Забезпечення розвитку соціально орієнтованої економіки у регіоні (на матеріалах АР Крим)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Національна академія природоохоронного та курортного будівництва

УДК 338.24.01:332.364(477.75)

Забезпечення розвитку соціально орієнтованої економіки у регіоні (на матеріалах АР Крим)

Спеціальність 08.00.05 - розвиток продуктивних сил і регіональна економіка

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук

Міхуринська Катерина Олександрівна

Сімферополь 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Національній академії природоохоронного та курортного будівництва Міністерства освіти і науки України (м. Сімферополь).

Науковий консультант:

доктор економічних наук, професор БЕРЕЖНА ІРИНА ВІКТОРІВНА, Національна академія природоохоронного та курортного будівництва МОН України, завідувач кафедри економічної теорії, регіональної політики та управління

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор НОВІКОВА ОЛЬГА ФЕДОРІВНА, Інститут економіки промисловості НАН України, завідувач відділу економічних проблем соціальної політики

доктор економічних наук, професор СЕМІВ ЛЮБОВ КАЗИМІРІВНА, Львівський інститут банківської справи Університету банківської справи НБУ, завідувач кафедри економіки та управління персоналом

доктор економічних наук, професор ПОДСОЛОНКО ОЛЕНА АДОЛЬФІВНА, Таврійський національний університет ім. В. І. Вернадського,професор кафедри менеджменту і маркетингу

Захист відбудеться «08» жовтня 2010 р. о 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.52.079.02 у Національній академії природоохоронного та курортного будівництва Міністерства освіти і науки України за адресою: 95493, м. Сімферополь, вул. Київська, 181.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної академії природоохоронного та курортного будівництва Міністерства освіти і науки України за адресою: 95493, м. Сімферополь, вул. Київська, 181.

Автореферат розісланий «08» вересня 2010 р.

В. о. вченого секретаря спеціалізованої вченої ради Ветрова Н. М.

економіка соціальний інноваційний підприємницький

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Прагнення України до інтеграції в економічні та соціальні структури Європи як рівноправного партнера потребує одночасного скасування соціальних та економічних загроз національній безпеці, збалансованості соціального та економічного розвитку в країні та її регіонах. Вирішення цих проблем зумовлює необхідність розробки економіко-організаційного забезпечення соціально орієнтованої економіки, реалізація якого створить передумови для трансформації соціального простору регіону з додержанням вимог регіональної економічної безпеки. Це вимагає формування якісно нової ідеології суспільного розвитку, що передбачає створення єдиної спільності, якій властиві загальні ціннісні орієнтири життєдіяльності, тісна інтеграція приватних і суспільних інтересів, а також процеси становлення нового типу економіки, яка характеризується високим ступенем персоніфікації результатів. Тому такі перетворення повинні базуватися на принципово новій парадигмі соціально-економічного і культурно-освітнього розвитку України, враховуючи особливості її регіонів, що вимагає вдосконалення концептуальних засад теорії управління регіональною економікою.

Проблемам державного регулювання соціально-економічного розвитку регіону в контексті пріоритетів соціально орієнтованої економіки присвячені праці вітчизняних та зарубіжних вчених Е. Аткинсона, О. Аузана, Т. Веблена, Б. Гільдебрандта, О. Гранберга, В. Іноземцева, Л. Мізеса, А. Сміта, М. Фрідмана, Л. Ерхарда, Л. Абалкіна, О. Амоші, М. Багрова, І. Бережної, Б. Буркинського, В. Василенка, В. Гейця, П. Гудзя, В. Грішкіна, О. Грішнової, З. Герасимчук, Б. Данилишина, М. Долішнього, С. Дорогунцова, С. Іщука, Б. Кваснюка, А. Колота, В. Куценко, Е. Лібанової, І. Лукінова, О. Мартякової, О. Новікової, В. Пили, С. Пирожкова, О. Подсолонко, У. Садової, Л. Семів, В. Семіноженка, Л. Шевчук, К. Харічкова, О. Яременка та інших.

Разом з цим дискусійними та недостатньо розробленими залишаються питання визначення теоретико-методологічного та економіко-організаційного забезпечення розвитку соціально орієнтованої економіки регіону, формування та накопичення людського капіталу, створення умов для активізації розвитку інноваційного та підприємницького середовищ як детермінант економічного зростання регіональної системи. Тому склалася об'єктивна необхідність розвитку фундаментальних засад соціально орієнтованої економіки регіону, що передбачають наукове обґрунтування закономірностей її розвитку, а також систематизацію сукупності факторів, що зумовлюють регіональні ризики і кризові явища. Це є підставою для формування наукової основи розвитку сучасної теорії соціально орієнтованої економіки, що обґрунтовує та визначає нову економічну доктрину розвитку регіону, а також стратегічні орієнтири соціально-економічного, науково-освітнього й інформаційного розвитку регіону з урахуванням пріоритетів соціально орієнтованої економіки.

Таким чином, актуальність дослідження проблем соціально орієнтованої економіки регіону зумовила необхідність наукового обґрунтування і практичної адаптації економіко-організаційного забезпечення її розвитку, а також вибір теми, мети, завдань дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Основні результати дисертаційної роботи отримані під час науково-дослідницької роботи в Національній академії природоохоронного та курортного будівництва (НАПКБ) за темою: «Механізм управління регіональним розвитком в умовах трансформації економіки» (№ 0101U002980), в рамках якої автором запропоновано ієрархію цілей структурних трансформацій соціально орієнтованої економіки регіону, розроблено економічну доктрину соціально орієнтованої економіки АР Крим, а також обґрунтовано сценарії економічного розвитку АР Крим з урахуванням регіональних особливостей організації економічної діяльності, характеру використання природно-ресурсного потенціалу й ціннісних пріоритетів соціальних факторів.

В рамках контракту № Cr-2005/35 з Представництвом ООН в Україні за темою «Моніторинг індикаторів людської безпеки і умов розвитку в Криму» автором виконана оцінка тенденцій розвитку підприємницького і інноваційного середовища АР Крим.

Також відповідно з угодою щодо співпраці між НАПКБ та Міністерством курортів та туризму АР Крим виконані: господарча договірна наукова тема «Розробка методики визначення доходів від суб'єктів господарювання індустрії курорту АР Крим», 2005 р. (автором розроблена та обґрунтована методика розрахунку коефіцієнту мультиплікативного ефекту вкладень рекреантів у інфраструктурні об'єкти рекреаційного комплексу регіону); господарча договірна наукова тема «Розробка проекту програми розвитку санаторно-курортного і туристичного комплексу Автономної Республіки Крим на середньостроковий період», 2008 р. (автором розроблені стратегічні напрями розвитку індустрії гостинності з урахуванням пріоритетів соціально орієнтованої економіки регіону); науково-дослідницька робота на замовлення Кримської академії наук за темою «Комплексна еколого-геохімічна і санітарно-гігієнічна оцінка території Великої Ялти», 2008-2009 рр. (автором виконана оцінка тенденцій соціального та економічного розвитку Великої Ялти у контексті цілей соціально орієнтованої економіки регіону).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка теоретико-методологічних засад розвитку соціально орієнтованої економіки регіону та науково-практичних рекомендацій з удосконалення економіко-організаційного механізму її забезпечення.

Досягнення даної мети обумовило необхідність вирішення таких завдань:

§ розроблено теоретико-методологічні засади розвитку соціально орієнтованої економіки регіону;

§ здійснено аналіз теоретичних підходів до визначення детермінуючих факторів соціально орієнтованої економіки регіону;

§ визначено характер прояву функціональної дії системоутворюючих факторів на структурні трансформації соціально орієнтованої економіки регіону;

§ розроблено науково-методичні засади оцінки людського капіталу, інноваційного і підприємницького середовищ як структурних умов розвитку соціально орієнтованої економіки регіону;

§ запропонована модель оцінки структурних умов розвитку соціально орієнтованої економіки регіону;

§ визначено за результатами оцінки розвитку людського капіталу регіону, рівня інноваційності економіки та стану підприємницького середовища вагомість та пріоритетність системоутворюючих факторів соціально орієнтованої економіки регіону;

§ розроблено економіко-організаційний механізм забезпечення розвитку соціально орієнтованої економіки регіону;

§ запропоновано підхід до обґрунтування та вибору методів та інструментів державного регулювання, спрямованих на створення умов для застосування в регіональному середовищі спеціальних режимів організації економічної діяльності;

§ розроблено економічну доктрину розвитку соціально орієнтованої економіки АР Крим, обґрунтовано цілі, принципи та стратегічні напрями її реалізації;

§ розроблено і обґрунтовано альтернативні сценарії економічного розвитку АР Крим.

Об'єкт дослідження - процес функціонування та розвитку регіональної суспільної системи з її відносинами та суперечностями.

Предмет дослідження - теоретико-методологічні засади формування та забезпечення розвитку соціально орієнтованої економіки регіону.

Методи дослідження. Теоретичною основою дисертації є класичні положення сучасної економічної теорії, регіональної економіки й теорії управління, наукові праці вітчизняних і зарубіжних вчених з проблем формування теоретико-методологічних та науково-організаційних засад забезпечення розвитку соціально орієнтованої економіки. Методологічною основою дослідження соціально орієнтованої економіки регіону є системний підхід до аналізу дефініції «соціально орієнтована економіка» і діалектичний метод встановлення взаємозв'язків процесів економічного і соціального розвитку, а також сучасні гіпотези розробки й ухвалення стратегії економічного розвитку регіону щодо головних пріоритетів соціально орієнтованої економіки.

Методика дослідження обумовлена змістом поставленої проблеми, а також визначеними завданнями. Методичні способи і прийоми включають: системний підхід (при розробці й обґрунтуванні теоретико-методологічних засад соціально орієнтованої економіки регіону), комплексний аналіз (при узагальненні результатів оцінки трендів розвитку інноваційного і підприємницького середовищ регіону, що дозволило адекватно оцінити існуючі протиріччя соціально-економічного розвитку регіону), таксономічні методи (для інтегральної оцінки і ранжування адміністративно-територіальних утворень України за рівнем екологічних, економічних і соціальних проблем). У роботі також використані методи порівняльного аналізу та інтегральної оцінки, що дало можливість визначити рівень інноваційності економіки регіону та інформатизації суспільства.

Інформаційну базу дослідження складають Закони України, нормативно-правові акти й матеріали органів влади України, методичні та статистичні матеріали Головного управління статистики України в АР Крим, матеріали досліджень міжнародних організацій і наукових співтовариств, науково оброблені статистичні дані зарубіжних інформаційних джерел.

Наукова новизна отриманих результатів. У дисертації поставлено та вирішено актуальну проблему, пов'язану з визначенням теоретико-методологічного забезпечення розвитку соціально орієнтованої економіки регіону. До найважливіших результатів, що становлять наукову новизну, належать такі:

вперше:

§ розроблено методологію забезпечення розвитку соціально орієнтованої економіки регіону шляхом визначення системоутворюючих факторів її розвитку (людський капітал, інтелектуалізація праці, інформатизація суспільства, інноваційність економіки та підприємницька активність), які створюють умови для структурних трансформацій соціального простору регіону з метою забезпечення економічної безпеки;

§ обґрунтовано і запропоновано модель трансформації соціального простору регіону на підставі конфігурації модусів його архітектоніки (структурні зміни регіональної суспільної системи, функціональні сфери соціальної структури, структурні умови розвитку, елементи соціальної структури, форма виразу інтересів, активатори процесів, інституційні регулятори розвитку), зумовлених впливом факторів зовнішнього та внутрішнього середовища, а також пріоритетами соціально-орієнтованої економіки регіону;

§ обґрунтовано науковий підхід до визначення ієрархії цілей структурних трансформацій соціально орієнтованої економіки регіону, що дозволяє враховувати синергетичний ефект взаємодії і характер прояву функціональної дії інтелектуалізації праці, інноваційності економіки, інформатизації суспільства, підприємницької активності й людського капіталу на зміну структури економіки, структури споживання, відносин власності та функцій державного регулювання, забезпечуючи при цьому досягнення головного імперативу розвитку - економічної безпеки регіону;

§ розроблено економіко-організаційний механізм розвитку соціально орієнтованої економіки регіону, який дозволяє враховувати специфіку взаємодії процесу ухвалення управлінських рішень, методів та інструментів регулювання, що сприяє розвитку міжрегіональної кооперації, спеціалізації й інтеграції виробництва, ґрунтуючись на демократизації регіонального управління і розширенні форм міжнародної співпраці;

§ запропоновано економічну доктрину розвитку соціально орієнтованої економіки регіону, реалізація якої сфокусована на створенні умов для відтворювальних процесів на основі задоволення та відносної безконфліктності економічних і соціальних інтересів суспільства, а також передбачає мінімізацію ризиків регіонального розвитку та сприяє нарощенню людського капіталу, підвищенню рівня інформатизації суспільства, інноваційності економіки та підприємницької активності;

удосконалено:

§ методологічні засади оцінки структурних умов розвитку соціально орієнтованої економіки регіону, які дозволяють визначити особливості формування і розвитку людського капіталу, рівень інноваційності економіки регіону, інформатизації суспільства, інтелектуалізації праці та регіональні особливості розвитку підприємницького середовища як системоутворюючих факторів соціально орієнтованої економіки;

§ підхід до обґрунтування методів та інструментів державного регулювання, спрямованих на створення умов для застосування в регіональному середовищі спеціальних режимів організації економічної діяльності, який передбачає розрахунок узагальнюючого показника рівня соціально-еколого-економічного розвитку, що дозволяє виявити характер найбільш значущих проблем і визначити регіональні переваги, щодо яких конкретизуються цілі регуляторної політики;

набули подальшого розвитку:

§ теоретичний підхід до визначення сутнісних характеристик підприємницького середовища соціально орієнтованої економіки регіону, заснований на теорії фракталів, що дозволило розробити сценарії її розвитку з урахуванням ролі ціннісних орієнтирів економічного розвитку, внутрішньої культури індивідів і менталітету нації, як головних факторів, що зумовлюють особливості формування підприємницького середовища регіону;

§ наукове обґрунтування та систематизація стратегічних напрямів реалізації економічної доктрини соціально орієнтованої економіки регіону, які передбачають врахування регіональних особливостей і ризиків регіонального розвитку людського капіталу, інноваційного і підприємницького середовищ, а також конкретизовано організаційно-економічні заходи щодо вдосконалення інституційного забезпечення розвитку індустрії гостинності, агропромислового комплексу і виробництва наукоємної продукції як пріоритетних напрямів економічного розвитку АР Крим;

§ використання сценарного методу для обґрунтування напрямів розвитку соціально орієнтованої економіки АР Крим, який передбачає вибір і обґрунтування вектора економічних перетворень з врахуванням регіональних особливостей організації економічної діяльності, характеру використання природно-ресурсного потенціалу, а також ціннісних пріоритетів соціальних акторів регіону.

Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що положення дисертації, які представлені у вигляді методичних розробок, пропозицій та рекомендацій, використовуються при розробці державних і регіональних програм розвитку, а також при розробці стратегії економічного та соціального розвитку АР Крим. Результати наукових досліджень знайшли впровадження при підготовці проектів законодавчих і нормативних актів з питань розвитку економічного механізму регулювання соціальних процесів.

Результати діагностики інноваційного та підприємницького середовища АР Крим, які визначають особливості розвитку сучасного підприємництва в АР Крим та рівень інформатизації суспільства, а також запропоновані сценарії розвитку підприємницького середовища з урахуванням визначених пріоритетів - використані Кримським відділенням Українського Союзу промисловців і підприємців (довідка про особистий внесок здобувача № 22/3 від 07.06.2010 р.).

Результати оцінки екологічного, соціального та економічного стану регіонів України щодо наявності регіональних переваг та гостроти проблем розвитку соціально орієнтованої економіки - використані Кримською академією наук (довідка про особистий внесок здобувача № 19/1 від 29.03.2010 р.).

Обґрунтування стратегічних напрямів розвитку соціально орієнтованої економіки АР Крим з врахуванням ризиків регіонального розвитку - використані Міністерством економіки АР Крим (довідка про особистий внесок автора № 020-2/623 від 06.08.2010 р.).

Обґрунтування положень економічної доктрини щодо розвитку соціально орієнтованої економіки регіону та пропозиції з розробки стратегічних напрямів її реалізації - використані Міністерством праці та соціальної політики України (довідка про особистий внесок здобувача № 810/0/15-10/014 від 26.08.2010 р.).

Крім того, положення роботи використані при розробці програм курсів «Регіональна економіка», «Управління регіональним розвитком», «Регулювання соціально-економічного розвитку регіону», які викладаються у Національній академії природоохоронного та курортного будівництва.

Теоретичні узагальнення, висновки та пропозиції дисертації можуть бути використані як матеріали для подальших наукових досліджень і дискусій щодо проблем просторового розвитку АР Крим.

Особистий внесок автора. Дисертаційна робота виконана самостійно. Отримані наукові висновки та результати, що виносяться на захист, не використовують положень та ідей співавторів і отримані здобувачем особисто, про що доводить список наукових праць.

Апробація результатів дисертації. Отримані наукові положення й результати дослідження представлені, обговорені та схвалені на 17 науково-практичних регіональних, національних, міжнародних конференціях, серед яких: I міжнародна наукова конференція «Регіоналістика: нові підходи до формування і розвитку територіальних суспільних систем» (Ялта, 2004 р.); ювілейна наукова конференція викладачів, аспірантів і студентів за підсумками науково-дослідницької діяльності НАПКБ «Теорія і практика економіки і менеджменту» (Сімферополь, 2006 р.); науково-практична конференція «Проблеми економічної стійкості підприємств санаторно-курортного комплексу» (Сімферополь - Ялта, 2006 р.), II міжнародна науково-практична конференція «Освіта і наука без меж - 2006» (Дніпропетровськ, 2006 р.); III науково-практична конференція «Інформаційні технології в управлінні туристичною та курортно-рекреаційною економікою» (Бердянськ, 2007 р.); II Всекримська наукова конференція «Проблеми наукового зростання молодих вчених» (Сімферополь, 2006 р.); наукова конференція викладачів, аспірантів і студентів за підсумками науково-дослідницької діяльності НАПКБ «Теорія і практика економіки і менеджменту» (Сімферополь, 2007 р.); III Всекримська наукова конференція «Молода наука Криму - 2007» (Сімферополь, 2007 р.); VIII Всеукраїнська науково-практична конференція «Проблеми економічної стійкості підприємств України» (Сімферополь, 2007 р.); щорічна науково-практична конференція професорсько-викладацького складу, студентів і аспірантів НАПКБ за підсумками наукової діяльності в 2007/08 рр., (Сімферополь, 2008 р.); IV Всекримська наукова конференція «Молода наука Криму» (Сімферополь, 2008 р.); щорічна науково-практична конференція професорсько-викладацького складу, студентів і аспірантів НАПКБ за підсумками науково-дослідницької діяльності в 2008-2009 рр. (Сімферополь, 2009 р.); VІІ Міжнародна науково-практична конференція «Проблеми планування виробництва в ринкових умовах» (Алушта, 2008 р.); XI Всеукраїнська науково-практична конференція «Проблеми стійкості діяльності підприємств України» (Сімферополь, 2009 р.); II Міжнародна наукова конференція «Нові підходи до розвитку систем соціально орієнтованої економіки» (Алушта, 2010 р.), III Всеукраїнська науково-практична конференція «Імперативи розвитку України в умовах глобалізації» (Чернігів, 2010 р.).

Публікації. Результати дослідження опубліковані в 48 наукових працях, серед яких 3 монографії (одна - особиста), 2 навчальних посібника, 30 статей у спеціалізованих фахових виданнях, 8 матеріалів і тез доповідей на наукових конференціях, 5 статей в інших виданнях. Загальний обсяг публікацій - 90,06 д. а., особисто авторові належить 48, 77 д. а.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, п'яти розділів, висновків, додатків і списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації складає 494 сторінки, у тому числі 53 рисунка і 114 таблиць представлені на 75 сторінках, основний текст становить 419 сторінок. Додатки представлені на 35 сторінках, список використаних джерел містить 493 найменування.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність і рівень наукової розробленості теми дисертаційної роботи, її зв'язок із науковими програмами. Сформульовано мету й основні завдання, визначено об'єкт, предмет, методологію дослідження, наведено наукову новизну й практичну значущість, рівень реалізації наукових розробок, інформацію щодо апробації результатів дослідження, підкреслено особистий внесок дисертанта в наукові розробки теми.

У першому розділі «Теоретико-методологічні засади соціально орієнтованої економіки регіону» встановлено, що актуалізація регіональних досліджень в системі сучасної економічної науки України зумовлюється перш за все змінами в соціально-економічному і політичному розвитку, наслідками пострадянського періоду, процесами інтеграції національної економіки в систему глобальних світових зв'язків. Разом з цим, виникають проблеми, які породжуються протиріччями економічної й соціальної систем, неготовністю суспільства сприйняти кардинальні зміни в системі ринкових відносин, відсутністю загальновизнаних концептуальних засад соціально-економічного розвитку, а також незбалансованістю ринкових механізмів та соціальних цілей.

Дискурсивний аналіз понятійного апарату соціально орієнтованої економіки регіону дозволив виявити протиріччя взаємодії економічної і соціальної систем в життєдіяльності суспільства, які сформувалися внаслідок відсутності цілеспрямованого характеру їх взаємодії. Водночас об`єктивний процес повного їх взаємопроникнення і взаємовпливу ускладнює їх розгляд як відокремлених і самостійних систем. У зв'язку з цим визначено, що соціальна система є сукупністю явищ і процесів, в результаті яких формується цілісне утворення, основними елементами якого є люди, взаємодії і відносини людей та їх спільна діяльність, що утворюють стійку соціальну спільність, яка характеризується загальними умовами життєдіяльності та загальною культурою. Обґрунтовано, що економічна система є елементом суспільства, який формується під впливом соціальних відносин, оскільки результатом взаємодії елементів соціальної системи є сукупність економічних, соціальних, політичних, духовних та інших процесів, що зумовлюють еволюційні зміни в суспільстві.

Теоретичні узагальнення та аналіз концепцій соціально-економічного розвитку регіону дозволили обґрунтувати своєчасність і актуальність формування якісно нової ідеології як основи економічної доктрини розвитку суспільства. Її реалізація дозволить створити передумови для подолання глибокої соціальної кризи, що виявляється в майновій диференціації населення, зниженні рівня і якості життя, відсутності умов розвитку людського капіталу, який є основним ресурсом конкурентоспроможної економіки регіону. Формування нової парадигми розвитку економіки регіону припускає вибір і обґрунтування вектора трансформаційних процесів, формалізацію альтернативних моделей розвитку регіональних суспільних систем (РСС), а також визначення основних детермінант, що забезпечують його активізацію і узгоджуються з соціальними цінностями суспільства.

Адаптація традиційних підходів до визначення основних функцій соціальної структури суспільства в контексті досягнення економічних цілей надала можливість обґрунтувати необхідність розвитку екологічно безпечних і наукоємних видів економічної діяльності, а також створення умов для вільного вибору соціальними акторами незалежних громад, заснованих на спільності культурно-духовних і ментальних особливостей. В результаті сформульовано авторське тлумачення соціально орієнтованої економіки регіону як економіки з високим ступенем персоніфікації результатів розвитку економічних систем різного рівня, що є соціальною спільністю, якій властиві загальні ціннісні орієнтири життєдіяльності, а також тісна інтеграція приватних і суспільних інтересів. Це дозволило обґрунтувати взаємозв'язок мети економічного розвитку регіону та пріоритетів соціальної спільності, які формуються в умовах трансформації соціального простору відповідно до загальних ціннісних орієнтирів життєдіяльності.

Враховуючи характер дії чинників зовнішнього середовища і принципи формування конфігурації архітектоніки соціального простору, зроблений висновок про те, що забезпечення розвитку соціально орієнтованої економіки регіону потребує наявності високої економічної активності і особистих компетенцій населення, створення мотиваційних стимулів високопродуктивної праці, що в цілому визначає якісний рівень людського капіталу. Використання системно-синергетичного підходу до дослідження закономірностей соціального і економічного розвитку територіальних систем дозволило обґрунтувати принципову можливість трансформації соціального простору регіону на основі конфігурації модусів його архітектоніки (рис. 1).

Як аргументи, що обґрунтовують необхідність трансформації соціального простору регіону, слід розглядати створення умов для максимально ефективного використання внутрішніх ресурсів (людський капітал, природно-ресурсний і економічний потенціал), оптимізації міжрегіональних взаємозв'язків, формування інтелектуального капіталу, а також захисту національних інтересів в умовах глобалізації світового економічного простору і перерозподілу сфер геополітичного впливу. Зважаючи на виявлені особливості та значущість факторів зовнішнього середовища регіональної суспільної системи в розвитку соціально орієнтованої економіки регіону, встановлено, що наслідком їх впливу є розширення меж економічного співробітництва, розвиток міжрегіональних зв'язків і активізація міжнародної інтеграції людського капіталу, а також доведено, що системоутворюючі фактори нової економіки слід розглядати як детермінанти соціально орієнтованої економіки регіону.

Враховуючи те, що роль людського капіталу, інтелектуалізації праці, інноваційності економіки, інформатизації суспільства та підприємницької активності як системоутворюючих факторів соціально орієнтованої економіки, виявляється за допомогою їх функціональної дії на трансформації структури соціального простору, розроблений науковий підхід до визначення ієрархії цілей структурних трансформацій соціально орієнтованої економіки регіону.

Рис. 1 Модель трансформації соціального простору регіону в контексті соціально орієнтованої економіки

Реалізація підходу дозволяє встановити точки економічного зростання в економіці регіону, враховуючи синергетичний ефект взаємодії й характер прояву функціональної дії даних факторів на зміну структури економіки, структури споживання, відносин власності та функцій державного регулювання, забезпечуючи при цьому досягнення головного імперативу розвитку - економічної безпеки регіону

Таким чином, доведено, що вирішення сучасних проблем соціально-економічного розвитку регіону передбачає здійснення структурних трансформацій соціально орієнтованої економіки регіону, що неодмінно потребує підвищення рівня розвитку людського капіталу як головного стратегічного ресурсу, який забезпечує економічне зростання, гнучкості функцій державного регулювання, а також здатності суспільства визнати необхідність створення громадянського суспільства, що реалізує принципи соціальної справедливості.

У другому розділі «Концептуальні засади визначення та оцінки формування структурних умов розвитку соціально орієнтованої економіки регіону» розроблені методологічні підходи до дослідження регіональних особливостей формування та розвитку людського капіталу, інноваційного і підприємницького середовищ як головних системоутворюючих факторів соціально орієнтованої економіки регіону. Ґрунтуючись на концепції структурних зрушень, визначено, що рівень розвитку людського капіталу зумовлює спрямованість трансформаційних перетворень, динаміку впровадження інновацій, а також зміни в технологічній і відтворювальній структурі промислового виробництва, створюючи передумови для вільного пересування соціальних акторів, що дозволяє формувати нові соціальні спільноти в межах єдиного економічного простору. Таким чином, є можливість визначити концептуальну підставу розвитку регіональної суспільної системи і створити умови для структурних трансформацій соціально орієнтованої економіки, що передбачає формування пересічних множин як основи створення громадянського суспільства.

В рамках методологічного підходу щодо розвитку людського капіталу як головного ресурсу структурних трансформацій соціально орієнтованої економіки регіону розроблено структурно-логічну схему його оцінки. Це дозволило уточнити ознаки групування факторів, які зумовлюють регіональні особливості формування і розвитку людського капіталу, а також виявити соціальні проблеми, які визначають втрату якісних і кількісних характеристик людського капіталу регіону.

В результаті дослідження суті та передумов формування інноваційного середовища соціально орієнтованої економіки регіону доведено, що інноваційні перетворення є результатом інтелектуалізації праці та інформатизації суспільства, які здатні забезпечити високу результативність використання економічних ресурсів та сформувати передумови для розвитку інноваційного середовища соціально орієнтованої економіки регіону. Тому автор вважає за доцільне визначити, що інноваційне середовище є сукупністю процесів і ресурсів, результатом органічної взаємодії яких є їх здатність генерувати умови для інноваційності економіки, інтелектуалізації праці та інформатизації суспільства, рівень розвитку яких дозволяє визначити тип економіки залежно від ресурсних пріоритетів, особливостей ринку праці, рівня розвитку виробничої, соціальної, інституційної та ринкової інфраструктури.

Для оцінки інноваційного середовища соціально орієнтованої економіки регіону розроблено структурно-логічну схему, реалізація якої дозволяє визначити рівень інноваційності економіки кожного регіону України, ранжувати їх залежно від рівня інноваційної активності, виявити регіональні особливості формування та розвитку інноваційного середовища, а також визначити рівень інтелектуалізації праці та інформатизації суспільства (рис. 3).

Науково-методичний підхід до оцінки підприємницького середовища, яке детермінує розвиток соціально орієнтованої економіки регіону, вимагає формалізації теоретичних основ визначення змістовних характеристик і суті даної дефініції, яка виявляється за допомогою автономності її структурних одиниць (фракталів) і оптимальної взаємодії з елементами зовнішнього середовища. При цьому доведено, що головними передумовами формування фракталів підприємницького середовища регіону є відсутність зовнішнього тиску, наявність відкритого інформаційного простору й інтеграція інтелектуального капіталу, що дозволяє мінімізувати суперечності соціальних і економічних інтересів суспільства, підвищити ефективність використання інформаційно-комунікаційної системи, а також забезпечити досягнення глобальних цілей системи.

Рис. 2 Структурно-логічна схема оцінки інноваційного середовища соціально орієнтованої економіки регіону

Размещено на http://www.allbest.ru/

Ґрунтуючись на положенні про те, що ціннісні орієнтири економічного розвитку, внутрішньої культури індивідуумів і менталітету нації є головними факторами, що зумовлюють особливості формування підприємницького середовища, розроблені сценарії його розвитку відповідно до цілей соціальних акторів регіону, враховуючи можливі соціальні й економічні конфлікти, зниження рівня підприємницької активності населення, соціальну диференціацію суспільства, а також необхідність забезпечення екологічної і економічної безпеки регіональної суспільної системи з урахуванням особливостей територіальної організації виробництва і економічного потенціалу регіону.

У третьому розділі «Оцінка структурних умов розвитку соціально орієнтованої економіки АР Крим» представлені результати оцінки тенденцій формування і розвитку системоутворюючих факторів соціально орієнтованої економіки: людського капіталу, інноваційного і підприємницького середовищ АР Крим. З метою оцінки людського капіталу АР Крим використано підхід, що передбачає оцінку стану людського капіталу регіону з врахуванням регіональних особливостей демографічної ситуації, рівня освіти і професійної підготовки населення, а також ситуації на ринку праці.

В результаті оцінки демографічної ситуації в АР Крим виявлений низький рівень тривалості життя населення (68,05 року), скорочення чисельності постійного населення регіону за умови незначного природного приросту і зменшення чисельності осіб молодших за працездатний вік (на 23,91% в 2008 р.) і осіб працездатного віку (на 0,07%), що негативно відбивається на реалізації стратегічних напрямів розвитку економічного комплексу регіону. Виявлено на 2008 р. високий рівень захворювань на туберкульоз та хвороби органів дихання (40 %), хвороби системи кровообігу (6,4 %) та онкологічні захворювання (1,4%). Разом з цим, спостерігається значне скорочення кількості лікувальних закладів (на 20,35%), що зумовило зниження рівня забезпеченості населення лікувальними місцями (на 5, 28%) та є наслідком загально регіональних проблем, пов'язаних із скороченням обсягів фінансування бюджетної сфери регіону на модернізацію матеріально-технічної базі лікувальних закладів.

Результати оцінки рівня освіти та професійної підготовки населення АР Крим дозволили зробити висновок про те, що значне скорочення чисельності загальноосвітніх і професійно-технічних учбових закладів зумовлює скорочення чисельності економічно активного населення та в цілому призводить до трансформації структури економіки регіону. Так, кількість загальноосвітніх учбових закладів в регіоні за період 2001-2008 рр. скоротилася на 19 од., кількість професійно-технічних учбових закладів знизилася на 17,42 %, а чисельність учнів в них становила в 2007 і 2008 рр. 14,7 тис. осіб, а кількість підготовлених кваліфікованих працівників в 2008 р. - 8,9 тис. осіб, що на 800 осіб менше (8,25 %), ніж в 2001 р. Таким чином, виявлені негативні тенденції мають критичний і депресивний вплив на формування і розвиток людського капіталу АР Крим, що зумовлює посилення соціальної напруги в суспільстві. Для зменшення ризиків регіонального розвитку та попередження їх виникнення необхідно розробити стратегічні програми, які визнають людський капітал головним пріоритетом регіональної політики і головною умовою розвитку соціально орієнтованої економіки регіону.

Для оцінки стану та тенденцій розвитку інноваційного середовища АР Крим використано підхід, який передбачає визначення рівня інноваційності економіки регіону, рівня інтелектуалізації праці та інформатизації суспільства з урахуванням регіональних особливостей інноваційного розвитку. Так, з метою оцінки рівня інноваційності економіки АР Крим здійснено розрахунок значень національного підсумкового індексу регіональної інноваційності (НПІРІ), який представляє сукупність різних у метричному відношенні індикаторів x_ijk (індикатори «людських ресурсів», «створення нових знань», «комерціалізації інновацій»), скорегованих за допомогою методу нормалізації значень, що дозволило отримати нормалізовані значення індикаторів xⁿ_ijk.

Сукупний індекс, що відображає рівень регіональної інноваційності, визначений за формулою:

де xⁿ_ijk - нормалізоване значення індикатора i для регіону j в країні k при розрахунку НПІРІ, i = (1, 2, …,10); j = (1, 2, …, 27); k = 1.

В результаті виявлено, що групу інноваційно активних регіонів України становлять м. Київ, Луганська, Донецька, Дніпропетровська, Івано-Франківська і Вінницька області за умов, що значення підсумкового індексу регіональної інноваційності знаходиться в діапазоні від 2,4 до 5,4. Група регіонів України, що характеризується низьким рівнем інноваційності економіки, включає 21 адміністративно-територіальне утворення, значення підсумкового індексу регіональної інноваційності яких знаходиться в діапазоні від 0 до 2,4. При цьому АР Крим є регіоном з низьким рівнем інноваційного розвитку, оскільки значення підсумкового індексу регіональної інноваційності АРК становлять в 2007 р. - 1,985, в 2008 р. - 1,332.

Методичний підхід до оцінки рівня інтелектуалізації праці заснований на діалектичному взаємозв'язку між рівнем розвитку робочої сили і технічним прогресом, який, за своєю суттю, є упредметненою формою генерування знань і матеріалізації фундаментальних наукових відкриттів. Для визначення рівня інтелектуалізації праці проведено оцінку показників, що характеризують сферу освіти в контексті задоволення потреб населення в освітніх послугах і рівень затребуваності освітніх послуг з перепідготовки й підвищення кваліфікації кадрів. В результаті визначено, що освітнім центром АР Крим є м. Сімферополь, найбільш активними регіонами у сфері надання освітніх послуг є м. Керч, м. Феодосія, м. Ялта. Загальна чисельність випускників учбових закладів цих міст складала в 2008 р. 60 780 чол., а в 2009 р. зменшилась - 58 981 чол. Оцінка показників, що відображають тенденції підвищення кваліфікації кадрів в АР Крим, дозволила зробити висновок про те, що в економічному середовищі регіону не сформовано умови, спрямовані на підвищення кваліфікації й рівня професійних компетенцій, що негативно впливає на розвиток людського капіталу регіону.

Підхід до оцінки рівня інформатизації суспільства, як характеристики інноваційного середовища економіки, заснований на визначенні комплексного показника - індексу розвитку інформаційних і комунікаційних технологій (ІРІКТ), який включає три субіндекси: субіндекс доступу до інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ), представлений індикаторами, які характеризують наявність об'єктів інформаційно-технологічної інфраструктури; субіндекс використання інформаційно-комунікаційних технологій, який включає індикатори, що відображають рівень розвитку цієї інфраструктури та субіндекс особистих компетенцій у використанні інформаційно-комунікаційних технологій, представлений індикаторами, які характеризують рівень вмінь, навичок і професійних знань у цій сфері.

Індекс розвитку інформаційних і комунікаційних технологій визначається за формулою:

де I - значення ІРІКТ;

s_k - значення субіндекса k, k = (1, 2, 3);

w_k - вага субіндекса k.

Субіндекси індексу розвитку інформаційних і комунікаційних технологій визначаються за формулами:

субіндекс доступу до ІКТ (s₁):

s₁ = y₁ + y₂ + y₃ + y₄ + y₅;

субіндекс використання ІКТ (s₂):

s₂ = y₆ + y₇ + y₈;

субіндекс компетенцій у використанні ІКТ (s₃):

s₃ = y₉ + y₁₀ + y₁₁;

Розрахунок субіндексів потребує здійснення процедури зважування нормалізованих значень індикаторів:

де y_n - зважене нормалізоване значення індикатора n, n = (1, 2, … 11);

z_n - нормалізоване значення індикатора n;

q_n - вага індикатора n.

Результати оцінки рівня інформатизації АР Крим за 2004-2008 рр. дозволили виявити позитивну динаміку розвитку інформаційних і комунікаційних технологій, об'єктів інформаційної інфраструктури та рівня компетенцій у сфері їх використання. У порівнянні значень субіндексу доступу до ІКТ України та АР Крим, виявлено, що вони аналогічні і складають 4,50, значення субіндексу використання ІКТ України перевищує на 0,11 показник АР Крим (0,50), значення субіндексу компетенцій у використанні ІКТ в цілому у країні також значно вищий (9,11) за регіональний рівень (7,50) (табл.1).

Таблиця 1 Значення індексу розвитку інформаційних і комунікаційних технологій (ІРІКТ) і його субіндексів для АР Крим за 2004-2008 рр.

Доведено, що визначені тенденції рівня інформатизації суспільства обумовлені переважно стабільними трендами у розвитку сфери освіти АР Крим, ніж фактичним рівнем розвитку інформаційної інфраструктури і рівнем доступності сучасних технологій.

Розроблено підхід до оцінки підприємницького середовища АР Крим, заснований на визначенні характеру впливу сукупності структурних умов на процеси формування активного економічного середовища з урахуванням регіональних особливостей організації підприємницької діяльності і визначення рівня відповідності інституційної інфраструктури реальним потребам та умовам бізнесу, що зумовлюються цінностями суспільства, культурою й менталітетом населення. В результаті оцінки підприємницького середовища АР Крим за період 2000-2008 рр. виявлено суперечність між позитивною динамікою показників, що відображають загальну кількість суб'єктів підприємницької діяльності (2000 р. - 9183 од., 2008 р. - 17 234 од.), чисельністю додатково створених робочих місць (2000 р. - 65,50 тис. чол., 2008 р. - 86,4 тис. чол.) та негативним сальдо фінансових результатів від звичайної діяльності (табл.2).

Оцінка структурних умов фінансового забезпечення підприємницького середовища АР Крим державними субсидіями, грантами і податковими преференціями виявила наявність позитивного досвіду у сфері організації спеціальних (вільних) економічних зон і територій із спеціальним режимом інвестиційної діяльності, що підтверджується фактом реалізації до 2005 р. 18 інвестиційних проектів загальною вартістю 233,1 млн. дол. США. Разом з тим відміна пільг і державних преференцій для територій зі спеціальним режимом інвестиційної діяльності украй негативно вплинула на імідж регіону як інвестиційно привабливої території, унаслідок чого припинили діяльність 36 інвестиційних проектів (153,9 млн. дол. США).

Таблиця 2 Основні показники, що характеризують мале підприємництво в АР Крим, 2000-2008 рр.

Результати оцінки структурних умов соціально орієнтованої економіки регіону дозволили визначити, що виявлені тенденції зміни структури економіки АР Крим пов'язані з активізацією підприємницької діяльності в невиробничій сфері (освіта, торгівля, фінансовий обіг, готельний і ресторанний бізнес та інші), але за наявністю серйозних соціальних проблем не відповідають пріоритетам соціально орієнтованої економіки регіону.

У четвертому розділі «Формування економіко-організаційного механізму розвитку соціально орієнтованої економіки АР Крим» обґрунтовано необхідність вдосконалення державного регулювання регіональної економіки, заснованого на гармонійному поєднанні суспільних і приватно-економічних інтересів. У даному зв'язку виникла необхідність розробки економіко-організаційного механізму розвитку соціально орієнтованої економіки АР Крим, враховуючи стратегічні цілі та напрями соціально-економічного розвитку регіону. Це вимагає оцінки інструментів та інституційних регуляторів, що формують економіко-організаційний механізм розвитку соціально орієнтованої економіки регіону, який дозволяє врахувати регіональні особливості територіальної організації економічної діяльності, специфіку геополітичного розташування території, характер використання людського капіталу, забезпеченість регіону об'єктами інфраструктури, екологічну якість середовища та ін. (рис. 4).

Доцільність пропонованого економіко-організаційного механізму розвитку соціально орієнтованої економіки регіону забезпечується комплексним використанням методів та інструментів регіонального управління, спрямованих на розвиток міжрегіональної кооперації, спеціалізацію та інтеграцію виробництва, які ґрунтуються на демократизації регіонального управління і розширенні форм міжнародної співпраці.

Розроблено підхід до обґрунтування методів та інструментів державного регулювання, який передбачає виявлення характеру найбільш значущих соціально-еколого-економічних проблем і визначення регіональних переваг, щодо яких конкретизуються цілі та напрями регуляторної політики. Реалізація цього підходу дозволяє створити умови для застосування в регіональному середовищі спеціальних режимів організації економічної діяльності (ВЕЗ - вільні економічні зони, ОФТ - офшорні території, ТПР - територія пріоритетного розвитку, ЗВТ - зони вільної торгівлі), а також розробити інституціональне забезпечення розвитку соціально орієнтованої економіки регіону (СОЕР), яке спрямоване на узгодження цілей і конкретизацію результатів соціально-економічного розвитку та дозволяє створити умови для підвищення рівня інформатизації суспільства, інтеграції людського капіталу і активізації підприємницького й інноваційного середовищ як системоутворюючих факторів соціально орієнтованої економіки.

В рамках даного підходу розраховані інтегральні показники, які відображають рівень соціального, економічного й екологічного розвитку регіонів України, відповідно до яких виконане їх ранжування з врахуванням рівня гостроти соціально-еколого-економічних проблем та виділено стагнюючі, депресивні регіони України, а також регіони, що розвиваються стабільно і прогресивно. Визначено, що АР Крим у 2008 р. є депресивним регіоном, для якого характерна наявність структурних диспропорцій капіталовкладень за видами економічної діяльності, низький рівень науково-технічного розвитку і конкурентоспроможності наукоємної продукції, зниження обсягів залучення інвестицій в економіку регіону, дестабілізація демографічної і екологічної ситуації, а також низький рівень розвитку виробничої і соціальної інфраструктури (табл. 3).

Таблиця 3 Порівняльна характеристика рівня соціального, економічного і екологічного розвитку регіонів України за узагальнюючим показником, 2008 р.

Інтегральна оцінка стану соціального, економічного та екологічного розвитку регіонів України дозволила визначити 24 місце АР Крим, що обумовлено ірраціональним використанням природних ресурсів, посиленням соціальної диференціації населення, зниженням рівня життя, деградацією господарської системи, а також відсутністю прогресивних структурних зрушень в технологічному та інноваційному розвитку. Тому необхідність змін вимагає розробки інституціонального забезпечення розвитку соціально орієнтованої економіки регіону, яке здатне створити умови щодо виконання управлінською системою функцій узгодження та інтегрованості, а також для досягнення пріоритетних напрямів соціально-економічного розвитку регіону. Для цього розроблено організаційно-економічні заходи щодо вдосконалення інституціонального забезпечення розвитку індустрії гостинності, агропромислового виробництва і виробництва наукоємної продукції як...