Размещено на http://www.allbest.ru/

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені В.В. ДОКУЧАЄВА

УДК 631.115.17: 631.11

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

УДОСКОНАЛЕННЯ ОРЕНДНИХ ВІДНОСИН У СИСТЕМІ ГОСПОДАРСЬКОГО МЕХАНІЗМУ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ

Спеціальність 08.07.02 - економіка сільського господарства і АПК

КОШКАЛДА ІРИНА ВІТАЛІЇВНА

Харків - 2004

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано у Харківському національному аграрному університеті ім.В.В.Докучаєва Міністерства аграрної політики України.

Науковий керівник: - кандидат економічних наук, доцент Полтавський Юрій Андрійович, Харківський національний аграрний університет ім.В.В.Докучаєва, кафедра економіки сільського господарства

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Перебийніс Василь Іванович, Полтавська державна аграрна академія, завідувач кафедри менеджменту;

кандидат економічних наук, професор Турченко Михайло Михайлович, Харківський державний технічний університет сільського господарства, кафедра організації і менеджменту

Провідна установа: - Сумський національний аграрний університет, кафедра організації, основ підприємництва та агробізнесу

Захист дисертації відбудеться 07.10.2004 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.803.01 у Харківському національному аграрному університеті ім.В.В.Докучаєва за адресою: 62483, Харків, п/в “Комуніст-1”, навчальне містечко ХНАУ, корп.1, ауд.213.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського національного аграрного університету ім.В.В.Докучаєва.

Автореферат розісланий 03.09.2004 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради А.В.Македонський

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність дослідження, визначено його мету, завдання, предмет та об'єкт, виділено елементи наукової новизни, показано практичне значення одержаних результатів, відображено їх апробацію, визначено особистий внесок здобувача.

У першому розділі “Теоретичні основи орендних відносин у системі господарського механізму” розглянуто особливості світового та вітчизняного досвіду застосування орендних відносин на різних етапах розвитку продуктивних сил і виробничих відносин. Зміст поняття оренди свідчить про те, що орендні відносини - явище багатогранне. З одного боку оренда - це, відносини власності, тобто одержання на певний період прав володіння та користування землею й іншими засобами виробництва, з іншого - форма підприємницької діяльності. У сучасних умовах оренда засобів виробництва (в тому числі землі) у сільському господарстві є практично безальтернативним шляхом реалізації права власності селян на майно та землю.

У процесі реформування аграрного сектора економіки перебудова виробничих відносин базується на механізмі, параметри якого визначають відносини власності. Вирішальна роль власності у створенні господарського механізму сільськогосподарських підприємств полягає в тому, що цей механізм повинен чітко розмежувати інтереси держави і сільських товаровиробників. Головною дійовою особою повинен бути власник, який розпоряджається своїм майном у межах діючого законодавства, а держава створює умови для економічного розвитку і, в свою чергу, регулює ринкові відносини. Має бути створений такий механізм господарювання, який би повністю відповідав сучасним формам власності. І залежатиме це від того, як інтенсивно будуть змінюватися відносини власності, як швидко і природно ввійдуть у життя нові форми господарювання.

Господарський механізм підприємства - це система об'єктивно діючих і регульованих економічних, організаційних і правових відносин, які в процесі господарської діяльності визначають її кінцевий результат. Однією із функцій господарського механізму є реалізація відносин приватної власності на землю та на засоби виробництва. У дисертаційному дослідженні оренда визначається як форма реалізації приватної форми власності на землю та майно, яка в найбільшій мірі забезпечує діяльність усього господарського механізму в системі відносин власності. Оренда стала центральною ланкою трансформацій господарського механізму в аграрному виробництві при його переході від колективних до приватних форм господарювання. Оренда дозволяє зробити господарський механізм підприємства функціонуючою системою. У сучасних умовах орендні відносини є найбільш доцільною формою використання розпайованих землі та майна у новостворених сільськогосподарських підприємствах. Але, на жаль, залишаються ще поза увагою проблеми родючості земельних ділянок, переданих в оренду, не до кінця вирішені майнові питання тощо. У даному дисертаційному дослідженні пропонуються деякі методичні підходи до розгляду цих положень. У другому розділі “Аналіз сучасного стану орендних відносин у сільськогосподарських підприємствах Харківської області” здійснено аналіз орендних відносин у післяреформений період. Основною умовою реформування аграрного сектора України є створення сільськогосподарських формувань ринкового спрямування. Ефективними є формування, засновані на приватній власності на землю та майно і на колективних формах організації виробництва, коли кожний учасник одержує свою частку доходу в залежності від розміру вкладених у виробництво капіталу (земля, майно) та ефективності своєї праці.

У Харківській області в 1999 - 2000 рр. зі 448 КСП було утворено 698 нових агроформувань: приватних сільськогосподарських підприємств - 210 (30,1%); товариств з обмеженою відповідальністю - 276 (39,6%); сільськогосподарських виробничих кооперативів - 64 (9,2%); акціонерних товариств - 74 (10,6%); фермерських господарств - 15 (2,1%); інших - 31 (4,4%). Залишилися в державній власності 28 господарств (4,0%). У результаті реформування земельних відносин власниками земельних паїв стали 251887 чол., при середньому розмірі земельного паю 6,3 ум.кад.га, з коливанням від 4,3 ум.кад.га до 8,3 ум.кад.га. Після паювання майна власниками майнових паїв стали 216645 чол., при вартості середнього майнового паю 3167 грн. з коливанням від 1133 грн. до 7329 грн. За даними Головного управління сільського господарства та продовольства Харківської обласної держадміністрації, станом на 1 січня 2001 р. з 1555 тис.га сільськогосподарських угідь в орендному землекористуванні знаходилося 1304 тис.га (83,8% усієї площі сільськогосподарських угідь), а у 2002 р. - 1340 тис.га (91,4%) із загальної орендованої площі 1466 тис.га. Це є свідченням того, що господарювання на умовах оренди стає ефективною формою використання розпайованих земельних масивів.

Відповідно до чинного земельного законодавства земля може здаватися в оренду в короткострокове користування не більше як на п'ять років та довгострокове - не більше 50 років. У Харківській області станом на 1 січня 2003 р. було укладено 229859 договорів оренди земельних паїв: строком на один - три роки - 42694 (18,6%), на чотири - п'ять років - 120772 (52,5%), на шість - десять років - 57699 (25,1%), на строк понад 10 років - 8694 (3,8%) договорів. Це означає, що договірні сторони уникають укладати договори як на дуже короткий, так i на дуже великий термін. Для кожного адміністративного району характерні свої типи договорів оренди, які залежать переважно від рекомендацій районних органів влади, а також від сприйняття та розуміння селянами суті орендних відносин. Кількість договорів оренди землі, укладених з господарствами, де одержано земельний пай, - 175470 (76,3%), з фермерськими господарствами - 13508 (5,9%), з іншими суб'єктами - 40881 (17,8%). Частково це є свідченням обмеженості кола потенційних орендарів, відсутності конкурентного середовища у цій сфері.

У договорі оренди земельної ділянки однією з найважливіших, суттєвих умов є орендна плата. Згідно з указом Президента України „Про гарантування захисту економічних інтересів і поліпшення соціального забезпечення селян-пенсіонерів, які мають право на земельну частку (пай)” № 1353/98 від 15 грудня 1998 р. розмір орендної плати було встановлено не менше 0,5% від вартості орендованої земельної ділянки. Указом Президента № 1529/99 від 3 грудня 1999 р. мінімальний розмір орендної плати становив не менше 1% від вартості орендованої земельної ділянки (паю). Указом Президента України № 92 від 2 лютого 2002 р. плата за оренду становила 1,5% і 2%. Ще пізніше розмір орендної плати, у відповідності до указу Президента України “Про внесення змін до статті 1 Указу Президента України від 2 лютого 2002 р. № 92” становив не менше 1,5 % від грошової вартості земельної ділянки. Зараз в Україні розмір орендної плати визнається на договірних умовах у відповідності до статті 21 закону України „Про внесення змін до закону України „Про оренду землі”.

Як відомо, сталість функціонування будь-якого сільськогосподарського підприємства на орендованих землях залежить від гармонізації інтересів орендодавців (власників земельних і майнових паїв) і орендарів (суб'єктів господарювання). В основі гармонізації таких інтересів лежить механізм орендної плати. В Україні поки що не відпрацьовано концептуальний підхід до визначення розміру орендної плати, що ускладнює, а у майбутньому ще більше ускладнить формування цивілізованих орендних відносин. Очевидно, що при діючому зараз розмірі орендна плата не є суттєвим матеріальним стимулом у формуванні доходів власників земельних паїв, і вони розуміють, що земля передається в оренду практично безкоштовно. Наприклад, у 2000 р. середній розмір орендної плати в розрахунку на 1 га ріллі по сільськогосподарських підприємствах Харківської області складав 44,5 грн., у 2001р. - 68,3 грн., у 2002р. - 96,7 грн. (у цьому році вона коливалася від 133,2 грн. у Красноградському районі до 47,8 грн. у Харківському районі. У даному випадку максимальна величина перевищує мінімальну в 2,8 раза. Ще більш істотною є амплітуда коливань по сільськогосподарських підприємствах адміністративних районів області.

Формування орендної плати здійснюється під впливом багатьох факторів та умов. Більш сприятливі умови складалися у Лісостеповій зоні, в якій розташовано 132 сільськогосподарських підприємства (30,6% їх загальної кількості). Вони мають менші розміри за площею орендованої землі, але відрізняються більш високим рівнем інтенсивності виробництва як за величиною вкладених коштів, так і за виходом валової продукції. Господарства цієї зони мають більш високий рівень рентабельності (14,9%) і більшу величину орендної плати (106,4 грн.). Слід також зазначити, що сільськогосподарські підприємства цієї зони мають найменшу амплітуду коливань мінімальної та максимальної орендної плати (вона не перевищувала 1:1,50). Механізм орендних відносин, зокрема визначення орендної плати, має бути спрямований не тільки на забезпечення сталості функціонування сільськогосподарських підприємств, а й на підвищення концентрації виробництва. Загальновідомо, що підвищення концентрації виробництва позитивно впливає на результати господарської діяльності. Це підтверджується і групуванням сільськогосподарських підприємств Харківської області (табл.1).

Таблиця 1 Групування сільськогосподарських підприємств Харківської області за площею орендованої ріллі на одне господарство. 2002 р.

Посилення концентрації сільськогосподарського виробництва супроводжується підвищенням його інтенсивності й ефективності. Наприклад, у п'ятій групі у порівнянні з першою виробничі витрати у розрахунку на 1 га більші в 1,6 раза, а маса прибутку - в 2,5 раза. Господарства цієї групи мають найвищий рівень рентабельності - 14,8%. В умовах крупного виробництва складаються більш сприятливі умови для збільшення розміру орендної плати. Від групи до групи розмір орендної плати істотно збільшується. У п'ятій групі вона більша, ніж у першій, на 36,4%. Важливо зазначити і той факт, що абсолютне збільшення розміру орендної плати супроводжується відносним зниженням її питомої ваги у структурі виробничих витрат (у першій групі - 9,6%, а у п'ятій - 8,1%). Такий же висновок ми одержали при групуванні господарств, розташованих лише в одній зоні - Лісостеповій.

Аналіз розміру орендної плати у розрізі організаційно-правових форм сільськогосподарських підприємств свідчить про істотні коливання в межах виділених груп (табл.2). Більш високий рівень прибутковості та рентабельності мають приватні сільськогосподарські підприємства і сільськогосподарські виробничі кооперативи. У розрахунку на 1 га орендованої ріллі вони отримують відповідно 249,6 і 222,3 грн. прибутку і мають рівень рентабельності 27,5 і 23,0%. За абсолютним розміром і за питомою вагою орендної плати у структурі виробничих витрат перше місце посідають сільськогосподарські виробничі кооперативи - 126,9 грн. і 10,9%. Акціонерні товариства і приватні сільськогосподарські підприємства виплачували орендну плату на рівні середнього розміру по сукупності господарств. Найнижчу орендну плату виплачували фермерські господарства і товариства з обмеженою відповідальністю (на 15,4 - 20,7% нижче середнього показника по всій сукупності господарств). Збитковість виробництва в акціонерних товариствах викликана тим, що вони мають найвищу питому вагу продукції тваринництва у структурі валової та товарної продукції серед усіх інших організаційно-правових форм сільськогосподарських підприємств.

Таблиця 2 Основні виробничо-економічні показники сільськогосподарських підприємств різних організаційно-правових форм Лісостепової зони Харківської області. 2002р.

* Утворені на базі КСП

Збільшення розміру орендної плати пов'язане з підвищенням ефективності сільськогосподарського виробництва. Це логічно, бо кожне таке сільськогосподарське підприємство має реальні джерела не тільки для збільшення розміру орендної плати, але і для її виплати орендодавцям. Щоб виявити залежність розміру орендної плати від рівня рентабельності, було проведено групування сільськогосподарських підприємств Харківської області за цим показником (табл.3). Найчисельнішою виявилася група збиткових господарств, - 29,0%. Це малі за розміром підприємства переважно з екстенсивною формою відтворювального процесу. У розрахунку на одне збиткове господарство припадає 1835 га орендованої ріллі, а виробничі витрати на 1 га ріллі складають 860,2 грн. (нижче середнього обласного показника на 22,5%). Збиток на 1 га складає 164,7 грн., а рівень збитковості - 19,4%.

Ці господарства мають і найнижчі абсолютний і відносний розміри орендної плати - відповідно 66,4 грн. і 7,7%. У чотирьох групах з позитивним рівнем рентабельності чітко виявляється підвищення від групи до групи як факторних, так і результативних показників.

Таблиця 3 Вплив рівня рентабельності на розмір орендної плати у сільськогосподарських підприємствах Харківської області. 2002р.

У вигідному становищі сільгосппідприємства п'ятої групи, яка включає в себе 17,6% господарств усієї сукупності. Господарства цієї групи за розміром ріллі на одне господарство переважають господарства першої групи в 2,3 раза, а за величиною виробничих витрат на 1 га - в 1,6 раза. Прибуток у розрахунку на 1 га складає 220,3 грн. (в 6,5 раза більше, ніж у господарствах другої групи), а рівень рентабельності - 43,6%. Господарства цієї групи мають найвищі абсолютні та відносні показники розміру орендної плати - 123,0 грн. і 9,2%.

Ступінь впливу окремих факторів на розмір орендної плати визначено за допомогою кореляційного аналізу. Як результативну ознаку (у) було обрано орендну плату на 1 га ріллі, як факторні ознаки - рівень рентабельності (х₁) і середній розмір орендованої ріллі в розрахунку на одне господарство (х₂). За допомогою пакета прикладних програм Excel на ПК було побудовано декілька моделей, які визначили взаємозв'язок між факторами. Для визначення сукупного впливу визначених факторів на результативну ознаку в результаті багатофакторного кореляційного аналізу було одержано лінійне рівняння множинної регресії:

ух₁х₂=58,46+0,70х₁+0,01х₂

орендний плата сільськогосподарський земельний

(а₁=0,70 вказує на те, що при збільшенні рівня рентабельності на 1%, за умови середнього рівня розміру орендованої ріллі в розрахунку на одне господарство, розмір орендної плати на 1 га ріллі збільшиться на 0,70 грн; а₂=0,01 вказує на те, що при збільшенні середнього розміру орендованої ріллі в розрахунку на одне господарство, за умови середнього рівня рентабельності, розмір орендної плати збільшиться на 0,01 грн.). Для того щоб виявити, в якій мірі групування за факторними ознаками об'єктивно віддзеркалює взаємозв'язок розміру орендної плати з площею орендованої ріллі на одне господарство та рівнем рентабельності ми провели групування всіх сільськогосподарських підприємств області. Групувальною ознакою було обрано величину орендної плати на 1 га ріллі. Дані групування підтверджують раніше зроблений висновок про те, що збільшення розміру орендної плати прямо і безпосередньо пов'язане з підвищенням концентрації та рівня рентабельності сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до закону України “Про оренду землі” (ст.20), орендна плата може виплачуватися у грошовій, натуральній, відробітковій формах або у їх поєднанні. Виплата орендної плати здійснювалася переважно у натуральній формі (продукцією та послугами). Виплати грішми у період з 2000 по 2002 рр. складали відповідно 3,2 грн. (7,2%), 4,5 грн. (6,6%), 5,5 грн. (5,7%); їх питома вага має тенденцію до зниження. Щодо натуральної орендної плати, то, як правило, продукцію відпускали, а послуги надавали за завищеними цінами.

За допомогою кластерного аналізу було проведено дослідження впливу показників балу бонітету та грошової оцінки на величину орендної плати (на 1 ум.кад.га і одного орендодавця). За результатами аналізу можна говорити про слабкий зв'язок між цими показниками. Установлено невідповідність нормативної величини орендної плати розміру нарахованої орендної плати, в окремих районах вона занижена, а в деяких надто завищена. Лише в семи районах області - Борівському, Шевченківському, Барвінківському, Краснокутському, Богодухівському, Нововодолазькому, Балаклійському орендна плата нараховується в залежності від грошової оцінки землі.

Однією з поширених форм використання майна, одержаного у власність колишніми членами КСП, є оренда. Це майно, яке складає цілісний майновий комплекс, новостворені сільськогосподарські підприємства приймають на свій баланс або позабалансові рахунки згідно з актом на підставі відповідного договору. Так виникає пайовий капітал як сукупні кошти фізичних осіб, добровільно розміщені у новоствореному підприємстві для його господарсько-фінансової діяльності. Станом на 1 січня 2003 р. у процесі паювання майна по Харківській області 216645 осіб (колишніх членів КСП і пенсіонерів) одержали майнові паї, загальна вартість яких склала 686,2 млн. грн. Строк дії договорів оренди майна майже такий самий, як і договорів оренди земельних ділянок. Розмір орендної плати за користування майном, згідно з указом Президента України №62/2001 від 29 січня 2001р., становить не менше 1% від вартості майнового паю. По Харківській області це сумарно становило в 2002 р. 6741,4 тис.грн. За договорами оренди майна було виплачено за 2002 р. 5722,2 тис.грн.: умови договору по виплаті орендної плати було виконано на 84,9%. Орендна плата за використання майна сплачується переважно сільськогосподарською продукцією. Так, станом на 1 січня 2003 р. було виплачено грішми 245,1 тис.грн., натуральною сільськогосподарською продукцією - 4083,5 тис.грн., послугами - 1393,6 тис.грн.

У системі заходів удосконалення виробничих відносин та якісного оновлення засобів виробництва важливу роль відіграють майнові відносини. Проте не всі аспекти відносин власності на майно вирішені: немає чіткої правової бази врегулювання цих відносин; неоднорідним є склад майна пайового капіталу (основні засоби, незавершене виробництво, капітальне будівництво, грошові кошти та ін.); неможливими є фізичний поділ і розподіл майна між усіма членами господарства; існують труднощі організаційного, правового, економічного, соціального характеру в управлінні майном пайового фонду; немає попиту з боку орендарів на частину майна через його значний моральний і фізичний знос; недостатньо відпрацьовані нормативні положення з урегулювання майнових питань.

У третьому розділі “Шляхи удосконалення орендних відносин як складової господарського механізму сільськогосподарських підприємств” обґрунтовано необхідність проведення еколого-агрохімічної оцінки земельної ділянки перед укладенням договору оренди, доцільність використання майна шляхом укладення договору купівлі-продажу майнового паю на умовах розстрочення платежу.

Одним із найважливіших питань орендних відносин є визначення розміру орендної плати. У країнах Західної Європи та у США орендна плата становить 5 - 8% від ринкової вартості землі, у Німеччині орендна плата займає 15 - 30% у структурі собівартості сільськогосподарської продукції, або в середньому 200 - 400 євро за 1 га. У 1900 - х рр. у Росії орендна плата розраховувалася як 10 % від ринкової вартості землі. Відома практика нарахування орендної плати як “десятини” від урожаю. Нами було проведено відповідний розрахунок і виявлено, що вона майже у два рази перевищує фактично нараховану орендну плату з 1 га орендованої ділянки по Харківській області. Такий підхід до визначення розміру орендної плати є доцільним для використання, але тут є свої протиріччя. По-перше, якщо розмір орендної плати залежатиме від розміру вирощеного врожаю, то орендатор потрапить в умови, які спонукатимуть його приховувати врожай. По-друге, одержана додаткова вартість продукції в умовах, що склалися, залежить переважно від результативності підприємницької діяльності орендаря. Тому, на наш погляд, доцільно застосовувати діючий метод визначення розміру орендної плати як фіксованої долі від грошової оцінки землі з умовою подальшого уточнення цього показника.

При укладенні договорів на більш тривалий термін, з нашої точки зору, слід ураховувати зміни економічних умов (інфляцію, встановлення законодавчого рівня орендної плати). Обов'язковою складовою інтересів орендодавця й орендаря є також визначення якісних показників земельних ділянок при передаванні їх в оренду: вмісту гумусу, мінеральних елементів живлення, ступеня змитості тощо, які, на наш погляд, сприятимуть оптимізації використання землі в системі орендних відносин.

Нами обґрунтовано необхідність проводити перед укладенням договору оренди земельної ділянки її агрохімічне обстеження, яке характеризує стан родючості ґрунтів і ступінь їх забруднення. Розроблений нами проект форми еколого-агрохімічної характеристики земельної ділянки має, на нашу думку, стати додатком до договору оренди земельної ділянки. У цій формі зосереджено основні агрохімічні показники, які характеризують стан ґрунту: вміст гумусу в орному шарі, рухомого фосфору, обмінного калію; ступінь кислотності; агрохімічна й еколого-агрохімічна оцінки. Наприкінці обстеження спеціалісти формулюють висновок з рекомендаціями по внесенню добрив, вирощуванню культур на даній ділянці та з іншими рекомендаціями, які сприятимуть підвищенню урожайності, покращанню якості сільськогосподарської продукції, збереженню родючості ґрунту.

На наш погляд, договір оренди земельної ділянки доцільно доповнити ще одним додатком - актом передавання-приймання земельної ділянки. Ураховуючи, що земля теж є основним засобом, вважаємо своєчасним складання такого документа. У цьому акті будуть зазначені площа переданої земельної ділянки та її грошова вартість.

Щодо земельних відносин, то як показали наші дослідження у Харківській області, вони більш-менш урегульовані. Майнові ж відносини залишаються не до кінця врегульованими, зокрема умови договору оренди майна, а саме орендної плати, що призводить до судових позовів. У проаналізованих нами договорах оренди майна у переважній їх більшості не було зафіксовано ні стан, ні якість майна. Втім за нинішніх орендних відносин така фіксація і неможлива, тому що власники майнового паю не знають, а взагалі і не можуть знати, яке саме майно та в якому стані вони передають в оренду, адже воно не виділене в натурі. Зі свого боку і орендар не бере на себе зобов'язання по збереженню орендованого майна та повернення його після закінчення договору оренди. Тому, на наш погляд, найбільш доцільною формою використання майна орендодавців був би викуп майнових паїв на умовах розстрочення платежів.

Сам механізм такого викупу доцільно застосовувати при викупі сільськогосподарськими підприємствами, які орендують це майно, цілісних майнових комплексів, що складають пайові фонди реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств або знаходяться у спільній частковій власності їх колишніх членів. Нами розроблено форму договору купівлі-продажу майнового паю на умовах розстрочення платежу. Цей договір включає в себе шість пунктів:

- предмет договору (цим пунктом зазначено номінальну вартість майнового паю, а також вартість продажу, яка визначається у договірному порядку, - ринкову вартість);

- порядок розрахунків (визначено строк повної сплати вартості майнового паю, а додатком передбачено термін і форми сплати покупцем вартості придбаного майнового паю, розмір неустойки в разі порушення покупцем терміну сплати платежу, вказано визначений за згодою сторін відсоток від ціни продажу, який має сплатити покупець за розстрочення платежу);

- права та обов'язки сторін;

- відповідальність сторін (за порушення передбачених законом обов'язків);

- дія договору (визначено чинність договору, а також умови дострокового припинення його дії);

- інші умови та реквізити сторін (цим пунктом визначено умови, які доповнюють даний договір).

На наш погляд, ця форма дозволить уникнути непорозумінь у майнових орендних відносинах.

ВИСНОВКИ

Досліджено теоретичні основи орендних відносин у системі господарського механізму сільськогосподарських підприємств, проаналізовано їх розвиток і застосування в післяприватизаційному періоді. Обґрунтовано пропозиції з удосконалення орендного механізму в системі господарювання підприємств. За результатами дослідження сформульовано такі висновки та пропозиції.

1.Переважаючою формою новостворених сільськогосподарських підприємств стало об'єднання власників земельних і майнових паїв для спільного їх використання з метою одержання прибутку. Ефективність діяльності нових сільськогосподарських підприємств залежить від складної системи об'єктивно діючих і свідомо регульованих правових, економічних та організаційних відносин, що може бути визначено як господарський механізм. Однією з важливих складових господарського механізму сільськогосподарських підприємств в умовах, що склалися, є оренда земельних і майнових паїв. Орендні відносини стали тією конкретною економічною формою, яка практично здійснила трансформацію господарського механізму в умовах переходу від колективних форм власності на землю та майно до приватних форм.

2.На сучасному етапі розвитку продуктивних сил і виробничих відносин оренда стала безальтернативною формою реалізації права власності на землю та майно для багатьох категорій сільського населення. Проведені нами дослідження свідчать про довголітню історію використання орендних відносин, їх постійний розвиток та удосконалення, а також про можливості їх ефективного впровадження в умовах ринкового механізму господарювання. Узагальнено досвід орендних відносин у зарубіжних країнах з позицій його застосування в Україні, що зможе допомогти уникнути численних прорахунків, особливо при визначенні орендної плати за земельні ділянки та терміну дії укладених договорів оренди.

3.Переважна більшість власників земельних паїв не спроможні самостійно обробляти земельні ділянки через відсутність необхідних засобів. Це примусило їх шукати інші способи розпоряджання землею та майном, і найбільш доцільним способом використання виявилася передача їх в оренду. Протягом останніх двох років оренда землі та майна набула в Харківській області великого поширення. Станом на 1 січня 2003 р. власниками земельних паїв стали 251887 чол., майнових - 216645 чол. Видано державних актів на право приватної власності на землю 139,8 тис. громадянам; загальна кількість осіб, які одержали майнові свідоцтва, становить 188,9 тис. Середній розмір земельного паю становив 6,3 ум.кад.га, з коливанням від 4,3 ум.кад.га до 8,3 ум.кад.га, а розмір майнового паю був на рівні 3167 грн., з коливанням від 1133 грн до 7329 грн.

4.Формування орендної плати здійснюється під впливом багатьох факторів та умов. Більш сприятливі умови складалися у Лісостеповій зоні Харківської області, в якій розташовано 132 сільськогосподарських підприємства (30,6% їх загальної кількості). Вони мають менші розміри за площею орендованої землі, але відрізняються більш високим рівнем інтенсивності виробництва як за розміром вкладених коштів, так і за виходом валової продукції. Господарства цієї зони мають більш високий рівень рентабельності (14,9%) та більший розмір орендної плати (106,4 грн.). У сільськогосподарських підприємствах цієї зони найменша амплітуда коливань величин мінімальної та максимальної орендної плати (не вище 1:1,50).

5.Механізм орендних відносин, у томі числі орендної плати, має бути спрямований не тільки на забезпечення сталості функціонування сільськогосподарських підприємств, а й на підвищення концентрації виробництва, яка в свою чергу позитивно впливає на результати господарської діяльності та на розмір орендної плати. Це підтверджується групуванням сільськогосподарських підприємств за розміром орендованої ріллі в розрахунку на одне господарство. Виявлено чітку залежність результативних показників господарювання та величини орендної плати від рівня концентрації виробництва. У групі господарств з площею ріллі понад 4000 га у порівнянні з групою до 1000 га орендованої ріллі виробничі витрати в розрахунку на 1 га більші в 1,6 раза, прибуток - в 2,5 раза, а орендна плата - в 1,4 раза. У господарствах цієї групи найвищий рівень рентабельності.

6.Аналіз розміру орендної плати з урахуванням організаційно-правових форм сільськогосподарських підприємств свідчить про його істотні коливання. Більш високий рівень прибутковості та рентабельності мають приватні сільськогосподарські підприємства і сільськогосподарські виробничі кооперативи. У розрахунку на 1 га орендованої ріллі вони одержують відповідно 249,6 і 222,3 грн. прибутку і мають рівень рентабельності 27,5 і 23,0%. За абсолютним розміром і питомою вагою орендної плати у структурі виробничих витрат перше місце посідають сільськогосподарські виробничі кооперативи - 126,9 грн. і 10,9%. Акціонерні товариства та приватні сільськогосподарські підприємства виплачували орендну плату на рівні середнього розміру по сукупності господарств. Найнижчу орендну плату виплачували фермерські господарства та товариства з обмеженою відповідальністю (на 15,4 - 20,7% нижче середнього показника по всій сукупності господарств). Збитковість виробництва в акціонерних товариствах викликана тим, що вони мають найвищу серед усіх інших організаційно-правових форм сільськогосподарських підприємств питому вагу продукції тваринництва у структурі валової та товарної продукції.

7.Збільшення розміру орендної плати пов'язане з підвищенням ефективності сільськогосподарського виробництва. Групування сільськогосподарських підприємств Харківської області за рівнем рентабельності дозволило встановити ступінь впливу цього показника на розмір орендної плати. Найчисельнішою виявилася група збиткових господарств - 29%. Це малі за розміром підприємства переважно з екстенсивною формою відтворювального процесу. Збиток на 1 га досягає 164,7 грн, а рівень збитковості - 19,4%. Збиткові господарства мають і найнижчі абсолютний і відносний розміри орендної плати. У групах з позитивним рівнем рентабельності чітко виявляється підвищення як факторних (концентрація й інтенсивність виробництва), так і результативних (прибутковість і рентабельність) показників. У групі господарств з найвищим рівнем рентабельності (43,6%) площа орендованої ріллі на одне господарство (4276 га) перевищує цей показник в господарствах першої групи (1835 га) в 2,3 раза, а розмір виробничих витрат на 1 га - в 1,6 раза. У господарствах цієї групи прибуток на 1 га складає 220,3 грн., а розмір орендної плати - 123,0 грн, що перевищує показник першої групи в 1,9 раза.

8.Вплив окремих факторів на величину орендної плати визначено за допомогою кореляційного аналізу. Як результативну ознаку було обрано орендну плату на 1 га ріллі, як факторні ознаки - рівень рентабельності та середній розмір орендованої ріллі в розрахунку на одне господарство. Для визначення сукупного впливу наведених факторів на результативну ознаку було одержано в результаті багатофакторного кореляційного аналізу лінійне рівняння множинної регресії, зміст якого такий: при збільшенні рівня рентабельності на 1% за умови середнього рівня розміру орендованої ріллі в розрахунку на одне господарство, розмір орендної плати на 1 га ріллі збільшиться на 0,70 грн., а при збільшенні середнього розміру орендованої ріллі в розрахунку на одне господарство за умови середнього рівня рентабельності, розмір орендної плати збільшиться на 0,01 грн.

9.При використанні кластерного аналізу було виявлено незначний зв'язок між розміром орендної плати за земельні ділянки (орендна плата на 1 га й орендна плата на одного орендодавця) та показниками якісного стану ґрунту (бал бонітету, грошова оцінка земельної ділянки). Виявлено невідповідність між нормативною величиною орендної плати та фактично нарахованою по районах області, якщо брати до уваги той факт, що величина орендної плати залежить від грошової оцінки земельної ділянки. В окремих районах вона занижена, а в деяких надто завищена, що потребує уточнення цього показника. 10.Оренда земельних ділянок (паїв) є однією з форм реалізації права власності й ефективного використання земель сільськогосподарського призначення. По області простежується тенденція погіршення стану родючості ґрунтів. З метою забезпечення ефективного використання земельних ділянок нами розроблено форму еколого-агрохімічної характеристики, яка в певній мірі сприятиме більш раціональному використанню землі. Цю характеристику ми рекомендуємо як обов'язковий додаток до договору оренди земельної ділянки (паю): вона дозволить реально оцінювати діяльність орендаря. Так, при погіршенні родючості земельної ділянки можна підвищити розмір орендної плати або ж накласти на орендаря штрафні санкції за зниження родючості.

11. Розвиток оренди землі має бути узгоджений з темпами розвитку майнових орендних відносин. Питання оренди майна у селян-власників залишається відкритим. Узгодженість підходів до вирішення цих питань є передумовою ефективного функціонування орендного механізму в межах існуючої системи відносин власності. Використання майна у подальшому повинно здійснюватися переважно на умовах договору купівлі-продажу майнового паю з розстрочкою платежів. Для цього нами розроблено форму договору купівлі-продажу майнового паю на умовах розстрочення платежу.

СПИСОК НАУКОВИХ ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Кошкалда І.В. Удосконалення орендних відносин в реформованих сільськогосподарських підприємствах // Науковий вісник Національного аграрного університету.- Вип.51.- К., 2002.- С.228-231.

2. Кошкалда І.В. Стан ринку земельних ділянок, що орендуються // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. пр. ДНУ.- 2002.- Вип. 161.- С.82-85.

3. Кошкалда І.В. Новий Земельний кодекс в продовженні реформ // Вісник Харківського університету.- 2002.- № 551.- Частина 1.- С.262-265.

4. Кошкалда І.В. Земельна рента як складова орендної плати. Ринкова трансформація економіки: стан, проблеми, перспективи: Мат-ли всеукр. наук. конф. студентів, магістрів та аспірантів.- У 2-х тт.- Т.1.- К.: УАЕ УААН, 2003.- С.73-75.

5. Кошкалда І.В. Вдосконалення орендного механізму використання земельних ділянок. Ринкова трансформація економіки: стан, проблеми, перспективи: Мат-ли всеукр. наук. конф. студентів, магістрів та аспірантів.- У 2-х тт.- Т.1.- К.: УАЕ УААН, 2003.- С.75-77.

6. Кошкалда І.В. Лізинг - як одна із форм забезпечення сільськогосподарських підприємств основними засобами // Вісник ХНАУ.- 2002.- №7.- С.289-294.

7. Кошкалда І.В. Результативність реформування аграрної сфери в Чутівському районі Полтавської області // Вісник ХНАУ.- 2002.- №8.- С.253-256.

8. Кошкалда І.В. Орендні відносини у системі господарського механізму // Зб. наук. пр. Луган. нац. аграр. ун-ту.- Луганськ, 2002.- С.431-434.

9. Кошкалда І.В. Вплив окремих факторів на величину орендної плати // Сучасні проблеми економіки сільського господарства та АПК: Мат-ли міжнар. наук.-практ. конф, м.Суми, 13-16 травня 2003 р.- У 2-х чч.- Ч.2.- Суми, 2003.- С.43-45.

10. Кошкалда І.В., Супрун О.М. До питання визначення величини орендної плати //Вісник ХНАУ.-2003.-№4.-С.188-192.

11. Полтавський Ю.А., Кошкалда І.В. Основні складові подальшого вдосконалення орендних відносин у новостворених агроформуваннях // Вісник ХНАУ.- 2003.- №6.- С.112-115.

12. Кошкалда І.В. Ефективність використання земельних ділянок в умовах оренди // Зб. наук. пр. Луган. нац. аграр. ун-ту.- 2004.- № 34 (46).- С.206-208.

АНОТАЦІЇ

Кошкалда І.В. Удосконалення орендних відносин у системі господарського механізму сільськогосподарських підприємств.- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.02.- економіка сільського господарства і АПК.- Харківський національний аграрний університет ім.В.В.Докучаєва, Харків, 2004. Викладено результати дослідження орендних відносин у системі господарського механізму сільськогосподарських підприємств. У сучасних умовах орендні відносини виявилися найбільш прийнятною формою використання розпайованого майна та землі у новостворених сільськогосподарських підприємствах.

Виявлено недостатній зв'язок між показниками якісного стану та розміром орендної плати за передані в оренду земельні ділянки. Розроблено форму еколого-агрохімічної характеристики земельної ділянки та форму акту передавання-приймання земельної ділянки. Обґрунтовано доцільність збереження цілісності майнового комплексу шляхом викупу майнових паїв сільськогосподарськими підприємствами на умовах розстрочення платежів.

Ключові слова: господарський механізм, орендні відносини, орендна плата, орендодавці, орендарі.

Кошкалда И.В. Совершенствование арендных отношений в системе хозяйственного механизма сельскохозяйственных предприятий.- Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.07.02 - экономика сельского хозяйства и АПК.- Харьковский национальный аграрный университет им. В.В.Докучаева, Харьков, 2004. Изложены результаты исследования арендных отношений в системе хозяйственного механизма сельскохозяйственных предприятий.