Визначення та аналіз прибутку та інших показників ефективності роботи авіакомпанії

Размещено на http://allbest.ru

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, УКРАЇНИ

КІРОВОГРАДСЬКА ЛЬОТНА АКАДЕМІЯ

НАЦІОНАЛЬНОГО АВІАЦІЙНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

КАФЕДРА МЕНЕДЖМЕНТА, ЕКОНОМІКИ ТА ПРАВА

КУРСОВА РОБОТА

з Економіка і аналіз ЗЕД авіапідприємства

(назва дисципліни)

на тему: „Визначення та аналіз прибутку та інших показників ефективності роботи авіакомпанії ”(на базі матеріалів ПАТ „Авіакомпанія “Авіалінії Харкова”)

Студента (ки) 4 курсу 401а групи

Чепіги Л.Г.

Керівник: викладач Столярчук Н.В.

м. Кіровоград - 2014 рік



ВСТУП

прибуток рентабельність авіакомпанія

Актуальність теми - в умовах ринкової економіки для підприємства важливими питаннями є розширення чи скорочення виробництва та реалізації продукції, зростання норми прибутковості, складності податкового, фінансового та бухгалтерського обліку, що викликають потребу в дослідженні вказаних проблем. Така ж проблема існує і у підприємств, які надають послуги, а саме послуги в перевезенні. Тому тема курсової роботи: «Визначення та аналіз прибутку та інших показників ефективності роботи авіакомпанії» є актуальною для всіх підприємств авіаційної галузі.

Мета дослідження полягає аналізі формування прибутку авіакомпанії та його використання в сучасних умовах переходу до ринкової економіки із властивими для неї економічними законами та визначення показників рентабельності на прикладі авіакомпанії ПАТ «Авіалінії Харкова».

Відповідно до поставленої мети в курсовій роботі вирішуються наступні задачі дослідження:

вивчення понять прибутку та рентабельності;

аналіз фінансово-економічних показників виробничо-господарської та зовнішньоекономічної діяльності авіакомпанії.

напрацювання рекомендацій щодо пошуку шляхів підвищення прибутку та рентабельності авіакомпанії.

Об'єкт дослідження - ПАТ «Авіалінії Харкова». Авіакомпанія являється перевізником, яка надіє послуги в перевезенні авіаційним транспортом як регулярними так і чартерними рейсами.

Предмет дослідження - визначення та аналіз прибутку та інших показників ефективності роботи авіакомпанії.

Теоретичною та методологічною базою дослідження стали роботи таких вчених, як Г.В. Савицька, В.А. Кармазін, О.С. Чигринська,
Т.М. Власюк, В.М. Івахненко та ін. У процесі були використані законодавчі та нормативно-правові акти, які регулюють аспекти фінансово-господарської діяльності підприємств. Також фінансова, статистична звітність авіакомпанії за 2010-2012 pp.

Методи дослідження: в даній роботі використовується, аналіз діяльності, метод порівняння, метод елімінування, метод ланцюгових підстановок та графічні методи.

Структура та обсяг курсової роботи: кількість сторінок вступу - 2 стор., основної частини - 64 стор., висновків - 2 стор., кількість літературних джерел - 18. В роботі 7 таблиць, 6 рисунок, 18 формул та 2 додатки.



РОЗДІЛ 1.НАУКОВО-МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ АНАЛІЗУ ПРИБУТКУ ТА ІНШИХ ПОКАЗНИКІВ ЕФЕКТИВНОСТІ РОБОТИ АВІАКОМПАНІЇ «АВІАЛІНІЇ ХАРКОВА»

1.1 Теоретична сутність прибутку та інших показників ефективності роботи авіакомпанії

В умовах ринкової економіки прибуток на рівні підприємства виступає як безпосередня мета виробництва, що зумовлено притаманною капіталу тенденцією до самозростання. Прибуток називають об'єктивною економічною категорією товарно - грошових відносин, важливим фінансовим синтетичним показником діяльності підприємства, а також джерелом фінансових ресурсів підприємства, які відіграють вирішальну роль у фінансовому забезпеченні підприємницької діяльності. Також прибуток відносять до складового елементу ринкових відносин що займає особливе місце в створенні ринку засобів виробництва, предметів народного споживання, цінних паперів. Прибуток відіграє важливу роль в ліквідації бюджетного дефіциту, стабілізації господарства здоланні кризових явищ .

Отже трактування прибутку є доволі складним і різнобічним. Тому теорія прибутку має специфічні риси, які відрізняють її від тих розділів економічної теорії, які трактують інші доходи суспільства: заробітна плата, відсоток за користування капіталом і рента.

Ще одним визначенням прибутку є - грошове вираження його як основної частини грошових накопичень, створюваних підприємствами будь-якої форми власності. Як економічна категорія він характеризує фінансовий результат підприємницької діяльності підприємства. Прибуток є показником, що найбільш повно відображає ефективність виробництва, обсяг і якість виробленої продукції, стан продуктивності праці, рівень собівартості.

Разом з тим прибуток має стимулюючу дію на зміцнення комерційного розрахунку, інтенсифікацію виробництва при будь-якій формі власності.

Прибуток - це важливий узагальнюючий показник оцінки ефективності функціонування кожного суб'єкта господарювання, оскільки в прибутку акумулюються резерви всіх складових елементів діяльності підприємства:

- виробництво і реалізація;

- якість і асортимент;

- ефективність використання виробничих ресурсів;

- собівартість продукції.

Прибуток характеризує ефективність господарювання підприємства за всіма напрямками діяльності: виробничим, збутовим, постачальницьким, інвестиційним, фінансовим. Прибуток є основою економічного розвитку підприємства і зміцнює його фінансовий стан та фінансові відносини з партнерами [1].

Крім цього, прибуток є основним джерелом фінансування витрат на виробничий і соціальний розвиток підприємства, а також найвагомішим джерелом централізованих ресурсів держави: до доходів бюджету здійснюються відрахування від одержаного доходу підприємства, значною частиною якого є прибуток. Це означає, що доходи підприємства повинні задовольняти не тільки його власні фінансові потреби, а й потреби держави у фінансуванні суспільних фондів споживання, розвитку науки, освіти, охорони здоров'я. Таким чином, у збільшенні прибутку зацікавлені як підприємство, так і держава.

Прибуток, як економічний показник, представляє собою різницю між ціною реалізації та собівартістю продукції (товарів, робіт, послуг), між обсягом отриманої виручки та сумою витрат на виробництво та реалізацію продукції. Спосіб отримання прибутку схематично представлений на рис 1.1 [18].

Рисунок 1.1. Формування прибутку підприємства

Так, в процесі аналізу господарської діяльності використовують наступні показники прибутку: балансовий прибуток, прибуток від реалізації продукції, робіт та послуг, прибуток від іншої реалізації, фінансові результати від позареалізаційних операцій, прибуток до оподаткування, чистий прибуток.

Балансовий прибуток включає в себе фінансові результати від реалізації продукції, робіт та послуг, від іншої реалізації, доходи та витрати від позареалізаційних операцій.

Прибуток до оподаткування - це різниця між балансовим прибутком та сумою прибутку, що обкладається податком на дохід, а також суми пільг за податком на прибуток, згідно з податковим законодавством, що періодично змінюється.

Чистий прибуток - це прибуток, що залишається у розпорядженні підприємства після сплати всіх податків, економічних санкцій та відрахувань до доброчинних фондів.

Необхідно проаналізувати склад балансового прибутку, його структуру, динаміку та виконання плану за звітний рік. При вивченні динаміки прибутку слід враховувати інфляційні фактори зміни і суми.

Величина балансового, чистого та прибутку до оподаткування залежить від багатьох факторів. Крім того слід мати на увазі, що розмір прибутку в багато чому залежить і від облікової політики, що застосовується на даному підприємстві.

Прибуток будь-якого підприємства виміряється абсолютною величиною, тобто сумою, що виступає узагальнюючим підсумковим показником господарсько-фінансової діяльності. Однак абсолютна величина прибутку не характеризує рівень ефективності діяльності підприємства в цілому та ефективності використання його ресурсів і дотримання режиму економії. Тому для оцінювання ефективності економічної діяльності підприємства, характеристики рівня раціональності використання його ресурсів і витрат використовується відносний показник, який називається рентабельністю.

Сума прибутку - це перевищення доходів над витратами, податковими й обов'язковими платежами, а рентабельність визначається як відсоткове відношення суми отриманого прибутку до якого-небудь іншого показника (рис.1.2).

Рисунок 1.2. Система показників рентабельності підприємства

У процесі аналізу використовують різні показники прибутку, які можна класифікувати таким чином (рис.1.3)[5].

1. За видами господарської діяльності розрізняють прибуток від основної (операційної) діяльності, прибуток від інвестиційної діяльності, прибуток від фінансової діяльності.

2.За складом включених елементів розрізняють маржинальний (валовий) прибуток, загальний фінансовий результат звітного періоду до виплати процентів і податків (брутто-прибуток), прибуток до оподатковування, чистий прибуток.

Маржинальний прибуток -- це різниця між виручкою (нетто) і прямими виробничими витратами на реалізовану продукцію.

Брутто-прибуток включає фінансові результати від операційної, фінансової й інвестиційної діяльності, позареалізаційні і надзвичайні доходи і витрати (до виплати процентів і податків). Характеризує загальний фінансовий результат, зароблений підприємством для всіх зацікавлених сторін (держави, кредиторів, власників, найманого персоналу).

Прибуток до оподатковування -- це результат після виплати процентів кредиторам.

Чистий прибуток -- це та сума прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства після сплати всіх податків, виплата за економічними санкціями та інших обов'язкових відрахувань.

Залежно від характеру діяльності підприємства розрізняють прибуток від звичайної (традиційної) діяльності і прибуток від надзвичайних ситуацій, незвичайних для цього підприємства.

За характером оподаткування розрізняють оподатковуваний і, неоподатковуваний (пільговий) прибуток відповідно до податкового законодавства, ЩО періодично переглядається.

За ступенем обліку інфляційного фактора розрізняють номінальний прибуток і реальний прибуток, скоригований на темп інфляції у звітному періоді.

За економічним змістом прибуток поділяють на бухгалтерський і економічний. Бухгалтерський прибуток визначають як різницю між доходами і поточними явними витратами, відображеними в системі бухгалтерських рахунків. Економічний прибуток відрізняється від бухгалтерського тим, що в розрахунку його величини враховують не лише явні витрати, а й неявні, не відображувані в бухгалтерському обліку (наприклад, витрати на утримання основних засобів, ш;о належать власнику фірми).

За характером використання чистий прибуток поділяють на капіталізований (нерозподілений) і споживаний. Капіталізований прибуток -- це частина чистого прибутку, який спрямовують на фінансування приросту активів підприємства. Споживаний прибуток -- та його частина, яку витрачають на виплату дивідендів акціонерам і засновникам підприємства.

Рисунок 1.3. Структурно-логічна модель формування показників прибутку

Система рентабельності охоплює дві групи показників:

- рентабельність діяльності підприємства;

-рентабельність використовуваних ресурсів;

Рентабельність діяльності характеризує, скільки прибутку припадає на одиницю виручки (доходу) від реалізації послуг або на одиницю витрат підприємства. Рентабельність виручки являє собою частку прибутку в середній ціні послуги.

Рентабельність - це відносний показник інтенсивності виробництва, який характеризує рівень прибутковості (окупності) відповідних складових процесу виробництва або сукупних витрат підприємства. У практиці господарювання розраховуються показники рентабельності продукції, виробництва, виробничих фондів та ін.

Рентабельність застосованих ресурсів є рентабельністю підприємства. Цей показник може бути визначений, як відношення прибутку підприємства до сукупності виробничих фондів, балансових активів, власного чи акціонерного капіталу. Останній показник цікавить насамперед акціонерів і майбутніх інвесторів, оскільки він визначає верхню межу дивідендів.

Рентабельність продукції характеризує ефективність витрат на її виробництво і збут. Передусім обчислюється рентабельність усієї реалізації, як відношення прибутку від реалізації до повної собівартості реалізованої продукції. Рентабельність продукції можна розрахувати також відношенням прибутку до обсягу реалізованої продукції.

У багатономенклатурному виробництві в процесі аналізу рентабельності виробів слід застосовують спосіб групування. Насамперед усі вироби групуються за ознакою, рентабельна чи нерентабельна продукція. При цьому визначають кількість нерентабельних видів продукції розраховують частину у % до загальної кількості виробів, а також їхню частку в обсязі реалізованої продукції. Дуже важливо здійснити групування продукції, що виробляється, за рівнем рентабельності:

- вироби з низькою рентабельністю;

- вироби з середньою або нормальною рентабельністю;

- вироби високорентабельні.

При цьому потрібно дати оцінку частки кожної групи в загальному обсязі реалізації.

Також здійснюють групування виробів за ознакою ступеня та напрямку зміни рентабельності порівняно з попереднім періодом. При цьому визначають кількість виробів, по яких:

- рентабельність помітно зросла;

- рентабельність суттєво не змінилась;

- рентабельність знизилась.

Групування виробів за названими та іншими ознаками дає змогу краще зрозуміти існуючі проблеми та визначити напрями збільшення прибутковості виробництва. При цьому треба врахувати дію на рентабельність продукції таких чинників:

- зміну ринкових цін на продукцію даного підприємства;

- зміну податку на додану вартість;

- зміну рівня собівартості виробу з усіма факторами, які впливають на неї.

Рентабельність підприємства - найбільш узагальнюючий показник його діяльності. В ньому синтезуються всі фактори виробництва і реалізації продукції, оборотність господарських коштів і позареалізаційних фінансових результатів.

Показники рентабельності більш повно ніж прибуток, відображають кінцеві результати господарювання, тому що їх величина показує співвідношення факту з дійсними або використаними ресурсами. Їх використовують для оцінки діяльності підприємства і як інструмент в інвестиційній політиці та ціноутворенні [8].

Отже, рентабельність як показник дає уявлення про достатність прибутку порівняно з іншими окремими величинами, що впливають на виробництво, реалізацію і взагалі на фінансово-господарську діяльність підприємства.

1.2 Загальна методика та методи ЗЕД та господарської діяльності прибутку та інших показників ефективності роботи авіакомпанії

Показники ефективності роботи підприємства характеризуються приростом суми власного капіталу (чистих активів), основним джерелом якого є прибуток від операційної, інвестиційної, фінансової діяльності, а також отриманий унаслідок надзвичайних обставин. Прибуток кількісно становить різницю між сукупними доходами (після сплати податку на додану вартість, акцизного податку та інших відрахувань з виручки в бюджетні і небюджетні фонди) і сукупними витратами звітного періоду. Обсяг прибутку, рівень рентабельності залежать від виробничої, постачальницької, маркетингової, збутової, інвестиційної і фінансової діяльності.

Основною ціллю аналізу прибутку та інших показників ефективності діяльності є оцінка ефективності використання активів, доходів, витрат та результатів діяльності підприємства за звітний період, виявлення факторів, які позитивно або негативно вплинули на кінцеві фінансові результати.

Основними завданнями аналізу фінансових результатів діяльності є:

вивчення можливостей одержання прибутку відповідно до наявного ресурсного потенціалу підприємства і кон'юнктури ринку;

систематичний контроль за процесом формування прибутку і зміною його динаміки;

визначення впливу як зовнішніх, так і внутрішніх факторів на фінансові результати й оцінювання якості прибутку;

виявлення резервів збільшення суми прибутку і підвищення рівня прибутковості бізнесу;

оцінювання роботи підприємства з використання можливостей збільшення прибутку і рентабельності;

вироблення рекомендацій з підвищення ефективності системи керування прибутком.

Джерелами інформації для аналізу є:

- Фінансовий план державних підприємств на звітний період та пояснювальна записка до нього;

- Баланс (далі - форма 1), передбачений Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 2 "Баланс", який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 N 87, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21.06.99 за N 396/3689;

- Звіт про фінансові результати (далі - форма 2), передбачений Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 3 "Звіт про фінансові результати", який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 N 87, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21.06.99 за N 397/3690;

- Звіт про рух грошових коштів (далі - форма 3), передбачений Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 4 "Звіт про рух грошових коштів", який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 N 87, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21.06.99 за N 398/3691;

- Звіт про власний капітал (далі - форма 4), передбачений Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 5 "Звіт про власний капітал", який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 N 87, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21.06.99 за N 399/3692;

- Декларація з податку на прибуток підприємства або Розрахунок сплати єдиного податку суб'єктом малого підприємництва - юридичною особою;

- інша інформація, за винятком відомостей, які відповідно до законодавства становлять державну таємницю.

Під методикою аналізу прибутку розуміють певну послідовність операцій, прийомів, дій і правил найдоцільнішого виконання аналітичної роботи. Методика визначає основні показники, які характеризують фінансово-господарський стан підприємств, установлює порядок їх розрахунку за даними фінансової та податкової звітності, напрями перевірки діяльності підприємств з метою виявлення об'єктивних і суб'єктивних причин збитковості, а також критерії оцінки ефективності управління підприємствами.

Необхідно відмітити, що на сьогоднішній день вироблено низку методик факторного аналізу прибутку суб'єктів господарювання. Серед них найбільш відомими є спосіб ланцюгових підстановок, спосіб абсолютних різниць, спосіб відносних різниць, індексний спосіб та ін. Однак, проблема полягає в тому, що до сьогодні не визначено, яка ж із зазначених методик дає найбільш об'єктивні результати. З цього приводу розглянемо детальніше кожну із згаданих методик факторного аналізу прибутку та виділимо найбільш оптимальну.

У процесі аналізу господарської діяльності підприємства використовуються наступні показники прибутку: балансовий прибуток, прибуток від реалізації продукції (робіт, послуг), прибуток від іншої реалізації, фінансові результати від позареалізаційних операцій, оподатковуваний прибуток, чистий прибуток.

У першу чергу необхідно проаналізувати склад балансового прибутку, її структуру, динаміку і виконання плану за звітний рік (за відсутності планових показників їх можна замінити на показники минулих (базисних) років).

При вивченні динаміки прибутку для отримання більш точних і достовірних даних слід враховувати інфляційні фактори зміни її суми. Для цього виручку коригують на середньозважений індекс зростання цін на продукцію підприємства в середньому по галузі, а витрати з реалізованої продукції зменшують на їх приріст у результаті підвищення цін на спожиті ресурси за аналізований період. Слід зазначити, що величина балансової, оподатковуваного та чистого прибутку залежить від численних факторів; як факторів першого рівня (обсягу продажів, структури товарної продукції, цін реалізації, собівартості), так і факторів нижніх рівнів співпідпорядкованості (зміна залишків готової продукції, якість товарної продукції, ринки збуту і т.д.). Крім того, слід мати на увазі, що розмір прибутку багато в чому залежить і від облікової політики, що застосовується на підприємстві, що аналізується. Закон «Про бухгалтерський облік» та інші нормативні документи надають право суб'єктам господарювання самостійно вибирати деякі методи обліку, здатні істотно вплинути на формування фінансових результатів.

Основну частину прибутку підприємства одержують від реалізації продукції (робіт, послуг). У процесі аналізу вивчаються динаміка, виконання плану прибутку від реалізації продукції і визначаються фактори зміни її суми.

Прибуток від реалізації продукції в цілому по підприємству залежить від чотирьох факторів першого рівня співпідпорядкованості: обсягу реалізації продукції (VРП); її структури (ПВi); собівартості (Сi) та рівня средньореалізаціоних цін (Цi) [9]:

(1.1.)

Обсяг реалізації продукції може здійснювати позитивний і негативний вплив на суму прибутку. Збільшення обсягу продажів рентабельної продукції приводить до пропорційного збільшення прибутку. Якщо ж продукція збиткова, то при збільшенні обсягу реалізації відбувається зменшення суми прибутку.

Структура товарної продукції також надає різнобічну вплив на суму прибутку. Якщо збільшиться частка більш рентабельних видів продукції в загальному обсязі її реалізації, то сума прибутку зросте, і, навпаки, при збільшенні питомої ваги низькорентабельної чи збиткової продукції загальна сума прибутку зменшиться.

Собівартість продукції і прибуток знаходяться в обернено пропорційній залежності: зниження собівартості призводить до відповідного зростання сум прибутку, і навпаки.

Зміна рівня средньореалізаціоних цін і величина прибутку знаходяться в прямо пропорційній залежності.

Для розрахунку цих факторів розраховують умовний прибуток, обчислениц виходячи з фактичного обсягу та асортименту продукції, але при планових цінах і собівартості продукції.

Якщо підприємство реалізує кілька видів продукції (робіт, послуг), то слід проаналізувати також виконання плану і динаміку прибутку від реалізації окремих видів продукції, величина якої залежить від 3 -х чинників: обсягу продажу продукції, собівартості і средньореалізаціоних цін.

Розрахунок впливу факторів на зміну суми прибутку за окремими видами продукції проводиться способом ланцюгової підстановки.

Для підприємств, що виробляють та реалізують однорідну і неоднорідну продукцію актуальним питанням стає вплив асортиментної політики підприємства на формування прибутку.

Також підприємства можуть виробляти аналіз залежності середнього рівня відпускних цін від кількості реалізованої продукції, ринків збуту, термінів реалізації, рівня інфляції та ін.

Всі ці перераховані вище види аналізу засновані на принципі ланцюгової підстановки і прийомі абсолютних і відносних різниць .

При аналізі фінансових результатів методами факторного аналізу звичайно використовують наступну модель [9]:

П = VРП * (Ц - С)(1.2)

При цьому виходять з припущення, що всі наведені фактори змінюються самі по собі, незалежно один від одного. Прибуток змінюється прямо пропорційно обсягу реалізації, якщо реалізується рентабельна продукція. Якщо продукція збиткова, то прибуток змінюється обернено пропорційно обсягу продажів. Однак тут не враховується взаємозв'язок обсягу виробництва (реалізації) продукції і її собівартості. При збільшенні обсягу виробництва (реалізації) собівартість одиниці продукції знижується, так як зазвичай зростає тільки сума змінних витрат (відрядна заробітна плата виробничих робітників, сировина; матеріали; паливо; електроенергія), а сума постійних витрат (амортизація, оренда приміщень, погодинна оплата праці робітників, зарплата і страхування адміністративно-господарського апарату тощо) залишається, як правило, без зміни. І навпаки, при спаді виробництва собівартість виробів зростає через те, що більше постійних витрат припадає на одиницю продукції. Всі ці недоліки даного методу аналізу говорять про те, що отримані результати впливу факторів на суму прибутку недостатньо точні і не відображають повної картини впливу взаємозалежних факторів на отримані фінансові результати діяльності підприємства.

Доцільно також розглянути структурно-логічну модель факторного аналізу прибутку (рис.1.4.)

Рисунок 1.4. Структурно-логічна модель факторного аналізу прибутку

Останнім часом все більший інтерес проявляється до методики аналізу прибутку, яка базується на розподілі виробничих і збутових витрат на змінні і постійні і категорії маржинального доходу. Така методика широко застосовується в країнах з розвиненими ринковими відносинами. Вона дозволяє вивчити залежність прибутку від невеликого кола найбільш важливих факторів і на основі цього керувати процесом формування її величини. На відміну від методики аналізу прибутку (факторного аналізу прибутку), яка застосовується на вітчизняних підприємствах, методика маржинального аналізу дозволяє більш повно врахувати взаємозв'язки між показниками і точніше виміряти вплив факторів.

Довести це можна за допомогою порівняльного аналізу. У нашій країні при аналізі прибутку зазвичай використовують модель залежності суми прибутку від обсягу реалізації, ціни і собівартості одиниці продукції. При цьому передбачається, що всі фактори змінюються не в загальній сукупності, в окремо, незалежно один від одного. Цей підхід є не зовсім точним і неповно враховує взаємозв'язку між факторами, тоді як при зміні обсягів виробництва (реалізації) продукції змінюється завжди у зворотний бік собівартість одиниці продукції.

Таким чином, можна сказати про деякій перевазі методики маржинального аналізу, що дозволяє досліджувати і кількісно виміряти не тільки безпосередні, але й опосередковані зв'язки і залежності.

Використання її у фінансовому менеджменті вітчизняних підприємств дасть можливість більш ефективно управляти процесом формування фінансових результатів. Однак це можливо тільки за умови поділу витрат на постійні та змінні, тобто на основі врахування витрат підприємств за системою директ - костинг. Мабуть, самим витонченим і ефективним методом вирішення взаємопов'язаних завдань, а якщо брати ширше - фінансового аналізу з метою оперативного і стратегічного планування служить операційний аналіз, званий також аналізом беззбитковості або аналізом «витрати - обсяг - прибуток» (CVP), що відслідковує залежність фінансових результатів бізнесу від витрат та обсягу виробництва (збуту).

Дана методика базується на вивченні співвідношення між трьома перерахованими вище групами найважливіших економічних показників і прогнозування величини кожного з цих показників при заданому значенні інших.

Аналіз CVP служить для відповіді на важливі питання, що виникають перед фінансистами підприємства на всіх основних етапах його грошового обороту.

Основним показником беззбитковості роботи підприємства є прибуток. Однак за цим показником, взятому ізольовано, не можна зробити обгрунтовані висновки про рівень рентабельності.

Для визначення основних напрямків підвищення рентабельності підприємству необхідно сформулювати критерії та показники рентабельності. Критерії характеризують якісну сторону процесу або явища і означають характерна ознака, на основі якого проводиться оцінка або визначення, в даному випадку рентабельності підприємства.

Критерії рентабельності випливають з вимог економічних законів ринку і суспільного розвитку, причому це має досягатися при найменших витратах виробництва.

На відміну від критеріїв, показники служать засобом кількісного виміру рівня рентабельності виробництва. На рівні підприємства прибуток і рентабельність можуть найбільш достовірно характеризуватися комплексом або системою показників. При цьому кожен з цих показників відображає одну сторону ефективності виробництва, наприклад, використання основних засобів, виробничих фондів, матеріальних, трудових ресурсів і т.д.

Показники рентабельності характеризують ефективність роботи підприємства в цілому, прибутковість різних видів продукції, окупність витрат. Вони більш повно, ніж прибуток, відображають остаточні результати господарської діяльності, тому що їх величина показує співвідношення ефекту з наявними або використаними ресурсами. Показники рентабельності можна об'єднати в такі групи:

- показники, що характеризують окупність витрат виробництва та інвестиційних проектів;

- показники, що характеризують прибутковість продажів;

-. показники, що характеризують прибутковість капіталу та його частин.

На кожному підприємстві формується чотири показники прибутку, що істотно розрізняються за величиною, економічному змісту і функціональному призначенню. Базою всіх розрахунків служить балансовий прибуток - основний фінансовий показник виробничо-господарської діяльності підприємства. Для цілей оподаткування розраховується спеціальний показник - валовий прибуток, а на її основі прибуток, оподатковувана податком, і прибутом, що не обкладається податком.

Всі показники можуть розраховуватися на основі балансового прибутку, прибутку від реалізації продукції і чистого прибутку.

Зважаючи на це можна представити балансовий прибуток та її частин як структури її утворення.

Чистий прибуток є одним з найважливіших економічних показників, що характеризують кінцеві результати діяльності підприємства і визначають рівень рентабельності. Кількісно прибуток являє собою різницю між сумою балансового прибутку і сумою внесених у бюджет податків з прибутку та інших витрат, що покриваються за рахунок прибутку, то рівень рентабельності являє як відношення прибутку до повної собівартості реалізованої продукції, помноженої на 100 %.

Прибуток від реалізації продукції в цілому по підприємству залежить від чотирьох чинників: обсягу реалізації продукції, її структури, собівартості і рівня средньореалізаціоних цін.

Обсяг реалізації продукції може здійснювати позитивний і негативний вплив на суму прибутку. Збільшення обсягу реалізації рентабельної продукції приводить до збільшення прибутку. Якщо товар є збитковим, то при збільшенні обсягу продажів відбувається зменшення суми прибутку і зниження рівня рентабельності.

Структура товарної продукції також впливає на суму прибутку. Якщо збільшується частка більш рентабельних видів продукції в загальному обсязі її реалізації, то сума прибутку зростає, відповідно підвищується рентабельність.

При збільшенні частки низькорентабельної чи збиткової продукції загальна сума прибутку зменшується і знижується рівень рентабельності.

Собівартість продукції і прибуток знаходяться в обернено пропорційній залежності: зниження собівартості (витрати ) призводить до відповідного зростання суми прибутку і рівня рентабельності і навпаки.

Зміна рівня цін робить істотний вплив на величину прибутку. Зростання цін на продукцію веде до зростання маси прибутку і навпаки.

Разом з тим наведені вище показники мають обмежений характер впливу на підвищення прибутковості та рентабельності і не дають повного всебічного уявлення про економічну ефективність і прибутковості виробництва, а характеризують лише окремі сторони діяльності підприємства. Рівень рентабельності бажано визначати, використовуючи інші показники з метою ефективності збільшення прибутку.

Для реальної оцінки рівня прибутковості і рентабельності організації користуються методами комплексного аналізу прибутку по техніко-кономічним факторам. Крім методів факторного аналізу прибутку , в тому числі економічних показників ефективності підприємницької діяльності використовуються показники рентабельності.

Якщо прибуток виражається в абсолютній сумі, то рентабельність - це відносний показник інтенсивності виробництва, тому відображає рівень прибутковості щодо визначеної бази. Організація рентабельна, якщо сума виручки від реалізації продукції достатня не тільки для покриття витрат на виробництво і реалізацію, але і для утворення прибутку.

Рентабельність виробництва обчислюється за формулою [9]:

,(1.3.)

де Рр - рівень рентабельності виробництва, %;

Пр - сума валового прибутку, грн.;

- сума витрат та виробництво і реалізації продукції (послуг), грн.

Крім рентабельності виробництва у процесі аналізу підприємницької діяльності широко використовується показник рентабельності продукції, що обчислюється як відношення прибутку від реалізації продукції до повної собівартості цієї продукції. Застосування цього показника рентабельності найраціональніше при внутрішньогосподарських аналітичних розрахунках, при контролі за прибутковістю (збитковістю) окремих видів продукції (послуг), впровадженні у виробництво нових технологій.

З цією метою необхідно використовувати системний підхід до аналізу пошуку резервів підвищення рентабельності виробничої діяльності підприємства.

1.3 Специфіка і галузеві особливості проведення аналізу прибутку та інших показників ефективності роботи авіакомпанії

Аналіз умов та практики формування доходів авіапідприємств та цін в умовах ринкової економіки показує визначальну роль цієї проблеми для розвитку ринкових умов. Так, що стосується специфіка і галузевих особливостей проведення аналізу прибутку та інших показників ефективності роботи авіакомпанії тут спостерігається наступна тенденція.

Перехід до ринкових відносин вимагає нових підходів до визначення шляхів підвищення ефективності роботи, зміни в основних методах економічного управління, використання в управлінні методів сучасного маркетингу .

Маркетингові методи управління сприяють розширенню можливостей економічного аналізу, виявлення резервів, аналізу тенденцій, обгрунтуванню управлінських рішень і впровадженню факторного аналізу. Особливу роль має проведення ситуаційного аналізу з застосуванням маркетингового методу прибутковості як співвідношення витрат і отриманих результатів, здійснюване періодично. Слід зазначити, що формування маркетингової політики базується, як правило, на оперативному аналізі витрат виробництва, що вимагає в умовах інфляції щомісячних коригувань розрахунків експлуатаційних витрат (у т.ч. перерахунку ресурсів з урахуванням встановлюваної індексації цін) для отримання реальних результатів і обгрунтованості управлінських рішень .

Цілям проведення ситуаційного аналізу служить введення систематичної оцінки ефективності експлуатації окремих авіаліній ( в т. ч. порівнянності результатів і аналізу тенденції; з використанням показників ефективності роботи на повітряній лінії.

Для маркетингових методів аналізу характерним є віднесення доходів до періоду, в якому вони повинні бути отримані, і облік витрат за період, коли вони понесені, тобто забезпечення відповідності доходів і витрат за один і той же звітний період (метод нарахувань або нарахованих рахунків, використовуваний у практиці країн - членів ІКАО) .

Для цього періоду в нових умовах господарювання рекомендується використання наступних показників ефективності експлуатації окремих авіаліній:

- Прибуток (збитки) від експлуатації повітряного судна на розглянутій авіалінії в рублях і іноземній валюті (у доларах США для забезпечення еквівалентності різних іноземних валют, по групах валют ), що визначається як різниця між доходами від усіх видів перевезень і експлуатаційними витратами на авіалінії в гривнях і іноземній валюті, що розглядаються окремо по групах валют; приватний показник валютної ефективності, який визначається як відношення валютного прибутку до валютних витрат, у вигляді коефіцієнта, що характеризує віддачу за одиницю витрачених валютних коштів (з можливостями диференційованих підходів, враховуючи особливості структури комерційних перевезень на окремих міжнародних авіалініях).

В умовах порівняння результатів роботи підприємства (на основі порядку перерахунку іноземної валюти в гривні для цілей бухгалтерського обліку або іншого встановленого порядку) показники абсолютного економічного ефекту і відносної ефективності мають такий вираз:

- Прибуток (збиток ) - всього, в т. ч. в гривнях і іноземній валюті ( з перерахунком різних іноземних валют в гривні, згрупованих як вільно конвертована, замкнута, розрахунки по клірингу);

- Рентабельність авіалінії, одержувана у відсотках діленням загальної суми прибутку (в єдиній валюті - гривнях) на експлуатаційні витрати (загальну суму в єдиній валюті - гривнях) по авіалінії .

Як особливість аналізу ефективності роботи авіакомпанії може бути розглянуто використання відносних показників ефективності, застосовуваних іноземними підприємствами у вигляді:

- Коефіцієнта прибутковості - відношення величини прибутку до обсягу реалізації - дохід;

- Прибутковості використовуваного капіталу (щодо прибутку до вартості вкладеного капіталу, або чистої вартості активів);

- Оборотності активів (відношення обсягу реалізації до вартості капіталу).

Два останніх показники відносяться тільки до діяльності авіакомпанії в цілому і можуть бути порівнянні з близькими за значенням показниками. Відношення прибутку до реалізації і коефіцієнт оборотності активів рекомендовано розглядати більш поглиблено. Наприклад, для оцінки коефіцієнтів прибутковості аналізується співвідношення витрат до обсягу реалізації (у т. ч. за окремими групами витрат, включаючи адміністративні витрати), оскільки зниження витрат позначає збільшення прибутковості. Оборотність активів розглядається диференційовано щодо капіталу, що розділяється на фіксовані активи (будівлі, обладнання, повітряні судна тощо) і робочий капітал (у якості якого виступає різниця між поточними активами - грошові кошти, дебіторська заборгованість тощо) і поточними пасивами (кредиторська заборгованість та ін.)

Важливою характеристикою робочого (оборотного) капіталу є ліквідність (ліквідний - легко обертається в гроші). Абсолютно ліквідним активом є готівкові гроші, наступним за ступенем ліквідності вважаються цінні папери. Дебіторська заборгованість також представляє досить ліквідний актив, оскільки може погашатися в досить короткі терміни. Поточні пасиви (витрати, які слід сплатити в найближчому майбутньому) зменшують ліквідні кошти. Наявності ліквідних коштів і характеристиці ліквідності в іноземних компаніях надається особливе значення значення. Велика увага приділяється довгостроковій заборгованості порівняння розмірів довгострокового капіталу підприємства у формі простих акцій і резервних фондів з обсягами вкладень в підприємство інвесторами, що мають право на отримання процентів і дивідендів до того, як проводиться виплата дивідендів власникам простих акцій. Це «пріоритетний» капітал - позики і привілейовані акції. Мається на увазі, що компанії фінансуються капіталом різного типу і на капітал кожного типу передбачається отримання відповідних сум прибутку та дивідендів.

Простежується взаємозв'язок між різними показниками ефективності, так як збільшенням відсотка прибутковості та оборотності активів можна підняти прибутковість використовуваного капіталу.

Прибутковість використовуваного капіталу вимірюється кількома способами ( у%):

 - Відношенням прибутку після утримання податків до фінансованих акціонерами активів;

 - Відношенням прибутку до виплати відсотків і утримання податків до сумарних активів (за мінусом поточних пасивів). Необхідною розрахунковим показником є дохід на акцію, але в даному випадку дохід являє собою прибуток після утримання податків і виплати дивідендів за привілейованими акціями.

Поряд із загальноприйнятим показником абсолютного економічного ефекту - прибутком, яка свідчить про ймовірну наявність грошових коштів, обов'язковим є визначення ліквідності авіакомпанії, в основі якої лежать принцип накопичення, економічні результати та інші особливості, що характеризують фінансову діяльність підприємства.

Наявність ліквідних коштів на кінець року і розрахунок передбачуваних результатів діяльності з урахуванням сплати податків - база для розрахунку ліквідності на майбутній період. Для прогнозної оцінки ліквідності, або прогнозу руху грошових коштів, розробляються розділи інвестування (отримання позичок, придбання або продаж фіксованих - власності підприємства) і фінансування (позикові кошти, повернення боргів, випуск акцій, виплата дивідендів) розглядаються інші джерела надходження і використання коштів. Для авіапідприємства ЦА це можуть бути «заморожені» валютні кошти в банку (виключаються з розрахунку ліквідних коштів на певному етапі), погашення облігацій у банку, включаючи відсотки по траншах (джерело грошових коштів).

Необхідно брати до уваги не «грошові» витрати, наприклад, амортизація не призводить до витрати коштів і виключається з розрахунків. Найбільш часто використовується як показник ліквідності такий як поточний коефіцієнт (або коефіцієнт робочого капіталу), що представляє відношення поточних (або оборотних) активів до поточних пасивів (або короткостроковим зобов'язанням). Визначення передбачуваних потоків грошових коштів (по місяцях, тижнях і наростаючим підсумками - кумулятивно) дозволяє мати більш чіткі уявлення про фінансове становище підприємства, його стійкості, можливостям розвитку. Наведена інформація про показники ефективності, оцінки фінансового становища підприємства, інтерпретація показників і коефіцієнтів дозволяють пов'язати в єдину систему проблему визначення ефективності для авіапідприємства в цілому і окремих міжнародних авіаліній.

Доходи від здачі ПС авіакомпанії в оренду іншим користувачам (аналізованої як послуги авіакомпанії - власника ПС) визначаються розміром орендної плати, виходячи з орендної ставки за 1 годину, гарантованого нальоту годин ПС на місяць і терміну оренди.

Від цього виду послуг треба відрізняти спільну комерційну діяльність авіакомпанії з іншим підприємством (іноземної авіакомпанією) на орендованому у неї ПС. Загальне із звичайною здачею ПС в оренду в даному випадку - тільки форма одержуваних доходів (але не їх розмір), орендна ставка, як правило, дещо знижується за наліт годин до гарантійного понад фактичний.

Облік доходів за авіалінії ( рейсу ) в гривнях і іноземній валюті здійснюється Центром міжнародних розрахунків цивільної авіації в розрізі видів перевезень (у т. ч. кореспонденцією відправок ), типів НД та ін.



РОЗДІЛ 2.ВИЗНАЧЕННЯ ТА АНАЛІЗ ПРИБУТКУ ТА ІНШИХ ПОКАЗНИКІВ ЕФЕКТИВНОСТІ РОБОТИ АВІАКОМПАНІЇ

2.1 Загальна характеристика авіакомпанії «Авіалінії Харкова»

Авіакомпанія “Авіалінії Харкова” була заснована у 1998 році та виконувала авіарейси до 2001 року.

З того часу «Авіалінії Харкова» витримали нелегкий економічний період та через відсутність належного фінансування і застарілий флот не були задіяні у виконанні авіаційних перевезень.

Майже через десятиліття після припинення польотів постало питання про відновлення пасажирських перевезень, але вже у більш якісному форматі з новим флотом літаків та дотриманням новітніх технологій безпеки і міжнародних стандартів у цивільній авіації. Саме таке бачення було у компанії “Н'ю Системс АМ”, яка стала новим власником авіакомпанії «Авіалінії Харкова» влітку 2012 року. З кінця травня 2013 року юридичною особою - власником авіакомпанії є ТОВ «Азово-чорноморська інвестиційна компанія».

Того ж 2012 року «Авіалінії Харкова» поповнили флот двома літаками нового покоління - середньомагістральними Boeing 737-800NG та одним далекомагістральним літаком Boeing 767-300, льотно-технічні характеристики наводяться на рис. 2.1. Поповнення флоту «Авіаліній Харкова» стало беззаперечним підтвердженням планів нового власника по відновленню авіаційних перевезень перевізника.

Рисунок 2.1. Льотно-технічні характеристики літаків Boeing 737-800NG та Boeing 767-300

У червні 2013 року «Авіалінії Харкова» отримали Сертифікат експлуатанта та Ліцензію Державної авіаційної служби про надання послуг з перевезення пасажирів повітряним транспортом, що засвідчило відповідність дотримання усіх норм, зокрема стандартів безпеки під час перевезення та наземного обслуговування перевізником.

Чітка стратегія нового власника компанії, передусім, спрямована на те, щоб збільшити пасажиропотік у Міжнародному аеропорту «Харків». Завдяки тісній співпраці з туристичними операторами «Авіалінії Харкова» пропонують пасажирам східного регіону і не тільки якісно нові послуги авіаційних перевезень на популярні світові курорти.

6 червня 2013 року оновлені «Авіалінії Харкова» здійснили свій перший рейс на літаку Boeing 737-800NG з Харкова до Анталії (Туреччина).

Нині окрім Анталії авіакомпанія виконує чартерні рейси до Іракліону (о. Кріт, Греція), Монастіру (Туніс), Шарм-ель-Шейху, Хургади, Таби (Єгипет) не лише з Харкова, а також з Донецька та Києва. Авіакомпанія «Авіалінії Харкова» й надалі планує розвивати авіасполучення у сусідніх регіонах.

Серед стратегічних планів авіакомпанії - освоєння далекомагістральних напрямків до країн Азії і країн Карибського басейну та розширення флоту у відповідності до вимог ринку.

Авіакомпанія «Авіалінії Харкова» з високою відповідальністю ставиться до вимог безпеки авіаційних перевезень та дотримується усіх вітчизняних та міжнародних стандартів.

«Авіалінії Харкова» мають дійсний Сертифікат Експлуатанта, виданий Державною авіаційною службою, а також Ліцензію Державіаслужби про надання послуг з перевезення пасажирів повітряним транспортом.

Сьогодні штат працівників авіакомпанії складає близько 150 чоловік, серед яких досвідчені пілоти, висококласні технічні спеціалісти, професійні бортпровідники та кваліфікований адміністративний персонал.

«Авіалінії Харкова» забезпечують перевезення пасажирів на сучасних комфортабельних літаках у відповідності до дальності польоту.

Перед виконанням кожного рейсу літаки авіакомпанії «Авіалінії Харкова» проходять детальну перевірку в аеропортах відправлення, а після прибуття до пункту призначення - в аеропорту призначення. Окрім того, літаки авіакомпанії проходять планові щоденні, квартальні та річні технічні перевірки, а також повне сервісне обслуговування після нальоту визначеної кількості годин. Огляд технічного стану та сервісне обслуговування літаків авіакомпанії здійснюється у відповідності до вимог та чіткого плану, який також координується зі сторони виробника - лідера у виробництві пасажирських літаків міжнародної компанії Boeing та лізингової компанії.

Таким чином, підтримка технічного стану повітряних судів відбувається на безперевній основі.

Усі працівники авіакомпанії «Авіаліній Харкова» мають відповідні сертифікати, які підтверджують професійну кваліфікацію. Окрім того, спеціалісти льотного та технічного персоналу постійно проходять спеціалізовані курси (в т.ч. міжнародних організацій) та тренінги, спрямовані на підвищення та підтвердження професійної кваліфікації.

«Авіалінії Харкова» з високою відповідальністю відносяться до забезпечення стандартів безпеки під час польоту.

У відповідності до суворих вимог кожний член льотного персоналу перед польотом проходить медичний огляд та отримує особливі інструкції стосовно рейсу, що виконуватиметься.

З міркувань вимог безпеки під час польоту необхідно дотримуватись інструкцій екіпажу. Члени екіпажу авіакомпанії «Авіалінії Харкова» ознайомлять пасажирів з тим, як працюють ремені безпеки, розташуванням аварійних виходів, рятувальними жилетами, кисневими масками, а також іншими засобами, які необхідні у випадку непередбачуваної ситуації. На борту літаків «Авіалінії Харкова» також не дозволяється перевозити заборонені для перевезення речі, використовувати електронні прилади під час зльоту/посадки літака, а також окремо визначені предмети, наприклад, мобільний телефон, під час польоту.

Задля забезпечення максимального комфорту та безпеки ручну поклажу необхідно розташувати на верхніх полицях або під кріслом попереднього ряду.



2.2 Аналіз фінансово-економічних показників виробничо-господарської та зовнішньоекономічної діяльності авіакомпанії

Функціонуючи в ринковій економіці як суб'єкт підприємницької діяльності, авіакомпанія має забезпечувати такий стан своїх фінансових ресурсів, за якого вона стабільно зберігала б здатність безперебійно виконувати свої фінансові зобов'язання перед своїми діловими партнерами, державою, власниками, найманими працівниками.

Фінансовий стан підприємства - це складна, інтегрована за багатьма показниками характеристика якості її діяльності. У найконцентрованішому вигляді фінансовий стан авіакомпанії можна визначити як міру забезпеченості підприємства необхідними фінансовими ресурсами і ступень раціональності їх розміщення для здійснення ефективності господарської діяльності та своєчасного проведення грошових розрахунків за своїми зобов'язаннями [3].

Основними чинниками, що визначають фінансовий стан підприємства, є, по-перше, виконання фінансового плану і поповнення в міру виникнення потреби власного обороту капіталу за рахунок прибутку і, по-друге, швидкість оборотності оборотних коштів (активів) [4].

Основні показники (коефіцієнти), що характеризують фінансовий стан підприємства, можна

об'єднати в три групи:

? ділової активності (оборотності);

? платоспроможності (фінансової стійкості);

? ліквідності (поточної платоспроможності).

Ці показники розраховуються за даними балансу підприємства і звіту про фінансові результати. Отже, проведемо аналіз основних аналітичних показників фінансового стану авіакомпанії відповідно до алгоритму, використовуючи фінансову звітність (Форма №1 «Баланс підприємства», Форма №2 «Звіт про фінансові результати») авіакомпанії за 2010-2012 роки.Основні аналітичні показники фінансового стану ПАТ “Авіалінії Харкова”

№ п/п	Показник	Формула для розрахунку	Джерела інформації (форми фінансової звітності)	Економічний зміст	Напрямок позитивних змін	Розрахунок
1	2	4	5	6	7	8
1. Показники майнового стану
1.1	Частка оборотних виробничих фондів в обігових коштах	Оборотні виробничі фонди Оборотні активи	Ф. № 1, р. 100+ р. 120 + р. 270 Ф. № 1, р. 260 + р. 270	Частка обігових коштів у виробничій сфері	Збільшення, особливо в умовах інфляції	(0,580,55) Збільшення цього показника свідчить про збільшення оборотних коштів, що дуже позитивно впливає на обслуговування клієнтів особливо за умов інфляції.
1.2	Частка Основних засобів в активах	Залишкова вартість основних засобів Активи	Ф. № 1, р. 030 Ф.№ 1, р. 280	Частка коштів, інвестованих в основні засоби, у валюті балансу	Зменшення за умов незмінних обсягів реалізації	0,2530,348 Збільшення цього показника свідчить про збільшення частки коштів, інвестованих в основні засоби, що негативно впливає на діяльність авіакомпанії.
1.3	Коефі-цієнт зносу основ-них засобів	Знос основних засобів Первісна вартість основних засобів	Ф. № 1, р. 032 Ф.№ 1, р. 031	Рівень фізичного і морального зносу основних фондів	Зменшення	0,6180,610 Збільшення даного показника свідчить про збільшення рівня фізичного і морального зносу основних фондів, що дуже негативно впливає на діяльність авіакомпанії.
1.4	Коефі-цієнт онов-лення основ-них засобів	Збільшення за звітний період первісної вартості основних засобів Первісна вартість основних засобів	Ф. № 1 (збільшення по р. 031) Ф. № 1,р. 031	Рівень фізичного і морального оновлення основних фондів	Збільшення за умов виключення інфляційного фактора	0,088 Збільшення цього показника говорить про збільшення рівня фізичного і морального оновлення основних засобів,що дуже позитивно впливає на діяльність авіакомпанї
1.5	Частка довго-строко-вих фі-нансо-вих інвес-тицій в активах ...

Подобные документы

• Резерви підвищення доходів і прибутку сільськогосподарського підприємства ТОВ "Царичанка"

  Особливості господарської діяльності суб’єктів малого підприємництва в ринкових умовах. Організаційно-економічна характеристика підприємства. Аналіз складу і динаміки його доходів, витрат, прибутку і показників рентабельності. Резерви збільшення прибутку.
  
  дипломная работа [793,4 K], добавлен 11.01.2014
  

• Резерви підвищення прибутковості підприємства на прикладі СВК "Агрофірми Перше травня"

  Сутність теорії прибутку. Аналіз та оцінка ефективності формування та використання прибутку СВК "Агрофірма Перше травня". Визначення головних внутрішніх і зовнішніх чинників підвищення результативності діяльності підприємства. Резерви збільшення прибутку.
  
  курсовая работа [145,5 K], добавлен 23.10.2011
  

• Аналізу прибутку та загальна оцінка рентабельності роботи ЗАТ "Полімер"

  Види прибутку та механізм його формування. Суть прибутку та підходи до методики його визначення. Планування та прогнозування рентабельності у процесі діяльності ЗАТ "Полімер". Аналіз формування, розподілу і використання прибутку на підприємстві.
  
  дипломная работа [124,8 K], добавлен 17.10.2011
  

• Аналіз ділової активності і ефективності діяльності підприємства

  Сутність, методика аналізу ділової активності і ефективності діяльності підприємства. Характеристика, аналіз виробничо-фінансових показників роботи ВАТ "УДП", показників ділової активності та рентабельності. Резерви поліпшення ділової активності.
  
  курсовая работа [307,8 K], добавлен 06.11.2010
  

• Шляхи підвищення рентабельності підприємства

  Поняття та суть рентабельності підприємства. Характеристика показників рентабельності. Основні заходи щодо підвищення прибутку підприємства. Напрямки зниження витрат підприємства. Аналіз діяльності та рентабельності підприємства ВАТ "М’ясокомбінат".
  
  курсовая работа [51,9 K], добавлен 09.10.2012
  

• Доходи підприємства та методика їх аналізу в умовах ринку

  Доходи як основне джерело фінансування діяльності підприємства, формування показників його прибутку (збитку). Аналіз економічно-господарської діяльності підприємства, виявлення недоліків у фінансовій звітності, заходи щодо підвищення платоспроможності.
  
  курсовая работа [121,5 K], добавлен 12.02.2012
  

• Аналіз фінансових результатів

  Особливості утворення і використання прибутку на підприємстві. Характеристика факторів, що впливають на розмір прибутку підприємства. Аналіз показників рентабельності виробництва: показники рентабельності – брутто, показники рентабельності – нетто.
  
  реферат [15,6 K], добавлен 06.06.2010
  

• Формування прибутку підприємства. Права студента

  Економічна сутність та функції прибутку. Формування і розрахунок показників прибутку на підприємствах України. Економічні фактори, що впливають на розмір прибутку. Планування прибутку на підприємстві. Рентабельність.
  
  реферат [30,9 K], добавлен 22.07.2007
  

• Аналіз валового прибутку підприємства

  Валовий прибуток в системі узагальнюючих вартісних показників, його місце у механізмі формування прибутку підприємства на прикладі діяльності СООО "Обрій": аналіз виробництва продукції рослинництва і тваринництва; оцінка собівартості та рентабельності.
  
  курсовая работа [161,9 K], добавлен 19.03.2011
  

• Проблеми управління прибутковістю та рентабельністю дільничої станції Микитівка

  Класифікація показників прибутковості підприємства, формування чистого прибутку, принципи його розподілу. Сутність, поняття рентабельності. Аналіз та оцінка формування та використання прибутку на ДС-Микитівка. Шляхи підвищення прибутковості підприємства.
  
  дипломная работа [1,5 M], добавлен 16.12.2012
  

• Прибуток підприємства

  Сутність прибутку у фінансово-господарській діяльності підприємства. Формування поняття прибутку. Основні показники прибутку та основні види розрахунку рентабельності. Основні принципи, напрямки і етапи розподілу та використання прибутку підприємства.
  
  курсовая работа [65,9 K], добавлен 02.07.2011
  

• Аналіз рентабельності приватного підприємства "Сєвєродонецькспеценергоремонт-1"

  Розгляд видів (загальна, фактична, розрахункова) і системи показників (інвестицій, продажу, виробництва) рентабельності підприємства. Аналіз ліквідності, платоспроможності, ділової активності та ефективності фінансово-господарської діяльності фірми.
  
  курсовая работа [2,9 M], добавлен 03.03.2010
  

• Показники прибутку та рентабельності туристичних підприємств

  Система показників рентабельності підприємства. Розрахунок показників рентабельності туристичних підприємств залежно від виду їх діяльності. Рентабельність як показник ефективності роботи підприємства. Етапи обґрунтування стратегії управління прибутком.
  
  реферат [430,4 K], добавлен 05.04.2011
  

• Аналіз показників звіту про фінансовий результат діяльності підприємства

  Економічний зміст показників звіту про фінансові результати. Аналіз структури основних показників звіту про фінансові результати ВАТ "Криворізький хлібокомбінат №1". Оцінка рентабельності діяльності підприємства. Факторний аналіз прибутку підприємства.
  
  дипломная работа [393,5 K], добавлен 15.06.2011
  

• Аналіз фінансових результатів діяльності підприємства ВАТ "Кондитерська фабрика"

  Формування фінансових результатів діяльності підприємства та задачі їх аналізу. Аналіз рентабельності продукції підприємства. Аналіз рівня, динаміки і структури фінансових результатів ВАТ "Кондитерська фабрика". Резерви збільшення прибутку підприємства.
  
  курсовая работа [72,6 K], добавлен 09.02.2012
  

• Вдосконалення шляхів формування та використання прибутку підприємства (на прикладі ПАТ "ТНТ")

  Теоретичні аспекти управління прибутком на підприємстві. Фінансово-економічний аналіз діяльності публічного акціонерного товариства "ТНТ". Основні фактори формування і використання прибутку на підприємстві, аналіз ефективності його використання.
  
  курсовая работа [294,4 K], добавлен 17.01.2015
  

• Розробка політики розподілу прибутку на торговельному підприємстві

  Економічна сутність та джерела формування прибутку в торгівлі та методологічні підходи до формування політики його розподілу. Аналіз фінансово-господарської діяльності та прибутковості підприємства, розробка стратегії та заходи щодо її збільшення.
  
  дипломная работа [200,5 K], добавлен 22.12.2009
  

• Планування прибутку та рентабельності підприємства

  Теоретико-методологічні основи планування і аналізу прибутку та рентабельності підприємства: поняття, задачі, основні показники. Структура та технологічний процес на прикладі підприємства ТОВ "Валтекс-Гума". Заходи щодо збільшення ефективності діяльності.
  
  курсовая работа [204,8 K], добавлен 23.11.2010
  

• Формування прибутку підприємства

  Економічна суть та значення прибутку в умовах ринкової економіки. Основні показники прибутку та види розрахунку рентабельності, його значення і фактори впливу на нього. Економічні фактори, що впливають на розмір прибутку, шляхи та джерела його підвищення.
  
  курсовая работа [727,9 K], добавлен 21.04.2011
  

• Аналіз виробництва та реалізації продукції

  Аналіз реалізації продукції і прибутку від реалізації продукції, визначення резервів росту її обсягу. Ознайомлення з сучасними критеріями характеристики продукції, методики аналізу динаміки цих критеріїв. Аналіз прибутку і рентабельності підприємства.
  
  курсовая работа [79,1 K], добавлен 12.07.2010
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам