Особливості ціноутворення в транспортній галузі

Цивільне законодавство, Статут автомобільного транспорту передбачають для таких випадків певні штрафні санкції. Однак пред'явлення претензій чи позову у такій ситуації варто розглядати як комерційну невдачу ПП «Автобан». Як би не завершився розгляд відповідної справи в арбітражі, споживач, як правило, виявляється для підприємства втраченим і репутація підприємства в очах інших відправників вантажу при цьому аж ніяк не поліпшується. Розумніше передбачати можливі відхилення від розрахункових умов обслуговування з вини споживача і заздалегідь обумовити відповідні надбавки до тарифу.

Найбільш поширеними видами знижок ПП «Автобан» є:

- знижка споживача, що забезпечує зворотний завантаження автомобіля (під час перевезення у міжміському сполученні);

- знижка за укладання з підприємством довгострокового контракту або за значний обсяг замовлення;

- знижка за забезпечення високого ступеня використання вантажопідйомності автомобіля (при роботі по відрядним тарифам);

- знижка за замовлення "не в сезон" (тобто в період загального спаду на даному виді перевезень) і так далі.

У розрахунку загальних витрат на перевезення ПП «Автобан» враховується додаткова оплата вантажних робіт і експедиторські послуги, які надають водії автотранспортних засобів.

Розглянемо три тарифні схеми, які досить використовуються на ПП «Автобан».

Схема з оплатою перевезення вантажу використовується в тому випадку, якщо експлуатаційні умови забезпечують необхідну для рентабельної експлуатації ступінь завантаження рухомого складу. При використанні даної схеми зі споживача стягується окрема плата за власне перевезення певної кількості вантажу.

Роль плати за замовлення (стягується в момент оформлення замовлення) полягає в гарантованому відшкодування прямих витрат ПП «Автобан» на подачу автомобіля під навантаження в разі, якщо відправник з тих чи інших причин відмовиться від його використання. Оплата перебування під навантаженням або розвантаженням компенсує втрати, пов'язані з простоями автомобіля у відправника.

Плата за перевезення покриває витрати, пов'язані з виконанням необхідної клієнту транспортної роботи.

Отже, дана тарифна схема є трьохставковою. При цьому формула розрахунку тарифної плати за послуги ПП «Автобан» має вигляд:

Т = Сз + В Св + Р Сткм,

де Т - тарифна плата,

Сз - тарифна ставка плати за замовлення,

В - час перебування автомобіля у клієнта,

Св - тарифна ставка плати за одну годину перебування під навантаженням або розвантаженням,

Р - обсяг виконаної транспортної роботи,

Сткм - тарифна ставка плати за один тонно-кілометр для вантажу даного класу.

Якщо ПП «Автобан» працює з надійним споживачем і немає сумнівів у завантаженні поданого під навантаження автомобіля, то окрема оплата замовлення з тарифної плати може бути виключена. Точно також, якщо є впевненість у виконанні замовником узгоджених норм часу простою під навантаженням і розвантаженням, окрема оплата часу перебування під навантаженням може бути скасовано. Схема, таким чином, перетворюється на двоставкову або навіть в одноставкову.

Схема з оплатою використання рухомого складу фактично передбачає оплату автомобіле-годин роботи у споживача і застосовується в тих випадках, коли умови експлуатації не забезпечують достатньої комерційного завантаження рухомого складу. В залежності від експлуатаційних умов тарифна плата може передбачати також окрему оплату замовлення і оплату перевищує розрахунковий пробігу рухомого складу. Дана схема носить також назву погодинного тарифу.

Формула розрахунку тарифної плати має вигляд:

Т = Сз + Пс Сп + А Сач

де Т - тарифна плата,

Сз - тарифна ставка за замовлення,

Пс - наднормативний (який перевищує середнє розрахункове значення) пробіг автомобіля за зміну,

Сп - тарифна ставка плати за один кілометр пробігу наднормативного,

А - автомобіле-години роботи автомобіля у замовника;

Сач - тарифна ставка плати за один автомобіле-годину.

Як і у випадку відрядного тарифу, плату за замовлення може бути скасовано.

Схема з оплатою умовних розрахункових одиниць транспортної роботи передбачає застосування за погодженням із замовником укрупнених і спрощених характерних вимірників транспортних послуг (поїздки, заїзди, доставлені контейнери і т.д.), за яким і проводиться розрахунок тарифної плати. В основі застосування цієї схеми лежить облік середніх сформованих витрат перевізника. Схема застосовується в тих випадках, коли ПП «Автобан» постійно обслуговує одного вантажовідправника і автомобілі використовуються при цьому на постійних маршрутах у стабільних експлуатаційних умовах. Вона виявляється дуже зручною і тоді, коли крім перевізних, споживачеві постійно представляються одні й ті ж додаткові послуги (технологічні, інформаційні і т.д.).

Розрахунок тарифу проводиться в цьому випадку за формулою:

Т = С Р

де Т - тарифна ставка,

С - тарифна ставка плати за умовну розрахункову одиницю роботи,

Р - кількість виконаних за певний період умовних розрахункових одиниць роботи.

Якщо дана схема застосовується при вивезенні та завезенні з великого вантажоутворюючого об'єкту контейнерів, то умовною розрахунковою одиницею може служити один вивезений або завезений контейнер. Ставка "за один контейнер" враховує при цьому всі витрати перевізника (і його розрахункового прибутку), пов'язані з обслуговуванням даного споживача.

На ПП «Автобан» розроблено тарифний класифікатор вантажів, який являє собою таблицю коефіцієнтів, що визначають, наскільки дорожче (або дешевше) коштує перевезення зазначеного в таблиці конкретного вантажу в порівнянні з умовно обраним вантажем першого тарифного класу.

Як основний фактор, що визначає тарифний клас вантажу, розглядається коефіцієнт використання вантажопідйомності автомобіля під час перевезення даного вантажу. При визначенні тарифної ставки початкова ставка для вантажу першого класу (коефіцієнт 1,0) ділиться для вантажів другого класу на 0,8; третій - на 0,6 і четвертого - на 0,5.

Тарифний клас вантажу, не зазначеного в класифікаторі, встановлюється за згодою перевізника та вантажовідправника шляхом пошуку в класифікаторі аналогічного вантажу, або на основі розрахунку реального коефіцієнта використання вантажопідйомності автомобіля.

Також клас вантажу, крім ступеня використання вантажопідйомності автомобіля (а це, дійсно, найважливіший фактор тарифної класифікації), враховує і ряд інших факторів, що визначають не тільки підвищення або зниження витрат автотранспортного підприємства під час перевезення даного виду вантажу, а й суто комерційні чинники, що підвищують або знижують реальну платоспроможність споживачів при перевезенні донного виду вантажу.

До таких факторів, зокрема, належать:

1) з точки зору витрат перевізника:

- ризик пошкодження вантажу при завантаженні і перевезенні;

- ризик розкрадання вантажу;

- необхідність застосування при перевезенні спеціалізованого рухомого складу;

- сумісність вантажу з іншими вантажами під час перевезення;

- зручність навантаження і вивантаження, можливість виконання навантажувально-розвантажувальних робіт вручну;

- обсяг перевезень і наявність (або ймовірність отримання) зворотного завантаження і т.д.

2) з точки зору стану ринку:

- ціна вантажу;

- кон'юнктура на ринку даного товару;

- стан конкретного споживача і всієї галузі, в якій він працює;

- важливість конкретного перевезення, можливість вибору споживачем альтернативного перевізника і т.д.

Таким чином, тарифний клас вантажу фактично враховує всі або більшість з тих факторів, які враховуються при призначенні надбавок або знижок до тарифної ставки.

Застосування тарифного класифікатору на ПП «Автобан» виправдане, оскільки підприємству притаманна досить вузька спеціалізація автотранспортних перевезень по видах вантажів і споживачам. Тому коригування класів тих чи інших вантажів провадиться за участю вантажовідправників, що значно підвищує імідж підприємства в їхніх очах.

Розділ ІІІ. Напрямки удосконалення ціноутворення на ПП «Автобан»

3.1 Способи удосконалення ціноутворення

Ухвалення обґрунтованого рішення про вибір цінової стратегії, її розробка з використанням системного підходу необхідна для досягнення поставлених цілей з найменшими витратами й найбільшою ефективністю.

В умовах розвитку ринкової економіки перед ПП «Автобан»постає дилема зростання конкуренції. Це спонукає підприємства шукати ефективні методи підвищення конкурентоспроможності своєї продукції. Серед основних факторів формування рівня конкурентоспроможності продукції ціна відіграє не останню роль.

Успішне завоювання ринку в умовах товарного насичення може бути забезпечене на основі інтеграції й одночасного використання пасивного й активного підходів до ціноутворення.

При розробці і підготовці до виробництва нових або поліпшених послуг ПП «Автобан», прогнозуючи верхню межу ціни, змушений орієнтуватися на ціну виробів-конкурентів і, виходячи з її можливого рівня, визначати максимально прийняту величину витрат на виробництво, тобто нижню межу ціни.

Таким чином, ціна на нові або удосконалені послуги ПП «Автобан» повинна, з одного боку, сприяти постійному і стійкому попиту на нього, а з іншого боку - забезпечити не тільки просте відтворення, але й одержання прибутку.

Отже, ціна повинна знаходитися в верхньому інтервалі і між верхньою і нижньою межами.

Визначення верхньої і нижньої меж дозволяє установити «ціновий коридор» і дати прогнозну оцінку ступеня оволодіння ринком у залежності від установленої ціни усередині «коридору».

У зв'язку з цим найважливішою і дуже складною задачею при прогнозуванні і проектуванні нових послуг ПП «Автобан» є правильне визначення «цінового коридору».

Як показано в аналітичній частині, на ПП «Автобан» в основному застосовуються витратні методи ціноутворення. Однак витрати на одиницю продукції змінюються в зв'язку зі зміною обсягу наданих послуг, і тому підприємство повинне брати визначений типовий чи плановий рівень виробництва.

Одним з непереборних недоліків витратного методу є його «незалежність» від інтересів покупців, що неприпустимо в умовах боротьби за частку ринку. Саме з цієї причини для ПП «Автобан» пропонується використання методу формування ціни з урахуванням планованого охоплення частки ринку.

Обсяги надання послуг ПП «Автобан» значно зросли у другому та третьому кварталах 2011 р., що пояснюється ростом попиту на транспортні послуги підприємства. Проте різкі зміни у попиті призводять до того, що підприємство працює нестабільно.

Воно не має суттєвого впливу на ринок, тому вимушене при визначенні параметрів своєї діяльності орієнтуватися на економічно сильніші підприємства та більше уваги приділяти оптимізації цінової політики на свою продукцію.

Однією із складових даної нестабільності є ціна. При цьому ціна також є одним з факторів, що формують конкурентоспроможність продукції даного підприємства.

При розробці оптимальної цінової політики ПП «Автобан» слід вживати комплекс заходів впливу на цінову позицію по власному асортименту послуг, при цьому обрана політика формування цін в ряді випадків може не досягати поставленої мети. Це може бути зумовлене недоліками застосування тактичних заходів.

З цією метою ПП «Автобан» повинно обирати такий тактичний напрямок цінової політики, який має найбільші переваги для реалізації своїх стратегічних цілей.

Перевага тактичних заходів перед стратегічною метою перспективного характеру в сучасному ціноутворенні ПП «Автобан» зумовлена також психологією покупців, які, виявляючи ситуацію зростання рівня цін на певний товар, здебільшого поспішають їх купувати, припускаючи, що ціни в межах регіонального ринку можуть ще більше зрости.

Цінові знижки ПП «Автобан» можуть використовуються для вирішення таких тактичних завдань цінової політики, як реагування на зміну рівня цін конкурентами і поведінки споживачів на ринку в процесі купівлі-продажу товарів, скорочення запасів на складах і звільнення підприємницької структури від товарів, які не користуються попитом у споживачів та з іншою метою.

Враховуючи вищевикладене, при формуванні цінової тактики ПП «Автобан» необхідно застосовувати два принципові підходи. В тому разі, якщо цінова стратегія не забезпечує досягнення поставлених цілей цінової політики, проводиться уточнення прогнозного рівня ціни стосовно реальних умов реалізації продукції на ринку (рис. 3.1.1).

Даний підхід ПП «Автобан» повинне використовувати за умови збиткової діяльності. При цьому застосовується один із методів прямого ціноутворення. Як правило, розрахунок ціни відбувається на основі того методу, що використовувався при визначенні її прогнозного рівня.

Застосовуючи активну стратегію ціноутворення, підприємство може реалізувати різні тенденції щодо рівня цін та їх руху у часі. Саме активну стратегію і має використовувати ПП «Автобан».

Сьогодні основним підходом до встановлення цін на ПП «Автобан» стати маржинальний підхід, оскільки у витратах неухильно знижується частка прямих витрат на робочу силу і зростає частка накладних витрат, особливо реклами і послуг, що супроводжують продаж.

Для ПП «Автобан» як метод ціноутворення доцільно обрати метод максимізації поточного прибутку.

Оскільки, згідно із законом попиту, зниження ціни на товар збільшує попит на нього (обсяг його збуту) і навпаки, ПП «Автобан» доцільно знайти таку точку ціни на кривій попиту, яка забезпечить максимальний прибуток у найближчій перспективі.

Цінова політика ПП «Автобан» може бути вдосконалена за рахунок використання неокруглених цін на послуги.

Нині в політиці ціноутворення для ПП «Автобан» переважає використання стратегії формування ціни, виходячи з ринкового попиту. ЇЇ можна доповнити використанням стратегії не округлених цін.

Стратегія неокруглених цін передбачає встановлення ціни, значення якої має найбільший психологічний ефект.

Саме тому цінова політика ПП «Автобан» має формуватися на основі не тільки витрат, що несе підприємство, та попиту споживачів, але і з урахуванням стратегії не округлених цін, а також можливості надання знижок споживачам.

Отже, з метою вдосконалення політики цінотворення та вирішення економічних проблем ціноутворення на ПП «Автобан» доцільно провести оцінку показників реалізації послуг та зміну показників ефективності реалізації продукції залежно від зміни ціни.

3.2 Економічна ефективність запропонованих заходів

З метою вдосконалення політики ціноутворення та вирішення економічних проблем ціноутворення на ПП «Автобан» доцільно провести оцінку показників реалізації транспортних послуг та зміни показників ефективності реалізації послуг залежно від зміни ціни.

Спеціалістами планово-економічного відділу було розраховано, що еластичність попиту по ціні на транспортні послуги з перевезення вантажу та пасажирів автомобільним транспортом ПП «Автобан» складає 1,02, тобто при зменшенні ціни на 1% попит на послуги підприємства збільшиться на 2%.

Отже, за умови зменшення ціни на транспортні послуги ПП «Автобан» на 5% попит на них збільшиться на 10%.

Дані щодо реалізації транспортних послуг ПП «Автобан» наведено в табл. 3.2.1.

Проведемо розрахунок точки беззбитковості реалізації транспортних послуг ПП «Автобан» у натуральному та грошовому вигляді.

У натуральному вигляді точка беззбитковості розраховується за формулою:

Тб нат = Впост/(Цопт. - Вуд.ер);

де Впост - постійні витрати.

Цопт - Вудпер - маржинальний прибуток на одиницю продукції, що розраховується як відношення маржинального прибутку до обсягу реалізації.

Отже, точка беззбитковості реалізації транспортних послуг ПП «Автобан» складає 8353 т/км..

Отже, в грошовому вигляді точка беззбитковості реалізації послуг для ПП «Автобан» складає 297 грн.

Маржинальний дохід на 1 т/км розраховуємо як співвідношення маржинального прибутку до обсягу реалізації:

Мд = Мп / ОР = 226980 / 9282 = 24,45 грн.

Отже, маржинальний дохід на 1 т/км транспортних послуг ПП «Автобан» складає 24,45 грн.

Коефіцієнт маржинального доходу (КМД) - це співвідношення суми маржинального доходу і суми доходу від реалізації.

КМД = 226980 / 464100 = 0,49.

Перед тим, як визначати обсяг реалізації для забезпечення необхідного розміру прибутку (40000 грн.) у натуральному і грошовому вимірі, розрахуємо ціну за 1 т/км транспортних послуг ПП «Автобан» та обсяг змінних витрат на одиницю продукції.

Ц = ОР / N = 464100 / 9282 = 50 грн.

Взм1 = Взм / N = 145000 / 9282 = 15,62 грн.

Нехай N1 - обсяг реалізації продукції в натуральному вигляді при якому прибуток складе 100000 грн. Як відомо, постійні витрати не змінюються, тому можна скласти наступне рівняння:

50 * N1 - 15,62* N1 - 204225 = 600000

N1 = 11511,78 грн.

ОР1 = 11511,78 * 50 = 575589 грн.

Отже, для отримання прибутку у 600000 грн. обсяг реалізації на ПП «Автобан» має скласти 575589 грн. у грошовому виді.

Отже, в 2012 році планується за рахунок вдосконалення формування цін на основі надання знижок та формування ціни залежно від життєвого циклу продукції підвищити операційний прибуток ПП «Автобан» до 100000 грн.

ВИСНОВКИ

Перехід України до ринкових відносин в економіці зумовлює докорінні зміни у загальній концепції ціноутворення на державному рівні і зокрема необхідність проведення підприємствами власної цінової політики. Проте теорія і методологія управління ціновою політикою підприємства в умовах ринку знаходяться ще у стадії становлення.

На основі аналізу періодичної літератури, монографічних видань українських і зарубіжних учених, присвячених різним аспектам ціноутворення, здійснено теоретичний аналіз категорій «ціна», «цінова політика», «цінова стратегія», виявлено наявність суперечностей у визначенні останнього терміна, що призвело до необхідності з'ясування його суті та наведення авторського розуміння сутності цієї багатоаспектної категорії та визначення складових її структури - категорій «стратегія ціноутворення» і «стратегія управління цінами» із позицій існуючого конкурентного середовища.

Ціноутворення є складовою роботи з досягнення стратегічних цілей фірми. Цінова стратегія - стратегічна лінія (план) фірми у сфері ціноутворення з орієнтацією на досягнення стратегічних цілей.

Стратегія управління цінами - взаємозв'язана система послідовних економічно обґрунтованих управлінських рішень, дій (заходів), спрямованих на досягнення поставлених цілей ціноутворення за допомогою регулювання рівня цін під впливом мінливих чинників ринкової кон'юнктури й приведення цін у відповідність із особливостями попиту, конкуренції на ринку та забезпечення таким чином балансу економічних інтересів підприємств-виробників і споживачів продукції (товарів, робіт, послуг).

Вибір методу ціноутворення та встановлення відповідно до нього певного рівня ціни є початковим етапом розробки цінової стратегії і тактики підприємства (організації). Надалі ціни постійно коригуються (регулюються) підприємством (організацією) і державою, згідно з мінливою кон'юнктурою ринку та необхідними уточненнями заздалегідь розробленої стратегії ціноутворення стосовно різних видів продукції.

Перший розділ роботи був присвячений розкриттю сутності процесу ціноутворення на підприємстві, а також особливостей ціноутворення на підприємствах транспортної галузі.

В другому розділ робити було охарактеризовано фінансово-господарську діяльність ПП «Автобан», розраховано основні показники фінансово-господарської діяльності, розкрито принципи ціноутворення на підприємстві а також фактори, що впливають на цей процес.

Третій розділ роботи присвячено розробці шляхів вдосконалення ціноутворення на підприємстві та розрахунку його економічної ефективності.

Отже, для вдосконалення ціноутворення на ПП «Автобан» було рекомендовано провести оцінку показників реалізації послуг та зміну показників ефективності реалізації продукції залежно від зміни ціни. Також доцільно запроваджувати різноманітні знижки для споживачів, використовувати неокруглені ціни, а також при формування тарифів на транспортні послуги використовувати маржинальний підхід.

Використання наведених у роботі рекомендацій сприятиме поліпшенню фінансово-економічних показників виробничо-господарської діяльності ПП «Автобан» за рахунок прийняття економічно обґрунтованих управлінських рішень у сфері ціноутворення та підвищення таким чином цінової конкурентоспроможності, обсягів продажів транспортних послуг.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Закон України “Про підприємства в Україні” від 27.03.1991 №887

2. Антикризисное управление. / под ред. Э.М.Короткова. - М.: ПРИОР, 2000. - 456 с.

3. Бандурка О. Фінансова діяльність підприємства / О.М. Бандурка, М.Я. Король, К.Я. Петрова. - К.: Либідь, 1998. - 219 с.

4. Безкоровайна С. Вибір оптимальних методів ціноутворення в умовах ринку // Тези доповідей ІІ Всеукраїнської наукової конференції молодих вчених та студентів, 23-24 квітня 2003 року / С.В. Безкоровайна. - К.: КНУТД, 2003. - 164 с.

5. Безкоровайна С. Застосування маркетингових досліджень у процесі управління ціновою політикою підприємства // Збірник наукових праць ІІІ Всеукраїнської науково-практичній конференції “Крок у майбутнє” / С.В. Безкоровайна. - К.: КНТУ “КПІ”, 2003. - С. 124-125.

6. Белов М. Планування діяльності підприємств: Навч.-метод. Посібник для самост. вивч. Диск. / М. А. Белов, Н. М. Євдокимова, В. Є. Москалюк та ін.; За заг. Ред. В. Є. Москалика. - К.: КНЕУ, 2002. - 321 с.

7. Бєлєвцев М. Маркетингова цінова політика. Навчальний посібник / М.І. Бєлєвцев, І.В. Петренко, І.В. Прозорова. - Київ. Центр навчальної літератури, 2005. - 332 с.

8. Білик Ю. Ціноутворення в умовах формування ринкових відносин в АПК: монографія/ Ю.В. Білик . - К.: Урожай, 2000. - 164 с.

9. Бланк И. Основы финансового менеджмента / И.А. Бланк. - К.: НИКА - ЦЕНТР, 1999. - 521 с.

10. Вітлінський В. Ризик у менеджменті / В.В. Вітлінський, С.І. Наконечний. - К.: ТОВ „БОРИСФЕН -М”, 1996. - 528 с.

11. Гальчинський А. Основи економічних знань : Навч. посібник / А.С. Гальчинський, П.С. Єщенко, Ю.І. Палкін. - Київ: Вища школа, 1998. - 544 с.

12. Кириленко В. Теорія ціни і практика ціноутворення в Україні // Економіка України. - № 8. - 2002. - С. 56-62.

13. Колесников О. Ціноутворення: Навчальний посібник/ О.В. Колесников. - К.: Центр навчальної літератури 2006. - 143 с.

14. Корінєв В. Цінова політика підприємства: Монографія / В.Л. Корінєв. - К.: КНЕУ, 2001. - 257 с.

15. Коробов М. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств: Навчальний посібник - 2-е вид., стер. / М.Я. Коробов. - К.: Знання, 2000. - 378 с.

16. Котлер Ф. Основы маркетинга / Пер. с англ. - 2-е Европ. Изд. / Ф. Котлер, Г. Армстронг, В. Вонг. - К.;М.; СП.б. Издат. Дом «Вильямс», 2003. - 1056 с.

17. Котлер Ф. Основы маркетинга / Ф. Котлер. -- М.: Прогресс, 2000. - 212 с.

18. Лабурцева О. Маркетингова цінова політика: Навчальний посібник / О.І. Лабурцева, С.В. Безкоровайна. - К.: КНУТД, 2004. - 160 с.

19. Липсиц И. Коммерческое ценообразование: Учебник для вузов / И.В. Липсиц. - М.: Издательство БЕК, 1997. - 368 с.

20. Литвиненко Я. Сучасна політика ціноутворення : Навч. посіб / Я.В. Литвиненко. - Київ: МАУП, 2001. - 152 с.

21. Менеджмент організацій: Підручник / За заг. ред. Л.І. Федулової. - К.: Либідь, 2003 - 448 с.

22. Мескон М. Основы менеджмента / М. Мескон, М. Альберт, Ф. Хедоури. -- М.: Дело, 2002. - 307 с.

23. Моисеева Н. Конкурентоспособность, маркетинг, обновление. Т. 1 / Н.К. Моисеева, Ю.П. Анискин. -- М.: Внешторгиздат, 2003. - 418 с.

24. Моисеева Н. Современное предприятие: конкурентоспособность, маркетинг, обновление / Н.К. Моисеева, Ю.П. Анискин. - М.: Внешторгиздат, 1993. - 297 с.

25. Нэгл Т. Стратегия и тактика ценообразования / Т.Т. Нэгл, Р.К. Холден. -- СПб: Питер, 2001. - 212 с.

26. Основи ціноутворення: Навчальний посібник/ Н. Верхоглядова, С. Ільіна, Н. Іваннікова та ін. - К.: Кондор 2007. - 251 с.

27. Осовська Г. Основи менеджменту: Курс лекцій / Г.В. Осовська. - Житомир: Жіті, 2003. - 600 с.

28. Пунин Е. Маркетинг, менеджмент, ценообразование на предприятии / Е.М. Пунин. - М.: Международные отношения, 1993. - 314 с.

29. Салимжанов И. Ценообразование / И.К. Салимджанов. - М.: Финстатинформ, 1996. - 159 с.

30. Тормоса Ю.Г. Ціни та цінова політика : Навч. посібник. - Київ: КНЕУ, 2001. - 247 с.

31. Уткин Э. Цены. Ценообразование. Ценовая политика / Э.А. Уткин. - М.: ЭКМОС, 1997. - 212 с.

32. Фінанси підприємств: Підручник / За ред. професора А.М. Поддєрьогіна. - К.: КНЕУ, 1998. - 376 с.

33. Цацулін А. Ціноутворення в системі маркетингу / А.Н. Цацулін. - М.: МІО «Філінъ», 1997. - 296 с.

34. Цены и ценообразование / Под. ред. В.Е. Есипова. - СПб.: Питер, 2001. - 464 с.

35. Цены и ценообразование: Учебник для вузов / Под ред И.К. Салимжанова. -- М.: ЗАО «Финстатинформ», 1999. - 316 с.

36. Ціни і ціноутворення. Підручник для вузів Навчальний посібник - Спб: Пітер, 1999. - 112 с.

37. Чорна Л. Ціни і ціноутворення в ринковій економіці: Навчальний посібник / Л.О. Чорна. - Вінниця: державне вид-во «Вінниця», 1999. - 164 с.

38. Чубаков Г. Стратегічне ціноутворення в маркетингової політиці підприємства: Методичний посібник / Г.Н. Чубаков. - М.: ІНФРА-М, 1996. - 224 с.

39. Шкварчук Л. Ціни і ціноутворення: Навч. посібник / Л.О. Шкварчук. - К.: Кондор, 2003. - 214 с.

40. Шкварчук Л. Ціноутворення: Підручник/ Л.О. Шкварчук. - К.: Кон-дор 2006. - 459 с.

41. Шуляк П. Ціноутворення / П.Н. Шуляк. - М.: Маркетинг. 1998. - 138 с.

Размещено на Allbest.ru

...