Бюджетний дефіцит

1) вдосконалити податкову систему, забезпечити оптимальний рівень податкових вилучень для формування бюджетів усіх рівнів і створення сприятливих умов для підприємницької діяльності;

2) посилити відповідальність суб'єктів господарювання та їх керівників, зокрема особисту майнову і кримінальну відповідальність, за дотриманням вимог законодавства, своєчасність і повноту розрахунків з бюджетом та державними позабюджетними фондами;

3) залучити до інвестиційної сфери особисті заощадження населення;

4) забезпечити фінансову підтримку малого та середнього бізнесу шляхом розробки і виконання цільових програм розвитку малого і середнього підприємництва;

5) запровадити жорсткий режим економії бюджетних коштів;

6) перейти від бюджетного фінансування до системи надання субсидій, субвенцій,інвестиційних позик суб'єктам господарювання;

7) запровадити науково обґрунтовану систему прогнозування значень показників, що беруться за основу формування доходів і видатків бюджету, використовувати при бюджетному плануванні нормативи бюджетної забезпеченості [19].

Важливою реформою має стати створення Державного стабілізаційного фонду України - спеціального фінансового фонду для усунення дефіциту бюджету. Прикладами подібного фонду можуть бути стабілізаційні фонди Кувейту, Оману, ОАЕ, Норвегії та Венесуели. Але в цих країнах стабілізаційні фонди залежать від доходів від видобутку та реалізації нафти. Для створення та наповнення Державного стабілізаційного фонду України можна застосувати такий механізм: необхідне введення додаткового збору, він може бути включений в якості невеликої надбавки до найбільш дохідних статей податкових і неподаткових надходжень, що дозволить зробити наповнюваність фонду ефективною. Або збір можна офіційно включити в перелік відрахувань до цільових фондів, що може бути менш ефективно в сучасній економічній ситуації. Слід звернути увагу на Європейський фонд фінансової стабільності, де кожна країна-учасниця має свою обов'язкову частку. Однак створення Фонду буде більш ефективним у разі проведення усіх запропонованих заходів [17].

Усі ці заходи дозволять змінити структуру, обсяги і напрями дохідної та видаткової частин бюджету України, скоротити дефіцит Держбюджету, а також дозволять забезпечити подальший розвиток вітчизняної економіки

Таким чином, на сучасному етапі уряд повинен постійно контролювати розмір бюджетного дефіциту, інакше він здійснюватиме дестабілізуючий вплив на соціально-економічний розвиток країни. З метою максимально ефективного управління дефіцитом державного бюджету необхідно застосовувати систему економічних заходів. Дефіцитне фінансування для України вкрай важливе і необхідне. Його слід не скорочувати, а переорієнтувати на вирішення основної проблеми нашої економіки - пожвавлення інвестиційної діяльності.

ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ

Отже, успішне функціонування економіки будь-якої країни тісно пов'язане з оптимальним забезпеченням формування та виконання бюджету. Від успішного здійснення бюджетного процесу залежить дієвість бюджетної політики, яка повинна позитивно впливати на економічну та фінансову стабільність та соціальний рівень життя у державі.

Суть бюджетного дефіциту як економічного явища у науковій літературі часто трактують як об'єктивні економічні відносини, які виникають між учасниками відтворювального процесу при використанні державою грошових коштів понад наявні доходи бюджету. Іншими словами, дефіцит, як правило, виникає в результаті незбалансованості бюджету, тобто нестачі грошових коштів для фінансування визначеного обсягу державних видатків.

Згідно Бюджетного кодексу України, дефіцит бюджету трактується як «перевищення видатків бюджету над його доходами (з урахуванням різниці між наданням кредитів з бюджету та поверненням кредитів до бюджету)».

Дослідження показало, що протягом 2011-2013 років в Україні державні видатки перевищували державні доходи. Порівняно із 2012 роком дефіцит державного бюджету у 2013 році збільшився на 10357,8 млн. грн., або на 16,2 %, та становив 63745,2 млн. грн. Відносно 2011 року відбулося збільшення майже в 3 рази, тобто на 40191,3 млн. грн., або на 63,0 %. Основною причиною цього є те, не пропорційно відбулася зміна надходжень та видатків бюджету. Державний борг України має стійку тенденцію до зростання. Станом на 31 грудня 2013 року державний та гарантований державою борг України становив 584,37 млрд. грн. Порівняно із 2012 роком даний показник збільшився на 68,86 млрд. грн. (на 11,8 %). Показник рівня відношення державного та гарантованого державою боргу до ВВП на кінець 2013 року становить 40,2 %, зростання за 2013 рік склало 3,7 %, порівняно із 2012 роком.

Поєднавши ці результати ми можемо зробити висновок, що державна політика у бюджетній сфері потребує реформування. З цією метою слід звернути особливу увагу на інструменти та важелі (у податковій та інвестиційній сферах), які дозволять збільшити державні доходи та зменшити видатки з державного бюджету.

Підводячи підсумки, до основних проблем управління дефіцитом бюджету можна віднести:

- велика кількість податків . Податки та збори формують більш ніж 80 % бюджету України, що призводить до подальшої «тінізації» економіки;

- низький рівень промислового виробництва, скорочення темпів приросту ВВП України. Це призводить до незначних та скорочення частки від участі в капіталі у Держбюджеті;

- залежність регіональних бюджетів від дотацій із Держбюджету, що призводить до великих витрат бюджету України та зниження самостійності регіональних бюджетів;

- величезні витрати Держбюджету України направлені на фінансування бюрократичного апарату, а також на дотації місцевим бюджетам;

- низький рівень інвестиційної привабливості України, що впливає на вартість залучення зовнішнього фінансування;

- значне підвищення соціальних виплат у пeрeдвиборчі пeріоди бeз урахування економічної ситуації у країні, що призводить до збільшення витрат держави;

- високий рівень безробіття та пов'язані із цим значні витрати держави, та ін.

Бюджетний дефіцит вимагає постійного пошуку шляхів його подолання, тобто збалансування доходів і витрат бюджету. Конкретні заходи держави в цьому напрямі можуть бути різними, але в результаті зводяться до створення можливостей зростання доходів та скорочення видатків бюджету. З цією метою необхідно:

1) вдосконалити податкову систему, забезпечити оптимальний рівень податкових вилучень для формування бюджетів усіх рівнів і створення сприятливих умов для підприємницької діяльності;

2) посилити відповідальність суб'єктів господарювання та їх керівників, зокрема особисту майнову і кримінальну відповідальність, за дотриманням вимог законодавства, своєчасність і повноту розрахунків з бюджетом та державними позабюджетними фондами;

3) залучити до інвестиційної сфери особисті заощадження населення;

4) забезпечити фінансову підтримку малого та середнього бізнесу шляхом розробки і виконання цільових програм розвитку малого і середнього підприємництва;

5) запровадити жорсткий режим економії бюджетних коштів;

7) запровадити науково обґрунтовану систему прогнозування значень показників, що беруться за основу формування доходів і видатків бюджету, використовувати при бюджетному плануванні нормативи бюджетної забезпеченості.

Важливою реформою має стати створення Державного стабілізаційного фонду України - спеціального фінансового фонду для усунення дефіциту бюджету.

Проте, слід зазначити, що оцінюючи соціально-економічні наслідки бюджетного дефіциту, дефіцитне фінансування економіки та інших сфер державної діяльності може бути вигідним, раціональним і виправданим лише за умови, коли темпи приросту ВВП будуть випереджувати приріст обсягів бюджетів, бюджетних дефіцитів і видатків на обслуговування державного боргу.

Таким чином, удосконалення механізму управління бюджетним дефіцитом і державним боргом повинно відбуватися відповідно до стратегічних завдань держави. Політика у сфері бюджетного дефіциту має бути антиінфляційною, відкритою і зрозумілою суспільству та сприяти розвитку економіки і соціальної сфери.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Бюджетний кодекс України від 8 липня 2010 року
№ 2456-VI // [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2456-17.

2. Про Державний бюджет України на 2011 рік: Закон України від 23 грудня 2010 року № 2857-VI // [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2857-17.

3. Про Державний бюджет України на 2012 рік: Закон України від 22 грудня 2011 року № 4282-VI // [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/4282-17.

4. Про Державний бюджет України на 2013 рік: Закон України від 6 грудня 2012 року № 5515-VI // [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/5515-17.

5. Про Державний бюджет України на 2014 рік: Закон України від 16 січня 2014 року № 719-VII // [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/719-18.

6. Про Національний план дій на 2013 рік щодо впровадження Програми економічних реформ на 2010-2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава»: Указ Президента України від 12.03.2013 № 128/2013 // Урядовий кур'єр. - 2013. - № 5.

7. Звіт про виконання Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» // [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.minfin.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=368091&cat_id=368090.

8. Звіт про виконання Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» // [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.minfin.gov.ua/control/uk/publish/archive/main?cat_id=51703.

9. Інформація Міністерства фінансів України щодо виконання Державного бюджету України за 2011 рік // [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://ukurier.gov.ua/uk/articles/informaciya-ministerstva-finansiv-ukrayini-2012.

10. Венгер В.В. Фінанси: Навч. посібник / За ред. В.В. Венгера. - К: Центр учбової літератури, 2009. - 432 с.

11. Коваленко Д. І. Фінанси, гроші та кредит: теорія і практика: навч. посібник / Д.І. Коваленко, В.В. Венгер. - К.: Центр учбової літератури, 2013. - 578 с. Опарін В.М. Фінанси: Навч. посібник. / В.М Опарін - 4-те вид., без змін. - К.: КНЕУ, 2007. - 240 с.

12. Оспіщев В.І. Фінанси: Навч. посібник / За ред. В.І. Оспіщева. - К.: Знання, 2008. - 567 с.

13. Федосов В.М.Фінанси: Підручник / За ред. С.І. Юрій. В.М. Федосова - К.: Знання, 2008. - 611 с.

14. Федосов В. Фінансова реструктуризація в України: проблеми і напрями / В. Федосов, В. Опарін, С. Льовочкін / за наук. ред. В. Федосова. - К.: Київ. нац. економ. ун-т, 2002. - 387 с.

15. Агафонова І.І. Проблема скорочення дефіциту державного бюджету в Україні // [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://libfor.com/index.php?newsid=1195.

16. Довгань Л. П. Теорія і практика фінансування дефіциту державного бюджету України на сучасному етапі / Л. П. Довгань, І. О. Пімонова // Збірник наукових праць Національного університету державної податкової служби України. - 2012. - № 1. - С. 118-125.

17. Куніцин О. М. Дефіцит державного бюджету України: причини та заходи щодо вирішення проблеми / О. М. Куніцин // Управління розвитком. - 2013. - №16. - С. 137-140.

18. Машко А. Дефіцит бюджету: сутність, причини виникнення та проблеми управління / А. Машко // Соціально-економічні проблеми і держава. - 2012. - Вип. 2 (7). - С. 308-314.

19. Пасічний М.Д. Дефіцит державного бюджету в умовах трансформаційної економіки України / М.Д. Пасічний // Наукові праці НДФІ. - 2010. - № 1 (46) - С. 10-16.

20. Паєнтко Т. В. Інституціональна природа дефіциту бюджету та державного боргу в Україні / Т. В. Паєнтко // Економіка промисловості. - 2013. - № 1-2. - С. 181-187.

21. Орловська Н. Дефіцит державного бюджету і джерела його фінансування / Н. Орловська // Вісник НБУ. - 2010. - №5. - С. 28-30.

22. Футерко О.І. Бюджетний дефіцит і державний борг: динаміка та основні проблеми управління / О. І. Футерко // Економічний часопис-ХХІ . - 2011. - №9-10. - С. 37-40.

23. Open Budget Survey 2013 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://internationalbudget.org

24. Офіційний сайт Державної служби статистики [сайт http://www.ukrstat.gov.ua].

25. Офіційний сайт Міністерства фінансів України [сайт http://minfin.gov.ua].

Размещено на Allbest.ru