Ефективність зерновиробництва в ПСП "Новогригорівське"

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗМІСТ

Вступ

Розділ 1. Теоретичні основи з теми дослідження

1.1 Значення і завдання економічного аналізу

1.2 Теоретичні основи аналізу ефективності

1.3 Методика дослідження

Розділ 2. Аналіз фінансово-економічних умов ПСП «Новогригорівське» Вознесенського району

2.1 Аналіз розміру і спеціалізації

2.2 Аналіз забезпеченості та ефективності використання ресурсів

2.3 Аналіз фінансового стану

Розділ 3. Аналіз ефективності зерновиробництва в ПСП «Новогригорівське»

3.1 Аналіз та основні напрямки збільшення обсягів зерновиробництва

3.2 Аналіз та резерви зростання виручки від реалізації зерна

3.3 Аналіз та напрямки підвищення ефективності зерновиробництва

Висновки

Список використаних джерел

Додаток

ВСТУП

Зерновий сектор України є стратегічною галуззю економіки держави, що визначає обсяги, пропозиції та вартість основних видів продовольства для населення країни, зокрема продуктів переробки зерна і продукції тваринництва, формує істотну частку доходів сільськогосподарських виробників, визначає стан і тенденції розвитку сільських територій, формує валютні доходи держави за рахунок експорту.

Зернова галузь є базою та джерелом сталого розвитку більшості галузей агропромислового комплексу та основою аграрного експорту.

Природно-кліматичні умови та родючі землі України сприяють вирощуванню всіх зернових культур і дозволяють отримувати високоякісне продовольче зерно, в обсягах, достатніх для забезпечення внутрішніх потреб і формування експортного потенціалу. Разом з тим, подальший розвиток галузі вимагає ґрунтовної економічної оцінки, перегляду цілого ряду позицій щодо технічно-технологічних, організаційно-економічних та ринкових умов функціонування всього комплексу.

Матеріально-технічне забезпечення зерновиробництва та ефективність праці не відповідають світовим стандартам і потребам галузі. Відсутність достатніх фінансових ресурсів стримує впровадження новітніх технологій, використання високоякісного насіння, обмежує застосування інших матеріально-технічних ресурсів. Виробництво зерна стає все більш залежним від впливів погодних факторів.

Нераціональне використання земельних ресурсів і низька культура землеробства призводить до виснаження і деградації ґрунтів, зменшення вмісту в них гумусу та поживних речовин. Недостатніми є якість трудових ресурсів та стан науково-дорадчого супроводження зерновиробництва.

Метою даної курсової роботи є дослідження та аналіз ефективності зерновиробництва в ПСП «Новогригорівське» Вознесенського району та пошук резервів підвищення ефективності зерновиробництва в досліджуваному господарстві.

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ З ТЕМИ ДОСЛІДЖЕННЯ

1.1 Значення і завдання економічного аналізу

Економічний аналіз є складовою частиною економічної роботи на підприємстві. Він, як завершальний її етап, комплексно охоплює всі інші елементи цієї роботи.

Економічний аналіз, який дає змогу правильно оцінити роботу підприємства і його підрозділів, виявити причини негараздів і наявні резерви, уможливлює значне поліпшення рівня всієї економічної роботи, робить її серйозним стимулом науково-технічного прогресу, підвищення ефективності виробництва.

Важливого значення економічний аналіз набуває за ринкових реформ, коли на перший план виходять економічні методи управління: він має не лише виявляти хиби, а й розкривати можливості дальшого зростання економіки.

За цих умов аналіз забезпечує можливість об'єктивної оцінки економічних результатів діяльності трудових колективів, визначення їхнього місця в галузі, регіоні, а також визначення внеску кожного робітника в загальний економічний результат діяльності підприємства відповідно до кількості та якості його трудових затрат. Це створює підґрунтя для розроблення системи матеріального заохочення працівників на підприємстві за рахунок фонду оплати праці та інших джерел.

Криза економіки України потребує активної аналітичної роботи, бо саме економічний аналіз дає змогу виявити й кількісно виразити залежності між результатами діяльності підприємств та ресурсами, заробітком, формами власності. Економічний аналіз сприяє бережливості, умілому витрачанню всіх видів засобів, ліквідації безгосподарності, непродуктивних витрат і втрат.

Ринкові відносини потребують ґрунтовного аналізу ринкових ситуацій з тим, щоб визначити принципи дії ринкових механізмів. Такий аналіз у розвинутих країнах виявив цілу низку об'єктивних закономірностей і дав змогу планувати кількість товару відповідно до вимог споживачів, «підігнати» товар під наявний на ринку попит. У результаті відбулась переорієнтація виробництва, а слідом за ним і попиту. Почалось становлення так званого ринку покупця -- практичне втілення концепції маркетингу.

Економіку, що відтворює сама себе, екстенсивно нарощує витрати, позбавлено гнучкості, мобільності й дійових стимулів, щоб іти нарівні з науково-технічним прогресом і мати за основний критерій якість продукції. Не спроможна вона також орієнтуватись на запити споживачів. Для виправлення цих деформацій необхідний економічний аналіз як засіб контролю.

У міру становлення ринкових відносин масштаби виробництва, темпи його зростання повинні прискорюватись. Тому треба скоротити час між проведенням аналізу та використанням його висновків.

Поліпшення організації та повніше використання економічного аналізу в управлінні тісно пов'язані з усією системою вдосконалення господарського механізму в нашій країні, спрямованою на підвищення ефективності виробництва і якості праці в усіх ланках національної економіки.

Мета економічного аналізу - сприяння виконанню планів підприємств і їх підрозділів, а також інших господарських формувань, сприяння дальшому розвитку і поліпшенню економічної роботи завдяки підготовці проектів оптимальних управлінських рішень.

Основними завданнями економічного аналізу є:

- об'єктивна оцінка роботи підприємства і його підрозділів через порівняння результатів з витратами;

- виявлення впливу відповідних факторів на показники, які аналізуються, і вивчення причинних зв'язків;

- пошук наявних резервів підвищення ефективності виробництва;

- опрацювання конкретних заходів щодо використання виявлених резервів та здійснення контролю за їх виконанням;

- узагальнення результатів аналізу для прийняття раціональних управлінських рішень.

Ці основні завдання економічного аналізу забезпечують за їх комплексного вирішення досягнення кінцевих результатів - виконання планів, поліпшення й удосконалення економічної роботи і відповідно дальшого розвитку підприємств.

Проте ними не вичерпується весь склад завдань аналізу. Можна назвати ще й такі:

- оцінка реальності, напруженості та оптимальності планів і обґрунтованості норм споживання ресурсів;

- виявлення забезпеченості підприємства матеріальними, трудовими та фінансовими ресурсами;

- оцінка дійовості поточного контролю на всіх виробничих дільницях;

- вивчення новацій і сприяння їхньому поширенню;

- дослідження конкурентоспроможності свого підприємства і кон'юнктури ринку.

1.2 Теоретичні основи аналізу ефективності

Поняття «ефективність» має низку різних значень - відносний ефект, результативність процесу, операції, проекту, результату до витрат, видатків, які зумовили його отримання.

Ефективність виробництва - найважливіша якісна характеристика господарювання на всіх рівнях. Під економічної ефективністю виробництва розуміється рівень використання виробничого потенціалу, яка виявляється співвідношенням результатів і витрат виробництва.

Для обґрунтування напрямів та виявлення резервів підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва необхідно здійснити оцінку різних явищ, що відбуваються в цій галузі. Але на основі одного критерію цього зробити не можна. Тому потрібні конкретні показники, що відображують вплив різних факторів на процес виробництва. Лише система показників дає змогу провести комплексний аналіз і зробити правильні висновки щодо напрямів та резервів підвищення економічної ефективності сільськогосподарського виробництва.

Оцінюючи ефективність галузі, слід враховувати її особливості, які значно впливають на кінцеві результати.

Найважливішими вартісними показниками, що характеризують діяльність підприємства, є обсяг валової й товарної продукції, розмір поточних витрат і фондових вкладень, дохідність виробництва. На їх основі можна визначити продуктивність праці, фондовіддачу, матеріаломісткість, обчислити валовий і чистий дохід, а також показники рентабельності.

Показники економічної ефективності поділяються на часткові та загальні. До часткових належать: обсяг виробленої продукції, врожайність сільськогосподарських культур, продуктивність тварин, продуктивність праці, фондовіддача, матеріаловіддача, собівартість продукції.

Обсяг продукції як результат виробництва - це кількість виробленої впродовж певного періоду продукції, яка відображає загальний ефект і залежить від мети підприємства.

Продуктивність праці характеризує ефективність використання живої праці робітників, зайнятих безпосередньо на виробництві певного виду продукції, і показує, яку кількість продукції вироблено за одиницю часу.

Фондовіддача відображає ефективність використання затрат минулої праці, втіленої в основних виробничих фондах, і показує, скільки одержано валової продукції в розрахунку на одиницю фондів.

Матеріаловіддача відображає ефективність використання матеріальних затрат і засвідчує, скільки отримано валової продукції в розрахунку на одиницю матеріальних затрат.

Собівартість продукції в загальному вигляді характеризує ефективність використання всіх спожитих засобів виробництва і показує, що затратило підприємство на виробництво певного виду продукції.

Визначення економічної ефективності виробництва окремих видів продукції рослинництва і здійснюють на основі системи показників, які враховують відповідні особливості галузей. Для порівняння економічної ефективності виробництва окремих видів продукції рослинництва використовують такі показники: виробництво валової продукції рослинництва (грн.) з розрахунку на 1 га посіву, на одного середньорічного працівника, на 1 люд.-год, на 1 грн. виробничих витрат; валовий та чистий доход і прибуток на 1 га посіву, на 1 люд.-год, на 1 грн. виробничих витрат; рівень рентабельності виробництва, норма прибутку, рівень оплати праці на 1люд.-год., на 1 середньорічного працівника.

Економічну ефективність виробництва продукції одного виду (зерна, молока тощо) визначають за допомогою таких показників, як урожайність сільськогосподарської культури та продуктивність тварин, затрати праці на 1 ц продукції, витрати кормів на 1 ц продукції (у тваринництві), собівартість 1 ц продукції, прибуток з розрахунку на 1 га посіву чи 1 гол. худоби, рівень рентабельності.

1.3 Методика дослідження

Метод аналізу реалізується через його науковий апарат, тобто через сукупність прийомів дослідження.

Найважливішим елементом методики економічного аналізу є технічні прийоми та способи аналізу, які можна назвати інструментарієм аналізу. Вони використовуються на різних етапах дослідження для:

первинної обробки зібраної інформації;

вивчення стану та закономірностей розвитку об'єктів, що досліджуються;

визначення впливу факторів на результати діяльності підприємств;

підрахунку невикористаних резервів збільшення ефективності виробництва;

узагальнення результатів аналізу та комплексної оцінки діяльності підприємств;

обґрунтування планів економічного та соціального розвитку, управлінських рішень, різних заходів.

До якісних (абстрактно-логічних) прийомів дослідження відносять: аналіз, синтез, індукцію, дедукцію, порівняння, евристичні прийоми.

Кількісні прийоми дослідження дають числову характеристику економічних явищ і поділяються на описові та аналітичні.

Описові прийоми дослідження дають можливість визначити розміри, масштаби, тенденції, динаміку розвитку економічних процесів, визначають стан та структуру економічних явищ, певну числову характеристику окремих напрямків діяльності підприємства. До них належать середні та відносні величини, ряди динаміки, графічний прийом, структурні та типологічні групування.

Аналітичні прийоми уможливлюють не тільки визначення певних значень показників, що характеризують економічні процеси, а й дослідження причинно-наслідкових залежностей між явищами, силу впливу окремих факторів на предмет дослідження. У свою чергу, аналітичні прийоми поділяються на прийоми, за допомогою яких вивчаються функціональні (детерміновані) залежності, і прийоми, що використовуються для дослідження стохастичних взаємозв'язків. До перших відносять ланцюгові підстановки, спосіб абсолютних та відносних різниць, індексний спосіб, інтегральний, пропорційного ділення, частковoї участі, балансовий прийом. Щодо засобів стохастичного факторного аналізу, то найбільшого поширення набули аналітичні групування, кореляційно-регресійний метод, дисперсійний аналіз, компонентний аналіз. В окрему групу можна виділити прийоми, що дають змогу оптимізувати певні економічні явища: лінійне програмування, теорія масового обслуговування, теорія ігор та ін.

З описових кількісних засобів аналітичного дослідження значного поширення набуло використання середніх та відносних величин.

Середні величини (прості арифметичні, зважені арифметичні, середні хронологічні, середні геометричні, середні гармонічні, середні квадратичні) використовуються в аналізі для узагальнюючої характеристики масових однорідних показників (середня заробітна плата робітника, середня чисельність працівників, середня ціна реалізації тощо). Через середню величину характеризують загальний рівень ознаки, що аналізується, коли вона схильна до значних коливань. Обов'язковою умовою для використання способу середніх величин є якісна однорідність сукупності явищ та фактів, що вивчаються.

Під час обчислення середніх величин необхідно враховувати, що вони поділяються залежно від поставлених цілей на дві групи:

прості середні, обчислені без урахування значущості кожного елемента в загальній сукупності;

зважені середні, в яких враховано вагу (значущість) досліджуваних елементів.

Найбільш простою є середня арифметична, яка обчислюється простим діленням суми окремих значень ознак на їхню кількість.

Середня гармонічна тісно пов'язана із середньою арифметичною і обчислюється як відношення суми ознак до суми добутків цих ознак на обернені значення варіант.

Використання середньої гармонічної є найбільш зручним у тому разі, коли невідомі абсолютні значення досліджуваних ознак.

Середня квадратична обчислюється добуванням квадратного кореня з частки від ділення суми квадратів окремих значень досліджуваної ознаки на їхню кількість за такими формулами:

проста середня квадратична:

;

зважена середня квадратична:

.

Найчастіше в економічному аналізі використовується середня хронологічна, яка характеризує середній рівень рядів динаміки. Для однакових проміжків часу середня хронологічна обчислюється за формулою:

Для аналізу зміни економічних явищ і процесів за певний період широко використовуються ряди динаміки.

Рядом динаміки називають часову послідовність значень економічних показників. Це хронологічні (моментні) або часові (інтервальні) ряди значень показника, які дають змогу аналізувати особливості розвитку того чи того економічного явища. Ряди динаміки можуть бути побудовані за абсолютними, відносними або середніми величинами.

Аналіз динамічних рядів уможливлює виявлення низки закономірностей і тенденцій, які виявляються в досліджуваному явищі. За допомогою рядів динаміки можна одержати такі дані:

інтенсивність зміни досліджуваних показників (зростання, зменшення, стабільність);

середній рівень показника і середню інтенсивність змін;

тенденції щодо зміни показників.

В економічному аналізі велику роль відіграють так звані графічні способи, відмітною рисою яких є їхня наочність, що значно спрощує процес доведення результатів економічного аналізу до широкого кола працівників.

Вибір технічних прийомів аналізу здебільшого залежить від характеру зв'язків між явищами. Якщо взаємозв'язок між результативним показником та факторами, що його визначають, має функціональний характер, в аналітичній практиці використовують прийоми елімінування.

Елімінування -- означає усунення, виключення впливу всіх, крім одного, факторів на величину результативного показника. Цей прийом виходить з умовного визнання того, що всі фактори змінюються незалежно один від одного: спочатку змінюється один, а всі інші залишаються без зміни; потім змінюються два; потім три і т.д. за незмінних інших. Це дає змогу визначити вплив кожного фактора на величину досліджуваного показника окремо.

В аналітичній практиці широко застосовуються такі прийоми елімінування:

спосіб ланцюгових підстановок;

спосіб абсолютних різниць;

спосіб відносних різниць;

індексний спосіб.

Спосіб ланцюгових підстановок. Він є найуніверсальнішим і використовується для розрахунку впливу факторів в усіх типах факторних моделей. Цей спосіб полягає у визначенні впливу окремих факторів на зміну величини результативного показника з допомогою поступової заміни базисної величини кожного факторного показника у факторній моделі на фактичну величину у звітному періоді. З цією метою визначають низку умовних величин результативного показника, які враховують зміну одного, потім двох, трьох, факторів, припускаючи, що інші фактори є незмінними. Порівняння величини результативного показника до та після заміни рівня того чи того показника нейтралізує (елімінує) вплив усіх інших факторів, крім одного, та уможливлює визначення впливу останнього на приріст результативного показника.

Для ілюстрації принципового алгоритму ланцюгових підстановок як методу виявлення впливу факторів на результативний показник розглянемо показник Y, який описується формулою

Y = Х1Х2Х3, причому базисний рівень цього показника (Y0) і звітний рівень (Y1) становлять:

Далі послідовно замінюються базисні параметри, що входять у формулу, на звітні і розраховуються умовні результативні показники:

1-й умовний показник (перша заміна):

;

2-й умовний показник (друга заміна):

;

3-й показник (третя заміна):

.

Отже, вплив факторів на відхилення значення показника Y1 від значення показника Y0 визначатиметься так:

вплив фактора Х1 на зміну у:

;

вплив фактора Х2 на зміну у:

;

вплив фактора Х3 на зміну у:

;

.

Спосіб абсолютних різниць. Цей спосіб є спрощеним варіантом способу ланцюгових підстановок. Як і останній, він використовується для розрахунку впливу факторів на приріст результативного показника в тих моделях, де результативний показник представлений у вигляді добутку факторів

Y = Х1Х2,

або в змішаних моделях типу

Y = (Х1 - Х2)Х3.

Якщо результативний показник розраховується як частка від ділення факторів або представлений залежністю факторів, то доцільно використовувати тільки спосіб ланцюгових підстановок як найуніверсальніший.

Хоч можливість використання способу абсолютних різниць є обмеженою, завдяки його зручності він набув широкого застосування в економічному аналізі. Особливо ефективно використовується цей спосіб у тому разі, коли вихідні дані вже містять абсолютні відхилення за факторними показниками. Алгоритм розрахунків за допомогою способу ланцюгових підстановок має такий вигляд:

;

;

.

Щоб розрахувати вплив першого фактора (кількісного) на результативний показник, необхідно абсолютний приріст цього фактора помножити на базисний рівень другого фактора (і всіх інших, що їх включає модель).

Вплив другого фактора на результативний показник розраховується множенням фактичного значення першого фактора на абсолютний приріст другого фактора (тобто того фактора, вплив якого вивчається), а якщо в моделі є інші фактори, то на базисне значення тих факторів, вплив яких іще не вивчався.

Вплив третього фактора (і всіх наступних) визначається як добуток фактичного значення першого та другого факторів на абсолютний приріст досліджуваного третього фактора.

Згідно зі способом відносних різниць для визначення впливу першого фактора на результативний показник необхідно базисне значення результативного показника помножити на відносне відхилення першого фактора, яке виражене у відсотках, і поділити на 100. Для спрощення розрахунків відносне відхилення факторів доцільно розраховувати в коефіцієнтах:

.

Вплив другого фактора визначається множенням базисного значення результативного показника, скоригованого на вплив дії першого фактора (позитивний вплив додається, негативний -- віднімається), на відносне відхилення другого фактора, що виражається у відсотках, і результат поділити на 100:

.

Вплив третього фактора (і всіх наступних) визначається аналогічно: базисне значення результативного показника коригується на результат дії першого та другого факторів (додається чи віднімається залежно від напрямку дії) і отриманий результат множиться на відносне відхилення третього фактора:

.

Розглянуті вище технічні засоби економічного аналізу забезпечують можливість досліджувати будь-які показники діяльності підприємства окремо або в комплексі (у системному порядку). Однак навіть під час аналізу окремих показників роботи (не кажучи вже про комплексний аналіз) дуже рідко користуються тільки одним із розглянутих технічних прийомів. Для досягнення кінцевої мети аналізу, як правило, необхідно застосувати комбінацію різних прийомів.

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНИХ УМОВ ПСП «НОВОГРИГОРІВСЬКЕ» ВОЗНЕСЕНСЬКОГО РАЙОНУ

2.1 Аналіз розміру і спеціалізації

Приватне сільськогосподарське підприємство «Новогригорівське» знаходиться у центральній частині Миколаївської області. Підприємство розташоване в с. Новогригорівка, Вознесенського району. Відстань від господарства до обласного центру - м. Миколаїв 75 км, до районного центру - м. Вознесенська 15 км.

За географічним положенням територія господарства знаходиться у підзоні північного степу. Клімат теплий з жарким літом і м'якою зимою. Середньорічна температура повітря 8,50С. Кількість опадів за період з температурою вище 10 0С - 200-230 мм, за рік - 330-360 мм. За даними агрометеорологічної станції середня тривалість без морозного періоду в зоні складає 186-200 днів. Приморозки навесні припиняються найчастіше з другої декади квітня, але бувають роки, коли вони спостерігаються навіть у другій декаді травня.

Тривалість вегетаційного періоду за середньою температурою вище +5 0С 217 днів, вище +10 0С 171 день. Середня t 0С повітря за рік 9,2-9,9 0С.

За результатами агрохімічного обстеження переважають ґрунти з середнім вмістом гумусу, значну частку також займають піщані ґрунти. В цілому природно-кліматичні умови та географічне положення господарства благодійно впливають на вирощування багатьох сільськогосподарських культур.

Основний вид транспортного зв'язку в господарстві - автомобільний.

Проаналізуємо динаміку показників розміру господарства, які свідчать про рівень концентрації виробництва, для наочності представимо їх у таблиці 2.1.

Таблиця 2.1 Показники розміру ПСП «Новогригорівське» Вознесенського району

Показники	2009 рік	201 рік	2011 рік	2011р. у % до
				2009р.	2010р.
Валова продукція с.-г. у порівняльних цінах 2010 року, тис. грн	3633,8	4444,2	6022,8	165,7	135,5
Грошова виручка від реалізації с.-г. продукції, тис. грн	2264	4162,1	6624,2	292,6	159,2
Площі с.-г. угідь, га	2434	2277	2272	93,3	99,8
Середньорічна вартість основних виробничих фондів с.-г. призначення, тис. грн	6220	6221	6482	104,2	104,2
Середньорічна чисельність працівників зайнятих в с.-г. виробництві, чол.	23	23	28	121,7	121,7

Аналіз динаміки показників розміру виробництва в ПСП «Новогригорівське» свідчить, що в господарстві спостерігається тенденція нарощування обсягів грошової виручки від реалізації продукції. У 2011 р., порівняно з 2009-2010 рр., вартість валової продукції в постійних цінах 2010 р. зросла на 65,7% та на 35,5% відповідно, грошова виручка зросла на 192,6% та 59,2% відповідно.

Також в господарстві спостерігається поступове збільшення вартості основних засобів на 4,2% та середньорічної чисельності працівників - на 21,7%. Зменшилась протягом досліджуваного періоду площа сільськогосподарських угідь - на 6,7% та на 0,2% відповідно.

Для характеристики виробничо-економічного потенціалу ПСП «Новогригорівське» важливе значення має аналіз процесу спеціалізації виробництва з метою вивчення її рівня, доцільності, впливу на економічні показники діяльності господарства. Для цього розрахуємо таблицю 2.2 і проаналізуємо отримані показники.

Таблиця 2.2 Розмір та структура грошової виручки від реалізації в ПСП «Новогригорівське» Вознесенського району

Галузі та види	Товарна продукція тис. грн	В середньому за 3 роки, тис. грн	Структура грошових надходжень, %
продукції	2009 рік	2010 рік	2011 рік		По підп.	По с.-г. вир.
Пшениця озима	635,1	725,8	1358,9	906,6	20,8	20,8
Гречка	0,0	0,0	129,1	43,0	1,0	1,0
Ячмінь озимий	427,3	686,8	1873,0	995,7	22,8	22,9
Ячмінь ярий	0,0	0,0	137,3	45,8	1,0	1,1
Соняшник	1030,6	2587,0	3023,2	2213,6	50,8	50,9
Ріпак озимий	90,9	132,0	0,0	74,3	1,7	1,7
Овочі відкритого ґрунту	2,9	0,3	40,4	14,5	0,3	0,3
Баштанні культури	1,1	0,0	0,0	0,4	0,0	0,0
Інша продукція рослинництва	76,1	30,2	62,3	56,2	1,3	1,3
Разом по рослинництву	2264,0	4162,1	6624,2	4350,1	99,8	100,0
Всього по сільськогосподарському виробництву	2264,0	4162,1	6624,2	4350,1	99,8	100
Виконання робіт, надання послуг	10,4	8,8	11,0	10,1	0,2	х
Всього по господарству	2274,4	4170,9	6635,2	4360,2	100	х

Аналіз розміру та структури грошової виручки від реалізації сільськогосподарської продукції свідчить, що ПСП «Новогригорівське» спеціалізується на виробництві соняшнику (50,9% в структурі виручки від реалізації сільськогосподарської продукції) та зернових культур (питома вага загалом 45,8%). Незначна частка виручки припадає на вирощування ріпаку (1,7%), овочів (0,3%) та іншої рослинницької продукції (1,3%). Загалом виручка від галузі рослинництва в структурі загальної виручки підприємства займає 99,8%, 0,2% припадає на послуги в сільському господарстві.

2.2 Аналіз забезпеченості та ефективності використання ресурсів

У сільському господарстві земля - це головний засіб виробництва, без якого неможливий сам процес виробництва продукції рослинництва і тваринництва. Земля одночасно є предметом і засобом праці, а отже, і головним засобом виробництва. Земля значною мірою визначає темпи розвитку і рівень ефективності сільськогосподарського виробництва.

Пропонуємо дослідити динаміку та структуру землекористування в ПСП «Новогригорівське» (табл. 2.3).

Таблиця 2.3 Динаміка та структура землекористування в ПСП «Новогригорівське» Вознесенського району

Показники	2009 р.	2010 р.	2011 р.	2011 р. у % до
	га	%	га	%	га	%	2009 р.	2010 р.
Загальна земельна площа,	2434,0	100,0	2277,0	100,0	2272,0	100,0	93,3	99,8
в т.ч. сільськогосподарські угіддя з них:	2434,0	100,0	2277,0	100,0	2272,0	100,0	93,3	99,8
-- рілля	2434,0	100,0	2277,0	100,0	2272,0	100,0	93,3	99,8
Посівні площі	2134,0	88,9	2276,0	100,0	2271,5	100,0	100,0	99,8
Зрошувані землі	494,0	20,3	494,0	21,7	494,0	21,7	100,0	100,0
Коефіцієнт освоєння землі	1,00	Х	1,00	Х	1,00	Х	Х	Х
Коефіцієнт розораності сільськогосподарських угідь	1,00	Х	1,00	Х	1,00	Х	Х	Х
Коефіцієнт використання ріллі	0,89	Х	1,00	Х	1,00	Х	Х	Х

За досліджуваний період в господарстві спостерігається незначне зменшення площ сільськогосподарських угідь - у 2011 порівняно з 2009-2010 рр. на 6,7% та 0,2%. При цьому зазначаємо, що у зв'язку зі спеціалізацією підприємства на виробництві рослинницької продукції всі сільськогосподарські угіддя зайняті під ріллею, про що свідчить коефіцієнт розораності с.-г. угідь -1,0. Також протягом досліджуваного періоду наявна рілля в господарстві використовувалась дуже інтенсивно і повністю була зайнята під посівами - коефіцієнт використання ріллі у 2009 р. становив 0,89, а в наступні два роки - 1,0.

Економічна ефективність використання земельних угідь у сільському господарстві характеризується системою натуральних і вартісних показників.

Вартісні показники найбільш повно характеризують економічну ефективність використання землі і дають змогу порівнювати та об'єктивно оцінювати рівень використання земельних ресурсів у господарствах, які спеціалізуються на виробництві різних видів продукції. Пропонуємо провести аналіз ефективності використання земельних ресурсів в господарстві за вартісними показниками (табл. 2.4).

Таблиця 2.4 Показники ефективності використання земельних угідь в ПСП «Новогригорівське» Вознесенського району

Показники	Роки	2011р. в % до
	2009 р.	2010 р.	2011 р.	2009 р.	2010 р.
Одержано в розрахунку на 1 га оброблюваних земель, грн:
-- валової продукції сільського господарства (в постійних цінах 2010 р.)	1492,9	1951,8	2650,9	177,6	135,8
-- валового доходу від сільського господарства	1297,0	2198,5	3504,4	270,2	159,4
-- прибутку (+), збитку (-) від реалізації сільськогосподарської продукції	18,6	39,6	1091,0	5862,1	2756,9

Аналіз ефективності використання земельних угідь в ПСП «Новогригорівське» дає змогу зробити висновок, що протягом 2009-2011 рр. ефективність використання землі в господарстві збільшилась. Так, обсяг валової продукції та валового доходу в розрахунку на 1 га с.-г. угідь зріс на 77,6% та 35,8% і 170,2% та 59,4% відповідно, обсяг прибутку збільшився в 58,6 раз та 27,5 рази відповідно.

На наступному етапі пропонуємо розглянути забезпеченість господарства трудовими ресурсами (табл. 2.5).

Таблиця 2.5 Забезпеченість трудовими ресурсами в ПСП «Новогригорівське» Вознесенського району

Трудові ресурси	2010 р.	2011 р.	Відхилення,%
	Потреба	Фактична наявність	%	Потреба	Фактична наявність	%
Всього, чол.
в т.ч.:	25	23	92	31	28	90,3	121,7
-- у рослинництві	25	23	92	31	28	90,3	121,7

Зазначимо, що в господарстві спостерігається нестача працівників, хоча і не надто критична, так, у 2010 р. в наявності було на 8% працівників менше від потреби (2 особи), а у 2011 р. - на 9,7% (3 особи).

Таблиця 2.6 Навантаження земельних угідь на одного працівника в ПСП «Новогригорівське» Вознесенського району

Показники	Роки	2011р. у % до
	2009	2010	2011	2 009р.	2 010р.
Припадає на одного середньорічного працівника:
-- сільськогосподарських угідь, га	105,8	99,0	81,1	76,7	82,0
-- посівів, га	94,1	99,0	81,1	86,2	82,0

Навантаження земельних угідь на одного працівника у 2011 р., порівняно з 2009-2010 рр., зменшилось. Сільськогосподарських угідь на одного працівника припадало на 23,3% та на 18% менше відповідно, а площі посівів - на 13,8% та 18% відповідно.

Розглянемо показники економічної ефективності використання трудових ресурсів у досліджуваному господарстві (табл. 2.7).

Таблиця 2.7 Показники ефективності використання трудових ресурсів в ПСП «Новогригорівське» Вознесенського району

Показники	Роки	2011 р. у % до
	2009	2010	2011	2009р.	2010р.
Отримано в розрахунку на одного середньорічного працівника, тис. грн:
-- вартості валової продукції сільського господарства (в порівнянних цінах 2010 р.)	158,0	193,2	215,1	136,1	111,3
-- валового доходу від сільського господарства	137,3	217,7	284,4	207,2	130,6
-- прибутку (+), збитку (-) від реалізації сільськогосподарської продукції	2,0	39,2	88,5	4494,8	226,0

Аналізуючи розраховані показники відмічаємо, що ефективність використання трудових ресурсів в господарстві зросла. Обсяг валового доходу в розрахунку на 1 працівника збільшився на 107,2% та на 30,6% у 2011 р. порівняно з 2009-2010 рр., обсяг прибутку збільшився в 44,2 рази та на 126% відповідно.

Важливе значення для нормального функціонування сільськогосподарських підприємств має повноцінне забезпечення матеріальними активами процесу виробництва. Проаналізуємо забезпеченість господарства матеріальними активами (табл. 2.8).

Таблиця 2.8 Забезпеченість ПСП «Новогригорівське» матеріальними активами

Показники	Роки	2011 р. у % до
	2009	2010	2011	2009 р.	2010 р.
Припадає матеріальних оборотних засобів в розрахунку на:
-- 1га сільськогосподарських угідь, грн	555,5	885,8	1291,0	232,4	145,7
-- одного середньорічного працівника, тис. грн	58,8	87,7	104,8	178,2	119,5
-- 1 гривню основних виробничих засобів, грн	217,4	324,2	452,5	208,2	139,6

Проведені розрахунки дозволяють стверджувати, що ПСП «Новогригорівське» протягом досліджуваного періоду збільшувало власну забезпеченість матеріальними активами. Відтак, у 2011 р., порівняно з 2009-2010 рр., матеріалозабезпеченість зросла на 132,4% та 45,7% відповідно, матеріалоозброєність - на 78,2% та 19,5% відповідно, на 1 грн основних засобів припадало на 108,2% та на 39,6% матеріальних активів більше ніж у попередні роки.

Таблиця 2.9 Склад і структура матеріальних ресурсів в ПСП «Новогригорівське»

Показники	Роки	2011 р. у % до
	2009	2010	2011	2 009 р.	2 010 р.
Насіння	207,0	185,9	218,8	105,7	117,7
Мінеральні добрива	117,5	265,0	657,9	559,9	248,3
Нафтопродукти	670,0	852,7	1167,2	174,2	136,9
Запасні частини	103,6	201,6	211,6	204,2	105,0
Електроенергія	22,8	25,7	35,3	154,8	137,4
Інші матеріальні витрати	231,3	486,1	642,4	277,7	132,2

Протягом досліджуваного періоду в господарстві спостерігалась тенденція збільшення вартості матеріальних ресурсів. В їх структурі найбільшу питому вагу займають нафтопродукти, мінеральні добрива та інші матеріальні ресурси.

Ефективність використання матеріальних ресурсів в господарстві протягом досліджуваного періоду мала тенденцію до зростання про що свідчать розраховані в табл. 2.10 показники.

Таблиця 2.10 Ефективність використання матеріальних ресурсів в ПСП «Новогригорівське»

Показники	Роки	2011 р. у % до
	2009	2010	2011	2009р.	2010 р.
Припадає на 1 гривню матеріальних оборотних засобів, грн;
-- валової продукції сільського господарства в постійних цінах 2010 р;	2687,3	2203,4	2053,3	76,4	93,2
-- товарної продукції сільського господарства в поточних цінах;	1674,3	2063,5	2258,4	134,9	109,4
-- прибутку (+), збитку (-) від реалізації сільськогосподарської продукції	33,5	446,8	845,1	2522,6	189,2

Одним із найважливіших факторів підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва являється забезпеченість його основними засобами в необхідній кількості та асортименті та більш повне їх використання. Тому, пропонуємо перейти до розгляду забезпеченості ПСП «Новогригорівське» основними засобами, аналізу їх стану та ефективності використання.

Аналіз забезпеченості ПСП «Новогригорівське» основними засобами (табл. 2.10) свідчить, що в 2011 р. в господарстві зріс рівень фондозабезпеченості на 11,6% та на 4,4% порівняно з 2009-2010 рр. Однак, фондоозброєність праці знизилась, за рахунок збільшення кількості працівників, на 14,6%.

Таблиця 2.11 Забезпеченість основними засобами в ПСП «Новогригорівське»

Показники	Роки	2011 р. у % до
	2009	2010	2011	2009	2010
Припадає на 100 га сільськогосподарських угідь:
-- вартості основних виробничих засобів, тис. грн	255,5	273,2	285,3	111,6	104,4
Припадає на одного середньорічного працівника:
-- вартості основних засобів, тис. грн	270,4	270,5	231,5	85,6	85,6

Пропонуємо дослідити показники стану та руху основних засобів в ПСП «Новогригорівське» (табл. 2.12).

Таблиця 2.12 Показники стану та руху основних засобів в ПСП «Новогригорівське»

Коефіцієнти	Роки	2011 р. у % до
	2009	2010	2011	2009 р.	2010 р.
Коефіцієнт зносу	0,036	0,032	0,030	84,39	92,42
Коефіцієнт придатності	0,964	0,968	0,970	100,58	100,25
Коефіцієнт вибуття	0,000	0,147	0,019	0,00	12,58
Коефіцієнт оновлення	0,001	0,146	0,058	6017,40	39,67
Коефіцієнт росту	0,001	-0,001	0,001	103,62	-

Аналіз розрахованих коефіцієнтів стану та руху основних засобів в досліджуваному господарстві свідчить про задовільний стан основних засобів в ПСП «Новогригорівське», так коефіцієнти придатності основних засобів протягом 2009-2011 рр. мали тенденцію до зростання. Однак, незадовільними є темпи оновлення та росту основних засобів в господарстві.

Перейдемо до розгляду економічної ефективності використання основних засобів в господарстві (табл. 2.13).

Таблиця 2.13 Економічна ефективність використання основних засобів в ПСП «Новогригорівське»

Показники	Роки	2011р. у % до
	2009	2010	2011	2009р.	2010р.
Отримано на 1 гривню основних засобів, грн:
-- вартості валової продукції сільського господарства ( в постійних цінах 2010 р.)	0,58	0,74	0,93	159,04	124,94
-- валового доходу від сільського господарства	0,72	0,83	0,83	116,0	100,0
-- прибутку (+), збитку (-) від реалізації сільськогосподарської продукції	0,01	0,14	0,38	5250,8	264,0

Аналіз показників економічної ефективності використання основних засобів в ПСП «Новогригорівське» свідчить про зростання її рівня. На 1 грн основних засобів у 2011 р. було отримано на 16% більше валового доходу та в 38 раз більше прибутку порівняно з 2009 роком.

2.3 Аналіз фінансового стану підприємства

Аналіз фінансового стану -- комплекс дій щодо вивчення й аналізу результатів фінансово-господарської діяльності організацій, підприємств, фірм з метою визначення ступеня ефективності використання основних фондів і оборотних коштів, виявлення можливих недоліків, порушень, невикористаних резервів підвищення результативності діяльності.

Аналізу фінансового стану підлягають основні статті балансу та інші матеріали обліку та фінансової звітності. Вивчається раціональність формування й використання власних, запозичених та залучених коштів, відповідність сум власних оборотних коштів потребам у них, обсяг формування та виконання плану одержання прибутку. Виявляються причини недостатнього залучення джерел надходження прибутків, наявність невикористаних оборотних коштів та можливості їх мобілізації, наявність і рух запасів товарно-матеріальних цінностей, джерела їх утворення, ефективність використання кредиту і його матеріальне забезпечення. Оцінюється стан розрахунків підприємства з бюджетом, банками, постачальниками, покупцями. Визначається економічний результат обігу оборотних коштів, співвимірюються витрати з прибутками, визначаються шляхи додаткового залучення оборотних коштів з метою одержання додаткових прибутків.

Розпочати аналіз фінансового стану ПСП «Новогригорівське» пропонуємо з дослідження динаміки показників фінансових результатів (табл. 2.14).

Таблиця 2.14 Динаміка показників фінансових результатів в ПСП «Новогригорівське»

Показники і порядок розрахунку	Роки	2011р. у % до
	2009	2010	2011	2009.р.	2 010р.
1. Прибуток (+), збиток (-) від реалізації, тис. грн (ф.2, код 050)	1585,0	1138,0	2813,0	177,5	247,2
2. Собівартість реалізованої продукції, тис. грн (ф.2, код 040)	3023,0	3034,0	3822,0	126,4	126,0
3. Чистий прибуток(+), збиток (-) тис. грн (ф.2, код 220)	1004,0	1151,0	2815,0	280,4	244,6
4. Середньорічна сума активів, тис. грн (ф.1, код 280)	4342,3	5378,4	5521,5	127,2	102,7
5. Середньорічна сума власного капіталу, тис. грн (ф.1, код 380)	2945,2	3345,1	4937,5	167,6	147,6
6. Рівень рентабельності продукції, % ( р.1/р.2) * 100 %	52,4	37,5	73,6	21,2 в.п.	36,1 в.п.
7. Рівень рентабельності активів, % (р.3/р.4) * 100%	23,1	21,4	51,0	27,9 в.п.	29,6 в.п.
8. Рівень рентабельності власного капіталу, % (р.3/р.5) * 100 %	34,1	34,4	57,0	22,9 в.п.	22,6 в.п.

Аналіз показників динаміки фінансових результатів ПСП «Новогригорівське» свідчить про їх позитивну динаміку, зокрема рівень рентабельності продукції зріс у 2011 р. порівняно з 2009-2010 рр. на 21,2 та 36,1 відсоткові пункти, рівень рентабельності активів - на 27,9 та 29,6 в.п., рівень рентабельності власного капіталу - на 22,9 та 22,6 в.п.

Проаналізуємо динаміку показників фінансової незалежності (табл. 2.15).

Таблиця 2.15 Динаміка показників фінансової незалежності в ПСП «Новогригорівське»

Коефіцієнти	Норматив	Порядок розрахунку	На початок 2011 року	На кінець 2011 року	Відхилення, (+,--)
Фінансування	< 1.0	Ф.1 р.(480+620) / р.380	0,13	0,11	-0,02
Автономії (незалежності)	> 0.5	Ф.1 р.380/ р.640	0,88	0,90	0,02
Стійкості (стабільності)	> 1.0	Ф.1 р.380/ (480+620)	7,61	9,01	1,41

Динаміка показників фінансової незалежності в досліджуваному господарстві свідчить, що підприємство є фінансово незалежним. Так, ПСП «Новогригорівське» залежить від зовнішнього фінансування на 11 %, майно підприємства на 90% сформовано за рахунок власних коштів, коефіцієнт стійкості, що показує співвідношення власних і залучених засобів, вкладених в діяльність підприємства, є значно вищим за нормативний.

Проаналізуємо показники ліквідності підприємства (табл. 2.16).

Ліквідність підприємства - це його спроможність швидко реалізувати активи й одержати гроші для оплати своїх зобов'язань, тобто це співвідношення величини його високоліквідних активів (кошти, ринкові цінні папери, дебіторська заборгованість) і короткострокової заборгованості.

1. Коефіцієнт покриття - показує, яку частину поточних зобов'язань підприємство спроможне погасити, якщо воно реалізує усі свої оборотні активи, в тому числі і матеріальні запаси. Цей коефіцієнт показує також, скільки гривень оборотних коштів приходиться на кожну гривню поточних зобов'язань.

2. Коефіцієнт швидкої ліквідності показує, яку частину поточних зобов'язань підприємство спроможне погасити за рахунок найбільш ліквідних оборотних коштів - грошових коштів та їх еквівалентів, фінансових інвестицій та кредиторської заборгованості. Цей показник показує платіжні можливості підприємства щодо погашення поточних зобов'язань за умови своєчасного здійснення розрахунків з дебіторами.

3. Коефіцієнт абсолютної ліквідності показує, яку частину поточних зобов'язань підприємство може погасити своїми коштами негайно.

Таблиця 2.16 Динаміка показників ліквідності в ПСП «Новогригорівське»

Коефіцієнти	Норматив	Порядок розрахунку	На початок 2011 року	На кінець 2011 року	Відхилення, (+,--)
Коефіцієнт абсолютної ліквідності	0,2--0,35	Грошові кошти / короткострокові пасиви	0,155	0,338	0,182
Коефіцієнт швидкої ліквідності	0,7 - 1	Оборотні активи - запаси / короткострокові пасиви	2,826	5,007	2,181
Коефіцієнт покриття	> 1	Оборотні активи / короткострокові пасиви	4,046	6,341	2,295

Аналіз отриманих показників ліквідності свідчить, що підприємство може повністю розрахуватися з кредиторами шляхом реалізації власних оборотних активів.

РОЗДІЛ 3. АНАЛІЗ ЕФЕКТИВНОСТІ ЗЕРНОВИРОБНИЦТВА В ПСП «НОВОГРИГОРІВСЬ...