Напрями модернізації та забезпечення динамічного розвитку лісоресурсного комплексу України: теорія, методологія, практика

Рівень забезпеченості установ лісового господарства основними виробничими засобами (ОВЗ), що відповідає специфіці лісогосподарської діяльності, не можна вважати достатнім, оскільки в галузі поки що не створені необхідні умови для зростання продуктивності праці та зниження витрат на одиницю виробництва продукції.

Свідченням цього є недостатньо висока фондомісткість підприємств галузі, тобто вартість основних виробничих засобів на одну гривню виробленої продукції зараз перебуває на рівні 0,61-0,72 грн./грн. та фондоозброєність працівників лісу на одного працюючого становить 22,2-28,7 тис. грн.

При цьому такі показники, як приріст основних виробничих засобів, їх оновлення і вибуття, необґрунтовано різко відхиляються від показника амортизації що вважається основним чинником визначення резервів щодо оновлення застарілого обладнання. Низький рівень устаткування і притаманні йому застарілі технології не дозволяють випускати конкурентоспроможну продукцію. Різке падіння оновлення і приросту ОВЗ є наслідком кризової ситуації в лісовому господарстві.

Поліпшення інфраструктурного забезпечення лісового господарства та його техніко-економічного стану вимагає створення необхідних організаційно-економічних умов як основи підвищення ефективності відтворення лісових ресурсів та забезпечення їх раціонального використання.

На основі узагальнення літературних джерел удосконалено методичні підходи до аналітичної оцінки техніко-економічних об'єктів інфраструктури лісового господарства, на підставі яких визначається ефективність їх використання, раціональне просторове розміщення, поліпшення їх якості, напрями модернізації, хід виконання заходів щодо інфраструктурного забезпечення галузі, виявлення та усунення недоліків, що можуть бути в об'єктах інфраструктури лісового господарства. Основні виробничі і невиробничі засоби оцінюються за первісною, відновною та залишковою вартістю. Перша з них визначається на основі сукупності витрат на їх придбання; друга - вартості, яка отримується в результаті їх переоцінки, а остання - на основі частини відновної вартості, що залишається після вирахування суми фізичного зносу.

У третьому розділі "Модернізація лісоресурсної сфери у форматі інноваційного та інфраструктурного забезпечення" акцентується увага на необхідності активізації науково-технічних та інноваційних процесів у галузі як основи підвищення конкурентоспроможності лісових підприємств і виходу їх на нові рубежі зростання. Визначено основні джерела інноваційного розвитку лісоресурсної сфери, якими слід вважати: модернізацію та оновлення основних виробничих засобів, нові технології, ресурсозбереження, інтелектуальні цінності, дисципліну праці.

Серед головних завдань, спрямованих на подальше поліпшення техніко-економічного стану лісового господарства, наступні: стимулювання оновлення основних виробничих засобів; модернізація технічного оснащення; налагодження прямих зв'язків між державними і самоврядними інституціями та окремими господарюючими суб'єктами щодо впровадження новітньої техніки, механізмів і технологій лісогосподарського і лісозаготівельного спрямування, здатних забезпечити ефективне відтворення лісових ресурсів та їх раціональне використання; визначення шляхів залучення вітчизняних та іноземних інвестицій, необхідних для модернізації та оновлення технологічних процесів для лісоресурсної сфери тощо.

Ризиками, які можуть перешкоджати реалізації інноваційного розвитку лісового господарства, слід вважати: непослідовність у здійсненні економічних реформ; обмеженість коштів на створення і впровадження інновацій; несвоєчасність підготовки і прийняття законодавчих і нормативно-правових актів, спрямованих на створення правових та інституційних передумов інноваційної моделі розвитку; невиконання завдань щодо фінансування програм розвитку галузі з державного і місцевого бюджетів.

Лісогосподарська політика у сфері інноваційно-техніко-економічного розвитку повинна ґрунтуватися на таких принципах: законності, тобто реалізація такої політики повинна здійснюватися на засадах чіткого розподілу завдань і відповідальності; забезпечення пріоритетності лісоресурсних інтересів з питань техніко-економічного розвитку; комплексності та ефективності, що передбачає одержання максимально можливого ефекту від застосування новітніх машин, механізмів і технологічних процесів та стимулювання оновлення основних виробничих засобів.

Наведено еколого-економічні інструменти інноваційного лісоресурсного розвитку, основними з яких є: екологічний аудит, стандартизація лісопродукції, сертифікація, екологічний контроль тощо.

У четвертому розділі "Рентні відносини в системі модернізації лісоресурсної сфери" розкрито поняття рента в системі природно-ресурсної політики, представлена схема формування моделі рентної природно-ресурсної сфери (рис. 3), наведена інтерпретація економічної природи лісоресурсної ренти, особливості її виникнення. Зазначається, що лісоресурсна рента як економічна категорія характеризує будь-який дохід, що регулярно отримується із земель лісового фонду і лісових ресурсів як капіталу, що безпосередньо не залежить від підприємницької діяльності. Рента в класичному розумінні - це ефект у вигляді додаткової продукції, одержаної при експлуатації кращих за якістю лісових ресурсів порівняно з гіршими. Основні фактори її утворення - це наявність власності на землі лісового фонду і лісові насадження, обмеженість їх кількості, якісні відмінності, місце розташування та доступності. Лісоресурсна рента залежить також від технологічної збалансованості й ефективності виробничих структур лісового комплексу, зменшення витрат на виробництво лісопродукції та транспортні витрати. В експорті лісу також присутня рента. Експорт лісу, особливо необробленої деревини, як відомо, неефективно позначається на економічній ситуації країни - це, по суті, вивіз робочих місць.

Лісоресурсна рента, таким чином, є надприбутком, який власник лісового угіддя забирає у підприємця (орендаря). За своєю економічною природою цей надприбуток відрізняється від нормального прибутку тільки тим, що він створюється працею суспільства, природою чи ринком.

Сформульовано поняття інтегральна лісоресурсна рента, що, в нашому розумінні, являє собою ефект, тобто надлишок доходу (чистого прибутку) від усіх разом взятих, комплексно пов'язаних галузевих структур лісового комплексу (земель лісового фонду, продукції лісовирощування, мисливської фауни, лісоексплуатації, переробки деревини тощо), порівняно з доходами, одержаними від виробництва аналогічної продукції, комплексно не пов'язаних виробничих структур лісоресурсної сфери.

Розкрита лісоресурсна компонента у формуванні рентоносного природоресурсного середовища, конкретизовані її переваги та спроможність генерувати значні ефекти (ренту), завдяки якісним та кількісним характеристикам лісових насаджень та їх місця розташування, порівняно з результатами, що одержують від використання природного середовища без лісових насаджень. Визначено основні складові організаційно-економічного механізму формування екологічно збалансованого рентоносного природного середовища.

На основі узагальнення теоретико-методологічних засад рентної лісоресурсної політики вітчизняних та зарубіжних учених удосконалено методичні підходи до визначення рентного доходу від використання земель лісового фонду та лісових насаджень на корені. Відповідні методичні підходи до рентної оцінки визначаються за формулами, які в нашій модифікації мають вигляд:

а) рентного доходу від використання земель лісового фонду:



,

б) рентного доходу від використання лісових насаджень на корені:

в) рентного доходу від заготівлі й продажу круглих лісоматеріалів, за оцінками російських учених Медведєва О.Е., Петрова А.П. та ін.:

,

де r_з - рента (рентний дохід) від використання одиниці площі земель лісового фонду, грн.;

v_і - запас корінних ( еталонних ) насаджень і-ої породи за загальною масою, м³/га;

Ц_і - ринкова ціна 1 м³ знеособленої деревини на корені, грн.;

R_і - вік рубки корінних лісових насаджень і-ої породи, років;

- обсяг продукції і-го виду недеревинного походження даних умов місцезростання, який розраховується на підставі фактичних даних заготівлі цієї продукції за останні роки або визначається експертно, т/га;

- ринкова ціна і-го виду продукції недеревинного походження, грн./т;

С_і - затрати на відновлення і вирощування лісових насаджень і-ої породи, грн./га;

- затрати на відновлення і-го виду продукції недеревинного походження, грн./га;

К_і - питомі капіталовкладення на посадку і вирощування лісових насаджень і-ої породи, грн./га;

- питомі капіталовкладення на відновлення і-го виду продукції недеревинного походження, грн./га;

- рентний дохід від використання лісових насаджень на корені, грн./га;

- нормативний обсяг деревини і-ої породи j-ої категорії крупності, назначеної для вирубки (розрахункова лісосіка модальних насаджень), м³/га;

- нормативний обсяг деревини і-ої породи j-ої категорії крупності, назначеної для використання рубками, пов'язаними з веденням лісового господарства модальних насаджень, м³/га;

Р_ік - ринкова ціна і-ої породи к-го сортименту круглих лісоматеріалів (пиловник, фанерний кряж, баланси, будівельний ліс, дрова тощо), грн./м³;

С_ік - поточні ринкові затрати на заготівлю, вивозку і первинну обробку деревини і-ої породи к-го сортименту на нижньому складі чи пункті реалізації, грн./м³;

П_ік - норма прибутку на основний і обіговий капітал на лісозаготівельні роботи і первинну обробку деревини і-ої породи к-го сортименту;

К_ік - основний і обіговий капітал, що використовується на лісозаготівельних роботах і первинній обробці деревини і-ої породи к-го сортименту, з урахуванням транспортних витрат;

V_ік - обсяг деревини, відведеної в рубки (заготовленої) і-ої породи к-го сортименту, м³.

Такі методичні підходи визначення рентного доходу можуть використовуватися для аналізу та оцінки ефективності лісовирощування і функціонування структур лісового комплексу, розробки основних напрямів їх розвитку, визначення місця лісу в структурі економіки країни.

У п'ятому розділі "Формування рентоорієнтованої плати за використання лісових ресурсів" висвітлено проблемні аспекти лісоресурсних платежів у доходах бюджету та шляхи поліпшення цієї важливої ланки. У цьому контексті вдосконалені методологічні підходи до встановлення плати за лісові ресурси та відповідно нормативної бази, оскільки на даному етапі ця плата визначається на основі методичних підходів, успадкованих від планово-регульованої економіки, а саме лісових такс, які себе не виправдали. Величина плати за ресурси формується на підставі середніх оцінок на відтворенням лісових, що суперечить ринковим принципам ціноутворення. Така система організації лісогосподарського виробництва є причиною зменшення внесення плати за ресурси деревини до бюджету. При цьому створюються нерівні економічні умови господарювання для лісових підприємств. Лісові підприємства, що працюють у порівняно кращих умовах, мають можливості для отримання рентного доходу, а підприємства, які функціонують у гірших умовах, зазнають збитків.

Існуюча система плати за використання лісових ресурсів є основною причиною відтоку рентного доходу з лісогосподарського виробництва (у посередницькі структури та ін.) і, відповідно, зменшення внесення коштів від лісоексплуатації в бюджет. Адже лісозаготівельникам, що працюють у гірших природних умовах, доводиться виплачувати з бюджету компенсацію на покриття планових і непланових збитків. Основу зазначених явищ становлять недостатнє врахування рентоформуючих факторів економічної оцінки лісових насаджень на корені, які передбачаються до лісоексплуатації.

Недосконалою слід визнати й чинну диференціацію лісових такс за деревними породами і категоріями крупності деревини. Розподіл деревини за категоріями крупності в існуючих лісових таксах недостатньо пов'язаний із технологічними процесами деревообробного виробництва, які безперервно вдосконалюються, та вимогами лісоспоживачів. У лісових таксах недостатньо враховуються якісні характеристики дорожньої мережі та діючих транспортних систем. Потребує корекції також абсолютна величина плати за ресурси лісу, що використовуються. У ціні реалізації лісопродукції обсяги плати за ці ресурси наразі перебувають на рівні 8-10%, що значно нижче, ніж в економічно-розвинених країнах. Тому виникає потреба узгодження плати за лісові ресурси з вимогами цивільного законодавства, коли така плата формується за результатами угоди купівлі-продажу. У цьому контексті треба передбачити встановлення двох видів плати: рентних платежів за право користування лісовими ресурсами та платежів за відшкодування витрат на їх відтворення й охорону. За умови такої системи платежів за лісові насадження на корені обсяги надходжень коштів від них можуть збільшитися на 50-60% без підвищення обсягу лісозаготівель.

Подальше зростання лісогосподарського виробництва унеможливлюється без ринково орієнтованого фонду розвитку лісового господарства, який виходячи із узагальнення літературних джерел та наших матеріалів дослідження, має утворюватися на основі плати за лісові ресурси рентного походження від рубок лісу різного призначення - рубок головного користування, рубок, пов'язаних з веденням лісового господарства, використання захисних лісових насаджень, штрафних санкцій, трансфертних коштів тощо.

У шостому розділі "Стратегічні напрями подолання кризи та забезпечення динамічного післякризового лісоресурсного розвитку" викладено пропозиції щодо виходу лісоресурсної сфери з кризової ситуації та забезпечення її подальшого зростання. Зазначається, що лісоресурсна сфера в умовах фінансово-економічної кризи певною мірою зберігає ділову активність. Обсяги проведення лісогосподарських заходів, зокрема щодо лісовідновлення, як і раніше дещо збільшуються, на необхідному рівні виконуються заходи щодо збереження й охорони лісів від пожеж, шкідників і хвороб лісу. Але все ж таки кризова ситуація в економіці негативно позначилася на темпах зростання лісоресурсної сфери, що є наслідком невиконання запланованих обсягів з реконструкції та модернізації об'єктів виробничої інфраструктури, активізації будівництва та глибокої переробки деревини. Знизилися також регулятивні функції вищої ланки організаційно-управлінських структур лісоресурсної сфери, зокрема з питань охорони і використання лісів, що зараз є у користуванні неспеціалізованих відомств (АПК, ВПК та інших неспеціалізованих у лісоресурсному відношенні установ країни).

На основі аналізу й оцінки ситуації, що склалася в лісоресурсній сфері, визначено можливі прояви ділової активності, спрямованої на виведення галузі з кризової ситуації, головні з яких полягають у наступному: активізації підприємницької діяльності з метою збільшення кількості малих і середнього рівня підприємницьких структур з питань первинної і глибокої переробки деревини; стабілізації розвитку галузі на основі забезпечення попиту лісопродукції на внутрішньому ринку; модернізації та оновлення виробничої інфраструктури, особливо її активної частини; створення сприятливих умов для розширення обсягів використання та відтворення лісових ресурсів, а також зміцнення імпортозамінних виробів із деревини; економічного стимулювання заходів щодо створення нових лісів на землях інших користувачів. Рушійними силами відновлення динаміки розвитку виробничих структур лісоресурсної сфери мають стати: підвищення орієнтації на потреби внутрішнього ринку; збільшення експортних поставок нової лісопродукції; активізація інноваційної діяльності; створення сприятливих умов для нарощування інвестиційних вкладень; модернізація активної частини основних виробничих засобів тощо. Загалом особливу увагу слід приділяти антикризовим важелям управління у сфері використання і відтворення лісових ресурсів та посилення відповідальності за вирішення екологічних проблем.

У загальній структурі заходів антикризового управління важливе місце повинна знайти розробка ефективних заходів, спрямованих на недопущення неплатоспроможності підприємств лісогосподарського призначення та забезпечення їх фінансового оздоровлення. У межах зазначених заходів пріоритетним слід вважати конкретизацію специфічних функцій антикризового управління, основними з яких є планування, організація, регулювання, мотивація, аналіз, оцінка і контроль, а цільовими установками - подолання темпів зростання падіння лісогосподарського виробництва, недопущення зниження макроекономічних показників галузі нижче гранично допустимого рівня, стабілізація обсягів лісокористування і лісовідновлення, створення умов для розвитку лісоресурсної сфери.

Метою організації оптимальної лісистості території є розв'язання як стратегічних, так і тактичних завдань. До перших з них слід віднести: суттєве збільшення лісового фонду як основи нарощування лісоресурсного потенціалу та поліпшення природно-захисних функцій лісів; формування ринкової моделі управління лісовирощування, що відображало б національні, регіональні та місцеві інтереси; суттєве оздоровлення екологічної ситуації шляхом лісорозведення на неугіддях і землях, які неефективно використовуються у сільському господарстві тощо. До тактичних завдань оптимізації лісистості території доцільно віднести: зміцнення системи забезпечення гарантій прав власності на лісоземельні угіддя та створення умов для ефективного господарювання; формування стабільних і ефективних ринків земельних угідь, наданих для заліснення; запровадження комплексного підходу до управління земельними угіддями, наданими під заліснення і лісові насадження, підвищення ефективності лісорозведення і т.п. Важливо, щоб створені лісові насадження не стали "нічийними", як зараз ліси колишніх колгоспів і радгоспів, зокрема тих, які є у підпорядкуванні Мінагрополітики на площі 2,4 мільйона гектарів.



ВИСНОВКИ

1. Модернізаційні процеси на нинішньому етапі суттєво торкнулися економічного простору країни, галузей економіки, природно-ресурсної сфери, виробничо-територіальних комплексів різного спрямування. Не є винятком у цьому аспекті така компонента, як лісоресурсна сфера, якій, на нашу думку притаманні власні підходи до модернізації, відмінні від процесів модернізації економічного простору. Це зумовлюється специфічними ознаками лісоресурсного комплексу, які в просторовому аспекті суттєво відрізняються від інших організаційно-господарських структур.

2. Модернізація лісоресурсної сфери - засіб переходу від розбалансованої, економічно і технологічно не повязаних між собою виробничих структур галузі до нової ринково орієнтованої, екологічно збалансованої моделі розвитку, яка згідно із своїм потенціалом і можливостями була б здатна вирішувати завдання за такими напрямами, як підвищення ефективності виробництва, забезпечення конкурентоспроможності підприємств і поліпшення екологічної ситуації. При цьому базовими напрямами модернізації слід вважати інституціональні, до яких відносяться зміни в інфраструктурному забезпеченні галузі, інновації, технології, інвестиції.

3. Основними цільовими установками модернізації всіх складових лісоресурсної сфери є: нарощування лісоресурсного потенціалу, доведення лісистості території країни до оптимально необхідного рівня, перехід галузі на інноваційний рентоорієнтований шлях розвитку, принципово нові технологічні процеси, зокрема в лісовирощуванні, лісоексплуатації та переробці деревини, а також на ринкові відносини. Місія галузевих структур лісового комплексу полягає у збільшеннї випуску продукції без суттєвого зростання лісокористування.

4. Сучасна структура лісоресурсного комплексу потребує пошуку реальних шляхів модернізації на інноваційних засадах, ринково орієнтованих принципах та нових підходах лісоресурсної політики на зразок політики лісоресурсних комплексів економічно розвинених країн світу. Ускладнення проблеми модернізації лісоресурсної сфери пов'язується з порушенням балансу й ефективності функціонування її складових з фактичною розірваністю лісового господарства, лісозаготівель і деревообробки як усього лісоресурсного комплексу. Тому першочерговим завданням модернізації лісоресурсної сфери є створення механізмів синхронізації та узгодження системних змін всіх складових галузі.

5. Наслідками кризової ситуації в лісоресурсній сфері є наступні: стримування проведення комплексу лісогосподарських заходів, зокрема тих, що традиційно є затратними; падіння темпів макроекономічних показників галузі на 7% у 2008 р. проти 2007 р.; зниження темпів зростання валового прибутку від лісогосподарської діяльності на 8 процентних пунктів, а також збору за спеціальне використання лісових ресурсів.

6. Поліпшення інфраструктурного забезпечення лісового господарства та його техніко-економічного стану вимагає створення необхідних організаційно-економічних умов як основи підвищення ефективності відтворення лісових ресурсів, їх раціонального використання та забезпечення потреб населення в необхідних ресурсах та послугах. Стосовно ситуації, що склалася, удосконалено методичні підходи до оцінки техніко-економічного стану об'єктів інфраструктури лісового господарства. Це дало змогу аналізувати хід виконання програмних заходів щодо інфраструктурного забезпечення галузі, виявити недоліки, допущені при формуванні й розміщенні основних виробничих засобів, підвищити рівень відповідальності за виконання цих заходів, корегувати окремі позиції з цієї проблематики, поліпшити якість об'єктів інфраструктури.

7. На основі методичних підходів до оцінки обєктів інфраструктури встановлено, що рівень забезпеченості установ лісового господарства основними виробничими засобами, який відповідає специфіці лісогосподарської діяльності, не можна вважати достатнім, оскільки в галузі поки що не створені необхідні умови для зростання продуктивності праці та зниження витрат на одиницю вказаних робіт чи виробництва продукції.

8. Поліпшення техніко-економічного стану лісового господарства потребують усі без виключення організаційно-господарські структури. Особливу увагу насамперед необхідно спрямувати на модернізацію активної частини основних засобів виробництва (машини, обладнання, транспортні засоби лісогосподарського призначення тощо), упровадження нової техніки і технологічних процесів, які виправдали себе в лісогосподарському виробництві і характеризуються високою ефективністю як з економічного, так й екологічного погляду.

9. У модернізації інституціональної складової лісоресурсної сфери особливого значення набувають питання вдосконалення взаємовідносин, що складаються між суспільством, державою, суб'єктами лісового комплексу, приватними інтересами лісокористувачів та лісоспоживачів. Сучасна ринково орієнтована лісоресурсна сфера неможлива без ефективного механізму її взаємодії з державою, органами законодавчої і виконавчої влади. Більше того, такий механізм став однією із основних ознак високорозвиненого лісоресурсного комплексу.

10. Досліджуючи проблему рентних відносин, важливим є поглиблення інтерпретації сутності поняття рента, що в тематичній економічній літературі трактується по-різному, неоднозначно, зокрема у визначеннях, що стосуються природних ресурсів, звучить так: доходу від власності, що, як правило, отримується у вигляді регулярних платежів; доходу від використання будь-якого фактора виробництва, одержаного внаслідок обмеженості цього чинника; прибутку на вкладений капітал, що нерідко інтерпретується як ресурсна рента. Конкретизовано поняття лісоресурсний рентний дохід, що як економічна категорія регулярно отримується з капіталу лісоземельних угідь, розраховується як різниця між ринковою вартістю лісових насаджень на корені та надання послуг і нормативними (ринковими) витратами, пов'язаними з вирощуванням лісу за період обігу рубок. При цьому в якості об'єкта оцінки лісоресурсного рентного доходу виступають: землі лісового фонду, призначені для лісовирощування; нелісові землі у складі лісового фонду; лісові насадження (деревостани) на корені; ліс як просторова база; природні властивості лісу.

11. В експорті лісу присутня рента. Експорт лісу, особливо необробленої деревини, як відомо, неефективно позначається на економічній ситуації країни - це, по суті, вивіз робочих місць. Лісоресурсна рента на нинішньому етапі в Україні не повністю належить власнику (державі). Через занижені ціни (такси) на ресурси деревини на корені значна частина ренти перетікає здебільшого в лісозаготівельне, деревообробне і меблеве виробництва, відчужується посередницькими структурами від торгівлі і перерозподіляється між суб'єктами не галузевих структур, які не є власниками лісових ресурсів.

12. Лісоресурсна сфера в умовах фінансово-економічної кризи, як виявилося, певною мірою зберігає ділову активність. Незважаючи на фінансову скруту, обсяги проведення лісогосподарських заходів, зокрема щодо лісовідновлення, дещо збільшуються, на необхідному рівні виконуються також заходи щодо збереження й охорони лісів. На жаль, кризова ситуація в економіці все ж таки негативно позначилася на темпах розвитку лісоресурсної сфери. Державна підтримка приватного сектора - виробника лісопродукції в умовах кризової ситуації несе певну небезпеку лісоресурсному комплексу України, розвиваючи в останніх не стільки комерційний, скільки споживацький інтерес до лісоресурсного підприємництва, замість того, щоб створювати умови для саморозвитку приватного лісоресурсного підприємництва на основі самофінансування і самоінвестування.

13. Рушійними силами лісоресурсного розвитку слід вважати діяльність управлінських структур та працівників галузі, в основі яких лежать певні інтереси. З метою їх активізації потрібно визначити систему заходів стратегічного і тактичного рівня. Таку систему заходів, у свою чергу, варто розглядати у виробничій, технологічній, інституційній, фінансовій, ресурсозберігаючій і лісовідтворювальній площині, виокремлюючи їх за сферами: лісогосподарське виробництво, лісоексплуатація, переробка деревини, ресурсозбереження, охорона лісів, реалізація ресурсів лісу і лісоспоживання.

14. Розглядаючи проблему управління лісами і лісовими ресурсами як власністю, слід підкреслити, що вона істотно впливає на розуміння ролі власне ресурсів лісу у розвитку лісоресурсної системи та економічної взагалі. Традиційне розуміння про управління лісовими ресурсами як окремими об'єктами і процесами збагачується уявленнями про типові для неї процеси перетворення вихідних ресурсів у кінцевий продукт, що одержується з них і за їх допомогою.

15. Формування оптимальної лісистості території та оптимальної структури лісу сприятиме подоланню вищезгаданих як внутрішніх, так і зовнішніх загроз, що позитивно позначиться на економічній і екологічній ситуації. Крім того, за умови дотримання відповідної технології лісорозведення і лісовирощування така структура лісу забезпечуватиме нарощування лісоресурсного потенціалу, поліпшення розміщення лісу в просторовому аспекті, підвищенню внеску лісових екосистем у глобальні цикли вуглецю та відповідному збільшенню біологічного різноманіття.



СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографії та навчальні посібники:

1. Антоненко І.Я. Еколого-економічні пріоритети модернізації лісоресурсного комплексу України: макроекономічні важелі / І.Я. Антоненко. - К.: РВПС України НАН України, 2008. - 350 с.

2. Антоненко І.Я. Методичні рекомендації по розробці схеми (прогнозу) розвитку і розміщення продуктивних сил України та її регіонів (областей) на тривалу перспективу / [Коваль Я.В., Бондар В.С., Антоненко І.Я. та ін.] - К.: РВПС України НАН України, 2001. - 329 с. Особистий внесок: сформульовані критерії прогнозної оцінки лісових ресурсів та деревообробної промисловості.

3. Антоненко І.Я. Воспроизводство лесных ресурсов: эколого-экономические проблемы / [Коваль Я.В., Мишенин Е.В., Антоненко И.Я. и др.]. - К.: СОПС Украины НАН Украины, 2002. - 314 с. Особистий внесок: визначено лісові ресурси в соціально-економічних відносинах та викладено економічний механізм у сфері використання лісових ресурсів.

4. Антоненко І.Я. Концепція і стратегія розвитку та розміщення продуктивних сил України / [Коваль Я.В., Бондар В.С., Голуб О.А. та ін.] - К.: РВПС України НАН України, 2003. - 284 с. Особистий внесок: викладено напрямки розвитку лісоресурсної сфери.

5. Антоненко І.Я. Регіонологія туризму: навч.-метод. видання / [Стеченко Д.М., Сабадош Г.О., Демідіон В.О. та ін.] за ред. Д.М. Стеченка. - К.: КУТЕП, 2004. - 220 с. Особистий внесок: викладено особливості розвитку регіонального туризму.

6. Антоненко І.Я. Економічна (грошова) оцінка природних ресурсів лісового фонду України: теорія, методологія, практика / Я.В. Коваль, І.Я. Антоненко. - К.: РВПС України НАН України, 2004. - 163 с. Особистий внесок: викладено теоретико-методологічні засади економічної оцінки природних ресурсів.

7. Антоненко І.Я. Прогноз розвитку і розміщення продуктивних сил України до 2015 року / [Коваль Я.В., Бондар В.С., Антоненко І.Я. та ін.]. - К.: РВПС України НАН України, 2004. - 370 с. Особистий внесок: визначено прогнозні оцінки розвитку лісових ресурсів.

8. Антоненко І.Я. Прогноз розвитку і розміщення продуктивних сил України до 2015 року / [Тарасова Н.В., Богданова В.О., Антоненко І.Я. та ін.]. - К.: РВПС України НАН України, 2004. - 370 с. Особистий внесок: наведена оцінка розвитку лісоресурсної сфери.

9. Антоненко І.Я. Регіональна економіка: навчальний посібник / Я.В. Коваль, І.Я. Антоненко. - К.: ВД "Професіонал", 2005. - 272 с. Особистий внесок: викладено методологічні основи регіональної економіки.

10. Антоненко І.Я. Проблеми збалансованого лісокористування в системі сталого розвитку/ [Коваль Я.В., Голуб О.А., Антоненко І.Я. та ін.]. - К.: Науковий світ, 2005. - 212 с. Особистий внесок: викладено основні напрями переходу лісокористування на засади сталого розвитку.

11. Антоненко І.Я. Економіка природокористування: курс лекцій/ [Лакида П.І., Врублевська О.В., Антоненко І.Я., Бала О.П.]. - К.: Логос, 2006. - 119 с. Особистий внесок: сформульовані основні складові економіки природокористування.

12. Антоненко І.Я. Рентні відносини в системі модернізації національного господарства / [Данилишин Б.М., Бистряков І.К., Дейнеко Л.В. та ін.]; за ред. д.е.н., проф. Б.М. Данилишина. - К.: РВПС України НАН України, 2007. - 518 с. Особистий внесок: визначено місце, роль і значення ренти в лісовому господарстві.

13. Антоненко І.Я. Інвестиційний менеджмент: конспект лекцій для самостійного вивчення курсу / І.Я. Антоненко, І.Л. Мельник. - К.: КУТЕП, 2009. - 186 с. Особистий внесок: викладено основні поняття інвестиційного менеджменту.

Статті у наукових фахових виданнях:

14. Антоненко І.Я. Система плати за лісові ресурси в умовах ринкової економіки / Я.В. Коваль, І.Я. Антоненко // Лісівництво і агромеліорація. - 2001. - Вип. 99.- С. 14-21. Особистий внесок: викладено пропозиції щодо необхідності внесення плати за рубки догляду.

15. Антоненко І.Я. Кадастрова оцінка лісових ресурсів регіону (методологічні і методичні аспекти) / І.Я. Антоненко // Вісник Сумського аграрного університету. - 2001. - Вип. 1. - С. 136-142.

16. Антоненко І.Я. Економічне забезпечення охорони, відтворення і використання лісових ресурсів / І.Я. Антоненко // Економіка природокористування і охорони довкілля: [зб. наук. праць]. - К.: РВПС України НАН України, 2001. - С. 153-156.

17. Антоненко І.Я. Реформування економічного механізму у сфері використання і відтворення лісових ресурсів / Я.В. Коваль, І.Я. Антоненко, І.А. Євтушенко // Вісник Сумського аграрного університету. - 2001. - Вип. 2. - С. 115-120. Особистий внесок: викладено пропозиції щодо реформування форм власності на лісові ресурси.

18. Антоненко І.Я. Реформування системи управління лісами України / І.Я. Антоненко // Продуктивні сили і регіональна економіка: зб. наук. праць: у 2 ч. - К.: РВПС України НАН України, 2001. - Ч. 1. - С. 10-18.

19. Антоненко И.Я. Эколого-экономическая оценка лесов рекреационно-туристического назначения / І.Я. Антоненко, Л.В. Жалис, А.Г. Охрименко // Вісник ДІТБ. - 2002. - № 6 - С. 254-258. Особистий внесок: сформульовано зміст поняття екологічної складової економічної оцінки лісів.

20. Антоненко І.Я. Ліси басейну Дніпра: стан, проблеми, шляхи вирішення / Я.В. Коваль, О.А. Голуб, І.Я. Антоненко // Регіональна економіка. - 2002. - № 4. - С. 142-150. Особистий внесок: наведена лісівнича оцінка стану лісів басейну Дніпро.

21. Антоненко І.Я. Ефективність екологічних функцій лісу / І.Я. Антоненко // Економіка природокористування і охорони довкілля: [зб. наук. праць]. - К.: РВПС України НАН України, 2002. - С. 93-100.

22. Антоненко І.Я. Ефективність використання лісових агролісомеліоративних насаджень / І.Я. Антоненко // Лісівництво і агролісомеліорація. - 2002. - Вип. 105. - С. 14-21.

23. Антоненко І.Я. Еколого-економічна оцінка рекреаційного лісокористування / І.Я. Антоненко, Ю.А. Кошин // Продуктивні сили і регіональна економіка: [зб. наук. праць]. - К.: РВПС України НАН України, 2002. - Ч. 2. - С. 227-233. Особистий внесок: сформульовано зміст поняття екологічна оцінка рекреаційного лісокористування.

24. Антоненко І.Я. Лісовий комплекс у контексті сталого розвитку / І.Я. Антоненко, А.І. Карпук, Я.В. Коваль // Економіка промисловості України: [зб. наук. праць]. - К.: РВПС України НАН України, 2003. - С. 194-200. Особистий внесок: сформульовано поняття сталого розвитку в лісовому комплексі.

25. Антоненко І.Я. Тенденції розвитку міжнародного туристичного ринку та можливості конкурентоспроможності на ньому України / І.Я. Антоненко, А.Г. Охріменко // Экономические инновации: [сб. науч. трудов]. - Одесса: ИПРЭЭИ НАН Украины, 2003. - С. 97-105. Особистий внесок: виконана оцінка тенденції розвитку туристичного ринку держави.

26. Антоненко І.Я. Аналіз втрат лісових ресурсів України / І.Я. Антоненко, О.А. Голуб // Продуктивні сили і регіональна економіка: [зб. наук. праць]. - К.: РВПС України НАН України, 2003. - Ч. 2. - С. 29-35. Особистий внесок: обґрунтовано напрями визначення втрат ресурсів лісу від природних факторів.

27. Антоненко І.Я. Економічні важелі управління лісами в умовах сталого розвитку / І.Я. Антоненко // Науковий вісник Національного аграрного університету. - 2003. - Вип. 61. - С. 218-227.

28. Антоненко І.Я. Стратегічні напрямки розвитку лісоресурсних комплексів регіонів України / І.Я. Антоненко, І.М. Лицур, О.А. Голуб // Економіка промисловості: [зб. наук. праць]. - К.: РВПС України НАН України, 2004. - С. 114-120. Особистий внесок: викладено заходи щодо питань розвитку Полісся України.

29. Антоненко І.Я. Стан лісоресурсного потенціалу та перспективи його збалансованого використання / О.А. Голуб, І.М. Лицур, І.Я. Антоненко // Продуктивні сили і регіональна економіка: [зб. наук. праць]: у 2 ч. - К.: РВПС України НАН України, 2004.- Ч. 1. - С. 224-229.Особистий внесок: визначено перспективи збалансованого розвитку.

30. Антоненко І.Я. Лісовий комплекс у контексті еколого-економічної безпеки / І.Я. Антоненко, А.І. Карпук // Лісівництво і агролісомеліорація. - Харків, 2004. - Вип. 106 - С. 36-39. Особистий внесок: визначена частка лісового комплексу в сфері економічної безпеки.

31. Антоненко І.Я. Оцінка ефективності програмних заходів у сфері лісового комплексу / І.М. Лицур, І.Я. Антоненко // Економіка природокористування і охорони довкілля: [зб. наук. праць]. - К.: РВПС України НАН України, 2004. - С. 95-100. Особистий внесок: наведена оцінка програмних лісогосподарських заходів.

32. Антоненко І.Я. Лісові екосистеми в сфері стабілізації навколишнього середовища / І.Я. Антоненко, І.А. Євтушенко, О.М. Дзюбенко // Науковий вісник Національного аграрного університету. - 2005. - Вип. 83. - С. 248-256. Особистий внесок: обґрунтовано заходи позитивного впливу лісових насаджень на довкілля.

33. Антоненко І.Я. Формування ринково орієнтованого фінансового механізму лісового господарства України / І.Я. Антоненко, О.М. Дзюбенко // Регіональна економіка. - 2005. - №4. - С. 73-79. Особистий внесок: викладено структурні важелі фінансового механізму галузі.

34. Антоненко І.Я. Рентні відносини в лісах туристсько-рекреаційного призначення / І.Я. Антоненко// Економіка природокористування і охорони довкілля. - К.: РВПС України НАН України, 2005. - С. 210-217.

35. Антоненко І.Я. Рентні відносини в системі модернізації природно-ресурсної сфери / І.Я. Антоненко // Економіка природокористування і охорони довкілля: [зб. наук. праць]. - К.: РВПС України НАН України, 2006. - С. 35-42.

36. Антоненко І.Я. Засади екологічно збалансованого розвитку лісового господарства / Лицур І.М., Голуб О.А., Антоненко І.Я. // Науковий вісник Національного аграрного університету: [зб. наук. праць]. - К.: НАУ, 2006. - Вип. 103. - С. 100 - 108.

37. Антоненко І.Я. Напрямки реформування фінансового механізму лісоресурсної сфери / І.Я. Антоненко, О.М. Дзюбенко, М.А. Степаненко // Науковий вісник Національного аграрного університету. - 2007. - № 106. - С. 85-93. Особистий внесок: викладено шляхи обґрунтування фінансової складової лісоресурсної сфери.

38. Антоненко І.Я. Економічна природа рентних лісоресурсних відносин / І.Я. Антоненко // Продуктивні сили України. - К.: РВПС України НАН України - 2007. - № 2. - С. 152-161.

39. Антоненко І.Я. Державне управління економічними відносинами у лісокористуванні / І.Я. Антоненко // Економіка природокористування і охорони довкілля: [зб. наук. праць]. - К.: РВПС України НАН України, 2007.- С. 123-131.

40. Антоненко І.Я. Інтегральна лісоресурсна рента у форматі модернізації інноваційного розвитку лісового комплексу / І.Я. Антоненко // Економіка природокористування і охорони довкілля: [зб. наук. праць]. - К.: РВПС України НАН України, 2008. - С. 131-141.

41. Антоненко І.Я. Проблеми та перспективи залучення інвестицій в туристичну сферу в рамках європейської інтеграції України / І.Я. Антоненко, А.Г. Охріменко // Інвестиції: практика та досвід. - 2010. - № 4. - С. 10-13. Особистий внесок: сформульовано особливості залучення інвестицій у туристичну сферу.

Статті в інших виданнях:

42. Антоненко І.Я. Ліси України в системі безпеки від радіоактивного забруднення / І.Я. Антоненко // Регіональні екологічні проблеми: [зб. наук. праць]. - К.: ВГЛ "Обрії", 2002. - С. 95-97.

43. Антоненко І.Я. Концептуальні засади сталого розвитку лісового сектора економіки / І.Я. Антоненко // Причорноморський екологічний бюлетень. - 2004. - № 1. - С. 124-126.

44. Антоненко І.Я. Рушійні сили лісоресурсного розвитку в умовах кризи / І.Я. Антоненко, А.І. Карпук //Формування ринкової економіки: зб. наук. праць / [Спец. вип. "Регіональний розвиток України: проблеми та перспективи"]. - К.: КНЕУ, 2009. - С. 30-34. Особистий внесок: визначено вірогідні напрями розвитку лісоресурсної сфери в умовах кризи.

Матеріали наукових конференцій:

45. Антоненко І.Я. Деякі аспекти реформування оподаткування у сфері лісокористування / І.Я. Антоненко // Бюджетно-податкова політика в Україні: матеріали наук.-практ. конф. - Ірпінь: Академія ДПС України, 2002. - С. 13-15.

46. Антоненко І.Я. Ефективність туристично-рекреаційного потенціалу Закарпаття / І.Я. Антоненко // Туристський феномен: матеріали міжнар. наук.-практ. конф.- Донецьк: Інститут економіки промисловості НАН України, 2002. - С. 244-246.

47. Антоненко І.Я. Значення гірських лісів у системі екологічної безпеки / Я.В. Коваль, І.Я. Антоненко // Гори і люди (у контексті сталого розвитку): матеріали міжнар. конф., Т. 2. - Рахів: Карпатський біосферний заповідник, 2002. - С. 381-385. Особистий внесок: наведена оцінка лісів Карпат у системі екологічної безпеки.

48. Антоненко І.Я. Методичні підходи економічної оцінки лісів / І.Я. Антоненко // Теорія і методи оцінювання оптимізації використання та відтворення земельних ресурсів: матеріали міжнар. конф. - К.: РВПС України НАН України, 2002. - С. 103-107.

49. Антоненко І.Я. Еколого-економічні та технологічні аспекти ресурсозбереження у лісовому секторі економіки України / І.Я. Антоненко // Межрегиональные проблемы экологической безопасности: сб. труд. конф. - Сумы - С-Пб, Россия, 2002. - С. 59-62.

50. Антоненко І.Я. Природно-заповідний фонд у сфері рекреаційно-туристичного комплексу / І.Я. Антоненко // Туризм на пороге ІІІ тысячелетия: материалы ІІІ междунар. науч.-практ. конф. - Москва-Ялта, 2002. - С. 279-281.

51. Антоненко І.Я. Лісові ресурси в структурі продуктивних сил України / І.Я. Антоненко, А.І. Карпук // Внесок академіка В.І. Вернадського в дослідження проблем розвитку і розміщення продуктивних сил: матеріали наук.-практ. конф. - К.: РВПС України НАН України, 2003. - С. 46-52. Особистий внесок: визначено місце лісових ресурсів у структурі продуктивних сил України.

52. Антоненко І.Я. Еколого-економічна оцінка лісових ресурсів України в туристичних і рекреаційних цілях / І.Я. Антоненко, В.С. Ковешніков // Розміщення та впорядкування лісів туристичного призначення і територій заліснення: матеріали міжнар. наук. конф. - Гданськ. - 2003. - С. 141-149. Особистий внесок: визначено роль екологічних факторів впливу лісових ресурсів.

53. Антоненко І.Я. Актуальність управлінських знань і навичок фахівців сфери туризму / І.Я. Антоненко, А.Г. Охріменко // Культура і освіта фахівців туристської сфери: сучасні тенденції та прогнози: матеріали ІІІ міжнар. наук.-практ. конф. - К.: КУТЕП, 2004. - С. 103-104. Особистий внесок: викладено тенденції розвитку освіти фахівців туризму.

54. Антоненко І.Я. Туристська рента в лісоресурсній сфері / І.Я. Антоненко // Туризм в Україні: сучасний стан і пріоритети розвитку: матеріали наук.-практ. конф. - Львів, 2005. - С. 132-139.

55. Коваль Я.В. Пріоритетні напрямки раціонального використання лісоресурсного потенціалу / Коваль Я.В., Лицур І.М., Антоненко І.Я. // Екологізація економіки як інструмент сталого розвитку в умовах конкурентного середовища: матеріали міжнар. наук.-практ. конф., Львів: ІРД НАН України, 2005. - Т. 2. - С. 77-78. Особистий внесок: наведена оцінка напрямків використання лісових ресурсів країни.

56. Антоненко І.Я. Лісові насадження в контексті екологічної стабілізації землекористування / І.Я. Антоненко, О.М. Дзюбенко // Економічні проблеми виробництва та споживання екологічно чистої агропромислової продукції: матеріали IV міжнар. наук.-практ. конф. - Суми: ТОВ "ВТД Університетська книга", 2005. - С. 240-242. Особистий внесок: обґрунтовано заходи оцінки впливу лісових насаджень на збереження ґрунтів від ерозії.

57. Антоненко І.Я. Ліси в контексті стабілізації навколишнього середовища / Коваль Я.В., Антоненко І.Я., Дзюбенко О.М. // Наукові основи ведення сталого лісового господарства: матеріали міжнар. наук.-практ. конф. - Івано-Франківськ: Екор, 2005. - С. 139-140. Особистий внесок: викладено заходи щодо зменшення та попередження стихійних природних явищ.

58. Антоненко І.Я. Формування ринково орієнтованого фінансового механізму лісоресурсної сфери: тези доп. наук. конф. наук. пед. працівників, наук. співр. та аспірантів / Антоненко І.Я., Дзюбенко О.М., Степаненко М.А. - К.: НАУ, 2006. - С. 104-106. Особистий внесок: наведено пропозиції щодо розширення джерел плати за лісові ресурси.

59. Антоненко І.Я. Голосіївський ліс як об'єкт туризму та розваг м. Києва / І.Я. Антоненко, А.Г. Охріменко // Індустрія розваг у туристичній сфері: матеріали міжнар. наук.-практ. конф. - Донецьк, 2006. - С. 23-26. Особистий внесок: визначено об'єкти лісу, придатні для туризму.

60. Антоненко І.Я. Туристична рента в розвитку регіону / І.Я. Антоненко, А.Г. Охріменко // Роль туризму в стратегії розвитку господарства регіонів: матеріали міжнар. конф. - Гданськ. - 2006. - С. 477-483. Особистий внесок: визначена роль туристичної стратегії в розвитку регіону.

61. Антоненко І.Я. Економічна природа лісоресурсної ренти / І.Я. Антоненко // Проблеми модернізації лісоресурсної сфери в контексті просторового розвитку: матеріали наук.-практ. конф. - К.: РВПС України НАН України, 2007. - С. 179-184.

62. Антоненко І.Я. Економічна природа соціально-екологічної ренти / І.Я. Антоненко // Актуальні проблеми формування рентної політики в сучасних умовах: матеріали міжнар. наук.-практ. конф., 17 трав. 2007 р., Ч. ІІ. - К.: РВПС України НАН України, 2007. - С. 73-79.

63. Антоненко І.Я. Економічні важелі регіонального управління / І.Я. Антоненко // Наука та практика: матеріали міжнар. нак.-практ. конф. - Полтава: Національний технічний університет, 2007. - С. 10-15.

64. Антоненко І.Я. Оцінка впливу лісів на пом'якшення клімату / Я.В. Коваль, І.Я. Антоненко // Стратегія забезпечення сталого розвитку України: матеріали міжнар. наук.-практ. конф. - К.: РВПС України НАН України, 2008. - С. 107-110. Особистий внесок: визначено особливості впливу лісових насаджень на пом'якшення клімату.

65. Антоненко І.Я. Інноваційно-технологічні проблеми в лісах зони забруднення радіонуклідами / І.Я. Антоненко // Макроекономічне регулювання інвестиційних процесів та впровадження стратегії інновативно-інноваційного розвитку в Україні: матеріали міжн. наук.-практ. конф., Ч. 1. - К.: РВПС України НАН України, 2008. - С. 352-353.

66. Антоненко І.Я. Організація форм контролю якості знань студентів з дисципліни "Національна економіка" / І.Я. Антоненко // Досвід організації та активізації навчального процесу: матеріали наук.-метод. конф. - К.: КНЕУ, 2008. - С. 62-64.

67. Антоненко І.Я. Взаємовплив міжнародного туризму і навколишнього середовища в контексті глобалізації / А.Г. Охріменко, І.Я. Антоненко // Міжнародне науково-технічне співробітництво: матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. - К.: НТУ України "КПІ", 2009. - С. 147-148. Особистий внесок: наведена оцінка стану навколишнього середовища в сучасних умовах.

68. Антоненко І.Я. Вплив факторів глобалізації на організаційні форми управління в індустрії туризму / І.Я. Антоненко, А.Г. Охріменко // Сталий розвиток підприємств сфери послуг: матеріали ІІІ Всеукр. наук.-практ. конф. - Ялта: РВНЗ КГУ, 2009. - С. 218-221. Особистий внесок: визначено фактори глобалізації, що мають вплив на розвиток туризму.

69. Антоненко І.Я. Особливості ринку праці в туризмі / І.Я. Антоненко, І.Л. Мельник // Практика сучасного туризму: соціальна та економічна ефективність: матер. міжнар. наук.-практ. конф. - К.: КУТЕП, 2009. - С. 116-119. Особистий внесок: наведена оцінка особливостей праці в туризмі.

70. Антоненко І.Я. Перспективи залучення інвестицій в туристичну сферу в рамках європейської інтеграції України / І.Я. Антоненко, А.Г. Охріменко // Особливості функціонування національних фінансових систем в умовах поглиблення глобалізаційних процесів: матеріали ІІІ Міжнар. наук.-практ. конф. - Ірпінь-Суха Струга: Національний університет ДПС України, 2010. - Ч. 1. - С. 40-44. Особистий внесок: визначено перспективи залучення інвестицій у туристичну сферу.

Размещено на Allbest.ru

...