7. Проведений на основі запропонованих методичних прийомів аналіз дозволив виявити деякі особливості стану і динаміки виробничого потенціалу:

- встановлено, що в аналізованому періоді відзначається низький рівень використання потужнісного виробничого потенціалу у всіх групах галузей харчової промисловості: м'ясній, молочній, рибній, продовольчих товарів, мукомельно-круп'яній і комбікормовій. У багатьох галузях харчової промисловості спостерігаються деградаційні процеси відтворення потужнісного виробничого потенціалу, що визначили тенденцію його звуженого відтворення;

- виробничо-технічна база харчової промисловості застаріла, її знос перевищив припустимі межі;

- основою формування всієї маси обігових коштів була кредиторська заборгованість. Багато підприємств базових рентабельних галузей харчової промисловості нарощують власні обігові кошти за рахунок їхнього чистого прибутку, через “вимивання” обігових коштів перманентною інфляцією. Як показують розрахунки, приросту власних оборотних коштів явно недостатньо, щоб виробити таку кількість продукції. При повному блокуванні банківською системою України виробничої діяльності в харчовій промисловості вище названий феномен нарощування обсягів виробництва продукції може пояснюватися винятково одним фактором - роботою на давальницькій сировині;

- в аналізованому періоді спостерігається катастрофічна метаморфоза в структурі обігових коштів, як у галузях, так і у всій харчовій промисловості країни. Відбулася деформація обігових коштів і змінена їхня функціональна спрямованість не на розвиток виробництва, а на обслуговування сфери обертання;

- відбулися також зміни й у структурі засобів обертання. Якщо наприкінці вісімдесятих років основна їх частина була представлена запасами готової продукції на складах і відвантаженою продукцію, то в даний час засоби, акумульовані в готовій продукції, мінімальні;

- розглядаючи стан оборотності обігових коштів, автор зустрівся з тією ж метаморфозою полярної спрямованості показників, що й у їхній структурі;

- істотні зміни відбулися також у складі персоналу. Зменшення чисельності персоналу в аналізованому періоді відбулося, як у цілому у харчовій промисловості, так і у всіх п'яти групах її галузей.

- феномен “самозбереження” адміністративного персоналу став типовим у сформованій економічній ситуації для деградуючих галузей, у результаті чого чисельність робітників скорочується швидшими темпами, чим чисельність службовців.

8. Факторний аналіз економічної ефективності використання і відтворення виробничого потенціалу харчової промисловості і її галузей дозволив установити такі тенденції:

- у харчовій промисловості протягом аналізованого періоду (1997-2003 рр.) установилася стійка тенденція зниження економічної ефективності виробничого потенціалу. Основною причиною, що визначила це негативне явище, було неухильне зростання матеріалоємності продукції. Динаміка показників трудомісткості і фондоємності істотно не впливала на результуючий показник ефективності виробничого потенціалу;

- аналіз причин, що визначили зростання матеріалоємності продукції, указує на: подорожчання вартості сировини, основні і допоміжні матеріали, тару і пакувальні матеріали; зростання транспортних витрат на доставку сировини; погіршення якості сировини, що поставляється; зростання втрат сировини при її транспортуванні і зберіганні; зростання енергоємності виробленої продукції; відсутність глибокої технологічної переробки відходів; зростання втрат виробленої продукції.

Результати проведеного аналізу економічної ефективності виробництва по чотирьох галузей-представників різного ступеня забезпеченості фінансовими засобами і політикою розвитку показав, що основною причиною погіршення економічної ефективності стало неухильне збільшення матеріалоємності продукції. Тільки в галузях, інтегрованих у сільське господарство і торгівлю, спостерігається тенденція, що визначає зростання економічної ефективності виробництва: знижується матеріалоємність і трудомісткість продукції і зростає фондоємність продукції, як результат політики технічного переоснащення виробництва.

9. Встановлено, що в цілому у всіх галузях харчової промисловості України основним джерелом інвестування підтримки і розвитку виробничого потенціалу харчової промисловості були власні засоби, з яких прибуток і амортизація складають рівні частини. На відміну від загальноприйнятої практики банківська система, орієнтована на короткострокове кредитування, переважно торгівлі, не справляється зі своїм функціональним призначенням. Показано, що власних інвестиційних коштів недостатньо навіть для простого відтворення виробничого потенціалу, і що необхідно залучати для досягнення цієї мети або інвестиційний ресурс держави, або створити додаткові пільгові умови для проникнення іноземного капіталу в харчову промисловість.

Вивчено питання економічної ефективності використання нових видів імпортного устаткування, на основі яких передбачено переоснащувати галузі харчової промисловості. Акцентована увага на проблемах організаційного й економічного характеру, що виникають при цьому. Підтверджено, що використання імпортного дорогого устаткування погіршить економіку підприємств харчової промисловості.

Зроблений автором прогноз розвитку інтегрального виробничого потенціалу і його складових до лінії економічного горизонту вказує на подальше зменшення потужнісного потенціалу, зростання ресурсного й економічного виробничих потенціалів винятково за рахунок екстенсивних факторів.

Основні публікації за темою дисертації

1. Осипов П.В. Интегральный производственный потенциал пищевой промышленности. Одесса: ИПРЭЭИ НАН Украины, 2004. 288 с. (18,125 д.а.).

Публікацїї в наукових фахових виданнях.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.07.01 - Економіка промисловості. - Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України, Одеса, 2004.

Дисертація присвячена вирішенню теоретико-методологічних, методичних проблем і практичних питань подальшого удосконалювання управління виробничим потенціалом харчової промисловості України і її галузей.

У дисертаційному дослідженні розроблені теоретичні основи створення статистично достовірних систем показників для багатопланової характеристики інтегрального виробничого потенціалу і його складових: потужнісного, ресурсного й економічного потенціалів. Розроблено методичні положення для виміру стану використання і відтворення виробничого потенціалу, рівня його організації, виміру, оцінки й аналізу економічної ефективності виробництва і його елементів; визначення рівня економічного потенціалу.

Досліджено стан виробничого потенціалу і його складових у харчовій промисловості і її галузях; визначений вплив на ефективність виробничого потенціалу процесів використання і відтворення; визначено економічний потенціал галузей і резерви його росту. Надано прогноз динаміці виробничого потенціалу до межі економічного горизонту.

Теоретичні положення, науково-методичні розробки і практичні рекомендації, отримані за результатами проведеного дослідження, використані в практиці роботи підприємств харчової промисловості та у навчальному процесі.

Ключові слова: статистична вірогідність, системи показників, управління, виробничий потенціал, потужність, ресурси, ефективність, використання, відтворення, резерви росту.

Аннотация

Осипов П.В. Методология управления производственным потенциалом пищевой промышленности. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени доктора экономических наук по специальности 08.07.01 - Экономика промышленности. - Институт проблем рынка и экономико-экологических исследований НАН Украины, Одесса, 2004.

Диссертация посвящена вопросам решения теоретико-методологических, методических проблем и практических вопросов дальнейшего совершенствования управления производственным потенциалом пищевой промышленности Украины и её отраслей.

В диссертационном исследовании разработаны теоретические основы создания статистически достоверных систем показателей для многоплановой характеристики сложных экономических структур, описаны алгоритмы нескольких вариантов конструирования систем показателей, сформулированы требования, предъявляемые к построению статистически достоверной системы показателей, концептуально формализован интегральный показатель потребительной стоимости сложной экономической структуры, к которой отнесен производственный потенциал и его составляющие: мощностной, ресурсный и экономический потенциалы.

Сформулированы понятия интегрального производственного потенциала и составляющих его потенциалов, разработаны принципы построения производственного потенциала: целостность, сложность, взаимозаменяемость и взаимодополняемость его элементов, способность к воспроизводству и восприятию всех видов воздействия, обращаемость элементов и самого потенциала, классовый характер развития. Всем названным принципам даны определения и выявлены специфические особенности их проявления в пищевой промышленности и её отраслях.

Установлена взаимосвязь форм воспроизводства производственного потенциала и типов НТП. Показано, что главным потенциалоформирующим элементом во многих отраслях пищевой промышленности являются оборотные средства. Исследование оборачиваемости элементов, составляющих производственные средства, также указывают на примат оборотных средств в процессе обращения и в формировании экономической эффективности производственного капитала. Исследование экономической эффективности производственного потенциала при сокращении сроков службы рабочих машин указывает на существенный экономический эффект этого мероприятия при условии использования отечественного оборудования. Сокращение сроков службы этого активного элемента основных средств при использовании импортного оборудования определит экономический ущерб.

Предложено определять величину мощностного производственного потенциала как гармонизированную величину производственной мощности и имеющимися ресурсами элементов производства. Признано целесообразным рассчитывать величину мощностного производственного потенциала не только в натуральном, но и в стоимостном выражении, что позволит оценивать уровень его использования.

Приведен алгоритм расчёта резерва реальной производственной мощности и дополнительного количества ресурсов производства.

Разработаны методические положения для измерения состояния использования и воспроизводства производственного потенциала; уровня его организации; измерения, оценки и анализа экономической эффективности производства и его элементов; определения нижнего граничного уровня экономического потенциала.

Все названные выше методические положения предусматривают использование статистически достоверных систем показателей, что даёт возможность определять потенциальный уровень результирующих показателей, а также резервы его достижения. На этой основе разработаны методики оценки состояния и динамики сложных экономических структур: уровня организации производства и экономической эффективности производственного потенциала.

Исследовано состояние производственного потенциала и его составляющих в пищевой промышленности Украины и её отраслях; определено раздельное воздействие на эффективность производственного потенциала процессов использования и воспроизводства; определён экономический потенциал некоторых отраслей и резервы его роста.

Разработаны предложения по совершенствованию состава и структуры всех видов производственного потенциала, а также эффективности их использования и воспроизводства.

Дан прогноз развития всех видов производственного потенциала, основанный на прогнозе факторов, определяющих уровень интегрального производственного потенциала.

Теоретические положения, научно-методические разработки и практические рекомендации, полученные по результатам проведенного исследования, использованы в практике работы предприятий пищевой промышленности и в учебном процессе.

Ключевые слова: статистическая достоверность, системы показателей, управление, производственный потенциал, мощность, ресурсы, эффективность, использование и воспроизводство, резервы роста.

Annotation

Osipov P. V. Methodology of management of the industrial potential of food industry. - Manuscript.

Thesis for scientific degree of Doctor of Economic Sciences; Speciality 08.07.01 - Economy of industry. - The Institute of Market problems and Economic and Ecological Researches of the National Academy of Sciences of Ukraine, Odessa, 2004.

The thesis is devoted to the solution of theoretical and methodological and methodical problems and practical questions of the further perfection of management of the industrial potential of food industry and its branches in Ukraine as well.

The theoretical bases of creation of statistically authentic systems of the parameters for multi-planned characteristic of the integrated industrial potential and the components of its high-capacity, resource and economic potentials have been developed in the dissertation research.

Methodical positions for measuring of using and reproduction state of the industrial potential, its organization level; for measuring, estimation and analysis of the economic efficiency of production and its elements; for determination of the economic potential level, have been developed.

The condition of the industrial potential and its components in food industry and its branches has been investigated; influence on the industrial potential efficiency in using and reproduction processes has been determined; the economic potential of the branches and reserves of its growth has been determined. The outlook of development of the integrated industrial potential and its components has been given.

The theoretical positions, scientific and methodical developments and practical recommendations, received as a result of the made investigation, have been used in the practice of food industry enterprises work and in the educational process.

Key words: statistical authenticity, systems of parameters, management, industrial potential, efficiency, using, reproduction, reserves of growth.

Размещено на Allbest.ru