Організаційно-економічні основи формування і розвитку нормативних систем в агропромисловому виробництві України

Аналіз господарської і фінансової діяльності підприємці використовують як засіб для досягнення мети, яка полягає в підвищенні прибутковості. Ця мета і визначає насамперед вибір чинників, що підлягають аналізу, та їх критеріїв у сукупності НіН. Основними чинниками, які справляють вирішальний вплив на виробництво в умовах ринку, є прибутковість, збалансованість надходжень і витрат наявних коштів, масштаби діяльності, продуктивність і ефективність виробництва. Для кожної категорії визначені певні критерії.

НіН державного регулювання виробництва являють собою форму реалізації економічної політики. Специфічними нормативами є ставки податків, ціни, процентні ставки по кредитах і позичках, норми компенсації.

З метою стабілізації ринку в багатьох країнах поряд з економічним регулюванням використовується і пряме управлінське втручання держави: лімітування зростання розмірів фермерських господарств, запобігання підвищеній концентрації земельної власності, квотування обсягів виробництва. Для цього розробляються відповідні нормативи, закріплені законодавчо, а також цільові програми. Наприклад, фермерам, що беруть участь у програмах скорочення або вилучення із сівозміни посівних площ, зменшення поголів'я тварин, держава надає грошові або натуральні (сільськогосподарською продукцією) компенсації.

В Україні як і в інших розвинутих країнах світу нормативні системи різних сільськогосподарських підприємств мають значні відмінності як за складом, так і за параметрами НіН. Дані розбіжності зумовлюються багатьма чинниками, насамперед спеціалізацією та внутрішньою організацією діяльності товаровиробника. Це зумовлюється розбіжностями в організації та управлінні спеціалізацією підприємств і відповідно впливає на склад нормативної бази.

Багаторічні дослідження систем живої праці у галузях АПК України дозволили встановити основні чинники і залежності між сучасним їх станом і втратами робочого часу, середнім рівнем виконання норм праці та економічними показниками діяльності підприємств.

Матеріали досліджень систематизовані по основних галузях АПК за кількістю цілозмінних спостережень та первинних документів. Оцінка стану нормування живої праці проведена на основі більше 900 тис. спостережень.

Протягом всього часу досліджень рівень виконання норм коливався залежно від економічних показників діяльності агропромислового комплексу. Як видно з рис. 4, на першому етапі досліджень (1986-1990 рр.), коли АПК динамічно розвивався, рівень виконання норм по галузях становив 98-118%. Можна констатувати, що він був оптимальним і повністю відповідав динаміці розвитку виробництва і рівню мотивації працівників. На другому етапі (1991-2000 рр.) разом із суттєвим спадом виробництва спостерігається значне зниження виконання норм праці: у рослинництві і тваринництві до 76,1-75,3%; переробних і харчових підприємствах - до 77,5; будівництві і виробництві будівельних матеріалів - до 82,9-86,4%. Продовжується зниження рівня виконання норм і в останні роки.

Це пояснюється значним зростанням втрат робочого часу і утриманням понаднормативної чисельності працівників. Так, у 1986-1990 рр. втрати робочого часу по всіх галузях АПК були відносно низькими, а в наступні роки почали збільшуватися і у 1996 -2000 рр. були найбільшими за весь період спостережень. Аналіз структури втрат робочого часу свідчить, що насамперед почали збільшуватись втрати з технічних та організаційних причин. Цей висновок підтверджується і при розгляді структури втрат робочого часу по галузях АПК. Якщо в рослинництві в 1986-1990 рр. втрати часу з організаційних причин у середньому становили 4,5%, то у наступні п'ятиліття вони збільшились відповідно до 6,6 і 7,2%. У 2001-2002 рр. при зростанні показників агропромислового виробництва ці втрати дещо зменшились. Відповідна динаміка зазначених показників в інших галузях АПК: тваринництві 3,9; 5,9; 12,9; 12%; переробних і харчових галузях 4,4; 8,1; 16,6; 10,3; будівництві 4,6; 5; 7,4; 7; виробництві будівельних матеріалів 3,6; 4,2; 10,4; 9,6%. Така ж залежність спостерігається по втратах робочого часу з технічних та інших причин.



Умовні позначення: 1 рослинництво; 2 тваринництво; 3 переробні та харчові підприємства; 4 будівництво; 5 виробництво будівельних матеріалів

Рис. 4. Загальний рівень виконання норм праці по галузях

Науково-технічне і матеріальне забезпечення нормування в минулій моделі економіки як і вся нормативна система створювалися централізовано. У галузях АПК визначалися провідні інститути як за напрямами нормування, так і за видами ресурсів, їх використанням тощо.

У першій сфері АПК (сільське і меліоративне будівництво, ремонт, технічне й агрохімічне обслуговування сільського господарства, виробництво комбікормів) було зайнято 376 організацій, у другій сфері (виробництво сільськогосподарської продукції) 671, у третій сфері (зберігання і переробка сільськогосподарської продукції) 37. Усього в АПК без урахування повторюваності інститутів за сферами у розробці норм, нормативів, методичних матеріалів брали участь понад 640 наукових, нормативних та інших організацій.

Нині у зв'язку з утворенням суверенних держав та з інших причин мережа розробників методичних документів і самих нормативних показників значно зменшилася. У тій же харчовій промисловості з 32 провідних інститутів у агропромисловому комплексі України інститути залишилися лише у м'ясній, молочній, комбікормовій, цукровій та соляній галузях.

Анкетування у 52 провідних науково-дослідних інститутах та вищих закладах освіти показало, що питома вага нормативної тематики за останні десять років знизилася в середньому від 10,5 до 0,9%. Значно зменшилося число фахівців, зайнятих у нормуванні. У 1989 р. з розрахунку на кожний головний чи провідний інститут припадало 10 організацій співвиконавців, в 1998 р. 0,58, а нині співвиконавці практично відсутні.

У четвертому розділі “Методологія планування нормативних систем” розкрито організаційно-методичні підходи до планування, формування і використання систем економічних норм і нормативів, узагальнена концепція розроблення галузевих методик паспортизації умов виробництва. Запропоновано розроблення нових НіН з впровадженням новітніх систем машин і технологій виробництва та використанням електронно-обчислювальної техніки.

Розроблення нормативних матеріалів може здійснюватися на загальнодержавному рівні за перспективними програмами і річними планами нормативно-дослідних робіт, затверджуваними Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції України і Міністерством праці та соціальної політики України, на галузевому рівні - за перспективними програмами і річними планами, затверджуваними міністерствами і відомствами. За першими розробляються міжгалузеві НіН, за другими - галузеві нормативні матеріали.

При формуванні нормативних показників застосовуються різні методи економічних досліджень - статистико-економічний, монографічний, експериментальний, розрахунково-конструктивний та ін. Однак, незважаючи на різноманітність методичних підходів, усі нормативні показники в системі об'єднуються між собою єдиною цільовою настановою. Тобто нормативи по кожному виду продукції мають розроблятися з урахуванням досягнення заданої врожайності рослин та продуктивності тварин при визначеному рівні науково-технічного прогресу, що відповідає плановому періоду. Дотримання цієї вимоги значною мірою визначає внутрішній взаємозв'язок нормативних показників.

Нормативні показники, розраховані в основному на технологічній і експериментальній основі, тобто в умовах оптимального поєднання нормоутворюючих чинників, не можуть повною мірою розкрити взаємозв'язки ресурсів у процесі виробництва того чи іншого виду продукції. Найбільш реальна картина зв'язку і взаємодії ресурсів розкривається при оцінці фактично сформованих виробничих даних витрат ресурсів і результатів виробництва за допомогою багатофакторного регресійного аналізу. Останній дозволяє визначити ступінь впливу окремих видів ресурсів на результати виробництва, допомагає виявляти "вузькі місця" в матеріально-технічному забезпеченні, а також давати оцінку впливу співвідношення виробничих ресурсів на ефективність виробництва.

Результати багатофакторного аналізу, отримані на основі фактичних виробничих даних, використовуються при прийнятті рішень у процесі реалізації системи нормативів у варіантних планових розрахунках.

Економіко-математична модель, що передбачає застосування системи нормативів у планових розрахунках, у загальному вигляді являє собою наступну структуру: витрати ресурсів - виробництво продукції. Таким чином, головний зміст варіантних планових розрахунків полягає в зміні окремих елементів у правій і лівій частинах моделі за умови збереження цілісності системи.

Досвід створення нормативних систем показав, що ряд нормативів можуть розроблятися з урахуванням широкого діапазону врожайності культур і продуктивності тварин, технології виробництва й інших чинників. Так, нормативи витрат кормів розроблені для різних рівнів продуктивності тварин, що дозволяє проводити варіантні розрахунки, пов'язані зі зміною даного виду ресурсу і виходу продукції.

У планах формування і використання НіН передбачається також проведення варіантних розрахунків на основі взаємозамінності окремих видів виробничих ресурсів. Найчастіше в планових розрахунках розглядаються можливі варіанти по заміщенню затрат праці інвестиціями, призначеними для підвищення рівня механізації, автоматизації тощо. Знаючи кількісні значення зміни одного ресурсу залежно від іншого, можна порівнянням різних варіантів знайти найбільш прийнятне рішення.

Питання про взаємозамінність ресурсів потребує спеціального наукового опрацювання шляхом проведення розрахунків НіН на базі статистичних даних і технологічних карт виробництва продукції з використанням економіко-математичних методів. Залежно від конкретної постановки задачі і наявності вихідної інформації можна провадити балансові розрахунки. Основний принцип полягає у взаємоузгодженні показників виробництва продукції, потреби в ресурсах, нормативів витрат ресурсів, площі посіву чи поголів'я худоби, врожайності сільськогосподарських культур та продуктивності тварин.

З метою комплексного вирішення проблеми визначення обсягів нормативно-дослідних робіт, вибору об'єктів спостереження вироблена концепція розробки галузевих методик паспортизації умов виробництва. Це пов'язано з великою кількістю підприємств і різноманітністю природно-виробничих умов. Так, лише у сільському господарстві, де налічується близько 16 тис. підприємств, в яких 40 тис. тваринницьких ферм і 48 тис. підрозділів у рослинництві, з великою різноманітністю природно-виробничих і технологічних умов, які динамічно змінюються, встановлення 5% підприємств для проведення спостережень (як це передбачено в міжгалузевих методиках) не дає бажаного результату через великі обсяги науково-дослідних робіт та суб'єктивізм у підборі необхідних об'єктів спостереження.

Створення галузевих систем, підсистем і збірників нормативних матеріалів за допомогою паспортизації умов виробництва передбачає з'ясування всіх (або абсолютної більшості) фактичних вихідних даних, наявних у тій чи іншій галузі. Тобто за допомогою відповідних галузевих методичних рекомендацій здійснюється вивчення технології виробництва, наявності та продуктивності машин й устаткування, тип будівель і приміщень, послідовність виконання трудових процесів, організаційно-технічні умови та методи виконання робіт. Отже, система нормування живої і уречевленої праці ґрунтується на раціональному трудовому процесі.

Для проектування раціонального трудового процесу при розробці збірників нормативних матеріалів вивчаються фактичні варіанти організаційно-технічних умов, методи виконання робіт, вплив нормоутворюючих чинників. Як свідчить практика, обов'язковою умовою є вивчення і встановлення значень показників впливу нормоутворюючих чинників.

Проведення паспортизації, на основі якої здійснюється вивчення всіх зазначених матеріалів, типових проектів організації робочих місць, а також результатів візуальних спостережень за виконанням даної роботи безпосередньо на робочих місцях і передових методів праці є основою для попереднього формування типового (для галузі або ряду галузей) змісту раціонального трудового процесу. Після цього проводиться оцінка попередньо встановлених раціональних трудових процесів і умов їх виконання за рівнем стомлюваності для типових організаційно-технологічних варіантів.

Отже, паспортизація умов виробництва дозволяє визначити організаційно-технологічні варіанти виробництва та їх групування за прогресивністю; виявляти основні - зовнішні, природно-біологічні, внутрішні нормоутворюючі чинники (організаційні, технічні, психофізіологічні, економічні та ін.) та їх структуру; визначити обмеження по кожному нормоутворюючому чиннику адекватно ринковій ситуації; встановити діапазони впливу постійних і змінних, умовно постійних і умовно змінних чинників, що впливають на величину витрат виробництва на підприємствах галузі; формулювати вимоги до виконавця робіт; розробляти для намічених робочих місць типові проекти їх організації і ступені впровадження; виявити недоліки в існуючій організації виробництва і праці та розробити пропозиції щодо їх усунення; встановити раціональні методи праці і на їх основі з урахуванням типових проектів організації робочих місць (якщо такі розроблені) попередньо формувати типовий (для галузі або ряду галузей) зміст оптимального трудового процесу; проектувати типові оптимізаційні моделі НіН (розробляти типові, комплексні, системні норми) при різних організаційно-технологічних варіантах виробництва продукції у галузі. Паспортизація умов виробництва дає можливість не тільки зменшити затрати часу і коштів на розробку та проектування систем вищенаведених НіН, а й перетворює їх у організаційну, регулюючу, мотивуючу і контролюючу основу організації виробництва, а також вихідну базу для розробки інших підсистем економічних НіН.

Під впливом технічного прогресу, в міру впровадження в виробництво нових проектних рішень, матеріалів, машин, механізмів, удосконалення технології виробництва виникає необхідність у розробці нових нормативних матеріалів і відповідних збірників норм. Особлива увага приділяється методичним положенням, формуванню при їх розробці збірників норм і нормативів з додержанням відповідних етапів робіт. Робочу програму на розроблення збірника нормативних матеріалів готує провідна науково-дослідна організація разом з організаціями-співвиконавцями, яким доручено розроблення збірника НіН згідно із затвердженим планом. Розробка макета збірника нормативних матеріалів здійснюється разом і за участю проектно-технологічних або проектно-конструкторських організацій - розробників технологічних процесів, устаткування, проектних рішень, які мають безпосереднє відношення до робіт.

Розробка макета збірника НіН починається із складання номенклатури трудових процесів, що включаються в збірник, у вигляді переліку їх найменувань, з яких комплектуються параграфи збірника.

Отже, умови ринкової економіки вимагають законодавчого встановлення в Україні єдиного порядку планування, формування і використання НіН на основі координаційних планів науково-дослідних робіт.

У п'ятому розділі “Ефективність та перспективи розвитку нормативних систем” досліджено роль науково-технічного прогресу (НТП) як ключової ланки перетворення основних господарських процесів у подальшому розвитку виробництва та формування нормативних систем економіки. Розкрито ефективність методів реінжинірингу в розвитку нормативної мережі. Розроблена перспективна модель формування і використання систем галузевих норм і нормативів.

Серед перспективних параметрів, що дозволяють оптимізувати систему ділових процесів підприємства, особливе місце займає науково-технічний прогрес, зокрема в процесах нормування. Як свідчить практика нормативної мережі, ефективність застосування методів науково-технічного прогресу може бути надзвичайно високою за умови, що цьому процесу передує копітка робота з вивчення ситуації в організації і розроблення системи заходів для використання величезних позитивних якостей нового запровадження з широким застосуванням усього, що нагромаджене в практиці.

Науково-технічний прогрес завжди пов'язаний зі змінами, що відбуваються на ринку, на якому диктатором нині стає споживач. Отже, змінюється і характер виробничих відносин, де основним об'єктом стають процеси в цілому, а не їх окремі частини чи операції. Деякі види праці приносять прибуток, а ряд форм трудової діяльності самого прибутку не дає, але забезпечує умови, необхідні для ефективної роботи. Водночас існує окремий вид праці, що не сприяє ні нарощуванню прибутку, ні створенню необхідних для цього передумов. Впровадження НТП для розвитку систем НіН є засобом такої перебудови організації управління, за якої усуваються непотрібні затрати праці (“порожні процеси”), що не дають нічого позитивного. Мета перебудови процесів полягає в тому, щоб усунути ті адміністративно-рутинні операції і ланки, ліквідація яких позитивно вплине на якісну сутність нормування. Для цього запроваджуються нові методи і підходи до створення нормативних систем. До останніх слід віднести методи реінжинірингу.

Виходячи з принципів, що реінжиніринг це фундаментальне переосмислення і радикальна перебудова управління з метою поліпшення таких важливих показників, як вартість, якість, рівень сервісу, швидкість функціонування, фінанси, маркетинг, побудовані інформаційні системи, які ґрунтуються на двох основних поняттях: “майбутній образ організації” і “модель організації”. На цій основі забезпечення державних органів і господарських структур інформацією з питань норм, нормативів і стандартів зумовлює необхідність створення спеціалізованої інформаційної системи норм і нормативів (ІСНіН).

При побудові ІСНіН використовується інформаційна технологія, в основу якої покладена децентралізована обробка даних на автоматизованих робочих місцях, обмін інформацією за допомогою телекомунікаційних засобів, нагромадження і зберігання великих обсягів інформації в базах даних з можливістю оперативного доступу до них, застосування високопродуктивних технічних засобів збирання, редагування, копіювання, розповсюдження інформації.

Вигляд будь-якої майбутньої автоматизованої системи визначається формалізованою автоматизованою структурою, порядком її взаємодії із зовнішнім середовищем ще задовго до розробки її компонентів.

ІСНіН ґрунтується на:

єдиній інформаційно-обчислювальної мережі на основі об'єднання локальних мереж у системі НДІ “Украгропромпродуктивність”, тобто створення єдиного структурованого інформаційного простору для потреб аналізу, нагромадження первинних документів та вхідних даних формування і використання НіН, розрахунку норм і нормативів часу, витрат ресурсів, чисельності персоналу, а також проектування, побудова, ведення, адміністрування нормативно-методичних і нормативно-довідкових баз даних, електронного обміну статистичними, управлінськими й інформаційними даними між НДІ “Украгропромпродуктивність” і регіональними центрами та іншими структурами, створення Web-сервера для обробки віддалених запитів до розподілених баз даних, розробка програм ведення документообігу;

скороченні часу на обґрунтування розробки, впровадження НіН на підприємствах агропромислового комплексу, а також обмін інформацією між НДІ “Украгропромпродуктивність” і регіональними центрами, провідними виконавцями й іншими розробниками НіН;

створенні галузевих і міжгалузевих збірників НіН для різних галузей АПК з урахуванням організаційно-технологічних варіантів залежно від природно-виробничих умов та нормоутворюючих чинників;

створенні уніфікованої програми аналізу і рознесення інформації з листів спостереження і вкладишів та іншої первинної документації, отриманої з виробництва, обробка цієї інформації та розрахунок НіН;

розробленні пакета прикладних програм з автоматизованого проектування та нормування оптимальних технологічних і трудових процесів по виробництву основних видів продукції;

створенні консультаційних пунктів з надання послуг суб'єктам агропромислового виробництва;

створенні автоматизованої системи прогнозування і управління агропромисловим виробництвом, бази даних технологічних стандартів та автоматизації видавничої системи на електронних та паперових носіях.

Створення автоматизованої інформаційної системи економічних НіН дозволяє сформувати ефективний апарат розробки, пропаганди і супроводу нормативних матеріалів у галузях АПК, а також впровадження інших науково-технічних досягнень у виробництво (рис. 5).

На початку 90-х років нами запропонована нова модель нормативної служби в АПК шляхом структурної перебудови на основі єдиної методології і методів науково-дослідних робіт галузевого спрямування. Це дозволило значно підвищити ефективність наукових розробок, збільшити обсяги розробки нормативних матеріалів в 4,3 раза при зменшені чисельності середньорічних працівників майже у 1,3 раза.

Зростання продуктивності нормативної мережі у 1992-1996 рр. було досягнуте за рахунок впровадження часткової автоматизації нормативно-дослідних робіт. Продуктивність одного працівника за рахунок часткової автоматизації зросла у 2,5 раза. Часткова автоматизація нормативно-дослідних робіт дозволила не тільки прискорити розрахунки нормативних матеріалів, а й значно скоротити строки та витрати на видання збірників, не користуючись послугами видавництв. Сума економії тільки від впровадження видавничої системи за 10 останніх років перевищує вартість всієї комп'ютерної техніки, закупленої нормативною мережею, більш як втричі, тобто вона окуповується менш як за 3 роки.

Системний підхід, виражений у вдосконаленні методичного і методологічного забезпечення, запровадженні раціональної структури нормативної мережі, зростанні її технічної оснащеності, впровадженні методологічних, методичних і організаційних основ економічних НіН у виробництво, дозволив підвищити середньорічну продуктивність праці спеціалістів нормативної мережі за останніх 10 років більш як в 11 разів (табл. 1).

Таблиця 1. Сумарна ефективність заходів з удосконалення організації управління, формування і використання економічних НіН*

Заходи	Продуктивність праці одного працівника	Витрати коштів, грн.	Економія, млн. грн.
	до	після	до	після
Структурна перебудова (1988-1991 рр.), ум. друк. арк.	0,11	0,23	580	230	36,7
Часткова автоматизація розробки нормативів (1992-1997 рр.), ум. друк. арк.	0,23	0,81	130,0	40,6	42,8
Автоматизоване моделювання розробок НіН (1998-2002 рр.), ум. друк. арк.	0,81	2,6	40,6	12,65	72,7
Видавнича система (1994-2002 рр.), люд.-днів на 1 ум. друк. арк.	8	1,5	1849,1	1187,1	0,74
Електронна пошта (1993-2002 рр.), разів		70	0,14	0,13	0,01
Експертиза цін на лізингову техніку (1998-2002 рр.)					191,6
Всього					344,45

Дані наведені в цінах 2002 р.

Економічна ефективність у цінах 2002 р. становила 344,4 млн. грн., або була в 7 разів більшою, ніж на утримання нормативно-дослідних установ Мінагрополітики України.

Дослідженнями, проведеними в 75 господарствах 25 районів всіх областей України (по три господарства в районі), визначено ефективність господарювання залежно від застосування нормативних систем в управлінні виробництвом (табл. 2).

Таблиця 2. Економічна ефективність від впровадження нормативних систем

Показники	Рослинництво	Тваринництво
	зернові без кукурудзи	кукурудза	Цукрові буряки	молоко	приріст живої маси
					Великої рогатої худоби	свиней
Галузеві нормативи
Витрати на 1 т продукції, грн.	350,7	335,0	80,0	490,0	3990,0	4330,0
І група господарств нормативна система завершена
Фактичні витрати на 1 т, грн.	225,5	248,6	70,0	455,0	3965,5	4274,0
Фактична економія, перевитрати (, +) порівняно з галузевими нормативами: грн.	125,2	86,4	10,0	35,0	24,5	56,0
%	35,7	25,8	12,5	7,1	0,6	1,3
ІІ група господарств нормативна система не завершена
Фактичні витрати на 1 т, грн.	405,7	404,0	125,9	579,2	4827,0	4936,0
Фактична економія, перевитрати (, +) порівняно з галузевими нормативами: грн.	+55,0	+69,0	+45,9	+89,2	+837,0	+606,0
%	+15,7	+20,6	+5,4	+18,0	+21,0	+14,0
ІІІ група господарств діють окремі нормативні елементи системи
Фактичні витрати на 1 т, грн.	547,8	428,5	146,1	770,0	9370,0	7140,0
Фактична економія, перевитрати (, +) порівняно з галузевими нормативами: грн.	+197,1	+93,5	+66,2	+280,0	+5380,0	+2810,0
%	+56,2	+27,9	+82,7	+97,1	+194,8	+64,9

Як свідчать дані табл. 2, фактичні витрати на 1 т продукції у першій групі господарств нижчі порівняно з галузевими нормативами: у рослинництві на 12,5-35,7%; у тваринництві на 1,3-7,1%; у другій групі затрати вищі відповідно на 5,4-20,6 і 14-21 %; у третій групі на 27,9-82,7 і 64,9-194,8%.

Таким чином, підприємства, які створили свої завершені нормативні системи, досягли значно вищих результатів господарювання.

На основі розробленої методології нами започатковано створення оптимізованих моделей трудових процесів та створення нормативних матеріалів з грошових і матеріальних витрат виробництва. Це дозволить з високою достовірністю розробляти укрупнені нормативи для складання управлінських проектів та прийняття рішень підприємствами й органами виконавчої влади.

Зроблено обґрунтований висновок, що ефективність економічної роботи в умовах ринкових перетворень, зокрема у сфері трудових відносин, значною мірою залежить від її організації, тобто від чіткого визначення мети, складу виконавців, їх обов'язків, методів і змісту виконуваної роботи.

Нормативна система характеризується великою кількістю НіН, різних коефіцієнтів та інших нормативних показників у її складі, множинністю зв'язків між ними, між нормативами і середовищем, високим ступенем їх розгалуженості. Вона залежить від постійно змінюваних зовнішніх, природно-біологічних і внутрішніх чинників економічних умов, трансформації відносин у суспільстві.

Охопити в цілому всю масу об'єктів, зв'язків і умов практично неможливо. Тому пропонується модель нормативних систем, що дозволяє в більш простому і доступному для сприйняття вигляді представити їх структуру.

При розробці моделі використані розглянуті в дисертації теоретичні положення, методологічні і методичні підходи, запропонована концепція планування, автоматизації, формування і використання нормативних галузевих систем. Вихідним моментом при їх розробці є уточнення сукупності НіН, інших нормативних показників, необхідних для підприємства, а також вищих рівнів управління.

Щоб представити дану сукупність запропонованої моделі нормативної системи досить навести наступні дані. Наприклад, тільки у сільськогосподарських підприємствах використовується понад 5 млн. нормативних показників 419 видів, з них 219 для аналізу й оцінки, 184 для планування, 16 для зовнішнього і внутрішнього економічного регулювання. Чисельність НіН у кожному виді коливається в значних межах від десятка в одному до сотні тисяч в іншому. У середньому на один вид припадає приблизно 12,5 тис. нормативних показників.

Приймаючи за основу розроблену модель нормативної системи підприємства, пропонується проводити поділ підсистем галузевих нормативних показників на групи і підгрупи за ознаками приналежності їх до завдань управління виробництвом, а також за ознаками інформаційних зв'язків його функцій. Тобто йдеться про співвідношення та кореспонденцію НіН між собою. За цими ознаками вся сукупність нормативних показників поділяється на два великі угруповання: розрахункові і ті, на основі яких вони розраховуються. Останні можна назвати вихідними чи первинними, перші похідними.

Підсистеми вихідних НіН безпосередньо випливають з результатів наукових досліджень і виробничого досвіду, тому мають досить тривалі терміни використання. Підсистеми похідних більшою мірою залежать від змінюваних завдань і умов виробництва. Тому вони нестабільні в часі. Термін використання нормативних показників найважливіший орієнтир для практичного формування нормативної бази. Її організатору потрібно буде значно менше часу і засобів для контролю за тією частиною НіН, що рідше поновлюються.

У похідних виділяється група нормативів, що мають яскраво виражений економічний зміст. Вони тісно пов'язані з результатами діяльності, а за їх допомогою планується й оцінюється ефективність виробництв, галузей, видів продукції тощо. Їх можна назвати результативними, частина з них має вартісний вираз.

Особливе становище займають НіН регулювання виробництва. Багато з них є основою (тобто вихідними) для розрахунку похідних. Водночас інша їх частина розробляється на базі вихідних. Дані норми логічно було б розділити і віднести відповідно до вихідних і похідних підсистем. Однак значущість нормативних показників регулювання, функції, виконувані ними, вимагають виділення їх в окремі підсистеми.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення актуальної наукової проблеми формування та розвитку систем економічних норм і нормативів, здійснено розробку науково-прикладних підходів і моделей, що забезпечують теоретичне і практичне використання ресурсного потенціалу. Одержані в ході досліджень результати підтверджують гіпотезу, покладену в їх основу, а мета і завдання досліджень дають можливість зробити основні висновки.

1. У перехідний період до ринкових відносин при вирішенні таких ключових проблем, як зміна форм власності та механізму господарювання, певна кількість питань, пов'язаних з налагодженням виробничої діяльності підприємств, не вирішуються самі собою на принципах саморегулювання. Виробнича діяльність підприємств, насамперед система управління, потребують швидкого і докорінного реформування. Нормуванню як специфічній сфері управління в сучасних умовах також необхідні радикальні зміни для вирішення більшості макро- і мікроекономічних проблем передусім для підвищення продуктивності виробництва.

Управління діяльністю соціальних груп і окремих суб'єктів господарювання шляхом встановлення і використання правил (норм), які їх регламентують, можна розглядати як особливий нормативний метод управління.

2. У планово-адміністративній системі управління принцип обов'язковості виконання норми був доведений до рівня норми-директиви. Директивність встановлюваних норм, обов'язковість їх виконання кожним об'єктом управління стала одним з основних принципів економічного нормування. Норма-директива набула глобального поширення в економіці. У встановленні таких норм щоразу проявлявся суб'єктивізм, часом вони втрачали наукову обґрунтованість, недостатньо відбивали інтереси суб'єктів господарювання. Водночас не приділялось належного значення універсальній вимірювальній функції норм, адже вона є нормою-мірою, і не завжди нормою-директивою.

3. Перехід від директивного нормування до метрологічного становить найхарактернішу рису перебудови нормативного методу управління економікою, в якій найвиразніше проявляється демократична сутність даного процесу. При цьому вимірювальна функція норм у цей період стає головною, що і дозволяє застосувати концепцію метрологічного нормування в економіці. Крім того, економічне нормування в умовах переходу до ринкової економіки передбачає системний підхід до формування і використання норм і нормативів. Він полягає не тільки в тому, щоб навести порядок у їх розташуванні, всебічно враховувати взаємозв'язки, а й забезпечувати вирішення відповідних завдань. Головне він дозволяє розкрити резерви зростання ефективності нормативних систем і виробництва.

4. Для ефективного функціонування суспільства важливо використовувати три основні групи норм: економічні, моральні, правові. Вони різні за своєю природою і змістом, але доповнюють одна одну. Без підвищення морального рівня суспільства не вирішити завдань його перетворення. Ринкова економіка не може успішно розвиватися, якщо норми моралі, формуючись у свідомості людей, не запобігатимуть негативним явищам у суспільстві.

5. Економічні норми, які входять до основних груп норм, необхідних для системного нормативного функціонування суспільства, доцільно відокремити в систему, що відбиває суспільні відносини у процесі відтворення. Завдання системного підходу до нормування полягає у забезпеченні за допомогою норм ефективного управління чотирма фазами відтворення виробництвом, розподілом, обміном і споживанням. Тому систему економічних норм можна представити як таку, що складається з чотирьох основних підсистем, у кожній з яких норми виступають як економічні заходи виробництва, розподілу, обміну і споживання.

6. На верхніх рівнях управління кількість традиційно використовуваних норм значно зменшується. Але зростає роль нормативної бази для вирішення стратегічних завдань державного регулювання ринкової економіки АПК, а також розрахунків для державних потреб. З розвитком ринкового саморегулювання втручання державних органів управління у господарську діяльність підприємств скорочується і зводиться в основному до встановлення нормативних актів, що визначають правила господарювання і мають стратегічний характер.

7. На відмінну від доринкової методології формування нормативних систем нормоутворюючі чинники, що впливають на величину економічних НіН, пропонується класифікувати на три групи (внутрішні, природно-біологічні і зовнішні), які мають тринаправлений ієрархічно послідовний характер впливу на величину норми і нормативу. При цьому, забезпечуючи тринаправлений рух в обґрунтуванні і розробці НіН, підприємство об'єктивно зацікавлене в економії не тільки живої праці (як було в минулому), а й уречевленої (абстрактної) залежно від конкретних величин пропозиції на товарних ринках. На основі класифікації нормоутворюючих чинників формується класифікація нормативних матеріалів, яка поділяється за призначенням на чотири групи за видами по нормативних режимах роботи механізмів і устаткування, витратами сировини, матеріалів, коштів тощо та показниками природно-біологічних чинників та зовнішнього середовища, за ступенем укрупнення (диференційовані й укрупнені).

8. Методологія системного обґрунтування норм логічно випливає з принципів процесу нормоутворення і являє собою всебічну системну оцінку варіантів нормативних значень в оптимізованих процедурах пристосування внутрішніх чинників до динаміки ринкового середовища.

Нормування повинне здійснюватися по п'ятьох напрямах обґрунтування: маркетингове, економічне, технологічне, психофізіологічне, соціальне. При цьому для кожного напряму розробляються (чи адаптуються) відповідні конкретні методичні підходи і рекомендації, довідники тощо, які застосовуються для різних рівнів нормативно-дослідної діяльності.

9. У межах методологічного забезпечення формування і розвитку економічних НіН проведено удосконалення методик щодо створення систем прикладних програм розробки нормативних матеріалів та об'єднання інформаційних ресурсів структурних підрозділів організації і створення інтегрованої корпоративної інформаційної системи управління, яка функціонує в реальному масштабі часу, ґрунтується на об'єктивних даних про фінансові і матеріальні потоки по всіх сферах господарської діяльності підприємств АПК, що забезпечує загальне зниження витрат і гнучке реагування на зміни ринкової ситуації.

10. Запропонована концепція паспортизації умов виробництва є вихідною методологічною основою для розроблення і проектування системи економічних норм і нормативів у галузях агропромислового комплексу. Вона дає можливість значно зменшити затрати часу, матеріальні, фінансові ресурси на проведення досліджень при розробці НіН, а також оптимізувати технологічно-організаційні моделі виробництва, виходячи з їх конкретних значень, планувати розроблення міжгалузевих регіональних збірників нормативних матеріалів, які слугують основою для створення систем норм і нормативів підприємства.

11. Структурна системна перебудова функціонування нормативної мережі, запровадження нових концепцій, методологічних і методичних підходів, автоматизованих інформаційних систем дали можливість підвищити економічну ефективність розроблення систем економічних норм і нормативів, їх впровадження у виробництво. Завдяки цьому обсяги розроблення нормативних матеріалів збільшилися в 4,3 раза при зменшенні чисельності виконавців майже в 1,3 раза. Загальна сума економії коштів на розроблення нормативних матеріалів становить 344,4 млн. грн. Крім того, у підприємствах, в яких запроваджена нормативна система, витрати на одну тонну продукції нижчі порівняно з галузевими нормативами: у рослинництві на 12,5-35,7%, у тваринництві на 1,3-7,1%.

СПИСОК ОСНОВНИХ ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографії і книги

1. Вітвіцький В.В. Комплексна оцінка систем економічних норм і нормативів. - К. Центр “Агропромпраця”, 1999. - 234 с.

2. Вітвіцький В.В. Управління галузевими системами економічних норм і нормативів в АПК. - К.: Центр “Агропромпраця”, 2001. - 586 с.

3. Вітвіцький В.В. Інформаційна система нормування в АПК України. - К.: ТОВ “Комплекс Віта”, 1998. - 94 с.

4. Вітвіцький В.В. Методологія встановлення нормативної трудомісткості// В кн.: Моделювання, проектування і оптимізація трудових затрат на виробництві молока/ В.В.Вітвіцький, Г.А.Нагорна. - К.: Центр “Агропромпраця”, 1999. - С. 3-45.

5. Вітвіцький В.В. Дослідження залежності трудомісткості переробки буряків від впливу нормоутворюючих чинників// В кн.: Проектування оптимальних моделей трудових затрат на виробництво цукру/ В.В.Вітвіцький, Т.В.Шутюк. - К.: Центр “Агропромпраця”, 2001. - С. 4-37.

6. Вітвіцький В.В. Нормування праці та його роль у визначенні розміру оплати праці// В. кн.: Оплата праці в сільськогосподарському виробництві/ О.А. Аврамчук, О.Д. Балан, В.В.Вітвіцький та ін. - К.: Центр “Агропромпраця”, 2000. - С. 57-92.

7. Вітвіцький В.В. Основні вимоги до науково обґрунтованих норм праці// В кн.: Нормування кінно-ручних робіт/ В.В. Вітвіцький, Н.М. Семененко. - К., 2000. - С. 3-37.

8. Вітвіцький В.В. Кадрове забезпечення сільського господарства// В кн.: Реформування соціальної сфери села: організаційно-методичні засади / За ред. П.Т. Саблука . - К.: ІАЕ УААН, 2000. - С. 169-183.

9. Вітвіцький В.В. Системний підхід до розробки економічних норм і нормативів у галузях АПК //В кн.: Організаційно-економічні проблеми розвитку АПК. - Ч. 1. /За ред. П.Т. Саблука. - К.: ІАЕ УААН, 2001. - С. 310-313.

10. Вітвіцький В.В. Нормативи затрат праці на виробництво продукції рослинництва і тваринництва// В кн.: Економічний довідник аграрника /За ред. Ю.Я.Лузана, П.Т.Саблука. - К.: Преса України, 2003. - С. 533-542.

11. Вітвіцький В.В. Концепція реформування оплати праці в Україні// В кн.: Соціально-трудові відносини в умовах реформування агропромислового комплексу: Запитання, відповіді/ О.А. Аврамчук, В.В. Вітвіцький, В.М. Голик та ін. - К.: НДІ “Украгропромпродуктивність”, 2003. - С. 11-35; 115-276.

12. Вітвіцький В.В. Заробітна плата// В кн.: Економічний довідник державного службовця/ В.М. Вакуленко, В.В. Вітвіцький, У.Ф. Гребіденко та ін. - К., 2003. - С. 219-227.

Підручники і навчальні посібники

13. Вітвіцький В.В. Статистика ресурсів і ефективності сільськогосподарського виробництва// В кн.: Статистика: Підручник/ О.А. Бугуцький, А.Т. Опря, В.В. Вітвіцький та ін. - К.: ТОВ “Комплекс Віта”, 1999. - С. 362-385.

14. Вітвіцький В.В. Заробітна плата// В кн.: Матеріальний добробут сільських жителів: Навч. посіб. /За ред. П.Т.Саблука, М.К.Орлатого. - К.: ІАЕ УААН, 2002. - С. 82-152.

15. Вітвіцький В.В. Освіта і культура// В.кн.: Соціальна інфраструктура села: Навч. посіб. /За ред. П.Т.Саблука, М.К.Орлатого. - К.: ІАЕ УААН, 2002. - С. 185-228.

16. Вітвіцький В.В. Умови праці та використання фонду робочого часу// В кн.: Населення і трудові ресурси села: Навч. посіб. /За ред. П.Т.Саблука, М.К.Орлатого. - К.: ІАЕ УААН, 2002. - С. 198-228.

Статті у наукових фахових виданнях

17. Вітвіцький В.В. Науково-методичне забезпечення нормування праці в період ринкової трансформації суспільства //Україна: аспекти праці. - 2000. - № 8. - С. 42-45.

18. Вітвіцький В.В. Мотивація праці в умовах економічної реформи //Економіка АПК. - 2000. - № 12. - С. 79-82.

19. Вітвіцький В.В. Проблеми реформування оплати аграрної праці //Агроінком. - 2001. - № 1-3. - С. 22-25.

20. Вітвіцький В.В. Реінжиніринг у нормативній мережі на підприємствах аграрного сектора України //Україна: аспекти праці. - 2001. - № 2. - С. 38-40.

21. Вітвіцький В.В. Нормування в управлінні економікою //Управління сучасним містом. - 2001. - № 1-3. - С. 5-12.

22. Вітвіцький В.В. Оптимізація трудових затрат на виробництві молока //Економіка АПК. - 2001. - № 2. - С. 51-58.

23. Вітвіцький В.В. Реформування трудових відносин у сільському господарстві // Україна: аспекти праці. - 2001. - № 4. - С. 22-25.

24. Вітвіцький В.В. Нормування праці та інформаційні технології //Агроінком. - 2001. - № 4-6. - С. 32-35.

25. Вітвіцький В.В. Нормативно-дослідній мережі Міністерства аграрної політики України 45 років //Економіка АПК.- 2001. - № 6. - С. 11-21.

26. Вітвіцький В.В., Павленко В.В. Реформування трудових відносин в АПК //Вісник ХДАУ. - 2001. - № 6. - С. 182-185. (висвітлено концепцію реформування оплати праці в АПК).

27. Вітвіцький В.В. Системи економічних норм і нормативів у галузях АПК //Україна: аспекти праці. - 2001. - № 7. - С. 43-46.

28. Вітвіцький В.В., Солошонок А.Л. Харчова промисловість: стан і проблеми нормування праці //Економіка АПК. - 2001. - № 7. - С. 22-25 (досліджено проблеми нормування праці і впровадження економічних НіН у харчовій промисловості).

29. Вітвіцький В.В., Цивін М.Н. Бази знань на основі інформаційних ресурсів системи економічних норм і нормативів в галузях АПК //Вісник ХДАУ. - 2001. - № 9. - С. 85-88 (висвітлено основні положення формування нормативної бази з праці в АПК на основі інформаційних ресурсів системи економічних НіН).

30. Вітвіцький В.В., Шутюк Т.В. Оптимізація затрат праці в цукробуряковому підкомплексі України в ринкових умовах //Економіка АПК. - 2001. - № 11. - С. 64-67 (викладено методику оптимізації норм затрат праці в ринкових умовах).

31. Вітвіцький В.В. Нормування праці, обмін і контроль на підприємствах //Вісник Чернігівського державного технологічного університету. - 2001. - № 14. - С. 196-200.

32. Вітвіцький В.В., Котенко М.Д. Нормування в сільському будівництві: проблеми та перспективи //Економіка АПК. - 2001. - № 12. - С. 98-101 (обґрунтовано перспективні системи нормування в сільському будівництві).

33. Вітвіцький В.В. Проблеми реформування аграрної праці “Україна на порозі ХХІ століття: уроки реформ та стратегія розвитку”. - К.: НТУУ КПІ, 2001. - С. 313-314.

34. Вітвіцький В.В. Методологічні аспекти формування та використання систем економічних норм і нормативів //Економіка АПК. - 2002. - № 4. - С. 39-44.

35. Вітвіцький В.В., Павленко В.В. Аспекти мотивації праці сільськогосподарських товаровиробників в умовах економічної реформи //Україна: аспекти праці. - 2002. - № 5. - С. 42-46 (обґрунтовано основні складові підвищення мотивації праці на підставі застосування економічних НіН).

36. В.В. Вітвіцький. Формування і розвиток нормативних систем в агропромисловому виробництві //Економіка АПК. - 2003. - № 2. - С. 65-70.

37. Вітвіцький В.В., Лобастов І.В. Оптимізація моделей нормативів витрат пального на механізованих польових роботах //Вісник аграрної науки. - 2003. - № 2. - С. 70-73 (викладено методику визначення поопераційних та погодинних витрат палива для тракторів різних марок).

38. Вітвіцький В.В. Наукові аспекти нормативної продуктивності праці у тваринництві // Україна: аспекти праці. - 2003. - № 7. - С. 48-51.

39. Вітвіцький В.В. Наукові основи розвитку нормативних систем в агропромисловому виробництві //Управління сучасним містом. - 2003. - № 7-9 (11). - С. 96-100.

40. Вітвіцький В.В. Інформаційна система управління продуктивністю АПК України //Актуальні проблеми економіки. - 2003. - № 9 (27). - С. 32-43.

41. Вітвіцький В.В. Методологія формування напруженості нормативів продуктивності праці в агропромисловому виробництві //Економіка АПК. - 2003. - № 9. - С. 22-27.

Рекомендації, методики

42. Вітвіцький В.В. Теоретичні основи нормування механізованих робіт у рослинництві та комплектування машинно-тракторних агрегатів// В кн.: Нормування праці та витрат палива на механізованих польових роботах/ В.В. Вітвіцький, І.В. Лобастов. - К.: ТОВ “Комплекс Віта”, 1998. - С. 3-101.

43. Вітвіцький В.В. Завдання паспортизації маршрутів перевезення загальногосподарських вантажів// В кн.: Паспортизація маршрутів перевезення загальногосподарських вантажів/ В.В. Вітвіцький, І.В. Лобастов. - К.: Центр “Агропромпраця”, 1999. - С. 3-17.

44. Вітвіцький В.В. Основні положення організації нормування праці механізованих робіт у садівництві та виноградарстві// В кн.: Паспортизація багаторічних насаджень/ В.В. Вітвіцький, І.В. Лобастов. - К., 1999. - С. 3-23.

45. Вітвіцький В.В. Завдання паспортизації сільськогосподарських угідь та значення нормоутворюючих факторів // В кн.: Паспортизація сільськогосподарських угідь/ В.В. Вітвіцький, І.В. Лобастов. - К., 1999. - С. 3-25.

46. Вітвіцький В.В. Системний підхід до розробки норм витрат матеріалів// В кн.: Методичні рекомендації по розробці норм витрат матеріалів у агоропромисловому будівництві/ В.В. Вітвіцький, П.Н. Глонь, М.Д Котенко., В.І. Пащенко. - К.: - Центр “Агропромпраця”, 2000. - С. 4-12.

47. Вітвіцький В.В. Розробка операційних нормативів затрат праці на будівельні ручні процеси// В кн.: Методичні рекомендації по розробці операційних нормативів затрат праці у будівництві/ В.В. Вітвіцький, П.Н. Глонь, М.Д. Котенко та ін. - К., 2000. - С. 6-21.

48. Вітвіцький В.В. Методика розрахунку норм обслуговування і виробітку// В кн.: Нормування праці у вівчарстві/ В.В.,Вітвіцький, В.М. Голик, Т.В. Панчук. - К., 2000. - С. 3-4; 14-20; 41-46; 66-71; 78-79.

49. Вітвіцький В.В. Розрахунок норм обслуговування птиці// В кн.: Нормування праці у птахівництві/ В.В. Вітвіцький, В.М. Голик, Л.В. Шапаренко. - К., 2000. - С. 3-4; 27-40; 88-93.

50. Вітвіцький В.В. Особливості організації та суть нормування праці в скотарстві// В кн.: Нормування праці в скотарстві/ В.В. Вітвіцький, Г.А. Нагорна, В.М. Голик та ін. - К., 2000. - С. 3-5; 13-16; 52-65.

51. Вітвіцький В.В. Методика встановлення норм обслуговування за матеріалами спостереження// В кн.: Нормування праці у свинарстві/ В.В. Вітвіцький, Г.А. Нагорна. - К., 2000. - С.83-104.

52. Вітвіцький В.В. Визначення економічних нормативів для проведення експертизи тимчасових граничних оптових цін на продукцію сільськогосподарського машинобудування// В кн.: Методика визначення економічних нормативів для проведення експертизи тимчасових граничних оптових цін на продукцію сільськогосподарського машинобудування/ В.В. Вітвіцький, В.В. Грицишина. - К.: Центр “Агропромпраця”, 2001. - С. 5-51.

53. Вітвіцький В.В. Основні положення та послідовність розробки нормативів// В кн.: Методичні рекомендації по розробці нормативів часу та визначенню чисельності працівників державної служби з карантину рослин/ В.В. Вітвіцький, Н.М. Семененко, О.М. Мовчан. - К.: Центр “Агропромпраця”, 2002. - С. 4-19.

54. Вітвіцький В.В. Моделювання нормативів витрат палива// В кн.: Моделювання нормативів витрат палива тракторами сільськогосподарського призначення/ В.В. Вітвіцький, І.В. Лобастов. - К.: НДІ “Украгропромпродуктивність”, 2003. - С. 4-18.

55. Вітвіцький В.В. Теоритичні основи моделювання тягових характеристик тракторів// В кн.: Моделювання тягових характеристик/ В.В. Вітвіцький, І.В. Лобастов. - К.: НДІ “Украгропромпродуктивність”, 2003. - С. 4-35.

56-207. Інші наукові публікації, пов'язані з дослідженням проблем формування і розвитку нормативних систем, організації та управління виробництвом.

Размещено на Allbest.ru

...