Тіньова економіка в Україні

Размещено на http://allbest.ru

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра загальної економічної теорїї

Курсова робота

з теми:

“Тіньова економіка в Україні”

Виконала студентка 23 групи, ФМЕ

Бондаренко О. І.

Науковий керівник

к.е.н., доцент Росецька Ю. Б.

Одеса-2014

Зміст

Вступ

Розділ 1.Сутність, причини та форми тіньової економіки

1.1 Сутність та причини тіньової економіки

1.2 Форми тіньової економіки

1.3 Позитивні та негативні риси тіньової економіки

Розділ 2. Особливості тіньової економіки України

2.1 Методи визначення об'єму тінової економіки в Україні

2.2 Динаміка співвідношення тіньової та офіційної економік в України

2.3 Наслідки тіньової економіки в України

Розділ 3. Шляхи зниження рівня тіньової економіки в Україні

3.1 Напрямки зниження рівня тінізації економіки України

3.2 Перспективи боротьби з тіньовим сектором України

Висновки

Використана література

Вступ

Актуальність теми дослідження полягає у правильному осмисленні проблеми тіньової економіки та усвідомленні, що швидке і ефективне подолання тіньової економіки може швидко підняти рівень економіку Україні і рівень життя людей, а також вивести Україну з економічної кризи.

Мета роботи. Розглянути різні підходи до визначення категорїї “тіньова економіка” і на її основі дати комплексне визначення цій категорії, визначити причини появи та особливості тіньової економіки України та шляхи зниження тінізації вітчизняної економіки.

Вкрай важливо зважити на те, що проблема тіньової економіки виходить за межі суто правових норм тіньової економіки і має на сам перед макроекономічну природу.

Задачі данної роботи полягають у тому щоб:

· охарактеризувати суть тіньової економіки і її структуру;

· дослідити причини виникнення, механізм функціонування та основні методи нейтралізації тіньової економіки;

· дослідити особливості тіньової економіки України на сучасному етапі.

У першому розділі роботи розкривається сутність та структура тіньової економіки. Зокрема визначаються сутнісні характеристики та типологізація тіньової економіки,причини її виникнення та оцінка ефектів від тінізації економіки.

Другий розділ присвячен аналізу тінізації економіки України.

У цій частині досить ґрунтовно та послідовно розкриваються методи визначення об`єму тіньової економіки в Україні, динаміка співвідношення тіньової та офіційної економік в Україні та наслідки тіньової економіки в України.

В третому розділі йдеться про шляхи детінізіції економіки України. Окремо розглядається напрямки зниження рівня тінізації економіки України та перспективи боротьби з тіньовим сектором України.

В процессі написання роботи були використані літературні джерела наступних авторів: Базилюк А.В., Карлін М.І.,Мазур І.І, Новікова К.І., Подольчак Н. Ю., Попович В. М., Самойленко В. Г.

Розділ 1. Сутність, причини та форми тіньової економіки

1.1 Сутність та причини тіньової економіки

Тіньова економіка привертає все більшу увагу вітчизняних дослідників як в розрізі теоретичних, так і практичних досліджень. Мова вже йде не про неврахування частини валового внтрішнього продукту, а про явище, яке значною мірою визначає сучасну українську економіку. Подальше неврахування тіньової економіки може призвести до втрати державою контролю як над економікою в цілому, так і над процесами й розвитку, що може спричинити екокономічну соціальну і політичну кризу.

Термінів використовуваних при позначенні частини економіки, яка не обліковується в офіційній статистиці, безліч: «тіньова», «неофіційна», «незаконна», «нелегальна», «прихована», «паралельна», «підземна», «фіктивна» і т. п.

Існує така класифікація даних термінів:

- англомовні економісти зазвичай використовують - «неофіційна», «підпільна», «прихована» економіка;

- французькі економісти - «підземна», «неформальна» економіка;

- німецькі, російськомовні економісти - «тіньова» економіка.

Згідно з поширеною у вітчизняній економічній літературі практикою для позначення цього явища ми будемо використовувати термін «тіньова економіка» і розглядати дане явище як економічну категорію. Згідно М. Флемінгу, Д. Роману, Д. Фаррелу всі визначення категорії «тіньова економіка» можна згрупувати, використовуючи два підходи: визначальний і поведінковий [1,14].

1. Визначальний (операційний) підхід - розглядає тіньову економіку як незафіксовані економічні дії. До даного підходу належить одне із самих відомих визначень тіньової економіки, яке надав Е. Фейг. Він визначив тіньову економіку як економічні дії і дохід, отриманий від них, які обходять або ухиляються від урядового регулювання, оподаткування, або спостереження [1,14]. Також даному підходу відповідає визначення тіньової економіки В.Танзі, згідно з яким до тіньової економіки відносять виробництво (або дохід), не врахований в офіційній статистиці. Це відноситься до "доходів не повідомлених, і не виявлених, податковими органами" [2,19]. Таким чином, ухилення від податків вказує на те, що податкові органи виявляють менше доходів, ніж є насправді. Отже, мається на увазі що країна багатша, ніж офіційно показує статистика» [1,16].

Ф. Сміт визначає тіньову економіку як виробництво на ринку товарів і послуг, законне чи незаконне, яке не виявляється в офіційних оцінках валового внутрішнього продукту [2,19]. О. Турчинов сформулював наступне поняття тіньовоі' економіки: «тіньова економіка це економічна діяльність, яка не враховується і не контролюється офіційними державними органами, а також - діяльність, спрямована на отримання доходу шляхом порушення чинного законодавства» [1,16].

2. Поведінковий підхід інтерпретує тіньову економіку як реакцію в поведінці економічних агентів на встановлені з боку держави обмеження. Згідно Е. Фейгу це економічні дії включають свідомі зусилля уникнути офіційного виявлення [2,20]. Н. Лойзе характезує як нерегульовану установу суспільства, в законному та соціальному навколишньому середовищі,в якій подібні дії регулюються [1,16].

Існують і інші визначення категорії «тіньова економіка», які можуть бути розділені згідно з даною класифікацією.

Об'єднавши обидва підходи, ми можемо дати комплексне визначення категорії «тіньова економіка»: тіньова економіка - це частина економіки, яка включає не враховувані в статистиці eкономічні дії від виробництва легальних товарів і послуг, від гpoшово-кредитних чи інших угод, викликаних реакцією господарюючих суб'єктів і домогосподарств на обмеження, встановлені з боку держави, які підлягали б оподаткуванню, якщо б були виявлені державними податковими органами.

За дослідженнями окремих українських вчених, основними причинами винекнення та загострення тіньової економіки є:

· нестабільність податкового законодавства, високий податковий тиск і

нерівномірність податко-вого навантаження на суб'єктів господарювання;

· правова незахищеність суб'єктів господарювання від зловживань з боку посадових осіб державних органів та органів місцевого самоврядування;

· надмірне регулювання підприємницької діяльності;

· низький рівень заробітної плати в державному секторі економіки;

· корупція в державних органах та органах місцевого самоврядування.

Усе зазначене сприяє відтворенню чинників, що породжують тіньовий бізнес. Найбільш небезпечною для держави є вірогідність того, що тіньова економіка з її високою прибутковістю може затягнути легальну економіку у руйнівну конкуренцію, в наслідок чого підвищиться рівень економіч-ної злочинності.

До найістотніших чинників тінізації національної економіки належать:

а) суперечливість та дублювання законодавчої та нормативно-розпорядчої бази в окремих секторах, що відображає низький рівень структурних компонентів індексу економічної свободиавтавазростанняавтінізації;

б) недієвість організаційно-інституціональних механізмів антикорупційного законодавства;

с) неефективність функціонування судової та правоохоронної системи;

д) неефективне адміністрування податків;

е) відсутність історичної практики дотримання норм та моральних стандартів законослухняної поведінки під час провадження господарської діяльності та сплати податків у суб'єктів господарювання та громадян.

Таким чином, тіньова економіка - це уклад економічних відносин, що охоплює невраховані, нерегламентовані й незаконні види господарської діяльності. У кожній країні є така складова економічної діяльності, що не укладається в сформовані й узаконені норм.

1.2 Форми тіньової економіки

Для типологизации різновидів тіньової діяльності ми беремо три критерії: їх зв'язки з "білою" ("першою", офіційною) економікою, а також суб'єкти і об'єкти економічної діяльності. З цієї точки зору можна виділити три сектори тіньової економіки:

- "друга" ("беловоротничковая");

- "сіра" ("неформальна");

- "чорна" ("підпільна") тіньової економіка.

"Друга" тіньова економіка - це заборонена законом приховувана економічна діяльність працівників "білої" економіки на їх робочих місцях, що призводить до прихованого перерозподілу раніше створеного національного доходу. В основному подібною діяльністю займаються "респектабельні люди" з керівного персоналу ("білі комірці"), тому цей різновид тіньової економіки також називають "беловоротничковой". З точки зору суспільства в цілому "друга" тіньова економіка не робить ніяких нових товарів або послуг. Отримувані одними людьми від "другої" економіки вигоди отримані за рахунок втрат інших людей.

"Сіра" тіньова економіка - дозволена законом, але не реєстрована економічна діяльність (переважно дрібний бізнес) по виробництву і реалізації звичайних товарів і послуг. На відміну від "другої" економіки, яка нерозривно пов'язана з "білою" економікою і паразитує на ній, "сіра" тіньова економіка функціонує більше автономно. У цьому секторі або самостійні виробники свідомо ухиляються від офіційного обліку, не бажаючи нести витрати, пов'язані з отриманням ліцензій, сплатою податків і т. п., або звіт про таку діяльність взагалі не передбачений.

Чорна" тіньова економіка (економіка організованої злочинності) - заборонена законом економічна діяльність, пов'язана з виробництвом і реалізацією заборонених товарів і послуг. "Чорна" тіньова економіка відособлена від офіційної економіки ще більшою мірою, чим "сіра". "Чорною" тіньовою економікою в широкому значенні слова можна рахувати усі види діяльності, повністю виключені з нормального економічного життя, оскільки вони вважаються несумісними з нею, руйнуючими її. Цією діяльністю може бути не лише грунтований на насильстві перерозподіл (крадіжки, грабежи, здирство), але також виробництво товарів і послуг, що руйнують суспільство (наприклад, наркобізнес і рекет). У сучасній літературі увага концентрується, передусім, на економіці організованої злочинності, діяльності професійних злочинців.

1.3 Позитивні та негативні риси тіньової економіки

Наслідки тіньової економічної діяльності не можна оцінювати однозначно. Більшість видів тіньової економіки (особливо «сіра») об'єктивно швидше допомагають розвитку офіційної економіки, що перешкоджають йому. Швейцарський економіст Дітер Кассел виділяє три позитивні функції тіньової економіки в ринковому господарстві [2,31]:

- «економічна мастило» - згладжування перепадів в економічній кон'юнктурі за допомогою перерозподілу ресурсів між легальною і тіньовою економікою (коли легальна економіка переживає кризу, виробничі ресурси не пропадають, а переливаються в «тінь», повертаючись в легальну після завершення кризи);

- «соціальний амортизатор» - пом'якшення небажаних соціальних протиріч (зокрема, неформальна зайнятість полегшує матеріальне становище малозабезпечених);

- «вбудований стабілізатор» тіньова економіка живить своїми ресурсами легальну (неофіційні доходи використовуються для закупівлі товарів і послуг у легальному секторі, «відмиті» злочинні капітали оподатковуються і т. д.).

Проте у цілому вплив тіньової економіки на суспільство є скоріше негативним, ніж позитивним. Найбільшої шкоди завдають «друга» і «чорна» різновиди тіньової економіки. З одного боку, відбувається антисоціальний перерозподіл доходів суспільства на користь відносно малочисельних привілейованих груп, зменшує добробут суспільства в цілому. З іншого боку, руйнується система централізованого управління економікою.

Розглянемо співвідношення позитивних та негативних ефектів тіньової економіки за допомогою рисунка 1.1. [2,57]

Рисунок 1.1 Співвідношення позитивних та негативних рис тіньової економіки

Позитивний ефект зростає по параболі, тобто темп його зростання сповільнюється із збільшенням відносної величини тіньової економіки. Зате негативний ефект має яскраво виражену тенденцію до прискореного зростання по мірі збільшення тіньової економіки.У такому випадку результуючий ефект спочатку буде мати позитивний знак і рости (ділянка OA), потім його зростання зупиниться (в точці А), розпочнеться процес спаду (ділянка АВ), а потім результуючий еффект набуде від'ємного значення, величина якого буде стрімко зростати. Ця графічна модель показує важливість контролю над масштабами тіньової економічної ської діяльності.

Суспільний добробут максимізується, якщо величина тіньової економіки дорівнює OA, так як при цьому результуючий ефект має максимально позитивне значення. В крайньому випадку можна допустити розрастання тіньової економіки до величини ОВ, коли позитивный і негативний ефекти взаємно гасяться. Якщо величина тіньової економіки перевищує ОВ, то суспільство несе чисті втрати.

Раздел 2. Особливості тіньової економіки України

2.1 Методи визначення об'єму тіньової економіки в Україні

Вимірювання масштабів тіньової економіки є складним завданням. Це з вязано з тим , що тіньова економіка носить прихований характер і прагне уникнути вимірювання . Однак оцінка розмірів тіньової діяльності важлива для аналізу економічного розвитку та формування державної економічної політики.

Сучасними економістами розроблені багато чисельні методи вимірювання тіньової економіки , які умовно можна об'єднати в дві групи[2,64]:

o методи, використовувані на мікрорівні ;

o методи, використовувані на макрорівні .

Розглянемо методи визначення об'єму тіньової економіки в Україні, схематично (рис. 2.1.). [3,56]

Рисунок 2.1 Методи визначення об'єму тіньової економіки в Україні

Мікрометоди вимірювання тіньової економіки. На мікрорівні для вимірювання тіньової економіки використовують прямі методи: опитування для оцінки масштабів тіньової економіки , методи відкритої перевірки і спеціальні методи економіко-правового аналізу.

Опитування. Обстеження шляхом опитування проводяться за допомогою соціологічних досліджень. Наприклад, методом анонімного поглибленого інтерв'ю. При цьому беруть участь в інтерв'ю респондентів можна, з певною часткою умовності, розділити на чотири групи:

1) «тіньовики» - люди, безпосередньо включені до нелегальних економічних відносин,готові в цьому зізнатися;

2) «включені спостерігачі» - особи, які перебувають у тіньовій середовищі, спостерігають її зсередини, але про власну участь в нелегальних оборудках не згадується;

3) «спостерігачі зі сторони» - респонденти, які судять про тих чи інших проявах тіньової економіки, не будучи самі в неї включеними або не наважуючись в цьому зізнатися;

4) «жертви» - люди , постраждалі від корупціонерів і тіньовиків , але з ними ніяк не повязані.

З точки зору достовірності безумовна перевага в опитуваннях віддається «тіньовикам» і « включеним спостерігачам». Однак вельми цінними є і відома представників двох інших груп. [2,65]

Методи відкритої перевірки. Застосування методів відкритої перевірки знаходиться в компетенції спеціально створених контролюючих органів , які виявляють і припиняють порушення валютного, митного, банківського, податкового, антимонопольного законодавства, правил торгівлі, пожежної безпеки, санітарних норм. Результати, отримані при застосуванні методів відкритої перевірки, наприклад, податкової перевірки,використовуються в обліково-статистичних цілях. [2,65]

Спеціальні методи економіко-правового аналізу. Для вимірювання та оцінки масштабів тіньової економіки необхідно також застосування спеціальних методів економіко-правового аналізу. Зазначені методи дозволяють ефективно застосовувати спеціальні економічні та бухгалтерські пізнання в юридичній практиці.

Методи економіко -правового аналізу можна об'єднати в такі три типи:

* метод бухгалтерськогованалізу;

* метод документального аналізу;

* метод економічного аналізу. [2,66]

Метод бухгалтерського аналізу являє собою дослідження бухгалтерського обліку (баланс, рахунки і подвійний запис; оцінка і калькуляція, інвентаризація та документація) для виявлення облікових невідповідностей і відхилень. [2,66]

Метод документального аналізу являє собою бухгалтерських документів і проявляється в особливостях зовнішнього оформлення або в змісті облікових документів. Метою документального аналізу є виявлення документальних не відповідностей. [2,66]

Метод економічного аналізу дозволяє розкрити причини відхилень від нормальної економічної діяльності. Існують такі методи визначення невідповідностей економічних показників, використовуваних для виявлення економічних злочинів [2,66]:

* метод зіставлень;

* метод спеціальних розрахункових показників;

* метод стереотипів;

* метод коригуючих показників.

Макрометоди вимірювання тіньової економікі. На макрорівні для вимірювання тіньової економіки використовуються непрямі методи, засновані переважно на макроекономічних показниках офіційної статистики, даних податкових і фінансових органів. До макрометодів відносяться: метод розбіжностей, метод за показником зайнятості («італійський» метод), монетарний метод, метод технологічних коефіцієнтів, експертний метод, структурний метод, метод м'якого моделювання (оцінки детермінантів). [2,72]

Метод розбіжностей. Цей метод заснований на порівнянні джерел даних і статистичних документів, що містять інформацію про одних і тих же економічних показниках. Прикладами використання даного методу є порівняння доходів і витрат, виміряних різними способами; альтернативні оцінки макроекономічних показників; метод товарних потоків.

Порівняння доходів і витрат. Даний метод реалізується шляхом зіставлення всіх доходів домашніх господарств з усіма витратами. Як правило, виявляється, що доходів значно менше, ніж витрат. [2.72]

Альтернативні оцінки макроекономічних показників. Даний метод використовується для визначення величини тіньового сектора шляхом порівняння обсягу ВВП, отриманого з використанням непрямих даних, з даними офіційної статистики. [2.72]

Метод, заснований на розрахунках показників зайнятості («італійський» метод). «Італійський» метод розроблений і застосовується Італійським інститутом статистики, який в даний час вважається найбільш авторитетним у питаннях визначення параметрів тіньової економіки. При розробці цього методу фахівці виходили з того, що зібрати достовірні дані про виробництво (особливо про виробництво в малому бізнесі та сфері послуг) дуже важко. Одна з причин цього - свідоме заниження показників виробництва з метою ухилення від оподаткування. Дрібні підприємства взагалі важко відстежити, навіть хоча б для того, щоб ввести їх в статистичний регістр.

Італійські статистики основний акцент зробили на обстеженні витрат робочої сили. Первинні дані виходять в результаті спеціально організованого обстеження домашніх господарств. Домашні господарства обстежуються на підставі випадкової вибірки. Задаються при обстеженні питання стосуються кількості годин, відпрацьованих опитуваними в тій чи іншій галузі. Гідність такого підходу полягає в тому, що людям, яких не запитують про доходи , немає сенсу приховувати або спотворювати інформацію про їх робочому часу. Потім інформація поширюється на генеральну сукупність і перераховується в середні відпрацював людино-дні. Обстеженням охоплюються також підприємства з метою визначення нормальної вироблення в галузі.

Існують такі різновиди цього методу:

1) на основі розбіжності між фактичним і офіційно зареєстрованим рівнем зайнятості;

2) на основі розбіжності між величинами фактично відпрацьованого за тиждень робочого часу і офіційно зареєстрованого. [2.74]

Монетарний метод. Цей метод заснований на одній важливій особливості тіньової економіки: якщо в легальній економіці вже давно майже всі розрахунки проводять безготівковим шляхом, то в тіньовій економіці при вчиненні сділок перевага віддається готівці.

Існує безліч варіантів конкретного використання даної ідеї. Це і аналіз обсягу грошових операцій, та аналіз попиту на готівку, а також економетричні методи.

Розмір і динаміка тіньової економіки можуть оцінюватися за допомогою спостереження за обсягом грошової маси. Грошова маса в кожній країні визначаеться центральним банком, і її величина відома. Однак вибір подібного критерію не завжди буває вірним, оскільки використовувані показники залежать від багатьох інших процесів (наприклад , від інфляції). Більш надійним вважається зіставлення темпів зростання грошової маси й обсягу векселів на пред'явника, з одного боку, і валового внутрішнього продукту, з іншого. [2,74]

Експертний метод. Використання експертних оцінок є необхідною умовою дослідження такого складного, маловивченого явища, як тіньова економіка. Суть цього методу в наступному. Спочатку експерт визначає, наскільки можна довіряти даним з якої-небудь галузі. Потім після збору даних зі звичайних джерел їх автоматично долічують на певну величину. Методологія експертних оцінок визначається самим експертом. Багато зв'язки і відносини, які представляються експерту очевидними і які він використовує для оцінки, важко піддаються кількісному опису. [2,75]

Метод технологічних коефіцієнтів являє собою приблизне визначення динаміки промислового виробництва на основі спостережень за виробництвом і споживанням електроенергії, перевезень вантажів транспортом та інших непрямих показників, що піддаються досить простому обліку, для порівняння отриманих даних з офіційними. Необхідними умовами його застосування є високий розвиток ринкових відносин та адекватні ціни на електроенергію і вантажні перевезення. Якщо ціни є регульованими і не відображають дійсної вартості енергії або існує можливість довгий час не оплачувати споживання електроенергії зважаючи наявних соціальних та інших пільг, то динаміка споживання електроенергії може значно відрізнятися від динаміки промис про виробництва. [2,75]

Метод м'якого моделювання (оцінка детермінантів ) пов'язаний з виділенням сукупності факторів, що визначають тіньову економіку, і спрямований на розрахунок її відносних обсягів. [2,76]

Структурний метод заснований на використанні інформації про розміри тіньової економіки в різних галузях виробництва. [2, 76]

2.2 Динаміка співвідношення тіньової та офіційної економік в Україні

У сучасних умовах господарюванню важливим фактором успішної побудови стратегії розвитку економіки є точне та повне оцінювання показників економічної діяльності держави що відображаються за системою національних розрахунків. Але частина економічної діяльності залишаеться «невидимою», що призводить до викривлення макроекономічних показників.

Статистичними причинами неврахування економічної діяльності у національних розрахунках є непредставлення звітності використання неактуальної інформації реєстрів та наявність незарегестрованої економічної діяльності.

Тіньовий оборот по відношенню до ВВП в Україні найвищий в Європі - 46,8%. На рис 2.2 ми можемо побачити динаміку зміни ВВП і тіньового обороту в млрд. $ за попередніми роками. [11]

Рис 2.2 Динаміка ВВП і тіньового обороту України

На графіку ми бачимо позитивну динаміку зростання тіньового обороту України, з кожним роком він стає все більшим і складає майже половину ВВП країни. Навіть у кризові роки доля тіньової економіки майже не змінилася, в той час як обсяг ВВП України у 2009 році зменшився з 336,6 млрд $ до 291,0 млрд $, тобто на 15%.

Від різноманітних форм прояву й загрозливих масштабів тіньової економіки на українських теренах потерпають промислові підприємства. Зважаючи на те, що рівень тінізацїі практично вдвічі перевищує граничні норми, це створює реальну загрозу економічній безпеці промислових підприємств. Така ситуація є передyмовою стимулювання розвитку деструктивних чинників у соціально-економічному середовищі.

Про масштаби тіньової економіки свідчать дані, наведені в табл. 2.3 [5,67], з якої видно, що 2008 р. є переломним, адже саме в цей період набрала обертів світова фінансова криза. Після відносної стабілізації ситуації спостерігається пожвавлення у вітчизняній економіці, про шо свідчить ріст ВВП. При цьому під впливом політичної нестабільності в країні активно зростає і частка тіньового сектору економіки. Все більше суб'єктів господарювання приховує доволі значні обсяги результатів своєї господарської діяльності з метою вберегтися від можливих потрясінь.

Таблиця 2.3

Показники офіційного і тіньового секторів економіки України

Роки	ПДВ, тис. грн	ВВП, тис. грн	Ефективна ставка ПДВ, %	Тіньовий сектор економіки, % до ВВП	Тіньовий ВВП, тис. грн	Тіньовий ПДВ, тис. грн
2006	50396,7	544153,0	9,26	29,8	162157,6	15018,2
2007	59382,8	720731,0	8,24	28,8	207570,5	17102,2
2008	90501,3	949864,0	9,53	31,1	295407,7	28145,9
2009	84596,7	914720,0	9,25	36,0	329299,2	30454,8
2010	83596,5	902389,6	9,05	37,4	356854,0	31565,4

Діяльність вітчизняних промислових підприємств досить часто містить тіньову компоненту, адже відбувається приховування доходів від господарської діяльності від оподаткування. У таких випадках поєднуються дві тіньові складові - прихована і нелегальна діяльність. Про це свідчать факти, які демонструють заниження вартості виробленої промислової продукції (об'єкта оподаткування), приховування доходів з метою економії на сплаті податків, неправомірного використання пільг. Ці протиправні дії здійснюються шляхом підроблення бухгалтерських документів, ведення фінансово-господарської діяльності через рахунки інших підприємств, з використання підставних або неіснуючих фірм тощо.

Кожна галузь промисловості має свою специфіку, що також проявляються і у рівні тінізації (табл. 2.4.) [6,71], яка свідчить, що найбільша тінізація діяльності спостерігається в галузях, які активно експортують свою продукцію. Причиною цьому є проведення операцій з неправомірного повергнення ПДВ в процесі експорту.

Таблиця 2.4

Рівні тінізації окремих сфер промисловості України,

% від валової доданої вартості

Галузі промисловості	2005	2006	2007	2008	2009	2010
Виробництво харчових продуктів, напоїв, тютюнових виробів	42,6	40,2	3,2	34,0	32,4	40,8
Легка промисловість	35,2	37,4	36,2	33,5	31,3	42,9
Обробка деревини і виробництво виробів з деревини, крім меблів	35,8	35,5	34,9	33,0	30,1	42,1
Целюлозно паперова промисловість, видавнича справа	35,9	35,2	35,5	33,4	32,7	36,1
Виробництво коксу, продуктів нафтопереробки	42,5	38,5	37,0	33,7	36,8	45,1
Хімічна і нафтохімічна галузь	36,5	35,4	33,4	34,3	32,9	38,5
Металургія	38,0	34,8	35,6	34,1	32,0	39,3
Машинобудування	35,3	34,1	32,9	33,0	30,0	36,2

На кожному промисловому підприємстві, яке здійснює тіньову діяльність, розробляються і реалізуються власні тіньові схеми з притаманними їм особливостями та специфікою.

Їх об'єднує те, що виокремлюються два спільні типи тіньового сектору:

I. Тіньової зайнятості працівників, що виконують додаткову роботу обсяги згідно з і при цьому використовують фонди підприємства.

II. Тіньового виробництва продукції, яка не оподатковується за готівку на внутрішньому ринку України.

Процес здійснення тіньової діяльності може містити різні етапи і здійснюватися в притаманних лише тому чи іншому промисловому підприємству формах.

Модель процесу тіньової діяльності промислових підприємств, представлено на рис. 2.5. [5,47]

Рис. 2.5. Модель процесу тіньової діяльності промислового підприємства

Аналізуючи складові процесу тіньової діяльності, представлені на рис 2.5, варто зазначити, що тіньовий вхід ресурсів передбачає використання у господарській діяльності промислового підприємства необлікованих ресурсів. Це може бути залучення тіньових готівкових коштів, придбання за них сировини чи матеріалів, найму працівників без оформлення трудових книжок і виплата зарплати “в конвертах”.

Тіньове перетворення ресурсів передбачає здійснення всіх технологічних операцій над ними з метою отримання готової продукції, при цьому використовуються потужності і потенціал підприємства. Кількість такої продукції не відображається в жодній документації.

Етап тіньового виходу й тіньової реалізації є взаємопов'язаними, адже використовуються склади підприємства, його маркетингові зв'язки і клієнтська база. Інколи збут тіньової продукції відбувається виключно де-юре, а фізичне переміщення товару відсутнє.

Отже у діяльності промислових підприємств наявна тіньова компонента, зі своєю специфікою та особливостями. Процес поєднання тіньової та офіційної діяльності є індивідуальним для кожної сфери, а використання тіньових доходів спрямовується що разу на нові цілі, що ускладнюють її відстеження правоохоронними органами.

2.3 Наслідки тіньової економіки в Україні

Як економічне явище тіньова економіка має досить суперечливі і неоднозначні наслідки. Негативні наслідки важко недооцінити, проте й позитивні теж не можна не враховувати.

Головною особливістю тіньових відносин стало незареєстроване виробництво у рамках зареєстрованих фірм. На цьому й зосереджена увага дослідників сьогодення. На жаль, регресивний аналіз довів, що розмір неофіційної діяльності легальних фірм більш всього залежать від вимагання чиновників. Слід зазначити, що у витратах на неформальні послуги зізналося 60% опитуваних.

Розглянемо в загальному вигляді наслідки тіньові процеси в окремих сферах економічної діяльності.

Паливно-енергетичний комплекс. Підвищена криміногенність та наявність значного тіньового сегмента у вугільній галузі. Це зумовлене значним бюджетним фінансуванням та комерціалізацією збуту продукції. Бюджетне фінансування галузі останніми роками збільшилося на третину, а видобуток скоротився на 5 % (4,5 млн тон). Кредиторська заборгованість у 2,8 разів перевищала дебіторську. Виходить, що більше держава дає, то більше втрачає. Правоохоронними органами виявлені численні зловживання у галузі, пов'язані з нецільовим використанням бюджетних коштів та безпідставним кредитуванням комерційних структур. Монополізація окремими посередниками сфери постачання та збуту призвела до викривлення ціноутворення на продукцію машинобудівних та вугільних підприємств. Внаслідок цього вугільна галузь постійно відчуває дефіцит обігових коштів, збитки підприємств галузі відшкодовуються фактично за рахунок Державного бюджету. А прибутки, одержані комерційними структурами на різниці цін, у подальшому використовуються для надання тим самим вугледобувним підприємствам так званих інвестиційних кредитів, тобто обладнання та матеріалів за завищеними цінами. На коштах державної підтримки вугільної промисловості паразитує понад 200 посередницьких структур.

Фінансова сфера. Поряд з позабанківським грошовим обігом у тіньовій діяльності широко використовується фінансова система України. Виявами цього стали штучні банкрутства деяких банків, використання фондового ринку для спекуляцій з акціями, поширення тіньових схем у страховому секторі.

Торгівля. Значним є поширення тінізації у торгівлі. У 2008 р. третина торговельних підприємств працювали збитково. У той самий час торгівлі було надано податкових пільг на 10 млрд грн, податків отримано трохи більше 1 млрд грн. У галузі посилилися монополістичні тенденції, що виявилися під час цінових криз 2008 р. Активізувалися транзитні структури торгівлі, які контролюють понад половину оптово-торговельного обороту, маючи при цьому від'ємну базу оподаткування. Результати перевірок органів місцевого самоврядування, Державного комітету по земельних ресурсах, Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель, органи прокуратури виявили масові порушення на всіх рівнях та негативні наслідки цих порушень для суспільства. Зокрема, внаслідок порушень законодавства у сфері земельних відносин бюджети різних рівнів недоотримують близько 20 млрд гривень щорічно.

Сфера землекористування. Тінізація економіки зачепила й земельні відносини, отже реалією сьогодення є тіньовий ринок землі як один з сегментів тіньового сектору економіки з усіма притаманними йому негативними рисами і явищами - непрозорістю, корупцією, хабарництвом, ухиленням від оподаткування тощо.

На місцях досить широко практикувалася безкоштовна передача земельних ділянок у власність або їх продаж за символічними цінами. Особливого розквіту такі тіньові оборудки набули в рекреаційних зонах та у великих містах.

Перевірки, що здійснюються регіональними відділами Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель, фактично не досягають мети. Не налагоджено системну роботу щодо ліквідації встановлених порушень та притягнення винних до відповідальності, створюється ілюзія діяльності, подаються недостовірні звіти, а керівництво інспекції неспроможне належним чином організувати роботу підлеглих.

Зовнішньоекономічна діяльність. Однією з найбільш тінізованих сфер діяльності є зовнішньоекономічна сфера. Навіть фрагментарні та непослідовні спроби наведення ладу у цій сфері негайно мають відчутний позитивний ефект - збільшення надходжень до державного бюджету. Досвід свідчить, що наведення елементарного ладу в державних фінансах одразу позначається на значному збільшенні доходів держави.

Суттєві порушення чинного законодавства, у тому числі кримінального характеру, виявлені у діяльності органів державної податкової служби. Перевірки суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, стягнення з них пені за порушення строків розрахунків за контрактами, інші функції не завжди здійснюються на належному рівні. Недостатні заходи вжито з виявлення та припинення діяльності фіктивних фірм.

Досить актуальною проблемою є відсутність координації правоохоронних, митних та контролюючих органів у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Недоліки державної політики з питань зовнішньоекономічної діяльності, низька ефективність діяльності органів виконавчої влади у цій сфері позначилися на загостренні такої проблеми, як контрабанда.

Контрабанда стала загальнонаціональною проблемою і сьогодні безпосередньо загрожує національній безпеці України. Недоотримання державним бюджетом митних платежів становить десятки мільярдів доларів. Ці самі десятки мільярдів автоматично відходять у тіньовий сектор.

Розглянемо суспільні наслідки тінізації економіки. Кожен громадянин України має невід'ємне конституційне право - отримання заробітної плати за виконані роботи. Від її розміру залежить, по-перше, рівень життя робітника, по-друге, рівень його соціальної захищеності.

Влаштовуючись на роботу, людина має усвідомлювати, що якщо зарплату виплачують «у конверті», це означає, що:

1) роботодавець, швидше за все, не укладе трудовий договір;)

2) роботодавець не здійснить відрахування з неофіційної зарплати до пенсійного фонду, не буде здійснювати відрахування до фонду соціального страхування, що в свою чергу призведе до таких негативних наслідків:

o можливе недоотримання гарантованого розміру заробітної плати (у тому числі розміру тарифної ставки або посадового окладу працівника, доплати, надбавки і заохочувальних виплат);

o відсутність соціальних гарантій, передбачених для працівника законом, а саме утиск права:

- на відпустку, у тому числі додаткову і без збереження зарплати, відпустку у зв'язку з вагітністю та пологами;

- на оплату лікарняного листа;

- на достроковий вихід на пенсію (якщо робота пов'язана зі шкідливими умовами праці);

- на скорочений робочий день, тиждень;

- на вихідний і святковий день;

- не залучатися до понаднормових робіт без бажання робітника;

- на охорону праці;

- на соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань;

- на гарантії за колективним договором;

Вище наведену інформацію обов'язково потрібно знати найманим працівникам, які погоджуються отримувати заробітну плату у «конверті». Маючи дуже сумнівний виграш сьогодні - вони однозначно програють у майбутньому.

Але тінізація української економіки має також позитивні наслідки:

v зниження обсягів реального безробіття та підвищення матеріального добробуту населення;

v сприяння розвитку легального виробництва товарів і послуг шляхом витрат у легальному секторі економіки доходів, зароблених у тіньовому;

v наповнення ринку нелегально виробленими товарами і послугами;

v підвищення конкурентоспроможності національної економіки шляхом забезпечення конкурентних переваг підприємств, що здійснюють тіньову економічну діяльність.

Проаналізувавши вплив тінізації на структуру економіки, а також на суспільно-економічне життя населення можна зробити висновок, що стала однією з органічних економічних систем і у цій якості відіграє певні функції. Зокрема, вона частково вирішує низку поточних проблем, які виявляються неспроможними вирішити держава: забезпечує акумуляцію вільних грошових коштів, формує прошарок підприємців, створює умови для самозайтятості та є джерелом доходів населення, збільшуючи сукупний попит. Проте водночас тіньова економіка входить у системну суперечність з інтересами довгострокового соціально-економічного розвитку, завдаючи негативного впливу.

Розділ 3. Шляхи зниження рівня тіньової економіки в Україні

3.1 Напрямки зниження рівня тінізації економіки України

Залучення до офіційного господарського обороту коштів, що обслуговують тіньові економічні операції або вивезені за кордон, потребує розробки спеціальної довгострокової політики легалізації тіньових капіталів некримінального походження з максимальним збереженням нагромадженого у цьому секторі позитивного технологічного, організаційного, фінансового та людського потенціалів

Для цього необхідно:

ь запровадити на певний перехідний період політику амністії щодо тіньового капіталу через відкриття йому шляхів для легального інвестування за одночасної протидії його поверненню в «тінь»;

ь передбачити повне звільнення від оподаткування легалізації коштів, які спрямовуються (у грошовій чи товарній формі) на інвестиційні потреби;

ь законодавчо врегулювати правові гарантії не переслідування власників детінізованих некримінальних капіталів;

ь посилити контроль над відпливом капіталів за межі України.

До основних напрямків економічної стратегії в Україні, які сприятимуть детінізації української економіки у стратегічному вимірі, слід віднести такі:

1. Стимулювання інвестиційних процесів. Потрібно розробити податкові стимули до інвестиційного використання кредитних ресурсів комерційних банків, звільнити від оподаткування частку прибутку підприємств, яка витрачається на інвестування.

2. Контроль за регулярністю, повнотою виплат та своєчасною індексацією заробітної плати, соціальних платежів, стимулювання збільшення кількості робочих місць. З метою підтримки рівня доходів населення, що дозволило б зменшити схильність до діяльності у неофіційному секторі, потрібно якнайширше використовувати безготівкові розрахунки з населенням, зокрема - за комунальні послуги.

3. Запровадження прозорих та доступних механізмів кредитування реального сектору економіки та розв'язання платіжної кризи. Українська економіка потребує послідовної ре-монетизації насамперед за рахунок «довгих грошей», безпечне здійснення якої може відбутися лише у тісному зв'язку зі збільшенням масштабів діяльності підприємств реального сектору.

4. Підвищення професійного рівня управлінського персоналу підприємств України, забезпечення методичної та юридичної підтримки у складанні бізнес-планів, інвестиційних проектів, які забезпечуватимуть максимально ефективне цільове використання спрямованих до цих підприємств ресурсів.

3.2 Перспективи боротьби з тіньовим сектором України

Значну роль у створенні сприятливих умов для розвитку підприємництва, активізації інвестиційної активності та конверсії тіньових капіталів відіграє налагодження адекватної, прозорої та передбачуваної грошово-кредитної політики. Підвищити урегульованість та прогнозованість монетарної політики в Україні можливо через послідовне збільшення рівня монетизації економіки за рахунок рефінансування комерційних банків та цільового інвестиційного кредитування підприємств. Зазначені заходи повинні витіснити в довгостроковому періоді нереєстрований готівковий обіг, неплатежі, інші складові обігу суспільного продукту, які є непідконтрольними монетарній політиці держави та є фінансовими джерелами існування тіньової економіки.

З метою поліпшення становища у сфері готівкового обігу слід на державному рівні розробити та реалізувати програму поступового скорочення обсягів готівкового обігу. Зосередження офіційних доходів громадян на особистих банківських рахунках, перехід на розрахунки за товари і послуги електронними картками, банківськими чеками дозволить більш повно контролювати джерела доходів громадян, оперативно виявляти факти витрачення коштів у розмірах, що перевищують їх доходи.

Створення сприятливих умов для розвитку підприємницької активності.

Враховуючи ситуацію, що склалася в нашій державі внаслідок затяжного дефіциту інвестиційних ресурсів та накопичення значних обсягів тіньових коштів, доцільним видається запровадження спеціального режиму "репатріації" тіньових капіталів незлочинного характеру.

Важливою складовою такої політики є чітке розмежування капіталів кримінальних елементів і тіньовиків-господарників, а також врахування цього поділу у відповідних законодавчих і нормативних статтях.

Йдеться про те, що, за наявності у правоохоронних органів конкретної інформації про злочинне походження коштів, спроби їх легалізувати повинні переслідуватися у кримінальному порядку.

Якщо кошти, отримані незаконним шляхом, не відносяться до зазначеної категорії злочинних посягань, потрібно відмовитися від спроб встановити конкретні джерела їх походження за умови їх інвестування у виробничу сферу економіки держави на визначених умовах.

Необхідно надати довічні гарантії власникам тіньових капіталів щодо не переслідування їх державою у будь-якому порядку за господарські порушення, скоєні до оголошення амністії.

Провідну роль у процесі детінізації економіки відіграє розвиток малого та середнього бізнесу.

По-перше, саме через інвестиції у малі та середні підприємства є можлива конверсія тіньових капіталів та залучення до економічного обороту готівкових заощаджень населення - потенційного ресурсу тіньових операцій.

По-друге, розвиток малого та середнього бізнесу може суттєво збільшити пропозицію робочих місць і зменшити обсяги тіньової зайнятості.

По-третє, підтримка малого та середнього бізнесу сприятиме розвиткові конкурентного середовища та постачальницько-збутової інфраструктури, нерозвиненість якої є важливими чинниками тінізації економіки.

До основних пріоритетів економічної стратегії в Україні, які сприятимуть детінізації української економіки у стратегічному вимірі через створення сприятливих умов для розвитку підприємництва та інвестиційних процесів, належать такі:

а. Податкове стимулювання інвестиційних процесів за спрощення доступу до цих стимуляторів за рахунок забезпечення прозорості процесів надання останніх. Потрібно повністю або частково звільнити від податків прибуток, що ре-інвестується, та запровадити податкові канікули на час повернення підприємством інвестиційного кредиту (прибутки, за умови Їх використання на повернення кредиту, не повинні обкладатися податком). Необхідно також запровадити суворий контроль за обсягом та результатами використання податкових пільг.

б. Розробка "бюджету розвитку" як програми концентрації й витрачання інвестиційних ресурсів з централізованих і децентралізованих джерел. Довгострокові пріоритети структурно-інвестиційної політики мають визначатися державою спільно з підприємцями за орієнтації не тільки і не стільки на поточні, скільки на перспективні конкурентні переваги національної економіки.

в. Формування загальнонаціональної інформаційної мережі спеціальних інституцій, аудиторських, консалтингових фірм, яка могла б джерелом вірогідної інформації про інвестиційні можливості підприємств, галузей та регіонів, інвестиційні перспективи умови діяльності іноземних капіталів на території України, становище на ринках, виробничий потенціал українських підприємств, макроекономічну статистику, правове середовище тощо.

г. Створення цілісної структури збору та аналітичного опрацювання інформації щодо кон'юнктури на внутрішніх і зовнішніх ринках, прогнозування перспектив економічної динаміки та вироблення відновидних рекомендацій щодо раціональної поведінки органів державного управління та суб'єктів господарювання.

Реформування податкової системи. Основними завданнями податкової реформи, однієї з найважливіших складових усієї стратегії довгострокового розвитку української економіки, є значне зниження і вирівнювання податкового навантаження, спрощення податкової системи, посилення податкового контролю за рівнем витрат виробництва, мінімізація витрат виконання й адміністрування податкового законодавства.

Суттєве зниження податкових ставок, формування прозорих та таких, що спираються на досвід країн-членів ЄС, податкових стимулів інвестиційних процесів, забезпечення рівності доступу до цих стимулів шляхом прозорості та доступності надання належних преференцій сприяли б поліпшенню інвестиційного клімату в Україні, активізації підприємницької діяльності, залученню і впровадженню нових технологій, ринкових методів господарювання, розвитку інфраструктури ринку, поліпшенню використання природних і трудових ресурсів, прискоренню соціально-економічного розвитку України.

Розширенню бази оподаткування сприятиме впровадженню податку на майно, складовими якого є податок на землю та на нерухомість. Враховуючи те, що нерухомість є майже ідеальним об'єктом оподаткування, податок на майно стане стабільним і прогнозованим джерелом поповнення доходів бюджету. При цьому важливо передбачити соціальні пільги, які б не допустили підвищення податкового тиску на незаможне населення та розмивання «середнього класу».

Також, за здійснення податкової реформи доречно розробити детальніші та однозначні пояснення щодо положень та механізму оподаткування.

Уся система оподаткування мас бути гранично спрощеною, що дозволить розширити базу оподаткування, суттєво скоротити витрати на документообіг і утримання податкової служби і, таким чином, збільшити обсяг надходжень до бюджету без підвищення (або навіть за зниження) ставок податків.

Це дасть можливість не лише уникнути подвійного розуміння та поліпшити податкову дисципліну, але й зменшить підстави для корупційної діяльності.

Створення ефективної системи управління державним сектором економіки:

· поліпшення управління державними корпоративними правами;

· оптимізації розподілу прибутку держпідприємств;

· розбудови системи стимулів ефективного менеджменту на підприємствах, які перебувають у державній власності.

Поряд з цим представниками держави в органах корпоративного управління мають обстоюватися орієнтири розвитку підприємств, які виходять за межі поточних комерційних міркувань, а саме:

· збільшення кількості робочих місць;

· розвиток виробництв у депресивних регіонах;

· забезпечення пропозиції соціально важливих товарів і послуг;

· дотримання фіскальних зобов'язань підприємства;

· підтримання екологічної безпеки виробництв тощо.

Посилення державного контролю за використанням бюджетних коштів, кредитних ресурсів та іноземних інвестицій.

Збереження можливості застосування прямих фінансових важелів економічної політики (у вигляді бюджетного фінансування, цільового пільгового кредитування тощо) вимагає суттєвого удосконалення системи державного контролю над їх використанням, яка має радикально звузити можливості тінізації та поширення корупції у сферах надання та використання цих важелів.

Ефективне планування господарської діяльності та відповідальне компетентне управління державною власністю здатні суттєво скоротити сферу кримінально-тіньової економіки. На жаль, в Україні індикативне регулювання і господарське управління досі були замінені збільшенням наглядового апарату, який тільки ускладнює ситуацію, займаючи багато часу та сил суб'єктів господарювання та не даючи адекватної віддачі.

У той же час у регіонах відсутні координуючі державні або змішані господарські структури, які були б здатні, на відміну від адміністративних органів, дієво вирішувати питання кооперації роботи підприємств з державною та приватною формами власності.

Висновки

Метою нашої роботи було охарактеризувати сутність форми та причини тіньової економіки розглянути та дати оцінку позитивним та негативним рисам тіньової економіки виявити прояви тіньової економіки України а також її особливості та напрямки зниження. Нами були виконані такі завдання: ми охарактеризували суть тіньової економіки та її структуру; дослідили причини виникнення механізм та особливості функціювання основні методи нейтралізації тіньової економіки України

Виникнення і функціонування тіньової економіки в Україні обумовлене низкою політичних, економічних і соціальних причин, які витікають з неналежного методологічного, законодавчого та нормативного забезпечення економічної трансформації суспільства, що створило сприятливі умови для отримання окремими групами населення надприбутків, завдання значних економічних збитків державі, призвело до послаблення державних функцій контролю та регулювання у багатьох галузях фінансово-господарської діяльності.

Подолання тіньової економіки та корупції є необхідною умовою входження України до Європейського Союзу. Вирішення проблем корупції, нелегальної міграції та розширення кримінального сектору визначаються Європейською Комісією як одні з пріоритетних напрямів співробітництва між ЄС та кандидатами на членство в цій організації.

...