Франчайзинг і ліцензування. Міжнародний лізинг

Франчайзинг є економічно вигідним для держави, адже цей бізнес створює нові робочі місця, що сприяє ефективному функціонування держави.

В Україні також існують проблеми, які заважають широкому використанню франчайзингових схем, основними з яких є:

--   висока вартість франшизи у порівнянні з низькою купівельною спроможністю покупців;

--   відсутність кваліфікованих кадрів;

--   складні умови та бар'єри ведення такої інноваційної форми бізнесу як франчайзинг [3].

Загалом для розвитку франчайзингу в Україні можна виділити основні перешкоди:

1) недосконала нормативно-правова база, яка не регулює багато питань, пов'язаних з франчайзингом;

2) відсутність структур, які б займались консультаційними питаннями;

3) проблеми фінансово-кредитного характеру;

4) недостатня обізнаність підприємств щодо можливостей і особливостей такого способу ведення бізнесу як франчайзинг (відсутність знань, у першу чергу правових, необхідних для ведення бізнесу як у ролі франчайзера, так і в ролі франчайзі)

За даними Української асоціації франчайзингу станом на листопад 2012 року в Україні нараховується 410 франчайзингових компаній, що співробітничали з більш ніж 2 тис. франчайзі. В галузевому розрізі або за сегментами ринку маємо такі дані: 25% франчайзингових підприємств - це підприємства громадського харчування (фаст-фуди, ресторани); 20% - підприємства роздрібної торгівлі як продовольчими, так і непродовольчими товарами; 12% - підприємства сфери послуг мобільний зв'язок, перукарні, хімчистки, спортклуби, турагенства); 8% - АЗС; 35% - підприємства інших сфер.

Найбільша кількість франчайзерів спостерігалась у 2011 році - 411. Також у 2008 році кількість досліджуваних компаній дорівнювала 382 одиниці. Варто зазначити, що кількість франчайзерів в Україні протягом 2005-2011 рр. загалом  зростала, що пояснюється зацікавленістю іноземних підприємств до ринку України. Також дане зростання можна пояснити зацікавленістю іноземних компаній до франчайзингу як форми розповсюдження своїх товарів у всіх регіонах країни без використання значних фінансових ресурсів. Спад кількості франчайзерів протягом 2008-2009 рр. можна пояснити кризовим станом економіки України і закриття багатьох компаній, в тому числі й франчайзингових.

Статистична інформація щодо діяльності франчайзингових підприємств наводиться Асоціацією франчайзингу в Україні (АФУ). Станом на 25.07.2012 в Україні функціонувало 409 франчайзерів, а взагалі за даними даної установи в Україні кількість франчайзерів 862, з них членів АФУ - 124; віртуальних - 453 (ті, що не мають франчайзі в Україні або що не повідомляють про їх наявність) [19]

У такий спосіб і Україні франчайзинг активно розвивається. Найбільш охопленими франчайзинговими мережами є такі сфери бізнесу, як громадське харчування, роздрібна торгівля, послуги, автоперевезення та будівництво.

Підсумовуючи проблеми франчайзингу, слід зазначити, що франчайзинг має широкі перспективні можливості для розвитку в Україні.

Тому для вирішення вищезазначених проблем було запропоновано наступні шляхи їх вирішення:

1. Створення органу контролю діяльності ринку франчайзингу, Створити програму навчання для підготовки спеціалістів в сфері франчайзингу. На сьогодні в Україні існують навчально-консультаційні центри з франчайзингу, але лише у великих містах Однак для підтримки розвитку франчайзингу необхідно створення таких центрів по всій Україні.

2. Надання можливості застосування франчайзі спрощеної системи оподаткування та створення системи податкових пільг на початковому етапі розвитку франчайзингової системи.

3. Удосконалення законодавчої бази шляхом  або доведенням до кінця проекту Закону України "Про франчайзинг" від 08.11.2001 р. Проект Закону України «Профранчайзинг» був поданий на розгляд до Верховної Ради, але так і не затверджений. Тому з метою розвитку франчайзингу в Україні необхідно якомога швидше створити стійку законодавчу базу, що стане основою і поштовхом для розвитку франчайзингових відносин.

Система франчайзингу володіє цілим переліком переваг, які дозволяють ефективніше організувати господарську діяльність з меншими затратами, що підвищуватиме конкурентоспроможність вітчизняної економіки. Франчайзинг спрямований на одержання нових продуктів, технологій і послуг; виробництва, маркетингу й управління; перехід до нових організаційних структур; застосування нових видів ресурсів і нових підходів до використання традиційних ресурсів.

Розвитку франчайзингу сприятиме поширення інформації, проводження конференцій та семінарів на тему франчайзингу, активізація діяльності Асоціації франчайзингу України, публікація статей та буклетів.

3.2 Перспективи і загальні рекомендації щодо здійснення міжнародних лізингових операцій

Міжнародний лізинг використовується як джерело фінансування та приваблює багато фірм та компаній із різних держав. Для України міжнародний лізинг має зараз такі переваги:

1. Міжнародний лізинг - одна з найдешевших, а іноді єдина можливість придбання права використовувати активи.

2. Міжнародний лізинг - це додаткове іноземне джерело фінансування.

3. Міжнародний лізинг в своїх різноманітних формах забезпечує лізингоодержувачів в усьому світі стабільною пропозицією довго- та середньострокового фінансування протягом періодів дефіциту кредитів та коливань процентних ставок. В наших умовах міжнародний лізинг - це єдина форма довго- та середньострокового фінансування основних фондів.

4. Міжнародний лізинг використовує податкові пільги через різницю податкових законодавств в різних країнах. Міжнародний лізинг відкриває багато можливостей в сфері податкового планування, що може скоротити вартість фінансування.

5. Міжнародний лізинг приваблює інвестора, оскільки він має матеріальне забезпечення.

6. Міжнародний лізинг зменшує політичний ризик лізингоодержувача. Наприклад, міжнародний лізинг може бути корисним, якщо лізингоодержувач розташований в політичне нестабільному регіоні, тому що власник майна знаходиться за межами цього регіону. Але, з іншого боку, саме це може стати причиною небажання іноземних лізингодавців інвестувати саме в цю країну.

7. Міжнародний лізинг може використовувати переваги в бухгалтерському обліку та оподаткуванні.

8. Міжнародний лізинг може зменшити інші витрати по придбанню основних фондів (наприклад, витрати, пов'язані з пошуком відповідного рішення, витрати на дослідження). Міжнародний лізинг звільняє користувачів від витрат пов'язаних з купівлею, а потім продажем майна.

9. У міжнародній лізинговій угоді може бути передбачено обслуговування та ремонт лізингованого обладнання, що звільнить лізингоодержувача від додаткових витрат. [18]

Всі ці переваги міжнародного лізингу зумовлюють необхідність його розвитку, стимулювання та регулювання з боку держави. Для цього доцільно приймати до уваги такі рекомендації: [14]

По-перше, законодавчі акти, що регулюють лізингову діяльність мають бути зрозумілими, чіткими, без двозначностей та посилань на інші нормативні акти. Наприклад, Закон України "Про лізинг" при регулюванні питань амортизаційних відрахувань, оподаткування, митного регулювання лізингових операцій відсилає на діюче законодавство України, що ускладнює роботу з ним. Одним з основних видів державного регулювання міжнародного лізингу є законодавче регулювання, тому розробка та формування пакета нормативних актів, які регулюють лізингову діяльність в Україні, значно сприятиме його розвиткові.

По-друге, надавати іноземним інвесторам інформацію про Україну, її потенціал в галузі лізингу, її підприємства, існуючі лізингові проекти та їх реалізацію, законодавство. Таку інформацію необхідно зробити широко доступною: опублікувати в мережі Internet, перекласти іноземними мовами (обов'язково англійською, німецькою, російською, голландською та швейцарською), надрукувати бюлетені та розіслати по всіх асоціаціях лізингових компаній світу, а також перспективним потенційним партнерам. Все це сприятиме розповсюдженню позитивної інформації про український лізинговий ринок, його потенціал. Існування широко доступної інформації зменшить невизначеність та невідомість українського лізингового ринку, яка стримує інвестиційну активність іноземних інвесторів.

По-третє, активно співпрацювати з Leaseurope, національними лізинговими асоціаціями. Оскільки до наших підприємств тільки придивляються, необхідно виступати з ініціативою по укладанню міжнародних лізингових угод та реалізації проектів. [13]

По-четверте, важливо чітко законодавче визначити та спростити процедуру повернення лізингованого майна лізингодавцю в разі неплатоспроможності лізингоодержувача. Матеріальне забезпечення лізингової угоди - важливий момент для розвитку лізингової індустрії, який приваблює іноземних інвесторів. Але ризик експропріації цього майна в нашій країні все ще залишається актуальним для них.

По-п'яте, необхідно централізувати систему реєстрації лізингових контрактів та створити центральний контролюючий орган за лізинговою діяльністю. Зараз лізингові контракти реєструються в місцевих нотаріальних конторах і є прецеденти, коли відсутність централізованого реєстру лізингових контрактів стає причиною правопорушень. В іноземних країнах, як правило, лізингові асоціації займаються реєстрацією таких контрактів, а в Україні такими установами можуть стати Укрлізинг, комерційні банки, Національний банк України. Також на базі Укрлізинг необхідно створити центральний контролюючий орган за діяльністю лізингових компаній в Україні. На сучасному етапі контролюючий орган має бути урядовим або включати урядові підрозділи, наприклад, Міністерство Фінансів України. Якщо лізингові компанії - це дочірні компанії або підрозділи банків, вони мають бути суб'єктами нагляду НБУ, оскільки він виконує роль банківського нагляду. По-шосте, вдосконалити практику бухгалтерського обліку лізингу, а також привести його до міжнародних стандартів. Існують Міжнародні бухгалтерські стандарти (International Accounting Standards, Accounting for Leasing.), якими керуються більшість країн при реалізації лізингових угод. Ці стандарти роблять бухгалтерський облік міжнародного лізингу простішим та зрозумілішим для всіх учасників угоди. [10]

По-сьоме, необхідно сприяти та стимулювати розвиток страхового бізнесу, ввести спеціальні страхові послуги по лізингових операціях. Розвиток страхового бізнесу на сучасному етапі в нашій державі безпосередньо впливає на розвиток лізингу, оскільки зараз всі лізингові контракти страхуються.

По-восьме, розробити спеціальну систему надання гарантій з боку провідних фінансових установ України, найбільших комерційних банків, а також створити систему рекомендацій НБУ щодо проведення лізингових операцій.

По-дев'яте, органи державного регулювання повинні вести зважену податкову політику щодо міжнародних лізингових операцій. Для цього їм необхідно переглянути податкове законодавство щодо лізингу. Наприклад, треба дозволити прискорену амортизацію в перші роки використання високотехнологічного обладнання, яке було одержане за міжнародним лізинговим контрактом. Фахівці світового банку говорять навіть про введення 50% амортизації на перші два роки лізингових операцій.

По-десяте, укласти двосторонні угоди про уникнення подвійного оподаткування з країнами, з якими українські підприємства здійснюють лізингові операції, а також з країнами, в яких знаходяться потенційні партнери України.

Також, при перетині митного кордону України звільнити лізинговане обладнання від ПДВ. Товар не змінює власника, їм залишається іноземний лізингодавець. ПДВ доцільно стягувати з залишкової вартості майна у випадку продажу лізингованого майна [16]. Ці заходи зменшать надходження до бюджету від ПДВ, але це стимулюватиме розвиток національного виробництва.

В майбутньому працюючі підприємства сплачуватимуть податки до державного бюджету, які компенсують та перебільшать цю нестачу. Міжнародний лізинг - це галузь економічних знань, яка для подальшого і ефективного розвитку в наших умовах потребує досліджень. [12]

Підсумовуючи вищевикладене, треба зазначити, що необхідним є подальше ретельне дослідження проблем міжнародного лізингу. Слід визначити такі пріоритетні та першочергові напрямки майбутніх досліджень. По-перше, необхідно розробити національну систему бухгалтерського обліку міжнародних лізингових операцій, яка була б пристосована до Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (Бухгалтерський облік лізингу). Це значно полегшить роботу іноземних лізингодавців та лізингоодержувачів, що в свою чергу сприятиме поширенню їх діяльності в Україні. По-друге, для того, щоб зробити міжнародний лізинг максимально ефективним для економічного розвитку України, необхідно зробити аналіз можливостей окремих регіонів нашої держави в міжнародних лізингових операціях, а також дослідити потенціал галузей промисловості України при міжнародному лізингу. Ці дослідження необхідні для виявлення тих регіонів та галузей промисловості, підприємства яких можуть стати найефективнішими лізингодавцями та лізингоодержувачами в Україні. На наступному етапі розвитку міжнародного лізингу в Україні, коли буде вже відпрацьований механізм укладання міжнародних лізингових угод, з'явиться практика їх реалізації, а також підприємства України зможуть виробляти конкурентноспроможну продукцію, необхідне буде дослідження переваг та визначення ефективності експорту лізингових послуг в іноземні держави, тобто угод міжнародного лізингу, де українське підприємство виступатиме лізингодавцем. В цей період міжнародний лізинг може стати одним з перспективних джерел реалізації продукції та виходу українських підприємств на світові ринки.

Висновок

В умовах прискореного розширення міжнародного ринку послуг, пов'язаних з інтелектуальною власністю, росте значення таких форм міжнародного бізнесу, як ліцензування і франчайзинг.

Дана робота присвячена актуальній проблемі - вдосконаленню організаційно-економічного механізму розвитку франчайзингу та ліцензування в Україні, яка має велике значення для подальшого розвитку і управління цими процесами.

Франчайзинговий бізнес в Україні розвивається швидкими темпами - з'являються нові напрями, освоюються нові галузі. Послуги стають більш динамічними, спрямованими на самого споживача. Використання франчайзингу як актуальної форми інтеграції малого та великого бізнесу базується на вдалому поєднанні атрибутів партнерів: великі структури привносять у створювану систему властиві їм стабільність, керованість і можливість широкомасштабних інновацій, а малий бізнес формує конкурентне середовище й забезпечує гнучкість та індивідуалізацію виробництва.

Щодо міжнародних лізингових операцій, то з удосконаленням у світі економічних систем та фінансових операцій лізинг розглядається як новий вид фінансування, особливий вид інвестиційної діяльності. У різних формах він є альтернативою банківського кредитування. Використання даної послуги дає змогу значно зменшити стартовий капітал для започаткування та розвитку бізнесу. Тож, розширення лізингових операцій стає рушієм розвитку малих та середніх підприємств. Розвиток ринку лізингових операцій може відіграти вирішальну роль у модернізації обладнання підприємств, розвитку малого і середнього бізнесу в Україні. Вирішення вище зазначених проблем, що ускладнюють ефективність і мобільність регулювання лізингових відносин, врахування переваг регулювання лізингових операцій в інших країнах, приєднання України до Конвенції про міжнародний фінансовий лізинг, всебічна підтримка розвитку лізингу з боку держави дадуть Україні змогу вирішити значну кількість проблем, пов`язаних з інвестуванням і залученням коштів.

Список використаної літератури

Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств»

Проект Закону України «Про франчайзинг» від 08.11.2001 р. N 8241.

Андрощук Г.А. Денисюк В.А. Франчайзинг: международный опыт, экономические показатели, практика регулирования. Стратегія економічного розвитку України: Наук. зб. -- Вип. 5 (12).-- К.: КНЕУ, 2002. С. 78-93.

Арутюнян C.B., Слободян Н.Г. Стратегія впровадження франчайзингу - прогресивний підхід до розвитку підприємств харчової промисловості // Наукові праці НУХТ. - 2011.  - №40.

Григоренко Т. М. Сучасний стан розвитку франчайзингових систем в Україні / Т. М. Григоренко // Формування ринкових відносин. - 2009. - № 9. - С. 99

Даньков И. Налогообложение франчайзинга в Украине, II Международная конференция: Украина -- 2002: Торговля и франчайзинг. Материалы конференции, 15 -- 16 мая 2002 г. -- С. 95 -- 98.

Захрин М. Практика франчайзинга. Преимущества и недостатки. II Международная конференция: Украина -- 2002: Торговля и франчайзинг. 15 -- 16 мая 2002 г. Материалы конференции. -- С. 95 -- 98.

Карп М.В., Махмутов Р.А., Шабалин Е.М. Финансовый лизинг на предприятии. - М.: Финансы, ЮНИТИ, 1998. - 119с.

Корольчук О.П. Проблеми розвитку франчайзингу в Україні та способи їх вирішення / О.П. Корольчук // Наук. вісник ЧТЕІ КНТЕУ. - Чернівці, 2006. - С.59- 71 .

Куліш Т.В. Економічні та правові основи становлення лізингових відносин / Т.В. Куліш // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. - 2007. - № 2. - С. 145-148.

Куліш Т.В. Сучасний стан та перспективи розвитку лізингового бізнесу в АПК / Т.В. Куліш // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. - 2007. - № 3. - С. 135-138.

Лізинг і розвиток фінансового сектора // "Фінанси України", №2, 1998. -С.109-112.

Мітенко В.І., Луб'яницький О.Г., Слав'янська Н.Г. Основи лізингу:Навчальний посібник / Серія "Бібліотечка банкіра". - К.: Товариство "Знання", КОО, 1997.-138с. И.Горемыкин В.А. Лизинг.

Мороз Е.Г., Токарчук О.М.. Особливості використання франчайзингу як інноваційної форми організації бізнесу в Україні // Науковий вісник НУВГП. Серія «Економіка». - 2011. - Випуск 1 (53).

Москалик Р.Я. Варіантний підхід до оцінки місткості лізингового ринку в Україні // Україна в ХХІ столітті: формування економічної системи: Зб. наук. статей учасників Міжнародної наук. конф. - Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2001. - С. 214-216.

Москалик Р.Я. Оцінка факторів привабливості лізингових операцій для активізації інвестиційної діяльності в Україні // Формування ринкової економіки в Україні: Наук. зб. Львів. ун-ту. - Львів: Інтереко, 2000. - Вип. 6. - С. 233-239.

Подольчак Н.І. Еволюція лізингової діяльності в Україні /Н.І. Подольчак // Вісник Національного університету “Львівська політехніка” “Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення і проблеми розвитку”. - Львів: Вид. Нац. ун-ту “Львівська політехніка”. - 2006. - № 575. - С. 91-97.

Подольчак Н.І. Сутність та етапи реалізації лізингової діяльності підприємства / Н.І. Подольчак, А.Г. Загородній // Вісник Волинського Національного університету ім. Лесі Українки. - Луцьк: Вежа. - 2009. - № 15. - С. 50-54.

Михальчук Л.В., Гарькава Т.Л. Розвиток франчайзингу в Україні // [Електронний ресурс]. Режим доступу:  http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/knp/2012_231/knp231_68-70.pdf

Сайт асоціації франчайзингу//[Електронний ресурс]. - Режим доступу: http//www.franchising.org.ua .

Размещено на Allbest.ru