Фінансовий менеджмент

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ТЕХНОЛОГІЙ ТА ДИЗАЙНУ

Кафедра фінансів

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

з дисципліни «Фінансовий менеджмент»

студента(тки)_Запрожець А.А.

2_курсу_ЗФК-13_групи заочної форми навчання

Перевірила Чаленко Н.В.

Київ 2015

План

1. Базові концепції фінансового менеджменту

2. Вимоги до змісту фінансової звітності. Показники, що формуються із внутрішніх джерел інформації та їх характеристика. Показники, що формуються із зовнішніх джерел інформації та їх характеристика. Основні користувачі фінансової інформації

3. Практична частина

Використана література

1. Базові концепції фінансового менеджменту

Фінансовий менеджмент базується на ряді концепцій, розвинених у рамках теорії фінансів. Концепція (від латинського conceptio - розуміння система) - це спосіб розуміння і тракту-вання якого-небудь явища. У фінансовому менеджменті базо-вими концепціями є:

Концепція тимчасової вартості грошей

Концепція зміни вартості грошей у часі грає центральну роль в практиці фінансових обчислень і висловлює необхідність врахування чинника часу при здійсненні довгострокових фінансових операцій шляхом оцінки та порівняння вартості грошей на початку фінансування проекту та при їх поверненні у вигляді майбутніх грошових надходжень.

Концепція тимчасової вартості грошей полягає в тому, що вартість грошей з плином часу змінюється з урахуванням норми прибутку на фінансовому ринку, в якості якої зазвичай виступає норма позичкового відсотка. Таким чином, одна і та ж сума грошей в різні періоди часу має різну вартість. При цьому вартість грошей в даний час завжди вище, ніж у будь-якому майбутньому періоді. Ця нерівноцінність визначається дією трьох основних чинників: інфляцією, ризиком неотримання доходу при вкладенні капіталу та особливостями грошей, що розглядаються як один з видів оборотних активів.

Як відомо, інфляційні процеси, властиві будь-якій економіці, викликають знецінення грошей. Це означає, що грошова одиниця сьогодні має більшу вартість, ніж завтра. Ця ситуація визначає бажання інвестувати кошти з метою, як мінімум, отримати дохід, що покриває інфляційні втрати.

Розглядаючи грошові кошти як один з видів активів, слід відзначити їх головну особливість - будь-який актив повинен генерувати прибуток. З цього випливає, що сума, запланована до отримання в майбутньому повинна бути свідомо більше суми, вкладеної в даний момент часу.

Концепція тимчасової вартості грошей має принципове значення у зв'язку з тим, що рішення фінансового характеру припускають оцінку і порівняння грошових потоків, що здійснюються в різні часові періоди.

Концепція обліку фактора інфляції

Концепція обліку фактора інфляції полягає «у необхідності реального відображення вартості активів і грошових потоків та забезпечення відшкодування втрат доходів, що викликаються інфляційними процесами, при здійсненні довгострокових фінансових операцій» ^6.

Інфляція - процес постійного перевищення темпів росту грошової маси над товарною (включаючи вартість робіт і послуг), у результаті чого відбувається переповнювання каналів обігу грошима, що призводить до їх знецінення та зростання цін на товари.

Розглянемо найбільш важливі терміни і поняття, що застосовуються при оцінці інфляційних процесів.

Номінальна процентна ставка - це ставка, встановлювана без урахування зміни купівельної вартості грошей у зв'язку з інфляцією.

Реальна процентна ставка - це ставка, встановлювана з урахуванням зміни купівельної вартості грошей у зв'язку з інфляцією.

Інфляційна премія - це додатковий дохід, виплачуваний (або передбачений до виплати) кредитору або інвестору з метою відшкодування втрат від знецінення грошей, пов'язаного з інфляцією.

Концепція обліку фактора ризику

Ризик - це «можливість зміни передбачуваного результату, переважно у вигляді втрат, внаслідок реалізації одного з безлічі існуючих варіантів поєднань умов та факторів, що впливають на аналізований об'єкт» ^. Звичайно, можна припустити, що реалізація ризикової події призведе до позитивного фінансового результату. Наприклад, в результаті стихійного лиха загинула частина майна підприємства, проте сума відшкодування збитку, отримана від страхової компанії за укладеним раніше договором, не тільки компенсувала понесені втрати, але й дозволила отримати певний дохід. Але все-таки, зазвичай в першу чергу під ризиком розуміється можливість настання несприятливих подій, що викликають втрати, в тому числі і фінансові.

Концепція обліку фактора ризику полягає в оцінці його рівня з метою забезпечення формування необхідного рівня прибутковості фінансово-господарських операцій і розробки системи заходів, що дозволяють мінімізувати її негативні фінансові наслідки. Під прибутковістю розуміють відношення доходу, створюваного певним активом, до величини інвестицій в цей актив. фінансовий менеджмент інфляція звітність

Підприємницька діяльність завжди пов'язана з ризиком. У той же час між ризиком і прибутковістю цієї діяльності зазвичай простежується чітка залежність: чим вище необхідна або передбачувана прибутковість (тобто віддача на вкладений капітал), тим вище ступінь ризику, пов'язана з можливістю неотримання цієї прибутковості, і навпаки. При прийнятті управлінських рішень можуть ставитися різні завдання, в тому числі: максимізації прибутковості або мінімізації ризику, але, як правило, частіше мова йде про досягнення розумного співвідношення між ризиком і прибутковістю. В рамках фінансового менеджменту категорія ризику має важливе значення при прийнятті рішень по структурі капіталу, формування інвестиційного портфеля, обгрунтуванню дивідендної політики та ін.

Концепція ідеальних ринків капіталу

Більшість ранніх теорій фінансів засновано на припущенні існування ідеальних ринків капіталу (perfect capital markets). Ідеальнийринок капіталу - це ринок, на якому не існує ніяких труднощів, внаслідок чого обмін цінних паперів і грошей відбувається легко і не пов'язаний з будь-якими витратами. Ідеальний ринок капіталу має наступні характеристики:

- відсутні трансакційні витрати;

- відсутні податки;

- є велика кількість покупців і продавців, і жоден з них не може вплинути на ринкову ціну фінансових активів;

- існує рівний доступ на ринок для всіх інвесторів;

- всі суб'єкти ринку мають однаковий обсяг інформації;

- всі суб'єкти ринку мають однакові очікування;

- відсутні витрати, пов'язані з фінансовими труднощами (загроза банкрутства).

Гіпотеза ефективності ринку

Прийняття рішень на ринку капіталу тісно пов'язані з концепцією ефективності ринку. Логіка таких операцій така. Обсяг угод з купівлі або продажу цінних паперів залежить від того, наскільки точно поточні ціни відповідають внутрішнім вартостям. Ціна залежить від багатьох факторів, в тому числі і від інформації. Припустимо, що на ринку, що перебуває в стані рівноваги, з'явилася нова інформація про те, що ціна акцій деякої компанії занижена. Це призведе до підвищення попиту на акції та подальшого зростання ціни до рівня, відповідного внутрішньої вартості цих акцій. Наскільки швидко інформація відображається на цінах, характеризується рівнем ефективності ринку. У додатку до ринку капіталу термін «ефективність» розуміється в інформаційному плані, тобто ступінь ефективності ринку характеризується рівнем його інформаційної насиченості та доступності інформації учасникам ринку. У науковій літературі розглянута концепція відома як гіпотеза ефективності ринку «Efficient Market Hypothesis» ^8.

У гіпотези багато співавторів, найбільш відома робота Юджина Фами «Efficient Capital Markets: A Review of Theory and Empirical Work», 1970.

Відповідно до цієї гіпотези при повному і вільному доступі учасників ринку до інформації ціна акції на даний момент є кращою оцінкою її реальної вартості. В умовах ефективного ринку будь-яка нова інформація негайно відображається на цінах фінансових активів.Більше того, ця інформація надходить на ринок випадковим чином. Ефективність ринку забезпечується виконанням 4 умов:

- інформація стає доступною всім суб'єктам ринку одночасно, і її отримання не пов'язане з будь-якими витратами;

- відсутні трансакційні витрати, податки та інші фактори, які перешкоджають укладенню угод;

- операції, що здійснюються окремим фізичним або юридичною особою, не можуть вплинути на загальний рівень цін;

- всі суб'єкти ринку діють раціонально, прагнучи максимізувати очікувану вигоду.

Аналіз дисконтованого грошового потоку

«Вибір варіанта інвестування грунтується на кількісній оцінці грошового потоку, пов'язаного з проектом як сукупності генеруються цим проектом припливів і відтоків грошових коштів у розрізі виділених тимчасових періодів» ^9. Процес оцінки майбутніх грошових потоків називається аналізом дисконтованого грошового потоку. Концепція аналізу була розроблена Джоном Берром Уїльямсом. Майрон Гордон згодом застосував цей метод для управління фінансами корпорацій, а також використав у дослідженнях ціни капіталу. Аналіз проводиться в 4 етапи:

I - розрахунок прогнозованих грошових потоків. Наприклад, для облігацій прогнозований грошовий потік буде визначатися зобов'язаннями емітента з виплати купонів і номіналу;

II - оцінка ступеня ризику для грошових потоків;

III - включення оцінки ризику в аналіз. Застосовують один з двох методів обліку ступеня ризику: метод безризикового еквівалента і скоригованого на ризик ставки дисконтування. При використанні першого методу безпосередньо коригуються очікувані грошові потоки - чим вище ризик, тим нижче значення елементів грошового потоку. Другий метод передбачає коригування ставки дисконтування, тобточим вище ризик, тим вище ставка;

IV - визначення поточної вартості грошового потоку. Техніка розрахунку заснована на тимчасовій цінності грошей.

Тимчасова цінність грошей є об'єктивно існуючої характеристикою грошових ресурсів, сенс її полягає в тому, що грошова одиниця, наявна сьогодні, і грошова одиниця, очікувана до одержання через якийсь час не рівноцінні. Ця нерівноцінність пояснюється дією 3 основних причин: інфляцією, ризиком неотримання очікуваної суми і оборотністю капіталу. Те, що відбувається в умовах інфляції знецінення грошей викликає, з одного боку, природне бажання вкласти їх, а з іншого боку, пояснює, чому розрізняються гроші, які є в наявності і очікувані до отримання.

Оскільки в економіці практично не буває безризикових ситуацій, завжди існує ненульова ймовірність того, що з яких-небудь причин очікувана до отримання сума не буде отримана.

Оборотність полягає в тому, що грошові кошти повинні генерувати дохід за ставкою, яка представляється прийнятною власнику цих засобів. Сума, яка є в наявності в даний момент, може бути негайно пущена в оборот і тим самим принесе додатковий дохід.

Співвідношення між ризиком і прибутковістю

Концепція компромісу між ризиком і прибутковістю полягає в тому, що отримання будь-якого доходу пов'язане з ризиком, причому зв'язок прямо пропорційна: чим вище очікувана прибутковість, тим вище ступінь ризику, пов'язана з можливим неотриманням цієї прибутковості. Прибутковість і ризик, як відомо, є взаємопов'язаними категоріями. Найбільш загальними закономірностями, що відображають взаємний зв'язок між прийнятою ризиком і очікуваною прибутковістю діяльності інвестора, є наступні:

* більш ризикованим вкладенням, як правило, властива більш висока прибутковість;

* при зростанні доходу зменшується ймовірність його отримання, в той час як певний мінімально гарантований дохід може бути отриманий практично без ризику.

Оптимальність співвідношення прибутку і ризику означає досягнення максимуму для комбінації "прибутковість - ризик" або мінімуму для комбінації "ризик - прибутковість". При цьому повинні одночасно виконуватися дві умови: 1) жодне інше співвідношення дохідності та ризику не може забезпечити більшої прибутковості при даному чи меншому рівні ризику;

2) жодне інше співвідношення дохідності та ризику не може забезпечити меншого ризику при даному або більшому рівні прибутковості.

Однак оскільки на практиці «інвестиційна діяльність пов'язана з численними ризиками і використанням різних ресурсних джерел, кількість оптимальних співвідношень зростає» ^10. У зв'язку з цим для досягнення рівноваги між ризиком і доходом необхідно використовувати покроковий метод рішення шляхом послідовних наближень. Здійснення інвестиційної діяльності передбачає не тільки прийняття відомого ризику, але і забезпечення певного доходу. Якщо припустити, що мінімального ризику відповідає мінімальний необхідний дохід, то можна виділити кілька секторів, що характеризуються певною комбінацією прибутку і ризику: А, В, С.

Сектор А, вкладення в якому не забезпечують мінімального необхідного доходу, може розглядатися як область недостатньою прибутковості. Функціонування в секторі З пов'язано з високими ризиками, що знижують можливість отримання очікуваних високих доходів, тому сектор С може бути визначений як область підвищеного ризику. Здійснення вкладень в секторі В забезпечує інвестору досягнення доходу при допустимому ризику, отже, сектор В є областю оптимальних значень співвідношення дохідності та ризику.

Категорія ризику в фінансовим менеджменті розглядається в різних аспектах: при оцінці інвестиційних проектів, формуванні інвестиційного портфеля, виборі фінансових інструментів, прийняття рішень по структурі капіталу, обгрунтуванні дивідендної політики.

Теорія портфеля. Автором цієї теорії є Гаррі Марковіц "A Portrfolio Selection", 1952.

Основні висновки теорії Марковіца:

для мінімізації ризику інвесторам варто об'єднувати ризикові активи в портфель;

рівень ризику по кожному окремому виду активів слід вимірювати неізольованого від інших активів, а з точки зору його впливу на загальний рівень ризику диверсифікованого портфеля інвестицій.

При цьому теорія портфеля не конкретизує взаємозв'язок між ризиком і прибутковістю. Дану взаємозв'язок враховує модель оцінки дохідності фінансових активів, розроблена У. Шарпом, Дж. Моссіна і Дж. Лінтнер. Відповідно до цієї моделі необхідна прибутковість для будь-якого виду ризикових активів являє собою функцію 3 змінних: безризикової дохідності, середньої прибутковості на ринку та індексу колеблемости прибутковості даного фінансового активу по відношенню до прибутковості на ринку в середньому.

Теорія структури капіталу Модільяні-Міллера

Ключове питання фінансового менеджера: формування капіталу фірми. У 1958 році Франко Модільяні та Мертон Міллер опублікували роботу «The Cost of Сapital, Corporation Finance, and the Theory of Investment» ^11, що стала справжнім відкриттям в теорії фінансів. Вони прийшли до висновку, що вартість будь-якої фірми визначається винятково її майбутніми доходами і не залежить від структури капіталу. При доведенні теореми вони виходили з наявності ідеального ринку капіталу. Істота докази полягає в наступному: якщо фінансування діяльності фірми більш вигідно за рахунок позикового капіталу, то власники акцій фінансово незалежної фірми віддадуть перевагу продати свої акції, використавши виручені кошти на купівлю акцій і облігацій фінансово залежною компанії в тій же пропорції, що і структура капіталу цієї фірми .

І навпаки, якщо фінансування фірми виявляється більш вигідним при використанні власного капіталу, то акціонери фінансово залежною фірми продадуть свої акції і куплять на виручені кошти акції фінансово незалежної фірми і, взявши в банку під заставу цих акцій позику, куплять додаткову кількість акцій тієї ж фірми. Дохід нового пакета акцій інвестора після вирахування відсотків за кредит виявиться вище колишнього доходу. Тоді продаж пакету акцій фінансово залежною фірми призведе до зниження її вартості, а більший дохід, одержуваний акціонерами фінансово незалежної фірми, призведе до збільшення її вартості. Таким чином, арбітражні операції з заміною цінних паперів дорожчий фірми цінними паперами більш дешевої принесуть додатковий дохід приватним інвесторам, що призведе в кінцевому рахунку до вирівнювання вартості всіх фірм одного класу з однаковим доходом.

Теорія дивідендів Модільяні-Міллера

Дана теорія доводить, що політика виплати дивідендів не впливає на вартість фірми. Також як і попередня вона базується на низці передумов. Суть теорії в тому, що кожен долар, виплачений сьогодні у вигляді дивідендів, зменшує нерозподілений прибуток, яка могла б бути інвестовано в нові активи, і дане зменшення має бути компенсоване за рахунок емісії акцій. Новим акціонерам необхідно буде виплачувати дивіденди, і ці виплати знижують поточну вартість очікуваних дивідендів для попередніх акціонерів на величину, що дорівнює сумі дивідендів, отриманих у поточному році. Таким чином, кожен долар отриманих дивідендів, позбавляє акціонерів майбутніх дивідендів на еквівалентну величину. Тому акціонери буде байдуже: отримати дивіденд на суму 1 долар сьогодні або отримати дивіденд у майбутньому, поточна вартість якого становить 1 долар. Отже, політика виплати дивідендів не впливає на ціну акцій.

2.10 Теорія ціноутворення опціонів

Опціон являє собою право купити або продати певні активи за наперед встановленою ціною протягом заданого періоду часу.Формалізована модель ціноутворення опціонів з'явилася в 1973 році, коли Фішер Блек і Майрон Скоулз опублікували роботу, в якій викладалася отримала широку популярність модель ціноутворення опціонів Блека-Скоулза. До недавнього часу теорія ціноутворенняопціонів не вважалася важливим розділом фінансового менеджменту. Однак деякі рішення фінансового менеджменту можуть бути прийняті на підставі цієї теорії. Наприклад, при припиненні орендних угод, відмови від реалізації проектів.

Теорія агентських відносин

Відомо, що метою фірми є максимізація багатства її акціонерів, що зводиться до максимізації вартості фірми. Проте інтереси власників компанії і її управлінського персоналу можуть не збігатися. Цілі управлінського персоналу - максимізація платні, придбання зв'язків, максимізація привілеїв. Той факт, що власники фірми надають менеджерам право прийняття рішень, створює потенційний конфлікт інтересів, який розглядається в рамках теорії агентських відносин. Довірителями є акціонери, а менеджери - це їх агенти.Основоположниками концепції агентських відносин, сформульованої в рамках фінансового менеджменту, є Майкл Дженсен і Вільям Меклінгом.

Агентські відносини виникають у тих випадках, коли власники наймають управлінський персонал і наділяють його повноваженнями щодо прийняття рішень. Один з таких конфліктів пов'язаний з рішенням: отримати миттєвий прибуток або інвестувати її у перспективний проект. У контексті фінансового менеджменту розрізняють агентські відносини між: акціонерами і менеджерами; кредиторами та акціонерами. Щоб нівелювати можливі протиріччя між цільовими установками конфліктуючих груп і, зокрема, обмежити можливість небажаних дій менеджерів виходячи з власних інтересів, власники компанії змушені нести агентські витрати.

Концепція асиметричної інформації

Теорія асиметричності інформації тісно пов'язана з концепцією ефективності ринку капіталу. Сенс її полягає в тому, що окремі категорії осіб можуть володіти інформацією, недоступною іншим учасникам ринку. У цьому випадку говорять про наявність асиметричної інформації.

Носіями конфіденційної інформації найчастіше виступають менеджери та окремі власники компанії. Існують різні ступені асиметрії.Слабка асиметрія, коли різниця в інформованості керівництва фірми і сторонніх спостерігачів про діяльність компанії занадто мала, щоб дати переваги менеджерам. Сильна асиметрія має місце, коли менеджери компанії володіють конфіденційною інформацією, яка після її оприлюднення значно змінить котирування цінних паперів фірми. У більшості випадків ступінь асиметрії знаходиться посередині між двома цими крайнощами.

Асиметричність інформації є невід'ємною частиною ринку капіталу, який дуже чутливий до нової інформації. Оскільки головна мета менеджера полягає в максимізації багатства акціонерів, то він зацікавлений в тому, щоб максимально швидко довести до загального відома сприятливу інформацію. Класичним прикладом поширення сприятливої ??інформації є оголошення про виплату дивідендів, опублікування фінансової звітності відповідно до міжнародних.

2. Вимоги до змісту фінансової звітності. Показники, що формуються із внутрішніх джерел інформації та їх характеристика. Показники, що формуються із зовнішніх джерел інформації та їх характеристика. Основні користувачі фінансової інформації

Основна вимога до інформації, що надається зовнішнім користувачам розвинутих фінансових ринків, - це її корисність.

Щоб ця вимога виконувалась, необхідно щоб вона відповідала наступним критеріям (див. рис. 2.8).

Згідно із Законом “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні” виділяють наступні якісні характеристики фінансової звітності:

- зрозумілість та адекватність тлумачення;

- достовірність;

- зіставність;

- доречність;

- доступність.

Інформація, яка надається у фінансових звітах, повинна бути дохідлива і розрахована на однозначне тлумачення її користувачами за умови, що вони мають достатні знання та зацікавлені у сприйнятті цієї інформації.

Фінансова звітність повинна містити лише доречну інформацію, яка впливає на прийняття рішень користувачами, дає змогу вчасно оцінити минулі, теперішні та майбутні події, підтвердити та скоригувати їхні оцінки, зроблені у минулому.

Фінансова звітність повинна бути достовірною. Інформація, наведена у фінансовій звітності, є достовірною, якщо вона не містить помилок та перекручень, які здатні вплинути на рішення користувачів звітності.

Фінансова звітність повинна надавати можливість користувачам порівнювати:

- фінансові звіти підприємства за різні періоди;

- фінансові звіти різних підприємств.



Рис. 2.8. Якісні характеристики фінансової звітності

Передумовою складання звітності є наведення відповідної інформації попереднього періоду та розкриття інформації про облікову політику та її зміни.

Кожна одиниця інформації включається у звітність, виходячи з того, що облік цієї інформації здійснювався на підставі визначених принципів.

До принципів обліку інформації, яка включається до фінансової звітності, відносяться:

- принцип автономності підприємства, за яким кожне підприємство розглядається як юридична особа, що відокремлена від власників. Тому особисте майно і зобов'язання власників не повинні відображатись у фінансовій звітності підприємства;

- принцип безперервності діяльності, що передбачає оцінку активів та зобов'язань підприємства, виходячи з припущення, що його діяльність триватиме далі;

- принцип періодичності, що припускає розподіл діяльності підприємства на певні періоди часу з метою складання фінансової звітності;

- принцип історичної (фактичної) собівартості, що визначає пріоритет оцінки активів, виходячи з витрат на їх виробництво та придбання;

- принцип нарахування та відповідності доходів і витрат, за яким для визначення фінансового результату звітного періоду доходи порівнюються з витратами, які були здійснені для отримання цих доходів. При цьому доходи і витрати відображаються в обліку і звітності у момент їх виникнення, незалежно від часу надходження і сплати грошей;

- принцип повного висвітлення, згідно з яким фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки операцій та подій, яка може вплинути на рішення, що приймаються на її основі;

- принцип послідовності, який передбачає постійне із року в рік застосування підприємством обраної облікової політики. Зміна облікової політики повинна бути обгрунтована і розкрита у фінансовій звітності;

- принцип обачності, згідно з яким методи оцінки, що застосовуються в бухгалтерському обліку, повинні запобігати заниженню оцінки зобов'язань та витрат і завищенню оцінки активів та доходів підприємства;

- принцип превалювання змісту над формою, за яким операції повинні обліковуватись відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми;

- принцип єдиного грошового вимірника, який передбачає вимірювання та узагальнення всіх операцій підприємства у його фінансовій звітності в єдиній грошовій одиниці.

Існують наступні обмеження на інформацію:

оптимальне співвідношення затрат і прибутків;

принцип обережності (консерватизму) припускає, що документи звітності не повинні мати завищену оцінку активів та прибутку і занижену оцінку зобов'язань. Одним із проявів цього принципу є право найнижчої оцінки: за собівартістю чи ринковою ціною;

конфіденційність вимагає, щоб звітна інформація не містила даних, які можуть нанести збиток конкурентним позиціям підприємства. Ця вимога відноситься до публічної інформації підприємств.

У відповідності до різних економічних ознак, вся звітна інформація групується в окремі узагальнені статті, які називаються елементами фінансової звітності. Елементи фінансової звітності: активи, зобов'язання, власний капітал, доход, прибуток, видатки, збитки.

Для того, щоб фінансова звітність була зрозумілою користувачам, вона повинна містити дані про:

підприємство;

дату звітності та звітний період;

валюту звітності та одиницю її виміру;

відповідну інформацію щодо звітного та попереднього періоду;

облікову політику підприємства та її зміни;

консолідацію фінансових звітів;

припинення (ліквідацію) окремих видів діяльності;

обмеження щодо володіння активами;

виявлені помилки минулих років та пов'язані з ними коригування;

переоцінку статей фінансових звітів;

іншу інформацію, розкриття якої передбачено відповідними положеннями (стандартами).

Інформація про підприємство, яка підлягає розкриттю у фінансовій звітності, включає:

назву, організаційно-правову форму та місцезнаходження підприємства ( країну, де зареєстроване підприємство, адресу його офісу);

короткий опис основної діяльності підприємства;

назву органу управління, у віданні якого перебуває підприємство, або назву його материнської (холдингової) компанії;

середню чисельність персоналу підприємства протягом звітного періоду.

Кожний фінансовий звіт повинен містити дату, станом на яку наведені його показники, або період, який він охоплює. Якщо період, за який складено фінансовий звіт, відрізняється від звітного періоду, то причини і наслідки цього повинні бути розкриті у примітках до фінансової звітності.

У фінансовій звітності повинна бути вказана валюта, в якій відображені елементи звітності, та одиниця її виміру.

Якщо валюта звітності відрізняється від валюти, в якій ведеться бухгалтерський облік, то підприємство повинно розкривати причини цього та методи, що були використані для переведення фінансових звітів з однієї валюти в іншу.

Система показників інформаційного забезпечення фін-го менеджменту, що формуються із внутр-х джерел:

1. Показники, що характеризують фінансовий стан і результати фінансової діяльності підприємства в цілому:

а) показники, які обов'язково відображаються в балансі підприємства;

б) показники, які відображаються в звіті про фінансові результати;

в) показники, які відображаються в звіті про власний капітал і звіті про рух грошових коштів.

2. Показники, що характеризують фін-ві результати діяльності окремих структурних підрозділів підпр-ва. Формування системи показників цієї групи ґрунтується на даних управлінського обліку, що має бути організований на підпр-тві:

а) сфера діяльності підприємства (операційна, інвестиційна, фінансова);

б) центри відповідальності;

в) географічне розташування;

г) вид кінцевої продукції тощо.

3. Нормативно-планові показники, пов'язані з фін-вим розвитком підпр-ва, які формуються безпосередньо на підприємстві:

а) система внутрішніх нормативів, що регулюють фінансовий розвиток підприємства;

б) система планових показників фінансового розвитку підприємства.

Сис-ма показників інформ-го забезпечення фін-го менедж-ту, що формуються із зовнішніх джерел:

1. Показники, що характеризують загальний ек-ічний роз-к країни, поділяються:

а) показники макроекономічного розвитку;

б) показники галузевого розвитку.

2. Показники, що характер-ть кон'юнктуру фін-го ринку:

а) показники кон'юнктури ринку цінних паперів (ринку фондових інструментів);

б) показники кон'юнктури ринку грошових інструментів.

3. Показники, що характеризують діяльність контрагентів і конкурентів:

а) банки; б) стр-ві компанії; в) постачальники продукції; г) покупці продукції; д) конкуренти.

4. Нормативно-регулюючі показники:

а) нормативно-регулюючі показники по різних напрямах фін-ої діяльності підпр-ва;

б) нормативно-регулюючі показники з питань функціонування окремих сегментів фін-го ринку.

Фінансовий аналіз є основою прийняття управлінських рішень на мікрорівні, тобто на рівні суб'єктів господарської діяльності.

Основна мета проведення аналізу -- підвищення ефективності господарювання і пошук резервів такого підвищення.

Для досягнення цієї мети необхідно:

* проводити об'єктивну оцінку фінансового стану, фінансових результатів, ділової активності підприємства;

* розробити процедуру оперативного контролю виробничої дія-льності;

* виявляти чинники і причини, що зумовили досягнутий фінан-совий стан підприємства, водночас приділяючи особливу увагу ви-явленню негативних чинників, які призводять до різкого спаду, a також до банкрутства;

* виявляти резерви покращання фінансових результатів і фінансового стану підприємства, забезпечувати розробку заходів щодо використання цих резервів у виробництві;

* розробляти на основі проведеного аналізу управлінські рішення, спрямовані на підвищення економічної ефективності фінан-ового стану.

Слід зазначити, що в процесі фінансового аналізу можна визна-чити й інші завдання залежно від конкретних умов діяльності під-приємства.

Отже, загальний зміст аналітичних процедур зумовлюється як специфікою діяльності підприємства, так і напрямом фінансового аналізу (оперативного, підсумкового, перспективного).

Інформація, одержана в результаті проведеного аналізу, має широке застосування.

У достовірності проведеного аналізу зацікавлене широке коло користувачів, яких можна поділити на дві групи.

До першої групи належать основні користувачі інформації -- ті, які безпосередньо зацікавлені в успішному здійсненні господарської діяльності підприємства, адже від цього залежить їхній добробут.

Ними можуть бути:

* власники підприємств (одержують дивіденди на вкладений власний капітал);

* банки, фірми, які надають кредити підприємству (зацікавлені у своєчасному погашенні боргу і виплаті відсотків);

* керівництво підприємства (від успішного фінансового стану залежить частка прибутку, яку вони одержують понад посадовий оклад);

* службовці (залежить заробітна плата, премії, соціальні виплати);

* покупці (збут продукції, договірна ціна та ін.);

* держава (податкова адміністрація зацікавлена у своєчасній сплаті податків у повному обсязі).

До другої групи користувачів інформації належать ті суб'єкти господарювання, які не зацікавлені в успіхах підприємства, адже обов'язкові платежі підприємство повинно здійснювати незалежно від результатів своєї діяльності. Це фондові біржі, аудиторські і консалтингові фірми, юридичні, страхові компанії, преса тощо.

Практично всі користувачі фінансової інформації можуть ви-вчати тільки опубліковану інформацію, отже, вони є зовнішніми користувачами. Виняток становлять власники і керівники підпри-ємства, які можуть користуватися фінансовою інформацією в пов-ному обсязі, тобто вони є внутрішніми користувачами аналітичної інформації.

До внутрішніх користувачів можна віднести і власників контро-льних пакетів прав власності на підприємствах (акції, паї тощо за-лежно від форм власності). Власники малого бізнесу самі викону-ють оперативне управління своїми підприємствами, є водночас і

власниками, і керівниками своїх підприємств. У великих акціонер-них товариствах власники великих пакетів акцій контролюють склад ради директорів і таким чином, через управлінців, також ма-ють доступ до максимального обсягу інформації, яка характеризує існуючий стан і перспективи розвитку підприємства. Слід окремо виділити ще одну групу користувачів інформації, які також мають право доступу до повного обсягу фінансової інформації, -- це бух-галтери і аудитори. Користування цією інформацією становить їх-ній щоденний службовий обов'язок.

Щодо зовнішніх користувачів інформації, яка одержана в ре-зультаті аналізу, то вони використовують її залежно від тих про-блем, які виникають у процесі діяльності й потребують вирішення. Наприклад, банки, податкові органи, постачальники, покупці, діло-ві партнери, здійснюючи фінансовий аналіз, цікавляться, переду-сім, фінансовим станом підприємства в цілому, становищем його на ринку, можливістю своєчасно погасити кредити, відсотками ба-нку, ймовірністю банкрутства.

Окремо слід зупинитись і на власниках невеликих пакетів акцій. Вони одержують інформацію про діяльність товариства тільки за даними бухгалтерського обліку, який характеризує господарську діяльність конкретного підприємства, тому, з огляду на можливість доступу до інформаційного потоку, належать до зовнішніх корис-тувачів. Це можна сказати і про інвесторів -- доки вони не є акціо-нерами, вони мають доступ тільки до офіційної бухгалтерської (фі-нансової) звітності.

Отже, всі користувачі інформації розрізняються передусім мож-ливістю доступу до повного обсягу аналітичної інформації і тому поділяються на внутрішніх і зовнішніх.

3. Практична частина

Задача 1

Розробитичотириальтернативнихваріантирозміщення грошей інвестора на депозитному рахункуу банку строком на

один рік за різнимивідсотковими ставками та різнимиумовами оплати доходу.

2.1. Зробитирозрахунки по варіантамвкладання грошей інвестором.

2.2. Визначитидодатковий доход по кожному варіанту.

2.3. Датитеоретичнеобґрунтуванняобраномуваріантувкладання грошей.

№ варіанту	Сума вкладу, тис.грн.	Складна регулярна процентна ставка за умовамисплати доходу:
		щоквартально	один раз на чотиримісяці	двічі на рік	один раз на рік
3	344	3,14	3,97	8,89	21,84

Розв'язок

Результати розрахунків представимо у табличному вигляді.

Умови сплати доходу	Сума вкладу (тис. грн.)	Складна регулярна процентна ставка (%)	Майбутня вартість вкладу за інтервалами, грн.:	Додатковий доход, (тис. грн.)
			першим	другим	третім	четвертим
	X	У	X х (1 + у) 1	X х (1 + у) 2	X х (1 + у) 3	X х (1 + у) 4	X х (1 + у) 4 - X
Щоквартально	344	3,14	354,8	365,94	377,43	389,28	45,28
Один раз на чотири місяці	344	3,97	357,65	371,85	386,61	-	42,61
Двічі на рік	344	8,89	374,5	407,88	-	-	63,88
Один раз на рік	344	21,84	419,12	-	-	-	75,13

З огляду на результати розрахунків ми можемо побачити, що гроші вигідніше вкласти під більш високу ставку, але при умові сплпти один раз на рік.

Задача 2 Внаслідок впровадження фінансових рішень очікується надходження щорічного прибутку та амортизаційних відрахувань на протязі певного часу.

2.1. Визначитигрошовийпотік по роках.

2.2. Розрахуватипоточнувартістьгрошовихнадходжень по роках та заперіод в цілому.

2.3. Визначитивтративартості грошей з часом по роках та заперіод в цілому.

№ варіанту	Щорічний очікуваний прибуток, грн.	Щорічні амортизаційні нарахування, грн.	Очікуване щорічне збільшення прибутку, %	Складна номінальна відсоткова ставка, %.	Очікуваний строк грошових надходжень, років.
11	64 864	9 641	4,1	9 641	5

Розв'язок

Кількість років	Очікуваний щорічний індекс приросту прибутку, %	Прибуток, тис. грн..	Амортизаційні нарахування, тис. грн.	Грошовий потік, тис. грн. (к.3 + к.4)	Складна номінальна відсоткова ставка, %	Процентний фактор теперішньої вартості, 1/(1 + і)n	Теперішня вартість грошового потоку, тис. грн. (к.5 х к.7)	Втрати вартості грошей з часом, тис. грн. (к.5 - к.8)
1	2	3	4	5	6	7	8	9
1	4,1	64 864	9 641	74 505	18,0	0,85	63 329,25	11 175,75
2	4,1	67523,4	9 641	77 164,4	18,0	0,71	54 786,7	22 377,7
3	4,1	70 291,86	9 641	79 932,86	18,0	0,61	48 759,04	31 173,8
4	4,1	73 171,82	9 641	82 812,82	18,0	0,52	43 062,67	39 750,2
5	4,1	76171,94	9 641	85 812,94	18,0	0,43	36 899,56	48 913,3
Усього:	Х	Х	Х	400 228,02	Х	Х	246837,22	153 390,8

Згідно розрахунків можемо зробити висновок, що втрата вартості грошей за даний період досить значна, вартість грошового потоку впала майже вдвічі.

Задачі 3, 4

Задача 3. Керівництво підприємства планує щорічне зменшення адміністративних витрат на певну суму, яку у кінці року будуть перераховувати на певний строк на депозитний рахунок у банку. Визначити суму грошей на банківському рахунку наприкінці кожного року і у кінцізагальноготермінузбереження, використовуючи формулу майбутньоївартостіануїтету.

Задача 4. Суб'єктпі дприємницької діяльності планує отримувати протягом певного періоду доход у певномуобсязі. Визначити поточну вартість доходу наприкінці кожного року та у кінці очікуваного терміну їх надходження шляхом використання формули поточної вартості ануїтету.

№ Варіанту	Майбутня вартість ануїтету	Поточна вартість ануїтету
	Щорічна економія адміністративних витрат, грн.	Складна номінальна відсоткова ставка, %	Строк збереження грошей на депозитному рахунку, років.	Очікуваний щорічний доход, тис. грн.	Складна номінальна відсоткова ставка, %	Кількість років отримання доходу
3	18 384	13,25	6	240	24,41	8

Розв'язокзадачі 3

Кількість інтервалів, роки	Щорічна економія адміністративних витрат, тис. грн.	Відсоткова ставка, %	Процентний фактор майбутньої вартості ануїтету (1 + i)n-1/i	Майбутня вартість ануїтету, тис. грн.
1	18,34	13,25	1	18,34
2	36,68	13,25	2,13	78,12
3	55,02	13,25	3,41	187,61
4	73,36	13,25	4,86	356,52
5	91,7	13,25	6,51	596,97
6	110,04	13,25	8,37	921,03

Як ми можемо побачити з розрахунків майбутня вартість ануїтету досить сильно зростає і цей варіант є доцільним вкладенням коштів.

Розв'язок задачі 4

Кількість інтервалів, роки	Очікуваний щорічний доход, тис. грн.	Відсоткова ставка, %	Процентний фактор теперішньої вартостіануїтету 1 - (1 + i)-n/i	Теперішня вартість ануїтету, тис. грн.
1	240	24,41	0,80	192
2	298,6	24,41	1,14	340,4
3	371,5	24,41	1,96	728,14
4	462,2	24,41	2,38	1100,04
5	575,01	24,41	2,72	1564,02
6	715,4	24,41	2,99	2139,05
7	890,02	24,41	3,2	2848,06
8	1107,3	24,41	3,38	3742,7

З вищевикладених розрахунків ми можемо побачити, що у данномувипадку ануїтет зростає, і варіант є прийнятними для вкладення грошей.

Задача 5

Маркетингові дослідження встановили зниження попиту на певний вид продукції. Керівництво підприємства доручило фінансовим менеджерам визначити напрямки розвитку підприємства у коротко- та довгостроковому періодах. У відповідності з методичними рекомендаціями обчислити показники у базовому, короткостроковому та довгостроковому періодах. Зробити висновки.

№ варіанту	Виручка від реалізації продукції, грн.	Загальні витрати на обсяг виробництва у базовому періоді, грн.	Обсяг збуту в базовому періоді, одиниць	Питома вага фіксованих витрат у базовому періоді, %	Питома вага змінних витрат у базовому періоді, %	Ціна одиниці виробу в базовому періоді, грн.	Коефіцієнт приросту ціни одиниці виробу в плановому періоді, %	Коефіцієнт еластичності попиту на продукцію
3	667 243	491 758	8 896	22,4	77,6	75	6,70	0,85

Розв'язок

Розрахунки заносимо в таблицю

№ з/п	Показники	Значення показника в:
		базовому періоді	короткостроковому періоді	довгостроковому періоді
1.	Ціна одиниці продукції, грн.	75	80,03	80,03
2.	Обсяг збуту продукції, шт.	8 896	8389,4	8389,4
3.	Виручка від реалізації продукції, грн.	667 243	671 403,7	671 403,7
4.	Коефіцієнт приросту (+/-) ціни одиниці продукції в прогнозному періоді, %	-	6,70	6,70
5.	Коефіцієнт еластичності попиту	0,85	0,85	0,85
6.	Коефіцієнт приросту (+/-) обсягу збуту продукції в прогнозному періоді, %	-	-5,695	-5,695
7.	Коефіцієнт росту обсягу збуту продукції в прогнозному періоді	-	0,94	0,94
8.	Коефіцієнт приросту (+/-) обсягу реалізації продукції в прогнозному періоді, %	-	0,62	0,62
9.	Загальні витрати на виробництво реалізованої продукції, грн.	491 758	4688,6	4622,44
10.	Частка змінних витрат у загальних витратах, %	77,6
11.	Частка фіксованих витрат у загальних витратах, %	22,4
12.	Змінні витрати на виробництво реалізованої продукції, грн.	3816	3587,04	3587,04
13.	Фіксовані витрати на виробництво реалізованої продукції, грн.	1101,5	1101,5	1035,4
14.	Маржинальний доход (валова маржа), грн.	664 057	660 241	660 241
15.	Коефіцієнт маржинального доходу	0,995	0,994	0,994
16.	Поточний прибуток, грн.	662955,5	659 139,5	663 021,6
17.	Беззбитковий обсяг виробництва, грн.	3835,2	3608,7	3608,7
18.	Запас фінансової міцності:
	- грн.	663 407,8	667 795	667 795
	- відсотків	99,4	99,5	99,5
19.	Сила впливу операційного важеля
20.	- приріст поточного прибутку, %	-	41865,6	37 755,3
21.	- приріст поточного прибутку, грн.	-

Коефіцієнт приросту (+/-) обсягу збуту продукції в прогнозному періоді:

ДQ^% = - (E_Pх ДP^%_П) = - 0,85 х (6,70) = -5,695

Коефіцієнт росту обсягу збуту продукції в прогнозному періоді:

І_Q = 1 + ДQ^%/100% = 1+(-5,695/100%) = 0,94

Коефіцієнт приросту (+/-) обсягу реалізації продукції в прогнозному періоді :

Д(Q хP)^%= (Q х PП)/ (Q х PБ)х100% - 100% = (671 403,7/667 243) х 100% -100% = 0,62%

Загальні витрати на виробництво в плановому короткостроковому періоді

TC = V + F = 3587,04 + 1101,5= 4688,6 грн.

Змінні витрати в плановому періоді:

V_ПК = V_Бх І_Q=3816х 0,94= 3587,04 грн.

Постійні витрати в плановому довгостроковому періоді:

F_ПД = F_ПК х І_Q= 1101,5х 0,94 = 1035,4 грн.

Загальні витрати на виробництво в плановому довгостроковому періоді:

TC = 1035,4 + 3587,04 = 4622,44 грн.

Маржинальний доход (валова маржа):

ВМ = Q х P - V = 667 243 - 3816 = 664 057 грн.

- плановий

ВМ = 664 057 - 3816 = 660 241 грн.

коефіцієнт КВМ валової маржі

- базовий

КВМ = ВМ/(Q хP) = 664 057 /667 243 = 0,995

- плановий

КВМ= 660 241 /664 057 = 0,994

Поточний прибуток:

- базовий

П = ВМ - F= 664 057 - 1101,5= 662955,5 грн.

- плановий короткостроковий

П =660 241 - 1101,5 = 659 139,5 грн грн.

- плановий довгостроковий

П =664 057 - 1035,4 = 663 021,6 грн.

Беззбитковий обсяг виробництва:

- базовий

ТБ = F : К_ВМ= 3816/0,995 =3835,2 грн.

- плановий

ТБ = 3587,04/ 0,994 = 3608,7 грн.

Запас фінансової міцності:

- базовий

З_ФМ = Q х P - ТБ = 667 243 - 3835,2 = 663 407,8 грн.

% = (663 407,8 /667 2439)х100% = 99,4 %

- плановий:

З_ФМ = 671 403,7- 3608,7 = 667 795 грн.

% = (667 795 /671 403,7)х100% = 99,5 %

Приріст прибутку в плановому періоді: (-0,056) = -37 755,3 грн

ДП_П = П_Б х (ДП_П^% /100%) = 662955,5х 0,0062 = 4110,3 грн.

ДП_ПВ = П_Б х (ДQ^% /100%) = 662955,5х х (-0,056) = -37 755,3 грн

Приріст прибутку в плановому короткостроковому періоді:

ДППП = ДППВ- ДПП= -37 755,3 - 4110,3= 41865,6 грн.

Виходячи з вищевикладених розрахунків можемо сказати, що при данних темпах зростання, підприємство матиме не тільки постійний стабільний прибуток, але і підвищіть його.

Задача 6

Менеджмент підприємства вивчає можливість обрання одного з варіантів структури капіталу. Визначити чисту рентабельність власних коштів та ефект фінансового левериджу по кожному варіанту. Обґрунтувати пропозицію щодо варіанту структури капіталу для підприємства.

№ варіанту	Активи, тис. грн.	Поточний прибуток до вирахування відсотку фінансових витрат та податку на прибуток (І варіант, ІІ варіант, ІІІ варіант), тис. грн.	Середня розрахункова ставка відсотку фінансових витрат (І варіант, ІІ варіант, ІІІ варіант), %	Питома вага позикового капіталу у структурі всього інвестованого капіталу, %
				І варіант	ІІ варіант	ІІІ варіант
3	6 399	3 651	25,5	0	78,3	47,5

Розв'язок

№ з/п	Показники	Варіанти структури капіталу
		І	ІІ	ІІІ
1.	Активи, тис. грн.	6 399	6 399	6 399
2.	Співвідношення позикового і власного капіталу, %:
	частка позикового капіталу	0	78,3	47,5
	частка власного капіталу	100	21,7	52,5
3.	Структура капіталу:
	позиковий капітал, тис. грн.	0	5 010,4	3 039,5

	власний капітал, тис. грн.	6 399	1 388,6	3 359,5
4.	Поточний прибуток до вирахування відсотку фінансових витрат та податку на прибуток, тис. грн.	3 651	2373,3	2875,93
5.	Середня розрахункова ставка відсотку фінансових витрат, %	25,5	25,5	25,5
6.	Відсоток фінансових витрат на обслуговування позикових коштів, грн.	0	34,9	21,22
7.	Прибуток, що підлягає оподаткуванню, грн.	3651	2373,3	2875,93
8.	Ставка податку на прибуток, %	18	18	18
9.	Податок на прибуток, ...

Подобные документы

• Гроші та основні форми вартості

  Визначення поняття “гроші”. Основні форми вартості і їх характеристики. Еволюція грошей. Функції грошей. Концепції грошей. Сучасні грошові системи. Становлення української грошової одиниці.
  
  реферат [42,0 K], добавлен 15.07.2007
  

• Оцінка вартості майна аграрного прідприємства при здійсненні санації

  Сутність та завдання оцінки вартості майна аграрних підприємств при здійсненні санації. Фінансовий аналіз діяльності приватного підприємства "Кристал" за 2010-2012 рр. Мобілізація капіталів як головна мета фінансового менеджменту у процесі санації.
  
  курсовая работа [63,2 K], добавлен 19.04.2014
  

• Аналіз ефективності інвестиційного проекту

  Характеристика, структура й джерела фінансування проектів. Економічна сутність вартості капіталу. Абсолютна й порівняльна ефективність. Методика й критерії оцінки економічної ефективності інвестиційних проектів з урахуванням вартості грошей у часі.
  
  курсовая работа [604,7 K], добавлен 04.06.2013
  

• Управління спеціальними проектами

  Аналіз критеріїв ефективності проекту. Розрахунок чистої ліквідаційної вартості обладнання, ефекту від інвестиційної, операційної, фінансової діяльності. Розрахунок потоку реальних грошей і сальдо. Визначення показників ефективності проекту, окупності.
  
  курсовая работа [42,9 K], добавлен 17.12.2010
  

• Основи інвестиційної діяльності

  Концепція оцінки вартості грошей в часі. Вплив інфляції на результати інвестиційної діяльності. Аналіз інвестиційної діяльності міжнародних корпорацій та їх вплив на конкурентоспроможність національних економік. Оцінка інвестиційного клімату в Україні.
  
  контрольная работа [55,4 K], добавлен 28.09.2009
  

• Аналіз фінаносвих показників діяльності аптеки

  Інформаційна база, основні методики, моделі і проблеми оцінки фінансового стану підприємства. Експрес-аналіз статей звітності та стан майнового положення. Оцінка фінансового стану: ліквідності, фінансової стійкості, ділової активності та рентабельності.
  
  курсовая работа [249,9 K], добавлен 30.11.2014
  

• Глобальна нестабільність фінансових ринків в умовах світової кризи

  Особливості впливу глобальної нестабільності на процеси трансформації світового фінансового ринку. Розгляд ознак розвитку фінансової нестабільності в економіці. Аналіз проблем ринку грошей, які призвели до руйнування ринків короткострокових кредитів.
  
  реферат [419,9 K], добавлен 07.08.2017
  

• Форми і методи фінансового планування на підприємстві

  Сутність і принципи планування. Аналіз фінансового стану ЗАТ "Богуславський маслозавод". Показники фінансової стійкості, оцінка ефективності фінансово-господарської діяльності. Планування діяльності: стратегія і тактика маркетингу, планування витрат.
  
  курсовая работа [157,0 K], добавлен 13.11.2009
  

• Сучасні системи оцінки фінансової діяльності та можливості їх застосування на підприємствах України

  Теоретичні основи фінансової діяльності суб'єктів господарювання, її головні економічні показники. Проведення аналізу фінансового стану та оцінки господарської діяльності підприємства на прикладі ТОВ "ЕМ ПІ ДЖІ". Розробка шляхів її вдосконалення.
  
  дипломная работа [3,7 M], добавлен 22.03.2011
  

• Аналіз фінансового стану підприємства

  Показники, що характеризують фінансовий стан підприємства, методика проведення аналізу. Аналіз ліквідності, платоспроможності, фінансової стійкості та ділової активності ЗАТ "АВАНГАРД". Шляхи, напрямки і резерви покращення фінансового стану підприємства.
  
  курсовая работа [887,6 K], добавлен 22.11.2011
  

• Сутність та походження грошей

  Роль грошей в організації функціонування суспільного виробництва. Дослідження відмінності грошової форми вартості від загальної. Функції грошей: засіб платежу, нагромадження і обігу; міра вартості та світові гроші. Сутність масштабу цін під час еволюції.
  
  курсовая работа [963,7 K], добавлен 26.03.2013
  

• Аналіз фінансового стану підприєсвта

  Сутність фінансового аналізу та його задачі. Інформаційні джерела фінансового аналізу. Сутність фінансової стійкості підприємства. Аналіз структури балансу, майна, запасів та витрат підприємства. Аналіз прибутку, рентабельності, фінансової стійкості.
  
  дипломная работа [64,5 K], добавлен 07.12.2008
  

• Інтелектуальна власність в інноваційній економіці

  Концепція облікового механізму інтелектуальної власності в інноваційній економіці. Нематеріальні активи як об’єкт бухгалтерського обліку та фінансової звітності. Методи визначення звичайних цін. Головні особливості застосування дохідного підходу.
  
  реферат [31,8 K], добавлен 28.09.2014
  

• Управління зовнішньоекономічною діяльністю ПАТ ПБК "Радомишль"

  Зміст та роль зовнішньоекономічної діяльності, характеристика її системи управління та показники ефективності. Організаційно-економічна характеристика підприємства. Аналіз фінансового стану організації. Шляхи підвищення рівня управління ЗЕД компанії.
  
  курсовая работа [258,6 K], добавлен 19.09.2014
  

• Ефективність господарсько-фінансової діяльності підприємства та шляхи її підвищення на прикладі ТОВ "Металоіндустрія Плюс"

  Виробнича та комерційна діяльність підприємства, способи аналізу і поліпшення її результативності та ефективності. Аналіз динаміки структури активів та пасивів балансу. Показники ділової активності, платоспроможності та ефективності господарювання.
  
  отчет по практике [4,7 M], добавлен 18.09.2010
  

• Причини інфляції та їх аналіз в Україні

  Фінансовий стан економіки країни як показник її здоров'я. Чотири основні причини виникнення інфляції, особливості її розвитку в Україні. Динамічні характеристики процесу інфляції та прогноз її подальшої поведінки, запровадження інфляційного таргетування.
  
  контрольная работа [503,7 K], добавлен 13.05.2009
  

• Методи платоспроможності і ліквідності для підприємства

  Теоретична база фінансового аналізу, показники платоспроможності і ліквідності, їх значення для підприємства. Характеристика фінансової і зовнішньоекономічної діяльності підприємства ВАТ "САН IнБев Україна", методи збільшення економічної стабільності.
  
  дипломная работа [2,6 M], добавлен 05.06.2011
  

• Аналіз фінансового стану Херсонського суднобудівного-судноремонтного заводу ім. Комінтерну

  Теоретично-методологічні основи аналізу фінансового стану підприємства: динаміки складу і структури актів і пасивів, руху грошових коштів, фінансової стійкості підприємства. Розроблення і складання фінансових бюджетів з метою фінансової стабілізації.
  
  дипломная работа [729,3 K], добавлен 16.10.2011
  

• Аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства

  Загальна оцінка майна підприємства і джерел його формування. Проведення аналізу фінансової стійкості активів, ліквідності балансу, рентабельності, оборотності і платоспроможності фірми. Рекомендації щодо покращення фінансового стану підприємства.
  
  курсовая работа [138,0 K], добавлен 11.12.2013
  

• Особливості організації і методики економічного аналізу на приватному підприємстві "Сварцевицька цегла"

  Характеристика Приватного підприємства "Сварцевицька цегла". Аналіз фінансового стану та результатів діяльності. Структура та динаміка майна, джерел коштів. Показники ліквідності підприємства, структурно-динамічний аналіз його операційних витрат.
  
  отчет по практике [1,6 M], добавлен 18.02.2016
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам