Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень

УДК 338.439:338.24.001

МЕТОДОЛОГІЯ УПРАВЛІННЯ ВИРОБНИЧИМ ПОТЕНЦІАЛОМ ХАРЧОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ

Спеціальність 08.07.01 - Економіка промисловості

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора економічних наук

ОСІПОВ ПАВЛО ВОЛОДИМИРОВИЧ

Одеса 2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України

Науковий консультант доктор економічних наук, професор, академік НАН України Буркинський Борис Володимирович, Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України, директор

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор, академік НАН України Амоша Олександр Іванович, Інститут економіки промисловості НАН України, директор

доктор економічних наук, професор Грузнов Іван Іванович, Одеський національний політехнічний університет Міністерства освіти і науки України, професор кафедри

доктор економічних наук, професор Лисенко Юрій Григорович, Донецький національний університет Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри

Провідна організація Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, відділ проблем розвитку і розміщення харчової і переробної промисловості, м. Київ

Захист відбудеться 17 грудня 2004 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.177.01 в Інституті проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України за адресою: 65044, м. Одеса, Французький бульвар, 29.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України за адресою: 65044, м. Одеса, Французький бульвар, 29.

Автореферат розісланий 15 листопада 2004 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Моліна О.В.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Висновки, зроблені в 2003 р. Міжнародним Економічним форумом щодо конкурентоздатності 102 країн світу, показали, що Україна посідає місце у восьмій десятці, що вказує на певну деградацію національної економіки. Подібна ситуація в економіці країни, яка ще п'ятнадцять років тому вважалась серед країн СРСР та держав Європи досить потужною, вимагає вживання кардинальних заходів для її виходу з економічного колапсу.

Особливість сучасного стану народногосподарського потенціалу полягає в тому, що в певній групі галузей він має негативний вектор спрямованості. Україна позбавилася флоту, багато галузей народного господарства знаходяться у стані стагнації, сільське господарство у занепаді. Не уникла цієї долі й одна із самих продуктивних галузей промисловості - харчова, котра в докризовий період та в даний час займає друге місце за показником ВВП серед галузей промисловості. Виробничий потенціал харчової промисловості і багатьох її галузей у даний час утратив свої кількісні і якісні характеристики.

Необхідність проведення робіт з відновлення, реконструкції і переоснащення багатьох галузей харчової промисловості в умовах обмеженості фінансових ресурсів вимагає вибору ефективних управлінських рішень. В сучасних умовах економічне зростання промислової діяльності неможливе без якісного передбачення наслідків прийнятих управлінських рішень. Від якості аналітичної та прогнозної інформації залежать можливості планування ефективного використання виробничого потенціалу та його складових елементів виробництва: основних засобів, обігових коштів та персоналу. Потреба в такій інформації ставить нові проблеми в сфері розробки ефективних механізмів управління діяльністю підприємств та галузей промисловості і вимагає перебудови методології виміру, оцінки та аналізу економічних процесів, які відбуваються в виробничому потенціалі промислових підприємств. Застосування оновлених та діючих механізмів в системі управління дозволить визначити комплексний вплив сукупності організаційно-технічних та економічних заходів на майбутній розвиток виробництва і підвищення його ефективності.

Як показують проведені дослідження, виробничий потенціал більшості галузей харчової промисловості вимагає поліпшення як використання, так і його відтворення. Низький рівень відновлення основних засобів, утрата власних обігових коштів і змушене скорочення персоналу через зниження обсягів виробництва визначають необхідність проведення глибокого ешелонованого аналізу для виявлення причин, що обумовили ці явища. Однак використання традиційних методів виміру, оцінки й аналізу для вивчення глибинних процесів, що протікають у кругообігу виробничого потенціалу, в даний час недостатньо.

Загальновідомо, що ефективне та діюче управління будь-якою складною системою, чи управління підприємством або галуззю, може здійснюватися тільки на основі надійного економічного інструментарію, що чітко характеризує стан об'єкта у всіх частинах його складу і на всіх етапах його розвитку. Як показують дослідження в галузі теорії формування, використання і відтворення виробничого потенціалу, багато теоретичних питань мають проблемний характер і дотепер частина з них є маловивченою. До них варто віднести в першу чергу інструментарій системного вивчення складних економічних структур, якими є як інтегральний виробничий потенціал, так і його складові; принципи їхнього формування; фактори, що визначають рівень їхнього використання і відтворення; методи оцінки та низка інших питань економічної теорії. Не менш важливими є і питання вивчення складних, часом різноспрямованих процесів розвитку і деградації виробничих потенціалів галузей харчової промисловості. Знання причин, які визначили як негативні, так і позитивні процеси, що протікають у галузях харчової промисловості, мають допомогти визначитися в оптимальних управлінських рішеннях, спрямованих на поліпшення економічної ситуації в харчовій промисловості країни.

В основу розробки теоретичної частини дисертаційної роботи було покладено теоретико-методологічні роботи відомих учених провідних наукових та освітянських установ України таких як: Донецький національний університет, Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України, Інститут економіки промисловості НАН України (м. Донецьк), Інститут економічного прогнозування НАН України (м. Київ), Київський державний університет харчових технологій, Київський національний економічний університет, Київський національний університет ім. Т.Г. Шевченка, Одеський державний економічний університет, Одеська національна академія харчових технологій, Одеський національний політехнічний університет, Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України (м. Київ), Харківський державний економічний університет.

Теоретичні проблеми і практичні аспекти системного вивчення зазначених вище питань є актуальними і визначили мету та основні задачі проведення наукового дослідження, а також структуру дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконувались згідно планів науково-дослідних робіт Інституту проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України за темами: “Методичні основи реструктуризації промислових підприємств” (2001 р., номер державної реєстрації 0201U005186) та “Теоретичні основи формування конкурентоспроможної економіки регіону на перехідному етапі” (2001-2003 рр., номер державної реєстрації 0101U000711).

Матеріали і рекомендації дисертаційної роботи були використані при проведенні науково-дослідної роботи за темою: “Розробити інноваційний проект створення та освоєння виробництва продуктів дитячого харчування в програмі “Агротехнопарк”” (2003 р., номер державної реєстрації 0100U004683). У цій роботі були використані результати прогнозу розвитку виробничого потенціалу плодоовочеконсервної галузі, а також аналітичні матеріали щодо стану та використання виробничих потужностей.

При виконанні теми “Розробити економіко-організаційну модель адресного забезпечення дітей спеціальними продуктами харчування” (2001 р., номер державної реєстрації 0100U004055) була використана запропонована автором методологія конструювання систем показників для виміру й аналізу ефективності господарської діяльності підприємств плодоовочеконсервної промисловості.

Методичні положення із виміру, оцінки й аналізу економічної ефективності виробництва були вжиті при розробці “Аналітичних матеріалів щодо діяльності плодоовочевої консервної промисловості” за 2000-2004 рр.

Мета і задачі дослідження. Метою даної дисертаційної роботи є розробка наукових основ, методичних положень для виміру, оцінки й аналізу виробничого потенціалу та потенціалів, що його формують, а також виявлення особливостей і розробка практичних рекомендацій з поліпшення використання і відтворення потенціалу в харчовій промисловості України та у її галузях.

Для реалізації поставленої мети в дисертаційній роботі визначені конкретні завдання:

- розробити методичні основи і принципи побудови статистично достовірних систем показників для виміру й оцінки складних економічних структур та їх споживної вартості;

- обґрунтувати структуру і склад інтегрального виробничого потенціалу, дати характеристику складаючих його часткових виробничих потенціалів;

- скласти класифікацію принципів формування виробничого потенціалу і виявити особливості їхнього прояву в харчовій промисловості та її галузях;

- розробити методичні положення для:

- характеристики стану використання і відтворення виробничого потенціалу;

- виміру, оцінки організаційного рівня виробничого потенціалу та визначення резервів його росту;

- виміру, оцінки й аналізу економічної ефективності виробництва та визначення резервів її росту;

- виміру та оцінки рівня економічного потенціалу та його нижнього граничного рівня;

- дати характеристику стану потужнісного потенціалу і ресурсів виробництва харчової промисловості та її галузей;

- виміряти, оцінити та зробити аналіз ефективності використання і відтворення виробничого потенціалу в харчовій промисловості та її галузях;

- визначити величину економічного потенціалу для рентабельних галузей і розрахувати резерви росту економічної ефективності виробничого потенціалу; виробничий потенціал харчова промисловість

- визначити основні напрямки поліпшення використання і відтворення виробничого потенціалу харчової промисловості та її галузей.

Об'єктом дослідження є економічні процеси, що відбуваються при формуванні, використанні та відтворенні виробничого потенціалу в галузі промисловості.

Предметом дослідження є методологія та методи виміру та оцінки виробничого потенціалу харчової промисловості та її галузей.

Методи дослідження. Теоретичну і методологічну основу дослідження складають наукові положення сучасної економічної теорії, наукові праці і методичні розробки провідних вітчизняних та закордонних учених з проблем створення статистично достовірних систем показників, що характеризують стан і динаміку розвитку складних економічних систем, а також праці учених із проблем використання та відтворення виробничого потенціалу галузі промисловості.

Для вирішення сформульованих вище задач були використані різноманітні економічні методи дослідження. Зокрема, методи системної характеристики об'єкта і системного підходу при дослідженні закономірностей і особливостей формування, використання та відтворення виробничого потенціалу в сучасних умовах.

При дослідженні особливостей процесів, що протікають у фазах обертання інтегрального виробничого потенціалу харчової промисловості, був використаний комплекс економіко-статистичних і математичних методів аналізу. Дослідження динаміки показників проводилося за допомогою індексного методу. Методи техніко-економічного аналізу були використані для характеристики факторів, що визначають тенденції та динаміку виробничого потенціалу. Визначення ступеня вагомості факторів при характеристиці деяких економічних показників проводилося на основі колегіального-експертного методу оцінок. Для прогнозу розвитку виробничого потенціалу і його впливу на економіку харчової промисловості був використаний метод прогнозних оцінок факторів, що формують показники характеристики економічної структури.

Інформаційною базою проведених досліджень були джерела економічної літератури вітчизняних і закордонних авторів, матеріали конференцій, дані державних статистичних органів і служб, інформація державних НДІ (УНДI ЦП, ДНПКI ”Консервпромкомплекс” і ін.), а також дані звітності про виробничо-господарську діяльність об'єднань і окремих підприємств харчової промисловості.

Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна сформульованих і обґрунтованих у дисертаційній роботі основних положень, висновків і рекомендацій полягає в тому, що вони в сукупності вирішують важливу наукову проблему удосконалювання механізму управління формуванням, використанням та відтворенням виробничого потенціалу харчової промисловості України і її галузей. Конкретні результати дослідження, що характеризують його наукову новизну, відображені в таких теоретичних, методологічних і методичних розробках:

Вперше:

- теоретично обґрунтовано та визначено характерні риси статистично достовірних систем показників для формалізації стану складних економічних структур та сформульовано вимоги до їх побудови: на чолі стоїть узагальнюючий показник, який повністю дезагрегується на часткові показники декількох рівнів, узагальнюючий показник та часткові показники першого рівня повинні мати єдину структуру, одиниці виміру та вектор спрямованості, показники другого та інших рівнів об'єднані в економіко-статистичні моделі; обґрунтовано можливість побудови двох типів статистично достовірних систем показників для характеристики складних економічних структур, які базуються на повній дезагрегації узагальнюючого показника, тобто встановлюється їх функціональний зв'язок, у випадку неможливості формалізації складного економічного явища здобувачем запропоновано застосовувати прийом “зважування” показників усіх рівнів за допомогою коригувальних коефіцієнтів, які в своїй сукупності складають одиницю. Ці методичні новації були застосовані автором при розробці методичних положень щодо виміру та оцінки відповідно економічної ефективності та організаційного рівня виробничого потенціалу;

- розроблено систему показників для виміру, оцінки й аналізу економічної ефективності виробництва та його елементів. Відзначними особливостями розробленої системи показників є повна її відповідність визначеним вимогам конструювання статистично достовірної системи показників. Ця система показників дає змогу виміряти стан економічної ефективності та виявити вплив на цей стан кожного з показників ефективності елементів виробництва: основних засобів, обігових коштів та персоналу. Моделювання часткових показників другого рівня дає змогу встановити кількісний вплив двох груп факторів: використання (ціннісний фактор, використання потужнісного потенціалу) та відтворення (оснащеність одиниці потужнісного потенціалу елементами виробництва, структура кожного елемента виробництва та швидкість його обороту). Це дає змогу визначити як стан економічної ефективності виробничого потенціалу та формуючих його елементів виробництва, так і роздільний кількісний вплив на результуючий показник економічної ефективності груп показників використання та відтворення елементів виробництва;

- розроблено методичний прийом виміру ступеня досягнення рівня економічного потенціалу і наявних резервів. Для цього здобувач застосував розроблену ним статистично достовірну систему показників, та усім частковим показникам другого рівня надав максимально чи мінімально можливі (в залежності від вектора спрямованості) значення, після чого ним були отримані максимально можливі значення часткових показників першого рівня, які характеризують максимальну ефективність елементів виробництва та максимально можливе значення результуючого показника економічної ефективності. Тобто, ним запропоновано розрахунок рівня економічного потенціалу підприємства, чи галузі. Крім того, запропоновано розраховувати резерв досягнення економічного потенціалу як різницю між рівнем економічного потенціалу та фактичним рівнем ефективності виробничого потенціалу;

- враховуючи особливості організацій виробничого потенціалу підприємств харчової промисловості, більша частина з яких є переробними, запропоновано визначати рівень організації виробничого потенціалу, як узагальнюючу величину рівнів організації сировинної зони і рівня організації виробничого процесу; наведено класифікацію факторів, що формують рівень організації сировинної зони та запропоновано систему показників для однозначного виміру рівня організації сировинної зони. Розроблено систему показників для виміру й оцінки рівня організації виробничого потенціалу і його елементів. На цій основі запропоновано робити вимір рівня організації виробничого потенціалу за допомогою узагальнюючого показника;

- розроблено концепцію існування інтегрального виробничого потенціалу та визначено його склад; виявлена послідовність інтеграції потужнісного потенціалу в ресурсно-виробничий та ресурсно-виробничого потенціалу в економічний потенціал; цей взаємозв'язок обгрунтований тим, що названі види виробничого потенціалу єднає те, що вони відображують різні прояви трьох елементів виробництва: основних засобів, обігових коштів та персоналу; надана класифікація принципів формування виробничого потенціалу, як складної економічної структури: складності, цілісності, взаємозамінності та взаємодоповнюваності утворюючих його виробничих елементів, їх обертання, спроможності до відновлення та сприймання усіх видів впливів, а також класового характеру; за допомогою розроблених автором методичних прийомів вивчені деякі особливості головних принципів формування виробничого потенціалу стосовно до особливостей галузей харчової промисловості;

- розроблено методичні положення визначення стану використання та відновлення усіх трьох різновидів виробничого потенціалу. При цьому автор використав усі встановлені ним вимоги щодо конструювання статистично достовірних систем показників;

- за допомогою розроблених методичних положень вивчені глибинні процеси, які відбувалися у виробничому потенціалі харчової промисловості в процесі його використання і відтворення. Встановлені особливості стану обертання виробничого потенціалу та його ефективності для чотирьох груп галузей харчової промисловості: деградуючих; тих, що відроджуються; тих, що функціонують на власні кошти та тих, що запозичують кошти для власного розвитку. Досліджені фактори, які обумовлюють стан виробничого потенціалу цих груп галузей;

- зроблено прогноз динаміки стану виробничого потенціалу до рівня економічного горизонту на основі прогнозів динаміки факторів, які визначають його рівень. Автор запропонував у випадку, коли немає даних довгострокових прогнозів та передбачень, застосувати прогноз факторів, які формують економічне явище, тобто тих, що формують економічний потенціал. Це дало змогу виявити вектор спрямованості цих чинників, та з урахуванням їх вагомості встановити вектор спрямованості розвитку виробничого потенціалу харчової промисловості та її галузей.

Удосконалено:

- класифікацію факторів, що визначають рівень виробничої потужності на переробних підприємствах харчової промисловості та метод розрахунку виробничої потужності на підприємствах харчової промисловості. На відміну від застосовуваних у даний час методів натурального виміру виробничої потужності у харчовій промисловості, запропоновано розраховувати потужність також у вартісному виразі;

- методичний підхід до планування стану потужнісного потенціалу. На відміну від існуючого положення динаміка цього потенціалу при ринкових відносинах має визначатися на основі вільного залишку сировини, що підлягає переробці.

Набули подальшого розвитку:

- концептуальні положення розробки економіко-статистичних моделей з використанням уніфікованих факторів; враховуючи, що три елементи виробництва існують тільки в сукупності, кожен з них аналізується за допомогою однакових за структурою показників, що дає змогу сконструювати уніфіковані моделі для вивчення глибинних процесів, що відбуваються;

- методологія розрахунку реальної виробничої потужності в частині її фактичного забезпечення необхідним обсягом ресурсів виробництва.

Практичне значення одержаних результатів. Практична цінність одержаних автором результатів полягає в розробці методичних положень, які, ґрунтуючись на удосконалених автором теоретичних положеннях, не вимагають особливої адаптації стосовно до особливостей виробничої діяльності окремих галузей. Це дозволило використовувати їх на промислових підприємствах і в об'єднаннях підприємств.

Результати проведених досліджень і пошуків, що знайшли відображення в дисертаційній роботі, можуть бути використані не тільки в харчовій промисловості; названі методичні розробки після їхнього корегування на специфічні виробничі умови інших галузей можуть знайти в них широке практичне застосування.

Розроблені методичні положення, а також зібрані здобувачем дані про стан елементів виробництва були використані в лекційних курсах і практичних заняттях таких навчальних дисциплін: “Управління потенціалом підприємств”, “Економіка підприємства”, “Сучасні економічні проблеми розвитку переробних галузей АПК”, “Інвестування”, “Стратегія ринкової економіки”, “Фінансовий менеджмент” в Одеській національній академії харчових технологій (акт впровадження від 13.04.2003 р.), і в Одеському інституті післядипломної освіти Національного університету харчових технологій (акт впровадження від 03.03.2004 р.). Отримані наукові результати прийняті до практичного застосування в об'єднанні “Інцукорпром-ДО” (Заплазський, Котовський і Червонознаменський цукрові заводи) - акти впровадження відповідно № 04/29, № 04/30, № 04/31, № 04/32 від 03.05.04 р.; на підприємствах Чорноморського агропромислового інженерного центру (довідки № 174-ВН, № 175-ВН від 10.02.2004 р.), на ВАТ “Балтський молочноконсервний комбінат дитячих продуктів” (акт впровадження № 18/НТП від 19.10.2004 р.).

Особистий внесок здобувача. Усі наукові результати, наведені в дисертації, отримані автором самостійно. Усі наукові праці опубліковані без співавторів і наведені в переліку публікацій за темою дисертації. У даній дисертаційній роботі матеріали і висновки кандидатської дисертації не використовувалися.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати досліджень доповідалися автором і обговорювалися на засіданні Вченої ради Інституту проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України, на Вченій раді Одеської національної академії харчових технологій, на Всеукраїнській науковій конференції “Проблеми теорії і практики соціально-економічної трансформації в Україні” (м. Одеса, 12-13 червня 2001 р.), на Підсумковій науково-практичній конференції професорсько-викладацького складу ОДЕУ, академічних та вищих навчальних закладів регіону (м. Одеса, 24-26 квітня 2002 р.), на міжнародній науково-практичній конференції “Динаміка наукових досліджень” (Дніпропетровськ-Донецьк-Харків, 28 жовтня - 4 листопада 2002 р.), на підсумковій науково-практичній конференції професорсько-викладацького складу ОДЕУ, академічних та вищих навчальних закладів України (м. Одеса, 22-24 квітня 2003 р.), на VII міжнародній науково-практичній конференції “Наука й освіта” (м. Дніпропетровськ, 10-25 лютого 2004 р.), на Першій Міжнародній науково-практичній конференції “Науковий потенціал світу “2004” (м. Дніпропетровськ, 1-5 листопада 2004 р.), на 59-63 наукових конференціях професорсько-викладацького складу Одеської національної академії харчових технологій (1999-2003 рр.).

Публікації. Всього за темою дисертаційного дослідження опубліковано одну монографію, 24 статті у фахових збірниках наукових праць, матеріали та 3 тези доповідей на міжнародних конференціях. Загальний обсяг надрукованих праць складає 30,70 д.л.

Обсяг і структура роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, п'яти розділів, висновків, списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації - 391 сторінку тексту, у тому числі основний зміст роботи викладений на 337 сторінках. Робота містить 105 таблиць, 6 рисунків, список використаних джерел з 253 найменувань.

Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, розглянуто доцільність розробки наукової проблеми, обґрунтовано її актуальність, сформульовано мету і задачі дослідження, наведено основні результати дисертаційної роботи і рівень їхньої наукової новизни, а також їхню практичну значущість.

У першому розділі “Методологія формування сучасної парадигми інтегрального виміру й оцінки виробничого потенціалу” визначені концептуальні підходи автора до дослідження теоретичних проблем вивчення стану і динаміки виробничого потенціалу, як єднання елементів виробництва: засобів праці, предметів праці і самої праці. Досліджуючи триєдність цих елементів виробництва, автор робить висновок про єдину основу формування трьох видів виробничого потенціалу: потужнісного, ресурсного й економічного. Подальше вивчення сутності кожного з цих потенціалів дозволило автору визначитися в існуванні інтегрального виробничого потенціалу, що являє собою взаємоінтегровані часткові потенціали: потужнісного у ресурсний, ресурсного в економічний. Зроблено висновок, що кінцевим етапом інтеграції є економічний потенціал.

Враховуючи, що виробничий потенціал являє собою складну економічну структуру, автором розроблені принципи його формування, основні з яких - цілісність, взаємозамінність і взаємодоповнюваність елементів та їх оборотність були вивчені в умовах їхнього прояву в ринкових умовах стосовно до специфіки переробних галузей харчової промисловості.

Показано, що базовий потужнісний виробничий потенціал має розраховуватися на основі сформованих у сучасних умовах факторів: сировинного, технічного і часового, серед яких примат належить сировинному фактору, у грошовому, а не у натуральному вираженні. Досліджуючи особливості ресурсно-виробничого потенціалу, автор виділяє потенціалоформуючі та потенціалозабезпечуючі фактори, які пов'язані з усіма елементами виробництва в кількісному і якісному відношеннях. Єднання елементів виробництва забезпечує одержання кінцевого економічного результату при відомих витратах, що визначає існування економічного потенціалу, який представляє собою економічну структуру, котра проявляється в максимально можливій ефективності ресурсно-виробничого потенціалу. Автор робить висновок, що закономірності формування і розвитку інтегрального виробничого потенціалу можуть бути розкриті не через окремо узяті закономірності його складових, а тільки через їхнє сполучення.

В другому розділі “Методологія формування моніторингової системи виміру, оцінки й аналізу стану виробничого потенціалу” показано, що виробничий потенціал, будучи складною економічною структурою, має багатогранні прояви на етапі свого формування, використання і відтворення. Вивчення і дослідження цих процесів визначають необхідність розробки принципів формування статистично достовірних систем показників, що характеризують складні економічні структури, а також необхідність розробки методичних положень системного вивчення глибинних процесів, які протікають у виробничому потенціалі.

На основі аналітичного огляду вітчизняних та закордонних джерел інформації з використовуваних сьогодні систем показників для характеристики складних економічних структур і явищ установлено, що в багатьох з них відсутня системність і статистична вірогідність, без яких неможливо виконати вимір, оцінку й аналіз стану і динаміки жодної економічної структури.

Результати дослідження в галузі конструювання систем показників підтвердили доцільність створення ієрархічної системи, що включає узагальнюючий і часткові показники декількох рівнів у залежності від особливостей об'єкта дослідження. Автор сформулював вимоги до створення статистично вірогідної системи показників: очолювати її має єдиний узагальнюючий показник, який цілком дезагрегується на поодинокі показники першого рівня; усі показники системи, як узагальнюючий, так і показники першого рівня, повинні мати однакову розмірність, структуру та вектор спрямованості; часткові показники першого рівня мають бути виражені через показники другого рівня на основі функціональної залежності тощо; показники другого рівня мають характеризувати глибинні процеси економічної структури чи явища та однозначно вимірювати поодинокі показники першого рівня.

Автор доводить, що використання статистично достовірної системи показників дозволяє визначити потенційно можливі значення поодиноких показників першого рівня, що характеризують рівень елементів економічної структури, а також узагальнюючого показника, що характеризує досліджуване явище чи структуру. На основі потенційно можливих величин ключових показників системи стає можливим зробити оцінку, визначити наявні резерви і ступінь досягнення потенціалу.

Ґрунтуючись на вищеназваних вимогах, автором були побудовані статистично достовірні системи показників, за допомогою яких вивчався стан і розвиток інтегрального виробничого потенціалу харчової промисловості та його складових: виміру й оцінки використання і відтворення виробничого потенціалу, рівня його організації та економічної ефективності.

Запропоновано методику визначення інтегрального показника для характеристики стану відтворення виробничого потенціалу, яка дозволяє однозначно виміряти рівень відтворення як трьох елементів виробництва зокрема, так і всього потенціалу в цілому.

Висновки

Дисертаційна робота є системним теоретико-методологічним дослідженням основ управління виробничим потенціалом у процесі його формування, використання і відтворення в умовах ринкових відносин.

Найбільш вагомі теоретичні результати дисертаційної роботи полягають у наступному.

1. Складні трансформаційні процеси, що відбуваються в народному господарстві, визначили низку проблем теоретичного і практичного характеру, які вимагають першочергового вирішення. Перехід до ринкових відносин відбувається в умовах відсутності єдиних науково-методологічних основ. Це ускладнює дослідження глибинних процесів, що відбуваються в галузях промисловості. Встановлено, що технології прийняття управлінських рішень, які раніше використовувалися в галузях промисловості, у ринкових умовах виявилися недієздатними.

2. Одним з головних питань економічної теорії і практики є створення методологічної і методичної основ для виміру, оцінки стану й ефективності використання і відтворення виробничого потенціалу. Ця проблема актуальна й у харчовій промисловості, стан економіки якої вказує на необхідність вживання радикальних заходів по виведенню багатьох її галузей зі стану стагнації. Відсутність єдиного методологічного підходу до методичних прийомів вивчення питань стану і динаміки економічних процесів, що відбуваються в діяльності промислових підприємств і галузей, визначила необхідність розробки автором відповідних теоретичних і методичних питань.

3. Автором розроблені теоретичні основи дослідження складних економічних структур за допомогою систем показників, що мають статистичну вірогідність. Практичне застосування подібних систем показників має явні переваги перед методами, заснованими на застосуванні набору показників: використання єдиного узагальнюючого показника дозволяє визначити особливості динаміки досліджуваного явища та його рівня, наявність часткових показників першого рівня дає можливість виміряти не тільки рівень структурних частин економічного явища, але розрахувати кількісний вплив, який робить кожна структурна частина на результуючий показник характеристики явища. Часткові показники другого рівня описують глибинні процеси, які протікають у структурних частинах економічного явища, що дозволяє визначити кількісний вплив, який роблять специфічні процеси на рівні компонента економічної структури. Названі принципи покладені в основу розробки оригінальних методик, на основі яких були вивчені деякі економічні процеси і явища в харчовій промисловості та її галузях. Розглянуті також питання теорії виміру й оцінки споживної вартості складної економічної структури, запропоновано алгоритм розрахунку інтегрального показника споживної вартості, який дезагрегується на часткові показники динаміки її кількості та якості.

4. Автор розглядає виробничий потенціал як сукупність елементів виробництва, кількісні і якісні характеристики яких у їхньому сукупному впливі визначають здатність до вироблення заданої кількості продукції відповідної якості.

Виробничий потенціал, на думку автора, формується і розвивається на основі низки принципів, до яких він відносить: складність, цілісність, взаємозамінність і взаємодоповнюваність складових його виробничих елементів, їхню оборотність, здатність до відтворення і сприйняття усіх видів впливу, а також класовий характер. Основні принципи, які не одержали теоретичного розвитку, розглянуті автором докладно і досліджені на основі розроблених ним спеціальних методичних прийомів.

5. В економічній теорії і практиці використовують поняття безлічі потенціалів, безсистемне використання яких вносить відому невизначеність у дослідження розглянутого питання. З усієї сукупності потенціалів автор виділив для вивчення споріднені, засновані на триєдності виробничих елементів потужнісний, ресурсний і економічний взаємоінтегровані виробничі потенціали. Усі названі потенціали - суть виробничі і знаходяться у визначеному взаємозв'язку, взаємозумовленості і взаємозалежності. Цим потенціалам дані визначення, виявлені фактори, що формують їхній рівень та динаміку розвитку.

6. Розроблені автором питання теорії побудови статистично достовірних систем показників були покладені в основу конструювання декількох статистично достовірних систем показників за допомогою яких були проведені спеціальні виміри й оцінка в галузі проблем використання і відтворення виробничого потенціалу, рівня його організації й економічної ефективності використання.