Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ РЕГІОНАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

УДК 332.12 (1-21)(477.84): 330.3

Організаційно-економічний механізм розвитку малих міст у територіально-господарській системі регіону (на прикладі Тернопільської області)

Спеціальність: 08.10.01 - Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Панухник Олена Віталіївна

Львів - 2004

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі державного і муніципального управління Тернопільської академії народного господарства Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник:доктор економічних наук, професор МЕЛЬНИК Алла Федорівна, Тернопільська академія народного господарства, проректор з наукової роботи, завідувач кафедри державного і муніципального управління

Офіційні опоненти:доктор економічних наук, професор ПИЛА Василь Іванович, заступник директора Науково-дослідного економічного інституту Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України

кандидат економічних наук ШУЛЬЦ Світлана Леонідівна, старший науковий співробітник Інституту регіональних досліджень НАН України

Провідна установа:Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України

Захист відбудеться 20 лютого 2004 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.154.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора наук в Інституті регіональних досліджень НАН України за адресою: 79026, м. Львів, вул. Козельницька, 4.

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Інституту регіональних досліджень НАН України за адресою: 79026, м. Львів, вул. Козельницька, 4.

Автореферат розісланий 15 січня 2004 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат економічних наукВ. І. ЖОВТАНЕЦЬКИЙ

місто господарський регіональний комунальний

Актуальність теми дослідження. Соціально-економічний розвиток України в цілому можливий лише за умови стабільного та збалансованого розвитку територіально-господарських систем (ТГС) регіонів, важливу складову яких становлять соціально-економічні системи малих міст.

Неефективна регіональна політика держави в умовах радянської командно-адміністративної економіки зумовила залишковий принцип розвитку малих міст, які сьогодні мали б стати потенційними ядрами економічного зростання в регіоні. Другорядне ставлення до малих міст є основною причиною накопичення низки проблем і незадовільного їх вирішення, що суттєво вплинуло на зниження рівня життя населення цих міст. Кризові соціально-економічні процеси в малих містах України загострились в умовах економічного спаду 90-х років минулого століття та поглиблені за відсутності дієвих механізмів управління їх розвитком.

Реформування економічної, соціальної та політичної систем вимагає дослідження проблем малих міст, що сьогодні стало одним із пріоритетних завдань діяльності центральних і місцевих органів представницької та виконавчої влади відповідно до першочергових напрямів державної регіональної політики.

Актуальність теми дисертаційного дослідження зумовлена необхідністю наукового обґрунтування ролі малих міст у розвитку сучасних ТГС регіонів, а також пошуку конкретних стратегій і механізмів забезпечення їх функціонування у складі ТГС регіонів як визначальних елементів розвитку в умовах адміністративно-територіальної реформи.

Різні аспекти досліджуваної проблеми висвітлені в працях вітчизняних та зарубіжних вчених. Так, зокрема, питанням теорії урбанізації та функціонування міста в умовах поглиблення глобалізаційних та інтеграційних процесів присвячені роботи П.Бєлєнького, М.Долішнього, К.Лінча, П.Мерліна, М.Межевича, М.Посохіна, А.Степаненка, Ж.Шабо, Л.Шевчук, Р.Фішмена. Проблеми розвитку малого міста в різних (географічних, соціальних, економічних, управлінських) аспектах відображено в працях Б.Адамова, В.Борденюка, В.Давидовича, Ф.Заставного, М.Кости, Г.Лаппо, Е.Маркова, А.Мельник, Р.Мерфі, В.Невелєва, Е.Перцика, В.Пили, С.Писаренко, В.Рибака, Б.Хорєва, С.Шульц та інших.

Однак, в науковій літературі відсутні комплексні дослідження проблем розвитку малого міста, недостатньо уваги приділено методології управління процесом соціально-економічного розвитку малих міст, не окреслено роль окремих складових організаційно-економічного механізму їх розвитку, не виявлено взаємозв'язків малих міст з іншими складовими ТГС. Нерозв'язаність вказаних теоретичних, організаційних і методичних проблем визначили мету й основні завдання дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація пов'язана з виконанням досліджень, передбачених планом науково-дослідної роботи Тернопільської академії народного господарства і, зокрема, держбюджетної теми кафедри державного і муніципального управління "Організаційно-економічний механізм реформування і розвитку економіки регіону в умовах перехідного періоду до ринкових відносин" (ДР № 0101U000260), зокрема, її напрямку "Удосконалення організаційних структур та функціональних механізмів управління економічним і соціальним розвитком територій" [довідка про впровадження № 126-13/1142 від 16 грудня 2003 р.].

Мета і основні завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є вироблення теоретико-методичних положень, наукових і практичних рекомендацій щодо формування ефективного організаційно-економічного механізму розвитку та функціонування малих міст у ТГС регіонів в умовах сучасного етапу становлення ринкових економічних відносин.

Реалізація мети роботи зумовила необхідність визначення та розв'язання наступних завдань:

здійснення аналізу концептуальних підходів щодо визначення сутності малих міст, їх місця в ТГС регіонів, функціональних елементів організаційно-економічного механізму розвитку цих територіальних утворень, їх групування за проблемами вивчення;

узагальнення зарубіжного досвіду формування механізму розвитку малих міст з метою виявлення можливостей його адаптації до умов малих міст України в процесі їх розвитку в ТГС регіонів;

системний аналіз трансформації господарських функцій малих міст в умовах перехідної економіки та активізації регіональної політики, виявлення відповідності ресурсного потенціалу малих міст можливості реалізації цих функцій;

визначення методичних принципів аналізу організаційно-економічного механізму розвитку малих міст, його подальшого реформування, ролі органів місцевого самоврядування та державного управління в цьому процесі;

дослідження проблем формування та функціонування інституту комунальної власності як економічної основи розвитку малих міст;

визначення напрямів удосконалення функціональної та організаційної складових механізму розвитку малих міст, орієнтованих на забезпечення стандарту життя населення;

розроблення пропозицій щодо методів та інструментів визначення стратегічних перспектив розвитку малих міст, а також обґрунтування орієнтирів і розробка механізмів стимулювання їх розвитку;

пошук шляхів зміцнення фінансово-матеріальної бази розвитку малих міст в умовах реформування міжбюджетних відносин і перспективи податкової реформи.

Об'єктом дослідження є розвиток малих міст як складних поліфункціональних утворень в межах ТГС регіонів за умов трансформаційних змін.

Предметом дослідження є організаційно-економічний механізм функціонування та розвитку малих міст у період формування ринкових відносин, адміністративної реформи та реалізації Концепції державної регіональної політики в Україні.

Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети в роботі використовувалися загальнонаукові та спеціальні методи дослідження: системний аналіз - для вивчення тенденцій розвитку малих міст; факторний аналіз - для вивчення чинників, що впливають на ефективне залучення ресурсного потенціалу малих міст до забезпечення їх економічного і соціального розвитку; метод статистичного групування - для виокремлення груп малих міст за рівнем ресурсного потенціалу; метод типологічного групування - для вироблення класифікаційних критеріїв малих міст України; експертні методи - для аналізу стану забезпечення стандарту життя в малих містах та пошуку шляхів його удосконалення. Методична база роботи ґрунтувалася на системному та міждисциплінарному підходах.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що в роботі на принципах комплексного системного підходу розроблені методологічні засади та практичні рекомендації щодо розбудови організаційно-економічного механізму розвитку малих міст у ТГС регіонів. Зокрема, в дисертації:

поглиблено теоретичні засади дослідження малого міста як необхідного елементу функціонування та розвитку ТГС регіону, зокрема, здійснено його характеристику з позиції системного аналізу міста як відкритої системи, як елементу регіональної системи розселення. Запропоновано власний підхід до комплексної типології малих міст за різними критеріями з урахуванням трансформаційних процесів в економіці України. Доповнено існуючу систему критеріїв типології малих міст критеріями, що дозволяють розробити певний варіант стратегічного розвитку для конкретного малого міста чи системи міст (генезис, характер динаміки соціально-економічного розвитку, характер економічної бази, функціональні та синтетичні критерії);

обґрунтовано методику системного аналізу ресурсного потенціалу малих міст, яка передбачає його структуризацію за окремими блоками (базові ресурсні потенціали розвитку міста, потенціали забезпечення розвитку, потенціали готовності до соціально-економічних перетворень у місті) та запропоновано методичний підхід до оцінки їх відносного потенціалу, що в сукупності дозволяє виявити складові, які спроможні забезпечити поштовх для соціально-економічного розвитку міста як елементу ТГС регіону та довести значимість потенціалу для розвитку малого міста. Вперше проведено групування малих міст досліджуваного регіону за рівнем потенціалу та виявлено міста - перспективні господарські й адміністративні центри територіальних систем, що формуватимуться в процесі адміністративно-територіальної реформи на районному рівні;

виявлено нові функції малих міст в сучасних умовах ринкоутворення (полюсів зростання, забезпечення конкурентного статусу, суб'єкта ринкових економічних відносин) та доведено необхідність реорганізації організаційної та функціональної структури управління малими міськими поселеннями на основі імплементації в управлінську діяльність органів місцевого самоврядування функцій муніципального менеджменту (стратегічного планування, інновації, бізнес-планування, координації, управління ризиками, управління комунальною власністю, муніципальної логістики) та формування на цій функціональній основі організаційної структури органів місцевого самоврядування;

запропоновано методику та вперше здійснено оцінку ступеня забезпечення стандарту життя в малих містах досліджуваного регіону на основі співставлення необхідних обсягів фінансування закладів соціальної інфраструктури цих міст із фактичним обсягом фінансування, аргументовано напрямки його досягнення шляхом комплексного підходу до дотримання соціальних стандартів за ієрархічно-вертикальним принципом, що передбачає розмежування стандартів на загальнодержавні, регіональні та місцеві;

поглиблено методичні засади стратегічного планування, зокрема, розроблено логічну схему вироблення стратегії розвитку малого міста, яка базується на врахуванні стану розвитку цього міста як елементу ТГС регіону, що вимагає застосування при комплексній оцінці впливу зовнішніх факторів мезо- й макроекономічного рівня та наявних двосторонніх зв'язків між малим міським поселенням і регіоном. В основу стратегічного планування, на відміну від існуючих підходів, покладено стратегічний вибір міста, що формується із застосуванням системи критеріальних факторів позитивної та негативної дії;

обґрунтовано шляхи підвищення ефективності використання комунальної власності на основі запровадження диференційованих форм управління її матеріальною частиною (конкурсна передача функцій з обслуговування комунального майна приватним структурам, делегування цих функцій об'єднанням споживачів комунальних послуг) та зміцнення фінансово-бюджетної бази розвитку малих міст на основі прогнозування доходної бази міських бюджетів, оцінки факторів, що стримують її наповнення, виявлення потреби у фінансових ресурсах для виконання органами місцевого самоврядування своїх повноважень.

Практичне значення одержаних результатів. Практична цінність дисертації полягає в тому, що розроблені в ній теоретичні положення та методичні підходи до формування складових організаційно-економічного механізму розвитку малих міст можуть бути використані при реалізації Концепції державної регіональної політики, загальнодержавної програми соціально-економічного розвитку малих міст, при удосконаленні функціонування органів місцевого самоврядування в процесі управління розвитком малих міст. Результати дослідження, що покладені в основу дисертації, знайшли впровадження в роботі Тернопільської обласної державної адміністрації [довідка про впровадження № 01-3538/5-10 від 21.12.2001р.], Зборівської районної державної адміністрації [довідка №8-182/25-11 від 26.03.2002р.], Бучацької міської ради [довідка про впровадження №27 від 13.02.2003р.]; використані при розробленні дисциплін "Управління містом", „Економіка міста” та “Муніципальний менеджмент”, що викладаються в Тернопільській академії народного господарства [довідка про впровадження №126-06/268 від 03.04.2003р.].

Особистий внесок здобувача. Сукупність отриманих наукових результатів і практичних рекомендацій, що викладені в дисертації й виносяться на захист, отримані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використано лише ті ідеї й положення, які є результатом особистої роботи здобувача.

Апробація результатів. Результати досліджень доповідалися, обговорювалися та отримали позитивну оцінку на: міжвузівській науково-практичній конференції “Актуальні проблеми розвитку економіки України в перехідний період до ринку” (Тернопіль, 1996), міжнародному семінарі “Підготовка місцевих кадрів: навчальні програми з проблем фінансового управління та фінансів” (Київ, 2000), міжнародній науковій конференції “Соціальні пріоритети ринку праці в умовах структурної модернізації економіки” (Львів, 2000), міжнародному семінарі “Удосконалення системи управління в місцевому самоврядуванні та роль перепідготовки кадрів відповідно до принципів Європейської Хартії місцевого самоврядування” (Харків, 2001), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Трансформація системи державного регулювання економіки на завершенні ХХ століття” (Тернопіль, 2001), Другій міжнародній науковій конференції молодих учених „Управління розвитком соціально-економічних систем” (Донецьк, 2002); на наукових семінарах кафедри державного і муніципального управління Тернопільської академії народного господарства.

Публікації. Результати наукових досліджень відображено в 14 наукових працях загальним обсягом 6,5 д.а., з яких 6,3 д.а. належать особисто авторові. З опублікованих праць 9 статей - у фахових виданнях загальним обсягом 5,5 д.а., 5 тез доповідей на науково-практичних конференціях.

Структура та обсяг роботи. Дисертація, зміст якої викладено на 203 сторінках, складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел із 166 найменувань та 5 додатків, обсягом 26 сторінок. Робота ілюстрована 19 рисунками, які розміщені на 6 сторінках, та містить 24 таблиці на 14 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У першому розділі “Теоретичні та методичні засади дослідження розвитку малих міст у територіально-господарській системі регіону” розглянуто сутність малого міста як складової ТГС регіону, проаналізовано теоретичні та практичні аспекти організаційно-економічного механізму розвитку малих міст на основі вивчення зарубіжного й вітчизняного досвіду, сформульовано методичні засади його дослідження.

Характеризуючи сучасні риси процесу урбанізації, аналізуючи особливості формування та умови розвитку міських поселень в країнах світу, на основі узагальнення існуючих теоретичних підходів у дисертації визначено, що місто - це населений пункт, який виконує промислові, організаційно-господарські, управлінські, культурні, транспортні та інші функції, переважна більшість жителів якого зайнята поза сільським господарством. Одночасно місто - це складна відкрита соціально-економічна територіальна система, що відзначається особливою природою та гомеостатичними властивостями.

У відповідності до існуючої класифікації міст за чисельністю населення, в Україні малі міста (до 50 тис. чол.) є основним якісним елементом системи міського розселення країни, оскільки 77% з 448 міст є малими. Малі міста виконують важливі й різноманітні соціально-економічні функції в ТГС регіону, є одним із базових елементів системи розселення, беруть участь у промисловому виробництві, в обслуговуванні сільського господарства навколишніх районів, виконують транспортні функції, є культурними, рекреаційними та науковими центрами. Порівняльний аналіз розвитку міст України за чисельністю населення дозволив виокремити позитивні риси розвитку малих міст: наближення жителів даних міст до природи (невисокі затрати на освоєння поселенської території); сприятливі екологічні умови в більшості з них; менш напружений, ніж у великих містах, ритм життя; невеликі затрати часу жителя малого міста на дорогу до місця роботи і назад; зручність розміщення об'єктів соціально-духовної інфраструктури. Проте, демографічно-функціональні ознаки малих міст зумовлюють і певні несприятливі явища, які позначаються на процесі їх розвитку. До них слід віднести: монофункціональність галузевої структури економічної підсистеми малих міст, і як наслідок - ймовірність високого рівня безробіття; ставлення до них як до периферії з боку центральної та регіональної влади; надмірна демографічна чутливість міської системи; посилений вплив мешканців сільської місцевості, які використовують інфраструктурний, виробничий потенціал міста, що позначається на його облаштуванні та фінансово-економічному становищі. Розвиток малих міст України в останні роки супроводжується нагромадженням низки економічних, соціальних, екологічних проблем. Для розв'язання будь-якого типу цих проблем щодо окремо взятого малого міста необхідно, насамперед, визначити його типологічне місце в системі міських поселень, оцінити переваги і виявити чинники, що зумовлюють стан даного міста, накреслити шляхи його розвитку. Проблема типології та класифікації малого міста з урахуванням його ролі в функціонуванні ТГС регіону має не тільки науковий, але, насамперед, практичний характер, через те, що приналежність міста до певного типу допомагає більш чітко окреслити проблеми окремого поселення і визначити загальні шляхи його розвитку. З огляду на це, автором запропоновано типологію малих міст України на основі визначення наступних критеріальних ознак: розмір (за чисельністю населення), генезис, характер динаміки соціально-економічного розвитку, характер економічної бази, функції міста, система синтетичних показників (рис. 1).

В дисертації досліджено, що малі міста як невід'ємні елементи ТГС регіону сприяють подальшому формуванню цієї системи, динамізації господарства регіону, посиленню аграрно-промислової інтеграції та міжгосподарської кооперації, раціональному використанню трудових і земельних ресурсів. У соціальній сфері - формуванню центрів культурно-побутового обслуговування населення сільської місцевості; створенню центрів відпочинку, оздоровлення та туризму в рекреаційних зонах; організації доступних і різноманітних місць застосування праці, що забезпечують зростання рівня життя. У сфері екології - створенню сприятливих екологічних умов для життя населення в малих містах, запобіганню порушень і відновленню екологічної рівноваги у великих містах.

оведено, що організаційно-економічний механізм сучасного розвитку малих міст в Україні є поєднанням ринкового саморозвитку господарських структур і організаційно-економічних важелів впливу центральних та місцевих органів державного управління та, насамперед, органів місцевого самоврядування. Дослідження зарубіжного досвіду організаційно-економічного механізму розвитку малих міст, яке особливо актуальне в умовах відсутності дієвих регулятивних інструментів розвитку малих міських поселень в Україні, уможливило розроблення пропозицій з удосконалення як економічних механізмів розвитку малих міст, закладених в системі ринкових відносин, так і зовнішніх організаційно-економічних механізмів, що використовуються з боку органів центральної та регіональної влади. Аналіз особливостей сучасного організаційно-економічного механізму розвитку малих міст в зарубіжних країнах доводить необхідність існування комплексної, глибокопродуманої системи заходів у сфері кредитування, формування міського бюджету, державного субсидіювання, яка і забезпечує комплексне економічне, правове регулювання малого міста. У дисертації відзначено характерні риси організаційно-економічного механізму розвитку малих міст в зарубіжних країнах: активна і значна роль держави (державні програми, дотації, субсидії, регулювання центрального і місцевого бюджетів); поєднання приватних і державних вкладень капіталу (державні вкладення підштовхують приватне інвестування, створюючи умови для приватного підприємництва і бізнесу); великий досвід використання муніципальної власності, в тому числі землі як джерела доходів; наявність розробленої системи базових критеріїв, яка заперечує самовільний розподіл субсидій, кредитів, дотацій; детально розроблені та практично впроваджені форми регіональної диференціації різноманітних кредитних, податкових та інших пільг, що сприяють залученню приватного капіталу в міста й райони, які планується розвинути. Перенесення їх на площину України вимагає покласти в основу дослідження метод адаптації управлінських прийомів, напрацьованих світовим досвідом, з врахуванням особливостей функціонування малих міст нашої держави в умовах системної трансформації.

В дисертації обґрунтовано, що дослідження організаційно-економічного механізму розвитку малих міст потрібно проводити з використанням системного аналізу на основі міждисциплінарного підходу шляхом застосування загальнонаукових та спеціальних методів, що дозволяє враховувати специфіку малих міст як поселенських систем та елементів регіональних систем вищого порядку.

У другому розділі “Аналіз трансформаційних змін в організаційно-економічному механізмі розвитку малих міст в умовах формування ринкової економіки” здійснено науковий аналіз трансформацій господарських функцій малих міст в умовах перехідної економіки, проведено комплексну оцінку ресурсного потенціалу малих міст та визначено можливості його використання з метою забезпечення виконання сучасних господарських і соціальних функцій, досліджено процес формування інституту комунальної власності як основи зміцнення фінансово-економічної бази розвитку малих міст.

В роботі виявлено, що сутність і зміст організаційно-економічного механізму розвитку малих міст залежить від функцій, які вони виконують. Трансформаційні процеси, що відбуваються в економіці України, визначають зміну положення, ролі та функцій малого міста в ТГС регіонів. Генетичний аналіз розвитку малих міст показав, що процес переходу від централізовано-планової до соціально-орієнтованої ринкової моделі господарювання, включає в себе і процес адаптації механізму реалізації малим містом його господарської функції.

Автором визначено, що економічні проблеми малих міст, в поєднанні з обмеженими можливостями місцевих бюджетів, вимагають нового економічного підходу до відродження й розвитку міст даного типу, виконання органами місцевого самоврядування та управлінським апаратом реального сектора цих міст низки нових управлінських ринковоорієнтованих функцій: стратегічного планування, інновації, бізнес-планування, координації, управління ризиками, управління комунальною власністю, муніципальної логістики.

Узагальнення методологічних підходів до визначення ресурсного потенціалу малого міста дозволило використати в роботі підхід, за яким ресурсний потенціал розглядається крізь призму соціально-економічного потенціалу, який характеризує можливості його розвитку при залученні всього комплексу територіальних ресурсів, використанні особливостей існуючої і перспективної структури його господарства, географічного положення в інтересах підвищення якості життя населення міста. Аналіз соціально-економічного потенціалу малого міста дозволяє оцінити його ресурсний потенціал в динаміці як активний засіб забезпечення розвитку міської системи (рис. 2).

Використовуючи наведені теоретичні викладки, в роботі проаналізовано ресурсний потенціал малих міст Тернопільської області з метою виявлення реальної здатності забезпечити їх економічний та соціальний розвиток. Відсутність відповідної інформаційної бази зумовила необхідність проведення автором комплексної паспортизації малих міст Тернопільської області на основі системи показників за підсистемами міського поселення, яка показала, що малі міста володіють значними резервами земельної, трудової, культурно-історичної, рекреаційної складових ресурсного потенціалу, ефективне використання яких спроможне компенсувати дефіцит виробничо-господарського потенціалу.

Так, в процесі системного аналізу встановлено, що малі міста Тернопільської області бідні на мінеральні ресурси. Це зумовлюється впливом геолого-ресурсної будови території краю. Проте, вони володіють значними земельними ресурсами, частина яких зайнята під забудовою та під зеленими насадженнями.

Загальна територія малих міст Тернопільської області охоплює площу в 112,5 км², під забудовою зайнято 53,9 км² або 47,9%. Визначено, що малі міста регіону належать до територій з сприятливими природними, екологічними умовами, значною кількістю історико-культурних об'єктів, які є базою для розвитку рекреаційного комплексу. Останній, в свою чергу, як показав досвід зарубіжних країн, може стати основою забезпечення економічного розвитку малого міста. Аналіз людського потенціалу малих міст регіону показав значні деформації в його структурі та низьку ефективність використання, про що свідчать: від'ємне значення природного приросту населення; зростання питомої ваги осіб пенсійного віку в загальній чисельності населення (в 7 містах регіону частка таких осіб складає 35-40%); посилення статевої диспропорції осіб в репродуктивному віці, як наслідок -- переважання жінок в загальній чисельності трудових емігрантів; високий рівень безробіття, який за експертною оцінкою, складає 45-50% населення в працездатному віці (за даними офіційної статистики близько 19%). В контексті оцінки проблеми бідності виявлено, що в малих містах Тернопільської області до 60% населення живе за межею бідності. Дослідження виробничо-господарського потенціалу малих міст регіону дозволило стверджувати, що складова потенціалу, яка формувалася в радянський період, практично не функціонує внаслідок неврахування при розміщенні промислових підприємств місцевих особливостей ресурсного потенціалу навколишньої території, інерційності кризових явищ в розвитку економічної підсистеми малих міських поселень. Територіальні громади цих міст практично відмежовані від управління промисловим розвитком поселень. На початок 2001 року в малих містах Тернопільської області налічувалося 119 промислових підприємств (з них лише 64 функціонувало стабільно), з них 10 підприємств (8,4%) - державної власності, решта - перебувають у приватній чи колективній власності. В містах регіону не існує жодного промислового підприємства, яке б належало комунальній власності, що свідчить про невикористання її продуктивного потенціалу як джерела поповнення місцевого бюджету. Несприятливі тенденції простежуються у розвитку інженерно-інфраструктурного потенціалу малих міст Тернопільської області. Так, у дев'яти малих містах інженерні комунікації тепло- та водопостачання не ремонтувалися й не мінялися понад 30 років, що загрожує виникненню аварійних ситуацій. У містах Скалаті, Шумську, Ланівцях, Підгайцях відсутнє періодичне прибирання й вивезення сміття з міста. До 60% житлового фонду малих міст Тернопільської області не обладнано каналізацією. Встановлено, що соціальна інфраструктура малих міст Тернопільської області вирізняється незначною розвиненістю (особливо щодо наявності закладів фізичної культури та спорту). Рівень розвитку соціальної інфраструктури малих міст регіону значно відстає від середнього рівня її розвитку в малих містах України. Так, якщо показник забезпеченості дитячими садками у малих містах України становить 0,48 закладу на 1 тис. населення, то в малих містах досліджуваного регіону - лише 0,23 закладу на 1 тис. населення, тобто в 2,1 рази менше. Позитивним є те, що малі міста досліджуваного регіону володіють певним науковим потенціалом, який зосереджений у вищих навчальних закладах І - ІІ рівнів акредитації. Його раціональне використання, з врахуванням економічної кон'юнктури, спроможне забезпечити оновлення трудових ресурсів, розвиток підприємництва, подолання монофункціональності розвитку цих поселень.

Важливою для прийняття управлінських рішень щодо стратегії розвитку малих міст і складною в методологічному плані є проблема комплексної оцінки ресурсного потенціалу. Враховуючи його багатогранність і неможливість оцінки в єдиних вимірниках, в роботі запропоновано розв'язання цієї проблеми з використанням показника відносного потенціалу і-го міста (Рі):

, (1)

де - потенціал m-го виду для і-го міста; - середній рівень потенціалу m-го виду по малих містах регіону; n - кількість видів потенціалу.

В процесі визначення відносного потенціалу малого міста враховувалися такі компоненти: природно-ресурсний, рекреаційний, людський, виробничий, інженерно-інфраструктурний, соціально-інфраструктурний, експортно-імпортний, бюджетний, науково-інноваційний, інвестиційний потенціали (табл. 1).

Таблиця 1 Відносний потенціал малих міст Тернопільської області,%

Аналіз теоретичних засад, зарубіжного та вітчизняного досвіду організаційно-економічного механізму розвитку малих міст дозволяє стверджувати, що він включає в себе стихійно-кон'юнктурну дію ринкових регуляторів, а також сукупність заходів, методів, способів активізації соціально-економічних процесів в малому місті, які використовують центральні та місцеві органи представницької та виконавчої влади, що формують управлінську систему. Останнє обумовлене необхідністю активізації впливу регулюючих чинників, що корегують стихійно-кон'юнктурну дію ринкових регуляторів та сприяють формуванню міських поселенських систем як полюсів зростання ТГС регіонів. Оцінка місця малих міст в ТГС регіонів з позиції теорії “полюсів зростання” дала змогу зробити висновок, що вони виступають з'єднувально-активними елементами регіональних систем, виконують роль визначників руху первинних ресурсних потоків.

Аналогічні висновки щодо розподілу малих міст регіону на окремі типи дозволив одержати аналіз малих міст Тернопільської області з позиції теорії “полюсів зростання” за рівнем сукупних інвестицій на душу населення.

Результати оцінки потенціалу малих міст Тернопільської області за відносним показником потенціалу (рис. 3) з використанням методів статистичної та експертної оцінки дозволили виділити певні групи малих міст досліджуваного регіону, з врахуванням, що потенціал міста зумовлює, значною мірою, якість життя його жителів: тип І - міські поселення з вкрай низьким потенціалом (Копичинці, Підгайці, Почаїв, Шумськ, Скалат); тип ІІ - міста, що відрізняються дуже низьким потенціалом (Монастириськ, Хоростків, Борщів, Заліщики); тип ІІІ - міста з помірним потенціалом (Бучач, Збараж, Зборів); тип ІV - міські поселення з потенціалом розвитку, що наближається до високого рівня (Теребовля, Бережани); тип V - міські поселення з високим (відносно високим порівняно з іншими міськими поселеннями) потенціалом розвитку (Чортків, Кременець). Встановлено, що основними полюсами росту можуть стати міста Бережани, Теребовля, Чортків. Разом з тим, такі міста як Почаїв, Бучач, Скалат, Збараж, Підгайці не сформувалися як полюси зростання, що вимагає активізації зовнішнього впливу на процеси ринкового розвитку з боку органів місцевого самоврядування, які б опирались на оцінку геоекономічних можливостей та ресурсного потенціалу малих міст.

Серед основних конструкцій життєзабезпечення міста особлива роль належить комунальній власності, яка є економічною базою для формування чинників розвитку міської системи. Аналіз структури комунальної власності малих міст Тернопільської області дозволив виокремити наступні її характеристики: 1) деформацію структури комунальної власності на користь неприбуткових установ та організацій; 2) відсутність у комунальній власності промислових підприємств чи навіть певної частки комунальної власності в акціонерному капіталі корпоративних утворень. Ефективне використання комунальної власності як основи забезпечення соціально-економічного розвитку малих міст можливе лише за дієвої системи управління нею, в контексті чого в дисертації запропоновано такі механізми: приватизації - для передачі об'єктів комунального майна ефективнішому власнику; санації - для оздоровлення фінансового стану комунальних об'єктів; застави - для залучення кредитних ресурсів з боку комерційних банків; іпотеки - для підвищення ефективності управління земельними ресурсами. Розроблено модель управління житлово-комунальним господарством малого міста, спрямовану на усунення монополізму виробника в організації надання житлово-комунальних послуг. Результати практичної апробації моделі управління житлово-комунальним господарством малих міст показали, що для обслуговування багатоквартирних будинків ефективним є передача функцій замовника від відділу житлово-комунального господарства міської ради третім особам (кондомінімумам, службам замовника). Для надання житлово-комунальних послуг приватному сектору з одноповерховою забудовою дієвішим є залучення приватних фірм на конкурсній основі з збереженням контролю з боку відповідного підрозділу міської ради.

У третьому розділі “Удосконалення організаційної та функціональної складової механізму розвитку малих міст” запропоновано підходи до раціоналізації організаційних структур управління розвитку малих міст, визначено методичні та практичні аспекти вибору та реалізації стратегії розвитку малих міст, окреслено шляхи забезпечення стандарту життя в малих містах, сформульовано пропозиції щодо зміцнення фінансово-бюджетної бази розвитку малих міст в умовах перехідної економіки.

Аналіз практики забезпечення розвитку малих міст дозволив зробити висновок, що основою вдосконалення організаційно-економічного механізму розвитку малих міст є підвищення ефективності управлінської діяльності органів місцевого самоврядування міста, впровадження нових функцій, виконання яких диктується реаліями сучасності. У дисертації визначено основні принципи формування системи управління малим містом: функціональний підхід, економічність, несуперечність законам України, гнучкість (з врахуванням перспективних змін). Аналіз організаційних структур виконавчих органів міських рад малих міст Тернопільської області вказує на домінування управлінських підрозділів, сформованих за галузевим принципом. Такий підхід не відповідає перспективам трансформації органів місцевого самоврядування України базового рівня на основі зарубіжного досвіду муніципального управління і вимагає формування виконавчих структур за функціями муніципального менеджменту. Зокрема, доцільно сформувати в складі виконавчих органів місцевих рад відділи маркетингу, моніторингу, робочі групи з антикризового управління розвитком міста.

Одним із найголовніших напрямів удосконалення організаційно-економічного механізму розвитку малого міста є використання механізму стратегічного управління в діяльності органів місцевого самоврядування. Стратегія розвитку малих міст повинна базуватися на обґрунтованих пріоритетах, досягнення яких змогло б забезпечити підвищення якості життя їх населення.

У дисертації розроблена узагальнена логічна схема прогнозно-аналітичних робіт формування стратегічного вибору малого міста (рис. 4), яка дозволила визначити основні напрями розвитку малих міст Тернопільської області до 2010 року. Так, міста Зборів, Збараж, Кременець, Скалат повинні розвиватися в контексті формування осередків історико-культурного туризму. Орієнтири стратегічного розвитку міст Бережани, Чортків, Теребовля зумовлені становленням на базі цих міст адміністративних центрів укрупнених територіальних утворень районного рівня. Домінуючим напрямком розвитку міст Борщів, Хоростків пропонується визначити трансформацію існуючого виробничо-господарського потенціалу на основі формування малих та середніх підприємств харчової промисловості та промисловості будівельних матеріалів.

При здійсненні комплексної оцінки функціональних напрямків, запропонованих для включення до складу стратегічного вибору, застосовано факторний аналіз кожного з них на основі оцінки сприятливих та несприятливих характеристик для виконання ними стратегічної ролі. При цьому розглядався той часовий горизонт, на який розрахована концепція розвитку міста, що розробляється.

Обґрунтовано, що критеріальними факторами оцінки функціональних напрямків розвитку малих міст можуть виступати, як внутрішні, так і ті параметри та особливості, що характеризують зовнішнє середовище. Експертна оцінка значимості (в балах) кожного критеріального фактора та ймовірності його реального вияву (в частках одиниці) дає можливість отримати ймовірнісні бальні оцінки функціональних напрямків, сума яких дозволить використовувати кількісні характеристики при порівняні результатів оцінки:

,(2)

де Е_і - експертна оцінка і-ої функції; m - кількість критеріальних факторів і-ої функції; d_ik - оцінка значимості k-ого критеріального фактору і-ої функції в балах; p_ik- оцінка імовірності k-ого критеріального фактору і-ої функції ().

Запропонована методика апробована для визначення стратегічних функцій міста Зборова Тернопільської області. Експертно-факторний аналіз показав, що місту Зборову доцільно розвиватися як центру рекреаційного обслуговування туристів (інтегральна позитивна оцінка - 35,5 бала значно більша інтегральної негативної оцінки - 19,0 балів); є невисокою ймовірність отримання містом статусу адміністративного центру укрупненого району, утвореного в процесі адміністративно-територіальної реформи (відповідно - 19,7 значно менше 26,4). Пошуку додаткових ресурсів вимагає реалізація цим містом функцій розвитку сільськогосподарського машинобудування та комплексного обслуговування користувачів автомобільного транспорту (інтегральна позитивна оцінка наближається до інтегральної негативної оцінки).

Дослідження, проведене в роботі, дозволяє стверджувати, що забезпечення стандарту життя населення в малих містах повинно досягатися шляхом поєднання механізму стратегічного управління, фінансово-бюджетної підтримки та соціальної орієнтованості розвитку економіки міста. Виявлено, що сформована в Україні система соціальних стандартів недостатньо відповідає вимогам комплексності і є декларативною. Існуючі стандарти (рівень забезпеченості житловою площею, рівень прожиткового мінімуму, мінімальний споживчий бюджет) не відповідають соціально-фізіологічним нормативам і не співмірні з стандартами розвинутих країн.

Враховуючи складові, які формують стандарт життя, - рівень житлово-комунального обслуговування (матеріальна складова), стан соціальної інфраструктури (матеріальна складова), рівень працезабезпечення (соціальна складова), рівень соціального захисту (соціальна складова), а також кількісні оцінки цих параметрів в малих містах досліджуваного регіону, визначено основні шляхи його досягнення: реформування житлово-комунальної сфери, реформування ринку праці і розробка регіональних програм зайнятості, забезпечення позитивної динаміка міської соціальної інфраструктури, соціальний захист населення.

Однією з умов успішного економічного і соціального розвитку малого міста, забезпечення стандарту життя населення є наявність стійкої фінансової бази. Аналіз підтвердив, що малі міста Тернопільської області переважно є містами - реципієнтами (так, в містах Монастирська, Почаїв, Скалат, Підгайці, Шумськ в 1999-2001 роках рівень державних дотацій більше, ніж в 2 рази, перевищував власні доходи місцевих бюджетів). Це зумовлено кризовими явищами у розвитку їх виробничо-господарського потенціалу, що традиційно орієнтувався на монофункціональні перспективи. Проте, міста Теребовля, Чортків та Кременець є містами-донорами, тобто обсяг податкових надходжень, що спрямовується ними у державний бюджет, перевищує розмір дотацій, які вони отримують з бюджетів вищих рівнів. Зокрема, за даними 2001 року, для цих міст сальдо фіскальних вилучень становило, відповідно, 87, 102 та 124 тис. грн. Для збільшення частки засобів, що залишаються у розпорядженні міста, об'єктивізації бюджетного планування, виключення суб'єктивізму в розподілі засобів між бюджетами, в роботі запропоновано використати європейську модель формування нормативів відрахувань і податків, які збираються на території малого міста. Суть цієї моделі полягає, по-перше, в об'єктивізації визначення нормативу відрахувань від регулюючих доходів, по-друге, у формуванні зв'язку між величиною цього нормативу та економічним і демографічним потенціалом міста, що дозволило б пов'язати доходи (економічні показники) з ресурсними можливостями міста.

На основі отриманих прогнозних показників чисельності населення в роботі проведено розрахунок рівня доходів і видатків місцевих бюджетів малих міст Тернопільської області на 2005, 2010, 2020 роки. Аналіз отриманих показників показав, що резерви для збільшення дохідної частини бюджетів малих міст існують, проте, необхідним є перегляд політики перерозподілу коштів між державним та місцевим бюджетом, оскільки розвиток міста та підвищення добробуту населення має забезпечуватися, в першу чергу, на рівні окремих адміністративних одиниць. Для зміцнення фінансової бази малих міст пропонується: прискорити запровадження податку на нерухомість; знизити податковий тиск на підприємницький сектор; заморозити податкову заборгованість підприємств минулих років і не нараховувати на неї пені, що дозволить розв'язати проблему поточних платежів; посилити податковий і ціновий контроль у сфері торгівлі, а також антимонопольну діяльність; залишати малим містам-донорам до 70% всіх податків і зборів, що збираються на їх території.

ВИСНОВКИ

У дисертації проведене теоретичне узагальнення і запропоновано нове вирішення проблеми побудови організаційно-економічного механізму розвитку малих міст в територіально-господарській системі регіону, що дозволяє зробити наступні висновки:

Мале місто як найпоширеніший вид міських поселень є специфічною територіальною системою, що характеризується, окрім кількісних поселенських показників, такими особливостями: монофункціональним напрямом розвитку господарської системи; особливою роллю в інтеграції просторового розвитку навколишніх сільських поселень; посиленими можливостями використання потенціалу територіальної громади як первинного суб'єкта місцевого самоврядування; обмеженим власним ресурсним потенціалом, особливо фінансовим, для забезпечення розвитку міської системи.

Малі міста є невід'ємними складовими ТГС регіону, опорними точками його розвитку. Перебільшення ролі великих і середніх міст у регіональних системах може призвести до використання принципу вторинності щодо розвитку малих міст, який домінував в радянський період.

Система малих міст не є однорідною, а потребує групування за певними функціональними ознаками. Запропоноване в роботі групування малих міст дозволить виробити конкретні та цілеспрямовані управлінські рішення щодо розвитку відповідної їх сукупності. Це дасть змогу уникнути абстрактних підходів при виробленні стратегій розвитку малих міст, сконцентрувати зусилля на окремих складових ресурсного потенціалу малих міст певної групи як бази їх розвитку.

Організаційно-економічний механізм розвитку малих міст є сукупністю стихійних ринкових сил, які обумовлюють формування полюсів зростання, та цілеспрямованих важелів забезпечення активізації соціально-економічних процесів у малому місті, які використовують центральні та місцеві органи представницької та виконавчої влади. Формування системи важелів організаційно-економічного механізму розвитку малих міст України вимагає запозичення з практики розвинутих країн досвіду програмно-цільового управління розвитком малих міст, що базується на узгодженій системі державних, регіональних і місцевих програм.

В умовах ринкових перетворень докорінно трансформуються господарські та соціальні функції малих міст на основі орієнтації на досягнення ринкових конкурентних переваг та забезпечення соціальних стандартів життя міського населення. Модифікація функціонального механізму розвитку малих міських поселень, хоча і гальмується загостренням демографічних, економічних та соціальних проблем, вимагає перегляду організаційної та функціональної структури управління.

Малі міста володіють розгалуженим ресурсним потенціалом, який, проте, не є самодостатнім і без зовнішніх вливань не може забезпечити їх стабільний розвиток. Зокрема, виробничо-господарський потенціал більшості малих міст не відповідає сучасним ринковим вимогам і потребує комплексної модернізації та переоснащення, що можливо зробити на загальнодержавному рівні шляхом створення сприятливих умов для спрямування інвестиційних потоків у розвиток малих міст, а на місцевому рівні - через створення сприятливого середовища розвитку підприємництва, підвищення інвестиційної привабливості та іміджу малого міста в загальнодержавному та регіональному масштабах.

Стабільне функціонування малого міста як складової територіально-господарської системи регіону є можливим за умови створення ринково адаптованої гнучкої управлінської структури, орієнтованої на виконання певних функцій. Демократизація суспільно-політичного та економічного життя в Україні вимагає, щоб основним суб'єктом управління соціально-економічним розвитком малих міст і реалізатором функцій з його забезпечення стали органи місцевого самоврядування. Це потребує дотримання принципів їх фінансової, правової та організаційної автономії. Використовуючи економічні, адміністративні та правові важелі регулювання, органи місцевого самоврядування повинні спрямовувати управлінську діяльність керівників підприємницьких структур, закладів соціальної сфери, громадських організацій в рамках наперед визначених стратегічних, тактичних та оперативних програмних орієнтирів, що обґрунтовано в роботі.

Ефективно виконувати покладені на органи місцевого самоврядування законодавством функції та повноваження органи представницької влади малого міста спроможні лише за умови створення повноцінної економічної бази, яку формує комунальна власність міста. Недосконалість та недостатня сформованість законодавчої бази та реальних шляхів формування надійного матеріального забезпечення місцевого самоврядування в малому місті унеможливлює якісне використання цього механізму. На прикладі підприємств житлово-комунального господарства малого міста в дисертаційній роботі обґрунтовано альтернативні до існуючих форми управління комунальним майном з метою отримання позитивного економічного ефекту.

Побудова стратегії розвитку малих міст визначає їх спроможність функціонувати в конкурентному середовищі, дозволяє планувати поступове забезпечення стандарту життя населення на основі використання важелів організаційно-економічного механізму. Запропонована в роботі методика вибору стратегічних орієнтирів розвитку малого міста уможливлює врахування сприятливих і несприятливих, екзогенних і ендогенних чинників впливу на формування тенденцій цього розвитку з метою визначення пріоритетів та системи необхідних регулюючих засобів для їх досягнення.

Критерієм ефективного розвитку малого міста є рівень забезпечення стандарту життя населення, без дотримання якого неможливо говорити про соціальну спрямованість розвитку виробничо-господарської системи міста. На основі розподілу соціальних стандартів на загальнодержавні, регіональні та місцеві в дисертаційному дослідженні обґрунтовані шляхи залучення власних ресурсних резервів малих міст в розрізі окремих підсистем для наближення рівня життя жителів цих поселень до визначених законодавством стандартів.