Методи організації виробництва

Кількісна характеристика вимірюється показниками облікової, явочної і середньосписочної чисельністю робітників. Якісна характеристика визначається розподіленням робітників за статтю, віком, стажем роботи, освітою та кваліфікацією.

Коефіцієнт використання трудових ресурсів (Кв). Розраховується відношенням фактичного (Фф) до потенціального (Фп) фонду робочого часу:

(2.4.1)

2. Коефіцієнт сезонності (Кс). Визначається відношенням затрат праці у місяці максимальної зайнятості робітників (Змк) до середньомісячних затрат за рік (Зс):

(2.4.2)



3. Розмах сезонності (Рс). Визначається відношенням максимальних місячних затрат праці (Змк) до мінімальних (Змн):

(2.4.3)

4. Текучість кадрів (Тк). Визначається відношенням кількості робітників звільнених за рік (Кз) до середньорічної чисельності робітників (Чс) і множенням на 100%:

(2.4.4)

Таблиця 2.11 Показники кількісної і структурної характеристики трудових ресурсів підприємства

Категорії робітників	Базовий	Заданий	Відхилення %
	Кількість, люд.	Структура, %	Кількість, люд.	Структура, %
Персонал, зайнятий в промислових організаціях	68	13	71	13,4	4,4
Промислово-виробничий персонал	455	87	459	86,6	0,9
Із нього
Працівники	376	71,9	381	71,9	1,3
Інженерно-технічні робітники	48	9,2	47	8,9	-2,1
Службовці	25	4,8	25	4,7	-
Молодший обслуговуючий персонал	2	0,4	2	0,4	-
Робітники охорони	2	0,4	2	0,4	-
Всього	523	100	530	100	1,3

Таблиця 2.12 Вихідні дані до таблиці 2.11

Категорії робітників	Варіант 4
	Базовий	Заданий
Персонал, зайнятий в промислових організаціях	68	71
Промислово-виробничий персонал	455	459
Із нього
Працівники	376	381
Учні	2	2
Інженерно-технічні робітники	48	47
Службовці	25	25
Молодший обслуговуючий персонал	2	2
Робітники охорони	2	2
Всього	523	530

Таблиця 2.13 Показники використання трудових ресурсів підприємства

Показники	Умовні позначення	Роки	Відхилення, %
		базовий	заданий
1. Фактичний фонд робочого часу, тис. люд.-год.	Фф	676	1009,9	49,4
2. Потенціальний фонд робочого часу, тис. люд.-год.	Фп	1087,8	1102,4	1,3
3. Затрати праці у місяці максимальної зайнятості робітників, тис. люд.-год.	Змк	129,2	139,4	7,9
4. Затрати праці у місяці мінімальної зайнятості робітників, тис. люд.-год.	Змн	17,2	35,3	105,2
5. Середньомісячні затрати праці робітників, тис. люд.-год.	Зс	56,3	84,2	49,6
6. Кількість робітників звільнених за рік, люд.	Кз	0	0	0
Рішення
1. Коефіцієнт використання трудових ресурсів (1/2)	Кв	0,62	0,92	48,4
2. Коефіцієнт сезонності (3/5)	Кс	2,30	1,66	-27,8
3. Розмах сезонності (3/4)	Рс	7,51	3,96	-47,3

Потенціальний фонд робочого часу = (260 Ч 8 Ч кількість робітників всього)/1000

Таблиця 2.14 Вихідні данні до таблиці 2.13

Показники	Відпрацьовано, тис. люд.-год.
	Баз.	ІV
Січень	21,0	35,3
Лютий	25,8	38,4
Березень	17,7	40,4
Квітень	17,2	51,5
Травень	17,7	86,9
Липень	122,0	139,4
Серпень	90,8	137,4
Вересень	30,5	124,2
Жовтень	49,5	106,0
Листопад	126,0	94,9
Грудень	129,2	41,4
Всього за рік	676	1009,9
В середньому за рік	56,3	84,2

Таблиця 2.15 Аналіз чинників зміни рівня продуктивності праці

Показники
I. Середньорічна чисельність працівників основного виробництва
1. Базовий	521
2. Заданий	503
3. Відхилення (2-1)	-18
II. Вартість валової продукції, тис. грн.
4. Базовий	89,0
5. Заданий	85,6
6. Відхилення (5-4)	-3,4
III. Рівень продуктивності праці, тис. грн./люд.
7. Базовий (4/1)	0,2
8. Заданий (5/2)	0,2
9. Умовна величина (4/2)	0,2
IV. Відхилення
10. Всього, в т. ч. за рахунок зміни (8-7)	0
11. Чисельності працівників (9-7)	0
12. Вартості валової продукції (8-9)	0

Таблиця 2.16 Вихідні данні до таблиці 2.15

Базовий	89,0
Заданий	85,6
Базовий	521
Заданий	503



2.5 Визначення економічної ефективності роботи переробних підприємств

Основними показниками економічної ефективності роботи переробних підприємств є продуктивність праці, ефективність праці, фондовіддача основних виробничих фондів, матеріаловіддача, коефіцієнт оборотності оборотних засобів, норма прибутку, рівень рентабельності товарної продукції, рівень сукупної рентабельності переробного підприємства [21].

Продуктивність праці (Пп) визначають з відношення товарної продукції (ТП) до середньорічної чисельності працівників, зайнятих в основному виробництві (СЧП) за формулою:

(2.5.1)

Ефективність праці (Еп) визначають з відношення чистої продукції (Чп) до середньорічної чисельності працівників, зайнятих у основному виробництві (СЧП) за формулою:

(2.5.2)

Фондовіддачу основних виробничих фондів (Фв) визначають з відношення товарної продукції (ТП) до середньорічної вартості основних виробничих фондів (ОВФ) за формулою:

(2.5.3)



Матеріаловіддачу (Мв) визначають з відношення товарної продукції (ТП) до матеріальних витрат (МВ) за формулою:

(2.5.4)

Коефіцієнт оборотності оборотних засобів (Ко) визначають з відношення виручки від реалізації продукції (ТП) до середньорічної вартості оборотних засобів (ОЗ) за формулою:

(2.5.5)

Норму прибутку (Нп) визначають з відношення чистого прибутку (ЧП) до середньорічної вартості основних виробничих фондів (ОВФ) і оборотних засобів (ОЗ) і множенням на 100 за формулою:

(2.5.6)

Рівень рентабельності товарної продукції (Ртп) визначають з відношення валового прибутку (ВП) до собівартості реалізованої продукції (СРП) і множенням на 100 за формулою:

(2.5.7)

Рівень сукупності рентабельності переробного підприємства (Рс) визначають



(2.5.8)

Таблиця 2.17 Економічна ефективність роботи переробних підприємств

Показники	Умовні позначення	Варіанти	Відхилення
		базовий	заданий
Вихідні дані
1. Товарна продукція, тис. грн.	ТП	4990	4500	-9,1
2. Чиста продукція, тис. грн.	Чп	1481	1130	-23,7
3. Валовий прибуток, тис. грн.	ВП	765	450	-41,2
4. Чистий прибуток, тис. грн.	ЧП	290	363	25,2
5. Середньорічна чисельність працівників в основному виробництві, люд.	СЧП	500	575	15
6. Середньорічна вартість основних виробничих фондів, тис. грн.	ОВФ	104211	105780	1,5
7. Середньорічна вартість оборотних засобів, тис. грн.	ОЗ	2280	2095	-8,1
8. Собівартість реалізованої продукції, тис. грн.	СРП	4185	4050	-3,2
в т. ч.: - оплата праці		473	457	-3,4
- відрахування на соціальні заходи		243	223	-8,2
- матеріальні витрати	МВ	2813	2730	-2,9
- амортизація		482	460	-4,6
- інші витрати		173	180	4,0
9. Повна собівартість продукції, робіт та послуг, тис. грн.	С	4660	4137	-11,2
Рішення
1. Продуктивність праці, тис. грн. / люд.	Пп	9,9	7,8	-21,2
2. Ефективність праці, тис. грн. / люд.	Еп	3,0	2,0	-33,3
3. Фондовіддача, грн.	Фв	0,1	0,04	-60
4. Матеріаловіддача, грн.	Мв	1,8	1,6	-11,1
5. Коефіцієнт оборотності оборотних засобів	Ко	2,2	2,1	-4,5
6. Норма прибутку, %	Нп	0,3	0,3	-
7. Рівень рентабельності товарної продукції, %	Ртп	18,3	11,1	-
8. Рівень сукупної рентабельності переробного підприємства, %	Рс	6,2	8,8	-



Таблиця 2.18 Вихідні данні до таблиці 2.17

Показники	Варіанти
	Базовий	4
1. Товарна продукція, тис. грн.	4950	4500
2. Чиста продукція, тис. грн.	1481	1130
3. Валовий прибуток тис. грн.	765	450
4. Чистий прибуток, тис. грн.	290	363
5. Середньорічна чисельність працівників в основному виробництві, люд.	500	575
6. Середньорічна вартість основних виробничих фондів, тис. грн.	104211	105780
7. Середньорічна вартість оборотних засобів, тис. грн.	2280	2095
8. Собівартість реалізованої продукції, тис. грн.	4185	4050
в т. ч. оплата праці	473	457
- відрахування на соціальні заходи	243	223
- матеріальні витрати	2813	2730
- амортизація	482	460
- інші витрати	174	180
9. Повна собівартість продукції, робіт та послуг, тис. грн.	4660	4137

2.6 Аналіз беззбитковості

Сутність аналізу беззбитковості полягає у визначенні точки беззбитковості (критичний обсяг продажу) в якій сукупний доход від реалізації проекту дорівнює сукупним поточним витратам.

Для розрахунку точки беззбитковості може застосовуватися алгебраїчний метод та графічний метод.

Для розрахунку беззбиткового об'єму виробництва та реалізації продукції необхідно визначити постійні і змінні витрати при виробництві продукції.

До постійних витрат відносять такі витрати, загальна сума яких не змінюється при зміні обсягів виробництва.

Для визначення змінних витрат необхідно із суми виробничих витрат відняти постійні витрати.

Далі необхідно визначити маржинальний доход (МД) який розраховується як різниця між ціною реалізації (Ц) і змінними витратами у повній собівартості одиниці продукції (Зв) за формулою:

(2.6.1)

Для визначення беззбиткового об'єму виробництва і реалізації продукції (Nкр) необхідно постійні виробничі витрати (Вп) поділити на маржинальний доход (МД) за формулою:

(2.6.2)

Для визначення запасу фінансової міцності (ЗФМ) застосовують наступні формули:

Абсолютний

(2.6.3)

Де ВР - фактична (планова) виручка від реалізації;

МР - межа безпеки.

(2.6.4)

(2.6.5)

Запас фінансової міцності характеризує різницю між досягнутим (запланованим) обсягом реалізації та обсягом реалізації, який забезпечує беззбитковість господарської діяльності (порогом рентабельності). По суті, він показує, наскільки може скоротитися обсяг реалізації (в абсолютному та відносному виразі), перш ніж будуть нанесені реальні збитки [21].

Таблиця 2.18 Визначення точки беззбитковості

Показники	Варіанти
	Базовий	Заданий
1. Виручка від реалізації, грн.	5150	9150
2. Реалізовано продукції, т	20	25
3. Перемінні затрати, грн.; в т.ч. (а+б+в+г+д) а) відрядна заробітна плата з відрахуванням, грн. б) медикаменти, грн. в) витрати на сировину, грн. г) транспортні затрати, грн. д) поточний ремонт техніки, грн.	4554 890 5 3100 473 86	5191 1490 3 2730 714 254
4. Постійні затрати, грн.; в т.ч. (є+ж+з+і+к) є) амортизація техніки, приміщень, грн. ж) орендна плата, грн. з) водопостачання, грн. і) страхові платежі, грн. к) накладні витрати, грн.	2146 320 115 944 320 477	2025 312 113 835 324 441
5. Ціна реалізації 1 т продукції, грн. (1/2)	257,5	366,0
6. Змінні витрати на одиницю продукції, грн. (3/2)	227,7	207,6
7. Маржинальний доход від одиниці продукції, грн.	29,8	158,4
8. Беззбитковий об'єм виробництва продукції, т (4/7)	72,01	12,8
9. Межа безпеки (виручка при беззбитковому об'ємі виробництва),грн. (85)	18542,58	4684,8
10. Запас фінансової міцності: - абсолютний, грн. (1-9) - відносний, ((1-9)/1)100, %	-13392,58 -260,05	4465,2 48,8

Таблиця 2.19 Вихідні дані до таблиці 2.18

Показники	Варіанти
	Базовий	4
1. Виручка від реалізації, грн.	5150	9150
2. Реалізовано продукції, т	20	25
3. Змінні витрати, грн.	4554	5191
- відрядна заробітна плата з відрахуваннями, грн.	890	1490
- медикаменти, грн.	5	3
- витрати на сировину, грн.	3100	2730
- транспортні затрати, грн.	473	714
- поточний ремонт техніки, грн.	86	254
4. Постійні витрати, грн.	2146	2025
- амортизація техніки, приміщень, грн.	320	312
- орендна плата, грн.	115	113
- водопостачання, грн.	944	835
- страхові платежі, грн.	320	324
- накладні витрати, грн.	447	441

Висновки: беззбитковий об'єм виробництва продукції в заданому варіанті становить 12,7 тонн, що говорить про те, що на підприємстві отримано запас фінансової міцності 48,8%

2.7 Поточні витрати виробництва і собівартість продукції

Собівартість продукції - це витрати підприємства на виробництво і реалізацію продукції, які виражені в грошовій формі. Собівартість продукції як економічна категорія включає усі поточні затрати, які необхідні для здійснення простого відтворення. У системі техніко-економічних розрахунків на підприємстві важливе місце займає калькулювання - обчислення собівартості окремих виробів. Калькулювання потрібне для: обґрунтування цін на вироби, обчислення рентабельності виробництва, аналізу витрат на виробництво однакових виробів на різних підприємствах, визначення економічної ефективності різних організаційно-технічних заходів.

За економічним змістом і видами витрат, що включаються у собівартість продукції, розрізняють виробничу і повну (комерційну) собівартість. Виробничу собівартість формують витрати, пов'язані з виробництвом продукції. В повну собівартість включають виробничу собівартість і витрати підприємства на реалізацію продукції.

Елементи витрат - це витрати однорідні за свої економічним змістом. Статті витрат показують на що були витрачені кошти. Виділять такі елементи операційних витрат:

матеріальні витрати;

витрати на оплату праці;

- відрахування на соціальні заходи;

амортизація основних фондів і нематеріальних активів;

інші операційні витрати.

За способом обчислення на окремі різновиди продукції витрати поділяються на прямі й непрямі.

Прямі витрати безпосередньо зв'язані з виготовленням певного різновиду продукції і можуть бути прямо обчислені на її одиницю.

Непрямі витрати не можна безпосередньо обчислити для окремих різновидів продукції, бо вони зв'язані не з виготовленням конкретних виборів продукції, а з процесом виробництва в цілому: зарплата обслуговуючого й управлінського персоналу, утримання та експлуатація будівель, споруд, машин тощо.

На підставі зв'язку з обсягом виробництва витрати поділяються на постійні та змінні.

Постійні витрати є функцією часу, а не обсягу продукції. Їхня загальна сума не залежить від кількості виготовленої продукції.

Змінні витрати - це витрати, загальна сума яких за певний час залежить від обсягу виготовленої продукції [21].

Таблиця 2.20 Визначення структури витрат на виробництво продукції переробного підприємства

Статті витрат	Розмір витрат, тис. грн.	Структура, %	Відхилення
	базовий	заданий	базовий	заданий
1. Сировина та основні матеріали	7819,0	9459,9	73,4	64,8	20,9
2. Допоміжні матеріали	268,0	574,9	2,5	3,9	114,5
3. Паливо та енергія на технологічні цілі	250,0	222,2	2,3	1,5	-11,1
4. Зворотні відходи (віднімаються)	400,0	550,0	3,8	3,8	37,5
5. Основна заробітна плата виробничих робітників	155,0	275,0	1,5	1,9	77,4
6. Додаткова заробітна плата виробничих робітників	70,0	82,0	0,7	0,6	17,1
7. Відрахування на соціальні потреби	86,2	136,7	0,8	0,9	58,6
8. Витрати на утримання та експлуатацію машин і устаткування	286,8	508,8	2,7	3,5	77,4
9. Цехові витрати	279,0	495,0	2,6	3,4	77,4
10. Загальнозаводські витрати	155,0	275,0	1,5	1,9	77,4
11. Інші виробничі витрати	134,5	188,7	1,3	1,3	40,3
Разом: виробнича собівартість	9103,5	12579,5	85,5	86,2	38,2
12. Адміністративні витрати	455,2	628,9	4,3	4,3	38,2
13. Витрати на збут	910,4	1257,9	8,5	8,6	38,2
14. Інші операційні витрати	182,1	125,8	1,7	0,9	-30,9
Разом: повна собівартість	10651,2	14592,1	100	100	-

Таблиця 2.21 Вихідні данні до таблиці 2.20

Статті витрат	Варіанти
	базовий	4
1. Сировина на основні матеріали	7819,0	9459,9
2. Допоміжні матеріали	268,0	574,9
3. Паливо та енергія на технологічні цілі	250,0	222,2
4. Зворотні відходи (віднімаються)	400,0	550,0
5. Основна заробітна плата виробничих робітників	155,0	275,0
6. Додаткова заробітна плата виробничих робітників	70,0	82,0
7. Відрахування на соціальні потреби	86,2	38,3 % від загального фонду заробітної плати
8. Витрати на утримання та експлуатацію машин і устаткування	286,8	185 % від основної заробітної плати виробничих робітників
9. Цехові витрати	279,0	180 % від основної заробітної плати виробничих робітників
10. Загальнозаводські витрати	155,0	100 % від основної заробітної плати виробничих робітників
Разом	8969,0
11. Інші виробничі витрати	134,5	1,5 % від вище згаданих статей
Разом: виробнича собівартість	9103,5
12. Адміністративні витрати	455,2	5-7 % виробничої собівартості
13. Витрати на збут	910,4	5-10 % від виробничої собівартості
14. Інші операційні витрати	182,1	1-3 % від виробничої собівартості
РАЗОМ: ПОВНА СОБІВАРТІСТЬ	10651,2

2.8 Економічний тип розвитку переробного підприємства

Для визначення економічного типу розвитку підприємства спочатку потрібно розраховувати кількісний вплив розміру авансованого капіталу і ефективності його використання на приріст валової продукції:

(2.8.1)

де АК₁ і АК_о - авансований капітал відповідно у звітному і базовому роках;

У₁ і У_о - віддача авансованого капіталу у звітному і базовому роках за товарною продукцією розраховують діленням товарної продукції на авансований капітал.

Перший частковий індекс показує відносний приріст продукції в результаті збільшення розміру авансованого капіталу, а другий - завдяки підвищенню ефективності його використання. Абсолютний вплив цих факторів на приріст продукції визначається з виразу:

(2.8.2)

(2.8.3)

де ?ТП_АК і ?ТП_у - приріст (зменшення) товарної продукції, одержаний, завдяки збільшенню (зменшенню) відповідно авансованого капіталу і показники ефективності його використання.

Звідси питому вагу екстенсивного (першого) фактора та інтенсивного (другого) фактора можна визначити за формулами:

(2.8.4)

Оцінка одержаних результатів. Здійснюється виходячи із співвідношення питомої ваги екстенсивного та інтенсивного факторів.

Якщо приріст товарної продукції ТП повністю одержано за рахунок інтенсивного фактора, то Д_у = 100%, отже, у підприємстві сформувався інтенсивний тип розвитку. Якщо ?ТП повністю одержано за рахунок екстенсивного фактора, тоді Д_АК = 100%, що відповідає екстенсивному типу розвитку.

Якщо Д_У і Д_АК, у підприємстві сформувався інтенсивно-екстенсивний тип розвитку, а за умови, що Д_У і Д_АК - екстенсивно-інтенсивний. Зрівноважений тип розвитку має місце тоді, коли Д_У =Д_АК.

Якщо приріст товарної продукції має від'ємне значення, це означає, що у підприємстві має місце звужений тип відтворення, який призводить до банкрутства [21].

Таблиця 2.22 Визначення економічного типу розвитку підприємства

Умовні позначення	Показники	Роки
		базовий	заданий
ТП	1. Товарна продукція, тис. грн.	19,4	25,6
АК	2. Авансований капітал, тис. грн.	83,2	83,2
У	3. Віддача авансованого капіталу, У = ТП / АК	0,2	0,3
?ТП	4. Приріст товарної продукції, тис. грн. ?ТП=ТП1-ТПо	6,2
ДАК	5. Питома вага екстенсивного фактора, % ДАК = ((АК1У1 - АКоУ1) / (АК1У1 - АКоУо)) х 100	0
ДУ	6. Питома вага інтенсивного фактора, % ДУ = ((АКоУ1 - АКоУо) / (АК1У1 - АКоУо)) х 100	100
?ТПУ	7. Абсолютне значення приросту товарної продукції за рахунок інтенсивного фактора, тис. грн. ?ТПУ = ?ТП х ДУ / 100	6,2
?ТПАК	8. Абсолютне значення приросту товарної продукції за рахунок екстенсивного фактора, тис. грн. ?ТПАК = ?ТП х ДАК / 100	0

Таблиця 2.23 Вихідні дані до таблиці 2.22

Показники	Варіанти
	базовий	4
1. Товарна продукція, тис. грн.	19,4	25,6
2. Авансований капітал, тис. грн.	83,2	83,2

Висновки: на підприємстві одержано приріст товарної продукції в розмірі 6,2 тис. грн. Цей приріст був отриманий за рахунок інтенсивного фактора, питома вага якого становить 100%, що говорить про те, що на підприємстві сформувався інтенсивно-екстенсивний тип розвитку.

2.9 Фінансово - економічний стан підприємства

Для оцінки фінансово-економічного стану підприємства необхідна відповідна інформаційна база. Такою можуть бути звіт про фінансові результати діяльності (форма 2) і баланс (форма 1) - підсумковий синтетичний документ про склад ресурсів, засобів діяльності авансованого капіталу підприємства (відображені в активі балансу) та джерела їхнього формування (відображені в пасиві балансу). Правильна оцінка фінансово-економічного стану підприємства конче потрібна як для його керівництва і власників, так і для інвесторів, партнерів, кредиторів, державних органів. Фінансово-економічний стан підприємства визначають за допомогою показників платоспроможності, рентабельності, та фінансової стійкості. Платоспроможність підприємства - це його можливість власно розрахуватися за борговими зобов'язаннями. Визначається за допомогою коефіцієнтів.

- абсолютної ліквідності;

- термінової ліквідності;

- загальної ліквідності.

1. Коефіцієнт абсолютної ліквідності розраховують як відношення суми фінансових інвестицій і грошових коштів та їх еквівалентів в національній та іноземній валюті до поточних зобов'язань. Він показує яка частина поточних зобов'язань може бути оплачена негайно. Оптимальне значення - 0,5 - 0,62. Коефіцієнт термінової ліквідності розраховують як відношення оборотних активів за мінусом запасів до поточних зобов'язань. Він показує, яка частина поточних зобов'язань може бути оплачена за рахунок готівки та очікуваних надходжень від дебіторів. Оптимальне значення - 0,8 - 1.3. Коефіцієнт загальної ліквідності розраховують як відношення оборотних активів до поточних зобов'язань. Він показує в якій ступені оборотні активи покривають поточні зобов'язання.

Оптимальне значення - 2.4. Фінансова стійкість підприємства - це можливість підприємств своєчасно поповнювати запаси, вести розрахунки і платежі за рахунок власних коштів. Визначається за допомогою коефіцієнтів:

- автономії (незалежності);

- фінансової стабільності (фінансування);

- маневреності власних коштів.

1. Коефіцієнт автономії розраховують діленням власного капіталу на валюту балансу підприємства. Він показує ступінь незалежності від залучених коштів. Критичне (мінімальне) значення цього коефіцієнта повинне становити не менше 0,5 (збільшування значення коефіцієнта автономії зумовлює підвищення фінансової незалежності та зменшення ризику порушення фінансової стійкості підприємства).

2. Коефіцієнт фінансової стабільності розраховується як відношення суми зобов'язань підприємства по залученим коштам (позичковий капітал)до власного капіталу.

Оптимальне значення - < 1. Тобто власні кошти перевищують залучені і підприємство має достатній рівень фінансової стабільності і відносно незалежне від зовнішніх фінансових джерел.

3. Коефіцієнт маневреності власних коштів розраховують як відношення власного оборотного капіталу до суми джерел власного капіталу. Він характеризує ступінь вкладення у найбільш маневрені активи. Оптимальне значення - > 0. Чим він більше, тим краще. Рентабельність активів розраховується як відношення чистого прибутку до суми активів та множенням на 100. Характеризує ефективність використання всього наявного майна підприємства. Рентабельність власного капіталу розраховується як відношення чистого прибутку до власного капіталу підприємства та множенням на 100. Відображає ефективність використання активів, створених за рахунок власних коштів. Рентабельність продажу розраховується як відношення чистого прибутку к чистої виручки від реалізації та множенням на 100. Показує, яка питома вага прибутку в загальній сумі грошової виручки від реалізації продукції. Зрозуміло, що з підвищенням рівня цього показника зміцнюється, за однакових інших умов, економічний стан підприємства, і навпаки. Проте показник рентабельності продажу має глибший економічний зміст, оскільки характеризує цінову конкурентоспроможність товару. Якщо, наприклад, показник рентабельності продажу становить 60 %, то це означає, що ціна, за якою реалізується продукція, може бути знижена навіть на 60 % і при цьому підприємство не нестиме збитків, досягаючи нульової рентабельності [21].

Таблиця 2.24 Показники фінансово-економічного стану підприємства

Показники	Варіанти	Відхилення
	базовий	заданий
1. Показники платоспроможності:
- коефіцієнт абсолютної ліквідності;	0,8	0,6	-25
- коефіцієнт термінової ліквідності;	1,24	1,02	-17,7
- коефіцієнт загальної ліквідності.	1,67	1,46	12,6
2. Показники фінансової стійкості
- коефіцієнт автономії;	0,68	0,69	1,47
- коефіцієнт фінансової стабільності;	0,45	0,45	-
- коефіцієнт маневреності власних коштів.	0,19	0,14	-26,3
3. Показники рентабельності:
- рентабельність активів;	0,84	0,62	-26,2
- рентабельність власного капіталу;	1,22	0,90	-26,2
- рентабельність продажу	24,2	20,0	-17,4

Таблиця 2.25 Вихідні данні до таблиці 2.24

Актив балансу	Варіанти
	базовий	4
1. Необоротні активи
Основні засоби (залишкова вартість)	15818	19224
Нематеріальні активи (залишкова вартість)	952	1145
Незавершене виробництво	222	270
Всього по розділу I стр.080	16992	20639
II. Оборотні активи
Запаси стр.100	2133	2593
Векселі одержані	405	492
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги	1437	1747
Поточні фінансові інвестиції стр.220	831	1010
Грошові кошти та їх еквіваленти:
в національній валюті стр.230	2000	2300
в іноземній валюті стр.240	1184	355
Інщі оборотні активи	405	128
Усього за розділом ІІ стр.260	8395	8625
ІІІ. Витрати майбутніх періодів стр.270	282	343
БАЛАНС стр.280	25669	29607
Пасив балансу
I. Власний капітал
Статутний фонд (капітал)	15406	17726
Пайовий капітал	594	1321
Додатковий вкладений капітал	646	250
Інший додатковий капітал	400	659
Резервний капітал	546	409
Усього за розділом 1 стр. 380	17592	20365
ІІ. Забезпечення наступних витрат і платежів
Усього за розділом ІІ стр. 430	1000	415
ІІІ. Довгострокові зобов'язання
Довгострокові кредити банків	2064	2700
Усього за розділом ІІІ стр.480	2064	2700
ІХ. Поточні зобов'язання
Короткострокові кредити банків	2500	4500
Векселі видані	2513	1400
Усього за розділом ІУ стр. 620	5013	5900
Х. Доходи майбутніх періодів стр. 630	-	227
БАЛАНС стр.640	25669	29607

Таблиця 2.26 Вихідні дані до таблиці 2.24

Стаття	Варіанти
	базовий	4
Чиста виручка від реалізації стр. 035	892	922
Чистий прибуток стр.220	216	184



3. Шляхи вдосконалення існуючих методів організації виробництва

Вирішення завдань вдосконалення методів організації виробництва підприємств на сучасному етапі економічного розвитку вимагає нових якісних рішень в цьому напрямку. Це обумовлено особливостями науково-технічного процесу і формування на його засадах динаміки економічних процесів, а також необхідністю суттєвого підвищення рівня інтенсифікації виробництва і його ефективності як основи успішного вирішення завдань забезпечення стійкого економічного зростання [6].

Існує багато шляхів вдосконалення існуючої організації виробництва.

Одним із таких шляхів є більш раціональне розміщення виробничих приміщень. Тобто повинен бути зручний звязок між гарячим і холодним цехом як самих по собі, так і звязок їх з іншими цехами: мясним, рибним, кондитерським, камерою зберігання зелені і фруктів, з миєчною столового посуду і кухонного інвентарю. Повинен існувати чіткий звязок з роздаточною і безпосередньо із залом.

Другим напрямком являється механізація як основних трудомістких робіт, так і як можна в більшій степені механізація всіх інших робіт. Наприклад доцільно замінити ручну працю по нарізуванню мясної гастрономії на машинну нарізку цієї продукції, що дозволить не тільки скоротити час на проведення цих операцій, але й значно підвищить продуктивність праці. Також механізація праці дозволить скоротити штат робітників до лише необхідного, що позначиться на економічних показниках підприємства [17].

Важливе значення для організації умов також модернізація обладнання та заміна старого устаткування на нове, яке значно відрізняється за продуктивністю від старого. Переваги нового устаткування являються у зручності цього в користуванні, зручних розмірах, більшою продуктивністю. Все більш стає доцільним використання апаратів із зверхвисокочастотним нагрівом, які значно скорочують час приготування страв і зменшують витрати при частому приготуванні (мається на увазі витрати поживних речовин, зокрема вітамінів) [11].

Раціональним являється використання технологічних ліній, тобто де все необхідне устаткування встановлено в порядку виконання операцій, їх почерговності при приготуванні тих чи інших страв.

Важливе значення для організації має нормування праці, тобто її вдосконалення. Це передбачає поширення галузі нормування, використання технічно обумовлених нормативів часу і чисельності, розробку норм часу на виробництво виробів на базі впровадження прогресивної технології і організування виробництва [21].

Шляхом вдосконалення організації виробництва являється також покращання умов праці робітників. Сюди входить механізація робіт, використання підйомно-транспортних механізмів і засобів малої механізації.

Необхідно використовувати сучасні системи вентиляції і кондеціонування повітря, проводити профілактичне очищення вентиляційних систем, плафонів, світильників і віконного скла; зменшувати чи геть видаляти шум від устаткування за допомогою спеціальних шумовбираючих пристроїв, проводити у відповідність до санітарних норм освітлення, покращувати побутові умови та інше.

Важливий вплив на підвищення працездатності дає використання раціонального режиму праці і відпочинку, що проявляється у розробці різних видів графіків виходу на роботу [17].

економічний рентабельність кошторис собівартість



Висновок

Дана курсова робота присвячена такій важливій темі як методи організації виробництва.

Під методом організації виробництва слід розуміти спосіб здійснення виробничого процесу, сукупність засобів та прийомів його реалізації. Існує два методи організації виробництва: поточне і непоточне.

В першому розділі курсової роботи були розглянуті теоретична суть організації виробництва. Вчасності розкрита структура виробничого процесу та принципи організації. Розглянуті принципи раціональної організації виробничого процесу тісно між собою пов'язані, доповнюють один одного і різною мірою реалізуються на практиці в конкретних умовах. При проектуванні виробничого процесу, його організації треба їх враховувати, але вибирати оптимальні організаційно-технічні рішення за критерієм економічної ефективності.

В цьому ж розділі охарактеризовані організаційні типи виробництва. Розрізняють три основні типи виробництва: одиничне, серійне, масове. Одиничне виробництво характеризується широкою номенклатурою виробів, малим обсягом їх випуску на робочих місцях, які не мають певної спеціалізації. Серійному виробництву властива обмежена номенклатура виробів, що виготовляються періодично повторюваними партіями, і порівняно великий обсяг випуску. Масове виробництво характеризується вузькою номенклатурою і великим обсягом випуску виробів, що виготовляються безперервно протягом тривалого часу.

Основною метою курсової роботи є характеристика існуючих методів організації виробництва.

У роботі також було досліджено існуючі методи організації виробництва. Основні методи організації виробництва це потоковий та не потоковий. Кожен з них має свої особливості та застосовується згідно з типами виробництва. Непотоковий використовують у разі одиничного чи дрібнопартійного виробництва, а потоковий в рамках масового та багатосерійного виробництва. Перевагами не потокового методу є більш точна та делікатна обробка деталей, ліпше застосування устаткування при малих обсягах виробництва. Недоліки непотокового методу виражаються в більшій трудомісткості та собівартості продукції. Підвищення ефективності використання не потокового методу полягає в зменшенні витрат часу на перенесення предметів праці між виробничими операціями. Потоковий метод має такі переваги як висока продуктивність праці, механізація, чітка організація. Недоліки потокового методу пов'язані перш за все з монотонністю і одноманітністю праці, а також з ускладненням впровадження змін в виробничий процес. Ефективність використання потокового методу можна підвищити за допомогою автоматизації монотонних операцій, а також комплексу адміністративно-організаційних заходів.

В другому розділі курсової роботи було дано економічну характеристику об'єкту дослідження. В...