Економічна ефективність виробництва товарів народного споживання: методологія і практика управління

Таблиця 3 Прогноз динаміки обсягів виробництва основних продовольчих товарів

Для прогнозування виробництва основних видів товарів легкої промисловості використано методику прогнозування за одномірними рядами, яка відноситься до екстраполяційних моделей прогнозування процесів. Одержаний результат прогнозування має песимістичні параметри, оскільки передбачається, як і в разі продуктів харчування, незмінна політика держави щодо розвитку галузі. Такий сценарій забезпечить незначні темпи приросту обсягів виробництва товарів легкої промисловості до показників 2002 р. (табл. 4).

Таблиця 4 Прогноз динаміки обсягів виробництва товарів легкої промисловості за період 2002-2006 рр.

При збереженні існуючих тенденцій індексів цін на споживчі товари суттєвого зростання обсягу споживчого ринку не відбудеться.

Таким чином, проведені розрахунки підтвердили необхідність зміни державної політики щодо розвитку галузей, які забезпечують насичення споживчого ринку.

Проведені дослідження дозволяють зробити висновок щодо необхідності дій з боку держави, спрямованих на скорочення тіньового сектора ринку товарів народного споживання. Навіть існуючий рівень наповненості ринку споживчих товарів при введенні більш жорстких протекціоністських заходів з боку держави, спрямованих на легалізацію виробництва та імпорту товарів народного споживання, дозволить збільшити частку ринку вітчизняних товаровиробників (без додаткових капіталовкладень лише за рахунок підвищення використання існуючих потужностей) майже на 25%.

Відсутність належного контролю з боку держави призвела до зростання тіньового сектору економіки. Причин відходу виробників у тіньовий сектор багато, але головною безумовно є значний податковий тиск. При цьому частина вироблених товарів просто не реєструється у звітності, інша оформлюється як послуги. В умовах інфляції маневрування термінами випуску товарів, капітальних вкладень або введення основних фондів призводили до тінізації частки продукції, яка випускалась.

Одним із основних джерел одержання виробництва неврахованої продукції є позанормативні запаси сировини, які формуються на підприємствах, та існуючі норми виходу. Норми виходу продукції із одиниці сировини не переглядались вже багато років, більшість із них встановлена у 80-х роках ХХ ст. Норми виходу не враховують сучасні техніку та технологію, ґрунтуються на застарілих стандартах.

Крім того, значною мірою тінізації виробництва та обігу харчових продуктів сприяє випуск несертифікованої продукції малими підприємствами та приватними підприємцями. Найбільшою мірою від підробок страждають лікеро-горілчана, тютюнова промисловість та виробництво безалкогольних напоїв (особливо столових і мінеральних вод).

Ще більший рівень тінізації притаманний ринку товарів легкої промисловості. Значна кількість продукції, яка завезена на територію України контрабандним шляхом, та нелегальне виробництво продукції у підпільних цехах та майстернях під відомими товарними марками (особливо це характерно для швейної, взуттєвої та трикотажної промисловості) розвиток торгівельної мережі для реалізації цієї продукції (стихійні ринки біля зупинок громадського транспорту, речові ринки, торгівля з рук) пояснюють механізми формування значного рівня тінізації ринку товарів народного споживання.

За нашими розрахунками, лише через впровадження заходів держави по зменшенню обсягу тіньового ринку можна збільшити обсяги реалізації продовольчих товарів на 8-10%. Основними заходами держави у боротьбі із тіньовим сектором повинні стати: посилення контролю за надходженням на територію України товарів закордонного виробництва; обов'язкова сертифікація продукції,. яку виробляють на території України; створення реєстру сертифікованих виробників продукції, які мають право на випуск певного виду продукції, особливо це стосується виробників продовольчих товарів; зниження податкового тиску на підприємства, що працюють легально; обов'язкове запровадження системи контролю товарів народного споживання щодо дотримання встановлених стандартів; перегляд переліку документів, які дозволяють випуск харчових продуктів.

Висновки

Проведене дисертаційне дослідження проблем теорії й практики управління ефективністю виробництва товарів народного споживання в Україні дозволило дійти наступних висновків.

1. Ринкова ефективність виробництва будь-якої економічної системи охоплює результативність господарської діяльності як усередині самої системи - економічну ефективність, так і ефективність ринкової адаптації господарської системи. Така точка відліку значно розширює межі теоретико-методологічного аналізу проблеми ефективності виробництва, наближаючи його до реальних умов економічної дійсності і даючи можливість розглядати певну господарську систему в постійному взаємозв'язку та взаємодії з оточуючим ринковим середовищем. Тому необхідним завданням визначення та оцінки ефективного функціонування економічної системи стає виділення факторів, які впливають на динаміку змін ефективності виробництва, не лише контрольованих з боку самої виробничої системи, а також неконтрольованих, до яких вона може лише пристосуватися.

2. Зіставлення та порівняння існуючих наукових трактувань факторів виробничого процесу дозволяє зробити висновок про те, що дискусійність та різноманіття розроблених наукових положень визначається надмірною узагальненістю підходів до розуміння факторів виробництва, в яких бракує розкриття їх конкретних функцій та сутнісних ознак в економічному розвиткові. Формування нового підходу до угруповання та визначення факторів виробництва дозволить більш конкретно та повно обґрунтувати їх розподіл та визначити класифікаційні ознаки. Найбільш обґрунтованим є представлення факторів управління ефективністю виробництва в межах повноважень і відповідальності управлінського персоналу підприємств, оскільки саме він забезпечує той рівень ефективності виробництва, який може дозволити собі організація за існуючих організаційних обмежень.

3. Фактори управління ефективністю виробництва товарів народного споживання необхідно розглядати у комплексі умов функціонування економічної системи і одночасно через дію та вплив факторів, які безпосередньо детермінують формування рівня ефективності кожної сфери діяльності організації: виробництва, сфери маркетингу, сфери фінансів; сфери використання людського капіталу та сфери забезпечення взаємодії із зовнішнім середовищем. В основі запропонованого розподілу лежить горизонтальний поділ праці. В цьому разі управління ефективністю здійснюється через функціональних керівників та керівників підрозділів.

4. При визначенні ефективності виробництва товарів народного споживання доцільно керуватися системою збалансованих показників (СЗП), яка дає абсолютно новий інструмент управління, який переводить розвиток організації та її стратегію в набір взаємопов'язаних збалансованих показників, що оцінюють критичні фактори не лише поточного, але й майбутнього розвитку організації. СЗП - інструмент реалізації управління ефективністю за цілями. Система показників ефективності повинна включати набір показників, де збалансовані як короткотермінові, так і довготермінові цілі, фінансові та нефінансові показники, внутрішні та зовнішні чинники впливу на організаційну ефективність.

5. Для підприємств, які випускають товари народного споживання, найбільш доцільно використовувати систему показників ефективності, яка побудована на комбінуванні трьох концепцій її вимірювання: АВС, EVA та BSC.

Ключові показники ефективності функціонування галузі матимуть свої особливості, які пов'язані із тим, що ефективність функціонування галузі не складається із сукупної ефективності діяльності окремих підприємств оскільки: кожне підприємство має обмежений доступ до певного виду ресурсів, що обмежує його ефективність; кожне підприємство має свої критерії ефективності; розподіл окремих підприємств в галузі за їх ефективністю може бути описаний крайовим розподілом. Ефективність на рівні галузі буде визначатись: ступенем задоволення потреб споживачів у продукції, що випускається; інтенсивністю конкурентної боротьби на ринку; ступенем завантаженості потужностей; ступенем доступу до ринку нових підприємств; доступністю інновацій; мірою легалізації галузевого ринку; рівнем конкурентоспроможності товарів відносно зарубіжних аналогів.

6. Методологічну основу побудови нової системи управління ефективністю при виробництві товарів народного споживання складають принципи, згідно з якими стратегічний розвиток галузі повинен: відповідати характеру та рівню соціального розвитку країни; відбивати й найбільш повно реалізовувати цілі розвитку виробництва товарів народного споживання; інтегрувати різні економічні інтереси всіх учасників процесу виробництва та споживання товарів народного споживання в економічну поведінку; виражати всі вартісні категорії виробництва в грошовій формі як кінцевій економічній формі процесу відтворення; оптимізувати комбінацію факторів виробництва та забезпечувати ефективність їх використання на всіх етапах процесу виробництво - розподіл; забезпечувати високу мотивацію ринкових суб'єктів та співробітників. Запропонована методологія управління ефективністю може бути адаптована до умов діяльності підприємства або галузі з урахуванням індивідуальних особливостей (ресурсних обмежень, правової форми господарювання, конкурентного стану, стратегічних цілей тощо).

7. Модель управління ефективністю організації повинна найбільш повно відповідати цілям організації, її ресурсам, стану ринку тощо. Основними елементами управління ефективністю виступають чотири взаємозалежних елементи: орієнтація на досягнення цілей; система контролю; управління результатами (методологічні підходи, процедури та інструменти, які використовуються для оцінки результатів діяльності та зворотного впливу з метою їх покращення); система управління ефективністю (досягнення максимальних результатів) учасників.

8. Харчова промисловість за сучасних умов не зможе ефективно функціонувати без протекціоністських заходів з боку держави. Конче необхідна державна програма з модернізації виробництва та забезпечення конкурентоспроможності вітчизняної продукції, яка повинна реалізовуватися за рахунок коштів митних зборів, податкових відрахувань від продажу відповідної продукції, вкладів виробників та коштів приватних інвесторів. З метою скорочення втрат сільськогосподарської продукції і підвищення стимулювання комплексної переробки сировини на підприємствах харчової промисловості та перероблення сільськогосподарської продукції, доцільно звільнити від податку на додану вартість, або ж мінімізувати його, для всіх видів продукції, яка виробляється з вторинної сировини.

9. Реструктуризація галузей харчової промисловості, яка призведе до підвищення ефективності функціонування, повинна відбуватися за наступними напрямами: удосконалення розміщення переробних підприємств з метою формування спеціалізованих зон перероблення сільськогосподарської сировини та виробництва продуктів харчування; пріоритетна підтримка галузей, які виробляють хліб та хлібобулочні вироби; цукор-пісок, м'ясні та молочні продукти повсякденного споживання та ряду інших; підсилення державного контролю за діяльністю спиртових заводів та заводів, які виробляють продукти дитячого харчування; створення умов для продажу підприємств-боржників вітчизняним інвесторам, які бажають придбати дані підприємства за умови надання їм податкових або кредитних пільг з боку держави.

10. Головною проблемою зниження ефективності виробництва товарів легкої промисловості залишається значна питома вага на ринку товарів невідомого походження та таких, які ввезені в Україну нелегальним шляхом. Тому збільшення питомої ваги присутності на споживчому ринку України вітчизняних товарів та розвиток експортного потенціалу повинен стати основною стратегічною метою діяльності та головним пріоритетом розвитку легкої промисловості. Протекціоністські дії держави в цьому напрямі повинні призвести до вирівнювання ситуації в галузі.

11. Особливу роль у підвищенні ефективності виробництва товарів народного споживання відіграє держава. Нею повинен здійснюватися контроль того, в якій мірі всі члени суспільства мають доступ до благ, що забезпечують мінімально необхідний рівень соціальної захищеності і у разі потреби здійснювати перерозподіл доходів у суспільстві.

Значний рівень тінізації ринку товарів народного споживання робить державне регулювання одним із основних інструментів зростання ефективності. Основними заходами держави у боротьбі із тіньовим сектором повинні стати: підсилення контролю за надходженням на територію України товарів закордонного виробництва; обов'язкова сертифікація продукції, яку виробляють на території України; створення реєстру сертифікованих виробників продукції, які мають право на випуск певного виду продукції, особливо це стосується виробників продовольчих товарів; зниження податкового тиску на підприємства, що працюють легально; обов'язкове запровадження системи контролю товарів народного споживання щодо дотримання встановлених стандартів; перегляд переліку документів, які дозволяють випуск харчових продуктів.

12. Перспективи та ефективність виробництва товарів народного споживання напряму залежать від таких головних чинників, як можливості розвитку сировинної бази й тенденції розвитку попиту. Обсяг пропозиції за умов низької купівельної спроможності населення обмежується, в першу чергу, саме попитом. Тому із зазначених вище чинників найбільш суттєвий вплив на обсяги ринку товарів народного споживання здійснює саме платоспроможний попит населення, оскільки саме він найбільшою мірою визначає обсяги та ефективність роботи галузей промисловості, які займаються випуском товарів народного споживання. Створення ефективного попиту можливе за рахунок впровадження державної політики соціального захисту населення.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Прядко В.В. Виробництво товарів народного споживання: проблеми теорії і практики. - К.: НУХТ, 2005. - 232 с. (рецензія: Л.О. Мармуль, Т.А. Чернявська. Теоретико-методологічні підходи до оцінки і управління ефективністю виробництва // Економіка АПК. - 2005. - № 2. - С. 154-155).

2. Прядко В.В. Економічна ефективність виробництва: проблеми теорії та методології управління. - К.: Наукова думка, 2003. - 282 с.

3. Мостенська Т.Л., Прядко В.В. Основи маркетингу: Навчальний посібник. - Чернівці: Букрек, 2002. - 184 с. (особистий внесок: вступ, розділи 1-11, висновки; с. 5-75, 175-176).

4. Прядко В.В. Підприємство в умовах ринкової системи господарювання // Економіка. Фінанси. Право. - 1999. - Вип. 4. - С. 3-4.

5. Прядко В.В. Теоретичне обгрунтування наукового забезпечення економічного зростання України на сучасному етапі // Науковий вісник Буковинського державного фінансово-економічного інституту. Економічні науки. - Чернівці: ПП Кондратьєв. - 2000. - Вип. 1. - Ч. 1. - С. 3-9.

6. Борщевський П.П., Прядко В.В. Структурно-динамічні проблеми розвитку промисловості України на сучасному етапі та шляхи їх вирішення // Економіка промисловості України: Зб. наук. пр. - К.: РВПС України НАН України. - 2000. - С. 11-22 (особистий внесок: визначено стан спеціалізації виробництва товарів народного споживання, визначені чинники впливу на структурно-динамічні зміни розвитку харчової промисловості, 0,25 д.а.).

7. Руснак П.П., Дейнеко Л.В., Прядко В.В., Исследование экономических проблем рыбного хозяйства Украины // Экономика Украины. - 2000. - № 9. - С. 92-93 (особистий внесок: визначення шляхів підвищення ефективності рибного господарства через удосконалення системи державного регулювання, 0,05 д.а.).

8. Прядко В.В. Роль інвестицій в активізації інноваційних процесів в Україні // Науковий вісник Буковинського державного фінансово-економічного інституту. Економічні науки. - Чернівці: ПП Кондратьєв. - 2000. - Вип. 2. - С. 3-6.

9. Прядко В.В., Попова В.Д. Інвестиційна ситуація у Чернівецькій області // Вісник Дніпропетровського державного фінансово-економічного інституту. Економічні науки. - Т. 2. - Дніпропетровськ: ДДФЕІ. - 2000. - С. 132-134 (особистий внесок: запропоновані заходи підвищення інвестиційної привабливості виробництва товарів народного споживання в Чернівецькій області, 0,1 д.а.).

10. Прядко В.В., Гилка М.Д. Проблеми інвестування економіки Західноукраїнського регіону // Економіка. Фінанси. Право. - 2001. - Вип. 5. - С. 10-11 (особистий внесок: вивчено стан інвестиційної діяльності у Західному регіоні України та сформульовано основні напрямки підтримки інвестиційних процесів із врахуванням регіональних особливостей, 0,1 д.а.).

11. Мостенська Т., Прядко В. Планування елементів та загальної суми оборотних коштів в акціонерних товариствах. - Акционер. - 2001. - № 4/5. - С. 35-36 (особистий внесок: удосконалено методику планування оборотного капіталу на підприємствах харчової промисловості залежно від галузевої приналежності, 0,2 д.а.).

12. Борщевський П.П., Прядко В.В. Ефективність промислового виробництва в Україні: стан, резерви і шляхи підвищення // Економіка промисловості України: Зб. наук. пр. - К.: РВПС України НАН України. - 2001. - С. 10-19 (особистий внесок: визначено стан і розроблено шляхи підвищення ефективності виробництва товарів народного споживання та обгрунтовано стратегічні плани його розвитку, 0,25 д.а.).

13. Прядко В.В. Регіональні особливості стану та перспектив розвитку галузей харчової промисловості Буковини // Науковий вісник Буковинського державного фінансово-економічного інституту. Економічні науки. - Чернівці: ПП Кондратьєв. - 2001. - Вип. 2. - С. 7-23.

14. Прядко В.В., Здерка Н.Я., Особливості формування бюджетів місцевого самоврядування на 2002 рік // Фінанси України. - 2002. - № 9. - С. 71-73 (особистий внесок: визначено проблеми та удосконалено методику формування соціально-орієнтованих бюджетів місцевого самоврядування, 0,15 д.а.).

15. Прядко В.В. Тенденції інвестиційної діяльності в Україні // Вісник Дніпропетровського державного фінансово-економічного інституту. Економічні науки. - Дніпропетровськ: ДДФЕІ. - 2002. - № 2 (8). - С. 55-57.

16. Прядко В.В. Шляхи покращення залучення іноземних інвестицій у розвиток промисловості регіонів // Соціально-економічні дослідження в перехідний період: Зб. наук. пр. - Львів: ЛДФЕІ. - 2002. - Вип. 2 (ХХХІІІ). - Ч. 1. - С. 52-55.

17. Прядко В.В. Методологічні підходи дослідження ефективності виробництва в умовах розвитку підприємницьких структур // Науковий вісник Буковинського державного фінансово-економічного інституту. Економічні науки. - Чернівці: ПП Кондратьєв. - 2003. - Вип. 4. - С. 11-17.

18. Прядко В.В. Теоретико-методологічні аспекти ефективності сільськогосподарського виробництва // Економіка АПК. - 2003. - № 10. - С. 69-77.

19. Прядко В., Остапченко Н. Вибір оптимальних джерел фінансування інноваційних процесів на підприємствах харчової промисловості України // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. пр. - Дніпропетровськ: ДНУ. - 2004. - Вип. 189. - Т. V. - С. 1275-1279 (особистий внесок: удосконалено методику зменшення ризиків вкладання грошових коштів в інноваційні проекти за рахунок оптимізації джерел фінансування, 0,3 д.а.).

20. Прядко В.В. Об'єктивність, достовірність і точність економічних показників ефективності виробництва // Науковий вісник Чернівецького університету: Зб. наук. пр. - Серія: Економіка. - Чернівці: Рута. - 2004. - Вип. 205. - С. 81-84.

21. Прядко В.В. Визначення системи факторів ефективності виробництва // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. пр. - Дніпропетровськ: ДНУ. - 2004. - Вип. 192. - Т. 1. - С. 27-34.

22. Прядко В.В. Актуальні проблеми підвищення ефективності розвитку та управління виробництвом товарів народного споживання // Науковий вісник Буковинського державного фінансово-економічного інституту. Економічні науки. - Чернівці: Ратуша. - 2004. - Вип. 5. - С. 9-14.

23. Прядко В.В. Ефективність виробництва як результативна категорія сукупної продуктивності функціонування господарської системи // Зб. наук. пр. Черкаського державного технологічного університету. Серія: економічні науки. - Черкаси: ЧДТУ. - 2004. - Вип. 11. - С. 235-239.

24. Прядко В.В. Теоретико-методологічні засади визначення ефективності виробництва товарів народного споживання // Економіка промисловості України: Зб. наук. пр. - К.: РВПС України НАН України. - 2004. - С. 83-92.

25. Мостенська Т.Л., Прядко В.В. Стан, проблеми та перспективи розвитку виробництва продовольчих товарів в Україні // Вісник Технологічного університету Поділля (Хмельницький державний університет). Економічні науки. - Хмельницький: Хмельн. держ. ун-т. - 2004. - № 4. - Ч. І. - Т. 2. - С. 139-144 (особистий внесок: визначені перспективи розвитку ринку продовольчих товарів залежно від зміни рівня покупної спроможності населення України, 0,25 д.а.).

26. Прядко В.В. Ефективність виробництва як результативна категорія сукупної продуктивності функціонування господарської системи // Зб. наук. пр. Черкаського державного технологічного університету. Серія: економічні науки. - Черкаси, 2004. - С. 235-239.

27. Прядко В.В. Теоретичні засади визначення ефективності діяльності організацій // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць Дніпропетровського національного університету. У 4-х т.- Дніпропетровськ: ДНУ. - 2004. - Вип. 198. - Т. IV. - С. 985-991.

28. Прядко В.В. Перешкоди на шляху інвестування в Україні та спосіб їх усунення. Інвестиційна ситуація в Чернівецькій області // Матер. міжвуз. наук.-практ. конф. “Проблеми і перспективи розвитку фінансової політики в Україні в умовах ринкової економіки” (м.Чернівці, 17-18 травня 1999 р.). - Чернівці: Ратуша. - 1999. - С. 30-34.

29. Прядко В.В., Попова В.Д. Підвищення ефективності інвестиційного процесу в харчовій промисловості // Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. “Регіональні проблеми розвитку агропромислового комплексу України: стан і перспективи вирішення” (м.Київ, 21-22 березня 2000 р.). - К.: Знання, 2000. - С. 99-100 (особистий внесок: визначено пріоритетні напрями інвестиційних процесів в харчовій промисловості України, 0,05 д.а.).

30. Прядко В.В. Продовольча ефективність використання земельного ресурсного потенціалу в західноукраїнському регіоні: стан, проблеми і шляхи зростання // Матеріали Міжнар. наук. конф. “Власнісний статус і проблеми раціонального використання земель” (м.Київ, 29-31 травня 2000 р.). У 2-х ч. - Част. 2. - К.: РВПС України НАН України. - 2000. - С. 198-201.

31. Прядко В.В., Валовий О.А. Міжнародний туризм - шлях інтеграції України у світове господарство // Матеріали міжнар. конф. “Глобалізація економіки: нові можливості чи загроза людству? (м.Донецьк, 21-22 березня 2001 р.). - Т. ІІ. - Донецьк: Дон. держ. ун-т екон. і торг. ім. М.І. Туган-Барановського. - 2001. - С. 49-53 (особистий внесок: визначено перспективи розвитку ринку споживчих товарів як реакцію на розширення міжнародного туризму в Україні, 0,05 д.а.).

32. Гилка М.Д., Прядко В.В. Особливості стану та перспектив комплексно-пропорційного розвитку харчової промисловості України // Матер. ІІ міжнар. наук.-практ. конф. “Суспільно-географічні проблеми розвитку продуктивних сил України” (м.Київ, 15-16 травня 2001 р.). - К.: Ніка-Центр. - 2001. - С. 33-34 (особистий внесок: проведено аналіз рівня спеціалізації виробництва товарів народного споживання, 0,05 д.а.).

33. Борщевський П.П., Прядко В.В. Регіональні проблеми розвитку харчової і переробної промисловості в Україні // Матеріали ІІ міжнар. наук.-практ. конф. “Регіональні проблеми розвитку агропромислового комплексу України: сучасний стан і перспективи вирішення” (м.Київ, 18-19 березня 2002 р.). - К.: Стафед-2, 2002. - С. 7-8 (особистий внесок: визначено причинно-наслідкові зв'язки зрушень у розвитку харчової промисловості України, 0,05 д.а.).

34. Прядко В., Остапченко Н. Активізація інноваційних процесів в Україні за рахунок залучення кредитних ресурсів // Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. “Інвестиційні стратегії сталого розвитку” (м.Дніпропетровськ, 27-28 лютого 2004 р.). - Т. ІІ. - Дніпропетровськ: Наука і освіта.- 2004. - С. 39-41 (особистий внесок: удосконалено модель розробки інноваційної стратегії розвитку харчової промисловості, 0,05 д.а.).

35. Дейнеко Л.В., Прядко В.В. Розвиток малого і середнього бізнесу в Україні: проблеми та їх вирішення // ECONOMIA ROMВNEASCA - PREZENT ЄI PERSPECTIVE. - SESIUNE ЄTIINЮIFICГ CU PARTICIPARE INTERNAЮIONALГ, EDIЮIA: UNIVERSITAT “ЄTEFAN CEL MARE” SUCEAVA, FACULTATEA DE ЄTIINЮE ECONOMICE ЄI ADMINISTRAЮIE PUBLICГ FILIALA IAЄI A ACADEMIEL ROMВNE, INSTITUTUL DE CERCETГRI ECONOMICE “GH. ZANE”, 2003. - С. 78-86 (Видавництво Університету Сучави (Румунія) (ISBN 973-8293-57-Х)) (особистий внесок: визначено напрями державного регулювання підприємств малого та середнього бізнесу у випуску товарів народного споживання, 0,05 д.а.).

36. Прядко В.В., Гилка М.Д., Проблеми ефективності виробництва та прибуткової діяльності підприємств харчової промисловості Чернівецької області // Фінансові аспекти глобальних перетворень економічних систем: Міжнар. зб. наук. пр. - Одеса: Астропринт. - 2001. - Вип. 1. - С. 178-183 (особистий внесок: визначено шляхи та удосконалено методику розрахунку ефективності виробництва підприємств харчової промисловості, 0,05 д.а.).

Анотація

Прядко В.В. Економічна ефективність виробництва товарів народного споживання: методологія і практика управління (на прикладі харчової і легкої промисловості): Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.07.01 - економіка промисловості. - Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України. - Київ, 2005.

У дисертації вдосконалено теоретико-методологічні підходи до визначення економічної ефективності виробництва; доповнено інструментарій економічної науки дослідженням взаємозв'язку категорій ефективності і продуктивності управління, зовнішніх і внутрішніх факторів ефективності виробництва; вперше обґрунтовано доцільність використання системи збалансованих показників ефективності; вперше здійснено оцінку стану розвитку виробництва товарів народного споживання в умовах перехідної економіки; визначено місце і роль державного регулювання у підвищенні ефективності виробництва товарів народного споживання та запропоновано відповідну систему заходів; розроблено стратегічні альтернативи розвитку галузей, що займаються виробництвом товарів народного споживання; розроблено методику вимірювання ефективності виробництва товарів народного споживання; розроблено методику управління ефективністю виробництва у галузях промисловості, що випускають товари народного споживання.

Аннотация

Прядко В.В. Экономическая эффективность производства товаров народного потребления: методология и практика управления (на примере пищевой и легкой промышленности): Диссертация на соискание ученой степени доктора экономических наук по специальности 08.07.01 - экономика промышленности. - Совет по изучению производительных сил Украины НАН Украины. - Киев, 2005.

Целью исследования является разработка научных основ и действенного механизма управления эффективностью производства товаров народного потребления продовольственной и непродовольственной группы с учетом отраслевых особенностей. Объектом исследования выступает процесс формирования и повышения экономической эффективности производства товаров народного потребления; предметом - совокупность теоретических, методологических, методических и прикладных проблем, что возникают в процессе измерения и управления эффективностью производства товаров народного потребления.

В первом разделе “Теоретико-методологические основы определения эффективности производства” рассмотрены теоретико-методологические подходы к оценке и управлению эффективностью производства товаров народного потребления, которые объединяются в методологическую систему, базирующуюся на концепции факторов производства, их взаимозависимости, взаимовлиянии и взаимозамещении. Определена методология диссертации, отображающая связь экономических категорий эффективности, их количественных показателей и базирующаяся на обосновании сущностной многогранности категории экономической эффективности производства товаров народного потребления в ее реальном проявлении.

Во втором разделе “Повышение эффективности производства через систему стратегического управления” определено место формирования эффективности производства товаров народного потребления в системе стратегического планирования. Установлено, что в период индустриального развития основными конкурентными преимуществами являлись технологии и эффект от масштаба производства, а в качестве основных критериев эффективности выступали различные показатели рентабельности. В современной рыночной экономике конкурентные преимущества достигаются сложнее, поэтому способность мобилизировать все невещественные активы и в совершенстве изучить потребности потенциальных потребителей являются главными конкурентными преимуществами динамически развивающихся организаций.

В третьем разделе “Теоретико-методологические основы управления эффективностью в системе стратегического планирования” определяется сущность, роль и место проблем экономического измерения в управлении эффективностью производства товаров народного потребления, рассматривается система показателей, которые входят в состав системы сбалансированных показателей и формируют основы повышения эффективности.

В четвертом разделе “Анализ и проблемы развития производства товаров народного потребления в Украине” рассмотрены экономические предпосылки функционирования и управления производством товаров народного потребления и проведен углубленный анализ состояния и эффективности производства товаров народного потребления, определены основные направления улучшения обеспечения населения товарами народного потребления.

В пятом разделе “Пути повышения эффективности производства товаров народного потребления” представлены методика разработки механизма управления эффективностью в системе стратегического управления, прогноз развития товаров народного потребления и определены мероприятия государственной регуляции, направленные на повышение эффективности производства товаров народного потребления.

Научная новизна полученных результатов заключается в системном обосновании теоретико-методологических и организационно-экономических основ определения и управления эффективностью производства товаров народного потребления.

Впервые на основе углубленного критического анализа существующего методического аппарата экономической метрологии в управлении эффективностью производства обоснована целесообразность использования системы сбалансированных показателей эффективности как инструмента реализации целевого управления эффективностью.

Впервые осуществлена оценка состояния развития производства товаров народного потребления в условиях переходной экономики, очерчены проблемы и намечены мероприятия по повышению эффективности производства в этом секторе экономики Украины путем интеграционных процессов и усиления государственного регулирования рынка товаров народного потребления.

Определена роль государственного регулирования в повышении эффективности производства товаров народного потребления и предложена система мероприятий по формированию насыщенного потребительского рынка Украины в соответствии со стандартами социально-ориентированной рыночной экономики.

Разработаны стратегические альтернативы развития отраслей производства товаров народного потребления, в соответствии с которыми приоритетами развития определены увеличение объема на потребительском рынке Украины товаров отечественного производства и развитие экспортного потенциала этих отраслей.

Разработана методика измерения эффективности производства товаров народного потребления, которая основывается на системе ключевых показателей эффективности учитывающих комбинирование сбалансированных показателей, планирования уровня роста стоимости собственного капитала и АВС-метода.

Разработана методика управления эффективностью производства в отраслях промышленности, выпускающих товары народного потребления, базирующаяся на концепции стратегического планирования, путем определения ключевых показателей эффективности по горизонтам времени на каждом управленческом уровне и мероприятий их достижения при применении функций управления.

Annotation

Pryadco V.V. Economic efficiency of production consumption commodities: problems of theory and practice of management (on the example of food and easy industrial). Dissertation on gaining scientific degree of doctor economic sciences after speciality 08.07.01 - economy of industry. - Council of study of productive forces of Ukraine NAN of Ukraine, Kiev, 2005.

In dissertation theoretic-methodological approaches are improved to determination of economic efficiency of production; the tool of economic science is complemented by research of intercommunication of categories of efficiency and productivity of management, external and internal factors of efficiency of production; first on the basis of deep analysis of existent methodical vehicle of economic metrology in the management by efficiency of production grounded expedience of the use of the system of the balanced indexes of efficiency; estimation of development status of production of commodities of folk consumption is first carried out in the conditions of transitional economy; a place and role of the state adjusting is definite in the rise of efficiency of production of commodities of folk consumption and the proper system of measures is offered; the strategic alternatives of development of industries, that are engaged in production of commodities of folk consumption are developed; the method of measuring of efficiency of production of commodities of folk consumption is developed; the method of management by efficiency of production is developed in industries of industry, that the commodities of folk consumption are let out.

Размещено на Allbest.ru