Оцінювання та формування вартості машинобудівних підприємств

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИНАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ “ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА”

Спеціальність 08.00.04. - економіка та управління підприємствами (машинобудування та приладобудування)

УДК 338.24:658.152:621

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук

ОЦІНЮВАННЯ ТА ФОРМУВАННЯ ВАРТОСТІ МАШИНОБУДІВНИХ ПІДПРИЄМСТВ

ЯРЕМКО ІГОР

ЙОСАФАТОВИЧ

Львів - 2010

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Національному університеті “Львівська політехніка” Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник:

доктор економічних наук, професор, заслужений працівник народної освіти України Кузьмін Олег Євгенович Національний університет «Львівська політехніка», директор навчально-наукового інституту економіки і менеджменту

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор, академік НАН України Чухно Анатолій Андрійович, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, професор кафедри економічної теорії;

доктор економічних наук, професор Корнєєв Володимир Вікторович, Державна установа «Інститут економіки та прогнозування НАН України», заступник завідувача відділу досліджень розвитку та регулювання фінансових ринків;

доктор економічних наук, професор Кизим Микола Олександрович

Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, директор;

Захист відбудеться «23» лютого 2010 р. о 11.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.052.03 у Національному університеті “Львівська політехніка” (79013, м. Львів, вул. С.Бандери, 12, IV н.к., ауд. 209-А).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного університету «Львівська політехніка» (79013, м. Львів, вул. Професорська, 1).

Автореферат розісланий «22» січня 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, к.е.н. Завербний А.С.

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Управління підприємством, націлене на зростання його вартості, найповніше узгоджує інтереси суб'єктів, пов'язаних з його діяльністю. Показники капіталізації активів і зростання вартості капіталу розглядаються базовими, за якими оцінюють ефективність функціонування підприємства та систему корпоративного управління. Із загальноекономічного погляду вартісна характеристика підприємства є головним індикатором його інвестиційної вартості (привабливості).

Враховуючи спрямованість вартісно-орієнтованої концепції управління на зростання акціонерної власності, вона характеризується такою, що корелює з основними принципами побудови соціально-орієнтованої економіки України, задекларованим інтелектуально-інноваційним розвитком суспільного відтворення, забезпечує регламентовану мету корпоративного управління та кореспондує із засадами соціально відповідального бізнесу.

Доцільність управління підприємством за вартістю і значущість вартісних показників пов'язується із процесами злиття (поглинання), об'єднання, придбання підприємств (окремих структурних підрозділів) чи їх поділ на окремі економічні одиниці, які є об'єктивними тенденціями сучасної ринкової економіки. Адекватна економічним умовам система вартісного оцінювання різного виду економічних ресурсів і капіталу є визначальною для ефективного управління вартісними параметрами підприємства та регулювання економічних процесів загалом.

Для впровадження загальноприйнятих засад вартісного корпоративного управління на вітчизняних машинобудівних підприємствах з метою підвищення їх інвестиційної привабливості особливого значення набуває вироблення адекватних концептуальних засад і теоретико-методологічних основ системи оцінювання об'єктивної вартості економічних ресурсів (матеріальних активів і неосяжного капіталу) як практичного інструментарію управління процесами формування вартості. Актуальність вирішення проблематики розроблення системи економічного оцінювання вітчизняних підприємств пов'язується з неможливістю прямого використання у вітчизняній практиці зарубіжних розробок, сформованих з урахуванням відлагоджених корпоративних і фінансових відносин.

Різні аспекти удосконалення існуючих моделей і систем оцінювання вартості сукупних економічних ресурсів підприємства та вимірювання ефективності функціонування господарського суб'єкта за критеріями створеної вартості висвітлені у працях українських та зарубіжних вчених. Розроблення надійного інструментарію для забезпечення оцінки капіталу і процесів формування вартості сучасних компаній виступає предметом наукових програм і тематикою досліджень наукових та академічних установ і профільних організацій (фірм).

Вагомий внесок у розвиток вартісної парадигми управління підприємства та засад економічного оцінювання внесли зарубіжні вчені А.Маршал, І.Фішер, Дж. Хікс, Ф.Модільяні, М.Міллер, Р.Каплан, Д.Нортон, Дж.Рош, М.Скот, А.Дамодаран, П.Друкер, Р.Гордон, Т.Коупленд, Т.Коллер, Д.Мурін, Д.Стерн, Т.Стюарт, К.Ферріс, Дж.Бейлі, Дж.Фрідмен, А.Раппопорт, Г.Харісон, Р.Екклз, Р.Герц, Т.Огієр, Д.Філіпс, Е.Нілі, К.Адамс, М.Кенерлі, Г.М.Десмонд, Р.Е.Келлі, Б.Фелпс, П.Р.Нівен, О.Нілс, Дж.Мартін, Е.Брукінг, С.В.Валдайцев, І.А.Єгерев, Г.І.Сичова, Є.Б.Колбачов та ін.

Проблемні питання використання вартісних категорій і критеріїв у процесі корпоративного управління досліджені й українськими науковцями в розрізі різних аспектів розглядуваної проблематики: управління вартістю та оцінювання підприємств в умовах їх адаптації до трансформаційних процесів - Т.В. Момот, О.Г. Медрул, І.В. Колос, Р.О. Костирко, І.Г. Курочкіна, Г.Й.Островська, В.А.Панков, Н.В. Тертична, А.І. Янчук; дослідження інвестиційної та інноваційної діяльності українських підприємств із застосування категоріального апарату вартості - В.В. Галасюк, Є.О. Зенченко, Г.В. Козаченко, В.І. Ландик; розвиток концептуальних засад організаційної структури і систем менеджменту управління корпораціями - О.Є. Кузьмін, М.О. Кизим; оцінювання ресурсного в т.ч. інтелектуального потенціалу економічних систем - В.М.Геєць, А.А. Чухно, І.В. Алєксєєв, Д.М.Білик, Є.Є. Іонін, О.Т. Євтух, Ж.В. Поплавська, О.В. Кендюхов, Т.В. Заплітна; розвиток засад формування цінності підприємства в контексті логістики і маркетингу, орієнтованого на створення вартості - Є.В. Крикавський, Н.І. Чухрай, О.Б. Мних; організаційно-економічного механізму формування вартості фондових активів та потенціалу корпоративного управління - В.В. Корнєєв, Й.М. Петрович, І.О. Тивончук, О.О. Терещенко; оцінювання результативності діяльності підприємств корпоративного сектору через показник вартості капіталу - І.О. Бланк, О.Б.Бутнік-Сіверський, Г.С. Волинський, М.Г. Чумаченко.

Зважаючи на динамічну зміну ключових факторів впливу на вартість підприємства з урахуванням галузевої специфіки і особливостей вітчизняної економіки, визначений процес не набув завершеного наукового узагальнення, узгодженої науково-теоретичної конструкції у системах оцінювання вартості економічних ресурсів для управління вартістю машинобудівного підприємства. Істотні економічні трансформації сучасного глобального економічного середовища вимагають уточнення вироблених принципових підходів до вартісного оцінювання капіталу підприємства та використання їх у процесі управління.

Значимість і недостатність розроблення системи оцінювання, що об'єктивно забезпечує вимоги ефективного управління процесами формування вартості машинобудівних підприємств, обумовили напрям дослідження, актуальність теми дисертації, визначили її зміст, мету, завдання, цільову наукову і практичну спрямованість.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Зміст і напрям дисертаційного дослідження узгоджений із основними засадами вирішування завдань ефективності управління машинобудівними підприємствами національної економіки відповідно до Державної програми розвитку машинобудування на 2006-2011 рр., реалізації пріоритетних напрямків розвитку вітчизняного корпоративного управління, удосконалення системи розкриття інформації для формалізованого забезпечення даними акціонерів та інших заінтересованих осіб про акціонерне товариство, заходів щодо утвердження гарантій та підвищення ефективності захисту права власності, цільових програм модернізації ринків капіталу в Україні.

Дисертаційна робота виконана відповідно до головних напрямків наукових досліджень Національного університету „Львівська політехніка”. Результати і викладені у дисертації положення використані при розробленні держбюджетних і науково-дослідних робіт: ДБ-87/ВГС „Формування та використання механізму інноваційного розвитку виробничо-господарських структур” (номер державної реєстрації 0104U002289), зокрема при розробленні розділу 1.3.4 “Система фінансових методів інституційних трансформацій підрозділів виробничо-господарських структур” (акт впровадження від 10 вересня 2008р.); ДБ/Теор “Формування та розвиток системи індикаторів виробничо-господарської діяльності підприємств: теоретико-методологічні та методичні засади” (номер державної реєстрації 0107U000837), що виконується відповідно до міжвідомчого координаційного плану наукових досліджень з екологічних та соціально-економічних проблем розвитку продуктивних сил України (2007-2010 рр.), який координує Рада по вивченню продуктивних сил України Національної академії наук України. Результати дисертаційного дослідження використані при виконанні розділу 2.1 “Розроблення положень про використання систем індикаторів підприємств в управлінні виробничо-господарською діяльністю” (акт впровадження від 24 грудня 2008р.); ДБ/Фактор „Полікритеріальна діагностика діяльності підприємств на засадах матриці індикаторів” (номер державної реєстрації 0109U002114), зокрема при розробленні розділу 1.1. „Аналізування вітчизняного та зарубіжного досвіду полікритеріальної діагностики діяльності підприємств” (акт впровадження від 29 грудня 2008р.); “Проблеми фінансово-кредитного регулювання інноваційного розвитку виробничо-господарських структур” (номер державної реєстрації 0106U000027) (акт впровадження від 25 червня 2008р.); “Інтелектуальний капітал та інтелектуальні активи підприємства: евальвація, верифікація та екземпліфікація” (номер державної реєстрації 0107U007842) (науковий керівник - Яремко І.Й.) - розділ 1. “Формування системи принципів, критеріїв і методики оцінювання інтелектуальних ресурсів” (акт впровадження від 17 вересня 2008р.); “Обліково-аналітичне забезпечення системи менеджменту підприємства” (номер державної реєстрації 0107U007840) - розділ 1.2. “Аналіз системи фінансово-економічного інформаційного забезпечення менеджменту підприємства” (акт впровадження від 15 жовтня 2008р.).

Теоретико-прикладні положення результатів дослідження використані при виконанні госпдоговірної теми Національного університету “Львівська політехніка” (договір №0242 від 25.03.2008 р.) “Розробка системи управління витратами на ВАТ “Конвеєр” та положення про збалансовану систему економічних і фінансових показників діяльності кожного структурного підрозділу на підприємстві ВАТ “Конвеєр” (номер державної реєстрації 0108U007878). Зокрема здобувачем розроблено методичні положення збалансованої системи економічних і фінансових показників, спрямовані на формування інвестиційної вартості підприємства.

У межах наукових програм і тем здобувачем виконано дослідження теоретичних та методологічних узагальнень засад вартісних вимірів ресурсного потенціалу економічної одиниці для формулювання концептуальної основи системи оцінювання сукупного капіталу підприємств машинобудування як базову інформацію для управління вартістю та визначення ефективності їх функціонування за критерієм створеної (економічної доданої) вартості.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є узагальнення та розвиток науково-теоретичних засад управління підприємством на основі вартісних критеріїв, розроблення й обґрунтування концептуальної основи системи економічного оцінювання вартісних параметрів господарського суб'єкта, адекватної умовам національної економіки для ефективного управління процесами формування вартості машинобудівних підприємств. Мета дослідження та реалізація його цільової спрямованості обумовили постановку і вирішення таких завдань:

- розкрити економічний зміст, основоположні і концептуальні засади вартісно-орієнтованого корпоративного управління підприємством у сучасній економіці;

- узагальнити змістову сутність та діючу практику використання вартісних показників як критерію визначення ефективності функціонування підприємства і системи корпоративного управління;

- оцінити сучасне підприємство як юридичну і організаційну форму акціонерної власності, об'єкта корпоративного управління, суб'єкта оцінки і носія вартості та визначити передумови впровадження вартісного підходу в управління українськими підприємствами;

- провести аналіз еволюції методологічних засад теорій вартості і капіталу через призму акціонерної власності з урахуванням сформованої структури економічних ресурсів сучасного підприємства;

- узагальнити світовий досвід та з'ясувати основні протиріччя сформульованих засад оцінювання інтелектуальних ресурсів і неосяжного капіталу сучасного підприємства та підходи до виміру синергетичного потенціалу господарських систем;

- розробити концептуальні засади і методичні положення оцінювання інформаційно-інтелектуальних ресурсів і нематеріальних активів як внутрішньофірмового гудвілу машинобудівного підприємства;

- провести порівняльний аналіз існуючих підходів до оцінки вартості підприємства та уточнити економічний зміст концептуальних засад систем і моделей визначення створеної (економічної доданої) вартості функціонуючого підприємства;

- виокремити позитивні складові основоположних засад дохідного, майнового і ринкового підходів до оцінки вартості підприємства для обґрунтування об'єктивізації інтегрованої системи показників, зорієнтованих на вартісні категорії;

- виділити, здійснити аналізування і систематизувати проблемні аспекти неформалізованих та нефінансових індикаторів і стандартизованих фінансових показників у забезпеченні об'єктивної оцінки вартості підприємства;

- оцінити існуючі методи побудови інтегрального показника і моделі вартісного оцінювання як аналітичний базис розвитку системи комплексної оцінки вартості підприємства;

- встановити функціональну роль показників резервів капіталу, некомпенсованих витрат та реверсії амортизації як вагових індикаторів в існуючих системах економічного оцінювання з точки зору урахування їх коригувального впливу на оцінену вартість акціонерного капіталу;

- оцінити стан структурного потенціалу і результатну діяльність вітчизняних машинобудівних підприємств з метою оптимізації адекватного підходу і методу та обґрунтування засадних принципів економічного оцінювання вартості підприємства;

- виробити концептуальні підходи до формування системи економічного оцінювання ресурсного потенціалу для забезпечення управлінських процесів формування вартості машинобудівних підприємств;

- сформувати теоретико-концептуальну основу моделі оцінки вартості машинобудівного підприємства, адекватну до умов вітчизняної економіки;

Об'єктом дослідження є процеси оцінювання економічних ресурсів в системі формування вартості та вартісно-орієнтованого управління підприємством.

Предметом дослідження є теоретичні і прикладні аспекти оцінювання і управління процесами формування вартості машинобудівних підприємств.

Методи дослідження. Для досягнення визначеної мети та розв'язання поставлених у роботі завдань використано систему загальнонаукових, спеціальних і міждисциплінарних методів та прийомів досліджень у сфері суспільних наук; діалектичний і системний підходи - для вивчення зв'язків між системою корпоративного управління акціонерним капіталом та процесами визначення ефективності функціонування машинобудівного підприємства, завдяки чому визначено причинно-наслідковий зв'язок об'єктивності використання вартісних критеріїв (Розд. 1, підрозд. 1.1, 1,2, Розд. 4, підрозд. 4.3, Розд. 5, підрозд. 5.1); системно-структурний та статистичний аналіз - для визначення динаміки ключових чинників і факторів впливу на вартісні параметри підприємства (Розд. 1, підрозд. 1.2, Розд. 3, підрозд. 3.1, 3.2); аналітичний і порівняльний аналіз - для визначення особливостей та напрямів розвитку вартісного оцінювання в українській практиці і в машинобудівній галузі зокрема (Розд. 1, підрозд. 1.3, Розд. 3, підрозд. 3.3,Розд.5,підрозд. 5.2); функціональний аналіз - для дослідження змісту вартісної парадигми у суспільній площині (Розд. 1, підрозд. 1.3, Розд. 2, підрозд. 2.3); міждисциплінарний підхід до розгляду змістової характеристики інтегрованої системи економічного оцінювання (Розд. 3, підрозд. 3.3, Розд.4, підрозд. 4.3, Розд. 5, підрозд. 5.1); методи аналізу і синтезу - для визначення факторів оцінки вартості (Розд.3, підрозд.3.2,Розд.4, підрозд. 4.1.Розд.5,підрозд.3); експертних оцінок - при виробленні методичних положень оцінювання вартості нематеріальних ресурсів машинобудівного підприємства (Розд.2, підрозд.2.2); графічний - для наочного подання і схематичного представлення теоретичного і методичного матеріалу.

Методологічною основою дослідження є діалектична теорія пізнання, фундаментальні теоретичні положення сучасної економічної теорії та теорії управління, системний підхід до вивчення стану та розвитку економічного оцінювання вартості ресурсів і капіталу. Методика дослідження ґрунтується на принципах і положеннях теорії ринкової економіки, концептуальних підходах і критеріях сучасного вимірювання ефективності функціонування підприємств за економічним виміром створеної вартості, які дозволяють синтезувати класичні, посткласичні теорії вартості і капіталу й сучасні концепції у сфері оцінки потенціалу та управління підприємством на основі вартісно-орієнтованого підходу.

Інформаційною базою дослідження є наукові розробки вітчизняних та зарубіжних економістів у сферах управління капіталом, оцінної діяльності, стандартизації показників фінансової звітності, фінансового менеджменту, економічного аналізу, економічної теорії, а також статистична інформація, економічні огляди і публічні звіти машинобудівних підприємств. Правове поле дослідження склали законодавчі та нормативні акти України з питань оцінки вартості підприємств та корпоративного управління, методичні положення оцінювання майнових комплексів і нематеріальних активів, стандарти оцінної діяльності і фінансової звітності.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у розв'язанні та обґрунтуванні теоретико-концептуальних засад системи оцінювання економічних ресурсів для забезпечення процесів формування вартості машинобудівних підприємств та визначення ефективності їх функціонування за вартісними критеріями. Наукову новизну дисертації визначають такі положення:

вперше:

- сформовано концептуально-теоретичні засади побудови системи оцінювання вартості машинобудівного підприємства, що базується на майновому підході та ресурсній концепції із коригувальним індикатором економічної доданої вартості капіталу підприємства. Для адекватності і відповідності сучасній ринковій економіці у систему введені індикатори продуктивної і репродуктивної здатності капіталу машинобудівного підприємства, узгоджені із концепціями збереження капіталу. Застосування запропонованої системи дозволяє об'єктивніше оцінити вартість, характеризувати зміни вартості машинобудівного підприємства та сформувати дієвий інструментарій інформаційного забезпечення управління процесами формування вартості;

- розроблено принципи і методичні засади оцінювання нематеріальних активів та інтелектуальної складової капіталу машинобудівного підприємства (внутрішньофірмовий гудвіл (“ідеальний капітал підприємства”)), які ґрунтуються на удосконаленій концепції невідображених активів і методі зменшення корисності активів з використанням елементів агрегатного, нормативно-калькуляційного та аналогового методів. Пропонований підхід передбачає інвентаризаційно-експертну оцінку інноваційно-технологічних активів наявних на підприємстві та верифікації ділової репутації на галузевому сегменті ринку, обчислену взаємопов'язано з вартістю чистих скоригованих активів (економічного потенціалу) підприємства, що дозволяє формалізованими показниками об'ємніше репрезентувати вартість машинобудівного підприємства;

- ідентифіковано та обґрунтовано алгоритмізацію індикаторів „резерви капіталу” (активні і пасивні антиципації), “реверсія амортизаційного капіталу” в системі вартісного оцінювання як категорії, що розширюють методологічний зміст уточнення вартості акціонерного капіталу підприємства. На основі цих індикаторів передбачено коригування оціненої вартості, що уточнює внутрішню (фундаментальну) вартість підприємства.

удосконалено:

- методологічні підходи до коригування вартості чистих активів підприємства, які, на відміну від існуючих, об'ємніше враховують засади ресурсної концепції і концепцію справедливої вартості активів, об'єктивні вимоги сучасної ринкової економіки до вартісної характеристики акціонерного капіталу. Такий підхід запобігає виникненню надлишкових (непродуктивних, “поганих”, “токсичних”) активів у підприємства, уникнення понад нормативних витрат майбутніх періодів;

- склад показників та адаптивну методику проектування інтегрального показника співвідношення нематеріальної складової капіталу машинобудівного підприємства, яка, на відміну від традиційного визначення за алгоритмами “наддоходів”, “надприбутків” чи додаткових грошових потоків, базується на агрегатному методі та коефіцієнтній кореляції до скоригованої вартості чистих активів (потенціалу) підприємства;

- методичні підходи агрегування в оцінній системі індикатора темпів скорочення посередніх витрат співвідносно капіталізації підприємства, які, на противагу дохідним системам виміру створеної вартості, уможливлюють оцінювати вартість підприємства через його “витратомісткість” та ураховувати цей фактор одним із ключових при управлінні процесами формування ринкової вартості господарського суб'єкта;

- концептуальні засади взаємопов'язаної оцінки фінансових результатів та зміни вартості акціонерного капіталу, що забезпечує об'єктивнішу характеристику раціонального спрямування капіталу підприємства.

дістали подальшого розвитку:

- зміст понятійного апарату вартості, що об'ємніше, порівняно із загальноприйнятим підходом, формалізує економічну категорію і об'єкт “вартість підприємства” ураховуючи призму суспільних відносин господарських суб'єктів і сек'ютеризацію перекапіталізованої вартості;

- змістова характеристика і економічна сутність категорій “гудвіл” (добра воля), “бедвіл” (негативний гудвіл), “внутрішньофірмовий гудвіл” через економічну категорію “ідеальний капітал” підприємства, що дає змогу деталізованіше конкретизувати складові вартості власного капіталу господарського суб'єкта та виокреслює основні протиріччя сформульованих засад оцінки інтелектуальних ресурсів;

- показники фінансово-майнового стану як основні параметри інформаційної бази поточного оцінювання вартості підприємства, що забезпечує ваговість в оцінюванні та їх вплив на зміну вартості сукупного функціонуючого капіталу підприємства;

- принципи взаємопов'язаного оцінювання ефективності функціонування підприємства і ефективність корпоративної системи управління на основі показника рентабельності активів та економічної доданої вартості, які поєднують операційну ефективність управління активами та індикатор довгострокового розвитку, що адаптує сформульовану проекцію “мотивація” в існуючих оцінних моделях до умов вітчизняної економіки;

- положення агрегування стандартизованих інвестиційних показників фінансової звітності у системі інформаційно-аналітичного забезпечення вартісної концепції управління, що, на відміну від наявних, передумовлює більш формалізований характер розкриття інформації;

- принципи структурування капіталу підприємства корпоративного типу в офіційній звітності, що конкретизує розкриття структури власності публічних акціонерних компаній;

- змістова сутність індикатора репродуктивної здатності капіталу підприємства, що додатково розкриває потенціал його функціонування в умовах нестабільності та мінливості зовнішнього економічного середовища ринкової економіки.

Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці теоретико-прикладних підходів до економічного оцінювання вартості капіталу сучасного підприємства та поглиблення концептуальних засад використання інформаційного забезпечення в управлінні вартістю машинобудівного підприємства. Методичні положення, які забезпечують оцінку вартості і капіталізації активів підприємств та процеси формування їх інвестиційної привабливості використані Міністерством економіки України при розробленні положень і регламентацій оцінювання вартості підприємств національної економіки і визначенні рівня ефективності корпоративного управління за вартісними критеріями (довідка про впровадження від 16.07.2007р. №4/914-96). Сформульовані підходи до оцінювання машинобудівних підприємств використовуються Головним управлінням промисловості та розвитку інфраструктури Львівської обласної держадміністрації для регулювання діяльності машинобудівних підприємств при формуванні регіональних та інфраструктурних програм, моніторингу їхньої інвестиційної привабливості (довідка про впровадження від 27.11.2009 р. №_5/12-7653).

Сформульовані в дисертації методичні положення використані в управлінській діяльності машинобудівними підприємствами: ВАТ “Конвеєр” (акт впровадження №2 від ”12” грудня 2008 р.), ВАТ “Дрогобицький машинобудівний завод” (довідка про впровадження № 01/32 від ”28” квітня 2009 р.), ВАТ “Дрогобицький завод автомобільних кранів” (довідка про впровадження № 675 від „07” травня 2009 р.), ЗАТ „Львівський завод “Автонавантажувач” (акт впровадження №1/28 від 05 грудня 2008 р.), ВАТ “Завод “Львівсільмаш” (довідка про впровадження № ВД-03/254 від “29” жовтня 2009 р.).

Основні теоретичні та методичні результати дисертаційної роботи використовуються у навчальному процесі і науково-дослідній діяльності Національного університету “Львівська політехніка” (акт впровадження у навчальний процес № 65-14-795р. від 27.01.2009р. та науково-дослідну діяльність від 11.02.2009р.) та низки вищих навчальних закладів України при викладанні предметно-орієнтованих, спеціальних і фахових дисциплін, у курсовому та дипломному проектуванні: Львівська комерційна академія (довідка про впровадження від 03.11.2008р. № 1259/01-108); Львівська державна фінансова академія (довідка про впровадження від 11.08.2008р. № 01-13/760); Волинський національний університет імені Лесі Українки (довідка про впровадження від 04.06.2008р. № 3/1905); Тернопільський національний економічний університет (довідка про впровадження від 11.11.2009 р. № 126-26-2491); Хмельницький національний університет (довідка про впровадження від 04.11.2009р. № 55/1255); Полтавський університет споживчої кооперації України (довідка про впровадження від 25.02.2009р. № 53-14а/14); Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу (довідка про впровадження від 23.06.2008р. № 46.71-40).

За матеріалами і результатами дисертаційного дослідження проведено науковий міжвузівський семінар із залученням провідних науковців Києва, Харкова, Донецька, Луганська, Сімферополя та Західного регіону України до вирішення проблемних питань оцінювання вартості підприємств національної економіки та визначення ефективності їх функціонування за вартісними критеріями (рішення вченої ради Інституту економіки і менеджменту університету, протокол від 10.09. 2008 р. №1); проведено круглий стіл з аспірантами та здобувачами інституту „Прибуткова і вартісна концепція оцінювання ефективності функціонування підприємства у сучасній економіці (порівняльний аспект)” з використанням методичних положень дисертаційної роботи як додатковий захід до планової теоретичної компоненти навчально-наукової програми підготовки аспірантів ІНЕМ (протокол від 10.06. 2008 р. № 1). За результатами дослідження проведено майстер-клас в інших навчальних закладах: Одеському інституті фінансів Українського державного університету фінансів та міжнародної торгівлі (довідка-відзив від 04.06.2009р. № 129), Одеській національній академії зв'язку ім. О.С. Попова (довідка-відзив від 22.05.2009р. № 03-41).

Особистий внесок автора. Дисертація є самостійно виконаною завершеною роботою здобувача. Наукові положення, розробки і пропозиції, що містяться в роботі та виносяться на захист, одержані автором самостійно. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використано тільки ті ідеї та положення, котрі є результатом самостійного дослідження здобувача.

Апробація результатів дисертації. Результати дослідження та основні положення дисертації апробовані на міжнародних, всеукраїнських та регіональних науково-практичних конференціях і семінарах, в тому числі: міжнародній науково-практичній конференції „Економічний аналіз в Україні на початку ХХІ ст.” (м. Тернопіль, 23-24 жовтня 2001 р.); четвертій Всеукраїнській науково-методичній конференції „Комп'ютерне моделювання та інформаційні технології в науці, економіці та освіті” (м. Кривий Ріг, 23-24 квітня 2002 р.); міжнародній науково-методичній конференції „Трансформація курсу „Економічний аналіз діяльності підприємства” (м. Київ, 16-17 травня 2002 р.); другій Всеукраїнській науково-практичній конференції „Україна наукова '2002” (Дніпропетровськ-Харків-Донецьк, 10-24 травня 2002 р.); міжнародній науково-практичній конференції „Фінансово-кредитне регулювання ділової активності господарюючих суб'єктів” (м. Львів, 26-27 вересня 2002р.); міжнародному семінарі „Нова економіка і вища освіта” (м. Донецьк, 16-17 січня 2003 р.); науково-практичній конференції за міжнародною участю „Соціально-економічна ефективність державного управління: теорія, методологія та практика” (Львів-Брюховичі, 23 січня 2003 р.); Всеукраїнській науково-методичній конференції „Проблеми теорії і практики обліку, аудиту, аналізу і шляхи їх вирішення” (м.Севастополь, 6-8 травня 2003 р.); міжнародній науково-практичній конференції „Облік, аналіз та аудит у сучасному бізнесі” (м. Львів, 27-28 травня 2004р.); першій Міжнародній науково-практичній конференції „Науковий потенціал світу '2004” (м.Дніпропетровськ, 1-15 листопада 2004 р.); міжнародній науково-практичній конференції „Розвиток економіки в трансформаційний період: глобальний та національний аспекти” (м. Запоріжжя, 20 квітня 2005 року.); науково-практичній конференції “Обліково-аналітичне забезпечення системи менеджменту підприємства” (м. Львів, 20-22 квітня 2007р.); міжнародній науково-практичній конференції “Корпорації та інтегровані структури: проблеми науки та практики” (м. Харків, 22-23 травня 2007р.); міжнародній науково-практичній конференції “ХХІ століття: Наука. Технологія. Освіта.” (м. Мукачево, 31 травня - 01 червня 2007р.); міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми розвитку фінансової системи України в умовах євроінтеграції” (м. Львів, 19-20 жовтня 2007р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Управління у сфері фінансів, страхування та кредитування” (м. Львів, 8-10 листопада 2007р.); міжнародній науково-практичній конференції “Розвиток наукових досліджень '2007” (м. Полтава, 26-28 листопада 2007р.); міжнародній науково-практичній конференції “Сучасні проблеми економіки та управління” (м. Львів, 7 грудня 2007р.); міжнародній науково-практичній конференції “Управління підприємством: діагностика, стратегія, ефективність” (м. Таллін (Естонія), 10-11 квітня 2008р.); міжнародній науково-практичній конференції “Наукові дослідження - теорія та експеримент ' 2008” (м. Полтава, 19-21 травня 2008р.); міжнародній науково-практичній конференції “Інноваційний розвиток економіки і фінансів України в умовах глобалізації” (м. Хмельницький, 22-24 травня 2008р.); міжнародній науковій конференції “Новітня цивілізація: проблеми становлення і трансформації” (м. Дніпропетровськ, 22-23 травня 2008р.); міжнародній науково-практичній конференції “Наука: теорія і практика ' 2008” (м. Прага (Чехія), 16-31 серпня 2008р.); міжнародній науково-практичній конференції “Науковий потенціал світу - 2008” (м. Перемишль (Польща), 12-20 вересня 2008р.); міжнародній науково-практичній конференції „Становлення сучасної науки - 2008” (м. Прага (Чехія), 27 вересня - 10 жовтня 2008р.); міжнародній науково-практичній конференції “Актуальні проблеми сучасної науки - 2009”(м. Софія (Болгарія), 17-25 квітня 2009р.).

Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження опубліковано у трьох одноосібних монографіях, 44 статтях у фахових наукових журналах і збірниках наукових праць, 5 авторських свідоцтвах, 11 публікаціях в інших виданнях, 26 тезах і доповідях на конференціях, 3 колективних посібниках. Загальна кількість публікацій за темою дисертацій становить 92 найменування загальним обсягом 82,4 друк. арк., з яких особисто здобувачеві належить 80,8 друк. арк.

Обсяг і структура роботи визначаються метою та завданнями дослідження. Дисертація складається зі вступу, п'ятьох розділів, висновків, списку використаних джерел, який містить 421 найменування. Обсяг основного тексту дисертації - 374 сторінки. У дисертації наведено 26 таблиць, 35 рисунків. До основного тексту додано 15 додатків на 36 сторінках.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі міститься обґрунтування актуальності дослідження, його значимість, розкрито зв'язок з напрямами наукової тематики, визначено мету, завдання, предмет, об'єкт і методи дисертаційної роботи, розкрито рівень його розробки у наукових працях, наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, надано інформацію про апробацію результатів дослідження.

У першому розділі „Теоретико-концептуальні основи оцінювання та формування вартості підприємства” розкритий теперішній стан наукових досліджень вартісної парадигми управління підприємством, оцінено її економічний зміст та основоположні засади. Виокремлено наукову і практичну складову вартісно-орієнтованої концепції менеджменту та проаналізовано тенденції використання вартісних критеріїв в оцінюванні ефективності функціонування підприємств корпоративного типу. Досліджено підприємство як організаційну та юридичну форму акціонерного капіталу та об'єкт вартісної оцінки у системі корпоративного управління.

Дослідження еволюції концептуальних підходів до управління підприємством показало динамічну тенденцію трансформації управлінських конвенцій до систем менеджменту, зорієнтованих на ринки капіталів, інвестицій та вартість підприємства. Узагальнення економічного змісту управлінських технологій дозволяє зробити висновок, що теорія менеджменту за вартістю (value management, schareholder value concept, value-based management ? VBM) характеризується більш ефективною концепцією управління акціонерним капіталом, ніж інші системи, результати яких оцінюються за операційною прибутковістю підприємства. В інтегральному (синтетичному) показнику доданої ринкової вартості підприємства, який є ключовим критерієм результатного оцінювання за цією концепцією, знаходять вираз ефективність управління вкладеним капіталом (рентабельність виробництва), інноваційно-інвестиційними процесами формування стратегічного потенціалу, дивідендна політика, фінансові показники та безпосереднє сприйняття ринковим механізмом конкурентних позицій підприємства і стратегій його розвитку, ефективності самої системи корпоративного управління. Адаптивність концепції управління вартістю підприємства об'єктивовується глобалізацією і мобільністю капіталів, тенденціями консолідації капіталів господарських суб'єктів, активізацією фондового ринку та інституційних інвесторів на ринках капіталів, зосередженістю продуктивної сили потенціалу сучасного підприємства в нематеріальних економічних ресурсах. Виходячи із основоположних засад вартісно-орієнтованої парадигми управління, ця управлінська теорія обґрунтована економічно та соціально.

Концептуальні засади вартісно-орієнтованого менеджменту та оцінювання результатної діяльності підприємства, що складають предмет дослідження, показано на рис. 1.

Примітка: узагальнено здобувачем

Вартість підприємства є фундаментальною економічною категорією, на основі якої формуються відносини між зацікавленими у розвитку підприємства особами (інвесторами, акціонерами, менеджерами, кредиторами тощо). Вартісні параметри підприємства водночас залежать від погляду ринку на майбутні вигоди від діяльності підприємства, а тому ціна власного капіталу (курс акцій) виступає похідною від вартості обчисленого економічного ресурсу. Прояв таких результатів простежується на фондових ринках, механізм якого на теперішній час не вважається ефективним, а дієвість регуляторних органів не достатньою (надмірність лібералізації економіки). За результатами дослідження систематизовано низку проблемних аспектів, які недостатньо сформульовані у канонічних постулатах вартісної парадигми управління та ускладнюють використання вартісних показників як критерію ефективності передусім на структурних рівнях управління підприємством.

Узагальнення економічного змісту вартісної парадигми у наукових працях та аналітичних оглядах дозволяє зробити висновок про узгоджене змістове і сутнісне наповнення самої дефініції вартісно-орієнтованого управління як сукупності виробничо-господарських процесів і фінансово-економічних дій, які організовуються в такий спосіб, щоб, поряд з іншими цілями, впливати на зростання вартості власного (акціонерного) капіталу господарського суб'єкта. На противагу управлінській основі, існуючі системи оцінювання вартості підприємства та створеної у процесі його функціонування доданої вартості, що визнаються ключовою складовою вартісно-орієнтованого менеджменту, характеризувати однозначно не можна. Проведений аналіз основних принципових і базових засад побудови оцінних систем показав, що вони ґрунтуються на різноформатній основі чисельних показників та індикаторів, а тому подають різні результати оціненої вартості. Це дозволяє зробити висновок про недостатню обґрунтованість теоретико-методичних засад моделей вартісного оцінювання та потреб їх удосконалення для інформаційно-аналітичного забезпечення ефективності управління, націленого на створенння вартості підприємства.

Для характеристики підприємства як суб'єкта і об'єкта ринкових відносин об'ємно використовуються показники його вартісних параметрів (заставна, ліквідаційна, інвестиційна, справедлива (ринкова) та низка інших видів вартості), які отримують різні за величиною значення. Матеріали дослідження спираються на два види вартості ? статичну (вартість економічних ресурсів) і динамічну (додана ринкова (економічна) вартість підприємства, які використовуються при позиціюванні підприємства на ринках капіталів, а також при оцінюванні ефективності управління акціонерним капіталом. З такої позиції у роботі розглянуто базові ознаки підприємства як об'єкта оцінки і носія вартості, обґрунтовано залежність вартості потенціалу підприємства від економічого середовища у якому воно функціонує.

Сучасне підприємство як об'єкт вартісного оцінювання розглянуто як складну багатовимірну економічну систему в координатах власності, збереження вкладеного акціонерного капіталу і розподілу створеної (економічної доданої) вартості, ефективності корпоративного управління капіталом, економічних дій для забезпечення формування потенціалу і нарощуванні ринкової вартості капіталу. Через призму корпоративного управління показано, що машинобудівні підприємства, ведучи збиткову діяльність, спрямовують амортизаційні кошти на її покриття, обмежуючи при цьому не тільки здійснення інноваційної діяльності, але й просте відтворення основного капіталу, сформованого за рахунок акціонерного капіталу. Результатна діяльність через показник прибутковості, зношеність (втрата продуктивної енергії ) основного капіталу, спрямування амортизаційних коштів та здійснені капітальні інвестиції базовими машинобудівними підприємствами (як вибірка) за період 2003-2008рр. наведені у табл.1.

Таблиця 1 Результати оцінки діяльності, використання і реновація основного капіталу машинобудівних підприємств, млн. грн.

Примітка: розраховано здобувачем за шість років на основі офіційних даних.

Внаслідок управлінських дій, що спричинюють неефективне управління вкладеним акціонерним капіталом, а також низки об'єктивних причин динамічно скорочується його покриття чистими активами. У роботі проведений факторний аналіз динаміки і розкриті причини скорочення покриття чистими активами акціонерної власності (редукція акціонерного капіталу) на машинобудівних підприємствах. Характерний приклад тенденцій скорочення майнового покриття акціонерного капіталу на підприємствах галузі проілюстровано за результатами окремого підприємства (рис.3).

При впровадженні у вітчизняну практику вартісно-орієнтованої системи управління підприємством на фоні проблемних питань недостатньої бази структурованої інформації і потреби залучення значної кількості умоглядних експертних (неформалізованих) оцінок, постає дилема врегулювання “проекції мотивація” - преміювання управлінського персоналу за показником капіталізаційної ефективності функціонування підприємства.

Примітка: розроблено здобувачем

За канонічними засадами VBM мотиваційна складова за визначеним показником зростання ринкової вартості компанії (такий розрахунок базується на одному із показників: EVA - економічна додана вартість, CVA ? додана грошова вартість, NPV- чиста приведена вартість, MVA ? ринкова додана вартість чи визначеним на будь-якій іншій основі) є суттєвою. На прикладі методики дисконтування грошових потоків, яка найчастіше застосовується для таких цілей, у дисертації розкрито розбіжності (відсутність кореляції) ефективності функціонування підприємства і ефективності корпоративного управління за критерієм створеної вартості (рис. 4). Ці два види ефективності роз'єднані у часовому просторі - ефективність оперативних управлінських рішень (корпоративної системи загалом) набуває втілення лише через тривалий період часу, що обумовлено об'єктивним процесом довгострокового створення вартості.

З огляду на вагомість бонусних і преміальних виплат менеджерам за капіталізаційну ефективність, передбачених у конкретизованій проекції вартісно- орієнтованої концепції, ефективність корпоративного управління вітчизняними підприємствами пропонується оцінювати за показником ROA (return on assets ? коефіцієнт доходності активів) у поєднанні з індикатором економічної доданої вартості. Коефіцієнт рентабельності активів характеризує ефективність операційного управління активами та обгрунтовується об'єктивним показником виміру поточної ефективності менеджменту вітчизняних підприємств корпоративного типу, а показник економічної доданої вартості пов'язує її з довгостроковою ефективністю.

За результатами дослідження зроблено висновок, що інтеграційні процеси економіки України вимагають переорієнтації управління публічними акціонерними товариствами від забезпечення поточних фінансових результатів діяльності до формування ринкової вартості, капіталізації активів з метою підвищення їхньої інвестиційної вартості (привабливості). Машинобудівні підприємства як суб'єкти господарювання вираженого інноваційного типу мають гостру потребу в інвестиційних ресурсах, що передумовлює демонстрацію їх інвестиційної привабливості і вимагає прийняття управлінських рішень, спрямованих на зростання ринкової вартості і капіталізації активів. За результатами дослідження зроблено висновок про достатню обґрунтованість управлінської складової вартісно-орієнтованого менеджменту та дискусійність окремих положень інформаційно-аналітичних систем для об'єктивного і релевантного забезпечення виміру базової вартості економічних ресурсів (потенціалу) підприємства і створеної ним додаткової вартості за період.

У другому розділі „Методологічні засади оцінювання вартості підприємства” з позиції сформованої структури економічних ресурсів і капіталу, сутнісного і економічного сприйняття вартісних параметрів публічних компаній суспільно-економічним середовищем та сформованої архітектури ринкової економіки розкрито еволюцію теорії вартості і капіталу, проаналізовано принципові і засадні підходи до оцінювання різного виду економічних ресурсів підприємства та синергетичної складової потенціалу господарських систем при консолідації капіталів. Запропоновано концептуальні засади визначення вартості нематеріальної складової капіталу машинобудівного підприємства.

За результатами проведеного дослідження основоположних засад виміру економічної вартості підприємства як синергетичної сили і продуктивної енергії його матеріальних і нематеріальних (неосяжних) активів зроблено теоретичне узагальнення різних підходів та сформульованих методичних положень, виділено і систематизовано їх спільні ознаки і відмінності. Сучасна теорія оцінки вартості капіталу заснована на кількох концепціях, які базуються на обширному теоретичному базисі. Змістовний аналіз методологічних засад систем оцінювання вартості дає змогу зробити висновок про недостатню обґрунтованість використовуваних базовими об'єктами очікувану доходність (грошові потоки, дивідендні виплати, прибутки), які системно агрегуються на основі експертно прогнозованих темпів їх зростання, встановлення ставки дисконтування, визначаючи в такий спосіб, з точки зору економічної матерії, “забарвлену термінологію” - категорію “постпрогнозна вартість”.

Проведені дослідження показали узвичаєну практику використання у системах вартісного виміру і корпоративного управління контрверсійної характеристики неосяжного капіталу підприємства, порушення акомодаційного принципу (паритетної рівноваги реальних активів і нематеріальної складової капіталу), відсутність об'єктивованих обґрунтувань залежності їх продуктивного функціонування у системі виробничих відносин і ролі у зростанні економіки господарського суб'єкта. Такий підхід зазвичай спричиняє перебільшену демонстрацію капіталу (вартості) підприємства, частині якого реальні вартості не протиставлені. У вітчизняній практиці неоцінений (недооцінений) нематеріальний ресурс зменшує репрезентативну вартість капіталу підприємства (табл. 2).

Таблиця 2 Нематеріальна складова у вартості чистих активів машинобудівних підприємств

У переважній більшості розробок з теорій інтелектуального капіталу та принципів оцінювання інформаційно-інтелектуальних ресурсів господарської одиниці акцент ставиться на їх відособлених складових та умоглядній характеристиці ефекту синергії, обчислення якої найкраще демонструють результати звершених фактів - придбання (гудвіл) чи об'єднання підприємств (консолідація капіталів). У роботі наведена низка емпіричних фактів екстрополяції обчислень вартості синергії при поглинанні і злитті відомих компаній та прояв цих результатів у практичній площині (General Motors, Volkswagen, Toyota, Автоваз та інші).

Аналіз різних систем і моделей вартісного вимірювання доводить, що різниця оцінних методик у використанні та агрегуванні неформалізованих показників обумовлює різні результати. Збалансована система показників (balansed scorecard - BSC) та інші концепції (наприклад, The Technology Broker) виміру неосяжного капіталу підприємства, що використовують методи прямого вимірювання чи ринкової капіталізації гранично відійшли від кількісних оцінок, інтегруючи у свою модель експертним чином визначені якісні характеристики нематеріальних активів фірми. Існуючі методичні підходи до побудови різноформатних систем вартісного оцінювання інтелектуального капіталу лежать у площині “арифметичної вартості” найрізноманітнішої “комбінаторики”, охарактеризованих, в той чи інший спосіб, його складових (бренд, людський капітал, ділова репутація, енергія торгової марки тощо). Вартісний вимір здійснюється за двома спрямуваннями - на базі агрегування неформалізованих індикаторів або витрат на їх утворення за принципами стандартизації фінансової звітності.

Результати дослідження тенденцій зміни факторів впливу на вартість підприємства дають змогу, на противагу настійним обґрунтуванням, стверджувати, що нематеріальні активи (об'єкти інтелектуальних ресурсів) такої значимої функції на вартість підприємства не чинять. За результатами дослідження доведено, що якраз завищена вартість неосяжної складової капіталу спричиняє перекапіталізацію „рейтингових” підприємств, утворюючи надмірну величину фіктивного капіталу.

Методична основа систем вартісної характеристики нематеріальної складової капіталу функціонуючого підприємства в існуючих системах базується на показниках “наддоходів”, “надприбутків” або додаткових грошових потоків. Через неможливість використання будь-якого з наведених показників як константи розрахунку вартості нематеріальних економічних ресурсів вітчизняних машинобудівних підприємств такі підходи неприйнятні. У роботі показані причини неможливості надання вартісної оцінки нематеріальному потенціалу машинобудівного підприємства за методом різниці між ринковою вартістю бізнесу загалом та ідентифікованими активами При цьому нами стверджується, що будь-яке підприємство, здатне функціонувати у сучасній економіці, володіє певним “гудвілом”. У дисертації наведено чинники, що унеможливлюють використання дохідних концепцій для оцінювання нематеріальної складової капіталу вітчизняних підприємств, необ'єктивність подання їх вартості фінансовими показниками. Обґрунтовується доцільність і вища об'єктивність застосування майнового підходу з урахуванням ресурсної концепції методом невідображених активів.

У роботі запропоновано методичні положення з оцінювання неосяжного ресурсного потенціалу через капітал. Конкретний вид нематеріального економічного ресурсу має різну вагову значущість у капіталі різних підприємств, залежно від багатьох факторів їх функціонування. Тому обґрунтовується підхід, згідно якого нематеріальні ресурси найоб'єктивніше оцінювати у взаємозвязку з матеріальними. Продуктивна комбінація показників, які характеризують вартість реально функціонуючих складових інфраструктурних, інтелектуальних, людських та інших нематеріальних складових визначає розмір їх продуктивної енергії (економічності) у функціонуючому капіталі, а в поєднані з матеріальним і фінансовим капіталом - додаткову синергетичну силу і продуктивність потенціалу підприємства (“ідеальний капітал”).