цільовий і ресурсний аспекти проблеми. Вона дає можливість координувати діяльність елементів інфраструктури всіх рівнів і передбачає вирішення таких завдань: визначення комплексу цілей і підцілей програми; визначення комплексу завдань і заходів, які характеризують зміст вирішуваних завдань щодо здійснення програми; розробку системи організаційно-планового супроводу програм, відповідних нормативно-методичних документів; добір альтернативних можливостей досягнення мети програми на багатоваріантній основі.

Система програмних цілей і завдань будується як складна ієрархічна структура (рис. 3). При цьому цілі нижнього рівня є засобом досягнення цілей вищого рівня. Побудова ієрархії цілей забезпечує не тільки якісну ув'язку і узгодження цілей програми, але й дає можливість провести деяку оцінку їх відносної важливості і значущості.

Формування комплексу цілей є одним з важливих елементів програмно-цільового планування. Ієрархія цілей являє собою каркасом цільової програми, а ФВА створює її інформаційну основу. Процес розробки і реалізації програми включає декілька послідовних етапів, під час яких поступово уточнюються цільовий і інфраструктурний аспекти програми: обгрунтування доцільності програми; безпосередня розробка програми; реалізація цільової програми.

Первісно окреслюються межі проблеми, яка програмно реалізується, проводиться аналіз її стану; визначаються соціальні, економічні, екологічні та інші наслідки реалізації програми; здійснюється координація термінів виконання; виконуються розрахунки економічної і соціальної ефективності програми. Безпосередня розробка програми включає встановлення цільових нормативів і варіантів укрупнення заходів щодо досягнення цілей, прогнозові розрахунки, вибір кращого з варіантів, визначається структура цільової програми. Обраний варіант програми оформлюється у вигляді проекту за установленою системою показників, яка включає нормативи, ресурсне забезпечення програми, список виробництв, підприємств-учасників, основні завдання і заходи.

Процес створення інфраструктурної мережі включає такі етапи. Першим етапом є створення інформаційної бази, до цього варто залучити, окрім існуючих служб в інфраструктурних ланках, інформаційно-обчислювальні центри. Другий етап полягає у виконанні аналітичної роботи, яка включає всі необхідні види аналізу, діагностики. На третьому етапі здійснюється робота по об'єднанню всіх елементів інфраструктури в єдину мережу.

Запропонований спрощений метод розрахунку витрат на утримання дитячих закладів, який базується на використанні залежностей багатьох економічних показників. Вивчення залежності кошторису на утримання дитячих дошкільних закладів на окремих комбінатах від численності дітей, а також взаємозв'язку між витратами і основними фондами дозволило виявити тенденції в динаміці аналізованих показників. Витрати на утримання дитячих закладів можна представити у вигляді виробничої функції типу

f = ax + by,

де а і b - коефіцієнти, які відображають залежність функції f - х і у. У нашому випадку f - функція витрат, х - чисельність дітей на комбінаті, у - вартість основних фондів дитячих закладів.

Норматив фонду заробітної плати робітників , зайнятих ремонтом жилих будинків промислових підприємств, обраховується за формулою:

де HP - фактичні витрати заробітної плати робітників у базисному році на одиницю обсягу виконуваних робіт, коп; - планові співвідношення темпів зростання середньої заробітної плати і продуктивності праці, розрахованих у j-тому плановому році; Д - інші доплати і додаткова заробітна плата робітників на одиницю обсягу робіт, коп; - приріст (зменшення) інших доплат і додаткової заробітної плати робітників на одиницю обсягу робіт у зв'язку із скороченням невиробничих витрат у n роках, коп.

Через специфіку економіки житлового господарства підприємств прибутки не можуть бути базою для визначення фонду заробітної плати робітників, які зайняті ремонтом будинків. Диференційовані нормативи витрат на ремонт і обслуговування житлових будинків дозволяють удосконалювати планування й облік ремонтних робіт, підвищувати ефективність використання коштів. Стабільні нормативи витрат призначаються для розрахунків з бригадами, які закріплені на обслуговуванні постійного житлового фонду. Таке закріплення створює відповідальність робітників бригад і колективну зацікавленість у високій якості експлуатації і ремонту житлових будівель.

Розділ 5. Створення прогресивної інфраструктури як умова підвищення ефективності промислового виробництва. Реалізація цільової програми розвитку інфраструктури підприємства потребує розробки і запровадження комплексу заходів щодо поліпшення технічного обслуговування основного виробництва. Розроблена у дисертації організаційно-економічна система обслуговування у процесі матеріально-технічного забезпечення підприємства базується не тільки на взаємозв'язку виробничої інфраструктури з основними технологічними процесами, але й на взаємодії обслуговуючих процесів один з одним.

Нерозривний зв'язок усіх інфраструктурних процесів виявляється у взаємозалежності показників функціонування різних видів інфраструктури. Організація роботи складу залежить від рівня експлуатації транспорту: вантажопідйомності, швидкості, маневреності, завантаження. У той же час на роботу транспорту впливає рівень виконання вантажно-розвантажувальних робіт: час завантаження і розвантаження, механізація цих процесів, якість роботи механізмів. Під час розробки системи поставлено і вирішено конкретні завдання на фактичних матеріалах організації постачання Дніпропетровського ВО “Південний машинобудівний завод” і дослідного заводу НДІ технології еластомерних матеріалів. Взаємодія і взаємозалежність функцій різних видів інфраструктури передбачає цілісність комплексу заходів, які входять до системи. Водночас запропоновані практичні рекомендації і розробки відрізняються суттю їх реалізації, що вимагало розподілення окремих елементів проекту на дві групи - організаційні і економічні заходи. Організаційні заходи включають: вибір оптимальної системи забезпечення, організацію транспортних перевезень, організацію вантажно-розвантажувальних робіт, оптимізацію складських операцій. Економічні заходи включають: облік витрат по матеріально-технічному забезпеченню, визначення транспортних витрат, планування роботи складу, систему санкцій.

Завдання “Вибір системи забезпечення” вирішувалося за критерієм мінімуму витрат; зіставлення проводилося за варіантами постійного розміру замовлень, постійної періодичності і розміру замовлення. У процесі вирішення завдання була вироблена інформаційно-економічна система управління постачанням цехів машинобудівного підприємства матеріальними ресурсами на підставі вибору системи постачання. При цьому всі обчислювальні засоби об'єднувалися в локальну мережу, яка є складовою загальної інформаційної системи підприємства.

В аспекті інформаційно-економічної системи постачання вирішувалося завдання “Визначення транспортних витрат”, у якому обраховуються загальні транспортні витрати, знос шин, вартість паливно-мастильних матеріалів. Застосування обчислювальної техніки дозволяє обрахувати безліч варіантів, а одержані результати дають можливість удосконалювати управління і поліпшувати показники діяльності підприємства.

У процесі розробки організаційно-економічної системи вирішувались конкретні завдання, які деталізують взаємозв'язки окремих операцій інфраструктури. Наприклад, зв'язок особливостей складських, вантажно-розвантажувальних і транспортних робіт виявився при впровадженні методів розрахунку довжини вантажно-розвантажувальних фронтів з використанням залізничного і безрейкового видів транспорту. Ефективність упровадження механізації транспортних та складських робіт значною мірою залежить від економічних методів управління, що зумовило вибір показників планування і обліку - рівень механізації, ступінь механізації, виробіток на підйомно-транспортних операціях, чисельність робітників.

Комплексний характер реалізації цільової програми розвитку інфраструктури суб'єктів господарювання виявляється при впровадженні вироблених рекомендацій у соціальній інфраструктурі, яка має різноманітні підрозділи: житлово-комунальне господарство, ремонтно-будівельне управління, професійна підготовка кадрів, дитячі заклади.

Незважаючи на специфіку кожного з підрозділів соціальної інфраструктури, автором запропоновано деякі спільні для всіх рекомендації. Наприклад, нормативний метод планування, заснований на застосуванні науково обгрунтованих норм витрат заробітної плати, матеріалів на одиницю виконаних робіт у поточному ремонті і обслуговуванні житлових будинків, дозволяє підвищувати ефективність використання ресурсів. За встановленою періодичністю обслуговування і режиму ремонтних робіт застосування норм дозволяє підвищувати продуктивність праці, за рахунок упровадження нормативного планування зменшуються витрати на матеріали.

Заходи щодо економії матеріальних та паливно-енергетичних ресурсів поділяють на безвитратні, з поточними витратами, з одноразовими витратами. У соціальній сфері недостатньо застосовується система матеріального стимулювання процесу ресурсозбереження, яка в багатьох випадках не потребує додаткових витрат для впровадження. Автором запропоновано вводити положення про преміювання за економію ресурсів, для чого використовується система економічних показників щодо витрачання матеріальних і паливно-енергетичних ресурсів диференційовано за кожним інфраструктурним підрозділом.

ВИСНОВКИ

В дисертаційній роботі здійснено теоретичне обгрунтування та нове вирішення науково-прикладної проблеми формування організаційно-економічного механізму управління промисловою інфраструктурою суб'єктів господарювання для підвищення ефективності обслуговування основного виробничого процесу.

Основні висновки концептуального, теоретичного та практичного напрямку, які виникли із наукового дослідження і узагальнення отриманих результатів, зводяться до такого:

1. Протягом десятиліть інфраструктура вітчизняних підприємств відставала від основного виробництва, негативно впливаючи на показники діяльності підприємства в цілому. У спеціальній літературі вирішення завдань інфраструктури має локальний характер, розглядаються окремі її види і функції. У практичній діяльності підприємств також відсутній системний, комплексний підхід до управління інфраструктурою; узгодженість у вирішенні питань обслуговування виробничого процесу між окремими управлінськими ланками спостерігається лише в окремих випадках.

2. Поняття “промислова інфраструктура” включає як інфраструктурні підрозділи промислових підприємств, так і самостійні виробничі формування для обслуговування суб'єктів господарювання. Питання теорії і методології розвитку інфраструктури розглядаються в трьох напрямках: виробнича інфраструктура в напрямку кооперування між підприємствами згідно зі спеціалізацією; у сукупності виробничої і соціальної інфраструктури; у зіставленні інфраструктурних підрозділів промислових підприємств зі самостійними підприємствами аналогічного типу. Підвищення ефективності промислової інфраструктури здійснюється шляхом застосування запропонованого у дисертації організаційно-економічного механізму управління промисловою інфраструктурою суб'єктів господарювання.

3. Результати дослідження стану економіки і організації соціальної інфраструктури свідчать про зміни за останні роки в рівні фінансування цих об'єктів, які пов'язані зі складним положенням промислових підприємств в умовах кризи. Виникає необхідність розгляду соціальної інфраструктури у складі промислової інфраструктури, як єдиного комплексу обслуговування підприємства. У контексті цієї проблеми розширено теоретичні уявлення про соціальну інфраструктуру, як складову частину промислової інфраструктури, що містить житлово-комунальні і соціально-культурні підрозділи підприємства, класифіковано її основні елементи, чинники та принципи розвитку.

4. На підставі дослідження та узагальнення теоретичного та практичного досвіду доведено, що промислова інфраструктура є складною багаторівневою системою, яка потребує застосування системного аналізу. Специфіка проведення системного аналізу промислової інфраструктури з метою формування її оптимального варіанту повністю враховується при використанні логіко-методологічної схеми аналізу, що поєднує наявність багаторівневості елементів системи та необхідності достатньої конкретизації висновків без зайвої подрібненості в процесі агрегування економічних показників. організаційний механізм промислова інфраструктура

5. Стосовно до специфіки функціонування промислової інфраструктури в умовах структурної перебудови економіки України дістали подальшого розвитку теоретичні засади застосування програмно-цільового методу щодо удосконалення промислової інфраструктури. Розроблено програмний комплекс, ядром якого є цільова програма формування і функціонування промислової інфраструктури, вироблено структуру програми, ієрархію цілей, які дозволяють створити інфраструктурну мережу. Запропоновано методологічні підходи до формування комплексу альтернативних стратегій у процесі приватизації інфраструктури на основі застосування діагностичного апарату дослідження інфраструктурних елементів.

6. Загальна теоретична концепція діагностики промислової інфраструктури визначається відходом від точки зору, що випуск продукції основного виробництва диктує межі обсягу обслуговування, отже витрати інфраструктури залежать від обсягів основного виробництва. В сучасних умовах витрати промислової інфраструктури визначаються її ресурсами, оскільки ресурси - це джерело виробництва продукції і послуг обслуговування, частина яких реалізується стороннім споживачам із метою одержання додаткового прибутку.

7.Визначено і показано принципову значущість аналітичного блоку організаційно-економічного механізму управління промисловою інфраструктурою, як найважливішого інструменту її функціонування. Запропонована в дисертації система аналізу являє собою поетапну і всебічну експертну оцінку об'єкту, дає можливість визначити комплексну альтернативну стратегію інфраструктурних підрозділів з виробленням організаційно-економічних заходів її реалізації. Методика аудиторської перевірки інфраструктурних підрозділів на етапі приватизації дозволяє найбільш чітко визначити стан об'єкту. Функціонально-вартісний аналіз рекомендовано до використання для оцінки інфраструктури підприємства при побудові цільових програм розвитку, запропоновано систему техніко-економічних показників сфери виробничого і побутового споживання за видами обслуговування, наявність яких забезпечує можливість застосування функціонально-вартісного аналізу.

8. Обгрунтовано науково-методичні засади застосування математичної формалізації функціонування промислової інфраструктури. Використання математичних методів з урахуванням специфіки різних видів обслуговування основного виробничого процесу здійснюється у вигляді моделей: поліпшення використання основних виробничих фондів з урахуванням оптимізації структури трудових ресурсів; визначення припустимого рівня споживання продукції та послуг промислової інфраструктури як міри внутрішньосистемних втрат.

9. З метою оцінки реалізації рекомендацій створено механізм оцінки реалізації рекомендацій з урахуванням таких факторів: по-перше, кожний вид інфраструктури має свою специфіку функціонування з відповідною структурою ресурсів та особливостями продукції і послуг ; по-друге, впровадження запропонованих заходів впливає безпосередньо на показники роботи підприємства в цілому зменшується собівартість основної продукції, зростає прибуток підприємства; по-третє, зміна в умовах ринкової економіки положення підрозділів інфраструктури дає їм змогу отримувати додатковий прибуток за рахунок підвищення рівня використання власних ресурсів.

10. Ефективність реалізації програми створення перспективної виробничої і соціальної інфраструктури суб'єктів господарювання автором визначено на підставі виконаних розрахунків за фактичними даними роботи підприємств. Результати впровадження рекомендацій виявляються в конкретних показниках - зменшенні витрат, зростання продуктивності праці, скороченні чисельності працівників, підвищенні прибутку підприємства. Розробки автора можуть використовуватися на підприємствах різних галузей економіки, де функціонують інфраструктурні підрозділи, незалежно від форм власності.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Шевцова Е.И. Экономика инфраструктуры промышленных предприятий. - Днепропетровск: ДГУ, 1995. - 176с.

2. Шевцова Е.И. Проблемы формирования механизма управления промышленной инфраструктуры. - Днепропетровск: Наука и образование, 1998. - 284с.

3. Шевцова Е.И. Организационно-экономический проект технического обслуживания производственного процесса. - Днепропетровск: Наука и образование, 1997. - 59с.

4. Ткаченко В.А., Шевцова Е.И. Методические основы анализа инфраструктурных подразделений предприятия. - Днепропетровск: Наука и образование, 1998. - 67с.

Особистий внесок: методичні основи використання ФВА та економіко-математичних моделей щодо промислової продукції.

5. Шевцова Е.И. Экономические методы снижения затрат во вспомогательном производстве // Технология и организация производства. -1989. - №1. - С. 7-9.

6. Шевцова Е.И. Основные направления интенсивного развития технического обслуживания машиностроения // Экономические методы управления общественным производством в новых условиях хозяйствования. - Днепропетровск: ДГУ. - 1990. - С . 110-115.

7. Попкова Л.В., Шевцова Е.И. Территориально-отраслевая программа интенсификации технического обслуживания машиностроительного предприятия // Организация хозрасчетной деятельности и ее информационное обеспечение. - Днепропетровск: ДГУ. - 1991. - С. 77-81.

Особистий внесок: дослідження та аналіз розвитку обслуговування стосовно кооперації між промисловими підприємствами.

8. Шевцова Е.И. Экономические методы управления техническим обслуживанием машиностроения// Повышение качества управления производственными системами: - Днепропетровск: ДГУ.- 1992.-С.51-55.

9. Аксенова Л.О., Шевцова Е.И. Особенности внедрения новых форм организации вспомогательного производства// Вестник Днепропетровского университета. - Днепропетровск: ДГУ. - 1993. - С.96-100.

Особистий внесок: дослідження та обгрунтування концепції альтернативної стратегії розвитку інфраструктурних ланок.

10. Шевцова Е.И. Формирование правовой основы и становление аудита в Украине //Актуальные проблемы рыночной экономики. - Днепропетровск: ДГУ. - 1995. - С. 153-156.

11. Попкова Л.В, Шевцова Е.И. Аналитический массив: пакет отчетной бухгалтерской документации приватизируемого предприятия // Проблемы совершенствования общественного производства Украины. - Днепропетровск: ДГУ. - 1996. - С. 80-86.

Особистий внесок: дослідження та розробка схеми застосування фінансової звітності підприємства, що приватизується.

12. Шевцова Е.И. Интенсификация и система управления производственными ресурсами технического обслуживания машиностроительных предприятий // Актуальные проблемы экономики. - Днепропетровск: ДГУ. - 1998 - С. 84-92.

13. Шевцова Е.И. Совершенствование форм ремонтного обслуживания основного производственного процесса // Економіка: проблеми теорії та практики. - Дніпропетровськ: ДДУ. - 1999. - Вип.1. - С. 3-8.

14. Шевцова Е.И. Определение и изучение внешней среды подразделения промышленной инфраструктуры // Економіка: проблеми теорії та практики .- Дніпропетровськ: ДДУ. - 1999. - Вип.2. - С. 34-41.

15. Шевцова Е.И. Традиционное использование функционально-стоимостного анализа для технического обслуживания //Економіка: проблеми теорії та практики. - Дніпропетровськ: ДДУ. - 1999. - Вип.3. - С. 89-96.

16. Шевцова Е.И. Нормативный метод планирования в аспекте моделирования производственного процесса// Економіка: проблеми теорії та практики. - Дніпропетровськ: ДДУ. - 1999. - Вип.4. - С. 95-98.

17. Шевцова Е.И. Термодинамический подход в решении задач оптимизации материальных потоков системы инфраструктуры предприятия // Економіка: проблеми теорії та практики - Дніпропетровськ: ДДУ. - 1999. - Вип. 6. - С. 14-20.

18. Шевцова Е.И. Организация системы инструментального производства промышленного предприятия // Економіка: проблеми теорії та практики - Дніпропетровськ: ДДУ. - 1999. - Вип.7. - С. 59-64.

19. Шевцова Е.И. Системный анализ как метод исследования сложной многоуровневой экономической системы // Економіка: проблеми теорії та практики .- Дніпропетровськ: ДДУ. - 2000.- Вип.5. - С. 47-53.

20. Шевцова Е.И. Организационно-экономические предпосылки альтернативных путей развития инфраструктурных подразделений предприятия //Економіка: проблеми теорії та практики. - Дніпропетровськ: ДДУ. - 2000. - Вип.8. - С. 24-30.

21. Шевцова Е.И. Оценка эффективности работы подразделений инфраструктуры предприятия //Економіка: проблеми теорії та практики - Дніпропетровськ: ДДУ. - 2000. - Вип.12. - С. 61-70.

22. Шевцова Е.И. Управление процессами снижения затрат промышленной инфраструктуры // Економіка: проблеми теорії та практики. - Дніпропетровськ: ДДУ. - 2000. - Вип.13. - С. 54-59.

23. Шевцова Е.И. Организационно-экономические методы улучшения работы транспортных подразделений инфраструктуры предприятия // Економіка: проблеми теорії та практики .-Дніпропетровськ: ДДУ. - 2000. - Вип.21. - С. 47-53.

24. Шевцова Е.И. Экономическая оценка состояния инфраструктуры предприятия в условиях перехода к рынку// Економіка: проблеми теорії та практики. - Дніпропетровськ: ДДУ. - 2000. - Вип.26. - С. 96-102.

25. Шевцова Е.И. Методы распределения затрат инфраструктурных подразделений // Економіка: проблеми теорії та практики. - Дніпропетровськ: ДДУ. - 2000. - Вип.27. - С.10-16.

26. Иванова Е.О., Шевцова Е.И. Практическое планирование и прогнозирование с точки зрения экономиста фирмы // Актуальные проблемы рыночной экономики. - Днепропетровск: ДГУ.-1995. - С. 52-56.

Особистий внесок: дослідження та обгрунтування системи планування, що пов'язана з зовнішніми чинниками.

27. Шевцова Е.И., Якубова Э.П. Аудит основных производственных фондов промышленных предприятий // Актуальные проблемы рыночной экономики. - Днепропетровск: ДГУ. - 1995. - С. 115-118.

Особистий внесок: методологічні основи аудиту основних виробничих фондів на етапі приватизації підприємства.

28. Шевцова Е.И. Новые организационные структуры в техническом обслуживании машиностроения// Труды Всесоюзной науч.-практ.конф. “Новые организационные структуры в экономике”. - Днепропетровск- Ялта: ДГУ. - 1991. - С. 60.

29. Шевцова Е.И. Тенденции движения трудовых ресурсов инфраструктуры машиностроительных предприятий// Труды межрегион. конф. ”Рынок труда и управление занятостью региона”. - Днепропетровск: ДГУ. - 1992. - С.47.

30. Chevtsova E.I., Yakubova E.P. L'analyse economique comme une des methodes des revelation des reserves d'augmentation d'effectivite de production // II-e Conf. Iternat “France et Ukraine, experience scientifique et pratique dans le contexte du dialogue des cultures nationales. - Днепропетровск: ДГУ. -1995. - С. 70-71.

31. Шевцова Е.И. Идентификация комплекса альтернативных стратегий // Труди міжвузівської конф. ”Cоціально-економічні проблеми формування ринкових відносин в Україні”. - Дніпропетровськ: Придніпровський науковий вісник. - 1996. - N1 - С. 7-9.

32. ШевцоваЕ.И. Программно-целевой метод в региональном управлении// Труди IV Міжнар. конф. “Франція та Україна, науково-практичний досвід у контексті діалогу національних культур”. - Том 2, I ч. - Дніпропетровськ: Поліграфіст . - 1997. - С. 40.

33. Chevtsova E. L'analyse et l'etude comme fonction d'un participant au marche financier // V-e Conf. Internat. “France et Ukraine, experience scientifique et pratique dans le contexte du dialogue des cultures nationales. - Дніпропетровськ: Арт-Прес. - 1998. - С. 46-47.

34. Шевцова Е.И. Инфраструктура промышленности в аспекте производственного потребления // Труди Другої міжнар. конф. ”Наука і освіта - 99”.-Київ- Дніпропетровськ - Черкаси - Дніпродзержинськ. - 1999. - С.131.

АНОТАЦІЯ

Шевцова О.Й. Організаційно-економічний механізм управління промисловою інфраструктурою суб'єктів господарювання. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.06.01 - економіка підприємства й організація виробництва. - Інститут економіки промисловості НАН України, Донецьк, 2001.

У дисертації розроблено теоретико-методологічні засади створення організаційно-економічного механізму управління промисловою інфраструктурою суб'єктів господарювання. Запропоновано логіко-методологічну схему системного аналізу складного економічного формування. Побудовано ієрархічну модель інфраструктури. Розроблено програмний комплекс удосконалення інфраструктури, ядром якого є цільова програма формування і функціонування об'єкту дослідження. Результати досліджень у вигляді інформаційно-економічних систем, рекомендацій, методів планування, економіко-математичних моделей, організаційно-економічної системи знайшли застосування в роботі підприємств.

Ключові слова: організаційно-економічний механізм, цільова програма, інфраструктура, управління, підприємство, стратегія, планування, ієрархічна модель, аналіз.

АННОТАЦИЯ

Шевцова Е.И. Организационно-экономический механизм управления промышленной инфраструктурой субъектов хозяйствования - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени доктора экономических наук по специальности 08.06.01- экономика предприятия и организация производства. - Институт экономики промышленности НАН Украины, Донецк, 2001.

Диссертация посвящена разработке теоретико-методологических основ формирования организационно-экономического механизма управления промышленной инфраструктурой субъектов хозяйствования. Впервые выполнено исследование в трех направлениях: производственная инфраструктура в направлении кооперирования между предприятиями согласно специализации; в совокупности производственной и социальной инфраструктуры; в сопоставлении инфраструктурных подразделений промышленных предприятий с самостоятельными предприятиями аналогичного типа.

Разработана логико-методологическая схема системного анализа сложного многоуровневого экономического формирования, сочетающего решение задач предприятия с учетом целей отдельных звеньев инфраструктуры. В рамках этой схемы построена иерархическая модель промышленной инфраструктуры с поранговым кодированием элементов, позволяющая осуществлять выбор стратегических преобразований в условиях рынка. Выработаны научно-методические основы использования комплекса математической формализации в форме ситуационного прогнозирования на уровне элемента инфраструктурной сети - иерархии экономико-математических моделей производственного планирования. Построена двухресурсная модель улучшения использования основных производственных фондов с учетом оптимизации структуры трудовых ресурсов. Применительно к промышленной инфраструктуре как системе обоснована необходимость определения допустимого уровня производственного потребления продукции и услуг инфраструктуры предприятия.

В диссертации разработаны основы диагностики экономики и менеджмента промышленной инфраструктуры как целостной системы со всеми ее характерными особенностями. Предложенная в диссертации система анализа представляет собой поэтапную и всестороннюю экспертную оценку объекта, дает возможность определить комплекс альтернативных стратегий инфраструктурных подразделений с выработкой организационно-экономических мероприятий реализации наилучшего варианта. Методика аудиторской проверки инфраструктурных подразделений на этапе приватизации, созданная автором в результате собственной практической деятельности, является вкладом в аудиторское дело. Комплекс разработанных в диссертации методов анализа инфраструктуры, как составной инструмента для ее диагностики, в то же время является частью организационно-экономического механизма управления промышленной инфраструктурой субъектов хозяйствования.

Разработан программный комплекс совершенствования промышленной инфраструктуры, ядром которого является целевая программа формирования и функционирования объекта исследования. Выработаны структура программа, иерархия целей, которые позволят создать инфраструктурную сеть. В качестве базы для построения целевых программ использован функционально-стоимостной анализ, для которого предложена система технико-экономических показателей.

В диссертации разработана организационно-экономическая система технического обслуживания производственного процесса, которая осуществляет комплексный подход к ряду функций инфраструктуры на основе взаимодействия отдельных ее функций с учетом их взаимосвязи. Эффективность реализации программы создания перспективной производственной и социальной инфраструктуры субъектов хозяйствования автором доказана по фактическим данным работы предприятий. Практическую ценность имеют научно-практические разработки- методики анализа, информационно-экономические системы, рекомендации, методы планирования, экономико-математические модель, системы показателей. Результаты внедрения рекомендаций выражаются в конкретных показателях- снижении затрат, росте производительности труда, сокращении численности работников, повышении прибыли предприятий. Разработки автора могут использоваться на предприятиях различных отраслей народного хозяйства, где функционируют инфраструктурные подразделения, независимо от формы собственности.

Ключевые слова: организационно-экономический механизм, целевая программа, инфраструктура, предприятие, управление, стратегия, планирование, анализ.

ANNOTATION

Shavtsova O.I. The organizational and economical mechanism of management

of the production infrastructure of economic activities subjects- Manuscript.

Thesis for a scientific degree of Doctor of economical sciences by the speciality 08.06.01 - Economy of the enterprise and organization of production. - Institute of industrial economics of the National Acadamy of Siences of Ucraine. Donetsc, 2001.

In the dissertation theoretical and methodological bases of creation of the organizational and economical mechanism of management of an industrial infrastructure of subjects of managing are developed. The logical and methodological schema of the system analysis of complex economic formation is offered. The hierarchical model of an infrastructure is constructed. The developed program complex of improvement of an infrastructure which nucleus is the purpose-oriented programme of formation and functioning of object of research. Results of researches by the way informational and economical systems, recommendations, methods of planning, economical and mathematical models, the organizational and economical project have found application in work of the enterprises.

Key words: the organizational and economical mechanism, a purpose-oriented programme, an infrastructure, management, the enterprise, market, strategy, planning, the hierarchical model, the analysis.

Размещено на Allbest.ru