Організаційно-економічний механізм формування і розвитку ринку продуктів тваринництва

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний науковий центр "Інститут аграрної економіки"

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук

Організаційно-економічний механізм формування і розвитку ринку продуктів тваринництва

Одінцов М.М.

08.00.03 - економіка та управління національним господарством

Київ - 2010

Вступ

Актуальність теми. Стабільний і надійний розвиток продовольчого ринку є одним із важливих факторів зростання економіки країни. Продовольчий ринок повинен забезпечити гарантований доступ населення до продовольства в необхідній кількості, якості та асортименті. Продовольчий ринок, як і будь-який інший ринок, формує зв'язки між виробниками продукції і споживачами на основі попиту, пропозиції, ціни та механізмів ринкової конкуренції.

Попит населення України на продукцію тваринництва за останні роки скоротився майже вдвічі. Пояснюється це в основному скороченням обсягів виробництва, значним підвищенням роздрібних цін майже на всі види продуктів та низькими доходами переважної частини населення, його соціальною диференціацією. На даний час більше чверті населення країни мають грошові доходи нижче прожиткового мінімуму.

Падіння обсягів виробництва в аграрному секторі і переробній промисловості призвело до скорочення обсягів виробництва основних видів продовольчих товарів. Споживання життєво важливих видів продовольства населенням України за роки реформ значно скоротилося і тенденцій до поліпшення останніми роками не спостерігається. В значній масі населення тривалий час нижче фізіологічних норм споживається м'ясних, молочних і рибних продуктів, овочів та фруктів, а надмірно - хліба і картоплі.

Виробництво сільськогосподарської продукції та її переробка не забезпечують потреби населення по кількості, якості і структурі продуктів харчування. У зв'язку з цим формування й забезпечення стабільного розвитку аграрного ринку, зокрема продуктів тваринництва, стає одним із пріоритетних завдань країни, подальшої ринкової трансформації галузі. Організація досконалого ринку розглядається як один з інструментів оздоровлення фінансового стану сільськогосподарського виробництва, підвищення його інвестиційної привабливості, вирішення завдань економічного та соціального розвитку села.

Недостатнє дослідження концептуальних підходів до розвитку галузей сфери виробництва і просування продукції на споживчий ринок, необхідність упорядкування організаційно-економічних зв'язків і відносин між структурами й елементами продовольчої сфери призвело до порушення відтворювального процесу, розірвання зв'язків і відносин між виробниками, переробними підприємствами і торгівлею продуктами тваринництва. Таке положення не дозволяє реалізовувати цілі розвитку життєво важливих галузей економіки, основними з яких є: вихід з кризи, підвищення конкурентноздатності продукції і на цій основі оздоровлення ринку продуктів тваринництва. Дослідженню проблем споживчих товарів, зокрема ринку продуктів тваринництва, в тих або інших аспектах присвячені праці вітчизняних і зарубіжних економістів. Значну увагу вирішенню цих проблем приділили у своїх наукових працях такі науковці, як: В.Г. Андрійчук, П.С. Березівський, О.В. Березін,

В.Р. Боєв, В.І. Бойко, О.І. Бойчук, В.Л. Валентинов, В.І. Власов, П.І. Гайдуцький, В.М. Геєць, С.А. Гнатюк, М.Я. Дем'яненко, А.Д. Діброва, В.Н. Зимовець, М.В. Зубець, М.М. Ільчук, М.В. Калінчик, П.К. Канінський, С.М. Кваша, О.В. Крисальний, М.Ф. Кропивко, Ю.Я. Лузан, П.М. Макаренко, М.Й. Малік, В.Я. Месель-Веселяк, Т.Л. Мостенська, М.К. Пархомець, Б.Є. Пасхавер, П.Т. Саблук, А.М. Стельмащук, В.М. Трегобчук, І.Г. Ушачов, О.В. Шкільов, О.Г. Шпикуляк, О.М. Шпичак, В.В. Юрчишин та ін.

Відзначаючи важливу роль досліджень цих учених у розробці теоретико-методологічних і прикладних проблем становлення продовольчого ринку, слід водночас вказати на недостатньо комплексний підхід до вивчення організаційно-економічного механізму формування і розвитку вітчизняного ринку продуктів тваринництва, що відіграє першочергову роль в організації збалансованого харчування населення країни.

Становлення ринкової системи господарювання вимагає створення умов вільного просування продукції від сільськогосподарських виробників до кінцевого споживача, розвитку інтеграційних зв'язків між виробниками, сферою переробки і торгівлі, формування шляхів стійкого розвитку ринку продуктів тваринництва.

Динамічний розвиток агропромислового комплексу, необхідність досягнення національним продовольчим ринком гідного місця у Світовій організації торгівлі ставлять ряд нових завдань, серед яких виділяються: формування організаційно-економічного механізму продовольчої сфери, дія якого базується на дослідженні й прогнозуванні потенціалу продовольчого ринку; факторів розвитку кон'юнктури попиту і пропозиції продукції тваринництва з урахуванням функціонування багатогалузевої економіки; тенденцій розвитку ринку на перспективу, самозабезпечення країни і регіонів тваринницькою продукцією; розвитку продовольчого ринку з позицій продовольчої безпеки.

Об'єктивна необхідність розроблення теоретико-методологічних засад і практичного застосування організаційно-економічного механізму формування і розвитку ринку продуктів тваринництва зумовили актуальність теми дисертаційного дослідження і логіку викладення її основних положень.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота пов'язана з науковою тематикою досліджень, які здійснюються в ННЦ "Інститут аграрної економіки" НААН "Розробити теоретико-методологічні засади інституціональних та структурних трансформацій агропромислового виробництва на основі кооперації та вертикальної інтеграції" (номер державної реєстрації 0106V006636) та "Розробити теоретико-методологічні засади ціноутворення і функціонування аграрного ринку в умовах глобалізації економіки" (номер державної реєстрації 0106V006643). Дисертантом запропоновані методології обрахування ємності ринку продовольчих товарів, еквівалентних відносин учасників інтегрованого формування молокопродуктового підкомплексу, прогнозування попиту на продукти тваринного походження.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є опрацювання організаційно-економічного механізму та концептуальних положень формування і розвитку ринку продуктів тваринництва в умовах трансформаційної економіки.

Для досягнення поставленої мети вирішуються такі основні завдання:

узагальнити основні теоретичні положення і виявити закономірності, тенденції й особливості формування організаційно-економічного механізму розвитку ринку продуктів тваринництва;

систематизувати методологічні підходи до дослідження організаційно-економічного механізму ринку продуктів тваринництва, орієнтованого на стійке продовольче забезпечення населення країни;

обґрунтувати теоретичні і практичні засади організаційно-економічного механізму формування продовольчого потенціалу ринку продуктів тваринництва на основі їх достатності, фізичної й економічної доступності та якісної структури;

визначити вплив валового регіонального продукту, доходів населення, індексу роздрібних цін продовольчих товарів та витрат населення на продукти харчування, як факторів організаційно-економічного механізму, на формування ємності продовольчого ринку;

розробити прогнозні рівні попиту населення на молочні і м'ясні продукти на основі динаміки споживання продуктів тваринного походження, рівня роздрібних цін і доходів населення;

оцінити вплив інтенсивності конкуренції на формування і стійкий розвиток ринку продуктів тваринництва;

обґрунтувати принципи формування організаційно-економічного механізму розвитку ринку продуктів тваринництва, що об'єднують державне регулювання і саморегулювання ринку;

визначити фактори формування продовольчої безпеки як основної складової економічної безпеки країни;

виявити вплив механізму ціноутворення на розвиток ринку продукції тваринництва;

визначити напрями розвитку національного і міжрегіонального самозабезпечення продукцією тваринництва.

Об'єктом дослідження є система організаційно-економічного механізму формування і розвитку ринку продуктів тваринництва.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методологічних і практичних проблем розробки й реалізації організаційно-економічного механізму формування і розвитку ринку продуктів тваринництва.

Методи дослідження. Досягнення поставленої у дисертаційному дослідженні мети базується на системному підході до вивчення економічних явищ, зокрема на фундаментальних положеннях об'єктивних економічних законів економічної теорії, мікро- та макроекономіки, методології економічного аналізу та прогнозування. Формування концепції розбудови національного ринку продуктів тваринництва ґрунтується на методах наукової абстракції, індукції та дедукції, аналізу і синтезу, логічного та еволюційного підходів до пізнання економічних явищ і процесів.

Прикладні аспекти організаційно-економічного механізму формування та розвитку ринку продуктів тваринництва досліджувалися відповідно до існуючого інструментарію, спираючись на чинне нормативно-правове забезпечення діяльності суб'єктів продовольчого ринку, з дотриманням міжнародних та національних вимог і стандартів.

У процесі роботи над дисертацією були застосовані наступні методи: аналізу і синтезу (при дослідженні рівнів виробництва продукції тваринництва та оцінці фізичної і економічної доступності населення до м'ясних та молочних продуктів); статистичних групувань (при обґрунтуванні структури ринку м'ясної і молочної продукції та виявленні місця регіонів у загальнонаціональному обсязі виробництва і реалізації основних видів продовольчих товарів); абстрактно-логічний (при обґрунтуванні структури потенційної та реальної ємності продовольчого ринку, опрацюванні моделі формування ринку продовольчих товарів як національного продовольчого кластера); економіко-статистичний (при обробці масових статистичних даних); кореляційно-регресійний (при визначенні коефіцієнтів еластичності попиту залежно від роздрібних цін та доходів населення, розрахунку прогнозних обсягів попиту і споживання продуктів населенням, формування ємності ринку м'ясо-молочних продуктів, прогнозуванні обсягів пропозиції продуктів тваринництва); динамічних рядів та графічних зображень (при проектуванні організаційно-економічної системи продовольчої системи регіонів, формуванні класифікації регіонів по функціях на національному продовольчому ринку); імітаційного і статистичного моделювання (при розробці методології ємності ринку продуктів тваринництва та методики прогнозування попиту на продукти харчування).

Для обробки аналітичної та прогнозної інформації застосовувалися персональні комп'ютери з використанням програмного модуля Solver (Пошук рішення), що вбудований в табличний процесор MS Exel для операційного середовища Windows, а також програма Mathсad.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у системному обґрунтуванні організаційно-економічних і теоретико-методологічних засад формування і розвитку ринку продуктів тваринництва. Автором одержані такі наукові результати:

вперше:

розширено сутність організаційно-економічного механізму в умовах трансформаційної економіки як складної консолідованої системи, що об'єднує взаємодію сільськогосподарських товаровиробників і ринкових інститутів, які впливають на формування і розвиток ринку продуктів тваринництва;

теоретично, методологічно та практично обґрунтовано економічний механізм формування ємності продовольчого ринку методом економіко-математичного моделювання з урахуванням динаміки валового регіонального продукту, доходів населення, індексу цін продовольчих товарів та грошових витрат населення на продукти харчування;

проведена комплексна оцінка продовольчого потенціалу ринку на основі критеріїв достатності, фізичної й економічної доступності населення до продуктів харчування та якісної їх структури;

обґрунтовані принципи впливу організаційно-економічного механізму на формування прогнозних рівнів попиту населенням на продукти тваринництва через еластичність попиту, доходи населення та роздрібні ціни;

удосконалено:

методику проведення оцінки стану конкурентного середовища ринку м'ясних і молочних продуктів та визначено основні елементи механізму управління конкурентним середовищем ринку;

визначення впливу механізму ціноутворення на розвиток ринку продуктів тваринництва в умовах трансформаційної економіки;

методику визначення частки інтегрованих суб'єктів продовольчого ринку у формуванні роздрібної ціни продуктів тваринництва;

методичний інструментарій управління самозабезпеченістю продовольством країни і регіонів як важливу основу національної продовольчої безпеки;

набули подальшого розвитку:

обґрунтована необхідність міжрегіонального обміну продуктами харчування з метою поліпшення рівнів споживання на одну особу населення;

сформульована класифікація областей України по функціях на національному продовольчому ринку згідно з рівнем забезпечення власним виробництвом основних продуктів харчування населення.

Практичне значення одержаних результатів полягає у можливостях використання розроблених у дисертації пропозицій і рекомендацій при формуванні і розвитку ринку продукції тваринництва, враховуючих сучасні економічні умови, що буде сприяти раціональному використанні ресурсів і нарощуванню виробництва м'ясних і молочних продуктів, підвищенню їх конкурентноздатності.

Напрацювання автора щодо обрахування ємності продовольчого ринку економіко-математичним моделюванням прийняті для використання Головним управлінням економіки Черкаської обласної державної адміністрації при розробці поточних і перспективних індикативних планів та програм економічного і соціального розвитку області (довідка № 602/10 від 17.06.2009); методика прогнозування попиту і споживання продуктів харчування на регіональному продовольчому ринку прийнята Головним управлінням агропромислового розвитку Черкаської області для впровадження у виробничих підприємствах з виробництва продуктів харчування населення (довідка № 06-22/97 від 22.06.2009); наукові розробки у вигляді довідкових записок "Оцінка інтенсивності конкуренції на ринку продуктів тваринництва" та "Еквівалентність обміну учасників інтеграції молокопродуктового підкомплексу" прий-

няті Головним управлінням агропромислового розвитку Черкаської області для використання та впровадження при розробці програм розвитку агропромислового комплексу області (довідка № 10-21/29 від 26.02.2010).

Матеріали досліджень автора використовуються у навчальному процесі при викладанні дисциплін "Основи економічної теорії", "Макроекономіка", "Мікроекономіка", "Економіка підприємства", "Економіка і організація виробництва" на факультетах економічного та технологічного спрямування Черкаського державного технологічного університету (довідка № 1073/01-07 від 01.07.2010).

Особистий внесок здобувача. Наукові результати, що виносяться на захист, отримані дисертантом особисто і знайшли відображення у роботах, переважна більшість яких опублікована особисто. Конкретна особиста участь автора в одержанні наукових результатів викладена в науковій новизні дисертаційного дослідження.

Апробація результатів дисертації. Проміжні та кінцеві результати досліджень автора за темою дисертаційної роботи оприлюднені на міжнародних і всеукраїнських наукових, науково-методичних та науково-практичних конференціях протягом 2007 - 2010 років, зокрема: на міжнародній науково-практичній конференції "Ключові аспекти наукової діяльності " (м. Дніпропетровськ, 2007); міжнародній науково-практичній конференції "Теорія і практика сучасної економіки" (м. Черкаси, 2007); міжнародній науково-практичній конференції "Ефективні інструменти сучасних наук" (м. Дніпропетровськ, 2007); Міжнародній науково-практичній конференції "Регіональні аспекти розвитку в умовах Європейського виміру" (м. Сімферополь, 2009); міжнародній науково-практичній конференції "Модернізація суспільного сектору в умовах глобальних змін" (м. Тернопіль, 2009); науково-практичній конференції "Актуальні проблеми харчування: технологія та обладнання, організація і економіка" (м. Донецьк, 2009); Міжнародній НПК "Інформаційна та економічна безпека" (м. Харків, 2010); Міжнародній НПК "Трансформативні перетворення в конспекті глобальних змін" (м. Полтава, 2010).

Публікації. Основні положення та наукові результати досліджень опубліковано в 41 наукових працях, з яких одна індивідуальна монографія обсягом 12,3 д.а., одна колективна монографія 7,2 д.а. (авторові належить 2,8 д.а.), 22 праць у фахових наукових журналах і збірниках наукових праць, 13 - у матеріалах наукових конференцій. Загальний обсяг публікацій - 41,1 д.а, з них особисто авторові належить 37,5 д.а.

Структура і обсяг роботи. Дисертаційна робота складається із вступу, шести розділів, висновків, 2 додатків, списку використаних джерел (303 найменувань) на 25 стор., містить 46 таблиць і 15 рисунків. Загальний обсяг дисертації становить 389 сторінок комп'ютерного тексту, основна частина - 361 сторінок.

1. Основний зміст роботи

У першому розділі - "Теоретичні основи організаційно-економічного механізму формування і розвитку продовольчого ринку" визначені функції, принципи і фактори, що визначають організаційно-економічний механізм формування і розвитку досконалого продовольчого ринку.

Продовольчий ринок - це система, в основі функціонування якої відбувається взаємодія таких факторів, як платоспроможний попит, пропозиція товарів і ціни на них. Попит визначається, перш за все, співвідношенням грошових доходів населення і ціною на товари, показники яких, у свою чергу, залежать від множини факторів. Продовольчий ринок виступає контролюючою стадією всього продовольчого комплексу, в якому всі стадії виробництва кінцевого продукту контролюють один одного. Кожна ланка цієї системи володіє контролюючими функціями по відношенню до ланки виробничої, а загальний контроль системи належить заключній ланці - продовольчому ринку, який пристосовує пропозицію виробників по асортименту, якості й обсягу випущеної продукції до збалансованого платоспроможного попиту.

Інститути продовольчого ринку охоплюють як норми, що регулюють відносини, так і їх носії - підприємства, інститути інфраструктури ринку та ін. Економічні відносини на продовольчому ринку здійснюються за принципами відшкодування витрат виробництва, задоволення потреб населення продуктами харчування, реалізації сукупного суспільного продукту для особистого споживання, формування асортименту й підтримання певної якості товарів, стимулювання розвитку сільськогосподарського виробництва.

Ринковий механізм на основі взаємодії попиту на продукти харчування і пропозиції, розвитку конкуренції між споживачами і виробниками, покликаний активізувати сільськогосподарське виробництво і виробництво переробних підприємств, комерційно-підприємницьку діяльність для задоволення потреб населення в продуктах харчування.

Залежність попиту на продукти харчування від ціни та доходів населення характеризує категорія еластичності попиту. Стосовно дорогих продуктів еластичність попиту відмічається висока, а по товарах першої необхідності - низька. Основним фактором, що впливає на цінову еластичність попиту на продукти є питома вага витрат на даний продукт у загальних витратах споживача. Чим він вищий, тим вища еластичність попиту. Однією з важливих умов розвитку виробництва продукції тваринництва і вільного просування готових продуктів до споживачів є формування організаційно-економічного механізму, здатного здійснювати регулювання процесів функціонування продовольчого ринку.

Організаційно-економічний механізм продовольчого ринку виконує ряд функцій зі регулювання виробництва продуктів, просування їх до споживачів, налагодження економічних відносин між суб'єктами інтегрованих формувань продовольчого сектору галузі економіки.

Входом і стимулюючими факторами функціонування цього механізму є грошові потоки населення, що складають його платоспроможний попит на продовольчі товари, які об'єднуються в 10 основних товарних груп. Виходом слугує пропозиція продукції сільськогосподарських підприємств, господарств фермерів і населення, що надходить до підприємств переробної і харчової промисловості для виготовлення готових продуктів і через підприємства торгівлі потрапляє до безпосередніх споживачів.

Недостатня ефективність саморегуляції ринку в трансформаційній економіці вимагає включення впливу організаційно-економічного механізму через важелі регулювання доходів населення, удосконалення структури ринку, цінового регулювання, антимонопольного законодавства та інших законодавчих актів держави приводити у рівновагу попит і пропозицію та створювати умови економічного зростання.

В умовах ринку економічний механізм перетворюється в основний регулятор агропромислового виробництва і повинен врахувати природні, економічні, соціальні та екологічні вимоги функціонування ринку. Застосування методології системного підходу при розгляді економічного механізму функціонування продовольчого ринку дозволяє досліджувати його як систему, що складається із взаємопов'язаних і взаємообумовлених елементів.

Для практичної реалізації ринкового механізму на продовольчому ринку необхідно створити економічні й правові умови економічної свободи суб'єктів ринку, розвитку конкуренції, свободи вибору партнерів ринкових відносин і цивілізованих форм взаємовідносин, соціального захисту населення.

Досвід здійснення аграрної реформи і застосування механізмів регулювання продовольчого ринку України засвідчує, що не всі інститути можуть бути просто запозичені із систем економічного регулювання розвинених країн. Це завдання ускладнюється глибиною й тривалістю кризових явищ в національному агропромисловому комплексі, наявністю глибоких міжгалузевих, внутрішньогалузевих і міжрегіональних диспропорцій.

Формування інституціонального середовища трансформаційної економіки може бути орієнтоване на стратегію проміжних інститутів, що передбачає поступову й цілеспрямовану трансформацію наявних інститутів з метою одержання їх ефективної розвинутої форми.

У другому розділі - "Методологічні основи дослідження умов формування організаційно-економічного функціонування продовольчого ринку" досліджуються методологічні принципи і підходи формування факторів організаційно-економічного механізму, що впливають на розвиток продовольчого ринку.

Ринок продукції тваринництва як суб'єкт економіки розглядається з точки зору техніко-технологічних, організаційних, соціально-економічних вимог у межах стійкості його під впливом сил зовнішнього і внутрішнього середовища. Незважаючи на розбіжності інтересів суб'єктів ринкових відносин, існують загальні методологічні концепції їх формування і розвитку. У якості основних методологічних концепцій при дослідженні ринку продуктів тваринництва нами виділяються наступні:

- комплексний підхід, заснований на описі всередині системи взаємодії її складових та можливості теоретичного узагальнення складових системи, на основі чого вивчені критерії формування продовольчого ринку, узагальнена модель продовольчого комплексу як регульованої економічної системи, важливе місце в якій посідає ринок м'ясо-молочних продуктів;

- системний підхід, що передбачає, по-перше, розгляд суб'єкта дослідження як ієрархічної системи, по-друге, визначення складу, структури й організації елементів системи, виявлення головних зв'язків між ними, по-третє, встановлення зовнішніх зв'язків системи, її функцій і ролі серед інших систем, де ринок продуктів тваринництва розглядається як система, що складається з певної сукупності елементів - підприємств, фірм, юридичних і фізичних осіб;

- функціональний підхід, сутність якого полягає у необхідності аналізу функціональної структури об'єкта дослідження, оскільки виконання об'єктом своїх функцій визначає структуру системи, а отже, її стійкість. За допомогою функціонального підходу в дисертації проведені розрахунки коефіцієнтів еластичності попиту на продукти харчування по групах населення та розроблена методика визначення залежності споживання від грошових доходів населення;

- інтегральний підхід, націлений на дослідження й посилення взаємозв'язків між окремими елементами економічної системи. За допомогою інтегрального підходу в дисертації проаналізовані показники фізичної й економічної доступності населення до продуктів харчування та розроблена методологія оцінки продовольчого потенціалу країни, регіону;

- нормативний підхід полягає в необхідності застосування нормативів для всіх складових економічної системи. Нормативи повинні відповідати вимогам комплексності, ефективності, обґрунтованості, перспективності застосування. На основі використання раціональних і мінімальних норм харчування населення в дисертації розроблена методика визначення самозабезпечення продовольством населення України і регіонів;

- кількісний і динамічний підходи, сутність яких полягає в переході від кількісних до якісних оцінок за допомогою економіко-математичних, статистичних методів та економетричних оцінок явищ. Згадані підходи дали можливість розробити методології обрахування потенціалу продовольчого ринку, ємності ринку м'ясо-молочних товарів, еквівалентних відносин учасників інтегрованих формувань продовольчих підкомплексів та прогнозних рівнів попиту населення на продукти тваринництва.

У третьому розділі - "Вплив організаційно-економічного механізму на розвиток ринку продуктів тваринництва в умовах трансформаційної економіки" досліджуються критерії і фактори впливу організаційно-економічного механізму на формування ринку продукції тваринництва. Характерними рисами сучасного національного продовольчого ринку є ряд негативних рис, серед яких головними слід назвати:

різке зниження обсягів виробництва і ефективності всіх видів сільськогосподарської продукції (м'яса, молока, фруктів, овочів та ін.);

відсутність стабільних паритетних організаційно-економічних зв'язків між суб'єктами ринкових відносин;

низький рівень конкурентності ринку м'ясо-молочної продукції та недосконалість механізму ціноутворення;

недостатня керованість ринковими процесами механізмами ринку та методами державного регулювання.

Вирішення стабільності продовольчого забезпечення населення вимагає регулювання ситуації на ринку, підтримуючи його платоспроможний попит. Проте державне регулювання можна здійснювати за наявності широкої інформації про стан продовольчого потенціалу країни чи регіону та перспективи його розвитку.

З метою проведення аналізу і оцінки рівня продовольчого потенціалу національного або регіонального продовольчого ринку автором пропонується методологія комплексної оцінки рівня продовольчого потенціалу країни чи регіону (табл. 1) на основі:

фізичної доступності (Ф) населення до основних продуктів харчування, що оцінюється коефіцієнтом самозабезпечення (Кс);

економічної доступності, що оцінюється коефіцієнтом бідності, або часткою населення з грошовими доходами нижче прожиткового мінімуму;

коефіцієнта достатності (Кд), що вимірюється калорійністю добового раціону харчування по відношенню до рекомендованої норми (2836 ккал).

Таблиця 1 Оцінка продовольчого потенціалу України за 2007-2008 роки

Критерії РПП	Показники груп критеріїв	Значення показників	Рівень продовольчого потенціалу
		2007р.	2008р.	2007р.	2008р.
Фізична доступність (Ф)	Коефіцієнт самозабезпечення (Кс)	0,9	1,1	Високий	Високий
Економічна доступність (Е)	Коефіцієнт бідності (Кб)	0,3	0,3	Низький	Низький
Достатність продовольства (Д)	Коефіцієнт достатності (Кд)	0,9	0,9	Достатній	Достатній
Структура продовольства (С)	Коефіцієнт структури раціону (Кр)	0,6	0,6	Низький	Низький
Інтегральний показник оцінки продовольчого потенціалу (РПП)		2,7	2,9	Низький	Низький

Забезпечення населення продовольством має два аспекти: соціально-економічний - спроможність продовольчої сфери задовольняти потреби в продуктах харчування та виробничо-економічний - спроможність мобілізувати внутрішні ресурси й агропромисловий потенціал для забезпечення цих потреб. Рівень продовольчого забезпечення відображається системою критеріїв і показників та вирішує проблему продовольчої безпеки країни і регіонів. При цьому для продовольчої безпеки важливе значення мають не самі показники, а їх критичне значення.

Оцінка продовольчого потенціалу дозволяє виявити вузькі місця в регулюванні продовольчого ринку, зокрема ринку продукції тваринництва, і надає основу для прогнозування пріоритетних напрямів розвитку продовольчого ринку (табл. 2).

Таблиця 2 Динаміка розвитку ринку продуктів тваринництва України (на одну особу, кг)

Показник	Рік
	2005	2006	2007	2008	2009
Виробництво на одну особу за рік: м'ясо - всього	33,9	36,8	41,1	41,2	41,6
З нього: яловичина	11,9	12,1	11,7	10,4	9,8
свинина	10,5	11,2	13,6	12,8	11,4
м'ясо птиці	10,5	12,6	14,8	17,2	19,4
інше м'ясо	1,0	0,9	1,0	0,8	1,0
Молоко і молочні продукти (у перерахунку на молоко)	291	284	264	254	252
Споживання на одну особу: м'ясо і м'ясопродукти	39,1	42,0	45,7	50,6	49,7
З нього: яловичина	12,2	12,5	11,6	11,2	11,7
свинина	12,6	12,8	15,4	17,7	13,4
м'ясо птиці	15,2	15,7	17,7	22,6	23,2
Молоко і молочні продукти (у перерахунку на молоко)	226	235	225	225	214
Роздрібні ціни продуктів на ринку 1 кг, грн: яловичина	19,65	21,82	36,84	37,68	47,53
свинина	21,20	20,96	41,33	43,01	40,36
м'ясо птиці	13,45	14,60	17,92	17,81	18,74
Молоко і молочні продукти (у перерахунку на молоко)	2,46	3,12	4,07	4,84	5,77
Доходи в розрахунку на одну особу населення за рік, грн	4468	5124	7771	9930	13972
Заробітна плата на одну особу за рік, грн	7092	10320	12492	16212	21672

Для з'ясування причин повільного зростання попиту на важливі для життєдіяльності населення продукти тваринництва, не зважаючи на щорічне номінальне підвищення заробітної плати, було проведено розрахунки багатофакторної кореляційної залежності попиту на м'ясо-молочні продукти від доходів, заробітної плати та роздрібних цін на дані продукти населення України за ряд років.

Розрахунки свідчать, що зростання доходів на одну особу населення протягом 2005 - 2008 років більше ніж в 2 рази вплинуло на збільшення споживання м'ясних продуктів лише на 12,3 %, а молока і молочних продуктів, навпаки, скоротилося на 4 %.

Розрахунки залежності окремих факторів на попит і споживання продуктів харчування виконані з використанням рівняння множинної кореляційної регресії:

(1)

де - теоретичне значення результативної ознаки, в нашому випадку споживання продукту харчування на одну особу за рік;

- вільний член регресії, або рівень споживання продукту без впливу інших факторів;

- часткові коефіцієнти регресії;

- коефіцієнти факторів впливу на споживання окремих продуктів - доходів, заробітної плати на одну особу, роздрібних цін продуктів.

Розрахунки множинної регресії за допомогою програмного модуля Mathсad дали результативні формули:

(2)

(3)

(4)

(5)

У розробленій нами програмі розрахунків вільний член формули відображає рівень споживання певного продукту за умови, що інші фактори на цей показник не впливають. Як свідчать розрахунки, потенціальний рівень споживання молока і молочних продуктів (у перерахунку на молоко) в країні становить 239 кг за рік на одну особу, якого за останні пять років не було досягнуто. Позитивно впливає на показник споживання молока і молочних продуктів виявляє зростання доходів на одну особу населення, негативно - середньорічна заробітна плата і незначно позитивно - роздрібна ціна продукту за дії фактора корисності продукту.

Результати розрахунків також свідчать, що продовольчий потенціал ринку країни в 2009 р. перевищував фактичний рівень споживання на одну особу населення молока на 98 кг, яловичини - на 1 кг, свинини - на 10 кг.

Узагальнення отриманих результатів дослідження дозволяє стверджувати, що рівень і структура споживання продуктів населенням в умовах депресивної економіки суттєво залежать від темпів зростання доходів на одну особу та від роздрібних цін на продукти. Зважаючи на перевищення темпів підвищення цін над темпами зростання заробітної плати значна частина населення в силу дії фактора корисності товару, витрачаючи до двох третин місячних доходів на продукти харчування, споживає мінімальний набір продуктів харчування.

Значна частина продовольчих ринків потребує розробки й реалізації державних і регіональних програм стимулювання конкуренції або демонополізації. Аналіз ринків м'ясної і молочної продукції вказує на високу їх монополізацію. Залежно від причин нерозвиненості ринків необхідно здійснити заходи з підвищення рівня досконалості цих ринків.

У четвертому розділі - "Організаційно-економічний механізм формування продовольчого ринку з позицій продовольчої безпеки" розглянуто механізми регулювання розвитком продовольчого ринку, еволюції міжрегіонального обміну продуктами харчування та формування міжрегіональної системи продовольчої безпеки.

Аналіз закономірностей й особливостей функціонування ринку продовольства, рівня конкурентоспроможності продуктів харчування і ступеня монополізму переконують, що в сучасних умовах роль держави у регулюванні ринкових відносин повинна підсилюватися, причому особливе значення вона здобуває саме у сфері продовольчого ринку і, зокрема, ринку продуктів тваринництва. Ціни для споживачів формуються досить високими і спричиняють скорочення споживання продуктів харчування, особливо м'яса, м'ясопродуктів, молочної продукції. В той же час реалізаційні ціни виробників знаходяться на рівні, що не покривають витрат на виробництво більшості видів продукції.

У цих умовах найбільш прийнятними варіантами регулювання продовольчого ринку нами рекомендуються:

застосування нормативного рівня націнки для переробних підприємств в межах 20 - 25 % до закупівельної ціни сільськогосподарської продукції;

встановлення граничного рівня відпускних цін на готову продукцію для торгівельних монополістів та імпортну продукцію;

регулювання рівня рентабельності за допомогою податків.

Державна підтримки виробників повинна спиратися на захисні ціни, що забезпечують необхідний рівень рентабельності для здійснення розширеного процесу відтворення виробництва продовольчих товарів.

Важливою рисою сучасної економіки є поступове формування міжрегіональної інтеграції областей шляхом використання продовольчого потенціалу регіонів країни. Проблема формування і розвитку ефективної системи міжрегіональних продовольчих зв'язків набуває все більшої значимості в умовах фінансової кризи. Аналіз рівня споживання основних продуктів харчування населення України свідчить про регіональні диспропорції у виробництві і формуванні продовольчих фондів. З врахуванням історично сформованої спеціалізації областей відповідно до природно-економічних умов, продовольчого потенціалу, ступеня самозабезпечення окремими видами продуктів, масштабів вивезення й ввезення різних видів продукції виділяються окремі групи областей.

Ємність ринку продуктів тваринництва і його розвиток залежать як від обсягів виробництва, так і від розміщення населення по території країни. У міру розвитку ринкових інститутів розмаїття цін виробників між регіонами поступово набирає ринкових ознак. Розширення міжрегіонального обміну продуктами тваринного походження викликає необхідність формування ринкового механізму ціноутворення. Дисертантом проведена оцінка інтенсивності міжрегіональної конкуренції і виявлення параметрів просторової ринкової інтеграції на основі визначення зважених коефіцієнтів варіації регіональних цін на яловичину.

Результати оцінки свідчать, що в межах загальнонаціонального ринку яловичини відбувається зближення роздрібних цін між регіонами різних зон. Зважений коефіцієнт варіації реалізаційних цін яловичини навпаки відображає наявність цінового відхилення між групами областей. Якщо в групі центральних областей, де реалізовується 59 % загальнонаціонального обсягу яловичини, коефіцієнт варіації цін сформувався на рівні 0,44 - 0,41, то у групі південно-східної і південної зони країни з реалізацією 34 % яловичини цей коефіцієнт коливається в межах 0,65 - 0,35, а в західних областях (7 % ринку яловичини) коефіцієнт варіації цін стабілізувався на рівні 0,39 - 0,30.

Головна причина значного коливання реалізаційних цін криється в нестабільності виробництва м'яса та високого рівня незадоволеного попиту. Виникає необхідність державного регулювання продовольчого ринку у напрямі створення сприятливої кон'юнктури продовольчого ринку та стимулювання пропозиції продуктів тваринництва.

Перед регіонами різних груп областей України постали специфічні завдання: регіонам I групи областей, що вивозять значні обсяги продовольчого і фуражного зерна, молочну і м'ясну продукцію, картоплю, олію та сировину для переробки, необхідно вишукувати резерви нарощування ресурсів продукції для вивезення, удосконалювати якість і асортимент продуктів, відшукувати оптимальні напрямки товаропотоків; регіонам III групи областей, що ввозять продукцію, на основі оптимального використання виробничого потенціалу слід виділяти пріоритетні галузі, які вирішують завдання самозабезпечення певними продуктами харчування, вишукувати необхідні ресурси для асортиментного обміну з іншими регіонами, оптимізувати структуру ввезення сільськогосподарської сировини для виробництва продукції.

Для вирішення проблеми забезпечення рівної доступності продуктів харчування для населення на всій території країни необхідна інфраструктура продовольчого ринку і стимулюючий територіальний поділ праці, що вирішують проблему продовольчої безпеки країни в цілому і кожного регіону зокрема.

Досягнення необхідного рівня продовольчого забезпечення і продовольчої безпеки країни та регіонів передбачає створення умов, за яких вітчизняні товаровиробники здатні ефективно виробляти, переробляти, зберігати та реалізовувати продукти харчування населення, і в першу чергу продукти тваринництва.

Динамічність міжрегіональних зв'язків, їх обсяг і структура залежать від ряду факторів, серед яких виділяються:

рівень продовольчого потенціалу і ступінь його використання;

раціональне поєднання зон спеціалізованого виробництва окремих видів продуктів і регіонами їх споживання;

комплексність розвитку сільськогосподарського виробництва і потужностей переробної і харчової промисловості та ємностей зберігання продукції;

підвищення життєвого рівня населення;

розвиток транспортної мережі, що сприяє міжрегіональним і міжнародним зв'язкам.

Під впливом цих факторів відбуваються зрушення в системі міжрегіональних виробничих зв'язків та встановлення стійкості ринкових відносин і виробничої спеціалізації регіонів.

У п'ятому розділі - "Стабілізаційна функція ціни на ринку продукції тваринництва" досліджується вплив механізму ціноутворення, як важливої складової організаційно-економічного механізму, на формування і розвиток ринку продукції тваринництва в умовах виходу з фінансово-економічної кризи. Одним із напрямів дослідження механізму формування і розвитку ринку продуктів тваринництва є використання можливостей моделювання соціально-економічних процесів, що відбуваються на м'ясному і молочному ринках, які стали найбільш уразливими сегментами продовольчого ринку в умовах кризи і разом з тим продукти яких найбільш необхідні для підтримання білкової потреби харчового раціону значної частини населення країни.

Низька платоспроможність переважної частини населення призвела до зменшення споживання м'яса і м'ясних продуктів на одну особу від 68,2 кг у 1990 р. до 51 кг у 2008 р. Характерною особливістю м'ясного ринку останніх років є зміщення попиту і споживання у бік м'яса птиці і скорочення яловичини та свинини. Причиною цього стало надмірне нарощування виробництва м'яса птиці. Наявність значних резервів дешевого зерна, що є основою кормів для птахівництва, дає можливість виробляти м'ясо птиці втричі дешевше за яловичину і свинину. Якщо роздрібна ціна м'яса птиці коливається на ринку в межах 17-18 грн, то яловичини і свинини відповідно 40-50 грн за 1 кг. Така кон'юнктура продовольчого ринку дала можливість в окремих регіонах нарощувати значні обсяги порівняно дешевого м'яса птиці, але не сприяє наближенню рівня споживання населенням м'яса і м'ясних продуктів до рекомендованих раціональних норм.

Нарощування виробництва м'яса птиці в Київській, Дніпропетровській і Черкаській областях до обсягу, що становить 50 % національного ринку згаданого продукту і понад 30 % загального м'ясного потенціалу країни не поліпшує рівня споживання м'ясної продукції населенням регіонів і країни.

Змінилася лише структура споживання м'яса. За період з 2005 р. по 2009 р. споживання яловичини і свинини в середньому на одну особу в країні зменшилося, а м'яса птиці зросло від 15 до 23 кг.

Така поведінка населення на м'ясному ринку відповідає теорії споживчого вибору. Вона полягає в тому, що коли проявляється функція корисності і споживаються обидва взаємозамінні продукти, то максимізація корисності досягається тоді, коли співвідношення граничних рівнів корисності обох товарів дорівнює співвідношенню цін. Спрацьовує принцип спадної граничної корисності, коли із зростанням кількості спожитого товару споживач отримує все менше корисності, і нарешті, зупиняється на споживанні обмеженої кількості даного товару.

На розвиток ринку продуктів тваринництва значною мірою впливають цінові відносини учасників кооперованої асоціації виробників. Від ціни залежить як відшкодування понесених витрат сільськогосподарськими товаровиробниками на виробництво продукції, так і їх прибуток на цілі розширеного відтворення виробництва.

Оптимізацію цінових відносин на продовольчому ринку ми розглядаємо як процес формування цін і цінових пропорцій на продукцію сільського господарства та інших учасників ринку (підприємств переробної, харчової промисловості і торгівлі), при якому забезпечується можливість еквівалентного обміну. Ціна виробництва формується з витрат виробництва і середнього прибутку, а ціна споживача складається із сум витрат на придбання продуктів харчування.

Головна проблема ціноутворення продовольчого ринку, що стримує розвиток продовольчої сфери ринку полягає в дотриманні принципу справедливості розподілу економічних результатів виробничої діяльності між учасниками інтегрованого процесу. Пропорції розподілу результатів праці між учасниками кооперації частіше всього складаються не на користь сільськогосподарських товаровиробників. Уже стала звичною ситуація, коли селяни позбавлені отримання справедливої вартості збуту своєї продукції.

Для організації ефективної діяльності інтегрованих формувань молочної галузі необхідний розрахунок параметрів, що забезпечують вигідне співробітництво учасників даних формувань і дають можливість створення і функціонування інтегрованих структур. Необхідна розробка економіко-математичних моделей, які окреслюють основу і базу для діяльності інтегрованого об'єднання та пов'язують економічними відносинами всіх учасників інтегрованого процесу в єдине ціле, гнучко реагують на зміни ринкових умов. Подібні моделі дозволяють проводити об'єктивний кількісний і якісний аналіз взаємодії партнерів та відшукувати аргументовані критерії їх взаємовигідного партнерства.

Розглянемо економіко-математичну модель інтегрованого формування сільськогосподарських товаровиробників і переробного підприємства на прикладі молочнопродуктового підкомплексу Чорнобаївського району Черкаської області, що відображає організаційно-економічний механізм функці-онування ринку молока і молокопродуктів України (табл. 3). У районі зберігається досить висока інтенсивність ведення молочного виробництва. Поголів'я молочного стада в районі становить понад 12 тис. голів за середньої продуктивності 5032 кг на одну корову. В той же час у 2009 році 9 сільськогосподарських підприємств із 24-х мали збитки, а Іркліївський маслосирзавод, через який перероблено і реалізовано майже половину виробленого районом молока, мав рентабельність 565 %. Тобто він привласнив дві третини всього прибутку кооперованого формування молокопродуктового підкомплексу району, позбавивши одержання справедливої частки прибутку селян.

Таблиця 3 Економічні результати підприємницької діяльності молокопродуктового підкомплексу Чорнобаївського району Черкаської області

Показник	Рік
	2007	2008	2009
Поголів'я корів на початок року, голів	10900	11430	12272
Річний надій від корови, кг	5049	5153	5032
Виробництво молока за рік, тис. т	55,1	58,9	61,8
Реалізовано молока на переробку, тис. т	19,9	20,2	29,2
Реалізаційна ціна 1 кг молока-сировини, грн	1,75	1,73	1,67
Повна собівартість 1кг реалізованої продукції, грн	1,51	1,45	1,53
Рентабельність молока-сировини, %	15,8	19,3	8,4
Виручка від реалізації молока, тис. грн	34825	34946	48764
Прибуток виробників молока, тис. грн	4776	5572	4088
Рентабельність, %	15,9	19,4	9,2
Вироблено молокопродуктів в перерахунку на молоко, тис. т	19,9	20,2	29,2
Вартість переробки 1 кг молока	0,38	0,35	0,33
Усього вартість переробки молока, тис. грн	6567	6666	9636
Собівартість молокопродуктів, тис. грн	41392	41612	58400
Ринкова ціна 1 кг молокопродуктів, грн	2,75	3,73	4,80
Виручка від реалізації молокопродуктів, тис. грн	54725	74227	95520
Прибуток молочного підкомплексу, тис. грн	13333	32615	37120
Рентабельність, %:
діяльності молокозаводу	176,3	468,3	565,2
молочного підкомплексу	32,2	78,4	63,6

Розглянемо математичну модель взаємовигідних відносин учасників інтегрованого формування молочнопродуктової галузі Чорнобаївського району за допомогою економетричної формули:

(6)

деKmon - умовний коефіцієнт монополізації ринку молока і молочних продуктів;

б - коефіцієнт заінтересованості монополіста і сільськогосподарського виробника у партнерстві (0 ? б ? 1);

Pt - закупівельна ціна одиниці молока-сировини у сільськогосподарських виробників молокозаводом;

Pmarket - ринкова ціна одиниці готової продукції молокозаводу;

y - кількість молока-сировини, виробленої сільськогосподарським товаровиробником;

x - кількість молока-сировини, закупленої молокозаводом;

Cref - витрати молокозаводу на переробку одиниці сировини;

Ct - витати сільськогосподарського товаровиробника на одиницю молока-сировини;

д - рівень рентабельності молокозаводу.

У співвідношенні (6) параметр б по своїй суті характеризує структуру економічних відносин між сільськогосподарськими товаровиробниками молочної продукції і переробним підприємством - молокозаводом, який одночасно виступає на ринку і продавцем готових продуктів. У той же час б є своєрідною мірою ринкових відносин партнерів, що створюють асоціацію.

Залежність обсягів реалізації готової продукції від ціни задамо лінійною функцією попиту D(Pmarket). Розрахунок кореляційно-регресійної залежності

дає результат:

k = - 1,276; k= 0,209. (7)

Якщо д - позначити рівень рентабельності реалізованих готових продуктів молокозаводом у %, то:

Pmarket = д (Pt + Cref), д = 4,8 - (1,67 + 0,33) / (1,67 + 0,33) = 1,40. (8)

 (9)

Після внесення у формулу (7) показників виробничо-фінансової діяльності молочного підкомплексу за 2009 рік (див. табл. 1) отримаємо результат:

Результати розрахунків свідчать, що K - коефіцієнт монополізації ринку молочних продуктів коливається в межах 0,8 ? б ? 0,9. В умовах закупівлі молока-сировини у сільськогосподарських товаровиробників за ціною 1,73 - 1,67 грн за 1 кг Іркліївський маслосирзавод, виступаючи переробником і продавцем готових для споживання молочних продуктів, привласнює 80 - 90 % прибутків інтегрованого формування молочнопродуктового підкомплексу району. При такому рівні закупівельних цін на молоко 12 із 24-х сільськогосподарських підприємств району з поголів'ям понад 400 корів і річною продуктивністю 5000 - 5500 кг у 2009 році мали збитки.

Якщо за рахунок внутрішніх прибутків інтегрованої асоціації виробників молочних продуктів закупівельну ціну на молоко сільськогосподарським виробникам підвищити до 2,00 - 2,10 грн за 1 кг, то рентабельність молочного виробництва сільськогосподарських підприємств підвищиться до 30 - 40 % і всі господарства отримають доходи, достатні для покриття витрат і розширеного відтворення молочної галузі. Рентабельність переробної і торговельної діяльності молокозаводу при цьому знижується із 500 до 300 %.

У пропонованій математичній моделі економічної сумісності інтересів сільськогосподарських товаровиробників і молокозаводу в рамках асоціації виробників молочних продуктів реалізовується можливість вибору параметрів, що усувають монопольний диктат закупівельних цін на сировину у сільськогосподарських товаровиробників. Обґрунтовані параметри цін на молоко дозволяють забезпечити достатню рентабельність партнерів інтегрованого формування молочного виробництва.

Проведені дослідження підтверджують, що становлення ринкової економіки передбачає принципово нову концепцію механізму ціноутворення на ринку продуктів тваринництва, основним змістом якої повинна стати побудова цін на методології використання методів прогнозування, створення збалансованої системи цін, що забезпечує міжгалузевий еквівалентний обмін, стійкість і взаємовигідні умови для розширеного відтворення галузей агропромислового комплексу, посилення стимулюючої ролі ціни у виробництві конкурентоспроможної продукції, раціонального поєднання вільного ціноутворення з державним регулюванням економіки.

У шостому розділі - "Перспективи розвитку ринку продуктів тваринництва" розкриваються теоретичні, методологічні і прикладні аспекти формування ємності ринку м'ясо-молочних продуктів, прогнозування попиту та тенденції самозабезпечення країни і регіонів продукцією тваринництва.

В основі системного уявлення про потенціал продовольчого ринку знаходиться категорія, що посідає проміжне положення між абстракцією й емпіричними фактами. Це відбиває діалектику взаємодії індивідуальної раціональності, соціальних відносин й економічних умов - ємність ринку.

Ємність ринку являє собою величину грошово-дохідного еквівалента задоволення абсолютних потреб суспільства або окремого регіону в певних умовах еволюції системи факторів і засобів, що його формують. Ємність товарного ринку вимірна і виражається в певних показниках. Оцінка ємності ринку допускає виділення двох його рівнів - потенційного і реального. Потенційна ємність розглядається як можливий обсяг споживання, пов'язаний з існуючими потребами. Реальна ємність ринку ототожнюється з обсягом продаж товару у натуральному або вартісному вираженні (рис. 2.).

Потенційна ємність продовольчого ринку більш повно розкривається під час аналізу джерел, що його утворюють. На основі структури потенційної ємності ринку нами розроблена методологія прогнозування розвитку потенційної ємності продовольчого ринку методом багатофакторного регресійного моделювання. В економіко-математичну модель реальної ємності ринку про-дуктів харчування включаються показники динаміки доходів населення, валового регіонального продукту та ринкових роздрібних цін продовольчих товарів.

Використання фактичних показників динаміки розвитку ринку м'ясних і молочних продуктів за 2004-2008 рр. із застосуванням розробленої дисертантом методології обрахування ємності ринку дозволило вивести формули ємності ринку національного ринку молока і м'яса:

...