Міжурядові трансферти в умовах системної економічної трансформації

Аналіз емпіричних даних про вертикальний дисбаланс та горизонтальну диференціацію СНУ за показниками доходів та видатків показав, що інструменти трансфертної політики, практиковані в Україні, не забезпечують ефективного виконання алокаційних, дистрибутивних та стабілізаційних функцій. Зокрема, в дисертації відзначається подальше підвищення диференціації регіонів як за показниками доходів, так і сумарних видатків на душу населення, а також видатків на окремі функції.

Таким чином, для МФВ України характерні суперечливі тенденції розвитку, які в цілому визначаються деяким підвищенням автономії СНУ. Подальші кроки варто пов'язувати з акцентом на фіскальній децентралізації, а не деконцентрації, яка домінує до цього часу.

Невідповідність між доходами та видатковими зобов'язаннями СНУ сягає в значного масштабу, що було оцінено за допомогою коефіцієнтів Гантера, аналіз яких підтвердив наявність значного вертикального дисбалансу в ССУ України періоду незалежності.

Окрім вертикального дисбалансу, відзначена нерівномірність горизонтального розподілу суспільних надходжень. Аналіз диференціації надходжень зведених бюджетів СНУ на душу населення показав, що завдяки закріпленим податкам і податковим розщепленням відбувалося певне вирівнювання бюджетних надходжень на душу населення, хоча рівень дивергенції агрегованих СНУ областей залишався значним. Неможливість досягнення більшого ступеня вирівнювання була обумовлена застосуванням такого критерію розподілу надходжень від податкових розщеплень, як походження.

В дисертації встановлено, що трансфертна політика в Україні спрямована переважно на здійснення горизонтального перерозподілу, хоча в останні роки, зі зростанням ролі цільових субвенцій, можна очікувати на посилення її алокативного впливу, що підтверджується результатами аналізу взаємозв'язку між податковим навантаженням економіки окремих територіальних одиниць, виміряного часткою сукупних надходжень території (області) в її валовій доданій вартості (далі ВДВ), та часткою трансфертів у доходах зведених бюджетів СНУ. В цілому відзначається обернений зв'язок між часткою МТ у доходах СНУ та податковим навантаженням економіки території: з підвищенням податкового навантаження на 1 коп. трансфертна залежність зменшується на 1,2 процентних пунктів. Такий взаємозв'язок свідчить про те, що трансфертна політика загалом спрямована на підтримку тих регіонів, де рівень економічного розвитку є нижчим, проте слід зазначити, що ступінь достовірності цього взаємозв'язку є доволі низьким, що видно з значного розкиду точок емпіричних значень функції рівня трансфертної залежності.

Зроблені вище висновки підтвердилися аналізом взаємозв'язку між податковим навантаженням економіки регіонів та відносною величиною видатків СНУ (взятою як частка від валової доданої вартості). Це співвідношення показує, наскільки внесок території до суспільної каси кореспондує з коштами, що витрачають на її території на потребу місцевих мешканців, щільного зв'язку між цими показниками взагалі не відзначається, про що свідчить практично горизонтальне положення графіка регресійного рівняння.

Незважаючи на те, що запровадження формульного розподілу трансфертних коштів було само по собі прогресивним кроком, йому не вдалося усунути недоліки, які зменшують ефективність трансфертної політики в галузі розподілу. До цих проблем можна віднести насамперед визначення обсягу трансфертного фонду на основі агрегування різниці між розрахунковими видатковими потребами і доходами на фінансування делегованих повноважень і збереження ієрархічних відносин при розподілі трансфертних коштів.

Розмірковуючи над компонентами формули розподілу трансфертів на вирівнювання, автор доводить, що, якщо виходити з методології економічного аналізу групової поведінки, то може встановити, що наявний формульний підхід не може генерувати колективної поведінки, спрямованої на зменшення сукупних доходів місцевих бюджетів. По-перше, СНУ в Україні мають незначний вплив на свої бюджетні доходи, головна частина яких формується за рахунок непрямих трансфертів. По-друге, навіть якби СНУ мали можливість впливати на власні бюджетні доходи, вони не стали б їх зменшувати, оскільки свідома втрата податкових надходжень призводить до фактичного скорочення обсягу бюджету, тоді як сукупний обсяг трансфертів - це колективне благо, яке буде набуто незалежно від того, якого типу поведінки - збільшення чи скорочення надходжень - притримуватиметься СНУ. Така спільна дія навряд чи можлива у добровільному порядку, якщо за відсутності селективних стимулів члени групи переслідують власні інтереси. Звідси випливає висновок: навіть якщо СНУ й усвідомлять, що проведення політики зниження доходів їм вигідне, вони все одно не будуть її здійснювати.

Автор наголошує, що практичне використання ва Україні нової процедури фінансового вирівнювання (з 2001 р.) виявило деякі проблеми.

По-перше, нецільовий характер трансфертних засобів, що надаються на вирівнювання, призвів до недофінансування деяких об'єктів соціально-економічної сфери й до невиконання частини делегованих повноважень у належному обсягу і якості. По-друге, наявна система не створює значних фінансових стимулів для місцевих органів влади. По-третє, процесу фінансового вирівнювання притаманна незавершеність, оскільки рішення стосовно розподілу фінансової допомоги на субрайонному рівні залишається в сфері компетенції районних органів влади. По-четверте, незважаючи на ідеологію впровадженого підходу, яка полягає у спрямуванні коштів за споживачем”, істотних змін у мережі бюджетних установ, що утримуються за рахунок місцевих бюджетів, не відбулося. Цей факт може бути пояснений тим, що, як показав проведений нами аналіз, місцеві органи влади, за умови відносної автономії стосовно визначення критеріїв розподілу трансфертних коштів, віддали перевагу такому критерію розподілу трансфертів, як наявна мережа. По-п'яте, обласні органи влади не завжди використали отримані додаткові фонди вирівнювання для розподілу між урядами на підвідомчій території, а спрямовували їх для фінансування установ обласного рівня. По-шосте, проведена реформа не ліквідувала простір для прояву суб'єктивізму та упередженості, хоча й звузила його; замість проблем взаємовідносин областей і міст обласного значення з'явилися нові суперечності між містами районного значення та районним рівнем влади.

В дисертації запропоновані деякі шляхи вдосконалення наявної трансфертної політики. По-перше, варто запровадити формування фонду загальних трансфертів за рахунок стабільної частки відрахувань від надходжень державного бюджету. По-друге, необхідно здійснити розподіл фонду трансфертів на окремі контингенти відповідно до видів територіальних громад та їх об'єднань з метою врахування відмінностей у їхніх фінансових потребах та фінансовому потенціалі. По-третє, при розподілі загальних МТ необхідно спиратися на стабільні, чіткі і не дуже складні методи визначення фінансової потреби та фінансового потенціалу. Теперішній формульний підхід, який враховує різницю в стандартизованих видаткових потребах та доходах різних громад, незважаючи на свої позитивні риси, у повній мірі цим вимогам не відповідає. По-четверте, має сенс застосувати коефіцієнт вирівнювання не лише для донорів, а й для одержувачів фінансової допомоги. По-п'яте, запровадження часткових цільових трансфертів, зокрема часткових інвестиційних МТ, з метою забезпечення економічного зростання та подолання депресивності певних територій, щодо яких запропонована авторська методологія розподілу.

Запровадження названих вище змін у системі МТ України можливе лише на тлі інституціоналізації діяльності груп, які претендують на відстоювання інтересів місцевого самоврядування.

ВИСНОВКИ

Проведене дослідження надає змогу сформулювати наступні принципові положення, висновки та пропозиції стосовно використання трансфертів в якості інструменту регулювання відносин між урядами, які мають теоретичну та практичну спрямованість:

1. Формування ринкової системи відносин в трансформаційній економіці вимагає проведення реформування міжурядових фінансових відносин та такого їхнього компоненту, як міжурядові трансферти; відставання в реформуванні сектору суспільного управління може стати суттєвим гальмом суспільного прогресу. Нагальність розбудови дієвих важелів впливу на поведінку субнаціональних урядів ставить перед економічною наукою завдання з'ясування змісту основних компонентів системи міжурядових трансфертів, механізмів їхнього функціонування, проблемних аспектів застосування різноманітних інструментів трансфертної політики в умовах незавершеності ринкової трансформації. Без цього неможливе не лише ефективне функціонування суспільних фінансів країни в цілому, а й подальша демократизація суспільного життя, просування шляхом інтеграції до світової спільноти.

2. Питання функціонування міжурядових фінансових відносин у країнах з транзитивною економікою віднедавна перетворилася на предмет активного наукового пошуку вітчизняних та зарубіжних фахівців. Незважаючи на чималу кількість публікацій, які з'явилися останніми роками, низка питань, які мають принципове значення, все ще залишається малодослідженими, насамперед з теоретичної точки зору. До таких належать, зокрема, особливості міжурядових фінансових відносин у транзитивній економіці, чинники, які зумовлюють структуру трансфертних відносин, взаємозв'язок між трансфертною політикою та іншими видами державної політики, вплив оформлення трансфертної політики на мікро-, мезо- та макроекономічний рівні економіки, ефективність трансфертної політики тощо.

3. Сучасна теорія фіскального федералізму, збагачена здобутками неоінституціональної теорії, надає вихідну наукову основу для пошуку шляхів реформування міжурядових фінансових відносин не лише в розвинутих, а й у трансформаційних країнах; її висновки стосовно основних вимог до ефективної, функціонально спроможної системи міжурядових трансфертів як одного з визначальних елементів МФВ, є універсальними. Ключові положення розробленої нею теорії трансфертів, які визначають принципові підходи до дизайну системи МТ конкретної країни, зводяться до наступного.

По-перше, трансферти, залежно від їхнього типу, спроможні спричиняти різний вплив на поведінку одиниць субнаціонального рівня. Залежно від цілей, які переслідує держава і до виконання яких вона хоче спонукати уряди всіх рівнів, слід вибирати й адекватні трансфертні інструменти. По-друге, з тих самих причин, необхідно забезпечувати сумісність окремих компонентів трансфертної системи. По-третє, надання трансфертів тягне за собою певні макроекономічні наслідки, без урахування яких розбудова трансфертних відносин може ставити під загрозу економічну стабільність країни.

4. Наріжним каменем системи МТ є розмежування функціональних повноважень (і відповідних видатків) між різними рівнями ССУ та надання СНУ стабільних джерел власних доходів згідно принципам вертикального розподілу державних доходів. Проведений аналіз свідчить, що у цій галузі країни з трансформаційною економікою ще мають пройти досить довгий шлях, тому що видаткові повноваження часто не відповідають закріпленим дохідним джерелам.

Роль СНУ у секторі суспільного управління трансформаційних країн, особливо в регіоні СНД, може бути вагомішою. Держава в цих країнах, за невеликим виключенням, ще не готова надати СНУ ті повноваження у галузі видаткової та дохідної політики, які дозволили б у повній мірі реалізувати переваги децентралізованого територіального управління. Як показало дослідження, розмежування видаткових повноважень між рівнями ССУ у цих країнах все ще вимагає уточнення. Необхідно чіткіше визначити сферу компетенції СНУ різного рівня, враховуючи їхній економічний та адміністративний потенціал, а також намагатися обмежити коло спільних повноважень та фінансування одних і тих самих функцій з різних джерел, що може сприяти неефективному використанню суспільних коштів. Власні доходи СНУ у більшості аналізованих країн все ще є неадекватними видатковим повноваженням.

5. Система трансфертів у трансформаційних країнах характеризується нестабільністю, оскільки її основні параметри визначаються в ході щорічного бюджетного процесу, тобто залежать від поточного співвідношення політичних сил у країні. Незважаючи на те, що низка трансформаційних країн знаходиться на стадії реалізації реформ, спрямованих на забезпечення прозорості та стабільності системи передачі коштів в рамках ССУ, ця проблема все ще залишається надзвичайно актуальною. У багатьох країнах, особливо регіону СНД, система МТ базується на застарілих підходах, є недостатньо реформованою і потребуватиме в найближчі роки пильної уваги з боку дослідників та практиків.

6. Проведений економетричний аналіз впливу окремих факторів на структуру системи МТ трансформаційних країн показав, що останній залежить як від інституціональних та структурних особливостей субнаціонального рівня ССУ, так і від загальних економічних та фінансових чинників. Дослідження виявило, що наявність самоврядування на регіональному та районному рівнях сприяє посиленню зовнішньої залежності СНУ. Збереження теперішньої ролі державної територіальної адміністрації сприятиме збільшенню трансфертної залежності СНУ. Розвиток процесів демократизації обумовлює відносне зростання тієї частки МТ, яка надходить до бюджетів розвитку.

Економічні та фінансові фактори також справляють певний вплив на розвиток МТ країн з трансформаційною економікою. Було показано, що, якщо макроекономічна ситуація буде поступово виправлятися, а національні уряди будуть послідовними в проведенні ринкових економічних реформ, які приноситимуть народу результати у вигляді зростання добробуту і підвищуватимуть ефективність функціонування державного апарату в центрі та на місцях, то можна очікувати на те, що рівень зовнішньої залежності СНУ знижуватиметься. Можна очікувати також на те, що разом із прогресом ринкових відносин відбудеться стабілізація розподілу доходів у суспільстві, а подекуди і зниження нерівномірності розподілу, що також сприятиме зменшенню рівня зовнішньої залежності СНУ від непрямих трансфертів. Було виявлено, що основні фактори системи МТ мають однаковий напрям дії в більшості країн, проте відзначаються певні відмінності в інтенсивності їхньої дії в окремих субрегіонах.

7. Дослідження показало, що в багатьох транзитивних країнах значна частина елементів системи трансфертів може бути вдосконалена. Зокрема, варто було б приділити більше уваги забезпеченню її відповідності таким вимогам, як об'єктивність, стабільність, прозорість. Важливою складовою успішного реформування МФВ має стати стабілізація правил гри їх суб'єктів; для цього основні компоненти МФВ мають визначатися не щорічними законами про бюджет, а більш вагомими - системними, рамковими законодавчими актами. Стабілізація нормативів відрахувань від національних податків, переліку критеріїв розподілу трансфертних фондів - все це позитивно вплине не тільки на прогнозованість бюджетних доходів СНУ, але й створить умови для запровадження й підвищення надійності середньострокового бюджетного планування на субнаціональному рівні.

8. Узагальнення досвіду окремих країн ЦСЄ та СНД дозволяє, на наш погляд, сформулювати деякі загальні рекомендації щодо реформування системи МФВ в окремо взятій країні.

По-перше, здійсненню реформ має передувати значна підготовча робота, яка насамперед стосується розробки нових за змістом законів про самоврядування та місцеві фінанси, які розмежували б власні повноваження рівнів влади і джерела їх фінансування, і якнайшвидше змінили б успадкований від попереднього періоду статус СНУ. По-друге, дуже важливо не зводити децентралізацію ССУ до простого перекладання відповідальності національного рівня на нижчий рівень влади, як це робиться в більшості країн; добровільність, переговори, стимулювання є кращими засобами, аніж адміністративний примус. По-третє, досвід країн ЦСЄ та деяких країн СНД свідчить про те, що важливою умовою успішного реформування системи МТ є уникнення процесів фрагментації територіальних громад, тому що це робить неефективним функціонування багатьох з них. Важливим викликом для України стало б укрупнення СНУ базового та районного рівня, стимулювання розвитку кооперації між СНУ у наданні окремих послуг шляхом матеріального заохочення та певних примусових заходів. По-четверте, розбудова місцевого самоврядування на базовому рівні не повинна здійснюватися коштом ліквідації чи значного послаблення проміжних рівнів СНУ - регіонального та районного.

9. Проведений в роботі аналіз трансфертних відносин в Україні дозволив сформулювати рекомендації щодо їх оформлення.

По-перше, оскільки різні види прямих трансфертів надаються з метою реалізації різних цілей, система трансфертів повинна включати в себе як загальні, так і цільові МТ, повні та часткові.

По-друге, розподіл вирівнювальних трансфертів має здійснюватися за набором кількісних індикаторів, встановлених для окремого рівня ССУ, які дозволяють визначити стандартизовані видаткові потреби, а також розрахувати потенційні доходи. Для функціонування субнаціональних бюджетів є шкідливим здійснення повного фінансового вирівнювання; з іншого боку, коефіцієнт вирівнювання не повинен бути нижчим, ніж 0,5.

По-третє, необхідно, щоб обсяги МТ, що надаються з державного бюджету, були консистентними відносно загальних умов функціонування економіки, відповідати потребам забезпечення макроекономічної та фінансової стабільності, економічного зростання.

Нарешті, по-четверте, зроблений завдяки прийняттю Бюджетного кодексу крок у напрямі реформування МФВ, зокрема, нові рамкові умови функціонування одиниць ССУ, слід поширити на рівень села, селища, міста районного значення. Адже без надійної системи МФВ та трансфертів на базовому рівні самоврядування запроваджена система не має міцного підґрунтя.

Останні тенденції розвитку в державі показують, що українська політична еліта все більше повертається обличчям до вирішення нагальних проблем МФВ. Їх система, побудована за врахування рекомендацій економічної науки та світової практики, надасть нового поштовху реформуванню багатьох сфер суспільного життя, зробить можливим подальше підвищення суспільного добробуту.

Застосування рекомендованих у дисертації принципів, підходів і заходів сприятиме оптимізації структури міжурядових трансфертів та підвищенню ефективності державної трансфертної політики незалежної України.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Слухай С.В. Міжбюджетні трансферти у постсоціалістичних країнах: від теорії до реалій. Монографія. - Київ: АртЕк, 2002. - 280 c. (18,5 ум.-друк. арк.) (рецензії: Фінанси України. - 2003. - № 4. - С. 152-153; Економіст України. - 2003. - № 7. - С. 92-93).

2. Слухай С.В. Посткомуністична трансформація міжбюджетних відносин в країнах Центральної Європи / Інститут Схід-Захід. - Тернопіль: Лілея, 2000. - 24 с. (1,0 ум.-друк. арк.).

3. Слухай С.В. Фінансове вирівнювання у транзитивних країнах: у пошуку вірної політики (на англ. мові) // Dilemmas and Compromises: Fiscal Equalization in Transition Countries / Ed. by S. Slukhai. - Budapest: LGI, 2003. - P. 11-32 (1,5 ум.-друк. арк.).

4. Проблеми і перспективи розвитку середньої освіти / О. Коловіцкова, Ю. Луковенко, В. Нікітін, Н. Слухай, С. Слухай, В. Якушик. - К.: Вид. дім А.С.С., 2004. - 64 с. Авторський матеріал: Розділ 3 Правове та фінансове забезпечення освіти”, с. 17-26 (0,7 ум.-друк. арк.).

5. Слухай С.В., Шаленко М.В. Ринок праці в пострадянській економіці: український варіант (на нім. м.) // Osteuropawirtschaft. - 1995. - № 3. - S. 191-201. Авторський матеріал: S. 191-197 (0,5 ум.-друк. арк.).

6. Слухай С.В. Прямі бюджетні трансферти в системі міжбюджетних відносин // Фінанси України. - 1996. - № 12. - С. 22-32 (0,5 ум.-друк. арк.).

7. Слухай С.В. Фінансове вирівнювання на рівні територіальних громад досвід ФРН // Фінанси України. - 1998. - № 5. - С. 42-53 (0,5 ум.-друк. арк.).

8. Слухай С.В. Дотації, субсидії та субвенції як інструменти бюджетного регулювання в зарубіжних країнах // Наукові праці НДФІ. - 1998. - Вип. 6. - C. 14-24 (0,5 ум.-друк. арк.).

9. Слухай С.В. Становлення системи фінансового вирівнювання // Фінанси України. - 1998. - № 11. - С. 15-25 (0,5 ум.-друк. арк.).

10. Слухай С.В. Розмежування повноважень щодо надання державних та суспільних послуг у секторі державного управління України // Наукові праці НДФІ. - 2000. - Вип. 10-11. - C. 32-43 (0,5 ум.-друк. арк.).

11. Слухай С.В. Проблеми функціонування системи податкових розщеплень в Україні // Вісник Української Академії державного управління при Президентові України. - 2000. - Вип. 4. - C. 148-158 (0,5 ум.-друк. арк.).

12. Слухай С.В. Податкові розщеплення в Україні у контексті світового досвіду // Working Papers in Ukrainian Studies. - June 2000. - No14. - London. - 25 р.

13. Слухай С.В. Фактори системи міжбюджетних трансфертів у постсоціалістичних країнах // Наукові праці НДФІ. - 2002. - Вип. 2. - C. 15-21 (0,5 ум.-друк. арк.).

14. Слухай С.В. Mакроекономічні аспекти міжбюджетних трансфертів // Банківська справа. - 2002. - № 5. - С. 16-23 (0,5 ум.-друк. арк.).

15. Слухай С.В. Фінанси місцевих урядів України на порозі нового тисячоліття: чи відповідає реформа міжбюджетних відносин суспільним потребам? (на англ. мові) // Public Budgeting and Finance (USA). - 2002. - 22 (3). - Р. 46-66 (1,0 ум.-друк. арк.).

16. Слухай С.В. Особливості фінансової підтримки місцевих бюджетів // Фінанси України. - 2002. - № 9. - С. 48-55 (0,5 ум.-друк. арк.).

17. Слухай С.В. Проблеми фінансової децентралізації в Україні // Наукові праці НДФІ. - 2002. - Вип. 4. - С. 20-28 (0,5 ум.-друк. арк.).

18. Слухай С.В. Проблема депресивності територій у контексті державної регіональної політики в Україні // Формування ринкових відносин в Україні / Збірник наукових праць НДЕІ. - 2003. - № 4. - С. 56-60 (0,5 ум.-друк. арк.).

19. Слухай С.В. Політика державної підтримки регіонів в Україні: якій їй бути // Социальная экономика. - Харков. - 2003. - № 1. - Январь-март. - С. 314-324 (0,7 ум.-друк. арк.).

20. Слухай С.В. Моделі місцевого уряду: релеватність в умовах України // Теорії мікро-макроекономіки. - 2003. - Вип. 12. - С. 50-58 (0,5 ум.-друк. арк.).

21. Слухай С.В. Децентралізація держави в контексті ринкової трансформації // Вісник Київського університету. - Серія Економіка”. - 2003. - Вип. 66-67. - С. 23-25 (0,4 ум.-друк. арк.).

22. Слухай С.В. Фінанси малих міст України: чи впливає на них адміністративний статус? // Управління сучасним містом. - 2004. - № 1-3 (13). - С. 164-171 (0,5 ум.-друк. арк.).

23. Слухай С.В. Міжурядові трансферти як об'єкт економіко-теоретичного дослідження // Вісник Київського національного університету. - Серія Економіка”. - 2004. - Вип. 68. - С. 18-20 (0,4 ум.-друк. арк.).

24. Слухай С.В., Кодрашова-Діденко В.І. Міжбюджетні відносини в Україні: стан, суперечності та перспективи розвитку // Банківська справа. - 2004. - № 1. - С. 76-87. Авторський матеріал: с. 76-79 (0,3 ум.-друк. арк.).

25. Слухай С.В. Фінансове вирівнювання на рівні району у 2003 р. // Наукові праці НДФІ. - 2004. - Вип. 1 (24). - С. 140-149 (0,5 ум.-друк. арк.).

26. Слухай С.В. Глобалізація та її вплив на міжурядові фінансові стосунки в постсоціалістичному світі // Вісник Київського національного університету. - Серія Економіка”. - 2005. - Вип. 73 - С. 42-43 (0,4 ум.-друк. арк.).

27. Слухай С.В. Трансфертні відносини у контексті неоінституціональної економічної теорії // Наукові праці НДФІ. - 2005. - Вип. 1-2. - С. 20-26 (0,5 ум.-друк. арк.).

28. Слухай С.В. Проблеми фінансового вирівнювання в Україні // Збірник наук. праць Української Академії державного управління при Президентові України. ? 1998. - Вип. 1. - С. 297-306 (0,5 ум.-друк. арк.).

29. Слухай С.В. Спеціальні економічні зони в Україні (на нім. м.) // Wirtschaft und Recht in Ost-Europa. - 1998. - Nr. 12. - S. S.79-80478-480 (0,3 ум.-друк. арк.).

30. Слухай С.В. Мінімальні стандарти соціальних послуг: проблеми застосування // Збірник наукових праць Української Академії державного управління при Президентові України. ?1999. ? Вип. 2. - Ч. 2. ? С. 302-310 (0,5 ум.-друк. арк.).

31. Слухай С.В. Місцеві бюджети України: деякі проблемні аспекти // Аспекти місцевого самоврядування. - 1999. - Число 2. - C. 3-7 (0,4 ум.-друк. арк.).

32. Слухай С.В. Доходи місцевих бюджетів: якими їм бути? (спроба порівняльного аналізу) // Збірник наук. праць Української Академії державного управління при Президентові України. - 2000. - Вип. 2. - Ч. 2. - С. 225-332 (0,4 ум.-друк. арк.).

33. Слухай С.В. Бюджетні трансферти // Енциклопедія банківської справи України. - К.: Молодь” - Ін Юре”, 2001. - С. 111-112 (0,2 ум.-друк. арк.).

34. Слухай С.В. Глобальні тенденції у міжурядових фінансах: виклик для України // Вісник Програми ім. Фулбрайта в Україні. - 2002. - Вип. 8. - Осінь. - С. 26-29 (0,4 ум.-друк. арк.).

35. Слухай С.В. Трансферти міжбюджетні // Економічна енциклопедія: В 3 т. - К.: Вид. центр Академія”, 2002. - Т. 3. - С. 682-683 (0,2 ум.-друк. арк.).

36. Слухай С.В. Фінансове вирівнювання // Економічна енциклопедія: В 3 т. - К.: Вид. центр Академія”, 2002. - Т. 3. - С. 811-812 (0,3 ум.-друк. арк.).

37. Слухай С.В. Міграція та освітня реформа в Україні (на англ. мові) // Local Government Brief. - Fall 2003. - Budapest. - Р. 45-46 (0,4 ум.-друк. арк.).

38. Слухай С.В. Економічна теорія групової дії Менкура Олсона та її прикладність до аналізу проблем постсоціалістичного суспільства // Олсон М. Логіка колективної дії. - К.: Лібра, 2004. - C. 243-258 (0,5 ум.-друк. арк.).

39. Слухай С.В. Держава як об'єкт економічного аналізу // Б'юкенен Дж., Масгрейв Р. Суспільні фінанси і суспільний вибір - два протилежних бачення держави. - К.: КМ Академія, 2004. - С. 6-11 (0,5 ум.-друк. арк.).

Размещено на Allbest.ru