Об’єктивні основи формування доходів населення

Результати експериментальних досліджень свідчать, що використання логарифмічно-нормальної функції дає найбільш достовірні результати. Логарифмічно-нормальна модель при описанні розподільчих відносин належить до класу апроксимуючих моделей, заснованих на законах розподілу ймовірностей. Вибір апроксимуючої функції не означає, що вона може бути адекватно правильно використана у прогнозах і розрахунках. Для останнього потрібно створити надійний апарат прогнозів.

Мінімум і середня заробітна плата обумовлюють предмет прогнозування -- розмір диференціації. Через це необхідно:

визначити загальну (основну) економіко-математичну модель розподілу заробітної плати як лог-нормальну функцію і модифікувати її відповідно до сфери дослідження;

адаптувати логнормальну модель до конкретної економічної ситуації і розробити відповідний апарат прогнозування;

визначити й упорядкувати вихідну інформацію;

здійснити самоперевірку прогнозування на основі ретроспективних розрахунків.

Таким чином, можна зробити стислий рефрен проблематики формування і прогнозування доходів громадян[4, c. 203].

Отже, розподіл заробітної плати і розподіл доходів за своїми параметрами не збігаються, однак, між ними є тісний і закономірний зв'язок. Отже, в окремих випадках побудувати гіпотезу розподілу сімей за економічними групами можливо, відштовхуючись від очікуваного розподілу працівників за заробітною платою.

Розробка моделей розподілу за заробітною платою, а також за доходами викликає значний практичний інтерес.

Результати експериментальних досліджень свідчать, що використання логарифмічно-нормальної функції дає найбільш достовірні результати. Логарифмічно-нормальна модель при описанні розподільчих відносин належить до класу апроксимуючих моделей, заснованих на законах розподілу ймовірностей. Вибір апроксимуючої функції не означає, що вона може бути адекватно правильно використана у прогнозах і розрахунках. Для останнього потрібно створити надійний апарат прогнозів.

3.3 Пріоритетні завдання політики держави із регулювання доходів населення

Вирішенню пріоритетних завдань політики держави із регулювання розподільчих відносин і підвищення добробуту населення сприятимуть науково обґрунтовані прогнозні розрахунки заробітної плати і доходів громадян. З цією метою природно враховувати результати аналізу й прогнозування за двома видами моделей: імітуючих і апроксимуючих.

Перша модель орієнтована на дослідження рівня заробітної плати у структурі ВВП і належить до класу імітуючих.

Друга, змістом якої є моделювання розподілу доходів і заробітної плати, має характер апроксимуючої моделі.

Прогноз розподілу і розробка конкретних заходів на майбутнє, очевидно, пов'язані з аналітичним поєднанням результатів дослідження за обома напрямами. Тому, на мій погляд, сферою державних інтересів має стати послідовне проведення наукових досліджень як за імітуючою, так і апроксимуючою моделями. Це дасть змогу системно й комплексно підійти до практичної розробки питань життєвого рівня.

Виконання дослідження сприятиме реалізації Концепції подальшого реформування оплати праці в Україні, Концепції державної регіональної політики, політики щодо грошових доходів населення.

Виходячи з наведених проблем, у сучасних умовах задля забезпечення достатнього рівня доходів населення має бути здійснений комплекс таких заходів: необхідно забезпечити можливість отримання населенням офіційних основних і додаткових доходів, побудувати справедливу систему оподаткування доходів населення, підвищити розміри мінімальної заробітної плати шляхом переходу від визначення ціни праці як вартості засобів для особистого споживання працівника до визначення реальної ціни робочої сили як вартості засобів, необхідних для повноцінного розширеного відтворення працюючої людини і членів її сім'ї, удосконалити механізм договірного регулювання соціально-трудових відносин, сформувати чітку та стабільну правову базу у сфері трудових відносин, виправити допущені викривлення в оплаті праці за видами економічної діяльності. Отже, підвищення доходів населення країни сприяє становленню середнього класу, а саме середній клас вважається основою соціальної стабільності у державі. У більшості країн з розвиненою економікою він складає більше 60 % усього населення. Крім того, середній клас є головним платником податків. Він здатен визначати споживчу поведінку населення, параметри і структуру внутрішнього ринку. Але сьогодні в Україні процес формування середнього класу відбувається занадто повільно[19, c. 15-17].

Отже, результати експериментальних досліджень свідчать, що використання логарифмічно-нормальної функції дає найбільш достовірні результати. Логарифмічно-нормальна модель при описанні розподільчих відносин належить до класу апроксимуючих моделей, заснованих на законах розподілу ймовірностей. Вибір апроксимуючої функції не означає, що вона може бути адекватно правильно використана у прогнозах і розрахунках. Для останнього потрібно створити надійний апарат прогнозів.

Висновок

В процесі проведеного дослідження теоретичних і практичних аспектів доходів населення зроблені наступні висновки:

1. Дохід - це максимальна кількість засобів (грошових коштів і натуральних надходжень), отриманих або вироблених індивідом за рік для підтримання його фізичного, морального, економічного й інтелектуального стану, які він може витратити за умови, що очікувана вартість (у грошовому вираженні) майбутніх надходжень залишиться попередньою.

2. Розглядаючи види доходів, важливо розуміти принципову відмінність між номінальними і реальними доходами населення, так як зростання номінального доходу при високому темпі інфляції не викликає зростання реального доходу.

3. Дослідивши джерела доходів населення, необхідно зазначити, що трудові доходи є зазвичай основним джерелом доходів населення, це доходи, які отримують працівники у результаті своєї економічної діяльності, як наймана робоча сила чи у разі самостійної зайнятості. Іншим джерелом доходів є нетрудові (отримання спадщини, виграшів, дивідендів від цінних паперів). На жаль, в Україні існує проблема прихованих доходів - доходи від діяльності, що ведеться з відхиленнями від чинних у державі правових норм і норм моралі, які пов'язані з тіньовою економікою.

4. Провівши аналіз доходів українського населення, видно, що заробітна плата є основним джерелом доходів. Її частка складає 42,2%. Але при цьому за 2010-2013 роки вона показала найповільніший темп зростання порівняно з іншими доходами - лише 86,8%. Це може бути наслідком скорочення робочих місць, яке спричинено кризовими явищами в економіці. Доходи від власності займають найнижчу частку (4,5%) у доходах українського населення, але при цьому зростають найшвидшими темпами: за 2010-2013 роки їх обсяг збільшився в 3 рази. Така динаміка свідчити про розвиток ринкових відносин у суспільстві. Соціальні допомоги та інші одержані поточні трансферти мають значну питому вагу (38,5%) і зростають швидкими темпами (за 2010-2013 роки на 102,3%), що свідчить про занадто високий рівень перерозподілу доходів у суспільстві. Найбільший розрив між номінальним і реальним доходом населення спостерігався у 2008 році, що спричинено високим рівнем інфляції, яка в свою чергу є одним з наслідків фінансової кризи.

5. Проаналізувавши динаміку заробітної плати, ми побачили, що реальна заробітна плата за 2010-2013 роки має додатній темп зростання, що є позитивним явищем. У серпні 2013 року середня заробітна плата по Україні склала 3 373 грн., при чому за січень-липень заробітна плата мала тенденцію до зростання (з 2 922 грн. у січні до 3 191 грн. у липні), а у серпні знизилась. Існує проблема диференціації заробітної плати по регіонах, співвідношення між найбагатшим (м. Київ) і найбіднішим (Тернопільська область) більш ніж 2 рази. При цьому регіони з вищим рівнем заробітної плати мають більший обсяг заборгованості з її виплати, а регіони з нижчим рівнем заробітної плати - навпаки менший обсяг заборгованості. Розшарування заробітної плати за видами економічної діяльності дуже значне. В діяльності авіаційного транспорту заробітна плата в 6,5 разів вища, ніж в рибальстві. При чому в таких соціально важливих видах діяльності, як освіта і охорона здоров'я та надання соціальної допомоги заробітна плата невисока і за серпень 2013 року склала лише 2 352 і 2 274 грн. відповідно, що є неприпустимим для високорозвиненого суспільства

6. В Україні диференціація доходів населення досить суттєва (як показала крива Лоренца), але за 2010-2013 роки мала тенденцію до незначного зниження (за динамікою квінтильного коефіцієнту). Звичайно, що абсолютна рівність доходів підриває мотивацію людей до ефективної праці, тим самим знижуючи продуктивність, але високий (як в Україні) рівень диференціації доходів населення веде до загострення соціальних протиріч. Також слід відмітити позитивну тенденцію до скорочення чисельності населення із середньодушовими еквівалентними загальними доходами у місяць, нижчими прожиткового мінімуму.

7. Запропоновано наступні шляхи покращення рівня життя населення:

· Зростання заробітної плати за рахунок підвищення продуктивності праці, досягнення якої стає можливим завдяки інноваційному розвитку економіки.

· Обмірковане реформування пенсійної системи з метою зменшення демографічного навантаження

· Створення сприятливого інституційного середовища для підприємницької діяльності та інвестування.

Список використаних джерел

1. Башкатова Б.І., Соціально-економічна статистика: Посібник для вузів, 2009. - 703 с.

2. Вуколов Е.А., основи статистичного аналізу. Практикум за статистичним методам і дослідженню операцій з використанням пакетів STATISTICA і EXCEL: Навчальний посібник. - М .: Форум: ИНФРА-М,2010 118с.

3. Горелов Н.А., Політика доходів і якість трудового життя населення. - СПб.: Суми, 2009. - 656 с.

4. Громико Г.А., Соціально-економічна статистика. - М .: Изд-во МГУ, 2009. - 296 с.

5. Дяченко К.І., Соціальний захист як ознака цивілізаційного суспільства // Актуальні проблеми економіки. ? 2010. ? №5. ? С. 46-58.

6. Ефимова М.Р., Бычкова С.Г.Соціальна статистика. - М.:Фінанси і статистика, 2007. - 560с.

7. Єріна А.М., Пальян З.О. Теорія статистики. Практикум. - К.: Знання, 2007. - 325 с.

8. Жеребин В.М., Романов А.Н.Рівень життя населення. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2008. - 592с.

9. Заєць С.А., Статистична оцінка доходів населення та їх соціально-економічна диференціація // Регіональна економіка. - 2010. - №4. с. 118-127.

10. Закон України "Про державну статистику".

11. Зимовий С., Оцінка рівня доходів та витрат населення України в 2000-2012 рр. //Актуальні проблеми економіки. - 2012. - № 4. - C. 53-66

12. Козин І.В., Інфляція і рівень життя населення в умовах формування ринкової економіки: автореферат дис .... кандидата економічних наук / І.В. Козин .- : Орел НАУ, 2009 .- 25 с.

13. Кривенко К.Т, Савчук В.С., Бєляєв о.о., Політична економія: Навч. Посібник /, За ред.. д-ра екон. Наук, проф.. К.Т. Кривенка - К.:КНЕУ - 2010 С.304-308

14. Мельник Л.М., Специфічні чинники та наслідки інфляції в Україні // Л.М. Мельник, Ю. Козьмін /Збірник наукових праць: Випуск XVІІ, № 4. - Київ, СЕУ / Рівне, НУВГП, 2011. - С. 96-104

15. Новіков В., Формування і прогнозування доходів населення //Україна: аспекти праці. - 2012. - № 3. - C. 26-28

16. Новіков В., Актуальні питання структурного аналізу і прогнозування доходів населення //Економіка України. - 2010. - № 7. - C. 74-82

17. Панчишина С., Савлука М., Доходи та заощадження в перехідній економіці України /- Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2011. - 406 с.

18. Щерба Х.І., Особливості функціонального розподілу доходів в Україні / Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. - 2007 - №2 - С. 280-284

19. Якуненко Н., Аналіз рівня і структури доходів та витрат населення України //Україна: аспекти праці. - 2011. - № 1. - C. 15-17

20. http://studentbooks.com.ua/content/view/317/39/1/4/

21. http://www.ukrstat.gov.ua/

Додаток А. Класифікація доходів населення

Размещено на http://www.allbest.ru/

Додаток Б. Чинники, які формують доходи населення

Додаток В. Схема державного регулювання доходів населення

Додаток Г. Динаміка середньодушового доходу населення за місяць за 2012-2014 роки

Додаток Д. Вихідні дані для індексного аналізу впливу інфляції на доходи населення

Размещено на Allbest.ru