Діяльність підприємств в сучасних умовах господарювання

Серед фахівців, які вивчають малий бізнес, і в середовищі підприємців фігурує перелік, в який входить близько двох десятків причин, що перешкоджають розвитку малого бізнесу в Україні. Серед них:

- недосконалі закони і правила, що часто змінюються;

- надмірні податки; вузькість джерел фінансування;

- нерівні можливості в конкуренції з великим бізнесом;

- нерозвиненість інфраструктури (банки, зв'язок, інформація і т. д.);

- професійна непідготовленість самих підприємців і т. д.

Нерівномірність розвитку малого підприємництва по території України зумовлена специфікою географічного положення регіону, рівнем соціально-економічного розвитку, наявністю інфраструктури, платоспроможності населення, ін.

З метою усунення негативної динаміки виникає необхідність в розробці та впровадженні дієвих соціально-економічних заходів стимулювання розвитку підприємницької діяльності.

Динаміка показників зайнятих працівників на малих підприємствах в Україні наведена на рис.3.1. і дозволяє зробити висновок про те, що протягом 2008-2013 років спостерігається стійка тенденція до скорочення кількості зайнятих працівників на малих підприємствах (починаючи з 2009 року в середньому на 3,5% щороку).

Рис. 3.1. Динаміка зайнятих працівників суб'єктів малого підприємництва

Поряд зі зменшенням кількості зайнятих працівників суб'єктів малого підприємництва відбувалося скорочення і кількості найманих працівників (на 1,67%).

Оскільки темпи зменшення зайнятих працівників в 2013 році є більшими за темпи скорочення найманих працівників, можна передбачити, що власники малих підприємств в більшій мірі забезпечують створення додаткових робочих місць для інших працівників, ніж віддають перевагу індивідуальній праці (самозайнятості).

Рис. 3.2 Структура зайнятих працівників малих підприємств за видами економічної діяльності в 2013 році без урахування фермерських господарств

Найбільша кількість працівників малих підприємств в 2013 році була зайнята в сфері торгівлі, ремонту автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку (25,7%); операцій з нерухомим майном, оренди, інжинірингу та надання послуг підприємцям (21,0%); промисловості (17,0%); будівництва (10,4%) (рис. 3.2.).

Таким чином, з проведеного аналізу показників зайнятості, видно, що сектор малого підприємництва не на належному рівні здійснює виконання своєї соціальної функції щодо забезпечення робочими місцями, зменшення рівня безробіття, підвищення добробуту населення.

Малими підприємствами України за підсумками 2013 року був отриманий збиток від звичайної діяльності до оподаткування в сумі 6767,7 млн. грн.

Прибуток від звичайної діяльності до оподаткування малими підприємствами в 2013 році був отриманий за такими галузями, як сільське господарство, мисливство, лісове господарство (7 484,3 млн. грн.), фінансова діяльність (4 623,0 млн. грн.) та освіта (64,3 млн. грн.). Ці галузі є «традиційними», які забезпечували позитивний результат щороку за період 2008-2013 роки.

В 2013 році чистий збиток склав 12 005,6 млн. грн., що в 4,35 разів більше ніж в 2012 році.

При цьому слід відмітити, що частка прибуткових підприємств є більшою. Чистий прибуток одержало 63,4% малих підприємств на суму 40 147,4 млн. грн., а чистий збиток - 36,6% в розмірі 52 153,0 млн. грн.

Негативна тенденція щодо показників фінансових результатів свідчить про відсутність сприятливого середовища для ефективного функціонування малих підприємств, що зумовлено наявністю економічних проблем, викликаних фінансово-економічної нестабільністю в державі, зокрема змінами в податковому законодавстві, складністю отримання банківських кредитів та ін.

3.3 Антикризове фінансове управління підприємством в сучасних умовах господарювання

Кризові ситуації виникають на всіх стадіях життєвого циклу підприємства: у певні моменти воно може не давати прибуток або зазнавати збитки. Це короткострокові ситуації, але вони можуть набувати затяжного характеру і закінчуватися банкрутством підприємства. Щоб цього не сталося, необхідно вчасно зрозуміти причини, внаслідок яких підприємство опинилося в кризі, і здійснити відповідні заходи для їх усунення. Не стійка кон'юнктура ринкового середовища вимагає постійного діагностування та впровадження в менеджмент спеціальних антикризових заходів, як запоруки успішного функціонування підприємств. Тому особливої актуальності, в умовах спаду економічного зростання набув процес розробки та використання ефективних методів і форм здійснення антикризового фінансового управління підприємством.

Отже, поняття «антикризового фінансового управління на підприємстві» - це система принципів та методів управління фінансами підприємства, спрямована на проведення діагностики загрози банкрутства, в разі настання виведення підприємства з кризи та її подолання з метою забезпечення безперервної діяльності підприємства на всіх стадіях його розвитку.

Фінансові відносини, що виникають в процесі такої взаємодії, об'єктивно провокують ризики, як результат не співпадіння інтересів сторін, їх усунення чи мінімізація потребує розробки та реалізації дієвого механізму антикризового фінансового (Додаток 3).

Фінансовий механізм повинен мати структурно-логічну систему, необхідною умовою створення якої є взаємозв'язок її компонентів та їх чіткі характеристики.

Перший фундаментальний блок механізму визначає сутність антикризового фінансового управління підприємством за допомогою трактування предмета, об'єкта, суб'єктів, мети та завдань цього процесу.

Антикризове фінансове управління підприємством спрямоване на вирішення низки завдань:

- своєчасне діагностування фінансового стану підприємства і вживання необхідних антикризових фінансових заходів щодо попередження фінансової кризи;

- відновлення фінансової стійкості підприємства;

- усунення неплатоспроможності підприємства;

- запобігання банкрутству та ліквідації підприємства [1].

Механізм планування й реалізації стратегії антикризового розвитку, являє собою процес підготовки управлінських рішень, що складається з визначеної послідовності етапів (Додаток 4).

Антикризове управління на підприємстві ґрунтується на виявленні ранніх ознак кризи й ідентифікації фінансового стану підприємства: нормальне, передкризове, кризове (Блок 2).

Нормальний фінансовий стан ідентифікується як стан, при якому не порушені основні економічні закони виробництва, а економічні показники не виходять за межі планово-нормативних значень. Розвиток підприємства відповідає стратегіям зростання чи стабільності, для цього використовують превентивні заходи, направлені на усунення виявлених відхилень (Блок 3).

При ідентифікації передкризового фінансового стану планування, організація і мотивація націлені на реалізацію заходів фінансової стабілізації підприємства. В основі цих заходів лежить усунення неплатоспроможності, та використання заходів з відновлення фінансової стійкості, серед яких: оптимізація структури капіталу, активів, грошових джерел, інвестицій.

Кризовий фінансовий стан підприємства - це стан, при якому відбулося

порушення фінансової стійкості, що заважає виконувати нормальну господарську діяльність, а також зумовлює тривалу неплатоспроможність підприємства, низьку ліквідність його активів. При ідентифікації кризового фінансового стану використовують заходи санації, серед яких: реструктуризація заборгованості, економія постійних оперативних витрат, санація кадрового потенціалу, санація інвестиційного потенціалу, реорганізація підприємства й інші заходи.

При негативному результаті усіх процедур оздоровлення, підприємство юридично визнається банкрутом із відкриттям конкурсного виробництва й ліквідацією підприємства [12].

Аналіз теорії та практики функціонування механізму антикризового управління дозволив зробити висновок, що впровадження дієвого фінансового механізму антикризового управління на підприємстві є необхідною умовою його нормального функціонування, а також діагностування і виявлення його негативних тенденцій.

Одним з найважливіших інструментів системи раннього попередження та реагування є дискримінантний аналіз (аналіз множинних дискримінант - Multiplediscriminant analysis, MDA). Його зміст полягає в тому, що за допомогою математично-статистичних методів будують функцію та розраховують інтегральний показник, на підставі якого можна з достатньою ймовірністю передбачити банкрутство суб'єкта господарювання.

Вирішення завдання недопущення кризи на підприємстві й виходу його на траєкторію подальшого економічного зростання неможливе без підвищення ефективності стратегічних управлінських рішень. Основними заходами, направленими на нейтралізацію загрози фінансової кризи є:

- страхування фінансових ризиків підприємства;

- реалізація зайвих або невживаних активів;

- вживання заходів по стягненню дебіторської заборгованості;

- економія інвестиційних ресурсів;

- економія поточних витрат;

- розв'язання стратегічних завдань розширення експортної діяльності та ін.

З метою своєчасної ідентифікації чинників, які сигналізують про той чи інший напрям розвитку окремих показників діяльності підприємства та вжиття превентивних заходів при стратегічному антикризовому управлінні підприємством у режимі реального часу, доцільно використовувати інформаційну систему раннього попередження та реагування (СРПР).

Першочерговим завданням системи раннього попередження є своєчасне виявлення кризи на підприємстві, тобто ситуації безпосередньої чи непрямої загрози його існуванню.

ВИСНОВКИ

В даній роботі було досліджено сутність підприємництва як основної форми господарської діяльності, його місію та її роль в соціально-економічному розвитку суспільства. Підприємництво є універсальним інструментом участі мільйонів громадян як в економічному житті власних країн, так і в системі міжнародного розподілу праці, виступає для економічно свідомих громадян як своєрідний засіб існування і стимул до самовдосконалення.

Проведене дослідження правових аспектів цілей підприємницької діяльності дозволяє зробити висновки, що діяльність підприємця спрямована на одержання прибутку. У цьому - економічна сутність підприємництва. Вихідною умовою здійснення підприємницької діяльності є державна реєстрація. Ця процедура значно впливає на розвиток підприємництва в цілому. Проведений аналіз показав, що в даний час в Україні дуже складна і тривала процедура реєстрації й одержання дозволу на початок діяльності, що є перешкодою для розвитку підприємництва.

Було визначено цілі створення і розвитку підприємництва та напрямки діяльності, на яких воно засновано. Базовими напрямками діяльності підприємства є вивчення ринку товарів, інноваційна діяльність, виробнича діяльність, комерційна діяльність, післяпродажний сервіс, економічна та соціальна діяльність.

Перспективними вважаються такі напрямки діяльності сучасного підприємства: спеціалізація окремих підприємств (навіть регіонів) на виробництві певного виду товарів, розвиток і застосування високих технологій, використання гнучких виробничих технологій, впровадженням систем комп'ютерного проектування і комп'ютеризованого виробництва.

Також у курсовій роботі було досліджено особливості малого підприємства в Україні. У системі заходів виходу з економічної кризи, здійснення переходу до регульованого ринку важливе значення має створення і розвиток малих підприємств. У минулому їхня роль недооцінювалася. Вони вважалися малоефективними, нечутливими до технічних нововведень. Перехід до регульованого ринку змінив ставлення до малих підприємств у розвитку економіки. Мале підприємництво слід розглядати як особливу частину економічної системи, що має власні специфічні функції, завдяки яким воно може стати дійовим джерелом підвищення життєздатності економіки в майбутньому. Розуміння особливостей малого підприємництва, визначення умов його розвитку мають стати підґрунтям для формування національної та регіональної політики його підтримки. Реалізація такої політики здатна не лише максимально підвищити конкурентоспроможність малого підприємництва, а й збільшити його позитивний вплив на економіку в цілому.

Поки що, на жаль, статистичні данні говорять про нерівномірний розвиток суб'єктів підприємництва. Не використані повною мірою потенційні можливості малого підприємництва щодо створення нових робочих місць та вирішення проблем безробіття.

Отже, на сучасному етапі проблема розвитку та регулювання підприємницької діяльності в економіці України, належить до категорії особливо актуальних. Ця тема потребує подальшого розгляду через аналіз вже існуючих теоретичних положень і практичних рекомендацій, що стосуються формування підприємницького сектора, а також через дослідження тенденцій розвитку підприємництва для виявлення справжньої природи цього явища.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Важинський Ф.А. - Антикризове фінансове управління як економічна система//Ф.А. Важинський, А.В. Колодійчук,//Науковий вісник НЛТУ України. - 2010. ? Вип.20.3. - с. 127-132.

2. Варналій З.С. Основи підприємництва: Навч. посіб. - 3-тє вид., випр. і доп. - К: Знання-Прес, 2006. - 350 с. - (Вища освіта ХХІ століття).

3. Господарський кодекс України. Від 16 січня 2003 р. № 436-IV. З подальшими змінами // Відомості Верховної Ради (ВВР). - 2003. - № 18, № 19-20, № 21-22. - Ст. 144.

4. Економічна енциклопедія: У трьох томах. Г.З./ Редков.: С.В. Мочерний (відпр. ред.) та ін. - К.:Академія, 2000. - С.737

5. Єщенко П.С. Економіка для всіх. - К.: Вища шк., 2009. - с.: іл.

6. Лопуга Т. В. - Напрями підвищення фінансової стійкості підприємств// Лопуга Т. В.// «Економічний простір». - 2013. - № 6. - С.151

7. Огійчук М. Ф. Суть прибутку та підходи до методики його визначення / М. Ф. Огійчук // Економіка АПК. - 2009. - № 6. - С. 31-45.

8. Пабат О.В. Органи управління ціноутворенням в Україні // Право і Безпека. Науковий журнал. - № 5 (37) 2010. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/pib/2010_5/PB-5/PB-5_62.pdf

9. Павловська О.В. Удосконалення методів аналізу фінансового стану підприємств / Павловська О.В. // Фінанси України. - 2007. - №11. -

10. Папп В.В. - Шляхи розвитку малих підприємств в Україні// Папп В.В.//БІЗНЕСІНФОРМ. - 2013. - № 6. - с.160-164

11. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року № 318 із змінами від 27.06.2013 № 627 // Інфодиск "Законодавство України"

12. Телін С.В - Антикризове управління - превентивний захід попередження банкрутства //С.В.Телін // Економіка пром-сті. -- 2010. -- № 2. -- с. 72-76

13. Череп О.Г., Полякова А.А. - Сучасний стан та перспективи розвитку підприємств в Україні// Череп О.Г., Полякова А.А.// Наукова періодика України - Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського. - 2013. - с.84-89

14. http://studentbooks.com.ua/content/view/230/54/1/1/

Размещено на Allbest.ru