Система національних рахунків

Забезпечення фінансової стабільності у посткризовий період розвитку України, в першу чергу, вимагає структурної модернізації економічної і фінансової систем України на основі вирішення традиційної для України суперечності між завданнями макроекономічної стабілізації та розширеним фінансуванням процесів економічного зростання. Застосовані НБУ та урядом антикризові заходи дозволили стабілізувати ситуацію у економічній і фінансовій сфері, але це відбулося на основі відновлення її докризових параметрів, що зберегло дисбаланси фінансової системи.

Нестійкість ситуації, що у 2012 році склалася в економіці Україні та за її межами, вимагає проведення вкрай обережної і вивіреної політики, спрямованої на стимулювання економічного зростання в умовах фінансової нестабільності. Труднощі вирішення цього завдання обумовлені непередбачуваністю і силою зовнішніх впливів, суттєвою сегментацією економічної і фінансової систем, що утруднює управління нею як єдиним цілим.

За збереження низького рівня економічної активності у 2013 р. збережеться низька якість ресурсної бази та активів банків, що посилить залежність вітчизняної банківської системи від підтримки з боку НБУ та материнських компаній. В умовах обмежених можливостей нарощування ресурсної бази на внутрішньому ринку і негативних подій на світових фінансових ринках збережеться висока чутливість банківського сектора до індивідуальних ризиків, що визначатиме концентрацію банків на підтримці необхідного обсягу дохідних активів і ліквідності.

З одного боку, вихід з депресії вимагає розігріву інвестиційних ринків на основі пом'якшення монетарної політики, пожвавлення підприємницької активності. З іншого - низька ефективність дії каналів трансмісійного монетарного механізму в Україні утруднює вирішення цього завдання - за розриву між реальним і фінансовим секторами збільшення ліквідності в обігу веде до спекулятивних перегрівів окремих сегментів фінансового ринку. Це вимагає оновлення інструментарію макроекономічної стабілізації.

Стратегічними цілями модернізації важелів фінансової політики на поточному етапі є:

- нарощування фінансування модернізаційних процесів шляхом кредитування довгострокових інвестицій в реальний сектор економіки, що потребуватиме розширення інструментарію НБУ щодо економічних важелів впливу на кредитну політику комерційних банків;

- вдосконалення інституційного забезпечення інвестиційного процесу шляхом створення й розвитку спеціалізованих інвестиційних кредитно-фінансових установ; формування бюджету розвитку;

- створення умов для інвестиційної активності фізичних осіб шляхом розвитку системи колективного інвестування, поширення в обігу фінансових інструментів для індивідуальних інвесторів, інтенсифікації пенсійної та страхової реформи;

- розвиток і підвищення стійкості вітчизняного фінансового ринку як інструменту акумулювання і розміщення довгострокових інвестицій; - реформування системи фінансового регулювання на принципах пруденційного підходу та із врахуванням його наслідків для конкурентоспроможності та економічного зростання;

- формування інструментарію забезпечення довгострокової прогнозованості курсової динаміки та компенсації валютних ризиків.

Подальше уповільнення темпів зростання експорту у 2013 році може спонукати до намагання підтримки експортерів у вигляді цілеспрямованої девальвації гривні. З нашої точки зору, у короткостроковому періоді девальвація дозволила б здійснити певну корекцію зовнішньоторговельного балансу, проте забезпечення стійких тенденцій розвитку вітчизняного зовнішнього сектору потребує залучення в Україну інноваційних технологій, що гальмуватиметься девальваційними корекціями через збільшення вартості інвестицій.

Отже, ймовірна девальвація як засіб короткострокових коригувань зовнішніх дисбалансів матиме негативні середньо та довгострокові наслідки для розвитку вітчизняної пропозиції на внутрішньому ринку.

3.3 Стан та проблеми впровадження СНР-93 в Україні

Україна, як і інші країни СНД, теж розпочала перехід на уніфіковану СНР-93. За методологією, запропонованою Статистичною комісією ООН, почали обраховувати основні макроекономічні показники: ВВП, НД та похідні від них показники. Запроваджено складання секретних національних рахунків за п'ятьма секторами. У 1998 р. в Україні запроваджено нову бюджетну класифікацію, узгоджено з міжнародними стандартами. Внесено зміни в методологію визначення рахунків первинного розподілу доходу (податків на виробництво та імпорт) і доходів від власності, що сплачують до бюджету суб'єкти підприємницького сектору.

Дуже важливими складовими системи національних рахунків є.[10]:

1.Інформаційна.база.для.створення.національних.рахунків.

2.Секторні.розрахунки.

3.Використання.класифікацій.в.СНС.Україні.

4.Квартальні.розрахунки.валового.внутрішнього.продукту.(ВВП).

При впровадженні СНС є певні проблеми при розгляді кожної з цих чотирьох складових.

1.Проблеми, пов'язані зі створенням інформаційної бази СНР

Для виконання макроекономічного аналізу існує декілька інформаційних систем. Ключове місце серед них займає СНС, яка повністю сумісна і інтегрована зі статистикою державних фінансів, грошово-кредитної статистикою, платіжним балансом, відповідає вимогам міжнародних стандартів.

Держкомстат Україна в даний час щорічно складає розрахунки товарів і послуг, розрахунок виробництва, розрахунки розподілу та використання доходів, розрахунки накопичення, щоквартально виконуються розрахунки ВВП.

Наша інформаційна база СНС заснована на внутрішніх і зовнішніх джерелах даних.

Внутрішні джерела даних - це реєстр підприємств; звіти підприємств, дані переписів і обстежень.

Зовнішні джерела даних - це звіти органів управління; звіти Національного банку України; митна і податкова статистика.

Інформаційна база Держкомстату заснована на системі обов'язкової статистичної звітності. Всю сукупність області обстеження підприємств органами статистики можна розділити нам п'ять основних груп:

o комплексні обстеження (підприємництво, бухгалтерська звітність);

o обласні обстеження та перепису (в області промисловості, сільського господарства, транспорту і т.д.);

o обстеження праці, зайнятості та заробітної плати;

o обстеження домогосподарств;

o спостереження за цінами.

Ця система статистичної звітності досить ефективна для цілей СНС.

Проте на нинішньому етапі економічного розвитку країни вона не здатна повною мірою задовольнити інформаційні потреби національних рахунків.

Розглянемо основні проблеми.

1..Реєстр.підприємств.

Відповідно до рекомендацій міжнародних організацій необхідний не просто перелік (реєстр) підприємств, а Національний статистичний реєстр підприємств з накопиченням вихідної інформації, яка забезпечить основу для вибору респондентів і взаємодії з ними. Потрібно докласти зусиль для створення статистичного реєстру шляхом реєстрації нових підприємств.

2.Збір.інформації.на.дискретній.основі.

Така інформація (обстеження в промисловості, на транспорті тощо)

3.Ціни

Статистика цін є основним джерелом даних для аналізу інфляції. Держкомстат досяг прогресу в розрахунках споживчих цін виробників відповідно до міжнародних стандартів. Однак складність проблеми полягає в тому, що дані за цінами необхідно представляти відповідно до класифікатора видів економічної діяльності фізичних осіб (КВЕД), створеному в 2000 році. Тому необхідно у відповідності з цим класифікатором розробити індекси цін

4.Представлення даних у вигляді динамічних рядів.

У математичній статистиці динамічний ряд представляє собою сукупність значень параметра, що характеризує стан будь-якого об'єкта. У зв'язку з тим, починаючи з 2001 року, дані про економічний стан підприємств необхідно представляти відповідно до КВЕД, виникла актуальна проблема ретроспективних перерахунків динамічних рядів. Для її вирішення Держкомстатом здійснюється комплекс заходів: визначається перелік показників для перерахунку, методи і глибина перерахунку. Відповідні роботи включені до державних тематики науково-дослідного інституту статистики.

5..Статистика державних фінансів.

До числа проблемних питань в даний час можна віднести деталізацію окремих компонентів доходів і витрат бюджету, використання класифікацій, гармонують з міжнародними класифікаціями (перш за все, класифікації функції органів державного управління - КФУ).

6. Грошово-кредитна та банківська статистика.

Для створення окремих частин рахунків поточних операцій і рахунків накопичення і ув'язати між собою дані про потоки і активи, необхідно володіти даними грошово-кредитної, банківської та інших областей фінансової статистики, які розробляє та надає в Держкомстат Національний банк України.

7. Статистика платіжного балансу.

Розрахунки платіжного балансу, що виконуються в цей час в Україну, мають ряд недоліків із-за недостатньої якості джерел вихідних даних і потребують уточнення методології розрахунку даних балансу, деталізації окремих її показників.

8. Податкова статистика.

Податкова статистика може використовуватися для отримання даних по областях економіки (видами економічної діяльності) і потокам доходів (оплата праці, змішаний дохід). Ці дані використовуються для розрахунку ВВП методом доходів. Крім того, дані податкової статистики використовуються для розрахунку додаткової вартості по окремих областях або підобласті економіки, наприклад, на окремі види послуг. Для цієї мети Держкомстат спільно з Державною податковою адміністрацією (ДПА) в 2000 році розробили класифікатор видів економічної діяльності фізичних осіб - суб'єктів підприємництва, заснований на КВЕД. Класифікатор, який раніше використовувався в ДПА, не відображав реальну картину економіки.

Таким чином, як Держкомстат, так і інші відомства, які розробляють статистичну інформацію. Повинні продовжувати модифіковані діючі процедури і методи збору та розробки даних, у тому числі шляхом створення нових джерел даних.

Проблеми, пов'язані з виконанням секторних національних рахунків

Виділимо головні з них.

1. У зв'язку зі зміною економічних процесів, законодавства, первинного обліку та звітності виникає необхідність ретроспективного перегляду секторних рахунків для забезпечення відповідності старої методології розрахунку окремих показників системи національних рахунків.

2. Через наявність заборгованості по заробітній платі і по податках проходження принципу «Нарахувань» може призвести до неповного відповідності фінансового результату діяльності секторів економіки реальному фінансовому стану інституційних одиниць.

3. Для характеристики виробництва важливим є визначення обсягу випущеної продукції і валовий додаткової вартості в підсекторах нефінансових корпорацій - основного виробника валового внутрішнього продукту (більше 66%). З цією метою необхідно проводити роботу з упровадження ведення первинного обліку та складання статистичної та фінансової звітності підприємств, які входять у зазначені підсектори (наприклад, приватизовані та державні підприємства, підприємства з іноземним капіталом і т.п.).

4. Потребу у вдосконаленні інформаційна база для визначення показників фінансових корпорацій. Це необхідно для обліку фінансових установ, які є посередниками в операціях з цінними паперами: недержавних пенсійних фондів, валютних бірж.

5. Застосування принципу «Нарахувань» по відношенню до бюджетних платежах, державним цільовим та позабюджетних фондів призводить до невідповідності фінансового стану сектора загального фінансового управління, основною складовою частиною якого є бюджет, реальному фінансовому стану держави і, крім. того, балансу бюджету.

6. Необхідно удосконалення первинної звітності бюджетних підприємств з метою розділення окремих видів доходів і витрат бюджету відповідно до функціональної та економічної класифікації згідно з вимогами СНР.

7. Необхідна розробка методології та впровадження розрахунку кінцевих споживчих витрат домашніх господарств, органів державного управління і некомерційних організацій, що обслуговують домашні господарства.

Необхідно відзначити, що рішення проблем дозволить успішно впровадити систему національних рахунків СНС93 в Україну. Сучасна система національних рахунків, правильно відображає економічний стан держави, та є основою для його подальшого економічного розвитку і процвітання.

Висновки

Система національних рахунків (СНР) - це система взаємопов'язаних статистичних показників, які відображають найважливіші аспекти економічної діяльності країни щодо виробництва і споживання продукції, розподілу й перерозподілу доходів та формування національного багатства. СНР - це міжнародний стандарт оцінки основних економічних показників країни; своєрідний вимірювач стану економіки, основа для розробки економічної політики держави; містить дані про кількість вироблених у всьому суспільстві товарів і послуг, про сукупні доходи та сукупні витрати всіх економічних суб'єктів тощо.

Основними показниками національних рахунків є валовий внутрішній продукт, чистий внутрішній продукт, внутрішній дохід, особистий дохід та дохід кінцевого використання.

Макроекономічні показники - це показники в грошовій формі. З метою нівелювання цінового фактора в макроекономічних розрахунках обчислюють два види ВВП: номінальний і реальний, застосовуючи при цьому два види цін: поточні та постійні.

Номінальний ВВП - це загальний обсяг виробництва, який обчислюється в поточних ринкових цінах, тобто в цінах, які склалися на момент його розрахунку (на даний момент). На його величину впливає динаміка обсягу виробництва та динаміка рівня цін.

Реальний ВВП - це загальний обсяг виробництва, який обчислюється в постійних цінах, тобто в цінах року, який приймається за базовий. Він точніше показує динаміку фізичного обсягу виготовленого продукту тому, що не враховує зміну рівня цін. На величину реального ВВП впливає лише зміна обсягів виробництва.

Розглянувши основний макроекономічний показник ВВП, можна зробити висновок про те, що він відіграє важливу роль у визначенні економічного здоров'я суспільства. Він створює базу дослідження та аналіз макроекономіки.

Безперечно, у показника ВВП є певні недоліки. Наприклад, ВВП, не відображає повністю реально економічний добробут суспільства. Слід тільки додати, що домашня робота, яка збільшує добробут, але має неринковий характер, а також особливості даної країни, які впливають на вартість життя, тобто багатство, наприклад, кліматичні умови або ж традиції та звичаї, з урахуванням вільного часу також істотно впливають на ці показники.

Створений сьогодні макроекономічний показник, який включає усі ці складові або категорії, що впливають на економічний добробут, не тільки ВВП, але й показник випуску продукції на душу населення, є досить приблизними. Це стається внаслідок того, що оцінка добробуту залежить від кількості населення і обсягу ВВП, що само по собі є не точним і змінним.

Практично в СНД відсутня належна інформація щодо тіньової економіки тощо. Неспроможність зібрати різноманітні інформаційні дані для комплексного ведення СНР, запровадженої ООН, свідчить про те, що для України сьогодні ця система ще не реальність, а орієнтир для вдосконалення національного обліку.

Перехід України на СНР буде мати велике значення для соціально-економічного розвитку країни. Цей процес:

а) забезпечить більш широку і орієнтовану на ринкову економічну систему макроекономічну інформацію, необхідну для розробки виваженої економічної політики органами державного управління;

б) сприятиме налагодженню міжнародного економічного співробітництва країн СНД, їх входженню в міжнародний поділ праці, інтеграції в систему світових економічних зв'язків;

в) за допомогою запровадження універсальної стандартної статистичної мови вирішить проблему подання даних в міжнародні економічні організації;

г) підвищить рівень статистичного аналізу і економічного прогнозування, міжнародного співставлення соціально-економічних параметрів.

Список використаної літератури

1. Система національних рахунків: Навчальний посібник / Р.М. Моторіна, Т.М. Моторіна -- К.: КНЕУ, 2001 -- 336 с.

2. Панасюк Б., Литвинов В. "Національний продукт: теоретичні основи обчислення". - "Економіка України", 1992, №8

3. Перехідна економіка: Підручник / В.М.Геєць, Є.Г. Панченко, Е.М. Ліанова та ін.; За ред. В.М. Гейця. - К.: Вища шк., 2003. - Р. 19.

4. Система национальных счетов1993. - Брюссель / Люксембург; Вашингтон; Нью-Йорк; Париж: Евростат, МВФ, ООН, Всемирный банк, 1998.

5.Наукова дискусія з проблем пріоритетів національного економічного розвитку / А. Мазаракі, В. Лагутін, Т. Мельник // Економіка України. -- 2009. -- № 5. -- С. 93-95.

6.Дослідження структури ВВП: матеріали дослідницького відділу Action Data Group, лютий 2013 [Електронний ресурс]. -- Режим доступу : http: //www.actiondatagroup.com/ua.

7.Тертична К.О. Валовий внутрішній продукт в оцінці внутрішнього потенціалу//Вісник Бердянського університету менеджменту і бізнесу. - 2012-№2- с.42-48

8.Офіційний сайт Державного комітету статистики України[Електронний ресурс]. -- Режим доступу : http: //www. www.ukrstat.gov.ua

9. Райсберг Б.А. Основи економіки: Навчальний посібник. - М.: ИНФРА-М, 2003.-408.с.

10. В.А. Головко. Система національних рахунків України: сучасний стан і напрями вдосконалення. Статистика Україна, 2001, № 1.

11. 2009. - 442 с.

Додаток 1

Таблиця 1.1 Порівняльна характеристика балансу народного господарства та системи національних рахунків

Рис. 1 Приріст обсягів виробництва у 2012 році за видами економічної діяльності, % до відповідного періоду попереднього року

Рис. 2 Динаміка промислового виробництва у 2010-2012 рр., %

Размещено на Allbest.ru