Активізація підприємницької діяльності промислових підприємств

Размещено на http://www.allbest.ru/

СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ДАЛЯ

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора економічних наук

Спеціальність 08.00.04 Економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності)

Активізація підприємницької діяльності промислових підприємств

Дмитрієв Ілля Андрійович

Луганськ 2010

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Харківському національному автомобільно-дорожньому університеті Міністерства освіти і науки України (м. Харків).

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України Гриньова Валентина Миколаївна, Харківський національний автомобільно-дорожній університет Міністерства освіти і науки України, професор кафедри економіки підприємства (м. Харків).

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Максимов Віталій Володимирович, Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри економіки підприємства (м. Луганськ);

доктор економічних наук, професор Міщенко Володимир Акимович, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут" Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри фінансів, контролінгу та зовнішньоекономічної діяльності (м. Харків);

доктор економічних наук, професор Філлипова Світлана Валеріївна, Одеський національний політехнічний університет Міністерства освіти і науки України, завідуюча кафедрою обліку, аналізу та аудиту (м. Одеса).

Захист відбудеться 24 березня 2010 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 29.051.01 у Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля Міністерства освіти і науки за адресою: 91034, м. Луганськ, кв. Молодіжний, 20а.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля Міністерства освіти і науки за адресою: 91034, м. Луганськ, кв. Молодіжний, 20а.

Автореферат розіслано 22 лютого 2010 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Г.В. Козаченко

1. Загальна характеристика роботи

підприємництво промисловий машинобудівний ресурс

Актуальність теми. У мінливих сучасних умовах господарювання в діяльності підприємств підвищується значущість упровадження нових методів, способів виробництва та управління, вихід на нові ринки, випуск конкурентоспроможної продукції, що має супроводжуватися підвищенням активності підприємства. Названі особливості притаманні підприємницькій діяльності підприємства, яка є атрибутивною ознакою будь-якої економічної системи, що ґрунтується на ринкових принципах господарювання.

Успішність процесів інноваційно-структурних і соціально-економічних перетворень в Україні, характерних для сучасних умов, вимагає переосмислення підприємницької діяльності як предмета економічного дослідження. Нечіткість категоріального апарату породжує невизначеність і низьку дієвість державних і регіональних програм підтримки та розвитку підприємницької діяльності, неадекватність правового забезпечення реальної сукупності економічних відносин, що послаблює вплив і значущість підприємницької діяльності у формуванні та реалізації структурно-інноваційної моделі трансформації економічного простору України. Це вимагає вдосконалювання й подальшого розвитку теоретичних основ підприємницької діяльності.

Поняття підприємницької діяльності є надзвичайно широким та ємним. Воно виникло на певному етапі розвитку суспільства під впливом формування ідеї особистості, що наділена комплексом прав і свобод, ідеї права на приватну власність, відділення власності від державної влади, виділення економічної, соціальної та політичної сфер життя й досить давно використовується в економічних дослідженнях. Фундаментальні положення підприємницької діяльності первісно сформувалися в зарубіжній науці (А. Сміт, Ж.Б. Сей, Ж. Бодо, Е. Долан, П. Друкер, Р. Катильон, М. Пітерс, Ф. Хайєк, Р. Хізрич, Й. Шумпетер тощо). Понятійний апарат теорії підприємницької діяльності складався упродовж багатьох років, змінюючись під впливом панівних базисних економічних, політичних, психологічних, управлінських та інших чинників.

Зміни, що відбулися і тривають в українській економіці, потребували подальшого дослідження підприємницької діяльності, свідченням чого є наукові праці вітчизняних та російських учених (А.В. Абчук, А.М. Асаул, А.О. Блінов, А.В. Бусигін, В.М. Гриньова, М.І. Долішній, М.І. Камлик, А.Г. Кір'яков, Г.В. Козаченко, Л. Колесникова, В.А. Кредісов, М.Г. Лапуста, В.І. Ляшенко, В.Г. Мединський, В.А. Міщенко, С.В. Мочерний, І.П. Продіус, Н.В. Родіонова, А.А. Садєков, В.О. Сизоненко, Ю.В. Тарануха, В.В. Томілов, В. Узунов, С.В. Філлипова тощо), які присвячені теоретичним, методологічним і прикладним проблемам підприємницької діяльності.

Незважаючи на високий рівень та різноманітність досліджень з питань підприємницької діяльності, їх положення з часом потребують уточнення, подальшого розвитку, доповнення, а то й удосконалення відповідно до тих обставин, що виникають у підприємницькій діяльності. Так, на сучасному етапі розвитку економіки України великого значення набуває розробка наукового підґрунтя стосовно активізації підприємництва як основи ефективної діяльності промислових підприємств, збереження та збільшення ринкових позицій, забезпечення конкурентоспроможності й умов забезпечення цієї активізації. Потреба в розв'язанні цієї проблеми підсилюється обмеженістю наявних економічних ресурсів, відкритістю економіки України, за якої вітчизняні підприємства, для яких підприємницька діяльність усе ще залишається новим видом діяльності, мають конкурувати із зарубіжними виробниками, що мають великий досвід з цього виду діяльності. Отже, дослідження за означеною проблематикою є актуальним як у науково-теоретичному контексті, так і з позицій практичного значення його результатів.

Існуючі наукові напрацювання щодо підприємницької діяльності у вітчизняній і зарубіжній літературі ще не створили цілісного підходу до розв'язання проблеми активізації підприємницької діяльності на основі використання наявних економічних ресурсів. До того ж подані в зарубіжній літературі положення навряд чи можна використовувати в незмінному вигляді через значні відмінності в діяльності українських підприємств та підприємств промислово розвинутих зарубіжних країн. Використання результатів зарубіжних дослідників без відповідної адаптації до умов української економіки, без розвитку власної теорії може виявитися недостатньо ефективним. До того ж не повною мірою опрацьовано питання обґрунтування ресурсного забезпечення інвестиційно-інноваційної діяльності промислових підприємств, бізнес-планування цих процесів з урахуванням можливостей підприємств та очікувань суб'єктів ринку, що складає комплексне підґрунтя активізації підприємницької діяльності. Необхідність узагальнення існуючих результатів дослідження підприємницької діяльності промислових підприємств, забезпечення системності теоретичних розробок та їх підготовка до використання в практиці господарювання вітчизняних підприємств у формі методичних рекомендацій визначили актуальність теми дисертаційної роботи та її практичне значення, зумовили мету, об'єкт, предмет дослідження та перелік завдань наукового та практичного характеру.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано відповідно до планів наукових досліджень Харківського національного автомобільно-дорожнього університету. В межах теми "Розробка рекомендацій щодо фінансово-інвестиційного забезпечення підприємницької діяльності промислового підприємства" (номер держреєстрації 01036U006079, 2006 р.) здобувачем розроблено методичні рекомендації щодо визначення використання економічних ресурсів у підприємницькій діяльності. При виконанні теми "Проблеми і перспективи розвитку підприємництва в сучасних умовах" (номер держреєстрації 0106U007056, 2006 р.) здобувачем запропоновано організаційно-економічне забезпечення заходів щодо активізації підприємництва. За темою "Формування та підтримка соціально-економічної стабільності колективу підприємства" (номер держреєстрації 0106U007057, 2006 р.) здобувачем розроблено методику оцінки соціально-економічної стабільності та концепцію планування соціально-економічної стабільності підприємства. Методику оцінки трудового потенціалу підприємства та рекомендації щодо його формування та збереження здобувачем розроблено при виконанні тем "Розробка методичних рекомендацій з оцінювання трудового потенціалу підприємства" (номер держреєстрації 0107U006049, 2007 р.) та "Формування та підтримка соціально-економічної стабільності колективу підприємства" (номер держреєстрації 0106U607057, 2007 р.). При виконанні держбюджетної теми "Соціально-економічні проблеми розвитку підприємства в умовах ринку" (номер держреєстрації 0106U007055, 2004-2009 рр.) здобувачем описано методичні підходи до аналізу ринків збуту, стану підприємства та визначення конкурентоспроможності продукції промислових підприємств.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є комплексна розробка теоретичних, методичних і прикладних питань щодо подальшого розвитку процесів активізації підприємницької діяльності підприємств машинобудівної промисловості з використанням у відтворювальних процесах наявних економічних ресурсів.

Для досягнення мети дослідження вирішено такі наукові та практичні завдання:

розглянуто сутність підприємницької діяльності та проаналізовано її значення для розвитку економіки;

проаналізовано функції, принципи підприємницької діяльності щодо промислових підприємств та її законодавче підґрунтя в економіці України;

проведено аналіз результативності підприємницької діяльності в економіці України;

виявлено тенденції використання економічних ресурсів у підприємницькій діяльності,

розглянуто поняття активізації підприємницької діяльності та умови активізації;

угруповано машинобудівні підприємства Харківської області для визначення напрямів активізації їх підприємницької діяльності;

визначено напрями активізації підприємницької діяльності машинобудівних підприємств за інвестиційно-інноваційним напрямом;

розкрито роль бізнес-планування в активізації підприємницької діяльності промислових підприємств, вивчено особливості його інформаційного забезпечення та інвестиційної підтримки;

розроблено методичний підхід до оцінювання ризику інвестування для активізації підприємницької діяльності підприємства;

розглянуто маркетингові аспекти бізнес-плану підприємства в контексті спрямованості його підприємницької діяльності на задоволення очікувань споживачів:

розроблено методичні підходи до аналізу ринків збуту та стану підприємства в процесі підготовки бізнес-планів;

використано розроблені рекомендації в діяльності машинобудівних підприємств.

Об'єкт дослідження - підприємницька діяльність промислових підприємств.

Предмет дослідження - методи та напрями активізації підприємницької діяльності машинобудівних підприємств на основі використання наявних економічних ресурсів і вивчення стану ринку.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертації є сукупність способів наукового пізнання, загальних методів, прийомів і принципів, що використовувалися в процесі дослідження. Теоретичною базою роботи послугували фундаментальні положення теорії підприємництва, нової інституціональної теорії, поведінкової економічної теорії, сучасної теорії підприємства, а також наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених у галузі підприємництва, підприємницької діяльності, бізнес-планування, досліджень ринку та конкурентоспроможності.

Правове поле дослідження склали чинні законодавчі та нормативні документи, що регулюють діяльність промислових підприємств та їх підприємницьку діяльність.

Інформаційною базою послугували статистичні дані, опубліковані у відкритому друці, дані про діяльність машинобудівних підприємства Харківського регіону, результати власних досліджень.

У роботі використано дескриптивний аналіз (при вивченні сутності підприємницької діяльності); абстрактно-логічний метод (для доведення необхідності та доцільності активізації підприємницької діяльності, при визначенні напрямів активізації інвестиційно-інноваційної діяльності підприємств); системний підхід, методи аналізу та синтезу (при обґрунтуванні теоретичних положень про роль і значення підприємницької діяльності); монографічний аналіз, структурно-логічний аналіз (при уточненні категоріального апарату теорії підприємництва, функцій і принципів підприємницької діяльності, визначенні поняття підприємницького середовища); метод альтернативних сценаріїв (при селекції бізнес-альтернатив); системно-структурний аналіз, параметричний метод, матриця Р. Кюна (при розробці методичного забезпечення маркетингових аспектів бізнес-плану); багатовимірний факторний аналіз (для визначення переважних латентних тенденцій використання наявних економічних ресурсів промисловими підприємствами в підприємницькій діяльності); кластерний аналіз (для класифікації машинобудівних підприємств за економічно відокремленими кількісно-якісними характеристиками результатів підприємницької діяльності); дискримінантний аналіз (при визначенні прогнозної міграції підприємств за кластерами залежно від імовірних результатів використання економічних ресурсів).

Наукова новизна одержаних результатів. Основний науковий результат дисертаційної роботи полягає у формуванні підходу до активізації підприємницької діяльності промислових підприємств, у якому результати оцінки використання економічних ресурсів, аналізу ринків збуту та оцінки конкурентоспроможності продукції поєднані в бізнес-плані, що є формою підготовки підприємницької ініціативи в межах вибраних напрямів активізації підприємницької діяльності підприємства.

Наукова новизна результатів дослідження полягає в такому:

уперше:

з урахуванням установленої соціально-економічної природи підприємницької діяльності, її функцій і принципів, досліджених сучасних тенденцій перебігу підприємницької діяльності, з використанням методології прийняття рішень та системного аналізу розроблено концепцію активізації підприємницької діяльності промислових підприємств, базові положення якої передбачають наявність і сприятливість підприємницького середовища, орієнтацію на рівнозначну за можливостями інтеграцію суб'єктів господарювання, поєднання суб'єктивних очікувань підприємців та об'єктивних можливостей підприємства й підприємницького середовища, використання моделей інноваційного підприємництва, формалізацію дій щодо активізації підприємницької діяльності у вигляді бізнес-плану;

доведено необхідність і доцільність активізації підприємницької діяльності підприємства як передумови його стабільної діяльності в цілому та розвитку зокрема, яка розглядається як посилення зусиль підприємства щодо системного виконання дій з досягнення обґрунтовано встановлених цілей економічної діяльності за допомогою поглиблення маркетингової орієнтації виробництва, застосування сучасного управлінського інструментарію та підвищення ефективності використання ресурсів, завдяки чому формуються умови для підвищення соціальної відповідальності підприємства;

визначено переважні латентні тенденції використання наявних економічних ресурсів у підприємницькій діяльності з використанням показників за ресурсним та інвестиційно-інноваційним напрямами та методу багатовимірного факторного аналізу, результати якого свідчать про незадовільне використання трудових ресурсів на досліджуваних машинобудівних підприємствах, незначну активність інновацій, особливо у стратегічному аспекті, та підтвердили нагальність поглиблення пізнання про підприємницьку діяльність;

виконано кластеризацію машинобудівних підприємств окремого регіону за результатами використання ресурсів, яка дозволила визначити пріоритетні напрями активізації підприємницької діяльності за рахунок використання ресурсів, а також може бути використана в кооперації діяльності промислових підприємств та їх інтеграції й при визначенні участі підприємств у державних і регіональних програмах;

удосконалено:

понятійно-категоріальний апарат теорії підприємництва шляхом розмежування категорій "підприємництво" та "підприємницька діяльність", перша з яких розглядається як явище та процес з відновлення економічного середовища за рахунок посилення його інноваційного характеру, а друга - як система дій для досягнення цілей розвитку ринкового суб'єкта в соціальному й економічному аспектах;

маркетингові аспекти бізнес-плану підприємства, який є формою підготовки підприємницької ініціативи в межах вибраних напрямів активізації підприємницької діяльності підприємства, що дозволило побудувати дослідження ринку збуту продукції підприємства в контексті очікувань споживачів продукції та потенційного позиціонування підприємства на ринку, котре забезпечено вибором вимог до комплексного вивчення ринку збуту продукції підприємства за результатами побудови уточненої матриці Р. Кюна, визначенням конкурентоспроможності продукції промислового підприємства з використанням параметричного методу, а також узагальненням опису переліку складових процедур такого дослідження;

підхід до визначення ціни продукції машинобудівних підприємств шляхом корегування базової ціни, що встановлюється з використанням будь-якого методу (методу цінності (корисності) продукції, методу "витрати плюс", методу "середні витрати плюс прибуток", методу беззбитковості, методу поточних цін конкурентів, методу орієнтації на закриті торги, методу на основі оцінки рівня конкурентоспроможності продукції), за допомогою коефіцієнтів технічної, екологічної, естетичної, соціальної цінності (новизни) продукції, імовірностей технічного та комерційного успіху продукції, що залежить від її якості (конкурентоспроможності) та коефіцієнта стратегічної відповідності продукції загальному напряму діяльності підприємства;

послідовність формування інформаційного забезпечення бізнес-плану в контексті висунутих вимог достовірності, точності, оперативності, своєчасності, повноти, багатоаспектності, юридичної відповідальності шляхом проведення аналізу існуючих інформаційних зв'язків за критерієм достатності, повноти, своєчасності, аналізу прогресивності використовуваного програмного, технічного та математичного забезпечення й упорядкування переліку робіт з удосконалення підсистем автоматизованого опрацювання планової інформації;

уточнено:

сутність підприємницької діяльності з позиції паритетного значення раціонального використання економічних ресурсів і соціальної спрямованості отриманих результатів, що дало змогу визначити її як новаторський тип господарювання, що виконує функцію забезпечення відновлення економічного середовища за рахунок посилення його інноваційного характеру, є каталізатором економічного розвитку, основою інноваційного, продуктивного характеру економіки, сприяє економії та раціональному використанню всіх ресурсів, веде до їх раціональної витрати;

функції підприємницької діяльності шляхом їх поділу за дуальністю сутності підприємницької діяльності (поєднання економічного та соціального підґрунтя) на дві групи: раціональні (ресурсна, управлінська, інноваційна, ризикова) та соціальні (стимулююча та комунікаційна), що дозволило поглибити уявлення про соціально-економічну природу підприємницької діяльності;

визначення поняття підприємницького середовища, яке на відміну від існуючих поглядів розглядається не як чинник нестабільності, що підвищує ризик підприємницької діяльності, а як потужна рушійна сила підприємництва, яка формується під впливом соціально-економічної ситуативності дії чинників зовнішнього та внутрішнього середовища, визначає основні умови активізації підприємницької діяльності промислових підприємств, котрі суттєво впливають на вибір видів економічної діяльності, напрями її здійснення, масштаб підприємницької діяльності та позиції суб'єктів ринку.

Практичне значення одержаних результатів. Отримані результати та розроблені рекомендації являють собою методичну базу щодо активізації підприємницької діяльності промислових підприємств.

До результатів, що мають найбільше практичне значення, належать пропозиції щодо:

кластеризації машинобудівних підприємств у контексті використання економічних ресурсів;

розробки бізнес-плану, створення його інформаційного забезпечення та інвестиційної підтримки;

оцінювання конкурентоспроможності продукції з використанням параметричного методу;

оцінювання ризику інвестування в підприємницькій діяльності підприємства;

визначення ціни на продукцію промислових підприємств;

аналізу ринків збуту та стану підприємства в процесі підготовки бізнес-плану.

Результати дисертаційної роботи використано в практичній діяльності промислових підприємств і державних установ, що підтверджується відповідними документами, які містяться в додатку: "Харківський автомобільний ремонтний завод" (довідка № 2/349 від 18.11.2008 р.), ТОВ "Спеціальне конструкторське технологічне бюро "Гідромодуль" (довідка № 546/3 від 17.02.2009 р.), ВАТ "Вовчанський агрегатний завод" (довідка № 73 від 22.01.2009 р.), ЗАТ "Завод турбокомпресорів" (довідка № 375 від 05.02.2009 р.), ДП "Завод ім. В.О. Малишева" (довідка № 732/15 від 20.03.2009 р.), Державне науково-виробниче підприємство "Об'єднання комунар" (довідка № 458 від 14.05.2009 р.), ЗАТ "Рось" (довідка № 83 від 15.05.2008 р.), ДП "Одеський облавтодор" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України" (довідка № 198 від 02.03.2009 р.), дочірнє підприємство "Управління механізації та транспорту" ВАТ транспортного будівництва "Одестрансбуд" (довідка № 798/3 від 22.04.2009 р.), Харківська обласна державна адміністрація (довідка № 202/1 від 07.02.2008 р.).

Особистий внесок здобувача. Наукові положення, розробки та висновки дисертаційної роботи є результатом самостійно проведеного дослідження автора щодо забезпечення активізації підприємницької діяльності промислових підприємств. Внесок автора в колективно опубліковані праці конкретизовано у списку публікацій.

Апробація результатів дисертації. Одержані результати наукового дослідження, висновки та пропозиції доповідалися й були схвалені на Міжнародній науковій конференції "Проблеми теорії та практики становлення соціально орієнтованої ринкової економіки" (м. Харків, 1999 р.), Міжнародній науково-практичній конференції "Дослідження та оптимізація економічного процесу "Оптимум - 2001" (м. Харків, 2001 р.), Регіональній науково-практичній конференції "Управління в умовах ринкової трансформації економіки України (теорія і практика)" (м. Харків, 2002 р.), Ліберманівські читання "Сучасний стан і тенденції розвитку підприємництва в Україні" (м. Харків, 2005 р.), Ліберманівські читання "Сучасність і тенденції розвитку підприємництва в Україні" (м. Харків, 2006 р.), XI научной конференции ТГТУ "Фундаментальные и прикладные исследования, инновационные технологии, профессиональное образование" (г. Тамбов, 2006 г.), III Международной научно-практической конференции "Теория и практика экономики и предпринимательства" (г. Алушта, 2006 г.), Международной научно-практической конференции "Управление организациями и финансовыми рынками в условиях экономического роста" (г. Барнаул, 2007 г.), Міжнародній науково-практичній конференції "Актуальні проблеми управління економічними процесами промислових підприємств" (м. Харків, 2006 р.), VII Міжнародній науковій конференції студентів та молодих вчених "Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання" (м. Донецьк, 2006 р.), VII науково-практичній конференції "Методологічні проблеми розвитку бізнес-освіти" (м. Донецьк, 2006 р.), Міжнародній науково-практичній конференції "Проблеми та перспективи розвитку підприємництва" (м. Харків, 2007 р.), III Міжнародній форум молодих вчених "Ринкова трансформація економіки постсоціалістичних країн: стан, проблеми, перспективи" (м. Харків, 2008 р.), II Міжнародній науково-практичній конференції "Проблеми та перспективи розвитку підприємництва" (м. Харків, 2008 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції "Управління фінансами в умовах вступу до СОТ" (м. Харків, 2009 р.), І Міжнародній науково-практичній конференції "Економіка та фінанси в умовах глобалізації: досвід, тенденції та перспективи розвитку" (м. Макіївка, 2009 р.), Всеукраинской научно-практической конференции молодых ученых "Перспективы экономического развития" (г. Николаев, 2009 г.).

Публікації. Основні результати дослідження опубліковано в 41 науковій праці, серед яких 3 монографії, 7 статей - у наукових журналах, 19 статей - у збірниках наукових праць, 12 публікацій у матеріалах наукових конференцій. Загальний обсяг публікацій 52,5 д.а., з яких автору належать 43,9 д.а.

Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, п'яти розділів і висновків, викладених на 379 сторінках машинописного тексту. Матеріали роботи містять 62 таблиці та 7 рисунків, які подано на 36 сторінках. Список використаних джерел із 399 найменувань уміщено на 38 сторінках, 10 додатків - на 45 сторінках.

2. Основний зміст дисертаційної роботи

У дисертаційній роботі на основі проведеного автором дослідження розглядаються такі основні положення.

Розділ 1. Підприємницька діяльність: сутність та значення для розвитку економіки. Підприємницька діяльність є особливим, новаторським типом господарювання, який відіграє суттєву роль у розвитку економіки в цілому та ринкових відносин зокрема. Підприємницька діяльність виконує особливу функцію в економіці: вона забезпечує відновлення економічного середовища за рахунок посилення його інноваційного характеру, що веде до руйнування традиційних підходів до ведення господарства; є основою інноваційного, продуктивного характеру економіки, забезпечує освоєння нових перспективних виробництв, сприяючи вимиванню застарілих, розвитку конкуренції, посиленню відкритості національної економіки. Підприємницька діяльність відіграє значну роль у розвитку економіки країни: вона є каталізатором економічного розвитку. Суб'єкти підприємницької діяльності практично завжди концентрують свої дії на розвитку перспективних напрямів господарської діяльності, віддача від яких може перевищувати середні показники.

Підприємницька діяльність як своєрідний прискорювач істотно впливає на структурну перебудову в економіці, нарощування обсягів виробництва й надання послуг, стимулювання інвестиційної та інноваційної діяльності, підвищення рівня попиту та пропозиції, прискорення темпів економічного розвитку національної економіки в цілому. Підприємницька діяльність сприяє економії та раціональному використанню всіх ресурсів, а це пов'язано з ризиком. Саме ця обставина є потужним стимулом економії ресурсів, забезпечення стимулів, які впливають на ефективність праці, вимагає ретельного аналізу рентабельності проектів, раціональної витрати ресурсів, застосування інструментів бізнес-планування. Саме тому підприємницька діяльність потребує подальшого дослідження, незважаючи на те, що досліджувалася вже неодноразово, зокрема з позицій її функцій, принципів та законодавчого підґрунтя її регулювання, тобто з позицій, які розкривають її сутність.

Сутність підприємницької діяльності в дослідженні розглянуто з позиції паритетного значення раціонального використання економічних ресурсів і соціальної спрямованості отриманих результатів, що відповідає сучасним тенденціям соціалізації та гуманізації економіки. На основі цього твердження розмежовані поняття підприємництва та підприємницької діяльності. Підприємництво необхідно розглядати як явище та процес з відновлення економічного середовища за рахунок посилення його інноваційного характеру, а підприємницьку діяльність - як систему дій для досягнення цілей розвитку ринкового суб'єкта в соціальному й економічному аспектах.

Сутність підприємницької діяльності найбільш повно й комплексно виявляється у її функціях, сукупність яких розкриває підприємницьку діяльність як складне комплексне явище. Зважаючи на встановлену соціально-економічну природу підприємницької діяльності, її функції поділені на дві групи: раціональні (або економічні) та соціальні. До раціональних віднесені ресурсна, управлінська, інноваційна, ризикова функції, до соціальних - стимулююча та комунікаційна.

Функції підприємницької діяльності виконуються на базі певних принципів, до складу й сутності яких дотепер відсутній єдиний підхід. Принципи підприємницької діяльності досліджувалися з використанням енерго-масо-інформаційної моделі. Такий вибір зумовлено тим, що в даній моделі визнається соціально-економічна природа підприємницької діяльності, її відкритість і здатність до самоорганізації. З використанням енерго-масо-інформаційної моделі систему принципів підприємницької діяльності поділено на дві групи: законодавчі та соціально-економічні. Такий розподіл забезпечує безпосереднє здійснення підприємницької діяльності в часі та просторі.

Підприємницька діяльність як явище та процес є якісно неоднорідною і складною, що зумовило необхідність її аналізу, результати якого показали таке.

Масштаб підприємницької діяльності відображає кількість суб'єктів господарювання (кількість суб'єктів ЄДРПОУ України). Кількість зареєстрованих підприємств за кожним видом економічної діяльності (встановлена за статистичними даними) свідчить про її привабливість для підприємницької діяльності. Такий розподіл за видами економічної діяльності можна пояснити впливом чинника обіговості капіталу, яка є найбільшою на підприємствах оптової та роздрібної торгівлі.

Аналіз структури розподілу суб'єктів господарювання за формами власності в Україні дозволяє зробити висновок: найбільше представлено підприємств колективної форми власності. Найбільшу питому вагу, зокрема в промисловості займають підприємства колективної форми власності. За організаційно-правовими формами господарювання в економіці України превалюють товариства з обмеженою відповідальністю.

Одним з основних суб'єктів підприємницької діяльності є малі підприємства. Протягом останніх років спостерігалася стійка тенденція до зростання їх кількості, хоча воно дещо призупинилося в 2008 році. Але при цьому малі підприємства в Україні поки що не стали основним джерелом робочих місць і прибутку, а в цілому для країни - основним засобом зниження рівня безробіття. До того ж на малих підприємствах приватної форми власності спостерігаються високі операційні витрати та негативний фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування.

Кількість закритих приватних і колективних підприємств свідчить про високий рівень конкуренції в економіці, недосконалість законодавчої бази в Україні, що регламентує діяльність підприємств приватної та колективної форм власності, а також є наслідком кризи в економіці країни. Ліквідація філій і підрозділів є результатом прагнення керівництва до підвищення рентабельності та скорочення громіздких структурних підрозділів, до організаційних перетворень для підвищення ринкової маневреності суб'єктів підприємництва.

За фінансовим результатом найефективнішою є колективна форма господарювання, основою функціонування якої є об'єднання капіталу. Заощадження населення поки що не є основним джерелом поповнення ресурсів сфери підприємництва. Динаміка фінансового результату останніх років свідчить про певний спад підприємницької діяльності, що є наслідком світової кризи, хоча й дозволяє зробити висновок про початок стабілізації стану промислової сфери.

Найбільш ємною складовою в загальному обсязі витрат на виробництво в промисловості є матеріальні витрати (до 60%) і ця тенденція є стійкою, у той час як видатки на оплату праці зростають повільно й не перевищують 14-17%. Низькі витрати на амортизацію (6-10%), скоріше, є наслідком використання обладнання з високим рівнем зношування.

У розвитку підприємництва важливу роль відіграють інвестиційні ресурси: їхня спрямованість і рівень концентрації. Найбільше інвестиційних ресурсів у 1996-2007 рр. отримали підприємства колективної форми власності, які є більш стабільніші і фінансово потужніші від підприємств інших форм власності.

Підприємницька діяльність прямо залежить від загальноекономічної ситуації в економіці країни та, у свою чергу, безпосередньо впливає на неї. Так, зменшення індексів експорту та імпорту товарів і послуг та перевищення темпів зростання імпорту темпів зростання експорту негативно впливають на розвиток виробничої сфери в країні.

Результати аналізу показали, що до кризи підприємницька діяльність суб'єктів господарювання в Україні здійснювалася активно, але її результати доволі суперечливі. Їх суперечливість дозволяє зробити висновок про необхідність проведення подальших досліджень з визначення загальних тенденцій, властивих підприємницькій діяльності суб'єктів господарювання в промисловості щодо використання ними економічних ресурсів, які характеризують наявні умови та потенційні можливості активізації господарювання.

Отже, підприємницька діяльність як система дій з досягнення цілей розвитку ринкового суб'єкта в соціальному й економічному аспектах, які реалізуються за законодавчими та соціально-економічними функціями на базі соціально-економічних і законодавчих принципів у межах правового поля, яке створене та постійно вдосконалюється державою, відіграє важливу роль в економіці країни, є динамічним феноменом і тому має постійно вивчатися, що створює можливості досліджувати його нові аспекти. Одним з таких аспектів є активізація підприємницької діяльності таких її суб'єктів, як промислові підприємства.

Розділ 2. Дослідження передумов активізації підприємницької діяльності промислових підприємств. Підприємницька діяльність може бути активною й успішною тільки за умови розвиненого правового поля. Аналіз особливостей законодавства України щодо підприємництва проведено за такими питаннями: організація започаткування, перебіг підприємницької діяльності, податкове регулювання, інвестування, інноваційна діяльність, управління трудовими ресурсами. Результати аналізу законодавчих положень засвідчили їх динамічність, тобто постійне уточнення, удосконалення й подальший розвиток, що пояснюється постійною зміною умов господарювання, - мінливістю зовнішнього середовища діяльності суб'єктів підприємництва, станом підприємництва. З одного боку, прагнення держави до постійного вдосконалення законодавчої бази підприємницької діяльності можна вважати позитивним моментом, оскільки це пояснюється намірами охопити законодавчими положеннями всі її аспекти, спрямувати підприємницьку діяльність у правове цивілізоване річище, що має поліпшити її умови. З іншого боку, постійне уточнення, удосконалення законодавчої бази вносить невизначеність, невпевненість щодо підприємницької діяльності, гальмує її активність, особливо стосовно довгострокових проектів, позбавляє бачення перспектив розвитку.

З метою визначення переважних напрямів активізації підприємницької діяльності промислових підприємств виявлені та вивчені латентні тенденції використання наявних економічних ресурсів, для чого розроблено методичне забезпечення, у якому використано дві групи показників за ресурсним та інвестиційно-інноваційним напрямами. Для аналізу показників цих груп використано метод багатовимірного факторного аналізу. Дослідження проведено за статистичними даними 38 підприємств машинобудування за період з 2004 року по2008 рік.

Відповідно до загальної дисперсії чинників і за факторними навантаженнями за ресурсним напрямом зроблено висновок, що активізація підприємницької діяльності машинобудівних підприємств потребує уваги щодо використання зовнішніх джерел фінансування, оскільки їх власний капітал обертається повільно й виникає необхідність у додаткових фінансових ресурсах. Результати аналізу показали незадовільне використання трудових ресурсів. За інвестиційно-інноваційним напрямом результатів факторного аналізу зроблено висновок, що на підприємствах має місце незначна активність інновацій, особливо у стратегічному аспекті, що потребує впровадження пропозицій з оновлення продукції, виходу на нові ринки. Ці пропозиції доцільно формалізувати засобами бізнес-планування.

Отже, значення підприємницької діяльності для розвитку національної економіки, результати її аналізу, латентні тенденції використання наявних економічних ресурсів показали, що підприємницька діяльність як складне соціально-економічне явище потребує постійного вивчення, поглиблення пізнання, системно-образного представлення та практичної матеріалізації на основі розвитку його теоретичних і методологічних засад. Їх напрями та інструментарій зумовлені характерними рисами й особливостями суб'єктів підприємницької діяльності, серед яких найчисленнішими є промислові підприємства. Тому саме з урахуванням їх особливостей має створюватися інструментарій поглиблення пізнання підприємницької діяльності.

Напрями та інструментарій поглиблення пізнання й системно-образного представлення підприємницької діяльності промислових підприємств багато в чому зумовлені її характеристиками, зокрема динамічними. Серед таких характеристик однією з головних є активність, що відображає динаміку отриманих результатів, тобто зміну їх кількісних параметрів у часі, є майже всеосяжною, змінюється залежно від зовнішніх умов, стадії життєвого циклу підприємства та продукції, що випускається, внутрішніх можливостей, цілей діяльності підприємства, випадкових непередбачених подій у зовнішньому та внутрішньому середовищі.

Активність підприємницької діяльності промислових підприємств у поточному часі розглядається як наслідок його стабільної діяльності в минулому, вона є головною умовою розвитку підприємства. Активність підприємницької діяльності промислових підприємств посилюється за умов її активізації та створення сприятливих умов у зовнішньому середовищі, але превалюють все ж таки дії підприємства. Активізація підприємницької діяльності промислових підприємств розглядається як посилення зусиль підприємства щодо системного виконання дій з досягнення обґрунтовано визначених цілей економічної діяльності за допомогою поглиблення маркетингової орієнтації виробництва, застосування сучасного управлінського інструментарію та підвищення ефективності використання ресурсів, завдяки чому формуються умови для підвищення соціальної відповідальності підприємства.

Існуючі концепції підприємницької діяльності суб'єктів господарювання, зокрема промислових підприємств, не повною мірою відповідають умовам сучасного економічного простору, а тому активізація підприємницької діяльності в таких концепціях не знайшла відображення. Це зумовило необхідність створення концепції активізації підприємницької діяльності промислових підприємств, положення якої мають відповідати новій парадигмі управління соціально-економічними об'єктами у трансформаційній економіці, особливостям підприємницької діяльності промислових підприємств.

Концепцію активізації підприємницької діяльності промислових підприємств розроблено з урахуванням її соціально-економічної природи, функцій і принципів, сучасних тенденцій перебігу, з використанням методології прийняття рішень, системного аналізу, положень нової інституціональної теорії, поведінкової економічної теорії, сучасної теорії підприємства.

Основні сучасні тенденції перебігу підприємницької діяльності, що враховані в концепції активізації підприємницької діяльності промислових підприємств, полягають у такому:

досягнутий рівень знань, на основі якого формується концептуальний підхід до активізації підприємницької діяльності промислових підприємств, суттєво впливає на спрямованість соціально-економічних перетворень і на ефективність підприємницької діяльності;

посилення тенденцій консьюмеризації та соціальної спрямованості управління на споживача, персонал, власників вимагає постійного врахування соціального аспекту в підприємницькій діяльності підприємства;

поступова відмова від безпосереднього впливу на споживачів і партнерів, перехід до двосторонньої моделі комунікацій при вибудовуванні стосунків між суб'єктом та об'єктом в управлінні підприємницькою діяльністю, зовнішнім і внутрішнім середовищем підприємства потребують формування довіри на основі підприємницького типу організаційної культури;

інтернаціоналізація теоретичного, методологічного та методичного забезпечення підприємницької діяльності й управління нею створює підґрунтя для використання надбань світової науки в процесі активізації підприємницької діяльності промислових підприємств.

Базовими положеннями розробленої концепції активізації підприємницької діяльності промислових підприємств є такі:

наявність економічної свободи, що означає не лише можливість займатися тим або іншим видом діяльності, мати однаковий доступ до ресурсів і ринків, самостійно організовувати виробництво та продаж товарів і послуг, але й морально-етичну санкціонованість підприємницької діяльності;

зумовленість активізації підприємницької діяльності наявністю та сприятливістю внутрішнього й зовнішнього підприємницького середовища;

орієнтація на рівнозначну за можливостями інтеграцію діяльності суб'єктів господарювання, що створить можливості випускати конкурентоспроможну продукцію, яка задовольняє потреби ринку, і зменшити ризики збитків і збільшення витрат;

поєднання та збалансованість суб'єктивних очікувань підприємців та об'єктивних можливостей підприємства й підприємницького середовища;

використання моделей інноваційного підприємництва з наданням пріоритету інноваційним, інвестиційним і людським ресурсам у контексті застосовування всіх видів економічних ресурсів;

формалізація дій щодо активізації підприємницької діяльності у вигляді бізнес-плану, що поєднує всі аспекти активізації підприємницької діяльності.

Ці базові положення мають реалізовуватися при виконанні дій економічного, організаційного, фінансового, соціального, інформаційно-комунікаційного характеру, які відображають матеріалізацію підприємницької діяльності та створюють її поведінково-мотиваційні відносини.

Вихідним положенням розробленої концепції активізації підприємницької діяльності промислових підприємств є підприємницьке середовище, особливості якого дозволяють реалізувати властиві підприємницькій діяльності функціональні ознаки. Підприємницьке середовище формується під впливом рівня розвитку середовища бізнес-діяльності, наявності інфраструктурної підтримки підприємництва, висококонкурентного підприємницького співтовариства. На відміну від існуючих поглядів, підприємницьке середовище розглядається не як чинник нестабільності, що підвищує ризик підприємницької діяльності, а як потужна рушійна сила підприємництва. За структурою підприємницьке середовище є складним і різноманітним.

Кожний складник підприємницького середовища, його взаємозв'язок з іншими складниками та вплив на них докладно описані в роботі.

За результатами взаємодії складників підприємницького середовища, що виявляється в інтеграції діяльності суб'єктів господарювання, у ньому виникають організаційні форми активізації підприємницької діяльності промислових підприємств. Такі організаційні форми активізації підприємницької діяльності мають сприяти зміцненню ринкових позицій промислових підприємств.

Однією з організаційних форм активізації підприємницької діяльності промислових підприємств є міжрегіональні маркетингові центри, призначені для створення сприятливих зовнішніх умов для підприємницької діяльності. Такі центри мають допомагати підприємствам налагоджувати прямі ділові контакти, виявляти нагальні потреби підприємств регіонів у товарах і послугах, вести й поповнювати бази даних про товари, послуги та їхніх виробників. Для цього міжрегіональні маркетингові центри мають здійснювати організаційну, інформаційну, рекламно-маркетингову, комерційну, документально-переговорчу, консультаційну, методичну діяльність, що створить режим найбільшого сприяння промисловим підприємствам регіону.

Розділ 3. Визначення напрямів активізації підприємницької діяльності машинобудівних підприємств за результатами використання ресурсів. Вибір напрямів активізації підприємницької діяльності промислових підприємств та їх реалізація визначаються переважно наявними ресурсами й ефективністю їх використання. Для виявлення загальних тенденцій стосовно використання ресурсів на машинобудівних підприємствах вони угруповані за результатами використання ресурсів.

Виявлення стійких груп підприємств дозволить визначити пріоритетні напрями активізації підприємницької діяльності за рахунок використання тих видів ресурсів, які є домінантними для них. Домінантні ресурси можуть послугувати основою для створення кластерів підприємств, що мають значні напрацювання щодо використання ресурсів. Своєю чергою, незначні результати стосовно використання інших видів ресурсів дозволять установити напрями підвищення ефективності їх застосування на основі розробки відповідних бізнес-планів, у яких і буде сконцентровано увагу на таких видах ресурсів.

Однорідні групи машинобудівних підприємств Харківського регіону виділені за укрупненим алгоритмом, який передбачає:

формування мети кластеризації: метою кластеризації є одержання стійких, несуперечливих угруповань (кластерів), що дозволяють класифікувати досліджувані підприємства за економічно відокремленими характеристиками - домінантними ресурсами;

вибір методу кластеризації: за результатами аналізу методів кластеризації відповідно до її мети вибрано метод k-середніх, розроблено алгоритм його застосування, а проведені розрахунки дозволили зробити висновок, що найдоцільнішим для досліджуваної сукупності машинобудівних підприємств є поділ на 3 кластери, тому що в цьому випадку спостерігається максимальне значення Т-критерію;

формування кластерних груп: кластерні групи залежно від виділених цілей угруповання сформовані за двома напрямами - за ресурсами (трудовими, фінансовими, виробничими, інвестиційно-інноваційними) та за роками; інформаційною базою кластеризації послугували показники стану та ефективності використання ресурсів досліджуваних підприємств;

економічну інтерпретацію отриманих результатів: виконується за результатами аналізу отриманих середніх значень показників у процесі кластеризації машинобудівних підприємств щодо результатів використання фінансових, виробничих та інвестиційно-інноваційних ресурсів за період з 2004 року по 2008 рік.

Аналіз отриманих результатів підтвердив доцільність кластеризації досліджуваних підприємств на три групи. За кількістю підприємств отримані кластери неоднорідні: є кластери, що містять сукупність підприємств, а є кластери, до яких увійшло лише одне підприємство. Узагальнення результатів кластеризації підприємств машинобудування за 2004-2008 рр. дозволило зробити висновок про необхідність стабілізації ситуації у фінансовій, інвестиційній та інноваційній сферах підприємницької діяльності підприємств. Оцінка результатів угруповання підприємств машинобудування щодо використання виробничих, фінансових та інвестиційно-інноваційних ресурсів за певний період дозволила побудувати таблиці міграції підприємств із кластера в кластер за роками.

Угруповання підприємств машинобудування за характеристиками використання ресурсів не дозволяє однозначно ідентифікувати стан аналізованого підприємства, що потребує подальшого комплексного аналізу результатів використання фінансових, виробничих та інвестиційно-інноваційних ресурсів машинобудівних підприємств з метою отримання багатоаспектного уявлення про тенденції їх підприємницької діяльності. Тому для розпізнавання стану підприємства в контексті використання трудових, фінансових, виробничих та інвестиційно-інноваційних ресурсів побудовані дискримінантні функції (для кластерів, що поєднують більш ніж два підприємства) та евклідова відстань до середніх значень (для кластерів з одним підприємством). Параметри дискримінантних функцій оцінювалися з використанням пакета STATISTICA.

Апробацію розпізнавання стану підприємства за результатами використання економічних ресурсів з допомогою дискримінантного аналізу проведено за даними 2008 року ВАТ "Харківський дослідний завод технологічного обладнання", ВАТ "Чугуївська паливна апаратура", ВАТ "Лозівський завод металоконструкцій". Результати розрахунку за побудованими дискримінантними функціями для трудових і виробничих ресурсів досліджуваних підприємств подано.

За результатами використання фінансових ресурсів досліджувані підприємства потрапили до кластера із середніми значеннями відповідних показників (кластер 2), а за результатами використання інвестиційно-інноваційних ресурсів - до кластера з найгіршими значеннями відповідних показників (кластер 3).

Узагальнення результатів розрахунків за відповідними дискримінантними функціями щодо використання всіх видів ресурсів за показниками 2008 року, порівняно з попередніми періодами, свідчить про відсутність значних змін у діяльності зазначених підприємств. Це є підставою вважати їх підприємницьку діяльність стабільною, але такою, яку потрібно активізувати.

Результати аналізу використання ресурсів на досліджуваних підприємствах показали негативні тенденції в інвестиційно-інноваційній сфері, про що свідчать відповідні показники за 2004-2008 рр., і належність значної частки підприємств до кластера з найгіршими характеристиками інвестиційно-інноваційної діяльності. На обстежених підприємствах спостерігається низька питома вага в загальному обсязі виробництва нових видів продукції, більшість підприємств оновлює асортимент на базі існуючої технології, використовуючи негнучкі технічні системи потокового виробництва, які розраховані на масове виробництво сталої номенклатури продукції, що ускладнює пристосування до мінливого попиту. За планами розвитку аналізованих підприємств тільки деякі з них планують серйозні новації. Проте втілення планів не завжди є реальним через відсутність мотивації підприємств до підвищення конкурентоспроможності, значний податковий тиск, невисокий рівень розвитку інфраструктури інноваційної діяльності, нестачу коштів для інвестиційно-інноваційних витрат, відсутність державної підтримки, недостатньо розвинену ринкову інфраструктуру, що й унеможливлює широке залучення інвестицій.

Активізація підприємницької діяльності машинобудівних підприємств має виходити з результатів аналізу негативних тенденції в інвестиційно-інноваційній сфері, ураховувати стан внутрішнього та зовнішнього середовища, а також специфіку самого інноваційного процесу як об'єкта управління й базуватися на використанні трьох моделей інноваційного підприємництва (створення інновації підприємством, замовлення інновації або її складових стороннім організаціям, створення дочірніх венчурних підприємств). Але активізувати підприємницьку діяльність, самостійно долати негативні тенденції в інвестиційно-інноваційній сфері машинобудівним підприємствам навряд чи вдасться - необхідно поєднувати зусилля наукового співтовариства, підприємств, регіональних і державних органів управління. Адже машинобудування є стрижнем промисловості, основою для оновлення інших галузей економіки. Разом з відомими способами впровадження інвестиційно-інноваційної моделі економіки необхідно звернути увагу на податковий кредит як механізм стимулювання активізації інвестиційно-інноваційного складника підприємницької діяльності промислових, зокрема машинобудівних підприємств. Податковий кредит передбачає право на списання витрат на НДДКР підприємств, які за останні три роки збільшили свої видатки на НДДКР не менш ніж на 5% шляхом вилучення з річного прибутку, що підлягає оподаткуванню, потроєної суми видатків на НДДКР.