Конкурентоспроможність виробництва насіння ріпаку та продуктів його переробки в Україні

1

Размещено на http://allbest.ru

1

Білоцерківський національний аграрний університет

УДК 631.15 : 339.137.2 : 633.853.494

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Конкурентоспроможність виробництва насіння ріпаку та продуктів його переробки в Україні

08.00.04 - економіка та управління підприємствами (економіка сільського господарства і АПК)

Куць Тетяна Валеріївна

Біла Церква - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Білоцерківському національному аграрному університеті Міністерства аграрної політики України.

Науковий керівник -доктор економічних наук, академік НААН України, професор, заслужений діяч науки і техніки України Шпичак Олександр Михайлович, Науково-дослідний інститут економіки і менеджменту агропромислового виробництва Національного університету біоресурсів і природокористування України, директор

Офіційні опоненти:доктор економічних наук, професор кафедри організації агробізнесу Калетнік Григорій Миколайович, Вінницький національний аграрний університет, ректор

кандидат економічних наук Дудар Володимир Тарасович, Тернопільський національний економічний університет, старший викладач кафедри аграрного менеджменту і права

Захист дисертації відбудеться « 28 » грудня 2010 р. о 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 27.821.03 у Білоцерківському національному аграрному університеті за адресою: 09117, м. Біла Церква, пл. Соборна 8/1, центральний корпус (конференц-зала).

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Білоцерківського національного аграрного університету за адресою: 09117, м. Біла Церква, пл. Соборна 8/1.

Автореферат розісланий «26» листопада 2010 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат економічних наук, доцент І.М. Паска

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Вирішальним завданням вітчизняного аграрного сектору є забезпечення продовольчої безпеки держави. Україна володіє унікальним земельним потенціалом, який при підвищенні ефективності його використання забезпечує вирішення не лише продовольчої безпеки України, а і продовольчої незалежності. При цьому частину цього потенціалу можна використати для вирощування біоенергетичних культур, серед яких чільне місце займає ріпак. Це перспективна олійна культура на світовому і вітчизня-ному ринках внаслідок її використання як сировини для отримання харчових, технічних олій та високобілкових кормів. Нині ріпак набув особливого значення у результаті його переробки на біодизель, використання якого розглядається як один із засобів диверсифікації джерел енергії і зниження залежності України від імпортованих енергоресурсів. До інших основних переваг виробництва і застосування біодизеля можна віднести: захист навколишнього середовища, забезпечення надійних і доступних поставок палива сільськогосподарським товаровиробникам, економія на витратах, створення нових робочих місць та діяльність вітчизняного сільського господарства на засадах сталого розвитку.

Галузево-специфічний ракурс конкурентоспроможності, що стосується аграрної економіки, висвітлюється у працях В.Д. Білика, О.М. Варченко, В.І. Власова, А.С. Даниленка, В.Т. Дудара, В.К. Збарського, С.М. Кваші, Ю.С. Коваленка, С.А. Кравченко, М.Й. Маліка, В.Я. Месель-Веселяка, Т.О. Осташко, Б.Й. Пасхавера, П.Т. Саблука, О.М. Шпичака та ін. Технології вирощування ріпаку для різних кліматичних зон України та виробництва біодизеля розглянуто в наукових працях Я.Б. Бардина, П.С. Вишнівського, В.О. Дубровіна, В.Г. Семенова, І.Д. Ситника та ін. Економічному обґрунтуван-ню вирішення проблем енергозабезпечення агропромислового виробництва й аналізу особливостей формування та стимулювання розвитку ринку біопалив в Україні присвячено дослідження Г.М. Калетніка, О.Г. Макарчук, М.Я. Месель-Веселяка, Б.Й. Пасхавера, А.В. Фаїзова, Г.С. Чибіскової, О.М. Шпичака, О.В. Шубравської та ін.

За умов динамічного розвитку ринку ріпаку потребує комплексного дослідження проблема конкурентоспроможності виробництва як насіння ріпаку, так і продуктів його переробки (олія, біодизель) залежно від кон'юнктури ринку на ці товари, а також цін на традиційне дизельне паливо. Важливість наукової розробки питань конкурентоспроможності зростає в умовах відкритості ринків та за активної зовнішньоекономічної діяльності з метою оптимізації обсягів виробництва ріпаку, його переробки в Україні та експорту. Вищенаведені положення зумовили актуальність обраної теми дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконувалося в межах науково-дослідних розробок НДІ економіки і менеджменту агропромислового виробництва Національного університету біоресурсів і природокористування України за наступною тематикою: "Обґрунтування економіко-організаційних засад виробництва біопалива як напряму оптимального вирішення енергетичних та продовольчих проблем в Україні" (номер держреєстрації 0108U001983), "Проведення наукового комплексного порівняльного аналізу доцільності та економічної ефективності прискореного розвитку виробництва біопалива в контексті продовольчої та енергетичної безпеки України" (номер держреєстрації 0108U002967). В межах цих науково-дослідних робіт особисто автором обґрунтовані пропозиції щодо економічних засад забезпечення конкуренто-спроможності виробництва насіння ріпаку та продуктів його переробки, в т.ч. біодизеля. За темою: "Науковий аналіз і прогноз кон'юнктури ринків основних видів сільськогосподарської продукції та продовольства України та на світовому ринку. Тенденції і висновки" (номер держреєстрації 0108U003545) автором здійснений аналіз тенденцій кон'юнктури вітчизняного ринку ріпаку в контексті світового ринку.

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає в поглибленні теоретико-методичних засад та розробці практичних рекомендацій щодо забезпечення конкурентоспроможності виробництва насіння ріпаку та продуктів його переробки (олія, біодизель) в Україні.

Мета дослідження зумовила постановку та розв'язання таких основних завдань:

· поглибити економічну сутність поняття "конкурентоспроможність" виробництва аграрної продукції;

· систематизувати чинники забезпечення конкурентоспроможності виробництва агропродукції та узагальнити основні існуючі методичні підходи щодо оцінки конкурентоспроможності;

· розробити методичні підходи визначення конкурентоспроможності вітчизняних олійних культур з урахуванням їх специфіки;

· здійснити аналіз поточного стану кон'юнктури вітчизняного ринку ріпаку та продуктів його переробки в контексті світового ринку;

· удосконалити алгоритм визначення конкурентоспроможності виробництва насіння ріпаку та продуктів його переробки з урахуванням кон'юнктури внутрішнього та зовнішнього ринків;

· обґрунтувати пропозиції щодо підвищення конкурентоcпро-можності виробництва насіння ріпаку у сільськогосподарських підприємствах та продуктів його переробки;

· узагальнити зарубіжний досвід державної підтримки відносно стимулювання виробництва та споживання біодизеля та адаптувати його до вітчизняних умов.

Об'єктом дослідження є процес забезпечення конкурентоспроможності виробництва насіння ріпаку та продуктів його переробки, чинники, процеси та явища, які її формують.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних і практичних аспектів забезпечення конкурентоспроможності виробництва ріпаку та продуктів його переробки.

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною базою є діалектичний метод наукового пізнання, фундаментальні положення економіч-ної теорії, а також праці вітчизняних і зарубіжних учених з проблем забезпечен-ня конкурентоспроможності в аграрному секторі, законодавчі та нормативно-правові акти України тощо.

Для наукового вирішення поставлених у роботі завдань використано наступні методи: теоретичного пізнання - для дослідження природи економіч-них явищ; монографічний - при вивченні літературних джерел; абстрактно-логічний - для теоретичних узагальнень і формулювання висновків; системати-зації та класифікації - для виділення чинників конкурентоспроможності виробництва насіння ріпаку у сільськогосподарських підприємствах; наукового порівняння - для порівняння конкурентоспроможності виробництва за технологічним ланцюгом між окремими товаровиробниками певного виду продукції та порівняно з іншими культурами; економіко-математичний - для розрахунку показників економічної доцільності виробництва продукції ріпаківництва; статистико-економічний - для аналізу конкурентоспроможності виробництва продукції; статистичних групувань - для встановлення взаємо-зв'язків між показниками економічної ефективності і конкурентоспроможності; кореляції та регресії - для визначення тісноти зв'язку між показниками економічної ефективності; графічний - для характеристики структури й динаміки окремих показників. ріпак біодизельний конкурентоcпроможність

Вихідною інформацією при проведенні дисертаційного дослідження слугували законодавчі та нормативно-правові акти України, дані Державного комітету статистики України, Міністерства аграрної політики України, первинна документація та звітність сільськогосподарських підприємств, олієжирових комбінатів та науково-дослідних підрозділів, що здійснюють переробку ріпаку, літературні джерела, статистичні дані міжнародних організацій, наукові публікації зарубіжних і вітчизняних вчених, науково-аналітична інформація мережі Інтернет, а також особисті дослідження і спостереження автора тощо.

Теоретичні і практичні результати дисертаційної роботи, які мають наукову новизну, розкривають зміст дисертації та виносяться на захист, полягають у наступному:

вперше:

- розроблено методичні підходи до визначення порівняльної конкурентоспроможності олійних культур із врахуванням частки собівартості сировини у кінцевому продукті та особливостей їх вирощування і конкуренто-спроможності виробництва насіння ріпаку, олії або біодизеля відповідно до кон'юнктури на ринку вказаних видів продукції, а також мінерального дизельного палива, що сприятиме прийняттю більш обґрунтованих рішень на різних рівнях управління;

удосконалено:

- методику визначення рейтингу конкурентоспроможності виробництва насіння ріпаку у сільськогосподарських підприємствах із урахуванням основних економічних показників, що дозволяє визначити чинники досягнення потенційної конкурентоспроможності виробництва;

- алгоритм визначення конкурентоспроможності виробництва насіння ріпаку та продуктів його переробки на основі зіставлення варіантів економічної ефективності різних етапів переробки, що сприятиме раціональному використанню продукції;

набуло подальшого розвитку:

- трактування категорії "конкурентоспроможність виробництва насіння ріпаку та продуктів його переробки", яку можна інтерпретувати як здатність продукції забезпечувати товаровиробникові за умов конкуренції максимальний рівень дохідності та повне задоволення потреб споживача за рахунок якісних та вартісних характеристик товару;

- визначення підходів до розуміння принципів аналізу та оцінки конкурентоспроможності виробництва ріпаку та продуктів його переробки, що дає можливість оцінювати конкурентоспроможність відносно конкретних економічних умов та комплексно, враховуючи показники кон'юнктури ринку олійних культур, продуктів їх переробки та мінерального дизельного палива;

- удосконалення наукових засад підвищення конкуренто-спроможності виробництва насіння ріпаку та продуктів його переробки в Україні через посилення конкурентних переваг, насамперед, зниження витрат та забезпечення диференціації продукції.

Практичне значення одержаних результатів. Практичне значення одержаних результатів полягає в обґрунтуванні підходів до удосконалення механізму забезпечення конкурентоспроможності виробництва насіння ріпаку і продуктів його переробки та впровадженні в аналітичній роботі Департаменту розвитку аграрного ринку Міністерства аграрної політики України (довідка про впровадження № 19-1/272 від 29.06.2010 р.). Запропонований автором алгоритм проведення порівняльного аналізу конкурентоспроможності насіння ріпаку та продуктів його переробки був впроваджений на підприємствах асоціації «Укроліяпром» (довідка про впровадження № 15-07/282 від 30.06.2010 р.). Концептуальні підходи до забезпечення конкурентоспроможності виробництва біодизеля з насіння ріпаку, враховуючи механізми його державного регулювання у світі та сучасний рівень законодавчо-нормативної бази виробництва біопалива в Україні, прийняті до використання Департаментом інженерно-технічного забезпечення Міністерства аграрної політики України (довідка про впровадження № 16-2-12/396 від 29.06.2010 р.).

Запропоновані в дисертації шляхи забезпечення конкурентоспро-можності виробництва насіння ріпаку рекомендовані для використання в сільськогосподарських підприємствах для прийняття ефективних управ-лінських рішень у системі маркетингу (довідка про впровадження від консалтингової фірми «Украгроконсалт» № 275 від 21.06.2010 р. та довідка про використання результатів з інституту розвитку аграрних ринків № 442 від 24.06.2010 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійно виконаним науковим дослідженням, в якому викладено методичні підходи щодо удосконалення основних напрямів підвищення конкурентоспроможності виробництва насіння ріпаку та продуктів його переробки в Україні. Наукові положення, висновки і рекомендації, які виносяться на захист, отримані автором самостійно. Особистий вклад автора наведено в опублікованих наукових працях.

Апробація результатів дисертації. Основні висновки та рекомендації, які містяться в роботі, були представлені та пройшли апробацію на: Всеукраїнській науково-практичній конференції "Конкурентоспроможність продукції АПК України та вимоги СОТ" (НАУ, м. Київ, 4-5 жовтня 2007 р.), V Міжнародній науково-практичній конференції "Ринкова трансформація економіки АПК" (ХНТУСГ, м. Харків, 27-28 листопада 2007 р.), Всеукраїн-ській науковій конференції молодих вчених (УДАУ, м. Умань, 21-22 лютого 2008 р.), ІІ Міжнародній науково-практичній конференції "Економіка підприємства: теорія та практика" (КНЕУ, м. Київ, 13-14 березня 2008 р.), VI Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених "Економіч-ний і соціальний розвиток України в 21 столітті: національна ідентичність та тенденції глобалізації" (ТНЕУ, м. Тернопіль, 26-27 лютого 2009 р.), Всеукраїн-ській науково-практичній конференції "Стратегія розвитку підприємництва: теорія, організація, практика" (ТНЕУ, м. Тернопіль-Чортків, 12-13 березня 2009 р.), Міжнародній науково-практичній конференції "Продовольча безпека та економічні засади виробництва біопалива в Україні" (НУБіПУ, м. Київ, 9-10 квітня 2009 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції "Перспективи виробництва і переробки озимого ріпаку в АР Крим" (КІАПВ УААН, 22 травня 2009 р.), Міжнародній науково-практичній конференції "Ціна, якість, витрати та ефективність виробництва в АПК" (НУБіПУ, м. Київ, 28-29 жовтня 2010 р.).

Публікації. За результатами виконаних досліджень самостійно опубліковано 17 наукових праць, загальним обсягом 4,7 друкованого аркуша, у тому числі 11 у фахових виданнях, затверджених ВАК України.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел із 252 найменувань. Робота містить 30 таблиць, 16 рисунків, 20 додатків. Загальний обсяг роботи 240 сторінки друкованого тексту.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовано актуальність наукового дослідження, визначено мету, завдання, об'єкт, предмет, зазначено методи дослідження, розкрито наукову новизну та практичне значення, ступінь апробації отриманих резуль-татів, окреслено особистий внесок здобувача у вирішенні поставлених завдань, зазначено кількість публікацій, обсяг і структура дисертаційної роботи.

У першому розділі «Теоретичні основи забезпечення конкуренто-спроможності аграрного виробництва» досліджено теоретичні засади й сутність економічних категорій "конкуренція" і "конкурентоспроможність", здійснено аналіз існуючих методичних підходів до класифікації поняття конкурентоспроможність, розкрито чинники забезпечення конкурентоспромож-ності виробництва аграрної продукції за сучасних умов господарювання, обґрунтовано конкурентоспроможність олійних культур (насіння соняшнику і ріпаку) з урахуванням частки собівартості сировини у кінцевому продукті та особливостей вирощування.

Узагальнення теоретичних розробок зарубіжних та вітчизняних фахівців дозволили встановити, що трактування категорії конкурентоспроможність дуже неоднозначні. В результаті дослідження питання забезпечення конкурентоспро-можності виробництва насіння ріпаку та продуктів його переробки у сільськогосподарських підприємствах за умов висококонкурентного ринкового середовища виділено його чинники (природні, виробничі, збутові та нормативні), які зумовлюють якість, ціну одиниці продукції, її собівартість та рівень прибутковості. Отже, конкурентоспроможне виробництво формується за ефективної виробничо-економічної діяльності суб'єкта господарювання. Вважаємо, що до важливих чинників галузі, що впливають на конкурентоспро-можність виробництва насіння ріпаку та продуктів його переробки, можна віднести: тенденції змін кон'юнктури ринку олійних культур, продуктів їх переробки та ринку мінерального дизеля, інноваційне оновлення виробництва, стратегічні орієнтири держави щодо забезпечення продовольчої та енергетичної незалежності держави тощо. Доведено, що на макрорівні важливими чинниками конкурентоспроможності виробництва ріпаку та продуктів його переробки виступає рівень інституційно-правового забезпечення функціонування суб'єктів, дієвість механізму державного регулювання та стан кон'юнктури світового продовольчого та енергетичного ринків.

Проведення комплексної оцінки конкурентоспроможності нами розглядається як сукупність чотирьох взаємопов'язаних етапів: аналіз кон'юнктури ринку; формування системи критеріїв конкурентоспроможності; визначення рівня конкурентоспроможності та розробка пропозицій щодо її підвищення. Оцінка конкурентоспроможності - це динамічний процес, який має циклічний характер і реалізується з урахуванням принципів, базовими серед яких є: комплексність, системність, оптимальність, відносність, динамізм, інформаційна достовірність та адекватність факторам зовнішнього середовища тощо.

Узагальнюючи вищезазначене, ми розглядаємо конкурентоспроможність через зіставлення варіантів економічної ефективності між окремими товаровиробниками певного виду продукції та згідно з технологічним ланцюгом порівняно з іншими олійними культурами для визначення пріоритетності залежно від показників кон'юнктури ринку. Систематизація методичних підходів до оцінки конкурентоспроможності виробництва насіння ріпаку та продуктів його переробки дозволила запропонувати для практичного визначення конкурентоспроможності сільськогосподарськими підприємствами через систему показників економічної та технологічної ефективності, а саме собівартість сировини, рівень витрат на виробництво олії та біодизеля, рівень рентабельності, рівень урожайності, вихід олії, біодизеля, його якість тощо.

Нині на вітчизняному ринку олійних культур та продуктів їх переробки сформоване висококонкурентне середовище. Хоча спостерігається зменшення частки соняшнику в структурі валового збору олійних культур (у 2009 р. - до 67,4 %), він залишається основною сировиною для виробництва олії та забезпечення населення олієжировими видами продукції для задоволення продовольчої безпеки України. Слід зазначити, що питома вага соняшникової олії в загальному обсязі виробництва олій за період дослідження суттєво не змінювалася і становила в середньому 97%. Відповідно і в структурі експорту олій соняшникова займала майже 80% виробленої в Україні.

Дослідженням доведено, що впродовж 2007-2009 рр. виробництво насіння соняшнику як сировини для переробки було більш конкуренто-спроможне, ніж насіння ріпаку. Так, рівень виробничих витрат на 1 га соняшнику становив 1569 грн/га за середньої урожайності 14,9 ц/га, що на 34% менше, ніж витрати на 1 га ріпаку - 2382 грн/га за середньої урожайності 18,7 ц/га. Враховуючи рівень олійності насіння соняшнику і ріпаку, витрати сировини на виробництво 1 кг соняшникової олії становлять 2,1 грн/кг, або на 35% менше, ніж витрати на виробництво 1 кг ріпакової олії (2,83 грн/кг).

Із агроекологічної точки зору, враховуючи, що допустима періодичність повернення ріпаку у сівозміні на попереднє місце вирощування менша порівняно з соняшником (для насіння ріпаку - 3-4 роки для всіх природно-кліматичних зон України, а для насіння соняшнику - 7-8 років для зони Лісостепу та 7-9 років для зони Степу), вирощування ріпаку можна розглядати як спосіб оптимізації посівних площ під олійними культурами.

Вважаємо, що з метою покриття внутрішнього дефіциту олійної сировини та повнішого завантаження потужностей переробних олієжирових підприємств, альтернативною сировиною для переробних підприємств може стати ріпак.

Враховуючи народногосподарське значення вирощування ріпаку, в другому розділі "Оцінка конкурентоспроможності виробництва насіння ріпаку та продуктів його переробки" здійснено економічний аналіз сучасних тенденцій розвитку світового та вітчизняного ринків насіння ріпаку і продуктів його переробки, ідентифіковано чинники забезпечення конкурентоспромож-ності продукції за сучасних умов та проведено оцінку конкурентоспроможності виробництва насіння ріпаку і продуктів його переробки.

У процесі дослідження встановлено, що у світі зберігається тенденція до нарощування обсягів виробництва насіння ріпаку. Однією з основних причин посилення економічного інтересу до культури є її використання для виробництва біодизеля, лідерами-виробниками якого є країни ЄС - близько 21 млн т у 2009 р., а саме: Німеччина, Іспанія, Франція, Італія та ін. Слід зазначити, що для країн ЄС суттєвою проблемою є сировинне забезпечення біодизельної галузі.

Внаслідок значного попиту зовнішнього ринку, протягом 1990-2008 рр. в Україні також відбулося стрімке нарощування обсягів виробництва насіння ріпаку в 22 рази (від 130,2 до 2872,9 тис.т) за рахунок розширення посівних площ в 15,7 раза (від 89,7 до 1411,8 тис.га) та росту урожайності в 1,4 раза (від 14,5 до 20,8 ц/га). Зміна кон'юнктури на ринку ріпаку на початку 2008/09 МР та вплив несприятливих погодних умов зумовили скорочення посівних площ ріпаку під урожай 2009 р. на 25%. Ріпак культивується в усіх природно-кліматичних зонах України, при цьому домінує виробництво озимого ріпаку (97% в загальному обсязі валового збору 2009 р.) через вищі рівні урожайності та економічної ефективності (рівень рентабельності озимого ріпаку 2009 р. становив 24,9% проти 7,8% збитку ярого).

Нині вітчизняне виробництво насіння ріпаку експортоорієнтоване (част-ка експорту у загальному розподілі становила 95% у 2009/10 МР) (табл. 1).

Таблиця 1

Баланс попиту та пропозиції на ринку насіння ріпаку в Україні, тис. т

Показник	Маркетинговий рік (МР)
	2005/06	2006/07	2007/08	2008/09	2009/10
Загальна пропозиція	290,6	610,5	1054,4	2885,9	1920,9
у т. ч.: початкові запаси	5	3,6	4,3	8,4	45,9
виробництво	284,7	605,7	1047,4	2873	1873
імпорт	0,9	1,2	2,7	4,5	2
Загальний попит	287,0	606,2	1046	2840	1900
у т. ч.: внутрішній попит	100	120	140	200	100
експорт	187	486,2	906	2640	1800
Кінцеві запаси	3,6	4,3	8,4	45,9	20,9

Незважаючи на зростання у 2,4 раза переробних потужностей вітчизня-ної олійно-жирової галузі (від 3,5 млн т у 2000 р. до 8,5 млн т у 2009 р.) та прийняття програм щодо розвитку ріпаківництва та виробництва біодизеля, обсяги внутрішнього споживання насіння ріпаку впродовж 2005/06-2009/10 МР істотно не розширилися порівняно з динамікою нарощування обсягів вироб-ництва сировини. У 2008/09 МР було вироблено 49 тис. т нерафінованої ріпакової олії та 65 тис. т ріпакового шроту. За даними асоціації "Укроліяпром", ріпак переробляли на Пологівському ОЕЗ, Вінницькому і Чернівецькому ОЖК та Ніжинському ЖК. Аналіз балансів попиту і пропозиції на ринках ріпакової олії та шроту свідчить про незначний внутрішній попит на дані продукти з боку хімічної, харчової та комбікормової промисловості. Незважаючи на малі обсяги внутрішнього виробництва ріпакової олії і шроту, понад 60% їх обсягу експортується до країн ЄС.

Збільшення внутрішнього попиту на насіння ріпаку у перспективі можливо при розвитку виробництва біодизеля за різними варіантами організації переробки: власна переробка, на кооперативних засадах або промислове вироб-ництво. Нині біодизельна індустрія в Україні розвивається стихійно. Фермери й сільськогосподарські підприємства виробляють біодизель із власної сировини на малопотужних установках при недостатньо налагодженому контролі якості сировини та кінцевої продукції. Достовірна інформація про стан виробництва біодизеля в нашій державі відсутня. За різними оцінками, понад 40 об'єктів із виробництва біодизеля, переважно міні-заводи або дослідні установки працювали в 12 областях і виробили у 2008 р. майже 20 тис. т продукції переважно для задоволення власних потреб.

Враховуючи експортну спрямованість продукції ріпакового підкомплексу України, цінова ситуація на її ринках визначається кон'юнктурою взаємозалеж-них світових ринків - олійних культур, продуктів їх переробки і мінерального дизельного палива, а також динамікою розвитку біодизельного сектору в світі. Різке зниження закупівельних цін на насіння ріпаку влітку 2008 р. спричинили зменшення рівня його цінової конкурентоспроможності та послаблення інтересу сільськогосподарських підприємств до культури. Протягом останніх років основним каналом реалізації насіння ріпаку (90% загального обсягу) були оптові оператори-експортери, які пропонували рівень ціни на 8% вищий, ніж вітчизняні переробні підприємства. Це зумовлено більшим інтересом зі сторони імпортерів до придбання саме сировини, а не продуктів переробки і проявляється в тому, що в країнах ЄС діють нульові ставки імпортних тарифів на насіння ріпаку, а для ріпакової олії вони складають 2,9-6,4%. Крім того, ріпак вивозиться протягом першого півріччя маркетингового року, коли ціна значно нижча, внаслідок недостатніх потужностей елеваторів для зберігання насіння. Динаміка ціни на ріпак технічний за досліджуваний період аналогічна до динаміки цін на продовольчий, а її рівень в середньому нижчий на 15%.

Хоча в Україні спостерігається тенденція поступового росту урожайності ріпаку, фактичний її рівень у переважній більшості господарств значно нижчий від потенційно можливого 30 ц/га. Нарощування урожайності сприяє збільшенню прибутковості культури та її конкурентоспроможності (табл. 2).

Таблиця 2

Групування сільськогосподарських підприємств за урожайністю ріпаку в 2009 році

Групи за урожайністю ріпаку, ц/га	Кількість господарств у групі	Середня площа ріпаку, га	Частка посівів ріпаку в загальній площі, %	Урожайність ріпаку, ц/га	Виробничі витрати на 1 га ріпаку, грн	Повна собівартість 1 т ріпаку, грн	Ціна реалізації 1 т ріпаку, грн	Рентабельність ріпаку, %	Товарність ріпаку, %
До 5,0	219	126	6,6	3,5	843	2399	2015	-16	93
5,1-10,0	577	189	8,2	8,1	1780	2467	2139	-13,3	90,5
10,1-15,0	702	259	9,8	12,7	2429	2231	2177	-2,4	94,6
15,1-17,5	329	294	10,9	16,3	2861	2084	2227	6,9	93,1
17,6-20,0	298	304	10,7	18,7	3085	1904	2289	20,2	90,7
20,1-25,0	430	322	11,1	22,3	3323	1875	2268	21,0	95,8
25,1-30,0	265	411	11,6	27,5	3728	1658	2331	40,6	93,5
Понад 30,0	213	407	12,6	38,6	5820	1765	2433	37,9	95,7
В Україні	3033	278	10,5	19,0	3079	1918	2369	23,6	94,5

Аналіз представлених груп сільськогосподарських підприємств свідчить про тісну залежність між урожайністю та витратами на вирощування: із збільшенням виробничих витрат на 1 га ріпаку урожайність зростає. Розподіл сільськогосподарських підприємств за розмірами посівних площ ріпаку та їх питомою вагою в сівозміні також доводять конкурентні переваги виробництва з вищим ступенем його концентрації.

Шляхом порівняльного аналізу результатів рейтингу конкуренто-спроможності виробництва насіння ріпаку у сільськогосподарських підприємствах виявлено деякі закономірності. У цілому по Україні виробництво насіння ріпаку є високорентабельним, хоча спостерігається тенденція до зменшення її рівня (табл. 3). Це пояснюється різними темпами росту цін на дану культуру та її собівартості. Собівартість виробництва і реалізації 1 т насіння ріпаку протягом 2007-2009 рр. зросла на 47% (від 1299 до 1911 грн), а ціна реалізації - лише на 32% (від 1793 до 2366 грн).

Таблиця 3

Динаміка економічних чинників, що визначають потенційну конкурентоспроможність виробництва насіння ріпаку

у сільськогосподарських підприємствах України

Показник	2007 р.	2008 р.	2009 р.	2009 р. до 2007 р., %
	Група лідерів	У середньому по Україні	Група лідерів	У середньому по Україні	Група лідерів	У середньому по Україні	Група лідерів	У середньому по Україні
Кількість господарств	206	2939	265	3784	212	3033	103	103
Урожайність, ц/га	16,4	13,1	26,7	21,5	24,3	19	148	145
Ціна реалізації 1 т, грн	1710,8	1792,5	2686,7	2163	2399,8	2366	140	132
Повна собівартість 1 т, грн	690,6	1299	719,4	1430	1086,2	1911	157	147
Прибуток на 1 т, грн	1020,2	493	1967,3	733	1313,6	455	129	92
Рентабельність, %	147,7	38	273,5	51,3	120,9	23,8	-27 п.	-14 п.

У 2009 р. у структурі виробничої собівартості прямі матеріальні витрати складали 72%, прямі витрати на оплату праці - 5%, інші прямі витрати і загальновиробничі витрати - 21%. У структурі прямих матеріальних витрат найбільшу частку займали витрати на мінеральні добрива 27%, а витрати на насіння та нафтопродукти були відповідно 9 і 11%.

При цьому, рівень собівартості виробництва у групі конкурентоспроможних підприємств був нижче за середній рівень (2009 р. на 43%). Відповідно в групі лідерів рівень прибутку від реалізації 1 т ріпаку значно вищий, ніж у середньому по Україні (2009 р. у 2,9 раза). Аналіз групування сільськогосподарських підприємств за рівнем рентабельності виробництва насіння ріпаку підтверджує висновок, що найбільш вагомим чинником є рівень собівартості. Нижчий рівень собівартості забезпечується за рахунок раціонального використання матеріалів та інноваційних технологій виробництва. В результаті цього рівень урожайності у групі лідерів у 1,3 раза вищий за середній.

Переробка ріпаку переважно сконцентрована на великих олієжирових підприємствах. Обсяги виробництва нерафінованої ріпакової олії і макухи у підсобних господарствах незначні. Пояснюється це низькою якістю та відповідно не конкурентоспроможністю даної продукції на ринку.

Аналіз конкурентоспроможності виробництва ріпакової олії здійснено за результатами діяльності Вінницького та Чернівецького ОЖК, які мають значні потужності з переробки насіння ріпаку. Їх частка 2008 р. становила в середньому 55% загального обсягу виробництва ріпакової олії в Україні. Як свідчать наші дослідження, виробництво ріпакової олії та шроту у 2006/07-2007/08 МР було конкурентоспроможним. Рівень його рентабельності у 2006/07 МР становив 23%, а у 2007/08 МР зріс на 12 пунктів - до 35% (табл. 4).

Таблиця 4

Конкурентоспроможність виробництва 1 т ріпакової нерафінованої олії на Вінницькому та Чернівецькому ОЖК

Показник	2006/07 МР	2007/08 МР	2008/09 МР	2008/09 МР до 2006/07 МР, %
Вартість насіння ріпаку, грн	3465	5120	6076	175
Вартість шроту, грн	453	1117	1150	2,5 рази
Вартість сировини за винятком побічної продукції, грн	3012	4003	4926	163
Витрати на переробку 1 т ріпакової олії, грн	642	641	793	123
Повна собівартість 1 т ріпакової олії, грн	3654	4644	5719	156
Ціна реалізації 1 т ріпакової олії, грн	4500	6265	5925	132
Рівень рентабельності, %	23	35	4	-
Прибуток від реалізації 1 т ріпакової олії, грн	846	1621	206	24

Відповідно зростання прибутковості виробництва ріпакової олії стимулювало подальше нарощування обсягів переробки культури - до 52,7 тис. т насіння ріпаку, зокрема на Вінницькому ОЖК - 31,7 тис. т та на Чернівецькому ОЖК - 20,9 тис. т в 2008 р.

Однак, у 2008/09 МР рівень рентабельності виробництва ріпакової олії різко знизився і становив лише 4%. Насамперед, це пояснюється різними темпами росту собівартості і ціни реалізації 1 т ріпакової олії - відповідно 56 і 32%.

Найбільшу частку (86%) у структурі собівартості виробництва 1 т ріпакової олії становила вартість сировини.

Так, якщо закупівельна ціна насіння ріпаку франко-завод в 2006/07 МР була 1462 грн/т, то на початку 2008/09 МР вона зросла на 82% і дорівнювала 2665 грн/т.

Протягом 2006/07-2008/09 МР собівартість виробництва 1 т ріпакової нерафінованої олії на Вінницькому та Чернівецькому ОЖК зросла на 70% (за рахунок зростання вартості сировини - на 82% і витрат на переробку - на 28%). Останнє зумовлене здорожчанням вартості енергоресурсів.

Саме через високий рівень собівартості виробництва ріпакової олії, який практично дорівнював рівню ринкових цін, її конкурентоспроможність була низькою на ринку.

Відповідно з боку переробних підприємств не спостерігалося інтересу надалі нарощувати обсяги переробки даної культури.

Наші дослідження за економічними умовами 2008 р. свідчать, що при відсутності реалізації побічних продуктів переробки, гранично максимальний рівень вартості ріпаку як сировини для виробництва конкурентоспроможної ріпакової олії на внутрішньому і світовому ринках становив 2150 грн/т. Частка сільськогосподарських підприємств з таким рівнем собівартості становила 82% і відповідно рівнем ціни реалізації - 70%.

За умови реалізації ріпакового шроту конкурентоспроможність олії значно зростала - гранично допустима вартість ріпаку була на рівні 2600 грн/т.

У третьому розділі "Напрями підвищення конкурентоспроможності виробництва насіння ріпаку та продуктів його переробки в Україні" визначено шляхи забезпечення конкурентоспроможності виробництва ріпаку та продуктів його переробки, узагальнено світовий досвід державної підтримки стимулювання виробництва та споживання біодизеля та обґрунтовано інструменти державного регулювання щодо підвищення конкурентоспромож-ності виробництва насіння ріпаку та продуктів його переробки.

У дисертаційному досліджені представлено алгоритм визначення конку-рентоспроможності використання насіння ріпаку та продуктів його переробки, який передбачає зіставлення варіантів економічної ефективності різних етапів переробки культури для визначення пріоритетності напрямів реалізації залежно від показників кон'юнктури ринку.

Встановлено, що лише незначна частка господарств (17 %) була спроможна виробляти конкурентоспроможний біодизель з власної сировини без реалізації продуктів переробки.

Доцільність переробки ріпаку на біодизель суттєво зростає при реалізації ріпакового шроту.

За цієї умови, 2008 р. більше половини господарств (55 %) з рівнем урожайності понад 22 ц/га виробили 1261 тис. т ріпаку, при переробці якого можна було отримати 394 тис. т конкурентоспроможного біодизеля ціною до 5 грн/кг.

Економічний аналіз ефективності переробки насіння ріпаку, придбаного за ринковою ціною, свідчить, що біодизель був неконкурентоспроможний. Його вартість занадто висока, щоб конкурувати з ціною мінерального палива.

За умови реалізації шроту найнижчий рівень собівартості біодизеля ставив 6,7 грн/кг (при питомій вазі купленої сировини 65%) та відповідно без урахування вартості шроту - 9,8 грн/кг (понад 74%).

Зниження собівартості та підвищення якості продукції ріпаківництва є пріоритетними напрямами забезпечення конкурентоспроможності, гарантує довготривалі переваги товаровиробнику в конкурентній боротьбі і є основним критерієм для споживача.

На основі проведеного кореляційно-регресійного аналізу виявлено щільність зв'язку між рентабельністю виробництва насіння ріпаку і рівнем урожайності, середньої ціни реалізації та повної собівартості 1 т ріпаку, який характеризує отримана модель:

Y=13,007 + 0,742X₁ + 0,042X₂ - 0,040X₃

Зв'язок між значеннями функції і незалежних змінних середній: коефіцієнт кореляції R=0,6748.

Вірогідна границя множинного коефіцієнту кореляції R_gr=2,54, що свідчить про його статистичну значимість з ймовірністю P=0,95.

За критерієм Фішера рівняння є статистично значимим на тій підставі, що розрахункове значення коефіцієнта Фішера (F=811,36) більше за граничне значення (F_gr=2,65).

Згідно з нашими дослідженнями, зі збільшенням урожайності на 1 ц рівень рентабельності підприємств підвищується на 0,7%; зростання середньої ціни на 100 грн збільшує рівень рентабельності на 4,2%; зменшення собівартості 1 т на 100 грн зумовлює підвищення рівня рентабельності на 4%.

Включені до моделі фактори пояснюють 45,5% варіації рентабельності підприємств від сумарного впливу трьох досліджуваних факторів, у т.ч. на 2,2% за рахунок урожайності, 6,1% - за рахунок середньої ціни реалізації, 37,2% - за рахунок собівартості.

Отже, підвищення конкурентоспроможності виробництва насіння ріпаку та продуктів його переробки на мікрорівні відбувається через оптимізацію витрат виробництва, що досягається інтенсифікацією виробництва на основі використання інноваційних технологій; раціональним використанням природних ресурсів, виробничо-технічного потенціалу господарств та системи управління; підвищенням продуктивності праці; науково обґрунтованою спеціалізацією та концентрацією виробництва тощо.

Значення якісного чинника конкурентоспроможності зростає у зв'язку з розширенням сфери застосування інноваційних технологій та зростанням екологічних вимог.

Нарощування якості насіння ріпаку та продуктів його переробки передбачає удосконалення системи техніко-технологічного забезпечення їх виробництва; застосування ресурсозберігаючих технологій вирощування, зберігання та переробки насіння ріпаку; своєчасне проведення агротехнічних заходів; здійснення контролю за якістю на всіх етапах виробництва і збуту продукції.

Особливе значення у формуванні конкурентних переваг виробництва насіння ріпаку має розвиток вітчизняної селекції і насінництва.

В найближчій перспективі в Україні необхідно розробити і впровадити програми з сертифікації безпеки насіння ріпаку з урахуванням вимог світових стандартів якості та вимог сталості Директиви 2009/28/ЄС (обмеження землекористування і охорони біорізноманіття при виробництві сировини для виробництва біопалива, скорочення викидів парникових газів при виробництві біопалив, а також окремі питання соціальної сталості).

З метою забезпечення конкурентоспроможності на макроекономічному рівні потрібно удосконалювати цінову, податкову та кредитно-фінансову політику в АПК України, розвивати біржову торгівлю та ринкову інфраструктуру, маркетингові служби регулярного забезпечення учасників ринку повноцінною інформацією, удосконалювати антимонопольне законодавство щодо формування ринкових відносин і розвитку конкуренції.

Забезпечення конкурентоспроможності виробництва ріпаку важливо розглядати не тільки як експортноорієнтованої продукції.

Потенційні конкурентні переваги забезпечуватимуться не у сфері експорту сировини, а за рахунок реалізації продукції переробки (олії, шроту, біодизеля тощо).

Таким чином, стратегічним напрямом забезпечення конкурентоспроможності виробництва ріпаку та продуктів його переробки має стати удосконалення міжгалузевих комплексів, формування нових відтворювальних і технологічних систем на умовах партнерства, здатних заповнити певні ніші у конкурентному середовищі.

Як переконує світовий досвід, пряма і непряма підтримка біодизельного сектору здійснюється на всіх етапах його виробничо-збутового ланцюга (через ціновий механізм, державну політику щодо землекористування, державну підтримку та субсидування, сприяння капіталовкладенням та формуванню сприятливого інвестиційного клімату через податкові стимули, тощо).

В Україні прийнято закони щодо стимулювання виробництва біодизеля, затвердженні державні стандарти галузі, здійснено деякі всесторонні наукові розробки.

Однак основними перепонами для ефективної організації його виробництва залишаються відсутність власних коштів і фінансових стимулів для реалізації проектів з біодизельного виробництва та висока вартість банківського кредитування, певні технологічні й інформаційні бар'єри тощо.

Вважаємо, що створення сприятливих умов для розвитку виробництва і споживання біодизеля можливе через запровадження заходів державної підтримки виробництва біопалива та відповідної техніки й обладнання для його виробництва; сприяння формуванню ринку біодизеля та його сумішей; регламентування обов'язковості його використання, а також довгострокове пільгове кредитування інвестиційних проектів з виробництва біодизеля.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і запропоновано нове вирішення наукового завдання щодо удосконалення основних напрямів підвищення конкурентоспроможності виробництва насіння ріпаку та продуктів його переробки в Україні. Результати дослідження дозволили зробити висновки теоретичного, методичного та практичного характеру, що зводяться до наступного:

1. Конкурентоспроможність виробництва насіння ріпаку та продуктів його переробки визначається через відносні показники, які відображають здатність продукції забезпечувати товаровиробникові за умов конкуренції максимальний рівень дохідності та задоволення потреб споживача за рахунок якісних та вартісних характеристик товару.

2. Виявлено основні чинники забезпечення конкурентоспроможності виробництва насіння ріпаку та продуктів його переробки з урахуванням умов конкурентного середовища функціонування сільськогосподарських підприємств та особливостей виробництва і споживання продукції, а саме - конкурентні переваги в сферах зниження витрат та підвищення якості. До зовнішніх чинників віднесено тенденції кон'юнктури ринку олійних культур, продуктів їх переробки та ринку мінерального дизеля, рівень інституційно-правового забезпечення діяльності її суб'єктів та ефективне функціонування механізмів державного регулювання економіки, рівень інноваційного забезпечення виробництва тощо.

3. Обґрунтовано методичні підходи щодо аналізу конкурентоспромож-ності через визначення показників економічної та технологічної ефективності виробництва. Дану систему показників доцільно формувати на принципах: комплексності оцінки, її системності, оптимальності, відносності, динамізму, інформаційної достовірності, інноваційності та адекватності факторам зовнішнього середовища.

4. На вітчизняному ринку олійних культур та продуктів їх переробки сформоване висококонкурентне середовище. Протягом 2007-2009 рр. виробництво насіння соняшнику як сировини для переробки було більш конкурентоспроможне, ніж насіння ріпаку, оскільки за аналізований період середньозважений рівень рентабельності виробництва насіння соняшнику становив 45%, ріпаку - 40%. Враховуючи рівень олійності насіння соняшнику і ріпаку, витрати на виробництво 1 кг соняшникової олії в сировині на 35% менше, ніж витрати на виробництво ріпакової олії. Проте ріпак має стратегічні конкурентні переваги з позиції оптимізації посівних площ під олійними культурами для нарощування обсягів внутрішньої переробки та експорту.

5. Конкурентоспроможність насіння ріпаку та продуктів його переробки динамічне і відносне поняття, яке залежить від конкретних умов кон'юнктури взаємозалежних світових ринків (олійних культур, продуктів їх переробки і мінерального дизельного палива тощо), а також динаміки розвитку біодизельного сектору у світі. Відповідно до світового попиту, протягом 2005/06 - 2009/10 МР в Україні обсяги виробництва насіння ріпаку зросли у 6 разів, із якого 95% експортувалися у вигляді сировини.

6. Встановлено, що конкурентоспроможність українського насіння ріпаку на ринку зумовлена двома факторами. З одного боку, відносно високою ціною на світовому ринку та, з іншого - низькою собівартістю його вирощування вітчизняними виробниками, за рахунок низької оплати праці та природної родючості землі. Забезпечення довгострокової конкурентоспроможності виробництва насіння ріпаку можливе за рахунок інтенсифікації виробництва, передумовою якої є виробництво енергетичних культур за інноваційними технологіями та переоснащення основних фондів галузі, що дозволить підвищити урожайність, якість та знизити собівартість продукції.

7. Незважаючи на переваги внутрішньої переробки насіння ріпаку (за рахунок доданої вартості, тощо), виробництво ріпакової олії і біодизеля в Україні не набуло належного розвитку. Визначальним чинником оптимальної межі економічної ефективності і конкурентоспроможності переробки ріпаку є вартість сировини, частка якої становить 86% у повній собівартості готової продукції. Дослідження за економічними умовами 2008 р. свідчать, що при відсутності реалізації побічних продуктів переробки, гранично максимальний рівень вартості ріпаку для виробництва конкурентоспроможної олії на ринку становив 2150 грн/т. Частка сільськогосподарських підприємств з таким рівнем собівартості складала 82% і відповідно рівнем ціни реалізації - 70%. За умови реалізації ріпакового шроту гранично допустима вартість ріпаку була на рівні 2600 грн/т.

8. Конкурентоспроможність біодизеля залежить від співвідношення рівня цін на сільськогосподарську сировину і викопні види палива. При цьому ефективність виробництва біодизеля вища за реалізації продуктів його переробки. Як свідчать наші дослідження, за результатами алгоритму визначення конкурентоспроможності використання насіння ріпаку та продуктів його переробки, лише незначна частка господарств (17 %) була спроможна виробляти конкурентоспроможний біодизель з власної сировини без реалізації продуктів переробки. Доцільність переробки ріпаку на біодизель суттєво зростає при реалізації ріпакового шроту. За цієї умови, в 2008 р. більше половини господарств (55 %) з рівнем урожайності понад 22 ц/га виробили 1261 тис. т ріпаку, при переробці якого можна було отримати 394 тис. тонн конкурентоспроможного біодизеля ціною до 5 грн/кг.

9. Економічний аналіз ефективності переробки насіння ріпаку, придбаного за ринковою ціною, свідчить, що біодизель був неконкуренто-спроможний. Його вартість занадто висока, щоб конкурувати з ціною мінерального палива. За умови реалізації шроту найнижчий рівень собівартості біодизеля становив 6,7 грн/кг (при питомій вазі купленої сировини 65 %) та відповідно без урахування вартості шроту - 9,8 грн/кг (понад 74 %). Підвищення ефективності вирощування ріпаку та поліпшення технічного забезпечення виробництва біодизеля - два взаємозалежних напрями, спрямовані на забезпечення конкурентоспроможності продукції ріпаківництва.

10. Стабільний розвиток біоенергетичного сектору передбачає комплексну державну підтримку його розвитку. Підвищенню ефективності виробництва біодизеля слугуватиме створення збалансованої системи регуляторних ринкових інструментів, основними з яких є подальше удосконалення законодавчо-нормативної бази щодо стимулювання розвитку ринку біопалив; визначення обов'язкових обсягів щорічного виробництва і використання біодизеля; вирішення питання кваліфікаційних вимог до його виробництва, зберігання і реалізації та формування системи забезпечення державного контролю якості; розробка спеціальної цільової програми розвитку виробництва та застосування рідкого моторного палива.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях:

1. Куць Т. В. Виробництво та переробка олійних культур в Україні / Т. В. Куць // Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. - 2009. - Вип. 141. - С. 196-203.

2. Куць Т. В. Економічний аналіз пріоритетності у виборі сировини для виробництва біодизеля в Україні / Т. В. Куць // Науковий вісник Нац. університету біоресурсів і природокористування України. Серія "Економіка, аграрний менеджмент та бізнес". - 2010. - Вип. 154. - Ч. 1. - С. 212-217.

3. Куць Т. В. Значення та фактори якості сільськогосподарської продукції (на прикладі зерна) / Т. В. Куць // Вісник Білоцерківського державного аграрного університету - 1998. - Вип. 4. - Ч. 2. - С. 209-214.

4. Куць Т. В. Методичні рівні дослідження конкурентоспроможності аграрної продукції / Т. В. Куць // Вісник Білоцерківського державного аграрного університету - 1998. - Вип. 4. - Ч. 2. - С. 214-216.

5. Куць Т. В. Основні напрями забезпечення виробництва конкурентоспроможної продукції / Т. В. Куць // Економіка АПК. - 1998. - № 4. - С. 64-66.

6. Куць Т. В. Особливості конкурентоспромож. Сільськогосп. продукції і підприємств / Т. В. Куць // Вісник Харк. нац. техн. універ. сільського господарства. Серія "Економічні науки". -2007. -Вип. 64. - С. 328-332.

7. Куць Т. В. Особливості формування конкурентного середовища на аграрному ринку України / Т. В. Куць // Вісник Білоцерківського державного аграрного університету. - 1996. - Вип. 1. - С. 150-153.

8. Куць Т. В. Про оцінку конкурентоспроможності продукції / Т. В. Куць // Економіка АПК. - 1998. - № 2. - С. 58-61.

9. Куць Т. В. Ринок ріпаку: поточна кон'юнктура і прогноз / Т. В. Куць // Вісник Білоцерк. Держ. Агр.. університету. -2009. - Вип. 63. -С. 149-154.

10. Куць Т. В. Розвиток конкуренції в умовах структурно-трансформаційних процесів в АПК / Т. В. Куць // Вісник Білоцерківського державного аграрного університету. - 1997. - Вип. 3. - Ч.2. - С.163-166.

11. Куць Т. В. Технологічні інновації в підвищенні ефективності виробництва ріпаку в Україні / Т. В. Куць // Науковий вісник Національного аграрного університету. - 2008. - Вип. 131. - С.190-195.

Матеріали конференцій:

1. Куць Т. В. Державне регулювання конкурентоспроможності аграрних підприємств / Т. В. Куць // Всеукр. наук. конф. молодих учених, 21-22 лютого 2008 р. : тези доп. - Умань, 2008. - Ч. 2. - С. 216-218.

2. Куць Т. В. Конкурентоспроможність продукції ріпаківництва в Україні / Т. В. Куць // Продуктивні сили та продовольча безпека країни: 2 міжнар. наук.-практ. конф. Молод. вчених (у заоч.формі) : тези доп. - К., 2010. - С.177-181.

3. Куць Т. В. Кон'юнктура світового ринку ріпаку/ Т. В. Куць // Стратегія розвитку підприємництва: теорія, організація, практика: всеукр. наук.-практ. конф. : тези доп. - Тернопіль, 2009. - С. 78-80.

4. Куць Т. В. Обґрунтування економічної ефективності переробки ріпаку на біодизель / Т. В. Куць // Розвиток аграрного виробництва в умовах світової фінансово-економічної кризи: міжнар. наук.-практ. конф. молодих вчених (у заочній формі) : тези доп. - К., 2009. - С. 226-229.

...