Організація, планування та шляхи підвищення економічної ефективності виробництва молока

Однак на цей час виробництво молока, як і всі сільському господарстві, перебуває у затяжній кризі. Це виявилося у зменшенні поголів'я худоби молочного напрями, зниження його молочної продуктивності, як наслідок, у дворазовому зниженні загального обсягу виробництва молока, скороченні економічну ефективність виробництва молока. Для більшу частину господарств виробництво молока є джерелом постійних збитків, що б'є по зниженні капіталовкладень у цю галузь і призводить до зменшення інтенсивності виробництва. Зниження виробництва вітчизняного молока і молоко продукції на ринку заміщується імпортної продукцією, що послаблює продовольчої безпеки країни.

У умовах молочне тваринництво потребує негайних заходи з підтримки з боку держави. Крім цього потрібні використовувати внутрішні резерви господарств.

Якщо зіставити фінансовий результат, обчислений за кожним із трьох методів на одному підприємстві за певний звітний період, то результати розрахунків можуть суттєво відрізнятися.

На підприємствах зарубіжних країн головним способом визначення фінансового результату є спосіб, що ґрунтується на зіставленні доходів і витрат. Інші -- використовуються для підприємств малого бізнесу в умовах спрощеного оподаткування. З аналітичною метою їх може використовувати будь-який користувач фінансової звітності.

Суб'єкти господарювання в Україні розраховують фінансовий результат за методом "витрати -- випуск". План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій поєднує в собі позитивні аспекти англо-американської і континентальної систем обліку. Він передбачає визначення фінансового результату за видами діяльності (континентальна система) і функціями підприємства (англо-американська система) ".

Для усвідомлення кожним бухгалтером сутність обліку фінансових результатів, треба чітко викласти концепцію визначення фінансових результатів, розкрити зміст самого поняття прибутку, як це зроблено, наприклад, у національних регламентах бухгалтерського обліку Австралії, Нової Зеландії, Польщі, США та інших країн.

Прибуток -- сума, на яку доходи перевищують пов'язані з ними витрати. Чистий прибуток це прибуток після сплати податків. Прибуток також визначають як суму, на яку зріс власний капітал компанії за даний період у результаті діяльності цієї компанії.

Рентабельність належить до показників, що певною мірою узагальнено характеризують економічну ефективність діяльності підприємства. V ньому відображаються результати затрат не лише живої, а й уречевленої праці, ступінь використання засобів виробництва, якість реалізованої продукції, рівень організації виробництва та його управління.

Таблиця 1.8 Реалізація молока та його ефективність

Отже, дивлячись на цю таблицю ми бачимо що рентабельність зросла на 18,5%порівняно іншими розрахунками, які зазначенні вище.

2.7 Шляхи підвищення ефективності виробництва молока

Показники ефективності виробництва молока залежать від застосування способів удосконалення організації і технології виробництва. Істотно впливають на них наслідки виробничої діяльності господарства в цілому, що й треба врахувати при розробленні заходів для підвищення ефективності роботи ферм і комплексів.

Важливим показником ефективності виробництва є собівартість 1 центнера продукції. Проаналізуємо собівартість 1 центнера молока у господарстві (додаток ).

Основним резервом для зниження собівартості молока є підвищення продуктивності праці при одночасному підвищенні заробітної плати обслуговуючого персоналу і зменшення витрат, пов'язаних з виробництвом та використанням кормів. Вплив собівартості одного центнера продукції можна розрахувати за допомогою кореляційно-регресивного аналізу. При цьому розраховують рівняння прямої лінії:

Собівартість продукції - важливий узагальнюючий економічний показник виробничо - фінансової діяльності підприємства, організації чи окремого виробника. Зниження собівартості продукції має велике народногосподарське і економічне значення в підвищенні ефективності сільськогосподарського виробництва.

Беззбитковість забезпечується коли дохід дорівнює витратам. Валовий дохід формується під впливом двох основних факторів :

1. ціна реалізації одиниці продукції;

2. кількість реалізованої продукції.

Чистий дохід від реалізації продукції при незмінному валовому доході формується під впливом податкових платежів, які входять до ціни продукції.

Основною метою управління операційними витратами на підприємстві є оптимізація їх суми і рівня, що забезпечувало б високі темпи розвитку операційної діяльності і досягнення планових обсягів операційного прибутку.

1)Нормативи на одну голову:14000*1,33*47=875140:380=2303

2)Собівартість 1кормодня=2566722:380*365=18,50

3)Собівартість 1 голови приплоду:18,50*60= 1110грн

4)Собівартість планового приплоду:1110+342= 379620

5)Собівартість 1ц молока=2566722-23940-3796200/14000=216362/14000=154,51грн

6)Собівартість 1т гною= 23940/2660=9 грн

Важливою умовою ефективності управління операційним прибутком є розподіл операційних витрат на постійні та змінні. При управлінні постійними витратами слід мати на увазі, що високий їх рівень в значній мірі визначається галузевими особливостями здійснення операційної діяльності. Слід відмітити, що постійні витрати в меншій мірі піддаються швидким змінам, тому підприємства, що мають високий коефіцієнт операційного ліверіджу, втрачають гнучкість в управлінні своїми витратами.

Проте, кожне підприємство має достатньо можливостей зниження при необхідності суми питомої ваги постійних операційних витрат. До таких резервів можна віднести суттєве скорочення адміністративних витрат (витрат на управління) при несприятливій кон'юнктурі товарного ринку; продаж частки обладнання і нематеріальних активів, що не використовуються, з метою зниження потоку амортизаційних відрахувань, широке використання короткострокових форм лізингу машин і обладнання замість їх придбання у власність, скорочення обсягу ряду споживаємих комунальних послуг і деякі інші.

До основних резервів економії змінних витрат відносять зниження чисельності робітників основного та допоміжного виробництв за рахунок забезпечення росту продуктивності їх праці, скорочення розмірів залишків сировини, матеріалів і готової продукції в періоди несприятливої кон'юнктури товарного ринку, забезпечення вигідних для підприємства умов постачання сировини і матеріалів та інші.

Основні перешкоди зростання та розвитку галузі переробки молока в Україні пов'язані з нижченаведеними чинниками.

По-перше, слабкість внутрішніх ринків по відношенню до загального потенціалу в галузі переробки.

Вдруге, перешкодою розвитку секторів переробки молока є неадекватність та постійне забезпечення якісною сировиною.

По-третє, відсутня навчальна пропаганда культури ведення тваринництва, хоча неякісне утримання тварин, тобто за старими звичаями, відсутність селекційної роботи на селі роблять тварин малопродуктивними.

Молочна продуктивність корів варіює в значних межах. Рівень її слід визначати окремо для товарних і племінних господарств. У племінних господарствах мінімальна межа молочної продуктивності корів повинна бути 5000 кг. в середньому за рік, у товарних - не нижче 3500 кг. Тому поняття високої молочної продуктивності для різних господарств і умов буде неоднаковим. Слід зазначати і те, що для деяких країн, зокрема для США, наведені показники нині значно вищі.

Саме з поглибленою спеціалізацією, пов'язане підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва. Помітні позитивні зрушення відбулися у молочному скотарстві: зросло виробництво молока, знизилися затрати праці і витрати кормів у розрахунку на одиницю продукції. Для розвитку молочного скотарства необхідно проводити широку програму технічного переозброєння об'єднань, племінних заводів, сільськогосподарських підприємств, створити умови для впровадження у виробництво досягнень науки. Будівництво тваринницьких комплексів і організація виробництва на промисловій основі у найближчі роки будуть основними у молочному скотарстві.

Проте було б помилковим пов'язати промисловий характер виробництва тільки з будівництвом молочних комплексів. Досвід показує, що застосування нових промислових методів виробництва може бути ефективним лише при технічній реконструкції на основі прогресивної промислової технології можна збільшити обсяг виробництва за порівняно короткий строк при невисоких капіталовкладеннях, скоротити затрати праці і засобів у розрахунку на одиницю продукції. Отже, реконструкція молочних комплексів менш важлива, ніж будівництво нових.

При реконструкції молочних ферм доцільно застосувати найбільш прогресивні технології утримання худоби з урахуванням конкретних умов господарств на основі використання серійних засобів механізації, які забезпечують потоковість технологічних ліній, впровадження ефективної системи відтворення стада; створення сталої кормової бази і забезпечення повноцінної годівлі худоби; використання раціональної організації праці. Найкраще, Коли зростання виробництва молока відбувається за рахунок підвищення продуктивності маточного поголів'я при деякому збільшенні його чисельності. Істотним недоліком, який гальмує інтенсифікацію і підвищення ефективності виробництва молока, є високі витрати кормів на одиницю продукції. Це відбувається в умовах збільшення в раціонах питомої ваги концентрованих кормів. Причиною їх перевитрати є, головним чином, недостатня повноцінність раціонів молочної худоби, особливо за протеїном.

Також необхідно поліпшувати якість молока, удосконалювати роботи молочної промисловості, поліпшувати доведення продукції галузі до споживача.

До змінних відносять витрати, розмір яких змінюється із зміною обсягу виробництва: витрати на сировину і матеріали, заробітна плата основного виробничого персоналу, паливо і енергія на технологічні цілі та інші витрати.

До постійних відносяться такі витрати, величина яких не змінюється із зміною обсягу виробництва, наприклад, орендна плата, відсотки за кредит, амортизація основних фондів, деякі види заробітної плати керівників підприємства (адміністративні витрати) та інші витрати.

Важливим якісним фактором, який має суттєвий вплив на формування прибутку від реалізації продукції є співвідношення частки постійних і змінних витрат в загальній їх сумі. Ефект впливу цього фактору на прибуток вимірюється показником, який має назву коефіцієнт операційного ліверіджу.

3. Охорона праці в тваринництві

Безпека процесів, пов'язаних з виробництвом продукції тваринництва, повинна відповідати вимогам державних стандартів, технологічної та експлуатаційної документації, інструкцій з вимог безпеки до технологічних процесів.

У виробництві продукції тваринництва на працюючих можуть діяти небезпечні й шкідливі виробничі фактори:

- фізичні: рухомі машини та механізми; підвищена запиленість повітря; підвищена чи понижена температура, тиск, вологість та рухомість повітря; підвищений рівень шуму, вібрацій, іонізуючих, електромагнітних випромінювань, ультрафіолетової чи інфрачервоної радіації; відсутність чи нестача природного світла; недостатня освітленість робочої зони; підвищена яскравість світла та ін.;

- хімічні (токсичні, подразливі, сенсибілізуючі, мутагенні та ті, що впливають на репродуктивну функцію);

- біологічні (мікроорганізми: бактерії, віруси, рикетсії, спірохети, гриби, актиноміцети, найпростіші та продукти їхньої життєдіяльності і макроорганізми: тварини, рослини, люди й продукти їхньої життєдіяльності, а також культури кліток і тканин); а також спільні хвороби для людей і тварин: бруцельоз, туберкульоз,ящур, сибірка, сап, сказ, туляремія і деякі гельмінтози (бичачий і свинячий солітер, трихінельоз, ехінококоз);

- психофізіологічні: фізичні перевантаження (статичні та динамічні), нервово-психічні перевантаження (розумове перенапруження, монотонність праці, емоційні перевантаження та ін.).

На підприємствах із виробництва продукції тваринництва повинні бути передбачені заходи щодо захисту працюючих від дії цих факторів (ЗІЗ, ЗКЗ).

Небезпечні місця та зони на фермах необхідно позначати попереджувальними знаками згідно з ГОСТ 12.4.026. Знаки, безпеки повинні бути розміщені на видному місці. Сигнальні пристрої, які попереджують про небезпеку, розміщують таким чином, щоб сигнали були помітними або добре прослуховувались під час виконання виробничого процесу.

Фізична безпека. При роботі з механізмами та рухомими машинами потрібно бути обачними і працювати в спецодязі. Мікроклімат виробничого середовища не повинен чинити несприятливого впливу на працівників. У виробничих приміщеннях, де неможливо встановити допустимі нормативні показники мікроклімату через технологічні вимоги до виробничого процесу, повинен бути забезпечений колективний або індивідуальний захист працівників згідно з вимогами.

У разі відсутності технічної можливості зниження шуму на робочих місцях до гранично допустимих величин працівники допускаються до роботи лише при наявності засобів індивідуального захисту.

Біологічна безпека повинна забезпечуватися мінімальним часом контакту працівників із тваринами, кормовими сумішами, продукцією тваринництва, екскрементами тварин і відходами виробництва; ефективною роботою вентиляції, систематичним проведенням дезінфекційних робіт та прибиранням приміщень, встановленням бактерицидних ламп та ін.

Поводження з тваринами має бути спокійним, упевненим, але не грубим.

Над стійлами агресивних тварин слід вивішувати попереджувальні знаки відповідно до ГОСТ 12.4.026 з пояснювальним написом типу "Обережно! Корова б'ється!" тощо. Конструкція станків, секцій, стійл для тварин повинна відповідати вимогам.

Працівники по догляду за тваринами, які мають незначні рани, садна, захворювання шкіри, допускаються до роботи лише з дозволу медпрацівників і за умови виконання ними потрібних захисних заходів

2. Вимоги до технологічних процесів.

При проектуванні, організації ї впровадженні виробничих процесів у тваринництві необхідно виконувати вимоги:

-- утримання тварин;

-- зменшення часу безпосереднього контакту працівників з тваринами за рахунок заміни ручної праці на механізовану та автоматизовану;

-- виключення шкідливої дії на працівників продуктів життєдіяльності тварин, а також матеріалів, які мають шкідливі властивості;

-- використання засобів колективного та індивідуального захисту;

-- заміни виробничих процесів і операцій, пов'язаних з виникненням небезпечних і шкідливих виробничих факторів, процесами і операціями, за яких зазначені фактори відсутні, а вміст шкідливих речовин не перевищує гранично допустимих концентрацій та рівнів;

-- дотримання правил експлуатації машин і обладнання, викладених в експлуатаційній документації;

-- забезпечення заходів, направлених на запобігання проявленню небезпечних і щкідливих виробничих факторів у разі аварії;

-- своєчасного прибирання, знешкодження і знезараження виробничих відходів, які є джерелом шкідливих виробничих факторів.

Виробничі процеси, які супроводжуються забрудненням навколишнього середовища (повітря, ґрунту, водойм) і розповсюдженням шкідливих речовин у концентраціях, що перевищують гранично допустимі норми, встановлені відповідно до чинних стандартів та інших нормативних документів, проводити не дозволяється.

Для виробничих процесів, пов'язаних з виділенням і накопиченням шкідливих речовин та хвороботворних мікроорганізмів, потрібно передбачати устаткування для механічного очищення місць їх накопичення (доїльна апаратура, трубопроводи, виробничі приміщення, транспортні засоби тощо) з подальшим їх знешкодженням та знезараженням.

В місцях встановлення машин, механізмів, обладнання необхідно вивішувати інструкції по їх безпечному обслуговуванню і експлуатації.

Висновки і пропозиції

Селянсько (Фермерське) господарство «Лана» Червоармійського району, знаходиться в Північній частині Житомирської області, середнє за розміром господарство. ФГ «Лана» збирає малі урожаї сільськогосподарських культур, низька продуктивність худоби, тому необхідно підвищити культуру землеробства, впроваджувати нові сорти, займатися селекцією в тваринництві, запропонувати нові технології для кращого збирання кормів. Для тваринництва необхідно вирощувати високобілкові культури, які забезпечують підвищення тваринницької галузі. Велику увагу необхідно звернути на організацію праці, проводити оплату праці від ВД або проводити по акордно - преміальний. Підприємству необхідно обмежувати собівартість продукції, шляхом раціонального і ефективного використання матеріальних і природних ресурсів. В тваринництві необхідно звернути увагу на утримання та догляд худоби. Впроваджувати нові корми, оплати праці, організацію праці.

Список використаної літератури

1. Багрова І.В. Міжнародна економічна діяльність України : навч. посіб. / І.В. Багрова, О.О. Гетьман, В.Є. Власик ; за ред. І.В. Багрової. -- К. : ЦНЛ, 2004. -- 384 с.

2. Белов Г.В. Экологический менеджмент предприятия / Г.В. Белов. -- М. : Логос, 2006. -- 240 с.

3. Вічевич А.М. Аналіз зовнішньоекономічної діяльності : навч. посіб. / A.M. Вічевич, О.В. Максимець. -- Л.: Афіша, 2004. -140 с.

4. Горбач JIM. Міжнародні економічні відносини : підручник / Л.М. Горбач, О.В. Плотников. -- К. : Кондор, 2005. -- 266 с.

5. Екологія : підручник / СІ. Дорогунцов, К.Ф. Коценко, М.А. Хвесик та ін. -- К.: КНЕУ, 2005. -- 371 с.

6. Долішній М.І. Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка / М.І. Долішній, Ю.І. Стадницький та ін. -- Л., 2003.

7. Заблоцький Б.Ф- Розміщення продуктивних сил України: Національна макроекономіка : посібник / Б.Ф. Заблоцький.-- К.: Академвидав, 2008. -- 368 с.

8. Запольський А.Ж. Основи екології : підручник / А.К. За-польський, А.І. Салюк. -- К.: Вища шк., 2004. -- С. 320--353.

9. Заблоцький Б.Ф. Регіональна економіка : навч. посіб. / Б.Ф. Заблоцький. -- Л.: Новий світ-2000, 2007. -- 548 с.

10. Ігнатенко М.Г. Екологія і економіка природокористування : навч. посіб. / М.Г. Ігнатенко, В.О. Малєєв. -- К. ; Херсон : Айлант, 2002. -- 287 с.

11. Іщук СЛ. Розміщення продуктивних сил / СІ. Іщук. -- К.: 2000.

12. Лишиленко В. І. Регіональна економіка: підручник [для студ. вищ. навч. закл.] / В. І. Лишиленко -- К.: Центр учбової літератури, 2009. -- 384 с.

13. Мельник ЛТ. Екологічна економіка : підручник / Л.Г. Мельник. -- Суми : ВТД "Університетська книга", 2010. -- 346 с.

14. Сухарев СМ. Техноекологія та охорона навколишнього середовища : навч. посіб. / СМ. Сухарев, С.Ю. Чудак, О.Ю. Сухарева. -- Л.: Новий Світ-2000, 2004. -- 256 с.

15. Паламарчук М.М. Економічна і соціальна географія України з основами теорії / М.М. Паламарчук, О.М. Паламарчук. -- К.: Знання, КОО, 1998. -- 416 с.

16. Передрій О.С. Міжнародні економічні відносини : навч. посіб. / О.С. Передрій. -- К.: ЦНЛ, 2006. -- 274 с.

17. Пістун МД. Регіональна політика в Україні : суспільно-географічний аспект / М.Д. Пістун та ін. -- К.: Київ, ун-т, 2004. --130 с.

18. Регіональна економіка: Підручник / В. В. Журавель, О. В. Поспєлов, Г. П. Рекун, В. Б. Родченко; Харк. нац. акад. міськ. госп-ва. - Х. : ХНАМГ, 2011. - 271 с.

19. Регіональна економіка. Підручник //За ред. проф. Качана Є.П. - Тернопіль, 2011. - 550 с.

20. Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка / за ред. проф. Є.П. Качана. -- К.: Юридична книга, 2003.

21. Региональная экономика: учебник / под ред. В.И. Видяпи-на, М.В. Степанова. -- М.: ИНФРА-М, 2005. -- 665 с.

22. Региональная экономика : учебник / под ред. Т. Морозовой. -- М.: Юнити-Дана, 2003. -- 520 с.

23. Туниця Т.Ж. Збалансоване природокористування: національний і міжнародний контекст / Т.Ю. Туниця. -- К. : Знання, 2006. 300 с.

24. http://rada.gov.ua/ - Верховна Рада України, Офіційний веб портал.

25. http://www.ukrstat.gov.ua/ - Державна служба статистики України

Размещено на Allbest.ru