Диференціальна рента сільськогосподарських культур і її використання в агроформуваннях
Дослідження внутрішньої об’єктивної сутності диференціальної ренти сільськогосподарських культур. Розробка та обґрунтування напрямів її практичного застосування для інноваційного розвитку аграрних підприємств й підвищення їх економічної ефективності.
| Рубрика | Экономика и экономическая теория |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 14.07.2015 |
| Размер файла | 96,1 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru
МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
ЖИТОМИРСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРОЕКОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ДЖАЛАЛ Мир Абдул Каюм
УДК 332.6:633/635(477.75)
Диференціальна рента сільськогосподарських культур і її використання в агроформуваннях
08.00.04 - економіка та управління підприємствами
(за видами економічної діяльності)
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
доктора економічних наук
Житомир - 2010
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана у Південному філіалі Національного університету біоресурсів і природокористування України «Кримський агротехнологічний університет».
Науковий консультант:доктор економічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України
Новіков Юрій Миколайович,
Південний філіал Національного університету біоресурсів і природокористування України «Кримський агротехнологічний університет», завідувач кафедри фінансів і кредиту
Офіційні опоненти:
доктор економічних наук, професор
Благодатний Володимир Іванович,
Херсонська філія Європейського університету Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри економіки і менеджменту
доктор економічних наук, професор
Вітвіцький Володимир Валентинович,
Український науково-дослідний інститут продуктивності агропромислового комплексу Міністерства аграрної політики України, директор
доктор економічних наук, старший науковий співробітник
Калінчик Микола Володимирович,
Національний науковий центр «Інститут землеробства УААН», завідувач відділом економіки
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради,
кандидат економічних наук, доцент В.П. Якобчук
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Об'єктивна необхідність подальшого розвитку вчення про диференціальну ренту зумовлена здійсненням цілої низки історично значущих реформ в Україні, що започаткували нові економічні відносини. рента диференціальний аграрний підприємство
Трансформація української економіки кардинально змінила критерії оцінки й механізм функціонування земельних ресурсів. Процес реформування й створення нової моделі земельних відносин доцільно розглядати як основу для формування загальної закономірності розвитку економічних відносин у національному господарстві. Однією з ключових складових аграрних реформ є декларація права приватної власності на землю й розподіл (розпаювання) земельної власності між мільйонами працівників сільського господарства. Реформування сфери земельних відносин передбачає, крім широких можливостей реалізації потенціалу сільськогосподарських товаровиробників, також і необхідність запровадження нових форм виробничих відносин як відповіді на виклики сучасного ринкового середовища.
Особливість формування сільськогосподарських підприємств різних форм власності, що відбулося в процесі реформ в аграрній сфері, полягає в тому, що фактично всі типи підприємств (крім державних, які становлять меншість) засновані на земельній власності, що орендовано у власників сертифікатів або актів на земельну власність. Значну складність розбудови й розвитку сучасної системи економічних земельних відносин зумовлено нерозв'язаністю цілої низки проблем відносно нового категоріального апарату й інструментарію забезпечення дієвості економічних відносин, без чого неможлива методологічно цілісна концептуальна побудова їх моделі.
Україна готується до нового етапу розвитку - запровадження ринку земельної власності. Для цього доцільно створити специфічну інфраструктуру ринку, що включає в т. ч. й державний земельний банк. В цьому контексті необхідним є теоретичне обґрунтування таких категорій, як «ринкова вартість» та «умовна грошова оцінка землі», що ґрунтуються на диференціальній ренті.
В результаті історичного рішення Кабінету Міністрів України 1995 р. про грошову оцінку сільськогосподарських угідь країни всі землі господарств отримали умовну грошову оцінку. Одночасно було доведено існування абсолютної ренти, обґрунтовано нове тлумачення диференціальної ренти, що дозволило в іншій площині розглядати всю систему аграрних відносин.
Вчення про диференціальну ренту землі пройшло довгий історичний шлях свого розвитку. У. Петті, Ф. Кене, А. Тюрго, А. Сміт, Д. Ріккардо, К. Маркс, А. Маршал створили теорію абсолютної ренти і диференціальної ренти І та ІІ. Дискусійним та різноплановим було розуміння земельної ренти в адміністративно-командній економіці: заперечення диференціальної ренти (С. Струмілін, І. Марков), тлумачення диференціальної ренти як результату існування двох форм власності (А. Пашков, А. Болгов), спроба замінити ренту земельним доходом (І. Козодоєв) тощо. Поступово складалося уявлення про диференціальну ренту родючості ґрунтів (Є. Карнаухова, І. Буздалов та ін.), що тлумачилася як два способи збільшення економічної родючості ґрунту - вплив безпосередньо на ґрунт та на рослину (А. Бєлозерцев, І. Добринін, А. Крутова, О. Бугуцький, І. Смирнов та ін.).
Протягом періоду економічних реформ українською школою дослідників зроблено суттєвий внесок як в розробку теоретичного аспекту проблеми, так і практичних методик розрахунку умовної грошової оцінки землі, диференціальної ренти, зокрема такими вченими, як М. Андріїшин, П. Вєдєнічев, Д. Гнаткович, В. Мессель-Веселяк, М. Федоров, І. Михасюк, Ю. Новіков, П. Саблук та ін. Уточнено методики КМУ щодо грошової оцінки землі, зокрема методику Є. Тіпакової для земель, зайнятих під виноградники, уточнено Л. Миргородською, плодові культури - М. Шевченко, ефіроолійні рослини - З. Мандражи. Праці зазначених авторів у своїй сукупності значно підвищили рівень розробленості теорії земельної ренти. Проте проблематику функціонування та використання диференціальної ренти сільськогосподарських культур не досліджено, її сутність та специфіку, зумовлені біологічними особливостями рослин як засобів виробництва, не вивчено, а напрями застосування цієї специфічної земельної ренти не розроблено.
Актуальність теоретичного, методологічного й практичного аспектів розв'язання проблеми функціонування диференціальної ренти сільськогосподарських культур в сільському господарстві, наявність низки нерозв'язаних та дискусійних питань зумовили вибір теми дисертаційної роботи, мету, завдання дослідження, його предмет та об'єкт.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації відповідає плану НДР Південного філіалу Національного університету біоресурсів і природокористування України «Кримський агротехнологічний університет» за розділом «Розробити рекомендації з подальшого розвитку теорії грошової оцінки землі та її використання для підвищення економічної ефективності сільськогосподарського виробництва» (номер державної реєстрації 0102U000128).
Дисертантом обґрунтовано в рамках державного плану нові концептуальні підходи щодо теорії диференціальної ренти сільськогосподарських культур, методи її розрахунку й практичного використання, спрямовані на інноваційне удосконалення економіки рослинництва України.
Мета й завдання дослідження. Метою дисертації є розкриття внутрішньої об'єктивної сутності диференціальної ренти сільськогосподарських культур й обґрунтування напрямів практичного її застосування для інноваційного розвитку аграрних підприємств й підвищення їх економічної ефективності. В контексті поставленої мети дослідження в роботі визначено завдання, які доцільно об'єднати у п'ять груп.
Перша група завдань: розглянути концептуальні позиції й переважаючі в економічній науці підходи щодо визначення сутності диференціальної ренти в сільському господарстві; вивчити надбання класиків-економістів ХVIII-ХХ століть з проблеми сутності диференціальної ренти у землеробстві; проаналізувати наукові положення про диференціальну ренту, що відображено в результатах досліджень вчених-аграріїв, й обґрунтувати теоретико-методологічні підходи до визначення категорії «диференціальна рента сільськогосподарських культур» як різновиду диференціальної ренти ІІ, яка об'єктивно існує в сільському господарстві в якості одного з інструментів, що можливо використати для реалізації економічної політики держави, спрямованої на піднесення сільського господарства.
Друга група завдань: охарактеризувати економічний стан сільськогосподарських підприємств як основних землекористувачів у сільському господарстві, тенденції щодо розподілу та використання земельних ресурсів в результаті змін форм господарювання, що відбулися; обґрунтувати методичні засади взаємозв'язку якісної оцінки економічної родючості землі й диференціальної ренти; дослідити вплив чинників ґрунтової родючості на розміри диференціальної ренти в умовах АР Крим; визначити взаємозв'язок розміру диференціальної ренти з виробничим типом сільськогосподарських підприємств.
Третя група завдань: розробити засади використання диференціальної ренти сільськогосподарських культур для інноваційного розвитку сільськогосподарських підприємств, методи оцінки економічної ефективності селекційної роботи з виведення нових сортів озимої пшениці, насіннячкових і кісточкових плодових культур, винограду з позицій диференціальної ренти сільськогосподарських культур; виявити особливості диференціальної ренти земельних ділянок, зайнятих під різні сорти плодових, ефіроолійних культур, винограду та вплив на неї інноваційних конструкцій садів.
Четверта група завдань: обґрунтувати методичні засади стимулюючої системи оподаткування сільськогосподарських підприємств; проаналізувати формування податкової системи України; довести, що диференціальна рента є науково обґрунтованим джерелом системи оподаткування сільськогосподарських підприємств; підготувати проект із встановлення єдиного фіксованого сільськогосподарського податку в розрізі виробничих типів господарств.
П'ята група завдань: обґрунтувати методику використання диференціальної ренти для удосконалення орендних відносин у сільськогосподарських підприємствах; з'ясувати можливості використання диференціальної ренти для удосконалення нових внутрішньогосподарських відносин; розробити методичні засади іпотечного кредитування, що базується на використанні диференціальної ренти, та рекомендувати застосування розроблених функцій проектованого державного земельного банку України як основного суб'єкта інфраструктури ринку землі, що формується.
Об'єкт дослідження - це процес формування системи економічних відносин з приводу отримання додаткового доходу (ренти) у сільськогосподарських підприємствах.
Предмет дослідження - теоретико-методологічні й методичні засади диференціальної ренти сільськогосподарських культур та можливості її застосування як інструмента інноваційного розвитку сільськогосподарських підприємств, адекватного сучасним економічним відносинам. Обраний предмет дослідження визначив в якості суб'єкта регіон, де розташовано велику кількість підприємств різних виробничих типів, що притаманні півдню України (зерно-тваринницькі, птахівничі, рисові, виноградарсько-виноробні, виноградарсько-плодові, ефіроолійні тощо), щоб підтвердити концептуальні положення дисертанта. Таким регіоном є АР Крим.
Методи дослідження. Методологічною основою дисертації є діалектичний та абстрактно-логічний методи пізнання економічних явищ, об'єктивні закони розвитку ринкової економіки. Теоретичну базу дослідження становлять праці класиків економічної науки, сучасних вітчизняних та зарубіжних економістів. Робота ґрунтується на Законах України, нормативних документах, що регулюють діяльність сільськогосподарських товаровиробників. Для реалізації поставлених завдань дослідження використано: діалектичний метод (пізнання закономірностей розвитку вчення про диференціальну ренту (підрозділ 1)), абстрактно-логічний метод (при формуванні теоретичних положень та висновків (підрозділ 1 та 2)), системний, комплексний та ситуаційний метод (аналіз диференціальної ренти сільськогосподарських культур АР Крим (підрозділ 3)), кореляційний аналіз (встановлення зв'язку між диференціальною рентою, врожайністю й іншими чинниками (підрозділ 2 та 3)), метод бенчмаркинга (узагальнення практики оренди, іпотечного кредитування (підрозділ 5)). Для обробки статистичної та оперативної інформації, для розрахунків багатофакторної та парної кореляції використано сучасне комп'ютерне програмне забезпечення.
Інформаційно-емпірична база дослідження формувалась на основі законодавства та нормативних актів України, даних офіційної статистики сільського господарства України та АР Крим, щорічників Держстатуправління, довідників, що містять офіційні матеріали та дані звітності, річних звітів окремих сільськогосподарських підприємств, монографії вітчизняних та зарубіжних вчених, матеріалів науково-практичних конференцій, загальної і спеціальної економічної та сільськогосподарської літератури; даних мережі Інтернет, а також особистих багаторічних досліджень автора економічного стану сільськогосподарських підприємств.
Концепція дослідження ґрунтується на аналізі ринкової трансформації української економіки, що зумовила нову парадигму економічних земельних відносин, об'єктивно вимагаючи використання категорії земельної ренти, зокрема, диференціальної ренти.
Непересічного значення в контексті нової парадигми сталого розвитку сільського господарства набуває необхідність визнання того факту, що не тільки застосування джерел підвищення родючості ґрунтів, але значно більшою мірою використання властивостей продуктивних сортів рослин дає змогу створювати додатковий дохід, а саме - диференціальну ренту ІІ. В дисертаційній роботі визначено відмінності в складі диференціальної ренти, виходячи із джерел її отримання: а) за рахунок підвищення родючості - диференціальна рента ІІ А; б) за рахунок продуктивності рослин - диференціальна рента ІІ Б, яка в контексті даного дослідження розуміється як «диференціальна рента сільськогосподарських культур».
Використання інноваційного інструментарію для забезпечення дієвості моделі диференціальної ренти в економічному механізмі, адекватному умовам ринкової економіки, дозволяє змінити методологію підходів до багатьох його елементів: планування й прогнозування підвищення ефективності виробництва на основі орендних відносин й комерційного розрахунку; пільгового кредитування на основі іпотеки землі; норм та способів оподаткування, що стимулюють товаровиробників; оцінки інноваційних розробок селекціонерів, а також проектувальників нових конструкцій садів та виноградників тощо.
Інноваційна модель використання диференціальної ренти враховує раціональне поєднання державних і підприємницьких інтересів, що створює додатковий імпульс для виведення країни на траєкторію економічного пожвавлення.
Наукова новизна отриманих результатів. Головним науковим результатом є обґрунтована цілісна концепція диференціальної ренти сільськогосподарських культур, що відображає отримання додаткового доходу від використання біологічних активів. До найбільш вагомих результатів дослідження, що зумовлюють ступінь та характер їх новизни, належать такі:
вперше:
· розкрито сутність диференціальної ренти сільськогосподарських культур як складової диференціальної ренти ІІ, зокрема обґрунтовано, що її основу складає додатковий дохід із земельних ділянок з однаковим просторовим розташуванням і ґрунтовою родючістю, котрий забезпечується за рахунок використання специфічних біологічних активів, а саме - властивостей сільськогосподарських культур, що вирощуються, або різних сортів однієї культури;
· розроблено на основі рентного доходу методику розрахунку економічної оцінки внеску селекціонерів у створення та запровадження у виробництво сортів рослин, які дозволяють більш продуктивно використовувати біокліматичний потенціал конкретної зони землеробства, що забезпечує підвищення врожайності сільськогосподарських культур;
· обґрунтовано методичні напрями інноваційного оновлення сортів зернових, плодових культур, виноградників та виробництво ефіроолійних рослин на основі диференціальної ренти сільськогосподарських культур.
удосконалено:
· теоретичні основи альтернативного методу розрахунку диференціальної ренти та грошової оцінки землі на основі фактичної врожайності сільськогосподарських культур, а також фактичних витрат на виробництво із використанням нормативного прибутку, що дорівнює 30 % фактичного рівня рентабельності;
· оцінку тенденцій розвитку підприємств різної спеціалізації (виробничих типів), що дало можливість ідентифікувати взаємозв'язок між виробничим типом господарства та розміром отриманої диференціальної ренти;
· методологічний принцип орендних відносин між власниками землі та орендаторами, що вирощують плодові культури та виноград, на базі розрахунку нормативу орендної плати як частки диференціальної ренти;
· методичний підхід до визначення кількісних параметрів основних факторів виробництва багаторічних сільськогосподарських рослин, які впливають на розмір диференціальної ренти, що базується на використанні кореляційно-регресійних моделей;
отримали подальший розвиток:
· особливості розрахунку в плодівництві диференціальної ренти сільськогосподарських культур з огляду на періодичність їх плодоносіння;
· методичні засади розрахунку диференціальної ренти культур у виноградарстві з урахуванням виробництва столових чи технічних сортів як кінцевого продукту. Зокрема, встановлено, що диференціальна рента сільськогосподарських культур технічних сортів винограду визначається на основі виходу виноматеріалу з одиниці площі;
· методичні підходи щодо розрахунку диференціальної ренти сільськогосподарських культур ефіроолійних рослин, що визначається не безпосередньо їх врожайністю, а виходом ефірної олії з одиниці площі;
· спосіб розрахунку технологічної ренти інноваційних розробок щодо конструкцій ущільнених посадок садів та виноградників раціонального розміру;
· ідея щодо використання диференціальної ренти як джерела науково обґрунтованого оподаткування сільськогосподарських підприємств й встановлення на цій методологічній основі диференційованого за виробничими типами підприємств єдиного фіксованого сільськогосподарського податку;
· теоретичне обґрунтування та емпіричне підтвердження взаємозв'язку диференціальної ренти ріллі господарств різних виробничих типів та чинників родючості;
· теоретичні положення щодо взаємозв'язку між якістю родючості ґрунтів, продуктивним потенціалом сільськогосподарських культур, їх сортів (гібридів) й диференціальною рентою сільськогосподарських культур;
· наукове обґрунтування пропозицій щодо організації іпотечного кредитування на умовах застави земельних площ, що базуються на використанні запропонованого нормативу диференціальної ренти;
· методичний підхід щодо обґрунтування функцій державного земельного банку як організатора цивілізованого ринку землі, що передбачає купівлю земель у власників й продаж її підприємствам на умовах довготривалого іпотечного кредиту, що дозволяє зберегти масштабність сівозміни і цілісність меліоративних систем;
· ідентифікація функції державного регулювання відтворення ґрунтової родючості в спроектованому земельному банку, яка реалізується шляхом створення спеціального фонду, що передбачає цільове використання коштів оштрафованих за незадовільне використання землі суб'єктами для відповідних відновлювальних заходів.
Практичне значення отриманих результатів полягає у доведенні теоретичних положень наукової концепції до практичної реалізації шляхом розробки відповідних рекомендацій.
Основні результати дослідження, що мають практичне значення, містяться в таких розробках автора:
– метод розрахунку диференціальної ренти сільськогосподарських культур у полеводстві, плодівництві, виноградарстві, виробництві ефіроолійних рослин, що дозволяє оптимізувати сортовий склад в рослинництві;
– модель ідентифікації взаємозв'язку розміру диференціальної ренти з факторами виробництва та елементами виробничих витрат, орієнтована на підвищення ефективності виробництва за рахунок управління елементами витрат;
– модель та метод розрахунку розміру іпотечного кредиту, що надається сільськогосподарським товаровиробникам під заставу земельних угідь;
– метод побудови системи оподаткування, що стимулює господарську діяльність виробників продукції;
– модель єдиного сільськогосподарського податку в розрізі виробничих типів господарств, побудованого на диференціальній ренті;
– рекомендації щодо реалізації функцій державного земельного банку з метою створення цивілізованого ринку землі й фонду відтворення ґрунтової родючості.
Практична значущість результатів дослідження визначається прийняттям до впровадження Міністерством АПК АРК (довідка № 116 от 25.11. 2009 р.) рекомендацій та пропозицій, що можуть бути використані для підвищення економічної ефективності роботи зерно-тваринницьких, плодівничих, виноградарських та ефіроолійних господарств АР Крим.
Направлено для використання й реєстрацію в якості інноваційних розробок до Академії наук АР Крим й Міністерство економіки АР Крим:
– інноваційний проект експериментального державного земельного банку;
– інноваційний проект заміщення низьковрожайних сортів пшениці на високопродуктивні на основі результатів досліджень селекціонерів із створення озимої пшениці;
– інноваційну розробку проекту відродження плодівництва на основі оцінки внеску генетиків й селекціонерів, що виводять сорти плодових культур;
– інноваційну розробку проекту відродження виноградарства на основі оцінки внеску генетиків й селекціонерів, що виводять нові сорти;
– інноваційну розробку проекту системи оподаткування сільськогосподарських підприємств, що стимулює зростання виробництва.
Результати дисертаційного дослідження використовуються у навчальному процесі ПФ Національного університету біоресурсів і природокористування «Кримський агротехнологічний університет» при викладанні дисциплін «Економіка сільського господарства», «Організація сільськогосподарського виробництва» і «Фінанси підприємств».
Особистий внесок дисертанта. Особистий внесок дисертанта у виконання державної програми НУБіП «Розробити рекомендації з подальшого розвитку теорії грошової оцінки землі та її використання для підвищення економічної ефективності сільськогосподарського виробництва» визначається розробкою та апробацією концепції диференціальної ренти сільськогосподарських культур для сільськогосподарських підприємств різних виробничих типів.
Тридцять дві опубліковані роботи виконано дисертантом одноосібно. В роботі вперше виявлено роль багаторічних насаджень у створенні диференціальної ренти й шляхи раціонального її використання в економіці сільського господарства. Чотири роботи виконано у співавторстві.
У статті «Моделювання оцінки диференціальної ренти землі сільськогосподарського призначення» (співавтор Мабіала Жильберт) дисертантом здійснено розробку методики моделювання диференціальної ренти. У статті «Диференціальна рента - новий підхід до розрахунку єдиного фіксованого сільськогосподарського податку» (співавтор С. В. Климчук) дисертанту належить ідея використання диференціальної ренти як податкового поля. У статті «Методичні підходи щодо удосконалення державного регулювання процесу ціноутворення» (співавтор Т. Н. Бугаєва) дисертант методично пов'язує процес ціноутворення на продукцію із збільшенням диференціальної ренти.
Апробація результатів дисертації. Основні положення й висновки за результатами дослідження доповідались й отримали схвальну оцінку на Міжнародних науково-практичних конференціях «Україна наукова» (Дніпропетровськ-Запоріжжя, 2003 р.), «Динаміка наукових досліджень» (Дніпропетровськ-Київ-Кривий Ріг, 2003 р.); «Проблеми та перспективи розвитку фінансової системи України» (ТНУ, 2006 р.); «Наука: теорія та практика», (Дніпропетровськ, 2006 р.); Міжнародних конференціях «Проблеми розвитку фінансової системи України в умовах глобалізації» (ТНУ, 2007 р., 2008 р., 2010 р.); «Проблеми формування фінансових ресурсів підприємств» (КЕІ КНЕУ Сімферополь, 2008 р.); «Проблеми економіки, управління, фінансів й обліку в умовах післякризового відновлення економіки агропромислових підприємств» (ПФ НУБіП України «КАТУ», 2010 р.); Всеукраїнських науково-практичних конференціях «Управління регіональним розвитком» (КАПКС, 2002 р.); «Соціально-економічні проблеми розвитку Криму» (КДІПУ, 2005 р.); «Наукове обґрунтування агропромислового комплексу України» (ПФ «КАТУ» НАУ, 2007 р.); «Проблеми формування фінансових ресурсів підприємств» (КЕІ КНЕУ Сімферополь, 2007р.).
Публікації. За темою дисертації опубліковано 51 друковану працю, в т. ч. 27 статей у спеціалізованих журналах, що увійшли до списку ВАК України для публікації результатів дисертаційних досліджень, загальним обсягом 10,6 умовн. друк. арк., одна монографія й 20 тез конференцій, опублікованих у спеціалізованих наукових виданнях.
Обсяг і структура роботи. Дисертація складається із вступу, п'яти розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Роботу виконано на 408 сторінках друкованого тексту, ілюстрованого 33 таблицями, 36 рисунками, 58 формулами. Список використаних джерел містить 305 найменувань, які викладено на 23 сторінках. Додатки містяться на 5 сторінках.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
В першому розділі - «Теоретичні й методологічні засади формування диференціальної ренти у сільському господарстві» - розглянуто науково-методологічне визначення категорії диференціальної ренти в працях економістів до ХХ століття, розвиток вчення про земельну ренту у ХХ столітті, здійснено аналітичну оцінку методичних підходів щодо грошової оцінки земель і диференціальної ренти, обґрунтовано концептуальні засади диференціальної ренти сільськогосподарських культур.
Земельна рента як економічна категорія з'явилась з розвитком у суспільстві приватної власності на землю. Спочатку рента являла собою плату власнику землі за використання земельних угідь (абсолютна рента), потім з огляду на різницю у ґрунтовій родючості виникла необхідність вилучення ренти у тих, хто отримував великий дохід, тобто у тих, хто користувався кращими за родючістю землями (диференціальна рента І). З розвитком ринку стало можливим вилучати додатковий дохід у тих, хто отримував його внаслідок кращого розташування господарства щодо ринків збуту. Економічна теорія земельної ренти з'явилась одночасно із розвитком капіталістичних відносин і появою приватних підприємців, що орендують землю у власників. Було визначено як економічну категорію диференціальну ренту І, а згодом, в процесі інтенсифікації сільського господарства - диференціальну ренту ІІ.
А. Сміт довів об'єктивне існування диференціальної ренти сільськогосподарських культур, продемонструвавши на численних прикладах, як заміщення одних сільськогосподарських культур іншими дає додатковий рентний дохід. А. Маршалл вважав, що земельна диференціальна рента має два джерела - родючість ґрунтів і сільськогосподарські культури. К. Маркс та його послідовники, виходячи із трудової теорії вартості, надали земельній ренті соціально-економічну оцінку, вважаючи диференціальну ренту частиною доданої вартості, що створюється працею робітників. Протягом десятків років адміністративно-командною економікою заперечувалась наявність абсолютної ренти. Вважалось, що диференціальна рента І - це додатковий дохід, зумовлений вкладеною працею на родючих землях, а також отриманий за рахунок кращого їх розташування щодо місць збуту продукції, а диференціальна рента ІІ - це додатковий дохід, зумовлений вкладеннями праці і засобів виробництва в землю, що забезпечив зростання родючості й отримання додаткової продукції. Поняття ренти сільськогосподарської продукції ігнорувалось.
Нині все різноманіття рослинного світу (так само як і тваринного) в системі національних рахунків відносять до т. з. «біологічних активів». Включення природних ресурсів до балансу економічних активів означає, що ці ресурси трактуються як (природний) капітал, тобто джерело виникнення вартості і доданої вартості у багаторічному циклі економічного відтворення (на відміну, наприклад, від ресурсів поточного виробничого та невиробничого споживання). Вартісний вимір природничих ресурсів здійснюється на спільних з іншими елементами балансу активів методологічних засадах. Отже, формується власне баланс, окремі позиції якого є відносно співставними, оскільки між ними можливо встановити аддитивно-різнецеві співвідношення й пропорції.
Основним розрахунковим показником для всіх елементів економічного відтворення у системі національних рахунків (СНР) є поточна ринкова вартість. Підсумкові оцінки та взаємозв'язки між рахунками відображаються за поточною ринковою вартістю. Відповідно, й природні ресурси повинні бути, в кінцевому рахунку, виміряні за поточною ринковою вартістю. До складу вироблених біологічних активів рослинництва як результату багаторічного впливу людини на рослинний світ, включають такі види (табл. 1).
Таблиця 1
Характеристика біологічних активів рослинництва
|
Біологічні активи рослинництва |
Продукція, отримана в результаті використання біологічних активів |
Продукція, отримана в результаті переробки |
|
|
Плодові дерева |
Фрукти, горіхи |
Фрукти, що зазнали переробки |
|
|
Виноградники |
Виноград |
Вино, соки |
|
|
Ягідні кущі |
Ягоди |
Ягоди, що зазнали переробки |
|
|
Рослини |
Льон |
Нитки, одяг |
|
|
Цукровий буряк |
Цукор |
||
|
Зерно пшениці, жита тощо |
Борошно, крупи |
||
|
Соняшник |
Соняшникова олія |
||
|
Кущі |
Листя, ефірна олія |
Чай, висушений тютюн, трояндова олія |
|
|
Ефіроолійні рослини |
Ефірна олія |
Парфуми, туалетне мило тощо |
Саме ці біологічні активи рослинництва становлять предмет даного дослідження з точки зору формування диференційованої ренти сільськогосподарських культур.
Під економічними активами розуміють такі природні активи, на які можуть бути встановлені права власності (включаючи й державної) і володіння якими за існуючих цін, технологій та економічної інфраструктури забезпечує економічний зиск. Додатковим критерієм для зарахування природних активів до категорії економічних є констатація істотних масштабів комерційної розробки ресурсу. Конструктивна сутність цього визначення полягає в тому, що природні ресурси представляються як товар, що має ринкову вартість (з огляду на значні масштаби комерційної розробки), вони розглядаються як капітальний товар, вартість якого може визначатися сумою переваг (потоком вартості), що надходять від залучення цих ресурсів до господарського обігу.
Сільськогосподарська діяльність являє собою процес управління біотрансформацією біологічних активів (рослин, тварин). Біотрансформація зумовлює збільшення кількості рослин і тварин, покращання їх кількісних характеристик, а також відтворення додаткової кількості рослин, отримання сільськогосподарської продукції. Біологічні активи (рослини і тварини) можуть багаторазово чи, навпаки, одноразово використовуватися для збору сільськогосподарської продукції.
Сільськогосподарську продукцію отримують шляхом відокремлення біологічного активу або шляхом припинення подальшої біотрансформації біологічного активу, тобто припинення його життєдіяльності й існування як об'єкта виробництва. Саме біологічні активи володіють рентоутворюючою здатністю, тому створену рослинними біологічними активами ренту варто враховувати.
Проте в сучасних підручниках з економічної теорії, політекономії, економіки українських, російських та зарубіжних авторів проблема економічної родючості землі й земельної ренти розглядаються лише в площині ефективного використання властивостей ґрунту, а відмінності щодо родючості ґрунтів представляються причиною диференціальної ренти. Водночас в Америці й Європі відбулася «зелена революція», що означає визнання ефективності ренти сільськогосподарських культур.
Перехід до ринкової економіки в Україні зумовив теоретичне визнання абсолютної ренти, яка вилучалась державою у селян через систему натуроплати МТС, податків. В контексті сучасних економічних реформ в аграрній сфері було переглянуто поняття диференціальної ренти як додаткового доходу, отриманого понад встановлені нормативи (виробничі витрати за технологічними картами 1990 р. плюс норматив рентабельності - 35 %).
На цій основі в Україні було здійснено грошову оцінку земель в господарствах кожної області. Все це дозволило оцінити земельно-ресурсний потенціал країни і підготуватися до безпрецедентних за масштабами перетворень - паювання землі. Необхідність забезпечення ефективного функціонування вітчизняного ринку землі зумовлює актуальність проблеми уточнення традиційного методу розрахунку вартості землі і, відповідно, розміру диференціальної ренти. Приклад розрахунку за уточненою методикою подано у табл. 2.
В уточненій методиці збережено поняття диференціальної ренти як додаткового доходу, отриманого понад виробничі витрати, збільшені на 30 % щодо фактичного рівня рентабельності, розрахованої за фактично отриманої врожайності і фактичних виробничих витрат. Такий методичний підхід дозволив визначити зміни, отримані в розрахунку диференціальної ренти, дати реальну оцінку земельному паю та виявити фактичні зміни, що відбулися у зв'язку з економічними реформами.
Таблиця 2
Розрахунок диференціальної ренти в розрізі сільськогосподарських культур, в середньому по АР Крим, 2008 р.
|
Показник розрахунку диференціальної ренти |
Озима пшениця |
Виноград |
Насіннячкові |
Лаванда |
Алгоритм розрахунку |
|
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
|
|
Урожайність, ц/га |
20 |
35 |
40 |
18 |
С1-фактич. |
|
|
Ціна реалізації, грн /ц |
61,2 |
255 |
153 |
213,2 |
С - фактич. |
|
|
Вартість валової продукції, грн/га |
1220 |
8925 |
6120,0 |
3837,6 |
С3= С1хС2 |
|
|
Коефіцієнт рентабельності |
0,42 |
0,75 |
0,15 |
0,7 |
С4 - фактич. |
|
|
Виробничі витрати, грн/га |
859,2 |
5100 |
5321,7 |
2257,4 |
С3 /(1+С4 ) |
|
|
Коефіцієнт нормативного прибутку |
0,126 |
0,225 |
0,045 |
0,21 |
0,3 С4 |
|
|
Нормативна вартість продукції, грн/га |
967,4 |
6247,5 |
5561,2 |
2731,5 |
С5 х (1 +С6) |
|
|
Диференціальна рента, грн/га |
252,6 |
2677,5 |
558,7 |
1106,1 |
С3 - С7 |
|
|
Диференціальна рента сільськогосподарських культур, грн/га |
0 |
2424,9 |
306,1 |
853,5 |
Різниця між 5, 4, 3 та 2 |
Уточнена методика стала основою розробки методики розрахунку диференціальної ренти сільськогосподарських культур і об'єктивного обґрунтування існування двох видів диференціальної ренти ІІ - диференціальної ренти ІІ А, отриманої за рахунок зміни зростання родючості землі, і диференціальної ренти ІІ Б, отриманої в результаті зміни сільськогосподарської культури або сортозміни цієї культури (рис.1).
Размещено на http://www.allbest.ru
Рис. 1. Класифікація факторів, що сприяють збільшенню диференціальної ренти II
Диференціальну ренту II А отримують внаслідок зміни зростання родючості землі і диференціальну ренту II Б - в результаті зміни сільськогосподарської культури або сортозміни певної культури на тій же ділянці. Рослина є єдиним накопичувачем енергії сонця і фактично є знаряддям, що виробляє продукти харчування й сировину для промисловості. Не лише ґрунт, але й створена працею людини рослина, що є біологічним активом, стає джерелом додаткового доходу.
У другому розділі - «Якісна оцінка родючості земель та її зв'язок з диференціальною рентою у сільськогосподарських підприємствах» - подано аналітичну характеристику сільськогосподарських підприємств - основних землекористувачів аграрного сектора; представлено теоретичні засади якісної оцінки землі, її родючості та ролі для сільськогосподарських підприємств; розроблено методичні засади з'ясування залежності між якісною родючістю ґрунтів, врожайністю та диференціальною рентою; досліджено вплив чинників родючості й виробництва на розмір диференціальної ренти за адміністративними районами АР Крим; розкрито методичні аспекти взаємозв'язку диференціальної ренти виробничих типів господарств та чинників родючості. Нині сільськогосподарські підприємства є головними землекористувачами в сучасних умовах багатоукладності економіки (табл. 3).
Таблиця 3
Тенденції перерозподілу земельної площі між сільськогосподарськими підприємствами та іншими формами господарювання в АР Крим, тис. га
|
Землевласник / землекористувач |
Загальна земельна площа |
в т.ч. площа сільськогосподарських угідь |
з них ріллі |
||||||||||
|
1991 |
1995 |
2000 |
2008 |
1991 |
1995 |
2000 |
2008 |
1991 |
1995 |
2000 |
2008 |
||
|
Сільськогосподарські підприємства, в т. ч.: |
1992 |
1775 |
886 |
965 |
1729 |
1640 |
845 |
924 |
1191 |
1138 |
690 |
783 |
|
|
- недержавні сільськогосподарські підприємства |
- |
519 |
785 |
724 |
701 |
909 |
630 |
702 |
603 |
663 |
532 |
609 |
|
|
- фермерські господарства |
- |
30 |
119 |
128 |
- |
30 |
118 |
127 |
- |
23 |
104 |
117 |
|
|
- державні сільськогосподарські підприємства |
1016 |
768 |
327 |
113 |
1028 |
701 |
97 |
5 |
588 |
452 |
54 |
57 |
|
|
Господарства громадян |
- |
110 |
645 |
591 |
43 |
99 |
629 |
572 |
43 |
71 |
477 |
408 |
Тенденції функціонування, характерні для сільськогосподарських підприємств як землекористувачів, є такими: по-перше, збільшилась кількість підприємств відносно 1990 р.; по-друге, площа землі, що припадає на одне підприємство, значно зменшилась; по-третє, фінансовий результат діяльності 30-40 % загальної кількості підприємств протягом останніх десяти років є збитковим, що зумовлено несприятливим впливом підприємницького середовища (високою податкоємністю виробництва та високою вартістю кредитів); по-четверте, практично всі підприємства, опинившись в умовах виживання, змінили власну спеціалізацію, виробничий тип господарювання: переважаючим виробничим типом стало екстенсивне виробництво зерна, рівень поголів'я знизився до 1910 р.; по-п'яте, відбувається процес деградації ґрунтової родючості (втрата гумусу, залуження ґрунту тощо), зумовлений систематичним недонесенням до ґрунту органічних та мінеральних добрив й недоліками меліоративної системи; по-шосте, рівень матеріально-технічної озброєності праці знизився в чотири рази порівняно із 1990 р.; по-сьоме, безальтернативна трансформація власності шляхом розпаювання земель радгоспів та колгоспів і перетворення теперішніх та колишніх працівників у т. з. «власників сертифікатів та актів на земельну власність» не сприяла донині формуванню реального господаря землі. Цей процес призупинено мораторієм на купівлю-продаж землі в умовах відсутності ринку сільськогосподарських земель; по-восьме, сільськогосподарські підприємства сплачують за оренду землі приблизно 3 % вартості всієї продукції й перебувають у нестабільному становищі не власників землі, а її орендарів; в-дев'ятих, господарства населення (колишні особисті підсобні господарства), отримавши можливість розширити земельні ділянки, стали володіти в середньому не 20 сотками (1990 р.), а приблизно 1 га земельної власності, на якій виробляють більшу частину сільськогосподарської продукції за рахунок ручної, немеханізованої праці; по-десяте, фермерські господарства, в яких сконцентровано усі переваги нового способу виробництва (приватна власність на землю, засоби виробництва, вироблену продукцію), займають приблизно 10 %всієї земельної площі, виробляють 4-5 % загального обсягу продукції й перебувають у скрутному фінансовому становищі. Кількість фермерських господарств продовжує скорочуватися.
Отже, створена система сільськогосподарського виробництва не змогла підтвердити власні переваги через незавершеність економічних перетворень. При цьому найбільш перспективною формою організації виробництва залишаються сільськогосподарські підприємства, про що свідчить прогноз їх розвитку до 2020 р. (у співставних цінах 2005 р.) (рис. 2). Згідно результатів прогнозу, обсяг виробництва сільгосппідприємств АР Крим досягне до 2020 р. рівня 4,4 млрд грн, тобто складе 84,3 % рівня 1990 р.
Рис. 2. Прогноз зростання виробництва сільськогосподарської продукції у сільськогосподарських підприємствах АР Крим до 2020 р.
В дисертації доведено, що між грошовою оцінкою землі, здійсненою на основі методики, прийнятої Кабінетом Міністрів України в різних областях й Автономній Республіці Крим, та якісними характеристиками земельних угідь, відповідними біокліматичними умовами простежується вкрай низька кореляційна залежність. Так, між грошовою оцінкою землі та врожайністю зернових культур коефіцієнт кореляції становить всього 0,38; між грошовою оцінкою ріллі й вмістом гумусу - 0,27, а середньою температурою вегетаційного періоду в різних регіонах України - 0,18; між грошовою оцінкою ріллі та сумою річних опадів - 0,25. Це зумовило нагальну потребу у формуванні альтернативного методу грошової оцінки землі.
Обґрунтована уточнена методика, що зберегла загальний алгоритм розрахунку, дозволила використати фактичні виробничі витрати, й на її основі стало можливим аналізувати реальну ситуацію (табл. 4).
Таблиця 4
Вплив основних чинників родючості та виробництва на диференціальну ренту з ріллі (за зерновими)
|
Показник |
Роки |
||||||
|
1976-1980 |
1981-1985 |
1986-1990 |
1991-1995 |
1996-2000 |
2001-2008 |
||
|
Диференціальна рента с 1 га ріллі, ц/га (У) |
8,4 |
9,3 |
12,6 |
9,6 |
4,4 |
6 |
|
|
Внесено органічних добрив на 1 га ріллі, т (Х1) |
5,69 |
7,9 |
7,9 |
4,8 |
1,2 |
0,7 |
|
|
Внесено мінеральних добрив на 1 га ріллі, ц д.в. (Х2 ) |
0,8 |
0,9 |
1,1 |
0,63 |
0,19 |
0,19 |
|
|
Кількість спожитих ПММ на 1 га ріллі, кг ( Х3 ) |
377 |
433 |
320 |
267 |
127 |
136 |
Очевидно, що зміна диференціальної ренти з 1 га ріллі, що визначається на основі врожайності зернових, пов'язана із внесенням органічних та мінеральних добрив й рівнем технології вирощування зерна, котрий знайшов своє відображення у споживанні ПММ для виробничих потреб.
Різке скорочення застосування низки технологічних прийомів протягом 1996-2000 рр., а також обмежене внесення добрив не могло не вплинути на зниження розміру диференціальної ренти, отриманої з 1 га ріллі. Рівняння кореляційно-регресійного зв'язку на основі даних табл. 4 в розрахунку на 1 га ріллі має такий вигляд:
У= 0,01314 Х1+9,951179 Х2++0,119243 Х3 +5,139918.
Із рівняння випливає висновок про суттєву роль мінеральних добрив у збільшенні диференціальної ренти. На основі цього умовиводу було здійснено дослідження зв'язку між диференціальною рентою та елементами ґрунтової родючості за всіма сільськогосподарськими підприємствами 14 адміністративних районів АР Крим протягом 1986-1990 рр. та 2001- 2006 рр. Так, для періоду 1986-1990 рр. це рівняння має вигляд:
У=0,546 Х1 +1,354 Х2 +2,30957 Х3 - 1,59 Х4 +0,059 Х5 +
+10,7289 Х6+2,018 Х7+0,10;
R=0,817.
Для періоду 2001-2006 рр. воно має дещо інший вигляд:
У= +0,372 Х1 +3,01 Х2 +3,256 Х3 - 0,877 Х4+0,039 Х5+
+4,054 Х6+ 18,48 Х7 - 17,57;
R = 0,705.
Якщо внесення 1 т органічних добрив (Х1) в 1986-1990 рр. збільшувало значення диференціальної ренти на 0,54 ц/га зерна, то в 2001- 2006 рр. - на 0,37 ц/га. При цьому значення впливу мінеральних добрив (Х2) зросло з 1,35 ц/га (1986-1990 рр.) до 3,01 ц/га (2001-2006 рр.). Посилилась роль вмісту гумусу в ґрунті (Х3), роль же вмісту фосфору в ґрунті (Х4) дещо знизилось. Стабільним залишився вплив вмісту калію у ґрунті (Х5). Зросло значення частки зрошуваних земель (Х6) для збільшення розміру диференціальної ренти. Кожні додаткові 10 кг ПММ дають збільшення відповідно на 2,018 ц/га (1986-1990 рр.) й на 18,47 ц/га зерна (2001-2006 рр.) диференціальної ренти, тобто спостерігається збільшення значення показника в 9,1рази.
Виявлено й аналітично описано кореляційно-регресійну залежність між отриманою диференціальною рентою з одиниці площі різними виробничими типами господарств АР Крим та елементами ґрунтової родючості землі, що визначається і спеціалізацією виробництва різних культур, і ґрунтово-кліматичними особливостями господарств.
У третьому розділі - «Основні напрями використання диференціальної ренти сільськогосподарських культур для інноваційного розвитку сільськогосподарських підприємств» - обґрунтовано метод оцінки селекційної роботи на основі диференціальної ренти сільськогосподарських культур; розкрито методичні підходи відродження плодівництва АР Крим на інноваційній основі; представлено методичні засади розрахунку диференціальної ренти сільськогосподарських культур з землі, зайнятої під виноградники різних сортів, й показано особливості методу розрахунку диференціальної ренти сільськогосподарських культур ефіроолійних рослин та їх сортів; здійснено оцінку інноваційних розробок конструкцій садів та виноградників, що надають можливість збільшити економічну ефективність виробництва плодів та ягід.
Економічну ефективність роботи селекціонерів може бути визначено на основі приросту розміру диференціальної ренти, отриманої від нового сорту, відносно диференціальної ренти сортосуміші регіону, наприклад, озимої пшениці (табл. 5).
Таблиця 5
Порівняльний аналіз розміру диференціальної ренти сортів озимої пшениці (м'якої)
|
Показник |
Сорт |
Алгоритм розрахунку |
|||||||
|
Київське Ранне |
Ятрань |
Крижинка |
Панно |
Прима Одеська |
Селянка |
Сортосуміш Криму |
|||
|
Урожайність (розрахункова 80% дослідної ділянки), ц/г |
70,5 |
61.0 |
66,4 |
54,9 |
56,4 |
44,8 |
22 |
Дослідні станції |
|
|
Вартість урожаю (ВП) с урахуванням якості зерна, грн/га |
6174 |
5341 |
5880 |
4809 |
4935 |
3920 |
1199 |
Фактична |
|
|
Витрати з виробництва й реалізації (ПЗ), грн/га |
864 |
1863 |
1989 |
1721 |
1464 |
1483 |
847 |
Технокарта 2008 г. |
|
|
Коефіцієнт рентабельності (Кр) |
2,31 |
1,86 |
1,95 |
1,79 |
2,37 |
1,64 |
0,41 |
Фактична |
|
|
Коефіцієнт нормативної рентабельності |
0,69 |
0,56 |
0,58 |
0,54 |
0,71 |
0,49 |
0.12 |
КНр=0,3 Кр |
|
|
Нормативна вартість, грн |
3106 |
2906 |
3156 |
2649 |
2504 |
2214 |
948 |
Н=ПЗх(1+КНр) |
|
|
Диференціальна рента, грн/га |
3068 |
2434 |
2173 |
162 |
2430 |
1705 |
250 |
Др=ВП-Н |
|
|
Диференціальна рента сільськогосподарських культур, грн/га |
2818 |
2184 |
1923 |
1912 |
2257 |
1455 |
0 |
Х |
Диференціальна рента сільськогосподарських культур являє собою додатковий дохід, зумовлений значними витратами інтелектуальної праці із селекції нових сортів певної культури. Диференціальна рента сільськогосподарських культур з площі (табл. 5), зайнятої під різні сорти, суттєво відрізняється, оскільки рента сорту є результат інтелектуальної праці генетиків. Так, якщо виведення сорту «Ятрань» коштувало 1 млн грн, то витрати на селекцію окупляться на площі в 457 га (1млн грн/2184 грн). Отже, ефект селекційної роботи є достатньо високим. Розглянемо приклад розрахунку диференціальної ренти сільськогосподарських культур на прикладі винограду столових сортів в табл. 6.
Таблиця 6
Розрахунок диференціальної ренти земель, зайнятих під виноградники столових сортів 1-го природо-виноградарського району АР Крим південнобережного
|
Показник |
Сорт |
||||||
|
Чауш білий |
Кардинал |
Мускат Янтарний |
Мускат гамбургський |
Грочанка |
Королева виноградників |
||
|
Термін визрівання |
ранній |
ранній |
дуже ранній |
середньо-ранній |
дуже ранній |
ранній |
|
|
Урожайність, ц/га |
30,4 |
42,0 |
40,6 |
45,2 |
50,0 |
50,3 |
|
|
Виробнича собівартість 1 ц, грн |
175,5 |
132,0 |
135,9 |
123,96 |
113,7 |
113,2 |
|
|
Диференціальна рента с 1 га, грн |
1359,4 |
3056,8 |
3715,2 |
3806,1 |
4020,9 |
4012,5 |
|
|
Диференціальна рента сільськогосподарських культур, грн/га |
0 |
1696,2 |
2356,2 |
2447,1 |
2661,9 |
2653,5 |
Сортовий склад технічних сортів безпосередньо пов'язаний із напрямом виноробства: коньячні, шампанські, столові, міцні, десертні виноматеріали. Оцінка продукції повинна враховувати виробниче призначення певного сорту.
Найважливішими показниками оцінки технічних сортів є оптимальні кондиції винограду за вмістом цукру й вихід виноматеріалів з 1 га винограднику. Так, якщо сорту «Каберне Совіньон» необхідно набрати цукру для приготування шампанського не менше 20 г/100 см3, а «Рислінгу» - 17 г/100 см3, то в столовому виноробстві - 21 й 18 г/100 см3 відповідно. З-поміж сортів, що використовуються в якості столових виноматеріалів, згідно даних табл. 5, вирізняються «Королева виноградників», «Грочанка», «Мускат гамбургський», «Мускат янтарний», «Кардинал».
Різні схеми висадки впливають по-різному на збільшення щільності кущів винограду, і це, в свою чергу, визначає різну врожайність, різні витрати на виробництво і різну диференціальну ренту винограду, плодових культур (табл. 7). Різниця між отриманою диференціальною рентою у зв'язку з різною схемою висадки зумовлює появу додаткового доходу, який у дослідженні тлумачиться як технологічна рента, що також є рентою сільськогосподарських культур.
Не завжди збільшення щільності висадки кущів забезпечує зростання ренти. Наприклад, більш щільна висадка сорту «Ркацителі» спричиняє негативний результат. Звідси випливає, що необхідно створювати за рахунок всієї системи агротехніки оптимальні умови для розвитку рослин і, в кінцевому підсумку, - підвищення врожайності. Запровадження нових прогресивних формувань і схем висадки забезпечує додатковий дохід - технологічну ренту.
Таблиця 7
Розрахунок диференціальної й технологічної ренти винограду
|
Показник |
Сорт винограду |
|||||
|
Бастардо Магарачський |
Ркацителі |
|||||
|
Схеми висадки, м |
4х2 |
3,5х1,5 |
3х1,5 |
3х1,5 |
3,5х1,5 |
|
|
Урожайність, ц/га |
57,3 |
60,5 |
61,7 |
69,5 |
74,0 |
|
|
Витрати на 1 га, грн |
4990 |
5050 |
5130 |
5340 |
5520 |
|
|
Вартість продукції, грн |
8595 |
9075 |
9255 |
10425 |
11100 |
|
|
Коефіцієнт рентабельності |
0,722 |
0,797 |
0,804 |
0,952 |
1,01 |
|
|
Коефіцієнт нор... |
Подобные документы
Дослідження сутності інвестиційного потенціалу сільськогосподарських підприємств та аналіз економічних показників їх діяльності в Дніпропетровській області. Визначення сильних та слабких сторін інвестиційного потенціалу сільськогосподарських підприємств.
статья [270,3 K], добавлен 07.02.2018Сутність планування, його роль, значення і місце в діяльності суб'єктів господарювання. Завдання і основні принципи планування розвитку сільськогосподарських підприємств. Організаційно-економічні основи державних сільськогосподарських підприємств.
курсовая работа [84,6 K], добавлен 20.02.2010Практичне обгрунтування методів вибору оптимальних управлінських рішень щодо залучення кредитних ресурсів для розвитку підприємств та розробка пропозицій щодо активізації фінансування інноваційної діяльності сільськогосподарських підприємств в Україні.
статья [19,9 K], добавлен 31.01.2011Формування фінансово-економічного капіталу і дослідження особливостей фінансової діяльності аграрних підприємств. Комплексний аналіз фінансово-економічної діяльності СТОВ "Колос". Цілі і напрями вдосконалення економічної діяльності аграрних підприємств.
дипломная работа [138,3 K], добавлен 28.07.2011Розробка практичних рекомендацій щодо впровадження організаційно-економічних механізмів виявлення і підвищення рівня адаптивно-трансформаційних здатностей сільськогосподарських підприємств на інноваційних засадах з врахуванням їх можливостей в експорті.
статья [137,8 K], добавлен 13.11.2017- Механізми управління витратами сільськогосподарських підприємств в умовах економічної невизначеності
Характеристика динаміки структури витрат на виробництво сільськогосподарської продукції в Україні. Узагальнення структурованої системи стратегічного управління витратами сільськогосподарських підприємств. Аналіз сучасного економічного становища України.
статья [145,1 K], добавлен 05.10.2017 Розробка універсальної методики оцінювання рівня конкурентоспроможності суб’єктів господарювання. Формування та управління конкурентним потенціалом українських підприємств. Підвищення інноваційного розвитку, ефективності менеджменту та маркетингу.
курсовая работа [656,2 K], добавлен 04.05.2019Розміри, склад та структура посівних площ в сільськогосподарських підприємствах Черкаської області. Аналітичне групування урожайності зернових культур. Індексний аналіз валового збору та середності. Кореляційно-регресійний аналіз зміни урожайності.
курсовая работа [456,0 K], добавлен 02.05.2014Економічна сутність ринку зерна та організаційно-економічні засади його розвитку в сучасних умовах. Основні напрями та джерела інвестиційного забезпечення сільськогосподарських підприємств на ринку зерна. Тенденції розвитку вітчизняного зерновиробництва.
статья [72,1 K], добавлен 24.04.2018Специфіка розвитку агропромислового комплексу України. Принципи впровадження кластерного підходу у функціонуванні вітчизняних сільськогосподарських підприємств. Розширення ступеня участі регіонального бюджету в капіталах інтегрованих аграрних корпорацій.
статья [1,3 M], добавлен 31.08.2017Розрахунок показників ефективності використання виробничих і трудових ресурсів. Оцінка техніко-економічної інформації, виявлення резервів підвищення ефективності використання виробничого потенціалу, методика впровадження заходів і управління ними.
курсовая работа [638,9 K], добавлен 18.11.2014Поняття суспільного відтворювання. Особливості функціонування капіталу в аграрній сфері. Основи та механізм утворення диференціальної, абсолютної та монопольної ґрунтової ренти. Державне регулювання агробізнесу та шляхи аграрних перетворень на Україні.
контрольная работа [32,6 K], добавлен 01.12.2009Склад та класифікація основних чинників, що стримують інноваційний розвиток. Загальні умови і напрями забезпечення розвитку дослідних підприємств, характерні для глобалізації економіки. Доцільність формування інноваційного кластера дослідних підприємств.
статья [296,4 K], добавлен 11.09.2017Реалізація довгострокової стратегії суспільно-економічного розвитку країни. Дослідження розвитку інвестиційного процесу в сільському господарстві Україні. Вплив інвестиційної діяльності підприємств на спад, стабілізацію та зростання їх виробництва.
автореферат [45,8 K], добавлен 10.04.2009Найважливіша особливість аграрних відносин. Земля як основна умова будь-якого виробництва. Особливість аграрних відносин та їх реформування. Кількість сільськогосподарських підприємств в Україні за організаційно-правовими формами господарювання.
материалы конференции [8,8 K], добавлен 20.09.2008Визначення основних етапів інноваційного процесу. Дослідження ефективності інноваційного проекту на підприємстві текстильної промисловості. Розрахунок показників чистого дисконтованого доходу, індексу рентабельності та терміну окупності інвестицій.
курсовая работа [242,7 K], добавлен 04.06.2014Характеристика основних напрямків статистичного аналізу посівних площ. Розгляд динаміки урожайності зернових культур. Аналіз валового збору зерна та факторів, які зумовлюють його зміну. Шляхи підвищення економічної ефективності зернового виробництва.
курсовая работа [297,1 K], добавлен 27.01.2012Визначення ефективної номенклатури продукції, застосовуючи підхід Я. Кваші. Використання фінансових інструментів санації щодо покращення діяльності підприємств. Оцінка економічної ефективності підприємств ВАТ "Укр", ЗАТ "Машина" і ЗАТ "Черкасимаш".
контрольная работа [215,2 K], добавлен 06.10.2010Основні аспекти застосування кластерного підходу в регіональній політиці держави. Використання методики кластерів до розвитку кооперативних підприємств України в умовах глобалізації з метою підвищення ефективності господарювання кооперативного сектору.
статья [111,2 K], добавлен 20.04.2015Дослідження ефективності виробничої діяльності виноградо-виноробних підприємств в сучасних умовах господарювання, виявлення резервів і розробка перспективних шляхів її підвищення. Міжнародний досвід вирішення проблем галузей виноградарства та виноробства.
автореферат [106,5 K], добавлен 13.04.2009
