Управління конкурентоспроможністю підприємства

Показники фінансових результатів (прибутку чи збитку ) діяльності підприємства містяться у формі № 2 «Звіт про прибутки і збитки». У звіті містяться показники прибутку звітного року.

На основі даних «Звіту про прибутки і збитки» проведемо аналіз ділової активності.

Ділова активність проявляється в динамічності розвитку організації, досягнення поставлених нею цілей, що відбивається в різних показниках. У фінансовому аспекті ділову активність можна охарактеризувати двома групами показників:

- Загальні показники оборотності;

- Показники управління активами.

1. Загальні показники оборотності :

1) коефіцієнт загальної оборотності капіталу (ресурсоотдачи)



Кобко = виручка від продажу / середньорічна вартість активів, (2.12)

Кобк10= 32513 / 37529 = 0,86

Кобк11 = 40266 / 38187 = 1,05

2) Коефіцієнт оборотності оборотних коштів, оборотів

Кобос = виручка від продажу / середньорічна вартість оборотних активів, (2.13)

Кобос10 = 32513 / 21763 = 1,49

Кобос11 = 40266 / 23525 = 1,71

У 2010 - 2011 роках середня кількість оборотів, скоєна оборотними засобами (матеріальними та грошовими) одно 1,49 і 1,71 відповідно, тобто оборотні активи обернулися за 2010 рік 1,49 разів, а за 2011 рік - 1,71 разів, що говорить про прискорення оборотності оборотних активів.

3) Фондовіддача

Фотд = виручка від продажу / середньорічна вартість основних засобів

Фотд10= 32513 / 15479 = 2,1

Фотд11= 40266 / 14648 = 2,75

4) Коефіцієнт віддачі власного капіталу

Котдск = виручка від продажу / средня вартість власного капіталу, (2.14)

Котдск10 = 32513 / 13794 = 2,35

Котдск11 = 40266 / 14933 = 2,7

У 2010 році оборотність власного капіталу становить 2,35 оборотів, у 2011 - 2,7 оборотів.

2. Показники управління активами:

5) Оборотність грошових коштів.

ОБдс = (середня вартість грошових коштів х Т) / виручка від продажів, (2.15)

Де Т - часовий період (в даному випадку рік)

ОБдс10 = (418 х 360) / 32513 = 4,62

ОБдс11= (631 х 360) / 40266 = 5,64

Грошові кошти у 2010 році обернулися 4,62 рази, в 2011 - 5,64 рази.

6) Термін погашення кредиторської заборгованості, у днях.

СПКЗ = Середня вартість кредиторської заборгованості х Т / виручка від продажів (2.16)

СПКЗ10 = (21117 х 360) / 32513 = 233,81

СПКЗ11 = (20649 х 360) / 40266 = 184,61

У 2010 і 2011 році середній термін повернення боргів підприємства за поточними зобов'язаннями становить 234 дня і 184,61 день відповідно.

Проаналізувавши фінансовий стан підприємства за допомогою певних коефіцієнтів можна сказати, що організація не має здатності відповідати за своїми поточними фінансовими зобов'язаннями. Позитивними показниками даного аналізу виступає підвищення ліквідності та платоспроможності фірми. При гарній платоспроможності організація в той же час має нестійке фінансове становище, тому що лише 29 % активу фінансується за рахунок стійких джерел. Внаслідок даних умов підприємство є фінансового нестійким.

Підприємство вважається рентабельним, якщо доходи від реалізації продукції (робіт, послуг) покривають витрати виробництва (звернення ) і, крім того, утворюють суму прибутку, достатню для нормального функціонування і розвитку підприємства. Аналіз рентабельності дозволяє кількісно оцінити здатність підприємства приносити дохід на вкладений у нього капітал.

Проведемо розрахунок коефіцієнтів, що характеризують рентабельність організації, на основі форм звітності ( форма № 1 - «баланс підприємства» і форма № 2 - «звіт про прибутки і збитки»).

1) Бухгалтерська рентабельність від звичайної діяльності.

Rбух = прибуток до оподаткування / виручка від продажів ( 2.17 )

Rбух07 = 14020 / 32513 = 0,43

Rбух08 = 16680 / 40266 = 0,41

У 2010 році з кожної гривні виручки від продажів підприємство отримувало 43 копійки прибутку, в 2011 році - 41 копійку, тобто спостерігається зниження бухгалтерської рентабельності від звичайних видів діяльності на 2 копійки з рубля виручки від продажів.

2) Чиста рентабельність

ЧR= чистий прибуток / виручка від продаж (2.18)

ЧR10 = 13149 / 32513 = 0,40

ЧR11 = 15594 / 40266 = 0,39

Розмір чистого прибутку на одиницю виручки в 2010 році склав 40 копійок, а в 2011 році - 39 копійок. Можна зробити висновок, що частка чистого прибутку у виручці від реалізації знизилася на 1 копійку.

3) Економічна рентабельність

Rэк = чистий прибуток / середнявартість майна, (2.19)



Rэк10 = (13149 х 100) / 15479 = 0,85

Rэк11 = (15594 х 100) / 14648 = 1,06

Рентабельність майна у 2011 році зростає на (1,06 - 0,85) 21 копійку, що становить 25% від рівня рентабельності 2010 року.

4) Рентабельність власного капіталу

Rсс = чистий прибуток / средня вартістьвласного капиталу (2.20)

Rcc10 = 13149 / 13794 = 0,95

Rcc11 = 15594 / 14933 = 1,04

Рентабельність власного капіталу характеризує ефективність використання власного капіталу. Кожен карбованець власних коштів став приносити 1,04 рубля чистого прибутку, тобто відбулося зростання рентабельності власних коштів на 9 копійок в порівнянні з минулим 2010 роком.

5) Валова рентабельність.

Rвал = прибуток валовий / виручка від продаж (2.21)

Rвал10 = (14343 х 100) / 32513 = 0,44

Rвал11= (16679 х 100) / 40266 = 0,41

Частка валового прибутку у виручці від продажів знизилася з 44 копійок до 41 копійки.

2.3 Методи оцінки рівня управління конкурентоспроможності підприємства

Насамперед, подивимося на становище ВАТ «АДК» на внутрішньому ринку, а потім зробимо поетапний аналіз конкурентоспроможності.

З метою визначення місткості ринку меблевих виробів, позицій на ньому ВАТ «АДК», оцінки потенційних обсягів продажів і купівельних переваг були проведені маркетингові дослідження.

ВАТ «АДК» зі своєю продукцією займає 22 % ринку столів, 29% кухонних столів, 26% домашньої кухонної модульних меблів, 11% реалізації соф, 19% диванів, 10% крісел з м'якою оббивкою і 22% крісел з відкидною спинкою. За асортиментної позиції «столи кухонні» ВАТ «АДК» лідирує з 29% - ю часткою ринку.

Таблиця 2.3 Доля продукції ВАТ «АДК» на ринкуУкраїни

Найменування виробів	Об'ем реалізації по Україні	Частка ринку належить ВАТ «АДК», %
Столи	1100	22
Столи кухонні	1252	29
Мебелі кухонні домашні модульні	1370	26
Софи	1100	11
Дивани	1505	19
Крісла з м'ягкою обивкою	1990	10
Крісла м'ягкізвідкидною спинкою домашні	2001	22

Що стосується цінової політики, то порівняння середніх цін кожного виробника з цінами «АДК» показує, що практично по всіх асортиментним позиціям «АДК» має значну цінову перевагу. В абсолютному вираженні воно становить від 200 до 1800 гривен за окремими видами товарів.

Для аналізу конкурентоспроможності ми вибрали ряд продуктів: меблі для кухні домашня модульні, софи, дивани, крісла з м'якою оббивкою. Даний вибір обумовлений найбільшою часткою даних товарів у виручці підприємства: 21,1 ; 18,6 ; 27,78 і 10,4 відсотків відповідно.

Тепер розрахуємо КМТК по кожному продукту окремо.

По продукту - меблі для кухні домашня модульні :

Коефіцієнт ринкової частки:

(2.21)

Коефіцієнт передпродажної підготовки:

, (2.22)

Так як продуктне вимагав передпродажної підготовки в звітний період.

Коефіцієнт зміни обсягу продажів:

(2.23)

По ціні:

Коефіцієнт рівня цін - формула (4):

(2.24)

По доведенню продукту до споживача.

Коефіцієнт доведення продукту до споживача:

(2.25)

По просуванню продукту на ринок.

Коефіцієнт рекламної діяльності:



(2.26)

Коефіцієнт використання персональних продажів:

(2.27)

Коефіцієнт використання зв'язків з громадськістю:

(2.28)

Підсумовуючи перераховані вище коефіцієнти і знаходячи середньоарифметичну величину, визначимо підсумковий показник конкурентоздатності маркетингової діяльності даного продукту:

(2.29)

По продукту - софи:

По продукту - дивани:

По продукту - крісла с м'ягкою обивкою:

Далі проведемо розрахунок показника, що характеризує конкурентоспроможність маркетингової діяльності фірми з погляду всіх продуктів фірми -формула (10):

,

где п- количество товаров. (2.30)

Тепер проведемо розрахунок общефінансових коефіцієнтів на основі аналізу балансу фірми за звітний період.

Коефіцієнт поточної ліквідності (КТЛ):

КТЛ=Підсумок2-го розділу балансу/Підсумок5-го розділу балансу(2.31)

Підсумок2-го розділу балансу=23525тис.грн.

Підсумок5-го розділу балансу=20649грн.

Коефіцієнт забезпеченості власними засобами (КОСС):

(2.32)

Підсумок3-горозділу балансу=14933грн.

Підсумок1-го розділу балансу=14662грн.

Підсумок2-го розділу балансу=23525грн.

Проведемо остаточний розрахунок конкуренто спроможності фірми:

(2.33)

Показник конкурентоспроможності фірми ВАТ «АДК» дорівнює 0,012, таким чином, на далекосхідному ринку меблевої продукції дана фірма є «зайняла ринкову нішу».

Такі фірми, як правило, обслуговують маленькі ринкові сегменти, яких інші учасники конкуренції не бачать або не приймають до уваги. Для них характерний високий рівень спеціалізації. Коло клієнтів обмежене, але характерний високий рівень цін. У своїй діяльності фірми максимально залежать від клієнтів і спираються на них.

2.4 Фактори впливу на рівень конкурентоспроможності підприємства

В умовах інтеграції економіки України в європейські та світові економічні структури проблемам конкурентоспроможності вітчизняної продукції приділяється значна увага. У сучасних ринкових умовах міжнародної конкурентної боротьби за ринки збуту підвищення конкурентоспроможності продукції розглядається як один із головних напрямів виходу з кризової ситуації.

Перш за все на конкурентоспроможність продукції впливає низка факторів (рис. 2.2), які умовно поділено на зовнішні та внутрішні.

Виходячи з поняття фактора як рушійної сили, що забезпечує формування ефективної конкурентоспроможності підприємства промисловості в умовах ринку виділяти дві групи факторів:

І група - фактори, що визначають можливу наявність конкурентних переваг, або фактори досягнення конкурентоспроможності.

II група - фактори, що сприяють утриманню конкурентних переваг, або фактори утримання конкурентоспроможності.

Фактори першої групи залежно від місця виникнення можна поділити на внутрішні й зовнішні. Серед основних внутрішніх факторів, що залежать від діяльності самого підприємства, у порядку важливості нами виділено такі: стратегія підприємства, інноваційний потенціал, виробничі потужності, збутові потужності, потенціал керівництва, якість системи управління, результат діяльності підприємства в попередньому періоді, ресурси знань та інформації, кадрові параметри, корпоративна культура як ідеологія підприємства.

До основних зовнішніх факторів досягнення конкурентоспроможності підприємства ми зарахували такі: конкурентне середовище, параметри попиту, наявність підтримуючих галузей, пов'язаних з конкурентоздатними основними галузями, інфраструктура ринку, політико-правові зміни, рівень інформації, економічні зміни, технологічні зміни, що відбуваються внаслідок розвитку НТП, соціально-культурні зміни, фізико-екологічні зміни.

У другій групі факторів можна виділити три основних фактори, що сприяють утриманню конкурентних переваг підприємства. Перший фактор визначається джерелом і значимістю двох основних груп конкурентних переваг: переваги низького порядку; переваги високого порядку.

Переваги низького порядку пов'язані з якістю і вартістю використовуваних ресурсів.

Переваги високого порядку, до яких прийнято зараховувати унікальні можливості керівника і персоналу підприємства щодо організації та здійснення ефективної діяльності.

Другий фактор збереження конкурентоспроможності організації - кількість наявних у підприємства джерел конкурентних переваг.

Третій і найважливіший фактор утримання конкурентних переваг - постійне вдосконалення виробництва й інших видів діяльності, вироблення нових правил і моделей економічної поведінки з метою утримання конкурентоспроможності.

Отже, можна припустити, що саме управління не тільки виступає рушійною силою успіху організації, але й здатне створювати та реалізовувати в ній потенціал успіху, що дасть змогу досягти і зберегти конкурентоспроможність цього підприємства.

Розділ 3. Шляхи підвищення ефективності управління конкурентоспроможності підприємства

3.1 Заходи, спрямовані на підвищення рівня конкурентоспроможності підприємства

Заходами щодо посилення конкурентоспроможності є:

- Постійне вдосконалення продукту, що підвищує його привабливість, надійність, економічність та ін ;

- Забезпечення його переваги над замінниками ;

- Знаходження нових сфер його використання, пристосування до потреб споживача ;

- Творче використання корисного досвіду конкурентів;

- Вміле маніпулювання ціновими факторами конкурентної боротьби ;

- Інтенсивне використання реклами та інше.

Реклама, є могутнім маркетинговим засобом нецінової конкуренції. У ній особливо яскраво і повно відображається суперництво між підприємствами в адаптації реально існуючого попиту до вже проведеного товару. Реклама представляє інформацію, яка допомагає споживачам робити осмислений вибір, стимулює зміну продукту і підтримує конкуренцію. Добре продумана реклама підвищує обсяги продажу і виручки. Завдяки вдалій рекламі підприємство може розширити виробництво і отримати високий ефект.

Для підвищення конкурентоспроможності підприємство повинне звернути увагу на наступні моменти:

- Технічний і технологічний рівень виробництва;

- Висока якість продукції при порівняно низьких витратах на всіх стадіях виробничого циклу ;

- Застосування сучасних методів організації та управління, інформаційних технологій ;

- Кваліфікація персоналу;

- Активна інноваційна діяльність ;

- Наявність фінансових ресурсів;

- Чітка організація збуту ( власна мережа, ефективна реклама, широкий товарний асортимент, красива упаковка, надійне гарантійне обслуговування );

- Наявність високої організаційної культури, сприятливої репутації, іміджу.

Всі вищенаведені заходи сприяють підвищенню довіри та прихильності споживачів до продукції компанії, що в свою чергу буде зміцнювати її конкурентну перевагу.

3.2 Прогнозна модель оцінки конкурентних переваг підприємства

Аналіз конкурентної позиції підприємства ВАТ «АДК» показав, що це підприємство діє в певній ринковій ніші та має багато сильних сторін за рахунок чого покращує свою позицію в галузі. Проведемо аналіз конкурентної стратегії підприємства за класифікаційними ознаками.

Підприємство має певні конкурентні переваги, які використовує у своїй стратегічній діяльності та працює в певній ринковій ніші.ВАТ «АДК» займає ринкові позиції середнього рівня і має можливості для їх поліпшення. Отже, за класифікацією американського маркетолога А. Літла це підприємство використовую стратегію фірми, що має сприятливу позицію ринку.

За класифікацією М. Портера, який виділяє конкурентні стратегії підприємства за ознакою конкурентної переваги, що дає змогу підприємству досягти успіху в конкурентній боротьбі, ВАТ «АДК» використовує стратегію фокусування. Діяльність підприємства сфокусована на маркетинговій ніші, що окреслюється одним сегментом (Україна) та вузьким діапазоном продукції (столи, стільці, крісла, софи). Вибравши сегмент, підприємство використовує в ньому стратегію диференціації продукції. За допомогою такої стратегії підприємство виграє на тому, що диференціація проводиться в одному сегменті та використовується відмінна перевага у вигляді якості на основі компетентності в області виготовлення меблів. Така конкурентна перевага дає підприємству хорошу конкурентну силу щодо покупців, оскільки вони не можуть одержати продукт такої якості в іншому місці. Перевагою є також тісніший зв'язок із споживачами і можливість повного обліку їх потреб. Оскільки є загроза, що конкуренти створюватимуть аналогічну продукцію, а вітчизняні виробники, які є в Україні ціновими лідерами, будуть привертати покупців низькою ціною, то підприємство знаходиться в стані постійної оборони своєї ніші.

За класифікацією Ф. Котлера, який як і А. Літл виділяє стратегію с точки зору конкурентних позицій фірми та маркетингових спрямувань, ВАТ «АДК» використовує стратегію нішера. Це підтверджується тим, що підприємство спеціалізується на обслуговуванні невеликого сегменту ринку. Така стратегія на даному етапі є ефективною, бо підприємство невелике і не так давно розпочало свою діяльність на ринку.

За класифікацію Л. Раменського, який виділяє типи стратегій конкурентної боротьби в залежності від сегменту ринку та фундаментальних особливостей фірми, ВАТ «АДК» використовує патієнтну стратегію. Про це свідчить те, що підприємство працює у вузькому сегменті ринку, є невеликою за розмірами, прагне відхилитися від прямої конкуренції з сильними компаніями. Це вузькоспеціалізоване підприємство, що має певне обмежене коло споживачів нестандартної унікальної високотехнологічної якісної продукції за високою ціною.

Жодна із загальних стратегій сама по собі не веде до високих показників ефективної роботи - успіх приходить тільки в тому випадку, якщо підприємство вибере відмінну від конкурентів стратегію і буде послідовно докладати зусиль для її реалізації.

Для послідовної реалізації вибраної стратегії, необхідно забезпечити захист конкурентних переваг підприємства від дій конкурентів та зміцнювати його конкурентну позицію.

Висновки

У даній ВКР розглядаються теоретичні аспекти конкурентоспроможності, поняття і сутність конкурентоспроможності товару і організації, наводяться чинники та критерії, що впливають на конкурентоспроможність підприємства, наводяться й розкриваються методики оцінки конкурентоспроможності фірми. Після цього проведено аналіз фірми, що складається з таких компонентів:

- Дана коротка техніко - економічна характеристика ВАТ «БМФ» ;

- Показана динаміка основних економічних показників;

- Проведено аналіз основних засобів підприємства;

- Проаналізовано фінансовий стан підприємства;

- Проведений аналіз прибутку і рентабельності;

- Проведений розрахунок комплексного показника конкурентоспроможності за методикою Білоусова.

У результати аналізу основних економічних показників виявилося наступне :

- Сума активів підприємства збільшився на 2,49 %;

- Виручка від продажів збільшилася на 23,85 %;

- Приріст чистого прибутку склав 18,59 %;

- Темпи зростання іммобілізованих ( необоротних) активів ( 94,62 %) нижче темпів зростання оборотних активів ( 108,1 %);

- Високий темп зростання абсолютно ліквідних коштів ( 150,96 %) і дебіторської заборгованості ( 108,36 % ) говорить про збільшення платоспроможності та ліквідності підприємства, що надалі підтверджується аналізом ліквідності та платоспроможності;

- Коефіцієнт автономії виходить за рамки нормативів ( від 0,4 до 0,6 ) і становить 0,39, що говорить про завищену залежності підприємства від кредиторів і позичальників ;

- Спостерігається зростання прибутку в 2008 році на 2336 тис. рублів, але разом з тим зросла і частка собівартості у виручці, що стало наслідком внутрізмінних і цілоденних простоїв обладнання ;

Результати аналізу основних засобів показали, що :

- Фондовіддача в 2007 році дорівнює 2,1, у 2008 році вона становить 2,75, тобто з вкладених в основні фонди грошей підприємство стало отримувати більше прибутку.

- Фондомісткість знижується з 0,48 до 0,36, що говорить про зниження вартості основних фондів на 1 рубль випущеної продукції.

- Фондорентабельность збільшилася з 0,85 до 1,06, що говорить про збільшення чистого прибутку на карбованець основних фондів.

- Фондоозброєність зросла з 212,04 до 218,63 тис. руб., Що говорить про підвищення частки основних фондів на 1 працівника на 6590 рублів.

- Інтегральний коефіцієнт використання устаткування підвищився з 0,73 до 0,82, тобто обладнання стало використовуватися краще.

- Коефіцієнт зносу склав 0,97, що говорить про необхідність обов'язкової заміни обладнання.

За результатами аналізу ефективності використання основних засобів з'ясувалося, що на підприємстві ВАТ «БМФ» спостерігаються такі тенденції :

- Збільшення собівартості продукції, що випускається на ( 23587-18170 ) = 5417000 рублів за рахунок збільшення матеріальних витрат;

- Внаслідок збільшення собівартості спостерігається зниження рентабельності продукції на (1,79-1,71) = 0,08 ;

- Темп зростання коефіцієнта вибуття випереджає темп зростання коефіцієнта оновлення на ( 0,004-0,003 ) = 0,001 ;

- Фактичний фонд робочого часу обладнання менше нормативного на ( 101376-96768 ) = 4608 годин;

- Дебіторська заборгованість збільшилася з 6927000 рублів до 7506000 рублів, тобто на 579 тисяч рублів.

- Збільшення виручки від реалізації на ( 40266-32513 ) = 7753000 рублів;

- Збільшення фондовіддачі на (2,75-2,1) = 0,65 ;

- Зростання коефіцієнта автономії на (0,65-0,64) = 0,01 ;

- Зростання вартості машин та обладнання на (6006-5574) = 432 тисячі рублів за рахунок введення нових верстатів ;

- Підвищення ефективності використання обладнання, що відбивається в зростанні ряду коефіцієнтів : коефіцієнт змінності виріс на 0,1, завантаження обладнання на 0,05, інтенсивності використання збільшився на 0,1, інтегральний коефіцієнт виріс на 0,1 ;

- У 2008 році економія основних фондів склала 4522000 рублів ;

- Збільшення Фондорентабельність на (1,06-0,85) = 0,21.

При аналізі ліквідності були розраховані ліквідність балансу, показники загальної, абсолютної, термінової та поточної ліквідності. Всі вони нижче нормативних, що говорить про неліквідності і неплатоспроможності підприємства. Це означає, що організація не має здатності відповідати за своїми поточними фінансовими зобов'язаннями. Позитивними тенденціями, виявленими в процесі даного аналізу, виступає підвищення ліквідності та платоспроможності фірми.

Аналіз прибутку і рентабельності показує збільшення цих показників у порівнянні з попереднім звітним періодом, слідчо, у підприємства з'являється більше коштів для самофінансування і спрямування цих коштів на свій розвиток і збільшення масштабів діяльності.

Таким чином, поставлені перед завдання виконані, мета проекту досягнута.

Список літератури

1. Закон України «Про захист економічної конкуренції»// Урядовий кур'єр, 21 березня 2001 року.

2. Закон України «Про Антимонопольний комітет України» // Голос України, 21 грудня 1993 року.

3. Закон України «Про захист від недобросовісної конкуренції» // Урядовий кур'єр, 29 червня 1996 року.

4. Закон Російської Федерації «Про основи охорони праці», 17 липня 1999 року.

5. Азарян Е.М. Международный маркетинг. - К.: ИСМО МО Украины, НВФ Студцентр, 2006. - 200 с.

6. Акимова И.М. Промышленный маркетинг. - К.: Знання, 2006. - 294 с.

7. Алексунин В.А. Международный маркетинг. - М.: ИздательскийДомДашков и Ко, 2005. - 160 с.

8. Антонюк Л. Л. Міжнародна конкурентоспроможність країн: теорія та механізм реалізації. - К.: КНЕУ, 2006. - 275 с.

9. Ассель Г. Маркетинг. - М.: ИНФРА-М, 2007. - 804 с.

10. Балабанова Л.В., Германчук A.M. Комерційна діяльність: маркетинг і логістика. - К.: ВД Професіонал, 2006. - 288 с.

11. Василенко В.О., Ткаченко Т.І. Виробничий менеджмент. - К.: ЦУЛ, 2005.- 532 с.

12. Владимирова Л.П. Прогнозирование и планирование в условияхрынка. - М.: ИздательскийДомДашков и Ко, 2007. - 308 с.

13. Герасенко В.П. Прогнозирование и планированиезкономики. - Минск: Новоезнание, 2006. - 192 с.

14. Герасимчук В.Г. Стратегічне управління підприємством. Графічне моделювання. - К.: КНЕУ, 2005. - 360 с.

15. Дем'яненко А. Г. Формированиемодели комплексного анализазффективностивнешнезкономическойдеятельностипредприятия. // Економіка, фінанси, право. - 2005. - № 2. - с. 22-28

16. Должанський І.3.,3агорна Т.О. Конкурентоспроможність підприємства. -К.: Центр навчальної літератури, 2006. - 384 с.

17. Єжова Л.Ф. Інформаційний маркетинг. - К.: КНЕУ, 2006.- 560 с.

18. Зовнішньоекономічна діяльність підприємств. За редакцією Ю.Г. Козака, Н.С. Логвінової. - К.: Центр навчальної літератури, 2006.- 792 с.

19. 3озульов О.В., Писаренко Н.Л. Ринкове позиціонування: з чого починається створення успішних брендів. - К.: Знання-Прес, 2007. - 199 с.

20. Климко Г.Н. Основи зкономическойтеории. - К.: Знання, 2007. - 646 с.

21. Комаха А. Состояние и развитиезкономическойконкуренции в Украине // Финансоваяконсультация, - 2007. - №11. с. 21-26.

22. Конкурентоспроможність економіки України в умовах глобалізації. За ред. ЯЛ. Жаліла. - К.: НІСД, 2005. - 388 с.

23. Лук'яненко Д.Г. Стратегії економічного розвитку в умовах глобалізації. -К.: КНЕУ, 2006.- 538 с.

24. Мазаракі А.А., Чаюн Т.І., Мельник Т.М. Міжнародний маркетинг. - К.: Київський державний торг.-економічний ун-т, 2005.- 306 с.

25. Малярчук І. Конкурентоспроможність експортної продукції: поняття, оцінка та шляхи підвищення // Економіст.- 2007. - №4. - с. 56-58.

26. Міжнародна економіка. За ред. А.П. Румянцева. - К.: Знання, 2006, 479 с.

27. Московскиестраницы. Справочникпотребителя 2007. М.: ИздательствоБизнес-информ, 2007. - 587 с.

28. Падалко В., Лєнков С. Забезпечення конкурентоспроможності вітчизняної продукції на основі сертифікації систем якості у пріоритетних напрямках науки і технологій // Економіст. - 2007. - №2. с.72-73.

29. Портер М.З. Конкуренция.- М.: ИздательскийдомВильямс, 2007.- 495 с.

30. Прейгер Д., Пономаренко С. Торговьіе партнери Украиньї: поиск путей углублениясотрудничества // ЗкономикаУкраиньї - 2006.-№ 1 I.e. 68 - 77.

31. Прыкина Л.В. Экономическийанализпредприятия. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2006.- 360 с.

32. Савчук А. Конкурентоспособностьотраслейпромышленногопроизводства: методологическиевопросыоценки и анализа // Економіка промисловості. - 2006. - №2. - с.61 - 66.

33. Савчук А. Системныйподход к анализуконкурентоспособностипромышленногопроизводства // Економіст. - 2007. - №12. - с.58-61.

34. Сизоненко В.О. Сучасне підприємництво. - К.: Знання-Прес, 2007. - 379 с. 35. Сіваченко І.Ю. Управління міжнародною конкурентоспроможністю підприємства (організації). - К.: ЦУЛ, 2005, 186 с.

36. Соколенко С.І. Сучасні світові ринки та Україна.- К.: Демос, 2006.- 326 с.

37. Статистичний щорічник України за 2005 рік / Державний комітет статистики України; Відп. за. вип. О. Г. Осауленко. - К.: Українська енциклопедія, 2006. -618 с.

38. Управлениемеждународнойконкурентоспособностьюпредприятия (организации): Учебноепособие / ПодредакциейСиваченко И.Ю. - К.: ЦУЛ, 2005- 186 с.

39. Управління міжнародною конкурентоспроможністю підприємствва: Навчальний посібник / за ред. І.Ю. Сердюка. - К.: ЦНЛ, 2006.- 186 с. 47. Фаминский И.П. Международныезкономическиеотношения. - М.: Юристь, 2008.- 847 с.

40. Фатхутдинов Р.А. Конкурентоспособностьорганизации в условияхкризиса: зкономика, маркетинг, менеджмент.- М.: Маркетинг, 2006. - 892 с. 49. Федько В.П., Федько Н.Г. Инфраструктура товарного рынка. - Ростов на Дону: Феникс, 2008. - 512 с.

41. Фомичев В.И. Международнаяторговля. - М.: ИНФРА-М, 2006. - 446 с. 51. Фомишин С.В. Международныеэкономическиеотношения на рубежетысячелетий. - Херсон: Олди-плюс, 2006. - 560 с.

42. Шершньова З.Є. Стратегічне управління. - К.: КНЕУ, 2006. - 699 с.

43. Шпак А. Міжнародна торгівля. - К: УВПК ЕксОБ, 2007. - 384 с.

44. Скудар Г. Стратегія піднесення конкурентоспроможності підприємства: проблеми і складові успіху // Економіка України. - 2000. - №6.

45. Теслюк Н. П. Стратегії підприємства по досягненню конкурентних переваг.// Економіка, фінанси, право. - 2005. - №11. - с. 17-20

Размещено на Allbest.ru

...