Бізнес-планування на підприємстві

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ БІЗНЕС-ПЛАНУВАННЯ НА ПІДПРИЄМСТВІ

1.1 Концепція бізнес-планування на підприємстві і його роль у забезпеченні фінансової діяльності підприємства

1.2 Сутність і характеристика бізнес-планування на підприємстві

1.3 Зміст і загальна методологія розробки бізнес-плану на підприємстві

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ СКЛАДАННЯ БІЗНЕС-ПЛАНУ НА ПІДПРИЄМСТВІ

2.1 Структура бізнес-плану підприємства

2.2 Бізнес-план підприємства промислового виробництва

РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ БІЗНЕС-ПЛАНУВАННЯ НА ПІДПРИЄМСТВІ

3.1 Пропозиції щодо вдосконалення бізнес-планування

ВИСНОВКИ та пропозиції

Список використаних джерел

ДОДАТКИ



Вступ

Актуальність теми дослідження курсової роботи заключаються в тому, що за останні роки в економіці і фінансовій системі України відбулися радикальні зміни, обумовлені досягненням Україною політичної та економічної незалежності і переходом до розбудови соціально орієнтованої ринкової економіки. Стратегія розвитку підприємства повинна відповідати вимогам ринкової економіки і реагувати на всі процеси в державі. У зв'язку з цим на підприємствах України виникла проблема бізнес-планування.

Однією із найважливіших проблем на сучасному етапі є вміння розробляти бізнес-плани в умовах реформування української економіки в ринкову у силу наступних причин:

- з'явилося нове покоління підприємців, що не має досвіду планування і керівництва комерційних структур, і тому погано представляє коло проблем, що їх очікують;

- досвідчені керівники старої формації в нових умовах господарювання не готові до конкурентної боротьби, не можуть прорахувати свої майбутні кроки;

- розраховуючи на одержання інвестицій, потрібно вміти розробити й обґрунтувати бізнес-план, довести інвесторам, що гроші вкладаються в надійне, ефективне підприємство;

- аналізуючи ефективність інвестиційних проектів, необхідно врахувати усі фактори, що визначають ризики: фінансово-економічні, соціальні, технічні й екологічні.

Тому тема даної курсової роботи є особливо актуальною за сучасних умов господарювання тому, що бізнес-план практично є робочим інструментом, що використовується в усіх сферах підприємництва. Його бажано розробити у разі організації нової фірми; об'єднання існуючих підприємств і створення на базі цього інтегрованого організаційно-правового утворення; трансформації власності; започаткування зовнішньоекономічної діяльності.

Отже, обрана тема є актуальною, оскільки бізнес - планування дозволяє передбачати не лише всі заходи для реалізації нової ідеї, а й визначити необхідне фінансове забезпечення та можливість одержання доходу (прибутку). Практично його можна вважати формою експертної оцінки доцільності та ефективності здійснення нової підприємницької ідеї.

Стан вивчення проблеми. В умовах ринкової економіки будь-яка більш-менш масштабна підприємницька діяльність (бізнес) зв'язана з господарським ризиком. Значна частина підприємців банкрутує через те, що не мають достатніх знань і навичок господарювання.

Як свідчать дослідження причин банкрутств малих фірм, 98% невдач у бізнесі пояснюються незадовільним управлінням (45%- некомпетентність, 20%- низький професіоналізм, 18%- брак управлінського досвіду, 9%- відсутність досвіду роботи на виробництві, 3%- невиконання взятих на себе зобов'язань, 2%- шахрайство, 1%- стихійне лихо) і лише 2%- причинами, що не залежать від якості управління фірмою. Тому комерційна акція (приватизація державного підприємства, створення приватної фірми, залучення інвестицій, перехід на нову технологію, організація випуску нової продукції, тощо) вимагає ретельної і професійно грамотної підготовки до її здійснення.

Наскільки ґрунтовно буде підготовлена, організована і проведена така робота, настільки успішно реалізуватиметься підприємницька ідея. Результатом роздумів, критичного аналізу та пошуків відповідей на питання реалізації нової ідеї, що виникла, саме і є бізнес-план.

На вирішення цієї проблеми спрямовані дослідження таких видатних економістів, як Грузинов М.П., Круглов М.У., Яцків Т.І., Поддєрьогін А.М., Василик О.Д., Опарін В.М. та ін.

Мета і завдання дослідження. Метою курсової роботи є теоретичне обґрунтування бізнес-планування, розкриття діючої практики складання бізнес-плану, а також пошук шляхів удосконалення цієї роботи на підставі систематизації існуючих пропозицій із приводу цього питання.

Для досягнення поставленої мети в роботі вирішуються такі задачі:

- дослідження ролі бізнес-планування в розвитку підприємства;

- аналіз діючої практики складання бізнес-плану на досліджуваному підприємстві;

- запропонувати напрямки по удосконаленню процесу бізнес-планування на підприємстві.

Предметом дослідження є складання оптимального бізнес - плану підприємства, можливості застосування на практиці результатів дослідження, реалізації підходів до складання бізнес - плану, а також використання їх в процесі побудови бізнес - планування.

Об'єктом дослідження є будь - яке підприємство, деякої сфери діяльності, на якому можна реалізувати підходи та основи бізнес - планування.

Теоретичною та методологічною основою дослідження є навчальні видання і публікаціях по фінансам підприємства, стратегічному менеджменту, аналізу господарської діяльності та основних принципах бізнес-планування на підприємстві.

Інформаційну базу курсової роботи складають закони, постанови, інструкції із вказівкою номера і датою реєстрації, затверджені Міністерством фінансів, які регулюють порядок складання бізнес - плану на підприємстві, а також періодичні видання та навчальні посібники.

Курсова робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків.



РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ БІЗНЕС-ПЛАНУВАННЯ НА ПІДПРИЄМСТВІ

1.1 Концепція бізнес-планування на підприємстві і його роль у забезпеченні фінансової діяльності підприємства

Бізнес-план - це документ, який містить систему ув'язаних в просторі і часі та узгоджених із метою та ресурсами заходів і дій, спрямованих на отримання максимального прибутку при мінімальних ризиках внаслідок реалізації підприємницького проекту (угоди). Розробка бізнес-планів характерна для всіх форм та видів підприємництва, це складова частина підприємницьких угод виробничого, торгово-комерційного і фінансово-кредитного характеру.

В бізнес-плані розглядаються науково-технічні, технологічні, організаційні, соціальні та інші сторони реалізації підприємницького проекту, але основна увага зосереджується на його фінансово-економічних аспектах. Бізнес-планування здійснюється з метою отримання відповіді на такі питання:

- яких фінансових затрат вимагає реалізація певного проекту;

- який прибуток можна очікувати від його реалізації;

- в який термін окупляться затрати;

- який ступінь ризиковості [2, с.95].

Бізнес-план розробляється в процесі обгрунтування економічної доцільності реалізації певного проекту, повного або часткового перепрофілювання діяльності фірми, а також при створенні нової фірми. При цьому він акумулює в собі концептуальні основи того чи іншого виду підприємництва.

Ретельно розроблений бізнес-план повинен містити відповіді на цілу низку різноманітних питань:

- якою є головна мета та стратегія її реалізації;

- яка тактика поведінки на ринку;

- чи піддається підприємницька ідея (проект) практичній реалізації;

- яку організаційну підготовку необхідно провести для створення цього бізнесу;

- яким чином залучити інвестиції;

- що в даному бізнесі є привабливим для потенційних інвесторів;

- чи має даний бізнес переваги над конкурентами;

- якими є ці переваги для підприємця, а які - для інвесторів;

- чи буде ефективним виробництво та реалізація продукції (послуг);

- чи достатній ринок збуту для цієї продукції;

- як буде організоване ресурсне забезпечення бізнесу;

- чи є відповідною кваліфікація керівників та робітників [2, с.100].

Отже, бізнес-план допомагає реально оцінити ідею, втілити її в документацію, усвідомити її, визначити ефективність та «вузькі» місця та керувати процесом реалізації підприємницького проекту. Але, якщо даний бізнес-план якимось чином потрапить до конкурентів або ворогів, то гарантувати подальшу успішну реалізацію проекту не можна.

1.2 Сутність і характеристика бізнес-планування на підприємстві

Бізнес-планування це - більше ніж просто планування на перспективу, це процес безупинного планування, широкий діапазон якого відбиває новий спосіб мислення про майбутнє, новий образ підприємницького і виробничого життя.

Розроблювач бізнес-плану повинний створити такі процедури і таку політику, що виразять компанію як систему, а саме перспективне планування як процес, за допомогою якого ця система пристосовує свої ресурси до динамічних умов зовнішнього і внутрішнього середовища.

Цінність бізнес-планування полягає в тому, що воно дозволяє підвищувати якість поточних рішень і збільшувати ефективність майбутніх.

Процес бізнес-планування охоплює серію етапів від постановки задачі до текстового опису розділів бізнес-плану. Основні етапи бізнес-планування показано на рисунку 1.1 [2, с.90].

Рис.1.1. Послідовні етапи розробки бізнес-плану

Логічним зв'язком усього процесу бізнес-планування є коригувальна мети замовника інформація для ухвалення рішення [3, с.200].



1.3 Зміст і загальна методологія розробки бізнес-плану на підприємстві

бізнес планування фінансовий розробка

Незалежно від сфери діяльності та особливостей підприємства, яке готує бізнес-план, можна визначити декілька стандартних етапів, які потрібно послідовно пройти при його розробці:

1)визначення мети написання бізнес-плану (як правило, мета визначається переліком проблем, які покликаний вирішити бізнес-план);

2) чітке визначення кола читачів бізнес-плану;

3) збір інформації для написання бізнес-плану (необхідно виявити джерела інформації, потрібної для розробки бізнес-плану, і накопичити деякий стартовий масив інформації для початку роботи над бізнес-планом).

На практиці не існує єдиної для всіх випадків форми бізнес-плану. Розробка бізнес-плану є процесом створення моделі підприємницької діяльності. Тому цілком зрозуміло, що чим менше похибок буде зроблено за його обґрунтування, тим менше проблем постане перед підприємством у процесі реалізації.

Розробка бізнес-плану практично розпочинається з розділу “Продукція (послуги) підприємства”. Цей розділ необхідний для того, щоб переконати клієнтів у перспективності рекомендованого бізнесу і породити довіру до нього, описуючи переваги та особливості пропонованого продукту. Наступні два розділи “Оцінка ринку збуту” і “Конкуренція” за своїм змістом відбивають результати дослідження ринку. Основне завдання розділу “Маркетинг-план” полягає у викладі стратегії виходу свого бізнесу на ринок.

У розділі “Виробничий план” основна увага має бути приділена характеристиці виробничого процесу й організації його здійснення, формуванню матеріально-технічної бази і запасів матеріально-сировинних ресурсів.

“Організаційний та юридичний плани” є дуже важливими розділами бізнес-плану. Вони містять відповіді на такі блоки питань: організаційна схема управління; потреба бізнесу у різних категоріях персоналу; керівники й основні менеджери фірми, мотивація й оплата їхньої праці; необхідні фірмі консалтингові послуги; форма власності й організаційно-правова форма бізнесу, що започатковується.

Якісно розроблений бізнес-план не може обійтись без розділу “Оцінка ризику і страхування”. В ньому звичайно висвітлюються типи можливих ризиків у бізнесі; способи реагування на загрози бізнесу, якщо вони виникнуть; заходи щодо нейтралізації або мінімізації можливих негативних наслідків; застосування хеджування та страхування у сфері власного бізнесу.

Ключовим розділом бізнес-плану є “Фінансовий план”; особливий інтерес він має для інвесторів, оскільки узагальнює результати всіх попередніх розділів. Включає три основні складові: план доходів і витрат (план прибутків та збитків); план грошових надходжень і виплат (плановий касовий бюджет або план руху готівки); плановий баланс [1, с.354].

Звичайно заключним розділом бізнес-плану є “Стратегія фінансування”. У цьому підприємець представляє свої міркування щодо:

- джерел і форм отримання фінансових коштів, які необхідні для реалізації підприємницького проекту;

- умов і строків повернення інвесторам вкладеного капіталу і отримання ними очікуваних доходів.

Після завершення розробки всіх визначених заздалегідь розділів бізнес-плану складається резюме, у якому мають бути відображені особливі риси майбутнього бізнесу, його переваги та основні фінансово-економічні показники. При оформленні готового бізнес-плану резюме розміщують на початку.

Отже, кожен бізнес-план має свої особливі риси залежно від того, в якій сфері починає працювати підприємець, який капітал він хоче отримати від банку чи інвестиційної компанії.



РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ СКЛАДАННЯ БІЗНЕС-ПЛАНУ НА ПІДПРИЄМСТВІ

2.1 Структура бізнес-плану підприємства

На зміст і структуру бізнес-плану суттєво впливають розміри бізнесу й обсяги фінансових потреб, специфіка сфери майбутнього бізнесу. Зміст і структура бізнес-плану залежать і від конкретних характеристик майбутнього продукту бізнесу та стадії його життєвого циклу; ступеня конкуренції в галузі;можливостей розширення бізнесу в майбутньому.

Найскладнішою та найбільш повною щодо висвітлення питань є процедура розробки бізнес-плану для виробничої діяльності. Типова структура бізнес-плану показана на рисунку 2.2 [4, с.354].

Рис. 2.2. Орієнтована типова структура бізнес-плану

Зміст кожного розділу структури бізнес-плану, представлений нижче, дає змогу найбільш повно зрозуміти в чому полягає бізнес-планування на підприємстві (додаток А).

1.Титульний аркуш

На титульному аркуші зазначається: назва та адреса підприємства (фірми); телефон фірми; прізвища, адреси, телефони власників (засновників) фірми; суть проекту; вартість проекту; посилання на секретність; місяць та рік складання бізнес-плану; прізвища авторів бізнес-плану.

2. Зміст бізнес-плану

За титульним аркушем наводиться зміст, який містить перелік розділів, параграфів, таблиць та іншого ілюстрованого матеріалу, додатків.

3. Виконавче резюме та викладення прогресивної виробничо-комерційної ідеї

Основна мета цього розділу бізнес-плану -- представити в максимально вигідній формі найважливішу інформацію для потенційних партнерів і для осіб, на фінансову підтримку яких розраховує підприємець.

4. Загальна характеристика фірми

У цьому розділі бізнес-плану має бути викладена коротка інформація про підприємство, включаючи його назву, юридичний статус і форму власності, дату реєстрації, адресу, короткий аналіз основних показників господарської діяльності.

5. Дослідження ринку продукції та послуг

Складання цього розділу бізнес-плану починається з чіткого визначення об'єкта пропозиції на споживчому ринку.

6. План і стратегія маркетингу

Після позиціювання впроваджуваних товарів і послуг на регіональному ринку необхідно спланувати комплекс маркетингу. До комплексу маркетингу входить усе, що підприємство може впровадити для підвищення попиту на свої товари і послуги, а саме: схема розповсюдження товарів і послуг; ціноутворення; методи стимулювання обсягів продажу; реклама; формулювання "public relation" (громадської думки) про впроваджувані товари і послуги.

7. План виробництва продукції

Ця частина бізнес-плану має поінформувати про: загальний підхід до виробництва; джерела сировини; технологічні виробничі процеси; вимоги до трудових ресурсів і потребу в них; характер співробітництва постачальників і покупців; сумарні витрати на виробництво та їх розподіл на постійні та змінні; контроль за якістю продукції.

8. Організаційно-юридичний план

Основна мета даного розділу -- представити інформацію про забезпеченість випуску продукції і розвитку виробництва. Визначається організаційна структура виробництва та штатний розклад, які повинні сприяти досягненню визначеної мети бізнесу при мінімальних витратах.

Організаційно-юридичний план складається з двох підрозділів. У підрозділі "Проблеми управління та організації" підприємець повинен визначити структуру компанії та її штат.

У другому підрозділі організаційно-юридичного плану "Капітал та юридична форма фірми" підприємець повідомляє про те, яка юридична форма буде ним обрана та як буде капіталізована фірма [7].

9. Фінансовий план

Цей розділ бізнес-плану має узагальнити матеріали попередніх розділів і представити їх у вартісному вираженні. До цього розділу мають бути підготовлені такі документи:

-- прогноз обсягу продажу (як правило, складається на 3--5 років);

-- баланс грошових надходжень і витрат;

-- зведений баланс активів і пасивів;

-- графік досягнення беззбитковості;

-- баланс прибутку і його розподіл.

Підготовлений необхідним чином фінансовий план може бути використаний для оцінювання результатів бізнесу фактичного початку справи.

10. Оцінювання і страхування ризику

У цьому розділі бізнес-плану необхідно виявити основні типи ризику в діяльності підприємця, передбачити моменти його можливого виникнення та розрахувати пов'язані з цим збитки, розробити заходи щодо його зменшення (мінімізації).

11. Додатки

У додатки включають лише ті документи, в яких безпосередньо зацікавлені потенційні інвестори чи кредитори [1, с.367].

2.2 Бізнес-план підприємства промислового виробництва

1. Резюме (основні положення)

Виникла підприємницька ідея організувати підприємство з виробництва промислової продукції.

Україна є однією з провідних держав серед країн СНД за обсягом промислового виробництва, проте протягом останніх років міра задоволення внутрішньодержавних потреб у ній коливалася в межах 50--52%. Водночас в Україні (порівняно з індустріально й ринково розвинутими країнами) рівень промислової продукції є ще невиправдано малим. Підприємство має збільшити відносний обсяг виробництва на 0,6 м² і завдяки цьому зменшити дефіцит цього виду продукції на 4%.

Новостворене підприємство з виробництва промислової продукції забезпечуватиметься персоналом, вивільненим з діючого підприємства. Загальний обсяг виробничих інвестицій для реалізації проекту за розрахунками становить 7148,87 тис. гривень. Фінансування здійснюватиметься за рахунок пільгового державного кредиту (плата за кредит дорівнює 20% річних). Очікується, що строк окупності виробничих інвестицій у реалізацію проекту становитиме приблизно 2,3 року або 3,3 року з урахуванням оплати кредиту. Відтак підприємство є технічно та економічно доцільним.

2. Продукція

На підприємстві вирішено створити промислове виробництво. Воно є однією з найпрогресивніших і екологічно чистих видів продукції в цій галузі. Широке використання промислової продукції в більшості галузей промисловості, сільському господарстві і сфері обслуговування має забезпечити значне зниження затрат праці на стадіях виробництва продукції, пакування виробів, їх зберігання, вантажно-розвантажувальних операцій.

Вага (маса) й собівартість промислових виробів відповідно в 4--5 разів і 1,5--2,5 раза менші, ніж такі самі показники виробів такої самої місткості.

Аналіз розвитку виробництва промислових виробів за останні роки показує, що загальні структурні зрушення у їх виробництві та споживанні відбуваються за рахунок збільшення частки цих виробів. Про це свідчать світові тенденції в розвитку цього виду продукції.

3. Дослідження ринку й маркетинг

Створені в корпорації А потужності за умови повного їх завантаження (використання) дають змогу виготовляти 283 млн м² промислових виробів. Інші відомства мають річну потужність 219 млн м² промислових виробів. У цілому Україна може виготовити 502 млн м² промислових виробів.

У найсприятливіший для України господарський 2006 р., після якого розпочався стрімкий спад виробництва промислової продукції, у галузі було вироблено понад 362 млн м² промислових виробів, що задовольняло приблизно лише 50% попиту внутрішнього ринку. За наступні три роки через економічну кризу виробництво промислових виробів значно скоротилося. Зокрема у 2009 р. обсяг виробництва зменшився до 242 млн м², що становило лише 48% наявних виробничих потужностей галузі.

За умови стабілізації та пожвавлення виробництва можна очікувати, що у 2011 році суспільні потреби країни в промислових виробах становитимуть 14,4 м² на одного жителя України, а у 2016 році -- 18 м². Дані про потужності, потребу й виробництво промислових виробів наведено в табл. 2.1.

Таблиця 2.1

Виробнича потужність, виробництво та споживання промислових виробів в Україні

Показник	2006 р.,тис. грн.	2007р. тис. грн.	2008р. тис. грн.	2009р. тис. грн.	2011 р. тис. грн.	2016 р. тис. грн. (прогноз)
1. Виробнича потужність, млн м2:
а) корпорація А	283	283	283	283	368,8	368,8
б) інші відомства	219	219	219	219	245,2	245,2
в) наше підприємство	--	--	--	--	33,0	33,0
г) усього	502	502	502	502	647	647
2. Обсяг виробництва, млн м2:
а) корпорація А	172,4	167,0	135	157	343	343
б) інші відомства	190,0	80,5	74	85	219	219
в) наше підприємство	--	--	--	--	32	32
г) усього	362,4	247,5	209	242	594	594
3. Ринковий попит:
а) загальний, млн м2	624	440	375	430	750	936
б) в розрахунку на одного жителя, м2	12,0	8,5	7,2	8,3	14,4	18,0
4. Дефіцит, млн м2 (р.3 - р.2г)	284,4	210,6	180,6	206,0	201,8	387,8
5. Задоволення попиту, % (р.2г : р.3а 100)	54	52	52	52	73	59

З таблиці 2.1 видно, що організація виробництва промислових виробів на підприємстві в обсязі 32 млн. м² у 2011 році дасть змогу дещо збільшити споживання (приблизно на 0,6 м² у розрахунку на одного жителя України) і певною мірою зменшити дефіцит цих видів продукції. Рівень задоволення ринкового попиту на промислові вироби в перспективному періоді (2016 рік) за прогнозом становитиме: без урахування додаткового обсягу виробництва цього виду продукції 69%, а з урахуванням згаданого виробничого чинника -- відповідно 73%, тобто дефіцит гофротари зменшиться на чотири відсоткові пункти.

Отже, економічна доцільність підприємства з виробництва промислової продукції є очевидною.

4. Розміщення підприємства

Виробничо-господарські об'єкти новостворюваного підприємства з виробництва промислової продукції розміщено в місті Х на території машинобудівного заводу. Промисловий майданчик підприємства знаходиться на лівому березі Дніпра. Він межує: на заході -- із житловим масивом, на півночі -- із вулицею В, на сході -- з промисловим майданчиком фабрики С, на півдні -- з вул. Д.

Усі виробничо-господарські об'єкти нового виробництва, що проектуються, розміщено в межах здійсненого раніше землевідведення для проммайданчика функціонуючого підприємства, без знесення існуючих будівель і споруд.

Виробничий корпус підприємства з виготовлення промислової продукції облаштований необхідним протипожежним проїздом з усіх чотирьох боків. Нове виробництво не змінює санітарно-захисної зони підприємства, оскільки належить до п'ятого класу шкідливості із санітарно-захисною смугою завширшки 50 м, а відстань до найближчої забудови становить 200 м.

5. План виробництва

Для виробництва промислових виробів доцільно придбати імпортне високопродуктивне устаткування. Виробнича потужність для продукування нових виробів визначалася, виходячи з двох обмежувальних чинників: одиничної потужності технологічного устаткування та потреби України в промислових виробах. З урахуванням цих чинників орієнтовно визначено розрахункову потужність у 33 млн м² на рік.

Створення необхідної техніко-технологічної бази та організацію виробництва нової продукції передбачається здійснити в два етапи: перший -- товарний випуск 32 млн м² щорічно на власному (вітчизняному) устаткуванні; другий -- започаткування виробництва промислових виробів в обсязі 29,6 млн м² на імпортному устаткуванні.

Рівні освоєння проектної потужності та обсяги виробництва протягом перших трьох років експлуатації нового підприємства розраховано відповідно до існуючого галузевого документа «Норми тривалості і рівнів освоєння проектних потужностей підприємств, що вводяться в дію, з промислової продукції».

Таблиця 2.2

Виробничі потужності і програма випуску промислових виробів

Найменування продукції	Проектна виробнича потужність, млн м2	Обсяг виробництва продукції (млн м2) в рік експлуатації
		перший	другий	третій
Промислова продукція	33,0	21,4	31,4	32,0

У табл. 2.2 наводяться дані щодо потужності й виробничої програми випуску промислових виробів протягом трьох років від започаткування нового виробництва, розраховані на підставі того, що обсяги виробництва стосовно річної проектної потужності мають становити: у перший рік роботи -- 65%, другий -- 95% і третій -- 97%.

Проектом передбачено тісну внутрішньовиробничу кооперацію. Ремонтно-технічне обслуговування нового виробництва здійснюватиметься ремонтною службою діючого підприємства. Зберігання сировини й матеріалів, устаткування й запасних частин, буде організовано в наявних складських приміщеннях. Забезпечення нового виробничого корпусу енергією здійснюватиметься від таких джерел: електроенергія -- від системи «Б», теплова енергія -- від власної котельної зі встановленням додаткового парового котла.

Річну потребу в сировині, хімікатах, енергетичних ресурсах для новостворюваного промислового виробництва наведено в табл.2.3. Відсутність великих транспортних витрат має помітно зменшити вартість нової продукції.

За проведеними розрахунками, собівартість 1000 м² промислових виробів становитиме 623,5 гривні. Оптові ціни на продукцію мають бути визначені з урахуванням конкурентоспроможності на внутрішньому ринку. Ціни на промислову продукцію розраховувалися на основі собівартості одиниці продукції і рівня її рентабельності в розмірі 15% від собівартості. За такої умови вони можуть дорівнювати відповідно 717 гривням і 791 гривні за 1000 м² продукції.

Таблиця 2.3

Річна потреба підприємства у сировині, матеріалах та енергоресурсах

Найменування ресурсу	Одиниця виміру	Загальна кількість
Сировина й матеріали	тонн	68000
Хімікати	тонн	2032
Пакувальні матеріали	тонн	80
Енергоресурси
Електроенергія	тис. кВт-г	2353
Теплова енергія	Гкал	12600
Газ природний	тис. м3	1700
Вода технічна	м3	5100

Виходячи з викладеного, можна визначити очікуваний прибуток від новостворюваного промислового виробництва (табл. 2.4).

Варто наголосити, що практична реалізація варіанта постачання промислової продукції уможливлює зменшення собівартості з 623,5 до 586,5 гривні, за рахунок скорочення транспортних витрат.



Таблиця 2.4

Очікуваний прибуток від промисловго виробництва у 2011 і 2015 роках, гривень

Вид продукції	Одиниця виміру	Кількість	Ціна за одиницю	Собівартість продукції	Загальний прибуток
Промислова продукція	тис. м2	32000	717	623,5	2 992 000
Відходи виробництва	тонн	1210	120	100	24200
Разом					3 016 200

За умови реалізації продукції за раніше прийнятими проектними цінами додатковий прибуток від виробництва промислової продукції становитиме 1 184 000 гривень (2.1), або зросте на кінець 2011 року на 40% (2.2).

(2.1),

де ДП - додатковий прибуток;

СП - собівартість продукції;

?СП - зменшена собівартість продукції;

К - кількість продукції.

(2.2),

де ДП - додатковий прибуток;

ЗП - загальний прибуток.

6. Організаційний план

Організаційно виробництво з промислової продукції є внутрішнім виробничим підрозділом (цехом) з усіма особливостями управління підприємством з такою організаційно-правовою формою. Для нового виробництва вирішено використати класичний тип організаційної структури управління -- лінійно-функціональну оргструктуру, але з елементами матричної (на період реалізації проекту й освоєння проектної потужності). Така організаційна структура управління забезпечує швидку реалізацію управлінських рішень, сприяє спеціалізації та інтенсифікації роботи функціональних підрозділів, уможливлює необхідний маневр матеріально-фінансовими ресурсами, спрямовує діяльність на достатню гнучкість і нововведення.

Вищим органом підприємства традиційно є загальні збори акціонерів, а виконавчим -- Правління, яке очолює його голова (генеральний директор підприємства). Акціонери відповідають за зобов'язання товариства тільки в межах належних їм акцій.

Якщо чисельність промислово-виробничого персоналу підприємства становить на початок 2011 р. 1775 осіб, то розрахункова потреба в персоналі для новостворюваного виробництва становитиме орієнтовно 98 осіб, у тому числі для першої черги -- 59 осіб. При цьому комплектування нового виробництва необхідними кадрами передбачається здійснити вивільненням і перенавчанням персоналу в межах загальної чисельності промислово-виробничого персоналу діючого підприємства.

Таблиця 2.5

Чисельність і структура персоналу підприємства з промислового виробництва

Категорії персоналу	Чисельність, чол.	Структура, %
		персоналу	робітників
Промислово-виробничий персонал -- усього:	98	100
керівники	4	4,08
спеціалісти
Робітники -- усього з них:	92	93,88	100
основні виробничі робітники	60		65,22
ремонтний і черговий персонал	13		14,13
допоміжні робітники	19		20,65



Чисельність виробничого й управлінського персоналу (табл.2.5) визначалась за потрібними професіями з урахуванням кількості робочих місць і коефіцієнта змінності роботи устаткування.

Для управління новим виробництвом розрахункова чисельність цехового персоналу становить 6 осіб, у тому числі керівників і спеціалістів -- відповідно 4 і 2 особи.

Фонд заробітної плати різних категорій всього персоналу (табл.2.6), необхідного для підприємства з промислового виробництва, розраховувався, виходячи із середньомісячної заробітної плати, що склалася на початок 2011 р.: керівників -- 6500, спеціалістів -- 3200, робітників -- 2500 гривень.

Таблиця 2.6

Річний фонд заробітної плати різних категорій персоналу
започатковуваного виробництва

Категорії персоналу	Чисельність персоналу, чол.	Середньомісячна заробітна плата, гривень	Річний фонд заробітної плати, гривень
	усього	перша черга		усього	перша черга
Керівники	4	4	6500	312000	312000
Спеціалісти	2	2	3200	76800	76800
Робітники	92	53	2500	2760000	1590000
Разом	98	59		3148800	1978800

7. Програма фінансування та ефективність інвестиційного проекту

Виробничі інвестиції (капітальні вкладення) в організацію підприємства з виробництва промислової продукції розраховувалися за типовими структурними елементами виробничих інвестицій (табл.2.7).



Таблиця 2.7

Капітальні вкладення в організацію підприємства з виробництва промислової продукції

Вид капітальних вкладень	Будівельно-монтажні роботи	Придбання устаткування	Інші витрати	Усього
Капітальні вкладення в промислове будівництво, грн.	1353	2 279 452	1 348 210	3 629 015
Валютні витрати, доларів США	--	1 793 100	89900	1 883 000
Валютні витрати в перерахунку в національну валюту за курсом НБУ, грн.	--	3 353 097	168 113	3 521 210
Усього капітальних вкладень, грн.	1353	5 632 549	1516323	7 148 872
У тому числі капітальні вкладення в першу чергу будівництва, грн.	1323	2 701 562	1 364 512	4 067 397

Фінансування капітального будівництва передбачено здійснити за рахунок пільгового державного кредиту (табл.2.8). При цьому валютну частину інвестицій перераховано в гривні за курсом НБУ і її розглядають як пільговий державний кредит.

Таблиця 2.8

Загальна сума кредиту та умови кредитування для інвестиційного проекту підприємства

Показник	Сума, грн.
Сума кредиту -- усього у тому числі для:	7 148 872
першої черги будівництва	4 067 397
другої черги будівництва	3 081 475
Процентна ставка, %	20
Термін повернення кредиту, місяць	24

Для повернення кредиту й процентів за користування ним має бути використаний прибуток від продажу промислової продукції.

Передбачається використання кредиту для введення в дію першої черги будівництва, освоєння проектної потужності й подальшого виробництва протягом чотирьох років. Після цього можливе й доцільне отримання кредиту для практичної реалізації другої черги будівництва. Повернення кожного кредиту й процентів за користування ним (табл.2.9) має здійснюватися протягом двох років.

У 2009 р. виробництво промислових виробів здійснювалося лише три місяці; з урахуванням рівня освоєння проектної потужності в перший рік експлуатації (65%) обсяг продажу продукції становив:

(3309 3 / 12) 0,65 = 5362,5 тис. м².

Якщо зважити на те, що ціна 1000 м² промислової продукції становила 717 гривень (див. табл. 2.4), а коефіцієнти збільшення виторгу від реалізації відходів виробництва й ціни для покриття процентів дорівнювали відповідно 1,006 та 1,06, то загальний виторг має бути:

717 5362,5 1,006 1,06 = 4 100 061 грн.,

а прибуток від продажу продукції:

4 100 061 - 3 364 700 = 735 361 грн.

З урахуванням того, що кредит надавався під 20% річних, сума сплати за користування кредитом у 2009 р. становила:

4 067 397 0,2 = 813 480 грн.

За таким самим алгоритмом розраховано показники за інші роки, що зазначено в табл.2.9.

Таблиця 2.9

Розрахунок повернення кредиту підприємством

Показник	2009 р. тис. грн.	2010 р. тис. грн.	2011 р. тис. грн.	2012 р. тис. грн.	2013 р. тис. грн.	2014 р. тис. грн.	2015 р. тис. грн.	2016 р. тис. грн.	Усього, тис. грн.
Обсяг продажу промислової продукції	5362,5	31400	32000	32000
Виторг від реалізації виробів, грн.	4 100 061	22 513 800	22 944 000	15 661 800	22 939 000
Поточні витрати (собівартість річного обсягу продукції)	3 364 700	19 686 050	19 952 000	19 952 000	13 618 440	20 231 320	20 358 880	20 358 880	137 522 270
Прибуток від продажу продукції, грн.	735 361	2 827 750	2 992 000	2 992 000	2 043 360	2 707 680	3 054 720	3 054 720	20 407 591
Кредити банку, грн.	4 067 397				3 081 475				7 148 872
Плата за кредит, грн.	813 480	813 480			616 295	616 295			2 859 550
Сума поверненого кредиту, грн.		2 033 699	2 033 698			1 540 738	1 540 737		7 148 872
Сплата процентів за користування кредитом, грн.	813 480	813 480			616 295	616295			2 859 550

У цілому розрахункові показники табл.2.9 свідчать про достатню (велику) прибутковість створюваного виробництва промислової продукції на підприємстві. Прибуток від продажу продукції за вісім років (2009--2016р.р.) за вирахуванням суми отриманого кредиту й сплати процентів за користування залученими коштами (2.3) може бути 10 399 169 тис.грн. , що становить 104% від загальної суми кредитних ресурсів і сплати відсотків.

(2.3),

де П - прибуток від проданої продукції за 8 років;

- прибуток від продажу продукції;

КБ - кредити банку;

- плата за кредит.

Отже, інвестиційний проект підприємства з виробництва промислової продукції є економічно ефективним [4, с.248]



РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ БІЗНЕС-ПЛАНУВАННЯ НА ПІДПРИЄМСТВІ

3.1 Пропозиції щодо вдосконалення бізнес-планування на підприємстві

У центрі уваги комерційної організації завжди знаходиться покупець з його інтересами і побажаннями. Від того, як складаються відносини з покупцем, залежить комерційний успіх такої організації. Щоб одержати свого покупця, компанії зовсім необов'язково вступати в пряму боротьбу зі своїми конкурентами. Навіть найпростіші відносини однієї компанії з покупцями торкаються інтересів її конкурентів. Разом з тим, конкурентів може взагалі не бути, якщо, наприклад, компанія виносить на ринок зовсім новий продукт, що задовольняє особливі потреби людей.

Очевидно, вперше організований бізнес зіштовхнувся з проблемою планування в умовах економічної кризи. Саме в таких умовах стають чітко помітні всі слабкі сторони одних підприємств і сильні сторони інших.

Стратегія повинна бути тому, що організований бізнес не може постійно змінювати свій курс, не може бути стовідсотково гнучким і реагувати на зміни в господарському середовищі миттєвими змінами своєї організації. Розробка системи принципів, правил і пріоритетів, що визначають образ дій виробничо-комерційної організації, складає суть стратегічного бізнес-планування.

Негативне ставлення до планування - це нова ідеологічна зацикленість в економічній політиці. Потрібен прагматичний підхід. Адже, не маючи робочого плану досягнення мети, ніколи її не реалізувати. [5, с.68].

У ряді статей Конституції (ст. 85, 116, 119, 143) йдеться про необхідність планування соціально-економічного розвитку на всіх рівнях. У березні 2000 р. прийнято Закон «Про державне прогнозування та розробку програм економічного та соціального розвитку України». Це крок уперед. Але чимало питань, які стосуються забезпечення збалансованості галузевих і регіональних програм, їхньої реальної робочої ролі та реалізації, досі не вирішені. Тому неможливо стверджувати, що Україна вже має систему планування, зокрема стратегічного. Проте таке планування є в інших державах.

Стратегічні плани мають бути покладені передусім в основу внутрішньої політики соціально-економічного розвитку. Водночас необхідно, щоб стратегічні плани спрямовували і зовнішньоекономічну діяльність, передбачаючи активну участь уряду як у виробленні, так і у здійсненні відповідної політики. Стратегічний план повинен бути планом прориву, завоювання нових ринків, економічної експансії.

Останнім часом зроблено певні кроки для забезпечення стратегічного планування і активізації зовнішньоекономічної діяльності. Створено Інститут економічного прогнозування НАН України. Але цього недостатньо - плани повинні бути робочими, а не лише концептуальними. Потрібен робочий механізм їх послідовної реалізації, який спирався б на відповідну правову основу. Необхідно закріпити законом порядок розробки планів, їх рекомендаційне (індикативне) значення для одних суб'єктів господарювання й обов'язкове для інших (державних структур).

Важливою частиною процесу контролю є прийняття рішень по його результатах з метою проведення відповідних заходів. Ці заходи можна запрограмувати для виконання в рамках повсякденного управління. Якщо вони великомасштабні, то їх варто враховувати при стратегічному плануванні.

Таким чином, управління процесом планування на підприємстві за результатами можна визначити як процес, спрямований на досягнення комерційних і підтримуючих результатів.

В управлінні за результатами найбільш важлива саме орієнтація на результат. При управлінні за результатами можливості підприємства використаються так, щоб плани діяльності простиралися від їх стратегічного рівня до планів індивідуального використання робочого часу працівниками. Уже на етапі планування активізується використання волі й мислення всіх співробітників підприємства.

При управлінні за результатами поряд із плануванням високо цінуються виконання планів (оперативне управління) і контроль як рівноправні етапи процесу управління. Творчий підхід, обов'язковість виконання планів і напористість також є істотними рисами управління за результатами. До найважливіших факторів, що направляють діяльність підприємства, варто віднести почуття клієнтури.

Особлива увага приділяється питанням удосконалення персоналу, оцінки його роботи й системи заохочення. При управлінні за результатами здійснюється збалансований розвиток підприємства і його працівників.

У роботі обґрунтовано, що одним з ефективних методів, який забезпечує практичну реалізацію цих рис, є функціонально-вартісний аналіз. Він реалізує стратегію підприємства на певному ринку з урахуванням психології та переваг споживачів. Самостійне значення має зниження витрат, які безпосередньо не пов`язані з економією матеріалів. Це - реалізація постачальницької та збутової діяльності, пошук нових споживачів не тільки на основну продукцію, а й на відходи виробництва тощо. Ці заходи можуть забезпечити істотне зниження загальних витрат.

Розвиток економічних методів господарювання веде до змін у постановці цілей і задач, що зумовлює необхідність його вдосконалення в ході перебудови господарчого механізму бізнес планування. Це вимагає розробки стратегії самого аналізу. Така стратегія передбачає встановлення цілей його використання, які реалізуються у певних умовах з урахуванням переваг і недоліків. У роботі показано, що функціонально-вартісний аналіз забезпечує:

- отримання значного економічного ефекту за рахунок функціонального підходу;

- комплексність, яка передбачає погляд на розвиток крізь призму підприємства в цілому;

- охоплення усіх стадій інноваційного процесу;

- ймовірність сталої роботи підприємства без значного ризику за рахунок можливості отримання ефекту [5, с.75].

Модель системи бізнес планування на підприємстві можна розглядати у двох аспектах: як склад і відносини структурних підрозділів (організаційна структура) та як їх взаємодії (функції). Первинними відносно структури є функції, які визначають динамічність системи планування з точки зору досягнення цілей. На систему управління впливає структура, яка спрощує або ускладнює, прискорює або сповільнює її розвиток. Проведення системи планування роботи підприємства повинне здійснюватись у такій послідовності:

- опис принципів побудови системи планування;

- виявлення та формулювання цілей і функцій планування;

- вартісна оцінка й остаточний вибір варіанта.

Необхідною умовою включення того чи іншого варіанта системи планування до альтернативного служить його спроможність сприяти реалізації глобальної цілі системи. При цьому слід розглядати такі напрями вдосконалення системи планування:

- зниження витрат при обгрунтованому зниженні функціональних елементів і (або) функціональність надлишковості окремих елементів;

- зменшення витрат при збереженні кількості функціональних елементів;

- скорочення витрат при одночасному збільшенні числа функціональної недостатності окремих елементів;

- збільшення числа функціональних елементів і (або) зменшення функціональної недостатності окремих елементів при незмінних витратах на утримання апарату управління або при деякому економічно виправданому збільшенні витрат [5, с.80].

Введення нових та розширення існуючих підрозділів, збільшення ставок і окладів, придбання оргтехніки, поліпшення умов праці - все це припустиме лише у випадках, коли забезпечується одержання додаткового прибутку. Такий прибуток може бути отриманий як за рахунок поліпшення роботи підприємства в цілому, так і внаслідок власної комерційної діяльності підрозділів, що утворюються. До того ж в умовах розвитку господарської діяльності підприємства і переходу до ринкових відносин внесок системи управління у доходи залежить від врахування економічної ситуації (рівня договірних цін, своєчасного забезпечення поставок, формування попиту покупців тощо).

Господарська діяльність підприємства знаходиться у тісному взаємозв`язку з поведінкою власників та акціонерів відносно розподілу одержаного прибутку. Поведінка акціонерів при цьому має характер невизначеності. Тому оперативні рішення правління та планування роботи підприємства вимушене прийматися в умовах невизначеності.

З метою вироблення ефективних рішень в таких умовах використано теорію ігор. Слід відмітити, що зіткнення інтересів правління й акціонерів умовне, тому що прагнення підприємства забезпечити стале зростання прибутку відповідає корінним інтересам акціонерів. Цілі в акціонерів і правління однакові, але розуміння взаємовідносин і засобів досягнення цілей різні, бо правління підприємства більше прагне до врахування довгострокових наслідків рішень щодо розподілу прибутку, а акціонери - короткострокових, негайних. Запропонований у роботі підхід дозволяє знаходити оптимальне рішення з розподілу прибутку в конкретних ситуаціях.

Важливим напрямком вдосконалення бізнес планування на підприємстві є розробка планів, із врахуванням інтересів та побажань керівництва і працівників підприємства. Адже, саме вони є основними учасниками виробничого процесу на підприємстві, а отже можуть реально оцінити потужність, перспективи та масштаби майбутнього виробництва.

Бізнес планування має включати також фінансові можливості підприємства. Адже, не можливо планувати випуск продукції на рівні великого промислового гіганта, коли говориться про мале підприємство.

Планування діяльності підприємства має бути розроблене під конкретне підприємство. Оскільки в більшості випадків на підприємствах беруть за основу бізнес-план схожого підприємства, що є не припустимим [3, с.112].

Отже, планування діяльності підприємства потрібно проводити виключно під конкретне підприємство, а не позичати в когось іншого. Проводити планування виключно із урахуванням економічних показників підприємства, або можливих фінансових можливостей засновників. Планування діяльності підприємства потрібно проводити із урахуванням технічних можливостей підприємства, його виробничої потужності, асортименту продукції, ринку збуту.



ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

Бізнес-план - це план розвитку підприємства, необхідний для освоєння нових сфер діяльності, створення нових видів бізнесу. Вдало розробивши бізнес-план, можна отримати надійний інструмент у змаганні з конкурентами і в розширенні своєї особистої справи. Бізнес-план надає можливість оцінити життєздатність підприємства в умовах конкуренції, дає орієнтири для першочергової діяльності, служить аргументом для одержання фінансової підтримки від зовнішніх інвесторів.

Практика свідчить, що на сучасному етапі розвитку підприємництва в Україні бізнес-план більш за все потрібен підприємцям, які сподіваються залучити іноземні інвестиції, оскільки більшість іноземних інвесторів віддають перевагу традиційній схемі надання коштів, вирішальним моментом якої виступає розгляд бізнес-плану.

Бізнес-планування допомагає підприємцю:

- визначити ступінь життєздатності та майбутньої стійкості підприємства, зменшити ступінь ризику підприємницької діяльності;

- конкретизувати перспективи бізнесу у вигляді системи кількісних і якісних показників розвитку;

- привернути увагу, зацікавити, забезпечити підтримку з боку потенційних інвесторів фірми;

- отримати досвід планування, що розвиває перспективний погляд на свою компанію та її робоче середовище.

Загалом бізнес планування забезпечує напрям руху підприємства на ринку тих чи інших послу, дає прогнозні оцінки можливого результату, а також залучає інвесторів.

Підприємство вправі від свого імені вчиняти правочини, придбавати майно і особові немайнові права, нести зобов'язання, бути позивачем та відповідачем в суді.

Показники діяльності підприємства показують про досить високий рівень росту прибутків підприємства, що відображається і на кількості робочих місць, заробітній платі та інших показниках, які характеризують фінансовий стан підприємства, його економічний потенціал. Потрібно враховувати, що за такою схемою розробляються бізнес-плани, призначені для отримання, фінансування або для контактів з потенційними партнерами. Бізнес-плани, призначені для внутрішнього користування на підприємствах є дещо спрощеними.

Запропонована схема не є догмою, а лише деякою універсальною основою, на яку можуть накладатися різноманітні моменти, пов'язані з розробкою бізнес-планів проектів підприємств.

Короткий опис проекту підприємства складається, як правило, вже після того, як закінчено розробку всього бізнес-плану. Воно містить головну мету, структуру, фінансові потреби та переваги проекту. В резюме, для того щоб зацікавити потенційного партнера, потрібно довести, що саме його справа матиме успіх. Це своєрідна візитка майбутньої справи, тому в ній чітко, переконливо викладені головні положення проекту, а саме: мету, тобто чим буде займатися підприємство чи організація (товар чи послуга та її переваги), скільки коштів потрібно для цієї діяльності, фінансові прогнози, прогноз попиту на його продукцію чи послуги і чому підприємець вважає, що його справа матиме успіх.

Бізнес планування має включати також фінансові можливості підприємства. Адже, не можливо планувати випуск продукції на рівні великого промислового гіганта, коли говориться про мале підприємство.

Планування діяльності підприємства потрібно проводити виключно під конкретне підприємство, а не позичати в когось іншого. Проводити планування виключно із урахуванням економічних показників підприємства, або можливих фінансових можливостей засновників. Планування діяльності підприємства потрібно проводити із урахуванням технічних можливостей підприємства, його виробничої потужності, асортименту продукції, ринку збуту.

Підготовка сучасних економістів неможлива без використання інформаційних технологій повсюдно. Причому, в процесі навчання у вузах використовується: спеціалізоване програмне забезпечення, що відповідає особливостям майбутньої спеціальності; програмне забезпечення «загального призначення»; програмні засоби для організації навчального процесу.

В сучасних умовах бізнес-планування набуває значення важливого інструменту ефективного господарювання. Застосування теоретичних основ бізнес-планування, можливостей його практичного використання дозволяє забезпечувати планову роботу підприємства на основі досягнень сучасної технічної бази комп`ютеризації, раціонального використання світової та вітчизняної науки в області планування й організації виробництва. Перехід до нової методології планування вимагає проведення наукових досліджень, серед яких важлива роль належить стратегічному бізнес-плануванню. Його наукове застосування забезпечує можливість стабільного становища підприємства на ринку. Його подальший розвиток базується на сукупності взаємозв`язків, які визначають основні його тенденції. При цьому акціонерне товариство може бути представлено у вигляді складної організованої системи, якій властиві направленість, закономірність та відповідний якісний стан.

Особлива роль в період інформаційної ери належить технології, яка визначає стратегічне майбутнє підприємство. Для підприємства з відносно високим рівнем інновацій важливою є спроможність адаптації до нових тех...