Економічний аналіз діяльності підприємств агропромислового комплексу

На типовому чорноземі при багаторазових проходах тракторів різних марок (Т-16М, Т-54В, МТЗ-52, МТЗ-80, Т-74 і особливо -- 150К) в шарі до 10 см щільність грунту може перевищити критичну для більшості сільськогосподарських культур (1,3--1,4 г/см3). Це зумовлює зменшення вмісту в ній повітря нижче критичного рівня (15%), збільшення твердості (20 кг/м2), зменшення водопроникності (до 10--15 мм/год). Такі негативні зміни виявляються до глибини 50--60 см, але глибше ЗО см вплив ходових систем тракторів постійно послаблюється.

За даними Естонського НДІ землеробства і меліорації, різні машини впродовж технологічного процесу вирощування сільськогосподарських культур проходять по полю від 5 до 10--15 разів. У підсумку загальна площа слідів або гусениць тракторів та інших машин становить 100-- 200% площі поля, 10--20% площі ущільнюється колесами машин від 6 до 20 разів (на поворотних смугах) і 65-- 80% -- від 1 до 6 разів, і лише 10--15% площі залишається невкатаною. Причому ущільнення грунту досить суттєве: вихідна щільність у шарі 10--20 см дорівнювала 1,18--1,36 г/см3, а після проходу тракторів вона збільшилась: Т-34-- 1,33--1,44; МТЗ-80-- 1,39--1,44; Т-150К-- 1,48--1,51; К-700 -- 1,62--1,63 г/см3. В результаті ущільнення знизилась водопроникність грунту, зменшилась кількість продуктивної вологи в ній, а в кінцевому підсумку знизились і врожаї. При чотириразовому вкатуванні грунту урожай ячменю, наприклад, знизився з 38,4 до 17,1 ц/га, вівса -- зі 33,3 до 23,6 ц.

Як показують дослідження, наближені межі допустимого навантаження на грунт при ранньовесняному боронуванні не повинні перевищувати 0,4 кг/см2, при передпосівному обробітку, сівбі та при кочуванні -- не більше 0,5--0,6 кг/см2; при літніх та осінніх роботах при вологості грунту не вище 60% повної польової вологомісткості -- 1,0--1,5 кг/см2. Отже, підбираючи машини та агрегати, необхідно враховувати їх вплив на грунт: тиснення коліс, гусениць тощо.

Машини, що випускаються нашою промисловістю, в цьому плані характеризуються негативно: тиснення колісних тракторів становить 0,85--1,65, гусеничних -- 0,6--0,8, причепів -- 3--4, зернозбиральних комбайнів -- 1,8--2,4 кг/см2, зернових сівалок -- 1,2-- 2,0 кг/см2, тобто воно, як правило, значно перевищує допустимі межі [8, с. 72--73]. При інтенсивних опадах вода погано поглинається ущільненим грунтом і при наявності схилів стікає в нижні частини гідрографічної сітки, руйнуючи і змиваючи поверхневі шари грунту. Отже, ущільнення може служити однією з причин посилення процесів ерозії.

Зменшення пористості значно погіршує повітряний режим грунтів. Це знижує не лише життєдіяльність коріння і всієї рослини, а й активність ґрунтової аеробної мікрофлори та фауни -- одного з важливих компонентів ґрунтової родючості. В кінцевому підсумку грунт набуває властивостей, що не відповідають природним потребам рослин, що також призводить до зниження їх врожаїв.

Найшвидше грунти ущільнюються при одночасній дії вертикального навантаження, вібрації, горизонтальних зусиль та динамічного впливу, які залежать від марки трактора, режиму його роботи, вирівняності поля. Динамічні або ударні впливи спостерігаються на погано вирівняних полях, вони досягають найбільшого значення на підвищених швидкостях руху ґрунтообробних агрегатів. Отже, вирівнювання поля, дотримання оптимальної швидкості pyxy можуть сприяти зменшенню ударних деформацій грунту.

Щільність орного шару приводять до норми з допомогою ґрунтообробних знарядь, але при вирощуванні польових культур вони ущільнюються всього, за одну вегетацію.. А оптимальні швидкості МТА, що забезпечують зменшення; ударних деформацій грунту, не завжди відповідають вимогам ефективності використання машин (виробіток за одиницю часу).

Цю суперечність слід розв'язувати, очевидно, за рахунок збільшення швидкості виконання операцій. Вирівнювання ж поля забезпечує не лише високу якість роботи агрегата, а й сприяє збереженню техніки від руйнування, зменшенню ударних деформацій грунту. Крім того, ущільнення грунту вимагає додаткових енергозатрат, а отже, додаткових фінансових затрат, водночас, додаткове застосування двигунів внутрішнього згоряння збільшує споживання кисню, забруднює повітря газами.

Тому ущільнення грунту при вирощуванні сільськогосподарських культур -- явище як з економічної, так і з екологічної точки зору небажане. В кінцевому підсумку воно призводить до зниження урожаїв сільськогосподарських культур, погіршення стану навколишнього середовища.

Якщо слідувати дослідженням які приводяться для кращої урожайності, то потрібно підбирати машини та агрегати, але хороша техніка коштує дорого, і СГПП «Рокитне» досліджуване мною не може забезпечити себе нею, тому що недостатньо коштів. Ось чому, і виникає негативний вплив на навколишнє середовище.

Основними проблемами охорони навколишнього природного середовища в зонах тваринницьких ферм є запобігання забруднення гнойовими стоками різних водойм, річок і підґрунтових вод.

Найбільш розповсюдженим наслідком забруднення є евтрофікація водойм, можливе нагромадження патогенних мікроорганізмів, забруднення атмосферного повітря сірководнем, аміаком, молекулярним азотом та іншими сполуками.

Забруднення навколишнього середовища багато в чому визначається складом гнойових стоків, який залежить від таких основних факторів: виду сільськогосподарських тварин, їх чисельності, якості та кількості кормів, росту, статі й маси тварин, напряму тваринництва, способу утримання, а також способів видалення гною. До складу гнойових стоків належать: екскременти тварин, залишки кормів, вовна, щетина і технологічна вода. Екскременти різних видів сільськогосподарських тварин, які становлять основу гнойових стоків, відрізняються за своїми фізико-хімічними показниками.

Суттєво впливає на атмосферу неправильне зберігання і використання безпідстилкового гною. При зберіганні його у відкритих ємностях випаровується і потрапляє в атмосферу аміак, молекулярний азот та інші його сполуки. Утворені газоподібні продукти розпаду зумовлюють неприємний запах.

Рідкий гній містить значну кількість патогенних організмів, при анаеробному його розкладі утворюються шкідливі гази (сірководень, аміак тощо), а також жирні кислоти, аміни та інші сполуки з неприємним запахом. Тому при відсутності належного контролю за його збереженням і використанням створюється реальна загроза поширення інфекційних хвороб у зоні тваринницьких комплексів.

Внесення безпідстилкового гною і тваринницьких стоків від великої рогатої худоби і свиней у грунт призводить до бактеріального його зараження. Патогенні бактерії зберігаються в ґрунті полів зрошення протягом 4--6 місяців. Сільськогосподарські культури, які вирощують на таких полях, заражуються патогенними бактеріями. При внесенні стоків у грунт методом дощування на відстані до 400 м поширюються яйця гельмінтів.

Тваринницькі відходи забруднюють поверхневі водойми, підземні води й ґрунт. Внаслідок цього велика кількість біогенних елементів надходить у ці джерела. При цьому в природних водоймах гнойова рідина викликає масове отруєння водних організмів. У воді різко зростає кількість аміаку і зменшується вміст кисню. Таким чином, існує необхідність розробки шляхів утилізації й раціонального використання відходів тваринництва.

Одним із способів очищення стоків тваринницьких комплексів є використання їх для поливу сільськогосподарських культур. При зрошуванні стічними водами відбувається їх ґрунтове доочищення, що створює сприятливі умови для охорони навколишнього середовища і дає змогу одержувати гарантовано високі врожаї.

Використання безпідстилкового гною великої рогатої худоби для зрошення сільськогосподарських угідь поліпшує екологічний стан навколишнього середовища в зонах тваринницьких комплексів, підвищує у ґрунті вміст органічної речовини, дещо зменшує кислотність ґрунту й поліпшує його фізико-хімічні властивості. Крім того, правильне застосування безпідстилкового гною не тільки підвищує родючість грунту, але й поліпшує якість кормових культур.

Таким чином, визнаючи в цілому наявне навантаження на природу і негативний вплив, необхідно відзначити і позитивний вплив. Вони як джерело гумусу - основного фактора родючості ґрунту, впливають на родючість і фізико-хімічні, агрофізичні й біологічні властивості ґрунту. Як джерело макро- і мікроелементів, вуглекислого газу, гній суттєво поліпшує баланс біогенних елементів у землеробстві, значно підвищує продуктивність сільськогосподарських культур, поліпшує якість урожаю.

Негативний вплив тваринницьких комплексів на природу значною мірою знизить або взагалі виключить при виконанні заходів, які полягають у тому, щоб правильно розміщувати комплекси по відношенню до населених пунктів, мати достатню землеробську площу для використання гною, витримувати обгрунтовані норми навантажень поголів'я худоби на 1 га, використовувати стоки з поливною водою при дощуванні, застосовувати зелені насадження. Наприклад, вміст нітратів у стоках тваринницького комплексу при проходженні через лісонасадження зменшується від 23 до 4,2 мл/г, нітритів - від 1,42 до 0,12 мг/л, фосфору - в 1,5 рази.

Слід сказати, що досить великого впливу на навколишнє середовище досліджуване СГПП «Рокитне» немає, так як воно є і негативним і позитивним. Воно раціонально вносить мінеральні, ораганічни добрива. Проводять сівозміни. Дотримуються виконання законодавчих актів щодо збереження навколишнього середовища, на стільки на скільки спроможні.

V. ОХОРОНА ПРАЦІ

Охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці.

На СГПП «Рокитне» створена служба з охорони праці яка в своїй роботі керується Законом України.

Про охорону праці”, який був введений в дію 14 жовтня 1992 року та іншими нормативними актами з охорони праці. Щорічно укладається колективний договір в якому відображається питання з охорони праці.

Працівники підприємства, які працюють в виробничих підрозділах забезпечуються безкоштовно спецодягом та засобами індивідуального захисту.

Безкоштовно проводяться попередні і періодичні медичні огляди працівників.Працівники підприємства забезпечені інструкціями з охорони праці за професіями. На протязі 2008 - 2010 року і на даний період нещасних випадків на підприємстві не було.

Структурну схему організації робіт з розробки впровадження СУОП на сільськогосподарському підприємстві подано на рис.5.1.

Керівник підприємства:

- видає наказ (приймає рішення) про організацію-робіт щодо розробки і впровадження СУОП та створення координаційної групи на підприємстві, затверджує положення про координаційну групу;

- створює службу охорони праці підприємства, затверджує положення про неї;

- створює кабінет з охорони праці підприємства;

- спільно з трудовим колективом укладає трудовий договір та два рази на рік взаємозвітує про його виконання на зборах трудового колективу;

- організує ознайомлення працівників підприємства з передовим досвідом споріднених підприємств та вивчення безпечних методів праці;

- забезпечує ознайомлення всіх працівників підприємства із вхідною інформацією з питань охорони праці і виробничого середовища;

- використовує вихідну інформацію про стан охорони праці на підприємстві при розгляді та затвердженні заходів про поліпшення існуючого стану охорони праці працівників підприємства;

- призначає комісію з розслідування нещасних випадків;

- бере участь в роботі комісії з спеціального розслідування нещасних випадків.

Рис. 5.1 Схема організації робіт з розробки і впровадження системи управління охороною праці на підприємстві

Головний бухгалтер:

— забезпечує фінансування виконання заходів (робіт) щодо поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на робочих місцях і на підприємстві в цілому;

— забезпечує соціальне страхування працівників підприємства від нещасних випадків і професійних захворювань та медичного страхування;

— забезпечує надання працівникам пільг і компенсацій, передбачених законодавством;

— здійснює облік надходження і витрачення коштів фонду охорони праці.

Керівники виробничих дільниць:

-- проводять інструктаж працівників з питань охорони праці та їх страхування після первинного інструктажу;

-- забезпечують необхідний рівень стану охорони праці на дільниці;

-- контролюють дотримання працівниками вимог безпеки праці;

Координаційна група (головний інженер, заступники керівників підприємства, начальники цехів, інженер з охорони праці):

-- визначає перелік державних міжгалузевих і галузевих нормативних актів з охорони праці, що стосуються господарської діяльності підприємства. Аналізує наявність на підприємстві зазначених нормативних документів, організує їх доукомплектування;

-- розробляє Положення про СУОП підприємства;

-- організовує вибори на загальних зборах колективу підприємства (дільниці, цеху) уповноважених з питань охорони праці.

Служба охорони праці підприємства:

-- здійснює координацію робіт керівників підрозділів і служб та громадських комісій (спеціалістів) підприємства з розробки і впровадження нормативних актів підприємства і заходів з охорони праці;

-- організовує розробку (перегляд) інструкцій з охорони праці для працівників за професіями, відповідальних осіб з техніки безпеки та посадових осіб підприємства;

-- розробляє:

§ положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спецвзуттям та іншими засобами індивідуального захисту;

§ норми безплатної видачі спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту робітникам та службовцям підприємства (на основі типових та галузевих норм);

§ організовує роботи із забезпечення санітарно-побутового обслуговування працівників;

-- проводить вступний інструктаж і стежить за проведенням інструктажів на робочих місцях з працівниками підприємства;

-- здійснює планування робіт з охорони праці;

-- Веде облік нещасних випадків на виробництві відповідно до "Положення про порядок розслідування і облік нещасних випадків на виробництві";

-- звітує про стан умов і безпеки праці вищій організації -- територіальному управлінню Держнаглядохоронпраці, районній санітарно-епідеміологічній службі;

-- аналізує та оцінює стан умов та безпеки праці по дільницях (ланках, бригадах, цехах) підприємства;

-- забезпечує робочі місця та дільниці стандартами, інструкціями, нормативною документацією, пам'ятками, літературою, засобами навчання і пропаганди.

Комісія з розслідування нещасних випадків проводить роботу згідно з "Положенням про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах, в установах і організаціях", затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 17 червня 1998 р. № 923. Комісія з питань охорони праці (представники основних професій, уповноважені трудових колективів з питань охорони праці, представники профспілки, юрист, інженер з охорони праці):

-- здійснює постійну роботу (згідно з затвердженим Положенням про її роботу) як консультативно-дорадчий орган із захисту законних прав та інтересів працівників підприємства у сфері охорони праці;

-- готує:

§ пропозиції щодо включення до колективного договору окремих питань з охорони праці та використання коштів фонду охорони праці підприємства;

§ рекомендації щодо профілактики виробничого травматизму та професійних захворювань на основі аналізу стану безпеки та умов праці на робочих місцях підприємства;

-- контролює дотримання вимог законодавства з питань охорони праці безпосередньо на робочих місцях;

-- узгоджує шляхом консультацій позиції трудового колективу і керівника підприємства у вирішенні питань у сфері охорони праці.

Постійно діюча комісія з перевірки знань з охорони праці (головний інженер, інженер з охорони Праці, заступники керівника, головні спеціалісти підприємства):

-- розробляє і подає на затвердження керівнику підприємства:

* положення про навчання, інструктаж і перевірку знань з охорони праці працівників підприємства;

* програми і тематичні плани навчання з охорони праці посадових осіб, спеціалістів і працівників основних професій підприємств та перелік питань для перевірки їх знань;

-- організовує навчання і перевірку знань працівників підприємства з питань охорони праці.

ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ

За час проходження практики по спеціальності «Економіка підприємства» на СГПП «Рокитне» я закріпила свої знання з ведення економічної робити в агропромисловому виробництві.

В ході практики проаналізувавши господарську діяльність СГПП «Рокитне» я дослідила та зробила деякі висновки:

1. Підприємство має чітко виражену спеціалізацію, вирощування зернових та технічних культур, і допоміжною галуззю є тваринництво - молочне скотарство.

2. СГПП «Рокитне» має такі родючі ґрунти - чорноземи типові, дерново-підзолисті, що призводить до досить великої врожайності сільськогосподарських культур, що підвищує прибутковість цього підприємства.

3. Досліджуване підприємство має деякі проблеми реалізації продукції, зменшення основних фондів, використання застарілої техніки та обладнання, які потребують капітального ремонту, не впровадження новітньої технології.

4. Зменшення штату працівників.

Доцільно для зниження плинності кадрів, підвищення стабільності кадрового складу, запропонувати такі заходи:

· пропонування більш гнучкого графіку роботи;

· бази відпочинку для співробітників;

· проведення оздоровчих і культурно-масових заходів;

· збільшення заробітної плати працівникам.

Позитивною тенденцією підприємства є те що воно є прибутковим і у 2010році він склав 10,0 тис.грн.

Слід сказати, що СГПП «Рокитне» проводить соціальні заходи, обслуговує досить велику кількість об'єктів: дошкільних та загальноосвітніх закладів, магазинів.

Діяльність СГПП «Рокитне» великого впливу на навколишнє середовище немає. Дотримується виконання законодавчих актів. Одним недоліком є те, що підприємство має застарілу техніку, а коштів на новітню технологію немає.

На СГПП «Рокитне» створена служба з охорони праці яка в своїй роботі керується Законом України „Про охорону праці”, який був введений в дію 14 жовтня 1992 року та іншими нормативними актами з охорони праці. Позитивним явищем є те, що нещасних випадків на підприємстві за останні роки немає. Працівники підприємства забезпечуються спецодягом та засобами індивідуального захисту.

Протягом практики я:

· змогла перевірити та застосувати свої знання з економіки підприємства, фінансів, економіки праці, статистики та багато інших ;

· ознайомилась зі специфічністю роботи СГПП «Рокитне»;

· проводила дослідницьку роботу з метою зібрання матеріалу для написання звіту з виробничої практики.

В трудовому колективі встановила дружні відносини. Чітко дотримувалась розпорядок робочого дня і слідувала поставленим завданням.

Звіт виконано на матеріалах сільськогосподарського підприємства «Рокитне».

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Агропромисловий комплекс України: тенденції та перспективи розвитку. - К.: ІАЕ УААН, 2000. - 574 с.

2. Андрійчук В.Г. Економіка аграрних підприємств: Підручник. - 2-ге вид., доп. і перероб./ К.: КНЕУ, 2002. - 624с.

3. Писаренко В.М. „Захист рослин: екологічно обґрунтовані системи”, Полтава: „Інтеграфіка”, 2002р.

4. Волошин І. М. Методика дослідження проблем природокористування. -- Львів: ЛДУ, 1994. -- 160 с.

5. Царенко О.М. Економічний аналіз діяльності підприємств агропромислового комплексу: Навч.посібник.-К.: Вища школа, 1998.-256с.

6. Савчук В.К., „Аналіз господарської діяльності сільськогосподарських підприємств”. К., 1995 р.

7. Житецъкий В. П., Джигирей В. С, Мельников О. В. Основи охорони праці. -- 5-те вид., доп. -- Підручник. -- Львів: Афіша, 2001

8. Екологія: Навч.-метод. посібник для самостійн. вивчення дисциплін /Дорогунцов С.І. та ін.: Київ. нац. екон. ун-т. - К., 1999. - 152с.

Размещено на Allbest.ru