Розвиток транзитного потенціалу України: проблеми економічної безпеки

4. В якості основних шляхів підвищення ефективності транспортно-дорожнього комплексу України, конкурентоспроможності національних перевізників та експедиторів на міжнародних і внутрішніх ринках транспортних послуг запропоновано: забезпечення розширеного відтворення основних фондів у ТДК; розвиток національної транспортної мережі, насамперед міжнародного значення з продовженням до пунктів зародження та погашення вантажопотоків експортних та імпортних вантажів, мультимодальних перевізних і логістичних систем; створення нової транспортної техніки і технологій; підвищення ефективності взаємодії між різними видами транспорту; державна підтримка українських транспортних підприємств, які здійснюють перевезення зовнішньоторговельних і транзитних вантажів; створення гнучкої системи регулювання транспортних тарифів, яка враховувала б інтереси споживачів транспортних послуг і транспортних організацій; створення єдиного інформаційного простору транспортно-дорожнього комплексу на основі впровадження сучасних інформаційних систем та систем управління, розвиток бази інформатики;

5. Розвиток та ефективне використання транзитного потенціалу України в контексті забезпечення економічної безпеки держави повинні здійснюватись через інтеграцію транспортно-дорожнього комплексу України в європейську та світову транспортні системи шляхом: реалізації у повному обсязі угоди України про партнерство та співробітництво між Україною та ЄС в галузі транспорту; практичної реалізації інтеграційної політики щодо входження України у спільний транспортний простір ЄС; розширення та зміцнення співробітництва в рамках міжнародних транспортних організацій та в реалізації міждержавних угод у транспортній галузі, у тому числі двосторонніх; завершення процесів уніфікації національних правових норм з міжнародним транспортним правом щодо міжнародних перевезень та їх транспортно-експедиційного обслуговування і приєднання України до міжнародних конвенцій та багатосторонніх угод; наближення національних, технічних, технологічних та екологічних стандартів і вимог щодо транспорту до європейських та їхнє поступове запровадження на вітчизняному ринку; забезпечення техніко-технологічної сумісності рухомого складу та транспортної мережі України з європейською транспортною системою; подальшого удосконалення інформаційного забезпечення вантажовласників щодо порядку та умов міжнародних перевезень, забезпечення відкритості й стабільності системи.

6. Попит на виконання послуг щодо транспортного забезпечення світової торгівлі спричинив появу пропозицій з боку фірм, які спеціалізуються на виконанні необхідних операцій у зазначеній сфері й готових надати відповідні послуги. Таким чином, склався ринок транспортно-експедиційних послуг як нового виду комерційної діяльності у транспортній галузі. Важливого значення для розвитку цієї діяльності в Україні є її теоретико-методологічне визначення. На думку автора, це підприємницька діяльність виробничої сфери, що має міжгалузево-інфраструктурний характер та виконує інтеграційні функції на товарно-транспортному ринку. У концепції розвитку та моделювання транспортно-експедиційної діяльності найприйнятнішим підходом є ймовірно адаптивний.

7. В умовах дефіциту державного бюджету доцільно розвивати і підтримувати ті фрагменти національної транспортної системи, які мають стати або вже є частиною європейської мережі міжнародних транспортних коридорів. З метою дослідження потенціалу відповідних мереж потрібне теоретичне вирішення завдань з класифікації елементів мереж, визначення найважливіших елементів і їх живучості, прогнозування можливого збитку, обумовленого екстремальними ситуаціями. При цьому необхідно використовувати різні критерії оптимізації: мінімізації довжини мереж, часу проходження вантажу, категорії маршруту, мінімізації вартості перевезення вантажів за вибраним маршрутом, максимізації пропускної та провізної спроможності маршруту тощо.

8. В інтермодальних/мультимодальних перевезеннях взаєморозрахунки між вантажовласником і оператором, з одного боку, та оператором і транспортним підприємством - з другого, значно спрощуються при використання наскрізних тарифів, які визначають витрати виробника товару (або споживача імпортного товару) і витрати усіх учасників транспортного процесу. Наскрізні тарифи складаються на основі тарифів на перевезення вантажів залізницею, автомобільним і морським транспортом, тарифів на перевалку вантажів у портах, портових зборів, оплати послуг експедиторів і агентів. Регулюють наскрізні тарифи з урахуванням кон'юнктури попиту-пропозиції транспортних послуг й ціни товару на світовому ринку, підкріплюють встановленими митами. Під час визначення величини наскрізного тарифу важливо врахувати залежність транспортних витрат від відстані перевезень. Умови використання наскрізних тарифів передбачають згоду всіх учасників перевізного процесу (використовують генеральну або двосторонню угоду); погодження єдиного технологічного процесу, що регламентує обов'язки учасників щодо виконання операцій з транспортування і час на їх виконання; визначення вихідної ставки наскрізного тарифу. Усі зазначені параметри вкладаються в оптимізаційну модель, яка розраховує тариф за наведеною у дисертації методикою. Запропоновану модель можна використовувати і при визначенні оптимальних тарифів на ринках пасажирських перевезень. Широке застосування наскрізних тарифів дає змогу повніше використовувати транзитний потенціал України та збільшувати надходження за транзитні послуги з вантажних і пасажирських перевезень.

9. На авіаперевезеннях головним інструментом під час конструювання логістичної комерційно-фінансової системи у ланцюжку клієнт-агент-авіакомпанія є тариф. Запропонований автором метод оптимізації наявної тарифної системи ґрунтується на застосуванні математичного згладжування тарифів у точках розриву відповідної функції. Підхід автору враховує собівартість авіаперевезень і розрахований на сприймання цінностей авіаперевезень для агентів. Це дає йому можливість враховувати не тільки економічні, а й чинники споживчого сприймання під час конструювання тарифу і врівноважувати попит клієнтів з зростаючими прибутками авіакомпаній.

10. Впродовж останніх 30-35 років концептуально визріває і поступово втілюється в життя проект створення єдиної світової транспортної системи на основі інтеграції континентальних транспортних комунікацій, складовою частиною якої в Європі є транспортна мережа України. Її територією проходять три з дев'яти Критських коридорів у залізничному й автомобільному сполученні, а також сьомий (водний) МТК Дунаєм. В систему цих міжнародних транспортних коридорів органічно вписується новий напрямок транспортного сполучення, що активно розбудовується Україною, а саме Європейсько-Азіатський (ЄАТК). З точки зору реалізації транзитного потенціалу України в контексті її економічної безпеки важливого значення набуває доповнення ЄАТК нафтопровідною транспортною системою і перетворення його на Європейсько-Азіатський нафтотранспортний коридор (ЄАНТК). Реалізація цього завдання на основі вже створених Україною елементів (нафтопровід Одеса-Броди і нафтотермінал в порту „Південний”) вимагає формування міжнародного консорціуму, до якого мають увійти зацікавлені компанії - постачальники сировини (країн Каспійського регіону, Російської Федерації, Близького Сходу, Північної Африки), країн-транзитерів нафти (наприклад, Туреччини) та споживачів енергоресурсу. Лише в цьому випадку є сенс добудови нафтопроводу до Плоцька і далі - до Гданська.

11. Поступова інтеграція транспортної мережі України до Транс'європейської транспортної мережі передбачає погодження транспортної політики, формування єдиного підходу до розбудови вітчизняних елементів МТК, продовження сполучення залізниць та автодоріг до центрів формування і кінцевого призначення вантажів у міжнародних, включаючи контейнерні, перевезеннях. Найбільшу увагу доцільно приділити розбудові МТК № 9, що виходить до порту Одеса, а також МТК № 7, де важливішу роль у найближчій перспективі відіграватиме глибоководний судновий хід (ГСХ) Дунай-Чорне море в українській частині дельти Дунаю, а також транспортним маршрутам, що сприятимуть залученню на територію України транзитних вантажів, які перевозяться по Транссибирській магістралі.

Література

1. Ольшанська О.В., Блудова Т.В. Удосконалення методики формування екологічних платежів з урахуванням специфіки морського середовища. Формування ринкової економіки. Міжвідомчий науковий збірник. Випуск 11. КНЕУ. - К., 2003. - С. 213-219.

2. Блудова Т.В., Брикова І.В., Ревуцька Т.В. Вдосконалення ціноутворення на вантажні перевезення для транспортного підприємства // Фінанси України. - 2004. - № 4. - С. 48-51.

3. Блудова Т.В., Ревуцька Т.В. Аналіз ціноутворення для транспортного підприємства. ДНУ. - Випуск 188. - Том 111. - Дніпропетровськ, 2004. Зб. наук. праць „Економіка: проблеми теорії та практики”. - С. 807-813.

4. Блудова Т.В., Ревуцька Т.В. Методика встановлення тарифних функцій для транспортно-експедиційного підприємства. ДНУ. Дніпропетровськ. - 2004. - Випуск 189. - Том. 5. Зб. наук. праць „Економіка: проблеми теорії та практики”. - С. 1316-1321.

5. Блудова Т.В., Ревуцька Т.В. Методичні підходи спряження тарифної функції і функції вартості на вантажні перевезення. НДЕІ мін. економіки та з питань європейської інтеграції України. Формування ринкових відносин в Україні. Зб. наук. праць. Випуск 3 (34). - К. 2004. - С. 35-38.

6. Блудова Т.В., Гармидаров П.П. Аналіз конкурентоспроможності банків на основі методики ефективності їх діяльності. - Дніпропетровськ. - Випуск 191. том 1У. Зб. наук. праць „Економіка: проблеми теорії та практики”. - 2004. - С. 1032-1037.

7. Блудова Т.В., Гармидаров П.П. Оцінка конкурентоспроможності українських банків на основі просторової моделі аналізу ефективності діяльності. НДЕІ мін. економіки та з питань європейської інтеграції України. Формування ринкових відносин в Україні. Зб. наук. праць. - Випуск 6 (37). - Червень. - К. 2004. - С. 50-53.

Размещено на Allbest.ru