Ринкова трансформація економіки України

Проведені в дисертації дослідження дозволили виявити два основних підходи щодо сутності та масштабів завдань соціальної політики. Перший полягає у тому, що завданням цієї політики є опіка над найбільш упослідженими верствами населення, які не спроможні самостійно забезпечувати свої основні соціальні потреби. Ця точка зору поки що є домінуючою, вона створює мотивацію та визначає параметри соціальної діяльності держави. Другий підхід трактує соціальну політику розширено: соціальний захист повинен охоплювати не лише економічно вразливі верстви, а все населення. Доводиться необхідність перенесення акцентів політики із соціального захисту населення на “людський розвиток”. Обидва підходи, хоча й базуються на різних теоретичних засадах, не є непримиренними. Автор їх розглядає як два послідовні етапи розбудови соціальної сфери: економічно слабка держава може собі дозволити лише опіку над знедоленими; із зростанням економічного потенціалу з'являється можливість поширити соціальну підтримку на інші верстви суспільства. Щодо України, то варто зазначити, що на даному етапі трансформаційного процесу слід вирішувати питання соціального захисту найбільш вразливих верств населення, залишаючи на перспективу значне розширення соціальних послуг.

Теоретичною проблемою, яку доводиться вирішувати при виборі моделі соціальної політики, є співвідношення “ефективності” і “добробуту”. Перерозподіл завжди є зазіханням на зароблені доходи одних з подальшою передачею їх іншим. Це, як свідчать новітні дослідження, сприяє зростанню суспільного добробуту. Проте цей процес має об'єктивні межі: надмірний перерозподіл доходів призводить до падіння ефективності господарювання, до “своєрідного обміну економічної ефективності на рівність” (П.Бергер). Досвід багатьох країн, що здійснюють ефективну соціальну політику, ілюструє кількісні та якісні параметри “золотої середини”. Їх проявом є визнані планетарним співтовариством світові соціальні стандарти.

На переконання дисертанта, для формування нової моделі соціальної політики важливим є усвідомлення суспільної корисності соціальних видатків. Це повинно примусити політиків перестати трактувати останні як непродуктивні, вимушені втрати. Теоретики економічного зростання давно відійшли від “однофакторної” моделі, яка спиралася лише на економічні чинники розвитку. Все більшої сили набирають погляди, апробовані практикою, про важливість, а також вирішальність соціального чинника економічного зростання. Успішний розвиток сучасної української економіки може відбуватися лише за умови активного підключення останнього.

Соціальне питання може бути розв'язане лише в рамках довгострокової стратегії, певної моделі соціально-економічного розвитку. Цілі і принципи останньої визначають спрямованість та параметри соціальної функції держави. Отже, на перший план розв'язання соціальних проблем виходить пошук та вибір відповідної моделі розвитку суспільства. Головним критерієм успіху останньої з позиції “соціальності” є максималізація добробуту.

В останнє півстоліття світова наукова думка створила кілька концепцій такого роду. В соціальній типології слід відзначити концепції “соціальної держави”, “держави добробуту”, “соціального ринкового господарства”, шведську модель “розподільчого соціалізму”. Їх лейтмотивом є теза про те, що інтегральним критерієм суспільного прогресу є соціальні досягнення. Ці концепції набули широкого розголосу, а в ряді держав були підняті до рангу офіційної політики.

Найвдалішою, на нашу думку, є концепція соціального ринкового господарства, створена німецькими економістами й апробована вже майже піввіковою практикою ФРН. Вона грунтовно теоретично опрацьована і добре збалансована в усіх своїх складових. Важливим здобутком цієї моделі розвитку є оптимальне поєднання ефективності і справедливості. Було переконливо заперечено застереження консерваторів про те, що прагнення “достатку для усіх” загрожує сповільненням економічної динаміки. Доведено протилежне, а саме, що соціальний консенсус народу є потужним джерелом техніко-економічного поступу. Впевненість у завтрашньому дні, вдоволення існуючими суспільними відносинами генерують людську активність, підвищують ефективність функціонування людського фактору.

Історичний досвід свідчить, що найбільші небезпеки для трансформаційного реформування криються саме в соціальній сфері. Значне погіршення життєвих умов широких верств населення, їх маргіналізація, що здебільшого супроводжують цей процес, а також соціальні невдачі уряду становлять реальну загрозу для суспільного розвитку. Тому першочерговим завданням держави на перехідному етапі розвою стає забезпечення соціальної стабільності суспільства.

Аналіз показує, що в Україні сформувався нездоровий соціальний клімат, який не сприяє ринковим перетворенням і несе загрозу суспільної дестабілізації. Це вимагає від держави швидких і активних дій з метою розв`язання соціальних проблем, що накопичилися за десятиліття самостійного суспільно-економічного розвитку, який супроводжувався недооцінкою, навіть звичайним ігноруванням останніх. Людство, що пройшло через різноманітні суспільні бурі, виробило підходи до залагодження соціальних конфліктів, запровадження соціального миру. Була створена і достатньо апробована концепція соціального партнерства, розроблені інституціональні механізми погодження основних групових (класових) інтересів, створена відповідна законодавча база.

Проведене в дисертації дослідження дозволило обґрунтувати висновок про те, що головні завдання реформаторської держави зводяться до створення інституціональної інфраструктури соціального партнерства, формування середнього класу і насамперед через розвиток малого та середнього бізнесу, введення в суспільстві партнерської (неконфронтаційної) ідеології. Остання повинна стати не лише способом дії, але й способом мислення щодо взаємовідносин між роботодавцями, найманими працівниками і державними органами. Лише так може бути забезпечена суспільна стабільність, створені сприятливі умови для соціально-економічних перетворень. А це ставить особливі вимоги щодо якості економічної політики і зокрема її складової - соціальної політики.

У п'ятому розділі дисертації - “Державне управління зовнішньоекономічною діяльністю країни” об'єктом дослідження є засади функціонування окремої економіки в глобальному господарському просторі й завдання держави у забезпеченні організованого входження країни у світове економічне співтовариство.

Автор обґрунтовує тезу про те, що важливим завданням держави в умовах трансформаційного розвитку є формування “відкритої” економіки. В розділі проведений аналіз зв'язку концепції “відкритого суспільства” з теорією “відкритої” економіки, а також підходів до трактування цього поняття і основних показників відкритості чи закритості економіки. Проведений аналіз засвідчує пряму залежність між факторами внутрішнього господарського розвитку й зовнішньоекономічною діяльністю. До таких факторів віднесено рівень економічного потенціалу країни, глибину суспільного поділу праці, забезпеченість власними природними ресурсами. Сформульовано таку закономірність: чим більший економічний потенціал країни, тим менша потреба в зовнішньому ринку; чим глибший суспільний поділ праці, чим більше в країні вузькоспеціалізованих галузей виробництва, тим значнішою мусить бути відкритість національної економіки; чим меншою є забезпеченість країни власними природними ресурсами, тим більшою стає відкритість національної економіки. Визначені фактори мають безпосередній вплив на ситуацію в Україні, мотивують її відкритість. В розділі проаналізовано також фактор того, що запізніле входження України у міжнародні економічні структури відбувається за надзвичайно складних умов - глобалізації світових господарських процесів, яка криє собі знані небезпеки. Протидіяти їм, забезпечити країну від шкідливих зовнішніх впливів покликана держава, основні завдання якої в дисертації визначені так:

Вибір стратегії зовнішньоекономічного розвитку та розробка відповідної економічної політики. Важливе місце в цьому процесі відіграє далекоглядність та завбачливість стосовно тенденцій розвитку світогосподарських процесів. Ринок сам по собі такої інформації не надає, його механізм працює в режимі теперішнього часу. Завдання держави полягає в тому, щоб ставити вищі, перспективні завдання.

Сполучення та синхронізація дії внутрішніх та зовнішніх економічних процесів. Річ у тім, що з “відкриттям” економіки до ендогенних факторів розвитку додаються екзогенні. Останні слід належним чином оцінити та використати в процесі суспільного відтворення, внутрішні відтворювальні ланцюги подовжити зовнішніми ланками.

Забезпечення економічного суверенітету країни у зовнішньоекономічній сфері, а саме: необхідність забезпечення зовнішніх умов відтворювальних процесів національної економіки шляхом організації експортної та імпортної діяльності, досягнення вигідних умов торгівлі; організація надходжень товарів, що входять до складу критичного імпорту; створення захисту проти фінансових потрясінь, що виникають у світовому фінансовому просторі; потреба досягнення сприятливих показників макроекономічних балансових агрегатів і насамперед торговельного і платіжного балансів; усвідомлення небезпеки для суспільного устрою, що випливає із незадовільного стану економіки, зокрема обумовленого і впливом зовнішніх факторів.

Використання переваг міжнародного поділу праці та міжнародної кооперації праці. Йдеться про отримання вигоди від інтеграції у світове господарство, частки так званого світового доходу. Це досягається шляхом створення та підтримки потужних експортоорієнтованих структур, розвитку високотехнологічних галузей економіки, здатних випускати конкурентоспроможну продукцію, зміцнення національного виробника.

Сприяння залученню в національну економіку іноземних інвестицій. Для країн з перехідною економікою це є майже обов'язковою умовою успішного і динамічного розвитку. Адже для них початкова фаза розвитку є, по суті, періодом первісного нагромадження капіталу. Брак внутрішніх джерел нагромадження після інфляційних спустошень та обвального падіння життєвого рівня населення, притаманний більшості з них, зокрема й Україні, робить необхідним залучення іноземних капіталів. Останній, залишаючись лише додатком до національного, все ж може відіграти значну роль в розвитку економіки, прискорити темпи її поступу. Тому держава повинна проводити спеціальну політику залучення зарубіжних інвесторів. Вона повинна включати розробку комплексної довгострокової програми розвитку інвестиційної діяльності в країні, міжнародні презентації привабливих інвестиційних проектів і головне - створення сприятливого інвестиційного клімату.

Забезпечення міжнародної конкурентності національної економіки. В умовах політичної та господарської глобалізації формується і глобальна конкуренція. І це не лише конкуренція товарів та послуг, а й конкуренція податкових, фінансових систем, економічних політик урядів. Від цього залежить позиція країни в світовому господарстві, її місце в планетарній ієрархії.

Господарська глобалізація спричинилася до формування своєрідної архітектури світової економіки. Проведений в розділі аналіз основних факторів, що сприяли виникненню господарського глобалізму, основних напрямів (виявів) глобалізації дозволив побудувати модель глобальної світової економіки “Центр-Периферія” (рис.1).

Рис 1.Модель глобальної світової економіки “Центр - Периферія”

У Центрі зосереджені капітали, інформація і нові технології. На Периферії знаходяться корисні копалини, сировина, дешева робоча сила та значні ринки збуту готової продукції. Відносини між Центром і Периферією базуються на ринкових засадах: більшу вигоду отримує той, хто володіє більшою економічною владою, важливішими й дефіцитнішими ресурсами. Тому ці стосунки є лише формально рівноправними, а насправді виражають підпорядкованість Периферії Центру з усіма випливаючими звідси наслідками. Автор обґрунтовує тезу про те, що вихід на світові ринки може відбуватися лише за умови конкурентоспроможності національної продукції, яка досягається наявністю конкурентних переваг. Досягнення та реалізація останніх набирають особливого значення в умовах сучасної господарської глобалізації. Завдання полягає у визначенні наявних конкурентних переваг, сфер та галузей, де вони виявляються найповніше, їх розвитку та створенні нових.

Україна володіє достатньо значимими перевагами природного та виробничого характеру, що дає підстави для оптимістичної оцінки результатів входження України в світовий господарський простір. Разом з тим, практика свідчить, що успіху на міжнародних ринках добиваються країни, що постачають продукцію із значною часткою доданої вартості. Торгівля на другому і, зокрема, третьому ярусах світового ринку є не лише вигідною, а й перспективною. Україна, за невеликим винятком, “торгує” переважно на нижчому ярусі, наражаючись на небезпеки коливання попиту і цін, погіршення умов торгівлі. Прийнявши ці умови як стартові, країна повинна прагнути “облагородження” потоварної структури зовнішньої торгівлі, як експорту, так і імпорту. Цього можна досягти лише створенням та розвитком експортного потенціалу. Йдеться про експортоорієнтовані галузі та підприємства, що є конкурентоспроможними на зовнішніх ринках і здатні забезпечити як належні обсяги вивезення, так і прогресивну потоварну структуру. Вони становлять своєрідний експортний сектор, створення та успішне функціонування якого вимагає спеціальної громадської опіки, як це є у більшості розвинених країн світу. Теорія і практика засвідчують важливу роль експорту в забезпеченні економічних інтересів країни. Експорт правомірно вважається важливим фактором економічного зростання. Активізація та раціоналізація експорту для багатьох країн післявоєнного світу стала важливою підоймою розвитку і піднесення добробуту.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення важливої наукової проблеми - визначення економічної ролі держави в умовах ринкової трансформації економіки, що виявилося в обґрунтуванні авторських концепцій ролі держави в формуванні оптимальної структури перехідної економіки, реформуванні соціальної сфери та управлінні зовнішньоекономічною діяльністю. Соціально-економічна ринкова трансформація, що відбувається в колишніх соціалістичних країнах і в Україні, є безпрецедентним явищем і не має прямих аналогів в історії. Ми є першопрохідцями на цьому незвіданому та складному шляху, нам доводиться долати величезні труднощі. Вони, по-перше, пов'язані із переходом від структурно незбалансованої, неефективної командної економіки, додатково травмованої територіальним дисбалансом внаслідок відділення України від союзного народногосподарського комплексу, до ринкової впорядкованої та конкурентоспроможної. По-друге, вони викликані формуванням ринкової системи виробничих відносин, творенням адекватних їй політичних та господарсько-правових інституцій. Проведене дослідження дало підстави зробити такі висновки:

1.Соціально-економічна ринкова трансформація, що відбувається в колишніх соціалістичних країнах і в Україні, є безпрецедентним явищем і не має прямих аналогів в історії. Ми є першопрохідцями на цьому незвіданому та складному шляху, нам доводиться долати величезні труднощі. Вони, по-перше, пов'язані із переходом від структурно незбалансованої, неефективної командної економіки, додатково травмованої територіальним дисбалансом внаслідок відділення України від союзного народногосподарського комплексу, до ринкової впорядкованої та конкурентоспроможної. По-друге, вони викликані формуванням ринкової системи виробничих відносин, творенням адекватних їй політичних та господарсько-правових інституцій.

2.Розбудова нового суспільного ладу є свідомим історичним вибором і мусить відбуватися керовано. Загальне керівництво трансформаційними процесами покладається на державу, якій належить створити їх ідеологію, переконати суспільство в доцільності та невідворотності перемін, організувати їх практичне здійснення. Все це вимагає наукового супроводу, розробки відповідної теорії. Попри численні публікації у вітчизняній та зарубіжній пресі все ж доводиться визнати відсутність цілісної економічної теорії трансформації централізованої планової економіки в ринкову.

3.Центральне місце в розробці такої теорії належить встановленню соціально-економічної функції держави. Остання визначається масштабами цілей, які необхідно реалізувати на даному (перехідному) історичному відрізку. Вони воістину величезні. До них насамперед слід віднести: 1) реформування державного сектора економіки і створення ефективно діючого державного підприємництва; 2) формування ринкової економічної структури суспільства; 3) перебудову соціальної сфери відповідно до загальновизнаних світових канонів; 4) організацію зовнішньоекономічної діяльності на засадах “відкритої” економіки.

4.Ринкова трансформація закономірно розпочинається із роздержавлення і приватизації та формування на їх основі ринкової системи власності, в якій провідна роль належить приватній власності - індивідуальній та груповій. Проте в змішаній економічній системі, до якої ми прагнемо, залишається вагомий державний сектор, на базі якого формується державне підприємництво. Йому належить виконати важливі, незамінні функції у розв'язанні проблем перехідного періоду. Теоретично доведено й підтверджено економічною практикою об'єктивну спроможність державного підприємництва до ефективного господарювання в конкурентному середовищі. При цьому слід брати до уваги не лише суто ринкову, але й соціально-економічну (народногосподарську) ефективність. Це вимагає розробки особливої стратегії щодо розвитку державного підприємництва, кваліфікованого управління ним. Останнє належить розглядати не лише як постачальника суспільних та квазісуспільних благ, як джерело надходжень до державного бюджету, а й як базу для регулювання економіки, провідника державної соціально-економічної політики.

5.Центральною економічною проблемою при розбудові нового суспільного ладу є формування економічної структури. Вона являє собою по суті скелет народного господарства і його стан визначає довготривалі тенденції соціально-економічного розвитку. Ринок сам по собі не здатний створити оптимальний склад економіки. Досвід показує, що поточні ринкові імпульси не дають інформації про довготривалі господарські тенденції і покладання тільки на них може призвести до структурної дезорієнтації. Тому чи не найнагальнішим завданням держави в умовах ринкової трансформації є організація і керівництво структурною перебудовою економіки. Це завдання є багатоаспектним і включає формування здорового галузевого складу народного господарства, структурну демонополізацію, внутрігалузеве впорядкування, в рамках якого досягається оптимізація співвідношення між малими, середніми та великими підприємствами.

Аналіз показав, що за період 1991-2000 рр. в галузевій структурі промисловості України не відбулося прогресивних зрушень, радше навпаки - мало місце її подальше погіршення. Досі немає програми структурної перебудови економіки, Міністерство промислової політики то створюється, то ліквідується (перетворюється у комітет). З цього можна зробити висновок про недооцінку урядовцями значення структурної проблематики. Науково доведено, що лише структурно впорядкована економіка здатна забезпечити стійку та тривалу динаміку. Додатковий та достатньо відчутний імпульс розвитку може забезпечити зростання “малого бізнесу”. В розвинених країнах він створює 50-60 і більше відсотків ВВП. Його недорозвиненість в Україні свідчить про великий потенціал економічного піднесення, що криється в малому та середньому підприємництві. Це означає, що до першочергових завдань влади належить стимулювання та підтримка МСП, його трактування як істотного чинника господарського зросту.

6.Світовий досвід показує, що успіх ринкового реформування значною мірою залежить від розвитку соціальних відносин. Їх недооцінка, наслідком якої є різке погіршення життєвого рівня широких верств населення, скорочує соціальну базу підтримки суспільних перетворень, гальмує їх. Саме це відбулося в Україні, де перебудовний процес буквально наштовхнувся на невирішеність соціальних проблем. Масове безробіття, низький рівень оплати праці, її затримка, відсутність належної системи соціальної підтримки економічно вразливих верств населення призвели до катастрофічного спаду сукупного попиту, “обвалу” внутрішнього ринку, посилили соціальну напругу в суспільстві.

Логіка суспільно-економічних змін вимагає від держави особливої уваги до соціальної сфери, чуйності до стану соціальних відносин, проведення виваженої та науково обгрунтованої соціальної політики. Кошти на підтримку населення не можна розглядати як вимушені втрати, тому що насправді вони мають продуктивний характер. Вони фактично виступають як соціальний чинник економічного розвитку. Соціальне реформування має два аспекти: поточний та стратегічний. Перший передбачає нарощування матеріальної підтримки населення, реалізацію урядової програми подолання бідності (зокрема, на 2001-2009 рр.). Проте проблема може бути вирішена лише в стратегічному плані, в рамках концепції соціального ринкового господарства. Створена та успішно реалізована у ФРН, вона за багатьма параметрами відповідає політичним і соціально-економічним реаліям України і з відповідними корекціями може впроваджуватися у нас. Це передбачає створення державно-ринкових механізмів соціального захисту населення, запровадження в країні світових соціальних стандартів, дотримання вимог та поведінки соціального партнерства, знаходження соціального консенсусу.

7.Однак зазначені завдання та програми можуть бути успішно реалізовані лише в умовах відкритого суспільства та “відкритої” економіки. Сучасний світовий техніко-технологічний та соціально-економічний прогрес базується на міжнародній співпраці та міждержавних обмінах. Успіх окремої країни залежить від успішності її інтеграції у світовий господарський простір, включення у міжнародний поділ праці. Участь у світових господарських структурах забезпечує не лише доступ до планетарної скарбниці досвіду та знань, а й отримання частки так званого світового доходу.

Таким чином, до низки першорядних завдань ринкової трансформації України долучається необхідність державного формування зовнішньоекономічної сфери. Йдеться про кероване і поступове “відкривання” економіки, організацію зовнішньоторговельного обміну, трансформу капіталами та технологіями. Складність проблеми полягає в тому, що це відбувається в умовах господарської глобалізації та глобальної конкуренції. Міжнародні економічні стосунки позбавлені сентиментів, вони базуються на егоїстичному інтересі та праві сильного. Прорахунки у зовнішньоекономічній діяльності дорого коштують нації. Тому, як ніде, саме тут потрібна тісна співпраця держави та бізнесу, об'єднання політичних та економічних зусиль для досягнення успіху на світових ринках.

8.Найсильнішим аргументом у цій справі є конкурентоспроможність - товару, підприємства, галузі і національної економіки. Існуючі світові рейтинги відводять поки що Україні останні місця серед індустріальних держав. А це означає, що поки що шанси країни на завоювання власних “ніш” на світових ринках невеликі. Зовнішньоторговельні успіхи останніх років (значна експортна квота, позитивний торговий баланс) доволі крихкі і залежать значною мірою від світової кон'юнктури та політики торгових партнерів. Стабільний поступ у зовнішньоекономічній сфері вимагає включення у світові господарські структури (як-то СОТ, ЄАВТ, ЦЕФТА, ЄС), формування здорового експортного потенціалу і “облагороджування” на цій основі експорту, енерго- та ресурсозбереження, імпортозаміщення тощо.

9.Особливої уваги вимагає вирішення проблеми міжнародної конкурентоспроможності країни. Це стає можливим за умови проведення спеціальної державної політики розвитку та зміцнення конкурентоспроможності національної економіки. Головними її складовими є всебічне стимулювання науково-технічного прогресу і запровадження на цій основі інвестиційно-інноваційної моделі розвитку економіки, а також розбудова та структурна оптимізація експортного потенціалу. Досягнення успіху у цій справі вимагає консолідації зусиль владних структур, підприємців, працівників. Необхідне також розуміння та підтримка усього суспільства.

10.Масштабність проблем трансформаційного реформування, складність їх розв'язання свідчать на користь активної ролі держави в цих процесах. Світовий досвід показує, що на поворотних етапах національної історії соціально-економічна роль держави завжди зростає. Архітектоніка сучасної змішаної економічної системи достатньо скомплікована й при її розбудові держава виступає не лише натхненником та організатором, а й безпосереднім учасником, створюючи ефективно діючий суспільний сектор, акумулюючи та інвестуючи кошти у провідні галузі економіки, забезпечуючи належні капіталовкладення в людський капітал.

11.Теоретично роль держави в умовах перехідного періоду повинна бути на порядок вищою, ніж в усталених, економічно стабільних суспільствах. Останнім притаманна інституційна завершеність суспільного устрою, наявність цілої низки “вмонтованих” стабілізаторів, які значною мірою забезпечують автоматичне регулювання і стабільність розвитку. Хоча й тут функції держави є значними, демонструючи при цьому тенденцію до зростання. В перехідній українській економіці бракує і першого, і другого. І це повинна компенсувати держава збільшуючи частку свідомих дій в соціально-економічному процесі. Додатковим стимулом державної активності є інверсійний характер перебудовного процесу, що характеризується порушенням нормального (природного) розвитку подій, як це має місце при поверненні від командно-адміністративної економічної системи до змішано-ринкової. Висока частка державної участі в розвитку соціально-економічних процесів зберігається протягом усього перехідного періоду.

Визначаючи соціально-економічні функції держави, наголошується не стільки на масштабах діяльності, скільки на її якості. Справедливим можна вважати вислів П.Друкера про те, що “немає слаборозвинених країн, а є слабокеровані”. Дієздатною можна вважати ту державу, яка здійснює добротне управління, розробляє та проводить науково обгрунтовану, далекоглядну економічну і соціальну політику.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографії та навчальні посібники:

Аніловська Г.Я. Державний фактор трансформаційних перетворень в економіках перехідного типу. - Львів: Видавництво ЛКА, 2002. - 324 с.

Аніловська Г.Я., Яремко Л.А. Господарська глобалізація та управління зовнішньоекономічною сферою. - Львів: Видавництво ЛКА, 2001.- 234с. (Особистий внесок: обґрунтовано необхідність активного державного управління процесами інтеграції України у світовий господарський простір та забезпечення конкурентоспроможності національної економіки)

Політична економія. Навчальний посібник / За редакцією д.е.н., проф.. Г.І.Башнянина і к.е.н., доц.. Є.С. Шевчук. 3-тє вид., перероблене і виправлене. - Львів: “Новий Світ - 2000”, 2004. - 480с. (Особистий внесок: охарактеризовано економічні системи, їх структуру та типи; світовий ринок та основні тенденції його розвитку).

Макроекономічна теорія. Навчальний посібник /За редакцією д.е.н., проф. Г.І. Башнянина і к.е.н. Томашик Л.С. - Львів: “Новий Світ-2000”, 2005. - 552с. (Особистий внесок: охарактеризовано комерційний сектор макроекономічної грошової системи).

У фахових виданнях:

Аніловська Г.Я. Ринкові трансформації в деяких країнах східної Азії: політика і досвід (на прикладі Японії та Південної Кореї)// Вісник Львівської комерційної академії. - Серія економічна, випуск 7.- Львів: Коопосвіта, 2000. - С.156-161

Аніловська Г.Я. Ринкова трансформація в Україні: особливості стартових позицій (теоретичний аспект) // Вісник національного університету “Львівська політехніка”. - Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення та проблеми розвитку, №417. - Львів: Вид-во Національного університету “Львівська політехніка”, 2001. - С.400-403.

Аніловська Г.Я. До питання про оптимальні параметри державного сектора національної економіки // Збірник наукових праць Рівненського економіко-гуманітарного інституту “Економічні та гуманітарні проблеми розвитку суспільства у третьому тисячолітті”.- Рівне: Тетіс, 2000. - С.104-108.

Аніловська Г.Я. Деякі питання сучасної теорії економічної еволюції // Науковий збірник ЛНУ ім.І.Франка “Формування ринкової економіки в Україні”, випуск 5 “Перехідна економіка: проблеми теорії і практики”.- Львів: Інтереко, 1999. - С.34-38.

Аніловська Г.Я. Структурна політика держави // Вісник Харківського державного політехнічного університету, вип. 122.- ХГПУ, 2000.- С.119-122.

Аніловська Г.Я. Моделі соціальної політики // Вісник Львівської комерційної академії. - Серія економічна, вип. 9.- Львів: Коопосвіта, 2001 - С.104-110.

Аніловська Г.Я. Сучасна суспільна трансформація в Україні та необхідність державного керівництва нею // Збірник наукових праць. - Серія Торгівля, комерція, підприємництво/ Ринкова інфраструктура: суть, функції та побудова. - Львів: Вид-во ЛКА, 2001. - С.220-226.

Аніловська Г.Я. Еволюція поглядів на економічну роль держави у ХХ столітті // Стратегічні пріоритети розвитку регіонів у системі економічної політики в Україні (за матеріалами ХІІ Міжнародної науково-практичної конференції) / Науковий вісник. ІІ випуск 2001.- Чернівці: ЧТЕІ, 2001.- С.6-9

Аніловська Г..Я. Методи визначення ефективності державного підприємницького сектора // Матеріали міжнародної науково-методичної конференції “Формування нової парадигми економічної освіти в Україні (до 150-річчя від дня народження Сергія Подолинського)” Львів, 19-20 жовтня 2000р. - Львів, 2000.- С.93-95.

Аніловська Г.Я. Господарська глобалізація та національна економіка // Збірник наукових праць “Торгівля, комерція, підприємництво”, випуск 5.- Львів: Видавництво ЛКА, 2002. - С.146-149.

Аніловська Г.Я. Досвід використання можливостей держави для кризових ситуацій (на прикладі США і Німеччини-ФРН) // Науковий вісник: Збірник науково-технічних праць, вип.12.8. - Львів: УкрДЛТУ, 2002. - С.214-218.

Аніловська Г.Я. Глобалізація світових господарських процесів // Науковий вісник: Збірник науково-технічних праць, вип.12.7. - Львів: УкрДЛТУ. - 2002. - С.138-145.

Аніловська Г.Я. Господарська глобалізація та архітектура світової економіки // Науковий вісник: Збірник науково-технічних праць. - Львів: УкрДЛТУ, вип.13.1. - 2003.- С.181-188.

Аніловська Г.Я. Трансформаційний розвиток та “відкрита” економіка // Регіональна економіка. - 2003. - № 1. - С.202-207.

Аніловська Г.Я. Інтеграція України у світове господарство // Фінанси України. - 2003. - №10. - С. 14-20.

Аніловська Г.Я. Державні заходи щодо забезпечення національної конкурентоспроможності // Вісник Львівської комерційної академії. - Серія економічна, вип. 13.- Львів: Коопосвіта, 2002 - С.109-115.

Аніловська Г.Я. Історична еволюція поглядів на економічну роль держави (від зародження капіталізму до кінця ХІХ століття) // Науковий вісник: Збірник науково-технічних праць, вип.13.4. - Львів: УкрДЛТУ. - 2003.- С.158-165.

Аніловська Г.Я. Внутрішній господарський розвиток та зовнішньоекономічна діяльність // Міжвідомчий науково-технічний збірник, вип.29. - Львів: УкрДЛТУ, 2004 - С.189-196.

Аніловська Г.Я. Про реформування соціальної сфери України // Вісник Львівської комерційної академії. - Серія економічна, вип. 15.- Львів: Видавництво Львівської комерційної академії, 2004 - С.34-39.

Цікало Є , Аніловська Г. Аудиторський ризик у середовищі автоматизованої обробки даних// Вісник Львівського університету. Серія економічна. Вип. 27: Національна економіка України: проблеми становлення, перспективи. - Львів: Вид-во “Світ”, 1997. - С.69-71 (Особистий внесок: розкрито суть ризику в умовах автоматизованої обробки економічної інформації)

Аніловська Г.Я., Калайтан Т.В., Цікало Є.І. Про попередній етап організації проектування автоматизованих робочих місць управлінського персоналу // Вісник Львівської комерційної академії. - Серія економічна, вип. 6.- Львів: Коопосвіта, 1999. - С.209-214 (Особистий внесок: розкрито вимоги до автоматизованих робочих місць управлінського персоналу).

Аніловська Г.Я., Наконечна З.П. Інформаційні технології у страховій справі// Торгівля, комерція, підприємництво: Збірник наукових праць Львівської комерційної академії, вип. 2. - Львів: Вид-во “Коопосвіта” ЛКА, 1999.- С.188-192 (Особистий внесок: визначено можливості застосування інформаційних технологій у страхуванні).

Аніловська Г.Я., Цікало Є.І. Аудиторська оцінка автоматизованої системи внутрішнього контролю // Торгівля, комерція, підприємництво: Збірник наукових праць Львівської комерційної академії, вип. 3. - Львів: Вид-во “Коопосвіта” ЛКА, 2000.- С.141-145 (Особистий внесок: сформульовано завдання аудиту автоматизованих систем).

СурженкоЛ.В., Аніловська Г.Я., Наконечна З.П. Удосконалення комп'ютерних технологій обробки даних аналізу господарської діяльності підприємств // Торгівля, комерція, підприємництво: Збірник наукових праць Львівської комерційної академії, вип. 1. - Львів: Вид-во “Коопосвіта” ЛКА, 1998. - С.72-74 (Особистий внесок: визначено напрями вдосконалення інформаційних систем аналізу господарської діяльності).

Аніловська Г.Я., Міценко Н.Г., Міщук І.П. Конфлікт інтересів опту та роздрібу: пошук компромісу // Збірник наукових праць учасників Міжнародної науково-практичної конференції “Проблеми розвитку споживчої кооперації України в ринковому середовищі”, Київ, Україна, 19-20листопада1998 року. Частина 2. - Львів: Коопосвіта, 1998.- С.199-203 (Особистий внесок: визначено пріоритети розвитку торгівлі в ринковому середовищі).

В інших виданнях

Аніловська Г.Я. Історична еволюція державного підприємництва // Українська національна ідея: реалії та перспективи розвитку (Наукове видання), вип. 4.- Львів: Інститут народознавства Національної академії наук України, 2002. - С.121-128.

Аніловська Г.Я. Про реформування державного сектора економіки в Україні // Українська національна ідея: реалії та перспективи розвитку, вип.5.-Львів: Інститут народознавства Національної академії наук України, 2002.-С.173-178.

Аніловська Г.Я. Про еволюцію державного підприємництва та його функції // Еволюція економічного розвитку та економічних теорій (проблеми дослідження та викладання): Матеріали міжнародної науково-методичної конференції 26-27 квітня 2000 року.- Київ: КНЕУ, 2000. -С.217-218.

Аніловська Г.Я. Сприяння розвитку малих та середніх підприємств.// Матеріали міжнародної конференції “Глобалізація економіки: нові можливості чи загроза людству” (21-22 березня 2001р.).- Донецьк: Донецький державний університет економіки і торгівлі ім. М. Туган-Барановського, 2001р. - с. 183-186.

Аніловська Г.Я. Роль держави у формуванні оптимальної структури ринкової економіки. Проблеми і перспективи розвитку підприємництва в Україні // Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції 28-29 жовтня 2000р. - Донецьк: Донецький інститут ринку і соціальної політики, 2000 . - С.5-7.

Аніловська Г.Я. Про соціально-економічні функції держави в ринковій трансформації в Україні // Матеріали міжнародного семінару “Нова економіка і вища освіта” (16-17 січня 2003 р.) Т.1. - Донецьк, 2003. - С.43-46.

Аніловська Г.Я. Державне підприємництво як інструмент суспільної дії // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції “Ринкова трансформація економіки України: теорія, практика, перспективи” (24-25 жовтня 2003 року). - Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2003. - С.7-8.

Аніловська Г.Я. До питання про природу державного підприємництва: Збірник матеріалів І Всеукраїнської науково-практичної конференції “Розвиток фінансово-кредитної системи України в умовах ринкових трансформацій” 26-27 лютого 2003 року. - Вінниця: “Універсум” - “Ландо ЛТД”, 2003. - С.43-45.

Євген Цікало, Ганна Аніловська Розвиток теоретико-методичної бази автоматизації бухгалтерського обліку і контролю/ Збірник матеріалів Всеукраїнської наукової конференції “Становлення національної економіки України”.- Львів: ЛДУ, 1995.- С.45-46 (Особистий внесок: проаналізовано методичні засади автоматизації обліку).

Вовчак О.Д., Аніловська Г.Я. Особливості організації фінансово-господарської діяльності страхових компаній.// Матеріали конференції професорсько-викладацького складу і аспірантів Академії за підсумками науково-дослідної роботи у 1994 р. -Львів: Вид-во ЛКА, 1995. - С.66-67 (Особистий внесок: проаналізовано ринок послуг страхових компаній).

Вовчак О.Д., Аніловська Г.Я. Розвиток і організація економічного аналізу в ринковій економіці// Збірник наукових праць “Сучасний стан та проблеми розвитку економічної науки в Україні” ,випуск 2, ч.1. - Тернопіль: Вид-во “ІНФОТЕР”, 1993.- С.36-38 (Особистий внесок: визначено основні завдання економічного аналізу в умовах ринку).

Аніловська Г.Я., Воронко Р.М. Стан облікової роботи в заготівельно-переробних підприємствах і напрями її удосконалення // Збірник наукових праць учасників Міжнародної науково-практичної конференції “Проблеми розвитку споживчої кооперації України в ринковому середовищі”, Київ, Україна, 19-20 листопада1998 року. Частина 2.-Львів: Коопосвіта, 1998.- С.68-69 (Особистий внесок: визначено напрями вдосконалення обліку в заготівлях споживчої кооперації).

Г.Я.Аніловська, А.М.Ващишин, Л.А.Яремко. С.Подолинський - дослідник кооперативного руху // Матеріали міжнародної науково-методичної конференції “Формування нової парадигми економічної освіти в Україні (до 150-річчя від дня народження Сергія Подолинського)” Львів, 19-20 жовтня 2000р.- Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка, 2000.- С.22-24 (Особистий внесок: визначено внесок С.Подолинського в розвиток кооперативного руху).

Башнянин Г.І., Аніловська Г.Я., Васильчук І.Л. Фактори формування та крива сукупної пропозиції // Перехідні економічні системи. Збірник наукових праць студентів, аспірантів і викладачів. Вип. 3.- Львів: Коопосвіта, 2000. - С.120-122. (Особистий внесок: визначено типи національних економік за характером економічного зростання).

Башнянин Г.І., Аніловська Г.Я., Романюк Л.Б. Фактори зміни сукупного попиту // Перехідні економічні системи. Збірник наукових праць студентів, аспірантів і викладачів. Вип. 3.- Львів: Коопосвіта, 2000. - С.129-131. (Особистий внесок: визначено нецінові фактори впливу на величину сукупного попиту).

Башнянин Г.І., Аніловська Г.Я., Добін А.А. Фактори зміни сукупної пропозиції // Перехідні економічні системи. Збірник наукових праць студентів, аспірантів і викладачів. Вип. 3.- Львів: Коопосвіта, 2000. - С.131. (Особистий внесок: охарактеризовано нецінові витратні фактори впливу на криву сукупної пропозиції).

Башнянин Г.І., Аніловська Г.Я., Сидор О.І. Фактори формування та крива сукупного попиту // Перехідні економічні системи. Збірник наукових праць студентів, аспірантів і викладачів. Вип. 3.- Львів: Коопосвіта, 2000. - С.118-119. (Особистий внесок: охарактеризовані причини оберненої залежності між рівнем сукупних цін і обсягами сукупного попиту).

Башнянин Г.І., Аніловська Г.Я., Смола А.І. Про принципи структуризації макроекономічної теорії // Перехідні економічні системи. Збірник наукових праць студентів, аспірантів і викладачів. Вип. 4.- Львів: Коопосвіта, 2001. - С.3-5. (Особистий внесок: визначено принципи історичної та функціональної типологізації макроекономічних систем ).

Башнянин Г.І., Аніловська Г.Я., Салімуха Л.Н. Заробітна плата в умовах економічних перетворень // Перехідні економічні системи. Збірник наукових праць студентів, аспірантів і викладачів. Вип. 4.- Львів: Коопосвіта, 2001. - С.174-175. (Особистий внесок: охарактеризовано ступінь виконання заробітною платою своїх основних функцій в українській економіці).

Аніловська Г.Я., Дьяченко О.В., Наконечна З.П. Інформаційні системи в управлінні споживчою кооперацією // Інтеграція економічних інтересів споживчої кооперації в національно-державні інтереси України / Матеріали науково-практичної конференції 1-3 жовтня 1997р. - Львів: ЛКА, 1997. - С.82-83. (Особистий внесок: сформульовано проблеми автоматизації споживчої кооперації України).

Сурженко Л.В., Аніловська Г.Я., Наконечна З.П. Проблеми розвитку інформаційних систем на підприємствах, що приватизуються // Матеріали конференції професорсько-викладацького складу і аспірантів академії за підсумками науково-дослідної роботи у 1995 році. - Львів: ЛКА, 1995.- С.75-77. (Особистий внесок: сформульовано проблеми автоматизації підприємств, що приватизуються).

Аніловська Г.Я., Наконечна З.П. ІС в аудиті: проблеми створення // Матеріали конференції професорсько-викладацького складу і аспірантів академії за підсумками науково-дослідної роботи у 1995 році. - Львів: ЛКА, 1995.- С.77. (Особистий внесок: визначено роль інформаційних систем в аудиторській діяльності).

Аніловська Г., Вовчак О. Розвиток автоматизованих систем банківських послуг // Матеріали республіканської науково-практичної конференції “Сучасні інформаційні технології”. Львів: ЛКА, 1995.- С.71-73. (Особистий внесок: визначено роль автоматизації в процесі надання банківських послуг).

Слюсарчик М., Аніловська Г., Жовтанецька М. Проблеми адаптації електронної пошти НБУ в навчальному процесі // Матеріали республіканської науково-практичної конференції “Сучасні інформаційні технології”. - Львів: ЛКА, 1995.- С.83-84. (Особистий внесок: визначено методологічні засади використання електронної пошти в навчальному процесі).

Сурженко Л.В., Аніловська Г.Я., Наконечна З.П. Проблеми аналізу фінансової стійкості підприємства // Матеріали науково-практичної конференції 14-15 травня 1996р.- Львів: ЛКА, 1996.- С.31-33. (Особистий внесок: визначено основні завдання аналізу фінансової стійкості підприємства).

Сурженко Л.В., Аніловська Г.Я., Наконечна З.П. Бухгалтерський облік і управління фінансовими ресурсами // Матеріали науково-практичної конференції 14-15 травня 1996 р.- Львів: ЛКА, 1996.- С.36-37. (Особистий внесок: визначено функції обліку в управлінні фінансами підприємств).

Башнянин Г.І., Аніловська Г.Я., Фостяк Ю.В. Про структуру мікроекономічної теорії // Перехідні економічні системи. Збірник наукових праць студентів, аспірантів і викладачів. Вип. 5.- Львів: Видавництво Львівської комерційної академії, 2002. - С.18-20. (Особистий внесок: охарактеризовано структуризацію мікроекономічної теорії з позицій її предмета).

Башнянин Г.І., Аніловська Г.Я., Бачинська М.В. Про об'єкт і предмет мікроекономічної теорії // Перехідні економічні системи. Збірник наукових праць студентів, аспірантів і викладачів. Вип. 5.- Львів: Видавництво Львівської комерційної академії, 2002. - С.21-23. (Особистий внесок: охарактеризовано фундаментальні принципи мікроекономічної теорії).

Шевчик Б., Аніловська Г. Фактор пасіонарності у становленні нової економічної системи України // Українська національна ідея: реалії та перспективи розвитку (Наукове видання), вип.13.- Львів: Інститут народознавства Національної академії наук України, 2002. - С.15-22. (Особистий внесок: охарактеризована роль історії як чинника стимуляції пасіонарності в процесі становлення української моделі організації економіки).

АНОТАЦІЯ

Аніловська Г.Я. Ринкова трансформація економіки України (економічна роль держави). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.01.01- економічна теорія. - Львівський національний університет імені Івана Франка, Львів, 2005.

У дисертації на основі широкого залучення й аналізу праць видатних зарубіжних та українських економістів розкрито концептуально-методологічні передумови комплексного дослідження і вирішення проблеми економічної ролі держави в процесах ринкової трансформації. На основі узагальнення та систематизації досвіду реформаційних перетворень у ряді провідних країн світу в ХХ столітті показана можливість застосування теорії економічної еволюції до аналізу та теоретичного супроводу трансформаційних процесів пострадянського типу, встановлено базові положення, розвинуто теоретичні засади та визначено закономірності ринкової трансформації, що повинні бути враховані при реалізації цих процесів в Україні.

В роботі обгрунтовано висновок, що загальне керівництво трансформаційними процесами покладається на державу, якій належить створити їх ідеологію, переконати суспільство в доцільності та невідворотності перемін, організувати їх практичне здійснення.

Центральне місце в розробці такої теорії належить встановленню соціально-економічної функції держави. Остання визначається масштабами цілей, які необхідно реалізувати на даному (перехідному) історичному відрізку: реформування державного сектора економіки і створення ефективно діючого державного підприємництва; формування ринкової економічної структури суспільства; перебудову соціальної сфери відповідно до загальновизнаних світових канонів; організацію зовнішньоекономічної діяльності на засадах “відкритої” економіки.

Ключові слова: держава, функції держави, ринкова економіка, ринкова трансформація, конкурентоспроможність, державне підприємництво, “відкрита економіка”, економічна структура, соціальна політика, глобалізація.

АННОТАЦИЯ

Аниловская А.Я. Рыночная трансформация экономики Украины (экономическая роль государства). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора экономических наук по специальности 08.01.01 - экономическая теория. - Львовский национальный университет имени Ивана Франко, Львов, 2005.

В диссертации на основе широкого привлечения и анализа трудов выдающихся зарубежных и украинских экономистов раскрыты концептуально-методологические предпосылки комплексного исследования и решения проблемы экономической роли государства в процессах рыночной трансформации. В частности, обоснован вывод, что построение нового общественного строя - сознательный, исторический выбор, который должен быть реализован под руководством государства. Общее руководство трансформационными процессами, создание их идеологии, убеждение общества в целесообразности и неотвратимости перемен, организация их практического осуществления - обязанность государства.

На основе обобщения и систематизации опыта реформационных преобразований в ряде ведущих стран мира в ХХ столетии показана возможность применения теории экономической эволюции к анализу и теоретическому сопровождению трансформационных процессов постсоветского типа, определены базовые положения, которые должны быть учтены при реализации этих процессов в Украине.

Отмечено, что рыночная трансформация закономерно начинается с формирования рыночной системы собственности, в которой ведущая роль принадлежит частной собственности - индивидуальной или групповой. Однако в смешанной экономической системе остается весомый государственный сектор, который должен выполнить важные, незаменимые функции в решении проблем переходного периода. В работе теоретически доказано и подтверждено экономической практикой способность государственного предпринимательства к эффективному хозяйствованию в конкурентной среде. При этом необходимо учитывать не только рыночную, но и социально-экономическую эффективность.

Обоснован вывод о том, что центральной экономической проблемой при построении нового общественного строя является формирование экономической структуры. Рынок сам собой не способен создать оптимальную структуру экономики. Поэтому, задание государства в условиях рыночной трансформации - организация и руководство структурной перестройкой экономики. Это задание является многоаспектным и включает формирование оптимального отраслевого состава экономики, структурную демонополизацию, внутриотраслевое упорядочение, в рамках которого достигается оптимизация соотношения между мелкими, средними и большими предприятиями.

В работе доказано, что логика общественно-экономических изменений требует от государства проведения научно обоснованной социальной политики. Это предусматривает создание государственно-рыночных механизмов социальной защиты населения, введение в стране мировых социальных стандартов, соблюдение требований и поведения социального партнерства, нахождение социального консенсуса.

Автором доказано, что перечисленные задания и программы могут быть успешно реализованы только в условиях открытого общества и “открытой” экономики. В перечень первоочередных заданий рыночной трансформации Украины необходимо включить государственное формирование внешнеэкономической сферы. Сложность проблемы заключается в том, что это осуществляется в условиях хозяйственной глобализации и глобальной конкуренции.

Особого внимания, как доказано в работе, требует решение проблемы международной конкурентоспособности страны. Это возможно при условии проведения специальной государственной политики развития и укрепления конкурентоспособности национальной экономики. Автором определены главные ее составляющие: всестороннее стимулирование научно-технического прогресса и внедрение на этой основе инвестиционно-инновационной модели развития экономики; расширение и структурная оптимизация экспортного потенциала.

Определяя социально-экономические функции государства в рыночной трансформации экономики Украины, акцентируется на том, что не столько масштабы, сколько качество деятельности определяет ее положительный результат.

Ключевые слова: государство, функции государства, рыночная экономика, рыночная трансформация, конкурентоспособность, государственное предпринимательство, “открытая экономика”, экономическая структура, социальная политика, глобализация.

SUMMARY

Anilovska H.Ya. Market transformation of the economy of Ukraine (economical role of the state).- Manuscript.

Dissertation thesis on competition of a scientific degree of the Doctor of Economic Sciences in speciality 08.01.01 ? Economic Theory ? Ivan Franko Lviv National University, Lviv, 2005.

Being based on the extensive scope and analysis of works of outstanding foreign and Ukrainian economists, the thesis discloses the conceptual and methodological preconditions for comprehensive exploration and solving of the issue of the economic role the state performs in the processes of market transformation. The generalization and systematization of the reformation transformations experienced by a number of leading countries of the world in the 20^th century serve as a ground for demonstrating the capacity of the economic evolution theory to be applied to the analysis and theoretical justification of the post-Soviet type transformation processes, determining the essentials of market transformation, developing the theoretical principles and establishing the regularities thereof, which should be kept in mind while such processes are being realized in Ukraine.