Приватна власність: природа виникнення, еволюція розвитку

Для транспортування нафти використовується державне майно, яке не підлягає приватизації або передачі в оренду згідно із чинним законодавством (магістральні нафтопроводи, споруди на них) та у користування НАК "Нафтогаз України".

Три нафтопереробні підприємства - ВАТ "Лисичанськнафтооргсинтез", ВАТ "Херсоннафтопереробка" і ВАТ "Лукойл-Одеський НПЗ" повністю приватизовані, державний пакет акцій ВАТ "НПК Галичина" (Дрогобицький НПЗ) і ВАТ "Нафтохімік Прикарпаття" (Надвірнянський НПЗ) становить, відповідно, 25% і 26%.

Державна частка в статутному фонді ЗАТ "Укртатнафта" становить з боку України - 43,054%, державний пакет акцій ЗАТ "Укртатнафта" передано до статутного фонду

НАК "Нафтогаз України".

Виходячи зі світового досвіду та чинного законодавства приватизація нафтогазових компаній здійснюється цілісним майновим комплексом шляхом продажу державою акцій Компанії за грошові кошти під інвестиційні зобов'язання із збереженням у державній власності пакета акцій не менше 50%+1 акція.

Враховуючи виняткове значення для України об'єктів транзиту нафти і газу, державне управління ними повинно гарантувати дотримання національних інтересів та забезпечення стратегічних завдань їх розвитку.

Магістральні нафтогазопроводи, підземні сховища газу повинні залишитись у державній власності.

Подальший розвиток галузі має забезпечити: нарощування виробничих потужностей підприємств, що входять до її складу та підвищення їх ліквідності; максимально ефективне використання закріпленого за цими підприємствами майна; здійснення єдиної державної політики щодо технічного оснащення нафтогазопроводів і споруд на них та забезпечення їх вогне-, вибухо- та екобезпеки.

3. Заходи щодо вдосконалення приватної власності в Україні

Україна проводить заходи щодо вдосконалення приватної власності шляхом роздержавлення та приватизації.

Для визначення цілей, пріоритетів та умов приватизації Фондом державного майна України щорічно розробляється Державна програма приватизації, яка затверджується Верховною Радою України не пізніш як за місяць до затвердження Державного бюджету України. Державна програма приватизації складається із завдання на перший бюджетний рік і прогнозу на два наступних роки, виходячи з пріоритетів приватизації.

У державній програмі приватизації визначаються: завдання щодо приватизації майна, яке перебуває у державній власності, та державного майна, що належить АРК; відповідні способи приватизації для різних груп об'єктів; квоти обов'язкового застосування приватизаційних паперів для приватизації різних груп об'єктів, завдання відповідним органам виконавчої влади щодо забезпечення проведення приватизації; заходи щодо залучення в процесі приватизації інвесторів; особливості участі в процесі приватизації громадян України, іноземних інвесторів та інших покупців; розрахунок витрат на виконання програми приватизації, порядок їх відшкодування та джерела фінансування; прогноз надходження коштів від приватизації та напрями їх використання.

Верховна Рада України щорічно заслуховує і затверджує звіт Фонду державного майна України про виконання Державної програми приватизації.

Способи та порядок приватизації визначаються Державною програмою приватизації залежно від того, до об'єктів якої групи входить підприємство, що приватизується.

Порядок приватизації державного майна передбачає: опублікування списку об'єктів, що підлягають приватизації, у виданнях державних органів приватизації, місцевій пресі; прийняття рішення про приватизацію об'єкта на підставі поданої заяви або виходячи із завдань Державної програми приватизації та створення комісії з приватизації; опублікування інформації про прийняття рішення про приватизацію об'єкта; проведення аудиторської перевірки фінансової звітності підприємства, що приватизується (за винятком об'єктів малої приватизації); затвердження плану приватизації або плану розміщення акцій відкритих акціонерних товариств, створених у процесі приватизації та корпоратизації, та здійснення контролю за їх реалізацією.

Приватизація державного майна може здійснюватися в такий спосіб: продаж частини державного майна кожному громадянину України за приватизаційні папери; продаж об'єктів приватизації на аукціоні за конкурсом; продаж акцій (часток, паїв), що належать державі у господарських товариствах, на аукціоні, за конкурсом, на фондових біржах та іншими способами, що передбачають загальнодоступність та конкуренцію покупців; продаж на конкурсній основі цілісного майнового комплексу державного підприємства, що приватизується, або контрольного пакету акцій відкритого акціонерного товариства; викуп майна державного підприємства згідно з альтернативним планом приватизації та іншими способами, передбаченими державними програмами приватизації.

Висновок

В цій курсовій роботі розглядається така форма власності, як приватна, а також визначається її місце і роль в сучасних умовах розвитку національної економіки та в контексті ринкових перетворювань в Україні.

Приватна власність в Україні займає особливе місце, що в деякій мірі пов'язано з переходом країни до ринкових відносин. В загальному вигляді приватна власність - привласнення державою (як суб'єктом власності) засобів виробництва, робочої сили, частки національного доходу та інших об'єктів власності у різних сферах суспільного відтворення.

В умовах переходу України до ринкових відносин одним з головних напрямків економічної політики є раціональне розпорядження державною власністю.

За умов демократизації економіки i формування ринку відбуваються зміни у відносинах власності. Ці зміни ґрунтуються на прийнятих Верховною Радою України законах, які передбачають конкретні заходи для здійснення переходу від монополії держави на привласнення засобів i результатів виробництва, а також на управління ним до різноманітних форм власності, передусім йдеться про широке роздержавлення власності i приватизацію підприємств.

В період розбудови в державі ринкової економіки, приватна власність виходить на перше місце, оскільки вона є рушійною силою і передумовою розвитку ринкових відносин. Тому особливо важливим є легалізація, законодавче забезпечення правовідносин, що виникають з приводу об'єктів приватної власності. Із розвитком ринкової економіки в нашій державі з'явилася ціла низка наявних проблем у сфері економічних відносин, предметом яких є приватна власність.

Список використаної літератури:

1. Економічна теорія : Політекономія : підручник / За ред. В. Д. Базилевича. - [7-ме вид., стер.]. - К.: Знання-прес,2008. - 719с. - Базовий підручник.

2. Політична економія : навч. Посібник / К. Т. Кривченко, В. С. Савчук, О. О. Бєляев та ін.; За ред.. д-ра екон. Наук, проф.. К. Т. Кривченка. - [2-ге вид., без змін.]. - К.: КНЕУ, 2008. - 512 с. - Базовий підручник.

3. Базилевич В. Д. Комплексний аналіз інституційної архітектоніки і динаміки економічних перетворень/В. Д. Базилевич// Економічна теорія. - 2008. - №1.

4. Башнянін Г. І. Політична економія / Г. І. Башнянін, П. Ю. Лазур. В. С. Медведев Київ: Ніка-Центр, ельга 2000.-526 с.

5. Статистичний збірник «Регіони України».2012.Частина ІI. [Електронний ресурс]-режим доступу: [http://ukrstat.gov.ua/].

Размещено на Allbest.ru