Економічне відтворення природного ресурсного потенціалу АПК

Організація виробництва починається з розміщення капіталу, придбання засобів виробництва і формування робочої сили. Для нашого суспільства виявлення нової функції землі як базису розташування приватного капіталу окремих підприємницьких структур дозволяє стверджувати про пріоритетність екологізації підприємницької діяльності, що вимагає врахування екологічного фактора у процесі суспільного виробництва, збереження та відтворення природного ресурсного потенціалу АПК, без якого неможливий процес існування людства. Найбільш яскраво актуальність екологізації підприємства виявляє себе там, де підприємницька діяльність базується на використанні (користуванні) якісних властивостей природних ресурсів.

В умовах подальшої інтенсифікації сільського господарства необхідно впроваджувати екологічно чисте виробництво сільськогосподарської продукції, сутність якого полягає в забезпеченні відтворення природних ресурсів (ґрунту, води тощо) у стан, даний природою або такий, що не перевищує гранично допустимих рівнів забруднення.

Розроблена економічна стратегія екологічного розвитку підприємницьких структур дозволяє визначити кінцеві продукти стратегічного управління: потенціал, який забезпечує досягнення цілей підприємства в майбутньому; внутрішню структуру та організаційні зміни з урахуванням екологічної складової. Потенціал складається із сировинних, фінансових і людських ресурсів, інформації, виробленої продукції і наданих послуг, набору правил соціальної поведінки, додержання яких допомагає підприємству в досягненні поставлених цілей. Організаційні зміни забезпечують чутливість підприємницької структури до змін у зовнішньому середовищі.

Експлуатація природних ресурсів - вигідний шлях вкладення капіталу, тому без стримуючих економічних механізмів, що забезпечують раціональний підхід до природокористування, вигода від такої діяльності може обернутися суцільними збитками для підприємств і трагедіями для суспільства. Одним з таких механізмів є страхування збитків і відповідальності за аварійне забруднення природного середовища. Розвиток ринку екологічного страхування стримується через відсутність досвіду на державному рівні та методології страхування екологічного ризику.

Під екологічним страхуванням природних ресурсів АПК ми розуміємо страхування майнової (фінансової) відповідальності підприємств аграрного виробництва джерел підвищеного екологічного ризику за заподіяння економічного збитку третім особам (фізичним і юридичним), органам влади в зв'язку з аварійним і раптовим негативним впливом на стан навколишнього середовища.

В умовах формування ринкових відносин виявляється новий напрямок розвитку функцій внутрішнього та зовнішнього прогнозного екологічного аудиту, як засобів оптимізації й активізації підприємницької діяльності на засадах дотримання принципів екологічної безпеки, необхідності раціонального використання та відтворення природного ресурсного потенціалу АПК. Разом з контрольними функціями екоаудит і господарський аудит повинні виконувати економічну й екологічну експертизу щодо залучення капіталу, розвитку інвестицій, впровадження “ноу-хау”, ресурсозбереження, зниження екологічних витрат тощо. Експертна функція усіх видів аудиту є важливим напрямом розвитку фінансово-господарського й екологічного контролю в ефективному використанні капіталу в умовах розвитку підприємницької діяльності. Інтерес, вигоду (як невід'ємні атрибути підприємця) не можна вважати єдиною мотивацією його діяльності. Одержання прибутку можливе тільки при найбільше ефективному використанні усіх видів ресурсів, у тому числі природних, їх захисту від забруднення і деградації та економічного ризику і дотриманні умов екологічної безпеки. Це спонукає підприємців застосовувати усі види попереднього контролю на стадії прийняття управлінських рішень. Отже, незалежний екологічний аудиторський контроль в умовах ринку одержує функції каталізатора для активізації підприємницької діяльності на принципах екологічно безпечного і сталого розвитку.

Екологічний аудит, маючи за головну мету визначення відповідності системи управління, з урахуванням екологічної складової, необхідним критеріям, сприяє підвищенню інвестиційної привабливості підприємств. Він суттєво доповнює загальну характеристику підприємства, спрямований на аналіз еколого-економічного рівня виробництва, є дієвою допомогою при проведенні комплексного еколого-економічного аналізу його господарської діяльності. Систематизовані результати екоаудиту виробничої діяльності, здійснюваного кваліфікованими експертами за участю спеціалістів самого підприємства, надають вичерпну інформацію про кількісні та якісні характеристики матеріальних потоків з урахуванням екологічних чинників у процесі виробництва готової продукції і послуг. При здійсненні еколого-економічного аналізу-аудиту проводиться оцінка ефективності заходів з охорони навколишнього середовища з точки зору результативних показників господарської діяльності, фінансового стану підприємства, а також виявляються “вузькі місця” у виробничому процесі з урахуванням екологічних чинників.

Екологічна політика повинна стимулювати дотримання вимог, нормативів для зниження техногенного навантаження на довкілля. Пріоритетним напрямом формування дієвого організаційно-економічного механізму природокористування ми вважаємо фінансово-економічне заохочення суб'єктів господарювання до зниження обсягів шкідливих викидів і відходів виробництва, відновлення земельних, лісових, водних, повітряних ресурсів; важливу роль в цьому процесі повинно відіграти створення програм екологізації підприємницької діяльності та розвитку екологічного підприємництва.

У п'ятому розділі “Удосконалення організаційно-економічного механізму відтворення природного ресурсного потенціалу АПК” запропоновано механізм цільового економічного регулювання та удосконалення організаційної системи відтворення природного ресурсного потенціалу АПК; розроблено систему інформаційного забезпечення, методичні рекомендації щодо збереження і відтворення природних ресурсів аграрної сфери.

Цільове економічне регулювання як система індикативного планування розвитку економіки на підставі комплексних загальнодержавних програм, що відображають переважний варіант розвитку суспільного виробництва та стратегічну концепцію соціально-економічної політики, є системою гнучкого регулювання для забезпечення програм національного розвитку. Для регулювання відтворювальних процесів необхідно знаходити найкращий варіант і потім постійно корегувати його реалізацію. Така корекція складає сутність економічного регулювання, яку можна визначити як розробку управлінських впливів, спрямованих на усунення відхилень, що намічаються, від оптимального варіанту розвитку еколого-економічної системи. Формалізацію процесу індикативного планування можна здійснити за допомогою системи імітаційних моделей розвитку підприємства, регіону, країни в цілому, що дозволяє забезпечити мікро- і макрорівень агрегації статистичної інформації та прогнозування.

Управління процесом відтворення природного ресурсного потенціалу АПК потребує інформаційного забезпечення - сукупності документів, даних, методів і засобів їх одержання, організації зберігання та обробки. Економічне регулювання відтворення природного ресурсного потенціалу АПК, що розглядається як управління фінансовими ресурсами природокористування за допомогою ринкових економічних регуляторів, передбачає прийняття обґрунтованих конкретних заходів щодо економічного впливу на їх джерела. Види такого впливу різноманітні: фінансовий, кредитний, податковий, ціновий тощо. Тому постає питання вибору найбільш прийнятних для існуючих умов. Однак вирішення цього питання супроводжується труднощами у зв'язку з відсутністю інформації, необхідної для його обґрунтування.

Нами пропонується сформувати регіональний фонд відтворення природного ресурсного потенціалу АПК за рахунок бюджетних відрахувань, обов'язкового та добровільного страхування, екологічних податків та платежів, інвестиційної діяльності. Блок-схема формування та використання коштів цього фонду зображена на рис. 3. Результати експертних оцінок показують, що на збереження і відтворення земельних ресурсів необхідно витрачати 47% коштів фонду, близько 30% - на відтворення лісових ресурсів; 15% - на очищення водних ресурсів; 8% - на охорону атмосферного повітря.

Рис. 3 Блок-схема формування та використання коштів на відтворення природного ресурсного потенціалу АПК

Використання земельних ресурсів в Україні є платним, а плата за землю справляється у вигляді нарахування земельною податку для власників землі та землекористувачів, платежі від якого зараховуються на спеціальні рахунки бюджетних місцевих рад. Ці кошти доцільно використовувати виключно для фінансування раціонального використання родючості земель. Крім того, додатковими джерелами стимулювання за підвищення ефективності землекористування можуть бути платежі в бюджет при вилучені малопродуктивних земель з сільськогосподарського обігу та кошти від сплати штрафних санкцій за користування землею.

Економічне стимулювання за покращення агроекологічного стану сільськогосподарських земель ґрунтується на методиці грошової оцінки землі. Мотивом економічного стимулювання землевласників та землекористувачів є підвищення балу агроекологічної оцінки угідь, який визначається при черговому агрохімічному обстеженні. Необхідною умовою проведення стимулювання є зростання всіх агрохімічних показників родючості ґрунту. Важелем господарського впливу на ефективність використання землі є еколого-агрохімічна її оцінка в балах; розмір штрафних санкцій за погіршення екологічного стану земель. У випадку якщо величина агроекологічного балу ґрунтів не змінилась при проведенні чергового агрохімічного обстеження, то стимулювання недоцільно проводити. Потрібно стимулювати розширене відтворення родючості ґрунту, бо воно мотивує власника землі та землекористувача до вкладання додаткового капіталу в охорону і відтворення родючості ґрунту.

Економічне стимулювання не повинно перевищувати розмірів штрафних санкцій при зміні агроекологічної оцінки в бік збільшення або зменшення. Наведений вище варіант економічного механізму раціонального використання та охорони земельних ресурсів сприятиме економічній зацікавленості землевласників та землекористувачів у підвищенні рівня родючості земельних угідь, зростанню величини агроекологічної оцінки в балах.

Реакція навколишнього природного середовища на викиди забруднюючих речовин загострюється - прискореними темпами відбувається зниження його здатності до самоочищення, і, як наслідок, проявляється негативний вплив на економіку і здоров'я людей. У цих умовах при виробництві продукції значну роль необхідно відводити екологічному пізнанню, мисленню, свідомості. Їх використання вкрай необхідне для подолання протиріч в організації охорони навколишнього середовища, бо потреба збереження та відтворення природного ресурсного потенціалу за короткий лаг перетворилася з проблеми економічної в проблему виживання. При цьому настання непоправних процесів у навколишньому середовищі, на думку фахівців, можуть торкнутися вже теперішнього покоління. Тому терміново необхідно формувати економіко-екологічне мислення щодо відтворення природного ресурсного потенціалу. При цьому під економіко-екологічним мисленням пропонується розуміти здатність людини аналізувати та осмислювати свою роль в економічних і екологічних ситуаціях, взаємозв'язок та взаємозалежність економіки й екології, вільно використовувати ці знання в повсякденній роботі та житті. Тут економіко-екологічна свідомість є продуктом, результатом економіко-екологічного мислення, як відтворення й усвідомлення людиною економіко-екологічного стану виробництва. Оскільки можливість приведення у відповідність виробничих відносин рівню розвитку виробничих сил і їх негативного впливу на навколишнє середовище є прерогативою й обов'язком сучасного суспільства, то і формуванням економіко-екологічного мислення необхідно управляти, впливати на його прискорення, не очікуючи, поки існуючі виробничі відносини і розвиток продуктивних сил зроблять негативний вплив на цей процес.

Екологізація агропромислового виробництва дозволить сформувати екологічно комфортне середовище для життєдіяльності населення, забезпечити його екологічно чистою сільськогосподарською продукцією. Екологічні дослідження і природоохоронні заходи в нашій країні часто групують за елементами навколишнього середовища. Виділяються проблеми охорони повітря, вод, ґрунтів, тварин, рослинного світу. При цьому в основу процесів прийняття рішень покладено галузевий підхід - кошти вкладаються для вирішення проблеми чистоти повітря, води, проведення протиерозійних заходів, меліоративних робіт тощо. Однак такий підхід не гарантує, що загальний стан навколишнього середовища поліпшиться, оскільки він абстрагує від цілісної проблеми. В силу відомчої організації управління економікою і охороною довкілля малоймовірне вирішення кожної з цих проблем окремо, бо вони є комплексними та тісно взаємопов'язаними. Значна частина прояву екологічної свідомості щодо необхідності відтворення природного ресурсного потенціалу АПК припадає на рівень масової свідомості, де знання про особливості взаємовідносин живого і неживого, людини і природи знаходяться в несистематизованій формі повсякденних уявлень, пов'язані з виробничою та невиробничою практичною діяльністю та потребують комплексного підходу щодо вирішення проблем.

ВИСНОВКИ

Дослідження основних проблем економічного відтворення природного ресурсного потенціалу АПК дали змогу зробити такі висновки теоретичного, методологічного і практичного характеру для вирішення головних завдань роботи щодо мети дисертації:

1. У дослідженні одержала подальший розвиток категорія природного ресурсного потенціалу АПК, під поняттям якої пропонуємо вважати комплексну систему природних ресурсів, користувачами яких є підприємства агропромислового виробництва при існуючих технологіях та соціально-економічних відносинах. Стан природного ресурсного потенціалу - один із найважливіших чинників ефективного розвитку агропромислового виробництва. До основних видів природного ресурсного потенціалу АПК відносять земельні ресурси, лісові землі, водні ресурси, мінерально-сировинні ресурси. Переважаючими видами природокористування в АПК є земле- і водокористування. Основним, безальтернативним шляхом вирішення проблем збереження і відтворення природного ресурсного потенціалу АПК у сучасних умовах, на нашу думку, є екологізація агропромислового виробництва, основні завдання якої полягають у впровадженні ресурсо-, енергозберігаючих технологій у переробному комплексі, альтернативних систем землеробства з обмеженням використання хімічних способів для підвищення родючості і захисту рослин з урахуванням асиміляційних можливостей агросфери.

2. Результати дослідження показали, що за основними видами компонентів природних ресурсів і структурних елементів виробничого потенціалу АПК доцільно ввести показники раціонального використання ресурсів та їх відтворення. Вони можуть відображати відношення фактичного розміру ресурсів до максимально розрахованого розміру їх запасів з урахуванням можливого використання альтернативної сировини. В дослідженні доведено, що економічні оцінки виробничого потенціалу аграрної сфери повинні пріоритетно враховувати й оцінки наявного територіального природного ресурсного потенціалу з урахуванням формування його складової - природно-техногенного потенціалу ресурсокористування.

3. У дисертаційній роботі узагальнені принципи та методологічні засади економічного відтворення природного ресурсного потенціалу АПК, одержали подальший розвиток науково-практичні аспекти формування та функціонування організаційно-економічного механізму стимулювання відтворення природного ресурсного потенціалу АПК як системи організаційних, економіко-екологічних важелів та методів, що має суттєве наукове і практичне значення.

Одним з напрямів реалізації структури державного управління процесом відтворення природного ресурсного потенціалу АПК пропонується розвиток повноважень регіонального управління сільського господарства за рахунок створення інспекції, завданнями якої є прогнозування, контролювання стану, програмне забезпечення економічної стратегії відтворення природного ресурсного потенціалу АПК.

4. Проведення комплексного аналізу природоохоронних технологій в АПК показало, що для забезпечення стійкості та високої продуктивності сільськогосподарських земель необхідно впроваджувати ґрунтозахисну систему землеробства з контурно-меліоративною організацією території; реалізувати регіональні програми захисту земель від вітрової і водної ерозії, які передбачають відповідні заходи щодо запобігання процесу деградації біологічного і ландшафтного різноманіття на землях сільськогосподарського призначення з урахуванням особливостей реформування земельних відносин.

У процесі проведення водоохоронної діяльності необхідно значну увагу приділяти відновленню гідрологічного та якісного стану води річок, передусім малих, створенню водоохоронних зон та прибережних смуг, зменшенню (збалансуванню) антропогенного навантаження на річки та водойми, збільшенню видового різноманіття їх тваринного світу та рослинності.

Зважаючи на те, що розширене відтворення потужностей з охорони атмосфери дозволяє знижувати викиди забруднень до атмосфери, однак на сьогодні очисні споруди, які функціонують на підприємствах, уловлюють лише 3/4 шкідливих речовин, які утворюються при виробництві. Тому охорона повітряного басейну шляхом подальшого поглиблення очищення відхідних газів, введення пилогазоочисних споруд досить необхідна, але не може повністю вирішити проблему чистого повітря. Тільки впровадження принципово нових технологій, повне використання відходів зможе поліпшити ефективність охорони атмосфери.

5. Розроблений алгоритм економічної оцінки системи відтворення природного ресурсного потенціалу АПК дозволяє визначити комплексний показник природно-ресурсного потенціалу території, що враховує наявність (обсяг і типи) природних ресурсів регіону; їх значення для стійкості природних систем, тобто раціональне використання і припустимі інтервали коливання запасів; функціональну роль природних ресурсів і умов навколишнього середовища у формуванні господарської діяльності в регіоні (оптимальні напрями використання ресурсів у межах природно-ресурсного потенціалу з урахуванням процесів самовідновлення для відновлюваних ресурсів) у забезпеченні рівноваги і сталості еколого-економічного розвитку.

6. Удосконалення організаційно-економічного механізму стимулювання відтворення природного ресурсного потенціалу АПК полягає у розвитку економічних методів (планування, прогнозування, інвестування, кредитування, оподаткування, страхування, системи розрахунків, екологічного аудиту, контролю) та економічних важелів (механізму одержання прибутку, нарахування амортизації, одержання субсидій, дотацій, дивідендів, формування ціни продукції/послуг, страхових тарифів, кредитної та податкової ставок, платежів, штрафів тощо).

Дослідження показали, що механізм фінансово-економічного заохочення аграрних землекористувачів до здійснення землеохоронних заходів повинен ґрунтуватися на системі методів прямого та побічного стимулювання. Побічну систему економічного стимулювання землеохорони необхідно розвивати на підставі пільгового режиму оподаткування, різних видів пільгового кредиту, інших методів, які дозволяють виконувати роботи без виділення коштів з бюджету, за рахунок накопичення сільськогосподарськими товаровиробниками власних ресурсів. В умовах бюджетного дефіциту така система повинна бути провідною; з покращенням економічної ситуації в практику агроекологічного управління необхідно активніше залучати методи прямого економічного стимулювання, що базуються на наданні субсидій, дотацій, компенсацій на безповоротній основі і забезпечувати сільськогосподарським землекористувачам рівень доходів, достатній не лише для організації наступного виробничого циклу, але й для капіталізації певної їх частини.

7. Для вирішення складних завдань інтенсифікації інвестиційної діяльності пропонується здійснити комплекс стратегічних і тактичних заходів антикризового управління. Успіх стратегії багато в чому буде залежати від здатності фахівців здійснювати ефективне управління ресурсами, мінімізуючи ризики. При вирішені цих питань завдання менеджерів полягає в контролі за виконанням прийнятих рішень, вивченні досвіду та його екстраполяції, врахуванні тенденцій розвитку та можливих напрямів змін зовнішнього середовища, розробці стратегічних і тактичних цілей інвестиційної діяльності, орієнтації на прийняття обґрунтованих рішень.

Інвестиції у покращення родючості ґрунтів розширюють спектр можливостей агропідприємців з огляду на розміщення продукції та ресурсів. Крім вибору технологій та культур, проблема оптимізації зараз включає розміщення ресурсів між різними видами продукції та майбутньою якістю земель. Як виявилося, попередні моделі являли собою особливі випадки, коли вважалося, що дії агропідприємців можуть тільки виснажувати землю, хоча і по-різному, залежно від продуктивного та технологічного вибору. Емпірична значущість цього погляду на деградацію ґрунтів стає очевидною, бо враховує реакцію агропідприємців на економічні зрушення зовнішнього походження.

8. Дослідження регіональних аспектів страхування в АПК показали, що складовою системи страхування повинно стати екологічне страхування як економічний важіль, завдяки якому можна зменшити антропогенне навантаження на природне середовище. Екологічне страхування може бути добровільним, яке розглядається як вид підприємницької діяльності, а також обов'язковим, що передбачає наявність фінансових гарантій мінімального відшкодування збитку. Відносини між страховиком і страхувальником ґрунтуються на принципах взаємовигоди та економічної зацікавленості страхувальника у підвищенні рівня власної екологічної безпеки.

На підставі дослідження страхування матеріальних ресурсів АПК та необхідності відтворення земельних ресурсів вперше запропоновано проведення обов'язкового страхування якості земельних ресурсів. Накопичений резервний фонд пропонується використовувати для поліпшення екологічного стану земель, відтворення родючості ґрунту через зменшення порушення структури і ущільненості ґрунту, забезпечення відновлення його водного і повітряного режимів; зменшення втрат гумусу і поживних речовин у ґрунті; зменшення хімічного навантаження на біоценоз за рахунок внесення оптимальних доз мінеральних і максимального використання органічних добрив; науково обґрунтоване застосування меліорації земель; впровадження екологобезпечних технологій виробництва продукції рослинництва і тваринництва. Комплексний підхід до страхування ресурсного потенціалу АПК має важливе значення для збільшення обсягів виробництва та якості сільськогосподарської продукції, підвищення продовольчої безпеки країни, поліпшення екологічного стану природних ресурсів для більш раціонального використання і зменшення негативного антропогенного впливу на їх відтворення, зумовлює необхідність впровадження в Україні перевірених світовою практикою форм і видів страхування.

9. Розроблене програмне забезпечення економічного відтворення природного ресурсного потенціалу АПК в регіоні ґрунтується на комплексному підході вирішення поставлених завдань, дозволяє регулювати економічні відносини при використанні та відновленні природних ресурсів, реалізувати обрану стратегію економічного відтворення природного ресурсного потенціалу АПК. Доведено, що для регулювання відтворювальних процесів необхідно знаходити найкращий варіант і потім постійно коректувати його реалізацію. Така корекція складає сутність економічного регулювання, яку можна визначити як розробку управлінських впливів, спрямованих на усунення відхилень, що намічаються від оптимального варіанту розвитку еколого-економічної системи.

10. Стратегічним напрямом забезпечення продовольчої безпеки є збільшення продовольчих ресурсів, підвищення конкурентоспроможності продукції за рахунок покращення її якості та зменшення витрат на виробництво, реструктуризацію і технічне переоснащення галузей АПК, ефективне використання біокліматичного потенціалу регіонів України. У проведеному дослідженні обґрунтовано, що вирішення цих проблем потребує здійснення заходів щодо відродження галузей тваринництва (поступове відтворення високопродуктивного поголів'я худоби, свиней і птиці на інноваційній основі); прискорення реструктуризації кормовиробництва (розширення площ багаторічних трав, створення культурних сіножатей і пасовищ; ринку кормів); поглиблення кооперації та інтеграції господарств усіх форм власності. При цьому необхідна державна підтримка розвитку зрошуваного землеробства, хімічної меліорації ґрунтів (вапнування, гіпсування), а також залуження і залісення еродованих земель та відновлення системи насінництва і племінної справи.

11. Розроблені методичні рекомендації з економічного відтворення природного ресурсного потенціалу АПК в регіоні обґрунтовують напрями практичного вирішення завдань еколого-економічного управління процесом відтворення природних ресурсів та його стимулювання через систему економічних регуляторів для заохочення підприємств-природокористувачів до запровадження екологічно безпечних технологій і господарювання; дотримання вимог екологічної безпеки; випуску екологічно чистої продукції; ефективного використання та відтворення природного ресурсного потенціалу аграрної сфери.

Встановлено, що комплексний підхід до відтворення, збереження, та зміцнення природного ресурсного потенціалу АПК сприятиме підвищенню ефективності функціонування аграрного виробництва, рівня життя громадян; покращенню фінансових результатів діяльності агропідприємств, їх конкурентоспроможності.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

комплекс агропромисловий потенціал ресурсний

Монографії

1. Борисова В.А. Відтворення природного ресурсного потенціалу АПК: економічні аспекти - Суми: Видавництво “Довкілля”, 2003. - 372 с. (20,2 д.а.). Рецензія Дем'яненка М.Я. у міжнародному науково-виробничому журналі “Економіка АПК”. - 2003. - №6. - С. 158-160.

2. Борисова В.А. Еколого-економічні аспекти підприємницької діяльності. - Суми: Видавництво “Довкілля”, 2003. - 210 с. (10,6 д.а.). Рецензія Грушка В.І. у журналі “Держава та реґіони. Серія: Економіка та підприємництво”. - 2003. - №2. - С. 221-222.

3. Борисова В.А. Страховий захист ресурсного потенціалу АПК. - Суми: Видавництво “Довкілля”, 2002. - 196 с. (10,4 д.а.). Рецензія Лайка П.А. у науково-методичному журналі “Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія: фінанси і кредит”. - 2003. - №1. - С. 327-328.

Наукові статті у фахових виданнях

4. Борисова В.А. Механізм оподаткування підприємств АПК та шляхи його вдосконалення // Вісник Сумського державного аграрного університету. - 1999. - №1(6). - С. 19-22. (0,25 д.а).

5. Борисова В.А. Стратегічне управління розвитком підприємств АПК // Економіка АПК. - 1999. - № 12. - С. 12-15. (0,3 д.а).

6. Борисова В.А. Управління процесами відтворення в аграрній сфері економіки // Вісник Сумського державного аграрного університету. Серія фінанси і кредит. - 1999. - № 2 (7). - С. 182-185. (0,26 д.а).

7. Борисова В.А. Шляхи підвищення конкурентоспроможності підприємств АПК // Агроінком. - 1999. - № 10-12. - С. 10-13. (0,3 д.а).

8. Борисова В.А. Самофінансування реформованих підприємств агропромислового сектора економіки // Вісник Сумського державного аграрного університету. Серія фінанси і кредит. - 2000. - № 1 (8). - С. 29-31. (0,3 д.а).

9. Борисова В.А. Підвищення конкурентоспроможності підприємств АПК // Економіка АПК. - 2000. - № 5, - С. 75-78. (0,31 д.а).

10. Борисова В.А. Методологічні основи аналізу фінансового стану підприємств агропромислового виробництва // Фінанси України. - 2000. - № 10 - С. 63-68. (0,36 д.а).

11. Борисова В.А. Методологічні основи вибору спеціалізації сільськогосподарського підприємства // Економіка АПК. - 2000. - № 11 - С. 34-38. (0,3д.а).

12. Борисова В.А. Раціональне землекористування та екологізація сільськогосподарського виробництва в умовах реформування аграрного сектора економіки // Вісник Тернопільської академії народного господарства. - 2000. - Спец. випуск №16. - С. 25-27. (0,25 д.а).

13. Борисова В.А. Стратегія розвитку підприємництва аграрній сфері // Вісник Сумського державного аграрного університету. Серія фінанси і кредит. - 2000. - № 2 (9). - С. 156-161. (0,43 д.а).

14. Борисова В.А. Екологізація аграрного виробництва та випуск екологічно чистої продукції // Вісник Сумського державного аграрного університету. Серія “Економіка і менеджмент”. - 2001. - Випуск 2. - С. 149-151. (0,31 д.а).

15. Борисова В.А. Енергетичні засади екологічної агроекономіки // Вісник Сумського державного аграрного університету. Серія: фінанси і кредит. - 2001. - №1. - С. 111-115. (0,4 д.а).

16. Борисова В.А. Теоретичні основи розвитку екологічної агроекономіки // Держава та реґіони. Серія: Економіка та підприємництво. - 2001. - №1. - С. 94-98. (0,3д.а).

17. Борисова В.А. Екологічні аспекти відтворення земельних ресурсів // Вісник ХДАУ. Серія: Економіка АПК і природокористування. - 2001. - № 7. - С. 65-67. (0,31д.а).

18. Борисова В.А. Економіко-екологічні засади аграрного землекористування // Економіка АПК. - 2001. - № 7. - С. 16-22. (0,3 д.а).

19. Борисова В.А. Екологічно безпечний розвиток підприємництва в аграрній сфері // Економіка АПК. - 2001. - № 8. - С. 15-18. (0,3 д.а).

20. Борисова В.А. Економічні проблеми виробництва та споживання екологічно-чистої продукції // Економіка АПК. - 2001. - № 10. - С. 8-11. (0,32 д.а).

21. Борисова В.А. Економічний механізм інтенсифікації сільськогосподарського виробництва // Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія: фінанси і кредит. - 2001. - №2. - С. 210-215. (0,41 д.а).

22. Борисова В.А. Екологічне регулювання агропідприємництва // Держава та реґіони. Серія: Економіка та підприємництво. - 2001. - №4. - С. 20-24. (0,3 д.а).

23. Борисова В.А. Екологічні аспекти сталого розвитку аграрного виробництва // Держава та реґіони. Серія: Економіка та підприємництво. - 2002. - №2.- С. 54-57. (0,3д.а).

24. Борисова В.А. Економічні аспекти відтворення ресурсного потенціалу АПК // Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія: фінанси і кредит. - 2002. - №1. - С. 195-200. (0,44 д.а).

25. Борисова В.А. Економічна оцінка ефективності інвестиційного проекту // Вісник Приазовського державного технічного університету. - Вип. 12. - Маріуполь, 2002. - С. 295-298. (0,28 д.а).

26. Борисова В.А. Природний ресурсний потенціал АПК як фактор забезпечення продовольчої безпеки регіону // Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія: фінанси і кредит. - 2002. - №2. - С. 134-140. (0,45 д.а).

27. Борисова В.А. Екологічний аудит як механізм регулювання впливу на довкілля // Держава та реґіони. Серія: Економіка та підприємництво. - №4. - 2002. - С. 44-49. (0,43 д.а).

28. Борисова В.А. Інвестування природного ресурсного потенціалу АПК // Економіка АПК. - 2002. - № 9. - С. 81-87. (0,42 д.а).

29. Борисова В.А. Регулювання процесу відтворення природного ресурсного потенціалу АПК // Економіка АПК. - 2002. - № 11. - С. 133-137. (0,42 д.а).

30. Борисова В.А. Організаційно-економічний механізм стимулювання відтворення природного ресурсного потенціалу АПК // Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія: фінанси і кредит. - 2003. - №1. - С. 165-171. (0,41 д.а).

31. Борисова В.А. Економічне програмування відтворення природного ресурсного потенціалу АПК // Економіка АПК. - 2003. № 4. - С. 31-38. (0,4 д.а).

32. Борисова В.А. Маркетингові дослідження виробництва та реалізації продукції свинарства // В Зб. наук. праць “Економіка: проблеми теорії та практики”. - 2002. - Вип. №133. - С. 31-40. (0,42 д.а).

Доповіді на конференціях

33. Борисова В.А. Фінансове управління розвитком підприємств АПК // В кн. Екологічність продукції АПК: економіка та екологія. - Т.2. / Зб. статей за матер. Міжнар. наук.-практ. конф. “Економі проблеми виробництва та споживання екологічно чистої продукції АПК” 24-26 листопада 1999 р., м. Суми. - Суми: Козацький вал, 1999. - С. 61-68. (0,35 д.а).

34. Борисова В.А. Формування конкурентоспроможності сільськогосподарських підприємств // В сб. наук. статей по матер. 6ої Міжнар. наук.-практ. конф. “Сучасні технології, економіка та екологія в промисловості, на транспорті та сільському господарстві”. - К.: ІУМН (Алушта), 1999. - С. 480-485. (0,28 д.а).

35. Борисова В.А. Раціональна структура сільськогосподарського землекористування // В кн. “Економіка, менеджмент, освіта в системі реформування агропромислового комплексу”: Матеріали Всеукраїнської конференції молодих учених-аграрників, Харків, 11-13 жовтня, ХДАУ. -Харків, 2000. - С. 30-32. (0,35 д.а).

36. Борисова В.А. Встановлення незадовільної структури балансу підприємства та санація боржника // В кн. Современные технологии, экономики и экология в промышленности, на транспорте и в сельском хозяйстве. Сборник научных статей по материалам 7-й международной и научно-методической конференции. - К.:НМЦВОУ. - Алушта, 2000. - С. 92-99. (0,31 д.а).

37. Борисова В.А. Раціональне землекористування в умовах реформування земельних відносин // В кн. “Власний статус і проблеми раціонального використання земель”: Матеріали Міжнар. Наук.-практ. конф. - К.: РВПСУ НАНУ, 2000. - Ч.2, с. 51-56. (0,32 д.а).

38. Борисова В.А. Управління процесом відтворення на підприємствах АПК // В кн. “Стратегія управління соціально-економічним розвитком регіону на період до 2010 року” - Донецк: ИЭПИ НАНУ, Юго-Восток, 2000. - С. 143-149. (0,25 д.а).

39. Борисова В.А. Шляхи покращення фінансового стану підприємств агропромислового виробництва // В кн. “Проблеми економіки агропромислового комплексу і формування його кадрового потенціалу” / За ред. Саблука П.Т., 2000. - С. 425-431. (0,28 д.а).

40. Борисова В.А. Реформування підприємств аграрного сектора економіки для підвищення їх конкурентоспроможності // В кн. “Проблеми реформування власності колективних сільськогосподарських підприємств” / Матер. Наук.-практ. конф. 23-25 бер. 2000 р. - Житомир: ДАУ, 2001. - С. 11-14. (0,32 д.а).

41. Борисова В.А. Екологічний розвиток підприємництва в аграрній сфері // В кн. “Проблеми ефективного функціонування АПК в умовах нових форм власності та господарювання”: Кол. Монографія у двох томах. Т.2 / за ред. П.Т.Саблука, В. Я.Амбросова, Г.Є.Мазнєва. - К.: ІАЕ, 2001. - С. 269-271. (0,26 д.а).

42. Борисова В.А. Розвиток реформованих аграрних підприємств в Україні // В кн. “Проблеми ефективного функціонування АПК в умовах нових форм власності та господарювання”: Кол. Монографія у двох томах. Т.1 / за ред. П.Т.Саблука, В. Я.Амбросова, Г.Є.Мазнєва. - К.: ІАЕ, 2001. - С. 471-473. (0,24 д.а).

43. Борисова В.А. Современные проблемы рационального землепользования // В кн. “ЕKONOMIA DE PIAЮГ LA ETAPA ACTUALГ: REALIZГRIЄI PERSPECTIVE”. - Chiєiгu: Universitatea Agrarг de Stat din Moldova, 2001. - C. 144-147. (0,2 д.а).

44. Борисова В.А. Стратегія забезпечення продовольчої безпеки реґіону // В кн. “Збірник наукових праць Української Академії державного управління при Президентові України”/ Державне управління та місцеве самоврядування. В 6-ти частинах. Ч.1 / За ред. Г.І.Мостового. - Х: УАДУ ХФ, 2001 - С. 117-118. (0,2 д.а).

45. Borisowa V. The Ukrainian Agricultural Enterprises Transformation and their Adaptation to the Market Environment // IAMO/ATB Workshop: Approaching Agricultural Technology and Economic Development of Central and Eastern Europe. - 2001. - pp. 157-158. (0,1 д.а).

46. Борисова В.А. Адаптація підприємств аграрного сектора економіки до ринкових умов та їх інвестиційна привабливість // В кн. Аграрна наука і освіта на початку третього тисячоліття: Матеріали Міжн. наук.-практ. конф. - Т.ІІ. - Львів: ЛДАУ. - 2001. - С. 160-170. (0,3 д.а).

47. Борисова В.А. Шляхи підвищення конкурентоспроможності підприємств аграрного виробництва та їх інвестиційна привабливість // В Зб. наук. праць “Актуальні проблеми та перспективи розвитку фінансово-кредитної системи України”. - Харків: Основа, 2001. - С. 95-96. (0,2 д.а).

48. Борисова В.А. Вплив податків на формування доходної частини бюджету // В Зб. наук. праць “Фінанси, облік, банки”. - Донецьк: ДонНУ, 2001. - С. 383-387. (0,25д.а).

49. Борисова В.А. Економічні аспекти екологізації підприємництва // В кн. Нова економічна парадигма формування стратегії продовольчої безпеки Україні у ХХІ столітті. - К.: ІАЕ УААН, 2001. - С. 451-455. (0,25 д.а).

50. Борисова В.А. Розвиток кооперативного руху в аграрній сфері // Вісник Полтавського державного сільськогосподарського інституту. - 2001. - №5-6.- С. 106-108. (0,28 д.а).

51. Борисова В.А. Економічна оцінка ефективності інвестиційного проекту в агропромисловому виробництві // Науковий вісник Національного аграрного університету. Вип. 52, 2002. - С. 150-153. (0,28 д.а).

52. Борисова В.А. Проблеми інтенсифікації сільськогосподарського виробництва // В кн. Матеріали наук.-практ. конф. Викладачів, аспірантів та студентів Сумського НАУ 2-18 квітня 2002 р. - Суми: СНАУ. - С. 232-233. (0,1 д.а).

53. Борисова В.А. Диверсифікація сільськогосподарського виробництва як фактор підвищення конкурентоспроможності // В кн. Ринкова трансформація економіки АПК / За ред. П.Т.Саблука, В.А.Амбросова, Г.Е. Мазнєва. - Ч. 2. Підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва. - К.: ІАЕ, 2002. - С. 154-158. (0,28д.а).

54. Борисова В.А. Економіко-екологічний механізм відтворення земельних ресурсів // В кн. “Теорія, методи оцінювання, оптимізації використання та відтворення земельних ресурсів” / Матер. Міжнар. наук. конф. 11-14 листоп. 2002. - Ч.1. - К.: РВПС Україні НАНУ, 2002. - С. 226-229. (0,3 д.а).

55. Борисова В.А. Страхування природного ресурсного потенціалу аграрної сфери // В кн. “Основні напрями високоефективного розвитку пореформеного агропромислового виробництва в Україні на інноваційній основі”. - К.: ІАЕ УААН, 2002. - С. 313-317. (0,24 д.а).

56. Борисова В.А. Вплив інноваційних процесів на розвиток підприємницьких структур / Матер. наук.-практ. конф. викладачів, аспірантів та студентів СНАУ (2-18 квітня 2003 р.). - Суми: Вид-во “Козацький вал”, 2003. - С. 304-305. (0,1 д.а).

57-69. Інші публікації, пов'язані з дослідженням проблем економічного використання і відтворення ресурсного потенціалу аграрної сфери.

АНОТАЦІЯ

Борисова В.А. Економічне відтворення природного ресурсного потенціалу АПК. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.07.02 - економіка сільського господарства і АПК. - Миколаївський державний аграрний університет, Миколаїв, 2003.

Дослідження присвячено питанням теоретичного обґрунтування та розробки економіко-екологічного механізму відтворення природного ресурсного потенціалу АПК. Одержало подальший розвиток поняття природного ресурсного потенціалу АПК, подано його системне уявлення, виконано економічний аналіз впливу інтеграційних та інтенсифікаційних процесів на стан природного ресурсного потенціалу АПК.

Проведено факторний аналіз відтворювальних процесів компонентів природного ресурсного потенціалу АПК, розроблено алгоритм його оцінки, системи інформаційного забезпечення. Розроблено організаційно-економічний механізм стимулювання відтворення природного ресурсного потенціалу АПК, удосконалено його фіскальну систему, запропоновано нові методологічні підходи до проведення екологічного страхування ресурсного потенціалу аграрної сфери, інвестиційного забезпечення економічного відтворення природного ресурсного потенціалу АПК. Обґрунтовано необхідність подальшого розвитку екологічного страхування та аудиту.

Розроблено програмне забезпечення відтворення природного ресурсного потенціалу АПК на регіональному рівні, з'ясовано соціально-економічну значущість природного ресурсного потенціалу АПК, розроблено методичні рекомендації з його відтворення. Дана робота є комплексним дослідженням проблем відтворення та збереження природного ресурсного потенціалу аграрної сфери.

Ключові слова: природний ресурсний потенціал АПК, відтворення, аграрне виробництво, економічний механізм, підприємницька діяльність, економічне стимулювання відтворювальних процесів.

АННОТАЦИЯ

Борисова В.А. Экономическое воспроизводство природного ресурсного потенциала АПК. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора экономических наук по специальности 08.07.02 - экономика сельского хозяйства и АПК. - Николаевский государственный аграрный университет, Николаев, 2003.

В результате исследования обобщены принципы и методологические основы экономического воспроизводства природного ресурсного потенциала АПК, получили дальнейшее развитие научно-практические аспекты формирования и функционирования организационно-экономического механизма стимулирования воспроизводства природного ресурсного потенциала АПК как системы организационных, экономико-экологических рычагов и методов, имеющих существенное научное и практическое значение. Обосновано, что безальтернативным путем решения проблем сохранения и воспроизводства природных ресурсов, задействованных в аграрном производстве, в современных условиях является его экологизация, главные задачи которой состоят во внедрении ресурсо-, энергосберегающих технологий в перерабатывающем комплексе, альтернативных систем земледелия с ограничением использования химических способов повышения плодородия и защиты растений с учетом ассимилирующих возможностей агросферы.

Исследованиями установлено, что национальные, региональные и местные программы охраны земельных ресурсов должны базироваться на эколого-экономической концепции. Основными оценочными критериями эффективности их реализации являются экологические и экономические показатели и требования. Теоретически и практически между экономическими интересами и экологическими требованиями не существует каких-либо разногласий, так как экономически эффективным является то, что обусловливает повышение отдачи от использования земельных ресурсов и не наносит ущерба им, природе, производству и человеку. Поэтому необходимо активизировать применение экономических механизмов стимулирования землеохранной деятельности, внедрение методов и способов экологически рационального и безопасного использования земельных ресурсов во всех сферах деятельности.

Проведен факторный анализ процессов воспроизводства компонентов природного ресурсного потенциала АПК, разработан алгоритм его оценки, системы информационного обеспечения. Предложен организационно-экономический механизм стимулирования воспроизводства природного ресурсного потенциала АПК, усовершенствована его фискальная система, определены новые методологические подходы к проведению экологического страхования ресурсного потенциала аграрной сферы, инвестиционного обеспечения его экономического воспроизводства. Обоснована необходимость дальнейшего развития экологического страхования и аудита.

В работе отмечается, что необходимо усовершенствовать характер экономических отношений в аграрной сфере, существенным образом изменить систему цен, дотаций, кредитов, налогообложения, чтобы сделать выгодным производство экологически чистой продукции, проводить интенсификацию сельскохозяйственных технологий. Исследование региональных аспектов страхования в АПК показали, что составной частью системы страхования должно стать экологическое страхование как экономический рычаг, благодаря которому возможно уменьшение антропогенной нагрузки на окружающую природную среду. Экологическое страхование может быть добровольным, рассматриваемым как вид предпринимательской деятельности, а также обязательным, предусматривающим наличие финансовых гарантий минимального возмещения убытка. Отношения между страховщиком и страхователем основывается на принципах взаимовыгоды и экономической заинтересованности страхователя в повышении уровня собственной экологической безопасности.

Решение проблемы создания эффективной системы управления ресурсно-экологической безопасностью социально-экономического развития Украины означает не просто корректирование существующей экономической политики, а переход к принципиально новой эколого-экономической модели рыночных реформ. Реалии отечественного экологического управления свидетельствуют об отсутствии стимулирующего действия нынешней системы экономических регуляторов, невозможности заинтересовать ими предприятия-природопользователей к внедрению экологобезопасных технологий; соблюдение требований экологической безопасности; эффективного использования и воспроизводства природного ресурсного потенциала АПК.

Исходя из положения, что продовольственная проблема является одной из глобальных проблем современности, уровень продовольственного обеспечения населения должен гарантировать социально-политическую стабильность в обществе, развитие нации. Поэтому качество природных ресурсов аграрной сферы имеет ключевое значение для обеспечения продовольственной безопасности. Исследования показали, что основными факторами и механизмами ее повышения являются: формирование соответствующей политической, социальной и экономической среды; улучшение физической и экономической доступности продовольствия, обеспечение равноправного доступа к земельным, водным, финансовым ресурсам; снижение негативных последствий природных и антропогенных катаклизмов; оптимальное размещение и использование инвестиций для развития агроэкосистем и сельских территорий.

Разработано программное обеспечение воспроизводства природного ресурсного потенциала АПК на региональном уровне, обоснована социально-экономическая значимость природного ресурсного потенциала АПК, получили дальнейшее развитие методические рекомендации по его воспроизводству на региональном уровне. Данная работа является комплексным исследованием проблем воспроизводства и сохранения природного ресурсного потенциала аграрной сферы.

Ключевые слова: природный ресурсный потенциал АПК, воспроизводство, аграрное производство, экономический механизм, предпринимательская деятельность, экономическое стимулирование процессов воспроизводства.

SUMMARY

V.A. Borisova. The Economic Reproduction of the Natural Resource Potential of the Agro-Industrial Complex. - Manuscript.

The thesis is presented for a scientific degree of Doctor of Economic Science in speciality 08.07.02 - Economics of Agriculture and Agro-Industrial Complex. - The Mykolayiv State Agrarian University, Mykolayiv, 2003.

The research is dedicated to the issues of theoretical substantiation and development of the economic and ecologic mechanism of the natural resource potential reproduction in the agro-industrial complex. The term of the natural resource potential of the agro-industrial complex has been further developed, its systemic view has been provided, the economic analysis of the influence of integration and intensification processes on the natural resource potential of the agro-industrial complex has been conducted.

The factor analysis of the processes of reproduction of elements of the natural resource potential of the agro-industrial complex has been made, along with the development of the methodology of its evaluation and the informational provision system. The organizational and economic mechanism of the natural resource potential of the agro-industrial complex reproduction stimulation has been developed along with improvement of its fiscal system. New methodological approaches to environmental insurance of the agricultural resource potential, investments provision of the economic reproduction of the natural resource potential of the agro-industrial complex have been suggested. The need for further development of environmental insurance and audit has been substantiated.

The policies for the provision of reproduction of the natural resource potential of the agro-industrial complex at the regional level has been developed. The social and economic importance of the natural resource potential of the agro-industrial complex has been stated; the methodical recommendations for its reproduction have been suggested. This work is a complex research of the issues of reproduction and preservation of the natural resource potential in the agricultural sector.

Key words: natural resource potential of the agro-industrial complex, reproduction, agricultural production, economic mechanism, entrepreneurial activity, economic stimulation of the reproduction processes.

Размещено на Allbest.ru