Регулювання ринку праці: фінансово-економічний механізм

На думку автора, потребує суттєвого вдосконалення фінансування такого важливого напряму активної політики зайнятості, як залучення незайнятого населення до громадських робіт. Основною метою вдосконалення цього напряму повинно бути, з одного боку, економічне стимулювання галузей, регіонів та підприємств до виконання громадських робіт, скажімо, шляхом певних податкових пільг при їх виконанні, а з іншого боку - стимулювання збільшення фактичних обсягів цих робіт. З метою посилення зацікавленості у збільшенні фактичних обсягів громадських робіт в дисертації запропонована прогресивна шкала коефіцієнтів для визначення розрахункових обсягів громадських робіт, які недоцільно, на думку здобувача, оподатковувати податком. Крім того, запропоновано на окремих об'єктах, які мають велике загальногосподарське значення (будівництво АЕС, портових споруд, доріг тощо) застосовувати з метою розширення обсягів та підвищення престижності робіт низку фінансовоекономічних пільг.

Досліджені основні недоліки існуючого механізму фінансового регулювання пасивної політики зайнятості, зокрема, виплати усіх видів допомоги вивільненим працівникам і безробітним і внесені конкретні пропозиції щодо його поліпшення. Зроблено висновок, що найсуттєвішим недоліком сучасного управління їх фінансуванням є те, що нині відсутні науково обґрунтовані теоретичні засади визначення потреби у коштах для цієї мети, які б використовувались при поточному плануванні і прогнозуванні цих виплат. Тому пропонуються такі методичні підходи до визначення на будьякий перспективний період фінансових ресурсів, необхідних для виплати матеріальної допомоги по безробіттю:

1.Враховуючи, що залежно від страхового стажу встановлені різні розміри виплати допомоги з безробіття, доцільно обчислювати фінансові ресурси, потрібні для цієї мети, окремо по безробітних кожної із шести груп (залежно від страхового стажу).

2. Оскільки розмір допомоги з безробіття нині встановлений у відсотках до середньої заробітної плати, яка коригується залежно від тривалості безробіття, що розраховується в днях, доцільно орієнтуватися при розрахунках фінансових ресурсів на виплату допомоги з безробіття на середньоденну заробітну плату (Сз.п.).

3. Фінансові ресурси на виплату допомоги з безробіття безробітним першої групи, із страховим стажем до 2 років (Ф1), рекомендується визначати за алгоритмом:

Ф1 = Ч1 x O,5 Cз.n. (90 + 90 x 0,8 + t1 х 0,7) = Ч1 х 0,5 Сз.п. (162 + 0,7 t1), (3)

де Ч1 чисельність безробітних зі страховим стажем до двох років;

t1 число днів безробіття понад 180 днів.

4. Фінансові ресурси на виплату допомоги з безробіття безробітним другої групи, зі страховим стажем від двох до шести років (Ф2), рекомендується визначати за алгоритмом:

Ф2 = Ч2 х 0,55 С з.п. + (162 + 0,7t2), (4)

де Ч2 чисельність безробітних із страховим стажем від двох до шести років;

t2 число днів безробіття понад 180 днів.

5. Фінансові ресурси на виплату допомоги з безробіття безробітним третьої групи, зі страховим стажем від 6 до 10 років (Фз), рекомендується визначати за алгоритмом:

Фз = Ч3 х 0,6 Сз.п. (162 + 0,7t3), (5)

де Чз чисельність безробітних із страховим стажем від 4 до 6 років;

tз число днів безробіття понад 180 днів.

6. Фінансові ресурси на виплату допомоги з безробіття безробітним четвертої групи, зі страховим стажем понад 10 років (Ф4), рекомендується визначати за алгоритмом:

Ф4 = Ч4 х 0,7 Сз.п. (162 + 0,7t4), (6)

де Ф4 чисельність безробітних із страховим стажем понад 10 років;

t4 число днів безробіття понад 180 днів.

7. Загальна сума фінансових ресурсів на виплату допомоги з безробіття безробітним усіх стажевих груп може бути визначена шляхом підсумовування результатів розрахунків по всіх чотирьох стажових групах (Фзаг.):

Фзаг. = Ф1 + Ф2 + Ф3 + Ф4 (7)

8. До загальної суми фінансових ресурсів на виплату допомоги з безробіття слід додати:

а) фінансові ресурси, необхідні для виплати допомоги з часткового безробіття, які рекомендується визначати за формулою:

Фчб = Ччбі х tчбі х 2/3 х Озпі , (8)

де Фчб фінансові ресурси, необхідні для виплати допомоги з часткового безробіття;

Чч6і очікувана чисельність частково безробітних у відповідному прогнозному періоді в розрізі професійнокваліфікаційних груп працюючих;

Озпі - тарифна ставка, встановлена працівнику або його оклад за кожну годину робочого часу по нормі;

tчб середня тривалість часткового безробіття у годинах;

б) фінансові ресурси, необхідні для виплати матеріальної допомоги з безробіття, одноразової матеріальної допомоги безробітним, у яких закінчився строк виплати допомоги по безробіттю, рекомендується визначати за такою формулою:

Фмод = Чмд х 0,75 Пм х 180 + Чод х 0,5 Пм , (9)

де Чмд середня чисельність безробітних, у яких закінчився строк виплати допомоги з безробіття і в яких середньомісячний сукупний доход на члена сім'ї не перевищує встановленого законом прожиткового мінімуму (Пм);

Чод середня чисельність безробітних, у яких закінчився строк виплати допомоги з безробіття та матеріальної допомоги з безробіття;

180 число днів, протягом яких передбачено виплачувати матеріальну допомогу по безробіттю; 30 число календарних днів у місяці.

в) фінансові ресурси, необхідні для виплати допомоги на поховання у разі смерті безробітного особам, які здійснюють поховання (Фп), визначаються за алгоритмом:

Фп = Чпб х Дп, (10)

де Чпб середня чисельність померлих безробітних у періоді, на який складається прогноз;

Дп встановлений Кабінетом Міністрів на відповідний період розмір допомоги на поховання;

г) фінансові ресурси, необхідні для виплати інших видів допомоги безробітним, рекомендується розраховувати за алгоритмом:

Фід = Чід х Сід, (11)

де Чід очікувана чисельність безробітних, які будуть отримувати інші види допомоги по безробіттю, в прогнозному періоді;

Сід середній розмір іншої допомоги по безробіттю.

9. У цілому прогнозована сума фінансових ресурсів, необхідних для надання усіх видів допомоги та матеріальної допомоги з безробіття, може визначатись за алгоритмом:

Ф = Фзаг + Фч6 + Фмод + Фп + Фід. (12)

Для своєчасного та якісного здійснення подібних розрахунків повинні бути внесені відповідні зміни у нинішню систему статистичної звітності, дані якої за попередні періоди повинні бути базою для здійснення цих розрахунків у перспективі.

Важливе місце в дослідженні фінансового регулювання заходів активної політики зайнятості населення приділене оцінці формування трудової і професійної орієнтації як за фактичними статистичними даними, так і за даними соціологічного опитування випускників чотирьох вищих навчальних закладів. Зроблено висновок, що наявні суттєві недоліки в трудовій і професійній орієнтації випускників вузів, наслідком чого є низька якість підготовки спеціалістів, неконкурентоспроможність на ринку праці багатьох спеціальностей, які готуються вузами. Автором внесені конкретні пропозиції щодо поліпшення формування трудової і професійної орієнтації фахівців вищої школи.

Основним недоліком у сучасному стані управління формуванням фінансових ресурсів ринку праці є те, що чітко не визначені методичні підходи до формування фінансових ресурсів ринку праці. Тому найважливішим шляхом поліпшення управління формуванням фінансових ресурсів зайнятості населення та ринку праці є розробка таких методичних підходів. Дисертантом запропоновані теоретикометодичні підходи до формування фінансового забезпечення заходів політики зайнятості населення. Обґрунтована доцільність здійснення фінансування соціального захисту від безробіття на пайових засадах із таких джерел: фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття; молодіжні фонди; громадські фонди; фонд соціального захисту інвалідів; кошти підприємств; державний і місцеві бюджети; пенсійний фонд; інші джерела фінансування. Обґрунтована доцільність формування та використання коштів на соціальний захист від безробіття на єдиній уніфікованій теоретикометодичній основі знизу доверху відповідно до планових та виконавчих бюджетів.

Рекомендується формувати кошти на здійснення соціального захисту від безробіття за таким агрегованим алгоритмом:

Фзаг=Фсб+Фмф+Фгф+Фсзі+Кп+Кдмб+Пф+Ідф, (13)

де Фсб планові надходження до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян на випадок безробіття;

Фіф кошти молодіжних фондів, призначені на здійснення політики зайнятості молоді;

Фіф кошти громадських фондів, призначені на здійснення політики зайнятості найбільш вразливих верств населення (жінок з дітьми, жінок у передпенсійному віці тощо);

Фсзі кошти фонду соціального захисту інвалідів, призначені на здійснення політики зайнятості інвалідів;

Кп кошти підприємств, призначені на здійснення політики зайнятості вивільнюваних працівників, а також працівників, які мають неконкурентноспроможні на ринку праці професії;

Пф - кошти пенсійного фонду, призначені на здійснення політики зайнятості пенсіонерів, які бажають працювати, але мають неперспективні професії;

Ідф - кошти інших джерел фінансування, які спрямовуються на здійснення політики зайнятості.

До інших джерел фінансування заходів політики зайнятості можуть належати кошти приватних або спонсорських цільових фондів в частині, призначеній на здійснення політики зайнятості відповідних верств населення. Зокрема, до цих джерел можуть належати: фонд соціальної підтримки малого бізнесу; фонд підтримки селянських (фермерських) господарств; фонд соціальної підтримки військовослужбовців, звільнених з дійсної військової служби без права на пенсію; приватні страхові фонди, а також спонсорські та благодійні кошти та інші власні кошти громадян. Залучення нетрадиційних джерел фінансування політики зайнятості населення рекомендується здійснювати поетапно. Оскільки донині ці джерела на цілі соціального захисту від безробіття майже не використовувались, доцільно починати їх використання з мінімальних сум, поступово збільшуючи їх пайову участь у здійсненні політики зайнятості відповідних верств населення. Для планування та контролю за впровадженням заходів політики зайнятості доцільно зосереджувати усі кошти з перелічених джерел фінансування в частині, призначеній на здійснення політики зайнятості, у Фонді загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, складаючи зведені планові та виконавчі бюджети витрат загальної суми коштів на здійснення соціального захисту від безробіття.

У дисертаційній роботі запропоновані конкретні теоретичні засади розробки планових і виконавчих бюджетів формування та використання за основними напрямами фінансових ресурсів на соціальний захист від безробіття. Пайова участь кожного з нетрадиційних джерел фінансування заходів політики зайнятості повинна визначитись з урахуванням аналізу їх витрачання за призначенням у попередні періоди до початку фінансового року. З урахуванням обсягу заходів політики зайнятості, визначених державною та регіональними програмами зайнятості, доцільно визначати пайову участь кожного із джерел фінансування соціального захисту від безробіття на основі орієнтовної шкали заздалегідь рекомендованих розмірів відрахувань на основі розрахунків вартості заходів політики зайнятості різних верств населення. Така шкала із визначенням розмірів відрахувань із кожного з джерел до 2005 року запропонована в дисертації .

В основу цієї шкали закладені розрахунки вартості заходів політики зайнятості щодо найбільш незахищених верств населення з обґрунтуванням необхідності залучення на ці цілі коштів відповідних фондів.

Фінансове забезпечення соціального захисту від безробіття повинно включати не тільки механізм формування коштів на ці цілі, а й механізм їх використання. Зведені планові й виконавчі бюджети витрачання коштів на соціальний захист від безробіття рекомендується складати до початку кожного відповідного періоду по кожному регіону та по Україні в цілому. Асигнування на ці цілі, передбачені зведеним бюджетом, це граничні суми асигнувань із відповідних джерел для фінансування соціального захисту від безробіття відповідних верств населення.

Автором рекомендується складати бюджети витрачання коштів окремо на здійснення активного сприяння зайнятості та пасивної підтримки безробітних. Планове витрачання цих коштів сприятиме більш раціональному їх розподілу на заходи активної та пасивної підтримки безробітних, систематичному контролю стану їх витрачання за напрямами (статтями бюджету) та періодами (кварталами року). Поряд з плановими, рекомендується також регулярно складати виконавчі бюджети витрачання коштів на здійснення соціального захисту від безробіття з урахуванням обсягів надходження коштів з різних джерел фінансування та фактичного витрачання коштів за відповідні минулі періоди. Виконавчі бюджети рекомендується складати у перші два роки після їх запровадження за I кв., I півріччя, 9 місяців та рік, а у подальшій перспективі щомісячно.

У сучасній практиці роботи служб зайнятості виконавчі бюджети витрачання коштів на здійснення політики зайнятості не складаються, що негативно відбивається на фінансуванні соціального захисту від безробіття. Складання виконавчих бюджетів витрачання коштів дасть змогу посилити контроль за фактичним станом справ щодо ступеня використання передбачених плановим бюджетом асигнувань по відповідних напрямах (статтях бюджету) і виявити резерви шляхом порівняння з відповідними плановими даними сум не витрачених коштів по кожному з напрямків. Для практичного здійснення цієї роботи рекомендується внести відповідні зміни до існуючих форм статистичної звітності.

У п'ятому розділі - “Основні напрями удосконалення фінансово-економічного механізму регулювання ринку праці” - визначені параметри оптимальної моделі фінансово-економічного регулювання національного ринку праці; обґрунтовані напрями вдосконалення державного регулювання фінансового забезпечення ринку праці; обґрунтовані теоретичні засади поліпшення регулювання фондів оплати праці як джерела відтворення робочої сили; обґрунтоване принципово відмінне від чинного концептуальнометодичне забезпечення розробки програм зайнятості населення в системі взаємозв'язку зайнятості і заробітної плати; обґрунтовані прогнозні розрахунки взаємопов'язаних показників зайнятості та оплати праці.

Теоретичне узагальнення і наукове осмислення тенденцій розвитку національного ринку праці та оцінка позитивного зарубіжного досвіду, дослідження базових характеристик сучасного ринку праці в країні, особливостей його розвитку дали змогу дисертанту визначити параметри оптимальної фінансовоекономічної моделі національного ринку праці. При її визначенні слід зважати на дворічні позитивні тенденції в розвитку ВВП, випереджаюче цього зростання у сферах діяльності, що виробляють товари споживчого попиту порівняно з іншими сферами діяльності, економічне пожвавлення в господарському комплексі.

Дослідження дозволило оцінити роль та значення ринку праці серед інших ринків (товарів, капіталу, послуг), визначити основні напрями його державного регулювання, проаналізувати особливості моделей ринків праці, які застосовуються в окремих зарубіжних країнах, та обґрунтувати параметри національної фінансовоекономічної моделі ринку праці. Запропоновані науково обґрунтовані та диференційовані за основними фондоутворюючими ознаками розміри відрахувань роботодавців до страхового фонду залежно від галузевої та іншої специфіки суб'єктів господарювання та показників фінансовогосподарської діяльності керованих ними підприємств; поступовий, в міру накопичення страхового стажу, перехід від солідарних до персоніфікованих засад у здійсненні страхових виплат; конкретизація умов надання страхової допомоги; формування і використання страхових коштів на основі складання планових та виконавчих бюджетів. Автором визначені оптимальні пропорції у розподілі коштів страхового фонду. Запропоновані удосконалені концептуальнометодичні підходи до розробки програм зайнятості населення, обґрунтовані прогнозні розрахунки параметрів зайнятості і оплати праці до 2010 року.

У дисертації здійснена критична оцінка чинних засад регулювання фондів оплати праці та запропонованих в економічній літературі підходів до вирішення цього питання. Аргументовані розроблені здобувачем удосконалені теоретичні основи регулювання фондів оплати праці у виробничій сфері як основного джерела забезпеченням систематичного зростання ціни робочої сили. Величиною цього фонду визначаються на кожному підприємстві можливості відтворення робочої сили зайнятих на ринку праці, а одночасно - і можливості забезпеченні формування в оптимальних розмірах фінансових ресурсів на соціальний захист від безробіття.

Вдосконалення теоретикометодологічних засад регулювання фондів оплати праці має здійснюватись, на думку дисертанта, у напрямі посилення зв'язку між розмірами фондів оплати праці та об'ємними показниками підприємства у наступні чотири етапи:

Перший етап повинен передбачати вдосконалення теоретикометодичних засад визначення чисельності працюючих на основі розробки та практичного впровадження прогресивних нормативів трудових витрат (норм часу, виробітку, чисельності, обслуговування тощо), приведення чисельності працюючих на підприємстві у відповідність до місцевих прогресивних нормативів трудових витрат.

Другий етап має передбачати розробку і застосування стандартів, які повинні бути покладені у прогнозованому періоді в основу формування фондів оплати праці, а також оптимізацію усіх структурних складових фонду оплати праці, таких як основна оплата, яка формується на базі тарифної системи, додаткова оплата праці, компенсаційні та заохочувальні виплати. На цьому етапі в як стандарту для прогнозування фондів оплати праці можуть використовуватись регіональні вартісні величини мінімального споживчого бюджету (розрахункові), прожиткового мінімуму, зарплатомісткості продукції тощо.

На третьому етапі доцільно обґрунтовувати конкретні показники ефективності виробництва, продуктивності праці та інші, які є пріоритетними для підприємства, галузі, регіону і мають бути покладені в основу колективнодоговірного регулювання фондів оплати праці. Такими показниками можуть бути: обсяги реалізованої продукції та темпи її зростання у порівнянних цінах; показники продуктивності виробництва як частка від ділення обсягу реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) на собівартість та їх динаміка.

На четвертому етапі обґрунтовуються на основі досліджень, проведених за трьома попередніми етапами, конкретні теоретикометодичні засади регулювання фондів оплати праці на даному підприємстві, в галузі, регіоні.

Розробка нормативної бази для планування та прогнозування фондів оплати праці дозволить істотно підвищити їх обґрунтованість. Однак для цього потрібен певний час. Тому до здійснення комплексу робіт по відновленню нормування трудових витрат доцільно здійснювати планування та прогнозування фондів оплати праці запропонованими в роботі спрощеними методами. З цією метою запропоновані багатоваріантні теоретикометодичні підходи, які можуть використовуватись для регулювання фондів оплати праці до розробки нормативної бази з нормування трудових витрат.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, пов'язаної із вдосконаленням формування і використання фінансових ресурсів ринку праці, розроблено теоретичні засади фінансово-економічного механізму регулювання ринку праці системи. Основні висновки виконаного дисертаційного дослідження полягають у наступному:

1. Реформування фінансово-економічного механізму регулювання ринку праці повинно відбуватись з обов'язковою його адаптацією до специфічної економічної ситуації в Україні і вибором на основі вивчення досвіду країн ближнього та далекого зарубіжжя оптимальної, враховуючи особливості економічного розвитку країни, моделі національного ринку праці та найбільш раціонального його фінансового забезпечення.

2. Дослідження сучасного стану і тенденцій розвитку ринку праці та фінансових проблем його регулювання дозволило ґрунтовно визначити в роботі з урахуванням специфіки національної економіки прогнозні перспективи їх розвитку в контексті управління іншими складовими соціальнотрудових відносин.

Зроблено висновок, що дієвий фінансовий механізм регулювання ринку праці може бути сформований тільки одночасно з вдосконаленням інших складових фінансовоекономічної політики, таких як інвестиційна, фінансовокредитна і податкова політика, системи соціального страхування та мотивації до праці, тобто при його запровадженні доцільне поетапне, системне поєднання різноманітних заходів, спрямованих на вдосконалення фінансового забезпечення ринку праці.

3. Дослідження сутності, структури та основних елементів фінансово-економічного механізму регулювання ринку праці дозволило вперше концептуально визначити його теоретикометодологічні основи. Обґрунтовано функціональну структуру елементів фінансово-економічного механізму регулювання ринку праці та їх взаємозв'язків і принципів дії. Запропоновано новий підхід до структуризації цього механізму на триєдиній основі: до числа його основних елементів віднесено страхування на випадок безробіття, заробітну плату працюючих як ціну послуг праці та витрати на оплату праці як сукупну ціну послуг робочої сили усіх найманих працівників. У теоретичному, методологічному і практичному плані в дисертації розкриті якісні і кількісні характеристики дії фінансового механізму ринку праці в сучасних умовах розвитку соціальноекономічних процесів в країні.

4. Здійснена в дисертації оцінка еволюції розвитку ринку праці та його тенденцій засвідчила, що в сучасних умовах загострилось багато соціальноекономічних проблем цього ринку. Це призвело до напруженості ситуації на ньому і до збільшення фінансових втрат у зв'язку з невідповідністю між попитом та пропозицією робочої сили на регіональних ринках праці в професійнокваліфікаційному розрізі. Тому в роботі сформульовані теоретичні основи забезпечення кількісної та якісної відповідності між попитом і пропозицією робочої сили у професійнокваліфікаційному розрізі та фінансово-економічного механізму забезпечення такої відповідності, який нині відсутній.

5. Оцінені місце, роль та значення ринку праці серед інших ринків (капіталу, товарів, послуг тощо) і на цьому ґрунті визначені основні напрями посилення державного регулювання ринку праці, проаналізовані особливості моделей ринків праці, які застосовуються у зарубіжних країнах та визначені найбільш характерні параметри оптимальної фінансовоекономічної моделі національного ринку праці. Сформульовані концептуальні принципи забезпечення ефективної керованості фінансовоекономічних процесів на сучасному ринку праці.

6. На основі визначення закономірностей і тенденцій становлення ринку праці в Україні запропоновані конструктивні шляхи вдосконалення формування і використання фінансових ресурсів ринку праці, практичне запровадження яких сприятиме створенню в Україні цивілізованого ринку праці, успішному розв'язанню внутрішніх і зовнішніх суперечностей цього процесу. Визначені можливості застосування альтернативних механізмів та схем прогнозування, формування та використання фінансових ресурсів ринку праці.

7. Детально оцінено зарубіжний досвід фінансового регулювання трудових відносин та визначена доцільність його використання в Україні. Зокрема, проаналізовано світовий досвід з питань формування та використання фінансових ресурсів ринку праці, еволюція систем соціального страхування на випадок безробіття в розвинених зарубіжних країнах. Наявність в країнах з ринковою економікою збалансованих систем соціального страхування на випадок безробіття є неодмінною складовою належного захисту найманих працівників у разі втрати роботи. Такі його складові, як оптимальна диференціація відрахувань до страхового фонду між соціальними партнерами та раціональна організація страхових виплат можуть з успіхом використовуватись у вітчизняній практиці.

8. Визначені з урахуванням особливостей перехідного періоду в сучасній економіці концептуальнометодичні підходи до вдосконалення і підвищення обґрунтованості розробки державної та регіональної програм зайнятості населення та запропоновані більш досконалі теоретикометодологічні основи їх розробки. Обґрунтовані відповідно до цих концептуальнометодичних підходів прогнозні розрахунки показників зайнятості і оплати праці на період до 2005 року.

Запропоновані удосконалені теоретичні засади формування і використання фінансових ресурсів ринку праці, засновані на обґрунтованих в роботі концептуальних засадах реформування фінансового забезпечення ринку праці, бюджетному плануванні та акумуляції коштів із різних джерел фінансування у єдиному фонді. Визначені оптимальні пропорції у витрачанні коштів, призначених на ці цілі за напрямами.

9. Внесені конкретні пропозиції щодо подальшого удосконалення системи фінансового забезпечення ринку праці шляхом встановлення науково обґрунтованих та диференційованих за основними фондоутворюючими ознаками розмірів відрахувань до страхового фонду роботодавців залежно від галузевої та іншої специфіки та показників фінансовогосподарської діяльності керованих ними підприємств; поступовий перехід, в міру накопичення страхового стажу, до персоніфікованих засад у здійсненні страхових виплат; конкретизація умов надання страхової допомоги; формування та використання страхових коштів на основі складання планових та виконавчих бюджетів; запропонований алгоритм диференціації страхових внесків до страхового фонду. Визначені оптимальні пропорції у розподілі його коштів за напрямами витрачання на середньострокову перспективу.

10. На основі детального дослідження сучасного стану фінансування активної та пасивної політики зайнятості внесені конкретні пропозиції щодо їх поліпшення, зокрема: уточнено зміст та структурні складові активного сприяння зайнятості; запропонована єдина методика розрахунку усіх видів витрат на здійснення активного сприяння зайнятості; розроблені теоретичні основи визначення витрат на професійну підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації незайнятого населення; здійснені прогнозні розрахунки усіх вищезгаданих витрат; наведені алгоритми розрахунків усіх видів витрат на заходи активного сприяння зайнятості.

11. Серйозним недоліком сучасних досліджень ринку праці взагалі, і зокрема фінансового аспекту його розвитку, є те, що майже не досліджується вплив на ці процеси стимулювання і мотивації до праці, тоді як ці фактори при формуванні цього ринку можуть бути вирішальними. Сучасній практиці стимулювання та мотивації до праці притаманні суттєві недоліки, які призвели до повної втрати заробітною платою усіх її функцій. Вкрай низький рівень заробітної плати призвів до дуже низької частки фонду оплати праці у ВВП, а оскільки саме фонд оплати праці юридичних та заробітна плата фізичних осіб є фондоутворюючими при формуванні фінансових ресурсів ринку праці, такі тенденції в оплаті праці негативно вплинули на фінансове забезпечення заходів політики зайнятості. Основним шляхом поліпшення ситуації в оплаті праці є суттєве підвищення її рівня та докорінне реформування.

Запропоновані кардинальні шляхи поліпшення стимулювання та вдосконалення регулювання фондів оплати праці як важливих фінансових регуляторів політики зайнятості населення, засновані на реформуванні державного і колективнодоговірного регулювання оплати праці, поліпшенні теоретикометодичного та законодавчоправового забезпечення процесів формування фондів оплати праці, стимулювання та мотивації до праці найманих працівників.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ НАУКОВИХ ПРАЦЬ

1. Павловська О.В. Регулювання ринку праці: фінансовоекономічний механізм. К.: Редакція “Бюлетеня Вищої атестаційної комісії України”, 2001. 271 с.

2. Павловська О.В. Фінансовий менеджмент трудових ресурсів. - К.: Редакція “Бюлетеня ВАК”, 1997. - 206 с.

3. Державне управління в Україні: централізація і децентралізація. Розділ “Централізація і децентралізація в регулюванні трудових доходів”. - К.: Видавництво Української Академії державного управління при Президенті України. Колективна монографія. - 1997. - 488 с. / 20 с. (у співавторстві з Павловською Н.О.) (Особистий внесок дисертанта: організація колективнодоговірного регулювання оплати праці).

4. Финансы предприятий. - К.: 1998. - Международный университет финансов. Коллектив авторов. - 256 с. (Личный вклад раздел “Оценка финансового состояния предприятия”). - 23 с. С. 181 - 204.

5. Фінанси підприємств. Колективний підручник за ред. к. е. н., професора Поддєрьогіна А.М. - К.: Київський національний економічний університет. - 1998. - 366 с. (Особистий внесок одноосібний розділ “Оцінка фінансового стану підприємства”). - С. 260 - 288.

6. Фінанси підприємств. Колективний підручник за ред. к. е. н., професора Поддєрьогіна А.М. - К.: Київський національний економічний університет. - 1999. - 381 с. (Особистий внесок - одноосібний розділ “Оцінка фінансового стану підприємства”). - С. 261 - 287.

7. Фінанси підприємств. Колективний підручник за ред. к. е. н., професора Поддєрьогіна А.М. - К.: Київський національний економічний університет. - 2000. - 458 с. (Особистий внесок - одноосібний розділ “Оцінка фінансового стану підприємства”). - С. 284 - 324.

8. Державна виконавча влада в Україні: формування та функціонування. Розділ “Державнодоговірне регулювання оплати праці як одна з основних функцій виконавчої влади”. Ч. ІІ. К.: Центр досліджень адміністративної реформи Української Академії державного управління при Президентові України, 2000. С.62 106. Колективна монографія. (Особистий внесок організація державного регулювання оплати праці)

9. Навчальнометодичний посібник для самостійного вивчення дисципліни “Фінансовий менеджмент”. Колектив авторів. - К.: Київський національний економічний університет, 2001. (Особистий внесок тема 1: ”Теоретичні та організаційні основи фінансового менеджменту” - С.11 30 та тема 10: “Аналіз фінансових звітів” - С.211 247.

10. Павловська О.В. Вдосконалення системи акредитації закладів освіти та мотивації праці викладацького персоналу. - К.: Міжвідомчий збірник “Зайнятість та ринок праці”, 1994, №2. С. 134 137.

11. Павловська О.В. Соціологічне дослідження формування трудової і професійної орієнтації випускників вищих навчальних закладів. - К.: “Україна: аспекти праці”, 1996, №5. С. 30 33.

12. Павловська Н.О., Касьянова Н.М., Павловська О.В., Васильєв С.В. Основні методичні положення щодо навчальних витрат на професійне навчання незайнятого населення. - К.: Міжвідомчий збірник “Зайнятість та ринок праці”, №5, 1996. (Особистий внесок методичні підходи до визначення навчальних витрат), С. 60 74.

13. Савченко В.А., Павловська Н.О., Павловська О.В. Механізм фінансового забезпечення заходів з профорієнтації населення та прфесійного та професійного навчання незайнятих громадян. - К.: “Україна: аспекти праці”, 1997, №3 4, С. 18 21. (Особистий внесок механізм фінансового забезпечення заходів з профорієнтації населення).

14. Павловська О.В. Фінансові методи та важелі управління зайнятістю населення на ринку праці. - К.: “Україна: аспекти праці”, 1997 р., №5. С. 5 9.

15. Павловська Н.О., Павловська О.В. Методологічні підходи до аналізу розподілу працівників за розмірами заробітної плати. - К.: Міжвідомчий збірник “Зайнятість та ринок праці”, 1998, вип. 7. (Особистий внесок методика розрахунку структурних показників розподілу працівників за розмірами заробітної плати).

16. Павловська О.В. Щодо раціоналізації співвідношень між попитом та пропозицією робочої сили. Міжвідомчий збірник “Зайнятість та ринок праці”, вип. 8. К.: 1998. С. 103 110.

17. Павловська О.В. Недоліки та напрями вдосконалення керованості ринком праці України. Збірник наукових праць Технологічного університету Поділля. Част. І. Хмельницький: 1998. С. 178 180.

18. Павловська О.В. Шляхи вдосконалення фінансового механізму регулювання ринку праці. Науковоекономічний та суспільнополітичний журнал “Україна - аспекти праці”, №8, 1999. С. 3 7.

19. Павловська О.В. Фінансові аспекти оплати праці. Збірник наукових праць Волинського державного університету України та Інституту економіки НАН України “Оплата праці: проблеми теорії та практики”. Луцьк: “Редакційновидавничий відділ “Вежа” Волинського державного університету ім. Лесі Українки, 2000. - С. 107 109.

20. Павловська Н.О., Павловська О.В. Удосконалення політики зайнятості населення на основі реальної оцінки вартості робочої сили / Україна: аспекти праці, №4, 2000. С. 9 14. (Особистий внесок пропозиції щодо вдосконалення фінансового забезпечення заходів політики зайнятості).

21. Павловська О.В. Шляхи вдосконалення механізму витрачання коштів на фінансування заходів політики зайнятості. Міжвідомчий науковий збірник “Зайнятість та ринок праці”, вип.11. К: 2000. С. 38 46.

22. Павловська О.В. Стан і тенденції оплати праці та шляхи їх вдосконалення. Науковий журнал “Вісник Технологічного університету Поділля” №2/2000 рік. Част. 3. Економічні науки. Хмельницький: 2001. С. 18 20.

23. Павловська Н.О., Павловська О.В. Подальше реформування оплати праці, як умова якісного відтворення робочої сили. Наукові доповіді Міжнародної науковопрактичної конференції “Соціальні пріоритети ринку праці в умовах структурної модернізації економіки, ІІ том. К.: 2000. С. 446 452. (Особистий внесок пропозиції щодо поліпшення фінансового забезпечення відтворення робочої сили).

24. Павловська Н.О., Павловська О.В. Шляхи вдосконалення державної політики оплати праці// Міжвідомчий науковий збірник “Зайнятість та ринок праці”, вип. 13, К.: 2000. С. 12 18. (Особистий внесок пропозиції щодо поліпшення державного регулювання мінімальної ціни робочої сили).

25. Павловська О.В. Особливості соціального страхування на випадок безробіття. Сб. науч. Тр. “Управление занятостью в условиях трансформации экономики”. Приложение №1 к научному журналу “Персонал”, №5, 2001 С. 67 70.

26. Павловська О.В. Оцінка ефективності стимулювання праці за результатами соціологічного обстеження // “Україна: аспекти праці” №1, 2001. С. 39 44.

27. Павловська О.В. Удосконалення методів пошуку зростання прибутку// “Фінанси України” №9, 2000. С. 9 14.

28. Павловська О.В. Фінансовий механізм регулювання ринку праці. Аналітичні прогнози наукових і практичних працівників. “Економіка України: реалії, перспективи розвитку ринкових відносин”, т. 20, К.: 2000. С. 638 647.

29. Павловська О.В. Удосконалення методів аналізу фінансового стану підприємств. “Фінанси України”, №11, 2001. С. 54 61.

30. Павловська О.В. Стан і тенденції формування трудової і професійної орієнтації майбутніх фахівців. Міжвідомчий науковий збірник “Зайнятість та ринок праці”, вип. 14, К.: 2001. С. 85 91.

31. Павловська О.В. Вдосконалення фінансового забезпечення заходів політики зайнятості на основі підвищення ціни робочої сили. “Україна: аспекти праці”, №2, 2002. С. 37 40.

32. Павловська О.В. Посилення мотивації ефективної праці на концептуальних засадах подальшого реформування фінансового забезпечення ринку праці. Науковопрактичний журнал “Регіональні перспективи”, “Мотивація ефективної праці в ринковій економіці”, №3 4, 2002. С. 132 134.

33. Павловська О.В. Вдосконалення державного та регіонального регулювання оплати праці. // Журнал “Україна: аспекти праці”. 2002. С. 36 39.

АНОТАЦІЯ

Павловська О.В. Регулювання ринку праці: фінансовоекономічний механізм. - Рукопис

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.09.01 - демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика. - Інститут економіки НАН України, Київ, 2002.

Дисертацію присвячено теоретико-методологічним і конкретноприкладним проблемам фінансового забезпечення і механізму регулювання ринку праці України. Розроблені принципово нові концептуальнометодичні підходи до формування і використання фінансових ресурсів ринку праці, вдосконалення їх регулювання. Розроблені концептуальні засади реформування фінансового забезпечення ринку праці. Обґрунтовані концептуальні напрями подальшого вдосконалення фінансового механізму регулювання ринку праці по усіх його складових, адекватні сучасному етапу розвитку національної економіки. Розроблені теоретикометодичні принципи формування і використання фінансових ресурсів ринку праці, прогнозних розрахунків показників зайнятості та оплати праці, регулювання фондів оплати праці. Визначені основні напрями поліпшення стимулювання до праці як важливого фінансового регулятора політики зайнятості.

Основні результати дисертації впроваджено в економічну практику при розробці пропозицій щодо реформування ринку праці.

Ключові слова: ринок праці, зайнятість, безробіття, модель ринку праці, фінансовоекономічний механізм, регулювання, активна та пасивна політика зайнятості.

АННОТАЦИЯ

Павловская Е.В. Регулирование рынка труда: финансовоэкономический механизм. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора экономических наук по специальности 08.09.01 - демография, экономика труда, социальная экономика и политика. - Институт экономики НАН Украины, Киев, 2002.

В диссертации исследованы теоретикометодические и научноприкладные проблемы регулирования рынка труда на основе совершенствования финансовоэкономического механизма управления процессами, происходящими на этом рынке. Разработаны концептуальные основы реформирования финансового обеспечения рынка труда.

Обоснованы теоретикометодические основы финансовоэкономического регулирования рынка труда. Оценена эволюция научных взглядов зарубежных и отечественных экономистов на финансовоэкономические проблемы его регулирования. Дана концептуальная оценка рынка труда и его регулирование в национальной транзитивной экономике. Исследованы финансовоэкономические аспекты управления процессами регулирования рынка труда и внесены предложения по его улучшению.

Разработаны теоретические основы формирования финансовоэкономического механизма рынка труда. Обоснованы макроэкономические и региональные предпосылки формирования оптимального финансовоэкономического механизма регулирования рынка труда, его сущность, структура и основные элементы, направления реформирования финансового обеспечения рынка труда в системе инновационных мероприятий и страхования на случай безработицы.

Определены направления совершенствования оплаты труда в системе финансовоэкономического механизма регулирования занятости населения. Оценены современные национальные и региональные тенденции заработной платы как цены рабочей силы. Определены основные направления улучшения государственного и коллективнодоговорного регулирования заработной платы.

Обоснованы концептуальнометодические принципы совершенствования теоретических основ разработки программ занятости населения в системе взаимосвязи занятости и заработной платы. Обоснованы прогнозные расчеты взаимосвязанных показателей занятости и оплаты труда.

Рассмотрен зарубежный опыт финансовоэкономического регулирования трудовых отношений и оценена целесообразность его использования в Украине. В частности, исследован опыт регулирования активной и пассивной политики занятости в зарубежных странах, государственного и коллективнодоговорного регулирования оплаты труда в странах с переходной экономикой.

Проанализированы современное состояние и тенденции формирования и использования финансовых ресурсов рынка труда и определены основные направления их совершенствования в системе государственных мероприятий по регулированию рынка труда.

Особое внимание в работе уделено разработке теоретикометодических основ финансовоэкономического регулирования активного содействия занятости и пассивной поддержки безработных, формирования оптимальных расходов на профессиональную подготовку, переподготовку и повышение квалификации незанятого населения. Осуществлены прогнозные расчеты расходов на эти цели. Обоснованы теоретические подходы к регулированию пассивной политики занятости и определены пути совершенствования ее финансового обеспечения. С использованием результатов социологического исследования рассмотрены особенности формирования трудовой и профессиональной ориентации выпускников высших учебных заведений как рычага улучшения финансового управления занятостью молодежи.

Определены основные направления совершенствования финансовоэкономического механизма регулирования рынка труда. Предложены параметры оптимизации модели финансовоэкономического регулирования национального рынка труда. Внесены предложения по совершенствованию государственного регулирования его финансового обеспечения.

Обоснованы теоретические подходы к улучшению регулирования фондов оплаты труда как источника воспроизводства рабочей силы. Предложены усовершенствованные принципы концептуальнометодического обеспечения разработки программ занятости населения в системе взаимосвязи занятости и заработной платы. Обоснованы прогнозные расчеты показателей занятости и оплаты труда.

Оценены возможности и целесообразность применения в национальной экономике опыта зарубежных стран по проблемам государственного и коллективнодоговорного регулирования занятости и оплаты труда.

Основные результаты диссертационного исследования внедрены в практику путем участия в научнопрактических конференциях, публикаций в периодической печати, при разработке предложений по реформированию рынка труда.

Ключевые слова: рынок труда, занятость, безработица, модель рынка труда, финансовоэкономический механизм, регулирование, активная и пассивная политика занятости.

ABSTRACT

Pavlovskaya E.V. Regulation of labor market: financial and economic mechanism - Manuscript.

The subject of the thesis deals with the theory, methodology and specific applications of the problems of financing as well as the mechanism of regulation of the Ukrainian labor market. New fundamental concepts and methods of approaches to the formation, use and improvement of regulation of the labor market financial resources have been developed. Conceptual framework of reforms of the labor market financing has been worked out. Conceptual trends - adequate to the present phase of the development of the national economy - of further improvement of financial mechanism to regulate the labor market in all its components have been substantiated.

Theoretical and technical principles of formation and use of labor - market financial resources, as well as regulation of funds for remuneration of labor have been worked our; forecasting calculations of employment indices and remuneration of labor have been made. Key trends of the improvement of stimulation of labor as an essential financial regulator of the employment policy have been determined. Primary results of the thesis have been implemented into economic on the development of proposals regarding reformation of labor market.

Key words: labor market, employment, unemployment, model, financial and economic mechanism, and regulation, active and passive employment policy.

Размещено на Allbest.ru

...