Аграрний ринок Німеччини

Размещено на http://allbest.ru

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І

ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ

НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ БІЗНЕСУ

ФАКУЛЬТЕТ АГРАРНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ

Кафедра світового сільського господарства та

зовнішньоекономічної діяльності

КУРСОВА РОБОТА

на тему:

« Аграрний ринок Німеччини»

Виконала:

студентка III курсу ІI групи

Спеціальність:«Маркетинг»

Данилюк М.А.

Керівник: Файчук О. М.

Київ-2011

Зміст

Вступ

Розділ 1.Загальна характеристика народного господарства Німеччини

Розділ 2.Сучасний стан розвитку агропродовольчого ринку Німеччини

2.1 Економіка галузі рослинництва та тваринництва

2.2 Агропродовольчі товари та їх споживання

2.3 Дослідження обсягів зовнішньої торгівлі в порівнянні з Україною та світом

Розділ 3. Оцінка рівня державної підтримки аграрного ринку Німеччини

Розділ 4. Перспективи торговельних відносин між Німеччиною і Україною

Висновки аграрний ринок німеччина господарство

Список використаних джерел

ДодатОК

Вступ

В сільському господарстві є два ключових напрямки: забезпечення людей продуктами харчування високої якості і виробництво енергоносіїв майбутнього.

Сільське господарство в Німеччині відрізняється високою продуктивністю. На сьогоднішній день в Німеччині один фермер забезпечує продуктами харчування 143 людини. Німеччина відноситься до найбільших виробників сільського господарської продукції в ЄС. У Європейському Союзі Німеччина займає друге місце після Франції по виробництву тваринницької продукції і четверте місце по виробництву рослинної продукції.

Для експорту сільське господарство також має неабияке значення, оскільки його показник уже становить більше 45 млрд.євро. Згідно з прогнозами ця позитивна динаміка розвитку збережеться і в майбутньому.

Світова економіка - багаторівнева, глобальна система господарювання, об'єднуюча національні економіки країн світу на основі міжнародного розподілу праці за допомогою системи міжнародних економічних відносин.

Метою даної курсової роботи є ознайомлення з аграрним ринком Німеччини, а саме: виявлення впливу урожайності та посівних площ на валові збори основних сільськогосподарських культур та м'ясної продуктивності та чисельності сільськогосподарських тварин на валовий вихід м'яса, порівняння динаміки рівня споживання традиційних видів продукції рослинного та тваринного походження на душу населення в даній країні, Україні та світі. А також, розвитку та місце Німеччини у світовому економічному просторі. Особливу увагу потрібно звернути на визначення перспективних напрямів взаємної торгівлі між Німеччиною та Україною агропродовольством.

Об'єктом вивчення роботи є весь агропродовольчий ринок.

Предметом є об'єктивні закономірності становлення та розвитку продовольчої системи, та взаємозв'язки аграрних секторів Німеччини, Україні та світу.

Методологія і методика дослідження. Теоретичною і методичною основою дослідження слугували основи економічної теорії, положення вітчизняної та зарубіжної аграрної науки, наукові праці економістів-аграрників з проблем економічної ефективності виробництва, маркетингу, розвитку агробізнесу в умовах формування ринкових відносин, існуюча законодавчо-нормативна база як України так і Німеччини.

Джерельну базу курсової роботи склали наукові дослідження українських та російських вчених щодо розвитку німецької економічної інфраструктури. Зокрема, це праці таких науковців, як С.Борисов, П.Владиковський, В.Гуткін, Х.Зінн, Е.Іорданська, В.Терехов та інші.

У даній курсовій роботі крім загальнонаукових методів дослідження використовувались також і спеціальні методи дисципліни «Економіки світового сільського господарства», такі як табличний та статистичний.

Курсова робота призначена вивченню економіки сільського господарства Німеччини. Адже успішний розвиток сільського господарства є однією з найважливіших проблем, які стоять сьогодні перед світовою економікою. Крім того потрібно дослідити основні тенденції та закономірності встановлення та розвитку сільськогосподарської галузі в світі в цілому, в Німеччині та Україні. І на основі здобутої інформації провести аналіз досвіду державного регулювання сільськогосподарського виробництва, використати позитивні світові надбання.

Розділ 1. Загальна характеристика народного господарства Німеччини

Німеччина - держава розташована в Центральній Європі.

Офіційна назва країни - Федеративна Республіка Німеччина (ФРН); Bundesrepublik Deutschland (BRD) - німецькою мовою.

Державний устрій - федеративна республіка.

Політична система - парламентська республіка

Федеральний президент - Крістіан Вульф(з 30 червня 2010р.)

Федеральний канцлер - Анґела Меркель(з 2005 р.)

Адміністративний поділ - 16 федеральних земель (Баварія, Баден-Вюртемберг, Берлін, Бранденбург, Бремен, Гамбург, Гессен, Мекленбург-Передня Померанія, Нижня Саксонія, Рейнланд-Пфальц, Саар, Саксонія, Саксонія-Анхальт, Північна Рейн-Вестфалія, Тюрінгія, Шлезвіг-Гольштейн).

На суші межує з Данією (довжина спільного кордону - 68 км), на півночі з Нідерландами (577 км), з Бельгією (167 км), Люксембургом (138 км) і Францією (451 км) на заході, Швейцарією (334 км) й Австрією (784 км) на півдні, Чеською Республікою (646 км) і Польщею (456 км) на сході і південно-сході.

Загальна довжина кордону - 3,621 км.

Довжина берегової лінії - 2,389 км.

Столиця --Берлін - Berlin- 3,416 млн. мешканців.

Площа становить 357 022 кв. км., 6 місце в Європі після Росії, України, Франції, Іспанії і Швеції[9,324].

Історія

Перші поселення на територіях Південної й Центральної Німеччини з'явилися на початку кам'яного віку (5-3 тисяч років до н.е.), що підтверджується виявленням поблизу міста Гейдельберга найдавніших у Європі кісткових рештків людини.

У XII-VIII століттях до н.е. освоювалися Північні райони Німеччини, що примикали до Балтійського і Північного морів.

В останні століття до н.е. і перші століття н.е. утворилися племінні групи древніх германців, які населяли територію між Рейном і Лабою (Ельбою). Вони включали східні (готи, бургунди, вандали й інші), західні (свеви, хатти, херускі, англи, сакси й інші) і північні (свіони й інші) племінні групи.

У I - II століттях н.е. німецькі племена почали утворювати союзи, на основі яких поступово складалися племінні герцогства, що до ІХ століття увійшли до складу Франкської держави.

Наприкінці ІХ століття східна частина Франкської держави після її розпаду стала основою королівства Німеччина. Формальною датою утворення Німеччини, як самостійного королівства, вважається смерть останнього короля франків - Людовика Дитяти у 911 році. [13]

У ХІІ столітті в Імперії збільшувалася кількість міст, одержали розвиток товарно-грошові відносини. Однак у господарському відношенні окремі області були мало зв'язані між собою, що призводило до посилення місцевих князів, графів і лицарів, і послабляло Імперію як єдину державу.

У середині ХV століття в Німеччині виник широкий суспільний рух, спрямований на звільнення від впливу католицької церкви, що одержав назву Реформації.

У 1806 році після поразки Австрії у війні з Францією "Священна Римська імперія німецької нації" була ліквідована. Під протекторатом Наполеона був створений Рейнський союз, куди ввійшли 21 німецька держава, а в 1807 після розгрому Пруссії у цей союз увійшла вся Західна Німеччина.

У 1867 році був створений Митний союз, що охопив усю Німеччину і став економічною основою для повного об'єднання країни.

Поразка Німеччини в Першій Світовій війні 1914-1918 ноків призвела до економічної та інфляційної кризи, і на цій хвилі до влади потрапили нацисти, які обіцяли знов зробити Німеччину великою державою. Під владою Адольфа Гітлера нацисти, прагнучи створити чисту расу, яка б почала правити світом, знищили мільйони євреїв, поляків, росіян, українців, а також своїх політичних опонентів. Німеччина потерпіла чергової поразки в Другій Світовій війні 1939-1945 років і була розділена на Східну і Західну Німеччину та Західний Берлін. 3 жовтня 1990 року Німеччина знов стала єдиною державою.

Культура Німеччини сходить корінням в глибоку стародавність. Є дуже різноманітною та цікавою. На території Німеччини існує 43 природних парки (Бергштрасе-Оденвальд, Гарц, Пфальцекський Ліс та інші) і 35 заповідників (охорона типової флори, фауни і природних ландшафтів у цілому). Кожен куточок цієї країни захоплює своєю неповторністю та красою архітектурного мистецтва. Тут є на що подивитись, де відпочити і просто приємно провести час. У Німеччині функціонує майже 600 театрів драми і комедії, безліч оперних труп, 141 професійний симфонічний оркестр. У 1996 р. в ФРН налічувалося 12 727 бібліотек і 4143 музеїв. У 1993 році між Україною та Німеччиною була підписана німецько-українська угода про культурне співробітництво.

Природно-рекреаційні ресурси. Орографічні ресурси - територія країни підвищується з півночі на південь. Північна частина ФРН знаходиться в межах Північно-Німецької низовини, де добре збереглися сліди зледенінь (особливо чітко виражені на північному сході) у вигляді моренних рівнин, зандрів, долин стоку льодовикових вод та інших форм льодовикового рельєфу. На північному сході - великі горбкувато-моренні височини і численні озера (пояс прибалтійських озер). Горбкуваті передгір'я утворюють перехід до низького і середньовисотного рельєфу (600-1400 м) Рейнські Сланцеві гори, висотою до 880 м, Везерські гори, низькогір'я Гессену, частина масиву Гарц, висотою до 1142 м, гірські масиви Шварцвальд, висотою до 1493 м, Оденвальд, Шпессарт, Хардт та інші[17].

Вздовж кордону з Чехією піднімаються хребти Шумава (висотою до 1456 м) і Чеський Ліс; на захід від них - середньогірські масиви - Баварський Ліс, Фіхтель і Швабо-Франконська куестова область з численними проявами карсту. Рельєф усієї середньої частини країни відрізняється мозаїчністю і подрібненнями. Вирівняні поверхні на вершинах гір мають різкий контраст з крутими стрімчастими схилами. На півдні країни, на місці Передальпійського крайового прогину, розташоване Баварське плато (висотою від 600 м на півночі до 300 м на півдні) з переважно льодовиково-акумулятивним рельєфом. На крайньому півдні ФРН - передові хребти Східних Альп (висотою до 2963 м - гора Цугшпітце), із широким розвитком льодовикових і карстових форм рельєфу. Головна річка - Рейн. Інші крупні річки: Везер, Ельба, Одер. Річки і канали зв'язують Берлін з Одером - на сході і з Ельбою - на заході.

На півдні країни розташовано Боденське озеро. Близько 30 % території зайнято лісами. Національні парки - Баварський Ліс, Берхтесгаден; численні природні резервати, пам'ятники природи.

На схід від Рудних гір, в долині Ельби, знаходиться улюблене місце відпочинку німецьких туристів, яке вони називають Саксонською Швейцарією. Скелі нагадують архітектурні споруди у формі пірамід, обелісків, кріпосних стін з баштами і зубцями.

Рельєф

Територія країни підвищується з півночі на південь. Північна частина ФРН знаходиться в межах Північно-Німецької низовини, де добре збереглися сліди заледенінь (особливо чітко виражені на північному сході) у вигляді моренних рівнин, зандрів, долин стоку льодовикових вод та інших форм льодовикового рельєфу. На північному сході - великі горбкувато-моренні височини і численні озера (пояс прибалтійських озер). Горбкуваті передгір'я утворюють перехід до низького і середньовисотного рельєфу (600-1400 м). Рейнські Сланцеві гори, висотою до 880 м, Везерські гори, пагорбка височина і низькогір'я Гессену, частина масиву Гарц, висотою до 1142 м, гірські масиви Шварцвальд, висотою до 1493 м, Оденвальд, Шпессарт, Хардт та інші.

Клімат помірний, на півночі і північному заході - морський, в решті районів перехідний від морського до континентального. Середні температури січня на рівнинах від 0 до -3 °С, у горах до -5 °С, у липні відповідно 16-20 °С і 12-14 °С. Опадів - 500-800 мм в рік, в горах - 1000-2000 мм.

Геологічна будова та корисні копалини

Найважливіші корисні копалини - кам'яне вугілля (загальногеологічні запаси 230 млрд. т), у тому числі Рурський кам'яновугільний, Саарський вугільний, Ахенський вугільний басейни, буре вугілля (70 млрд. т), у тому числі Нижньорейнський басейн; калійні солі (9 млрд. т) - район Ганноверу (західне продовження Штасфуртського соленосного басейну), басейн Верра - Фульда. Відомі також родовища нафти (76,1 млн. т), газу (південна частина Середньоєвропейського нафтогазового басейну, Рейнського і Передальпійського басейнів), залізної руди (1,9 млрд. т) - Гіфхорн, Зальцгнттер, Зігерланд, барито-цинкових (Мегген), свинцевих (Мехерних), свинцево-цинкових (Раммельсберг, Рур) руд, флюориту, графіту (Пассау) тощо.

Ґрунти

На Північно-Німецькій низовині переважають ґрунти підзолистого типу, що чергуються з торф'яно-болотними; уздовж узбережжя Північного моря - ґрунти маршів. У поясі прибалтійських озер і на Баварському плато - бурі лісові ґрунти. В області Середньонімецьких гір ґрунтовий покрив мозаїчний. У деяких межигірських і передгірних районах, особливо на південному сході, поширені чорноземні ґрунти. До виходів карбонатних порід належать перегнійно-карбонатні ґрунти (рендзини). На схилах гір і в межигірських улоговинах нерідко розвинуті бурі лісові ґрунти, що вище змінюються підзолистими і гірсько-луговими, з окремими ділянками торф'яно-болотних ґрунтів. Подібна висотна поясність властива також Альпам. На значній території ґрунти піддавалися тривалому й інтенсивному сільськогосподарському обробленню.

Рослинність:

Близько 30% території країни вкрито лісами, здебільшого окультуреними. Переважають посаджені ліси з монокультурами хвойних порід (на півночі - сосна, у центрі і на півдні - ялина). Природні ліси з перевагою широколистяних порід збереглися переважно в горах (найбільш залісені гірські райони Рейнської області). Букові ліси часто зустрічаються невеликими масивами, що іноді сягають верхньої межі лісу, але звичайно на великих висотах панують ялиця і ялина. На багатих вапном ґрунтах до бука домішуються дуб, граб, клен, липа й інші. По долинах Дунаю, Рейну, Ельби і деяких інших річок місцями збереглися заплавні ліси з вільхи і тополі з домішкою ясена, верби і липи. У високогір'ях Альп поширені субальпійські й альпійські луги, що відрізняються великою видовою розмаїтістю. На північних рівнинах і Баварському плато зустрічаються значні торф'яні болота. На північному заході - невеликі ділянки вересових пустищ із заростями чагарників (яловець, дрік тощо). Луги по долинах річок добре окультурені.

Населення більше 81 млн. осіб, понад 90 % - німці. Міське населення складає понад 85 %.

Розподіл за віковими групами

0-14 років 15.57% (чоловіків 6 635 328; жінок 6 289 994);

15-64 років: 67.82% (чоловіків 28 619 237; жінок 27 691 698);

65 років і більше: 16.61% (чоловіків 5 336 664; жінок 8 456 615).

Приріст населення

Коефіцієнт приросту населення: 0.27%. Щорічний приріст населення відбувається здебільшого за рахунок припливу в країну іммігрантів (4.01 чол./1000 населення). З 50-х років сюди в пошуках роботи приїхало безліч турків, поляків, італійців тощо.

Рівень народжуваності: 9.16 дітей/1000 чоловік, на 1 жінку припадає 1.38 дитини. Рівень народжуваності постійно знижується.

Рівень смертності: 10.42 смертей/1000 осіб; 4.71 смертей/1000 новонароджених.

Середня тривалість життя складає 80 років у жінок і 74 року у чоловіків. Незважаючи на високу середню тривалість життя, чисельність населення падає. Вже понад 16% німців сьогодні - люди віком понад 66 років, і лише 18% молодші 18. Очевидно, що основним джерелом для поповнення і омолодження населення у Німеччині є імміграція. Однак таке положення не завжди зустрічає розуміння у корінного населення країни. Це призводить до численних проблем у відносинах корінного населення й іноземців[14].

Демографічний розподіл по найбільших містах Німеччини:

Берлін (3,5 млн. мешканців), Гамбург (1,688 млн. мешканців), Мюнхен (1,161 млн.), Кельн (967 тис.), Франкфурт-на-Майні (646 тис.), Ессен (590 тис.), Дортмундт (588 тис.), Штутгарт (575 тис.), Дюссельдорф (568 тис.), Бремен (538 тис.), Ганновер (517 тис.).

Релігійний склад

За релігійним складом переважають протестанти (38%) і католики (34%). Мусульмани складають 2% населення, 26% - представники інших конфесій і невіруючі.

Щодо економічного розвитку, то Німеччина є високорозвиненою державою. Країна займає перше місце в Європі за кількістю виробленої промислової продукції. Провідне місце в економіці займає гірнича, металургійна, хімічна, машинобудівна, харчова, суднобудівна, текстильна, нафтопереробна промисловість.

Грошова одиниця - євро.

У Німеччині видобувається вугілля, нафта та природний газ, руди цинку та олова, кам'яна сіль.

Рівень економічного розвитку - високорозвинена індустріальна держава. При обмежених сировинних ресурсах економіка країни великою мірою орієнтована на експорт. Визначальним чинником досягнення високої конкурентноздатності створюваної продукції стало забезпечення її високої якості. В останнє десятиріччя відзначається зростання економічних показників, що свідчить про динамічний розвиток господарського комплексу країни[1,c.687].

Валовий національний продукт 2307,20 млрд. євро (2008 р.), третє місце у світі за потужністю національного господарства. Приріст ВНП становив +2,7%. Валовий внутрішній продукт на 1 душу населення становив 28012 євро (2008 р.)

Структура ВНП: послуги - 69,2%, промисловість і будівництво -29,9%, сільське господарство -1,0%.

Експорт (2008 р.) - 896,05 млрд. євро. Товари, що експортуються: верстати, автомобілі, хімікати, метал і сталепрокат, продукти харчування, текстиль.

Основні партнери по зовнішній торгівлі - країни ЄС 56.4% (Франція 11,1%, Великобританія 8,6%, Італія 7,4%, Нідерланди 6,8%, Бельгія та Люксембург 5,7%), США 9,4%, Японія 1,9%. Частка ФРН у світовому імпорті - 9%, в експорті - 11%. В останні роки розширюються зв'язки з країнами Центральної Європи. У країни, що розвиваються, Німеччина постачає машини та обладнання, а одержує звідти сировину та напівфабрикати.

Імпорт: 731,48 млрд. євро. Товари, що імпортуються: верстати, автомобілі, хімікати, метали, текстиль. Імпорт з країн: ЄС 52,2% (Франція 10,5%, Нідерланди 7,6%, Італія 7,4%, Великобританія 6,9%, Бельгія та Люксембург 5,6%), США 8,1%, Японія 4,9%[18].

У сфері прямих інвестицій Німеччина посідає друге місце(загальні обсяги інвестування станом на 01.10.2008: 6,8 млрд. дол. США, дані по листопад 2008р.)

Зайнятість населення по галузям: промисловість 33,4%, сільське господарство 2,8%, сфера послуг 63,8%.

Отже, можна сміло наголосити, що економічний потенціал Німеччини є одним з найпотужніших в світі. За обсягами зовнішньої торгівлі Німеччина займає друге місце у світі після США.

Галузі спеціалізації - автомобіле- і машинобудування, електротехніка, хімічна продукція, оптика, екологічні технології, точна механіка, генна технологія, біо- і нанотехнології.

Хімічна промисловість. Основними продуктами її виробництва традиційно є лікарські засоби, продукція органічної хімії, пластмаси, косметичні засоби. Основними районами хімічної промисловості стали земля Північний Рейн-Вестфалія, Галле-Лейпцизька зона, конурбації Франкфурт а і Мангайма.

Металургія сконцентрована в Рурі, 30% її продукції йде на експорт. Залізну руду імпортують переважно з Швеції. Рур є також головним районом виплавляння алюмінію, кольорових і легуючих металів.

Машинобудування виробляє практично все - двигуни та турбіни, сільськогосподарську техніку, метало- та деревообробні верстати, обладнання для текстильної, шкіряно взуттєвої, харчової, поліграфічної та інших галузей. Центри машинобудування країни мають широку спеціалізацію. Німеччина славиться точними приладами, інструментами та оптикою, промисловою і побутовою електротехнікою, засобами зв'язку. Німеччина залишатися першою в Європі і третьою у світі суднобудівною країною.

Сільське господарство в Німеччині добре розвинуте та інтенсивне. У ньому працює 4% зайнятого населення. Країна є найбільшим (разом із Францією) сільськогосподарським виробником Західної Європи. Проте власні потреби в продовольстві країна забезпечує лише на 2/3. Як і Японія, Німеччина залишається найбільшим у світі імпортером продукції сільського господарства. Найсприятливішими територіями для розвитку сільськогосподарського виробництва - південь рівнинної Півночі від Мааса до Ельби, де поширені родючі землі; річкові долини середньонімецьких гір і середньовисотні плоскі рівнини Південної Німеччини. Головною зерновою культурою є пшениця, важлива також роль жита, вирощують ячмінь. Німеччина є значним виробником картоплі, цукрових буряків, фруктів (особливо яблук), овочів і винограду. “Національною” культурою став хміль, що використовується для пивоваріння. За виробництвом пива Німеччина поступається тільки США, а за його споживанням на душу населення та експортом утримує перше місце у світі[2,c.88].

Таким чином можна зробити висновок, що Німеччина є розвиненою країною у всіх сферах її діяльності. Особлива увага приділяється сільському господарстві, яке за останні роки вийшло на досить високий рівень.

Розділ 2. Сучасний стан кон'юнктури агропродовольчого ринку Країни

2.1 Економіка галузі рослинництва та тваринництва

Варто зазначити, що ринок як складна й багатогранна економічна категорія у широкому розумінні представляє собою сукупність відносин між виробниками(продавцями) і споживачами (покупцями) з приводу купівлі-продажу товарів. Іншими словами, ринковий механізм поєднує у собі процес взаємодії попиту і пропозиції, в результаті якого встановлюється на ринку ціна рівноваги, що задовольняє економічні інтереси головних учасників ринків(виробників і споживачів). Провідне місце у структурі ринку посідає його кон'юнктура, яка представляє собою сукупність економічних умов, що визначають ситуацію на ринку у певний момент часу - співвідношення попиту і пропозиції товарів(послуг), рівень цін, наявність конкурентів, розмір ринкової ніші тощо.

В умовах інтеграції Німеччини у світовий економічний простір особливого значення набуває розширення участі у міжнародному поділі праці та пошук стійких ніш у світовій економіці. Враховуючи ту обставину, що однією з провідних галузей міжнародної спеціалізації країни є агропромислове виробництво, зміцнення позицій на світовому ринку агропродовольчої продукції є одним із першочергових завдань держави.

Зважаючи на постійне загострення конкуренції на світових агропродовольчих ринках, особливої ваги набуває завдання вибору правильної зовнішньоторговельної політики держави. При цьому регулююча роль держави, спрямована на захист вітчизняних виробників від надмірної зовнішньої конкуренції та стимулювання створення конкурентоспроможної аграрної економіки, здатної ефективно інтегруватись у світове господарство, виступає важливим чинником успішного розвитку зовнішньої торгівлі агропродовольчою продукцією.

Основним завданням імпортної політики держави щодо агропродовольчої продукції є захист внутрішнього ринку від недобросовісної конкуренції з-за кордону та створення сприятливих умов для розширення внутрішнього виробництва, використовуючи як тарифні, так і нетарифні інструменти регулювання імпорту.

Завдання розширення експорту набуває для Німеччини особливого значення, враховуючи ту обставину, що внутрішній платоспроможний попит залишається досить низьким. Важливими напрямами експортної політики є удосконалення законодавчої та нормативно-правової бази регулювання експортної діяльності, вибір конкретних напрямів державної підтримки експорту, визначення найбільш конкурентоспроможної на світовому ринку продукції та забезпечення нарощування її виробництва та ін.

Німеччина входить до числа найбільших сільгоспвиробників Європейського Союзу. Понад половину території країни, тобто майже 19 мільйонів гектарів, використовується для ведення сільського господарства. Найпоширенішими сільськогосподарські культурами, що вирощуються на території є зазначені у діаграмі(додаток 1).

Діяльність багатьох поколінь фермерів наклала свій відбиток на наші ландшафти. Вони є невід'ємною частиною життя в сільській місцевості. У сільському господарстві - як майже в жодній іншій галузі економіки - настільки тісно пов'язано один з одним традиції й прогрес.

Розвиток структури в сільському господарстві слідує за багаторічним трендом: кількість сільськогосподарських підприємств зменшується. З 1999 до 2007 рр. спад становить 20,6 %, або з близько 472 000 близько 374 500 підприємств. В цих понад 374 сотень підприємств працює майже 1.3 мільйони чоловік, що на 12,9 % менше ніж у 1999. Вони створюють на близько 20 мільярдів євро брутто вартості, що відповідає 0,9 % загального створення брутто-вартості в Німеччині.

Майже кожний десятий зайнятий у Німеччині працює в областях, прямо або побічно пов'язаних із сільським, лісовим і рибним господарством, майже п'ята частина з них зайнята в сфері первинного виробництва.

За період з 2005 до 2007 рр. чисельність працюючих в сільському господарстві щорічно зменшувалась на 1 %. Скорочення кількості працюючих членів сім'ї співвідноситься зростанню чисельності сезонних працівників. Кількість постійно працюючих залишається майже незмінною.

В аграрній сфері (сільське господарство та його суміжні в технічному відношенні попередні та наступні галузі Німеччини (2005 р.) зайняті 10 процентів усіх працюючих, що становить близько 4 мільйонів осіб. Якщо враховувати додатково робочі місця галузей переробки відновлювальних ресурсів, а саме лісове, деревообробне господарства та виробництво паперу, то це число зросте до 4, 9 мільйонів осіб. Таким чином, у широкому розумінні, кожне восьме робоче місце в Німеччині підпорядковане цій сфері.

Тваринництво в Німеччині це основний дохід сільського господарства. Біля 60% від виручки в сільському господарстві країни припадає на доходи від реалізації тварнницької продукції, і лише 26% від реалізації молока.

Висока продуктивність тварин залежить в більшості випадків від створення сприятливих умов для тварин. Тут захист тварин і рентабельність виробництва ідуть рука в руку.

Біля 82% всіх свиней в Німеччині утримуються на підприємствах з поголів'ям свиней більше 400 голів, а більше половини свиней - на підприємствах з поголів'ям більше 1000 голів.

Також у Німеччині налічується 77600 підприємств по утриманню кур-несучок(за даними на 2005р.). До того моменту часу кількість птиці в віці старше півроку складало 36,2 млн. голів. До цієї ж кількості додається 14,3 млн. курчат, з яких вирощують курей-несучок.

Повертаючись до розділу рослинництва слід зазначити, що головними культурами, що вирощуються на території є зернові, картопля, цукрові буряки, рослини, з яких виробляється олія. Німеччина -- лідер-виробник хмелю, з якого виробляється понад 5,5 тис. ґатунків пива. Цікавим є і той факт, що за статистикою, на 1 людину в країні за рік, припадає 146 літрів пива. На півдні країни (особливо в долинах річок Рейн та Везер) вирощується виноград. Політика, яку нині проводить Німеччина, є скерована на вирівняння відмінностей між західною та східною частинами країни (рівень життя, рівень безробіття). В 2001 національний дохід країни (ВВП) становив 2 174 млрд. доларів США (або 26 200 USD на мешканця). З них 28% -- промисловість та будівництво, 1% -- сільське господарство, лісництво та рибальство і 71% -- послуги та інше. Рівень безробіття в Німеччині станом на 2008 рік складав 9,4%.

Умови виробництва й експлуатація сільськогосподарської землі щодо ґрунту і кліматичних умов характеризуються за допомогою сільськогосподарських областей виробництва. Ця класифікація території корисна для економіки і статистики і також для мір держави і регіональної сільськогосподарської політики (табл. 2.1.1).

Таблиця 2.1.1.

Вплив урожайності та посівних площ на валові збори ячміню

№ п/п	Показники	1992р.	2000р.	2009р.	Країна до світу,%	Фактори впливу на валовий збір
						Зміна посівних площ,%	Зміна урожай-ності,%
0	1	2	3	4	5	6	7
Німеччина
1	Посівна площа,млн.га	2,408	2,068	1,878	3,46	77,99	Х
2	Урожайність, ц/га	50,65	58,55	65,43	235,70	Х	129,18
	Валовий збір, тис.т	12,196	12,105	12,288	8,17	Х	Х
Україна
4	Посівна площа,млн.га	3,425	3,425	4,993	9,22	145,78	Х
5	Урожайність, ц/га	29,503	29,503	23,697	85,36	Х	80,32
6	Валовий збір, тис.т	10,105	68,719	11,833	7,87	Х	Х
Світ
7	Посівна площа,млн.га	73,513	54,514	54,129	х	73,63	Х
8	Урожайність, ц/га	22,527	24,418	27,761	х	Х	123,23
9	Валовий збір, тис.т	165,605	133,115	150,271	х	Х	Х

Зробивши аналіз впливу урожайності та посівних площ на валовий збір ячменю по Німеччині, Україні і Світу ми бачимо,що при зміні посівних площ, змінюється урожайність відповідно по кожній країні. Посівна площа в Німеччини зменшилась на 22, 01%, до того ж завдяки удобренню грунту, урожайність підвищилась на 29,18%. Тим часом в Україні площі земель збільшились на 45,78%, і урожайність зменшилась на 19,68% . Як бачимо, що певні зміни торкнулися і світу: посівні площі земель зменшились на 26,37%, а урожайність зросла на 23,23%. Тому можна зробити висновки, що в той час, коли в Україні посівна площа збільшилась, а урожайність зменшилась, то Німеччина досягла прогресивного результату, яка проявляються збільшенням урожайностіна 29,18% при зменшені посівних площ, що пов'язнано, на сам перед, впровадженням нових технологій і удосконаленням техніки у сільському господарстві.

Таблиця 2.1.2

Вплив урожайності та посівних площ на валові збори ріпакового насіння

№ п/п	Показники	1992р.	2000р.	2009р.	Країна до світу,%	Фактори впливу на валовий збір
						Зміна посівних площ,%	Зміна урожай-ності,%
0	1	2	3	4	5	6	7
Німеччина
1	Посівна площа,млн.га	1,001	1,078	1,471	4,74	146,91	Х
2	Урожайність, ц/га	26,132	33,261	42,867	215,79	Х	164,04
3	Валовий збір, тис.т	26,168	35,856	63,067	10,23	Х	Х
Україна
4	Посівна площа,тис.га	57,425	156,7	101,3	3,26	176,5
5	Урожайність, ц/га	19,155	8,41	18,479	93,02	Х	96,47
6	Валовий збір, тис.т	1199,9	1318,0	1873,3	3,03	Х	Х
Світ
7	Посівна площа,млн.га	20,157	25,835	31,023	х	153,90	Х
8	Урожайність, ц/га	13,254	15,295	19,865	х	Х	149,87
9	Валовий збір, тис.т	26,717	39,517	61,630	х

Як бачимо з розрахунків, то посівна площа та урожайність ріпакового насіння збільшилась з 1992р. до 2009р як у Німеччини, так і в Україні і світі.

В Німеччині ріпак, вважають, найважливішою енергетичною рослиною для біопалива. Саме тому тенденція його вирощування так різко зросла в останні роки, а особливо в даній країні.

Таблиця 2.1.3

Вплив урожайності та посівних площ на валові збори картоплі

№ п/п	Показники	1992р.	2000р.	2009р.	Країна до світу,%	Фактори впливу на валовий збір
						Зміна посівних площ,%	Зміна урожай-ності,%
0	1	2	3	4	5	6	7
Німеччина
1	Посівна площа,тис.га	371,914	304,379	263,7	1,43	70,90	Х
2	Урожайність, ц/га	302,697	449,908	440,557	244,98	Х	145,54
3	Валовий збір, тис.т	11,257	13,694	11,617	3,52	Х	Х
Україна
4	Посівна площа,млн.га	1,705	1,631	1,411	7,70	82,78	Х
5	Урожайність, ц/га	118,905	121,631	139,298	77,46	Х	117,15
6	Валовий збір, тис.т	20,276	19,838	19,666	5,96	Х	Х
Світ
7	Посівна площа,млн.га	18,429	20,059	18,326	х	99,44	Х
8	Урожайність, ц/га	151,53	163,186	179,827	х	Х	118,67
9	Валовий збір, тис.т	279,25	327,34	329,55	х	Х	Х

Із таблиці 2.1.3 видно, що Німеччина протягом 17 років зменшила посівну площу, але величина урожайності за цей період збільшилася на 45,54%. Збільшення урожайності стало причиною виведення нових сортів, які сприятливими природо-кліматичними умовами. В Україні в ті ж роки склалася аналогічна ситуація: посівні площі зменшувались, а урожайність збільшилася аж на 17,15%.

Важливе значення, для рослинництва Німеччини відіграє виноградарство(галузь що розвивається). Як було зазначено раніше, то переважно вирощують його на півдні країни. Слід зазначити, що в 2005 році в Німеччині біля 26,6 тис. підприємств займалися вирощуванням винограду на виноградниках, загальна площа яких склала 97,4 тис. га. Більша частина цих підприємств (20,8) займаються винятково виноградарством. Розмір площі виноградників 41% підприємств становить менш 1 га, середній показник для всіх підприємств становить понад 3,7 га й тільки близько 500 підприємств мають площі виноградників в 20 га й більше[21].

Основним сортом винограду є сорт винограду «Білий Рислінг», який вирощується на площі розміром майже 21 тис. га., залишаючи за собою сорт «Мюллер Тургау» із площами в 14 тис. га. Сорт «Блауер Шпетбургундер» (Піно Нуар) є основним сортом червоного винограду й займає площі розміром приблизно в 11,8 тис. га.

Таблиця 2.1.4

Вплив урожайності та посівних площ на валові збори винограду

№ п/п	Показники	1992р.	2000р.	2009р.	Країна до світу,%	Фактори впливу на валовий збір
						Зміна посівних площ,%	Зміна урожай-ності,%
0	1	2	3	4	5	6	7
Німеччина
1	Посівна площа,тис.га	100,365	101,546	99,800	13,42	99,44	Х
2	Урожайність, ц/га	178,847	134,018	133,266	1,481	Х	74,51
3	Валовий збір, тис.т	17,950	13,609	13,300	0,198	Х	Х
Україна
4	Посівна площа,млн.га	1,798	1,394	1,171	6,35	65,13	Х
5	Урожайність, ц/га	49,011	47,690	44,014	1,36	Х	89,80
6	Валовий збір, тис.т	6,563	5,138	4,687	14,28	Х	Х
Світ
7	Посівна площа,млн.га	7,808	7,344	7,437	Х	95,23	Х
8	Урожайність, ц/га	77,19	88,26	90,00	Х	Х	116,59
9	Валовий збір, тис.т	60,273	64,819	66,935	х	Х	Х

Переглянувши показники таблиці 2.1.4, бачимо що з 1992р. по 2009р. площа та урожайність в Німеччині та Україні значно зменшились. У світі посівна площа хоча і зменшилась на 4,77%, але урожайність збільшилась - 16, 59%, завдяки удосконаленню виробництва. Найбільш великими експортерами столового винограду для споживання в свіжому вигляді є Італія, Чилі, Греція, Іспанія та Румунія. Німеччина є країною, що розвиває дану галузь. Україна відносилась до головного виробника винограду і вина в СРСР, поряд з такими країнами як Молдова, Азербайджан, Грузія, Узбекистан і Вірменія.

Щодо тваринництва, то вивчення аспектів годівлі свиней та ВРХ дає можливість різко підвищити їх продуктивність, зокрема молодняку на відгодівлі завдяки науково обґрунтованому балансуванню раціонів за вмістом енергії і кількістю поживних та біологічно активних речовин.

У нашій країні загальну поживність різних кормів виражають кормовими одиницями. За одну кормову одиницю взято поживність 1 кг вівса середньої якості, під час згодовування якого зверх підтримуючого раціону у дорослого вола відкладається 150 г жиру, або 1414 Ккал чистої енергії. Всі інші корми порівнюють за поживністю з 1 кг вівса. Наприклад, 1 кг зерна кукурудзи за загальною поживністю дорівнює 1,34 кормової одиниці, 1 кг моркви - 0,27 кормової одиниці. Це означає, що 1 кг вівса за загальною поживністю можна замінити 0,75 кг кукурудзи або 3,7 кг моркви.

Основним показником якості корму є його поживність, під якою розуміють комплексний показник, який характеризує властивість корму задовольняти потребу тварин в енергії та поживних речовинах. Корми оцінюють за загальною енергетичною поживністю - це кормова одиниця, крохмальний еквівалент і ін.; енергетичною поживністю - обмінна енергія, перетравна, чиста енергія; протеїновою поживністю; мінеральною поживністю; вітамінною поживністю.

Підтримуючим вважається такий рівень годівлі тварин у непродуктивному стані, під час якого вона не змінює своєї маси. Визначають поживність корму в кормових одиницях, виходячи з хімічного складу корму і коефіцієнтів перетравності. На їх підставі обчислюють вміст перетравних поживних речовин.На основі потреби тварин в енергії і поживних речовинах протягом певного часу, встановлюють норму годівлі. В довідниковій літературі частіше всього норму годівлі подають на одну добу, з врахуванням ваги тварини, віку, фізіологічного стану, продуктивності тощо.

На підставі норм годівлі складають кормові раціони. Кормовим раціоном називають набір певних кормів у відповідній кількості, які згодовуються тваринам, згідно норми годівлі. Кормовий раціон, як і норма годівлі, охоплює певний проміжок часу - добу, декаду, місяць, рік.

Відповідно до питомої ваги окремих кормів у складі раціонів виділяють різні типи годівлі тварин. Наприклад, для дійних корів за кількістю концентратів розрізняють концентратний, напівконцентратний, малоконцентратний і об'ємистий типи годівлі.

Таблиця 2.1.5

Вплив молочної продукції та чисельність корів на валові надої молока

№ п/п	Показники	1992р.	2000р.	2009р.	Країна до світу,%	Фактори впливу на валовий надій
						Зміна чисельності корів,%	Зміна продук-тивності,%
0	1	2	3	4	5	6	7
Німеччина
1	Поголів'я корів,тис.гол.	5,365	4,628	4,217	1,51	78,61	Х
2	Середньорічний надій молока,т.гол.	5,21	6,12	6,79	46,49	Х	150,54
3	Валовий надій молока,тис.т	27,991	28,331	28,656	4,93	Х	Х
Україна
4	Поголів'я корів,тис.гол.	8,223	5,272	2,805	1,01	34,11	Х
5	Середньорічний надій молока,т.гол.	2,305	2,358	4,050	193,72	Х	175,73
6	Валовий надій молока,тис.т	18955008	12436000	11363500	1,95	Х
Світ
7	Поголів'я корів,тис.гол.	560,366	615,693	721,039	х	28,67	Х
8	Середньорічний надій молока,т.гол.	9,384	9,400	9,660	х	Х	2,94
9	Валовий надій молока,тис.т	525,887	578,758	696,554	х	Х	Х

Виходячи з даних можна побачити, що поголів'я корів з 1992р. по 2009р. у Німеччині зменшилось на 21,39%, але в середньорічному надою молока помічається суттєвий приріст на 50,54%. В Україні поголів'я корів зменшилося на 65,89%, а середньорічний надій молока збільшився на 75,73%. У світі поголів'я корів збільшилося на 25,21% , середньорічний надій молока також збільшився -0,66%. Можна зробити висновок, що середньорічний надій молока збільшився і постійно зростає, що є позитивним фактором не лише для господарства країни, але і світу в цілому. Молочне скотарство при його долі в 20 % є найважливішою галуззю сільськогосподарського виробництва Німеччини.

Таблиця 2.1.6

Вплив м'ясної продуктивності та чисельності свиней на валовий вихід м'яса свинини

№ п/п	Показники	1992р.	2000р.	2009р.	Країна до світу,%	Фактори впливу на валовий вихід м'яса
						Зміна чисельності свиней,%	Зміна продук-тивності,%
0	1	2	3	4	5	6	7
Німеччина
1	Поголів'я с-г тварин,тис.гол.	807	729,524	689,416	0,05	85,42	Х
2	Середньорічний приріст живої ваги, т/гол.	0,0582	0,0641	0,0677	85,37	Х	116,32
3	Валовий вихід м'яса, тис.т	47,000	46,781	46,703	0,04	Х	Х
Україна
4	Поголів'я с-г тварин,тис.гол.	14,118	8,307	5,791	0,43	41,01	Х
5	Середньорічний приріст живої ваги, т/гол.	0,0835	0,0813	0,0909	114,62	Х	108,86
6	Валовий вихід м'яса, тис.т	1179,800	675,900	526,500	0,49	Х	Х
Світ
7	Поголів'я с-г тварин,тис.гол.	961,863	1155,759	1337,205	Х	139,02	Х
8	Середньорічний приріст живої ваги, т/гол.	0,0761	0,0776	0,0793	Х	х	104,20
9	Валовий вихід м'яса, тис.т	73,238	89,787	1060,691	Х	х	Х

За даними, які наведені в таблиці бачимо, що в Німеччині у 2009р. поголів'я свиней зменшилося на 14,58%, а середньорічний приріст зріс на 16,32%. А в Україні, за цей період, поголів'я свиней зменшилося на 58,99%, а середньорічний приріст зріс на 8,86%, що є надзвичайно позитивним процесом. Щодо світу, то тут спостерігається тенденція до зростання як поголів'я свиней, так і середньорічного приросту відповідно на 39,02% й 4,20%.

Таблиця2.1.7

Вплив м'ясної продуктивності та чисельності ВРХ на валовий вихід м'яса яловичини

№ п/п	Показники	1992р.	2000р.	2009р.	Країна до світу,%	Фактори впливу на валовий вихід м'яса
						Зміна чисельності корів,%	Зміна продук-тивності,%
0	1	2	3	4	5	6	7
Німеччина
1	Поголів'я с-г тварин,тис.гол.	2,913	3,304	3,875	1,39	133,02	Х
2	Середньорічний приріст живої ваги, т/гол.	0,18	0,17	0,16	7,85	Х	89,29
3	Валовий вихід м'яса, тис.т	536	536	637	0,10	Х	Х
Україна
4	Поголів'я с-г тварин,тис.гол.	8,867	5,701	2,944	0,92	-66,79	Х
5	Середньорічний приріст живої ваги, т/гол.	0,1867	0,1323	0,1540	74,93	Х	-17,51
6	Валовий вихід м'яса, тис.т	1655	754	453	0,69	Х	Х
Світ
7	Поголів'я с-г тварин,тис.гол.	271,776	295,407	316,929	Х	16,61	Х
8	Середньорічний приріст живої ваги, т/гол.	0,2031	0,2000	0,2055	Х	Х	1,18
9	Валовий вихід м'яса, тис.т	55216	59100	65145	Х	Х	Х

Виходячи з даних таблиці 2.1.7 можемо зробити такі висновки: що у 2009р порівняно із 1992р в Німеччині поголів'я ВРХ збільшилось на 33,02%, а середньорічний приріст живої ваги зменшився - на 10,71%. У той час як в Україні поголів'я зменшилось на 65,89% , середньорічний приріст живої ваги - на 17,51. За цей період у світі показники поголів'я і середньорічного приросту живої ваги збільшились відповідно на 25,21% і 0,66%.

Таблиця 2.1.8.

Вплив м'ясної продуктивності та чисельності овець на валовий вихід м'яса баранини

№ п/п	Показники	1992р.	2000р.	2009р.	Країна до світу,%	Фактори впливу на валовий вихід м'яса
						Зміна чисельності овець,%	Зміна продук-тивності,%
0	1	2	3	4	5	6	7
Німеччина
1	Поголів'я с-г тварин,тис.гол.	357,20	306,32	268,63	5,18	75,20	Х
2	Середньорічний приріст живої ваги, т/гол.	0,0156	0,0174	0,0178	114,10	х	114,10
3	Валовий вихід м'яса, тис.т	558,000	533,000	478,381	5,89	х	Х
Україна
4	Поголів'я с-г тварин,тис.гол.	2451,081	655	528	0,10	21,54	х
5	Середньорічний приріст живої ваги, т/гол.	0,0132	0,014	0,016	102,56	х	121,21
6	Валовий вихід м'яса, тис.т	32,440

Подобные документы

• Ринок і державне регулювання економіки

  Ринок і ринкова система. Ринок як форма організацій суспільного виробництва. Інфраструктура ринкового господарства. Механізм функціонування ринку. Українська економіка: стан і перспективи. Нова модель економічного розвитку України. Політика державного рег
  
  курсовая работа [57,4 K], добавлен 26.05.2004
  

• Статистичний аналіз споживчих цін на товари

  Вивчення споживчого ринку та ціни, показників та диференціації споживання, методів вимірювання динаміки споживчих цін та індексу цін на товари та послуги. Огляд рівня, структури і динаміки товарообороту за допомогою натуральних та вартісних показників.
  
  курсовая работа [112,0 K], добавлен 21.09.2011
  

• Конкурентоспроможність продукції рослинництва: вибір системи показників та методика оцінювання

  Розглянуто сутність та особливості конкуренції в аграрному секторі економіки. Виявлено, що конкурентний потенціал сільського господарства є достатньо високим. Проведено оцінку конкурентоспроможності галузей рослинництва за методикою нормативних індексів.
  
  статья [155,1 K], добавлен 31.08.2017
  

• Участь аграрних підприємств у міжнародній спеціалізації крізь призму глобалізаційних процесів

  Участь аграрного сектору національної економіки в сучасних реаліях інтеграційних процесів. Функціонування зони вільної торгівлі між Україною та ЄС. Тенденції змін експорту та імпорту продукції сільського господарства після відкриття європейського ринку.
  
  статья [473,8 K], добавлен 11.09.2017
  

• Аналіз ефективності використання виробничого потенціалу рослинництва

  Суть економічної ефективності сільськогосподарського виробництва. Виробничі ресурси господарства та їх використання. Динаміка розвитку галузі рослинництва. Оцінка майнового стану, фінансової стійкості, ділової активності та рентабельності підприємства.
  
  курсовая работа [73,3 K], добавлен 12.09.2014
  

• Розміщення продуктивних сил Німеччини

  Роль та значення продуктивних сил у розвитку господарського комплексу Німеччини. Сучасна галузева структура і сучасний рівень розвитку провідних галузей господарства. Участь країни у міжнародному територіальному поділі праці та економічних зв’язках.
  
  курсовая работа [961,9 K], добавлен 06.04.2013
  

• Ринок як форма функціонування товарного господарства

  Поняття та еволюція ринку. Його структура та механізм дії. Модель та інструментарій фінансового ринку України. Відродження економіки країни за його допомогою. Ринок інновацій та науково-технічних розробок. Проблеми та перспективи його розвитку.
  
  дипломная работа [413,2 K], добавлен 29.04.2009
  

• Світовий та український інформаційний ринок

  Сфера інформаційно-комунікаційних технологій. Сутність і структурні основи світового інформаційного ринку та перспективи його розвитку в Україні. Товар на ринку інформаційних послуг та конвергенція сегментів ринку. Питання цін на товари та послуги.
  
  курсовая работа [40,8 K], добавлен 28.12.2011
  

• Ринкові трансформації у внутрішній торгівлі України

  Особливості розвитку ринку товарів і послуг. Аналіз структури споживання товарів. Аналіз сучасних торговельних систем та мереж. Організаційно-економічні засади розвитку культури споживання. Стратегічні орієнтири в діяльності підприємств торгівлі.
  
  научная работа [369,5 K], добавлен 18.01.2014
  

• Ринок як регулятор економічного розвитку держави

  Ринок праці. Безробіття, його форми і соціально-економічні наслідки. Суб'єкти відносин на ринку праці. Функції сучасного ринку праці. Функціонально-організаційна структура. Причини безробіття. Безробіття і втрати суспільства. Сучасна ринкова економіка.
  
  контрольная работа [24,3 K], добавлен 20.01.2009
  

• Держава та ринок

  Історія виникнення ринку, його основні поняття та функції. Класифікація кризових явищ економіки. Необхідність та роль державного контролю у системі ринкових відносин. Проблеми становлення ринку в Україні в умовах переходу до ринкової економіки.
  
  курсовая работа [1,0 M], добавлен 27.12.2010
  

• Світова економіка

  Світова економіка: структура та загальні тенденції формування. Система економічних відносин. Показники рівня економічного розвитку. Етапи розвитку світового господарства. Колоніальна система. Риси нової моделі економіки. Міжнародний обмін товарів.
  
  лекция [133,8 K], добавлен 13.07.2008
  

• Ринок землі та нерухомості

  Економічний зміст ринку землі та сутність земельних відносин. Особливості формування ціни на землю та її грошова оцінка. Ринок нерухомості та його інфраструктура. Види операцій з нерухомим майном. Правове регулювання ринку землі та нерухомості в Україні.
  
  курсовая работа [865,4 K], добавлен 22.03.2015
  

• Роль інформації в сучасній економіці і формування ринку інформаційних послуг в Україні

  Визначення інформації, її види і класифікація. Інформаційні товари та послуги, значення інформації в економіці. Світовий ринок інформаційних технологій. Формування інформаційного суспільства. Сучасний стан і розвиток ринку інформаційних послуг в Україні.
  
  курсовая работа [447,4 K], добавлен 07.10.2010
  

• Роль профспілок на ринку праці

  Загальна характеристика та етапы формування ринку праці України. Особливості ринку праці з недосконалою конкуренцією. Роль профспілок у підвищенні ефективності підприємництва та в соціально-трудових відносинах. Перспективи розвитку профспілок в державі.
  
  курсовая работа [167,9 K], добавлен 24.12.2013
  

• Формування державної підтримки розвитку малого підприємництва

  Принципи державної політики у сфері малого підприємництва, оцінка впливу регуляторних бар'єрів на його розвиток. Методика оцінки результативності функціонування малого підприємництва залежно від рівня управління в адміністративно-територіальних одиницях.
  
  автореферат [32,1 K], добавлен 25.09.2010
  

• Ринок праці та капіталу

  Поняття ринку праці. Суб’єкт ринку праці, працездатний член суспільства. Проблеми зайнятості, безробіття, рівня заробітної плати. Властивості конкурентного ринку праці. Співвідношення обсягів попиту і пропозиції праці. Двостороння монополія і ринок праці.
  
  реферат [220,4 K], добавлен 17.12.2008
  

• Мікроекономіка

  Теорія граничної корисності і поведінка споживача. Попит і пропозиція, їх закони та взаємодія. Підприємницька діяльність і поведінка виробника, поняття досконалої конкуренції. Загальна рівновага та економіка добробуту, інституціональні аспекти ринку.
  
  курс лекций [2,8 M], добавлен 30.09.2011
  

• Ринок вугілля в Україні

  Стратегія розвитку вугільної промисловості України, характеристика її поточного стану. Споживацьке призначення енергетичного вугілля. Оцінка попиту на вугілля та баланс ринку вугілля. Державне регулювання та структура власності у вугільній галузі.
  
  курсовая работа [570,1 K], добавлен 14.04.2016
  

• Ринок робочої сили та особливості його розвитку в Україні

  Сутність, функції ринку робочої сили та соціально-економічні закономірності його формування. Шляхи та резерви підвищення використання трудових ресурсів. Оцінка рівня зайнятості населення. Аналіз показників механізму державного регулювання ринку праці.
  
  реферат [180,2 K], добавлен 16.04.2016
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам