Організаційно-економічні основи формування і розвитку нормативних систем в агропромисловому виробництві України

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ АГРАРНОЇ ЕКОНОМІКИ

УКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ І РОЗВИТКУ НОРМАТИВНИХ СИСТЕМ В АГРОПРОМИСЛОВОМу ВИРОБНИЦТВІ УКРАЇНИ

Спеціальність 08.07.02 економіка сільського господарства і АПК

Вітвіцький Володимир Валентинович

Київ-2003

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті аграрної економіки УААН.

Науковий консультант - доктор економічних наук, професор, член-кореспондент УААН Малік Микола Йосипович, Інститут аграрної економіки УААН, завідувач відділу підприємництва

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор, член-кореспондент УААН Підлісецький Гліб Макарович, Інститут аграрної економіки УААН, завідувач відділу цін на матеріальні ресурси

доктор економічних наук, старший науковий співробітник Калінчик Микола Володимирович, Інститут землеробства УААН, завідувач відділу економіки

доктор економічних наук, професор Поліщук Микола Петрович, Державний агроекологічний університет (м. Житомир), завідувач кафедри менеджменту організацій

Провідна установа - Національний аграрний університет Кабінету Міністрів України, кафедра аграрної економіки

Захист відбудеться “24” грудня 2003 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.350.02 Інституту аграрної економіки за адресою: 03680, м. Київ, МСП, вул. Героїв Оборони, 10, 3-й поверх, конференц-зал.

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Інституту аграрної економіки УААН за адресою: 03680, м. Київ МСП, вул. Героїв Оборони, 10, 2-й поверх, к.211.

Автореферат розісланий “23” листопада 2003 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради кандидат економічних наук В.А. Пулім

АНОТАЦІЯ

Вітвіцький В.В. Організаційно-економічні основи формування і розвитку нормативних систем в агропромисловому виробництві України. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.07.02 економіка сільського господарства і АПК Інститут аграрної економіки УААН, Київ, 2003.

У дисертації досліджуються теоретико-методологічні основи формування і розвитку нормативних систем в агропромисловому виробництві України в умовах трансформації економіки, їх сутність, концепції розвитку економічних норм і нормативів. Висвітлюються концептуальне і методологічне середовище функціонування норм і нормативів, системний підхід до їх формування і розвитку, класифікація нормоутворюючих чинників, послідовність розробки та вимоги до нормативних матеріалів.

Визначені принципи формування норм і нормативів як вихідної основи відтворення національної нормативної системи економічних норм і нормативі АПК, адекватних ринку. Удосконалена система обґрунтування норм і нормативів з урахуванням не тільки традиційно використовуваних внутрішніх та природних чинників, а й чинників зовнішнього по відношенню до підприємств середовища (ринку).

Розкрито природу основної суперечності перехідного періоду між державою ініціатором демократизації формування внутрішньогосподарських нормативних систем та підприємствами, які з економічних причин та внаслідок наукомісткості цих розробок не можуть створити власну нормативну базу.

Пропонується концепція збирання вихідних даних на основі паспортизації та організаційно-методологічні основи проектування нормативних систем. Розкрито принципи і ефективність реінжинірингу в управлінні нормативною мережею Мінагрополітики України, принципи функціонування інформаційної нормативної системи АПК. Сформовано принципово нову модель нормативних показників у системі інформаційних зв'язків з іншими функціями управління.

Ключові слова: норми і нормативи; організаційно-економічні основи; агропромисловий комплекс; нормативні системи; нормативне управління; інформаційні системи.

економічний нормативний агропромисловий

АННОТАЦИЯ

Витвицкий В.В. Организационно-экономические основы формирования и развития нормативных систем в агропромышленном производстве Украины. Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени доктора экономических наук по специальности 08.07.02 экономика сельского хозяйства и АПК Институт аграрной экономики УААН, Киев, 2003.

Диссертация посвящена исследованию теоретико-методических основ формирования и развития нормативных систем в агропромышленном производстве Украины в условиях рыночной трансформации экономики.

Осуществлена комплексная оценка развития нормативных систем в агропромышленном комплексе, живого и общественного труда в дореформенный период, в период институционных преобразований, связанных с формированием рыночных отношений, а также в странах с развитыми рыночными отношениями.

Раскрыто природу основного противоречия переходного периода между государством инициатором демократизации формирования внутрихозяйственных нормативных систем и предприятиями, которые с экономических причин и вследствие наукоемкости нормативных разработок не могут создать собственную нормативную базу. Доказано, что на современном этапе развития регуляторные функции государства должны обеспечить условия для создания субъектами хозяйственной деятельности собственных нормативных систем, а также ошибочность преждевременного сворачивания научных программ развития нормативных систем экономики раньше, чем будут сформированы условия для полноценного функционирования рыночного механизма на принципах саморегулирования.

На основании комплексных исследований нормативных систем, которые выражают организующие, регулирующие, мотивирующие, контролирующие и социальные функции управления, разработана концепция и методология их формирования и развития, которые направлены на оптимальное использование ресурсного потенциала хозяйствования, а также позволяют решать научно-практические проблемы деятельности производственно-хозяйственных систем, предприятий, организаций, регионов, межотраслевых комплексов и целевых программ.

Обоснована в теоретическом и практическом аспектах сущность реформирования нормативных систем экономики как специфической функции управления, поскольку частный капитал требует рационального использования своих ограниченных ресурсов в производственном процессе. При этом конкретизировано содержание нормирования, сформировано его определение, которое отвечает производственной и маркетинговой деятельности предприятий в условиях рынка.

Определена роль и значение норм как технико-экономических показателей, необходимых для разных расчетов, и связующего звена между производством и его эффективностью, а также их политическая, юридическая и социальная роль, которая проявляется в мобилизационной и организующей составляющей при реализации экономической политики государства. На их основе предложена классификация систем норм и нормативов, а также определено понятие нормы как экономической категории. Разработано ряд теоретических, методологических и практических положений по созданию национальной нормативной системы АПК, адекватной рыночным отношениям. При этом осуществлена конкретизация содержания нормирования, которое отвечает коммерческой (маркетинговой) деятельности предприятий. Определена триединая форма объекта нормирования (товар технологический комплекс технологическая операция), которая позволяет осуществить разностороннее комплексное обоснование систем экономических норм и нормативов. На примере подсистемы норм затрат живого труда разработана условно формализованная модель системного обоснования экономических норм и нормативов, пригодная для разработки всех систем норм.

Разработана модель формирования нормативных материалов по их функциям с последующим делением на подсистемы, группы, подгруппы и виды норм и нормативов, которые создают систему их информационных связей с другими функциями менеджмента маркетингом, планированием, технологической подготовкой производства, управление персоналом и др.

Сформирована концепция отраслевых методик сбора выходных данных на основании паспортизации условий производства, направленная на определение основных нормообразующих факторов по их ограничениям и на их основе создание оптимизационных моделей норм и нормативов при разных организационно-производственных вариантах производства за их прогрессивностью. Это позволяет в частности создать совокупность условий на трудовые процессы, а также укрупненные модели затрат времени на операции, комплексы операций и типовые системные нормативные показатели.

Определены и сформированы основные принципы реинжиниринга как фундаментального переосмысления и рациональной перестройки управления нормативной сетью АПК с целью улучшения таких важных показателей, как научный уровень разработок, стоимость научных материалов, уровень сервиса научных услуг для товаропроизводителей.

Получила дальнейшее развитие корпоративная информационная система норм и нормативов с использованием компьютерных технологий, в основу которой положены децентрализованная обработка данных на автоматизированных рабочих местах, обмен информацией с помощью телекоммуникационных средств накопления и хранения больших объемов информации в базах данных.

Ключевые слова: нормы и нормативы; организационно-экономические основы; агропромышленный комплекс; нормативные системы; нормативное управление; информационные системы.

ANNOTATION

Vitvitsky V.V. Organization-economic formation and development bases of normative system in agroindustrial production of Ukraine. - Manuscript.

The thesis for maintaining the academic degree of candidate of economic science on specialty 08.07.02 - agricultural economics and AIC - Institute of Agrarian Economy UAAS, Kyiv, 2003.

Thesis is devoted to theoretic-methodological matters of formation and development of normative system in Ukrainian agroindustrial production in transformation economic conditions, their essence, development conception of economic norms and normative. Enlightened conceptual and methodological functioning environment of norms and normative, system approach to their formation and development, norm formation factors classification, elaboration consistency and requirements to normative materials.

Determined principles of norms and normative formation as a base of renewing of the national AIC norm and normative system, market adequate. Improved the formation system of norms and normative including not only traditionally used inner, natural and exterior factors in regards to the entrepreneur environment (market).

Defined the nature of the main transformation period contradiction among the state - democratization formation initiator of the inter managerial normative systems and enterprises, which in as much economic matters and scientific capacity of these elaboration can not create their own normative base.

Given the collection conception of issued date on the base of passportisation and organization-methodological grounds of normative system projection. Explored principles and effectiveness of reengineering in the management of normative network of Ukrainian Ministry of Agrarian Policy, principles and AIC information normative system functioning. Constructed principally new model of normative indices in the system of information relations with other managerial functions.

Key words: norms and normatives; organization-economic bases; agroindustrial complex; normative systems; normative management; information systems.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Економічна реформа, що здійснюється в Україні, зачіпає всі сторони життєдіяльності людей у формах, адекватних реформованому політичному і економічному середовищу. Кожна з цих сторін повинна мати концептуальне обґрунтування принципів, моделей, функцій і завдань, а також конкретну методику їх вирішення. При реформуванні стратегічним завданням кожного підприємства АПК є адаптація до ринкових умов господарювання. Критерієм успішного пристосування до ринкового середовища є досягнення конкурентоспроможних параметрів виробництва. Успішність структурної перебудови кожного підприємства залежить від існуючих методик оцінки його ресурсного потенціалу на основі норм та нормативів (НіН). Від ступеня відповідності останніх реальному стану технологічних витрат ресурсів та забезпеченості швидкого доступу до них в інформаційно-пошуковому середовищі залежить пристосування аграрного сектора економіки до ринку. І це закономірно, оскільки приватний капітал передбачає раціональне використання своїх обмежених ресурсів у виробничому процесі.

Дореформена модель формування системи економічних норм і нормативів орієнтувалася на директивні методи управління за незмінних технологій та системи машин. Однак успіху у конкурентній боротьбі за ринки збуту продукції досягають насамперед ті підприємства, які вкладають інвестиції в новітні технології. Успадкована від попередньої моделі економіки система нормативів у вигляді довідників та організація інформаційного доступу до них не в змозі забезпечити швидке реагування на постійно змінюване ринкове середовище і не відповідає його потребам. У зв'язку з цим виникла нагальна необхідність у переосмисленні ролі та місця економічних норм і нормативів в управлінні виробництвом з метою створення чіткої концепції формування і розвитку галузевих нормативних систем, адекватних ринку, та їх моніторингу.

На різних етапах структурної перебудови та реформування певний внесок у наукову розробку теоретико-методологічних та прикладних економічних проблем, а також формування і розвитку систем економічних норм і нормативів зробили такі вчені України, як В.Я.Амбросов, Д.П.Богиня, П.П.Борщевський, О.А.Бугуцький, М.П.Вітковський, М.Я.Дем'яненко, І.І.Дорош, Ю.С.Коваленко, М.Ю.Коденська, М.В.Калінчик, О.В.Крисальний, І.І.Лукінов, О.Ф.Лук'янчук, Ю.О.Лупенко, М.Й.Малік, В.Я.Месель-Веселяк, О.М.Онищенко, М.І.Нижній, Г.М.Підлісецький, М.П.Поліщук, П.Л.Пристапчук, І.В.Прокопа, В.А.Пулім, П.Т.Саблук, І.Х.Степаненко, О.М.Шпичак, О.В.Шкільов, В.В.Юрчишин, а також зарубіжні дослідники і практики Х.Г.Барам, Ю.Т.Бузілов, В.І.Бєляєв, А.К.Гастев, А.Д.Гальцов, В.В.Гаркавий, Б.М.Генкін, Ф.І. Гільберт, В.Г.Глиняний, М.Н.Громов, О.А.Єрманський, Ю.А.Конкін, Р.А.Кереченко, Т.Д.Куркіна, Г.М.Літварьов, В.Ф.Машенков, В.А.Махонін, П.Ф.Петроченко, В.К.Попов, Н.І.Прока, Н.А.Софінський, В.С.Суворов, В.В.Соколов, С.С.Новожилов та ін. Важливе значення має розширення досліджень у галузі автоматизації нормативних баз даних і знань, яку започаткували Є.В.Владіміров, Г.К.Таранецький, Л.Н.Ламбін і продовжили М.Ф.Кропивко та багато інших вчених.

Незважаючи на значну кількість наукових робіт, нормативні системи мають пройти новий етап розвитку в ринкових умовах економіки. Особливо це стосується теоретичних, методологічних і практичних аспектів нормативних систем, підсистем та груп норм і нормативів у галузях АПК. Все це потребує пошуку нових підходів до вдосконалення механізму формування, регулювання, розвитку та функціонування систем економічних норм і нормативів, що зумовлює актуальність теми дисертаційної роботи та її державну значущість.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації та її зміст безпосередньо пов'язані з виконанням міждержавної та міжгалузевих програм, а також з тематикою наукових досліджень Науково-дослідного центру “Агропромпраця” та його правонаступника Українського науково-дослідного інституту продуктивності агропромислового комплексу, зокрема:

“Програма створення (удосконалення) нормативної бази з праці для країн СНД на 1997-2002 роки”, що здійснюється на доручення Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 1996 р. № 21558/17 та затверджена Міністерством праці та соціальної політики України;

“Програма створення міжгалузевих і галузевих баз норм і нормативів праці в агропромисловому комплексі України на 2001-2005 роки”, затверджена Міністерством аграрної політики України 6 червня 2001 р.;

“Основні напрями діяльності Українського науково-дослідного інституту продуктивності та зональних і регіональних центрів продуктивності АПК на 2002-2010 рр.”, затверджена Міністерством аграрної політики України 21 серпня 2002 р.;

“Розробка довідників кваліфікаційних характеристик для працівників сільського і лісового господарства відповідно до вимог міжнародних стандартів” (державний реєстраційний номер 0100 U 003466);

“Приведення довідників кваліфікаційних характеристик працівників АПК у відповідність до вимог міжнародних стандартів” (державний реєстраційний номер 0101 U 003274);

“Розробка системно-комплексних норм продуктивності техніки і витрат палива на вирощуванні сільськогосподарських культур” (державний реєстраційний номер 0101 U 003275);

“Оплата праці в сільськогосподарському виробництві (теорія і практика)” (державний реєстраційний номер 0100 U 003465);

“Формування трудових відносин та подальше реформування оплати праці в сільськогосподарському виробництві” (державний реєстраційний номер 0101 U 003273);

“Розробка системно-комплексних нормативів часу та чисельності Центральної та регіональних служб України з карантину рослин” (державний реєстраційний номер 0102 U 003703).

Крім того, 92 теми у відповідності з річними координаційними планами науково-дослідних робіт Центру “Агропромпраця” на 1998-2002 рр. та Українського науково-дослідного інституту продуктивності агропромислового комплексу на 2003 р., затверджені Міністерством аграрної політики України.

Мета і завдання дослідження. Метою досліджень є розробка і поглиблення теоретичних та практичних засад формування і розвитку систем економічних норм і нормативів та створення на їх основі конкретної моделі в агропромисловому комплексі, адекватної змінам, що відбуваються в економіці країни. Досягнення поставленої мети передбачає вирішення таких завдань:

визначити роль та місце систем економічних норм і нормативів у структурі завдань економічної реформи на сучасному етапі;

встановити взаємообумовлені зв'язки між системами економічних норм і нормативів та управлінням; визначити норми і нормативи як функції господарського менеджменту;

здійснити аналіз теорії і практики систем економічних НіН в Україні в дореформений період та в країнах світу з розвинутою ринковою економікою;

обгрунтувати причини руйнації колишніх галузевих систем економічних норм і нормативів в Україні;

на принципах системного підходу визначити концептуальні і методологічні положення формування систем економічних норм і нормативів: визначити їх зміст, суть та принципи в умовах ринкових відносин;

побудувати умовно формалізовану оптимізаційну модель системного обґрунтування норм і нормативів в умовах ринкової економіки;

класифікувати нормоутворюючі чинники та розкрити їх вплив на формування економічних норм і нормативів;

визначити напрями організації нормативно-дослідних робіт у межах концептуальної моделі формування систем економічних норм і нормативів;

сформувати основні положення обґрунтування і розрахунку економічних норм і нормативів та розробити організаційно-методичні основи проектування нормативних матеріалів;

визначити напрями теоретичного обґрунтування і практичного впровадження систем економічних норм і нормативів за допомогою реінжинірингу процесів управління;

обґрунтувати концептуальні положення створення автоматизованої інформаційної системи економічних норм і нормативів та розробити методичні рекомендації щодо побудови автоматизованих робочих місць (АРМ) фахівця з економічних норм і нормативів;

побудувати перспективну модель формування нормативних матеріалів за їх функціями і в контексті створення систем інформаційних зв'язків.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методологічних і прикладних аспектів формування та розвитку національної нормативної системи норм і нормативів в умовах переходу агропромислового виробництва до ринкової економіки.

Об'єктом дослідження є системи норм і нормативів та їх функції в управлінні підприємствами, організаціями й установами.

Методи дослідження ґрунтуються на принципах системного підходу до формування і розвитку економічних норм і нормативів; дедукції та індукції. У дослідженнях використані загальнонаукові і спеціальні методи дослідження, які були взаємопов'язані та послідовно застосовані при аналізі різних підходів до розвитку систем економічних норм і нормативів.

Дослідження здійснювалися із застосуванням абстрактно-логічного, монографічного, розрахунково-конструктивного, аналітично-розрахункового, історико-економічного, структурно-функціонального, порівняльного аналізу, експертних оцінок та інших економіко-статистичних методів. Зокрема, історико-економічний метод застосовано при аналізі еволюції теорій, дослідженні процесу розвитку систем норм і нормативів. Структурно-функціональний метод використано при дослідженні нормативів як структурно відокремленої цілісної системи аграрних відносин, в якій кожен елемент має своє функціональне призначення, узагальненні практики регулювання агропромислового виробництва у трансформаційний період і визначенні економічних функцій норм з метою забезпечення сталого розвитку. За допомогою методу порівняльного аналізу узагальнено досвід і ефективність нормативних систем у державах членах ЄС та інших країнах, визначено гіпотетичну можливість їх втілення в Україні. Статистичні методи обробки даних використано з урахуванням економічних і природно-виробничих умов України. Монографічний метод застосовано при вивченні літературних джерел, законодавчих та інших нормативно-правових актів і практики роботи підприємств і галузей аграрного виробництва. Соціологічні опитування застосовувались для розширення аргументної бази теоретичних припущень щодо ефективності окремих нормативних підсистем та груп норм, спрямованих на удосконалення використання ресурсного потенціалу підприємств та адаптацію товаровиробників до умов перехідної економіки тощо.

Інформаційною базою дослідження є закони України та інші державні нормативно-правові акти, матеріали статистичної звітності Державного комітету статистики України, Міністерства аграрної політики України, аналітичні огляди інститутів УААН, НАН України, нормативної мережі Мінагрополітики України, дані зведених річних звітів областей, районів, окремих підприємств, а також результати соціологічних досліджень, літературні джерела, особисті спостереження автора та ін.

Гіпотеза дослідження ґрунтується на необхідності створення вітчизняної системи економічних норм і нормативів, адекватної ринковій економіці, яка б містила науково обґрунтовані механізми, прийоми, методи, організаційну структуру її формування та розвитку.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у комплексному обґрунтуванні теоретичних і методологічних основ функціонування та розвитку нормативних систем агропромислового виробництва у перехідний період трансформації економіки у ринкове середовище. Найважливіші результати досліджень, що визначають сутність наукової новизни і розкривають зміст дисертації, такі:

вперше обґрунтована у теоретичному і практичному аспектах сутність нормативних систем економіки як специфічної функції управління, оскільки приватний капітал передбачає раціональне використання своїх обмежених ресурсів у виробничому процесі. При цьому конкретизовано зміст нормування, сформульовано його визначення та підходи до реформування нормативних систем, що відповідають виробничій та комерційній (маркетинговій) діяльності підприємств в умовах ринку. Визначена триєдина форма об'єкта нормування (товар технологічний комплекс виробнича операція), яка дозволяє здійснити різностороннє обґрунтування систем економічних норм і нормативів;

розроблено ряд теоретичних, методологічних і практичних положень щодо створення національної нормативної системи АПК, адекватної ринковим перетворенням. Зокрема, на основі класифікації нормоутворюючих чинників обґрунтована та розроблена принципово нова модель системи формування, розрахунку, поновлення та використання нормативних матеріалів для різних рівнів управління в агропромисловому виробництві;

розкрито природу основної суперечності перехідного періоду між державою ініціатором демократизації внутрішньогосподарських нормативних систем і підприємствами, які з економічних причин та внаслідок наукомісткості цих розробок не можуть створити власну нормативну базу. Доведено, що на сучасному етапі регуляторні функції держави мають забезпечити логічне завершення умов щодо створення підприємствами власних нормативних систем на основі нормативних матеріалів, що розробляються науковими установами;

визначені принципи формування та розвитку норм і нормативів як вихідної основи відтворення національної системи економічних НіН, адекватних ринку. На підставі цих принципів удосконалена схема системного обґрунтування НіН з урахуванням не тільки традиційно використовуваних внутрішніх чинників, а й чинників зовнішнього по відношенню до підприємств середовища (ринку). На прикладі підсистеми затрат живої праці розроблена формалізована модель комплексного обґрунтування економічних норм і нормативів, яка придатна для розробки всіх підсистем економічних НіН;

розроблено нову модель формування нормативних матеріалів за їх функціями з розподілом на підсистеми, групи, підгрупи і види НіН, які створюють систему інформаційних зв'язків з іншими функціями менеджменту маркетингом, плануванням, технологічною підготовкою виробництва, обліком, контролем, організацією праці і виробництва та іншими організуючими, регулюючими, контролюючими, мотивуючими та соціальними функціями, притаманними управлінню;

сформовано концепцію розробки галузевих методик збирання вихідних даних на основі паспортизації умов виробництва, спрямованих на визначення основних нормоутворюючих чинників за їх обмеженнями. На її основі запропоновано проектування оптимізаційних моделей НіН при різних організаційно-технологічних варіантах виробництва за їх прогресивністю. Зокрема, сукупність умов на трудові процеси дозволяє створити укрупнені моделі затрат часу на прийоми, комплекси прийомів, операції, комплекси операцій, а також типові системні нормативні матеріали. На базі запропонованої концепції розроблено відповідні методики та нормативні матеріали для галузей АПК;

визначені і сформовані основні принципи реінжинірингу як фундаментального переосмислення та радикальної перебудови управління нормативною мережею з метою поліпшення таких важливих показників, як строки виконання науково-дослідних робіт, вартість нормативних матеріалів, розвиток інформаційних технологій, оперативність та якість сервісу наукових послуг для товаровиробників.

Набули подальшого розвитку:

комплексне дослідження еволюції розвитку та визначення методичного простору нормативних систем в Україні і за рубежем. Воно показало, що нормативні показники, використовувані в агропромисловому комплексі, близькі за своїм змістом, складом і сукупністю НіН. Доведено, що руйнація нормативних систем директивно-планової економіки не привела до створення вітчизняної системи НіН, адекватної ринку. Обґрунтування помилковості завчасного згортання державою своїх адміністративно-регуляторних функцій по відношенню до наукових досліджень і програм розвитку нормативних систем економіки, не сформувавши передумов для повноцінного функціонування ринкового механізму саморегулювання галузі;

галузеві методики паспортизації умов виробництва і на їх основі моделювання виробничих і трудових процесів, комплексного обґрунтування оптимізованих значень нормативних показників та розроблення організаційних й науково-технічних програм та їх моніторингу;

корпоративна інформаційна система норм і нормативів з використанням комп'ютерних технологій, в основу якої покладена децентралізована обробка даних на автоматизованих робочих місцях, обмін інформацією за допомогою телекомунікаційних засобів нагромадження та зберігання великих обсягів інформації в банках даних з можливістю оперативного доступу, застосування високопродуктивних технічних засобів збирання, редагування, копіювання, розповсюдження інформації.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що проведені наукові дослідження доведені до розробки конкретних положень, методик, рекомендацій, прикладних моделей та збірників нормативних матеріалів. Зокрема, розроблені теоретичні і методологічні принципи та положення, що є вихідною базою для відновлення в агропромисловому комплексі та інших галузях економіки країни системи розрахунку й обґрунтування норм і нормативів підприємства. Це становить основу формування міжгалузевих пропорцій та впорядкування виробничої діяльності суб'єктів господарювання.

На рівні галузей АПК і країни запропонована методологія формування і розвитку нормативних систем, які дають можливість збалансовувати за попитом товарний ринок, оскільки кожна норма ґрунтується на обсягах очікуваних (прогнозованих) продажів, в якій шляхом опосередкування приводяться у відповідність ціни на ресурси, товари і послуги, а також формується раціональна структура зайнятості населення по галузях виробництва.

Розроблена на рівні підприємства методологія обґрунтування норм і нормативів і на її положеннях методи нормування, що дозволять сформувати таку нормативну систему, яка буде орієнтована на задоволення ринкового попиту.

Ряд основних положень, висновків і рекомендацій дослідження використовуються: Міністерством аграрної політики України (довідка про впровадження № 37-21-1-13/8309 від 9 вересня 2002 р.); Міністерством праці та соціальної політики України (довідка про впровадження № 5-Г від 4 лютого 2003 р.); Головним управлінням сільського господарства і продовольства Херсонської обласної державної адміністрації (довідка про впровадження № 12-19-4/260 від 8 серпня 2002 р.); Головним управлінням сільського господарства і продовольства Львівської обласної державної адміністрації (довідка про впровадження № 01-16/495 від 16 вересня 2002 р.).

Результати дослідження використовуються при підготовці і читанні лекцій з курсу дисциплін “Економіка сільського господарства і АПК”, “Управління в галузях АПК”, “Інформатика та обчислювальна техніка” в Інституті післядипломної освіти Національного університету харчових технологій (довідка № 01/133 від 21 листопада 2003 р.).

Особистий внесок здобувача. Основні ідеї і розробки дисертаційного дослідження, що характеризують наукову новизну, мету і завдання, теоретико-методологічні засади та методичні підходи до їх вирішення, отримані здобувачем особисто. Наукові публікації, видані у співавторстві, в процесі дослідження використані тільки у тій частині, яка особисто належить здобувачу, і вказані в авторефераті у переліку основних публікацій.

Апробація результатів досліджень. Основні результати дослідження доповідались на науково-практичних конференціях, конгресах, семінарах з питань формування і розвитку нормативних систем: м. Київ (1996, 1997, 1998, 1999, 2000, 2001, 2002, 2003 рр.), м. Москва (1996, 1998, 2000, 2002 рр.), м. Мінськ (1997, 1999 рр.), м. Дніпропетровськ (1999, 2002 рр.), м. Саки, Автономна Республіка Крим (2002 р.), м. Львів (1997 р.), м. Херсон (2001 р.), м. Харків (2000, 2001 рр.), м. Галле, Німеччина (2002 р.), м. Луцьк (2003 р.). Серед них найважливішими були міжнародна конференція “Програма створення міжгалузевої нормативної бази з праці для країн СНД на 1997 - 2002 роки” (м. Москва, 1996 р.), Всеукраїнські збори вчених економістів-аграрників “Соціально-економічна ситуація та шляхи подолання кризового стану в агропромисловому комплексі України” (м. Київ, 1999 р.), міжнародна конференція представників країн Центральної і Східної Європи та Центральної Азії “Роль аграрної інформації в процесі європейської інтеграції” (м. Київ, 2001 р.), наукова конференція “Україна на порозі ХХІ століття: уроки реформ та стратегія розвитку” (м. Київ, 2001 р.), міжнародна науково-практична конференція “Механізм господарювання і економічна динаміка в АПК” (м. Харків, 2001 р.), німецько-український семінар “Ефективне управління аграрним сектором у ринкових умовах” (м. Галле, Німеччина, 2002 р.).

Публікація результатів досліджень. За темою дисертації опубліковано 207 наукових праць, у тому числі після захисту кандидатської дисертації 75 наукових праць, зокрема три одноосібні монографії, сім колективних монографій і книг (розділи, підрозділи), один підручник, три навчальних посібники, 14 методик та методичних рекомендацій, 25 статей у фахових журналах і наукових збірниках.

Наукові результати міжгалузевого і галузевого спрямування знайшли відображення в 19 довідниках і системно-комплексних наукових збірниках нормативних матеріалів з чисельності працівників, витрат палива і матеріалів тощо загальним тиражем майже 150 тис. примірників.

Обсяг і структура дисертаційної роботи. Дисертаційна робота складається з вступу, п'яти розділів, висновків, списку використаних джерел з 316 найменуваннями та додатків. Обсяг становить 373 сторінки комп'ютерного тексту і включає 42 таблиці та 33 рисунки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У першому розділі “Теоретико-організаційні засади формування та розвитку систем норм і нормативів” досліджено теоретичні і практичні аспекти формування і розвитку нормативних систем у агропромисловому комплексі.

Сучасні умови функціонування галузей АПК впливають на стан і розвиток нормативної системи підприємств. З одного боку, загальні умови, пов'язані з демократизацією, відкрили перед ними можливість самостійно вирішувати всі питання формування власної нормативної системи господарювання, а з другого підприємства не готові до такої самостійності. Більшість з них через економічні умови найближчим часом не зможуть самостійно налагодити власну нормативну базу, яка б відповідала сучасним виробничим відносинам.

Значне місце в роботі відведено адаптації централізовано-планової нормативної системи до ринкового середовища. Удосконалено класифікацію норм і нормативів для організації і управління, визначені поняття “норма” і “норматив” як економічні категорії. Особливу увагу приділено класичним теоріям, що стали науковою основою для формування концепції розвитку економічних норм і нормативів у ринкових умовах.

На рівні суспільства норми проявляються як пропорції, кількісні співвідношення між різними частинами сукупного суспільного продукту, сукупною суспільною працею і сукупними потребами, між галузями, територіями тощо, на рівні підприємства між економічним середовищем і виробництвом, природою і виробництвом, його галузями й елементами, між учасниками виробничого процесу та ін.

Уявлення про норму було б не повним без з'ясування її ролі і значення. Крім того, що норми є техніко-економічними показниками, необхідними при виконанні різних розрахунків, вони функціонально мають організуюче, регулююче, контролююче і стимулююче начало. Саме тому норми виступають сполучною ланкою між виробництвом та його ефективністю, виконують економічну роль.

Значення норм визначається не тільки їх економічною, а й політичною та соціальною роллю. Політична роль проявляється в мобілізаційній і організаційній частині їхньої участі в реалізації економічної політики держави. Соціальна роль пов'язана з проведенням через норми вимог соціального характеру умов і охорони праці, її мотивації тощо.

В економічній літературі недостатньо висвітлена юридична функція НіН у відтворювальному процесі. Водночас вони часто виступають у ролі правових актів, формуючи і регулюючи зв'язки, взаємовідносини в процесі планування виробництва, розподілу, перерозподілу і споживання продуктів праці. Вищевикладене дозволяє уточнити застосовуване в економіці поняття "норма", сформулювавши його таким чином.

Норма, використовувана в економіці, це економічна категорія, що виражає відношення людей до матеріального сенсу відтворення і взаємини між людьми в його процесі; кількісна міра чогось, зумовлювана інтересами людей, загальноекономічним законом норм і пропорцій, іншими законами та закономірностями природи і суспільства, умовами виробництва; техніко-економічний показник, необхідний для виконання різних господарських і економічних розрахунків, а також для організації праці та виробництва. Визначене поняття "норма" цілком придатне для поняття "норматив", оскільки вони виражають організуючі, регулюючі, мотивуючі, контролюючі і соціальні функції управління.

Однак розбіжності між ними існують: норми виражають пропорції приватного конкретного характеру, тобто є одиничним вираженням пропорції, а нормативи загальним її вираженням.

Стосовно агропромислового виробництва нами пропонується класифікація норм і нормативів, яка наведена на рис. 1. Під вихідною класифікаційною безліччю розуміється вся сукупність норм і нормативів, використовувана в АПК, чи її частина, що має самостійне застосування, наприклад, у галузі, на підприємстві тощо.

У дисертації розглядається нормативна система агропромислового комплексу, яка відрізняється за складом елементів від нормативної системи суспільства, але, безумовно, пов'язана з нею. Така система може існувати на рівні держави, будь-якої галузі економіки, окремого підприємства.

У сучасних умовах створення систем економічних НіН неможливе без теоретичного підґрунтя інформатики й автоматизованих банків інформації (банків знань), оскільки НіН для споживачів є нічим іншим, як інформацією для прийняття управлінських, господарських та інших рішень, а також для розробки галузевих систем. Для розроблення систем НіН різних рівнів управління наоснові класифікації нижче наводиться принципово нова модель формування, розробки, оновлення та використання системи норм і нормативів у галузях АПК (рис. 2).



Рис. 1. Класифікація норм і нормативів для організації та управління агропромисловим виробництвом

У наведеній схемі показано, що центральним елементом системи НіН є підсистема банку знань (автоматизованого банку інформації) з її ключовою ланкою однією або декількома базами даних для галузей АПК, друга підсистема науково-технічного і матеріального забезпечення, третя підсистема управління нормативною системою НіН АПК. Друга і третя підсистеми забезпечують життєдіяльність першої підсистеми і системи в цілому.

Організаційно-методичною основою нормативної бази є система НіН, а ідеологічною - концепція нормування. Остання являє собою науково обґрунтовану систему поглядів на зміст і організацію нормування. Система НіН становить сукупність організаційних та методичних положень, що передбачають класифікований перелік НіН, порядок розробки і відновлення, розгляду, узгодження, експертизи, затвердження, запровадження в дію, використання нормативних показників і методичних матеріалів, а також вплив природних, фізичних, хімічних, біологічних чинників, законів і правил суспільства.

Рис. 2. Схема моделі формування, розробки і використання норм і нормативів

Серед відомих концепцій розвитку теорії і практики нормування слід виділити: нормування живої праці, живої й уречевленої. Кожна з них має визначений ступінь широти охоплення проблем і галузь застосування. Концепція нормування живої праці охоплює дослідженнями всі аспекти виробничої діяльності людини і у цьому плані залишається найважливішим джерелом розвитку даної науки. До таких аспектів доцільно віднести вивчення психофізіологічних можливостей, особливостей нервової і м'язової діяльності людей, напруженості і важкості праці, зміст робіт та визначення їх тривалості. У центрі об'єкта досліджень людина в процесі праці. Залежно від характеру виконуваної роботи, умов зовнішнього середовища, оснащеності робочих місць виникає велика різноманітність завдань. На даному рівні підсумковим показником стають затрати часу на виконання роботи. Безумовно, вони визначаються з урахуванням різного роду обмежень, якщо прийняти, що затрати часу на виконання роботи дійсно є основним критерієм.

Головний теоретичний інтерес нині становить проблема одержання найкращих оцінок сукупної праці через управління продуктивністю виробництва. Вимір продуктивності на державному рівні необхідний для вибору пріоритетних напрямів розвитку галузей економіки, організації виробництва. Оцінка співвідношень витрат і результатів, що відбивають продуктивність, виходить за межі нормування живої праці. В ній враховуються затрати уречевленої (минулої) праці, а також прогнозуються майбутні витрати і результати. Тому проблема нормування витрат і результатів завжди пов'язана із сукупною працею.

Розглядаючи теоретичні положення концепції витрат і результатів праці, які мають основоположне значення, відзначено, що дані поняття розглядалися ширше, ніж прийняті в економічних концепціях. Це можна проілюструвати на багатьох прикладах. Готовий виріб, який виготовлений на підприємстві і має ціну, є відносно закінченим матеріальним об'єктом. Він включає усі види затрат живої й уречевленої праці і становить кінцевий продукт, але не кінцевий результат праці. Закінчення виробництва виробу характеризує лише той факт, що він здатний виконувати своє функціональне призначення і з даного погляду є сумою витрат за цикл "дослідження проектування виробництво". Інша половина циклу - "експлуатація" характеризується новими витратами, часто більшими, ніж попередні. Тому кінцевий продукт не тотожний кінцевому результату праці.

У другому розділі “Методологія формування систем економічних норм та нормативів” розглянуто концептуальне і методологічне середовище формування та використання нормативів у галузях АПК. Запропонована ієрархічна система з трьох і більше рівнів товар, цикл робіт, виробнича операція, які органічно пов'язані між собою як триєдине ціле. Виходячи з цього переосмислена методологія нормування в цілому, що і обумовлює створення нових нормативних систем.

Системне обґрунтування методології нормування, яка являє собою всебічну системну оцінку варіантів нормативних значень, оптимізовану процедуру пристосування внутрішніх чинників до динаміки зовнішнього середовища, стало основою створення нової моделі формування нормативних систем економіки ринкового типу. Це детально розглядається на прикладі підсистеми трудових затрат, оскільки жива праця присутня в минулій, теперішній і майбутній уречевленій праці.

Відповідно до зазначеного підходу нормування трудових та інших затрат у ринковій економіці розглядається як спеціальна функція менеджменту щодо встановлення нормативних затрат праці на одиницю продукції. З одного боку, вони забезпечують такий обсяг продукції, який би відповідав величині попиту ринку при фіксованому рівні ціни на товар, а з другого - були орієнтованими на застосування прогресивних технологій, методів організації праці тощо, які дозволяють мінімізувати витрати на кожному робочому місці та підприємстві в цілому.

Наведене визначення нормування праці потребує переосмислення такої фундаментальної категорії нормування праці, як об'єкт і предмет нормування. В існуючій теорії ними завжди були прийоми, комплекс прийомів, виробнича операція. В ринкових умовах на рівні підприємства як необхідне сприймається час, що затрачається на одиницю виробленої продукції, тобто об'єктом нормування став сам товар. На рівні виробничих підрозділів об'єктом нормування стає закінчений цикл робіт або виготовлення чи ремонт вузлів, деталей, напівфабрикатів тощо. На рівні окремого виконавця (робочого місця) виступають диференційовані та поопераційні нормативи часу та типові норми.

Сутність процесу обґрунтування системи нормування праці становить вибір оптимальних значень груп норм і визначальних характеристик трудових і технологічних процесів. Таким чином, система нормування праці являє собою сукупність трудових процесів, виражених у оптимізованих нормативних матеріалах, розроблених на основі впливу показників, органічно взаємопов'язаних зовнішніх, внутрішніх і природно-біологічних нормоутворюючих чинників. Лише при їх взаємодії можливо визначати об'єктивні норми затрат праці (рис. 3).

Рис. 3. Взаємозв'язок нормоутворюючих чинників

Як показано на рис. 3, вплив груп нормоутворюючих чинників має тринаправлений та ієрархічно послідовний характер на норму праці. Забезпечуючи тринаправлений рух в обґрунтуванні і розрахунку норм праці, підприємство об'єктивно забезпечує економію не тільки живої праці (як це було в минулому), а й уречевленої (абстрактної).

Слід зазначити, що норма праці обґрунтовується і по природно-біологічних, і по внутрішніх, і по зовнішніх параметрах. Таку норму доцільно називати системно обґрунтованою на відміну від науково, технічно або комплексно обґрунтованої, як це було прийнято в попередній теорії.

Переслідуючи мету комерційного успіху на ринку, підприємство має постійно орієнтуватися на економію затрат живої праці. Вони не повинні перевищувати середньогалузеві, які розробляються відповідними науково-дослідними організаціями і видаються окремими тиражами. В іншому випадку підприємство не зможе тривалий час протистояти конкурентам на ринку.

Закони попиту і пропозиції, що відображають характер змін обсягів на конкретних товарних ринках при фіксованих рівнях цін, об'єктивно обумовлюють необхідність обґрунтування принципу встановлення нормативних значень, які відповідають конкретним величинам попиту і пропозиції. Якщо необхідно переглядати норми, то цю умову можна формалізовано представити наступною нерівністю:

P_e2 Q_e2 > P_n Q_e1 (1)

де P_e2 ціна рівноваги після зміни попиту; P_n ціна дефіциту після зміни попиту; Q_e2 зрівноважений обсяг продажу після зміни попиту; Q_e1 зрівноважений обсяг продажу до зміни попиту.

У протилежному випадку, коли дотримується умова

P_e2 Q_e2 < P_n Q_e1, (2)

перегляд норм непотрібен. Дана вимога об'єктивно випливає з необхідності економії живої і уречевленої праці та конкретизується економічною раціональністю нормування праці. Обґрунтовані норми за параметрами чинників, що впливають на затрати праці, згідно з принципом економічної раціональності слід називати економічно обґрунтованими. Параметри економічного обґрунтування є основою обмеження в математичних моделях оптимізації норм.

Норма штучного часу обґрунтовується технологічними параметрами, організацією праці, причому останнє забезпечує виконання норми за параметрами ринку. Тому обґрунтування за технічними, психофізіологічними і соціальними параметрами слід називати забезпечувальним, а чинники цих параметрів забезпечувальними.

Крім того, очевидно, що об'єктом нормування може бути тільки товарна одиниця. На цій основі здійснено обґрунтування математичної моделі оптимізації на прикладі затрат живої праці за обмеженнями по нормоутворюючих чинниках. Подальшу конкретизацію норми (забезпечення виконання за допомогою підбору внутрішньовиробничих параметрів) зручно виконати на базі умовно-формалізованої моделі:

; (3)

; (4)

; (5)

; (6)

; (7)

, (8)

де F(x) - цільова функція, що відбиває критерій комерційного успіху у формі прибутку; Р_і - ціни; Х_і - обсяг пропозиції товару групи, що відповідає або обсягу попиту, або частці ринку; S_і (пр. п) - середні затрати праці на підприємстві; S_і (пр.г) - середньогалузеві затрати праці; V_i (вир.дн) - денний виробіток; Т_i (ден) - кількість днів; Q - кількість машин, устаткування, необхідна для виробництва відповідної кількості товару групи; К_і - кількість працівників відповідної кваліфікації, необхідна для виробництва кількості х товару групи; R_і (інт.пр) - відповідність інтенсивної праці, необхідної для виробництва х товарів групи, загальноприйнятій на підприємстві і в галузі як концепція трудового життя; і - товарна група; п - кількість товарних груп.

У моделі (3)-(8) рівняння (3) являє собою процедуру маркетингового обґрунтування; нерівність (4) і рівняння (5) - процедуру економічного обґрунтування; умови відповідності (6)-(8) - процедуру психофізіологічного і соціального обґрунтування.

Відповідно до моделі розроблена класифікація нормативних матеріалів та вимоги до їх розроблення і послідовність.

Таким чином, методологія системного обґрунтування норм логічно випливає з принципів нормування праці і являє собою всебічну системну оцінку варіантів нормативних значень в оптимізованих процедурах і пристосування внутрішніх чинників виробництва до динаміки зовнішнього середовища.

У третьому розділі “Комплексна оцінка нормативних систем” досліджені нормативні системи в агропромисловому комплексі України і за рубежем, відзначені загальні і відмінні підходи до їх функціонування, складу і структури. Проведено порівняльне вивчення науково-технічного і матеріального забезпечення систем норм і нормативів та управління ними в Україні і за кордоном, а також науково-практична оцінка систем живої та уречевленої праці.

Вивчення сукупності НіН, використовуваних в агропромисловому секторі економіки країн з ринковою економікою, показало, що вони близькі за своїм змістом та складом сукупності НіН системи сільськогосподарських і переробних підприємств України. На кожен вид матеріального ресурсу є відповідні витратні норми і нормативи, багато з них установлюються за типовими нормами.

Водночас вони мають особливості, зокрема у структурі і формі їх подання користувачам. Для ринкових умов вони становлять цінність тоді, коли допомагають вибрати вигідний напрям використання ресурсів.

В умовах ринку не потрібно на рівні країни стежити за потребою і використанням техніки на підприємствах. Підприємець сам визначає потребу в необхідній кількості машин, структуру парку, вирішує питання: мати свої машини чи наймати їх. Усе пов'язано з витратами. Тому його цікавить не сума виконаних машиною обсягів робіт в умовних еталонних гектарах одним еталонним трактором, а скільки годин вона працює на виконанні тієї чи іншої виробничої операції.

Особливе місце в забезпеченні соціальних гарантій населенню займають стандарти якості продукції. Вони становлять неодмінну умову виробництва і продажу продукції, оскільки якість це один з показників її конкурентоспроможності.

Для визначення спеціалізації фермерського господарства і вигідності поєднання галузей застосовують нормативи валового доходу. Орієнтирами межі вкладення капіталу слугують норми прибутку на капітал, розроблювані міністерствами сільського господарства як усереднені показники по групах ферм.

...