Вплив інфляції на економіку держави

Серед заходів антиінфляційної політики певне місце посідають методи не стільки боротьби з інфляцією, скільки пристосування до неї. До них, зокрема, належить адаптаційна політика, яка реалізується в першу чергу за рахунок індексації доходів. Спричинене інфляцією підвищення цін неминуче веде до зниження доходів населення, особливо тих його верств, які не можуть захиститися від знецінення грошей. У зв'язку з цим виникає необхідність захисту інтересів населення через повну або часткову індексацію доходів шляхом підвищення заробітної плати працівників бюджетних установ, пенсій, грошових виплат і вкладів населення з урахуванням зростання цін. Така індексація може бути проведена як одноразово -- при окремому підвищенні регульованих і фіксованих цін на споживчі товари й послуги, так і періодично -- при безперервному їх зростанні. Періодичність індексації грошових доходів населення залежить від інфляційного порогу, який у розвинених країнах визначається урядом за погодженням з профспілками. Така індексація не усуває інфляцію, а тільки пом'якшує її негативний вплив, але вона сама може перетворитися у потужний інфляційний фактор, якщо здійснюється в умовах бюджетного дефіциту, який фінансується за рахунок грошової емісії.

У країнах з перехідною економікою найактуальнішим є вирішення проблеми фінансування діючих і дотування збиткових підприємств. Держава повинна надавати пряму бюджетну підтримку тільки окремим підприємствам, які відповідають пріоритетам її структурної політики і здатні у разі такої підтримки досягти ефективного господарювання. При цьому потрібно спрямовувати грошові ін'єкції безпосередньо на виробництво, а не на сплату нагромаджених раніше боргів.

3.2 Шляхи подолання інфляції в Україні

Інфляція являє собою одну з найбільш гострих проблем сучасного розвитку економіки в багатьох країнах світу, негативно впливаючи на всі сторони життя суспільства. Вона знецінює результати праці, знищує заощадження юридичних і фізичних осіб, перешкоджає довгостроковим інвестиціям і економічному зростанню. Висока інфляція руйнує грошову систему, провокує втечу національного капіталу за кордон, послаблює національну валюту, сприяє її витісненню у внутрішньому обігу іноземною валютою, підриває можливості фінансування державного бюджету. Інфляція є найефективнішим засобом перерозподілу національного багатства - від бідніших верств суспільства до більш багатих [15].

В Україні інфляційні процеси спостерігаються від початку її становлення на шлях незалежності. Відомо, що в певні моменти вона була руйнівною, а в інших ситуаціях помірною. Важливим є дослідження інфляції в період кризи.

Основним показником інфляції в країні коефіцієнт інфляції, або індекс споживчих цін, який характеризує загальну зміну цін на товари і послуги у поточному періоді у порівнянні з минулим.

Проаналізуємо рівень інфляції в Україні в період з 2010 року по березень 2014 року (табл.3.1)

Таблиця 3.1

Рівень індексів інфляції з 2010 по 2014 роки [ ]

Висока інфляція є здебільшого результатом процесу, який розвивається внаслідок дії адаптивних інфляційних очікувань. Тому важливим завданням дезінфляціії є приборкання інфляційних очікувань. При цьому потрібно виявити орієнтири цих очікувань, тобто явища і процеси, залежно від яких економічні суб'єкти формують свою поведінку щодо цін.

1. Державна політика спрямовується на зміцнення механізмів ринкової системи. Тільки вони здатні викликати природне уповільнення зростання цін. Лише за такої умови змінюється поведінка споживачів, в ній долаються інфляційні мотиви. Доки споживачі не переконаються в тому, що коливання цін ринкових окреслень, доти в національній економіці матиметься інфляційне розширення сукупного попиту.

2. Уряд має непомітно дотримуватися курсу на поступове подолання інфляції та користуватися довір'ям більшості населення. Рівень довір'я до антиінфляційної політики є одним із чинників від якого залежить величина втрат пов'язаних із проведенням дезінфляціії. Заслужити високий рівень довір'я можна лише тоді, коли уряд ставить перед собою цілком визначені, практично здійсненні і такі, що можна легко перевірити, антиінфляційні завдання, заздалегідь інформує про це населення і неухильно домагається розв'язання них завдань. Наприклад, центральний банк має регулярно повідомляли про той рівень інфляції, який він збирається підтримувати іпро необхідний для цього темп зростання грошової маси. Якщо державні мужі добросовісно виконують свої обіцянки, то учасники ринкового процесу поступово переконуються в тому, що керівництво країни не лише з усією рішучістю стало на шлях боротьби з інфляцією, але й здатне контролювати становище, домагатися реалізації оголошених цілей. Отже, цей ліміт є реальною силою, яка впливає на економічну поведінку, сприяє зниженню інфляційних очікувань.

3. Необхідно вжити заходів щодо приведення темпів підвищення рівня життя населення у відповідність із реальними можливостями економіки.

4. Слід невідкладно вжити дієвих заходів для поліпшення умов ведення бізнесу, тим самим одночасно сприяючи переспрямуванню частини коштів громадян від споживчого ринку на бізнесові напрями та розширенню пропозиції товарів і послуг на споживчому ринку [15].

5. Уряду необхідно нарешті ефективніше застосовувати наявні в нього ринкові інструменти для приборкання тимчасових -- і не дуже -- коливань цін на окремі товари та послуги (здійснення політики інтервенцій, антимонопольні важелі тощо). При цьому слід по можливості обмежувати застосування адміністративних важелів.

6. Необхідно нарешті повернутися обличчям до фінансових ринків і вжити справді дієвих заходів щодо їх розвитку. А почати необхідно з розбудови ліквідного та прогнозованого ринку державних цінних паперів, за яким обов'язково підтягнуться й інші сегменти.

Сьогодні є очевидним, що антиінфляційні заходи мають здійснюватись швидко і мати чітко визначені цілі, особливо в останній період високої інфляції, яка є одним із порушень макроекономічної рівноваги, з яким зараз стикається Україна.

Суттєво поліпшити ситуацію можна лише за умов комплексного впровадження антиінфляційного регулювання, а найважливіші шляхи подолання інфляції в Україні можна назвати наступні:

- загальне підвищення народногосподарської ефективності;

- прискорення науково - технічного прогресу;

- вдосконалення структури відтворення;

- виважена, розумна інвестиційна політика;

- конверсія військового виробництва;

- скорочення чисельності управлінського персоналу, вдосконалення його роботи;

- раціоналізація зовнішньоторгових і зовнішньоекономічних відносин;

- суворий контроль за сплатою грошових коштів;

- аргументована, виважена політика податків;

- звузити межі діяльності „тіньової” економіки;

- провести приватизацію і роздержавлення;

- провести фінансову - кредитну реформу;

- створити необхідні умови для середнього і малого бізнесу, підприємництва;

- забезпечити проведення довгострокової грошової політики;

- підвищити курс національної валюти;

- скоротити бюджетний дефіцит з перспективною його повної ліквідації.

Безперечно, що Україна, маючи значний економічний потенціал, не лише стабілізує фінансову ситуацію в країні, але й забезпечить умови «керованості» інфляційним фактором, що подасть їй змогу зайняти належне місце серед інших економічно та соціально розвинутих країн Європи [15].

ВИСНОВКИ

Інфляція - це процес зростання загального рівня цін в країні в наслідок порушення закону грошового обігу. Інфляція виникає тоді, коли в обігу знаходиться надлишкова кількість грошей (готівкових і безготівкових). Таке становище веде до їх знецінення, гроші "дешевіють", а ціни набувають тенденції до зростання. Iнфляцiя виникає в разi, якщо суспiльство намагатиметься витрачати бiльше, нiж дозволяють виробничi потужностi економiки. Коли сукупнi витрати перевищують обсяг продукту при повнiй зайнятостi, вiдбувається пiдвищення рiвня цiн. Отже, надмiрний обсяг сукупних витрат носить iнфляцiйний характер. У цьому разi уряд зобов'язаний лiквiдувати надлишковi витрати. Вiн може цього досягнути головним чином через скорочення власних видаткiв, а також пiдвищенням податкiв з метою скорочення доходiв приватного сектору. Інфляція є тонке соціально-економічне явище , породжене диспропорціями виробництва в різних сферах ринкового господарства. Одночасно інфляція - одна із найбільш гострих проблем сучасного розвитку економіки практично всіх країн світу.

Негативно впливає інфляція і на фінансову систему, особливо на другій стадії, коли емісія грошей не встигає за їх знеціненням. Реальна вартість всієї суми державних доходів постійно зменшується. Тому держава змушена весь час використовувати друкарський верстат, щоб компенсувати фінансові втрати від інфляції. Оскільки зробити це неможливо, то їй доводиться так чи інакше зменшувати свої витрати, передусім на соціальні потреби, що ще більше загострює соціально-політичну нестабільність у країні. На певній стадії інфляції подальше зростання емісії стає фінансово невигідним і соціальне небезпечним.

За прогнозами міжнародного рейтингового агентства Standard & Poor's, зростання реального валового внутрішнього продукту (ВВП) України в 2012 році складе 1%, в 2013 прискориться до 2,5%, інфляція в 2013 році складе 8%.

Суттєво поліпшити ситуацію можна лише за умов комплексного впровадження антиінфляційного регулювання, а найважливіші шляхи подолання інфляції в Україні можна назвати наступні:

- загальне підвищення народногосподарської ефективності;

- прискорення науково - технічного прогресу;

- вдосконалення структури відтворення;

- виважена, розумна інвестиційна політика;

- конверсія військового виробництва;

- скорочення чисельності управлінського персоналу, вдосконалення його роботи;

- раціоналізація зовнішньоторгових і зовнішньоекономічних відносин;

- суворий контроль за сплатою грошових коштів;

- аргументована, виважена політика податків;

- звузити межі діяльності „тіньової” економіки;

- провести приватизацію і роздержавлення;

- провести фінансову - кредитну реформу;

- створити необхідні умови для середнього і малого бізнесу, підприємництва;

- забезпечити проведення довгострокової грошової політики;

- підвищити курс національної валюти;

- скоротити бюджетний дефіцит з перспективною його повної ліквідації.

Безперечно, що Україна, маючи значний економічний потенціал, не лише стабілізує фінансову ситуацію в країні, але й забезпечить умови «керованості» інфляційним фактором, що подасть їй змогу зайняти належне місце серед інших економічно та соціально розвинутих країн Європи.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Батковський В. Перспективи впливу глобальних тенденцій розвитку економіки та фінансової системи на Україну/Батковський В., Даниленко А., Дормачев В.//Вісник НБУ. - 2010. - № 12. - С. 3-9.

2. Білик В.М., Думич Н.Б. Антиінфляційна політика держави в сучасних умовах перехідних економік// Науковий вісник НЛТУ України. - 2010. - №20.10. - с. 126-129.

3. Гроші та кредит: Конспект лекцій/А.О. Афанасьєв, Т.Б. Кузенко; Харківський Національний Економічний Університет. - Х.:ХНЕУ, 2006. - 179 с.

4. Гроші та кредит: підручник/М.І. Савлук, А.М. Мороз, І.М. Лазепкота ін./за заг. ред. М.І. Савлука. - Вид. 4-те, [перероб. та доп.]. - К.: Вид-во КНЕУ, 2006. - 744 с.

5. Гриньова В. Гроші і кредит: Навчальний посібник/ Валентина Гриньова, Олена Проскура,; М-во освіти і науки України, Харківський держ. економічний ун-ет. -Харків: ВД "ІНЖЕК", 2003. -207 с.

6. Дратавер Б. Макроекономіка : Стислий конспект лекцій/ Борис Дратавер, Наталя Пасічник,; М-во освіти і науки України, КДПУ ім. В. Винниченка. -Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2004. -189 с.

7. Індекси цін. Експрес випуск від 06.05.2013 №1. - К.: Державний комітет статистики України, 2011. - 4 с.

8. Історія економічних вчень. Навчальний посібник/за ред. В.В. Кириленка. - Т.: Економічна думка, 2007. - 234 с.

9. Мочерний С. В. Економічна теорія: Посібник. - К.: Видавничий центр «Академія», 2003. - 656 с.

10. Паливода К.В. Вплив інфляції на інвестиційну активність у сучасному суспільстві//Фінанси України. - 2009. - № 12. - С. 96-103.

11. Савченко А.Г. Макроекономіка: Підручник. -- К.: КНЕУ, 2005. -- 441 с.

12. Статистичний щорічник України за 2013 рік. - К.:Державний комітет статистики України, 2013. - 567 с.

13. Стельмах В.С. Монетарна політика НБУ: сучасний стан та перспективи змін : монографія / В.С. Стельмах. - К.: Центр наук. досліджень НБУ, 2009. - 404 с.

14. Інтернет Ресурс : http://news.finance.ua/ua/~/1/0/all/2013/01/10/294589

15. Інтернет Ресурс : http://www.info-library.com.ua/books-text-7881.html

Размещено на Allbest.ru