Науково-методологічні основи державного регулювання інвестиційними процесами розвитку економіки

ВЕЗ є територією, де встановлюється особливий режим економічної діяльності для забезпечення цілеспрямованого економічного розвитку. Дослідження засвідчили, що спочатку потрібно визначити економічні стратегії розвитку регіону та пов'язати її з новими тенденціями взаємовідносин між регіоном і центром, а також входження України до Європейської спільноти. У праці доведено, що для участі в зовнішньоекономічних зв'язках слід враховувати як основні фактори так і матеріальні та трудові ресурси, котрі є необхідними для того, щоб забезпечити зацікавленість іноземних інвесторів у фінансуванні стратегічних напрямків.

У дисертації вивчено специфіку окремих територій України, виявлені основні показники, що дають змогу запропонувати створення ВЕЗ. Об'єктом дослідження розглянуто ВЕЗ в Україні, а більш ґрунтовно - Житомирській області. На базі аналізу дослідженого матеріалу по Житомирському регіону розроблено нормативно-правові основи та система управління територіями пріоритетного розвитку зі спеціальним режимом інвестиційної діяльності. Система управління територією ВЕЗ є складовою системою державного управління економікою області, регіону. Цей орган розробляє регіональну політику держави і виконує основні функції та повноваження обласної ради; забезпечує розробку та реалізацію економічної стратегії; відновлює програми розвитку регіону; створює організаційні заходи щодо залучення фінансових ресурсів іноземних інвестицій, позабюджетних коштів тощо. Підготовка і реалізація програм забезпечується організаційно-економічними заходами, у межах своєї компетенції розробляються нормативно-правові акти.

У праці запропоновано структуру, принципи, основні питання та послідовність підготовки аналітичних та прогнозуючих матеріалів, які у сукупності складають методичне забезпечення реалізації заходів щодо розвитку територій.

Дослідження проведено по окремих районах Житомирського регіону за окремими напрямками, _ аграрний комплекс, промисловість, транспорт, зв'язок, житловий комплекс та інші. При вивченні специфіки пріоритетного розвитку окремих районів можна дійти висновку про необхідність встановлення переліку галузей та видів діяльності. Визначення пріоритетів дає змогу розробити програму розвитку регіону, цільової спрямованості, скоректувати і структуру господарського комплексу області. Ми дійшли висновку, що це створює можливість виділити пріоритетні види діяльності, які відповідають цілям та завданням економічного розвитку. Ці програми спрямовано в єдиний проект, який дає змогу виділити пріоритетні види діяльності, що відповідають цілям та завданням економічного розвитку, тобто виявляють обсяг інвестицій та пропонують джерела залучення інвесторів.

Проведені дослідження дають змогу зробити баланс можливих надходжень до бюджету регіону та України в цілому. Ефективність використання механізму ВЕЗ та підвищення господарського управління потребує постійного моніторингу, який, у свою чергу, створює можливість забезпечити процес контролю за ефективним використанням інвестицій.

На основі державних програм реалізуються основні цілі та завдання розвитку територій. Реалізація цілей забезпечується на підставі створення інвестиційних проектів. У дослідженні розроблено організаційно-економічні підстави розробки цих проектів, котрі забезпечують розв'язання інвестиційних, інноваційних та соціальних проблем розвитку регіонів. Було встановлено, що оцінку результатів реалізації цих проектів треба проводити за визначенням економічних, інноваційних та соціальних показників; враховувати нормативно-правову базу та реалізацію організаційно-економічного механізму функціонування ВЕЗ. Систему фактичних результатів діяльності ВЕЗ слід розглядати в розрізі окремих інвесторів за територіально-адміністративними одиницями.

Єдиний методичний підхід до оцінки інвестиційних проектів передбачає врахування прогнозних показників проекту з відповідними фактичними даними. Затвердження виконання інвестиційних зобов'язань, передбачених бізнес-планом, дає змогу дати оцінку в цілому та окремих основних тенденцій розвитку ВЕЗ. Методика оцінки ефективності діяльності ВЕЗ та територій пріоритетного розвитку має будуватися на принципах цільової спрямованості, комплексності ефективності, координації з основними регіональними програмами і складається з двох основних блоків: 1) організаційно-правове забезпечення; 2) соціально-економічні і бюджетно-фінансові результати. Пропонується проаналізувати фактичні результати діяльності ВЕЗ і територій пріоритетного розвитку як у розрізі окремих інвестиційних проектів і галузей (видів діяльності), так і в цілому в масштабі територіально-господарських формувань і територіально-адміністративних одиниць. Їх слід зіставляти з даними затверджених бізнес-планів (аспект виконання інвестиційних зобов'язань); із прогнозними показниками розвитку ВЕЗ чи територій пріоритетного розвитку (виконання основних параметрів розвитку); з відповідними показниками по галузі та держави в цілому. Такий підхід, на нашу думку, створить можливість оцінити ступінь виконання поставлених завдань, характер і основні тенденції розвитку ВЕЗ та територій пріоритетного розвитку, їх вплив на соціально-економічний розвиток регіону розташування і значення для держави.

У шостому розділі "Організація контролю і моніторингу інвестиційної діяльності державних органів і господарюючих суб'єктів" розглянуто питання щодо місця контролю інвестиційної діяльності в умовах ринкових відносин, напрямки удосконалення механізму контролю й інвестиційного моніторингу державних органів та суб'єктів інвестиційної діяльності.

Головним завдання контролю інвестиційної діяльності є здійснення контролю за витрачанням коштів та матеріальних цінностей, достовірність бухгалтерського обліку і звітності, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень .

Контроль інвестиційної діяльності здійснюється за допомогою різних прийомів. Сукупність цих методичних, організаційних та технічних прийомів, здійснюваних під час проведення ревізій і перевірок за допомогою певних процедур, становить механізм контролю об'єктів інвестування.

Увагу зосереджено на таких стадіях контролю: організаційній, дослідній, стадії узагальнення та реалізації результатів контролю. У цьому контексті дійшли висновків щодо результатів контролю інвестиційної діяльності, який полягає в систематизації виявлених помилок та порушень в діяльності контрольованого об'єкта. Тільки всебічне дослідження інвестиційної діяльності із застосуванням різних прийомів та процедур дає змогу правильно оцінити об'єкти контролювання. Складовими елементами економічного контролю інвестиційної діяльності визначено контрольні перевірки, інвестиційний аудит, ревізії, судово-облікові експертизи тощо. Вони виявляють негативні явища в інвестуванні з метою їх усунення і попередження.

Але у зв'язку з недосконалістю діючого законодавства у межах контролю інвестиційної діяльності існує проблема визначення механізму контролювання об'єктів інвестування. Запропонований механізм економічного контролю об'єкта інвестування передбачає послідовну реалізацію таких етапів: створення інформаційної бази на основі балансу об'єкта інвестування; проведення індикативного аналізу інвестиційного процесу з використанням критеріїв фінансово-економічної рівноваги; комплексний аналіз та прогнозування ефективності функціонування; факторний аналіз економічного потенціалу; оцінка можливості досягнення збалансованого економічного зростання.

Розроблений механізм демонетизації фінансових потоків, який використовується як джерело розвитку інвестиційних процесів, контролюється за окремими об'єктами нагромадження. На основі цього розроблено блок-схему програми контролювання демонетизації фінансових потоків за споживану електроенергію стосовно окремих енергоспоживачів та енергопостачальників Житомирського обленерго. Це створило можливість остаточно встановити, що контролювання інвестиційної діяльності капітальних вкладень має відображати їх використання за джерелами фінансування. Дослідження засвідчило, що об'єктом контролювання інвестицій є стан обліку, аналізу мотивації та використання капітальних вкладень. Тому у дисертації виявлено сутність, завдання, функції контролювання капітальних вкладень, визначено механізм інвестиційного аудиту, а також проведено систематизацію методичної бази механізму моніторингу об'єктів інвестування. Для практичного використання у дисертації рекомендується застосування таких методів здійснення механізму контролювання інвестиційної діяльності: метод дисконтування вкладених інвестицій та отриманих прибутків (пропонується застосувати для оцінки майбутніх грошових надходжень з позиції поточного моменту), метод розрахунку чистого ефекту, який ґрунтується на співвідношенні величини первинної інвестиції із загальною сумою дисконтованих чистих грошових надходжень, що генеруються нею у прогнозованому терміні (рекомендовано використовувати під час аналізу оптимальності інвестиційного портфеля; метод розрахунку норми рентабельності інвестицій в дослідженні показує максимально-допустимий відносний рівень витрат, який може бути асоційований з із цим проектом); метод розрахунку періоду окупності (використовується у видах діяльності, яким притаманна велика ймовірність достатньо швидких технологічних змін, де головне - не прибутковість, а окупність); метод індексу прибутковості (в дослідженні доведено, що він необхідний при виборі одного проекту з ряду альтернативних) та інші методи. Зазначена методика має передбачати розв'язання наступних завдань: оцінку потреб в інвестиціях, реальність планів інвестування, визначення резервів збільшення обсягів інвестування тощо.

Проведене дослідження дало змогу встановити, що для ефективного контролювання за інвестиційною діяльністю необхідно проводити ретельний аналіз ймовірних напрямків вкладення коштів та відбір ефективніше варіантів з точки зору інвестиційних цілей.

У сьомому розділі “Вплив інвестиційних процесів на забезпечення життєдіяльності суспільства у контексті економічної безпеки України” досліджується широке коло питань, пов'язаних із генезисом інвестицій в аспекті економічної безпеки. Особлива увага приділяється економічному статусу і потенціалу основних резидентів інвестиційної діяльності (фізичним та юридичним особам) у ринкових умовах форми господарювання, зокрема в умовах України.

На основі аналізу встановлено явні розбіжності в інвестиційній забезпеченості за регіональною ознакою, що істотно впливають на рівень незалежності в регіоні. Головна небезпека в сучасних умовах - це духовна деградація людини. Вкладені кошти (інвестиційні і т.д.) мають забезпечити розв'язання назрілих проблем соціальної та культурної сфер. Тому у праці досліджено проблеми, які мають ключове значення для забезпечення життєдіяльності суспільства, що створило можливість розробити методи виявлення основних загроз та аналіз інвестиційної безпеки регіонів.

На сучасному етапі у зв'язку з інформатизацією суспільства загострюється питання забезпечення інформаційної свободи і безпеки населення, оскільки людина в усіх сферах життєдіяльності стає залежною від технічних засобів, робота яких дає змогу регламентувати і відповідно керувати всіма галузями життя. Дослідження проблем структурних складових і рівня захищеності національної економіки створило можливості дійти висновку про те, що під час аналізу національної безпеки доцільно виділяти її соціальну і силову складові, реальною базою яких можна вважати рівень розвитку економічних відносин.

Концентрація власності і зосередження головних засобів виробництва в руках держави, а також деконцентрація власності і зосередження головних засобів виробництва у приватних осіб доводить, що це визначає демократичний характер господарювання. Причому досягнення гармонійного розвитку у сфері економіки можливе при розумному регулюванні ступеня реалізації цих напрямків.

Дослідження засвідчили, що найвища ефективність системи національної безпеки досягається її взаємодією з міжнародними і регіональними системами безпеки, а найважливішою умовою досягнення вимог економічної безпеки є реалізація системи проектів і програм стратегічного характеру (наукових, інноваційних, виробничих, інвестиційних).

Одним із головних напрямків роботи в забезпеченні інвестиційної безпеки України є формування на системній основі державно-правового і господарсько-економічного механізмів стимулювання розвитку економіки і раціонального сполучення методів державного і ринкового регулювання розвитку регіонів. Методи державного регулювання повинні підтримувати, з одного боку, процеси економічного зростання регіонів у цілому, а з іншого -- сприяти розв'язанню завдань комплексного соціального й економічного розвитку окремих регіонів, запобігання в них кризових ситуацій.

Доведено, що для забезпечення пов'язування прийнятих рішень за окремими регіонами із загальною стратегією регіонального розвитку і концепцією економічної безпеки необхідно:

1. Проведення ранжирування регіонів за ступенем негативного впливу ситуацій, що склалися в регіонах, на національну безпеку України; визначення кризових регіонів, ситуація в яких має бути під контролем держави.

2. Визначення пріоритетних заходів, проведених з метою зміни ситуацій у кризових регіонах і в умовах обмежених ресурсів.

3. Безупинне контролювання за ходом виконання й оцінка фактичної ефективності заходів, прийнятих до реалізації. Проведення такого контролю дасть змогу вжити своєчасних заходів у випадку наростання до критичного рівня соціально-економічної напруженості в регіонах.

У процесі інвестиційної діяльності, що є підприємницькою діяльністю, спрямованою на використання інвестиційних ресурсів для забезпечення кількісного і якісного зростання споживання, виявлено відмінності між реальними і фінансовими інвестиціями, що розкриваються у процесі їх руху.

Таким чином, в основі інвестиційної діяльності знаходиться процес перетворень, що постійно повторюється в такій послідовності: приріст фонду нагромадження _ витрати засобів фонду нагромадження _ приріст основного капіталу _ виробництво продукції _ реалізація продукції, одержання доходу формування фонду нагромадження _ приріст фонду нагромадження.

Проведений аналіз показників ефективності інвестицій свідчить, що ні в Україні, ні за кордоном не розроблено бездоганних методів обґрунтування доцільності інвестиційних програм. Під час прийняття інвестиційних рішень необхідно застосовувати різні методи оцінки в комплексі й отримані результати використовувати як допоміжний матеріал.

Розроблено і запропоновано систему оцінки стійкості розвитку регіону на основі інтегрального індексу стійкого розвитку об'єкта. Проте розвиток сам собою є динамічним процесом. Тому для підвищення ефективності формування і реалізації регіональної політики стійкого розвитку додатково розроблено методику оцінки динаміки процесів, котрі відбуваються в регіоні. Зокрема, оцінка середньорічного темпу зростання деяких відносних показників здійснюється за допомогою обчислення середньогеометричних ланцюгових темпів зростання.

Досліджено окремі аспекти (соціальні, економічні, екологічні) розвитку регіону, що створює можливість визначити загальний рівень стійкого розвитку регіональної системи на основі стратегічної оцінки стійкості її функціонування. У цьому взаємозв'язку виявлено, що процес становлення сприятливого інвестиційного розвитку в Україні є позитивним чинником щодо підприємницької діяльності інвесторів, а це дає змогу впевнено твердити, що ефективність, тобто віддача для конкретних інвесторів, буде зростати. Зокрема, у державі відчувається тенденція до зростання уваги щодо підтримки реалізації різнопланових бізнес-інтересів вітчизняних та іноземних інвесторів.

Висновки

1. Економічна політика, спрямована на стимулювання переходу до пожвавлення, підйому і подальшого зростання, розв'язує багаточинникові завдання, причому чимало чинників створюють протилежні вектори руху. Розв'язанню складних і суперечливих соціально-економічних проблем можуть допомагати моделі розвитку. Потрібно правильно вибрати комплексу економічних методів та заходів, котрі забезпечать, поряд із дозованою відкритістю, захист національних інтересів, а також стратегічних пріоритетів, які підлягають розробці.

2. На сучасному етапі розвиток економіки України характеризується наслідками глибокого спаду, що проявляється у скороченні обсягів виробництва, зниженні інвестиційної активності, зношенні основного капіталу, відпливі капіталу за кордон. Непослідовне проведення реформ призвело до уповільнення темпів економічного розвитку. Серед головних причин сформованої ситуації можна назвати відсутність економічної стратегії, невиконання базових завдань, ігнорування необхідності в інституціональних перетвореннях.

3. Механізм державного регулювання ринку інвестицій визначається системою економічних впливів, спрямованих на активізацію джерел інвестиційних ресурсів за допомогою фіскальних і монетарних важелів. Бюджетне фінансування варто використовувати лише для стратегічно важливих і пріоритетних галузей економіки держави. Передумовою бюджетного фінансування є необхідність забезпечення економічної стабільності і незалежності держави, підтримка життєдіяльності основних галузей економіки, забезпечення державної безпеки, проведення структурної перебудови. Дослідження монетарної політики державного регулювання економіки показало її стратегічну важливість у частині розв'язання таких проблем: активізація інвестиційної діяльності банків та інших фінансово-кредитних установ повинна спрямовуватися на посилення ролі довгострокового і середньострокового кредитування, розширення посередницької діяльності в управлінні інвестиційними портфелями компаній, розвиток різного роду довірчої діяльності, операцій страхування і перестрахування інвестицій, участь у фінансуванні інвестиційних проектів, здійснення їх моніторингу.

4. Структурно-інвестиційна політика є основним важелем у процесі розв'язання проблем інвестора з метою створення комплексу податкових, митних і валютних пільг, забезпечення розвитку інфраструктури ринку акцій, прозорості фондового ринку і приватизації, створення умов і системи ефективних стимулів для стратегічних інвесторів. Як засвідчило дослідження, випуск облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) доцільно здійснювати з метою залучення тимчасово вільних коштів юридичних і фізичних осіб, для відшкодування дефіциту бюджету, збільшення припливу іноземної валюти, стримування інфляції, що сприяє зміцненню національної грошової одиниці.

5. На сучасному етапі розвитку економіки відбувається поступова трансформація відносин у межах економічної системи. У зв'язку з цим можна визначити найважливіший напрямок розвитку взаємин між суб'єктами економіки, а саме - механізму демонетизації грошового обігу і розширення системи безготівкових розрахунків на все більшу частину населення. Ефективне функціонування запропонованого механізму дасть змогу створити сталий залишок на рахунках у банках на рівні 15%. Використання такого обсягу вільних коштів населення на інвестиційні цілі створить можливість забезпечити інвестиційні надходження, котрі перевищать зовнішні запозичення України.

6. Аналіз стратегічних напрямків інвестиційної діяльності дав змогу виділити і класифікувати пріоритетні об'єкти з погляду інтересів національної економіки, до яких належать об'єкти, інвестиції, які дають швидку фінансову віддачу, істотно не змінюючи структури виробництва та потреб інфраструктурних об'єктів і які поліпшують забезпечення економіки ліквідними базовими ресурсами, інноваційні об'єкти, котрі створюють потенціал економічного зростання.

7. Ефективним напрямком у виявленні пріоритетних і потенційно перспективних інноваційних “точок зростання” є моніторинг проектів і проектних пропозицій через галузеві міністерства, що володіють кваліфікованими фахівцями, здатними оцінити проект, при узагальнюючому контролі міністерства економіки, а також міністерства науки. В основу такого моніторингу доцільно покласти принцип стандартизації переліку об'єктів і вимог до них за ключовими напрямками пошуку пріоритетів.

8. Система контролю в Україні нині перебуває у процесі реформування і становлення, як і вся економіка країни. Визначено, що головним завданням державного контролю інвестиційної діяльності в Україні є здійснення контролю за фінансовою діяльністю об'єктів інвестування, а також систематизація виявлених недоліків і порушень для виконання поставленої мети. Запропонований механізм фінансово-економічного контролю об'єктів інвестування дає змогу проаналізувати економічний потенціал і можливість економічного зростання інвестицій.

9. Формування методичної бази механізму контролю і моніторингу інвестиційної діяльності суб'єктів, що господарюють, потребує застосування різних економіко-математичних моделей. Це дозволило б дати оцінку потреб в інвестиціях, визначити реальність планів інвестування, уточнити резерви збільшення обсягів інвестицій і т.п. Обґрунтування стратегії залучення інвестицій на території пріоритетного розвитку Житомирського регіону через механізми функціонування ВЕЗ дали змогу зменшити обсяги неплатежів, автоматизувати систему розрахунків та підвищити ефективність функціонування фінансових потоків.

10. Для ефективного використання можливостей створених в Україні ВЕЗ і територій пріоритетного розвитку (ТПР) необхідно забезпечити оптимальне заповнення їх внутрішнього економічного простору, поєднавши при цьому інтереси держави, місцевих органів влади управління й інвесторів. Пропонується аналізувати фактичні наслідки діяльності ВЕЗ та ТПР як у розрізі окремих інвестиційних проектів і галузей (видів діяльності), так і в масштабі територіально-господарських формувань та територіально-адміністративних одиниць, що створить можливість оцінити ступінь виконання поставлених завдань, характер і основні тенденції розвитку ВЕЗ і ТПР, їх вплив на соціально-економічний розвиток регіону розташування і значення для держави.

11. Значущість інвестиційної безпеки для забезпечення життєдіяльності суспільства в цілому й економіці регіонів зокрема визначається, виходячи з пріоритетів розвитку самого суспільства, з урахуванням різноманітних чинників, таких, як забезпеченість ресурсами, рівень розвитку економіки регіону, інформаційна забезпеченість, стан інвестиційного клімату в регіоні тощо. Під час аналізу національної безпеки доцільно виділяти її соціальну і силову складові, реальною базою яких можна вважати рівень розвитку економічних відносин. Найвища ефективність системи національної безпеки досягається її взаємодією з міжнародними і регіональними системами безпеки, а найважливішою умовою досягнення вимог економічної безпеки є реалізація системи проектів і програм стратегічного характеру (наукових, інноваційних, виробничих, інвестиційних).

12. Забезпечення інвестиційної безпеки України здійснюється формуванням на системній основі державно-правового і господарсько-економічного механізмів стимулювання розвитку економіки і раціонального сполучення методів державного і ринкового регулювання розвитку регіонів. Методи державного регулювання мають підтримувати, з одного боку, процеси економічного зростання регіонів у цілому, а з іншого, -- сприяти розв'язанню завдань комплексного соціального й економічного розвитку окремих регіонів, запобігання кризових ситуацій.

Список опублікованих праць за темою дисертації