Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ТА МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ЕФЕКТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

1.1 Поняття, види, та критерії економічної ефективності виробництва

1.2 Методика оцінки економічної ефективності діяльності підприємства

1.3 Оцінка ринкової позиції підприємства за показниками прибутковості

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ДОСЯГНУТОГО РІВНЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

2.1 Організаційно-економічна характеристика підприємства

2.2 Економічна оцінка результатів виробничо-комерційної діяльності підприємства

2.3 Факторний аналіз рівня економічної ефективності діяльності

РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ТА РЕЗЕРВИ ПІДВИЩЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВА

3.1 Механізм вдосконалення технології виробництва аграрної продукції

3.2 Резерви та шляхи вдосконалення використання трудових ресурсів



ВСТУП

Успішна реалізація стратегії розвитку підприємства передбачає здійснення не лише результативної, а й ефективної господарської діяльності. Аби бути успішною впродовж тривалого часу, щоб вижити і досягти своїх цілей, діяльність підприємства має бути як результативною, так і ефективною.

Ефективність діяльності підприємства ? це категорія, яка виражає відповідність результатів і витрат підприємства цілям діяльності та інтересам власників. Поняття «ефективність» передбачає порівняння отриманих результатів діяльності з величиною витрачених ресурсів.

Але для досягнення високої ефективності процесу виробництва в умовах ринкової економіки недостатньо мати сучасне технічне обладнання, знаряддя та високоякісні предмети праці, необхідна також відповідна організаційна система зв'язків між виробниками та споживачами продукції.

В аграрній економічній науці не в повній мірі розглянута проблема ефективності чи окремі її аспекти. Істотний внесок у розвиток теорії та практики оцінки ефективності виробництва й діяльності на рівнях народного господарства і підприємства зробили.

Метою даного курсового проекту є визначення економічної ефективності діяльності підприємства, проблеми та резерви її подолання на прикладі приватної агрофірми «Петрівка».

Для досягнення даної мети необхідно вирішити ряд завдань:

- насамперед визначити поняття, види та критерії економічної ефективності;

- визначити методику оцінки економічної ефективності діяльності підприємства;

- визначити організаційно-економічну характеристику ПАФ «Петрівка»;

- здійснити економічну оцінку результатів діяльності підприємства;

- розробити факторний аналіз рівня економічної ефективності діяльності підприємства;

- оцінити механізм вдосконалення технології виробництва аграрної продукції;

- визначити резерви та шляхи вдосконалення використання трудових ресурсів;

- обґрунтувати раціональне використання виробничих фондів підприємства.

Об'єктом дослідження є державне підприємство ПАФ «ПЕТРІВКА» Глобинського району, Полтавської області.

Предметом дослідження є практичні аспекти підвищення економічної ефективності діяльності підприємства, проблеми та резерви її подолання.

Теоретичною та методологічною основою дослідження є загальнотеоретичні методи наукового пізнання економічних процесів, зокрема діалектичний метод, системний аналіз, фундаментальні положення отриманих при вивченні економічної теорії, статистики, економіки підприємства, менеджменту, використовуючи їх наукові досягнення і методи, наукові праці зарубіжних та українських вчених. Документальною основою курсового проекту прийнято: бухгалтерсько-статистична звітність, річні звіти ПАФ «ПЕТРІВКА».



РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ТА МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ЕФЕКТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

1.1 Поняття, види, та критерії економічної ефективності виробництва

Успішна реалізація стратегії розвитку підприємства передбачає здійснення не лише результативної, а й ефективної господарської діяльності. Аби бути успішною впродовж тривалого часу, щоб вижити і досягти своїх цілей, діяльність підприємства має бути як результативною, так і ефективною. За словами П. Друкера [2], результативність є наслідком того, що робляться потрібні слушні речі; а ефективність ? наслідок того, що правильно створюються ці самі речі. Перше і друге є однаково важливим.

Передумовами виникнення потреби в ефективному, раціональному веденні господарської діяльності підприємства є проблема обмеженості ресурсів, з одного боку, і постійне прагнення до зростання результатів його діяльності ? з іншого. Саме ефективне використання наявних ресурсів дає змогу задовольнити максимум потреб підприємства й отримати бажаний результат [1].

Економічна ефективність є складною категорією економічної науки. Складність виявляється в тому, що існують різні трактування вимірювання результатів і витрат виробництва. Поклавши в основу вимірювання ефективності певні правильні принципи, дослідники порушують їх. Відбувається підміна результатів виробництва витратами. Враховують не всі результати чи витрати діяльності при розрахунку узагальню вального показника. Результати діяльності не відповідають втратам на її здійснення [3, с. 278].

Професор Мочерний С. В. сформулював сутність ефективності у наступному визначенні: ефективність ? це здатність приносити ефект, результативність процесу, проекту тощо, які визначаються як відношення ефекту, результату до витрат, що забезпечили цей результат [4, с.214].

Ефективність на макроекономічному рівні ? інтегрована економічна категорія, яка відображає виробничі відносини щодо економії сукупних витрат уречевленої та живої праці на отримання кінцевого позитивного результату. Економічний зміст ефективності полягає у збільшенні результату (ефекту) з одиниці витрат сукупної праці.

Категорія «ефективність» на рівні підприємства характеризує зв'язок між величиною отриманого результату його діяльності й кількістю інвестованих або витрачених у виробництві ресурсів. Підвищення ефективності можна досягнути шляхом використання меншої кількості ресурсів для створення такого результату або за використанням такої самої кількості ресурсів чи більшого випуску з відносно меншою кількістю ресурсів для створення більшого результату [1].

Ефективність ? це досягнення найбільших результатів за найменших затрат живої та уречевленої праці, конкретна форма економії часу. Отже, ефективність ? це економічна категорія, яка відображає виробничі відносини щодо економії живої та уречевленої праці й показує кінцевий корисний ефект від застосування засобів виробництва та живої праці.

Необхідно розрізняти поняття «ефект» та «економічна ефективність». Ефект ? це досягнутий результат у різних формах вияву від тих чи інших заходів, що застосовуються у сільськогосподарському виробництві. Стосовно умов ринкової економіки ? це насамперед ступінь фактичної або очікуваної реалізації об'єктивних економічних інтересів власників засобів виробництва. Відповідно до взаємодії витрат і результатів виробництва, однаковий результат може бути отриманий різними способами і навпаки ? однакові витрати можуть спричинити різний ефект. Економічний ефект може бути як додатною величиною, так і від'ємною, бути виробничим, у формі сільськогосподарської продукції й характеризувати доцільність проведення заходу, та економічним ? у сфері економії ресурсів, праці, отримання прибутку, а також соціальним, що відображає стан умов праці й побуту працівників. Наприклад, ефект від застосування добрив виявиться у вигляді приросту врожаю, а від застосування преміксів ? у збільшенні приросту живої маси тварин [7].

Економічна ефективність виробництва ? результативність виробничої діяльності, співвідношення між результатами господарської діяльності та витратами живої і матеріалізованої праці, ресурсами, виражають досягнутий рівень продуктивних сил і ступінь їх використання. З даного визначення випливає, що рівень економічної ефективності є зіставлення двох величин: економічного ефекту і виробничих витрат і ресурсів.

Економічний ефект передбачає будь-який корисний результат, виражений у вартісній оцінці. Зазвичай в якості корисного результату виступають прибуток або економія витрат і ресурсів. Економічний ефект, отриманий на підприємстві, величина абсолютна, що залежить від масштабів виробництва продукції та економії витрат.

Економічна ефективність залежить від економічного ефекту, а також від витрат і ресурсів, які викликали даний ефект. Таким чином, економічна ефективність ? величина відносна, що отримується в результаті зіставлення ефекту з витратами та ресурсами. Зазвичай аналізуються обидва показники, що характеризують успішність економічної діяльності підприємства, так як окремо показники ефекту та ефективності не можуть дати повної і всеосяжної оцінки підприємству. Так, наприклад, може бути така ситуація, коли на підприємстві досягнуто значний економічний ефект, виражений в отриманому прибутку, при відносно низькому рівні економічної ефективності. І навпаки, виробництво може характеризуватися високим рівнем ефективності, при невеликій величині економічного ефекту [5].

Економічний ефект - корисний результат економічної діяльності, що вимірюється як різниця між грошовими доходами від такої діяльності та грошовими витратами на її здійснення.

Економічна ефективність характеризує кінцеві результати діяльності підприємства.

Економічна ефективність поділяється на різні види, які мають свої характеристики. У таблиці 1.1 наведена узагальнена класифікація видів економічної ефективності [6].

Таблиця 1.1 Види економічної ефективності

Класифікаційна ознака	Види ефективності	Характеризує
Результати діяльності	Виробничо- технологічна	Удосконалення техніки, технології; упровадження нововведень
	Виробничо- економічна	Результати роботи структурних підрозділів і підприємства в цілому
	Соціально- економічна	Задоволення потреб населення, умови праці робітників, відповідність виробничих відносин рівню продуктивних сил
Рівень визначення	Загальна (абсолютна)	Визначається на всіх рівнях господарювання; характеризує загальний економічний ефект порівняно з окремими видами витрат або ресурсів
	Порівняльна	Визначає найбільш економічно вигідний варіант вирішення задачі підприємства
Витрачені ресурси	Витратна	Результативність поточних виробничих витрат
	Ресурсна	Результативність використання виробничих ресурсів (основних виробничих та обігових засобів)
	Витратно- ресурсна	Результативність використання всієї сукупності витрат на виробництво

Оцінюючи економічну ефективність діяльності підприємства, потрібно враховувати ефективність для власників (учасників) підприємства. Рекомендують оцінювати такі види економічної ефективності:

? ефективність діяльності підприємства в цілому;

? ефективність участі в капіталі підприємства (ефективність власного капіталу власника підприємства або ефективність інвестицій у статутний капітал підприємства його учасників). Подібні розрахунки здійснюються з метою підтвердження для кожного з учасників доцільності його участі в капіталі підприємства і належать до класу розрахунків доцільності інвестування.

Зазначимо, що оцінка ефективності здійснюється за певний період. Оцінюючи ефективність роботи підприємства, наприклад, за минулий рік, підсумовуємо діяльність підприємства в минулому, оцінюємо те, що вже відбулося. І якою б ефективною не виявилася діяльність підприємства в минулому періоді, це зовсім не означає, що така тенденція буде пролонгована на майбутнє. Тобто при оцінці ефективності слід чітко усвідомити, що вона як здійснюється за минулі періоди і має на меті підбиття підсумків, так і має прогнозуватися на майбутнє а розробкою шляхів і способів її досягнення, минулі оцінки можуть бути використані при проектуванні показників на майбутнє з урахуванням як тенденцій, що склалися, так і прогнозів щодо зміни внутрішніх і зовнішніх чинників, під впливом яких здійснює діяльність підприємство [1].

Критерій економічної ефективності має певну структуру, що дозволяє висловлювати його кількісно на всіх рівнях управління підприємством. В умовах ринкової економіки основним критерієм оцінки господарської діяльності підприємства служить дохід (прибуток, рентабельність по відносинам до фондів).

Оцінюючи критерій ефективності виробничого підприємства особливу увагу слід приділяти приросту прибутку не тільки за рахунок зростання обсягів рентабельної продукції, довільного збільшення цін на вироби без відповідного підвищення якості і т.п., але і її приросту за рахунок кращої роботи, росту обсягу виробництва потрібної народному господарству продукції і зниження собівартості.

Кількісна визначеність єдиного критерію виражається в узагальнюючих показниках ефективності виробництва і функціонально пов'язаних з ними локальних показниках використання різних видів ресурсів.

Критерій ефективності ? категорія, яка вказує на підстави для оцінки ефективності, є її мірилом.

Підвищення ефективності є життєво важливим, особливо в умовах ресурсодефіцитної економічної ситуації. Для оцінки рівня ефективності потрібні як фінансові, так і не фінансові визначники ефективності. Визначення ефективності - це кількісна оцінка її рівня, його мета - встановити, чи зросла ефективність. Сутність проблеми підвищення ефективності полягає в тому, щоб на кожну одиницю витрат досягти максимального результату. Оцінки ефективності діяльності підприємства здійснюється за допомогою певних кількісних характеристик, які відображають (добре чи погано, точно або не дуже) відповідність результатів і витрат підприємства цілям діяльності, а також деяких якісних характеристик. Кожне підприємство відповідно до інтересів і цілей діяльності за критерієм ефективності формує систему конкретних прямих показників оцінки рівня ефективності, за якими оцінюється відповідність своїм цілям та інтересам [1].

Прямі показники оцінки рівня ефективності визначаються як співвідношення результатів діяльності та витрат:

,

Ефективність має якісний і кількісний аспекти. Для оцінки ефективності виробництва та її вимірювання застосовують критерій і систему економічних показників.

Критерій ? це ознака, на основі якої оцінюється діяльність або визначаються параметри на перспективу. Предметно критерій варто розуміти як якість, властивість ефективності, що відображає найістотнішу його суть, тобто є основним принципом оцінки. Він відображає певні виробничі відносини та якісний аспект цих відносин, тому повинен перебувати в нерозривному зв'язку зі специфічними економічними законами, насамперед з основним економічним законом цього способу виробництва. Критерій як вимір економічної ефективності конкретизується через показники. Вони, зазвичай, слугують лише кількісним виразом згаданого вимірника, відображаючи рівень і динаміку ефективності.

Основним критерієм економічної ефективності виробництва є обсяг національного доходу і максимізація його за найменших затрат живої й уречевленої праці. Цей показник виступає як оцінка економічної ефективності всього народного господарства.

Для визначення економічної ефективності сільськогосподарського виробництва, окремих його галузей, господарської діяльності підприємств різних форм власності, їх підрозділів, виробництва окремих культур, агротехнічних і зоотехнічних заходів, упровадження в виробництво комплексів, нових технічних розробок, досягнень науки і техніки, передового досвіду тощо використовують часткові або локальні критерії. У кожному окремому випадку критерій може набувати конкретнішої форми з урахуванням характеру й особливостей виробництва.

Наприклад, для досягнення приросту урожайності певної культури та підвищення якості продукції визначають мінімальні витрати добрив, пального, засобів захисту, на оплату праці, а також витрати на охорону навколишнього середовища. У кінцевому підсумку всі часткові критерії повинні відповідати основному народногосподарському критерію. У зв'язку з цим критерієм економічної ефективності аграрного виробництва є збільшення обсягу чистої продукції за найменших затрат живої й уречевленої праці на її одиницю [7].

Отже ефективність виробництва ? категорія, яка характеризує віддачу, результативність виробництва. Вона свідчить не лише про приріст обсягів виробництва, а й про те, якою ціною, якими витратами ресурсів досягається цей приріст, тобто свідчить про якість економічного зростання.

1.2 Методика оцінки економічної ефективності діяльності підприємства

Слід розрізняти критерій, що визначає економічну ефективність усього сільськогосподарського виробництва, і показники, що визначають окремі сторони ефективності. Між критеріями і показниками є певний взаємозв'язок і залежність. Критерій не може бути кількісно виражений без показників, які значною мірою втрачають свою соціальну значимість і визначення без критерію. Методологічне розмежування між ними полягає у тому, що критерій являє собою внутрішню сутність процесів, а показник є конкретною формою відображення даного критерію.

Ефективність сільськогосподарського виробництва характеризується в цілому тими ж критеріями та показниками, що й ефективність інших галузей народного господарства, всього суспільства. Разом з тим ефективність сільськогосподарського виробництва безпосередньо пов'язана з особливостями цієї галузі, які обумовлені:

? Використанням у складі виробничих ресурсів специфічного і головного засобу виробництва в сільському господарстві - землі;

? Робочий період на збігається з періодами виробництва, чому причиною сезонність виробництва;

? Територіальне розміщення виробництва [8, с. 84].

Практично не існує єдиного узагальнюючого показника для визначення економічної ефективності роботи аграрного підприємства. Ця оцінка ґрунтується на використанні системи взаємопов'язаних показників натурального та вартісного обчислення, які відображають дію і форми вияву об'єктивних економічних законів у матеріальному виробництві аграрної сфери економіки, з урахуванням її особливостей, вплив різних чинників на процес виробництва. Одна з вимог до показників оцінки діяльності підприємства ? вони повинні найоб'єктивніше відображати рівень ефективності виробництва. Через це показники не можуть бути єдиними для всього сільського господарства, окремих його галузей і видів продукції, а повинні враховувати специфіку виробництва. Необхідність використання системи показників обумовлена також різним характером виміру ефекту і різним за економічною природою видом використовуваних ресурсів [11].

Методологія і методичні підходи до здійснення ефективності виробничо-господарських структур розроблялись і висвітлювались багатьма провідними економістами.

Найбільш розповсюдженим в економічній літературі є ствердження, що ефективність - це не просто результативність виробництва, в відношення витрат до ефекту виробництва та витрат до суспільної праці [9].

,

Однак цей показник дуже узагальнений, оскільки характеризує ефективність усіх сукупних витрат, які припадають на випуск одиниці продукції. Тому для визначення ефективного використання кожного фактора виробництва окремо, застосовується система конкретних показників: продуктивність праці; трудомісткість; фондовіддача; фондомісткість; матеріаловіддача; матеріаломісткість; капіталомісткість; еколого-ефективність (рис. 1.1).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1.1 Показники економічної ефективності

1. Продуктивність праці на мікрорівні визначається як відношення обсягу виробленої продукції до кількості робітників, зайнятих у її виробництві, або до кількості відпрацьованих людино-годин за певний проміжок часу.

,



2. Трудомісткість ? це показник, зворотний продуктивності праці, який відображає кількість затраченої живої праці на виробництво одиниці продукції.

,

3. Фондовіддача ? це показник, який характеризує ефективність використання засобів праці, тобто кількість продукції, виробленої з одиниці основних виробничих засобів. Він розраховується як відношення вартості виробленої продукції до вартості основних виробничих засобів.

,

4. Фондомісткість ? це зворотний показник фондовіддачі, який показує вартість витрат виробничих фондів на одиницю виробленої продукції.

,

5. Матеріаловіддача характеризує ефективність використаних предметів праці, тобто показує, скільки вироблено продукції з одиниці витрачених матеріальних ресурсів (сировини, матеріалів, палива, електроенергії та ін.). Розраховується як відношення вартості виробленої продукції до вартості витрачених матеріальних ресурсів.

,

6. Матеріаломісткість є зворотним показником матеріаловіддачі, який характеризує вартість витрат матеріальних ресурсів на одиницю виробленої продукції.

,

7. Капіталомісткість ? це показник, близький до показника фондомісткості продукції. Він визначається як відношення обсягу капітальних вкладень до зумовленого ним приросту обсягу виробленої продукції:

,

Kq ? капіталомісткість продукції;

K - обсяг капіталовкладень;

?Q ? приріст обсягу виробленої продукції.

8. Екологоефективність. Сучасна економічна наука вважає, що поряд з показниками економічної ефективності слід визначати й ефективність природокористування суб'єкта господарювання за допомогою показника еколого-економічної ефективності (Е) за такою формулою:

,

E0 ? загальноекономічний ефект суб'єкта господарювання;

A - вартість природоохоронних заході;

B - втрати від пошкодження природного середовища;

C - вартість природних ресурсів.

Означені показники економічної ефективності виражають лише окремі характеристики результативності господарської діяльності підприємства. Для визначення його ефективності в цілому з урахуванням одночасного впливу всіх факторів виробництва застосовується інтегральний показник ефективності, який розраховується за формулою:

,

Е - ефективність виробництва;

П - обсяг виробленої продукції;

Р - затрати робочої сили (живої праці);

М - матеріальні витрати;

Ф - витрати основних виробничих фондів;

г - коефіцієнт переведення витрат одноразових вкладень в основні засоби.

Вона характеризує зв'язок між кількістю одиниць ресурсів, що застосовуються у процесі виробництва, та одержаною кількістю будь-якого продукту (результату діяльності). Більша кількість продукту, отримана за певного обсягу витрат, означає підвищення ефективності. Менший обсяг продукту за певної кількості витрат вказує на зниження ефективності [10].

Крім вище названих показників найпростішими і вихідними для оцінки діяльності підприємства є натуральні показники: врожайність сільськогосподарських культур і продуктивність тварин. Одержання вищої врожайності ? це найважливіше завдання аграрних підприємств, оскільки вона забезпечує виробництво певного обсягу продукції та безпосередньо впливає на рівень інших показників господарювання, зокрема на розвиток тваринницьких галузей. Чим вища врожайність зернових і кормових культур, тим вищий рівень продуктивності тварин.

Важливість підвищення урожайності посилюється тим, що вона визначає рівень та ефективність використання землі як головного засобу виробництва.



,

Проте натуральні показники виявляють лише один аспект досягнутої ефективності, дають звужену характеристику використання окремого ресурсу і не показують сукупних затрат праці, які забезпечили одержання цієї врожайності або продуктивності тварин. У процесі ж виробництва продукції беруть участь працівники матеріального виробництва, основні й оборотні засоби, здійснюються інші матеріальні витрати. Один і той самий рівень урожайності можна досягти за різних затрат праці та засобів або за одного рівня урожайності може бути різна якість продукції, що в кінцевому підсумку позначиться на ефективності.

Щоб забезпечити об'єктивність оцінки діяльності підприємства і мати змогу порівняти затрати та результати виробництва, обсяг виробленого продукту переводять у вартісну форму.

Найважливішими вартісними показниками, що характеризують діяльність підприємства, є обсяг валової й товарної продукції, розмір поточних витрат і фондових вкладень, дохідність виробництва. На їх основі можна визначити продуктивність праці, фондовіддачу, матеріаломісткість, обчислити валовий і чистий дохід, а також показники рентабельності [11].

Характеристика показників економічної ефективності:

1. Обсяг продукції як результат виробництва ? це кількість виробленої впродовж певного періоду продукції, яка відображає загальний ефект і залежить від мети підприємства.

2. Собівартість продукції в загальному вигляді характеризує ефективність використання всіх спожитих засобів виробництва і показує, що затратило підприємство на виробництво певного виду продукції.

3. Валовий дохід ? це загальна сума надходжень суб'єкта господарювання від усіх видів діяльності.

4. Чистий дохід підприємства ? це валовий дохід підприємства за вирахування непрямих податків: ПДВ та акцизний збір [10].

5. Рентабельність характеризує прибутковість, дохідність підприємства.

Для предметнішої оцінки діяльності підприємства використовують систему загальних показників економічної ефективності, які можна подати в такій послідовності:

? виробництво валової продукції в розрахунку на один гектар сільськогосподарських угідь, на середньорічного працівника, на одну затрачену людино-годину, на 100 грн виробничих витрат, на 100 грн основних виробничих запасів і оборотних засобів:

,

ВП - вартість валової продукції, грн;

S - площа сільськогосподарських угідь, га;

?СРП - кількість середньорічних працівників;

?t - затрати живої праці, люд-год;

?В - сума виробничих витрат, грн;

Ф - виробничі запаси.

? розмір поточних витрат виробництва на 1 грн валової продукції

,

?В - сума виробничих витрат, грн;

ВП - вартість валової продукції, грн.

? величина валового та чистого доходу і прибутку в розрахунку на один гектар сільськогосподарських угідь, на одного середньорічного працівника, на одну людино-годину, на 100 грн витрат виробництва, на 100 грн основних виробничих фондів і оборотних засобів:



,

Вд - вартість валового доходу, грн;

Чд - вартість чистого доходу, грн;

Пр - прибуток, грн

? рівень рентабельності й норма прибутку підприємства.

,

,

Одержані показники економічної ефективності діяльності аграрних підприємств використовують для проведення економічного аналізу. Вони дають комплексну оцінку ефективності використання землі, трудових ресурсів, основних і оборотних фондів, окупності виробничих витрат. Дані показники можуть порівнюватися за окремі роки або в середньому за 3-5 років [11].

Зазначені розрахунки показників ефективності необхідні для прийняття тих чи інших оптимальних рішень.

По-перше, вони потрібні для оцінки рівня використання різних видів ресурсів і витрат, здійснюваних організаційно-технічних заходів і загальної результативності виробничо-господарської діяльності підприємства впродовж певного періоду.

По-друге, за їх допомогою обґрунтовують і визначають найкращі варіанти господарських рішень щодо застосування нової техніки, технології та організації виробництва, нарощування виробничих потужностей, підвищення якості й оновлення асортименту продукції тощо.



1.3 Оцінка ринкової позиції підприємства за показниками прибутковості

Для партнерів підприємства, а також підприємців, які хотіли б вкласти свій капітал у його розвиток, дуже важливо знати й параметри прибутковості виробництва. Одним з найважливіших таких параметрів, що дає змогу судити про ринкову позицію підприємства, є рентабельність продажу. Вказуючи на частку прибутку у валовому обороті підприємства, цей показник, як уже зазначалося, водночас свідчить і про його цінову конкурентоспроможність. Оцінка його динаміки і порівняння з аналогічним показником інших підприємств дозволяє зробити висновок про доцільність вибору даного підприємства як партнера або як об'єкта інвестицій.

Для потенційних інвесторів важливо знати надійність облігацій, які випускає підприємство з позиції одержання на них гарантованого процентного доходу. Ступінь такої надійності визначається за допомогою коефіцієнта покриття процентного доходу за облігаціями (КПо) прибутком:

,

ОП ? операційний прибуток;

Д ? дивіденди, що одержує підприємство;

ПД ? процентні доходи підприємства;

СКв ? сума коштів, що виплачується власникам облігацій у вигляді процентного доходу.

Чим більший цей коефіцієнт, тим вищий ступінь забезпечення виплати процентів за облігаціями за рахунок поточних прибутків підприємства. Практика роботи західних фірм дає підстави стверджувати, що за умови, коли КПо дорівнює 3?4, забезпеченість виплати процентів за облігаціями вважається надійною.

Для інвесторів, що орієнтуються на придбання привілейованих акцій, важливо знати ступінь їх надійності. Про нього судять за допомогою коефіцієнта покриття процентного доходу за привілейованими акціями (КПпа) чистим річним прибутком підприємства. Цей показник визначають за формулою:

,

ЧРП ? чистий річний прибуток підприємства;

СПа ? сума обов'язкових виплат за привілейованими акціями.

В даному випадку, як бачимо, розрахунок ведеться за чистим річним прибутком, оскільки дивіденди за цими акціями виплачуються лише після сплати всіх передбачених законодавством податків.

Для власників і потенційних покупців звичайних акцій дуже важливим є показник їх надійності (КЗА):

,

ФВ ? фіксовані виплати за привілейованими акціями;

КЗА ? кількість звичайних акцій, що знаходяться в обігу.

Кожний з потенційних інвесторів при прийнятті остаточного рішення про придбання відповідного типу цінних паперів підприємства обов'язково враховує їх співвідношення в його капіталі [5].

Особливо велике значення для оцінки ринкової позиції підприємства має показник співвідношення між доходом на акцію та її ринковою ціною. Він визначається відношенням біржової ціни однієї акції на річний дивіденд. Якщо, наприклад, ціна акції становить 150 грн, а річний дивіденд ? 18 грн, коефіцієнт співвідношення дорівнюватиме 8,33. Якщо цей коефіцієнт у динаміці збільшується, це є свідченням зростання довір'я покупців до його акцій і досить міцного становища підприємства на ринку.

Даний показник реально може підвищуватися за таких умов:

? ціна акції збільшується за тих же дивідендів;

? ціна акції зростає швидшими темпами, ніж дивіденди;

? ціна акції залишається незмінною за менших дивідендів.

Незважаючи на різні причини зростання коефіцієнта співвідношення, в усіх випадках він, начебто, відбиває громадську думку про майбутнє підприємства як суб'єкта ринку. Порівняння цього показника з аналогічним показником інших фірм як у динаміці, так і за останній рік дає можливість підприємцям зробити правильний вибір об'єкта здійснення своїх інвестицій.

Слід звернути увагу і на такий важливий момент. Коефіцієнт надійності звичайних акцій, як це випливає з раніше наведеної формули його визначення, вказує, скільки чистого прибутку за мінусом фіксованих виплат за привілейованими акціями припадає на одну таку акцію. Але це ще не означає, що така величина прибутку буде насправді виплачена власникам даних акцій. Підприємство резервує частину прибутку, тобто не розподіляє його у звітному році з метою використання в майбутній період. Щоб реально судити про механізм розподілу прибутку підприємства на цій стадії, визначають коефіцієнт оплати дивідендів як результат від ділення фактично виплачених дивідендів на акцію на коефіцієнт надійності звичайних акцій. Якщо, скажімо, цей показник становить 45 %, це означає, що 55 % залишку чистого прибутку залишилось не розподіленою. Він відображається у балансі підприємства і використовується в наступні періоди для інвестицій, виконання інших комерційних операцій [17].

В сучасних умовах господарювання прибутковість діяльності підприємства є результатом використання відповідної моделі бізнесу. Саме тому за умов зміни парадигмальних підходів до формування моделі бізнесу постає питання переосмислення значення прибутковості в діяльності підприємств. Для успішного функціонування кожне підприємство має не лише забезпечувати отримання прибутку, а й одночасно виконувати щонайменше дві функції: забезпечувати платоспроможність підприємства за рахунок ефективної поточної діяльності і підвищувати потенціал підприємства за рахунок оновлення технології, виробничих потужностей, продукції, тобто розвивати підприємництво [12].

Досліджуючи значення прибутку для підприємства, що діє в ринкових умовах, І. О. Бланк акцентував увагу, зокрема, на тому, що прибуток підприємства є головною метою підприємницької діяльності, критерієм ефективності конкретної виробничої (операційної) діяльності, внутрішнім джерелом формування фінансових ресурсів підприємства, що забезпечують його розвиток, головним джерелом зростання ринкової вартості підприємства і основним захисним механізмом від банкрутства [13].

До пріоритетних напрямів розробки заходів для забезпечення прибутковості діяльності слід віднести: інструментарій діагностики ефективності діяльності, факторного аналізу рентабельності, кластерного аналізу для дослідження фінансових результатів діяльності підприємств; технологію оцінки результативних показників; економіко-математичне моделювання управління прибутком; показники взаємозв'язку прибутковості і фінансової безпеки підприємства.

При розробці виробничої програми і цінової політики слід враховувати всі можливі комбінації «обсяг реалізації ? ціна», в процесі реалізації яких формується певний обсяг чистого доходу(прибутку, якщо враховувати коригування витратами). Зростання ціни за фіксованого обсягу реалізації тотожне зростанню обсягу виробництва та фіксованої ціни. Також слід враховувати, по-перше, що за достатньої ємності ринку зменшення ціни при зростанні обсягу виробництва може забезпечити абсолютне і відносне зростання прибутку, а по-друге, що на обсяг беззбитковості позитивно впливає загальне зменшення витрат (і постійних, і змінних).

За вже усталеного підходу з метою ефективного управління підприємством показники рентабельності за економічним змістом згруповано таким чином: показники окупності витрат підприємства, що відображають віддачу кожної гривні витрат; показники рентабельності продажу, що показують величину прибутку підприємства з кожної гривні доходу; показники доходності капіталу, що відображають віддачу кожної гривні капіталу, що належить підприємству.

До показників, розрахунок яких базується на витратному підході відносяться: рентабельність окремих видів продукції, рентабельність операційної діяльності, рентабельність інвестиційної діяльності і окремих інвестиційних проектів, рентабельність звичайної діяльності. Показники рентабельності продажу окремих видів продукції загальної рентабельності продажу відображають співвідношення прибутку і виручки від реалізації продукції. Третя група показників рентабельності охоплює показники рентабельності сукупних активів, операційного капіталу, власного капіталу тощо [14].

З огляду на зазначене ми поділяємо позицію, за якою складовими системи управління прибутком в період циклічного зменшення ринкової активності має бути запобігання перевитрат усіх видів ресурсів, пов'язаних з виробництвом і виведенням на ринок товарів і послуг, що не користуються попитом, а також запобігання або мінімізація витрат усіх видів ресурсів, пов'язаних із виробництвом і випуском на ринок товарів і послуг, за якими стимулювання попиту не дозволить досягти цілей підприємства [15].

Не менш важливим у сучасних умовах є питання управління якістю прибутку, що визначається його структурою за видами діяльності і за факторами формування. Основну частину прибутку структурованого за видами діяльності має забезпечувати надходження від основної операційної діяльності підприємства, що кореспондується з його місією і водночас орієнтує на концентрацію фінансових ресурсів у пріоритетному напрямі. Інноваційний розвиток підприємства сприяє покращенню якості прибутку структурованого за факторами техніко-технологічного і управлінського впливу.

У зв'язку з цим важливою є розробка альтернативних варіантів співвідношення прибутковості і ліквідності. В наукових літературних публікаціях обґрунтована позиція щодо конфлікту між цільовими показниками прибутку та ліквідності, внаслідок чого пропонується для досягнення цілей підприємства вибрати один із критеріїв: прибутковість або ліквідність. Так, Р.О.Костирко, з'ясовуючи причини конфлікту між цільовими показниками прибутку і ліквідності, зазначає, що вони «засновані на недостатності ліквідних ресурсів у розпорядженні підприємств і відмінності інтересів власників і кредиторів…збільшення ліквідних ресурсів (наприклад, додатковий кредит) з метою зниження ризику, з одного боку, призведе до підвищення ліквідності, а з іншого, до зниження прибутку за рахунок виплат процентів» [16].

Приймаючи рішення і реалізуючи їх, управлінці мають виходити зі стратегічних перспектив функціонування підприємств. Як один з економічних методів управління, планування має орієнтуватися на ринкову кон'юнктуру, враховувати ймовірність настання певних подій і водночас на розроблення моделі поведінки підприємства ( песимістичну, оптимістичну і реальну) за зміни ситуації з матеріальними, трудовими і фінансовими ресурсами. Що в свою чергу дозволяє підприємству визначити джерела фінансування його розвитку, сформувати структуру доходів і витрат, забезпечити стійку платоспроможність, визначити структуру його активів та капітал на кінець планового періоду.

Основним критерієм оцінки та прийняття рішення про ефективність діяльності підприємства є поліпшення показників діяльності у їх взаємозв'язку.

Підприємство має забезпечити зростання прибутковості своєї діяльності і спрямувати кошти, сформовані за рахунок усіх джерел, враховуючи чистий прибуток підприємства, амортизацію, кредити банків, цільове фінансування з бюджету на потреби, що відповідають інтересам підприємства, а саме на виборчий розвиток, зростання власного капіталу, погашення заборгованості минулих періодів перед бюджетом та інших обов'язкових платежів, підвищення прибутковості діяльності.

Так, якщо в процесі аналізу ефективності бізнес-процесів підприємства не буде визначено наявних проблем, то структура моделі спрощується за рахунок відсутності необхідності в оптимізації відповідних бізнес-процесів.

У випадку, коли розроблена стратегія розвитку підприємства не дозволила отримати запланований рівень прибутку, передбачається перегляд її відповідності та повторно відбувається аналіз вузьких місць діяльності підприємства.

Отримання прогнозного рівня прибутковості свідчить про ефективність обраного напрямку розвитку підприємства та дозволяє і надалі продовжувати удосконалення системи стратегічного управління підприємством. Запропонована модель дозволяє сконцентрувати увагу на найбільш критичних з точки зору сили впливу бізнес-процесах, які забезпечують достатній рівень прибутковості. Визначення цих бізнес-процесів дозволяє оптимізувати процес пошуку альтернатив забезпечення достатнього рівня прибутковості та підвищити ефективність управлінських рішень.

У довгостроковій перспективі модель може потребувати перегляду окремих її складових та доповнення новими елементами, що будуть важливим в разі зміни тенденцій зовнішнього та внутрішнього середовища функціонування підприємства та галузі.

Забезпечення достатнього рівня прибутковості підприємства є результатом розробки та реалізації відповідної стратегії розвитку підприємства [18].

Подолання тенденції збиткового функціонування українських підприємств потребує вдосконалення управління прибутковістю кожного суб'єкта господарювання на основі дослідження теоретичних засад і реалізації прикладних питань. З урахуванням сучасних економічних реалій визначено пріоритетні напрями оптимізації витрат на основі виявлення та реалізації внутрішніх резервів економії витрат підприємства, прогнозування та планування витрат на майбутні періоди. Визначено, що вдосконалення управління якістю прибутку має бути орієнтовано на поліпшення його структури і досягнення оптимального співвідношення прибутковості і ліквідності з урахуванням сукупності внутрішніх і зовнішніх факторів.



РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ДОСЯГНУТОГО РІВНЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

2.1 Організаційно-економічна характеристика підприємства

Приватна агрофірма «ПЕТРІВКА» є самостійним господарюючим суб'єктом, який має права юридичної особи та здійснює виробничу, науково-дослідницьку і комерційну діяльність з метою одержання відповідного прибутку, заснованим рішенням засновника на його власності з правом найняття робочої сили.

Підприємство створений і діє у відповідності до «Земельного кодексу України» [9] та згідно іншого чинного законодавства України.

Засновником підприємства є Новосел Світлана Василівна.

Найменування підприємства: Приватна агрофірма «ПЕТРІВКА», скорочене - ПАФ «ПЕТРІВКА». Юридична адреса агрофірми: 39030, с. Петрівка, Глобинського району, Полтавської області.

ПАФ «ПЕТРІВКА» Глобинського району, Полтавської області, розташоване у східній частині Глобинського району, за 30 км. від райцентру та за 100 км. до м. Полтава. Вона знаходиться в лісостеповій зоні. Ґрунти родючі, переважно чорноземи. У лісостеповій зоні переважає підтип типових чорноземів, що мають 6 9 % гумусу, найбільшу потужність (до 1,5 м) і найбільшу родючість. Чорноземна зона найбільш освоєна, у ній вирощуються всі районовані сільськогосподарські культури, особливо ефективно ці ґрунти використовуються під зернові високої якості, соняшник, цукровий буряк.

Клімат в якому розташована агрофірма помірно-континентальний. Характеризується високою амплітудою температури повітря, малою сумою опадів і слабкими вітрами. Клімат - помірно-континентальний. Зима м'яка з переважно похмурою погодою і частими відлигами. Морози звичайно невеликі. Абсолютний мінімум в січні 35 °С. Тривалість безморозного періоду в регіоні в різні роки сильно змінюється і коливається від 155 до 183 днів. Літо тепле, в окремі роки жарке і посушливе. Дні, звичайно, з мінливою хмарністю і слабким вітром; ночі ясні, тихі і прохолодні. Абсолютний максимум температури зареєстрований в липні серпні +37 °С. Середньорічна температура +8 12 °С. Це безпосередньо впливає на урожайність сільськогосподарських культур, а в подальшому на прибуток підприємства.

Метою діяльності підприємства є виробництво товарної сільськогосподарської продукції, її переробки і реалізація, насичення ринку якісними товарами та послугами, інші види господарської діяльності для отримання прибутку.

Основним предметом діяльності підприємства є: вирощування зернових, технічних та решти культур не віднесених до інших класів рослинництва, розведення свійської птиці, виконання будівельних, монтажних, ремонтних, транспортних та інших робіт, надання послуг населенню та суб'єктам підприємницької діяльності та інша діяльність, що не суперечить чинному законодавству.

Підприємство є юридичною особою з дня його державної реєстрації та здійснює свою діяльність у відповідності з чинним законодавством України та Статутом [20].

ПАФ «ПЕТРІВКА» має відокремлене майно, може від свого імені набувати прав і нести обов'язки, бути позивачем і відповідачем в суді, арбітражному суді, а також має самостійний баланс, розрахунковий валютний та інші рахунки в банках, фірмову марку і товарний знак, які реєструються в установленому порядку, печатку зі своїм найменуванням.

Управління підприємством здійснює його засновник або уповноважена ним особа. Всі рішення засновника є обов'язковими для виконання працівниками підприємства, крім випадків, якщо це рішення суперечить чинному законодавству.

Майно підприємства формується за рахунок особистих внесків засновника, прибутків, одержаних від виробничої та комерційної діяльності господарства, а також інших надходжень і власності засновника. Фірма може брати в оренду або користування земельні або майнові паї громадян, має право надавати і передавати підприємствам, установам, організаціям і громадянам обмінювати, здавати в оренду, надавати у тимчасове користування, належне йому на праві власності, майно. Статутний фонд складає 7081230 грн, який формується за рахунок разової передачі засновником майна і коштів, що є його власністю.

Підприємство в процесі своєї діяльності у відповідності до чинного законодавства використовує земельні угіддя, передані йому засновником та власниками земельних паїв або набуті.

Проаналізуємо більш детально склад земельних угідь в таблиці 2.1 на основі фінансової звітності ПАФ «ПЕТРІВКА» (додаток В).

Таблиця Динаміка складу земельних угідь ПАФ «ПЕТРІВКА» Глобинського району, 2011-2013 рр.

Вид земельних угідь	Роки	2013 р. до 2011 р.
	2011	2012	2013	абсолютне відхилення, (+;-)	відносне відхилення, %
Усього сільськогосподарських угідь, га	2546	2469	2470	-76	-3
у т.ч. рілля	2517	2436	2436	-81	-3,2

Аналіз даних таблиці 2.1 свідчать, що протягом аналізованого періоду 2011-2013рр. динаміка складу сільськогосподарських угідь зменшилися на 76 га (3 %), зокрема рілля зменшилася на 81 га (3,2 %). Це зумовлено тим, що частина пайовиків забрали свої паї та перейшли до фірми-конкурента.

Трудові ресурси це всі працюючі на підприємстві громадяни, які вкладають свою працю, фізичні та розумові здібності, знання, практичні навички у виробничо-фінансову діяльність для виконання місії підприємства та досягнення його цілей. Роль трудових ресурсів суттєво підвищується в період ринкових відносин.

Уміло підібраний трудовий колектив одне з головних завдань підприємця. Це повинна бути команда однодумців і партнерів, здатних усвідомлювати, розуміти і реалізовувати задуми керівництва підприємства. Тільки вона с запорукою успіху підприємницької діяльності і процвітання підприємства [18, с. 58]. економічний прибутковість трудовий капітал

Серед показників, які характеризують ефективність використання наявних трудових ресурсів є продуктивність праці - це здатність кожного конкретного працівника виробити за одиницю часу певну кількість продукції. Тому буде доцільно проаналізувати середньорічну чисельність працівників даного підприємства (табл.2.2).

Таблиця Середньорічна чисельність працівників ПАФ «ПЕТРІВКА» Глобинського району, 2011-2013 рр., осіб

Показники	Роки	2013 р. до 2011 р.
	2011	2012	2013	Абсолютне відхилення (+;-)	Відносне відхилення%
Середньооблікова чисельність працівників, зайнятих у сільському господарстві	105	102	82	-23	-21,9
у т. ч в рослинництві	99	96	76	-23	-23,2
у т. ч в тваринництві	6	6	6

Аналіз даних таблиці 1.2 свідчить, що в ПАФ «ПЕТРІВКА» чисельність працівників на підприємстві у 2013 році порівняно з 2011 роком зменшилася на 23 особи (21,9 %).

Для більш детальної оцінки розглянемо склад і структуру товарної продукції ПАФ «ПЕТРІВКА» на прикладі таблиці 2.3.



Таблиця Склад і структура товарної продукції ПАФ «ПЕТРІВКА» в постійних цінах 2010р., 2011-2013 рр.

Галузі і види продукції	Товарна продукція, ц	Постійна ціна 2010р., грн./ц	Товарна продукція у постійних цінах 2010 р. тис. грн.	Структура товарної продукції, %	Номер виду продукції за питомою вагою	Спеціалізація
	2011 р.	2012 р.	2013 р.	в серед-ньому за 3 роки
Пшениця озима	1276,5	7009	11783	6689,50	102,75	687,35	7,22	3	0,20
Кукурудза на зерно	56392	60894	71818	63034,67	107,27	6761,73	68,03	1	1,00
Ячмінь озимий	3542	2991	4627	3720,00	95,4	354,89	4,01	5	0,11
Ячмінь ярий	1421	245		555,33	95,4	52,98	0,60	6	0,09
Соняшник	7225	17032	9681	11312,67	284,21	3215,17	12,21	2	0,33
Соя	9102	5706	3973	6260,33	236,29	1479,25	6,76	4	0,14
Картопля	48		162	70,00	100,76	7,05	0,08	12	0,04
Овочі відкритого грунту	41		239	93,33	166,61	15,55	0,10	11	0,05
Жито			909	303,00	91,19	27,63	0,33	7	0,08
Гречка			715	238,33	357,69	85,25	0,26	9	0,06
Просо			741	247,00	100,48	24,82	0,27	8	0,07
Інша продукція рослин-ництва.	371,2			123,73			0,13	10	0,05
Птиці	35	5	1	13,67	890,13	12,17	0,01	13	0,04
Всього продукції	79453,7	93882	104649	92661,57	Х	12723,84	100,00	х	х

Аналіз таблиці 2.3 свідчить, що протягом аналізованого періоду 2011-2013 рр. ПАФ «ПЕТРІВКА» спеціалізується на вирощуванні кукурудзи на зерно 68,03 % від загальної продукції рослинництва. Найменше на підприємстві вирощується птиці, лише 0,01 %. Хоча озима пшениця не займає першого місця в структурі товарної продукції, але вона є найважливішою серед зернових культур за посівними площами в Україні. На ПАФ «ПЕТРІВКА» за спеціалізацією озима пшениця посідає третє місце від загальної продукції рослинництва, а саме 7,22 %. Коефіцієнт спеціалізації по озимій пшениці становить 0,20, що свідчить про низький рівень спеціалізації на даному підприємстві.

Найбільший рівень спеціалізації має кукурудза на зерно яка становить 1,0 і показує, що ця продукція на ПАФ «ПЕТРІВКА» має поглиблену спеціалізацію.

Збільшення обсягів виробництва конкурентоспроможної сільськогосподарської продукції, підвищення рівня продуктивності праці, покращення дохідності та рентабельності аграрних підприємств залежить від ефективності використання основних виробничих засобів, важливою умовою функціонування яких є наявність оборотних засобів, виходячи з їх потреби згідно виробничого напряму сільськогосподарських підприємств.

Сільськогосподарські підприємства мають бути забезпечені необхідною кількістю відповідних засобів виробництва і насамперед засобами праці, які називають основними засобами виробництва. Вони беруть участь у виробництві протягом кількох робочих циклів або років, і їх вартість переноситься на собівартість виробленої продукції або виконаної роботи відповідними частинами (у вигляді амортизаційних відрахувань), хоча вони до кінця використання зберігають свою натуральну форму.

У грошовому виразі основні та оборотні засоби становлять виробничі фонди. Між основними та оборотними засобами у кожному господарстві має бути раціональне співвідношення для здійснення нормального виробничого процесу.

Збільшення вартості по всіх групах основних засобів зумовлює підвищення рівня фондозабезпеченості (вартість основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення на 100 га сільськогосподарських угідь) та фондоозброєності праці (вартість основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення на одного працівника), що сприяє підвищенню продуктивності праці. А рівень використання основних засобів у господарствах визначається показником фондовіддачі (вартість валової продукції на грн виробничих основних фондів) або оберненим йому показником ? фондомісткості.

Тож доцільно буде проаналізувати забезпеченість основними виробничими засобами та ефективність їх використання у ПАФ «ПЕТРІВКА» Глобинського району протягом 2011-2013рр. (табл. 2.4).

Таблиця Забезпеченість ПАФ «ПЕТРІВКА» основними виробничими засобами та ефективність їх використання, 2011 2013 рр.

Показники	Роки	2011р. до 2013р.
	2011	2012	2013	Абсолютне відхилення (+,-)	Відносне відхилення (%)
Фондозабезпеченість, тис. грн	3,77	4,93	6,09	2,32	61,5
Фондоозброєність праці, тис. грн	91,47	119,25	183,46	92	101,6
Забезпеченість основних засобів оборотними, грн	1,25	1,2	0,84	-0,4	-33,3
Фондомісткість, тис. грн	0,61	1,01	1,01	0,39	63,7
Фондовіддача, тис. грн	1,63	1	1	-0,6	38,9
Одержано на 100 грн вартості основних засобів, грн: ...

Подобные документы

• Оцінка економічної і соціальної ефективності господарчої діяльності підприємства

  Сутність, роль та основні показники оцінки економічної та соціальної ефективності господарчої діяльності підприємств. Аналіз основних показників ефективності діяльності підприємства. Оцінка впливу факторів на динаміку ефективності підприємства.
  
  курсовая работа [74,6 K], добавлен 17.01.2013
  

• Ефективність діяльності ВАТ "Комсомолець" Арцизького району Одеської області оцінка його ринкової позиції

  Поняття ефекту та показники економічної ефективності аграрного виробництва. Методика визначення рентабельності виробництва. Оцінювання ринкової позиції підприємства за показниками прибутковості. Заходи по збільшенню прибутку та рівня рентабельності.
  
  курсовая работа [79,5 K], добавлен 02.04.2008
  

• Теоретичні аспекти ефективності діяльності підприємства

  Ефективність як економічна категорія. Фактори підвищення ефективності діяльності підприємства. Організаційно-економічна характеристика ТОВ "Панда". Розрахунок економічної ефективності впроваджених заходів та їх вплив на результати діяльності підприємства.
  
  курсовая работа [92,4 K], добавлен 03.06.2010
  

• Комплексна оцінка трудових ресурсів підприємства ДАХК "Артем"

  Сутність трудових ресурсів як економічної категорії. Характеристика кількісного, якісного складу працівників підприємства. Аналіз показників господарсько-фінансової діяльності підприємства ДАХК "Артем". Використання комплексної оцінки для ротації кадрів.
  
  дипломная работа [241,6 K], добавлен 25.02.2011
  

• Аналіз використання підприємством ресурсів

  Показники ефективності господарської діяльності підприємства і використання окремих видів ресурсів, напрямки оцінки даного процесу та критерії. Техніко-економічна характеристика підприємства і показники його роботи, підвищення ефективності діяльності.
  
  курсовая работа [60,0 K], добавлен 12.04.2014
  

• Обґрунтування підвищення ефективності використання виробничих і трудових ресурсів підприємства

  Розрахунок показників ефективності використання виробничих і трудових ресурсів. Оцінка техніко-економічної інформації, виявлення резервів підвищення ефективності використання виробничого потенціалу, методика впровадження заходів і управління ними.
  
  курсовая работа [638,9 K], добавлен 18.11.2014
  

• Особливості господарської діяльності СТОВ "Ольгопіль"

  Визначення та аналіз забезпеченості підприємства виробничими ресурсами та інтенсивність їх використання. Аналіз фінансового стану підприємства та резерви його зміцнення. Визначення і аналіз рівня економічної ефективності господарської діяльності.
  
  реферат [48,4 K], добавлен 27.06.2013
  

• Комплексне забезпечення економічної безпеки підприємства

  Методичні підходи до оцінки фінансово-економічної безпеки підприємства. Показники рентабельності, які використовують для оцінювання відносної ефективності діяльності підприємства. План збуту продукції. Розрахунок планових чисельності й заробітної плати.
  
  курсовая работа [183,8 K], добавлен 24.05.2014
  

• Аналіз трудових ресурсів

  Визначення трудових ресурсів економіки. Чинники зростання трудового потенціалу підприємства. Формальна оцінка досконалої трудової діяльності і методи її проведення. Шляхи підвищення ефективності використання ресурсів. Аналіз фонду заробітної плати.
  
  курсовая работа [89,5 K], добавлен 28.04.2011
  

• Прибутковість діяльності підприємства

  Система показників та вимірювання ефективності. Оцінка ефективності прийняття господарських рішень. Шляхи підвищення та чинники зростання прибутковості діяльності підприємства. Визначення величини резервів підвищення ефективності діяльності підприємства.
  
  курсовая работа [152,4 K], добавлен 09.01.2014
  

• Структура капіталу підприємства та шляхи її оптимізації

  Сутність фінансового капіталу підприємства та його роль в забезпеченні ефективної діяльності підприємства. Методичні підходи до управління капіталом підприємства та його структурою. Критерії та показники оцінки ефективності управління капіталом.
  
  курсовая работа [401,2 K], добавлен 10.06.2002
  

• Аналіз прибутковості підприємства з метою покращення ефективності його діяльності

  Система показників прибутковості підприємства, особливості їх оцінки. Комплексний аналіз фінансово-господарської діяльності суб’єкту господарювання. Економетричне моделювання прибутковості. Пошук резервів зниження витрат та собівартості продукції.
  
  дипломная работа [1,0 M], добавлен 14.01.2016
  

• Аналіз економічної ефективності використання грошових коштів підприємства та шляхи їх підвищення (на прикладі ТОВ "Бочечківське", Конотопського району Сумської області)

  Теоретичні основи економічної ефективності використання грошових потоків. Організаційна характеристика ТОВ "Бочечківське", Конотопського району Сумської області. Аналіз шляхів оптимізації абсолютних і відносних показників грошових потоків підприємства.
  
  курсовая работа [169,8 K], добавлен 01.10.2011
  

• Аналіз діяльності підприємства

  Аналіз організаційно-правової форми та структури управління підприємством. Розгляд основ роботи з постачальниками та показників ліквідності. Рекомендації щодо підвищення ефективності організаційної структури та економічної діяльності підприємства.
  
  отчет по практике [56,8 K], добавлен 27.10.2014
  

• Ефективність використання ресурсів підприємства

  Стан використання виробничих і трудових ресурсів підприємства. Підвищення ефективності використання трудових та виробничих ресурсів, їх вплив на результат господарської діяльності. Методичні рекомендації по економічному обґрунтуванню використання ОВФ.
  
  курсовая работа [93,5 K], добавлен 16.11.2008
  

• Ефективність використання ресурсів підприємства

  Ефективність використання ресурсів підприємства. Господарська діяльність підприємства, використання окремих видів ресурсів. Показники підвищення ефективності підприємства. Аналіз існуючого стану використання виробничих і трудових ресурсів підприємства.
  
  курсовая работа [112,3 K], добавлен 16.11.2008
  

• Характеристика господарської діяльності підприємства "Подільський цемент"

  Аналіз номенклатури, асортименту та оновлення продукції. Аналіз структури необоротних активів та ефективності використання трудових ресурсів підприємства. Оцінка динаміки основних відносних показників фінансової стійкості ПАТ "Подільський цемент".
  
  контрольная работа [96,6 K], добавлен 23.04.2015
  

• Критерії ефективності використання трудових ресурсів в торгівлі

  Економічна необхідність ефективного використання трудових ресурсів торговельних підприємств. Класифікація трудових ресурсів, оцінка ефективності їх використання. Організаційно-економічна характеристика діяльності ПП "Гал–Ф", аналіз продуктивності праці.
  
  дипломная работа [262,2 K], добавлен 22.04.2010
  

• Визначення економічної ефективності інноваційних проектів

  Сутність проблеми оцінки ефективності інновацій. Аналіз методики визначення економічної ефективності витрат на наукові дослідження та розробки, їх впровадження в виробництво. Фінансування науково-технічної та інноваційної сфер діяльності в Україні.
  
  дипломная работа [246,3 K], добавлен 27.08.2012
  

• Джерела формування основних засобів підприємства та шляхи їх оптимізації

  Основні засоби: сутність, формування; ремонт, управління, модернізація та їх заміна на прикладі ВАТ "Арселор Міттал Кривий Ріг": аналіз фінансово-господарської діяльності, розрахунок і оцінка економічної ефективності використання основних засобів.
  
  курсовая работа [109,4 K], добавлен 17.01.2011
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам