Динаміка та статистичне прогнозування соціально-економічних явищ

Размещено на http://www.allbest.ru/

План

Вступ

1. Ряди динаміки - основа аналізу та прогнозування соціально-економічних процесів

1.1 Поняття про ряди динаміки та їх види

1.2 Правила побудови рядів динаміки

2. Характеристика інтенсивності динаміки

2.1 Аналітичні показники ряду динаміки

2.2 Методи обробки рядів динаміки

2.3 Сезонні коливання та їх вимірювання

Висновки

Літературні джерела

Вступ

Вдосконалення господарського механізму на сучасному етапі, розвиток ринкових відносин в економіці, перехід економіки до інтенсивного шляху розвитку, необхідність підвищення ефективності суспільного виробництва поставили задачі підвищення рівня професійних, економічних і спеціальних знань керівників всіх галузей народного господарства. Необхідний системний, комплексний підхід до аналізу виробничої діяльності об'єднань, підприємств і їх структурних підрозділів. Збільшується потреба економічної практики у взаємозв'язаному аналізі результатів виробничої і фінансової діяльності на всіх рівнях управління. Це вимагає не тільки оцінки формування зведених показників, але і кількісної оцінки участі структурних підрозділів в загальній динаміці.

Для того, щоб зрозуміти багатогранність економіки сьогодні потрібні глибокі знання статистики з її класифікаторами, вимірниками, трендами, оцінками коливання, співставленнями та порівняннями, плануванням вибірок та проведенням переписів, виявленням зв'язків та диспропорцій в економіці.

Я вважаю, що особливе значення при цьому набуває вивчення методології економіко-статистичного аналізу. Статистика виявляє кількісні зміни масових суспільних явищ. Головним прийомом в статистичному дослідженні є формування і вивчення узагальнюючих статистичних показників. Такі показники, з одного боку, виступають предметом дослідження, а з іншою - служать спеціальним прийомом дослідження. Статистичні показники відображають суспільно-економічні явища, які знаходяться в складних взаємозв'язках. Взаємозв'язок явищ вимагає сумісного застосування різних статистичних методів і показників. Абсолютні, відносні, середні показники, показники структури і динаміки, доповнюючі їх взаємозв'язані системи показників в дослідженні повинні застосовуватися комплексно. До основних задач статистичного вивчення відносяться вимірювання об'ємів і рівня, структурних зрушень, динаміки і зв'язку суспільних явищ, чинників, що впливають на загальну динаміку і величини їх впливу. Подальше вдосконалення методології розрахунку показників, розширення застосування статистичних методів при соціально-економічній оцінці організаційно-технічних і господарських рішень та в цілому в економічній практиці є важливою передумовою підвищення рівня управління суспільним виробництвом.

Соціально-економічні явища, які вивчаються статистикою, постійно змінюються і розвиваються як у просторі, так і в часі. З часом - від місяця до місяця, від року до року - змінюється чисельність і склад населення, обсяг і структура виробленої продукції, рівень продуктивності праці, урожайності сільськогосподарських культур і т.д. Тому одним з важливих завдань статистики є вивчення суспільних явищ в безперервному розвитку і динаміці.

Динамікою в статистиці прийнято називати процес розвитку, руху соціально-економічних явищ у часі. Для відображення і аналізу динаміки будують динамічні (хронологічні, часові) ряди. Дослідження динаміки дає змогу охарактеризувати процес розвитку явищ, розкрити основні шляхи, тенденції і темпи цього розвитку.

Соціально-економічні процеси динамічні, що виявляються сталою зміною рівнів динамічного ряду. Поряд з динамічністю їм притаманна інерційність: зберігається механізм формування явищ і характер розвитку (темпи, напрям, коливання). При значній інерційності процесу й незмінності комплексу умов його розвитку правомірно очікувати в майбутньому ті властивості й характер розвитку, які були виявлені в минулому. Діалектична єдність мінливості і сталості, динамічності та інерційності формує характер динаміки, уможливлюючи статистичне прогнозування соціально-економічних процесів.

Зауважимо, що вивчення кількісних аспектів суспільних явищ нерозривно пов'язане з їх якісними характеристиками. Адже кількісні співвідношення не існують без якісної їх визначеності. Так, групуючи населення за віком, статистика виокремлює якісно відмінні сукупності: осіб дошкільного та шкільного віку, працездатного та пенсійного. Проте перш ніж виконувати розрахунки, потрібно визначити якісні властивості та межі кожної такої сукупності.

Складний розвиток процесів економіки (зміна податкового та фінансового законодавства, інфляція, зміна курсів валют і акцій, проведення обліку даних у статистичній звітності за зміненими інструкціями тощо) призводить до непорівнянності економічних даних у рядах динаміки.

Мета написання даної роботи полягає в дослідженні методів побудови та аналізу рядів динаміки, які характеризують соціально-економічні явища. Актуальність теми полягає в тому, що статистика відіграє важливу роль при виборі оптимальних рішень у процесі виробництва, управління державою тощо.

економічний статистичний ряд динаміка

1. Ряди динаміки - основа аналізу та прогнозування соціально-економічних процесів

1.1 Поняття про ряди динаміки та їх види

Одне з основних завдань статистики полягає в дослідженні процесів змін і розвитку явищ у часі, тобто вивчення процесу їх розвитку. Числові дані, які характеризують такі процеси і явища, утворюють ряди динамік (інколи їх називають динамічними, хронологічними або часовими рядами).

Рядом динаміки у статистиці називається ряд чисел, який характеризує зміну величини суспільного явища у часі. Це ряд послідовно розташованих у хронологічному порядку значень показника, який у своїх змінах відображує хід розвитку досліджуваного явища.

Кожний ряд динаміки складається з двох обов'язкових елементів: періодів часу (і) і рівнів (у). Показниками часу в рядах динаміки можуть бути або певні дати (моменти) часу, або окремі періоди (роки, квартали, місяці, декади, доба).

Рівнем ряду динаміки називають статистичний показник, який характеризує величину суспільного явища на даний момент або за певний період часу. Вони відображають кількісну оцінку (міру) розвитку досліджуваного суспільного явища.

Рівні динамічного ряду можуть бути виражені абсолютними, відносними і середніми величинами. При аналізі рядів динаміки всі ці величини необхідно використовувати в комплексі, вони мають доповнювати один одного. Рівні ряду динаміки можуть характеризувати величину статистичного показника на певний момент (яку-небудь дату) і за відповідний період часу (рік, місяць, день, годину тощо). В зв'язку з цим розрізняють моментні та інтервальні ряди динаміки. При вивченні динаміки важливі не лише числові значення рівнів, а і їх послідовність. Як правило, часові інтервали між рівнями однакові (доба, декада, календарний місяць, квартал, рік). Узявши будь-який інтервал за одиницю, послідовність рівнів записуємо так: , , , ... , .

Прикладом ряду динаміки можуть бути дані, наведені в табл.1.

Таблиця 1. Чисельність фахівців вищої кваліфікації в Україні станом на 1 жовтня 2009-2012 pp., осіб

Науковий ступінь	2009	2010	2011	2012
Доктор наук	10 339	11259	11573	12 014
Кандидат наук	58 741	64 372	65 839	68 291

Ряди динаміки - надзвичайно важливий метод аналізу, завдяки якому можна охарактеризувати зміну суспільно-економічних явищ у часі, виявити особливості, основні тенденції, закономірності їх розвитку, спрогнозувати їх на майбутнє та виразити у цифровій і графічній формах. Наприклад, аналіз показників динамічного ряду виробництва продовольчих товарів за кілька років дасть змогу простежити тенденцію зміни обсягу продукції, що свідчитиме про розвиток сільського господарства, харчової промисловості, рівня і культури споживання населення, а також технології виробництва.

Залежно від способу вираження рівнів (у вигляді абсолютних, відносних і середніх величин) ряди динаміки поділяються на ряди абсолютних (показники площ, товарообігу, виробництва і т. ін.), відносних (частка молодих працівників у загальній чисельності працюючих, показники виконання договірних зобов'язань, темп зростання обсягів інвестицій і т. ін.) і середніх величин (продуктивність праці, заробітна плата одного працівника, урожайність сільськогосподарських культур тощо).

Послідовність спостережень одного показника (ознаки), упорядкована залежно від послідовно зростаючих або спадних значень другого показника (ознаки) є одновимірним рядом динаміки.

Якщо ознакою, за якою відбувається впорядкування ряду, є час, то такий динамічний ряд має назву часового ряду.

Упорядкування економічних показників найчастіше відбувається саме за часом, тому в цьому розділі розглянемо принципово нові методи аналізу динамічних рядів на відміну від розділу, де розглядалися сукупності, що утворюють випадкову вибірку.

Залежно від реєстрації фактів ряди динаміки бувають дискретними і неперервними.

Дискретні ряди містять дані, одержані через певні проміжки часу (місяць, квартал, рік і т.д.). Слід розглядати три види дискретних рядів динаміки: моментні, інтервальні (періодичні) і ряди середніх.

Залежно від статистичної природи показника-рівня розрізняють динамічні ряди первинні й похідні, ряди абсолютних, середніх і відносних величин. За ознакою часу динамічні ряди поділяються, як вказано вище, на інтервальні та моментні. Рівень моментного ряду фіксує стан явища на певний момент часу t, наприклад кількість працюючих на початок року, студентів -- на 1 вересня і т. д. В інтервальному ряді рівень -- це агрегований результат процесу й залежить від тривалості часового інтервалу: виробництво електроенергії за рік, вилов риби за сезон. Зауважимо, що й похідні показники, обчислені на основі інтервальних рядів, на відміну від моментних залежать від протяжності часу (середньодобове чи середньорічне виробництво електроенергії на душу населення).

Прикладом інтервальних рядів можуть бути дані табл. 2, які характеризують виробництво окремих видів продукції добувної промисловості за кожен рік.

Таблиця 2. Виробництво окремих видів продукції добувної промисловості в Україні за 2007-2011 pp., млн т.

Вид продукції	2006	2007	2008	2009	2010	2011
Вугілля готове	62,4	61,7	59,5	59,8	59,4	60,4
Торф неагломерований паливний	0,4	0,3	0,5	0,6	0,5	0,6
Нафта, включаючи газовий конденсат	3,7	3,7	3,7	4,0	4,3	4,4
Газ натуральний, млрд м8	17,9	18,4	18,7	19,3	20,4	20,8
Руди і концентрати залізні неагломеровані	55,9	55,3	59,4	63,0	66,0	69,5

Динамічні ряди наростаючих підсумків. Особливістю інтервальних рядів динаміки є те, що їх показники можна підсумовувати. Наприклад, місячні обсяги виробництва продукції можна скласти й одержати квартальні або річні. Саме на цій особливості ґрунтується спосіб визначення наростаючих підсумків, який часто використовується в економічному аналізі, зокрема при вивченні рівня та контролю виконання плану виробництва продукції, робіт і надання послуг.

1.2 Правила побудови рядів динаміки

Для побудови динамічного ряду наростаючих підсумків обчислюється процентне відношення кожного такого підсумку до завдання на весь плановий період. В результаті отримаємо ряд чисел, які характеризують хід виконання плану у відносних показниках. Наприклад, підприємство має виробити за планом на півроку 700 тис. грн, за місяцями такий обсяг продукції було вироблено (тис. грн):

Таблиця 3.

Показник	Січень	Лютий	Березень	Квітень	Травень	Червень
Обсяг виробництва	67	75	82	93	118	154

Розрахуємо проценти виконання плану наростаючим підсумком з початку року:

- за січень план виконаний на 67: 700 ћ 100 = 9,6 (%);

- за січень і лютий місяці на (67 + 75): 700 ћ 100 = 20,3 (%.);

- за січень-березень на (67 + 75 + 82): 700 ћ 100 = 32,0 (%);

- за січень-квітень на (67 + 75 + 82 + 93) : 700 ћ 100 = 45,3 (%);

- за січень-травень на (67 + 75 + 82 + 93 + 118) : 700 ћ100 = 62,1 (%);

- за січень-червень на (67 + 75 + 82 + 93 + 118 + 154) : 700 ћ 100 = 84,1 (%).

Побудова ряду динаміки вимагає дотримання таких вимог:

1. Всі показники ряду динаміки мають бути точними, вірогідними, науково обґрунтованими. У разі недотримання цієї вимоги можуть бути зроблені помилкові висновки.

2. Показники ряду динаміки мають бути порівнянні. Для цього необхідно, щоб склад досліджуваної сукупності був одним і тим самим в усьому ряду, тобто за:

- методологією розрахунків;

- територією;

- часом;

- колом охоплюваних об'єктів.

Передумовою аналізу будь-якого динамічного ряду є порівнянність статистичних даних, які його формують. Непорівнянність даних може зумовлюватися різними причинами:

- змінами в методології обліку та розрахунку показника, зокрема використання різних одиниць для вимірювання;

- змінами в структурі сукупності, а також територіальними змінами;

- різними критичними моментами реєстрації даних чи тривалістю періодів, до яких належать рівні;

- зміною цін для вартісних показників.

Порівнянність даних забезпечується на етапах їх збирання та обробки. Використовують також спеціальні прийоми зведення даних до порівнянного вигляду -- “статистичні ключі” зімкнення динамічних рядів. Припустимо, щорічні рівні кількості розглянутих справ у суді Голосіївського району м. Києва непорівнянні, оскільки у 2000 році розширилися межі району (табл. 1.4). Подолати переривчастість ряду можна двома способами. Перший -- спосіб відносних рівнів, коли за базу порівняння для кожного ряду беруть рівень певного місяця або року. Два ряди відносних рівнів об'єднуються в один.

Наприклад, у зв'язку з укрупненням районів міста межі Голосіївського району змінилися в 2000 році. Кількість розглянутих справ не порівнювана до 2000 року з цим самим показником після 2000 року. Щоб зімкнути цей ряд, від абсолютних показників слід перейти до відносних. За базу береться 2000 рік і визначається темп зростання до і після зміни територіальних меж району. Два ряди динаміки з однією базою порівняння можна замінити зімкненим динамічним рядом кількості розглянутих у суді справ.

Таблиця 4.

Рік	Кількість розглянутих у суді справ	У відсотках до 2000 року	Зімкнений ряд
	До реорганізації	Після реорганізації	До реорганізації	Після реорганізації
1998 1999 2000 2001 2002	1700 1640 1600	1690 1970 2050	106 102 100	100 116 122	106 102 100 116 122

Порівнянність показників динаміки за методологією розрахунків досягається шляхом використання єдиних методологічних підходів. Так, виробництво валової продукції подається в єдиних порівняльних цінах.

Порівнянність показників динаміки за територією передбачає незмінність територіальних меж об'єктів дослідження.

Для перетворення незіставних рядів у зіставні роблять перерахунок даних за допомогою різних прийомів, насамперед шляхом прямого перерахунку даних. Наприклад, у випадках, коли територіальні межі змінилися (укрупнення території адміністративного району за рахунок приєднання частини земель сусіднього району), при побудові ряду динаміки чисельності населення за попередні роки слід зробити поправку на приєднану територію, тобто збільшити цю чисельність населення на кількість проживаючих в той же період на території, що пізніше була приєднана.

Порівнянність показників динаміки у часі означає, що ці показники мають бути обчислені за однакові періоди часу або на одну й ту саму дату. За відсутності необхідних даних робляться відповідні перерахунки. Наприклад, не можна будувати ряд динаміки обсягу роздрібного товарообороту за 1997- 2007 рр., якщо є інформація тільки за 1997-2006 рр., а за 2007 р. - тільки за 9 місяців. У такому випадку беруться дані кожного року за 9 місяців або будують ряд після закінчення 2007 р.

Порівнянність рядів динаміки за колом охоплюваних ними об'єктів (наприклад, малих підприємств) потребує дотримання однакової кількості досліджуваних об'єктів. Наприклад, якщо до 2005 р. в місті налічувалося 1260 підприємств малого бізнесу, а потім ще зареєструвалося 75, то при побудові ряду динаміки за 2004-2007 pp. необхідно всі показники обирати, виходячи зі складу малих підприємств до 2004 р., тобто по 1260 підприємствах.

Соціально-економічні процеси динамічні, що виявляються сталою зміною рівнів динамічного ряду. Поряд з динамічністю їм притаманна інерційність: зберігається механізм формування явищ і характер розвитку (темпи, напрям, коливання). При значній інерційності процесу й незмінності комплексу умов його розвитку правомірно очікувати в майбутньому ті властивості й характер розвитку, які були виявлені в минулому. Діалектична єдність мінливості і сталості, динамічності та інерційності формує характер динаміки, уможливлюючи статистичне прогнозування соціально-економічних процесів.

При вивченні закономірностей соціально-економічного розвитку статистика розв'язує низку завдань: вимірює інтенсивність динаміки, виявляє й описує тенденції, оцінює структурні зрушення, сталість і коливання рядів; виявляє фактори, які спричинюють зміни. Передумовою аналізу будь-якого динамічного ряду є порівнянність статистичних даних, які його формують. Непорівнянність даних може зумовлюватися різними причинами:

- змінами в методології обліку та розрахунку показника, зокрема використання різних одиниць для вимірювання;

- змінами в структурі сукупності, а також територіальними змінами;

- різними критичними моментами реєстрації даних чи тривалістю періодів, до яких належать рівні;

- зміною цін для вартісних показників.

Динамічні ряди, характер яких не змінюється з часом, мають назву стаціонарних.

Стаціонарність часового ряду пов'язана з вимогою того, що він має стале середнє значення, і його рівні коливаються навколо цього середнього зі сталою дисперсією, тобто для стаціонарних рядів справджується рівність m(t) = const; D(t) = const; автокореляційна функція r(ф) визначається як:

Тобто вона в стаціонарному процесі є функцією одного аргументу -- проміжку ф між двома моментами часу, не розрізняючи, де за часом розташовується цей проміжок.

Отже, властивості стаціонарного ряду не змінюються з часом, за яким починається рахунок його рівнів. Припустимо, що нам потрібно змінити значення ряду y_t на y_t+s, де s -- стале число. Якщо ряд вважається стаціонарним, то середнє, дисперсія і значення варіації ряду дисперсії y_t+m мають бути такими ж, як і для y_t. Якщо ж ці показники змінюватимуться з часом, то ряд буде нестаціонарним. Його легко зводять до стаціонарного, застосовуючи певні математичні перетворення, наприклад оператор різниць.

Стаціонарність рядів на рис. 1 розглядається за трьома типами:

а) стаціонарність навколо ненульової константи (СS); б) стаціонарність навколо нуля (ZS); в) тренд-стаціонарність, або стаціонарність навколо тренду (ТS).



Рис. 1. Стаціонарні ряди. Різні випадки

Стаціонарні ряди, таким чином, можна вважати динамічно стабільними, або такими, що мають нульовий порядок інтеграції, а саме: y_t - І(0).

Розглядаючи графічно нестаціонарні ряди, можна зауважити, що виявити певну закономірність в їхній динаміці неможливо. Вони є нестабільними і мають відмінний від нуля порядок інтеграції. Зауважимо, що порядком інтеграції називають число, яке показує, скільки разів застосовується до ряду оператор перших різниць, для того, щоб він став стаціонарним.

Якщо часовий ряд y_t має порядок інтеграції одиницю, тобто y_t - І(1), то це означає, що його різниці є стаціонарним рядом, який тепер має нульовий порядок інтеграції:

Дy_t = (y_t - y_t-1) - І(0).

Можливість прогнозування нестаціонарних рядів досить обмежена. У практиці їх аналізу застосовують, як правило, три підходи:

- припущення про стаціонарність процесу в окремі проміжки часу, де це можливо;

- аналізом виявляють характер нестаціонарності (наприклад, може бути, що швидкість або прискорення ряду сталі);

- в той чи інший спосіб виключають нестаціонарність, яку потім враховують окремо.

Так, нерідко нестаціонарність полягає лише в тому, що детермінована складова з часом змінюється.

Згідно з цим, визначивши дану функцію m_y(t), виключаємо це змінне математичне сподівання з ряду y_t і зрештою наближено дістаємо стаціонарний ряд.

Динаміка рядів економічних явищ і процесів у загальному випадку формується під впливом чотирьох груп факторів, а саме:

- довготривалі, що формують загальну тенденцію. Кожен із цих факторів окремо може діяти на процес, що досліджується, у протилежному напрямі один щодо одного. Проте в сукупності вони формують зростаючу чи спадну тенденцію цього процесу, описувану невипадковою функцією Q_t = f(t), яку називають функцією тренду, або просто -- трендом;

- сезонні, що формують періодично повторювані за певний час року коливання того чи іншого показника. Це теж є невипадкова функція S_t = ц(t).

Оскільки ця функція має бути періодичною (з періодами, що кратні “сезонам”), то в її аналітичному виразі мають бути включені гармоніки (тригонометричні функції), періодичність яких зумовлена змістовною сутністю задачі;

- циклічні (кон'юнктурні), що формують зміни динаміки ряду, зумовлені дією тривалих циклів економічної, демографічної чи астрофізичної природи (демографічні «ями», цикли сонячної активності і т. ін.). Результат дії циклічних факторів позначимо за допомогою невипадкової функції Z_t = ш(t);

- випадкові (нерегулярні), які не піддаються реєстрації й обліку. Їхня дія на формування рівнів часового ряду саме і зумовлює їхню стохастичну природу. Отже, часовий ряд y₁, y₂, y₃, … y_n можемо інтерпретувати як сукупність спостережень із випадкових величин, яка має специфічні властивості, відмінні від класичної стохастичної вибірки.

Позначимо цю випадкову функцію U_t = т(t).

Випадкові фактори, у свою чергу, можуть бути різної природи: стрибкоподібні (“несподівані”), що призводять до стрибкоподібних структурних змін у механізмі формування основних регулярних складових функцій f(t), ц(t), ш(t), та еволюційно-залишкові, які зумовлюють невеликі випадкові відхилення значень y_t від тих, що відбуваються під впливом дії регулярних факторів.

Таблиця 5

Компонент	Вид	Означення	Причини	Термін
Тренд	Систематичний	Описує довготривале зростання або спадання даних	Зміни технології, населення, благополуччя, ринкових цін.	Декілька років
Сезонний	Систематичний	Описує чітко визначені періодичні коливання, що трапляються щорічно	Погодні умови, соціальна поведінка, релігійні звички.	Протягом року (можливо також, квартал або місяць).
Циклічний	Систематичний	Коливання, які повторюються и мають чотири фазі: пік (розквіт), спадання (рецесія), дно (депресія) та зростання (відновлення або зріст)	Взаємодія багатьох факторів, які мають вплив на економічну активність.	Як правило, із змінною інтенсивністю протягом 2-10 років.
Нерегулярний	Несистематичний	Випадкові коливання динамічного ряду, які виникають після врахування систематичних ефектів.	Випадкові коливання даних або непередбачені події, наприклад, урагани, повені, страйки.	Короткочасні та одноразові.

Таблиця 5. Фактори, що впливають на динамічний ряд

Розглянемо схеми формування часових рядів тільки під впливом еволюційно-залишкових випадкових факторів.

Наведемо приклад: У табл. 6 наводяться дані про сумарні місячні відстані в км, що їх подолали авіалайнери компанії “Аеросвіт” за 96 місяців з 2004 року до грудня 2011 року, тобто часовий проміжок дорівнює одному місяцю, а довжина ряду n = 96.

Таблиця 6. Відстані, що їх подолали авіалайнери км

2004	2005	2006	2007	2008	2009	2010	2011
6827	7269	8350	8186	8334	8639	9491	10840
6178	6775	7829	7444	7899	8772	8919	10436
7084	7819	8829	8484	9994	10894	11607	13589
8162	8371	9948	9864	10078	10455	8852	13402
8462	9069	10638	10252	10801	11179	12537	13103
9644	10248	11253	12282	12950	10588	14759	14933
10466	11030	11424	11637	12222	10794	13667	14147
10748	10882	11391	11577	12246	12770	13731	14057
9963	10333	10665	12417	13281	13812	15110	16234
8194	9109	9396	9637	10366	10857	12185	12389
6848	7685	7775	8094	8730	9290	10645	11595
7027	7602	7933	9280	9614	10925	12161	12772

Дані про відстань, яку подолали авіалайнери, є типовими прикладами сезонних коливань, що поступово з'єднуються з трендом, який монотонно зростає. Сезонний ефект тут легко можна спостерігати. Протягом року відбувається три “спалахи” активності пасажирських авіаперевезень: на Великдень, улітку та на Різдвяні свята. Звісно, перельоти на Великдень від року до року зрушуються, як і дата самого цього свята. Крім того, коливання в обсягах перевезень можуть відбуватися ще через неоднакові кількості авіалайнерів, що виконують роботу.

Приклад 2. На фондовій лондонській біржі за 48 кварталів відома динаміка курсу акцій компаній з 1960--1971 рр. Дані наведено в табл. 7 і графічно на рис. 2. Часовий проміжок дорівнює кварталу, а довжина ряду становить n = 48.

Таблиця 7 Індекс курсу акцій провідних компаній на лондонській біржі

Роки, квартал	Індекс	Роки, квартал	Індекс	Роки, квартал	Індекс
1960, 1	323,8	1964, 1	335,1	1968, 1	409,1
2	314,1	2	344,4	2	401,1
3	321,0	3	360,9	3	491,4
4	312,9	4	346,5	4	490,5
1961, 1	323,7	1965, 1	340,6	1969, 1	491,0
2	349,3	2	340,3	2	433,0
3	310,4	3	323,3	3	378,0
4	295,8	4	345,6	4	382,6
1962, 1	301,2	1966, 1	349,3	1970, 1	403,4
2	285,8	2	359,7	2	354,7
3	271,7	3	320,0	3	343,0
4	283,6	4	299,9	4	345,4
1963, 1	295,7	1967, 1	318,5	1971, 1	330,4
2	309,3	2	343,1	2	372,8
3	295,7	3	360,8	3	409,2
4	342,0	4	397,8	4	427,6

Рис.2. Графік динамічного ряду, наведеного в табл. 5(індекс акцій, квартальні середні)

У другому прикладі чітко спостерігається чотирирічний економічний цикл, що може бути пояснений нетривалою складовою економічного розвитку, а, як стверджують фахівці, проведенням парламентських виборів раз у чотири роки.

2. Характеристика інтенсивності динаміки

2.1 Аналітичні показники ряду динаміки

Одним з важливих завдань аналізу рядів динаміки є вивчення особливостей розвитку досліджуваних явищ за окремі періоди. Дія виявлення напрямку та інтенсивності змін досліджуваних суспільних явищ за певні періоди часу визначають систему абсолютних і відносних показників динаміки. До таких показників відносяться: абсолютний приріст, темп (коефіцієнт) зростання, темп приросту, абсолютне значення одного процента приросту і середні показники ряду динаміки (середній рівень ряду динаміки, середній абсолютний приріст, середній темп зростання і приросту та ін.).

Аналіз рядів динаміки полягає у встановленні закономірностей змін рівнів досліджуваного показника у часі, виявленні основної тенденції (тренда) розвитку явища - певного напряму зміни явища: тенденції до росту, стабільності або до зниження рівнів явища.

Показники абсолютного приросту, темпу зростання і приросту, а також абсолютного значення одного процента приросту отримують, порівнюючи між собою вихідні рівні ряду динаміки. При цьому рівень, з яким порівнюють, називають базисним, а порівнюваний - поточним рівнем.

Якщо порівнянню підлягають декілька послідовних рівнів, то можливі два варіанти порівняння:

1) кожен рівень вихідного ряду динаміки зіставляють з одним і тим самим рівнем, взятим за базу порівняння. Найчастіше за базу порівняння береться або початковий (перший) рівень, або ж рівень, з якого починається якийсь новий етап розвитку явища. Вибір бази порівняння повинен бути обґрунтований історично і економічно. Таке порівняння дістало назву порівняння з постійною базою;

2) кожен рівень вихідного ряду динаміки порівнюють з безпосередньо попереднім рівнем. Таке порівняння називають порівнянням зі змінною базою.

Відповідно до цих двох варіантів порівняння отримують дві системи показників ряду динаміки. При порівнянні кожного рівня з одним і тим самим рівнем, взятим за базу порівняння, одержують базисні показники; при порівнянні кожного рівня з безпосередньо попереднім рівнем отримують ланцюгові показники.

Схематично варіанти порівняння ілюструє рис. 3.

Рисунок 3. Схеми порівняння при обчисленні ланцюгових і базисних характеристик динаміки

За повнотою часу, який відображається в рядах динаміки, розрізняють повні та неповні ряди. У повних рядах дати або періоди фіксуються один за одним з рівними інтервалами. У неповних рядах у послідовності часу рівний інтервал не допускається.

Методи обчислення середніх рівнів динамічних рядів залежать від їх виду. Середній рівень інтервального ряду динаміки обчислюють за середньою арифметичною простою:

1) 

де n -- кількість рівнів ряду.

Середній рівень повного моментного ряду обчислюють за середньою хронологічною моментного динамічного ряду:

2)

Середній рівень неповного моментного ряду визначають за формулою

3)

Для опису рядів динаміки використовують систему взаємопов'язаних характеристик: абсолютний приріст, темп зростання, темп приросту і абсолютне значення одного процента приросту. Обчислення характеристик ґрунтується на порівнянні рівнів ряду.

Залежно від бази порівняння кожну з наведених характеристик поділяють на базисну та ланцюгову. Середню динаміку ряду за весь період часу описують середніми цих характеристик.

При порівнянні якогось певного рівня з попереднім (база порівняння змінна) отримані показники називають ланцюговими.

Якщо всі рівні ряду динаміки порівнюють з одним і тим самим рівнем (база порівняння стала), то отримані показники називають базисними.

Сума послідовних ланцюгових абсолютних приростів дорівнює базисному за весь період, тобто кінцевому базисному приросту:

4)

Для характеристики абсолютної швидкості зростання (зниження) рівнів ряду динаміки обчислюють показник абсолютного приросту (А).

Абсолютний приріст являє собою різницю між двома рівнями, один з яких взято за базу порівняння.

Він показує, на скільки одиниць кожен даний рівень відрізняється від рівня, взятого за базу порівняння. Абсолютний приріст може мати додатний або від'ємний знак. Якщо наступний рівень ряду динаміки більший за попередній, то абсолютний приріст буде мати знак «+», якщо менше - знак «-».

5) Ланцюговий приріст:

6) Базисний приріст:

Динамічний ряд абсолютних приростів дає змогу визначити напрям (зростання, зниження) динаміки досліджуваного явища. Крім того, порівнянням абсолютних приростів між собою можна встановити характер зростання або зниження в абсолютному вираженні (рівномірний, прискорений, стрибкоподібний та ін.).

Середній абсолютний приріст (абсолютна швидкість динаміки) обчислюють діленням загального приросту за весь період на величину цього періоду у відповідних одиницях часу (рік, квартал, місяць та ін.):

7)

де n -- кількість ланцюгових абсолютних приростів; y_n -- кінцевий рівень ряду.

Коефіцієнт зростання (темп зростання, K_t) показує, у скільки разів рівень y_t більший (менший) від рівня, узятого за базу порівняння (становить кратне відношення рівнів):

8) Базисний: ;

9) Ланцюговий: .

Якщо коефіцієнт зростання виражається у процентах, його називають темпом зростання (T_t) і обчислюють за формулою

10)

Темп приросту (T_t) -- це відношення абсолютного приросту до початкового або попереднього (базисного), виражене у процентах:

11)

Темп приросту можна обчислити відніманням 100 % від відповідного темпу зростання:

12)

Отже, темп приросту показує, на скільки процентів рівень у більший (менший) від бази порівняння( таблиця 8).

Таблиця 8 Темпи приросту сум, виданих у кредит

Рік	Сума виданих кредитів, млн грн	Абсолютний приріст (зниження), млн грн	Темп зростання,%	Темп приросту,%	Абсолютне значення 1% приросту, млн грн
		ланцюговий	базисний	ланцюговий	базисний	ланцюговий	базисний
1999	104,7	-	0,0	-	1,0	-	0,0	-
2000	102,5	-2,2	-2,2	97,9	97,9	-2,1	-2,1	ІД
2001	261,4	158,9	156,7	255,0	249,7	155,0	149,7	1,0
2002	327,3	65,9	222,6	125,2	312,6	25,2	212,6	2,6
2003	354,9	27,6	250,2	108,4	339,0	8,4	239,0	3,3
2004	377,4	22,5	272,7	106,3	360,5	6,3	260,5	3,6
2005	402,8	25,4	298,1	106,7	384,7	6,7	284,7	3,8
2006	422,3	19,5	317,6	104,8	403,3	4,8	303,3	4,0
2007	444,4	22,1	339,7	105,2	424,5	5,2	324,5	4,2

Темп приросту свідчить про те, на скільки процентів даний рівень ряду більший (менший) від рівня попереднього чи базисного рівня ряду.

Абсолютне значення одного процента приросту (Д%) визначається як результат ділення абсолютного приросту на відповідний темп приросту, виражений у процентах. Розрахунок цього показника має економічний зміст тільки на ланцюговій основі.

Середній темп зростання -- це темп, при обчисленні якого враховують правило складних процентів, за якими змінюється відносна швидкість динаміки (нагромаджується приріст на приріст).Середній темп зростання розраховують за формулою

13)

де n -- кількість темпів зростання за однакові інтервали часу.

Якщо абсолютні дані динамічного ряду відсутні, то середній темп зростання (T) можна обчислити за ланцюговими коефіцієнтами зростання:

14)

де n -- кількість ланцюгових коефіцієнтів зростання; T\,2,... ,n -- ланцюгові темпи зростання у вигляді коефіцієнтів.

Отже, середній темп зростання можна обчислити на основі:

- ланцюгових темпів зростання к,;

- кінцевого (за весь період) темпу зростання

- кінцевого у і базисного у рівнів ряду.

При інтерпретації середньої абсолютної чи відносної швидкості динаміки необхідно вказувати часовий інтервал, до якого належать середні, та часову одиницю вимірювання (рік, квартал, місяць, доба тощо).

Абсолютне значення 1% приросту -- це відношення абсолютного приросту до темпу приросту. Воно становить соту частину рівня, узятого за базу порівняння. Нескладні алгебраїчні перетворення цього відношення показують, що воно становить соту частину рівня, узятого за базу порівняння:

15) .

У проведенні аналітичних досліджень особливу увагу слід приділяти методам розрахунку середніх величин рядів динаміки. Вони виступають узагальнюючою характеристикою його абсолютних рівнів, абсолютної швидкості та інтенсивності змін рівнів ряду динаміки. Розрізняють такі середні показники: середній рівень ряду динаміки, середній абсолютний приріст, середній темп зростання та приросту.

Методи розрахунку середнього рівня ряду динаміки залежать від його виду і способу отримання даних. Так, для інтервальних рядів середня розраховується за формулою середньої арифметичної, причому з рівновіддаленими рівнями за часом - середньої арифметичної простої

,

а при нерівно віддалених - середньої арифметичної зваженої

,

де t - число часових періодів, протягом яких рівень не змінюється.

У нашому прикладі середня сума виданих короткострокових кредитів склала:

Середні значення моментного ряду з рівними інтервалами визначаються за допомогою середньої хронологічної. Якщо інтервали між періодами нерівні, то застосовується середня арифметична зважена, де в ролі ваг беруться відрізки часу між датами, до яких належать парні середні суміжних значень рівня.

Визначення середнього абсолютного приросту здійснюється за ланцюговими абсолютними приростами за формулою

, або ,

Середньорічний абсолютний приріст суми виданих короткострокових кредитів за 1999-2007 pp. дорівнює

або

Середній темп зростання обчислюється за формулою середньої геометричної:

, або ,

де m - число коефіцієнтів зростання, n - число рівнів ряду динаміки.

Середньорічний темп зростання виплат короткострокових кредитів за 1999-2007 pp. розрахований двома способами:

, або 119,8%,

чи , або 119,8%.

Середньорічний темп приросту отримаємо, віднімаючи від середнього темпу зростання 100%:

.

Так, у нашому прикладі цей показник дорівнює

Якщо швидкість розвитку в межах періоду, що вивчається, неоднакова, порівнянням однойменних характеристик швидкості вимірюється прискорення чи уповільнення динаміки. На базі абсолютних приростів оцінюються абсолютне та відносне прискорення. Абсолютне -- це різниця між абсолютними приростами: . Прискорення характеризується додатною величиною > 0, уповільнення -- від'ємною .

Обчислимо характеристики прискорення на прикладі табл. 9: = 9 - 12 = - 3 тис. т. Знак “мінус” свідчить про уповільнення динаміки. Темп уповільнення абсолютної швидкості обчислюється порівнянням абсолютних приростів: 9 : 12 = 0,75.

Таблиця 9 Абсолютні та відносні характеристики динаміки

Порядковий номер року, t	Обсяг виробництва уt, тис.т	Абсолютний приріст, тис.т	Темп зростання	Темп приросту,%	Абсолютне значення 1% приросту, т
		ланцюговий	базисний	ланцюговий	базисний	ланцюговий	базисний	ланцюговий	базисний
0	165	--	--	--	1,0	--	--	--	--
1	177	12	12	1,072	1,072	7,2	7,2	1,65	1,65
2	186	9	21	1,051	1,127	5,1	12,7	1,77	1,65

Порівняння темпів зростання дає коефіцієнт прискорення (уповільнення) відносної швидкості розвитку. Для наочності та зручності їх тлумачення дільником є більший за значенням темп зростання. У нашому прикладі коефіцієнт уповільнення відносної швидкості динаміки 1,072 : 1,051 = 1,02.

У статистичному аналізі порівнюється також інтенсивність динаміки в різних рядах. Відношення темпів зростання називають коефіцієнтом випередження. За допомогою останнього порівнюють відносну швидкість динамічних рядів однакового змісту по різних об'єктах (регіони, країни тощо) або різного змісту по одному об'єкту. Наприклад, за 3 роки фондоозброєність праці в одній галузі зросла на 50%, в іншій -- на 25%. Коефіцієнт випередження темпу зростання фондоозброєності праці в першій галузі порівняно з другою становить 1,50 : 1,25 = 1,20.

Можна порівняти динаміку фондоозброєності та продуктивності праці в кожній галузі. Якщо фондоозброєність зросла на 25%, а продуктивність праці -- на 37,5%, то коефіцієнт випередження зростання продуктивності праці становить 1,375 : 1,250 = 1,10.

Щодо темпів приросту, то співвідношення їх використовують лише для взаємозв'язаних показників х і у. Таке співвідношення називають емпіричним коефіцієнтом еластичності ; він показує, на скільки процентів змінюється у зі зміною х на 1%. Наприклад, ціна на товар А зросла на 2%, а попит зменшився на 4%. Цінова еластичність попиту на цей товар , тобто зі зростанням цін на 1% попит на товар зменшується на 2%.

2.2 Методи обробки рядів динаміки

Будь-який динамічний ряд у межах періоду з більш-менш стабільними умовами розвитку виявляє певну закономірність зміни рівнів -- загальну тенденцію. Одним рядам притаманна тенденція до зростання, іншим -- до зниження рівнів.

Щоб виявити й схарактеризувати основну тенденцію, застосовують різні способи згладжування та аналітичного вирівнювання динамічних рядів.

Суть згладжування полягає в укрупненні інтервалів часу та заміні первинного ряду рядом середніх по інтервалах. У середніх взаємоврівноважуються коливання рівнів первинного ряду, внаслідок чого тенденція розвитку вирізняється чіткіше.

Рис. 4. Схеми утворення інтервалів згладжування динамічних рядів

Залежно від схеми формування інтервалів розрізняють ступінчасті та ковзні (плинні) середні. Ряди цих середніх схематично зображено на рис. 4 для інтервалу m = 3. Очевидно, що ковзна середня більш гнучка і може краще відбити особливості тенденції.

Інколи виявити загальну тенденцію розвитку і характер динаміки за ланцюговими показниками не вдається. Це трапляється в тих випадках, коли рівні або одержані ланцюгові показники динаміки значно варіюють, то підвищуючись, то знижуючись. У такому разі основна тенденція розвитку явища ніби затушовується. Щоб її виявити, статистика застосовує такі прийоми: згладжування шляхом укрупнення інтервалів; чи за ковзною (рухомою) середньою.

Згладжування (вирівнювання) шляхом укрупнення інтервалів. Цей найпростіший спосіб виявлення закономірності зміни рівнів динаміки полягає в одержанні середніх або підсумкових показників для укрупнення періодів (інтервалів) часу. Так, наприклад, в рівнях ряду динаміки показників, наприклад, урожайності цукрових буряків по роках спостерігається значна варіація, зумовлена природно - економічними факторами окремих років. Для встановлення тенденції в русі показників урожайності цієї культури розраховують середні значення за триріччя, п'ятиріччя чи інші періоди.

Згладжування способом ковзної середньої є одним з ефективних методів виявлення загальної тенденції розвитку явища в часі. Суть його полягає в тому, що середній рівень обчислюється спочатку з певного числа перших рівнів ряду, потім - з такої ж кількості рівнів, але починаючи з другого, далі - починаючи з третього і т.д. Розраховані таким чином середні рівні ряду ніби ковзають по ряду динаміки від його початку до кінця, при цьому щоразу відкидається один рівень спочатку і додається наступний. Звідси назва - “ковзна” (рухома) середня. Згладжування таким способом можна здійснювати за будь - яким числом членів ряду. Наприклад, для згладжування ряду динаміки способом ковзної середньої з 5 членів, необхідно послідовно додати 5 членів ряду і результати поділити на 5.

Перш ніж розглянути процес розрахунків ковзних середніх, який проілюстровано таблицею 10, зупинимося на деяких технічних особливостях його здійснення.

Кожна ланка ковзної середньої умовно відноситься (записується чи наноситься на графік) до середини відповідного періоду. При цьому, якщо охоплено парне число рівнів ряду, то середина періоду не збігатиметься з жодним вихідним періодом або датою. У нашому прикладі має місце такий випадок. Одержані ланки ковзної середньої центрують шляхом розрахунку на їх основі двочленних ковзних середніх.

Порядок згладжування методом ковзної середньої розглянемо на прикладі динамічного ряду врожайності зернових у регіоні (табл. 10). Ширина інтервалу згладжування m = 3. Первинний ряд складається із семи рівнів, ряд ковзних середніх -- з п'яти, тобто на два рівні коротший (7 - 3 + 1).

Таблиця 10 Розрахунок ковзних середніх урожайності зернових

Порядковий номер року	, ц/га	Ковзна середня	Розрахунок
1	23,8	--	--
2	19,1	21,6	(23,8 + 19,1 + 21,9) : 3 = 21,6
3	21,9	22,2	21,6 + (25,6 - 23,8) : 3 = 22,2
4	25,6	24,0	22,2 + (24,5 - 19,1) : 3 = 24,0
5	24,5	26,2	24,0 + (28,5 - 21,9) : 3 = 26,2
6	28,5	26,9	26,2 + (27,7 - 25,6) : 3 = 26,9
7	27,7	--	--

Перше значення ковзної середньої обчислюється як арифметична проста, кожне наступне можна визначити на основі попередньої середньої та коригуючого доданка. Наприклад:

(ц/га);

(ц/га);

(ц/га) і т. д.

У згладженому ряді трирічних ковзних середніх усунено первинні коливання врожайності й чітко виявляється систематичне підвищення її рівня.

Метод ковзних середніх застосовують також для попередньої обробки дуже коливних динамічних рядів; можливе подвійне згладжування.

Аналітичне вирівнювання - найефективніший спосіб обробки ряду динаміки з метою виявлення основної тенденції розвитку явища. Сутність його полягає у вирівнюванні фактичних даних динамічного ряду способом найменших квадраті в, що передбачає знаходження такої прямої або кривої, ординати точок якої були б найближчі до значень фактичного ряду динаміки.

Найпростішою лінією, яка використовується при вирівнюванні ряду динаміки, є пряма. Вона використовується тоді, коли швидкість зростання, приросту або абсолютних відхилень явища потягом досліджуваного періоду відбувається більш-менш рівномірно. При такому вирівнюванні завдяки усуненню впливу випадкових факторів досліджуване явище змінюватиметься щороку на одну й ту саму величину в арифметичній прогресії.

Рівняння прямої має такий вигляд:

,

де - вирівняне значення членів динамічного ряду;

a, b - параметри прямої;

t - відрізки або моменти часу (порядковий номер року, який набуває значення 1, 2, 3 і т. д.).

Параметри рівняння знаходять шляхом складання і розв'язання так званих нормальних рівнянь:



де n - кількість років у періоді, що вивчається.

Цю систему рівнянь можна значно спростити, якщо відлік часу брати з середини ряду, умовно взятого за нуль. Тоді слід зазначити, що . При непарній кількості рівнів ряду значення t встановлюється так, як показано в наведеному нижче прикладі. Приклад. Наведені нижче дані характеризують динаміку кількості працівників промислових підприємств області, які підвищили свою кваліфікацію у 2003-2007 pp.:

Таблиця 11

Рік	2003	2004	2005	2006	2007
Кількість працівників, осіб	2074	2030	2164	2339	2502

Визначити тенденцію зміни рівнів ряду динаміки способом аналітичного вирівнювання.

З метою визначення основної тенденції зміни чисельності працівників промислових підприємств області, які підвищили свою кваліфікацію, доцільно використати метод аналітичного вирівнювання. У цій задачі абсолютні прирости більш-менш постійні, рівні ряду змінюються близько до арифметичної прогресії, тому вирівнювання зробимо за прямою за допомогою складання рівняння у вигляді лінійної функції типу

.

Для визначення параметрів рівняння складемо спрощену систему рівнянь. Початок відліку часу (t = 0) перенесемо на середину динамічного ряду (табл. 12).

Таблиця 12 Розрахункові дані для визначення параметрів трендової лінії кількості працівників

Рік	Кількість працівників, осіб, у	t	t2	yt	Теоретичне значення,
2003	2 074	-2	4	-4 148	1 988,8
2004	2 030	-1	1	-2 030	2 105,3
2005	2164	0	0	0	2 2...

Подобные документы

• Статистична оцінка динамічного моделювання соціально-економічних явищ та процесів

  Моделювання і прогнозування, характеристика часових рядів, структура та підходи до статистичного вивчення. Метод сезонної декомпозиції як основа вивчення часових рядів. Статистичне дослідження сезонності реалізації м'ясо-молочної продукції та урожайності.
  
  дипломная работа [268,5 K], добавлен 28.11.2014
  

• Використання статистичних методів досліджень в аналізі економічних явищ і процесів

  Визначення тенденцій розвитку економіки України. Виділення та класифікація соціально-економічних типів явищ. Групування даних та обчислення статичних показників. Індексний і кореляційний аналіз рядів динаміки. Дослідження структури масової сукупності.
  
  курсовая работа [324,0 K], добавлен 07.06.2019
  

• Економічне прогнозування

  Методологічні основи соціально-економічного прогнозування. Методи, моделі прогнозування одновимірних і багатовимірних процесів. Побудова багатофакторної індексної моделі. Особливості моделювання взаємозв'язаних динамічних рядів. Методи експертних оцінок.
  
  курс лекций [258,6 K], добавлен 25.01.2010
  

• Прогнозування соціально-економічних процесів

  Верифікація прогнозів, ex post як імітація процесу прогнозування. Схема ретроспективної перевірки точності прогнозу. Коефіцієнт нерівності Тейла. Алгоритм ex post прогнозування. Поняття тенденції, основні способи встановлення наявності тенденції.
  
  отчет по практике [64,5 K], добавлен 23.10.2017
  

• Економічно-статистичні методи в аналізі економічних явищ і процесів

  Групування статичних даних та обчислення статичних показників. Практичне застосування методики проведення статистичних групувань, вивчення залежності. Аналіз рядів динаміки, індексний і кореляційний аналіз. Визначення тенденції розвитку та прогнозування.
  
  курсовая работа [39,0 K], добавлен 17.10.2009
  

• Методологія і практика територіальних порівнянь соціально-економічних явищ на прикладі чисельності населення Запорізької та Дніпропетровської областей за 2012-2018 рр.

  Теоретико-методологічні основи статистичного аналізу динаміки соціально-економічних процесів. Територіально-просторові порівняння чисельності населення Дніпропетровської і Запорізької областей. Виявлення основних тенденцій розвитку чисельності населення.
  
  курсовая работа [598,6 K], добавлен 06.10.2020
  

• Статистичне вивчення та прогнозування динаміки цін на промислову продукцію

  Поняття ціни, її види та функції. Система показників статистики цін та методика їх побудови. Джерела статистичних даних про ціни. Побудова прогнозних моделей індексів цін. Моделювання та прогнозування динаміки споживчих цін у Львівській області.
  
  дипломная работа [2,3 M], добавлен 13.06.2009
  

• Поняття статистики та її зв'язок з іншими науковими дисциплінами

  Методика кількісного обліку масових соціально-економічних явищ і процесів, принципи роботи з масовими числовими даними. Категорії статистичної науки та спільні для будь-яких масових явищ методи й засоби аналізу; процеси, що відбуваються в економіці.
  
  шпаргалка [38,7 K], добавлен 20.01.2011
  

• Статистичне вивчення товарних ринків в регіоні

  Основні поняття, статистичні критерії, класифікація в оптовій торгівлі. Система показників товарних ринків. Аналіз сезонних коливань соціально-економічних явищ. Статистичне дослідження сезонності реалізації м’ясо-молочної продукції в Харківській області.
  
  курсовая работа [219,2 K], добавлен 26.11.2012
  

• Соціально-економічні наслідки інфляції в Україні

  Загальнотеоретичні основи поняття інфляція, її види, типи та причини виникнення. Визначення основних соціально-економічних наслідків інфляції і методів боротьби з нею. Характеристика інфляції попиту і пропозиції. Методи антиінфляційного оподаткування.
  
  курсовая работа [66,1 K], добавлен 13.03.2010
  

• Прогнозування, планування, регулювання діяльності підприємства

  Прогнозування розвитку підприємства, основні принципи прогнозування. Методологічні основи планування. Стратегія розвитку підприємства. Тактичне і оперативне планування. Прогнозування є одним з етапів перспективного планування. Методи планування.
  
  реферат [25,7 K], добавлен 10.12.2008
  

• Аналіз динаміки і циклічності економічних процесів

  Поняття економічного циклу, порядок оцінки коливань в ньому. Види коливань залежно від довжини хвилі за часовим чинником. Методи аналізу тенденцій кон'юнктури ринку. Ендогенний механізм довгоплинних коливань. Півфази малих циклів ділової активності.
  
  контрольная работа [345,9 K], добавлен 24.05.2010
  

• Соціально-економічні наслідки інфляції

  Визначення основних соціально-економічних наслідків інфляції і методи боротьби з нею. Причини виникнення інфляції в Україні, особливість її проявів. Індекси споживчих та виробничих цін, прожитковий рівень. Основні напрямки антиінфляційної політики.
  
  курсовая работа [598,8 K], добавлен 14.04.2013
  

• Економічна активність населення як індикатор динаміки соціально-економічної диференціації країн-членів ЄС

  Вивчення теоретико-методичних концептів оцінки економічної активності населення (рівня безробіття, зайнятості чоловіків та жінок) та їх динаміки у соціально-економічній стратифікації країн в процесі розширення ЄС на підставі статистичного аналізу.
  
  статья [21,6 K], добавлен 31.08.2017
  

• Аналіз економічної нестабільності в Україні

  Основне поняття і динаміка інфляції та безробіття, загальний розгляд економічної теорії нестабільності. Загальна характеристика економічних явищ. Кейнсіанска теорія нестабільності. Антиінфляційна політика держави. Визначення та вимірювання безробіття.
  
  курсовая работа [50,7 K], добавлен 21.10.2009
  

• Теорія соціально-технологічної парадигми як методологія визначення пріоритетів економічного розвитку України

  Оцінка технологічного розвитку української економіки в контексті світової еволюції технологічних парадигм. Зв’язок між впровадженням у виробництво науково-технологічних інновацій і довгостроковими коливаннями циклічного розвитку економічних процесів.
  
  научная работа [35,9 K], добавлен 11.03.2013
  

• Циклічність як загальна форма економічної динаміки

  Теорії економічної динаміки. Методичні підходи до складання макроекономічних прогнозів. Застосування теорії циклічного розвитку. Чотири кондратьєвських цикли. Симетричність економічних реформ в Україні. Макроекономічні характеристики фаз довгої хвилі.
  
  реферат [26,4 K], добавлен 01.10.2009
  

• Економічні хвилі

  Причини та типи економічних коливань. Суть і структура економічного циклу. Фактори, що визначають темпи економічного зростання. Теорія реального ділового циклу. Показники економічної динаміки у макророзрахунку. Сучасні дослідження теорії циклічності.
  
  курсовая работа [413,3 K], добавлен 12.02.2013
  

• Методи оцінки діяльності підрозділів підприємств

  Характеристика методів прогнозування в діагностиці факторів виробництва. Формування змін в перспективі соціально-економічного розвитку фірми. Загальні переваги та недоліки експертних методів оцінювання. Метод мозкової атаки, або мозкового штурму.
  
  контрольная работа [71,1 K], добавлен 09.10.2012
  

• Математичний підхід до визначення величини глибини прогнозу

  Методи статистичного прогнозування. Види процесів тимчасових рядів. Аналіз поводження автокорреляційних функцій тимчасових рядів. Підхід до оцінки глибини економічного прогнозу. Залежність точності прогнозованих значень від розрахованої глибини прогнозу.
  
  контрольная работа [583,4 K], добавлен 02.02.2010
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам