Аналіз нематеріальних активів

Економічний зміст нематеріальних активів, значення їх аналізу для системи управління підприємством. Інформаційне забезпечення та показники, що застосовуються при аналізі нематеріальних активів. Методика аналізу із застосуванням комп'ютерних програм.

Рубрика Экономика и экономическая теория
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 17.12.2014
Размер файла 349,2 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського

Кафедра обліку і аудиту

КУРСОВА РОБОТА

НА ТЕМУ:

Аналіз нематеріальних активів

з дисципліни (модулю)

Аналіз господарської діяльності

КРИВИЙ РІГ

Зміст

Вступ

1. Економічний зміст нематеріальних активів, значення їх аналізу для системи управління підприємством

2. Економічна характеристика на основі показників діяльності ТОВ "Кастл"

3. Критичний огляд нормативної бази, спеціальної та періодичної літератури з питань аналізу нематеріальних активів

4. Організаційно-інформаційна модель аналізу нематеріальних активів

5. Інформаційне забезпечення та система показників, що застосовуються при аналізі нематеріальних активів

6. Методика загального аналізу НМА

7. Аналіз ефективності використання НМА

8. Методика аналізу НМА із застосуванням комп'ютерних програм

9. Узагальнення результатів аналізу НМА

Висновки та пропозиції

Література

Вступ

нематеріальний актив економічний комп'ютерний

Тема даної курсової роботи - “Аналіз нематеріальних активів”.

Мета написання даної курсової роботи полягає в дослідженні питань, пов'язаних з економічною сутністю нематеріальних активів, значенням аналізу нематеріальних активів для господарської діяльності підприємств, загальними принципами та методологією аналізу та обліку нематеріальних активів. Завдання полягає в аналізі нормативної бази, спеціалізованої літератури, періодичних видань, первинних документів підприємства “Кастл” тощо, з метою об'єктивного аналізу досліджуємого питання.

Актуальність обраної теми полягає в тому, що до теми інтелектуальної власності ми звертаємося сьогодні дедалі частіше. Нинішній підприємець, маючи у своєму активі продукт інтелектуальної власності, чудово розуміє, що цей продукт має певну ринкову вартість, а тому, знаючи його вартість, може розпоряджатися ним на свій розсуд: здати в оренду, продати, передати в заставу для отримання кредиту, розширити власний капітал тощо. Тобто цей продукт, часто не маючи матеріально-речової форми, може виступати і як товар, і як капітал. Тому важливим є питання щодо аналізу НМА з метою виявлення тенденцій їхнього використання в господарській діяльності.

Предметом дослідження є питання теорії та практики аналізу нематеріальних активів.

Об'єктом дослідження є підприємство “Кастл” та практика аналізу і обліку нематеріальних активів на ньому.

В роботі досліджуються наступні питання: економічний зміст нематеріальних активів, значення їх аналізу для системи управління підприємством, модель аналізу НМА, інформаційне забезпечення та система показників, що застосовуються при аналізі НМА, методика загального аналізу НМА, аналіз ефективності використання НМА тощо.

1. Економічний зміст нематеріальних активів, значення їх аналізу для системи управління підприємством

Оцінка та правильне визначення собівартості нематеріальних активів - це головне завдання для підприємств, які або придбали або створили продукт інтелектуальної власності. Як і будь-які активи, нематеріальний актив використовується в процесі виробництва. Згідно з новими принципами складення балансу, які застосовуються в світі вже багато років, нематеріальний актив буде зараховано до складу активів даного підприємства тільки у тому випадку, коли він буде приносити прибуток у майбутньому. Внаслідок багатьох причин нематеріальні активи хоч і не маючи фізичного стану допомагають процесу виробництва: вони можуть прискорювати його або навпаки - не використовуватися у повну силу та бути тягарем.

До теми інтелектуальної власності ми звертаємося сьогодні дедалі частіше. Нинішній підприємець, маючи у своєму активі продукт інтелектуальної власності, чудово розуміє, що цей продукт має певну ринкову вартість, а тому, знаючи його вартість, може розпоряджатися ним на свій розсуд: здати в оренду, продати, передати в заставу для отримання кредиту, розширити власний капітал тощо. Тобто цей продукт, часто не маючи матеріально-речової форми, може виступати і як товар, і як капітал.

З економічної точки зору, інтелектуальна власність - це витрати капіталу на освіту або придбання підприємцем нематеріальних об'єктів, що здійснюються з метою його приросту. Висловлюючись бухгалтерською мовою, інтелектуальна власність є не чим іншим, як нематеріальними активами підприємства.

Нематеріальні активи - активи, що не мають матеріально-речової форми або матеріально-речова форма яких не має істотного значення для їх використання в господарській діяльності, які виступають у вигляді інтелектуальної власності, довгострокових майнових прав, гудвілу (ціни фірми, зумовленої добрим іменем, діловими зв'язками), що забезпечують його власнику (власникам) певний прибуток або іншу користь протягом тривалого періоду (понад один рік).

2. Економічна характеристика на основі показників діяльності ТОВ "Кастл"

В цьому розділі ми показники, на основі яких зможемо здійснити аналіз нематеріальних активів в діяльності ТОВ “Кастл”, особливу увагу ми придамо питанню ефективності використання нематеріальних активів(в розділі 7).

Підприємство виготовляє обладнання для виробництва чіпсів.

Розглянемо практичну ситуацію з діяльності підприємства.

Бухгалтер підприємства отримує інформацію від відділу маркетингу про зниження попиту на продукцію, що випускається. Цього виду продукції підприємства стосуються два довгострокові активи: обладнання, на якому виготовляється обладнання для виробництва чіпсів, та фірмова марка.

Підприємство на момент отримання інформації про зниження попиту на обладнання мало такі показники (таблиця 2.1).

Таблиця 2.1

Довгострокові активи, що стосуються продукції, яка випускається

Первинна вартість

Поточна вартість в 2001 р.

Амортизація

років

річна

Обладнання для виготовлення продукції підприємства

2000

1200

10

200

Фірмова марка

500

400

20

25

Разом

2500

1600

Х0

225

Звіт про фінансові результати та Звіт про рух грошових коштів мали в динаміці такий вигляд (таблиці 2.2,2. 3).

Таблиця 2.2. Звіт про фінансові результати

1998 р.

1999 р.

2000 р.

2001 р.

Разом за 4 роки

Дохід від продажу обладнання для виробництва чіпсів та здавання його у фінансовий лізинг

1180

940

970

850

3940

Амортизація

225

225

225

225

900

Операційні витрати (включаючи податки)

740

730

760

710

2940

Чистий дохід

215

- 15

- 15

- 85

100

Таблиця 2.3. Звіт про рух грошових коштів

1998 р.

1999 р.

2000 р.

2001 р.

Дохід від продажу обладнання для виробництва чіпсів та здавання його у фінансовий лізинг

1180

940

970

850

Операційні витрати2

520

540

570

550

Чистий грошовий потік

660

400

400

300

На основі цих показників ми далі в роботі будемо здійснювати аналіз НМА.

3. Критичний огляд нормативної бази, спеціальної та періодичної літератури з питань аналізу нематеріальних активів

В умовах сьогодення продукти інтелектуальної діяльності людини, випереджаючи розвиток матеріальних об'єктів, займають домінуючу позицію в ресурсах країн світу. 14 липня 1967 року в Стокгольмі близько 60 країн підписали конвенцію, яка затверджує Всесвітню організацію інтелектуальної власності (ВОІВ) .

Згідно з міжнародними стандартами, нематеріальні активи взагалі характеризуються відсутністю фізичного стану і високого ступеня непевності щодо майбутніх вигод .

Обговорення вказує, що відсутність фізичного існування не задовільний критерій для розрізнення матеріального активу від нематеріального. Такі активи як депозити банку, рахунки прийняті, і довгострокові інвестиції також не мають фізичної сутності, але усе ж їх класифікують як матеріальні активи. Більш звичайні типи нематеріальних активів - патенти, авторські права, привілеї, витрати організації, і торгові марки або торгові назви(імена).

Стаття 2 Паризької конвенції дає вичерпне визначення об'єктів інтелектуальної власності: "Інтелектуальна власність включає права, які відносяться до наступних категорій:

1) твори науки, літератури, мистецтва;

2) виконавча діяльність артистів, звукозапис, радіо- та телепередачі;

3) відкриття та винаходи;

4) товарні знаки, знаки обслуговування, фірмові та комерційні значки;

5) промислові зразки;

6) раціоналізаторські пропозиції;

7) результати науково-дослідницьких робіт;

8) захист від недобросовісної конкуренції;

9) інші результати інтелектуальної праці.

Усі перелічені результати інтелектуальної діяльності Людини мають нематеріальний характер. Інтелектуальна власність в умовах правового режиму охорони права власності на нематеріальні об'єкти надає суб'єкту цього права можливість вводити об'єкт в господарський процес. Після вводу цих об'єктів в процес виробництва їх можна віднести до промислової власності.

З введенням в дію Національного Положення (Стандарту) Бухгалтерського Обліку № 8 "Нематеріальні активи" з 01.01.2000 р. визначена його суть: "Нематеріальний актив - немонетарний актив, який не має матеріальної форми, може бути ідентифікований (відокремлений від підприємства) та утримується підприємством з метою використання протягом періоду більше одного року (або одного операційного циклу, якщо він перевищує один рік) для виробництва, торгівлі, в адміністративних цілях чи надання в оренду іншим особам".

Бухгалтерський облік та аналіз нематеріальних активів ведеться щодо кожного об'єкту за групами, які визначені П(С)БО 8 "Нематеріальні активи" та класифіковані в таблиці 3.4.

Таблиця 3.4. Групи нематеріальних активів

Групи нематеріальних активів

Характеристика груп нематеріальних активів

Група 1

Права користування природними ресурсами (права користування надрами, іншими ресурсами природного середовища, геологічною та іншою інформацією про природне середовище тощо)

Група 2

Права користування майном (права користування земельною ділянкою, права користування будівлею, права на оренду приміщення тощо)

Група 3

Права на знаки для товарів і послуг (товарні знаки, корисні моделі, промислові зразки, сорт рослин, породи тварин, ноу-хау, захист від недобросовісної конкуренції тощо)

Група 4

Авторські та суміжні з ними права (права на літературні та музичні твори, програми для ЕОМ, бази даних тощо)

Група 5

Гудвіл

Група 6

Інші нематеріальні активи (права на провадження діяльності, використання економічних та інших привілеїв тощо)

Інші види нематеріальних активів зустрічаються дуже рідко і в сферах зі специфічними умовами праці (місце на товарній біржі).

Основним документом, яким потрібно керуватися при обліку та аналізі НМА є “Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 "Нематеріальні активи" затверджене наказом Міністерства фінансів України від 18 жовтня 1999 р. №242 (далі Положення).

Документ містить наступні загальні положення:

Визнання і оцінка нематеріальних активів

Переоцінка нематеріальних активів

Амортизація нематеріальних активів

Зменшення корисності нематеріальних активів

Вибуття нематеріальних активів

Розкриття інформації щодо нематеріальних активів у примітках до фінансових звітів

Положення (стандарт) визначає методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про нематеріальні активи та розкриття інформації про них у фінансовій звітності.

Норми цього Положення (стандарту) застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами (далі - підприємства) усіх форм власності (крім бюджетних установ).

Це положення (стандарт) не поширюється на гудвіл, що виникає внаслідок об'єднання підприємств, та операції з нематеріальними активами, особливості обліку яких визначаються іншими положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку. Методологія аналізу НМА детально описана в розділі 6 “Методика загального аналізу НМА”.

Зазвичай підприємство придбаває основні засоби, нематеріальні активи або інші довгострокові активи з метою отримання від них максимальної ефективності. Але в певний момент може виявитися, що ефективність (або, як зараз висловлюються, - корисність) придбаних довгострокових активів різко зменшується внаслідок якої-небудь події або обставин, що змінилися.

Як же визначити, коли актив почав втрачати корисність?

Нерідко бухгалтери та аналітики підприємств вважають зменшення корисності активу різновидом переоцінки. Однак для того, щоб зробити переоцінку, бухгалтер повинен стежити за справедливою вартістю активу, тоді як зменшення корисності активу в бухгалтерському обліку відображається на підставі економічного розрахунку. Виконання економічних розрахунків, за ідеєю, не є функцією бухгалтера, тому йому доведеться або підтримувати постійний контакт з планово-економічним відділом (якщо такий є), або ж виконувати такі розрахунки самостійно.

Отже, щоб оцінити, чи відбулося зменшення корисності того чи іншого активу, бухгалтеру доведеться постійно стежити за ефективністю роботи активу, за його можливістю генерувати кошти. Якщо, наприклад, на якомусь етапі стає очевидним, що з якоїсь причини актив не принесе тих економічних вигод, які від нього очікувалися спочатку, то варто замислитися: чи не з'явилися об'єктивні причини для відображення в обліку зменшення корисності активу?

Українські стандарти не акцентували увагу на ознаках, які вказували б на те, що актив почав втрачати або вже втратив свою корисність. Воно й зрозуміло: не можна вмістити цілу науку в кілька стандартів. Тому звернімося до Міжнародного стандарту 36 "Зменшення корисності активу", який пропонує бухгалтерові кожного разу при складанні бухгалтерської звітності аналізувати довгострокові активи на предмет можливої втрати ними їх корисності. При цьому МСФЗ 36 наводить список зовнішніх та внутрішніх ознак, які могли б допомогти бухгалтеру (див. нижче).

Якщо події або зміни обставин вказують на те, що поточна вартість активу, можливо, не буде відшкодована в майбутньому, підприємству не завадило б оцінити майбутній грошовий потік, очікуваний внаслідок використання цього активу.

Отже, перший етап - визначення, розпізнавання самого факту події або обставини, які привели до зменшення корисності, за ознаками, наведеними вище. Після того як бухгалтер "запідозрив", що, можливо, якийсь актив зменшив свою корисність, йому слід порівняти залишкову вартість активу з сумою очікуваного надходження від нього

Якщо залишкова вартість активу нижча від суми очікуваного надходження, то це свідчить про відсутність факту зменшення корисності активу. У разі ж якщо виявиться, що залишкова вартість активу вища від суми очікуваного надходження від активу, то бухгалтеру треба відобразити в обліку факт зменшення корисності активу.

В першу чергу розглянемо актуальні питання, пов'язані з аналізом та обліком витрат на рекламу. Здавалося б, що величезні витрати на рекламу фірмових найменувань, знаків для товарів і послуг (торгових марок) або іншого нематеріального активу у складі бренда - підлягають оцінці та капіталізації, оскільки (цитуємо пункт 6 П(С)БО 8) "... нематеріальний актив відображається в балансі, якщо є ймовірність одержання майбутніх економічних вигод, пов'язаних з його використанням, та його вартість може бути достовірно визначена".

Однак пунктом 9 П(С)БО 8 передбачено, що "не визнаються активом, а підлягають відображенню у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені, ...витрати на рекламу та просування продукції на ринку".

У пункті 18 П(С)БО 8 зазначено, що "первісна вартість нематеріальних активів збільшується на суму витрат, пов'язаних з удосконаленням цих нематеріальних активів і підвищенням їх можливостей, які будуть сприяти збільшенню первісно очікуваних майбутніх економічних вигод".

Практика оцінки вартості, наприклад, товарного знака зазвичай передбачає нагромадження: а) витрат на розробку знака; б) витрат на реєстрацію юридичного права (оплата зборів і послуг спеціалістів з питань інтелектуальної власності); в) витрат на маркування бланків, вивіски, упакування товарів, проспектів тощо; г) оплат судових розглядів; і, нарешті, д) витрат на рекламу.

Якщо пункти а,б стосуються первісної вартості, то пункти в, г, д - витрат, пов'язаних з "підвищенням можливостей", які сприятимуть збільшенню майбутніх вигод.

Однак пунктом 9 П(С)БО 8 передбачено, що "не визнаються активом, а підлягають відображенню у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені, витрати на рекламу та просування продукції на ринку".

Консультації з філологами, поглиблений аналіз синтаксису і пунктуації української мови дозволили зробити висновок, що капіталізація витрат на рекламу об'єктів інтелектуальної власності - нематеріальних активів не суперечить П(С)БО 8.

Виділені у тексті слова: "витрати на рекламу та просування продукції на ринку" є однорідними членами поширеного (неелементарного) речення, між якими стоїть одиничний єднальний сполучник "та", який єднає виділені слова і дозволяє зауважити, що, якщо слово "просування" належить до продукції, то й слово "реклама" теж належить до продукції (тобто йдеться про рекламу, яка виконує конкретну функцію просування товарів і послуг на ринок), що, своєю чергою, дозволяє зробити запис таким чином:

- витрати на рекламу продукції;

- витрати на просування продукції на ринку.

Це відокремлення повністю відповідає правилам граматики української мови, а таке тлумачення цієї частини П(С)БО 8 дасть змогу формувати фонди з амортизаційних відрахувань, які не підлягають оподаткуванню, для організації широкої реклами саме фірмових найменувань, знаків для товарів і послуг, що повсюдно застосовується в цивілізованих країнах і приносить значні доходи іноземним фірмам1

Прикладів такої реклами в засобах масової інформації України достатньо:

генеральний спонсор передачі "Джентльмен-шоу" - торгова марка "Шустов";

спонсор виставки дитячих малюнків - торгова марка "Гал-Експо";

торгова марка "Торчин-продукт" представляє

Зауважимо, що рекламується не продукція, її якість, властивості тощо, а нематеріальний актив - знак для товарів і послуг, і витрати на таку рекламу, нагромаджуючись, безумовно збільшують вартість нематеріальних активів, які підлягають переоцінці.

Тож радимо заздалегідь готуватися до звітів за новими стандартами бухгалтерського обліку і для запобігання помилкам консультуватися зі спеціалістами з питань інтелектуальної власності - основної складової нематеріальних активів.

Іншою актуальною проблемою є проблема переоцінки нематеріальних активів.

Переоцінка (дооцінка і зниження ціни) основних фондів і нематеріальних активів ніколи не була легкою справою і вимагала певних професійних навичок. З переходом бухгалтерського обліку на нові Положення (стандарти) трудомісткість цих процесів зростає, відповідно зростає кількість питань у бухгалтерського персоналу. Розглянемо механізм переоцінки, передбачений П(С)БО 8 для нематеріальних активів, оскільки він істотно не відрізняється від механізму переоцінки основних коштів.

По-перше, відповідно до пунктів 19,20 П(С)БО 8, кожне підприємство має право здійснювати переоцінку нематеріальних активів за справедливою вартістю, однак це стосується тільки тих активів, щодо яких наявний активний ринок. Проте знайти його реально навряд чи можливо, оскільки активний ринок - це коли в будь-який момент на ньому можна знайти зацікавлених продавців і покупців, а інформація про ціни має бути загальнодоступною. Але навіть якщо ці умови будуть виконані, проблеми не вирішаться, оскільки при переоцінці одного нематеріального активу потрібно переоцінити й усі інші нематеріальні активи даної групи (крім тих, щодо яких нема активного ринку). Якщо підприємство провело переоцінку нематеріальних активів групи, то надалі переоцінку потрібно буде проводити щороку.

Переоцінка проводиться в кілька етапів:

встановлення справедливої вартості нематеріального активу, яка буде прийнята як нова залишкова вартість;

встановлення величини дооцінки або зниження ціни за залишковою вартістю у вигляді різниці між справедливою вартістю і залишковою;

визначення індексу переоцінки;

визначення переоціненої первинної вартості нематеріального активу;

визначення величини дооцінки або зниження первинної вартості;

визначення величини дооцінки або зниження вартості за зносом як різниці між величиною дооцінки (зниження ціни) за первинною вартістю і залишковою вартістю;

складення бухгалтерських записів після порівняння сум попередніх дооцінок і знижень ціни.

Техніка підрахунку визначається за пунктом 21 П(С)БО 8:

1. Переоцінена вартість = первинна вартість х індекс переоцінки.

2. Знос при переоцінці = знос за балансом х індекс переоцінки.

3. Індекс переоцінки = справедлива вартість об'єкта: залишкова вартість об'єкта.

При цьому необхідно чітко уявляти, що справедливою вартістю в цьому випадку є нова залишкова, а не первинна вартість, що трохи незвично для бухгалтера, оскільки раніше при проведенні переоцінок спочатку визначалася нова первинна вартість, а тепер акценти змістилися. Отже, змінилася методологія бухгалтерського обліку.

4. Організаційно-інформаційна модель аналізу нематеріальних активів

На сьогодні є три класичні підходи до аналізу нематеріальних активів.

Витратний підхід

Як правило, такі об'єкти інтелектуальної власності, як інформаційні бази даних, що підпадають під визначення нематеріального активу, створюються протягом досить тривалого періоду, і витрати на їх формування найчастіше списуються за витратними статтями. Незважаючи на це, зібрана наукова бібліотека, наприклад, може становити величезну цінність - подекуди вона може бути найдорожчим активом підприємства, особливо в тих випадках, якщо це підприємство - науковий інститут або вищий навчальний заклад. Активи такого роду оцінюються, як правило, за методом вартості створення, тобто з точки зору витратного підходу.

Витратний підхід застосовується при оцінці вартості нематеріальних активів у тому випадку, якщо неможливо знайти аналоги, а прогнозований прибуток не є стабільним.

При оцінці слід врахувати всі істотні витрати, такі як праця, маркетингові і рекламні витрати, витрати на страхування ризиків, пов'язаних з об'єктами інтелектуальної власності, витрати на вирішення правових конфліктів, на матеріали, витрачені на формування об'єкта інтелектуальної власності, собівартість науково-методичного забезпечення, індивідуалізації власної продукції - логотипа, ліцензій, сертифікатів тощо.

Порівняльний підхід

Є також порівняльний, або ринковий підхід. Він застосовується в тому випадку, якщо є досить розвинений ринок продажу нематеріальних активів, що оцінюються. Цей підхід ґрунтується на принципі ринку, що ефективно функціонує, на якому інвестори купують і продають активи аналогічного типу, приймаючи при цьому незалежні індивідуальні рішення.

Підхід прибутковості

При оцінці патентів і ліцензій, торгової марки, франшизи, майнових прав використовується, як правило, третій підхід - підхід прибутковості.

Підхід прибутковості ґрунтується на розрахунку економічних вигод, пов'язаних з отриманням прибутку за рахунок нематеріальних активів, не відображених на балансі підприємства, які забезпечують прибуток на активи або власний капітал вище середнього рівня.

Аналіз та бухгалтерський облік нематеріальних активів з 01.01.2000 р. здійснюється на підставі П(С)БО 8 "Нематеріальні активи" в розрізі груп, тобто сукупних однотипних за призначенням і використанням активів. Нематеріальні активи відображаються на синтетичному рахунку 12.

Нематеріальні активи підприємства, згідно з пунктами 10 і 11 П(С)БО 8, зараховуються за первісною вартістю і повинні підтверджуватися відповідними документами, в яких подається докладна характеристика об'єкта: первісна вартість, термін корисного використання, норма зносу, де використовуватиметься об'єкт.

Первісна вартість складається з: вартості придбання; митного збору (при імпорті); податків, що не підлягають відшкодуванню; інших податків, пов'язаних з придбанням нематеріальних активів (крім сплати відсотків за кредит банку).

Згідно з п. 6 П(С)БО 8, придбані (або створені) нематеріальні активи зараховуються на баланс підприємства в тому випадку, якщо їх вартість може бути достовірно визначена і підприємство очікує отримання економічної вигоди у зв'язку з їх використанням (потенціал, що сприяє надходженню коштів або їх еквівалентів).

Витрати на придбання нематеріальних активів накопичуються на рахунку 15 "Капітальні інвестиції", субрахунок 154 "Придбання (створення) нематеріальних активів". При придбанні інтелектуальної власності в обмін на корпоративні права її вартість, зазначену в установчому документі, також слід відобразити на рахунку 15 "Капітальні інвестиції".

Відповідно до п. 9 П(С)БО 8, не визнаються активом витрати на: дослідження; підготовку і перепідготовку кадрів; рекламу, просування продукції на ринку; створення, реорганізацію підприємства; підвищення ділової репутації підприємства.

Інтелектуальна власність на підприємстві може придбаватися як безкоштовно (безоплатно) отримана, в результаті обміну (бартеру), в результаті розробки тощо. Первісна вартість нематеріальних активів внаслідок обміну дорівнює залишковій вартості переданого об'єкта. Вона визначається як різниця між первісною вартістю і сумою нарахованого зносу. Якщо залишкова вартість перевищує його справедливу вартість, то первісна вартість в такому випадку дорівнює справедливій вартості переданого об'єкта. Первісна вартість безоплатно отриманих нематеріальних активів також дорівнює справедливій вартості на дату їх отримання.

Інтелектуальна власність, внесена до статутного капіталу підприємства, оцінюється фахівцем - експертом-оцінювачем. Отримана при оцінці вартість є справедливою і визнається засновниками.

В таблицях 4.1 - 4.3 наведена кореспонденція рахунків при операціях з нематеріальними активами ТОВ “Кастл”.

Таблиця 4.1.

№ з/п

Зміст операції

Дебет

Кредит

Сума

1.

Здійснено оплату за програмне забезпечення для комп'ютерів

371

311

14400

2.

До податкового кредиту включено суму ПДВ

641

644

2400

3.

Отримано від постачальника програмне забезпечення

154

631

12000

4.

Відображаються розрахунки за податковим кредитом по ПДВ

644

631

2400

5.

Відображається переведення авансу в рахунок оплати виконаних зобов'язань постачальника

631

371

14400

6.

Зараховано на баланс підприємства програмне забезпечення як придбаний нематеріальний актив

125

154

12000

7.

Нараховано знос*

833

133

333,33

8.

Знос віднесено на адміністративні витрати

92

833

333,33

9.

Списано на фінансовий результат суму нарахованого зносу

791

92

333,33

* У бухгалтерському обліку застосовується прямолінійний метод нарахування зносу, термін корисного використання - 3 роки: 12000 : 36 міс. = 333,33 грн

Таблиця 4.2.

№ з/п

Зміст операції

Дебет

Кредит

Сума

1.

Відображено заборгованість засновника за внеском до статутного фонду підприємства

46

40

8600

2.

Внесено внесок до статутного фонду підприємства у вигляді прав інтелектуальної власності

154

46

8600

3.

Зараховано на баланс права інтелектуальної власності

125

154

8600

4.

Нараховано знос

833

133

430

5.

Знос віднесено на адміністративні витрати

92

833

430

6.

Суму зносу списано на фінансовий результат

791

92

430

За умови, що термін корисного використання прав інтелектуальної власності визначено в 20 місяців: 8600 : 20 = 430 грн.

Таблиця 4.3.

№ з/п

Зміст операції

Дебет

Кредит

Сума

1.

Зараховано на баланс підприємства безоплатно отримані нематеріальні активи у вигляді програмного забезпечення

125

424

9200

2.

Оплата за послуги з встановлення програмного забезпечення

631

311

720

3.

ПДВ включено до податкового кредиту

641

644

120

4.

Отримано послуги з встановлення програмного забезпечення

154

631

600

5.

Вартість послуг включено до вартості програмного забезпечення

125

154

600

6.

Розрахунки за податковим кредитом з ПДВ

644

631

120

7.

Нараховано знос на програмне забезпечення**

833

133

330,66

8.

Знос віднесено на адміністративні витрати

92

833

330,66

\9.

Визначено фінансовий результат

791

92

330,66

** У бухгалтерському обліку застосовується прямолінійний метод нарахування зносу, термін корисного використання - 1,5 року: 9200 + 720 : 30 міс. = 330,66 грн.

Згідно з міжнародними правовими документами, загальне поняття "інтелектуальна власність" поділяють на дві групи.

Перша група - промислова власність, до якої належать винаходи, корисні зразки, промислові моделі, фабричні або товарні знаки.

Винахід - це технічне рішення в будь-якій галузі суспільно корисної діяльності, придатне для промислового використання. Близьким до винаходу є поняття корисної моделі. Це конструктивне виконання пристрою, що є новим і промислово придатним.

Друга група - це інші об'єкти творчої діяльності, які не увійшли до поняття промислової власності. Вони становлять групу результатів творчої діяльності, що охороняються авторським правом.

Таким чином, усі результати творчої діяльності з точки зору правової охорони поділяються на дві групи: одна охороняється правом промислової власності, друга - авторським правом.

Для захисту права промислової власності держава вживає низку заходів. Один із перших - створення спеціального органу, до функцій якого належить реалізація державної політики у сфері правової охорони відкриттів, їх експертиза і державна реєстрація патентів на винаходи. В Україні таким органом є Державне патентне відомство України (Держпатент).

Власником патенту може бути як безпосередньо винахідник, так і його роботодавець, якщо винахід було зроблено у зв'язку з виконанням службових обов'язків або за дорученням роботодавця. Зазначене положення діє тільки в тому випадку, якщо у трудовому договорі між роботодавцем і винахідником не передбачено інше.

У разі якщо власником патенту стане роботодавець, він зобов'язаний укласти письмовий договір з винахідником і виплатити останньому винагороду. Роботодавець зобов'язаний у чотиримісячний термін з дати отримання повідомлення від винахідника подати заявку до Держпатенту. Якщо він цього не зробить у зазначений термін, то право на отримання патенту переходить до винахідника.

Патент надає його власнику виключне право використати винахід на власний розсуд. Власник патенту має право на підставі договору передавати право власності на патент іншій особі, яка стає правонаступником власника патенту.

Якщо запатентований винахід являє собою не технологію, а виріб, то найдоцільніше буде заснувати підприємство, яке займатиметься випуском і реалізацією готового виробу. Власник патенту може зробити внесок до статутного фонду створюваного підприємства або шляхом видачі ліцензії, або шляхом передання патенту.

Патент можна продати, на його підставі видати ліцензію, використати як внесок до статутного фонду або інвестиції в яке-небудь підприємство.

Розгляньмо на прикладах бухгалтерські проведення з придбання патенту.

Конструкторське бюро підприємства на дослідження і розроблення склало кошторис витрат (табл. 4.4):

Таблиця 4.4. Кошторис витрат підприємства ТОВ “Кастл” на дослідження і розроблення

На дослідження

Прямі матеріальні витрати

14000 грн

Прямі витрати на оплату праці

88000 грн

Інші витрати

53000 грн

Разом

155000 грн

Сума витрат на розроблення за кошторисом:

Прямі матеріальні витрати

33000 грн

Прямі витрати на оплату праці

125000 грн

Інші витрати

60000 грн

Разом

218000 грн

У результаті розроблення буде виготовлено промисловий зразок, який відповідає критеріям, визначеним згідно з П(С)БО 8 "Нематеріальні активи".

Сума витрат на дослідження не буде включена до вартості промислового зразка (нематеріальних активів)

Таблиця 4.5. Відображення в бухобліку суми витрат на дослідження

№ з/п

Назва операції

Д-т

К-т

Сума, грн

\1.

Списано вартість запасів на витрати на дослідження і розробку

941

20

14000

2.

Списано витрати з оплати праці на дослідження і розробку

941

65, 66

88000

3.

Списано інші витрати на дослідження і розробку

941

91,92

53000

Витрати, пов'язані з розробленням промислового зразка, відображаються в бухгалтерському обліку таким чином (табл. 4.6):

Таблиця 4.6. Відображення в бухобліку витрат, пов'язаних з розробленням промислового зразка,

Назва операції

Д-т

К-т

Сума, грн

Списано вартість запасів на придбання (створення) НМА

154

20

3300

Списано витрати з оплати праці на придбання (створення) НМА

154

65, 66

125000

Списано інші витрати на придбання НМА

154

91 92

60000

218000

Після реєстрації й отримання патенту на розроблення промислового зразка маємо проводку (табл. 4.7):

Таблиця 4.7. Форма проводки після реєстрації й отримання патенту на розроблення промислового зразка

Назва операції

Д-т

К-т

Сума, грн

Зараховано на баланс патент на розроблення промислового зразка

124

154

218000

5. Інформаційне забезпечення та система показників, що застосовуються при аналізі нематеріальних активів

Правильно проаналізувати значення та вплив нематеріального активу можна за допомогою коефіцієнтів, які були розроблені у США (коефіцієнти 1-6). Але на превеликий жаль дуже рідко застосовуються в процесі аналізу на вітчизняних підприємствах. Це можна пояснити тим, що до переліку нематеріальних активів, що обліковуються та використовуються на підприємствах нашої країни відноситься в багатьох випадках лише програмне забезпечення.

При застосуванні коефіцієнтів необхідно пам'ятати, що може відбуватися заниження чи завищення прибутку в результаті невиправданого терміну використання об'єкта інтелектуальної або промислової власності. В процесі бухгалтерського обліку слід приділяти значну увагу, щоб корисний термін використання нематеріального активу відповідав нормам діючого законодавства, не завищував вказаних в них строків, але у той же час був повністю вичерпаний з економічної точки зору.

Необхідно також звернути увагу на те, що нематеріальні активи, можуть бути недооцінені, наприклад, успішно запатентована продукція.

При аналізі гудвілу, необхідно пам'ятати, що не все можна відобразити в бухгалтерському обліку: широковідоме ім'я компанії може принести більший дохід, ніж компанія менш розрекламована.

В світовій практиці для аналізу нематеріальних активів використовуються наступні коефіцієнти:

Коефіцієнт визначення питомої ваги вартості нематеріальних активів в валюті балансу:

Коефіцієнт визначення питомої ваги нематеріальних активів

внесених у статутний фонд :

Коефіцієнт впливу нематеріального активу на виручку від реалізації:

Коефіцієнт впливу нематеріального активу на чистий прибуток підприємства:

Коефіцієнт визначення питомої ваги вартості специфічних нематеріальних активів (гудвіл) до активів в цілому на підприємстві:

Коефіцієнт впливу зміни приросту нематеріального активу до зміни чистого прибутку підприємства:

Коефіцієнт амортизації нематеріальних активів:

де Ана - сума амортизації нематеріальних активів на визначену дату; ПСна - первісна вартість нематеріального активу на визначену дату.

Коефіцієнт придатності нематеріального активу:

де ОСна - залишкова вартість нематеріального активу на визначену дату.

Коефіцієнт питомої ваги специфічних нематеріальних активів (гудвіл) в загальної вартості нематеріальних активів підприємства:

Коефіцієнт питомої ваги групи (об'єкта) нематеріальних активів у складі нематеріальних активів підприємства:

Коефіцієнт визначення питомої ваги групи нематеріального активу у валюті балансу:

Коефіцієнт визначення питомої ваги нематеріальних активів у складі необоротних активів підприємства

Коефіцієнти аналізу нематеріальних активів дозволяють мати уяву про зміну нематеріальних активів в динаміці, виявляти слабкі місця та змінювати їх недопускаючи погіршення ситуації. Це важливо для суб'єктів господарювання, якщо згадати, що нематеріальні активи є найнеліквіднішими активами підприємства.

6. Методика загального аналізу НМА

Методика загального аналізу НМА в Україні проводиться у відповідності з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 8 "Нематеріальні активи" затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 18 жовтня 1999 р. №242 (далі Положення).

Визнання і оцінка нематеріальних активів

Придбаний або отриманий нематеріальний актив відображається в балансі, якщо існує імовірність одержання майбутніх економічних вигод, пов'язаних з його використанням, та його вартість може бути достовірно визначена.

Нематеріальний актив, отриманий в результаті розробки, слід відображати в балансі за умов, якщо підприємство має:

намір, технічну можливість та ресурси для доведення нематеріального активу до стану, у якому він придатний для реалізації або використання;

можливість отримання майбутніх економічних вигод від реалізації або використання нематеріального активу;

інформацію для достовірного визначення витрат, пов'язаних з розробкою нематеріального активу.

Якщо нематеріальний актив не відповідає вказаним критеріям визнання, то витрати, пов'язані з його придбанням чи створенням, визнаються витратами того звітного періоду, протягом якого вони були здійснені без визнання таких витрат у майбутньому нематеріальним активом.

Не визнаються активом, а підлягають відображенню у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені:

витрати на дослідження;

витрати на підготовку і перепідготовку кадрів;

витрати на рекламу та просування продукції на ринку;

витрати на створення, реорганізацію та переміщення підприємства або його частини;

витрати на підвищення ділової репутації підприємства (гудвіл), вартість видань.

Придбані (створені) нематеріальні активи зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю.

Первісна вартість придбаного нематеріального активу складається з ціни (вартості) придбання (крім отриманих торговельних знижок), мита, непрямих податків, що не підлягають відшкодуванню, та інших витрат, безпосередньо пов'язаних з його придбанням та доведенням до стану, у якому він придатний для використання за призначенням.

Витрати на сплату відсотків за кредит не включаються до первісної вартості нематеріальних активів, придбаних (створених) повністю або частково за рахунок кредиту банку.

Первісна вартість нематеріального активу, придбаного в результаті обміну на подібний об'єкт, дорівнює залишковій вартості переданого нематеріального активу. Якщо залишкова вартість переданого об'єкта перевищує його справедливу вартість, то первісною вартістю нематеріального активу, отриманого в обмін на подібний об'єкт, є його справедлива вартість із включенням різниці до фінансових результатів (витрат) звітного періоду.

Первісна вартість нематеріального активу, придбаного в обмін (або частковий обмін) на неподібний об'єкт, дорівнює справедливій вартості переданого нематеріального активу, збільшеній (зменшеній) на суму грошових коштів чи їх еквівалентів, що була передана (отримана) під час обміну.

Первісною вартістю безоплатно отриманих нематеріальних активів є їх справедлива вартість на дату отримання.

Первісною вартістю нематеріальних активів, що внесені до статутного капіталу підприємства, визнається погоджена засновниками (учасниками) підприємства їх справедлива вартість.

Нематеріальні активи, отримані внаслідок об'єднання підприємств, оцінюються за їх справедливою вартістю.

Первісна вартість окремого об'єкта нематеріальних активів, сплачених загальною сумою, визначається шляхом розподілу сплаченої суми пропорційно до справедливої вартості кожного з придбаних об'єктів.

Первісна вартість нематеріального активу, створеного підприємством, включає прямі витрати на оплату праці, прямі матеріальні витрати, інші витрати, безпосередньо пов'язані із створенням цього нематеріального активу та приведенням його до стану придатності для використання за призначенням (оплата реєстрації юридичного права, амортизація патентів, ліцензій тощо).

Первісна вартість нематеріальних активів збільшується на суму витрат, пов'язаних із удосконаленням цих нематеріальних активів і підвищенням їх можливостей та строку використання, які сприятимуть збільшенню первісно очікуваних майбутніх економічних вигод.

Витрати, що здійснюються для підтримання об'єкта в придатному для використання стані та одержання первісно визначеного розміру майбутніх економічних вигод від його використання, включаються до складу витрат звітного періоду.

Переоцінка нематеріальних активів

Підприємство може здійснювати переоцінку за справедливою вартістю на дату балансу тих нематеріальних активів, щодо яких існує активний ринок. У разі переоцінки окремого об'єкта нематеріального активу слід переоцінювати всі інші активи групи, до якої належить цей нематеріальний актив (крім тих, щодо яких не існує активного ринку).

Якщо підприємством проведена переоцінка об'єктів групи нематеріальних активів, то надалі вони підлягають щорічній переоцінці.

Переоцінена первісна вартість та знос об'єкта нематеріального активу визначаються як добуток відповідно первісної вартості або зносу та індексу переоцінки. Індекс переоцінки визначається діленням справедливої вартості об'єкта, який переоцінюється, на його залишкову вартість.

Сума дооцінки залишкової вартості об'єкта нематеріальних активів відображається у складі додаткового капіталу, а сума уцінки - у складі витрат звітного періоду, крім випадків, що наведені у п. 23 цього Положення (стандарту). Зокрема, в п. 23 зазначено, що перевищення суми попередніх уцінок над сумою попередніх дооцінок залишкової вартості об'єкта нематеріального активу при черговій дооцінці вартості цього об'єкта нематеріальних активів включається до складу доходів звітного періоду з відображенням різниці між сумою чергової (останньої) дооцінки залишкової вартості об'єкта нематеріальних активів і вказаним перевищенням у складі іншого додаткового капіталу.

Перевищення суми попередніх дооцінок над сумою попередніх уцінок залишкової вартості об'єктів нематеріальних активів при черговій уцінці залишкової вартості цього активу спрямовується на зменшення іншого додаткового капіталу з включенням різниці між сумою чергової (останньої) уцінки залишкової вартості об'єкта нематеріальних активів і вказаним перевищенням до витрат звітного періоду.

При вибутті об'єктів нематеріальних активів, які раніше були переоцінені, перевищення сум попередніх дооцінок над сумою попередніх уцінок залишкової вартості цього об'єкта нематеріальних активів включається до складу нерозподіленого прибутку з одночасним зменшенням додаткового капіталу.

Амортизація нематеріальних активів

Нарахування амортизації нематеріальних активів здійснюється протягом строку їх корисного використання, який встановлюється підприємством при визнанні цього об'єкта активом (при зарахуванні на баланс), але не більше 20 років.

При визначенні строку корисного використання об'єкта нематеріальних активів слід ураховувати:

строки корисного використання подібних активів;

моральний знос, що передбачається;

правові або інші подібні обмеження щодо строків його використання та інші фактори.

Метод амортизації нематеріального активу обирається підприємством самостійно, виходячи з умов отримання майбутніх економічних вигод. Якщо такі умови визначити неможливо, то амортизація нараховується із застосуванням прямолінійного методу. Розрахунок амортизації при застосуванні відповідних методів нарахування здійснюється згідно з Положенням (стандарту) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби".

Під час розрахунку вартості, яка амортизується, ліквідаційна вартість нематеріальних активів прирівнюється до нуля, крім випадків:

коли існує невідмовне зобов'язання іншої особи щодо придбання цього об'єкта наприкінці строку його корисного використання;

коли ліквідаційна вартість може бути визначена на підставі інформації існуючого активного ринку і очікується, що такий ринок існуватиме наприкінці строку корисного використання цього об'єкта.

Нарахування амортизації починається з місяця, наступного за місяцем, у якому нематеріальний актив став придатним для використання.

Нарахування амортизації припиняється, починаючи з місяця, наступного за місяцем вибуття нематеріального активу.

Термін корисного використання нематеріального активу та метод його амортизації переглядаються в кінці звітного року, якщо в наступному періоді очікуються зміни строку корисного використання активу або зміни умов отримання майбутніх економічних вигод.

Амортизація нематеріального активу нараховується, виходячи з нового методу нарахування амортизації і строку використання, починаючи з місяця, наступного за місяцем змін.

Зменшення корисності нематеріальних активів

Втрати від зменшення корисності нематеріальних активів включаються до складу витрат звітного року із збільшенням у балансі суми зносу нематеріальних активів, а з об'єктів, відображених в обліку за переоціненою вартістю, - із зменшенням переоціненої вартості об'єкта нематеріальних активів. Якщо причини зменшення корисності об'єкта нематеріальних активів перестали існувати, то втрати від зменшення корисності об'єкта за попередні періоди виключаються на відповідну суму способом сторно із суми витрат звітного періоду та із суми зносу об'єкта нематеріальних активів, а з об'єктів нематеріальних активів, відображених в обліку за переоціненою вартістю, такі втрати включаються до складу доходів із збільшенням переоціненої вартості об'єкта нематеріальних активів.

Вибуття нематеріальних активів

Нематеріальний актив списується з балансу в разі його вибуття або внаслідок продажу, безоплатної передачі або неможливості отримання підприємством надалі економічних вигод від його використання.

Фінансовий результат від вибуття об'єктів нематеріальних активів визначається як різниця між доходом від вибуття (за вирахуванням непрямих податків і витрат, пов'язаних з вибуттям) та їх залишковою вартістю.

Розкриття інформації щодо нематеріальних активів у примітках до фінансових звітів

У примітках до фінансової звітності щодо кожної групи нематеріальних активів з виділенням інформації щодо створених підприємством нематеріальних активів наводиться така інформація :

Вартість (первісна або переоцінена), за якою нематеріальні активи відображені в балансі.

Методи амортизації та діапазон строків корисного використання нематеріальних активів.

Наявність та рух у звітному році:

Первісна (переоцінена) вартість нематеріальних активів та сума зносу на початок звітного року.

Первісна вартість нематеріальних активів, які визнані активом, з виділенням вартості нематеріальних активів, отриманих у результаті об'єднання підприємств.

Сума зміни первісної (переоціненої) вартості та зносу нематеріальних активів у результаті переоцінки.

Первісна (переоцінена) вартість та сума зносу нематеріальних активів, які вибули.

Сума нарахованої амортизації.

Сума втрат від зменшення корисності, відображена в звіті про фінансові результати а звітному періоді.

Інші зміни первісної (переоціненої) вартості та сума зносу нематеріальних активів.

Первісна (переоцінена) вартість та сума зносу на кінець звітного року.

У примітках до фінансової звітності наводиться така інформація :

Вартість нематеріальних активів, щодо яких існує обмеження права власності.

Вартість переданих у заставу нематеріальних активів.

Сума угод на придбання у майбутньому нематеріальних активів.

Загальна сума витрат на дослідження та розробки, включена до складу витрат звітного періоду.

Первісна вартість, залишкова вартість та метод оцінки нематеріальних активів, отриманих за рахунок цільових асигнувань.

7. Аналіз ефективності використання НМА

На підставі вищенаведених даних (див. показники з розділу 2) підприємство ТОВ “Кастл” вирішило переглянути планові показники (таблиця 4).

Таблиця 4. Планові показники діяльності ТОВ “Кастл”

Звітний період

Прогнозне надходження коштів

Фактичне надходження коштів

Переглянуті прогнозні надходження коштів

Варіант 1

Варіант 2

1998 р.

750

660

1999 р.

750

400

2000 р.

750

400

2001 р.

750

300

750

180

135

750

180

135

750

180

135

750

180

135

750

180

135

750

180

135

750

180

135

750

180

135

750

180

135

750

180

135

750

180

135

Разом:

11250

1760

...

Подобные документы

  • Економічна сутність нематеріальних ресурсів й активів та основні підходи щодо їх оцінки на підприємстві. Оцінка вартості нематеріальних активів компанії ТОВ "Мета-Груп". Проблеми в оцінюванні нематеріальних активів та поради щодо оптимізації методики.

    дипломная работа [230,4 K], добавлен 28.11.2009

  • Види нематеріальних активів, особливості обліку. Фактори, що запобігають ефективному створенню нематеріальних активів, методи оцінки їх вартості. Аналіз нематеріальних активів на приватній фірмі "Акцен". Економічна структура досліджуваного підприємства.

    курсовая работа [174,3 K], добавлен 27.03.2010

  • Інформаційне забезпечення оцінки використання основних засобів та нематеріальних активів. Оцінка динаміки, складу структури основних засобів. Аналіз руху і технічного стану основних засобів. Аналіз використання обладнання та виробничої потужності.

    контрольная работа [67,6 K], добавлен 23.12.2015

  • Поняття та класифікація нематеріальних активів, оцінка вартості та амортизація. Аналіз структури та динаміки нематеріальних ресурсів на підприємстві, показників ефективного використання. Покращення управління нематеріальними ресурсами підприємства.

    курсовая работа [65,2 K], добавлен 27.07.2011

  • Облікова сутність необоротних активів, їх класифікація, склад. Оцінка необоротних активів як основа розкриття інформації у фінансовій звітності. Система аналітичних показників, інформаційна база та основні методи економічного аналізу необоротних активів.

    дипломная работа [1,8 M], добавлен 24.12.2012

  • Поняття та види нематеріальних ресурсів підприємства (фірми). Поняття й елементний склад нематеріальних активів(патенти на право виключного користування об'єктами промислової власності, авторське право, право на користування іншими ресурсам) та їх оцінка.

    контрольная работа [22,2 K], добавлен 03.02.2003

  • Сутність нематеріальних активів як частини інтелектуального капіталу підприємства, методичні підходи до їх оцінки. Проблема формування та розвинення базових положень стратегічного управління активами. Зміст методу капіталізації ринку та рахункових карт.

    курсовая работа [252,5 K], добавлен 11.04.2014

  • Методика проведення аналізу оборотних активів підприємства на прикладі ТДВ "Трембіта". Техніко-економічна характеристика досліджуваного підприємства. Аналіз складу, структури і динаміки оборотних активів, проблеми їх оборотності та шляхи її підвищення.

    курсовая работа [86,2 K], добавлен 13.11.2013

  • Значення, завдання й система інформаційного забезпечення аналізу витрат підприємства. Характеристика господарської діяльності ПАТ "Київський вітамінний завод". Аналіз необоротних активів, фінансової стійкості, ліквідності та платоспроможності фірми.

    практическая работа [190,9 K], добавлен 15.05.2014

  • Предмет економічного аналізу. Інформаційне забезпечення і організація аналізу господарської діяльності. Витрати на виробництво та реалізацію продукції. Методика факторного аналізу. Попит, стан ринку та обсяг реалізації. Технічний рівень підприємства.

    учебное пособие [2,5 M], добавлен 27.09.2012

  • Огляд основних видів аналізу банківської діяльності та етапів його проведення. Організаційно-економічна характеристика ПАТ КБ "ПриватБанк". Розрахунок коефіцієнту миттєвої ліквідності, співвідношення суми високоліквідних активів і робочих активів банку.

    курсовая работа [54,7 K], добавлен 18.06.2011

  • Предмет, зміст та види економічного аналізу. Метод, методика та прийоми економічного аналізу. Основні категорії аналізу: показники, фактори, резерви, їх класіфікація. Аналіз ефективності використання трудових та матеріальних ресурсів, основних засобів.

    курс лекций [91,8 K], добавлен 12.12.2008

  • Структурний аналіз активів. Аналіз ефективності використання поточних активів підприємства. Причини зміни оборотних активів. Довгострокові, поточні, непередбачені зобов’язання. Оцінювання позитивної і негативної динаміки запасів, грошових коштів.

    курсовая работа [26,9 K], добавлен 13.11.2010

  • Підходи, завдання та напрями створення потенціалу успіху. Сутнісна характеристика потенціалу підприємства. Критерії оцінки кадрового потенціалу методом анкетування робітників та ранжування отриманих даних. Оцінка ринкової вартості нематеріальних активів.

    контрольная работа [476,0 K], добавлен 25.11.2011

  • Економічна сутність оборотних активів. Завдання управління оборотними активами. Управління товарно-матеріальними запасами, грошовими коштами. Аналіз процесу управління оборотними активами ПАТ "Баштанський сирзавод". Шляхи оптимізації оборотних активів.

    курсовая работа [1,5 M], добавлен 29.10.2013

  • Значення, завдання, інформаційне забезпечення аналізу фінансового стану підприємства. Оцінка активів, пасивів, та платоспроможності. Аналіз руху грошових коштів, фінансової стійкості та ділової активності. Комплексна рейтингова оцінка підприємства.

    курсовая работа [140,1 K], добавлен 23.12.2015

  • Теоретичні основи фінансового стану підприємства, основні джерела фінансового аналізу. Методика проведення аналізу активів та пасивів. Основні фінансово-економічні показники діяльності підприємства. Визначення шляхів підвищення його фінансового стану.

    дипломная работа [4,0 M], добавлен 28.01.2012

  • Сутність та джерела формування оборотних активів підприємства. Аналіз динаміки і структури оборотних активів ТОВ "Котлозавод "Крігер". Оцінка ефективності управління оборотними активами. Диверсифікація джерел фінансування. Показники ділової активності.

    курсовая работа [197,4 K], добавлен 23.03.2014

  • Аналіз фінансових результатів діяльності торговельного підприємства. Динаміка структури активів. Аналіз показників оборотності та рентабельності сукупних активів організації, обсягів джерел формування оборотних активів, структури власного капіталу.

    курсовая работа [57,2 K], добавлен 21.03.2011

  • Потенціал та цілі виробничої діяльності підприємства. Управління формуванням і розвитком потенціалу підприємства. Нематеріальні активи як складова частина потенціалу підприємства, методи та прийоми їх оцінювання, практичні рекомендації щодо реалізації.

    контрольная работа [29,0 K], добавлен 26.04.2011

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.