Організаційно-економічний механізм розвитку зернопродуктового підкомплексу: теорія, методологія, практика

У п'ятому розділі - «Формування зовнішньоекономічного механізму в зернопродуктовому підкомплексі» - виявлено рівень інтеграції України у світовий ринок зерна, розглянуто зовнішньоекономічні зв'язки та розроблено механізм залучення іноземних інвестицій у зернопродуктовий підкомплекс.

Світовий ринок зерна є одним із найбільш прогнозованих і зумовлюється кількома факторами. По-перше, зерно є одним із життєво необхідних, найбільш важливих продуктів харчування населення планети. По-друге, вирощування зерна, з огляду на природно-кліматичні умови, можливе не на всій території світу і, по-третє, воно є ідеальним продуктом для довгострокового зберігання й транспортування.

Разом з тим при явному лідерстві певної групи країн в експорті або імпорті зерна цей ринок не є абсолютно монополізованим. Його можна віднести до олігополістичних ринків. Кон'юнктура цін на ньому досить прогнозована, оскільки тісно взаємозалежна з обсягами виробництва, запасами й попитом на світовому ринку, цінами на внутрішніх ринках країн-експортерів. Багато хто із країн, які є найбільшими імпортерами або експортерами зерна, відстежують тенденції світового ринку та свій сегмент на ньому.

До набуття суверенітету Україна не була окремим суб'єктом ринку, її потенціал враховувався лише в складі СРСР, а пізніше - СНД. Лише кілька років тому в міжнародних оглядах ринку зерна з'явилися перші відомості про Україну. Проте з її боку, на наш погляд, не прикладається достатньо зусиль з активізації торгівлі, пошуку своєї ніші на міжнародному ринку зерна, хоча потреба в цьому й потенційні можливості у неї є.

Саме це вимагає визначення на державному рівні місця України у світовому виробництві зерна, можливостей експорту, конкурентоспроможності вітчизняного зерна на світовому ринку для того, щоб розробити експортно-імпортну політику стратегічно важливого для країни продукту на перспективу. Дослідженнями встановлено, що світовий ринок зерна характеризується нестійкістю, адже на ринок зерна поширюються товарні інтервенції урядів різних країн.

Оцінка наслідків вступу України у СОТ для зернопродуктового підкомплексу ґрунтується на припущенні, що зміна імпортних тарифів буде впливати на виробництво опосередковано через зміну попиту й цін на зернопродукти. При цьому робиться припущення про незмінність інших факторів, що значною мірою зумовлюють рівень ефективності виробництва: купівельної спроможності гривні, заходів державної підтримки, рівня доходів населення, ґрунтово-кліматичних умов.

Нестабільність внутрішнього ринку зерна певною мірою пояснюється його ізольованістю від світового. Для сільських товаровиробників, а також елеваторів, комбінатів хлібопродуктів і хлібоприймальних пунктів немає доступної інформації про ціни на зерно на світовому ринку.

Перешкоджає розвитку експортної орієнтації відсутність професійних галузевих об'єднань і союзів, які б дозволяли централізовано відстоювати інтереси сільських товаровиробників, брати участь у розробці законодавчих актів, організовувати й удосконалювати інформаційне обслуговування, створювати інтегровані формування, розвивати виробництво на основі прогнозованого збуту.

Для скорочення витрат при організації збуту зерна на зовнішніх ринках процес формування експортних партій доцільно починати з виробництва продукції й завершувати на стадії зберігання. Це потребує створення структури, яка б координувала сільськогосподарських товаровиробників і елеваторів у питаннях організації й технології виробництва, доробки, зберігання та збуту продукції. Пріоритетом у діяльності координуючої структури повинні бути економічні інтереси сільських товаровиробників і взаємодіючих з ними елеваторів.

Таким вимогам найбільшою мірою відповідає асоціація експортерів зерна, діяльність якої здійснюється на безприбутковій основі. У перелік функцій асоціації експортерів зерна рекомендується включити організацію комплексу робіт з експорту зерна, починаючи з укладання договорів (контрактів) із господарюючими суб'єктами країн-імпортерів. Все це потребує створення структурних підрозділів асоціації на районному, регіональному й державному рівнях.

Важливою передумовою успішної діяльності підрозділів асоціації є цінова стабільність на зерновому ринку країни. Її досягнення органічно пов'язано із впровадженням системи збору й поширенням доступної інформації, а також з формуванням відповідної ринкової інфраструктури, що дозволяє застосовувати методи організації руху товарів у формі біржової торгівлі готовою продукцією, складських розписок і ф'ючерсних контрактів.

Діяльність у зернопродуктовому підкомплексі України щодо підвищення інвестиційної привабливості має бути спрямована на мінімізацію різних видів інвестиційних ризиків, які властиві всім галузям без винятку. У цьому зв'язку автор дослідження виділив основні ризики, що впливають на прямі іноземні інвестиції в підкомплекс, які були позитивно оцінені експертами (керівниками різних рівнів, фахівцями, міністерськими працівниками) (табл. 1).

Таблиця 1

Рейтинги основних галузей зернопродуктового підкомплексу за інвестиційним ризиком*

Рейтинг ризику	Зернова галузь	Борошномельно-круп'яна галузь	Хлібопекарська галузь
Види інвестиційного ризику
Економічний	5	2	10 3 8
Політичний	6	34	42 2 13
Соціальний	21	18	12 23,5 2
Екологічний	32	23	29 39 22
Кримінальний	25	16	6 39 65

* Розраховано за даними експертних оцінок

На думку експертів, українські й закордонні інвестори дотримуються різних підходів до визначення основних факторів ризику. Тому, крім загальної оцінки видів ризику нами проаналізовано інвестиційний ризик підприємств зернопродуктового підкомплексу для українських та іноземних інвесторів.

За регіонами інвестиційна активність досить істотно диференціюється. Аналіз її в регіональному розрізі показує, що в Центральний і Південний регіони, як і раніше, направляється до 2/5 загального обсягу інвестицій в основний капітал.

Автором дослідження розроблено модель організаційно-функціональної структури органів управління для залучення іноземних інвестицій у зернопродуктовий підкомплекс. Слід зазначити, що багато елементів моделі часто залишаються невиконаними, на наш погляд, через відсутність конкретного механізму відстеження пунктів матриці у формі мети: робоча група - рада з питань економічної політики - консультативний парламент.

У шостому розділі - «Формування організаційно-економічного механізму розвитку зернопродуктового підкомплексу» - обгрунтовано основні напрями розвитку зернопродуктового підкомплексу в умовах ризиків, розроблено механізми удосконалення економічних відносин у його структурних складових, показано вплив стратегічного планування на формування організаційно-економічного механізму розвитку зернопродуктового підкомплексу, оптимизовано логістичні потоки руху зернопродукції.

Автором дослідження побудовано структуру організаційно-економічного механізму розвитку зернопродуктового підкомплексу, яка представлена через його функціональні складові: організаційний та економічний механізми, системоутворювальною ознакою яких є цільова підсистема підприємств підкомплексу (рис. 2).

Размещено на http://www.allbest.ru

Рис. 2. Основні напрями удосконалення організаційно-економічного механізму розвитку зернопродуктового підкомплексу*

* Розроблено автором

Реалізація сценаріїв інтеграції потребує розробки основних заходів у межах кожного програмного сценарію й визначення ступеня її актуальності. Оцінка результативності конкретного заходу може бути проведена кількома способами. Наприклад, можливе порівняння приватних ефектів від реалізації конкретного заходу із приватними витратами по його реалізації.

У дослідженні пропонується концепція формування агрохолдингу корпоративного типу, суть якої полягає в концентрації управлінських, організаційних, господарських та інших функцій.

За результатами проведеного дослідження розроблено схему формування зернового кластеру (рис. 3), яка є універсальною й може бути застосована для побудови кластерів як внутрішньогалузевої, так і міжгалузевої орієнтації.

Размещено на http://www.allbest.ru

Стратегія галузевого кластеру може бути реалізована тільки за умов погодження інтересів влади й бізнесу, що забезпечить підвищення конкурентоспроможності зернопродуктового підкомплексу.

Розробка стратегії диверсифікації як інструмента управління економікою потребує виробництва конкурентоспроможної якісної зернопродукції, що користується попитом на світовому ринку.

Тому нами запропоновано диверсифікацію посівних площ зернових культур. У зерновому виробництві пропонується провести удосконалення структури виробництва зернових культур у напрямі збільшення частки кормового зерна й круп'яних культур.

Посіви озимої пшениці варто поступово скорочувати з 6,7 млн. га (2008 р.) до 6,4-6,5 млн. га (2020 р.) (табл. 2). При цьому забезпечення гарантованого, стабільного виробництва зерна пшениці буде можливе за рахунок підвищення врожайності.

Таблиця 2

Пропозиції щодо диверсифікації посівних площ зернових культур в Україні на перспективу*

Культура	2008 р.*	2020 р.
	тис. га	%	min	max
			тис. га	%	тис. га	%
Озима пшениця	6746,6	43,9	6400	42,2	6500	40,6
Ярова пшениця	306,9	2,0	1000	6,6	1100	6,9
Озиме жито	458,0	3,0	300	2,0	350	2,2
Яре жито	0,6	0,0	150	1,0	200	1,2
Озимий ячмінь	853,0	5,5	900	5,9	1000	6,2
Ярий ячмінь	3314,2	21,5	4100	27,0	4200	26,2
Овес	445,4	2,9	250	1,6	300	1,9
Просо	141,9	0,9	100	0,7	125	0,8
Гречка	281,8	1,8	400	2,6	450	2,8
Рис	19,8	0,1	20	0,1	30	0,2
Кукурудза на зерно	2440,1	15,9	1200	7,9	1300	8,1
Зернобобові	257,3	1,7	250	1,6	300	1,9
Інші зернові	115,1	0,7	100	0,7	150	0,9
Всього	15380,7	100,0	15170	100,0	16005	100,0

* Розраховано за даними Держкомстату України

Вирощування круп'яних культур в Україні доцільно орієнтувати переважно на забезпечення споживчого попиту внутрішнього ринку, хоча можливі експортні поставки рису.

У межах проведеного дослідження нами виявлено також проблеми, пов'язані з використанням традиційних методів для обліку логістичних витрат. Калькуляція витрат за видами робіт або операціями є оптимальним способом визначення логістичних витрат і контролю за ними.

Результатом такого підходу є сформовані ключові параметри, що визначають ефективність роботи логістики і впливають на ефективну роботу підприємства зернопродуктового підкомплексу в цілому.

Результати дослідження дозволили авторові розробити методичний підхід щодо оцінки логістичних показників, який було апробовано у ДП ДАК «Хліб України» «Західно-Кримський елеватор», що поліпшило ефективність його підрозділу логістики на 23,7 % (табл. 3).

Таблиця 3

Значення логістичних показників до і після проведення реінжинірингу логістичних бізнес-процесіву ДП ДАК «Хліб України» «Західно-Кримський елеватор»*

№	Показники	Алгоритми розрахунку	Значення (до)	Значення (після)	Різниця
1	Кількість постачальників з договорами про довгострокове партнерство	Частка від усіх постачальників	70%	98%	+40%
2	Середній час поставки	Макаронні вироби	5 днів	4 дні	-25%
		Борошно	1 день	1 день	0%
3	Мінімальний обсяг замовлення у постачальника (мінімальна партія)	Макаронні вироби	10 000 кг	10 000 кг	0%
		Борошно	40 000 кг	40 000 кг	0%
4	Частка замовлень, виконаних постачальниками вчасно	Замовлення, виконані вчасно/ Усього замовлень	63%	77%	+22%
5	Кількість поставок, здійснених із запізненням	Частка від загальної кількості поставок	13%	15%	+3%
6	Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості покупців	Дохід від реалізації за період / Середня величина заборгованості	0,89	0,99	+11%
7	Коефіцієнт оборотності сировини й матеріалів	Дохід від реалізації за період / Середня величина запасів сировини й матеріалів	1,22	1,01	-18%
8	Коефіцієнт перевищення нормативних запасів сировини та матеріалів	Обсяг запасів у грошовому вираженні / Нормативні значення в грошовому вираженні	2,4	1,0	-59%
9	Час обробки замовлення клієнта	Макаронні вироби	8 днів	8 днів	-75%
		Борошно	-	-	0%
10	Якість виконання замовлення	Частка повернень від загальної кількості поставок	36%	12%	-66%

* Розроблено автором

На основі проведених досліджень пропонується вирішення проблеми наукового і практичного формування організаційно-економічного механізму розвитку зернопродуктового підкомплексу. До цього механізму нами включено: ринок зерна та продуктів його переробки; інвестиційно-інноваційне забезпечення; екологізацію розвитку; зовнішньоекономічні зв'язки, створення інтегрованих об'єднань; стратегічне планування та побудову логістичних потоків.

ВИСНОВКИ

Результатом дисертаційної роботи є узагальнення теоретико-методологічних засад і методико-практичних принципів вирішення проблеми формування та функціонування організаційно-економічного механізму розвитку зернопродуктового підкомплексу. Сформульовано висновки щодо важелів збільшення обсягів виробництва зерна, його переробки, розвитку ринку зернопродуктів, інвестиційно-інноваційного забезпечення, екологізації, кооперативних та інтеграційних технологічних схем.

1. Зернопродуктовий підкомплекс є системою галузей, які забезпечують виробництво, переробку, реалізацію і споживання зернопродуктів. На відміну від інших підкомплексів він охоплює первинну і вторинну переробку зерна, характеризується високою мобільністю і великими можливостями щодо тривалого зберігання продукції та її транспортування на великі відстані.

2. Стратегічною метою зернопродуктового підкомплексу є формування організаційно-економічного механізму його розвитку, як системи, що забезпечує стабілізацію, постійний розвиток і послідовне неухильне підвищення ефективності виробництва для повного й надійного забезпечення населення зернопродуктами. Основними напрямами формування організаційно-економічного механізму розвитку зернопродуктового підкомплексу є: визначення сутнісного змісту; удосконалення принципів, інструментарію його дослідження; визначення ефективних форм господарювання.

3. Методологія дослідження організаційно-економічного механізму розвитку зернопродуктового підкомплексу охоплює методи дослідження, які враховують вплив зовнішнього та внутрішнього середовища, сукупність елементів системи функціонування підкомплексу, їхню специфіку та взаємозв'язки, що дозволяє синтезувати їх і досліджувати як єдине ціле.

4. Дослідження ринку зерна і продуктів його переробки показало, що на нього негативно впливає коливання обсягів виробництва зерна. Як наслідок, скоротилося споживання хлібопродуктів у розрахунку на одну особу. Так, якщо в 1990 р. їх вироблялося 154,9 кг, то в 2008 р. - тільки 39,5 кг, обсяги виробництва макаронних виробів зменшилися відповідно з 12,2 до 0,4 кг. Аналіз середніх цін реалізації зерна в Україні за 1998-2008 рр. свідчить про відсутність чіткої тенденції до зростання. Якщо у 2000 р. середня ціна на зерно становила 443,8 грн. за 1 т, то в 2008 р. - 778,6 грн. за 1 т.

5. Удосконалення механізму ціноутворення в зернопродуктовому підкомплексі обумовлюється тим, що держава за допомогою цін може спрямувати в необхідному напрямку товарне виробництво зерна і продуктів його переробки, а також підтримувати купівельну спроможність різних верств населення й забезпечувати їх соціальний захист, що має особливу актуальність в умовах ринкових відносин.

6. Забезпечення ефективного функціонування зернопродуктового підкомплексу зумовлює вдосконалення матеріально-технічної бази, її реконструкцію й оснащення сучасним технологічним устаткуванням, реалізацію високоефективних інвестиційних проектів на інноваційній основі. Інвестиційна політика в досліджуваному підкомплексі повинна випливати зі стратегічних завдань розвитку економіки країни й враховувати особливості кожної галузі та бути орієнтованою на державну підтримку, реконструкцію й технічне переоснащення зернопродуктового виробництва.

7. Проведені дослідження свідчать про необхідність створення фонду сприяння розвитку венчурних інвестицій в малих підприємствах у науково-технічній сфері зернопродуктового підкомплексу. З огляду на стратегічне значення зерна отримані нами інноваційні результати доводять, що в країні є земельні, природно-кліматичні, біологічні, технологічні, технічні, економічні й інтелектуальні можливості подвоїти виробництво конкурентоспроможного зерна. Встановлено, що фінансовий лізинг дає змогу максимізувати чисту поточну вартість інвестування у зернопродуктовий підкомплекс, якщо комісійна винагорода становить 7%, частка позикових коштів лізингодавця - 50%, умови залучення коштів - 15%, а річний прибуток користувача - максимальний.

8. Екологізація зернопродуктового підкомплексу є процесом неухильного й послідовного впровадження систем технологічних, управлінських рішень, що дозволяють підвищити ефективність використання природних ресурсів. Його становлення й послідовна інтеграція у світове господарство вимагає проведення цілеспрямованої політики створення державних систем стандартизації й сертифікації. Ці системи повинні сприяти утворенню правових основ, форм і методів робіт зі стандартизації й сертифікації, які спрямовано на забезпечення безпеки зернопродукції для життя й здоров'я людей, її сумісності й взаємозамінюваності, економію трудових, матеріальних і енергетичних ресурсів.

9. Поряд з перевагами участі у міжнародному поділі праці зростає імовірність несприятливого впливу зовнішніх факторів на зернопродуктову сферу. У цьому зв'язку при визначенні пріоритетів економічного розвитку підкомплексу й розробці програми економічної політики велика увага повинна приділятися необхідності забезпечення економічної безпеки країни. Українське зерно в останні роки користується попитом навіть у тих країнах, де спостерігається надвиробництво зернової продукції (США, Франція, Великобританія). Причинами цього є низькі ціни на фуражне зерно на внутрішньому ринку країни і досить висока його якість, щоб використати фуражне зерно для виробництва хлібопекарної продукції.

10. В зернопродуктовому підкомплексі України дотепер відсутня внутрішня система оцінки інвестиційного клімату та його окремих галузей. Іноземні інвестори орієнтуються на оцінки численних фірм, які регулярно відстежують інвестиційний клімат у багатьох країнах світу, зокрема, і в Україні. Дослідження дозволило розробити модель організаційно-функціональної структури органів управління для залучення іноземних інвестицій у зернопродуктовий підкомплекс у такій формі: робоча група - рада з питань економічної політики - консультативний парламент.

11. Розробка і впровадження організаційно-економічного механізму розвитку зернопродуктового підкомплексу передбачає поетапну реалізацію наступних програм: індикативне планування; прогнозування обсягу виробництва зерна і продуктів його переробки; наявність і використання ресурсів сільськогосподарського виробництва; зміни цін при міжгалузевих і державних закупівлях зернопродукції; аналіз наповнення зернопродуктового ринку; контроль за формуванням централізованого зернового фонду; екологізація виробничо-господарській діяльності й розробка екологічних програм на рівні галузей, промислових підприємств, кооперативів та інших господарських структур.

12. Утворення інтегрованих структур є найважливішою тенденцією розвитку господарських зв'язків у зернопродуктовому підкомплексі, які обумовлені, з одного боку, спадковістю планово-адміністративної економічної системи, з іншого - загальною економічною ситуацією в країні. Реалізація сценаріїв інтеграції потребує розробки основних заходів у межах кожного програмного проекту й визначення ступеня їх актуальності. Система можливих заходів визначає кінцеву результативність інтеграції господарюючих суб'єктів у зернопродуктовій сфері. На стадії функціонування інтегрованої структури подібного роду індикаторами визначено витрати на утримання управлінського персоналу інтегрованої структури та витрати на виконання ряду поточних функцій.

13. В основу сучасної методології має бути закладена концепція стратегічного планування. Стратегічне планування передбачає при розробці планів обов'язковий облік сукупності всіх факторів, до яких у зернопродуктовому підкомплексі належать фактори природного середовища, а також соціальних та економічних умов виробництва. Необхідно змінювати підходи до галузевого планування розвитку зернопродуктового підкомплексу й зернової галузі як основної складової, а це передбачає розв'язання методологічних проблем стратегічного планування в умовах ринкової економіки.

14. Автором розроблено універсальну схему формування зернового кластеру, яка може бути застосована для розробки кластерів внутрішньогалузевої і міжгалузевої орієнтації. Схема галузевого кластеру може бути визначена й реалізована тільки за умов погодження дій влади і бізнесу, що має забезпечити підвищення національної конкурентоспроможності зернопродуктового підкомплексу. Запропонована організаційно-інституціональна структура зернового кластеру включає підприємства переробної промисловості, заготівельні організації, виробничі підприємства різних форм власності й господарювання, селянські та фермерські господарства, їх асоціації.

15. За одержаними результатами розроблено методичні підходи щодо використання системи логістичних бізнес-процесів поряд з їхньою ідентифікацією й взаємодією. Виявлено проблеми, що пов'язані з використанням традиційних методів для обліку логістичних витрат. Сформовано ключові параметри, що визначають ефективність роботи логістики й впливають на результативність підприємств зернопродуктового підкомплексу в цілому.

Результати проведеного дослідження і виконаних розрахунків підтверджують, що пріоритетний напрям розвитку АПК, який є зернопродуктовий підкомплекс, сприяє забезпеченню значного рівня зайнятості й соціального добробуту, збереженню та раціональному використанню природних ресурсів країни як потенційно прибутковий.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографії

1. Лебедев К. А. Эффективность и конкурентоспособность предпринимательских структур Крыма на зарубежных рынках : теоретико-методологические и практические аспекты / Константин Анатольевич Лебедев. - Симферополь : Фактор, 2008. - 116 с.

2. Лебедев К. А. Организационно-экономический механизм развития зернопродуктового подкомплекса: теория, методология, практика/ Константин Анатольевич Лебедев. - К. : ННЦ ИАЭ, 2009. - 272 с.

Статті у наукових фахових виданнях

3. Лебедев К. А. Методические подходы к определению эффективности экспорта аграрного сектора экономики / К. А. Лебедев // Економічні науки : Наукові праці ПФ «КАТУ» НАУ. - Сімферополь. - 2006. - № 99. - С. 120-127.

4. Лебедев К. А. Конкурентоспособность продукции АПК Крыма на зарубежных рынках / К. А. Лебедев // Вісник ХНАУ. - Харків. - 2007. - № 5. - С. 247-251.

5. Лебедев К. А. Развитие производства и реализации зерна в Крыму / К. А. Лебедев // Економічні науки : Наукові праці ПФ «КАТУ» НАУ. - Сімферополь. - 2007. - № 103. - С. 255-260.

6. Лебедев К. А. Организационно-экономический механизм эффективного развития зернопродуктового подкомплекса: сущность и проблемы формирования / К. А. Лебедев // Економічні науки : Наукові праці ПФ «КАТУ» НАУ. - Сімферополь. - 2008. - № 110. - С. 34-42.

7. Лебедев К. А. Формирование институциональной структуры зернопродуктового подкомплекса / К. А. Лебедев // Вісник ХНАУ. - Харків. - 2008. - № 9. - С. 365-370.

8. Лебедев К. А. Методология исследования организационно-экономического механизма эффективного развития зернопродуктового подкомплекса / К. А. Лебедев // Економічні науки : Наукові праці ПФ «КАТУ» НАУ. - Сімферополь. - 2008. - № 114. - С. 29-37.

9. Лебедев К. А. Условия эффективного развития зернопродуктового подкомплекса Украины / К. А. Лебедев // Економічні науки : Наукові праці ПФ «КАТУ» НАУ. - Сімферополь. - 2008. - № 115. - С. 15-21.

10. Лебедев К. А. Современные проблемы эффективного развития зернопродуктового подкомплекса / К. А. Лебедев // Вісник ХНАУ. - Харків. - 2009. - № 6. - С. 128-135.

11. Лебедев К. А. Пути эффективного развития зернопродуктового производства / К. А. Лебедев // Вісник ХНТУСГ. - Харків. - 2009. - № 84. - С. 190-197.

12. Лебедев К. А. Методические подходы к оценке экономической эффективности переработки зерна / К. А. Лебедев // Вісник аграрної науки Причорномор'я. - Миколаїв. - 2009. - №1(48). - С. 94-100.

13. Лебедев К. А. Фактори ефективного розвитку зернопродуктового підкомплексу / К. А. Лебедєв // Таврійський науковий вісник : Науковий журнал. - Вип. 64. - Херсон : Айлант, 2009. - С. 265-271.

14. Лебедєв К. А. Особливості системи маркетингу в аграрних підприємствах/ К. А. Лебедєв, А.В. Рак // Таврійський науковий вісник : Науковий журнал. - Вип. 62. - Херсон : Айлант, 2009. - С. 282-286. (особисто автору належать пропозиції щодо вдосконалення системи маркетингу в аграрних підприємствах - 0,2 др.арк.).

15. Лебедєв К. А. Прогноз балансу інтересів сторін при вдосконаленні механізму державної підтримки підприємств зернопродуктового підкомплексу / К. А. Лебедєв // Таврійський науковий вісник : Науковий журнал. - Вип. 63. - Херсон: Айлант. - 2009. - С. 243-250.

16. Лебедєв К. А. Стратегія розвитку зернопродуктового підкомплексу України / К. А. Лебедєв // Економіка АПК. - 2009. - № 3. - С. 119-123.

17. Лебедєв К. А. Ефективність виробництва і реалізації продукції зернопродуктового підкомплексу/ К. А. Лебедєв // Економіка АПК. - 2009. - № 5. - С. 33-37.

18. Лебедєв К. А. Інвестиційне забезпечення розвитку матеріально-технічної бази зернопродуктового підкомплексу/ К. А. Лебедєв // Економіка АПК. - 2009. - № 8. - С. 84-88.

19. Лебедев К. А. Конкурентная ситуация в зернопродуктовом подкомплексе Украины / К. А. Лебедев // Вісник ЖДТУ. - 2009. - № 2(48). - С. 155-157.

20. Лебедев К. А. Организационно-экологические механизмы развития зернопродуктового подкомплекса / К. А. Лебедев // Економічні науки : Наукові праці ПФ НУБіП України «КАТУ». - Сімферополь. - 2009. - № 119. - С. 199-204.

21. Лебедев К. А. Управление качеством зернопродукции / К. А. Лебедев // Економічні науки : Наукові праці ПФ НУБіП України «КАТУ». - Сімферополь. - 2009. - № 120. - С. 128-133.

22. Лебедев К. А. Совершенствование организационно-технологических аспектов производства зерна и продуктов его переработки / К. А. Лебедев // Економічні науки : Наукові праці ПФ НУБіП України «КАТУ». - Сімферополь. - 2009. - № 121. - С. 32-36.

23. Лебедев К. А. Интеграция Украины в мировой рынок зерна / К. А. Лебедев // Культура народов Причерноморья. - 2009. - № 164. - С. 108-112.

24. Лебедев К. А. Современные проблемы экспорта украинского зерна / К. А. Лебедев // Культура народов Причерноморья. - 2009. - № 167. - С. 70-71.

25. Лебедев К. А. Механизм привлечения иностранных инвестиций в зернопродуктовый подкомплекс Украины / К. А. Лебедев // Культура народов Причерноморья. - 2009. - № 173. - С. 174-176.

26. Лебедев К. А. Управление развитием зернопродуктового подкомплекса Украины / К. А. Лебедев // Економіка : проблеми теорії та практики. - Дніпропетровськ: «Наука і освіта». - 2009. - № 252.- С. 119-124.

27. Лебедев К. А. Совершенствование экономических отношений в зернопродуктовом подкомплексе/ К. А. Лебедев // Економіка : проблеми теорії та практики. - Дніпропетровськ: «Наука і освіта». - 2009. - № 251.- С. 210-216.

28. Лебедев К. А. Стратегическое планирование развития зернопродуктового подкомплекса/ К. А. Лебедев // Економіка : проблеми теорії та практики. - Дніпропетровськ : «Наука і освіта». - 2009. - № 250. - С. 2010-2014.

29. Лебедев К. А. Концепция государственного регулирования зернопродуктового подкомплекса Украины / К. А. Лебедев // Экономика Крыма. - 2009. - № 26. - С. 53-55.

30. Лебедев К. А. Совершенствование управления развитием зернопродуктового подкомплекса Украины / К. А. Лебедев // Вісник ХНАУ. - Харків. - 2009. - № 14. - С. 117-123.

31. Лебедев К. А. Алгоритмизация интеграционных процессов в зернопродуктовом подкомплексе / К. А. Лебедев // Ученые записки Крымского инженерно-педагогического университета. - Вып. 19. - Экономические науки. - Симферополь : НИЦ КИПУ, 2009. - С. 91-94.

Матеріали наукових конференцій

32. Лебедев К. А. Экологические основы устойчивого развития производства конкурентоспособной продукции зернопродуктового подкомплекса : материалы V Юбилейной Междунар. науч.-практ. конф. «Теория и практика экономики и предпринимательства» / К. А. Лебедев. - Симферополь, 2008. - С. 161.

33. Лебедев К. А. Совершенствование финансовых инструментов развития инновационной деятельности в зернопродуктовом подкомплексе : матеріали наук.-практ. конф. «Фінанси, грошовий обіг і кредит в підвищенні добробуту населення України» / К. А. Лебедев. - Сімферополь : Національна академія природоохоронного та курортного будівництва, 2008. - С. 41-42.

34. Лебедев К. А. Особенности производственно-экономического потенциала зернопродуктового подкомплекса АР Крым : матеріали I Міжнар. наук.-практ. конф. «Актуальні проблеми соціально-економічного розвитку регіонів» / К. А. Лебедев. - Сімферополь : КРП «Видавництво «Кримнавчпеддержвидав», 2008. - С. 154-156.

35. Лебедев К. А. Экологические механизмы землепользования в зернопродуктовом подкомплексе : матеріали Других річних зборів Всеукраїнського конгресу вчених економістів-аграрників південного регіону «Трансформація земельних відносин до ринкових умов господарювання» / К. А. Лебедев - Миколаїв : МДАУ, 2009. - С. 90-93.

36. Лебедев К. А. Моделирование развития производства зерна и продуктов его переработки : матеріали VI Між нар. Наук.-теорет. конф. молодих вчених і студентів «Актуальні проблеми економічного та соціального розвитку виробничої сфери» / К. А. Лебедев. - Донецьк, 2009. - С. 331-333.

37. Лебедев К. А. Проблемы формирования конкурентных преимуществ в зернопродуктовом подкомплексе : матеріали III Міжнар. наук.-практ. конф. [«Ефективність бізнесу в умовах трансформаційної економіки»] / К. А. Лебедев. - Сімферополь, 2009. - С. 129-131.

38. Лебедев К. А. Имитационная модель реализации лизинга в зернопродуктовом подкомплексе : материалы Всеукраинской науч.-практ. конф. молодых ученых [«Сучасні тенденції в економіці»] / К. А. Лебедев. - Николаев, 2009. - С. 39-42.

39. Лебедев К. А. Влияние ВТО на развитие зернопродуктового подкомплекса Украины : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. молодих вчених «Формування нового світового економічного порядку» / К. А. Лебедев. - Тернопіль, 2009. - С. 87-90.

40. Лебедев К. А. Развитие инновационных процессов в зернопродуктовом подкомплексе Украины : материалы третьей междунар. науч.-практ. конф. ученых и специалистов [«Теорія та практика підприємницької діяльності»] / К. А. Лебедев. - Симферополь, 2009. - С. 119-121.

41. Лебедєв К. А. Інструменти маркетингу на ринку зернопродукції : матеріали III Міжнар. наук.-практ. конф. «Аспекти стабільного розвитку економіки в умовах ринкових відносин» / К. А. Лебедев. - Умань, 2009. - С. 233-234.

42. Лебедев К. А. Повышение экологической безопасности продукции зернопродуктового подкомплекса : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. [«Ринкові трансформації та економічний механізм підвищення ефективності підприємств аграрного сектору»] / К. А. Лебедев. - Харків, 2009. - С. 183-184.

Інші видання

43. Лебедев К. А. Методические подходы к оценке экономической эффективности производства и реализации зерна / К. А. Лебедев // Економіка харчової промисловості. - 2009. - № 1. - С. 34-37.

АнотаціЇ

Лебедєв К.А. Організаційно-економічний механізм розвитку зернопродуктового підкомплексу: теорія, методологія, практика. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.00.03 - економіка та управління національним господарством. Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» УААН, Київ, 2010.

Дисертація присвячена проблемам формування і функціонування організаційно-економічного механізму розвитку зернопродуктового підкомплексу України. Розкрито внутрішню об'єктивну основу розвитку виробництва зерна і продуктів його переробки, сутність та сучасний стан ринку зернопродукції, розглянуто питання підвищення її конкурентоспроможності, показано інвестиційне-інноваційне забезпечення розвитку матеріально-технічної бази зернопродуктового підкомплексу, розроблено інструменти фінансово-кредитного механізму.

На основі матеріалів дослідження фактичного стану екологічної ситуації у зернопродуктовому підкомплексі визначено організаційно-технологічні напрями підвищення якості зерна та продуктів його переробки, рівень інтеграції України у світовий ринок зерна, зовнішньоекономічні зв'язки й механізм залучення іноземних інвестицій в підкомплекс.

Запропоновано основні напрями розвитку зернопродуктового підкомплексу в умовах ризиків, розроблено принципи удосконалення економічних відносин, показано вплив стратегічного планування на формування організаційно-економічного механізму розвитку зернопродуктового підкомплексу, оптимізовано логістичні потоки руху його продукції.

Ключові слова: організаційно-економічний механізм, зернопродуктовий підкомплекс, розвиток, інвестиції, інновації, матеріальне-технічне забезпечення, ефективність, ринок.

Лебедев К.А. Организационно-экономический механизм развития зернопродуктового подкомплекса: теория, методология, практика. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора экономических наук по специальности 08.00.03 - экономика и управление национальным хозяйством. Национальный научный центр «Институт аграрной экономики» УААН, Киев, 2010.

В диссертации раскрыты процессы формирования организационно-экономического механизма, а также разработаны основные пути совершенствования этих процессов в зернопродуктовом подкомплексе Украины.

После рассмотрения теоретических основ формирования организационно-экономического механизма развития зернопродуктового подкомплекса изложены методология и методика исследования. Установлено, что в последние годы катастрофически снижаются отечественный потенциал зернопродуктового производства, производительность труда, эффективность производства зерна и продуктов его переработки, из года в год сокращаются инвестиции, полностью разрушен механизм эквивалентного обмена. Во многом это обусловлено отсутствием системы действенного государственного участия, центральное место в котором занимает механизм ценового регулирования.

В современной ситуации при отсутствии государственного заказа и недостаточности финансовых ресурсов на средства защиты растений, сельскохозяйственные товаропроизводители оказались в затруднительном положении. Они продают зернотрейдерам или перерабатывают для внутренних нужд населения. Таким образом, коммерческие фирмы кредитуют сельское хозяйство, для которого важным является своевременное получение вложенных средств.

Исследования показали, что основной причиной негативных процессов в зернопродуктовом подкомплексе является колебание объемов производства зерна. Как следствие, сократилось потребление хлебопродуктов на душу населения. Так, если в 1990 г. на душу населения их вырабатывалось 154,9 кг, то в 2008 г. - только 39,5 кг, объемы производства макаронных изделий уменьшились соответственно с 12,2 до 0,4 кг.

Политика формирования и использования технических ресурсов в зернопродуктовом подкомплексе в наибольшей степени зависит от комплекса мер по государственной поддержке отечественного производства на уровне макроэкономики. Опыт успешно работающих предприятий показывает, что обеспеченность основными средствами производства в значительной мере зависит от способности предприятия адаптироваться к рыночным условиям, правильного построения маркетинговой политики, выбора выгодных для производства видов продукции и соответствующей технологии, рациональной организации использования собственных и привлеченных со стороны технических ресурсов, кадрового обеспечения.

Важным направлением осуществления научно-технического прогресса в зернопродуктовом подкомплексе является формирование технического потенциала за счет новой техники, благодаря которому реализуются достижения науки в материально-технической базе, технологии производства продукции и организации использования машин. Назрела объективная необходимость широкомасштабного технического перевооружения зернопродуктового производства, инфраструктуры хранения, переработки и продвижения зернопродуктов на рынок.

Реализация этих направлений требует привлечения больших сумм финансовых средств, предоставить которые государство за счет собственных бюджетных источников не в состоянии. В связи с этим основные надежды возлагаются на нетрадиционные для нашей экономики источники финансирования процесса оснащения подкомплекса техническими ресурсами. Как показывает мировой опыт, реальной альтернативой установившейся форме продажи техники и источником переоснащения материально-технической базы зернопродуктовой сферы может быть лизинг.

Исследование позволило сформулировать собственное видение экологизации зернопродуктового подкомплекса, под которой понимается процесс неуклонного и последовательного внедрения систем технологических, управленческих и других решений в подкомплексе, позволяющих повышать эффективность использования природных ресурсов и условий наряду с улучшением или хотя бы сохранением качества природной среды на локальном, региональном и глобальном уровнях.

Предприятия зернопродуктового подкомплекса, функционирующие в условиях рыночной экономики, должны формулировать политику в сфере качества таким образом, чтобы она касалась деятельности каждого работника, а не только качества предлагаемых зернопродуктов.

Должны быть четко определены уровни стандартов качества работы для конкретного предприятия и аспекты системы обеспечения качества. При этом продукция заданного качества должна быть поставлена потребителю в заданные сроки, в заданных объемах и за приемлемую цену.

Нормальное обеспечение нужд зернопродуктового подкомплекса невозможно без системы экспортно-импортных операций, с помощью которых вывозятся излишки и покрывается дефицит в продуктах переработки зерна.

Материалы исследований позволили предложить структуру организационно-экономического механизма развития зернопродуктового подкомплекса, которая реализуется через следующие рычаги: разработку нормативно-правовых документов, организационно-производственную структуру, функции управления; оперативное управление и контроль, маркетинг и информационное обеспечение, организацию труда, прогнозирование и планирование, ценообразование, финансово-кредитное регулирование, налогообложение и страхование, систему внешнеэкономических и внутрипроизводственных отношений, материальное стимулирование труда.

Ключевые слова: организационно-экономический механизм, зернопродуктовый подкомплекс, развитие, инвестиции, инновации, материально-техническое обеспечение, рынок.

Lebedev K.A. The organization-economical mechanism of development of grain production subcomplex: theory, methodology, practice. - Manuscript.

Thesis for a doctor's degree in Economics in major 08.00.03 - Economics and management of national economy. - National Scientific Centre «Institute of Agrarian Economics» UAAS, Kyiv, 2010.

The internal objective basis of development of manufacture of a grain and its products is opened, the problems of formation of the organization - economical mechanism of development of grain production subcomplex are shown, the methodological approaches of research of the organization-economical mechanism of development of grain production subcomplex are proved, the essence and the modern condition of the grain market is shown, the questions of increase of competitiveness of a grain and its products are considered, invest-innovative maintenance of development of material base of grain production subcomplex is shown, the tools of the financy-credital mechanism and tax stimulation are developed.

On the basis of materials of research of the actual condition of the ecological situation in grain production subcomplex organization - technological directions of improvement of quality of a grain and its products are developed, the level of integration of the Ukraine in the world market of grain is shown, the foreign economic relations of grain production subcomplex of the Ukraine are considered, the mechanism of attraction of foreign investments in grain production subcomplex is proved.

In work the basic directions of development in grain production subcomplex in conditions of risk are offered, the mechanisms of perfection of economic relations in grain production subcomplex are offered, the influence of strategic planning on formation of the organization-economical mechanism of development of grain production subcomplex is shown, the logistical streams of movement of production in grain production subcomplex are optimized.

Key words: organization-economical mechanism, grain production subcomplex, development, investments, innovations, material support, market.

Размещено на Allbest.ru

...