Аналіз економічної ефективності діяльності підприємства
Характеристика методики оцінки економічної ефективності діяльності підприємства. Розрахунок ринкової позиції фірми за показниками прибутковості. Резерви та шляхи вдосконалення використання трудових ресурсів. Особливість оптимізації структури капіталу.
Рубрика | Экономика и экономическая теория |
Вид | курсовая работа |
Язык | украинский |
Дата добавления | 13.05.2015 |
Размер файла | 194,1 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
товарної продукції.
152,5
99,4
101,1
-51,4
-33,7
прибутку
54,1
42,7
-21,2
?
?
Умовний термін окупності основних засобів, роки
0,5
2,3
-0,2
?
?
Норма прибутку, %
24,06
19,4
-11,5
?
?
Аналіз даних таблиці 2.4 свідчить, що протягом аналізованого періоду 2011-2013 рр. забезпеченість ПАФ «ПЕТРІВКА» основними виробничими засобами змінилася таким чином: фондозабезпеченість підприємства збільшилася на 2,32 тис. грн (61,5 %), фондоозброєність праці зросла на 92 тис. грн (101,6 %), що свідчить про ступінь механізації основних засобів. Збільшення фондомісткості на 0,39 тис. грн (63,7 %) та зменшення фондовіддачі на 0,6 тис. грн (38 %) є негативним для підприємства тому що свідчить про менш ефективне використання основних засобів порівняно з минулим роком. Також негативним для підприємства є зниження норми прибутку та умовного терміну окупності основних засобів, що свідчить про те, що підприємство не має коштів для швидшої окупності.
Виробничо-комерційна діяльність є невід'ємною частиною діяльності будь-якого підприємства. Тому буде доцільно дослідити її на приватній агрофірмі «ПЕТРІВКА» Глобинського району, Полтавської області за допомогою даних таблиці 2.5.
Таблиця 2.5 Результати виробничо-комерційної діяльності у ПАФ «ПЕТРІВКА» Глобинського району, 2011 2013 рр.
Показники |
Роки |
2013 р. до 2011 р. |
||||
2011 |
2012 |
2013 |
абсолютне відхилення (+;-) |
відносне відхиленн, % |
||
Виробництво валової продукції (у постійних цінах 2010), тис.грн |
15263,0 |
12091,3 |
14956,7 |
-306,3 |
-2,0 |
|
у т.ч. на 100 га сільськогосподарських угідь |
599,5 |
489,7 |
605,5 |
6,0 |
1,0 |
|
на 1 середньорічного працівника |
145,4 |
118,5 |
182,4 |
37,0 |
25,5 |
|
Виручка від реалізації продукції і послуг, тис.грн |
14645,0 |
18209,0 |
15211,0 |
566,0 |
3,9 |
|
Чистий прибуток, тис.грн |
5193,0 |
3683,0 |
-3192,0 |
? |
? |
|
В т. ч. рослинництві |
4593,9 |
-148,8 |
? |
? |
||
тваринництві |
-2296,6 |
-49 |
? |
? |
||
Коефіцієнт автономії |
0,89 |
0,93 |
0,86 |
-0,02 |
-2,55 |
|
Загальний коефіцієнт ліквідності |
19,5 |
22,8 |
7,9 |
-11,6 |
-59,4 |
|
Рівень рентабельності, % |
61,6 |
26,2 |
-19,1 |
? |
х |
|
Норма прибутку, % |
31,7 |
17,9 |
-15,9 |
? |
х |
Аналіз даних таблиці 2.5 свідчить, що протягом 2011-2013 рр. виробництво валової продукції (у порівняльних цінах 2010р.) зменшилося на 306,3 тис. грн (2 %), проте виробництво валової продукції на 100 га сільськогосподарських угідь та на 1 середньорічного працівника навпаки збільшилося відповідно на 6 тис. грн (1 %) та 37 тис. грн (25,5 %). Виручка від реалізації продукції і послуг збільшилась на 566 тис. грн (3,9 %), що є позитивним для підприємства. Негативним є те, що зменшилися такі показники, як чистий прибуток, коефіцієнт автономії - 0,02 (2,55 %) та загальний коефіцієнт ліквідності - 11,6 (59,4 %). Виробничо-комерційна діяльність на ПАФ «ПЕТРІВКА» є не рентабельною та прибутковою.
Отже, як бачимо ПАФ «ПЕТРІВКА» має великий потенціал, але не використовує його в тому обсязі, який потрібен для ефективного функціонування. Підприємству необхідно вдосконалити виробництво продукції та стати більш прибутковим, адже в 2013 році підприємство було найменш ефективним і мало значні збитки.
2.2 Економічна оцінка результатів виробничо-комерційної діяльності підприємства
Аналіз фінансових результатів є одним із найважливіших напрямів оцінки ефективності виробничо-фінансової діяльності підприємства. Фінансовий результат ? це приріст (чи зменшення) вартості власного капіталу підприємства, що утворюється в процесі його підприємницької діяльності за звітний період. Остаточний фінансовий результат ? чистий прибуток (збиток), що визначається як різниця між різними видами доходів та витрат підприємства за звітний період. Фінансовим результатом діяльності підприємства може бути прибуток або збиток. Прибуток визначається як різниця між виручкою і собівартістю реалізованої продукції, а збиток визнається тоді, коли витрати на виробництво певної продукції переважають над доходами, одержаними від реалізації цієї ж продукції. Отже, фінансовим результатом діяльності підприємства може бути прибуток або збиток. Аналіз фінансових результатів діяльності досліджуваного підприємства здійснюється за даними наведеними у табл. 2.6.
Таблиця 2.6 Показники аналізу фінансових результатів діяльності ПАФ «Петрівка» за 2011-2013 рр.
Показник |
2011 р. |
2012 р. |
2013 р. |
2013 рік у % до 2011 року |
||||
сума, тис. грн |
у % до підсумку |
сума, тис. грн |
у % до підсумку |
сума, тис. грн |
у % до підсумку |
|||
А |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
|
1. Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) |
14645 |
х |
18209 |
х |
15211 |
х |
103,9 |
|
2. Операційні витрати |
10519 |
100,0 |
16269 |
100,0 |
19083 |
100,0 |
181,4 |
|
У т. ч. а) собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) |
8426 |
80,1 |
14062 |
86,4 |
16670 |
87,4 |
197,8 |
|
б) адміністративні витрати |
1216 |
11,6 |
1252 |
7,7 |
1186 |
6,2 |
97,5 |
|
в) витрати на збут |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
|
г) інші операційні витрати |
877 |
8,3 |
955 |
5,9 |
1227 |
6,4 |
139,9 |
|
3. Валовий прибуток (збиток) |
6219 |
х |
4147 |
х |
-1459 |
х |
- |
|
4. У % до чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) |
х |
42,5 |
х |
22,8 |
х |
- |
х |
|
5. Прибуток (збиток) від операційної діяльності |
5455 |
х |
3925 |
х |
-2824 |
х |
51,8 |
|
7. Фінансові та інвестиційні доходи |
1 |
х |
- |
х |
- |
х |
- |
|
8. Фінансові та інвестиційні витрати |
263 |
х |
242 |
х |
368 |
х |
139,9 |
|
9. Прибуток(збиток) від звичайної діяльності до оподаткування |
5193 |
х |
3683 |
Х |
-3192 |
х |
-61,5 |
|
11. Чистий прибуток (збиток) |
5193 |
х |
3683 |
х |
-3192 |
х |
-61,5 |
|
12. У % до чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) |
х |
35,5 |
х |
20,2 |
х |
- |
х |
|
13. У % до валового прибутку |
х |
83,5 |
х |
88,8 |
х |
- |
х |
За даними табл. 2.6 у 2013 році порівняно з 2011 роком чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) збільшився на 3,9 %. Випереджаюче зростання собівартості реалізованої продукції (на 97,8 %) порівняно із зростанням чистого доходу призвело у 2013 році до валового збитку (на 1459 тис. грн).
У структурі операційних витрат частка собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) збільшилася з 80,1 до 87,4 %. По інших їх видах спостерігається зниження частки, що пояснюється скороченням адміністративних витрат (2,5 %), але в той же час спостерігається збільшення інших операційних витрат на 39,9 %.
У 2013 році підприємство отримало збиток (на 3192 тис. грн). У зв'язку з тим, що підприємство не сплачує податок на прибуток, прибуток (збиток) від звичайної діяльності до оподаткування співпадає з чистим прибутком (збитком). Таким чином, в цілому спостерігається негативна динаміка показників фінансових результатів підприємства.
Етап розвитку ринкових відносин по-новому поставив питання діяльності підприємств. На діяльність підприємства впливають різні фактори, що підвищують ризик діяльності, ступінь невизначеності у майбутніх умовах роботи підприємства.
Особливе значення в зв'язку з цим набуває виробничо-комерційна діяльність підприємства. Дослідження чинників, що забезпечують ефективність виробничо-комерційної діяльності підприємства, має постійну актуальність.
Виробничо-комерційну діяльність можна представити як діяльність підприємства, спрямовану на виявлення і задоволення потреб споживачів у його продукції (послугах) через продаж її на ринку з метою одержання прибутку.
Рівень економічної ефективності виробничо-комерційної діяльності підприємства залежить від багатьох чинників і умов.
Відповідно до обмеженості ресурсів і важливості їх економії, основними чинниками, які визначають ефективність виробничої діяльності, є трудомісткість, матеріаломісткість і фондомісткість продукції. З цього випливає, що підприємство в своїй діяльності повинно приділяти значну увагу вдосконаленню технології, спеціалізації та концентрації виробництва, організації й оплаті праці, впровадженню досягнень науково-технічного прогресу і набутому досвіду.
Необхідною умовою зростання ефективності виробничої діяльності є наявність досконалої, якісної, високопродуктивної техніки, що відповідає прогресивній технології, забезпеченість підприємства якісною сировиною та матеріалами. Проте якими б досконалими не були виробничі ресурси, їх віддача та ефективність виробництва будуть зростати лише тоді, коли ці ресурси використовуватимуться повністю й інтенсивно.
Тому не менш важливе значення має забезпечення підприємств кадрами високої кваліфікації. Продуктивність праці зростатиме і тоді, коли на підприємстві будуть створені такі виробничі відносини, де б панували добрий психологічний клімат, взаєморозуміння керівників і працівників, інші мотивації до праці [20].
Чинники підвищення ефективності виробничої діяльності можна поділити на дві групи: фактори, що забезпечують збільшення обсягів виробництва валової продукції та фактори, що забезпечують зниження матеріально-грошових витрат на виробництво продукції.
Одним з основних шляхів підвищення ефективності виробничої діяльності є запровадження у виробництво нових технологій, сучасних форм автоматизації та інформаційних технологій, які передбачають використання досягнень науки та передового досвіду. Вони викликають суттєві зміни в технічному рівні і продуктивності технологічного устаткування, методах і формах організації трудових процесів, підготовці та кваліфікації кадрів.
Так як виробничо-комерційна діяльність є невід'ємною частиною будь-якої діяльності, варто провести аналіз виробничо-комерційної діяльності в галузі рослинництва, адже вона посідає провідну роль в діяльності приватної агрофірми «ПЕТРІВКА» (табл. 2.7).
Таблиця 2.7 Результати виробничо-комерційної діяльності галузі рослинництва у ПАФ «ПЕТРІВКА» Глобинського району, 2011 2013 рр.
Показники |
Роки |
2013 р. до 2011 р. |
||||
2011 |
2012 |
2013 |
абсолютне відхилення (+;-) |
відносне відхиленн, % |
||
Виробництво валової продукції (у постійних цінах 2010), тис.грн |
15460,3 |
12086,9 |
14945,1 |
-515,2 |
-3,3 |
|
у т.ч. на 100 га сільськогосподарських угідь |
607,2 |
489,5 |
605,1 |
-2,2 |
-0,4 |
|
на 1 середньорічного працівника |
156,2 |
125,9 |
196,6 |
40,5 |
25,9 |
|
Чистий дохід, тис.грн |
14080,1 |
17552,0 |
14530,4 |
450,3 |
3,2 |
|
у т.ч. на 100 га сільськогосподарських угідь |
553,0 |
710,9 |
588,3 |
35,2 |
6,4 |
|
на 1 середньорічного працівника |
142,2 |
182,8 |
191,2 |
49,0 |
34,4 |
|
Собівартість продукції |
9486,2 |
15176,0 |
16827,0 |
7340,8 |
77,4 |
|
у т.ч. на 100 га сільськогосподарських угідь |
372,6 |
614,7 |
681,3 |
308,7 |
82,8 |
|
на 1 середньорічного працівника |
95,8 |
158,1 |
221,4 |
125,6 |
131,1 |
|
Рівень рентабельності, % |
148,4 |
115,7 |
86,4 |
-62,1 |
х |
Аналіз таблиці 2.7 свідчить, що протягом 2011-2013 рр. виробництво валової продукції рослинництва зменшилося на 515,2 тис. грн (3,3 %), в тому числі на 100 га сільськогосподарських угідь на 2,1 тис грн. (0,4 %). Виробництво валової продукції рослинництва на одного середньорічного працівника навпаки збільшилося на 40,5 тис. грн (25,9 %), це вказує на те, що на одного середньорічного працівника припадає більше виробленої продукції. Чистий дохід збільшився на 450,3 тис. грн (3,2 %), що є позитивним для підприємства. Негативним виявилося збільшення собівартості продукції на 7340,8 тис. грн (77,4 %) та зменшення рівня рентабельності на 62,1 відсоткових пункти.
Щоб покращити дані показники необхідно провести ряд заходів щодо підвищення ефективності виробництва, яке в подальшому призведе до економічних вигід, зокрема:
? вдосконалення виробництва за рахунок науково-технічного прогресу. Природно, що при впровадженні нових технологій на підприємстві знизяться витрати на виробництво одиниці товару і через економію зросте прибуток і ефективність;
? запровадження ресурсозберігаючих технологій та модернізація устаткування;
? залучення максимального обсягу інвестицій і їх ощадливе і раціональне використання;
? підвищення якості продукції і як наслідок збільшення обсягу продажів;
З таких позицій вдосконалення виробничої діяльності ПАФ «ПЕТРІВКА» отримає досить багато вигід, таких, наприклад, як:
? нарощування темпів росту виробництва за рахунок:
? повної комплектації сировиною технологічного процесу;
? збільшення виробничих потужностей шляхом механізації виробничих процесів;
? оптимізації чисельності та складу працівників;
? оновлення асортименту продукції;
? за рахунок прибутку вдосконалення соціальний розвиток підприємства.
Основними чинниками підвищення комерційної діяльності є розширення й поглиблення асортименту, удосконалення цінової політики підприємства, застосування реклами для стимулювання продажів, використання знижок та інші [21].
Якщо говорити про комерційну діяльність, то необхідно не забувати про цінову конкурентоспроможність підприємства, адже метою комерційної діяльності є саме отримання максимального прибутку від своєї діяльності, дослідження ринку та факторів, які в подальшому впливатимуть на нашу конкурентоспроможність.
Цінова політика сільськогосподарських підприємств являє собою комплекс заходів щодо максимізації прибутку та ефективного збуту продукції, що, у свою чергу, забезпечує розширене відтворення сільськогосподарського виробництва у цілому та досягнення соціального ефекту завдяки задоволенню потреб споживачів.
Цінова політика та цінова конкурентоспроможність сільськогосподарських підприємств є взаємообумовленими поняттями, оскільки здатність до реалізації їх власних економічних інтересів на ринку не може бути забезпечена без здійснення відповідних заходів цінової політики, а можливість зберегти цю здатність протягом тривалого періоду часу визначає сутність конкурентоспроможності. Водночас, ситуація на ринку швидко змінюється і лише конкурентоспроможні підприємства здатні адекватно реагувати на ці зміни, не втрачаючи про цьому своїх позицій завдяки розробці ефективних цінових стратегій. Розробка таких стратегій передбачає прогнозування майбутніх цін на основі їх моніторингу на ринках всіх рівнів національного господарства та дослідження сучасної ринкової кон'юнктури і цінових стратегій конкурентів [23].
Цінова конкурентоспроможність сільськогосподарських підприємств - це порівняльна економічна категорія, що відображає їх здатність до утримання та зміцнення своїх позицій на ринку у довгостроковому періоді, яка забезпечується можливістю зниження цін на продукцію нижче ринкової зі збереженням прибутковості для розширеного відтворення виробництва.
Зовнішній показник цінової конкурентоспроможності підприємства, який відображає його конкурентну властивість, визначається співвідношенням цін підприємства з середніми ринковими цінами та цінами конкурентів. Для оцінки цінової конкурентоспроможності сільськогосподарських підприємств як економічної категорії, застосовується комплексний показник, що відображає частку можливого прибутку підприємства у складі обсягу продажу за конкурентною ціною, тобто ціною, яка є нижчою ніж у конкурентів.
Досліджено, що процес ціноутворення на ринку сільськогосподарської продукції має такі особливості: наявність загальної тенденції до перевищення рівня пропозиції над рівнем попиту; виникнення цінових диспропорції через незбалансованість попиту і пропозиції; висока вартість сільськогосподарської продукції, пов'язана зі специфікою господарювання на землі; високий рівень витрат сільськогосподарських підприємств через недосконалість технологій виробництва продукції, використання застарілої техніки, нееквівалентний обмін з промисловістю, монопольне становище переробних підприємств і ін.; низький рівень доходів населення; необхідність державної підтримки сільськогосподарських підприємств та заходів зі стимулювання попиту населення [24].
Тому доцільно буде проаналізувати цінову конкурентоспроможність основних видів сільськогосподарської продукції у ПАФ «ПЕТРІВКА» за даними таблиці 2.7.
Таблиця 2.7 Цінова конкурентоспроможність основних видів сільськогосподарської продукції у ПАФ «ПЕТРІВКА» Глобинського району, 2011-2013 рр.
Показники |
2011 р. |
2013 р. |
Абсолютне відхилення, (+,) |
|||||
Ціна реалізації, грн. |
Собівартість продукції, грн. |
Цінова конкурентоспроможність, % |
Ціна реалізації, грн. |
Собівартість продукції, грн. |
Цінова конкурентоспроможність, % |
|||
Зернові та зернобобові |
110,4 |
75,9 |
31,2 |
110,6 |
141,8 |
-28,2 |
? |
|
Соняшник |
334,1 |
186,2 |
44,3 |
250,9 |
200 |
20,3 |
-24 |
|
Соя |
294,7 |
207,1 |
29,7 |
341,8 |
387,7 |
-13,4 |
? |
Аналіз даних таблиці 2.7 свідчить, що протягом аналізованого періоду продукція зернових та зернобобових і сої є не конкурентоспроможною, а цінова конкурентоспроможність соняшнику становить 20,3 %. Це означає, що підприємство може знизити ціну на 20,3 % і не зазнати збитку. Хоча порівнюючи цінову конкурентоспроможність соняшнику протягом 2011-2013 рр. можна сказати, що в порівнянні з 2011 роком вона зменшилася на 24 відсоткових пунктів, що є негативним для підприємства.
Для підвищення ефективності цінової політики та цінової конкурентоспроможності приватного підприємства необхідно проводити дослідження щодо наслідків зміни ціни залежно від ситуації на ринку на основі аналізу умов беззбитковості та здійснення цінового моніторингу, який представляє собою оперативне відстеження реалізаційних, оптово-відпускних та роздрібних цін на сільськогосподарську продукцію на ринках всіх рівнів - місцевому, регіональному та державному.
Проблемою ціноутворення на сільськогосподарських підприємствах України можна вважати недостатньо високий рівень інформаційного забезпечення, недосконалість системи збору, обробки,зберігання та розповсюдження інформації щодо рівня цін серед суб'єктів ринку.
Процес формування цінової конкурентоспроможності сільськогосподарських підприємств повинен охоплювати такі заходи цінової політики:
? дослідження ринкової кон'юнктури та цінових стратегій конкурентів;
? прогнозування майбутніх цін на основі моніторингу; розробка ефективних цінових стратегій на ринку;
? співпраця з переробними підприємствами та експортерами сільськогосподарської продукції;
? вдосконалення технологій виробництва продукції.
2.3 Факторний аналіз рівня економічної ефективності діяльності
Ефективність виробництва ? категорія, яка характеризує віддачу, результативність виробництва. Вона свідчить не лише про приріст обсягів виробництва, а й про те, якою ціною, якими витратами ресурсів досягається цей приріст, тобто свідчить про якість економічного зростання.
Найважливішими результативними показниками сільськогосподарського виробництва в цілому є урожай і урожайність. Рівень урожайності відображує вплив економічних і природних умов, а також якість організаційно-господарської діяльності сільськогосподарських підприємств і господарств. Урожайність - кількість врожаю в розрахунку на 1 га площі даної культури, або це середній розмір валового збору в розрахунку на 1 га площі.
Урожайність сільськогосподарських культур є одним із основних системо утворюючих показників ефективності сільськогосподарського виробництва. З одного боку, рівень урожайності як результативний показник віддзеркалює культуру землеробства, рівень інтенсивності виробництва, впровадження у виробництво передових досягнень науково-технічного прогресу, ступінь дотримання вимог технології, рівень забезпеченості господарств необхідними засобами виробництва та трудовими ресурсами, рівень родючості земель, на яких ведеться виробництво та вплив інших факторів на формування врожаїв сільськогосподарських культур. З іншого боку, відповідний рівень урожайності сільськогосподарських культур є фундаментом для формування й обчислення системи інших показників ефективності сільськогосподарського виробництва - від валового збору, вартості валової та товарної продукції до прибутку та показників прибутковості. Можна стверджувати, що тенденції зміни урожайності сільськогосподарських культу значною мірою визначають загальні тенденції економічного розвитку сільськогосподарського виробництва.
Проаналізуємо динаміку урожайності сільськогосподарських культур у ПАФ «ПЕТРІВКА», Глобинського району за період 2011-1013 рр. (табл. 2.8.)
Таблиця 2.8 Динаміка урожайності сільськогосподарських культур у ПАФ «ПЕТРІВКА», 2011-2013 рр.
Культура |
Роки |
2013 р. до 2011 р. |
||||
2011 |
2012 |
2013 |
абсолютне відхилення,(+; -) |
відносне відхилення, % |
||
Пшениця озима |
34,4 |
27,8 |
40,8 |
6,4 |
18,6 |
|
Ячмінь ярий |
24,6 |
9,9 |
||||
Ячмінь озимий |
23,6 |
21,1 |
25,5 |
1,9 |
8,05 |
|
Кукурудза на зерно |
88,5 |
69,3 |
62,3 |
-26,2 |
-29,6 |
|
Соя |
24,3 |
9,2 |
15,6 |
-8,7 |
-35,8 |
|
Овочі відкритого ґрунту |
39,3 |
102,3 |
63 |
160,3 |
||
Картопля |
126 |
146 |
209 |
83 |
65,9 |
|
Гречка |
13,2 |
35,9 |
||||
Соняшник |
45,1 |
26,8 |
41,4 |
-3,7 |
-8,2 |
Аналізуючи дані таблиці 2.8 можна зробити висновок про динаміку урожайності сільськогосподарських культур, які вирощувалися у ПАФ «ПЕТРІВКА» протягом 2011-2013 рр. Зростання урожайності спостерігається у виробництві таких культур як: озима пшениця 6,4 ц/га (18,6 %), озимого ячменю - 1,9 ц/га (8,5 %), овочі відкритого ґрунту 63 ц/га (160,3 %) та картоплі 83 ц/га (65,9 %). Врожайність інших сільськогосподарських культур в порівнянні з 2013 роком знизилася. Зокрема кукурудзи на зерно знизилася на 26,2 ц/га (29,6 %), сої 8,7 ц/га (35,8 %) та соняшнику 3,7 ц/га (8,2 %). Виробництво гречки і ярого ячменю станом на 2013 р. взагалі припинилося. Зменшення урожайності більшості культур відбувається через недотриманням підприємством технологій виробництва.
Також одним з показників економічної ефективності виробництва є собівартість продукції. Собівартість продукції характеризує ефективність всього процесу виробництва на підприємстві, оскільки у ній відображаються: рівень організації виробничого процесу; технічний рівень; продуктивність праці та інше.
Проаналізуємо динаміка собівартості 1 ц основних видів продукції у ПАФ «ПЕТРІВКА» Глобинського району згідно таблиці 2.9.
Таблиця 2.9 Динаміка собівартості 1 ц основних видів продукції у ПАФ «ПЕТРІВКА» Глобинського району, 2011 2013 рр., грн/ц
Види продукції |
2011 р. |
2013 р. |
2011 р. у % до 2013 р. |
||||
Виробнича собівартість |
Повна собівартість |
Виробнича собівартість |
Повна собівартість |
Виробнича собівартість |
Повна собівартість |
||
Зернові та зернобобові (без кукурудзи) |
55,9 |
75,9 |
118,3 |
141,8 |
211,5 |
186,8 |
|
Кукурудза на зерно |
47,5 |
62,8 |
117,1 |
140,3 |
246,5 |
223,5 |
|
Соняшник |
149,5 |
186,2 |
184,9 |
199,9 |
123,7 |
107,4 |
|
Соя |
170,4 |
207,1 |
386,3 |
387,7 |
226,6 |
187,2 |
|
Овочі відкритого ґрунту |
976,3 |
1219,5 |
1039,4 |
1033,1 |
106,5 |
84,7 |
|
Картопля |
975,4 |
1216,7 |
753,6 |
672,8 |
77,3 |
55,3 |
|
Приріст птиці |
62266,7 |
2902,9 |
923,1 |
2000 |
1,5 |
68,9 |
Аналіз даних таблиці 2.8 свідчить, що протягом 2011-2013 рр. виробнича та повна собівартість в цілому зросла, зокрема виробнича собівартість зернових та зернобобових зросла на 62,5 грн/ц (211,5 %) , кукурудзи на зерно на 69,6 грн/ц (в 2,5 рази), соняшнику на 35.4 грн/ц (123,7 %), сої на 215,9 грн/ц (2,6 рази), овочів відкритого ґрунту на 63,1 грн/ц, (106,5 %) виробнича собівартість картоплі та приросту птиці зменшилася відповідно на 221,8грн/ц (32,7 %) та 61343,6 грн/ц (98,5 %). Така ж тенденція спостерігається і в показниках повної собівартості. Найбільше зросла повна собівартість при виробництві кукурудзи на зерно 77,5 грн/ц (в 2,2 рази), а найменше собівартість приросту птиці 902,9 грн/ц (31,1 %).
До найважливіших економічних категорій, які характеризують ефективність діяльності підприємств на засадах господарського розрахунку, відносять рентабельність. Вона означає дохідність, прибутковість підприємства. Рентабельно працює підприємство тоді, коли воно отримало надлишок над витратами на виробництво продукції у вигляді доходу. Доходом підприємства є частина вартості валової продукції, що залишилася після відшкодування затрат на її виробництво.
Охарактеризувати рентабельність виробництва окремого виду продукції або підприємства загалом, використовуючи лише абсолютне значення прибутку, недостатньо. Її необхідно порівняти з виробничими затратами. Для цього використовують відносний показник - рівень рентабельності.
Рівень рентабельності - це відсоткове відношення прибутку до суми матеріально-грошових затрат, пов'язаних з виробництвом і реалізацією продукції.
За даними таблиці 2.10 проаналізуємо динаміку показників рентабельності сільськогосподарської продукції у ПАФ «ПЕТРІВКА» протягом 2011-2013 рр.
Таблиця 2.7 Динаміка показників рентабельності сільськогосподарської продукції у ПАФ «ПЕТРІВКА», 2011-2013 рр., %
Культура |
Роки |
Абсолютне відхилення (+,-) 2013 р. до 2011 р. |
|||
2011 |
2012 |
2013 |
|||
Зернові та зернобобові |
45,5 |
9,7 |
-2,3 |
? |
|
Соняшник |
79,4 |
31,0 |
25,5 |
-53,9 |
|
Соя |
42,3 |
41,5 |
-11,8 |
? |
|
Овочі відкритого ґрунту |
-90,4 |
? |
-83,3 |
? |
|
Картопля |
-76,2 |
? |
-75,1 |
? |
Аналіз даних таблиці 2.7 свідчить що виробництво сільськогосподарської продукції станом на 2013 рік є не рентабельним, окрім продукції соняшнику рентабельність якого становить 25,5 %, що в порівнянні з 2011р. менше на 53,9 відсоткових пунктів.
Найбільший вплив на рівень рентабельності підприємства робить рентабельність реалізованої продукції, робіт і послуг. Цю діяльність досліджують особливо детально. Роблять факторний аналіз рівня рентабельності кожного виду реалізованої продукції.
Аналіз рівня рентабельності окремих видів продукції спрощується коли головними факторами рівня рентабельності вважати:
? прибуток від реалізації одиниці продукції;
? собівартість одиниці продукції.
Проаналізуємо зміну рівня рентабельності за рахунок зміни середньої ціни реалізації продукції, повної собівартості та рівня рентабельності (збитковості) в таблиці 2.11.
рентабельності збільшився на 89,5 %, а за рахунок зменшення повної собівартості рівень рентабельності зменшився на 82,4 %.
Рівень рентабельності картоплі збільшився на 1,1 %, в тому числі за рахунок зменшення середньої ціни реалізації 1 ц продукції рівень рентабельності збільшився на 75,3 %, а за рахунок зменшення повної собівартості рівень рентабельності зменшився на 74,2 %
Таблиця 2.11 Факторний аналіз рівня рентабельності (збитковості) виробництва окремих видів культур у ПАФ «ПЕТРІВКА» Глобинського району 2011 та 2013 рр.
Продукція |
Середня ціна реалізації 1 ц, грн. |
Повна собівартість 1 ц, грн. |
Рівень рентабельності (збитковості), % |
Зміна (+;-) рівня рентабельності (збитковості) |
|||||||
загальна |
у т.ч. за рахунок |
||||||||||
2011 р. |
2013 р. |
2011 р. |
2013 р. |
2011 р. |
умовний |
2013 р. |
середньої ціни реалізації 1 ц |
повної собі-вартості 1 ц |
|||
Зерно |
110,4 |
110,6 |
75,9 |
141,8 |
45,5 |
0,5 |
-2,3 |
-47,8 |
-45,0 |
-2,8 |
|
Соняшник |
334,1 |
250,9 |
186,2 |
199,9 |
79,4 |
0,3 |
25,5 |
-53,9 |
-79,1 |
25,2 |
|
Соя |
294,7 |
341,8 |
207,1 |
387,7 |
42,3 |
0,7 |
-11,8 |
-54,1 |
-41,6 |
-12,5 |
|
Овочі |
117,1 |
172,8 |
1219,5 |
1033,1 |
-90,4 |
-0,9 |
-83,3 |
7,1 |
89,5 |
-82,4 |
|
Картопля |
289,6 |
167,3 |
1216,7 |
672,8 |
-76,2 |
-0,9 |
-75,1 |
1,1 |
75,3 |
-74,2 |
Аналіз даних таблиці 2.11 свідчить, що протягом аналізованого періоду рівень рентабельності зерна зменшився на 47,8 %, в тому числі за рахунок збільшення середньої ціни реалізації 1 ц продукції рівень рентабельності зменшився на 45 %, а за рахунок збільшення повної собівартості рівень рентабельності зменшився на 2,8 %.
Рівень рентабельності соняшнику зменшився на 53,9 %, в тому числі за рахунок збільшення середньої ціни реалізації 1 ц продукції рівень рентабельності зменшився на 79,1 %, а за рахунок збільшення повної собівартості рівень рентабельності збільшився на 25,2 %.
Рівень рентабельності сої зменшився на 54,1 %, в тому числі за рахунок збільшення середньої ціни реалізації 1 ц продукції рівень рентабельності зменшився на 41,6 %, а за рахунок збільшення повної собівартості рівень рентабельності зменшився на 12,5 %.
Рівень рентабельності овочів збільшився на 7,1 %, в тому числі за рахунок збільшення середньої ціни реалізації 1 ц продукції рівень
Оцінка діяльності підприємства проводиться на основі комплексного аналізу кінцевих підсумків його ефективності. Економічна суть ефективності підприємства полягає в тому, щоб на кожну одиницю витрат домогтися істотного збільшення прибутку. Кількісно вона вимірюється співставленням двох величин: отриманого в процесі виробництва результату і витрат живої і уречевленої праці на його досягнення.
Ефективність ? це економічна категорія, що відображає співвідношення між одержаними результатами і витраченими на їх досягнення ресурсами, причому при вимірюванні ефективності ресурси можуть бути представлені або в певному обсязі за їх первісною (переоціненою) вартістю (застосовувані ресурси), або частиною їх вартості у формі виробничих витрат (виробничо-спожиті ресурси).
Таблиця 2.12 Досягнутий рівень економічної ефективності виробництва зерна у ПАФ «ПЕТРІВКА» Глобинського району, 2011-2013 рр.
Показники |
Роки |
2013 р. до 2011 р. |
||||
2011 |
2012 |
2013 |
абсолютне відхилення, (+,-) |
відносне відхилення, % |
||
Вироблено зерна, ц |
100364 |
71587 |
78644 |
-21720,0 |
-21,6 |
|
у т.ч. на 100 га ріллі |
3987,45 |
2938,71 |
3228,41 |
-759,04 |
-19,04 |
|
на 1 грн. виробничих витрат |
0,018 |
0,007 |
0,008 |
-0,01 |
-52,73 |
|
Витрати на 1 га посіву зерна: витрати виробництва, грн |
3504,18 |
6736,70 |
6391,34 |
2887,16 |
82,39 |
|
Витрати на 1 ц зерна: витрат виробництва, грн |
55,90 |
137,96 |
118,25 |
62,35 |
111,54 |
|
Рівень товарності зерна, % |
74,61 |
99,37 |
115,19 |
40,59 |
54,40 |
|
Ціна реалізації 1 ц зерна, грн |
110,44 |
136,02 |
110,59 |
0,14 |
0,13 |
|
Одержано прибутку,тис. грн |
2586,00 |
593,00 |
-2828,50 |
? |
? |
|
у т.ч. на 1 га посіву |
1,62 |
0,40 |
-1,94 |
? |
? |
|
Рівень рентабельності, % |
45,50 |
6,53 |
-22,02 |
? |
? |
Ефективність виробництва ? категорія, яка характеризує віддачу, результативність виробництва. Вона свідчить не лише про приріст обсягів виробництва, а й про те, якою ціною, якими витратами ресурсів досягається цей приріст, тобто свідчить про якість економічного зростання.
Ефективність виробництва сьогодні є однією з головних характеристик господарської діяльності людини. Вона має багатоаспектний та багаторівневий характер.
Система показників економічної ефективності виробництва зерна включає такі показники, як урожайність, продуктивність праці, собівартість, ціна реалізації, рівень рентабельності (табл. 2.12 )
Виходячи з даних таблиці 2.9 можна сказати, що динаміка виробництва зерна у ПАФ «ПЕТРІВКА» має тенденцію до спадання, зокрема в 2013 р. порівняно з 2011 р. виробництво зерна зменшилося на 21720 ц (21,6 %). Ціна реалізації 1 ц зерна у 2013 р. порівняно з 2011 р. зросла на 0,14 грн (0,13 %) за рахунок росту темпу інфляції. Рівень рентабельності у 2013 році порівняно з 2011 зменшився, що дає нам зробити висновок, що підприємство не приділяє достатньої уваги виробництву зерна і більше спеціалізується на вирощуванню інших сільськогосподарських культур.
Ми рекомендуємо запровадити такий ряд пропозицій які б вивили рентабельність підприємства «ПЕТРІВКА» на більш вищий рівень:
- впровадження ресурсозберігаючих технологій;
- використання нових сортів зернових;
- впровадження комплексної механізації і автоматизації виробництва;
- зменшення затрат на виробництво продукції шляхом ведення нових тракторів, які виконують кілька функцій одночасно;
- раціональне використання виробничих фондів і трудових ресурсів.
РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ТА РЕЗЕРВИ ПІДВИЩЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВА
3.1 Механізм вдосконалення технології виробництва аграрної продукції
Головний напрям розвитку рослинництва підвищення врожайності сільськогосподарських культур. Проектування врожайності найбільш складна і відповідальна частина виробничої програми з рослинництва, так як поки немає загальноприйнятих нормативів, що дозволяють з математичною точністю встановити ступінь впливу визначальних її факторів. У той же час від правильного визначення рівня врожайності залежить реальність планів. У прямій залежності від урожайності перебувають показники ефективності рослинництва.
При плануванні врожайності на сільськогосподарському підприємстві необхідно враховувати поставлені завдання, досягнутий рівень врожайності за останні три-п'ять років, темпи її приросту, дані наукових установ, сортодільниць і передового досвіду, систему агротехнічних і організаційно-економічних заходів, що сприяють її підвищення, наявність ресурсів, які можуть бути використані в плановому році, досягнення минулих років на підприємстві, його підрозділах та інших організаціях, що перебувають в аналогічних умовах. Всі ці заходи або фактори зростання повинні отримати кількісну оцінку для конкретних умов виробництва у відповідності з наявними нормативами або рекомендаціями наукових установ, даними держсортоділянки і досвідом передових сільськогосподарських підприємств.
Отже, розрахуємо планову урожайність озимої пшениці шляхом збільшення досягнутого рівня за попередні три роки на 10-15%.
Визначемо планування обсягів виробництва озимої пшенеиці на ПАФ «ПЕТРІВКА» в таблиці 3.1.
Таблиця 3.1 Планування обсягів виробництва продукції в ПАФ «ПЕТРІВКА», Глобинського району
Культура |
В середньому за 2011-2013рр. |
Проект на 2016 р. |
Проект на 2016 р. до середнього за 2011-2013 рр.,% |
|||||||
Площа, га |
Урожайність, ц/га |
Валовий збір, ц |
Площа, га |
Урожайність, ц/га |
Валовий збір, ц |
Площа, га |
Урожайність, ц/га |
Валовий збір, ц |
||
Пшениця |
327,3 |
34,5 |
11295 |
400 |
40,0 |
16000 |
122,2 |
115,9 |
141,7 |
|
Кукуредза на зерно |
913,7 |
73,3 |
66732,7 |
100 |
84,3 |
92774,5 |
120,4 |
115 |
139,0 |
|
Соняшник |
381,7 |
37,8 |
13848,7 |
500 |
43,4 |
21722,8 |
131,0 |
115 |
156,9 |
Аналіз даних таблиці 3.1 свідчить, що при збільшенні площі виробництва пшениці на 22,2 % та її урожайності на 15,9 %, валовий збір озимої пшениці у проектному році буде становить 16000 ц, що на 41,7 % більше ніж у минулі роки. При збільшенні площі кукурудзи на зерно на 20,4 % та урожайності на 15 % валовий збір буде становити 92774,5 ц (39 %). Та при збільшенні площі виробництва соняшнику на 31 % та збільшенні урожайності на 15 %, валовий збір зросте на 56,9 % та в проектному році буде становити 21722,8 ц.
Впродовж кількох років на підприємстві ПАФ «ПЕТРІВКА» вирощувався сорти озимої пшениці «Подолянка», кукурудзи на зерно - «Матеус» та соняшнику - «Златибор», але в останні роки рентабельність даних культур є мінімальною, або взагалі виробництво є не рентабельним, тому ми пропонуємо замінити дані види сортів на більш нові, поживніші та більш урожайні. А саме:
? Сорт «Подолянка» з максимальною урожайністю 40,8 ц/га замінити на «Миронівську 65», урожайність якої може достигати 103 ц/га;
? Сорт «Матеус» з максимальною урожайністю 88,5 ц/га замінити на «Явір 180», урожайність якої може достигати 91,2 ц/га;
? «Златибор» з максимальною урожайністю 45,1 ц/га замінити на «Захват», урожайність якої може достигати 51,5 ц/га.
«Миронівська 65» ? Середньостиглий, вегетаційний період - 235 днів. Зимостійкість висока. Ураження грибковими хворобами середнє. Стійкий до обсипання і вилягання.
Апробаційні ознаки: різновидність лютесценс. Колос циліндричний, завдовжки 10,5 см, щільний. Висота рослин - 108-113 см. Якість зерна: маса 1000 зерен - 48-52 г, вміст клейковини - 26,0-32,0%, білка -14-15%, «сила» борошна - 260-300 о.а., об'єм хліба - 790 см3. Стабільно цінна пшениця.
«Явір 180» ? Сорт ранньостиглий, короткий вегетаційний період який забезпечує дозрівання на сухе зерно в усіх зонах України. Висота рослини - 200 - 210 см, надземних вузлів на головному стеблі 10-11, листків - 14. Качан слабкоконусоподібний, формується на висоті 65 - 70 см, довжина - 15 - 18 см, маса 200 - 220 г., рядів зерен - 16, стрижень червоний. Зерно кремнисто - зубоподібне, жовтого кольору, придатне для переробки на крупу та борошно. Вміст крохмалю - 73,8 - 75,9%, білка - 8,3 - 8,6%. Гібрид екологічно пластичний, добре реагує на внесення добрив, має високий коефіцієнт використання поживних речовин.
«Захват» ? Простий міжлінійний гібрид на стерильній основі. Гіпокотиль - антоціанове забарвлення відсутнє Листок: розмір - середній, зубці помірні, вушка великі, пухирчатість слабка, форма верхівки широко-трикутна, форма у поперечному розрізі - сильно увігнута. Опушеність верхівки стебла помірна. Час цвітіння середній. Рослина за висотою - середня, галуження відсутнє. Розмір сім'янки - середній, форма - широко-яйцеподібна, за основним кольором - чорна, смугастість на краях дуже сильна, смугастість між краями відсутня або дуже слабка, колір смужок сірий. Вміст жиру 49,2 -50,9 %, білка 18,0 %, вихід олії 1131-1210 кг/га.
Гібрид стійкий до вилягання, осипання та посухи. За період випробування ураження хворобами незначне. Рекомендований для зон Степу та Лісостепу.
Запровадження нових сортів сільськогосподарських культур дасть змогу підвищити урожайність окремих культур, розрахунок наведено в табл. 3.2
Таблиця 3.2 Резерви збільшення суми валового прибутку за рахунок нових високоврожайних сортів сільськогосподарських культур, 2016 р.
Культура |
Площа, що засіяна традиційним сортом, га |
Урожайність ц/га |
Валовий прибуток, тис. грн. |
Резерв збільшення: |
|||
На площу з традиційним сортом |
З новим сортом |
Обсягу продуктивності в натуральному виразі, ц |
Суми прибутку, грн |
||||
Пшениця |
|||||||
Кукурудза на зерно |
|||||||
Соняшник |
|||||||
Всього |
х |
х |
х |
х |
Ми рекомендуємо запровадити такий ряд інтенсивних технологій як:
? запровадити внесення нових мінеральних добрив та мікроелементів. Урожайність озимої пшениці підвищується від застосування мікроелементів марганцю, молібдену, бору та ін.
? закупити нові трактори та замінити Т-150, на МТЗ-422.1, так як це трактор має ряд позитивних характеристик: порівняно невелика маса; тяговий клас 0,6; колісна формула 4 х 4; дизельний чотирициліндровий двигун, який відповідає екологічним вимогам Tier 3A; механічна ступінчаста коробка передач, що забезпечує 8 передач заднього ходу і 16 переднього; ВОМ незалежний двошвидкісний, який робить в хвилину 540 і 1000 оборотів, і синхронний двошвидкісний з показником 3,4 і 6,3 оборотів; максимальний тиск в гідросистемі, рівне 200 кг/см2.
? купити нові комбайни замінити CLAAS на John Deere. Адже це надійний і простий в обслуговуванні комбайн, що володіє високо потужністю і паливною економічністю разом з високою вантажопідйомністю та широким діапазоном використання. для різних культур і умов. Також він є ефективнішим у збиранні культури.
? Провадити ресурсозберігаючі технології.
Слід зазначити, що ресурсозбереження передбачає не спрощення технологій, а обґрунтоване використання природних умов, раціональне застосування тієї чи іншої системи обробітку ґрунту, удобрення захисту рослин та інших агротехнічних заходів, які забезпечать найменші витрати матеріально-технічних засобів і праці та екологічну безпеку. Такий стратегічний напрям ставить на мету на отримання максимально високих урожаїв, а створення усіх передумов для організації стабільного високорентабельного зернового виробництва [14].
Величина енергозатрат значною мірою залежить від способу обробітку ґрунту. Основним принципом енергозберігаючих технологій є відмова від обертання шару ґрунту за допомогою плуга, як найбільш енергоємної операції, і заміна оранки поверхневим обробітком дисковими знаряддями або культиваторами, чи безполицевий обробіток грунторозпушувачами, а також впровадження прямої сівби [6].
Енергоощадними елементами технології вирощування озимої пшениці є:
- технологія поверхневого обробітку ґрунту без привертання скиби зі збереженням поверхні поля частини післяжнивних решток важкими дисковими знаряддями або агрегатами безполицевого обробітку ґрунту; передпосівна підготовка ґрунту комбінованими машинно-тракторними агрегатами та сівба рядковими сівалками з пневмомеханічною центральною висівною системою;
- технологія мінімального обробітку ґрунту, що включає поверхневий обробіток важкими дисковими знаряддя або важкими культиваторами і сівба комбінованими МТА з суміщенням технологічних операцій передпосівної підготовки ґрунту та сівби або сівалками комбінованого типу для прямої сівби;
- технологія нульового обробітку (без обробітку ґрунту і сівбою сівалками комбінованого типу для прямої сівби) [7].
Для вдосконалення виробництва аграрної продукції ми пропонуємо застосувати на ПАФ «ПЕТРІВКА» новітню технологію обробітку ґрунту No-Till. Завдяки цій технологій підприємство матиме ряд переваг. А саме:
- заощадження ресурсів;
- підвищення рентабельності сільського господарства, за рахунок скорочення витрат на обробку ґрунту і зниженнях собівартості вирощуваних культур;
- збереження і відновлення родючого шару ґрунту, у зв'язку з відмовою від руйнування ґрунтових агрегатів;
- екологічне управління бур'янами;
- підвищення зволоженості ґрунту за рахунок управління пожнивними залишками;
- зниження залежності урожаю від погодних умов, за рахунок збереження вологи;
- збільшення врожайності культур, за рахунок збільшення родючості ґрунтів;
- покращення якості зерна.
Проаналізуємо економічну ефективність виробництва при впровадженні ресурсозберігаючої технології на прикладі озимої пшениці. (табл. 2.5).
Таблиця 3.3 Економічна ефективності виробництва озимої пшениці за рахунок впровадження ресурсозберігаючих технології
Показники |
Традиційна технологія (2013 р.) |
Ресурсозберігаюча технологія (2016 р.) |
2016 р. до 2013 р., % |
|
Посівна площа, га |
300 |
400 |
133,33 |
|
Урожайність, ц/га |
40,8 |
40 |
98,04 |
|
Валовий збір, ц |
12250 |
16000 |
130,61 |
|
Витрати на 1 га посіву озимої пшениці: витрати виробництва, грн |
4738 |
1696,6 |
35,8 |
|
Витрати на 1 ц озимої пшениці: витрати виробництва, грн |
116,03 |
42,40 |
36,5 |
|
Рівень товарності озимої пшениці, % |
96,19 |
108,53 |
112,8 |
|