Принципи, методи, стратегія планування діяльності підприємств в умовах ринкових відносин

Рис.3.2. Інформаційний цикл планування [6, с.12]

В процесі виробництва перед органами планування безперервно виникають проблеми. Тому першою стадією в плановому циклі є виявлення і формування проблем (включає збір і обробку інформації, а також оцінку наслідків можливих варіантів планових рішень). На цій основі приймається планове рішення. Потім воно реалізується. Інформація про одержані результати по системі зворотного зв'язку передається в плановий орган. Останній на її основі оцінює те, що відбувається, формулює нові проблеми, і весь цикл планування повторюється. Формулювання проблем, прийняття планових рішень, оцінка результатів завжди підпорядковані досягненню певної цілі. Тому планування завжди строго ціле-направлене.

По-третє, планування на підприємстві виступає як один із найважливіших організаційних факторів інтенсифікації виробництва. Ще Адам Сміт відмітив, що ефект спільних дій групи людей, організованих в колективі, більший від суми ефектів їх поодиночних дій. Цей додатковий ефект він приписав розподілу праці і пояснив це наступним чином:

1) зростанням вміння кожного робітника;

2) економією часу при переході від одного виду діяльності до другого;

3) спеціалізацією і можливістю автоматизації процесу виробництва. [3, с.10,16]

Створення системи планування підприємстві потребує затрат, але ефект від раціональної організації виробництва завжди перевищує ці затрати. Тому трактування внутрішньо фірмового планування як сфери продуктивних затрат глибоко помилкове. При такому трактуванні виходить, що планування підвищує продуктивність праці. Звідси такі висновки, що необхідно любою ціною скоротити затрати на планування, що доводиться спостерігати на підприємствах в наш час. [10, с.12]

Планування як "внутрішньо організаційна інституція "допомагає відповісти на такі важливі питання:

1) де підприємство перебуває сьогодні, які результати та умови його діяльності?

2) як і за допомогою яких ресурсів можуть бути досягнуті цілі підприємства?

На основі системи планів, розроблених підприємством, здійснюється організація запланованих робіт, мотивація персоналу, контроль результатів тощо.

Проблеми, що виникають у зв'язку з плануванням, як правило, виникають у таких ситуаціях:

1) події випереджають запланований графік;

2) процес планування заважає прояву винахідливості й ініціативи;

3) під час реалізації плану виникають непередбачені ситуації;

4) менеджери, котрі не беруть участі розробленні плану, не дотримуються його;

5) поточні справи відволікають увагу керівників від реалізації плану. Остання ситуація часто є головною причиною, чому багато добрих планів залишаються не реалізованими. Поточні завдання поглинають найцінніші на будь-якому підприємстві ресурси: робочий час керівників, їх талант та енергію; прагнення до інновацій.

Можливості планування на підприємстві обмежені низкою об'єктивних та суб'єктивних причин.

1. Невизначеність ринкового середовища. Будь-яке підприємство у своїй діяльності неодмінно має справу з невизначеністю. Вона не в змозі передбачити усі зміни, які можуть відбутися у зовнішньому середовищі.

Більш того, планування є одним із способів "визначення - з'ясування" внутрішніх та зовнішніх умов діяльності. Планування слід розглядати і як інструмент подолання невизначеності. Там, де має місце планування, невизначеність зменшується. Але навіть наймогутнішому підприємству не під силу повністю усунути невизначеність і, як наслідок, повністю спланувати свою діяльність. Слід пам'ятати, що "абсолютно" все спланувати неможливо.

2. Витрати планування. Мета планування визначається і величиною витрат на організацію і здійснення планування. Одним із суттєвих недоліків планової діяльності є необхідність додаткових витрат на дослідження, організацію підрозділу планування, залучення додаткового персоналу.

Мінімальними витратами планування є такі, які забезпечують виживання підприємства, а додаткові витрати повинні забезпечувати його розвиток.

Труднощі при визначенні оптимальних витрат полягають у тому, що дохід, отриманий від планування, не може бути виміряний за допомогою кількісних методів. Ефект планової діяльності досвідчений керівник, менеджер може визначати, використовуючи якісні та суб'єктивні методи оцінки.

3. Обсяг діяльності підприємства. Ці обсяги обмежують або, навпаки, розширюють можливості планування.

Перспективи у здійсненні планування належать великим підприємствам, оскільки вони володіють необхідним потенціалом для того, щоб передбачити своє майбутнє.

По-перше, у них кращі фінансові можливості.

По-друге, вони у більшості випадків здійснюють перспективні наукові та проектні розробки.

По-третє, великі підприємства мають висококваліфікований персонал і в змозі залучати таких фахівців і ззовні. Вони, як правило, мають відповідні підрозділи.

Невеликим підприємствам важко проводити широкомасштабну планову роботу, особливо їм не під силу дороге стратегічне планування, але вони можуть використовувати деякі форми планування, насамперед оперативне, а також застосовувати вже готові моделі стратегій створені відомими компаніями та дослідними фірмами, та розробляти власні у міру зростання організації.

Різноманітні причини неефективного планування внутрішньої діяльності підприємства можна звести до двох груп. Перша група пов'язана з тим, що менеджери та плановики не враховують об'єктивних меж планування.

Друга група причин зумовлена суб'єктивними причинами. Насамперед, це надмірний тиск, пріоритет короткострокових показників над довгостроковими. У будь-якого підприємства є багато невідкладних завдань, які воно прагне вирішити у максимально короткий час. Але термінове - це не завжди найважливіше. Головне - визначення загального напрямку дій підприємства, його основних цілей, довгострокових завдань.

Планування як сфера діяльності об'єднує структурні підрозділи підприємства загальною метою, надає всі процесам однонаправленості і скоординованості, допомагає найбільш повно й ефективно використовувати наявні ресурси.

Висновки

Планування господарської діяльності підприємства повинно базуватися на таких принципах, як цільова направленість, системність, безперервність, збалансованість, оптимальність використання ресурсів, адекватність об'єкту та предмету планування. Проте найважливішим принципом планування є вибір та обгрунтування кінцевої мети, тобто результатів діяльності підприємства. Чітко та зважено визначені цілі є вихідним пунктом планування.

На нашу думку послідовне дотримання принципів планування створює передумови для ефективної роботи та зменшує можливість негативних результатів підприємства.

Принципи планування реалізуються при виконанні різноманітних, взаємодоповнюючих методів планування таких як ресурсний метод (за можливостями), цільовий (за потребами), екстраполяційний, нормативний, балансовий, факторний, багатоваріантних розрахунків, економіко-математичного моделювання. Ці методи планування повинні: бути адекватними зовнішнім умовам господарювання, особливостям різних етапів процесу становлення та розвитку ринкових відносин, більш повно враховувати профіль діяльності об'єкта планування та різноманітність в засобах та шляхах досягнення основної підприємницької мети - збільшення прибутку.

Результатом планування є план або система планів. При плануванні діяльності підприємства самостійно розробляють загальні плани, цільові, довгострокові, середньострокові та короткострокові (поточні) плани.

На нашу думку, одним із найважливіших важелів поточного управління виробництвом є оперативне планування, так як воно виступає засобом виконання довго-, середньо- та короткострокових планів. Оперативне планування являється важливим важелем повсякденного управління виробничою діяльністю підприємства.

Одним із найпоширеніших у ринковій економіці інструментів менеджменту, основою конкретної маркетингової, фінансової, матеріально-технічної, кадрової політики ведення власного бізнесу є бізнес-план.

Він дозволяє показати вигідність запропонованого проекту та залучити можливих контрагентів потенційних фінансових партнерів; дасть змогу переконати інвесторів у тому, що ви знайшли привабливі можливості розвитку виробництва, які дозволяють ефективно запроваджувати намічене, та показує, що підприємство має ефективну, реалістичну та послідовну програму здійснення мети та завдань проекту.

Є лише один спосіб, яким потрібно Україні проторювати шлях до співпраці з зарубіжними інвесторами - це перехід до світової методології оцінки інвестиційних проектів. Першим кроком до інвестицій повинен бути досконалий бізнес-план, який зацікавив би інвестора, насамперед прибутковістю, а його реалізація принесла б вигоди як Україні, так і зарубіжному інвестору.

Отже, ринкові механізми регулювання економіки не відкидають ідею планування. Скоріше за все, навпаки, в умовах нестабільної ринкової кон'юнктури, обумовленої динамізмом зовнішнього середовища, в якому функціонують підприємства, місце і значення планування зростає. Будь-яке господарське рішення, яке приймається за умов ризику, вимагає ретельного обґрунтування, прогнозування як майбутнього результату, так і умов його реалізації, що можна здійснити лише з допомогою засобів і методів планування.

Список використаної літератури

1. Бойко В.В. Экономика предприятий Украины. - Днепропетровск: "Пороги", 1997. - 216 с.

2. Внутрішній економічний механізм підприємства. Навчальний посібник. / За ред. М.Г. Грещака. - К.: "КНЕУ", 2001. - 228с.

3. Економіка виробничого підприємства. / За ред. Й.М. Петровича. - К.: "Знання", 2002. - 635 с.

4. Економіка підприємництва. / За ред. А.В. Шегди. - К.: "Знання-Прес", 2001. - 335 с.

5. Економіка підприємництва. Посібник. / За ред. П.С. Харіна. - Тернопіль: "Економічна думка", 2002. - 228 с.

6. Економіка підприємства: Структурно-логічний навч.посібник /За ред.д-ра екон.наук, проф.. С.Ф. Покропивного. - К.: КНЕУ, 2001. - 457 с.

7. Литвин Б.М., Скочиляс С.М. Планування діяльності організацій (підприємств) будівельного комплексу (методичні аспекти). - Тернопіль: "Економічна думка", 1999. - 69 с.

8. Литвин Б.М., Скочиляс С.М. Ринкові відносини в інвестиційному комплексі. Навчальний посібник. - Тернопіль "Економічна думка", 2002.

9. Покропивний С.Ф. Економіка підприємства. К.: КНЕУ, 2001.

10. Примак Т.О. Економіка підприємництва: Навчальний посібник. - К.: "Вікар", 2002. - 295 с.

11. Рогожин П.С., Гейко А.Ф. Економіка будівельних організацій. - К.: Видавничий дім "Скарби", 2001. - 448 с.

12. Тарасюк Г.М., Шваб Л.І. Планування діяльності підприємства: Навч.посіб.2-е вид. - К.: Каравела, 2005.

Размещено на Allbest.ru