Нетрадиційна енергетика як фактор економічної безпеки держави

Кожна зі сфер ЕКБ має свою бальну оцінку, яка співставляється з діапазонами значень граничних бальних оцінок і на основі цього виявляється характер (ступінь кризовості) ситуації по блоку. При аналізі ЕКБ розглядаються такі індикативні блоки (сфери життєдіяльності): 1) енергетичний блок; 2) інвестиційний блок; 3) виробничий блок; 4) науково-технічний блок; 5) зовнішньоекономічний блок; 6) фінансовий блок; 7) соціальний блок; 8) блок ринку праці; 9) демографічний блок; 10) кримінальний блок; 11) продовольчий блок; 12) екологічний блок.

При визначенні зон кризовості по ЕКБ в цілому та по окремих блоках враховуються: нормальний стан (НС), що характеризується відсутністю загроз ЕКБ або слабким їхнім впливом, який попереджається плановими діями системи управління або ринкових регулюючих процесів; передкризовий стан (ПКС), який відзначається істотним проявом загроз і супроводжується помітним послабленням рівня ЕКБ (потрібно проводити термінові й надто витратні дії, спрямовані на нейтралізацію та усунення загроз, що, як правило, можливе за рахунок власних ресурсів території); кризовий стан (КС), якому відповідає настільки значне ослаблення опірності загрозам, що система нездатна в короткий термін протидіяти їм самостійно і для виведення її з КС потрібна допомога ззовні і така мобілізація власних ресурсів, що виводить систему з оптимального стану функціонування. У разі виникнення ПКС недостатньо енергійні заходи або зволікання з їх виконанням можуть посилити дію загроз, подальше зниження рівня ЕКБ, внаслідок чого можливий перехід системи в КС, який загрожує втратою стабільності розвитку системи або, у важких випадках, призводить до такої втрати. Для встановлення граничних і реальних рівнів кризовості застосовано метод скаляризації, яким передбачено визначення інтегральної бальної оцінки рівня безпеки шляхом співставлення бальних оцінок по відповідних індикаторах. Потенційний внесок враховуваних факторів в ЕКБ по сферах життєдіяльності розглянуто при аналізі ЕКБ на основі методу вагових коефіцієнтів.

Конкретна оцінка впливу будь-яких СТР (включаючи і використання технологій нетрадиційної енергетики) передбачає визначення рівня індикативних показників з наступною оцінкою ступеня кризовості території по вищерозглянутих ознаках. Розрахункам передує формування структури взаємовпливу чинників (рис. 3), яка є доповненням до рекомендованої методики індикативного аналізу і відбиває прямий і опосередкований вплив СТР на індикатори ЕКБ по обраних сферах життєдіяльності, а також розгортання прояву результатів аналізованих рішень у часі (рис. 4). Зміст показників, зазначених на рис. 3, 4, такий: t Ї індекс аналізованого періоду; К^t_ВВП, К^t_інв, К^t_п, К^t_ПЕК1, К^t_ПЕК1, К^t_{ек1 ,} К^t_ек2, К^t_пдб, К^t_р.ж,, К^t_дем, Ї узагальнюючі оцінки гостроти кризової ситуації в аналізованому періоді; ^t_ПЕК1 Ї частка власних джерел у балансі палива й електроенергії на території в аналізованому періоді; ^t_ПЕК2 Ї ступінь задоволення запасами в споживача (В^t_п) добової потреби в паливі (В^t_пд) на території в аналізованому періоді; _ек1 Ї динаміка щільності викидів шкідливих речовин в атмосферу від стаціонарних джерел забруднення на одиницю території; _ек2 Ї швидкість зміни питомих скидань забруднених стічних вод; ^t_ВВП Ї динаміка темпів зростання ВВП на території в аналізованому періоді (ВВП_t), % до відповідного періоду минулого року (ВВП_t-1); ^t_інв Ї динаміка відношення обсягу інвестицій в економіку (Q^t_інв) до ВВП на території в аналізованому періоді, у діючих цінах, %; ^t_п Ї динаміка фактичної зміни промислового виробництва на території в аналізованому періоді (Q^t_пр) у порівнянні з базовим періодом (Q⁹⁰_ін), %; ^t_пдб Ї рівень душового задоволення потреби в сільськогосподарській продукції відповідно до медичних норм харчування на території, %; ^t_рж Ї частка населення з доходами нижче прожиткового мінімуму (N^t_мін) на території в динаміку, %; ^t_дем Ї швидкість природного вибуття населення на території в аналізованому періоді, осіб/1000 осіб населення; R^t_i Ї власні ресурси котельно-пічного палива, бензину, дизельного палива на території в періоді t, млн т у.п; B^t_i Ї споживання котельно-пічного палива, бензину, дизпалива на території в періоді t, млн т у.п; Э^t_jв Ї власне виробництво електроенергії і тепло на території в періоді t, млрд кВт^.год/Гкал; Э^t_jс Ї споживання електроенергії і тепла на території в періоді t, млрд кВт^.год/Гкал; перевідні коефіцієнти перерахунку відповідно з кВт^.год і Гкал у т у.п; _t Ї индекс-дефлятор ВВП, у разах до відповідного періоду минулого року; N^t_нас Ї чисельність населення на території, тис. осіб.; N^t_пом Ї кількість померлих людей на території в аналізованому періоді t, тис. осіб; П^t_i Ї фактичне споживання на душу населення продуктів першої необхідності на території в періоді t, кг/рік; Н^t_i Ї встановлене медичними нормами харчування споживання на душу населення продуктів першої необхідності на території в періоді t, кг/рік; а_i Ї середні коефіцієнти перерахунку споживаним продуктів з натуральних величин у калорійний еквівалент, ккал/кг; M^t_ат Ї викиди шкідливих речовин в атмосферу від стаціонарних джерел в регіоні в періоді t, тис. т; F Ї площа території, тис. км²; M^t_вод Ї скидання стічних вод у періоді t, млн м³; d ^t_зб Ї частка забруднених вод у загальному скиданні стічних вод на території в періоді t, %; k^t_ат, k^t_вд, k^t_п1, k^t_п2, k^t_ВВП2, k^t_ВВП1, k^t_пдб, k^t_рж1, k^t_рж2, k^t_дем Ї коригуючи коефіцієнти.

При виконанні розрахунків необхідно враховувати як прямий і опосередкований вплив СТР на індикатори ЕКБ за обраними сферам життєдіяльності, так і розгорнення у часі прояву результатів аналізованих рішень. Справа в тому, що ефект реалізації більшості СТР не є миттєвим, а виявляється зі зміщенням у часі.

Тому варто розглядати послідовність відповідних етапів (або рівнів) прояву ефекту СТР, що виражається в зміні оцінок індикативних показників, оцінок рівня кризовості території й оцінок показників, що є вихідними для визначення індикаторів. Оцінюючи характер взаємозв'язків, поданих на рис. 3, 4, слід зазначити, що конкретний функціональний зміст взаємозв'язків індикативних показників за формою опису різний і залежить від зворотних зв'язків. Залежність показників оцінки впливу НВДЕ на енергетичну і на екологічну складові ЕКБ можна розглядати як лінійну. Що ж до опосередкованого впливу НВДЕ на інші індикатори ЕКБ, то цей зв'язок складніший, що обумовлює необхідність попередньої структуризації опису цього впливу для об'єктивної оцінки дійсного внеску НВДЕ в забезпечення прийнятного рівня ЕКБ.

У четвертому розділі “Еколого-економічна оптимізація території в контексті забезпечення її економічної безпеки” розглядаються теоретико-методичні питання, що стосуються урахування впливу на зміст управлінських рішень, можливого у разі залучення нетрадиційних ПЕР до ПЕБ як сировини для енергетичної газифікації. Зазначено, зокрема, що досягнення прийнятного рівня ЕКБ по багатьох напрямках її забезпечення значною мірою визначається можливістю та масштабом еколого-економічної оптимізації виробництва і відповідної території. До цих напрямків належать в першу чергу енергетична й екологічна складові ЕКБ, що обумовлено великою питомою вагою виробництв ПЕК у несприятливому впливі на НПС.

Мета еколого-економічної оптимізації полягає в обмеженні екстернальностей, що утворюються за рахунок діяльності СГ, за умови забезпечення достатнього рівня їхньої економічної стабільності. Зазначену мету варто розглядати як створення умов для сталого економічного зростання на основі забезпечення прийнятного рівня ЕКБ по основних сферах життєдіяльності на базі еколого-економічного удосконалювання параметрів відповідної території (держава, регіон, населений пункт).

Проблема зовнішніх витрат належить як до СГ (реципієнтів впливу) так і до територій різного масштабу з реципієнтами інших типів, що перебувають у їх межах (об'єкти живої і неживої природи, населення й ін.) і висвітлена в науковій літературі щодо визначення соціальної вартості продукції і послуг.

Проблема забезпечення економічної стабільності конкретних СГ дещо вужча і з погляду екології полягає в основному у впливі на показники їхньої виробничо-господарської діяльності. Узагальнюючим показником оцінки економічної стабільності вважається рентабельність, рівень якої варто оцінювати з урахуванням частини прибутку, що залишається в розпорядженні СГ після всіх обов'язкових виплат і величина якої залежить від спільного впливу внутрішніх і зовнішніх факторів (забезпеченість енергоносіями, технічний стан ОВФ й ін.). На рис. 5 показано можливий вплив управлінських рішень, що реалізуються з урахуванням еколого-економічних результатів діяльності СГ, на їх виробничі характеристики і на деякі індикатори ЕНБ стосовно енергетичного підприємства з урахуванням можливого коригування змісту відповідних рішень.

У даному випадку індикатори ЕНБ і ЕКБ розглядаються як обмеження. Зображений на рис. 5 контур управління за суттю не відрізняється від загальної процедури підготовки управлінських рішень. У той же час центральним елементом у даному представленні є аналіз індикаторів ЕКБ й відповідна оцінка кризовості ситуації по відношенню до розглянутої території. Перелік індикаторів по сферах життєдіяльності ЕКБ у загальному випадку визначається як конкретною спрямованістю задачі, так і наявними ресурсно-інформаційними можливостями.

Первинна оцінка фінансово-економічних показників (етап 1) для вихідного стану може виконуватись як з урахуванням, так і без урахування можливості використання нетрадиційних ПЕР. Щодо наступних етапів розрахунку, то у випадку, коли значення фінансових коефіцієнтів або індикаторів ЕКБ не виходять за межі порогових рівнів, варто оцінювати показники, що залежать від фінансово-економічного стану СГ відповідної території (або промислової зони) (етап 4). Це відноситься до визначення, зокрема, розміру зовнішніх витрат, а також ряду показників, що враховуються при оцінці індикаторів ЕКБ. Якщо ж має місце небажана зміна значень фінансових коефіцієнтів, що може бути причиною застосування санкцій до відповідного СГ процедури банкрутства, то виконується етап 4, придатний для умов усіх можливих варіантів реалізації процедури банкрутства або санкцій іншого змісту з оцінкою відповідних показників.

Етап 8 передбачає оптимізаційну процедуру удосконалення параметрів СГ та території їхнього розташування за умови наявності необхідної інформації. У залежності від стану інформаційного забезпечення зазначений етап може бути замінений варіантними розрахунками і його результати мають бути врахованими при виконанні етапу 9.

Важливою частиною такого аналізу є оцінка ефективності можливих технологічних рішень в області підвищення надійності енергозабезпечення, включаючи розвиток технологій нетрадиційної енергетики і кількісну оцінку різних форм прояву їхнього інноваційного ефекту, розглянутих у попередньому розділі, з позицій аналізу рівня ЕКБ. Потенційні можливості розглянутої вище технології досить великі. У цьому випадку лише використання системних моделей дозволяє одержати правильне уявлення про ефективність комбінованих виробництв, а також інтегрованих технологій і систем.

Найприйнятнішою з цього погляду представляється системна модель, розроблена в Інституті систем енергетики ім. Л.О. Мелентьєва Сибірського відділення РАН і призначена для оптимізації системи екологічно чистого енергопостачання регіону.

Зазначена модель є динамічною і в її основу покладено динамічну модель регіональної енергосистеми за умови розвитку системи комплексного енергопостачання регіону. Під розвитком у даному випадку мається на увазі зміна в часі її технологічної структури і масштабів виробництва кінцевих продуктів. При цьому також можуть змінюватися показники технологій, вартісні характеристики ресурсів, зовнішні обмеження (умови). Система є відкритою (тобто вона може обмінюватися енергоносіями з “навколишнім середовищем”). Дана енергетична система характеризується: 1) кількістю вузлів Ї R = {1,…,r_s}; 2) списками технологій виробництва (J₁), перетворення (J₂) і транспорту (J₃) енергії, технологій виробництва кінцевих продуктів і послуг (J₄), а також природоохоронних (J₅) технологій (по зменшенню шкідливого впливу енергоустановок на НПС, зокрема по видаленню з димових газів шкідливих речовин) J₁,...,J₅ J , J={1,…,n}; 3) списками ПЕР: первинних енергоносіїв (I₁), вторинних енергоносіїв (I₂), кінцевих продуктів і послуг (I₃), режимів енергоспоживання (I₄), забруднювачів НПС (I₅), споживаних неенергетичних (I₆) ресурсів (матеріали, вода, земля, трудові і фінансові ресурси тощо) I₁, ..., I₆ I, I = {1, ..., m}. Інтервал розвитку системи Т розбивається на t_p періодів Ї Т= {1, ..., t_p}. Для кожного періоду t і регіону r задаються обмеження на видобуток (витяг) ПЕР (вектор b^д = { b^д_trri }, i I₁); обсяги експорту енергоносіїв (b^экс); потреби регіону в кінцевих продуктах (b^кп); пікові потреби в потужності (електричній, тепловій і по газу) задаються потужністю споживачів у характерних точках графіка навантажень (b^н); екологічні обмеження (b^эк) і обмеження на споживання неенергетичних ресурсів (b^нер).

Технологічні установки зі списку J у регіоні r у період t у загальному випадку характеризуються: 1) установленою продуктивністю (x_tri), введеної в експлуатацію на початку періоду t (яка може використовуватися протягом усього терміну служби установки t_j); 2) питомою ефективністю (включаючи втрати): а) видобутку первинних енергоносіїв (a^д_trrj, i I₁, j J₁), б) експорту або імпорту первинних і вторинних енергоносіїв (обмін з “навколишнім середовищем”) (a^екс_trіj, iI₁; I₂, jJ₃), і в) розподілу (транспорту) їх між районами в межах системи (a^тр_trij, iI₁, I₂, jJ₃); 3) питомим виробництвом (jJ₂₎ або споживанням (jJ) вторинних енергоносіїв (a^ве_trij, iI₁); 4) питомим споживанням первинних енергоносіїв (a^сп_trij , iI₂, jJ); 5) питомими виходами кінцевих продуктів (a^кп_trij, iI₃, jJ₄); 6) питомими викидами забруднювачів НПС (a^в_trij, iI₅, jJ); 7) питомою потужністю в характерних точках графіка навантажень (a^н_trij, iI₄, jJ); 8) питомими витратами неенергетичних ресурсів (a^нер_trij, iI₆, jJ);

9) питомою ефективністю природоохоронних заходів (видаленням шкідливих речовин зі складу матеріальних потоків, що викидаються в НПС) (a^уд_trij, iI₅, jJ₅); 10) питомими приведеними витратами (c_trj) і 11) обмеженнями на мінімальні (b^min_trj) і максимальні (b^max_trj) масштаби введення j-й технології в t-й період.

На базі розглянутого опису моделі потрібно знайти таку програму розвитку енергетичної системи (вектор x^opt) на інтервалі часу Т, яка б забезпечувала мінімум цільової функції Z, у відповідність до якої поставлено сумарні приведені витрати на розвиток і функціонування системи на інтервалі Т. Модель є динамічною, але при цьому неминуче багаторазове збільшення розмірності задачі, що призводить до втрати наочності моделі і складності осмислення одержуваних результатів. Тому там, де це можливо, перевагу варто віддавати простим статичним моделям, які можуть бути спрощенням розглянутої динамічної моделі. Доцільність такої постановки визначається вихідною задачею і є обов'язковою при детальному моделюванні екологічних обмежень, а також при оптимізації каналів енергоносіїв між вузлами. Дана постановка також зв'язана зі збільшенням розмірності задачі. При формулюванні еколого-економічних обмежень забруднення повітря, землі і води інтерпретуються як споживання цих обмежених ресурсів.

Розглянута динамічна системна модель дає досить докладний опис процесу рішення задачі, але є досить громіздкою і при цьому не забезпечена в достатній мері надійною інформацією. Тому для практичного рішення задачі вибору варіантів реалізації розглянутих технологій цілком припустиме її спрощення до рівня, що відповідає реальній якості наявної інформації, і застосування для дослідження показників ЕКБ (а також сталого розвитку) імітаційного підходу, що припускає розгляд відповідних сценаріїв, При цьому необхідно в максимально можливому ступені дотримуватись умов системної моделі. Основні функції оцінювання впливу забруднення НПС на ВВП у складі структурної матриці економіки були запропоновані В. Леонтьевим і Д. Фордом для міжгалузевого аналізу.

Етап 4 в контурі управління на рис. 5 передбачає ретельний аналіз можливої в результаті передбачуваного банкрутства зміни показників як СГ, так і відповідної території в цілому з погляду впливу на рівень ЕКБ. А можливості нетрадиційної енергетики в даному випадку розглядаються як засіб нейтралізації відповідних кризових ситуацій. Тому при виконанні етапу 8 розглядається як засіб оптимізації параметрів території формування вертикально-інтегрованих виробничих структур (наприклад, енергопаливних компаній), виробничими одиницями яких можуть бути підприємства з енергетичної утилізації відходів.

Для практичної реалізації ефективного управління територіальними комплексами з урахуванням можливостей утилізації нетрадиційної енергетичної сировини, необхідне відповідне інформаційне забезпечення, в основу створення якого можуть бути покладені можливості системи еколого-економічного моніторингу (ЕЕМ), основною метою створення якої є підтримка дій, спрямованих на досягнення сталого розвитку (точніше на охорону здоров'я як головної складової якості життя). Що ж до взаємодії системи ЕЕМ і використання нетрадиційних ПЕР варто зазначити те, що ці ресурси являють собою в основному відходи (і, як правило, екологічно небезпечні), у зв'язку з чим їхня утилізація за допомогою розглянутих вище технологій у першу чергу впливає на екологічний стан території їхнього розміщення.

Розділ 5 “Аналіз можливого впливу нетрадиційних енерготехнологій на рівень економічної безпеки територій держави” містить результати дослідження даної проблеми, отримані за допомогою проаналізованих раніше методичних підходів. В розділі подано кількісну оцінку положень, які розглядались вище.

Використання нетрадиційних ПЕР має розглядатися з комерційної точки зору й у цьому плані більшість подібних проектів неконкурентоспроможні. Саме ця обставина змушує застосовувати до технологій такого змісту всебічну комплексну оцінку, що дозволяє врахувати не лише комерційний ефект, але також сучасні реалії у формі урахування фінансової стабільності СГ й специфічних умов, що уособлюються в оцінці ступеня впливу на ЕКБ відповідних територій. Тому комплексна оцінка ефективності проектів реалізації НВДЕ має виконуватися з урахуванням вимог до визначення інноваційного ефекту з тим або іншим ступенем повноти на кожному з рівнів, відзначених на рис. 1. Змістовна оцінка даного ефекту в залежності від рівня має свої специфічні особливості. Наприклад, коли мова йде про рівень I, основна увага приділяється забезпеченню прийнятного рівня показників, що характеризують ступінь досягнення економічної стабільності конкретних СГ, і тому важливим є рівень таких показників відповідного інвестиційного проекту, як чистий грошовий доход і термін окупності, що є індикаторами здатності СГ вчасно розрахуватися за використаний ІК. На цьому ж рівні враховуються і фінансові коефіцієнти, що використовуються для ідентифікації фінансового стану СГ і залежать від параметрів тих же фінансових потоків. Екологічний ефект інвестиційного проекту на рівні СГ також оцінюється на підставі даних про параметри фінансових потоків. Але потрібно враховувати ряд особливостей такої оцінки, що виявляються у впливі на складові ІП проекту.

Нижче розглянута порівняльна оцінка технологій виробництва електроенергії і тепла, деякі з яких допускають використання синтез-газу як палива. Стосовно до технології виробництва електроенергії на синтез-газі прийняте допущення про її ідентичність з технологією газифікації вугілля, оскільки більш низька калорійність синтез-газу компенсується меншою в порівнянні з вугіллям вартістю вихідної сировини. Аналіз даних про рух грошових потоків СГ підтверджує доцільність впровадження подібних енерготехнологій у ПЕК з метою збільшення обсягу позитивних грошових потоків (прибутку, надходжень податку на прибуток у бюджет тощо). Такі СГ отримують можливість зменшувати обсяг кредиторської заборгованості, ліквідувати заборгованість по заробітній платі, здійснювати розрахунки за технічне обслуговування устаткування, купувати необхідні основні засоби, сировину і матеріали для виробничої діяльності.

Для повної характеристики фінансового стану енергопідприємства необхідно врахувати взаємозв'язок між фінансовими коефіцієнтами й основними економічними показниками: рентабельністю, собівартістю продукції, балансовим прибутком, величиною кредиторської і дебіторської заборгованості, відпускними тарифами на електроенергію. На рис.6 показано характер впливу зовнішніх умов на фінансовий стан енергогенеруючого підприємства і показано, що використання зазначених технологій істотно позитивно впливає на фінансовий стан СГ.

У розрахунках прийнятий фіксований тариф на оптовому ринку електроенергії в розмірі 25 коп./кВт^.год. Фінансово-економічні показники ТЕС із ПГУ (газифікація вугілля) і пиловугільної ТЕС розраховані в залежності від зміни ціни палива (прийнята ціна палива складає по варіантах відповідно 40 дол., 60 дол., 80 дол., 100 дол., 120 дол., 140 дол.) з урахуванням відповідних даних бухгалтерського балансу. Поліпшення фінансового стану ТЕС у випадку впровадження ПГУ з газифікацією твердого палива відбувається за рахунок зменшення собівартості електроенергії.

Визначено також вплив зазначених технологій на показники ЕКБ та ЕНБ на регіональному рівні. На прикладі однієї з електростанцій показано, що за наявних економічних умов застосування процедури банкрутства до СГ, який має незадовільні фінансові показники, спровокує суттєве погіршення ситуації з точки зору ЕКБ регіону. Водночас реалізація навіть на одній з системних ТЕС зазначених вище технологій здатна відчутно поліпшити економічні та екологічні показники територіального рівня. Цей позитивний вплив посилюється після завершення терміну окупності інвестицій.

Також проаналізовано ситуацію на макроекономічному рівні з урахуванням міжгалузевого ефекту (включаючи можливість зменшення зовнішніх витрат екологічного походження) із застосуванням моделі міжгалузевого балансу. Було здійснено розрахунки, які передбачають: використання нововведень на обмеженій кількості об'єктів (вихідний варіант 1); врахування зменшення витрат палива (2); зменшення зовнішніх витрат на 5, 10, 20 та 30% (3,5,7,9); зменшення зовнішніх витрат на 5, 10, 20 та 30% за умови зменшення витрат палива (4,6,8,10). Усі варіанти розраховано за умови незмінності відпускного тарифу. На рис. 7 показано можливий розмір податкових надходжень в залежності від рівня тарифу на відпущену електроенергію.

Наведені результати свідчать про те, що у разі використання розглянутих технологій можливе суттєве збільшення надходжень від оподаткування СГ без збільшення тарифів на електроенергію або зменшення тарифів при збереженні існуючого рівня податків.

Проаналізовано також можливості використання нетрадиційних ПЕР при оцінці ступеня кризовості на прикладі ряду територіальних утворень України (Дніпропетровська обл. і м. Київ), оскільки енергетична утилізація відходів розглядається як спосіб поліпшення паливозабезпечення основних системних енергоджерел і очищення відповідних територій за рахунок утилізації відповідних ПЕР. Дані для розрахунку і результати розрахунку враховані відповідно до схеми взаємозв'язку індикаторів ЕКБ (див. рис. 3, 4). В цілому розрахунок мав прогнозний характер, оскільки абсолютно точні дані про реальні можливості використання нетрадиційних ПЕР поки що відсутні і враховано лише потенційні можливості в припущенні можливості повного використання відходів, придатних для газифікації.

Водночас враховано вплив на індикатори ЕНБ і тому визначальним у даному конкретному розрахунку є відповідний блок. Рівні 1, 2, 3 відповідають часовим рівням t = 1, t = 2, t = 3 на рис. 4. Ефект від використання відходів внаслідок досить тісного взаємозв'язку індикативних показників, що належать до різних сфер життєдіяльності, виявляється в часі і має тенденцію до посилення.

ВИСНОВКИ

Отримані в процесі дослідження наукові результати у сукупності вирішують важливу науково-прикладну проблему обґрунтування теоретико-методологічних основ і практичних рекомендацій щодо удосконалення структури паливно-енергетичного балансу держави за рахунок раціонального використання ресурсів нетрадиційної енергетики в інтересах досягнення прийнятного рівня ЕКБ держави та її територій. Основні науково-теоретичні і практичні результати дисертації полягають у наступному:

1. Сучасний стан галузей паливно-енергетичного комплексу України вимагає активізації використання всіх ресурсів, за рахунок яких стало б можливим досягнення прийнятного рівня показників, що характеризують ЕКБ держави та її окремих територій. Одним з таких ресурсів можна вважати технології нетрадиційної енергетики, засновані на енергетичній утилізації низькосортного палива, біомаси різного походження й інших відходів промислового і побутового походження. Конкурентоспроможність утилізуючих газифікаційних технологій у порівнянні з традиційними технологіями виробництва електроенергії і тепла на великих енергогенеруючих підприємствах забезпечується низькою вартістю сировини. З метою обмеження транспортних витрат відповідні енергогенеруючі установки мають розміщуватися в місцях концентрації даного ресурсу, і з точки зору впливу на рівень ЕКБ найімовірнішим є саме територіальний ефект їхнього застосування.

2. Потенційні можливості використання технологій енергетичної утилізації деяких нетрадиційних ресурсів (газифікації біомаси) забезпеченість якими в умовах України оцінюється приблизно в 36 млн т у.п щорічно, дозволяють розраховувати на істотне поліпшення структури ПЕБ як у короткостроковій, так і у довгостроковій перспективі за умови широкого розповсюдження відповідних технологій.

3. Орієнтація на реалізацію інноваційної моделі розвитку є важливою передумовою активного використання технологій газифікації некондиційних енергетичних ресурсів, що, у свою чергу, є чинником ресурсної підтримки процесів інноваційного розвитку. З цього погляду технології нетрадиційної енергетики можна розглядати як інноваційний ресурс, активізація якого здатна відчутно зменшити гостроту економічної ситуації, обумовлену дефіцитом ПЕР і надмірною зношеністю устаткування ТЕС. Очевидною є множинність форм прояву інноваційного ефекту технологій енергетичної утилізації нетрадиційних ПЕР, які у залежності від масштабу реалізації характеризуються багатьма класифікаційними ознаками інновацій і здатні у перспективі забезпечити певне зміцнення економічного стану СГ і послаблення навантаження на бюджет за рахунок скорочення розміру зовнішніх витрат.

4. Утилізація нетрадиційних ПЕР, крім інших корисних ефектів, прямо і опосередковано впливає на рівень ЕКБ держави та її територій по ряду важливих сфер життєдіяльності. Безпосередній вплив полягає насамперед у прирості сукупної генеруючої потужності і в послабленні напруженості ПЕБ при одночасній зміні його структури. Опосередкований ефект виявляється в можливому поліпшенні паливозабезпечення системних ТЕС і в поліпшенні їхніх техніко-економічних показників тощо.

5. Для оцінки впливу розвитку нетрадиційної енергетики на ЕКБ, серед методів дослідження ЕКБ держави, і визначення відповідних систем індикаторів ЕКБ, обрана методика запропонована Інститутом економіки Уральського відділення РАН, яка пройшла апробацію конкретними розрахунками на міждержавному, міжрегіональному і регіональному рівнях. У зазначеній методиці коректніше, ніж в інших відбита специфіка обліку впливу на ЕКБ енергетичних факторів. На основі модифікації даної методики оцінки індикаторів ЭКБ і рівня кризовості території можливе проведення детальних досліджень з порівняння різних систем індикаторів і їхніх граничних рівнів з метою обґрунтування їхньої адекватності умовам України, формування уніфікованої системи індикаторів державної системи моніторингу ЕКБ.

6. Між різними сферами життєдіяльності, що визначають рівень індикаторів економічної безпеки, існує досить складна система взаємозв'язків, що необхідно враховувати при оцінці множинного прояву ефекту НВДЕ, незважаючи на те, що безпосередньо даний вид технологій виробництва енергії впливає лише на сфери енергетичної й екологічної безпеки. При цьому слід обов'язково враховувати ту обставину, що економічна стабільність СГ, розташованих у межах відповідної території, є важливим фактором досягнення прийнятного рівня її ЕКБ. Тому при оцінці й аналізі індикаторів ЕКБ території обов'язковим є урахування загроз банкрутства СГ і існуючого взаємного зв'язку техніко-економічних показників СГ на показники, що використовуються для визначення індикаторів ЭКБ.

7. Еколого-економічна оптимізація виробництва і територій, метою якої є забезпечення прийнятного рівня економічної стабільності СГ і скорочення розміру зовнішніх витрат, може ефективно здійснюватися за умови енергетичної утилізації відходів господарської діяльності. Цим досягається зменшення напруженості ПЕБ відповідних територій при одночасному зменшенні розміру соціальної вартості продукції і послуг, які виробляються у межах відповідної території. Практична реалізації еколого-економічної оптимізації території вимагає проведення ретельної інформаційно-технологічної підготовки управлінських рішень, що стосуються розвитку нетрадиційної енергетики. У процесі такої підготовки має бути вивчений характер можливих наслідків і результатів прийнятих рішень, і насамперед у тій їхній частині, що пов'язана із застосуванням санкцій щодо екологічно небезпечних або економічно неспроможних СГ. Як інтегральний критерій оцінки стану території і якості управлінських рішень, доцільно використовувати оцінки ступеня її кризовості.

8. Оптимізація стану контрольованої території здійснюється за допомогою реалізації комплексу організаційно-управлінських, технологічних і економічних рішень щодо включення потенціалу нетрадиційної енергетики. Для встановлення параметрів цих рішень і виробничо-господарських об'єктів, розташованих у межах території, доцільно застосування динамічної оптимізаційної моделі за умови наявності достовірної необхідної інформації. В разі заміни оптимізаційної процедури варіантними розрахунками через відсутність необхідних даних варто враховувати еколого-економічні обмеження, які прийняті в динамічній оптимізаційній моделі.

9. Ефективне управління станом ЕКБ території (держави) можливе лише за умови надійної інформаційно-аналітичної підтримки. Зазначена вимога поширюється і на підготовку рішень, що передбачають застосування технологій, призначених для енергетичної утилізації відходів. Основою такої підтримки може служити система еколого-економічного моніторингу.

10. Важливим результатом застосування технологій енергетичної утилізації відходів може бути поліпшення тарифного регулювання відносин суб'єктів електроенергетичного ринку за рахунок потенційного зниження тарифів на електроенергію. Це буде мати наслідком не лише стабілізацію платоспроможного попиту споживачів за рахунок відповідного зменшення їхніх власних витрат, але також сприятливо позначиться на витратах електроенергетики і за рахунок цього дозволить істотно поліпшити стан ЕКБ держави по ряду важливих сфер життєдіяльності (енергетичної, екологічної й інвестиційної сфер).

11. Стимулювання підприємств ПЕК до покращання фінансово-економічних показників поліпшує не лише рівень індикаторів ЕКБ та ЕНБ, але також і показники сталого розвитку окремих територій. Для забезпечення зазначеного результату потрібно широке впровадження ефективних економічних важелів і підтримки підприємств у реалізації ресурсозберігаючих і екологічно чистих технологій переробки відходів. При обґрунтуванні граничних рівнів індикативних показників варто враховувати, що вони в тому або іншому ступені залежать від досконалості технологічних рішень і можливостей утилізації відходів.

12. Використання нетрадиційних ПЕР дозволяє за рахунок міжгалузевого ефекту збільшити податкові надходження до бюджету, відчутно поліпшити економічні і екологічні показники територіального рівня, збільшити позитивні грошові потоки на мікрорівні. Основними факторами позитивного комплексного ефекту застосування НВДЕ є поліпшення паливо забезпечення основних системних енергоджерел, очищення територій за рахунок утилізації відходів, застосування інноваційних технологій на підприємствах енергетичної галузі. Водночас ці фактори справляють комплексний позитивний вплив на рівень ЕКБ держави, територій, суб'єктів господарювання.

ОСНОВНІ ПУБЛІКАЦІЇ ПО ТЕМІ ДИСЕРТАЦІЇ

Одноосібна монографія

Сухин Е.И. Нетрадиционная энергетика в обеспечении экономической безопасности государства. Монография Ї К.: Знание Украины, 2004 Ї 300 с.

Монографічні видання

1. Актуальные проблемы устойчивого развития: Коллект. монография / Авт.: В.А. Акимов, Е.В. Бридун, М.Ю. Ватагин и др. Под общ. ред. И.В. Недина, Е.И.Сухина. Ї К.: Знание Украины, 2003. Ї 430 с. (Вступ, п.1.2.3, п.3.2.2., п.4.3.1., розд.6.11, Висновки).

2. Сухин Е.И. Нетрадиционная энергетика и экономическая безопасность государства. Ї К.: Знание Украины, 2003. Ї 57 с.

3. Сухин Е.И. Инновационный эффект современных энерготехнологий Ї важный фактор обеспечения энергетической безопасности государства / Инновационное развитие топливно-энергетического комплекса: проблемы и возможности: Коллект. монография; Под общ. ред. Г.К.Вороновского, И.В.Недина. Ї К.: Знание Украины, 2004. Ї С. 93-101.

4. Сухин Е.И. Возможности комплексного использования нетрадиционного энергетического сырья в интегрированных компаниях / Интеграция в энергетике и экономическая безопасность государства: Коллект. монография; Под ред. И.В. Недина. Ї К.: Знания Украины, 2005.

5. Сухин Е.И. Технологии нетрадиционной энергетики и эколого-экономическая оптимизация производства и территории Ї К.: Знание Украины, 2004. Ї 72 с.

6. Сухин Е.И. Технологии нетрадиционной энергетики как фактор экологизации производства Ї К.: Знание Украины, 2005. Ї 64 с.

7. Сухин Е.И. Комплексное использование нетрадиционного энергетического сырья и эффективность региональной энергетики Ї К.: Знания Украины, 2005. Ї 64 с.

8. Сухин Е.И., Сухоруков А.И. Энергетическая утилизация отходов в контексте антикризисной политики государства.- К.: Знання України, 2005.

9. Сухин Е.И. Энергетическая утилизация отходов - объект экологического управления. - К.: Знания Украины, 2005.- 85 л.

Статті в фахових наукових виданнях

1. Сухин Е.И. Ресурсы нетрадиционной энергетики и возможности их активизации с целью достижения энергетической безопасности государства // Енергетика: економіка, технології, екологія. Ї 2002. Ї №2. Ї С. 12-17.

2. Сухин Е.И. Нетрадиционная энергетика и ее возможное влияние на экономическую безопасность государства // Енергетика: економіка, технології, екологія. Ї 2002. Ї №4. Ї С. 5-12.

3. Сухін Є.І. Умови та можливості економічної оцінки інноваційного ефекту нетрадиційної енергетики // Наукові вісті НТУУ "КПІ". Ї 2003. Ї №4. Ї С. 6-12.

4. Сухін Є.І., Частоколенко І.П. Нетрадиційна енергетика як чинник впливу на зовнішні витрати // Вісник НУ "Львівська політехніка". Логістика. Ї 2004. Ї №499. Ї С. 326-334. (Виявлено характер впливу можливостей енергетичної утилізації відходів на ціноутворення на енергетичному ринку).

5. Сухін Є.І. Еколого-економічні чинники використання нетрадиційної енергетичної сировини та їх урахування в оцінці економічної безпеки території // Наукові вісті НТУУ "КПІ". Ї2004. Ї №3. Ї С. 5-12.

6. Сухін Є.І. Еколого-економічні аспекти використання деяких технологій нетрадиційної енергетики // Економіка природокористування і охорони довкілля Ї К.: РВПС України НАН України, 2003. Ї С. 169-177.

7. Сухин Е.И. Эколого-экономический мониторинг как фактор повышения эффективности нетрадиционной энергетики // Вісник Сумського державного університету. Серія "Економіка". Ї 2004. Ї №5. Ї С. 78-87.

8. Сухін Є.І., Частоколенко І.П. Зростання фінансової стабільності суб'єктів господарювання як форма прояву інноваційного ефекту нетрадиційної енергетики // Науковий вісник Тернопільської академії народного господарства. Ї 2004. Ї №4. Ї С. 28-37. (Виявлено характер впливу можливостей енергетичної утилізації відходів на знешкодження загрози банкрутства суб'єктів господарювання).

9. Сухин Е.И. Организация интегрированных компаний как фактор экономической устойчивости хозяйственных субъектов энергетики // Вісник Сумського державного університету. Сер. "Економіка". Ї 2005. Ї №2(74). Ї С. 64-71.

10. Сухін Є.І. Економічна стабільність суб'єктів господарювання як передумова забезпечення економічної безпеки території // Наукові вісті НТУУ “КПІ”. Ї 2005. Ї №1. Ї С. 5-13.

11. Недін І.В., Сухін Є.І. Інноваційний ефект технологій нетрадиційної енергетики як фактор економічної безпеки держави // Вісник Донецького державного університету економіки і торгівлі. Ї 2005. Ї Вип. 1. Ї С. 67-72.

Публікації в інших виданнях

1. Недин И.В., Слипченко А.В., Сухин Е.И.. Эколого-экономическая оптимизация и энергетические факторы // Scientific proceedings of Riga technical university. Seria 3 “Ekonomics and business “/ Economy: Theory and Practice. Ї Riga: Izdevnieciba “RTU”, 2003. Ї P. 119-128. (Сформульовано зміст інвестиційного потенціалу технологій нетрадиційної енергетики стосовно еколого-економічної оптимізації промислової зони).

2. Сухін Є.І. Еколого-економічні аспекти використання технологій нетради-ційної енергетики // Моніторинг та прогнозування генетичного ризику в Україні (мат. наук. досліджень за програмою “Граніт”) / За ред. В.Г. Сліпченка. Ї К.: Політехніка, 2005. Ї С. 164-173.

3. Недин И.В., Сухин Е.И. Энергетические факторы эколого-кономической

оптимизации производства и территории / Тезисы докл. Всероссийской научно-технической конференции “Наука и образование-2003”. - Мурманск, 12-16 апреля 2003 г. Ї Мурманск, 2003. Ї С. 65-66.

4. Недин И.В., Сухин Е.И. Региональные эффекты нетрадиционной нергетики / Тезисы докл. У-й междунар. науч.-практ. конф. “Экономика, экология и общество России на пороге XXI века”. Ї Санкт-Петербург, 15-17 апреля 2003 г. Ї СПб.: СПбГПУ, 2003. Ї С. 126-128.

5. Сухин Е.И., Корпан Р.В. Экологический менеджмент как фактор экономи-ческого роста / III ежегодная Всеукр. науч. конф. студентов и аспирантов “Экологический менеджмент в общей системе управления”, Сумы, 23-24 апреля 2003 г. Ї Сумы, 2003. Ї С. 22-23.

6. Сухин Е.И., Корпан Р.В. Использование нетрадиционных энергоресурсов как фактор повышения эффективности экологического управления // Тези доп. четвертої щорічної Всеукр. наук. конф. „Екологічний менеджмент у загальній системі управління”, Суми, 22-23 квітня 2004 р. Ї Суми: Вид-во СумДУ, 2004. Ї С. 160-163.

7. Недин И.В., Сухин Е.И. Нетрадиционная энергетика в решении проблем эколого-экономической оптимизации регионов // Тезисы докл. VI-й международ-ной научно-практ. конф. “Экономика, экология и общество России в 21-м столетии”, Санкт-Петербург, 18-20 мая 2004 г.Ї С.-Пб.: СПбГПУ, 2004. Ї С. 131-132.

8. Недин И.В., Сухин Е.И. Инновационный эффект технологий нетрадицион-ной энергетики и экономическая безопасность государства / Тези доп. міжнар. наук.-практ. конф. „М.І. Туган-Барановський Ї видатний вчений економіст. Спадщина та новації”, Донецьк, 20-21 січня 2005 р. Ї Донецьк: ДонДУЕТ, 2005. Ї С. 171-173.

9. Елизаренко Г.Н., Недин И.В., Рыжов В.В., Сухин Е.И., Частоколенко И.П. Эколого-экономический мониторинг систем энергетики Ї источник информации для обеспечения их надежного и безопасного функционирования / Современные проблемы в обеспечении надежности топливно-энергетического комплекса (коллект. монография). Под ред. Н.И. Воропая. Ї Новосибирск: Наука. Сиб. изд. фирма РАН, 2004. Ї С. 263-272. (Обгрунтовано доцільність використання системи еколого-економічного моніторингу для підвищення ефективності використання нетрадиційної енергетичної сировини).

10. Недин И.В., Сухин Е.И. Нетрадиционная энергетика и ее возможности в обеспечении энергетической безопасности государства // Методические вопросы исследования надежности больших систем энергетики. Вып. 54. Проблемы обеспечения надежности систем энергетики и методы их решения. Кн. 2. Ї Иркутск: ИСЭМ СО РАН, 2005. Ї С. 167-178. (Визначено ресурсні можливості нетрадиційної енергетики та запропоновано структуру її можливого впливу на показники економічної безпеки).

АНОТАЦІЯ

Сухін Є.І. Нетрадиційна енергетика як фактор економічної безпеки держави. Ї Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 21.04.01 Ї економічна безпека держави. Ї Національний інститут проблем міжнародної безпеки, Київ, 2005.

Дисертація присвячена теоретичним, методичним та прикладним проблемам впровадження технологій нетрадиційної енергетики з метою досягнення прийнятного рівні економічної безпеки держави та її окремих територій за основними сферами життєдіяльності. Обґрунтовано доцільність комплексної оцінки інноваційного ефекту організаційно-управлінських та технологічних рішень, спрямованих на залучення до паливно-енергетичного балансу нетрадиційних паливно-енергетичних ресурсів, за рахунок чого можливе покращання відповідних індикативних показників економічної безпеки держави та її територій.

Пропонується методичний підхід до визначення інноваційного ефекту широкого кола організаційно-управлінських, технологічних рішень, спрямованих на ефективне використання нетрадиційних ПЕР.

Наводяться результати розрахунків та їх аналізу стосовно впливу на рівень економічної безпеки територіальних утворень за енергетичною та екологічною складовими. Показано, що у разі широкого використання технології газифікації біомаси можливе відчутне покращання макроекономічних показників.

Ключові слова: економічна безпека, нетрадиційна енергетика, паливно- енергетичний комплекс, інноваційний ефект, економічна оцінка, зовнішні витрати, суб'єкт господарювання.

Suhin E.I.

Nonconventional power as the factor of economic security of the state. Ї the handprint.

The dissertation for receiving a scientific degree of the doctor of economic sciences by a speciality 21.04.01 Ї economic security of the state. Ї The National Institute of International Security Problems. Ї National Security and Defence Council of Ukraine , Kiev, 2005.

The dissertation is devoted to theoretical, methodical and applied questions of introduction of nonconventional power technologies with the purpose of achievement a comprehensible level of economic safety of the state and its separate territories on the basic spheres of life activity. The expediency of a complex estimation of innovative effect of the organizational, administrative and technological decisions directed to involve to fuel and energy balance the nonconventional fuel and energy resources due to that it is possible to improve corresponding indicative parameters of economic security of the state and its territories.

It is offered a methodical approach to definition of innovative effect of the broad audience of the organizational, administrative and technological decisions directed on an effective utilization of nonconventional fuel and energy resources.

Results of calculations and their analysis concerning influence on a level of economic security of territorial formations behind power and ecological components are resulted. It is shown, that in case of wide use of technology of a biomass gasification it is possible to improve a level of macroeconomic parameters.

Key words: economic security, nonconventional power, fuel and power complex, innovative effect, an economic estimation, external expenses, the subject of managing.

Сухин Е.И. Нетрадиционная энергетика как фактор экономической безопасности государства. Ї Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени доктора экономических наук за специальностью 21.04.01 Ї экономическая безопасность государства. Ї Национальный институт проблем международной безопасности, Киев, 2005.

Диссертация посвящена теоретическим, методическим и прикладным проблемам внедрения технологий нетрадиционной энергетики с целью достижения приемлемого уровня экономической безопасности (ЭКБ) государства и его отдельных территорий по основным сферам жизнедеятельности. Освещены проблемы в энергообеспечении государства и его территорий, обусловленные надежностью импорта энергоносителей и колебаниями цен на импортируемые энергоносители. Приводятся оценки потенциальных запасов отходов хозяйственного и бытового происхождения, которые могут использоваться в качестве энергетического сырья. Обоснована целесообразность комплексной оценки инновационного эффекта организационно-управленческих и технологических решений, направленных на вовлечение в топливно-энергетический баланс нетрадиционных топливно-энергетических ресурсов, за счет чего возможно улучшение соответствующих индикаторов показателей ЭКБ государства и его территорий. Предлагается методический подход к определению инновационного эффекта организационно-управленческих, технологических решений, направленных на эффективное использование нетрадиционных ТЭР.

Предложен подход к организации подготовки и обоснования решений, ориентированных на обеспечение приемлемого уровня ЭКБ территории, предполагающий использование технологий энергетической утилизации отходов. Организационной формой реализации предложенного подхода рассматривается создание территориальных вертикально интегрированных энерготопливных компаний, в состав которых предлагается включать предприятия по энергетической утилизации отходов.